Статті в журналах: "Бойові статути"

1

Корнієнко, Д. М. "ҐЕНЕЗА ПРОБЛЕМИ СЛУЖБОВО-БОЙОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СИЛ ОХОРОНИ ПРАВОПОРЯДКУ У НАУЦІ ТА ПРАКТИЦІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ". Прикарпатський юридичний вісник, № 1(26) (28 листопада 2019): 145–48. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i1(26).28.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті встановлено, що нині теорія службово-бойової діяльності сил охорони правопорядку України є досить молодою наукою, а отже, в ній ще не на достатньому рівні опрацьовано основоположні категорії. Не є винятком службово-бойова діяльність Національної гвардії України, теорія та практика застосування якої потребує розвитку та формування адміністративно-правового та методологічного обґрунтування. Таким чином, нині проблемні питання службово-бойової діяльності сил охорони правопорядку у науці та практиці Національної гвардії України набувають особливої актуальності. Метою статті є здійснення аналізу сутності службово-бойової діяльності сил охорони правопорядку у науці та практиці Національної гвардії України. Визначено, що в умовах численних кризових ситуацій на території України особливого значення набуває Національна гвардія України, яка є військовим формуванням з правоохоронними функціями. Службово-бойова діяльність Національної гвардії України – це загальна назва, що відображає характер її діяльності, на відміну від бойової діяльності військових формувань та службової діяльності правоохоронних органів спеціального призначення. Національна гвардія України основними силами у мирний час виконує службово-бойові завдання у плановому, регулярному порядку і посилює службово-бойову діяльність за надзвичайних обставин. Доведено, що нині ще не проведено пошуку нових та вдосконалювання наявних видів службово-бойової діяльності, а також форм і способів виконання службово-бойових завдань, не зібрано досвіду діяльності Національної гвардії України у різних умовах оперативної обстановки та діями за різними кризовими ситуаціями. Точне визначення основоположних категорійних понять, установлення взаємозв’язків і взаємозалежностей між ними є необхідним для вирішення головних проблемних питань службово-бойової діяльності Національної гвардії України. Напрями подальших наукових розвідок будуть спрямовані на дослідження проблемних питань адміністративно-правового забезпечення службово-бойової діяльності Національної гвардії України.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Капустін, Андрій. "ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА У ВІЙСЬКОВЕ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ". Актуальні проблеми політики, № 64 (23 січня 2020): 306–20. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i64.203.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано військове законодавство України на предмет повноти імплементації міжнародного гуманітарного права, та досліджені організаційні-правові механізми ефективної реалізації положень міжнародного гуманітарного права у військової сфері. Досліджено зобов’язання держави щодо дотримання міжнародного гуманітарного права особовим складом збройних сил. Зроблено висновок, що необхідною передумовою ефективної імплементації міжнародного гуманітарного права у збройних силах є створення відповідного організаційно-правового механізму, який би включав: 1) безпосередньою імплементацію норм міжнародного гуманітарного права у військове законодавство; 2) толкування та роз’яснення норм міжнародного гуманітарного права; 3) розповсюдження знань про міжнародне гуманітарне право у збройних силах; 4) забезпечення неухильного виконання приписів міжнародного гуманітарного права у збройних силах; 5) контроля за виконанням саме в системі збройних сил. Проаналізовано загальне та спеціальне законодавство України щодо дотримання положень міжнародного гуманітарного права у період Антитерористичної операції/операції Об’єднаних сил Збройними силами України. Зроблено висновок про відповідність законодавства міжнародним зобов’язанням з цих питань. Обґрунтовано, міжнародне гуманітарне право в достатній степені інкорпоровано у військове законодавство України, а саме у бойові статути та Інструкції про порядок виконання норм міжнародного гуманітарного права у Збройних Силах України. Проаналізовано положення Інструкції з точки зору відповідності Женевським конвенціям від 12 серпня 1949 р. та Додатковим протоколам від 8 червня 1977 р. Обґрунтована необхідність створення окремого департаменту з застосування міжнародного гуманітарного права у Збройних силах України та поліпшення розповсюдження знань та навичок щодо застосування міжнародного гуманітарного права особовим складом Збройних силах України.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Науменко, Андрій, та Сергій Сегеда. "КІННОТА АРМІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ПІД ЧАС 1-ГО ЗИМОВОГО ПОХОДУ В ІСТОРИЧНІЙ ЛІТЕРАТУРІ УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ". Воєнно-історичний вісник 41, № 3 (18 січня 2022): 74–86. http://dx.doi.org/10.33099/2707-1383-2021-41-3-74-86.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті автори розглядають доробок дослідників української діаспори, присвячений бойовій діяльності Армії Української Народної Республіки під час 1-го Зимового походу (грудень 1919 — травень 1920 рр.), поставивши за мету вивчити стан дослідження такого важливого в той час роду зброї, як кіннота. В ході опрацювання порушеного питання використано праці відомих військових діячів доби Української революції, документальні збірники, окремі статті тощо. У них автори різною мірою торкалися бойової діяльності української кінноти під час походу. Встановлено, що спеціальних праць, присвячених діям кінноти під час походу діаспорні українські автори не створили, проте багато з них звертали рацьований доробок діаспорних українських авторів в цілому створює можливість оцінити роль кінноти, простежити бойовий шлях та визначити особливості її застосування, встановити окремі подвиги бійців та командирів. Ключові слова: Українська революція, Армія Української Народної Республіки, кіннота, Зимовий похід, українська діаспора, полк, сотня, бойова діяльність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Лящ, Оксана, та Марія Яцюк. "ДЕСТРУКТИВНИЙ ВПЛИВ БОЙОВОГО СТРЕСУ НА ЕМОЦІЙНУ СФЕРУ ОСОБИСТОСТІ ВІЙСЬКОВОГО". Psychological Prospects Journal, № 37 (15 червня 2021): 128–40. http://dx.doi.org/10.29038/2227-1376-2021-37-128-140.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Мета статті полягає у встановленні деструктивного впливу бойового стресу на емоційну сферу військового. Методи. Відповідно до мети дослідження використаний контент-аналіз бесіди, методика на визначення рівня стресу Л. Рідера, PHQ-9 шкала самооцінки депресії, шкала тривожності Тейлор, методи математичної статистики. Результати. В статті розглянуто проблему впливу бойового стресу на емоційну сферу військових. Зазначено, що основною реакцією військовослужбовця на бойові події є бойовий стрес, відмінною особливістю якого є наявність стрес-факторів бойової обстановки. Уточнено, що бойовий стрес розуміється як багаторівневий процес адаптаційної активності людського організму в умовах бойової обстановки, що супроводжується актуалізацією механізмів реактивної саморегуляції і закріпленням специфічних пристосувальних психофізіологічних змін. Результати дослідження вказують на те, що негативні психічні стани, які виникають у військовослужбовців у період виконання небезпечних для здоров’я і життя завдань, після повернення з зони бойових дій проявляються у загостренні почуття честі, гідності та справедливості, зростанні реакцій некерованої агресивності, тривоги, конфліктності, що різко ускладнюють процес реадаптації демобілізованих військових та безумовно вимагають проведення психологічної корекції. Отримані результати дослідження свідчать про те, що тривалі психотравмуючі фактори бойової обстановки деструктивно впливають на емоційну сферу військових, а в силу особистісних особливостей, у багатьох демобілізованих порушується регуляція поведінки, а також морально-етична та когнітивна сфери. Висновки. Встановлено, що у формуванні деструктивних наслідків вагому роль відіграють конфліктні переживання в системі цінностей та смислів професійної діяльності військовослужбовця, які актуалізуються в ситуації загрози життю та здоров’ю особистості. За допомогою точної оцінки та прогнозу впливу бойового стресу на особистість військового з’являється можливість командирам частин та підрозділів спрогнозувати виникнення деструктивних психічних станів, а також динаміки поведінки особового складу в екстремальних умовах та адекватно реагувати на зміни в обстановці.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

БРАТКО, Артем. "ОСНОВИ ТОПОГРАФІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ОФІЦЕРІВ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВИХ ТА ПРИКОРДОННИХ ПІДРОЗДІЛІВ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 81, № 3 (16 вересня 2020): 7–17. http://dx.doi.org/10.32453/3.v81i3.434.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті наведено актуальність вивчення дисципліни "Військова топографія" під час підготовки офіцерських кадрів загальновійськових та прикордонних підрозділів. Проаналізовано та надано рекомендації щодо створення навчальних програм, які за своїм змістом відповідають базовому курсу. Наявність теоретичних та практичних питань з військової топографії надасть змогу майбутнім офіцерам уміти швидко і правильно вивчати місцевість, орієнтуватися на ній і визначати рівень її впливу на хід бою. Військова топографія є однією з найважливіших складових бойової підготовки особового складу всіх військових формувань. Вона надає знання про місцевість, способи та засоби вивчення її під час організації та ведення бою; навчає прийомів та способів орієнтування на місцевості, вмілого використання топографічних карт у вирішенні бойових завдань, допомагає оволодіти практичними навичками роботи з картою на місцевості, складання бойових графічних документів та схем місцевості. Питання, що вивчаються військовою топографією, стосуються і практичної діяльності особового складу під час виконання різних бойових завдань. Набуті знання та навички з військової топографії дозволяють краще оцінити обстановку, прийняти найбільш доцільне рішення, краще організувати спостереження, систему вогню і управління підрозділами в ході бою, повною мірою використовувати тактичні і захисні властивості місцевості в інтересах успішного ведення бойових дій, підрозділам у бойовій обстановці успішно застосовувати сучасне високоточне озброєння і бойову техніку на незнайомій, складній для орієнтування місцевості за різної погоди, пори року та часу доби. Уміле використання місцевості значною мірою сприяє підвищенню бойових можливостей своїх військ щодо маневру приховано та несподівано наносити удари по противнику й більш ефективно застосовувати всі види сучасного озброєння та техніки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Makarenko, Stephanie. "СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ". PSYCHOLOGICAL JOURNAL 13, № 3 (29 березня 2018): 86–95. http://dx.doi.org/10.31108/2018vol13iss3pp86-95.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті представлено напрям роботи психологічної служби – психологічна реабілітація як один з видів допомоги, яку надає кваліфікований психолог людині або групі людей з метою оптимізації психофізіологічних станів, пізнавальних процесів, поведінки, спілкування, реалізації індивідуальної та, особливо, групової діяльності. Увага суб’єктів психологічної роботи спрямована на відновлення психічних функцій, особистісних властивостей і системи відносин особистості військовослужбовця, що дозволяє йому успішно вирішувати бойові завдання і функціонувати в мирному соціумі. Тобто об’єктом реабілітації є особи, які отримали бойову психічну травму, що проявляється гостро або відтермінована в часі. Психологічна реабілітація воїнів АТО, що отримали психічну травму під час проведення бойових дій, спрямована на визначення її психологічної структури з метою оптимізації розвитку і функціонування індивіда в конкретних умовах життєдіяльності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Звиглянич, С. М., А. В. Кошель, М. Ф. Линник та Д. В. Руденко. "Імітаційна модель оцінювання ефективності систем залпового вогню". Системи озброєння і військова техніка, № 1(65), (17 березня 2021): 7–11. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.65.01.

