Статті в журналах: "Ботанік"

1

Мосякін, С. Л. "Видатний ботанік сучасності". Український ботанічний журнал 73, № 3 (2016): 308–13.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Круть, М. В. "Ботанік і ентомолог - Х.Х. Стевен". Український ентомологічний журнал, № 1 (16) (2019): 44–48.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Філончук, З. В. "Видатний ботанік і ентомолог Юзеф Пачоський". Географія та економіка в сучасній школі, № 3 (121) (2012): 46–47.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Козубенко, Ю. Л. "Визначний український ботанік М.І. Котов і його внесок у охорону рослин України". Наука та наукознавство, № 1 (83) (2014): 110–17.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Alyokhin, O., I. Drulyova, and Yu Gamulya. "LYUBOV MYKOLAYIVNA GORELOVA – OUTSTANDING SCIENTIST BOTANIST OF KHARKIV REGION: SCIENTIFIC ACHIEVEMENTS AND HERBARIUM." Visnyk of Lviv University. Biological series, no. 78 (December 10, 2018): 139–43. http://dx.doi.org/10.30970/vlubs.2018.78.27.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Крутенко, Віра Валеріївна, Ірина Іванівна Кононова, Віра Іванівна Гарець та Віра Федорівна Шаторна. "Формування сучасної концепції викладання фармацевтичної ботаніки як базової дисципліни при підготовці фармацевтів у вищих навчальних медичних закладах". Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school 8 (27 березня 2013): 66–71. http://dx.doi.org/10.55056/fund.v8i1.865.

Повний текст джерела

Анотація:

На сучасному етапі розвитку медицини основними засобами лікування є препарати синтетичного і рослинного походження. Викладання фармацевтичної ботаніки забезпечує розвиток у студентів інтересу до природних ліків, бажання вивчати їх джерела, розуміння важливості раціонального використання дикорослих лікарських рослин. У статті викладений матеріал про значення фармацевтичної ботаніки як базової медико-біологічної дисципліни медичних і фармацевтичних вузів. Наведені концептуальні принципи викладання фармацевтичної ботаніки за кредитно-модульною системою студентам-провізорам 2 курсу фаху «Фармація» та «Клінічна фармація». На кафедрі медичної біології, фармакогнозії та ботаніки особлива увага приділяється методичному забезпеченню навчального процесу, яке здійснюється за допомогою методичних вказівок та начальних посібників, що підготовлені колективом кафедри. В статті аналізуються проблемні риси викладання фармацевтичної ботаніки та наводяться заходи їх подолання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Урмина, И. А. "Ботаник и путешественник, "Природа"". Priroda, № 3 (2020): 53–65. http://dx.doi.org/10.7868/s0032874x20030072.

Повний текст джерела

Анотація:

Охарактеризована научная деятельность Владимира Леонтьевича Комарова - известного на весь мир ученого, ботаника систематика, фундаментальные исследования и труды которого отражают «комаровский» метод филогенетической систематики и по сей день служат основой для изучения флоры разных районов России, особенно Дальнего Востока.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Калиниченко, И. М. "Ботаник Сергей Александрович Рачинский (1833-1902)". Ботанический журнал 100, № 10 (2015): 1110–19.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Timin, N. I. "Scientific heritage of Vavilov N.I. concerning plant genetics and vegetable breeding." Vegetable crops of Russia, no. 1-2 (June 30, 2008): 83–86. http://dx.doi.org/10.18619/2072-9146-2008-1-2-83-86.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Гнілуша, Ніна В. "СТАНОВЛЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ У КРИВОРІЗЬКОМУ ДЕРЖАВНОМУ ПЕДАГОГІЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ". Екологічний вісник Криворіжжя 5 (26 червня 2020): 31–42. http://dx.doi.org/10.31812/eco-bulletin-krd.v5i0.4352.

Повний текст джерела

Анотація:

Політичні та соціально-економічні перетворювання в сучасному суспільстві актуалізують нові запити системі освіти та основні напрямки її реформування. Створена на основі демократичних і еколого-гуманістичних орієнтирів система загальної та вищої освіти покликана забезпечити підготовку творчо активної особистості, здатної будувати свою країну як суспільство, що розвивається на принципах соціоприродної гармонії. Метою роботи було теоретичне обґрунтування актуалізації формування екологічної культури освітянської молоді та узагальнення досвіду кафедри ботаніки та екології щодо організації екологічної діяльності. Дослідження проводилося на основі наукових публікацій, що стосуються екологічної освіти та її розвитку на кафедрі ботаніки та екології Криворізького державного педагогічного університету. Зазначається, що новому періоду розвитку людства має відповідати нова філософія освіти, нові освітні системи, нові моделі навчання. При цьому, одним із найважливіших напрямків модернізації освіти виступає екологічна освіта, котра спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, задоволення їх інтересів та потреб у професійному визначенні. Розвиток екологічної освіти на кафедрі ботаніки та екології Криворізького державного університету мав три етапи: 1) зародження екологічної освіти (1930-1941 рр.); 2) становлення екологічної совіти (1944-1986 рр.); 3) імплементація екологічної освіти (1986 р до нашого часу). Найбільш важливими досягненнями екологічної освіти були: створення та активна діяльність наукового та науково-методичного екологічного центру, ліцензування у 2003-2004 н.р. спеціальність «Екологія та охорона навколишнього середовища» освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр, акредитація у 2008-2009 н.р. цієї спеціальності, проведення у 2002-2009 рр. вісім Міжнародних науково-практичних конференції «Проблеми екології та екологічної освіти», видання у 2002-2015 рр. збірника наукових праць «Екологічний вісник» (у 2015 р. відбувся його ребрендинг – нове видання отримало назву Збірник наукових та науково-методичних праць «Екологічний вісник Криворіжжя»»), видання низки наукових монографій та статей, підручників, навчальних посібників, методичних рекомендацій екологічної тематики. У подальшому екологічна освіта на кафедрі ботаніки та екології Криворізького державного педагогічного університету має бути спрямована на: по-перше, підготовку професійних кадрів; по-друге, формування екологічних знань та екологічної культури на неперервній та міждисциплінарній основі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

