Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Бюджетні рахунки.
Статті в журналах з теми "Бюджетні рахунки"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Бюджетні рахунки".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Soroka, R. S., та M. P. Soroka. "РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ ДОХОДІВ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ В УМОВАХ БЮДЖЕТНОЇ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 7 (24 вересня 2015): 210–15. http://dx.doi.org/10.15421/40250732.
Повний текст джерелаАнотація:
Бюджетна децентралізація місцевих органів влади є однією з основних економічних реформ в країні. У рамках бюджетної децентралізації уряд прагне забезпечити фінансову автономію місцевих бюджетів, змінивши з 2015 р. порядок розподілу податкових і неподаткових надходжень між державним та місцевими бюджетами. Додаткові кошти можна буде залучити за рахунок нових джерел доходів, що спрямовуються безпосередньо в місцеві бюджети. По-перше, це податок на нерухоме майно, по-друге – акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, по-третє – в бюджети об'єднаних територіальних громад зараховуватимуть 60 % податку на доходи фізичних осіб.
2
Тулянцева, В. "Відповідальність за правопорушення у сфері використання позабюджетних цільових фондів". Юридичний вісник, № 6 (17 лютого 2021): 207–11. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i6.2047.
Повний текст джерелаАнотація:
У науковій статті зазначено, що побудова соціальної держави передбачає створення певних умов, в межах яких забезпечуються соціально-економічні права людини й громадянина. Метою здійсненого дослідження визначено здійснення характеристики відповідальності за правопорушення у сфері використання позабюджетних цільових фондів. Наголошено, що подальша розбудова української державності та утвердження України як соціальної держави безпосередньо пов'язується з реформуванням системи публічних фінансів країни загалом і системи позабюджетних цільових фондів зокрема. Підкреслено, що наявність фінансових ресурсів детермінує рівень ефективності реалізації моделі соціальної та економічно розвиненої держави. Встановлено, що нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають: 1) бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет); 2) напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми або в порядку використання бюджетних коштів (включаючи порядок та умови надання субвен-цій); 3) бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів). Визначено, що саме за рахунок акумуляції коштів у власності держави й територіальних громад та формування публічних фондів можливе існування самої держави. Деталізації і відповідного нормативного закріплення потребує також перелік підстав для визнання певного діяння правопорушенням у сфері використання ресурсів зазначених фондів: приміром, визнання випадком нецільового використання коштів Пенсійного фонду України використання коштів на сплату інших видів соціальних виплат (наприклад, виплат на поховання) чи виплати пенсій у необгрунтовано підвищеному розмірі тощо. Удосконалення нормативно-правової бази в аспекті юридичної відповідальності позабюджетних цільових фондів сприятиме не тільки оптимізації цієї сфери, а й позитивно вплине на становлення України як соціальної держави, яка забезпечує гідні умови життя своїм громадянам.
3
Glushchenko, Yu A. "Доходи місцевих бюджетів як джерело фінансового забезпечення на місцевому локальному рівні". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 6 (15 листопада 2019): 52–61. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.06.06.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено теоретичні основи формування доходів місцевих бюджетів та визначено їх роль у процесі фінансового забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування. З`ясовано, що в процесі реформування системи місцевого самоврядування значну частку в доходах місцевих бюджетів займають міжбюджетні трансферти, що сприяє розвитку споживацьких тенденцій. Запропоновано формування бюджетної політики держави в напрямку забезпечення рівня самостійності місцевих бюджетів, зменшення обсягів міжбюджетних трансфертів та зміцнення їх фінансової спроможності за рахунок неподаткових джерел.
Метою статті є дослідження теоретичних основ та практики формування доходів місцевих бюджетів в Україні, з`ясування проблемних аспектів міжбюджетного їх розподілу та розробка практичних рекомендацій щодо їх удосконалення в контексті реформування та бюджетної децентралізації.
Наукова новизна полягає у дослідженні теоретичних основ формування місцевих бюджетів, зокрема їх важливої складової – дохідної частини. Розглянуто структуру доходів місцевих бюджетів, значна увага приділена дослідженню стану неподаткових надходжень та трансфертних платежів. За результатами дослідження запропоновано напрямки підвищення рівня самостійності місцевих бюджетів шляхом їх стимулювання, зменшення обсягів та видів міжбюджетних трансфертів та зміцнення фінансової їх спроможності частково за рахунок розвитку фіскальної політики в напрямку мобілізації неподаткових надходжень.
Висновки. Важливим інструментом регулювання суспільно-економічних процесів, розмежування фінансових ресурсів між групами населення, галузями і територіями є доходи бюджету.
Виконання функцій органами місцевого самоврядування потребує належної економічної основи (матеріальних і фінансових ресурсів).
Міжбюджетні трансферти, що є кладовою доходів місцевих бюджетів, займають значну частку, що породжує утриманські тенденції та дестимулює місцеву владу до нарощення податкового потенціалу. Розширення географії дотаційних бюджетів перетворило трансферти із засобу фінансової допомоги на інструмент для здійснення перерозподільчих процесів, що знижує ефективність використання бюджетних коштів.
Неподаткові надходження займають незначну частку в структурі доходів місцевих бюджетів, проте виконують важливу роль щодо їх збалансування. Тож перспективними напрямками їх зростання має бути проведення місцевої економічної політики щодо підвищення прибутковості суб’єктів господарювання з частково державною формою власності; розширення географії місцевих платних послуг; об’єктів щодо сплати державного мита; удосконалення організації процесу рейтингування та пропонування об’єктів оренди державної й комунальної форм власності; забезпечення дієвих стимулів в організації бюджетного процесу на місцевому локальному рівні щодо створення резервів власних надходжень.
Підсумовуючи дослідження, констатуємо, що бюджетна політика держави має бути націлена на підвищення рівня самостійності місцевих бюджетів шляхом їх стимулювання, зменшення обсягів та видів міжбюджетних трансфертів та зміцнення фінансової їх спроможності частково за рахунок розвитку фіскальної політики в напрямку мобілізації неподаткових надходжень.
4
Брежнєва-Єрмоленко, Ольга, Наталія Тіткова та Тетяна Черкасова. "ТЕОРЕТИЧНІ І ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЄДИНОГО КАЗНАЧЕЙСЬКОГО РАХУНКУ ЯК ОСНОВНОГО РАХУНКУ ДЕРЖАВИ". Young Scientist, № 12 (88) (30 грудня 2020): 106–9. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2020-12-88-22.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито економічну сутність та роль єдиного казначейського рахунку (ЄКР) як основного елемента функціонування казначейської системи виконання державного та місцевих бюджетів. Визначено, що функціонування ЄКР забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів; зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень, передбачених законодавством, до державного та місцевих бюджетів. Розглянуто показники надходжень на казначейські рахунки в динаміці. Проаналізовано залишки та виявлено негативні тенденції динаміки змін показників Державної казначейської служби України. Здійснено моделювання залежності обсягу залишків на ЄКР від основних чинників впливу на їх обсяги. Поліноміальна лінія тренду залишків ЄКР свідчить про існування трьох незалежних періодів дослідження залишків коштів на ЄКР.
5
Verlanov, Yurii, та Olga Radichenko. "Децентралізація в Україні: тенденції і фактори формування доходів місцевих бюджетів". Public Administration and Regional Development, № 6 (13 січня 2020): 732–52. http://dx.doi.org/10.34132/pard2019.06.02.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито, роль бюджетної децентралізації яка створює умови для забезпечення соціально-економічного зростання країни. Принаймні за останні роки країни ЄС в середньому значно збільшили загальний дохід місцевого бюджету від податків та соціальних внесків. В Україні також оголошено курс на розширення бюджетної децентралізації. За останні п’ять років були отримані перші результати, що створює можливості для їх аналізу та оцінки. З огляду на хід реформи фіскальної децентралізації, у статті досліджено стан, тенденції формування структури дохідної частини місцевих бюджетів в Україні та фінансові можливості місцевих органів влади забезпечити доходи бюджету. Загалом ми зіткнулися з відносно слабкою статистичною базою дослідження. Тим не менш, було знайдено можливості зробити порівняльний аналіз та створити динамічні ряди, обійти статистично несуттєві взаємозв'язки і, виходячи з цього, дійти якісних висновків з одного аспекту, а саме - формування дохідної частини місцевих бюджетів, маючи на увазі що відповідно до світової практики, це здебільшого пов’язане з економічним зростанням. В результаті дослідження вплив децентралізації на економічне зростання регіонів України все ще реалізується головним чином за рахунок використання міжбюджетних трансфертів. Тенденції структурних змін доходів місцевих бюджетів формуються у напрямку посилення ролі центрального уряду, коли навіть у період реформи частка міжбюджетних трансфертів повільно збільшується. На цьому тлі лише невелика частка доходу припадає на власні джерела, на які може впливати місцева влада. В цілому темпи зростання доходів місцевих бюджетів без трансфертів більшою мірою залежать від змін наявного доходу на душу населення.