Повний текст джерела

Анотація:

На сьогодні системи залпового вогню представляють бойові платформи, що широко використовуються в Сухопутних військах при веденні усіх форм і видів бойових дій. Вдосконалення систем залпового вогню, підвищення їх бойової ефективності є важливим науково-технічним завданням. Предметом розгляду статті є спосіб оцінювання ефективності застосування систем залпового вогню. Запропонований підхід оцінювання ефективності систем залпового вогню на основі імітаційної моделі, що значною мірою спростило розробку математичної моделі даного процесу. Основним чинником, що впливає на процес ураження площадкових цілей, який розглядається в моделі, є точність прицілювання. Результатом роботи моделі є визначення, залежно від точності, долі зони ураження, що потрапила під дію вражаючих елементів бойових блоків. Початкові дані, що використовуються в моделі, мають ясний фізичний сенс, відображають процес ураження площадкової цілі системою залпового вогню і є обчислюваними. Запропонована імітаційна модель дозволяє проводити кількісну оцінку варіантів ураження заданої площі при плануванні бойових операцій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Приходько, Ігор. "ПРОФІЛАКТИКА ТА КОНТРОЛЬ БОЙОВОГО СТРЕСУ У ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ: СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ". Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Психология", № 64 (2021): 193–215. http://dx.doi.org/10.34142/23129387.2021.64.12.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність дослідження. Статтю присвячено вивченню проблеми стресу, який є основним чинником, що впливає на життя людей, та тісно пов’язаний з їх психічним здоров’ям, фізичним та соціальним благополуччям. Це стає вкрай актуальним, коли під час бойових дій практично всі військовослужбовці переживають бойовий стрес. Його наслідки можуть проявлятися не тільки у гострому періоді у вигляді бойових стресових реакцій, поведінкових порушень, але й у більш віддаленому періоді у вигляді посттравматичних стресових розладів, сімейних, побутових та професійних проблем, асоціальної поведінки, розвитку психічних розладів. Мета дослідження: здійснити систематизацію наукових досліджень проблеми стресу, проаналізувати сучасну систему охорони психічного здоров’я військовослужбовців у провідних країнах-партнерах НАТО та окреслити основні напрями вдосконалення української системи профілактики та контрою бойового стресу у військовослужбовців. Методи дослідження. Аналіз, порівняння, узагальнення, систематизація та інтерпретація отриманих даних дозволили проаналізувати наукову літературу та нормативно-правові документи щодо стресу, бойового стресу, сучасну систему охорони психічного здоров’я військовослужбовцівСША та провідних країн-партнерів НАТО, запропонувати шляхи вдосконалення української системи профілактики та контролю бойового стресу у військовослужбовців. Результати. Для запобігання, ідентифікації та управління небезпечною поведінкою та бойовими стресовими реакціями, які можуть виникати у військовослужбовців під час участі в бойових діях, розробляються програми контролю бойового та оперативного стресу (COSC). Програми СOSC направлені на покращення виконання бойових завдань, збереження боєготовності та боєздатності військовослужбовців та підрозділів, запобігання або мінімізацію негативного впливу бойового стресу на соматичне, психічне та соціальне здоров’я військовослужбовців, найшвидше повернення особового складу до виконання бойових завдань. Програми СOSC діють протягом всього процесу виконання бойових завдань військовослужбовцями (підготовка, участь у бойових діях, повернення з подальшою реадаптацією до мирного життя). Висновки. Теорія збереження ресурсів С. Хобфолла найбільш повно та обґрунтовано пояснює генезис бойового стресу, що виникає у військовослужбовців під час діяльності в екстремальних умовах. Згідно з цією теорією стрес виникає, коли ключові ресурси людини (здоров’я, благополуччя, родина, почуття власного достоїнства, мети та сенсу життя) перебувають під загрозою втрати, загублені або не вдається їх відновити після значних зусиль. Визначено, що бойовий стрес є процесом впливу факторів бойової обстановки на психіку військовослужбовця, що супроводжується зниженням рівня психологічної безпеки особистості та появою неспецифічних доклінічних психологічних проявів, які у сукупності уявляються поняттям «бойова психологічна травма особистості» або сягають специфічних нозологічних ознак психічних розладів, об’єднаних у категорію «бойова психічна травма». Для запобігання виникнення та розвитку бойового стресу необхідно розробляти та впроваджувати систему профілактики та контролю бойового стресу у військовослужбовців, яка повинна складається з заходів психологічної роботи, що проводяться на трьох етапах: підготовчому (перед виконанням бойових завдань), етапі безпосереднього виконання завдань у зоні бойових дій, завершальному етапі (після виконання завдань після повернення в пункт постійної дислокації).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Заїка, Людмила, Олександр Лавринчук та Валерій Крайнов. "Використання можливостей засобів імітаційного моделювання бойових дій у ході практичної підготовки органів військового управління". Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 42, № 3 (17 грудня 2021): 89–96. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2021-42-3-89-96.

Повний текст джерела

Анотація:

Сучасні тенденції розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема в середовищі засобів імітаційного моделювання військового призначення, світовий досвід їх використання в оперативній і бойовій підготовці військ створюють сприятливі умови для розвитку різних аспектів їх використання. У статті авторами розглянуто класифікацію таких засобів, обґрунтовано використання можливостей засобів імітаційного моделювання бойових дій щодо розвитку інтелектуальних, емоційно-вольових якостей військовослужбовців в умовах навчально-бойової обстановки для підвищення рівня їх навченості. Ґрунтуючись на результатах проведених досліджень, досвіді використання сучасного засобу імітаційного моделювання бойових дій JCATS (Joint Conflict and Tactical Simulation) у ЗС України протягом останніх років, авторами досліджено шляхи використання результатів моделювання для оцінювання практичної складової навченості органів військового управління вже на одному із етапів підготовки органів управління бригад під час командно-штабних навчань базового етапу бойової підготовки Сухопутних військ ЗС України. Керуючись зазначеними методиками проведення оцінювання та отриманими у ході імітаційного моделювання на JCATS результатами (кількісними, результатами спостереження посередників, експертів тощо) автори розглядають можливість отримання кількісної оцінки рівня навченості органу військового управління.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Соколюк, Сергій. "ПОЧАТОК ФОРМУВАННЯ ПІДВОДНИХ СИЛ ФЛОТУ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ НА ЧОРНОМУ МОРІ". Воєнно-історичний вісник 39, № 1 (10 липня 2021): 38–53. http://dx.doi.org/10.33099/2707-1383-2021-39-1-38-53.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано передумови та процес формування підводних сил Російської імперії на Чорному морі. Зазначено, що після завершення російсько-японської війни 1904–1905 рр. урядом та військовим керівництвом було проведено низку реформ, спрямованих на відновлення та зміцнення оборонних спроможностей держави, зокрема, створення у червні 1905 р. Ради державної оборони та Морського Генерального штабу, підсумком діяльності якого стало досягнення вагомих результатів у справі відродження флоту, упорядкування його організації та підвищення рівня бойової підготовки, а також розробка положень військово-морської теорії та більш досконалих методів використання зброї, зокрема, було створено підводні сили на Чорному морі. Ключові слова: підводні сили, підводні човни, випробування, бойова підготовка, бойовий склад флоту, Загін підводного плавання, дивізіон підводних човнів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Звиглянич, С. М., М. П. Ізюмський, Ю. М. Агафонов та А. В. Кошель. "Оцінювання ефективності застосування касетної бойової частини на основі імітаційної моделі". Системи озброєння і військова техніка, № 2(62), (8 червня 2020): 59–65. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2020.62.08.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядаються підходи до оцінювання ефективності застосування осколково-фугасних боєприпасів, як одних з найбільших і розвиненіших класів боєприпасів, призначених для ураження практично усіх типів цілей. В основу методу оцінювання бойової ефективності осколково-фугасних боєприпасів покладений метод імітації. Таке рішення дозволило відійти від використання складних аналітичних залежностей і значною мірою спростити побудову математичної моделі дії вражаючих елементів цих боєприпасів на об'єкти ураження. Початкові дані, що використовуються в моделі, мають ясний фізичний сенс, відображають даний процес ураження цілей, що вибрані касетною бойовою частиною, і є обчислюваними. Запропонована імітаційна модель на основі доступних початкових даних дозволяє проводити кількісне оцінювання ефективності застосування касетної бойової частини і тим самим оцінювати рішення, що приймаються, при плануванні бойових операцій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Блінов, Олег. "Особливості прояву бойового стресу і посттравматичних стресових розладів у різних категорій військовослужбовців". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(56)Т2 (2021): 77–88. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-2-77-88.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті вивчаються особливості прояву бойового стресу і посттравматичних стресових розладів у різних категорій військовослужбовців. Проаналізовано прояви бойового стресу у військовослужбовців, які були встановлені за допомогою опитувальника бойового стресу (ОБСБ). В емпіричному дослідженні прийняли участь 371 військовослужбовець. Були опитані 126 поранених в госпіталі (з них 97 осіб брали участь у бойових діях), військовослужбовці штатних підрозділів (брали участь в бойових діях 84 особи), 127 курсантів (з них 22 особи брали участь в бойових діях). Доведено прояви ознак посттравматичних стресових розладів у військовослужбовців, які були визначені за допомогою опитувальника ОС ПТСР. Респондентами виступали 435 військовослужбовців. До їх складу входили поранені, які проходили курс лікування в госпіталі (з 203 осіб 123 комбатанта брали участь у бойових діях), військовослужбовці штатних підрозділів (80 осіб брали участь у бойових діях, 24 військовослужбовця там не були), курсанти (з 128 осіб 22 комбатанта брали участь у бойових діях). Представлено особливості прояву бойового стресу у військовослужбовців, які були мобілізовані на військову службу, добровольців та контрактників. Вивчено рівень показників бойового стресу у військовослужбовців штатних підрозділів, поранених та курсантів. Окреслено лідируюче положення показника ознак посттравматичних стресових розладів. Друге місце належить ресурсному блоку. Рівні показників безпосереднього та опосередкованого емоційного впливу знаходяться на третіх та четвертих місцях. Встановлено, що найвищий рівень переживання бойового стресу та посттравматичних стресових розладів мають поранені у порівнянні з військовослужбовцями, які проходять службу в штатних підрозділах та були курсантами. Показано, що переживання бойового стресу та посттравматичних стресових розладів має найвищий рівень прояву у мобілізованих військовослужбовців, середній рівень мають контрактники, а найменший рівень притаманний добровольцям. Ключові слова. Військовослужбовці, учасники бойових дій, курсанти, бойовий стрес, бойові дії, госпіталь, поранені.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Радзіковський, Сергій. "ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ НА НАВЧАННЯХ ЯК ЕЛЕМЕНТ НАУКОВОГО СУПРОВОДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ПІДГОТОВКИ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 79, № 1 (21 лютого 2020): 110–24. http://dx.doi.org/10.32453/3.v79i1.100.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто особливості організації та проведення досліджень в ході заходів оперативної та бойової підготовки Сухопутних військ Збройних Сил України. Дослідження на навчаннях проводяться з метою глибокого та всебічного опрацювання та перевірки нових або найбільш важливих питань воєнної теорії, організаційної структури органів військового управління, військ (сил), способів бойового застосування та ефективності озброєння та військової техніки, практичної реалізації положень статутів і настанов. Запропоновано основні методи проведення досліджень під час навчань військ (сил).Стаття має на меті обґрунтування необхідності удосконалення механізму впровадження дослідницьких рекомендацій у практичну діяльність військових частин (підрозділів), зниження впливу негативних умов і факторів на організацію досліджень, а також розвитку методичної бази, що застосовується під час їх проведення. Під час досліджень на навчаннях здійснюється перевірка практикою змін в організаційно-штатній структурі органів військового управління, військових частин (підрозділів), пошук шляхів підтримання (нарощування) оперативних (бойових) спроможностей військ (сил) щодо виконання поставлених завдань, найбільш ефективних способів підготовки і ведення операцій (бойових дій) із застосуванням нових (модернізованих) зразків озброєння та військової техніки, вивчення та оцінки бойової ефективності своїх військ та ймовірного противника для обґрунтування змісту бойових завдань угруповань військ, військових частин (підрозділів).Процес підготовки та проведення досліджень включає: визначення мети досліджень і дослідницьких цілей, постановка завдань на проведення досліджень керівництвом навчань; створення дослідницького апарату, уточнення завдань групам (дослідникам) з урахуванням конкретного заходу оперативної та бойової підготовки; відпрацювання плану досліджень і пакету документів, необхідних для їх проведення; визначення етапів і порядку проведення досліджень, аналіз результатів досліджень і підготовка рекомендацій. Основною вимогою щодо організації досліджень на навчаннях є взаємоузгодженість питань, які досліджуються, із завданнями, що вирішуються керівництвом навчань і тими, хто навчається. Разом з тим, дослідницька діяльність потребує відповідної наукової кваліфікації, значного обсягу знань та практичного досвіду.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Remez, Artem. "Рекомендації щодо оцінювання бойової ефективності застосування військ із урахуванням створення та застосування різних варіантів розвідувально-ударних систем в операціях". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, № 3 (1 липня 2021): 189–201. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.3.18.