L. Osadchuk, L., М. Soroka, А. Shovgan, J. Dolatovski та Т. Kolodiy. "Колекція взірців деревини Євстахія Волощака (1835-1918) (до 100-річчя від дня смерті видатного вченого)". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 15 (30 листопада 2017): 163–79. http://dx.doi.org/10.15421/411719.

Повний текст джерела

Анотація:

Унікальна колекція взірців деревини рослин з різних континентів Землі зберігається на кафедрі ботаніки, деревинознавства та недеревних ресурсів лісу Національного лісотехнічного університету України. Це третя частина зборів професора Львівської Політехнічної школи Євстахія Волощака, засновника львівської ботанічної школи XIX–XX ст., яку у 1909 р. він поділив на три частини та передав їх у різні наукові установи: Науковому товариству ім. Шевченка у Львові, Природничому музею у Відні та Академії умінь у Кракові. Колекція взірців тканин стебел дивом вціліла в часи воєн та радянської перебудови суспільства, кілька разів перевозилася у межах міста і одержала свою постійну прописку в «Музеї деревини» кафедри ботаніки. Над дослідженням колекції взірців деревини працювало декілька поколінь співробітників кафедри ботаніки. На сьогодні вона має як первинний рукописний каталог, так і пізніші його варіанти. Останніми роками повністю опрацьовано збори та створено актуалізований каталог латинських назв рослин. Встановлено, що колекція деревини сьогодні налічує 2808 взірців з 573 таксонів рослин. Більшість – це фрагменти вторинної ксилеми дерев, кущів та ліан, проте є і взірці стебел дводольних трав та однодольних рослин із склеренхіматизованими тканинами та аномальним вторинним ростом. Усвідомлюючи унікальність колекції, а також її історичну та ботанічну цінність для світової наукової спільноти, колектив кафедри у співпраці із провідними дендрологами різних наукових установ прагне популяризувати відомості про неї та віднайти інші її частини.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Сенатор, Степан Александрович, та Анна Яковлевна Григорьевская. "Любовь к ботанике". Вестник ВГУ. Серия: География. Геоэкология, № 4 (9 грудня 2021): 106–8. http://dx.doi.org/10.17308/geo.2021.4/3757.

Повний текст джерела

Анотація:

В статье приводится информация о научной деятельности ученого-ботаника, доктора биологических наук, профессора, заслуженного деятеля науки РФ, члена президиума Русского ботанического общества С. В. Саксонова. Им впервые для науки описано несколько видов сосудистых растений, основаны научные журналы ботанического и экологического профиля, создана традиция проведения экспедиций-конференций по изучению растительного покрова Среднего Поволжья. С. В. Саксонов внес большой вклад в развитие гербарного дела.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Spryagailo, O. V. "БОТАНІКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ КУЛЬТИВОВАНОЇ ДЕНДРОФЛОРИ СЕРЕДНЬОГО ПОДНІПРОВ'Я". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 8 (29 жовтня 2015): 75–81. http://dx.doi.org/10.15421/40250812.

Повний текст джерела

Анотація:

Оцінено ступінь використання інтродукованих видів деревних рослин у фітомеліоративних системах Середнього Подніпров'я та проаналізовано походження рослинного матеріалу, що використовується в об'єктах озеленення регіону. Встановлено, що у складі об'єктів озеленення регіону зростає 62 аборигенних види та 217 інтродукованих. Найбільшим представництвом відзначаються Східноазійська флористична область – 66 видів, Атлантично-Північноамериканська – 56 і Циркумбореальна – 55, а 69 видів походять із кількох ботаніко-географічних областей. Значне використання інтродуцентів Північної Америки і Східної Азії у регіоні викликає серйозне занепокоєння, оскільки одним із критеріїв інвазійного потенціалу чужинних рослин в умовах України є географічне походження (первинний ареал) і найімовірніша та висока загроза інвазій очікується від видів північноамериканського походження та неофітів із помірно-кліматичних областей або гірських районів Азії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Дмитриев, И. С. "“Он химик, он ботаник, механик и матрос”". Вестник Российской академии наук 85, № 4 (2015): 338–43. http://dx.doi.org/10.7868/s0869587315040039.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Косаківська, І. В. "К.М. Ситник - директор Інституту ботаніки НАН України". Український ботанічний журнал 73, № 3 (2016): 298–305.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Шипицына, Ю. С. "Botanical Illustration in Britain in the Late 18th Century — Early 19th Century in the Context of the Formation of a Taxonomic Approach to Exploration." Вестник Рязанского государственного университета имени С.А. Есенина, no. 4(69) (February 16, 2021): 59–65. http://dx.doi.org/10.37724/rsu.2020.69.4.007.