6
Крутько, М. "АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ДОХОДІВ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ: ПРАВОВІ АСПЕКТИ ТА ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ". Юридичний вісник, № 6 (16 лютого 2022): 82–88. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i6.2269.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено стан проведення реформи децентралізації в Україні, що сприяло створенню демократичного механізму здійснення публічної влади на місцевому рівні. Доведено, що сама реформа спрямована на підвищення практичної значущості органів місцевого самоврядування та розширення і підвищення реальної дієвості їх повноважень за рахунок бюджетної децентралізації шляхом створення ефективної моделі побудови місцевих бюджетів. Встановлено, що на формування місцевих бюджетів впливають обсяги прибутків підприємств, установ, організацій, а також рівень прибутків населення, як є платниками податків та зборів в межах певної територіальної громади. Визначено, що реальне виконання місцевими органами своїх повноважень та їх активний вплив на соціально-економічну ситуацію в регіоні напряму залежить від достатнього обсягу матеріально-фінансових ресурсів, що знаходяться в їх розпорядженні, а тому своєї актуальності в сучасних умовах набуває проблематика формування доходів місцевих бюджетів, як одного із основних важелів в сфері діяльності органів муніципальної влади. В результаті аналізу актуальних проблемних аспектів формування доходів місцевих бюджетів встановлено, що попри запровадження фінансової самостійності органів місцевого самоврядування в рамках реформи бюджетної децентралізації та їх розширення повноважень у сфері формування місцевих бюджетів на практиці дані положення наразі не підтверджуються. Доведено, що задля оптимізації механізмів формування доходів місцевих бюджетів та підвищення ефективності управління місцевими фінансами необхідно вирішити низку проблем: недосконалість та неузгодженість законодавчого регулювання у сфері формування дохідної частини місцевих бюджетів; високий рівень концентрації фінансових ресурсів у державному бюджеті; розмитий механізм між територіального фінансового вирівнювання та розподілу повноважень між органами публічної влади та органами місцевого самоврядування тощо.
7
Vartsaba, V. I., E. V. Mulesa та I. I. Furik. "ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ УКРАЇНИ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ СОVID – 19". Actual problems of regional economy development 1, № 17 (30 листопада 2021): 143–53. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.17.143-153.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є дослідження специфіки формування та розподілу фінансових ресурсів місцевих бюджетів України під впливом пандемії COVID-19, її фінансово-економічних наслідків для сталого розвитку територій й обґрунтування заходів, спрямованих на подолання нових викликів та загроз, спричинених кризою 2020 року.
В ході роботи використано сукупність загальнонаукових та прикладних методів дослідження, зокрема: загальнонаукові методи аналізу і синтезу, індукції і дедукції – для узагальнення особливостей соціально-економічного розвитку місцевих громад, виокремлення закономірностей наповнення та використання їх бюджетів в умовах бюджетних новацій чинного законодавства, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби, удосконалення напрямів стимулювання подального розвитку територій та формування висновків; порівняльний метод – при аналізі критеріїв функціонування місцевих бюджетів до та після появи пандемії; кількісний аналіз – при виявленні сучасних особливостей розвитку бюджетів на місцях; економіко-математичне моделювання – для обґрунтування впливу коронавірусної хвороби на соціально-економічний розвиток територій в умовах фінансової децентралізації тощо.
Проведений аналіз особливостей формування та розподілу фінансових ресурсів місцевих бюджетів України за останні роки показав, що втрати економіки, спричинені карантином та змінами чинного законодавства у зв’язку з COVID-19, негативно вплинули на їх функціонування. Значних втрат місцеві бюджети зазнали за рахунок зниження економічної мобільності податкових надходжень (податку з доходів фізичних осіб, плати за землю, зниження ставок єдиного податку для І та ІІ групи платників даного податку тощо). Втім, після введення адаптивного карантину, дохідна частина місцевих бюджетів почала зростати, що спричинило відновлення господарської діяльності малого і середнього бізнесу. Однак, в умовах прогнозованого скорочення обсягу дохідної частини бюджетів всіх рівнів, спричиненого пандемією, а також обмеженості доходів Державного бюджету, гостро постає питання в перегляді видатків бюджетів органів місцевого самоврядування та у пошуку альтернативних джерел їх наповнення.
Наукова новизна полягає у розкритті принципово нових критеріїв розвитку місцевих бюджетів в сучасних умовах існуючої кризи коронавірусу та доведенні її прямого впливу на розвиток територій загалом.
Практичне значення отриманих результатів полягає в новизні обґрунтованих напрямів подолання негативних наслідків пандемії COVID-19 на дохідну та видаткову частини місцевих бюджетів як ефективних способів врегулювання дії фіскального механізму та міжбюджетних відносин загалом.
8
Sergiienko, Larysa, Kateryna Gorushko, Olena Krykun та Sergiy Petryk. "Соціальна політика щодо захисту громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи: стан та перспективи у Житомирській області". Public Administration and Regional Development, № 6 (13 січня 2020): 925–54. http://dx.doi.org/10.34132/pard2019.06.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Соціальна політика щодо захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи є актуальною проблематикою у системі публічного управління, зважаючи на наступні обставини. По-перше, масштабність та значущість наслідків даної техногенної аварії, які мають місце у сучасних умовах. По-друге, чисельність осіб, які мають право на соціальні гарантії та компенсаційні виплати, відповідно до чинного законодавства. По-третє, обмеженість бюджету, в умовах ведення операції об’єднаних сил та інших заходів забезпечення миру та прав громадян. Та по-четверте, враховуючи соціальну орієнтованість України, на даному етапі розвитку, та позиціонування її як соціальної держави. Метою статті є оцінка стану та визначення перспектив соціальної політики захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у Житомирській області.
Таким чином, на прикладі Житомирської області, було проведено оцінку стану та перспектив соціальної політики щодо захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у контексті здійснення аналізу даних щодо фінансування компенсаційних виплат та забезпечення законодавчо встановлених соціальних гарантій. Внаслідок дослідження механізму соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в Житомирській області слід зазначити наступне. У першу чергу, слід зазначити, що видатки на виплату компенсацій, допомоги фінансуються за рахунок державного та обласного бюджетів, однак, обсяг фінансування залежить від дохідної частини Державного Бюджету України. Бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету можливо здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Натомість, за рахунок програми «Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» здійснюється виплата 15 видів компенсаційних виплат та допомоги постраждалим громадянам та потерпілим дітям.
9
Mykhailenko, S. V. "ПІДВИЩЕННЯ ФІСКАЛЬНОЇ РОЛІ МІСЦЕВИХ ПОДАТКІВ В ФОРМУВАННІ ДОХОДІВ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ". Actual problems of regional economy development 1, № 13 (25 квітня 2017): 37–45. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.13.37-45.
Повний текст джерелаАнотація:
Децентралізація влади і суттєве розширення повноважень територіальних громад, надання бюджетної автономії і фінансової самостійності місцевим бюджетам, зміцнення матеріальної та фінансової основи місцевого самоврядування є об’єктивною потребою в Україні. В сучасних умовах розвитку економіки нашої держави підвищення ролі місцевих податків і зборів та збільшення доходної частини місцевих бюджетів за їх рахунок є головним важелем розширення фінансової незалежності та фінансової самостійності місцевих органів влади. Система місцевого оподаткування повинна забезпечити органи місцевої влади фінансовими ресурсами для виконання власних повноважень. Проте органи місцевого самоврядування не здатні повністю задовольнити покладені на них функції та завдання за рахунок місцевих податків та зборів, що потребує подальших розвідок у цієї сфері.
Метою статті є дослідження ролі місцевих податків і зборів в формуванні доходів місцевих бюджетів України з урахуванням новацій бюджетного та податкового законодавства та внесення пропозицій щодо реформування системи місцевого оподаткування. В статті застосовуються методи теоретичного і практичного узагальнення, системного та порівняльного аналізу, статистичні методи, групувань, таблично-графічні.
В процесі дослідження розглянуто історичні аспекти становлення та розвитку місцевих податків і зборів в Україні, проаналізовано новації бюджетного та податкового законодавства щодо системи місцевого оподаткування, їх позитивні та негативні наслідки. Проведено аналіз складу та структури місцевих податків і зборів в доходах місцевих бюджетів України за п’ять років. Встановлено роль місцевих податків і зборів в доходах місцевих бюджетів, податкових надходженнях та ВВП. Запропоновано заходи подальшого реформування системи місцевих податків та зборів в країні.
10
Oliynik, L. A., та V. G. Dobrivskyi. "ФІНАНСОВИЙ МОНІТОРИНГ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНИХ ГОСПОДАРСТВ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ АГРАРНОЇ СФЕРИ". Actual problems of regional economy development 1, № 12 (11 квітня 2016): 72–78. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.12.72-78.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено сутність фінансового моніторингу та основні показники для його проведення в навчально-дослідних господарствах бюджетних установ аграрної сфери, виявлено його особливості на прикладі ВП НУБіП України «Великоснітинське навчально-дослідне господарство ім. О.В. Музиченка», на основі проведеного фінансового моніторингу запропоновано господарству напрями його покращення в сучасних умовах. При проведенні фінансового моніторингу науково-дослідних господарств слід враховувати, що такі господарства існують на засадах госпрозрахунку, є неприбутковими установами і функціонують як бюджетні установи, тому складають кошторис. Особливості звітності навчально-дослідних господарств полягають в тому, що їхні доходи формуються за рахунок надходжень спеціального фонду. Доведено, що фінансовий моніторинг навчально-дослідних господарств бюджетних установ агарної сфери можливо проводити використовуючи традиційний аналіз, але враховуючи особливості бюджетних установ.
11
Немченко, Ганна Валеріївна. "Проблеми інноваційного розвитку регіонів в умовах фінансової децентралізації". Economic and food security of Ukraine, № 3-4 (6 березня 2019): 42–49. http://dx.doi.org/10.15673/efs.v6i3-4.1285.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається вплив інноваційної діяльності на фінансову децентралізацію регіонів, вплив Національного фонду досліджень, грантів, кластерів на інноваційний розвиток країни. Обґрунтовано, що в розробці інноваційно-інвестиційної моделі країни зобов'язані брати участь держава, регіони, використовуючи індикативне планування. Інноваційно-інвестиційна непривабливість - найбільша загроза розвитку України.Пропонується запланувати підприємствам держзамовлення, враховуючи ефект від інновацій, вибираючи найбільш важливі і корисні харчові продукти і технології на конкурсній основі. Доведено, що умовою отримання субсидій від держави повинна бути підтримка малого і середнього бізнесу, інноваційна і екологічна діяльність в регіонах.На сьогоднішній день, перед кожним індивідуумом, підприємствами, регіонами, країнами в цілому гостро стоїть проблема інноваційної діяльності. В епоху глобалізації науково-технічної революції, якщо не застосовувати новації - це означає приректи свою продукцію або послуги на відсталість і знизити конкурентоспроможність, гірше - банкрутство. Тому, важливо приділяти увагу вирішенню проблем інноваційного розвитку регіонів, адже це запорука розвитку.Фінансова децентралізація регіонів передбачає наповнення місцевих бюджетів, перевищення витрат. Це передбачає пошук найбільш ефективних витрат, які здатні приносити значні надходження і забезпечити розвиток регіону в майбутньому.Ресурс наповнення місцевих бюджетів за рахунок продажу земель майже вичерпаний. Неможливо нескінченно поповнювати бюджет за рахунок продажу землі, ціна якої іноді знижується і сприяє розвитку корупції. Плата за землю повинна йти на поліпшення її стану, на природоохоронні заходи.Найважливішим джерелом наповнення бюджету повинна стати інноваційна діяльність, забезпечить стабільне зростання економіки регіону. Це не суперечить створенню інноваційно-інвестиційної моделі розвитку держави.
12
Ліснічук, О. А., та Н. А. Литовченко. "ФОРМУВАННЯ ДОХІДНОЇ ЧАСТИНИ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ В УМОВАХ БЮДЖЕТНОЇ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ". Збірник наукових праць Університету державної фіскальної служби України, № 2 (27 листопада 2018): 169–80. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5940.2.2018.169-180.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті визначено роль податків у формуванні дохідної частини місцевих бюджетів, проаналізовано структуру податкових надходжень та визначено особливості їх розмежування між бюджетами різних рівнів в контексті змін бюджетного та податкового законодавства в умовах бюджетної децентралізації. Вивчено сутність фінансової децентралізації, вказано переваги та недоліки її функціонування. . Виявлено особливості формування дохідної частини місцевих бюджетів в умовах децентралізації за рахунок податкових та неподаткових надходжень та інших доходів (без врахування міжбюджетних трансфертів). Проаналізовано розвиток місцевих бюджетів за 2016-2017 роки. Вказано на джерела наповнення та проблеми у сфері формування місцевих бюджетів в Україні. На базі проведеного дослідження визначені проблеми та сформульовані основні шляхи зміцнення фінансової бази місцевих бюджетів.
13
Karlin, Mykola. "ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ ФІСКАЛЬНОЇ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ В КОНТЕКСТІ СВІТОВОГО ДОСВІДУ". Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 3, № 19 (28 вересня 2019): 121–27. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2019-03-121-127.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті аналізуються проблеми формування та використання місцевих бюджетів в Україні, насамперед бюджетів регіонів та об’єднаних територіальних громад; обґрунтовуються шляхи їх вирішення з урахування світового досвіду, передусім країн ЄС. В статті виявлені межі фіскальної децентралізації в Україні на сьогодні та на перспективу; досліджені проблеми дотування з державного бюджету об’єднаних територіальних громад та запропоновані шляхи їх вирішення; обґрунтовані нові підходи до розширення податкової бази місцевих бюджетів, насамперед за рахунок частини податку на додану вартість; запропоновано новий варіант використання реверсної дотації; уточнено критерії надання базової дотації ОТГ.
14
Щур, Р. І., І. І. Плець та І. І. Войтович. "ОСОБЛИВОСТІ БЮДЖЕТНОГО ФІНАНСУВАННЯ ПРІОРИТЕТНИХ ГАЛУЗЕЙ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ У СУЧАСНИХ УМОВАХ". Actual problems of regional economy development 1, № 16 (25 листопада 2020): 171–80. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.16.171-180.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено теоретичні засади бюджетного фінансування пріоритетних галузей економіки України. Акцентовано увагу на критеріях вибору пріоритетних економічних галузей з точки зору бюджетного фінансування. Дослідження поточної макроекономічної ситуації в Україні показали, що державна підтримка необхідна для розвитку пріоритетних галузей економіки. Проведений аналіз фінансування пріоритетних галузей економіки показав, що в основному фінансування здійснюється за рахунок власних коштів підприємств, а також кредитних ресурсів банків, національних інноваційних та інвестиційних фондів, державного місцевих бюджетів, а також інших не заборонених законом фондів.
Здійснено комплексний аналіз фінансування економічних галузей з державного бюджету України протягом 2015-2019 років. Проаналізовано структуру капітальних витрат державного бюджету за 2015–2019 роки. Проведений аналіз показав, що протягом аналізованого періоду капітальні витрати зведеного бюджету становили в середньому 2,9% ВВП (1,4% ВВП за рахунок державного бюджету) та спостерігалася тенденція до зменшення їх частки, що є негативним явищем для національної економіки. Доведено, що потреба в державних коштах зумовлена зниженням купівельної спроможності населення, стимулюванням розвитку науково-технічного прогресу, впровадження інновацій, підтримка розвитку стратегічних та пріоритетних галузей економіки.
Визначено основні напрями подальшого розвитку пріоритетних галузей економіки та покращення інвестиційного середовища в Україні на основі вдосконалення правової та організаційної основи для підвищення ефективності механізму забезпечення сприятливого інвестиційного середовища, поліпшення конкурентоспроможності національної економіки, збалансування структури видатків бюджетів, збільшення їх частки на капітальне фінансування та інвестування в інноваційні проекти.
15
Коляда, Т. А. "ГЕНДЕРНО-ОРІЄНТОВАНЕ БЮДЖЕТУВАННЯ: СУТНІСТЬ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗАПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ". Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, № 3 (28 березня 2019): 80–88. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.3.2019.80-88.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена визначенню сутності методу гендерно-орієнтованого бюджетування, розкриттю його недоліків і переваг та обґрунтуванню перспектив запровадження гендерного бюджетування у бюджетному процесі України. Доведено, що гендерне бюджетування необхідно розглядати як різновид бюджетування, орієнтованого на результат, оскільки це є програмно-цільовий метод планування показників бюджету. Відмінності полягають лише у визначенні (деталізації) показників результативності, що використовуються у паспорті бюджетної програми. Акцент робиться саме не гендерній чутливості таких показників. Через потребу у наявності значного масиву деталізованої інформації для запровадження гендерного бюджетування у бюджетному процесі України на початкових етапах його використання буде обмежено бюджетами територіальних громад. У подальшому за рахунок накопичення відповідної необхідної інформації у розрізі всіх ланок бюджетної системи можливе запровадження методу гендерно-орієнтованого бюджетування й на рівні державного бюджету.
16
СВЯЩЕНКО, Зінаїда, та Ірина ТЕРПАН. "ХАРЧУВАННЯ У ВИТРАТНІЙ ЧАСТИНІ БЮДЖЕТІВ СЕЛЯНСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ УКРАЇНИ В ДОБУ НЕПУ (1921 – 1929)". Східноєвропейський історичний вісник, № 22 (27 березня 2022): 82–90. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.22.253743.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – аналіз структури витрат бюджетів селянських господарств на харчування своїх родин та їх співвідношення з іншими витратами і фактичними доходами селянських родин упродовж господарського року. Методологія дослідження ґрунтується на принципах системності, достовірності, історизму, логічності. Використано загальнонаукові (аналізу, синтезу, узагальнення) та спеціально-історичні (історико-типологічний, історико-системний) методи. Наукова новизна полягає у тому, що вперше у сучасній вітчизняній історіографії розглядаються витрати на харчування при формуванні бюджетів селянських господарств у період НЕПу та їх співвідношення з іншими фактичними витратами і доходами впродовж господарського року. Аналізуються кількісні і якісні показники харчування, простежується в динаміці кількість спожитих продуктів харчування, їх енергетична цінність. Висновки. З’ясовано, що у середньому добовому споживанні сільським населенням переважали продукти рослинного походження. Норми річного споживання основних продуктів харчування селян у розрізі округ УСРР показують, що повсюдно понад половину усіх спожитих продуктів складав хліб з певними регіональними відмінностями щодо питомої ваги у річному споживанні житнього і пшеничного хліба. Одночасно зі збільшенням абсолютного споживання хлібних продуктів – основи харчування сільського населення, поволі змінювався і їх якісний склад, що засвідчило деяке поліпшення економічного стану селянства. Щодо продуктів тваринного походження, то їх денна норма була невеликою. Селянські бюджети відбивали складне матеріальне життя селянських родин у 1920-х рр., в тому числі і проблеми витрат на харчування. Щоб вийти зі скрутного становища, селянські родини змушені були обмежувати і без того скромну продовольчу норму, не давати ніякого зерна худобі. Родини відмовляла собі в будь-якій фабричній продукції – мануфактурі, взутті, цукрі, гасі і навіть голки ставали предметами розкоші. Зазначається, що за рахунок скорочення витрат на харчування селяни намагалися збалансувати витратну частину свого бюджету і забезпечити його бездефіцитність. Унаслідок цього харчовий раціон більшості селянських господарств був збідненим, особливо у весняний період, коли спостерігалася нестача м’яса, молока і молочних продуктів, натомість споживання хліба і картоплі перевищувало норми. До того ж, якість продуктів, особливо хліба, в багатьох випадках була низькою.
Ключові слова: витратна частина, бюджет, нова економічна політика, харчування, раціон, енергетична цінність, селянське господарство.
17
Loiko, Valeriia, та Yelyzaveta Loiko. "ЗАСТОСУВАННЯ ІНСТРУМЕНТІВ ІНТЕРНЕТ-МАРКЕТИНГУ ЯК СУЧАСНОГО ЗАСОБУ РЕКЛАМНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 1, № 5 (3 квітня 2020): 45–55. http://dx.doi.org/10.32750/2020-0104.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто питання застосування інструментів Інтернет-маркетингу як сучасного засобу рекламної діяльності підприємства. Проведено аналіз кількості користувачів соціальних мереж, яких в Україні є більше, ніж 19 млн. осіб. Найбільш популярною мережею серед українців є Facebook, ним користується 13 млн. користувачів. Друге місце по популярності займає Instagram, аудиторія якого складає 11 млн. користувачів. И трете місце займає LinkedIn з аудиторією 2,9 млн. користувачів. У статті запропоновано метод залучення нових потенційних клієнтів промислового підприємства за рахунок створення та налаштування реклами у соціальних мережах та використання інструменту Інтернет-маркетингу – SMM (Social Media Marketing). Запропоновано налаштувати та використовувати протягом 30 днів таргетировану рекламу у Facebook. Facebook є найбільш популярною соціальною мережею для українських користувачів. Розроблено наступний алгоритм налаштування та запуск таргетированой реклами у Facebook, у якому виділено наступні етапи створення та налаштування реклами. Перший етап: обрання цілей рекламної компанії. Запропоновано обрати інструмент «Трафік». Другий етап: оптимізація бюджету кампанії. Запропоновано обрати бюджет у розмірі 840 грн на день (еквівалент 30$). Третій етап: назва компанії та місце, куди буде йти трафік. Це сайт, а саме, сторінка на сайті, де люди можуть приєднатися до розробленого комьюніті. Четвертий етап: встановлення рамок для бюджетної компанії. Встановлюється вручну за домовленістю із замовником реклами. П’ятий етап: налаштування аудиторії. Обрання регіону, у якому буде відображатися реклама. Обрання віку, статі та детального таргетингу. Шостий етап: оформлення реклами для показу. На цьому кроці доцільно обрати платформи та оформити кінцевий вид реклами. Розроблений алгоритм налаштування та запуску таргетированой реклами у Facebook сфокусований на максимальне інформування зацікавленої аудиторії покупців, що дозволить збільшити обсяги продажів продукції підприємства. Рекламна компанія розрахована на 30 днів з бюджетом у 28 000 грн. Розрахована на чоловіків та жінок віком від 18 років до 65+. Як показує досвід маркетингової фірми, такий вид реалізації рекламної кампанії виробничого підприємства є найбільш ефективним.
18
Іщук Л.І. та Бірук Т.С. "ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПОТЕНЦІАЛУ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ РЕГІОНУ". Економічний форум 1, № 1 (26 лютого 2021): 52–61. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-1-7.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті досліджено фінансово-економічний потенціал місцевих бюджетів Волинської області. При цьому вказаний потенціал пропонується розкривати через конкретні запропоновані механізми, які реально застосувати на практиці.
Окреслено основні напрямки додаткового залучення коштів. Вказані напрямки вироблено на основі структурного аналізу норм Бюджетного кодексу України на предмет складу доходів місцевих бюджетів різних рівнів. При цьому систематизовано доходи, які є бюджетоутворюючими для місцевих бюджетів усіх рівнів, а тому запропоновані підходи розкриття бюджетного потенціалу, які є підходящими для усіх адміністративно-територіальних одиниць області та їх бюджетів.
Визначено основні аспекти, що впливають на збільшення дохідної бази місцевих бюджетів Волинської області та загальний розвиток регіону. До таких аспектів варто відносити сучасні політичні та глобалізаційні процеси, зокрема, місцеві вибори 2020 року, зміна місцевої влади та формування нових команд, світова фінансово-економічна криза, розповсюдження коронавірусної інфекції COVID-19 тощо.
Здійснено оцінку та розрахунок можливості залучення додаткових фінансових ресурсів до доходів місцевих бюджетів Волинської області. Що дозволило визначити прихований та реальний потенціал місцевих бюджетів, який може бути розкритий за рахунок узгодженої політики місцевої влади.
Встановлено потенціал за рахунок детінізації обігу підакцизних товарів та можливість уникнення кризових наслідків через реалізацію інфраструктурних проектів в регіоні, від чого до бюджету повертається щонайменше 17,6 % від їх кошторису.
Результати дослідження одержані та перевірені за допомогою проведеного SWOT-аналізу, що передбачає розкриття сильних та слабких сторін місцевих бюджетів Волинської області, а також можливостей та загроз для досягнення результатів. Додатково дослідження обґрунтовано за допомогою моделі PEST, що вимагає здійснення аналізу політичних, економічних, соціальних та технологічних чинників.
19
Розмислов, О. М., А. А. Мартинов та Е. В. Чернодубова. "Механізм стимулюючої функції міжбюджетного регулювання та стимулювання розвитку громад". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 3 (267) (10 квітня 2021): 35–40. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-267-3-35-40.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті запропоновано методику реалізації механізму стимулюючої функції міжбюджетного регулювання та оцінки ефективності місцевих громад в залежності від цілей регулювання міжбюджетних відносин. При встановленні мети вирівнювання бюджетної забезпеченості регіонів із використанням дотацій фінансового вирівнювання визначається мінімальний рівень фінансування відповідних громад. При оцінці переданих на місцевий рівень делегованих повноважень – цільовим використанням переданих коштів та якістю реалізації завдань, на які вони були виділені були встановлені математичні залежності орієнтовані на забезпечення соціально-економічного зростання регіонів, а також першочергового і максимально повного фінансування за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів пріоритетних для даного регіону напрямів розвитку.
20
Мельник, Татьяна, та Дарья Новокрещенова. "ПРАКТИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ УЧЕТА ВЫПЛАТ РАБОТНИКАМ В ГОСУДАРСТВЕННОМ СЕКТОРЕ". Научный взгляд в будущее, № 19-02 (1 січня 2018): 26–31. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2019-19-02-038.
Повний текст джерелаАнотація:
Визначено коди економічної класифікації видатків, за якими здійснюються виплати працівникам бюджетних установ. Розглянуто оцінку і визнання поточних виплат працівникам в бюджетних установах. Охарактеризовано синтетичні та аналітичні рахунки для обліку різ
21
Мельник, Татьяна, та Дарья Новокрещенова. "ПРАКТИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ УЧЕТА ВЫПЛАТ РАБОТНИКАМ В ГОСУДАРСТВЕННОМ СЕКТОРЕ". Научный взгляд в будущее, № 19-02 (1 січня 2018): 26–31. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2020-19-02-038.
Повний текст джерелаАнотація:
Визначено коди економічної класифікації видатків, за якими здійснюються виплати працівникам бюджетних установ. Розглянуто оцінку і визнання поточних виплат працівникам в бюджетних установах. Охарактеризовано синтетичні та аналітичні рахунки для обліку різ
22
Бачо, Р. Й., Г. Ф. Потокі та Е. Й. Иллар. "ОЦІНКА ПОДАТКОСПРОМОЖНОСТІ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ В РЕГІОНАХ УКРАЇНИ В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ". Actual problems of regional economy development 1, № 16 (25 листопада 2020): 111–22. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.16.111-122.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті науково обгрунтовано необхідність дослідження механізму забезпечення податкової спроможності місцевого самоврядування в регіонах України на прикладі м. Ужгород, адже в умовах політично-економічної кризи в Україні проблеми підвищення ролі місцевих податків і зборів в якості інструмента наповнення дохідної частини місцевих бюджетів залишаються вирішеними в неповній мірі.
Метою наукової статті є дослідження ролі місцевих податків і зборів як способу посилення децентралізаційних процесів в регіонах України та проведення аналізу податкового забезпечення м. Ужгорода Закарпатської області. Для розв’язання поставлених завдань у даній роботі використані такі методи наукового дослідження, як: порівняння, аналіз, синтез, економіко-статистичні методи, а також метод графічного зображення результатів дослідження. Науковою новизною отриманих результатів є удосконалення механізму системи місцевого оподаткування за рахунок впровадження змін щодо складу місцевих податкових платежів та окремих її елементів. Практичне значення наукового дослідження полягає в науковому обгрунтуванні існуючих складнощів проведення фінансової децентралізації в регіонах, що проявляється у високій залежності Закарпатської області у від дотацій та субвенцій, для усунення якої органам місцевого самоврядування необхідно нарощувати суми податкових надходжень (в першу чергу за рахунок надходжень від місцевих податків і зборів) та підвищувати автономність бюджету.
Зроблено висновок про що починаючи з 2016 року податкоспроможність регіону починає зростати, однак внаслідок високої залежності регіону від дотацій та субвенцій, органам місцевого самоврядування необхідно нарощувати суми податкових надходжень, в першу чергу за рахунок надходжень від місцевих податків і зборів, та підвищувати автономність місцевого бюджету.
23
Пацкан, В. В. "ВІДНОСИНИ РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ З ВЕРХОВНОЮ РАДОЮ УКРАЇНИ ТА ЇЇ КОМІТЕТАМИ". Прикарпатський юридичний вісник 2, № 4(29) (22 квітня 2020): 148–54. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v2i4(29).453.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено проблемі відносин Рахункової палати з Верховною Радою України та її комітетами. Сформульовано поняття «відносини Рахункової пала-ти з іншими державними органами». Охарактеризо-вано відносин Рахункової палати з Верховною Радою України та її комітетами. З’ясовано, що затверджений на засіданні і підписаний Головою Рахункової пала-ти звіт про діяльність Рахункової палати відповідно до статті 30 Закону подається до Верховної Ради Укра-їни. Одночасно із поданням звіту про діяльність Рахун-кової палати Верховній Раді України його електронна версія надається структурним підрозділом, відпові-дальним за питання аналітики, методології та контр-олю якості, структурному підрозділу, відповідально-му за питання інформаційних ресурсів та технологій, для подальшого розміщення на вебсайті Рахункової па-лати для відкритого доступу у формі відкритих даних відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Визначено, що рахункова палата за дору-ченням Верховної Ради України проводить експерти-зу проєкту закону «Про Державний бюджет України» на наступний рік та за результатами проведеної екс-пертизи складає у встановленому порядку висновок. Зроблено висновок, що поняття «відносини Рахунко-вої палати з іншими державними органами України» можна визначити як суспільні відносини, врегульова-ні нормами права, з питань здійснення встановлених чинним законодавством України повноважень Рахун-ковою палатою та іншими державними органами Укра-їни, що виражаються у взаємних правах та обов’язках відповідних учасників правовідносин. З метою ефек-тивної роботи Рахункової палати як вищого органу аудиту України, забезпечення високого рівня довіри з боку суспільства, інших органів державної влади, міжнародного співтовариства, вищих органів аудиту окремих зарубіжних країн важливим є забезпечення належних відносин Рахункової палати з іншими дер-жавними органами України, що є гарантією належно-го здійснення публічного контролю за надходженням коштів до Державного бюджету України та їх викорис-танням.
24
Шубалий, О. М., та І. С. ,. Гриник. "ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ ЗА РАХУНОК КОШТІВ ЗВЕДЕНИХ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ". Економічні науки. Серія "Регіональна економіка", № 18 (71) (30 листопада 2021): 266–77. http://dx.doi.org/10.36910/2707-6296-2021-18(71)-28.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження полягає в проведенні оцінки фінансового забезпечення сталого розвитку Північно-Західного регіону за рахунок коштів зведених місцевих бюджетів. Проведено порівняльний аналіз доходів та рівня самодостатності зведених місцевих бюджетів Волинської та Рівненської областей; порівняльний аналіз динаміки показника валового регіонального продукту, що припадає в середньому на 1 грн загальних видатків місцевих бюджетів; вивчено зміну питомої ваги статей видатків зведених місцевих бюджетів, а також вивчено динаміку показників фінансової стійкості зведених місцевих бюджетів Північно-Західного регіону.
25
Цибок, В. О. "Бюджетна підтримка сільськогосподарських підприємств України за рахунок спеціального режиму справляння ПДВ". Фінанси України, № 12 (2005): 71–79.
Знайти повний текст джерела
26
Muniv, R. M., та O. M. Nosalchuk. "Роль місцевих органів влади в розвитку регіонального АПК". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 81 (6 жовтня 2017): 49–55. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8108.
Повний текст джерелаАнотація:
Проблема регулювання у сфері управління агропромисловим розвитком на місцевому рівні, а саме низький рівень управління галуззю, є однією з ключових для поліпшення соціально-економічного розвитку села. З метою створення передумови стабільного динамічного розвитку виробництва конкурентоспроможної продукції сільського господарства та переробної сфери малими суб’єктами господарювання та особистими селянськими господарствами для розбудови ефективної економіки села як передумови формування самодостатніх територіальних сільських громад та запровадження засад сталого сільського розвитку Львівська обласна рада затвердила комплексну програму підтримки та розвитку агропромислового виробництва Львівської області на 2016–2020 роки, в якій передбачено фінансування ефективного розвитку аграрного сектору Львівщини. Для виконання комплексної програми у вказаний період потреба у фінансових ресурсах обласного бюджету складає 86,3 млн грн. На реалізацію завдань і заходів комплексної програми, крім коштів обласного бюджету, заплановано залучити 387,0 млн грн з інших джерел, в тому числі з державного бюджету – 96,0 млн грн, з інших місцевих бюджетів – 11,0 млн грн, проектів міжнародної технічної допомоги – 30,0 млн грн, кошти суб’єктів господарювання, особистих господарств населення – 250,0 млн грн. За рахунок фінансової підтримки АПК Львівщини у 2016 році здешевлено понад 320 млн грн кредитних ресурсів. Індекс валового виробництва сільськогосподарської продукції за 2016 р. склав 102,0%, в т. ч. сільськогосподарських підприємств – 108,3%, господарств населення – 98,8%. У 2016 році вироблено 1,4 млн тонн зерна (104,4% до 2015 року),1,6 млн. тонн картоплі (100%), 0,5 млн. тонн овочів (104,5%), близько 0,2 млн тонн м’яса (в живій вазі) (101,0%), понад 546,1 млн. штук яєць (101,8%). Додатково у 2016 році залучено в сільськогосподарський оборот 23,9 тис га. Надано дотацію 26 підприємствам. На площі 56 тис. га проведено збагачення ґрунтів біологічним азотом після використання інокулянтів азотофіксуючих мікроорганізмів. На площі 760 га проведено сидерацію ґрунтів та проведено вапнування на площі 2019 гектарів. Досягнення основної мети комплексної програми сприятиме поглибленню інтеграційних зв’язків, розбудові соціально-орієнтованої ринкової економіки Львівської області, інвестиційній привабливості агропромислового комплексу, дасть основу для розбудови ефективної економіки села як передумови формування самодостатніх територіальних громад.
27
Тимоць, М. В. "Оцінка структури доходів Державного бюджету України". Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, № 7 (14 вересня 2021): 176–83. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.7.2021.176-183.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано структуру та динаміку доходів Державного бюджету України. Обґрунтовано причини структурних змін у частині податкових та неподаткових надходжень бюджету. Проведено аналіз динаміки питомої ваги доходів у ВВП за 2015–2019 рр. Встановлено, що збільшення дохідних джерел можливе лише в умовах успішного функціонування реального сектору економіки, що забезпечуватиме стабільну фінансово-економічну основу для формування доходів бюджету. Вирішення проблем збільшення дохідної частини бюджету, оптимізації її структури, стане можливим за рахунок регулювання податкового навантаження, оптимального рівня розподілу і перерозподілу новоствореної вартості між усіма суб’єктами суспільних відносин.
28
Червякова, О. В. "Розвиток національного законодавства у сфері соціального захисту населення." Bulletin of Alfred Nobel University Series "Law" 1, № 1 (2020): 71–79. http://dx.doi.org/10.32342/2709-6408-2020-1-1-10.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано систему соціального законодавства України, що є достатньо розгалуженою, вона включає в себе акти загальної дії та акти спеціальної дії, які спрямовані на певні категорії та гру- пи соціально вразливих верств населення. Зокрема держава гарантує соціальний захист, передбаче- ний Конституцією України, право на соціальний захист гарантується загальнообов’язковим держав- ним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ та ор- ганізацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створення мережі дер- жавних, комунальних та приватних установ для догляду за інвалідами. Зазначено, що потребує по- дальшого вдосконалення законодавство щодо соціального захисту мирного (цивільного) населення, яке постраждало внаслідок бойових дій чи збройних конфліктів. Водночас низкою підзаконних актів встановлюється порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг; особливос- ті реалізації прав деяких категорій осіб на загальнообов’язкове державне соціальне страхування; по- рядок використання коштів, що надійшли від фізичних та юридичних осіб для надання одноразової грошової допомоги постраждалим особам та внутрішньо переміщеним особам; здійснення соціаль- них виплат внутрішньо переміщеним особам; питання фінансування бюджетних установ, здійснен- ня соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і органі- заціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Каз- начейства; перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здій- снюють свої повноваження.
29
Писаренко, В. П. "Впровадження партисипативного бюджету". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1-2 (24 червня 2016): 51–54. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2016.1-2.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена проблемам запровадження партисипативного бюджету, розробленому і затвердженому за участі громадськості, фінансовому плану спільного управління, здійснюваного громадянами та місцевими органами влади. Сформовано визначення, окреслені учасники та цільові групи. Приведений зарубіжний досвід впровадження партисипативного бюджетування. Сформовано висновки щодо формування високого рівня інтелектуальної обґрунтованості рішень за рахунок широкої участі мас у процесі їх прийняття.
The article is devoted to the introduction of participatory budget developed and approved with the participation of the public, the financial plan, the overall control realized by citizens and local authorities. We formed definition, determined participants and target groups. Foreign experience in implementing participatory budgeting is given. We formed conclusions concerning the formation of high-level intellectual reasonableness of solutions through broad participation of the masses in the process of their adoption.
30
Савченко, О. С. "Проблеми забезпечення спроможності та ефективності сільських та селищних об’єднаних територіальних громад". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 6(262) (23 грудня 2020): 103–12. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-262-6-103-112.
Повний текст джерелаАнотація:
На завершальній стадії створення в Україні біля 1460 об’єднаних територіальних громад (ОТГ) виявилося усвідомлення доволі значних коливань фінансових показників уже діючих ОТГ. Так, показних власних доходів бюджетів у розрахунку на 1 мешканця громади коливається від 18 і більше тисяч грн. за рік до мінімальних трохи більш 2 тис. грн. З метою поліпшення вимог до створюваних ОТГ урядом прийнято нову Методику оцінювання спроможності нових об’єднаних громад, у тому числі, з числовою оцінкою самих критеріїв спроможності. Втім, не враховано, що через тривалість самого процесу реорганізації місцевого самоврядування змінювалися законодавчі умови створення нових ОТГ. Зокрема, починаючи з весни 2018 року, з’явилася можливість утворення ОТГ на базі об’єднання сіл і селищ разом із довколишніми містами обласного підпорядкування. Для невеличких сіл і селищ поблизу таких міст з’явилися додаткові можливості об’єднання, тоді як раніше створені ОТГ такі можливості втратили. Показано, що ані законодавством, ані методологічно не враховано ситуації, коли одні ОТГ (частіше міські) приваблюють до себе мешканців з інших ОТГ для роботи, закупівлі товарів та послуг (назвемо такі ОТГ реципієнтами). Тоді інші ОТГ, діяльність мешканців яких здійснюється за їхніми межами, назвемо ОТГ-донорами. У результаті такого явища ОТГ-реципієнти отримають додаткові джерела надходжень до своїх бюджетів за рахунок ОТГ-донорів. Показано, що кількісна оцінка спроможності створюваних ОТГ за новою прийнятою урядом Методикою практично не корелює з фінансовими показниками їхньої роботи щодо наповнення місцевих бюджетів, що продемонстровано на прикладі аналізу фінансових результатів діяльності створених 9-ти ОТГ Луганської області, власні доходи яких у розрахунку на 1 особу за даними 2019 року коливаються від 8,5 тис. грн. до 2,26 тис. грн., що не корелює з розрахованими показниками їхньої спроможності. У той же час збільшення площі ОТГ має позитивний вплив на обсяг отриманих громадами власних надходжень до бюджету, що продемонстровано наявністю певного тренду такого впливу. Ураховуючи сільськогосподарський профіль розглянутих ОТГ, можна рекомендувати їхньому керівництву найбільш повно використовувати свої можливості в сферах діяльності, пов’язаних із використанням земельних угідь громад. Визначені в статті чинники та перешкоди зростанню ефективності ОТГ мають бути використані при планування нових та управлінні діяльністю створених об’єднаних громад.
31
Stasiuk, B. B. "ОБҐРУНТУВАННЯ УПРАВЛІСЬКИХ РІШЕНЬ ПРИ ВИБОРІ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЄКТІВ, ФІНАНСОВИЙ АСПЕКТ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 3, № 95 (25 вересня 2021): 131. http://dx.doi.org/10.31713/ve3202112.
Повний текст джерелаАнотація:
Розкрито суть та значення обґрунтування інвестицій у великі соціально-екологічні проєкти та проблеми оцінки ефективності таких проєктів. Різні інвестиційні проєкти, що фінансуються за рахунок коштів бюджету всіх рівнів підлягають державній експертизі, що здійснюється уповноваженими на те органами державної влади. Інвестиційні проєкти незалежно від джерел фінансування і форм власності об’єктів капітальних вкладень підлягають експертизі до їх затвердження, зокрема екологічній експертизі. Рішення щодо оцінки інвестиційного проєкту полягає у визначенні різних видів ефективності інвестиційного проєкту: суспільної, комерційної ефективності участі в проєкті. Ефективність участі в проєкті включає: ефективність для підприємствучасників, ефективність для акціонерів підприємств-учасників, бюджетну ефективність. При цьому, під «ефективністю» мається на увазі те,наскільки реалізація даного проєкту відповідає меті і інтересам його учасників, а також тих, кого безпосередньо стосується процес реалізації. Отож, необхідно підібрати критерії оцінки інвестиційних проєктів, які будуть основою для прийняття управлінських рішень. Обґрунтування економічної ефективності інвестиційного проєкту характеризується системою показників, що відображають співвідношення витрат і фінансових результатів реалізації проєкту. Витрати і інші результатипроєкту в розрахунках економічної ефективності виражаються у вигляді грошового потоку. Проаналізовано основні методи оцінки інвестиційних проєктів їх суть, переваги і недоліки. Для визначення ціни ризику рекомендується використовувати показники, які враховують як можливість настання несприятливої події, так і величину збитку від нього. Такими показниками можуть бути дисперсія, середньоквадратичне відхилення і коефіцієнт варіації. Для можливості економічного тлумачення і порівняльного аналізу цих показників рекомендується переводити їх в грошовий формат. Запропоновано комплекс показників для оцінки інвестиційних проєктів з мінімізацією ризиків.
32
Галинська, Юлія Вікторівна. "ФОРМУВАННЯ БЮДЖЕТІВ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД ЗА РАХУНОК РОЗПОДІЛУ ПРИРОДО-РЕСУРСНОЇ РЕНТИ ПАЛИВОДОБУВНИХ ПІДПРИЄМСТВ". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Економіка», № 2(50) (28 вересня 2017): 253–60. http://dx.doi.org/10.24144/2409-6857.2017.2(50).253-260.
Повний текст джерела
33
Чуй, І. Р., С. М. Голдак та О. І. Дума. "ПОДАТКОВА БЕЗПЕКА ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ ФІСКАЛЬНОЇ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 65 (28 січня 2022): 151–60. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-65-21.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті характеризується система забезпечення податкової безпеки держави, проводиться оцінювання загроз, ризиків та індикаторів для визначення її стану. Окремими характеристиками безпеки є моніторинг загроз, оцінювання вразливості податкової системи до цих загроз, аналіз індикаторів податкової безпеки держави, зокрема обсягів податкових надходжень Зведеного бюджету України за 2016-2020 рр., фіскальної значимості податків у структурі доходів бюджету та у ВВП, рівня ухилення від оподаткування та тіньової економіки, рівня виконання плану надходжень, ефективності адміністрування та дієвості податкового контролю, навантаження працівників органів державної податкової служби. Оцінювання стану податкової безпеки в Україні виявило посилення податкового навантаження, передусім за рахунок зростання податкового навантаження на працю і прибуток підприємств. Зростання витрат на утримання фіскальних органів та адміністрування податків не варіює зі зростанням величини податкового боргу та станом у сфері ухилення від оподаткування. Про низьку ефективність адміністрування податків свідчить зростання податкового боргу і значний рівень списання безнадійної податкової заборгованості. Заходи, проведені органами ДФС і ДПС щодо погашення та упередження зростання податкового боргу, виявилися неефективними. Рівень стягнення податків, донарахованих за результатами контрольно-перевірочної роботи, дуже низький і варіює в межах 20-30 %. Найбільшими схемами зловживань у сфері оподаткування в 2020 р. були: зарплата “у конвертах”, порушення митних правил, контрабанда та корупція на кордоні. Додаткові виклики, зумовлені наслідками світової пандемії Covid-19, погіршують стан податкової безпеки, це стосується зокрема стабільності і достатності податкових надходжень до бюджетів різних рівнів, а також вразливості платників до нових карантинних умов. Доповнюють негативний вплив на стан податкової безпеки зволікання з ліквідацією неефективної податкової міліції, низька розслідуваність податкових злочинів, кадрова турбулентність у фіскальних органах, запізнілий старт Бюро економічної безпеки України. Для посилення податкової безпеки держави необхідним є завершення інституційної реформи митної служби, підвищення ефективності та дієвості податкового контролю, посилення відповідальності платників податків за уникнення від оподаткування.
34
Zaiachkivska, О. V., та L. M. Stasiuk. "ВИДАТКИ БЮДЖЕТУ НА ФІНАНСУВАННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ТА ЇХ ОПТИМІЗАЦІЯ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, № 94 (25 червня 2021): 53. http://dx.doi.org/10.31713/ve220216.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто видатки бюджету України і місце в них, охорони здоров’я. Визначено основні проблеми та запропоновано шляхи оптимізації фінансування охорони здоров’я, зокрема, продовження застосування діючої моделі фінансування системи охорони здоров’я за рахунок загальних надходжень до бюджету та пулінгу ресурсів в Національній службі здоров’я України. Проведення реформування системи охорони здоров’я забезпечить відчутні результати у вигляді поліпшення показників здоров’я та зниження фінансового тягаря для населення.
35
Капіца, Ю. "Врегулювання прав на об"єкти права інтелектуальної власності, створені за рахунок бюджетних коштів". Право України, № 3 (2005): 72–76.
Знайти повний текст джерела
36
А. П., ЛЕЛЕЧЕНКО. "ЕКОНОМІЧНА СКЛАДОВА СТАЛОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНУ: ПРІОРИТЕТИ ТА ШЛЯХИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ". Manager. Bulletin of Donetsk State University of Management 86, № 1 (11 грудня 2020): 173–84. http://dx.doi.org/10.35340/2308-104x.2020.86-1-12.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті акцентовано увагу на економічних інструментахстимулювання сталого розвитку регіону: ринкових, виробничих,фінансових. Визначено основні шляхи покращення економічної складовоїсталого розвитку регіону. Розглянуто основні переваги та недолікифінансової децентралізації у сфері стимулювання сталого розвиткурегіону як дієвого інструменту підвищення рівня диверсифікації базиоподаткування регіонів, зокрема за рахунок розширення дохідної базимісцевих бюджетів.
37
Колосов, А. М. "Актуалізація управління стійкістю суб’єктів діяльності в період економічної кризи". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 3 (267) (10 квітня 2021): 64–71. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-267-3-64-71.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасне кризове становище економіки в світі і в Україні внаслідок карантинних заходів, що запроваджуються країнами в період пандемії коронавірусу, призводить до систематичного погіршення економічних результатів діяльності різних суб’єктів. У таких умовах залишається недоречним продовжувати традиційне управління діяльністю суб’єктів з позиції їхнього розвитку, навпаки, актуалізується потреба в новій концепції управління з позицій забезпечення їхньої стійкості як здатності протидіяти негативному впливу середовища на них в період кризи. Основний зміст управління стійкістю суб’єктів діяльності полягає в моніторингу стану спостережуваних параметрів, які найбільше відбивають виниклі нові потреби в період кризи і у визначенні наявних чи можливих ресурсів компенсації цих потреб. Обґрунтовано показник рівня поточної стійкості суб’єкту як співвідношення величини знайдених ресурсів компенсації виниклих потреб до величини самих потреб, а також запропоновано процедуру подальшого контролю його стану. Режим управління стійкістю триває, аж поки нові потреби перестають виникати, показники діяльності суб’єкту відновлюються і настає можливість повернення до режиму управління розвитком.Зміст наслідків ігнорування принципами управління стійкістю проілюстровано на прикладі дій Уряду України в процесі використання створеного Фонду боротьби з пандемією коронавірусу на рівні виниклих потреб у 64,7 мільярда грн. Рівень досягнутої стійкості на той момент не визначався і подальший моніторинг його не проводився, що вплинуло на безпідставне відновлення режиму управління розвитком, зокрема, фінансування за кошти Фонду будівництва доріг. У результаті прояву другої хвилі пандемії Уряд був вимушений знов повернутися до режиму компенсації нових виниклих потреб, що в кінцевому рахунку обернулося суттєвою втратою бюджетної стійкості, коли дефіцит державного бюджету за 11 місяців 2020 року досяг 117 мільярдів грн., що значно перевищує заплановану на рік величину дефіциту.
38
Дмитро, СОЛОХА. "ДЕРЖАВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПАРАДИГМИ ДОТРИМАННЯ ІНТЕРЕСІВ УЧАСНИКІВ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ". Manager. Bulletin of Donetsk State University of Management 86, № 1 (11 грудня 2020): 103–17. http://dx.doi.org/10.35340/2308-104x.2020.86-1-07.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі досліджено механізми державного забезпечення іуправління реалізацією парадигми дотримання інтересів учасників ринкустосовно закупівель товарів та надання послуг за рахунок коштівдержавного бюджету України, проаналізовано законодавче забезпеченняцих процесів в довгостроковій пролонгованій перспективі.Визначено процедуру підготовки скарги, її розгляд й прийняттярішення в процесі здійснення процедури судочинства, розглянутозмістову складову й формування пакету документів щодо поданняпозиву.
39
Жук О.М. "ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ КОНТРОЛЮ В СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УКРАЇНІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ". Економічний форум 2, № 2 (12 червня 2021): 147–54. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-2-19.
Повний текст джерелаАнотація:
Важливим аспектом функціонування системи соціального захисту і соціального забезпечення в Україні на сучасному етапі є організація державного нагляду і контролю. Стаття присвячена аналізу організаційно-правового регулювання контролю в системі соціального захисту в Україні на сучасному етапі, в умовах реалізації Міністерством соціальної політики з 2017 року проєкту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України» за сприяння Міжнародного банку реконструкції та розвитку. Здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства у зазначеній сфері схвалено Концепцією реалізації державної політики щодо соціального захисту населення та захисту прав дітей, прийнятою Кабінетом Міністрів України у 2020 році.
У статті розкрито поняття, види та завдання державного контролю у сфері соціального захисту. Охарактеризовано суб’єкти та об’єкти контролю у сфері соціального захисту та соціального забезпечення та їх функції. Головними контролюючими органами у сфері соціального захисту є Міністерство соціальної політики на Національна соціальна сервісна служба та Головні управління Національної соціальної сервісної служби у кожній області. Визначено принципи здійснення державного контролю: адресність, ефективність та законність. Встановлено, що інструментами контролю та забезпечення належного функціонування системи соціального захисту є: моніторинг, контроль (нагляд), верифікація, аудит, інспектування, оцінювання якості та ефективності надання соціальних послуг.
Охарактеризовано контролю: за дотриманням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки (виплати, що здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, соціальні послуги); за використанням коштів державного бюджету, виділених для надання соціальної підтримки; за дотриманням прав дітей; контроль за виплатою соціальних допомог, а також контроль за наданням соціальних послуг; за часом проведення – превентивний, поточний та ретроспективний.
Подано основні нормативні документи, які регулюють контроль за якістю надання соціальних послуг, а також за адресністю державних виплат та ефективністю використання бюджетних коштів. Встановлено, що одним із головних завдань для ефективного здійснення державного контролю у сфері соціального забезпечення стане створення Єдиної інформаційної системи соціальної сфери з метою забезпечення максимальної інтеграції з державними реєстрами та базами даних
Зроблено висновок, що проведення моніторингу та оцінювання якості надання соціальних послуг, здійснення державного контролю за нарахуваннями та виплатами соціальних допомог є одним з ключових напрямків удосконалення системи соціального захисту в Україні на сучасному етапі.
40
Паньків, Олег. "ОСОБЛИВОСТІ ІНВЕСТУВАННЯ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ КОМУНАЛЬНИХ УСТАНОВ ЛЬВОВА". Вісник Університету банківської справи, № 2(41) (2 вересня 2021): 3–18. http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x2(41)2021249928.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Проаналізовано систему енергозбереження в комунальній сфері міста Львова щодо її поділуна два структурні елементи: управлінські рішення органів місцевого самоврядування і співпраці з між-народними установами та інституціями з комплексом реалізованих дій. Управлінські рішення органівмісцевого самоврядування розглядаються в рамках аналізу впровадження системи енергоменеджмен-ту, запровадження програмного забезпечення «Енергоплан» та uMuni, заснування Асоціації «Енерго-ефективні міста України», підписання Угоди мерів, приєднання до європейської кампанії «DISPLAY»,затвердження «Програми сталого енергетичного розвитку міста до 2020 року». Представлено динамікукількості установ бюджетної сфери в розрізі класів енергоефективності. Співпраця з міжнароднимиустановами та інституціями в напрямі енергозбереження об’єктів комунальної власності розглядаєтьсяв рамках аналізу меморандуму про взаєморозуміння з Агентством США міжнародного розвитку USAIDі корпорацією НЕФКО (проєкти «Реформа міського теплозабезпечення в Україні» та «Пільгове креди-тування енергозбереження»); проєкту «MODEL-CIUDAD», що координується Європейською асоціа-цією муніципалітетів (м. Безансон, Франція); проєкту USAID «Муніципальна енергетична реформа»;Проєкту модернізації інфраструктури теплопостачання в м. Львові, що фінансувався за рахунок кре-дитних коштів від ЄБРР, грантових коштів від Фонду Східно-Європейського партнерства з енергоефек-тивності та довкілля і коштів місцевого бюджету та ін. Проаналізовано динаміку споживання енерго-ресурсів у комунальних установах міста в результаті залучення інвестицій і реалізації проєктів. Запро-поновано класифікувати енергозбереження на реалізоване, потенційне (на реалізацію яких забраклокоштів / часу / інших ресурсів) та окремою категорією виділити латентне енергозбереження (таке, наяке неможливо вплинути тільки залученням фінансування, але лише через формування енергоощадно-го типу мислення). Представлено особливості енергозбереження комунальних об’єктів міста в системізв’язків з компонентами енергозбереження.Ключові слова: енергозбереження, комунальні установи, енергоменеджмент, інвестиції, грантовікошти.Формул: 0; рис.: 9; табл.: 2; бібл.: 39.
41
Kleyshmidt Yu. "ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДОСТУПУ ДО ЕЛЕКТРОННИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ ПУБЛІЧНИХ ЗАКЛАДІВ КУЛЬТУРИ". Theory and Practice of Public Administration, № 4 (67) (26 листопада 2019): 131–35. http://dx.doi.org/10.34213/tp.19.04.17.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено результати експертного дослідження основних проблем державного регулювання доступу до електронних інформаційних ресурсів публічних закладів культури. Названо основні пріоритети державного регулювання в цій сфері на основі результатів експертного опитування. Комплексне вирішення цієї проблеми можливе шляхом розроблення державної стратегії розбудови доступу до електронних інформаційних ресурсів в сфері освіти, науки та культури, створених за рахунок коштів Державного бюджету.
42
Андреєв, Сергій. "БЕЗПЕКОВА СКЛАДОВА ФАХОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ З ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ". Науковий вісник: Державне управління, № 4(10) (2 грудня 2021): 5–21. http://dx.doi.org/10.33269/2618-0065-2021-4(10)-5-21.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено результати дослідження сучасного стану безпекової освітньої компоненти у змісті професійної підготовки здобувачів вищої освіти за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування» (на прикладі другого (магістерського) рівня) в Україні. Акцентовано увагу на нагальній для нашої крани потребі цільової професійної підготовки державно-управлінських кадрів, компетентних у питаннях національної безпеки. Розглянуто процес становлення спеціальності «Державне управління у сфері національної безпеки» в межах галузі знань 1501 Державне управління протягом 2002-2015 рр. Проведено вибірковий аналіз магістерських програм зі спеціальності 281 «Публічне управління та адміністрування» деяких закладів вищої освіти на предмет наявності обов’язкових та вибіркових навчальних дисциплін, спрямованих на формування у студентів безпекової складової фахової компетентності. Обґрунтовано пропозиції щодо переліку спеціальних (фахових, предметних) компетентностей здобувачів вищої освіти за вказаною спеціальністю в рамках магістерської програми «Державне управління у сфері національної безпеки», а також стосовно переліку обов’язкових компонент відповідної програми. Зроблено такі висновки: включення освітніми закладами в магістерські програми зі спеціальності 281 «Публічне управління та адміністрування» навчальних дисциплін з питань національної безпеки, державного управління у цій сфері, має фрагментарний характер, через що у змісті цих програм розмивається безпекова компонента; відсутність бюджетних магістерських програм зі спеціальності 256 «Національна безпека», а також з питань державного управління у сфері національної безпеки за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування» свідчать про брак системного підходу до вирішення проблем професійного навчання управлінських кадрів для сфери національної безпеки. Обґрунтовано пропозицію щодо необхідності розробки та впровадження у навчальний процес магістерських програм «Державне управління у сфері національної безпеки» зі спеціальності 281 «Публічне управління та адміністрування», фінансування таких програм за рахунок коштів державного бюджету.
43
A., Mahro. "EVALUATION OF THE RESULTS OF THE IMPLEMENTATION OF DECENTRALIZATION REFORM IN UKRAINE: FINANCIAL ASPECT OF DEVELOPMENT." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Economic Sciences, no. 41 (March 31, 2021): 71–76. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2307-8030/2021-41-13.
Повний текст джерелаАнотація:
Every inhabitant of a village or city has the right to modern medicine and education, accessible and high-quality administrative, com-munal, social services, good roads, clean and lighted streets. To this end, decentralization is taking place in Ukraine – the transfer of pow-ers and finances from state authorities as close as possible to the people – local governments. Since 2014, Ukraine has entered a new stage of its development. The changes taking place under the influence of the reform primarily concern the structure of local budgets, as they are the key tool for the formation of newly created administrative units. Today, local budgets are a key component of the budget system of Ukraine. at the expense of local budgets are the main economic and social changes. local budget is the financial base of local government, an instrument of state regional policy, plans for the formation and use of financial resources of local communities, the main lever of financial equalization, the main source of financial resources. maintenance and development of the local economy, solving local, social problems and raising the welfare of the population of the territories. Therefore, it is very important for the local communities to follow the changes formed under the influence of the decentralization reform, to analyze its financial results, for its further development. The purpose of the article is to study the current structure of local budgets in the context of decentralization reform to assess the future actions of OTG leaders in the development of territories. The article examines and analyzes the financial results of the reform, obtained through the analysis of dynamics, structural and comparative analysis of static data. According to the results of the research, the factors of formation of the modern structure of local budgets are revealed. It is determined that the key to the development of territorial com-munities will be the relevant management decisions of the OTG leadership on the formation, rational and efficient allocation of financial resources, together with the use of powers received from the Government of Ukraine.Keywords: decentralization reform, local communities, local budgets, structure of local budgets, financial results. Із упровадженням реформи децентралізації починаючи з 2014 р. Україна стала на новий етап свого розвитку. Зміни, що відбуваються під впливом реформи, передусім стосуються структури місцевих бюджетів, адже саме вони є ключовою фінансовою основою становлення адміністративних одиниць. Метою статті є дослідження сучасної структури місцевих бюджетів в умовах проведення реформи децентралізації для оцінювання майбутніх дій керівників ОТГ у розвитку територій. У статті досліджено та проаналізова-но фінансові результати реформи, отримані за рахунок аналізування динаміки, структурного та порівняльного аналізу статичних даних. За результатами дослідження виявлено чинники формування сучасної структури місцевих бюджетів. Визначено, що запорукою розвитку територіальних громад стануть відповідні управлінські рішення керівництва ОТГ щодо формування, раціонального та ефективного розподілу фінансових ресурсів разом із використанням отриманих повноважень від уряду України.Ключові слова: реформа децентралізації, об’єднані територіальні громади, місцеві бюджети, структура місцевих бюджетів, фінансові результати.
44
Бутнік-Сіверський, О. "Змістовні складові комерціалізації інтелектуальної власності, створеної за рахунок коштів держ. бюджету, та її правове забезпечення". Інтелектуальна власність в Україні, № 11 (2016): 33–37.
Знайти повний текст джерела
45
Трегуб, О. А. "Правове забезпечення екологічного відновлення міст на постконфліктних територіях". Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка 4, № 92 (17 грудня 2020): 273–85. http://dx.doi.org/10.33766/2524-0323.92.273-285.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена обґрунтуванню пропозицій щодо вдосконалення правового забезпечення екологічного відновлення міст на постконфліктних територіях. Для зменшення обсягів накопичення на цих територіях небезпечних відходів витрати на їх перевезення до місць утилізації запропоновано тимчасово фінансувати за рахунок бюджетних коштів. Аргументовано, що застосування принципу наближеності до джерел утворення відходів потребує обмеження щодо зон, які прилягають до лінії розмежування та перебувають під загрозою ураження внаслідок бойових дій. Запропоновано визначити особливості моніторингу довкілля на постконфліктних територіях iз використанням космічних технологій.
46
ПОЛЄХІНА, Вікторія. "ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ". Humanitas, № 6 (23 лютого 2022): 122–27. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2021.6.17.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена аналізу теоретичних основ щодо форм та витоків фінансування та фінансового забезпечення у системі соціального захисту. Визначено, що фінанси виконують вагому роль у частині забезпечення необхідних умов для формування, розподілу й використання ВВП у державі та забезпечення всіх суб’єктів суспільного відтворення грошовими коштами, достатніми для здійснення їхньої діяльності. Розкрито основні форми соціального захисту: соціальне страхування, що опирається на сформовані позабюджетні цільові фонди за рахунок особистих внесків учасників; соціальне забезпечення, що передбачає виплату універсальної соціальної допомоги чи послуг за рахунок загальнодержавних коштів, які збираються із бюджетів різних рівнів; соціальну допомогу, що надається як матеріальна допомога або послуга за умови перевірки потреби в ній, що фінансуються за рахунок державних та приватних коштів. З’ясовано, що основна мета соціального захисту – це створення та забезпечення сприятливих соціально-економічних умов для всебічного розвитку людини як культурного, економічного та соціального індивіду. Стратегія соціальної державної політики має бути спрямована на забезпечення стабільності життя населення, зниження рівня безробіття, зменшення класової фінансової нерівності, подолання бідності та посилення соціального захисту населення. Процес фінансового забезпечення можливо умовно поділити на два етапи: формування фінансових ресурсів та використання фінансових ресурсів. Визначено, що фінансове забезпечення соціального захисту розглядаємо як систему грошових відносин розподільчого характеру, у процесі яких за рахунок податків та спеціальних внесків формуються централізовані та децентралізовані фонди фінансових ресурсів, що в майбутньому будуть використовуватися для фінансування соціальних виплат.
47
Тарасенко, В. "Використання коштів державного бюджету в рахунок компенсації витрат на придбання мінеральних добрив та посів ярих зернових культур". Вісник податкової служби України, № 15 (2004): 37–41.
Знайти повний текст джерела
48
Hrymak, O., M. Vovk та V. Jura. "Перспективи розвитку аграрного туризму в Карпатському регіоні". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 81 (9 жовтня 2017): 114–17. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8120.
Повний текст джерелаАнотація:
На сьогоднішній день діяльність агротуристичних підприємств є важливим елементом дослідження соціально-економічних відносин на місцевому, регіональному та національному рівнях. Агротуризм став альтернативною формою ефективного функціонування та диверсифікації фермерських господарств. Розвиток даної форми підприємництва може відіграти вирішальну роль у відродженні економіки сільських територій в Карпатському регіоні, де перспективи агротуристичної індустрії були і залишаються одними з найкращих в Україні. Використання агротуристичного потенціалу в сучасних умовах децентралізації управління призведе до соціально-економічного розвитку регіону за рахунок збільшення дохідної частини місцевих бюджетів, підвищення інвестиційної привабливості, збільшення зайнятості населення, особливо у сільських здебільшого депресивних районах, збереженню ландшафту чи його позитивній зміні, раціональному використанню природної та культурно-історичної спадщини.
49
Bondarchuk, N. V. "ОБЛІК ОПОДАТКУВАННЯ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОМУ ПІДПРИЄМСТВІ". Actual problems of regional economy development 1, № 13 (25 квітня 2017): 140–46. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.13.140-146.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття спрямована на визначення порядку ведення обліку оподаткування заробітної плати та напрямів його удосконалення в сільськогосподарському підприємстві. Визначено, що від правильності визначення розміру зарплати та її структури в значній залежить правильність розрахунку пов’язаних із нею сум обов’язкових платежів до бюджету. Зазначено, що із заробітної плати в нашій країні утримується податок з доходів з фізичних осіб та воєнний збір. На фонд оплати праці нараховується єдиний соціальний внесок. Наведено основні рахунки, які використовуються для відображення в обліку операцій з оподаткування заробітної плати та основні бухгалтерські записи. Зазначено, що оподаткування заробітної плати, що менша за мінімальну, незважаючи на просте теоретичне пояснення, на практиці є дуже трудомістким процесом, що вимагає певної послідовності, точності та уважності. З метою покращення процесу оподаткування заробітної плати запропоновано проводити розрахунок сум нарахованого Єдиного соціального внеску на зарплату, що менша за мінімальну, у спеціально розробленій формі, яка допоможе спростити розрахунок суми Єдиного соціального внеску на заробітну плату, яка менша за мінімальну, що, в свою чергу, покращує облік оподаткування заробітної плати.
50
Родченко, С. С., та К. В. Говоруха. "КОРУПЦІЯ ЯК ЗАГРОЗА ЕКОНОМІЧНІЙ БЕЗПЕЦІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 3 (9 листопада 2020): 36–42. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2020.3.5.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено сутність поняття «корупція» через призму економічної безпеки держави. Розглянуто її вплив на економічну безпеку. Визначено, що основними загрозами економічній безпеці держави, які продукує корупція, є: збільшення масштабів тіньової економіки; зрощення криміналу із легальною економікою шляхом доступу до політичної влади та можливості «відмивання» брудних» грошей»; порушення конкурентних умов ринку; затримка появи ефективних приватних власників, неефективне використання бюджетних коштів; зростання цін за рахунок включення в ціну витрат на «послуги» корумпованих чиновників, зниження довіри до держави та її можливості регулювати економічні процеси, сприяння соціальної нерівності і збільшення розриву доходів між різними верствами населення. Запропоновано заходи спрямовані на зниження рівня корупції в Україні та її негативного впливу на економіку.