Повний текст джерела

Анотація:

Досвід застосування військ в операціях об’єднаних сил показав необхідність удосконалення існуючих підходів щодо принципів та способів бойового застосування угруповань військ. Сьогодні чітко просліджується тенденція переходу від платформоцентричних до мережоцентричних принципів ведення бойових дій. Одним із можливих шляхів переходу до мережоцентричних принципів ведення бойових дій є створення розвідувально-ударних систем шляхом ситуаційного інтегрування наявних сил і засобів розвідки, управління та ураження у цільові системи в єдиному інформаційному просторі. Розвідувально-ударна система повинна бути побудована із множини підсистем об'єднаних інформаційними відносинами, які функціонують, як одне ціле, на основі єдиних принципів і правил, з погодженими основними вимогами до їх складових. Інтегрування різних сил і засобів у цільові системи створює передумови щодо наявності декілька можливих варіантів цих систем, які мають різні оцінки ефективності їх застосування, вартісні показники їх створення, утримання та застосування, а також різні часові інтервали щодо їх створення та приведення у бойову готовність. Одним із критерієм прийняття рішення щодо доцільності вибору того чи іншого варіанту розвідувально-ударної системи є показник приросту ефективності бойового застосування військ за рахунок принципів синергетичного ефекту під час застосування розвідувально-ударних систем. Тому практична реалізація пропозицій щодо створення нових або удосконалення існуючих розвідувально-ударних систем у Збройних Силах України, а також розроблення методичних підходів щодо вибору найбільш раціонального варіанту цих систем буде вимагати наявності певних методичних рекомендацій щодо роз’яснення підходів до оцінювання бойової ефективності застосування військ із урахуванням результатів застосування того чи іншого варіанту розвідувально-ударної системи в операціях Об’єднаних Сил Збройних Сил України. Автором в статті запропоновано алгоритм оцінювання бойової ефективності застосування військ з урахуванням створення та застосування різних варіантів розвідувально-ударних систем в операції, на основі якого сформовано основні рекомендації щодо оцінювання бойової ефективності з урахуванням застосування розвідувально-ударних систем в операції, наведено практичні розрахунки бойової ефективності різних варіантів розвідувально-ударних систем, а також запропоновано номограму вибору раціональної кількості засобів ураження розвідувально-ударної системи за умов заданої кількості засобів ураження противника.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Шаповал, В. В. "ПОНЯТТЯ «ПРОФЕСІЙНА РЕАБІЛІТАЦІЯ УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ ЗСУ»". Теорія та методика навчання та виховання, № 51 (2021): 185–92. http://dx.doi.org/10.34142/23128046.2021.51.17.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто поняття професійної реабілітації учасників бойових дій ЗСУ. Соціально-психологічна реабілітація – процес організованого соціальнопсихологічного впливу, спрямованого на відновлення такого стану психічного здоровʼя воїнів, який знову дозволить їм успішно вирішувати бойові та службові завдання чи бути потрібним в мирному житті. Ця діяльність, спрямована на відновлення психічних функцій й особистісного статусу людини, порушеного внаслідок дії психотравмуючих факторів, з використанням методів і процедури психотерапії. Соціально-реабілітаційні заходи проводяться, як правило, в системі реабілітаційних програм, що допускає не тільки спеціалізовану медичну і психологічну допомогу, але і створення необхідних соціальних умов. З’ясовано, що для забезпечення результативності процесу комплексної реабілітації військовослужбовців-учасників бойових дій необхідно розробити й адаптувати реабілітаційні технології, котрі допоможуть здійснити широкий спектр соціально-економічних та медико-соціальних заходів. У статті представлено різноманітні реабілітаційні технології, які можна використовувати у роботі з військовослужбовцями-учасниками бойових дій, а саме: соціальні технології, котрі безпосередньо спрямовані на вирішення загальнолюдських проблем, що пов’язані з оцінкою не тільки внутрішніх, але й світових тенденцій розвитку, зв’язку суспільства з природою. Їх впровадження пов’язано з життям людей, їх життєдіяльністю та соціальною захищеністю; інноваційні соціальні технології, які зосереджені на створенні та матеріалізації нововведень у суспільстві, реалізації таких ініціатив, котрі викликають якісні зміни в різних сферах соціального життя, призводять до раціонального використання матеріальних та інших ресурсів у суспільстві; регіональні, що передбачають вивчення й реалізацію закономірностей територіальної організації соціального життя та його планомірних змін; інформаційні – охоплюють засоби, прийоми, оптимізацію інформаційного процесу, його відтворення; інтелектуальні, котрі спрямовані на стимулювання розумової діяльності людей, розвиток їхніх творчих здібностей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Sampir, Oleksandr. "Удосконалена методика оцінювання системи відновлення озброєння та військової техніки окремої механізованої бригади". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, № 5 (30 жовтня 2021): 165–78. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.5.16.

Повний текст джерела

Анотація:

Основними джерелами забезпечення військ (сил) озброєнням та військовою технікою (ОВТ) в ході ведення бойових дій є: виробництво (закупівля) ОВТ; відновлення пошкодженого ОВТ; використання завчасно створеного резерву (непорушних запасів) ОВТ. Додатковими джерелами забезпечення військ ОВТ у особливий період можуть бути: техніка, що постачається з національної економіки; надходження ОВТ в рамках допомоги від країн-партнерів; трофейне ОВТ. Але, як свідчить досвід ведення бойових дій під час проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, безпосередньо під час проведення операції (бойових дій) забезпечення військ ОВТ здійснюється, головним чином, за рахунок відновлення ОВТ, яке вийшло з ладу через бойові чи експлуатаційні причини. Це пов’язано з фінансово-економічними можливостями держави, перевищенням термінів експлуатації ОВТ, потребою у швидкому постачанні справного ОВТ для підтримання необхідного рівня бойової готовності підрозділів до виконання поставлених завдань та рядом інших чинників, що впливають на наявність та стан ОВТ в підрозділах та військових частинах. Виконання завдання щодо вчасного відновлення пошкодженого озброєння в ході бою покладається на систему відновлення озброєння та військової техніки, яка являє собою складну (велику) систему, що містить підсистему управління та виконавчу підсистему, основою якої є сили і засоби системи відновлення ОВТ. У загальному випадку під силами і засобами системи відновлення ОВТ потрібно розуміти особовий склад ремонтно-відновлювальних органів та засоби технічної розвідки, евакуації, ремонту ОВТ, що використовуються для їх вчасного виявлення, проведення навантажувально-розвантажувальних та транспортувальних робіт, ремонту та підготовки до бойового використання тощо. Для ефективної роботи всіх складових цієї складної системи необхідне завчасне планування та попереднє прогнозування щодо виробничих можливостей цих підрозділів. Тому в статті пропонуються шляхи удосконалення науково-методичного апарату щодо оцінювання системи відновлення та військової техніки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Тимків, О. А. "Метод встановлення взаємозв’язку між бойовим потенціалом і заданим рівнем бойових можливостей військового формування та кількістю його модернізованих зразків ОВТ". Системи озброєння і військова техніка, № 4(64), (17 грудня 2020): 37–42. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2020.64.04.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті наведено метод встановлення взаємозв’язку між бойовим потенціалом і заданим рівнем бойових можливостей військового формування та кількістю його модернізованих зразків озброєння і військової техніки (ОВТ). Пропонований метод дозволяє досить коректно визначити взаємозв’язок між бойовим потенціалом і заданим рівнем бойових можливостей військового формування та кількістю його модернізованих ОВТ. Розглядуваний метод враховує забезпеченість військ зразками ОВТ, а також особливості бойового застосування видів (родів) наших військ, що відображається також у можливих втратах унаслідок впливу противника, а також через виникнення відмов зразків ОВТ під час бойових дій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Радзіковський, Сергій. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ЗАПРОВАДЖЕННЯ СУЧАСНОЇ МОДЕЛІ БОЙОВОЇ ПІДГОТОВКИ У СУХОПУТНИХ ВІЙСЬКАХ НА ОСНОВІ СТАНДАРТІВ НАТО". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 84, № 1 (12 вересня 2021): 65–85. http://dx.doi.org/10.32453/3.v84i1.804.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті викладено погляди на концептуальні засади запровадження сучасної моделі бойової підготовки у військових частинах (підрозділах) Сухопутних військ Збройних Сил України шляхом адаптації стандартів НАТО, які слід вдумливо використовувати в ході підготовки військових формувань до виконання завдань за призначенням. Запропонована модель підготовки передбачає принципово інший підхід як до процесу навчання військ (сил), так і до системи їх оцінювання, що полягає в пріоритетному вирішенні завдань бойової підготовки, їх цільовому фінансуванні та матеріально-технічному забезпеченні. Продумана організація та беззаперечне виконання заходів бойової підготовки у Сухопутних військах повинно стати основним змістом повсякденної життєдіяльності військових колективів. Стаття має на меті обґрунтування необхідності запровадження сучасної моделі бойової підготовки у Сухопутних військах як дієвого та вкрай важливого інструменту стримування противника та відсічі можливій широкомасштабній збройній агресії проти України. Запровадження сучасної моделі бойової підготовки передбачає єдині підходи до основ організації системи підготовки військ (сил), а також вимоги до планування та проведення навчальних заходів. Процес бойового навчання організовується відповідно до визначених військовим частинам (підрозділам) завдань, з урахуванням досягнутого ними рівня навченості та переліків бойових спроможностей для набуття (нарощування, підтримання) протягом періоду навчання і реальних обсягів ресурсного забезпечення, виділеного на проведення заходів підготовки, а також набутого бойового досвіду та досвіду проведення сумісної підготовки з військовими формуваннями країн – членів НАТО. Основною вимогою щодо організації бойової підготовки є творчий підхід, уникнення шаблонності під час навчання форм і способів ведення маневрених бойових дій з урахуванням обстановки та тактики дій противника, спрямування зусиль на поліпшення фахової майстерності особового складу, ефективне використання підлеглими озброєння та військової техніки, досягнення перемоги з найменшими втратами у силах, засобах і ресурсах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Сівак, Вадим, та Петро Кулик. "ОКРЕМІ АСПЕКТИ МЕТОДИКИ ПІДТРИМАННЯ ЖИВУЧОСТІ АВТОМОБІЛЬНОЇ ТА БРОНЕТАНКОВОЇ ТЕХНІКИ ПРИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ В ОСОБЛИВИХ УМОВАХ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 80, № 2 (23 лютого 2020): 336–46. http://dx.doi.org/10.32453/3.v80i2.208.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито сутність та зміст методики підтримання живучості автомобільної та бронетанкової техніки Державної прикордонної служби України в процесі її експлуатації в особливих умовах виконання бойових завдань в межах операції Об’єднаних сил. У статті наведені аспекти наукових досліджень що розкривають процедуру визначення конструктивного рівня живучості зразків автомобільної та бронетанкової техніки, а також процесу вибору для комплектування прикордонних підрозділів, як виконують оперативно-службові та бойові завдання в особливих умовах. Сутність запропонованої методики полягає у раціональному виборі зразка автомобільної та бронетанкової техніки для комплектування прикордонних підрозділів, як виконують оперативно-службові та бойові завдання в особливих умовах. Методика розрахована для використання фахівцями інженерно-технічних підрозділів органів охорони державного кордону та відділу технічного забезпечення Департаменту матеріально-технічного забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України. Новизна методики підтримання живучості автомобільної та бронетанкової техніки Державної прикордонної служби України в процесі її експлуатації в особливих умовах полягає в тому, що на відміну від існуючих у ній застосовується нова процедура вибору зразків за конструктивним рівнем живучості та визначені способи її підтримання в ході виконання завдань за призначенням.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