Повний текст джерела

Анотація:

В статье исследуется «эра Бэнкса» (1778–1820) как особый период в истории британской науки, когда в центре интеллектуальной жизни империи оказалась ботаника, а ботаническая иллюстрация выступала как ведущий практический инструмент познания. Исследование контекстов и смыслов, возникающих вокруг ботанической иллюстрации, связано с рассмотрением практик научного наблюдения за природой, легитимированных и вместе с тем скованных определенными административными нормами, общекультурными стандартами и ценностными ориентирами своей эпохи. Наиболее влиятельной фигурой по отношению к вышеперечисленным факторам развития ботанической иллюстрации в Британии являлся ботаник Джозеф Бэнкс (1743–1820), президент Лондонского королевского общества с 1778 по 1820 год. Биография Дж. Бэнкса рассматривается нами в контексте его имперских амбиций и интеллектуального окружения. Результаты проведенного исследования позволяют углубить понимание властного дискурса подчинения человеком природы, зарождение которого связано с развитием таксономического подхода и совершенствованием способов визуализации ботанического знания. The article investigates the so called Banks era (1778–1820), a period of the history of British science when botany played a key role in the intellectual life of the British Empire and botanical illustrations were a practical tool in the exploration of the world. The investigation of meanings evoked by botanical illustrations is associated with the investigation of observations which are both legitimatized and limited by certain administrative norms, cultural standards, and values characteristic of an epoch. Joseph Banks (1743–1820), an English botanist and president of the Royal Society (1778–1820), was the most prominent figure to promote botanical illustrations in Britain. The article views the biography of Joseph Banks in the context of his imperial ambitions and his intellectual environment. The results of the research provide insight into the understanding of humanity’s domination of nature, whose origin is associated with the development of a taxonomic approach and the improvement of botanical art techniques.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Ющук, Євген Д. "ІСТОРИЧНІ ВІДОМОСТІ МІКРОМОРФОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ҐРУНТІВ НА КАФЕДРІ БОТАНІКИ ТА ЕКОЛОГІЇ КРИВОРІЗЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ". Екологічний вісник Криворіжжя 5 (26 червня 2020): 43–59. http://dx.doi.org/10.31812/eco-bulletin-krd.v5i0.4353.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність досліджень зумовлено необхідністю продовження наукового пошуку методів ранньої діагностики наслідків негативного впливу на ґрунти. Метою роботи було узагальнення хронології й аналіз основних досягнень мікроморфологічних досліджень ґрунтів на кафедрі ботаніки та екології Криворізького державного педагогічного університету. Наведено, що мікроморфологічні дослідження ґрунтів проводилися за участі автора статті впродовж 1975-2005 рр. Результати мікроморфологічних досліджень свідчать, що чорноземні ґрунти при поселенні на них деревних порід не погіршують своїх лісорослинних властивостей, а набувають нові риси лісопокращених. Мікроморфологічні дослідження ґрунтів сприяють виявленню чітких негативних наслідків техногенезу ще на початкових етапах руйнації ґрунтів. Так, під впливом викидів металургійного комбінату в ґрунтах гальмується транзит плазмових фракцій у нижні горизонти ґрунтового розрізу, гумусові фракції у закріпленому стані. Зроблено припущення, що в подальшому доцільно продовжувати традицію мікроморфологічних досліджень ґрунтів на кафедрі ботаніки та екології Криворізького державного педагогічного університету.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Колчинский, Э. И. "КИРИЛЛ МИХАЙЛОВИЧ ЗАВАДСКИЙ – БОТАНИК, ЭВОЛЮЦИОНИСТ И ИСТОРИК БИОЛОГИИ". Ботанический журнал 105, № 2 (2020): 201–7. http://dx.doi.org/10.31857/s0006813619110097.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Mamchur, T. V., та M. I. Parubok. "Формування гербарію Уманського національного університету садівництва (UM)". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 7 (26 вересня 2019): 64–70. http://dx.doi.org/10.15421/40290713.

Повний текст джерела

Анотація:

Висвітлено історію формування Наукового гербарію Уманського національного університету садівництва (UM) та сьогодення. Складові його колекції мають історичну, наукову і навчальну характеристику. Зі складу історичної іменної колекції виділено гербарні збори учня Уманського училища землеробства і садівництва – Йосипа Конрадовича Пачоського, які було зібрано в околицях міста Умані, оранжереях. Формування дендрологічного гербарію здійснив головний садівник Царициного саду (нині – Національний денрологічний парк "Софіївка" НАН України) Юліус Робертович Ланцький і Нікітського ботанічного саду, Крим. Наведено результати опрацювання ексикат Herbarium Florae Rossicae (1897-1907 рр.) історичного гербарію Уманського училища землеробства і садівництва, які зберігаються у науковому гербарії Уманського національного університету садівництва. Встановлено, що колекція ексикат нараховує 1948 гербарних зразків, отриманих шляхом обміну з ботанічним відділенням Санкт-Петербурзького товариства природодослідників. Проаналізовано кількісний склад ексикат окремих колекторів Herbarium Florae Rossicae та виявлено наявність гербарних зборів учнями училища І. Андрієвського, В. Бихацького, П. Герасимчук, І. Горбач, Ф. Заморського, В. Казута, С. Руденко в 1899 р. в околицях Умані. Охарактеризовано меморіальні колекції викладачів ботаніки, які сформовані у різні віхи історії під час викладання курсу ботаніки, декоративної дендрології, лісівництва та ін. Опрацьовано меморіальну колекцію доцента В. А. Гаврилюка, зібрану під час проведення досліджень рослин у студентські роки (Карпати), навчання в аспірантурі (Ленінград), виконання науково-дослідницької роботи (півострови Чукотка та Камчатка). Автори наголосили на його бережливому ставленні до цінних історичних колекцій у часи його завідування кафедри ботаніки. У цьому дослідженні розглянуто створення навчальних колекцій Algae, Lichеnophyta, Bryophyta, Equіsetophyta, Lycopodiоphyta, Pteridophyta, як демонстраційний матеріал на лабораторно-практичних заняттях, виокремлення сучасних студентських гербаріїв у дослідженні регіонів України та виїзних експедицій викладачами. Обґрунтовано роботу гербарію сьогодні та досягнення в майбутньому.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

К.Ш., ТОЖИБАЕВ, БЕШКО Н.Ю. та ПОПОВ В.А. "БОТАНИКО-ГЕОГРАФИЧЕСКОЕ РАЙОНИРОВАНИЕ УЗБЕКИСТАНА". Ботанический журнал 101, № 10 (2016): 1105–32. http://dx.doi.org/10.1134/s000681361610001x.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Kushynska, M. Ye, O. Ya Chupashko та Z. D. Vorobets. "НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПРОФЕСОРА О. І. ЖУРБІНА – ЗАВІДУВАЧА КАФЕДРИ МЕДИЧНОЇ БІОЛОГІЇ (1949–1970)". Медична освіта, № 1 (8 травня 2019): 169–71. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.1.10102.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи – ретроспективне дослідження життєвого шляху та основних напрямків наукової діяльності завідувача кафедри медичної біології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (1949–1970) професора Олексія Івановича Журбіна. Основна частина. Висвітлено сторінки біографії, простежено становлення О. І. Журбіна як науковця, показано основні напрямки наукових досліджень у галузі ботаніки і паразитології. Зокрема, акцент зроблено на його дослідженнях з йодування рослинних продуктів харчування з метою профілактики та лікування ендемічного зоба та атеросклерозу, що не втратили актуальності дотепер. Проаналізовано наукові роботи професора О. І. Журбіна щодо виведення і розмноження нових гібридів тополь, для озеленення міст та екології видового складу синантропних мух і комарів Львівської області та Українського Полісся, їх епідеміологічне значення в поширенні гельмінтозів та інших захворювань людини. Наголошено, що науковою школою професора О. І. Журбіна були випробувані і запропоновані санепідемстанціям нові інсектициди для боротьби з мухами, комарами і клопами. Висновок. Дане наукове повідомлення на основі аналізу архівних матеріалів працівниками кафедри медичної біології, паразитології та генетики дозволило висвітлити сторінки наукової біографії завідувача кафедри медичної біології професора О. І. Журбіна, проаналізувати його наукову спадщину, що стосувалась актуальних проблем ботаніки і паразитології.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Чубірко, М. М. "Розвиток цитоембріологічних досліджень на кафедрі ботаніки в Ужгородському університеті". Український ботанічний журнал 72, № 5 (2015): 511–15.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Євтушенко, Едуард О., та Василь М. Савосько. "МІЖНАРОДНІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРОЕКТИ КАФЕДРИ БОТАНІКИ ТА ЕКОЛОГІЇ КРИВОРІЗЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ". Екологічний вісник Криворіжжя 5 (26 червня 2020): 60–77. http://dx.doi.org/10.31812/eco-bulletin-krd.v5i0.4354.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи проаналізувати результати участі викладачів і співробітників кафедри ботаніки та екології Криворізького державного педагогічного університету у міжнародних екологічних проектах, які були реалізовані у ХХІ ст. Міжнародний науковий проект «Територія кар'єру як депозитарій для рідкісних рослин і основа для екологічної освіти» був виконаний в рамках програми The Quarry Life Award 2014 (організатор – «HeidelbergCement»). Під час реалізації проекту його команда (основу якої складали викладачі і співробітники кафедри ботаніки та екології) на Жовтокам'янському кар'єрі здійснила наступне: 1) провела еколого-ландшафтний аналіз території, 2) дослідила фіторізноманіття, 3) створила депозитарій «Рослини Червоної книги», 4) розробила екологічну стежку «Зелений шлях», 5) запропонувала напрямки подальшого розвитку проекту. Реалізація міжнародного наукового проекту «Створення чагарникових угруповань як нового місця існування для біоти кар’єру» в рамках програми The Quarry Life Award 2018 (організатор – «HeidelbergCement») дозволила колективу дослідників: 1) створити окремі біогрупи з 8 гарно квітучих ранньовесняних чагарників, в тому числі хвойних, на 5 ділянках; 2) результати проекту внести до навчально-методичних матеріалів дисципліни «Біорізноманіття і стратегія сталого розвитку»; 3) провести семінари зі збереження біорізноманіття з вчителями біології та екології, учнями та студентами закладів середньої і професійно-технічної освіти; 4) рекомендувати види для фітомеліорації інших кар’єрів компанії ХайдельбергЦемент.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Галл, Я. М. "БОТАНИК В.Н. СУКАЧЕВ И РАЗВИТИЕ ИДЕЙ Ч. ДАРВИНА В РОССИИ". Биосфера 8, № 1 (31 березня 2016): 115. http://dx.doi.org/10.24855/biosfera.v8i1.147.

