Добірка наукової літератури з теми "Брахітерапія"

Мета дослідження – визначити ефективність застосування радіохвильової хірургії в лікуванні хворих з меланомою циліарного тіла і хоріоідеї у сполученні з ад’ювантною β- терапією. Матеріал та методи. Клінічний анализ проведений у 48 хворих на меланому іридоциліохоріоїдальної ділянки. Всім пацієнтам завчасно проводилась брахітерапія на основу пухлину за 40,0±0,2 днів до оперативного втручання. У якості офтальмоаплікаторів були використані стронціє-ітрієві (90Sr+90Y) аплікатори. Разова доза дорівнювала 40 Гр, сумарна поглинена доза склала 400 Гр Результати. Після проведеної брахітерапії у всіх пацієнтів відбувалася часткова резорбція пухлини (на 50-60 % від вихідного розміру). Важких пострадіаційних реакцій після опромінення у пацієнтів не було, але у 23 (47,9 %) посилилися прояви початкової і незрілої катаракти. Значно рідше зазначалося помутніння склоподібного тіла – 5 випадків або 10,4 %). При оцінці частоти післяопераційних ускладнень в контрольній групі встановлено, що найбільш частими ускладненнями були гемофтальм (5 випадків або 25,0 %), відшарування сітківки (3 випадки або 15,0 %), епіретинальний фіброз (1 випадок або 5,0 %). В основній групі були виявлені 2 випадки гемофтальму (7,1 %). Після проведеного втручання відзначалося зниження частоти випадків вторинної глаукоми, показник ВОТ знизився до 21,3±3,6 мм рт ст. При оцінці динаміки гостроти зору встановлено, що до кінця першого року спостереження хворих із гостротою зору більше 0,6 було 6 (21,4 %) у І групі, та 5 (25,0 %) – у ІІ групі. Висновки. 1. При циліохоріоїдальній локалізації доцільно перед хірургічним втручанням використовувати брахітерапію з використанням бета-активних ізотопів. 2. При циліохоріоїдектомії з використанням ріжучого хірургічного інтрументарію з попередньою брахітерапією частота післяопераційних ускладнень в 5,7 разу вище в порівнянні з застосуванням радіохвильового ножа. 3. Застосування радіохвильового методу зменшує ризик рецидиву на порядок, при цьому безпосередні (зорові функції, післяопераційний клінічний перебіг) і віддалені результати (зорові функції, стан оптичних середовищ, ВГД, ймовірність розвитку рецидиву пухлини) не залежать від застосованого методу розсічення тканин при хірургічному втручанні.

Наразі джерела іонізуючого випромінювання розповсюджені та мають широкий спектр застосування. Медицина – одне з перших місць з використання джерел іонізуючого випромінювання, а саме: для лікування онкологічних захворювань, наприклад, брахітерапія, дистанційна променева терапія (за допомогою, зокрема, гамма-ножа). Не менш розповсюджені джерела іонізуючого випромінювання у промисловості: для проведення радіографії (дефектоскопії), калібрування; застосовуються в засобах для вимірювання товщини листового матеріалу, рівня матеріалу в посудинах і трубах, у гамма-детекторах для проведення неруйнівного аналізу зварних швів різних конструкцій та трубопроводів тощо. Рівень небезпеки для людини від джерел іонізуючого випромінювання І та ІІ категорії дуже високий. Такі джерела внаслідок неналежного використання, зберігання чи протиправних дій можуть спричинити в організмі людини стохастичні та детерміновані ефекти у разі контакту з ними без необхідного захисту, як-от за кілька хвилин для джерел іонізуючого випромінювання І категорії та від кількох хвилин до декількох годин для джерел іонізуючого випромінювання ІІ категорії. До того, у сучасному світі існує велика кількість екстремістських та терористичних угрупувань, які можуть бути зацікавлені у заволодінні джерелами іонізуючого випромінювання для вчинення радіологічної диверсії з використанням пристрою розсіювання радіоактивних матеріалів або випромінюючого пристрою. Тому країни, в яких здійснюється діяльність з використанням джерел іонізуючого випромінювання, повинні виконувати оцінку потенційних загроз і вразливості цих джерел та забезпечувати їх захищеність і збереження. Отже, на часі актуальним є питання розробки підходів до оцінки вразливості джерел іонізуючого випромінювання. У статті наведено загальний алгоритм проведення оцінки вразливості джерел іонізуючого випромінювання медичного і промислового призначення та стисло описано основні його етапи. Запропонований підхід полягає у використанні як кількісних (згідно з нормативно-правовими актами України), так і якісних показників, отриманих під час експертного оцінювання з врахуванням коефіцієнта конкордації (рівень узгодженості думок). Метою оцінки вразливості є не лише визначення величини ризику вчинення незаконних дій із джерелами іонізуючого випромінювання, а й врахування можливих сценаріїв їх використання, для подальшого ухвалення рішень на основі ризик-орієнтованого підходу щодо розподілу наявних ресурсів для захисту людей та майна від наслідків зовнішньої радіологічної диверсії у різних місцях-цілях: на масовому заході (святкуванні), у столиці, в урядових будівлях, у туристичному місті тощо.

Проаналізовано роль сучасних методів підвищення якості променевого лікування онкологічних захврювань. Визначено потреби України в технічному оснащенні дистанційної радіотерапії та брахітерапії. На основі даних аудиту місії Impact МАГАТЕ запропоновано заходи з удосконалення технологічного забезпечення радіотерапевтичних центрів України

Проаналізовано можливості об'ємного моделювання розподілу дози при плануванні брахітерапії. Розглянуті особливості основних стадій передпроменевої підготовки на основі різних методів тривимірної візуалізації. Аналізуються особливості моделювання опромінення в сучасних комп'ютерних плануючих системах.

Мета дослідження: Визначити морфологічні ознаки помірнодиференційованого плоскоклітинного раку шийки матки у хворих, яким проводилася брахітерапія для встановлення ефективності променевого лікування. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/11191