ДЖИГУН, Людмила, Наталія БЕРЕГОВА та Наталія ГЛАВАЦЬКА. "ОСОБЛИВОСТІ І СУЧАСНИЙ СТАН ПСИХОЛОГІЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ПІСЛЯ ПРОХОДЖЕННЯ СЛУЖБИ В УМОВАХ БОЙОВИХ ДІЙ". Psychology Travelogs, № 2 (10 листопада 2021): 57–73. http://dx.doi.org/10.31891/pt-2021-2-6.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлено аналіз психолого-педагогічних досліджень щодо особливостей і сучасного стану психологічної реабілітації військовослужбовців після проходження служби в умовах бойових дій. Висвітлено зміст поняття психологічної реабілітації як процесу організованого психологічного впливу, спрямованого на допомогу військовослужбовцям у подоланні негативних психологічних наслідків пережитого ними травматичного стресу військової діяльності, для забезпечення такого стану психічного здоров'я військовослужбовців, що дозволяє їм досить ефективно вирішувати бойові і службові задачі. Розглянуто поняття психологічної допомоги як комплексу психологічних, організаційних, медичних та інших заходів, спрямованих на забезпечення успішного подолання воїнами обставин сучасного бою, що травмують психіку задля збереження боєздатності та попередження розвитку в них посттравматичних психічних розладів. Розкрито етапи надання психологічної допомоги та реабілітації військовослужбовцям. Завдання психологічної реабілітації військовослужбовця визначаються характером психотравмуючого стресу, серед яких центральне місце займає бойовий стрес. При реалізації використовується основний принцип – облік та врахування індивідуально-психологічних особливостей кожного пораненого і відповідність їх основним завданням соціально- психологічної реабілітації. Надання первинної психологічної допомоги повинно супроводжуватися умілою психотерапевтичною бесідою командира підрозділу, офіцера по роботі з особовим складом, психолога після того, як гостра реакція на БПТ буде знята і потерпілий знову стане здатний до розсудливих дій. Усвідомлення того, що товариші по службі військовослужбовця буквально поруч б’ються з ворогом, а він в цілому фізично здоровий знаходиться в тилу, є для більшості військовослужбовців потужним мотивом і стимулом для повернення у підрозділ.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

ЦИБУЛЕНКО, ЄВГЕН, та ІВАННА ТЕТЕРА. "Міжнародно-правова кваліфікація окупації Донбасу. Псевдодержави і колабораціонізм на цій території". Право України, № 2000/11 (2020): 65. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-11-065.

Повний текст джерела

Анотація:

Основним чинником проблеми міжнародно-правової класифікації ситуації конфлікту на території окремих районів Донецької та Луганської областей (ОРДЛО) є категоричне заперечення Російської Федерації (РФ) щодо її прямої участі у зазначеному вище конфлікті. Однак, незважаючи навіть на сумлінні спроби приховати свою діяльність на сході України, акт прямої агресії РФ є встановленим. Крім того, ключова важливість визначення актів агресії полягає у подальшій конкретизації статусу учасників бойових дій та самих територій ОРДЛО, де проходять бойові дії. Мета статті полягає у доцільній класифікації дій РФ як акту прямої агресії проти суверенітету України та підтвердження статусу територій ОРДЛО як окупованих, а також підтвердження статусу місцевих бойовиків як колабораціоністів, які перебувають під ефективним контролем РФ. Відповідно до цього дослідження дії РФ на території ОРДЛО та Азовському морі підпадають під п’ять із семи можливих положень ст. 3 Резолюції 3314 (XXIX) Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй “Визначення агресії”, що цілком виключає будь-яку можливість заперечувати існування російської агресії проти України. Але, навіть попри такі безперечні факти, РФ продовжує кваліфікувати конфлікт на Донбасі як “громадянську війну повстанців проти українського уряду”. Така позиція російського уряду є повністю хибною, адже військовослужбовці російської регулярної армії, бойовики російських приватних компаній і військове озброєння були зафіксовані на територіях ОРДЛО та навіть внесені до декількох міжнародних волонтерських баз даних. Крім того, досліджується довготривалий розвиток колабораціонізму й елементи гібридної війни на території незалежної України, які теж сприяли початку російської агресії на Донбасі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

ЦИБУЛЕНКО, ЄВГЕН, та ІВАННА ТЕТЕРА. "Міжнародно-правова кваліфікація окупації Донбасу. Псевдодержави і колабораціонізм на цій території". Право України, № 2000/11 (2020): 65. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-11-065.

Повний текст джерела

Анотація:

Основним чинником проблеми міжнародно-правової класифікації ситуації конфлікту на території окремих районів Донецької та Луганської областей (ОРДЛО) є категоричне заперечення Російської Федерації (РФ) щодо її прямої участі у зазначеному вище конфлікті. Однак, незважаючи навіть на сумлінні спроби приховати свою діяльність на сході України, акт прямої агресії РФ є встановленим. Крім того, ключова важливість визначення актів агресії полягає у подальшій конкретизації статусу учасників бойових дій та самих територій ОРДЛО, де проходять бойові дії. Мета статті полягає у доцільній класифікації дій РФ як акту прямої агресії проти суверенітету України та підтвердження статусу територій ОРДЛО як окупованих, а також підтвердження статусу місцевих бойовиків як колабораціоністів, які перебувають під ефективним контролем РФ. Відповідно до цього дослідження дії РФ на території ОРДЛО та Азовському морі підпадають під п’ять із семи можливих положень ст. 3 Резолюції 3314 (XXIX) Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй “Визначення агресії”, що цілком виключає будь-яку можливість заперечувати існування російської агресії проти України. Але, навіть попри такі безперечні факти, РФ продовжує кваліфікувати конфлікт на Донбасі як “громадянську війну повстанців проти українського уряду”. Така позиція російського уряду є повністю хибною, адже військовослужбовці російської регулярної армії, бойовики російських приватних компаній і військове озброєння були зафіксовані на територіях ОРДЛО та навіть внесені до декількох міжнародних волонтерських баз даних. Крім того, досліджується довготривалий розвиток колабораціонізму й елементи гібридної війни на території незалежної України, які теж сприяли початку російської агресії на Донбасі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Петров, В. М., А. А. Шалигін, А. Ф. Кудрявцев, Ю. Б. Ситник, О. М. Марченко та К. Ю. Сурков. "Форми та способи спільного застосування пілотованої та безпілотної авіації при веденні бойових дій". Системи озброєння і військова техніка, № 3(67) (24 вересня 2021): 31–38. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.67.04.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуті основи тактики спільного застосування пілотованих та безпілотних літальних апаратів при веденні бойових дій у складі змішаних різнорідних груп авіації. До основних положень тактики віднесені форми і способи бойового застосування, бойові порядки та завдання авіації, тактичні прийоми їх виконання, функціонування системи управління. Відповідно для спільного застосування змішаних різнорідних груп авіації запропановані форми їх бойового застосування та узагальнений спосіб бойових дій, надане поняття змішаного бойового порядку, його кількісно-якісного складу та параметрам. Приведені часткові завдання різних груп тактичного призначення та літальних апаратів змішаного бойового порядку, варіанти тактичних прийомів подолання системи протиповітряної оборони та нанесення ударів. Запропанований напрям удосконалення існуючої системи управління авіації для можливості спільного застосування пілотованих та безпілотних літальних апаратів у різнорідних групах, який полягає в інтеграції системи управління і зв’язку безпілотних авіаційних комплексів в існуючу автоматизовану систему управління авіацією і протиповітряною обороною Збройних Сил України із створенням єдиного інформаційного простору.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Мунтян, Б. І. "Типові помилки передових авіаційних навідників під час бойових дій в Афганістані". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 3(65), (1 жовтня 2020): 30–35. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2020.65.04.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті автором, на підставі власного досвіду і на конкретних прикладах, проаналізовані типові помилки передових авіаційних навідників по управлінню підрозділами армійської авіації при виконанні ними основних бойових завдань під час бойових дій в Афганістані. Детально проаналізовані ті помилки, наслідком яких був, так званий, “дружній вогонь”, тобто нанесення бойовою авіацією 40-ої армії ударів по своїх військах, що призводило до їх втрат. Виявлені головні причини виникнення таких помилок та показані шляхи їх уникнення. За результатами аналізу напрацьовані рекомендації, що допоможуть передовим авіаційним навідникам якісно виконувати функціональні обов’язки під час бойових дій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Сороківська-Обіход, Аріадна. "ВИСВІТЛЕННЯ ПОЧАТКУ БОЙОВИХ ДІЙ РОСІЙСЬКО-ГРУЗИНСЬКОЇ ВІЙНИ СЕРПНЯ 2008 РОКУ У ПУБЛІКАЦІЯХ РОСІЙСЬКИХ ЗМІ". Воєнно-історичний вісник 39, № 1 (10 липня 2021): 5–22. http://dx.doi.org/10.33099/2707-1383-2021-39-1-5-22.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито суть механізмів та інформаційних інструментів, використаних РФ на початку російсько-грузинської війни серпня 2008 р. з метою формування у міжнародної спільноти думки про Грузію як державу-агресора, що розпочала бойові дії проти іншої етнічної меншини на власній території. Описано особливості дій російських прокремлівських ЗМІ та розбіжності під час висвітлення перебігу подій, перекручення у поданні інформації у ході активної фази війни. В дослідженні відображено фактичні події серпня 2008 р. у Південній Осетії та роль кожної сторони конфлікту у розв’язанні війни відповідно до матеріалів російських видань та праць західних дослідників. У статті підтверджується факт переміщення підрозділів регулярних збройних сил РФ вглиб території Грузії до ще офіційного початку бойових дій 08 серпня 2008 р. Ключові слова: російсько-грузинська війна 2008 року, інформаційна боротьба, геополітика, засоби масової інформації, воєнна ескалація.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Зливков, Валерій, Світлана Лукомська та Олена Котух. "Психолінгвістичні особливості комунікації психолога з учасниками бойових дій". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(56)T.1 (2021): 111–21. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-1-111-121.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено аналізу психолінгвістичних аспектів взаємодії психолога з учасниками бойових дій. Зазначено, що в науковій літературі традиційно використовується поняття «реабілітація», тобто повернення особистості на дотравматичний рівень без врахування отриманого досвіду, посттравматичного зростання та резилентності. Обґрунтовано доцільність вживання поширеного у англомовних країнах поняття резилентної реінтеграції, його психолінгвістичні особливості. Встановлено, що успішна адаптація учасників бойових дій до мирного життя визначається як резилентна реінтеграція – тобто продуктивність у різних галузях життя, зумовлена усвідомленням нових можливостей, набутих в результаті бойового досвіду. Ресурсами резилентної реінтеграції є копінг-стратегії, психологічне благополуччя, життєстійкість, посттравматичне зростання і резилентність. Проаналізовано бойові парадокси та їх вираз у мовленні учасників бойових дій, охарактеризовано можливості використання метафоричних карт задля полегшення комунікативної взаємодії з учасниками бойових дій та вербалізації ними психотравмуючих ситуацій. За результатами емпіричного дослідження встановлено, що переважна більшість учасників бойових дій є добре адаптованими (резилентно реінтегрованими, такими, що усвідомлюють цінність набутого на війні позитивного досвіду та використовують його у повсякденному мирному житті). Реінтегративні програми зазвичай спрямовані на такі галузі функціонування як осмислення сенсу життя, пошук нових життєвих цілей, формування міжособистісних стосунків зі значущими іншими, працевлаштування чи/та оволодіння новими професійними навичками, турбота про соматичне і психологічне здоров’я. Нами доведено, що використання метафоричних карт для роботи із психотравмою є ефективним інструментом комунікації психолога з учасниками бойових дій, оскільки дозволяють вербалізувати їх травматичний досвід та мінімізувати бар’єри при спілкуванні з фахівцями, водночас останнім слід враховувати наявність бойових парадоксів, що виявляються в усному мовленні учасників бойових дій та деталізувати кожен вислів, зокрема використовуючи для цього метафоричні асоціативні карти чи інші засоби експресивної терапії. Ключові слова: адаптація, учасники бойових дій, ПТСР, копінг-стратегії, посттравматичне зростання, резилентна реінгтеграція.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Зливков, Валерій, Світлана Лукомська та Олена Котух. "Психолінгвістичні особливості комунікації психолога з учасниками бойових дій". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(56)T.1 (2021): 111–21. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-1-111-121.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено аналізу психолінгвістичних аспектів взаємодії психолога з учасниками бойових дій. Зазначено, що в науковій літературі традиційно використовується поняття «реабілітація», тобто повернення особистості на дотравматичний рівень без врахування отриманого досвіду, посттравматичного зростання та резилентності. Обґрунтовано доцільність вживання поширеного у англомовних країнах поняття резилентної реінтеграції, його психолінгвістичні особливості. Встановлено, що успішна адаптація учасників бойових дій до мирного життя визначається як резилентна реінтеграція – тобто продуктивність у різних галузях життя, зумовлена усвідомленням нових можливостей, набутих в результаті бойового досвіду. Ресурсами резилентної реінтеграції є копінг-стратегії, психологічне благополуччя, життєстійкість, посттравматичне зростання і резилентність. Проаналізовано бойові парадокси та їх вираз у мовленні учасників бойових дій, охарактеризовано можливості використання метафоричних карт задля полегшення комунікативної взаємодії з учасниками бойових дій та вербалізації ними психотравмуючих ситуацій. За результатами емпіричного дослідження встановлено, що переважна більшість учасників бойових дій є добре адаптованими (резилентно реінтегрованими, такими, що усвідомлюють цінність набутого на війні позитивного досвіду та використовують його у повсякденному мирному житті). Реінтегративні програми зазвичай спрямовані на такі галузі функціонування як осмислення сенсу життя, пошук нових життєвих цілей, формування міжособистісних стосунків зі значущими іншими, працевлаштування чи/та оволодіння новими професійними навичками, турбота про соматичне і психологічне здоров’я. Нами доведено, що використання метафоричних карт для роботи із психотравмою є ефективним інструментом комунікації психолога з учасниками бойових дій, оскільки дозволяють вербалізувати їх травматичний досвід та мінімізувати бар’єри при спілкуванні з фахівцями, водночас останнім слід враховувати наявність бойових парадоксів, що виявляються в усному мовленні учасників бойових дій та деталізувати кожен вислів, зокрема використовуючи для цього метафоричні асоціативні карти чи інші засоби експресивної терапії. Ключові слова: адаптація, учасники бойових дій, ПТСР, копінг-стратегії, посттравматичне зростання, резилентна реінгтеграція.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Blinov, Oleg. "БОЙОВИЙ СТРЕС ТА РЕЗУЛЬТАТИ ЙОГО ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ". PSYCHOLOGICAL JOURNAL 12, № 2 (29 березня 2018): 9–22. http://dx.doi.org/10.31108/2018vol12iss2pp9-22.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті охарактеризований бойовий стрес та наведені наслідки його дії. Проведений історичний огляд наукових підходів щодо вивчення категорії «бойовий стрес». Представлено результати емпіричного дослідження бойового стресу та посттравматичного стресового розладу. Проаналізована динаміка показників бойового стресу залежно від терміну перебування в зоні бойових дій. Визначені причини та розглянуті особливості проявів переживань військовослужбовців в результаті дії травматичного стресу за допомогою опитувальника скринінгу посттравматичного стресового розладу (ОС ПТСР) і опитувальника бойового стресу Блінова О. А. (ОБСБ). Розглянути кореляційні зв’язки між показниками бойового стресу опитувальників.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Король, Ярослав. "СПЕЦИФІЧНІ АСПЕКТИ ТА АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ВЕДЕННЯ ХІМІЧНОЇ, БІОЛОГІЧНОЇ, РАДІАЦІЙНОЇ РОЗВІДКИ В УМОВАХ МІСТА". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 85, № 2-3 (11 квітня 2022): 123–38. http://dx.doi.org/10.32453/3.v85i2-3.834.

Повний текст джерела

Анотація:

Сучасні умови підготовки та ведення загальновійськового бою (бойових дій), які підтверджені досвідом локальних війн, збройних конфліктів останніх десятиріч та перебігом подій щодо відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, враховуючи, що бойові дії відбуваються переважно в умовах урбанізованої місцевості, обумовлюють необхідність створення сучасної системи хімічного, біологічного, радіологічного та ядерного захисту у Збройних Силах України. На жаль, попри безперечну важливість комплексної готовності та спроможності військових підрозділів до дій у складних умовах сучасного загальновійськового бою, деякі питання бойової підготовки вважаються непріоритетними та залишаються недостатньо вивченими. Одним із них є всебічна підготовка та ведення військовими частинами (підрозділами) хімічної, біологічної, радіаційної розвідки в умовах урбанізованої місцевості, яка апріорі характеризується великою щільністю промислових об’єктів. Деякі з них у своїх технологічних процесах серед іншого використовують небезпечні хімічні речовини. В умовах сучасності, коли за рахунок своєї асиметричності загрози суттєво відрізняються від небезпек двадцятого століття, проявляються тенденції не тільки до збільшення просторових і скорочення часових показників загальновійськового бою, але і його наземно-повітряно-підземного характеру, а специфіка бою у населеному пункті дуже часто вимагає від підрозділів здатності діяти самостійно, у відриві від основних сил військових частин, питання своєчасного виявлення та оцінювання хімічної, біологічної, радіаційної обстановки стає одним із першочергових. У статті на основі досвіду локальних війн і збройних конфліктів останніх десятиріч та загальних тенденцій розвитку приладів і засобів хімічної, біологічної, радіаційної розвідки Збройних Сил України та армій провідних країн світу розглянуто проблемні питання подальшого удосконалення та особливостей ведення хімічної, біологічної, радіаційної розвідки в умовах міста (населеного пункту).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Лищишин, М. З., В. О. Пономаренко, В. В. Коваленко та М. М. Угрин. "ІНФОРМАЦІЙНИЙ АНАЛІЗ ДЕНТАЛЬНОЇ ІМПЛАНТАЦІЇ У ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ІЗ ВТОРИННОЮ АДЕНТІЄЮ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЇЇ ЛІКУВАННЯ". Medical Informatics and Engineering, № 2 (29 листопада 2021): 48–55. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2021.2.12452.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті на основі статистичного аналізу інформації про дентальну імплантацію у військовослужбовців із вторинною адентією проведено аналіз результатів лікування та на основі узагальнення результатів обґрунтовано рекомендації щодо вдосконалення лікування. Для дослідження розроблено класифікацію показів до дентальної імплантації у військовослужбовців Збройних Сил України, Що базується на їх розподілі за соціальними та клінічними параметрами. За соціальними параметрами визначено такі групи: військовослужбовці з наслідками бойових ушкоджень щелепно-лицевої ділянки; військовослужбовці, які отримали бойові поранення інших анатомічних ділянок; інші військовослужбовці. За клінічними параметрами — військовослужбовці з вторинною адентією, заміщення дефектів у яких незнімними ортопедичними конструкціями можливе лише при використанні дентальної імплантації; військовослужбовці з вторинною адентією, заміщення дефектів у яких незнімними конструкціями можливе як класичними мостоподібними протезами, так і при використанні дентальної імплантації (метод вибору); військовослужбовці з вторинною адентією, проведення дентальної імплантації у яких можливе лише після проведення додаткових передімплантаційних кістково-пластичних утручань. При цьому порядок лікування представлено за етапами. За результатами досліджень доведено, що система медичної реабілітації учасників бойових дій із вторинними дефектами зубних рядів потребує більш детального дослідження та вдосконалення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Паркулаб, Оксана, та Тетяна Котілок. "Військова дисципліна як компонент психологічної готовності особистості до армійської служби". Збірник наукових праць: психологія, № 24 (23 грудня 2019): 103–12. http://dx.doi.org/10.15330/psp.24.103-112.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті порушено проблему психологічної готовності військовослужбовців Збройних Сил України до службово-бойової діяльності. Акцентується увага на питаннях додержання військової дисципліни й розвитку свідомої дисциплінованості солдатів. З’ясовано, що високий рівень дисципліни й сформованість такої риси як дисциплінованість є важливими показниками якості військового професіоналізму, що впливають на успішність виконання бойових завдань.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Годзь, С. В., та В. М. Можаровський. "Математична модель визначення загального обсягу навчальних годин комплексної програми бойової підготовки військового формування типу з’єднання (частина) будь-якого ступеня готовності". Системи обробки інформації, № 2(161), (15 червня 2020): 47–58. http://dx.doi.org/10.30748/soi.2020.161.06.

Повний текст джерела

Анотація:

На думку авторів статті, одним із можливих шляхів підвищення ефективності планування бойової підготовки (БП) та досягнення потрібного рівня навченості військових формувань є розроблення та запровадження в практику їх БП принципово нового нормативного документа – Комплексної програми бойової підготовки з’єднання (частини) (КПБП). На відміну від існуючих програм БП, КПБП має забезпечити можливість визначення оптимальної кількості навчальних годин та їх раціональний (оптимальний) розподіл між спеціалістами (підрозділами) та періодами підготовки для досягнення заданого рівня навченості з’єднання (частини) Збройних Сил України в цілому, а також його готовності до взаємодії з іншими військовими формуваннями сил оборони під час спільного виконання бойових завдань. Встановлено, що в існуючих методиках оцінювання ефективності БП військових формувань, у тому числі її планування, використовуються зовсім різні методи (шляхи, способи) дослідження процесу розподілу рівня їх навченості в часі. Як стверджують автори, на сьогодні відсутня загальна методологія комплексного вирішення подібних завдань. Враховуючи це, у статті викладено суть та основний зміст Математичної моделі визначення загального обсягу навчальних годин КПБП військового формування типу з’єднання (частина) будь-якого ступеня готовності. Ця модель є основою Методу визначення оптимальної кількості навчальних годин БП спеціалістів (підрозділів) військового формування типу з’єднання (частина) для досягнення заданого рівня їх навченості за критерієм мінімальних фінансових затрат (лінійний варіант оптимізації). Стаття є логічним продовженням попередніх публікацій даного напряму дослідження.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

КОЛОС, Олександр, та Олександр МОРОЗ. "ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ФОРТИФІКАЦІЙНОГО ОБЛАДНАННЯ ОПОРНИХ ПУНКТІВ МЕХАНІЗОВАНИХ ПІДРОЗДІЛІВ ЗА ДОСВІДОМОПЕРАЦІЇ ОБ’ЄДНАНИХ СИЛ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 82, № 1 (2 лютого 2021): 237–55. http://dx.doi.org/10.32453/3.v82i1.542.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проведено порівняльний аналіз характеру фортифікаційного обладнання посилених опорних пунктів механізованих підрозділів з досвіду проведення операції Об’єднаних сил, а саме особливостей характеру фортифікаційного обладнання принципово нових опорних пунктів, обладнаних на лінії розмежування в операції Об’єднаних сил на сході країни, з урахуванням особливостей ведення сучасних бойових дій. З’ясовано, що сьогодні в умовах операції Об’єднаних сил основні характеристики посиленого опорного пункту механізованого підрозділу, на відміну від класичних опорних пунктів, що регламентує Бойовий статут механізованих та танкових військ сухопутних військ Збройних Сил України, можуть бути значно збільшені розміри в 2-3 рази і може досягати фронту до 800 м і глибини до 500 м, а на морському узбережжі вздовж фронту до 1200 м, що вимагає значного посилення підрозділів, що займають ці опорні пункти додатковими силами та засобами. Наведено порівняльний аналіз характеру фортифікаційного обладнання посилених опорних пунктів механізованих підрозділів, що показав суттєві відмінності у кількості споруд та обсягах виконаних робіт. Зокрема, було встановлено, що потреби на обладнання посиленого пункту механізованого взводу можуть бути збільшено в 1,2-1,5 рази. Рекомендовано враховуючи особливості ведення бойових дій в зоні ООС обладнувати споруди покращеного типу, зокрема, закриті споруди для ведення вогню зі стрілецької зброї, споруди для захисту особового складу, окопи для бойових машин піхоти (БТР, танків). Рекомендовано на посилених опорних пунктах механізованих підрозділів застосовувати конструкції закритого типу із залізобетону,а в спорудах для захисту особового складу передбачати 2-3 накати з круглого дерева діаметром не менше 20 см (залізобетон, металеві плити). Надано рекомендації щодо обладнання V-подібних позицій для бойових машин піхоти (БТР, танків), обґрунтовано їх об’ємно-планувальні та конструктивні рішення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

ЛИСИЙ, Микола, Анатолій МИСИК, Володимир ДАЧКОВСЬКИЙ та Яна ГОРБАЧОВА. "НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ ОЗБРОЄННЯ ТА ВІЙСЬКОВОЇ ТЕХНІКИ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЗАХИЩЕНОСТІ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 81, № 3 (17 вересня 2020): 391–408. http://dx.doi.org/10.32453/3.v81i3.483.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті визначено, що аналіз застосування підрозділів та військових частин в ході ведення бойових дій на території Донецької та Луганської областей виявив, що ремонтно-відновлювальні частини (підрозділи) стикнулись з великою кількість ремонтного фонду зразків озброєння і військової техніки, які отримували пошкодження через низький рівень захищеності. Найбільшу частку пошкоджень зразки озброєння та військової техніки отримали від вибухонебезпечних предметів та від засобі ураження кінетичної дії. Тому, для вирішення даної проблеми в статті досліджено напрямки розвитку озброєння та військової техніки з підвищеним рівнем захищеності від засобів ураження. Сутністю даної статті є проведення аналізу тенденцій розвитку озброєння і військової техніки Сухопутних військ, а саме шляхи підвищення їх захищеності від засобів ураження. У статті розглянуто напрямки розвитку та основні конструктивні особливості бойових броньованих машин типу MRAP щодо забезпечення захисту від засобів ураження. Визначено класифікацію бойових броньованих машин типу MRAP за масо-габаритними показниками та особливості підходів щодо підвищення їх рівня захищеності. Розглянуто досвід ряду провідних країн світу та оборонного-промислового комплексу України щодо розроблення бойових броньованих машин з підвищеним рівнем захищеності. Основною особливістю розроблених бойових броньованих машин є те, що днище їх корпусу виконано V-подібної форми. Крім того, розглянуто інші науково-технічні підходи щодо підвищенні рівня захищеності бойових броньованих машин, особливу увагу з яких заслуговують використання додаткового бронювання багатошаровою бронзою та встановлення броньованої капсули всередині корпусу бойової броньованої машини. При цьому, розглянуті підходи щодо підвищення рівня захищеності озброєння і військової техніки, у першу чергу, визначаються вимогами щодо захисту екіпажу (десанту) і лише у другу – вимогами по збереженню працездатності машини, а збереження життя і здоров’я екіпажу може бути забезпечене при виконанні ряду певних умов, що наведені у висновках даної статті.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Фтемов, Ю. О. "Рекомендації з прикриття міжпозиційного простору із урахуванням заходів завчасної підготовки території до оборони". Системи озброєння і військова техніка, № 4(64), (17 грудня 2020): 43–48. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2020.64.05.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проведено аналіз сучасного характеру і спрямованості оперативної та бойової підготовки противника, ймовірних способів ведення наступальних бойових дій з подоланням інженерних загороджень, а також тенденції розвитку засобів інженерного озброєння з підтримання мобільності підрозділів, в умовах влаштування масових загороджень та здійснення руйнувань. Обґрунтовано і надано рекомендації щодо прикриття міжпозиційного простору з урахуванням заходів завчасної підготовки території до створення системи інженерних загороджень в ході оборонного бою (операції).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Євсєєв, Вадим, та Віктор Пащенко. "РЕЗУЛЬТАТИ РАНЖИРУВАННЯ ФАКТОРІВ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА СТУПІНЬ ЗАХИЩЕНОСТІ ВАЖЛИВИХ ДЕРЖАВНИХ ОБ’ЄКТІВ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 79, № 1 (21 лютого 2020): 47–58. http://dx.doi.org/10.32453/3.v79i1.96.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті обґрунтовано актуалізацію загроз, пов’язаних з важливими державними об’єктами, що розташовані на території України. Відомо, що Національна гвардія України є одним з основних суб’єктів забезпечення безпеки даних об’єктів. Для успішного виконання покладеної на Національну гвардію України функції з охорони важливих державних об’єктів першочергове значення має вивчення факторів, що впливають на ступінь захищеності об’єктів охорони. Проведено класифікацію цих факторів за принципом об’єднання широкого кола факторів у групи. З використанням методу експертного оцінювання була визначена сукупність факторів, що впливають на ступінь захищеності важливих державних об’єктів. Встановлено, що основними фак-торами, які впливають на ступінь захищеності об’єктів охорони, є фактори групи мезорівня. До них належать: некеровані або слабокеровані фактори (рівень складності оперативної обстановки в районі виконання завдань, тривалість виконання завдань бойової служби, рівень всебічного забезпечення, очікувані втрати сил та засобів в ході виконання завдань, рівень підготовки противника) і керовані фактори (чисельність сил та засобів охорони об’єктів, способи організації бойової служби та охорони об’єктів, рівень підготовки особового складу, обсяг службово-бойових завдань та бойової служби). З використанням методу апріорного ранжирування була визначена величина впливу на ступінь захищеності об’єктів охорони кожного із цих факторів. Результати проведення ранжирування показали, що найбільш суттєвий вплив на ступінь захищеності важливих державних об’єктів мають такі фактори: чисельність сил та засобів охорони об’єктів, рівень підготовки особового складу, обсяг службово-бойових завдань та бойової служби, способи організації бойової служби і охорони об’єктів. Наведено рекомендації щодо використання отриманих результатів у практичній діяльності органів військового управління Національної гвардії України і визначено напрями подальших досліджень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

ДУЛЯ, Аліна. "СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ ПОРТРЕТ УЧАСНИКІВ АТО/ООС". Humanitas, № 5 (12 січня 2022): 19–23. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2021.5.3.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлені результати дослідження актуальних проблем учасників АТО/ООС. Особлива увага приділена вивченню психоемоційного стану учасників АТО/ООС, їхніх типових поведінкових, фізичних, емоційних реакцій та особливостей мислення після повернення із зони проведення бойових дій. Охарактеризовано вплив типових реакцій учасників АТО/ООС на адаптацію до мирного життя та на членів їхніх сімей. Визначено рівень стресу та тривоги в учасників АТО/ООС та чинники їх виникнення. Розкрито сутність посттравматичного стресового розладу в учасників АТО/ООС. Визначено, що учасники АТО/ООС – це особлива група отримувачів соціальних послуг, які, безумовно, є захисниками нашої батьківщини, але також є особами, на життя яких суттєво вплинули бойові дії. У зв’язку з тривалим перебуванням у небезпечних для життя і здоров’я умовах в учасників АТО/ООС, які повертаються додому, можуть спостерігатися порушення соціальної взаємодії, замкнутість, соціальна ізоляція, втрата інтересу до сімейного та суспільного життя, переживання негативних емоцій, емоційна нестабільність, підвищення рівня агресивності, роздратованості, надмірне вживання алкогольних або психотропних речовин. Відносини учасників АТО/ООС із найближчим оточенням та суспільні взаємовідносини стають більш напруженими та конфліктними. У них можуть виникати суперечки та конфліктні ситуації в сім’ї на робочих місцях, у транспорті, в різних установах, куди вони звертаються за допомогою в оформленні документів на отримання соціального статусу та пільг, різних видів соціальних послуг. Перспективними дослідженнями у цьому напрямі автор вбачає подальше розкриття ознак посттравматичного стресового розладу серед учасників АТО/ООС та визначення шляхів соціальної адаптації та реабілітації цієї групи отримувачів соціальних послуг.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Зайцев, Сергій. "БОЙОВИЙ ВИШКІЛ БІЙЦІВ ПОВСТАНСЬКО-ПАРТИЗАНСЬКИХ ФОРМУВАНЬ КАТЕРИНОСЛАВЩИНИ ПЕРІОДУ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (1917–1921)". Воєнно-історичний вісник 39, № 1 (10 липня 2021): 128–39. http://dx.doi.org/10.33099/2707-1383-2021-39-1-128-139.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті на основі архівних та опублікованих матеріалів здійснено спробу дослідити особливості бойового вишколу, котрий, як процес військового навчання, був характерним явищем у середовищі учасників більшовицьких, проукраїнських і анархістських повстансько-партизанських формувань, що діяли на території Катеринославщини в період Української революції 1917–1921 рр. Значну увагу приділено його головним принципам. Наведено приклади напрямків бойових тренувань і навичок, які здобувалися бійцями внаслідок них. Ключові слова: бойовий вишкіл, Українська революція, повстансько-партизанський рух, Катеринославщина, більшовизм, проукраїнські сили, анархізм.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Semenenko, Oleg, Ruslan Boiko, Liliya Semenenko та Igor Moskalenko. "Методичний підхід до оцінювання ефективності бойової підготовки на основі застосування s-подібних функцій з урахуванням впливу фактору достатності фінансування". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 10, № 4 (31 серпня 2020): 110–19. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2020.10.4.10.

Повний текст джерела

Анотація:

Сьогодні керівництво Збройних Сил України та держави в цілому достатньо часто акцентує свою увагу на необхідності удосконалення існуючої системи підготовки Збройних Сил України як шляхом підвищення пріоритетності фінансування заходів підготовки в планах та програмах розвитку Збройних Сил України, так і шляхом зміни підходів до оцінювання ефективності їх реалізації за звітній період. У статті авторами наведено методичний підхід до оцінювання ефективності бойової підготовки на основі застосування s-подібних функцій з урахуванням впливу фактору достатності фінансування на показники рівня навченості особового складу військових частин, а також перелік основних рекомендацій щодо послідовності дій спеціалістів із планування заходів бойової підготовки в штабах, службах видів Збройних Сил України та Збройних Сил в цілому з урахуванням застосування такого підходу. В основу запропонованого методичного підходу до оцінювання ефективності виконання заходів бойової підготовки Збройних Сил України з урахуванням змін достатності їх фінансування покладені моделі, які використовуються для опису функціонування складних систем в системотехніці. Застосування теорії s-подібних функцій під час оптимізації показників ефективності виконання програм розвитку ЗС України за напрямом “Бойова підготовка” з урахуванням рівня достатності прогнозованого фінансування, дозволить забезпечити оптимальність планування строків виконання планових заходів бойової підготовки та максимізувати отриманий ефект від запланованих заходів, що підвищить ефективність проведення бойової підготовки в Збройних Силах України, а також достовірність очікуваних результатів виконання запланованих заходів з урахуванням обсягів виділених фінансових ресурсів. Головне практичне значення запропонованого підходу полягає в тому, що він дає попереднє кількісне уявлення про очікувані результати виконання заходів бойової підготовки з урахуванням впливу фактору достатності фінансування цих заходів, які будуть характеризуватися рівнем навченості особового складу, з урахуванням ситуації щодо їх фінансування та рівня відповідності його існуючим вимогам.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Попович, Ігор. "Дослідження мотиваційних психічних станів військовослужбовців". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(50)T1 (2019): 158–73. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-1-158-173.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлено результати дослідження мотиваційних психічних станів військовослужбовців, які брали участь у бойових діях. Глибинну сутність мотиваційних психічних станів військовослужбовців доцільно вивчити саме в професійній діяльності, у контексті виконання значущих завдань. Дослідження мотиваційних психічних станів військовослужбовців, які є учасниками бойових дій, спонукає відшукати взаємозв’язки, закономірності, детермінанти, що у свою чергу дає можливість вести мову про суттєвий науковий вклад в психологію мотивації особистості військовослужбовця. Мета статті полягає у вивченні мотиваційних психічних станів військовослужбовців; емпіричному дослідженні структури та взаємозв’язків мотиваційних психічних станів військовослужбовців, що брали участь у бойових діях. Емпіричні методи дослідження: опитувальник «Рівень домагань особистості» («РДО») (Гербачевський, 1990), методика діагностики особистості на мотивацію до успіху (Елерс, 1974), копінг-тест (Лазарус, Фолкман, 1988, адаптація Крюкова, Куфтяк, Замишляєва, 2004). Підібраним комплексом методик та методів статистичної обробки даних якісно інтерпретовано мотиваційні психічні стани, відокремлено один стан від іншого, окреслено змістові особливості. Факторним аналізом визначено структуру мотиваційних психічних станів військовослужбовців. Встановлено, що найважливішою складовою є F4 «прагматичне мотивування», яке має найбільше взаємозв’язків, і найбільш значущим (p≤0,01) є співвідношення F4 та F1 (0,344). Обґрунтовано, що структура, змінні і взаємозалежність факторів мотиваційних психічних станів є важливими складовими у вирішенні завдань професійної, службової (бойової) діяльності військовослужбовців. Результати дослідження можуть бути цікаві керівникам військових підрозділів, командно-офіцерському складу, керівникам військових навчальних закладів, а також дослідникам у галузі військової психології, психології мотивації особистості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Лещенко, С. П., О. М. Колеснік, С. В. Денісенко та М. В. Пилипенко. "Обґрунтування показників якості вирішення завдань для порівняльної оцінки ефективності підрозділів радіотехнічних військ". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 2(68) (21 квітня 2021): 63–71. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.68.08.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті, на основі аналізу наукових праць та досвіду локальних військових конфліктів, обрані показники та критерій ефективності вирішення завдань системою розвідки повітряного противника, яку створюють радіотехнічні війська, як функціонал від узагальнених показників якості виконання поставлених завдань. Запропоновані узагальнені показники простороих бойових можливостей угруповання підрозділів радіотехнічних військ, а саме, коефіцієнти реалізації потрібних рубежів видачі бойової інформації підрозділам ЗРВ та винищувальної авіації. В якості комплексного показника просторових бойових можливостей угруповання ППО, який забезпечує порівняльну оцінку ефективності варіантів побудови бойового порядку угруповання РТВ, запропоновано використовувати коефіцієнт прикриття об’єкту. Нормоване значення комплексного показника – коефіцієнту прикриття об’єкту залежить від значень узагальнених просторових показників бойових можливостей угруповання підрозділів РТВ та у вигляді логічної суми коефіцієнтів прикриття об’єкту підрозділами ЗРВ та ВА дозволяє оцінити результат взаємодії ЗРВ та ВА, при виконанні загальної задачі з прикриття визначеного важливого об’єкту. Використання наведених узагальнених просторових показників бойових можливостей підрозділів РТВ та комплексного показника ефективності угруповання ППО може дати можливість підвищити об’єктивність та інформативність результату порівняльної оцінки варіантів побудови бойового порядку угруповання РТВ. Використання запропонованих показників для порівняльного оцінювання ефективності не протирічить існуючим науковим підходам і, водночас, дозволяє формалізувати методику вибору позицій для підрозділів угруповання РТВ.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Кириченко, Іван. "НАЗЕМНІ РОБОТИЗОВАНІ КОМПЛЕКСИ: ОСНОВИ ТА МАЙБУТНЄ". Молодий вчений, № 12 (100) (30 грудня 2021): 16–20. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-12-100-4.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття досліджує передумови активізації процесу розробки мобільних роботів напочатку XXI сторіччя. Наведено перелік факторів, що безпосередньо впливають на інтенсифікацію розвитку робототехніки. Процес зростання кількості розробок в цьому секторі обумовлює необхідність їх чіткої класифікації. Автором запропоновано систему класифікації бойових наземних роботизованих комплексів в розрізі масо-габаритних характеристик та ступеню їх автономності. Сформована класифікаційна таблиця, де наведено типові приклади роботизованих комплексів відповідно до різних квадрантів. Таблиця побудована виходячи з п’яти масо-габаритних груп наземних роботизованих комплексів та чотирьох рівнів автономності. Окремо по кожному квадранту таблиці надані головні тактико-технічні характеристики роботизованих комплексів, що заявлені розробниками та безпосередньо впливають на ефективність зразків. Такі показники як радіус телекерування роботом з боку оператора, швидкість пересування, тривалість роботи на одній зарядці, можливість додаткового корисного навантаження або бойові можливості наведені для всіх зразків. В наступній таблиці проаналізовані тактико-технічні характеристики та переваги різних роботизованих комплексів для висвітлення їх ефективності та зручності під час експлуатації. Серед провідних факторів, що безпосередньо впливають на ефективність зразків автор відокремив наступні: тип приводу, наявність легкозаймистих речовин на борту, легкість старту роботи роботизованого комплексу в складних метеорологічних умовах, акустична, термічна та візуальна непомітність, наявність власного повноцінного бойового модуля та вбудованої системи автономного руху. Наприкінці статті згадується про потужний рух проти роботів-вбивць (Campaign to Stop Killer Robots) та його відомих адептів з усього світу. Наведено визначення автономної зброї та її відмінності від зброї, керованої оператором. Вказано на головні загрози, пов’язані із автономною зброєю. Запропоновано також думку автора щодо перспектив руху “Campaign to Stop Killer Robots” в умовах поглиблення конфліктів по всьому світу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Semenenkо, Oleh, Stanislav Trehubenko, Konstantin Kharitonov, Liliia Semenenko, Vladimir Musienko та Oleh Tarasov. "Аналіз теорії і практики оцінювання впливу результатів модернізації озброєння і військової техніки на бойові можливості військових формувань Збройних сил України". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, № 3 (28 червня 2021): 116–29. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.3.11.

Повний текст джерела

Анотація:

Суттєві зміни у воєнно-політичному, соціально-економічному та демографічному стані України, що сталися в останні роки, викликали необхідність розроблення нових підходів до питань забезпечення її національної безпеки, у тому числі визначення та уточнення: задач Збройних Сил, їх ролі та місця у структурі сектору безпеки та оборони України; науково обґрунтованих цілей реформування Збройних Сил; складу та структури видів Збройних Сил, родів військ та спеціальних військ, що оптимально забезпечуватимуть збройний захист національних інтересів, територіальної цілісності України; вартісної оцінки витрат, необхідних для реалізації планів реформування Збройних Сил та їх підтримання на потрібному рівні бойової і мобілізаційної готовності; економічних можливостей держави щодо забезпечення потреб Збройних Сил, які обумовлені необхідністю рішення покладених на них завдань тощо. Одним із основних питань подальшого розвитку Збройних Сил України є сьогодні якість та повнота вирішення питань воєнно-технічної політики. Ступінь реалізації якої безпосередньо впливає на стан та технічне оснащення Збройних Сил та залежить від багатьох складових, що створюють як позитивний, так і негативний вплив на стан та подальший розвиток Збройних Сил. Найголовнішу роль у цьому процесі відіграє фінансування потреб Збройних Сил України у необхідному обсязі, а також наукове обґрунтування середньострокових та довгострокових планів розвитку озброєння та військової техніки. Під час їх розроблення необхідно ґрунтуватись на потребах забезпечення необхідного рівня обороноздатності шляхом пошуку оптимального балансу між оборонними потребами й економічними можливостями держави, з одного боку, та бойовими й технічними характеристиками зразків озброєння і військової техніки, з другого боку. Саме від стану фінансування оборонних потреб й залежить ступінь виконання завдань із оснащення Збройних Сил України новітніми або модернізованими зразками озброєння і військової техніки. При цьому виникає задача пошуку найбільш оптимального (доцільного), з воєнної та економічної точки зору, шляху забезпечення Збройних Сил України зразками озброєння і військової техніки. Авторами у статті наведені результати аналізу теорії і практики оцінювання впливу результатів модернізації озброєння і військової техніки на бойові можливості військових формувань та факторів, які на них впливають за напрямами: аналіз та оцінка впливу модернізації на рівень бойових можливостей військового формування; аналіз стану модернізації Збройних Сил України; аналіз існуючого методичного апарату визначення вимог до кількісних і якісних характеристик під час модернізації озброєння та військової техніки. На основі отриманих результатів авторами запропоновано ряд рекомендацій щодо проведення подальших досліджень з питань підвищення бойових можливостей Збройних Сил України з урахуванням результатів модернізації озброєння і військової техніки під час формування середньострокових та довгострокових програм розвитку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Leontiev, Oleksii, та Maryna Naumenko. "Методика оцінювання альтернативних типів багатоцільових тактичних літаків для оновлення парку тактичної авіації Повітряних Сил Збройних Сил України". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, № 3 (7 червня 2021): 3–19. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.3.1.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті представлена методика оцінювання основних бойових та воєнно-економічних показників типів багатоцільових тактичних літаків, які можуть складати множину альтернативних варіантів для оновлення парку тактичної авіації Повітряних Сил Збройних Сил України. Методика ґрунтується на системному врахуванні взаємозв’язку показників якості багатоцільових літаків тактичної авіації, фінансових показників ціни при закупівлі альтернативних типів тактичних літаків та прогнозних оцінок щодо фінансових витрат на стадії їх експлуатації. Особливістю методики, що пропонується, є можливість оперувати із кількісними оцінками вказаних показників. За показники якості пропонується прийняти коефіцієнти бойових потенціалів альтернативних типів тактичних літаків у виконані ними завдань щодо протидії повітряному противнику та при виконанні завдань знищення наземних цілей. Оцінювання значень названих коефіцієнтів пропонується здійснювати за допомогою кваліметричних моделей винищувальних та ударних властивостей багатоцільового тактичного винищувача, що являють собою функціональні залежності цих показників від значень тактико-технічних характеристик літака. Пропонується оцінювати ціну на один літак в можливих контрактах на закупівлю, за допомогою використання математичної моделі вартості одного багатоцільового тактичного літака, що розроблюється та виробляється серійно для власних потреб збройних сил країни-виробника, представленою у вигляді функціональної залежності цієї ціни від значень коефіцієнтів бойових потенціалів літака. Після цього ціна на літаки, що закуповуються за імпортом, коригується із врахуванням експортних нарахувань, що визначаються за статистикою. Оцінювання фінансових витрат на експлуатацію та всебічне забезпечення використання потенційно можливих для закупівлі тактичних літаків та відповідної інфраструктури пропонується проводити, спираючись на поняття типового життєвого циклу бойової авіаційної техніки та типового розподілу його вартості по основних стадіях та етапах, які являють собою основний інструмент щодо отримання прогнозних значень вартості етапів життєвого циклу зразків бойової авіаційної техніки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

ТОВМА, Ігор, та Іван ЛІПАТОВ. "ОЦІНЮВАННЯ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ СУСПІЛЬНО0 ПОЛІТИЧНОЇ ОБСТАНОВКИ ГРУПОЮ ЦИВІЛЬНО0 ВІЙСЬКОВОГО СПІВРОБІТНИЦТВА В ІНТЕРЕСАХ ВИКОНАННЯ СЛУЖБОВО0БОЙОВИХ ЗАВДАНЬ НАЦІОНАЛЬНОЮ ГВАРДІЄЮ УКРАЇНИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 81, № 3 (16 вересня 2020): 185–206. http://dx.doi.org/10.32453/3.v81i3.446.

Повний текст джерела

Анотація:

Національна гвардія України виконує різні за призначенням службово-бойові завдання. Виконання цих завдань ускладнюється в умовах виникнення масових заворушень суспільно-політичного характеру. Важливою функцією, яка виконується органом військового управління Національної гвардії України у цих умовах, є прийняття рішення на виконання службово-бойових завдань під час проведення оперативних і спеціальних дій (спеціальних операцій). Серед основних складових прийняття рішення є оцінювання і прогнозування суспільно-політичної обстановки, яке дозволяє прийняти адекватне до ситуації рішення на проведення спеціальної операції. У статті визначено сутність оцінювання та прогнозування суспільно-політичної обстановки, її чинники й умови, які безпосередньо або опосередковано впливають на діяльність Національної гвардії України. Визначено також рівні складності суспільно-політичної обстановки та їх зміст. Установлено рівні стабільності суспільно-політичної обстановки та встановлені чинники, які визначають її сутність. Обґрунтована діяльність групи цивільно-військового співробітництва. Наведено результати апробації роботи групи цивільно-військового співробітництва під час проведення командно-штабних навчань: створення нештатного складу групи, зміст пропозицій заступнику по роботі з особовим складом щодо діяльності групи, результати роботи групи щодо оцінки цивільного середовища, яка складається з п’яти таблиць, об’єднаних в формуляр «Оцінка цивільного середовища», та результати постійного моніторингу суспільно-політичної обстановки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

ЗАЙЦЄВ, Ігор, Ярослав КОРОЛЬ та Юрій ЛІСНІЧЕНКО. "АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ВЕДЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ РОЗВІДКИ В УМОВАХ СУЧАСНОГО МІСТА". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 82, № 1 (2 лютого 2021): 45–58. http://dx.doi.org/10.32453/3.v82i1.530.

Повний текст джерела

Анотація:

Досвід локальних війн та збройних конфліктів останніх десятирічь підтверджує що бойові дії відбуваються переважно в умовах урбанізованої місцевості. Щільність забудови населених пунктів кожного року постійно зростає. Як в мирний час, так і в воєнний час в населених пунктах, особливо у великих містах, сконцентрований економічний, соціальний та політичний потенціал, і тому населені пункти мають важливе значення під час ведення бойових дій із застосуванням усіх видів зброї. В умовах сучасності, коли асиметричні загрози суттєво відрізняються від небезпек кінця ХХ століття, виникає тенденція щодо збільшення просторових і скорочення часових характеристик бою. Міста же у свою чергу створюють ідеальне середовище для ведення партизанських дій іррегулярними збройними формуваннями, оскільки перевага регулярних військових підрозділів, передусім технічна, при діях в умовах високо урбанізованої місцевості значною мірою нейтралізується. Так як специфіка бою в умовах сучасного міста часто вимагає від підрозділів здатності діяти самостійно у відриві від основних сил військових частин. Відповідно до цього повинні змінюватись і способи ведення бойових дій, так як в подібних умовах обмежується мобільність військ, ускладняється управління підрозділами, вогнем та здійснення маневру. Збільшується потреба в отриманні та добуванні розвідувальних відомостей про противника та місцевість у районі майбутніх дій, необхідних для підготовки та ведення успішного бою. У статті на основі аналізу характеристик та тенденцій розвитку сучасних міст та населених пунктів, якісної зміни військового озброєння Збройними Силами України та арміями провідних країн світу розглянуто проблемні питання подальшого удосконалення та особливостей ведення тактичної розвідки в особливих умовах, в місті.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

ЄРЬОМЕНКО, Едуард. "АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ ВИХОВАНОСТІ У СТУДЕНТІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ТА ОСНОВ ЗДОРОВ’Я В ПРОЦЕСІ ЗАНЯТЬ БОЙОВИМ ХОРТИНГОМ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (грудень 2020): 270–83. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-270-283.

Повний текст джерела

Анотація:

АНОТАЦІЯ У статті визначено науково-педагогічні засоби і зміст виховання фізичної культури та основ здоров’я студентів у процесі занять бойовим хортингом, розкрито методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу з бойового хортингу в закладах вищої освіти та формування здорового способу життя. Проведено теоретичний аналіз проблеми формування здорового способу життя студентів та умови застосування оздоровчих фізичних вправ бойового хортингу. Реалізація змісту виховання фізичної культури та основ здоров’я студентів у процесі занять бойовим хортингом забезпечується адекватними до фізичних навантажень студентів методами побудови тренувальних занять. Виклад основного матеріалу оснований на положеннях Національної стратегії розвитку освіти в Україні, Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді, інших керівних державних документів щодо викладання дисципліни «Фізичне виховання». Це вимагає нових поглядів на планування та здійснення сучасного освітнього процесу з бойового хортингу та оздоровлення студентів закладів вищої освіти. Ключові слова: бойовий хортинг, виховання, науково-педагогічні засоби, фізична культура, основи здоров’я, здоровий спосіб життя, студенти, позааудиторні заняття, педагогічні умови, ефективність, заклади вищої освіти, формування, фізична вправа.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Журавльова, Лариса, та Катерина Кротюк. "ОСОБЛИВОСТІ ЦІННІСНО-СМИСЛОВОЇ СФЕРИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ З РІЗНИМ ДОСВІДОМ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ". Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки 12, № 10(55) (28 травня 2020): 26–36. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2020.10(55).03.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті обґрунтовується актуальність і доцільність дослідження ціннісно-смислової сфери військовослужбовців. Метою дослідження є вивчення впливу досвіду участі військовослужбовців у бойових діях на їх ціннісно-смислову сферу. Аналізуються основні підходи до проблеми ціннісно-смислової сфери особистості у сучасній психології, зокрема, її зміни внаслідок виконання професійних обов’язків у галузі військової діяльності. Її специфіка пов’язана з небезпекою та прийняттям ризикових рішень, що зумовлює переосмислення життєвих цінностей. Тому було сформульовано припущення про деструктивний вплив досвіду участі в бойових діях на ціннісно-смислову сферу військовослужбовців. Подано результати емпіричного дослідження смисложиттєвих орієнтацій військовослужбовців (базового компонента ціннісно-смислової сфери); здійснено порівняльний аналіз їх показників у респондентів із різним досвідом перебування в зоні Операції об’єднаних сил (ООС). Встановлено, що середні показники та відсоткове зіставлення рівнів значущості смисложиттєвих орієнтацій військовослужбовців експериментальної (учасники бойових дій у зоні ООС) і контрольної (не перебували в зоні ООС) груп не мають статистично значущих відмінностей, проте мають деяку специфіку. Проаналізовано, що серед учасників бойових дій, на противагу тим, хто не має такого досвіду, достовірно більша кількість людей є задоволеними власним життям і здатні контролювати його залежно від певних обставин. Виявлено негативний вплив хронологічного (онтогенетичного) віку досліджуваних, які мають досвід перебування в ООС, на якість і показники їх смисложиттєвих орієнтацій. Ціннісні орієнтації учасників бойових дій загалом є більш диференційованими за їх значущістю й осмисленістю, порівняно з військовослужбовцями, які не перебували в зоні проведення ООС. Достовірно більша кількість респондентів із бойовим досвідом, порівняно з тими, хто його не має, виявляє полярність в осмисленні життєвих цінностей: дуже глибоко осмислює смисложиттєві орієнтації чи втрачає у них сенс.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Shliakhov, O. B. "Анархісти та моряки торговельного флоту Азово-Чорноморського басейну на початку ХХ ст." Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, № 7 (21 вересня 2017): 5. http://dx.doi.org/10.15421/171791.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті аналізується діяльність представників різних течій анархізму в період революції 1905–1907 рр., а також у міжреволюційний час у середовищі судноробітників Азово-Чорноморського басейну та з’ясовується ступінь ефек-тивності цієї роботи. Зазначено, що в 1906 – на початку 1907 рр. найбільш активно агітацію серед моряків торговельного флоту Півдня України вели члени Південноросійської групи анархістів-синдикалістів на чолі з Д. Новомирським. Зрештою заклики Д. Новомирського про те, що «єдиним засобом зробити тиск на акціонерів судноплавних компаній, а також підняти настрій серед страйкуючих моряків було почати широку терористичну боротьбу», набирали все більшої підтримки серед пароплавних команд. За допомогою терору анархісти сподівалися залякати буржуазію, примусити підприємців задовольнити вимоги судноробітників. Наприкінці 1906 р. анархісти-синдикалісти створили в одеському порту бойовий загін серед моряків на чолі з матросом пароплаву «Аю-Даг» П. Сулимовським, який нараховував два десятка осіб. Саме на рахунку членів цієї портової бойової дружини анархістів було знищення трьох пароплавів Руського товариства пароплавства і торгівлі та вбивство кількох капітанів суден цієї компанії. Водночас у період столипінської реакції та в роки нового революційного піднесення більшу активність у пропаганді соціалістичних ідей у середовищі моряків комерційного флоту Азово-Чорноморського басейну виявляли анархіс-ти-комуністи. Останні теж намагалися залучити команди торговельних суден до здійснення експропріацій грошей у буржуазії та нападів на комерційні пароплави. В статті також висвітлено намагання представників анархістів-комуністів поширити свій вплив на членів нелегальної Спілки чорноморських моряків, яка виникла на межі 1911–1912 рр. і мала свій керівний орган – Закордонний Центр у Константинополі. Тож революційну агітацію серед команд торговельного флоту анархісти-комуністи в цей час вели у закордонних портах – Александрії (Єгипет) і Константинополі, а також в Одесі, де кочегару пароплава «Мечта» анархісту О. Лаврушину вдалося створити невелику групу з 10 матросів. Таким чином, практична діяльність анархістів Півдня України в цивільному флоті на початку ХХ ст. реалізовувалась у двох напрямах – по-перше, це бойова робота, по-друге – агітаційно-пропагандистська. Наслідком діяльності неонародників серед команд комерційного флоту басейну було захоплення деякої частини моряків з досить радикальними поглядами та формування в них конфронтаційного мислення, залучення матросів до участі в політичнихвиступах, а також в актах економічного тероризму. Втім, напередодні Першої світової війни революційна робота анархістів у середовищі судноробітників Півдня України поступово сходить нанівець.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Malkov, Alexander, Yuriy Yelchaninov та Alexander Lobas. "Аналіз застосування безпілотної авіації та армійської авіації під час бойової операції". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, № 4 (31 серпня 2021): 149–57. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.4.13.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття є цікавою для професійних військових та дослідників, які займаються питаннями розвитку методів та способів застосування безпілотних літальних апаратів (БпЛА) у військових операціях. Метою статті є аналіз застосування БпЛА у Азербайджано-Вірменській війні (Друга карабахська війна) у 2020 році. В статті наведено основні типи БпЛА, які були застосовані азербайджанськими військами в ході війни, а також розкрито їхні тактико-технічні характеристики. Наведено основні завдання армійської авіації щодо розвідки та постачання інформації в інтересах наземної компоненти та порівняно їх з можливостями БпЛА щодо виконання аналогічних завдань. З’ясовано, що завданнями, які можуть виконувати БпЛА є: ведення повітряної оптико-електронної розвідки; визначення координат, розмірів та інших характеристик об’єктів ураження (цілей) та коригування вогню артилерійських підрозділів; розвідка шляхів висування підрозділів та їх супроводження в ході висування; радіоелектронна боротьба; ретрансляція зв’язку в системах бойового управління; нанесення ураження військовим об'єктам тощо.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Бойові статути"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями