Добірка наукової літератури з теми "БТР-4"

В роботі розглянуті варіанти переобладнання БТР-70 шляхом встановлення на шасі цього автомобіля замість двох двигунів ЗМЗ-4905 двох двигунів General Motors потужністю 103 кВт, або двох вигунів IVECO Tector Р4 потужністю 110,4 кВт, або двох двигунів Д245.30Е2 потужністю 115 кВт, або двох двигунів різної потужності – потужність основного двигуна DEUTZ TCD 2013 L4 4V 161 кВт і потужність додаткового двигуна DEUTZ D 914L3 43 кВт. В основу порівняльного аналізу покладено основні показники тягово-швидкісних властивостей, що отримані шляхом розвʼязку диференціального рівняння руху, вихідними даними для якого слугують масові та геометричні параметри автомобіля та умови експлуатації. Вибір кращого варіанту виконано на основі порівняння кожного показника тягово-швидкісних властивостей з еталоном, у якості якого прийнято кращий показник із усіх можливих варіантів. За результатами розрахунків встановлено, що показники тягово-швидкісних властивостей автомобіля з двигунами IVECO Tector Р4, Д245.30Е2 і двома двигунами DEUTZ TCD 2013 майже однакові і змінюються від найбільшого значення (двигуни Д245.30Е2) до найменшого (два двигуни DEUTZ TCD 2013) в межах 4%, не зважаючи на те, що їх потужність змінюється на 11,3%. Тому вибір кращого типу двигуна при переобладнанні БТР-70 повинен проводитися з урахуванням інших показників, зокрема, паливної економічності.

Пшеница одна из сельскохозяйственных культур, которая подвергается действию температурного стресса в течение онтогенеза и особенно чувствительна к действию стресса на начальных стадиях её развития. Высокие температуры ограничивают рост, развитие и продуктивность растений. Однако, растения могут адаптироваться к температурному стрессу и имеют адаптивные механизмы на клеточном и молекулярном уровнях. Одним из таких адаптивных механизмов является увеличение синтеза белков теплового шока (БТШ), функции которых очень важны и разнообразны.Целью данной работы было изучить влияние различных тепловых обработок (37 и 39 ºC в течение 1, 3, 6, 24 ч и 50 ºC в течение 1, 3, 5 ч) на теплоустойчивость проростков яровой пшеницы (Triticum aestivum L.) и синтез БТШ (101, 70, 60 и 16.9 кДа) в побегах 4-х суточных и листьях 8-ми суточных проростков.На основании полученных данных сделан вывод, что 4-х суточные и 8-ми суточные проростки яровой пшеницы характеризуются схожей реакцией на тепловой стресс при 50 ºC, однако 4-х суточные проростки более устойчивы в начальный период стрессового воздействия. Воздействие температурами 37 и 39 ºC подходят для адаптации яровой пшеницы на начальных стадиях её развития (4-х суточные и 8-ми суточные проростки). Эти температуры приводят к схожей тенденции в синтезе БТШ в побегах и листьях. В тоже время, содержание БТШ16.9 зависит от стадии развития пшеницы. В нормальных условиях был отмечен синтез БТШ16.9 в побегах, но не в листьях. Сделано заключение, что адаптация 8-ми суточных проростков более длительный процесс (6-24 ч воздействия 37 и 39 ºC) по сравнению с 4-х суточными проростками (3-6 ч воздействия 37 и 39 ºC).

Введение. В последнее время все большее внимание уделяется препаратам ботулотоксина типа А(БТА), которые используют для лечения косоглазия. Особенно актуальна эта методика при применении у детей, так как при этой процедуре: 1)сокращается время наркоза; 2) малая травматичность; 3) не возникают рубцы и спайки; 4) отсутствует гиперэффект. Цель. Изучить эффективность терапии с использованием ботулинического токсина типа А при лечении косоглазия у детей с органическим поражением зрительного анализатора. Материал и методы. Мы обследовали 22 ребенка (44 глаза), которым было проведено лечение косоглазия методом хемоденервации БТА. У всех детей косоглазие было сходящимся и расходящимся, содружественным, альтернирующим, постоянным. У всех 22 детей наблюдалось органическое поражение зрительного анализатора (ОПЗА) по данным регистрации паттерн – зрительных вызванных потенциалов. В первой части исследования проводилось сравнение эффективности действия БТА в зависимости от угла девиации: IА группа – дети с малым углом (от 7° до 25°, n=8), IБ группа – дети с большим углом (от 26° до 45°, n=14). Во второй части исследования оценивали эффективность БТА в зависимости от степени ОПЗА: IIА группа – нарушение ответов на поля с малым размером ячеек (от7’ до 30’, n=9) – умеренное органическое поражение, IIБ – нарушение ответов на поля с большим размером ячеек (от 60’ до 120’, n=13) – выраженное органическое поражение. Оценка угла косоглазия проводилась по Гиршбергу накануне операции, после операции: на следующий день, на 7, на 1, 3,6 месяцы. Результаты. Средний угол косоглазия: до операции составил 28,95°, на следующий день – 25,95°,через неделю – 18,88°, через месяц – 8,75°, через 3месяца – 7,14°, через 6 месяцев – 8,46°. Таким образом, максимальный эффект препарата пришелся на 3 месяц после операции. В возрасте 3 месяцев у детей IA группы с углом от 7° до 25° отмечаются:50,0% – ортофория, 37,5% – частичное уменьшение угла девиации, 12,5% – нет эффекта; у детей IБгруппы с углом от 26° до 45° наблюдались: 21,43% –ортофория, 71,43% – частичное уменьшение угла,7,14% – изменений не было. В том же возрасте у детей IIА группы с умеренным ОПЗА наблюдались: 44,44% – ортофория,11,11% – нет изменений,44,44% – частичное уменьшение угла; у детей IIБгруппы с выраженным ОПЗА: 23,07% – ортофория,23,07% – нет эффекта, 53,84% – частичное уменьшение угла. Выводы. 1) Эффективность хемоденервации максимальна через 3 месяца после операции; 2)ортофория достоверно чаще возникает у детей с малым углом косоглазия по сравнению с детьми с большим углом косоглазия; 3) у детей с умеренным ОПЗА достоверно чаще наблюдается полное нивелирование угла косоглазия по сравнению с детьми с выраженным ОПЗА; 4) отсутствует гиперэффект при введении БТА.

Сравнили показатели чувствительности и специфичности чрезкожной аспирационной биопсии тонкой иглой (ТАБ) и биопсии троакаром (БТ) для окончательной диагностики предполагаемых новообразований органов брюшной полости у 140 больных. Диагностическая точность обоих методов для подтверждения окончательного диагноза сопоставлена. ТАБ и БТ сопровождались истинно-положительными результатами у 111 из 129 (86%) больных. При этом правильный окончательный диагноз злокачественного новообразования был у 104 из 129 обследованных (80,6%). В целом у всей группы больных чувствительность методов составила 90,7%. Как ТАБ, так и БТ имели 100%-ную специфичность, хотя в одном случае феохромоцитома была неправильно идентифицирована с помощью БТ как недифференцированный рак. Кроме этого, расхождения ТАБ и БТ были у 2 больных по результатам ТАБ и у 4 – по данным БТ. У 12 больных, окончательным диагнозом которых были доброкачественные опухоли, показатели диагностической точности таковы: ТАБ – 11 правильных ответов, БТ – 9. Адекватная подготовка препаратов для цитологического исследования при ТАБ обеспечивала окончательный ответ в течение 1 часа в 103 и 141 (73%) пункций, избавляя многих больных от повторных ТАБ. Осложнений ТАБ и БТ не выявлено. Таким образом, ТАБ обладает большей чувствительностью, чем БТ для диагностики новообразований брюшной полости. Кроме этого, ТАБ имеет высшие показатели диагностической специфичности и точности, чем БТ и особенно при доброкачественных процессах. Обе методики взаимно дополняют друг друга.

Цель. Проанализировать результаты лечения пациентов с хронической мигренью (ХМ) препаратом ботулинического токсина типа А (БТА).Материалы и методы. С 2018 г. в Беларуси начата работа по лечению пациентов с ХМ путем выполнения локальных инъекций препаратом БТА в область головы и шеи по международной стандартной схеме, предложенной А. Блюменфельдом и соавторами. В настоящее время инъекции abobotulinumtoxin A (диспорт) получили 18 пациентов с ХМ, из них 15 женщин и 3 мужчин, повторные инъекции были выполнены у 8 пациентов. Медиана возраста пациентов с ХМ и интерквартильный интервал составили 37 [31; 46] лет. Пациенты самостоятельно вели дневник головной боли, заполняли опросник индекса HIT-6 (Headache Impact Test) влияния головной боли на повседневную активность, время нетрудоспособности, связанной с головной болью (индекс HALT – Headache-attributed lost time), проводилась оценка интенсивности головной боли по визуально-аналоговой шкале (ВАШ) до инъекции и через 4 недели после введения БТА.Результаты. В результате терапии инъекциями БТА пациентов с ХМ было получено достоверное снижение частоты и интенсивности головной боли по ВАШ согласно дневникам головной боли в течение месяца, увеличение работоспособности и улучшение качества жизни пациентов по шкале HIT-6 и индексу HALT.Заключение. Полученные данные свидетельствуют об эффективности ботулинотерапии для лечения ХМ, позволяют расширить показания для назначения БТА и свидетельствуют о необходимости проведения дальнейших исследований. Для лечения ХМ БТА может использоваться при неэффективности ранее проведенных курсов лечения или применяться в качестве препарата первой линии при наличии противопоказаний к приему таблетированных превентивных препаратов, а также совместно с этими лекарственными средствами. Purpose. To analyze the results of treatment of patients with chronic migraine (СM) with botulinum toxin type A (BTA).Materials and methods. The work on the treatment of patients with CM by performing local injections with BTA in the head and neck area, according to the international standard scheme proposed by A. Blumenfeld et al., began in Belarus in 2018. Currently, 18 patients with CM received injections of abobotulinumtoxin A (dysport), including 15 women and 3 men, repeated injections were performed in 8 patients. The average age of patients with HM and the interquartile range was 37 [31; 46] years. The patients independently kept the headache diary, filled out the questionnaire of the HIT-6 index (Headache Impact Test) of the effect of headache on daily activity, time of disability associated with headache (HALT index – Headache-attributed lost time); the intensity of headache was assessed visually – analogue scale (VAS) before injection and 4 weeks after administration of BTA.Results. As a result of the therapy with BTA injections in patients with CM, there was observed a significant decrease of the frequency and intensity of headaches, according to the VAS and headache diaries for a month, the increase of work capacity and improvement of the quality of life of patients, according to the HIT-6 scale and the HALT index.Conclusion. The obtained data indicate the effectiveness of botulinum therapy for the treatment of CM, let to expand the indications for prescribing BTA, and indicate the need for further research. Injections of BTA can be used in case of ineffectiveness of previous courses of treatment or used as a first-line drug in the presence of contraindications to taking preventive tablet drugs, as well as in conjunction with these drugs for the treatment of CM.

Исследования проведены в условиях Пензенской области в 2016 – 2019 гг. в лабораторном и полевом опытах. Представлены результаты применения обработок семян однодомной конопли посевной сортов Вера и Надежда протравителями Бенорад, СП; ТМТД, ВСК и Бункер, ВСК; регулятором роста Альбит, ТПС; агрохимикатами Лигногумат и Биокомплекс-БТУ. При применении изучаемых препаратов снижалась заспоренность семян на 9,3 – 26,0 (сорт Вера) и 4,3 – 24,0 % (сорт Надежда), распространенность корневых гнилей — на 7,8 – 11,9 (сорт Вера) и 5,7 – 13,4 % (сорт Надежда) по сравнению с контролем. Использование изучаемых препаратов способствовало повышению массы проростка с корешком (за исключением применения препарата Лигногумат на сорте Вера) на 16,1 – 25,8 (сорт Вера) и 14,7 – 38,2 % (сорт Надежда) и массы растения в фазе 4 – 5 листьев (за исключением применения препарата Бункер, ВСК на сорте Вера) на 18,8 – 31,3 (сорт Вера) и 30,8 – 46,2 % (сорт Надежда) по сравнению с контролем. На сорте Вера существенную прибавку урожая стеблей к контролю обеспечивали обработки препаратами Бенорад, СП; ТМТД, ВСК; Лигногумат и Альбит, ТПС на 17,9; 21,9; 18,4 и 22,2 % соответственно; семян — препаратами Бункер, ВСК; Лигногумат и Альбит, ТПС на 17,9; 21,8 и 23,1 % соответственно. На сорте Надежда использование всех изучаемых препаратов способствовало увеличению урожая семян на 16,7 – 27,3 %. Прибавку урожая стеблей на 16,1 % обеспечивало применение агрохимиката Биокомплекс-БТУ.

Мета – встановити залежність між урожайністю зернапшениці озимої та висотою рослин при вирощуваннів умовах Півдня України. Методи. Експериментальнідослідження проводили впродовж 2016–2019 рр. надослідному полі Миколаївського НАУ. Об'єктом досліджень була пшениця озима. Технологія їх вирощування,за винятком досліджуваних факторів, була загальноприйнятою щодо існуючих зональних рекомендацій для південного Степу України. Площа посівноїділянки – 50 м2, облікової – 26 м2, повторність 4-разова,розміщення ділянок послідовне. Була передбаченатака градація факторів та їх варіантів: попередники(А) – чорний пар, зернобобові (горох), хрестоцвіті (гірчиця яра); дози мінеральних добрив (В) – без основноговнесення добрив, внесення (NPK)32 кг.д.р./га, внесення(NPK)64 кг.д.р./га; бактеріальні препарати (С) – контроль, Біокомплекс-БТУ-р, Органік баланс. Результати.Нашими дослідженнями встановлено, що як в окреміроки вирощування, так і в середньому за роки досліджень урожайність зерна пшениці озимої вищою формувалася за розміщення по чорному пару. Після горохуабо гірчиці білої за вирощування без застосування мінеральних добрив проте за обробки біопрепаратами вонау середньому була на 3,9–8,6%, а з їх внесенням у дозі(NPK)64 – на 16,0–17,6% нижчою відносно чорного пару.Розраховані нами поліноміальні кореляційно-регресійнізалежності між висотою рослин та врожайністю зернапшениці озимої, свідчать, що за її вирощування обробкою біопрепаратами між зазначеними показниками існуєдуже сильний зв'язок. Висновки. Дослідженнями встановлено, що між висотою рослин та врожайністю зернапшениці озимої існує дуже сильна кореляційно-регресійна залежність. Урожайність зерна пшениці озимоїзначною мірою залежить і змінюється під впливом погодних умов вегетаційного періоду, забезпеченості рослинелементами живлення та позакореневого підживленнябактеріальними препаратами. Із досліджуваних намибактеріальних препаратів найбільший приріст урожаюзабезпечує підживлення бактеріальним препаратомОрганік баланс, а найнижчий – Біокомплекс-БТУ-р.

Використання засобів автоматизації суттєво підвищує продуктивність праці техніків та спеціалістів з технічної інвентаризації і стає одним з факторів, що спроможні мінімізувати таке негативне явище, як нескінченні черги до бюро. Ключова компонента таких засобів – програмне забезпечення персональних комп’ютерів. Згідно з рішеннями уряду України усі галузі господарства країни мають використовувати легальне (ліцензійне) програмне забезпечення. Таким чином, одна з головних проблем автоматизація діяльності БТІ – вибір програмного забезпечення, що забезпечує необхідну функціональність за мінімальної ціни. Одним з перспективних рішень цієї проблеми є використання графічного пакету Allplan. Цей пакет активно просувається на ринок України німецьким концерном Nemetschek AG за цінами, доступними для переважної більшості користувачів, а його функціональність навіть надлишкова для задач створення інвентаризаційних справ, технічних паспортів, тощо. Великою перевагою пакету є маніпулювання тривимірними об’єктами: хоча усі креслення для технічної інвентаризації є двовимірними, це значно спрощує та прискорює створення креслення. Крім цього, пакет забезпечує зручне комбінування двовимірних та тривимірних об’єктів. І, нарешті, неперевершена гнучкість у налаштуванні окремих функцій та елементів користувацького інтерфейсу у відповідності до потреб технічної інвентаризації та галузевих інструкцій робить цей пакет висококонкурентноздатним у порівнянні з іншими якісними графічними додатками.Певна річ, такий складний та багатофункціональний програмний додаток потребує певного часу на його опанування, що є небажаним з огляду на неминуче суміщення процесу навчання з виробничим процесом. Дещо спрощує ситуацію той факт, що концерн Nemetschek AG надає потенційним користувачам безкоштовну повнофункційну версію пакету Allplan Junior за умови, що цю версію не буде використано у комерційних цілях. Додатково час навчання можна скоротити за рахунок раціональних методик вивчення можливостей програми та особливостей роботи з нею. Відповідна методика навчання та посібник розроблені відділом №610 ДНДІАСБ. У основі цієї методики лежить наступна послідовність дій.1. Оскільки користування графічним додатком конче потребує досить високих навичок у роботі з персональним комп’ютером, перш за все у осіб, що навчаються, оцінюється рівень володіння персональною обчислювальною технікою: елементарні знання та навички по роботі у операційнім середовищі, вміння запускати програмні додатки та виходити з них, швидкість роботи на клавіатурі та вправність у маніпулюванні мишею, тощо. При необхідності особа, що опановує пакет Allplan, одержує відповідні навички окремо і додатково.2. Роз’яснюється та демонструється основна відмінність пакету Allplan від інших програм аналогічного призначення: орієнтація на дію, а не на об’єкт цієї дії, та головна і дуже зручна особливість користувацького інтерфейсу, що витікає з цього: єдині для усіх об’єктів загальні функції редагування. Паралельно з цим іде вивчення модулів, інструментів та прийомів двовимірного креслення та елементів користувацького інтерфейсу, пов’язаних з цими функціями. Роз’яснюються поняття шарів моделі об’єкту нерухомості та шарів атрибутів та відмінність цих понять від аналогічних, прийнятих у інших графічних додатках. Цей етап оволодіння пакетом закінчується створенням умовних графічних позначок, текстових позначок, налаштуванням вигляду розмірних ліній, тощо.3. Роз’яснюється поняття тривимірного архітектурного елементу та його відмінність від звичайного тривимірного тіла. Особи, що навчаються, вивчають по черзі можливості інструментів тривимірного креслення (“Стіна”, “Дверний проріз”, “Віконний проріз”, “Сходи”, тощо) та здобувають навички роботи з ними. Одночасно опановуються прийоми комбінування тривимірних архітектурних елементів з двомірними об’єктами (позначки, макроси, написи, тощо).4. Розглядаються прийоми створення об’єкту “Приміщення” та його позначення, проставлення розмірів.5. Після опанування базовим інструментарієм пакету вивчаються способи компонування креслень, створення стандартних, або типових рамок, написів, тощо, та прийомів друку готових документів.Запропоновану методику перевірено під час навчання користувачів пакету Allplan у НДІАСБ і доведено її вищу ефективність при навчанні працівників БТІ у порівнянні з опануванням програмою за підручником, запропонованим його виробником.Навчання співробітників БТІ здійснюється в Києві (в НДІАСБ) періодично по мірі надходження заявок та набору груп. Термін навчання не перевищує трьох-чотирьох повних робочих днів. Можливий також виїзд фахівців НДІАСБ для проведення навчання на місці.

Проведен ретроспективный анализ историй болезни 11 детей с неспецифическим аортоартериитом, проходивших обследование и лечение в НЦПДХ в 2010-2020 годы. Анализировали возраст в дебюте, продолжительность болезни на момент исследования, длительность активной фазы, распространенность поражения аорты и ее ветвей, эффективность базисной терапии (БТ) и исходы. Срок постановки диагноза от начала заболевания: от 6-11 мес- 4 (36,4%), >12 мес - 7 (63,6%). По локализации: I тип- 9%, IIа-9%, IIb-9%, III-36%, IV-18%, V-18%. В БТ: метипред (стартовые дозы 1,0-1,5, поддерживающие-0,5-0,3 мг/кг/сут)+ методжект (15-10мг/м2/нед)-10детей (90,9%) и 1 (9,1%)-в сочетании с циклофосфамидом (пульс-терапия 500 мг/м2 х 1 раз/мес 6 мес). В 1 случае оперативное лечение (имплантация стент-графта в брюшной отдел аорты и нефрэктомия справа). Результаты и обсуждение. Дети были в тяжелом (9-81,8%) и в крайне тяжелом (2-18,2%) состоянии. Острая фаза отмечалась у 3 (27,3%) и у одного из них артериальная гипертензия (АГ)-200/140 мм.рт.ст. У 2 девочек - вторичная дилатационная кардиомиопатия. Чаще наблюдался III тип-36%. Терапия была не эффективна у 27,3% детей в связи с критической окклюзией брюшного, грудного отделов аорты с вторичным сморщиванием почек с потерей функции и злокачественной АГ. Т.о., у детей с НАА выявлены выраженный стеноз/окклюзия аорты и ее ветвей, что свидетельствовало о крайне поздней его диагностике.

Введение. К одному из основных осложнений лечения меланомы сосудистой оболочки глаза, или меланомы хориоидеи (МХ), относится ретинопатия и/или оптикоретинопатия. Выраженность ретинопатии (РП) зависит от исходного уровня величины опухоли, подвергающейся лучевому или комбинированному методу лечения, локализации опухоли, площади воздействия ионизирующего излучения на оболочки глаза с опухолью, сопутствующей патологии в организме пациента. Цель. Оценить структуру осложнений после брахитерапии (БТ) у пациентов с меланомой сосудистой оболочки глаза и роль отграничительной лазеркоагуляции (ОЛК) в их профилактике. Материалы и методы. Данные Белорусского канцер-регистра и истории болезни 383 пациентов с клинически установленным диагнозом МХ глаза (C69.3 по МКБ-10) за 2000-2018 гг. вретроспективном исследовании. ОЛК проводилась с 2010 г. Для БТ использовались β-офтальмоаппликаторы (β-ОА) с изотопами 106Ru+106Rh. Для оценки осложнений пациенты разделены на подгруппы по размерам опухоли: подгруппа А (n=117) - пациенты с базальным диаметром опухоли 7,2±1,4 мм и толщиной 3,2±1,3 мм; подгруппа Б (n=156) - 10,9±0,6 и 4,6±1,7; подгруппа В (n=110) - 13,9±1,5 и 5,8±1,6 мм. ОЛК - излучение желтого либо зеленого спектра (длина волны 532-577 нм) с использованием режима непрерывных импульсов, 2-4 рядами в шахматном порядке, диаметр пятна 200-500 мкм, длительность 100-200 мс, мощность 150- 250 мВт с интенсивностью коагулятов II-III степени. ОЛК проведена у 76 (19,8%) пациентов после БТ. Для сравнительной оценки групп использован двусторонний критерий Фишера. Результаты. Зарегистрировано 79 (20,6%) пациентов с осложнениями после БТ. Из них РП, включая макулопатию и оптикопатию, у 40 (50,6%), вторичная глаукома у 12 (15,2%), токсический увеит у 4 (5,1%), локальная отслойка сетчатки у 11 (13,9%), кровоизлияние в стекловидное тело у 12 (15,2%). Количество РП зависело от размера опухоли. Частота вторичных глауком, локальных отслоек сетчатки и кровоизлияний в стекловидное тело повышались с увеличением «Офтальмология. Восточная Европа», 2021, том 11, № 3 283 Структура осложнений после проведения брахитерапии у пациентов с меланомой сосудистой оболочки глаза и роль отграничительной лазеркоагуляции в их профилактике размера опухоли. Анализ эффективности ОЛК при подготовке пациентов к БТ показал, что количество РП статистически значимо не уменьшилось. Их выраженность была меньше, отмечалась положительная динамика на фоне местного применения глюкокортикостероидов. При развитии РП у пациентов после проведенной БТ к одному из компонентов лечения относится панретинальная лазерная коагуляция (ПРЛК) сетчатки. В группе после проведенной ОЛК только 1 (1,3%) пациенту проведена ПРЛК сетчатки. Из 307 пациентов без ОЛК 27 (8,8%) пациентам потребовалась ПРЛК (р=0,009), что показывает эффективность ОЛК в профилактике РП и ОРП. Выводы. Частота постлучевых осложнений возрастает с увеличением размеров опухоли. Перед началом специального лечения при применении ОЛК статистически значимо снижается частота развития РП, требующих ПРЛК сетчатки. Background. One of the main complications of the treatment of choroidal melanoma (CM) is retinopathy (RP) and/or opticoretinopathy. The intensity of retinopathy depends on the initial size of the tumor subjected to radiation or multimodality treatment, the tumor site, the ionizing radiation exposure area of choroid with tumor and concomitant disorders in the patient’s body. Objective. Assessing the profiles of morbidities related to brachytherapy (BT) administered to choroid melanoma patients and the contribution of delimiting laser photocoagulation (DLP) to their prevention. Materials and methods. The data of Belarusian Cancer Registry and case histories of 383 patients with clinically confirmed choroid melanoma diagnosis (ICD-10 C69.3) in the 2000-2018 period of time, the study being retrospective. DLP has been provided since 2010. Ophthalmic applicators with 106Ru+106Rh isotope (ß-ОА) were used for BT. The morbidities to be assessed, the patients were assigned to subgroups according to the tumor sizes: subgroup A (n=117) - 7.2±1.4 mm basal tumor diameter and 3.2±1.3 mm thickness; subgroup B (n=156) - 10.9±0.6 mm and 4.6±1.7 mm; subgroup C (n=110) - 13.9±1.5 mm and 5.8±1.6 mm, respectively. DLP: irradiation of the yellow or green spectrum (532-577nm wave length) in the continuous pulse mode, in two-four rows, checkerwise, with 200-500 μm spot diameter, 100-200 ms duration, 150-250 mW power and grade II-III coagulate intensity. DLP was administered to 76 (19.8%) patients after BT. The comparative assessment of the groups was performed using the two-sided Fisher’s test. Results. The number of patients with complications following BT was 79 (20.6%). Of those patients, RP including maculopathy and opticopathy was in 40 (50.6%), secondary glaucoma in 12 (15.2%), toxic uveitis in 4 (5.1%), local retinal detachment in 11 (13.9%), hemorrhage in the vitreous body in 12 (15.2%). RP amount depended on the tumor size. The incidence of secondary glaucoma, total retinal detachment and hemorrhage in the vitreous bodies was rising with tumor size increase. The analysis of DLP efficacy in patient preparation for BT demonstrated no statistically significant reduction in RP amount. They were of lower intensity, positive changes were noted with local application of glucocorticosteroids. In case of RP developing in patients after BT administered, one of the treatment components is panretinal laser coagulation (PRLC) of the retina. In the group of patients receiving DLP, only 1 (1.3%) patient underwent PRLC of the retina. Of 307 patients receiving no DLP, 27 (8.8%) were needed of PRLC (p=0.009), which is indicative of DLP efficacy in RP and ORP prevention. Conclusion. The incidence of postradiation morbidity is rising with tumor size increase. The employment of DLP prior to the start of the special treatment provides a statistically significant reduction in the incidence of RP development requiring PRLC of the retina.