Повний текст джерела

Анотація:

Дарвиновские концепции борьбы за существование и естественного отбора широко обсуждались в Российских академических и публичных кругах, начиная со второй половины ХIХ – первой четверти ХХ столетия. Кроме дарвиновской интерпретации борьбы за существование и естественного отбора сложились и другие конкурирующие теории. Решить проблему можно было лишь одним путем. Требовалось создать экспериментальные модели, которые подтвердили или внесли коррекцию в теорию Дарвина. Задача статьи состоит в анализе экспериментальных исследований борьбы за существование и естественного отбора, развитые российским ботаником В.Н. Сукачевым в 1920–1950-е годы.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Івченко, І. "Провідні вітчизняні ботаніки-дендрологи на межі XIX і XX ст." Наукові праці Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, Вип. 7 (2001): 453–64.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Клименко, А. В. "Знаменитості, які захоплювалися ботанікою та садівництвом". Квіти України, № 1 (149) (2016): 25–27.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Jóźwikiewicz, Przemysław. "SŁOWNICTWO MYKOLOGICZNE W JĘZYKU UKRAIŃSKIM I POLSKIM — ZARYS PROBLEMATYKI, STRUKTURA TERMINÓW." Studia Ukrainica Posnaniensia 5 (March 24, 2017): 81–89. http://dx.doi.org/10.14746/sup.2017.5.09.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті подано аналіз проблем, пов’язаних з функціонуванням мікологічної лексики в українській та польській мовах. Мікологія (раніше один з розділів ботаніки) вивчає систему грибів, досліджує їхню морфологію, фізіологію, значення для людини тощо; це наука, що має оригінальний термінологічний апарат. Мовознавчі дослідження, що базуються на термінології цієї галузі, нечисленні: це твердження стосується як українського, так і польського мовних матеріалів. Мета пропонованого дослідження — проаналізувати доступну наукову літературу щодо актуалізованої проблеми, надати висновки на основі зіставлення двох зазначених лексичних підсистем. Таке порівняння на сьогодні відсутнє, однак, ураховуючи багатство досліджуваного лексичного матеріалу та його різноманітність, висновки мають відповідну теоретичну і практичну значущість.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Трошкина, В. И. "Эколого-географический анализ видов рода Geranium L. Алтайской горной страны". Проблемы ботаники Южной Сибири и Монголии 1, № 18 (20 червня 2019): 185–91. http://dx.doi.org/10.14258/pbssm.2019038.

Повний текст джерела

Анотація:

В работе проводится эколого-географический анализ видов рода Geranium L. Алтайской горнойстраны (АГС). Рассматривается распределение видов по ботанико-географическим районам АГС, распределениепо типам ареалов и эколого-ценотическим условиям. Показано, что Алтайская горная страна является одним изцентров разнообразия рода Geranium.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Popovych, Sergij. "Становлення проектованого Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 7(332) (28 грудня 2018): 88–92. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2016-332-7-88-92.

Повний текст джерела

Анотація:

Акцентовано увагу на географічній доцільності створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, стисло описано природні умови, окреслено хронологічні події його становлення, роль ботаніків і зоологів у цьому процесі й місце в транскордонній мережі природно-заповідних територій та еко-мережі різних рівнів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Колчинский, Э. И. "КСЕНИЯ ВИКТОРОВНА МАНОЙЛЕНКО – ИСТОРИК БОТАНИКИ И ФИЗИОЛОГИИ РАСТЕНИЙ". Ботанический журнал 104, № 2 (2019): 321–28. http://dx.doi.org/10.1134/s0006813619030050.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

ДЕМЬЯНОВА, Е. И. "О ПОЛОВОЙ СТРУКТУРЕ ПОПУЛЯЦИЙ НЕКОТОРЫХ ДВУДОМНЫХ РАСТЕНИЙ, "БОТАНИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ"". Ботанический журнал, № 9 (2012): 1163–74. http://dx.doi.org/10.1134/s1234567812090029.

Повний текст джерела

Анотація:

В результате многолетних исследований (1976-1982 гг.), проведенных в разных ботанико-географических районах, определено соотношение полов у 12 двудомных растений: Cannabis sativa, Rumex acetosella, R. acetosa, R. thyrsiflorus, Melandrium album, Silene densiflora, S. wolgensis, S. artemisetorum, Asparagus officinalis , Cirsium arvense, Stratiotes aloides, Hydrocharis morsus-ranae.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Savosko, V. M., N. V. Tovstolyak, Yu V. Lykholat, and I. P. Grygoryuk. "Variability of botanical and ecological indicators of woodlands in gardens & parks cultivated plant communities at Kryvyi Rih district." Biological Systems: Theory and Innovation 10, no. 3 (September 30, 2019): 13–27. http://dx.doi.org/10.31548/biologiya2019.03.013.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Safronova, Irina. "“Chernye Zemli” Reserve in the System of Botanical and Geographical Demarcation." Полевые исследования 7, no. 7 (November 10, 2020): 40–47. http://dx.doi.org/10.22162/2500-4328-2020-7-40-47.

Повний текст джерела

Анотація:

Цель. Уточнить зональный статус заповедника «Черные земли» в системе ботанико-географического районирования. Материал и методы. В течение 20 лет проводились маршрутные исследования с записью по спидометру смены растительности в полевых дневниках и подробным описанием растительных сообществ. В исследовании использованы карты ботанико-географического районирования. Названия растений даны по С. К. Черепанову. Результаты. Из-за сильного антропогенного воздействия (перевыпаса, сенокосов, распашек, пожаров) в современной пространственной структуре растительного покрова Северо-Западного Прикаспия, наряду с зональными полынниками, большую роль играют вторичные сообщества с обилием (или даже доминированием) ковылей и одно-двулетников. Ковыли местами аспектируют, придавая ландшафтам степной вид. Подобные ковыльно-однолетниковые сообщества представляют собой одну из стадий демутации ковыльно-полынных пустынь. Выводы. 30 лет существования заповедника — срок недостаточный для восстановления уничтоженного или частично нарушенного природного равновесия. К сожалению, заповедный режим не ограждает территорию от таких бедствий, как пожары, которые в XXI веке участились, но благодаря ему восстановление идет. Заповедник «Черные Земли» уникален, так как его основной участок находится в пределах единственной пустыни в Европе.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Колупаєв, Ю. Є. "Кафедрі ботаніки і фізіології рослин Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва 125 років". Вісник Харківського національного аграрного університету імені В.В. Докучаєва. Серія "Біологія", вип. 3 (45) (2018): 6–9.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Сергеева-Клятис, Анна, та Андрей Россомахин. "Капельмейстер, архитектор, ботаник и антрополог: о подтексте и контексте поэмы В. Маяковского ‘Флейта-позвоночник’". Russian Literature 86 (грудень 2016): 79–99. http://dx.doi.org/10.1016/j.ruslit.2016.11.005.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Євтушенко, Едуард О. "ІСТОРІЯ ФІТОРЕКУЛЬТИВАЦІЙНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ І ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КАФЕДРИ БОТАНІКИ ТА ЕКОЛОГІЇ КРИВОРІЗЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ". Екологічний вісник Криворіжжя 5 (26 червня 2020): 13–30. http://dx.doi.org/10.31812/eco-bulletin-krd.v5i0.4351.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи – проаналізувати основні напрямки науково-дослідницької діяльності кафедри ботаніки та екології в історичній ретроспективі. Кафедра впродовж свого існування якісно і ефективно виконувала навчально-виховні завдання з підготовки висококваліфікованих вчителів біології для освітянської галузі міста, Дніпропетровської області, України. Розташування в центрі гірничо-видобувної та металургійної промисловості Придніпров’я зумовило наукову відповідальність кафедри за розвиток озеленення території міста, фіторекультивації порушених земель (відвалів, кар’єрів та хвосто- шламосховищ), інвентаризації зелених насаджень промислових підприємств міста. У 50-60-их рр. ХХ ст. професором кафедри І.А. Добровольським були розпочаті практичні роботи з формування системи озеленення міста на основі науково обґрунтованих підходів і розуміння ролі зеленої рослини у формування якості життя людини. Ці роботи знайшли своє продовження у реалізації науково-дослідних тем з фіторекультивації порушених територій. У 70-80-их рр. ХХ ст. професором кафедри В.І. Шандою були розроблені науково-обґрунтовані основи фіторекультивації антропогенно порушених земель Криворіжжя, екологічні підходи до боротьби з бур’яновою рослинністю. У 2011 р. продовжено сучасний етап практичної науково-дослідної роботи кафедри з участі у Міжнародному проекті «Повернути ріку людям Партнерство на користь відновлення р. Саксагань в Кривому Розі як механізм підтримки міжсекторального діалогу». Цей проект був реалізований проекту «Нова Гута-Кривий Ріг. Партнерство у промислових регіонах» за участю Fundacja Miejsc I Ludzi Aktywnych (фундація MILA, (Польща). У цьому проекті кафедру представляв доцент Е.О. Євтушенко У подальшому були реалізовані міжнародні проекти зі збереження біорізноманіття на території Жовтокам’янського кар’єру підприємства Хайдельбергцемент Україна. У 2014 під керівництвом доцента кафедри В.М. Савосько був виконаний проект «Територія кар’єру як депозитарій для рідкісних рослин і основа для екологічної освіти». У 2018 р. під керівництвом доцента кафедри Е.О. Євтушенка був виконаний проект «Створення чагарникових угруповань як нового місця існування для біоти кар’єру». Розширення тематики науково-дослідних тем пов’язано з фіторекультивацією порушених земель та інвентаризацією зелених насаджень, яка була визначена конкретними потребами підприємств. Під керівництвом доцента кафедри Е.О. Євтушенка булі виконані: інвентаризація зелених насаджень промислових майданчиків (2016 рік – ПрАТ Центральний ГЗК, 2018 рік – ПрАТ Південний ГЗК) та фіторекультиваційні дослідження (2018 р. – промислові територій ПАТ Інгулецький ГЗК, 2018 р. – міські території). У 2019 р. розпочата реалізація науково-дослідної теми «Виконання післяпроектного моніторингу впливу планованої діяльності видобування вапняків та глини, придатних для використання у якості цементної сировини, Жовтокам’янського родовища (ділянка №3), розташованого в Апостолівському районі Дніпропетровської області, на стан флори і фауни протягом 3 років (керівник - доцент кафедри Євтушенко Е.О.). Активні фіторекультиваційні дослідження та проектна діяльність кафедри ботаніки та екології мають багату історію та є фундаментом якісної підготовки фахівців з біології та екології.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Чамышев, Алексей Васильевич. "Академик Н. И. Вавилов о методологии ботанико-агрономических исследований и современность". Аграрная Россия, № 10 (29 жовтня 2017): 43–48. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2017-10-43-48.

Повний текст джерела

Анотація:

В статье рассмотрены вопросы методологии научного исследования акад. Н. И Вавилова. Аргументирована важная роль теоретического обоснования, «теоретической подкованности» для правильного определения общей направленности экспериментальных исследований, а также выбора методических приёмов в целях успешного выполнения запланированных экспериментов. Показано ответственное отношение акад. Н. И. Вавилова к научной работе и приведены особенности выполнения им ботанико-агрономических научных исследований.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Zlobin, Yulian, Victoria Sklyar, Ludmyla Bondareva, and Kateryna Kyrylchuk. "The morphometric concept in modern botany." Chornomorski Botanical Journal 5, no. 1 (March 1, 2009): 5–22. http://dx.doi.org/10.14255/2308-9628/09.51/1.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Дубровский, Ю. А. "Валентина Михайловна Болотова (1894–1982 гг.)". Вестник Института биологии Коми НЦ УрО РАН, № 1 (208) (25 квітня 2019): 41–43. http://dx.doi.org/10.31140/j.vestnikib.2019.1(208).8.

Повний текст джерела

Анотація:

18 января 2019 г. исполнилось 125 лет со дня рождения Валентины Михайловны Болотовой, видного ученого-ботаника, стоявшего у истоков российского луговедения и вложившего большой вклад в изучение луговых угодий Поволжья, Дальнего Востока и Коми. За свою жизнь Валентина Михайловна опубликовала 45 научных работ, участвовала в подготовке монументальных трудов – «Производительные силы Коми АССР» (1954 г.) и «Определитель высших растений Коми АССР» (1968 г.).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Хрусталева, И. А., Т. О. Стрельникова, О. А. Куприянов, А. Н. Куприянов та Ю. А. Манаков. "Флористическое разнообразие лесных сообществ низкогорий Кузнецкого Алатау (Кемеровская область)". Проблемы ботаники Южной Сибири и Монголии 1, № 18 (25 червня 2019): 451–55. http://dx.doi.org/10.14258/pbssm.2019093.

Повний текст джерела

Анотація:

Приведены результаты исследований лесных сообществ низкогорий Кузнецкого Алатау (Кемеровская область). Выявлено флористическое разнообразие пяти участков, расположенных в трех ботанико-географических районах: Барзасского таежного, Томь-Кондомского предгорного и Кузнецко-Алатаусского высокогорного.На обследованных участках были отмечены растения, включенные в Красную книгу Кемеровской области (2012):Asarum europaeum L., Dactylorhiza fuchsii (Druce) Soa, Erythronium sibiricum (Fisch. et C.A. Mey.) Krylov, Polypodium vulgare L., Sanicula europaea L., Tilia sibirica Bayer.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Martsinko, Taras. "Influence of fertilizer on productivity and botanical composition of sown meadow agrocenoses." Foothill and mountain agriculture and stockbreeding, no. (68)-1 (November 10, 2020): 135–45. http://dx.doi.org/10.32636/01308521.2020-(68)-1-10.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Кузнецов, А. Н., та С. П. Кузнецова. "Муссонные тропические леса Вьетнама (итоги 20-летних ботанико-экологических исследований)". Известия Российской академии наук. Серия биологическая 2013, № 2 (2013): 206–16. http://dx.doi.org/10.7868/s0002332913020070.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Григорюк, І. П. "Євген Пилипович Вотчал – засновник наукової школи фізіологів рослин і ботаніків". Біоресурси і природокористування 6, № 5/6 (2014): 197–202.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Григорюк, І. П. "Євген Пилипович Вотчал – засновник наукової школи фізіологів рослин і ботаніків". Біоресурси і природокористування 6, № 5/6 (2014): 197–202.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Григорюк, І. П. "Євген Пилипович Вотчал – засновник наукової школи фізіологів рослин і ботаніків". Біоресурси і природокористування 6, № 5/6 (2014): 197–202.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Вергунов, В. А., І. П. Григорюк та Т. І. Лютова. "ЄВГЕН ПИЛИПОВИЧ ВОТЧАЛ - ЗАСНОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ ФІЗІОЛОГІВ РОСЛИН І БОТАНІКІВ". Plant varieties studying and protection, № 2 (20 листопада 2005): 171–78. http://dx.doi.org/10.21498/2518-1017.2.2005.67580.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

ФЕДОТОВА, А. А. "ИСТОРИЯ НЕОКОНЧЕННОГО СЛОВАРЯ С. Ю. ЛИПШИЦА "РУССКИЕ БОТАНИКИ", "БОТАНИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ"". Ботанический журнал, № 3 (2012): 381–98. http://dx.doi.org/10.1134/s123456781203010x.

Повний текст джерела

Анотація:

В конце 1930-х годов ученым секретарем МОИП С. Ю. Липшицем был задуман полный биографический и библиографический справочник «Русские ботаники». Сбор материалов шел успешно даже в военные годы, и в 1947 г. был опубликован первый том. Однако, несмотря на заявления властей о необходимости изучать историю российского естествознания, издание словаря встречало сопротивление со стороны партийной бюрократии, а в 1952 г. работа была остановлена прямым вмешательством Отдела агитации и пропаганды при ЦК ВКП(б) (Агитпропом). Пятый том (буквы Л-М) остался в корректуре. Причиной этого, вероятно, стала излишняя самостоятельность составителя и общая прозрачность содержания, которое только формально могло считаться лояльным по отношению к «творческому дарвинизму» и лысенковской биологии. В данной статье на основании архивных и опубликованных материалов автор делает попытку восстановить последовательность хода работы над справочником, описать, с какими сложностями сталкивались Липшиц и МОИП в процессе издания, как была остановлена работа над словарем.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Солдатова, Г. В. "Діяльність академіка Є. П. Вотчала (1864–1937): історичні та історіографічні джерела". Studies in history and philosophy of science and technology 30, № 1 (1 червня 2021): 86–95. http://dx.doi.org/10.15421/272109.

Повний текст джерела

Анотація:

Здійснено аналіз та систематизацію історичних праць, що стосуються етапів біографії, науково-організаційної та педагогічної діяльності видатного ботаніка та фізіолога рослин, академіка Євгена Пилиповича Вотчала (1864–1937). Метою даного дослідження є аналіз історіографії проблеми та визначення стану реконструкції наукової біографії академіка ВУАН Євгена Пилиповича Вотчала. Методологічну основу публікації склали загальнонаукові, міждисциплінарні та спеціально-історичні методи дослідження: аналіз, синтез, класифікація, типологізація, проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний, а також історіографічний та джерелознавчий аналіз. У порівняльно-історичному аспекті проаналізовано наукову літературу, яку умовно поділено на основні історіографічні періоди. Окрім цього, в усіх періодах диференційовано групи за предметно-тематичним принципом. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше проведено комплексний історіографічний аналіз за темою дослідження. Огляд літературних джерел свідчить про відсутність в науковій літературі історичних досліджень, які б систематизовано і всебічно аналізували науковий доробок Є. П. Вотчала в контексті історичного розвитку фізіології рослин в Україні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Skorobogatova, O., and I. Pogonysheva. "The Use of Reference Signals in the Classroom of Botany." Bulletin of Science and Practice 6, no. 6 (June 15, 2020): 280–87. http://dx.doi.org/10.33619/2414-2948/55/37.

Повний текст джерела

Анотація:

The work is devoted to the development of supporting abstracts for the environmental direction, the course of biological diversity (section of botany) in a higher educational institution (undergraduate level). The article discusses the main features of those families of the department of angiosperms, which, according to the authors, are the most important in the environmental practice of the Khanty-Mansiisk Autonomous Okrug — Yugra. As experience shows, the study of the main systematic groups without the use of special pedagogical technologies takes considerable time. In order to save training time, increase the efficiency of student’s assimilation of lecture material and enable their long-term memory mechanisms, the application of the technology of supporting abstracts was tested. As a result, an algorithm for the general characteristics of families was developed, reference signals were selected, and twelve abstracts were compiled, which are basic. The proposed form and content of the entries are not final, they are finalized by students. Thanks to the technique of students returning to the studied material repeatedly, there is an acceleration in the processes of memorization and reproduction of the text, as well as an increase in the level of academic performance. Supporting notes should be used at lectures, seminars, and laboratory classes, as well as a form of independent study of new material.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

SAVINOV, I. А., and YU S. CHERYATOVA. "ORIGINS OF BOTANY IN PETROVSKAYA (TIMIRYAZEV) ACADEMY." Izvestiâ Timirâzevskoj selʹskohozâjstvennoj akademii, no. 2 (2021): 130–42. http://dx.doi.org/10.26897/0021-342x-2021-2-130-142.

Повний текст джерела

Анотація:

The paper examines scientific and pedagogical activities of the prominent Russian botanists of the 19th – early 20th centuries, who laid the foundation for teaching this subject in the Petrovskaya (Timiryazev) Academy and founded their own scientific schools. The authors present brief biographies of N.I. Zheleznov, N.N. Kauffman, K.A. Timiryazev, S.I. Rostovtsev, and V.I. Taliev, as well as assess their contribution to national and world science. The creative works of many abovementioned scientists featured exceptional breadth and versatility. They not only did leave a noticeable mark in various branches of botany, but also contributed in every way to popularizing their favourite science. The paper shows some experience in teaching botany, forming and maintaining botanical collections. With regard to the popularization of science, the personality of K.A. Timiryazev is presented as a scientist-democrat, social activist and a person who had a heart for people. K.A. Timiryazev believed that science is the property of the entire humanity; therefore, its popularization is nothing more than fulfilling the scientist’s civic duty to the people. The information provided about the first botanists of the Petrovskaya (Timiryazev) Academy has not only cognitive and historical, but also practical significance. Thus, the study of energy regulations associated with photosynthesis performed by K.A. Timiryazev was of great importance in rationalizing the doctrine of the unity and connection of living and nonliving matter in the process of the circulation of substances and energy in nature. Flora-related works by N.N. Kauffman raised a number of important botanical and geographical problems. The studies of the ontogenetic morphogenesis of plants by N.I. Zheleznov and S.I. Rostovtsev laid the foundation for the development of plant morphology in Russia. Scientific works of V.I. Taliev provided for better understanding of the problem of interaction between plants and humans. The continuity of scientific schools and research directions is shown to prove its extreme importance in the context of present-day Russia.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Ботанік"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями