Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Бойові ракети.
Статті в журналах з теми "Бойові ракети"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-29 статей у журналах для дослідження на тему "Бойові ракети".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Звершховський, Ігор Всеволодович, Вадим Володимирович Каніщев, Андрій Миколайович Кацан, Оксана Борисівна Кучинська та Олексій Іванович Козаченко. "Протикорабельні комплекси – ефективне озброєння берегових підрозділів і кораблів флоту". Озброєння та військова техніка 30, № 2 (8 лютого 2022): 60–65. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2021.2(30).60-65.
Повний текст джерелаАнотація:
За результатами аналізу тенденцій розвитку морського ракетного озброєння показано, що в найближчі десятиліття протикорабельні крилаті ракети залишаться основною бойовою силою берегових підрозділів і кораблів флоту. Разом з тим флоти провідних країн світу поступово втрачають «монополію», тому військово-політичному керівництву розвинених країн до водиться замислюватися, як утримати перевагу в цій галузі. Показано, що удосконалення протикорабельних ракет буде йти, ймовірно, шляхом зниження радіолокаційної помітності, підвищення економічності ракетних двигунів, підвищення гнучкості управління та «інтелекту», розширення номенклатури ракет.
2
Мегельбей, В. В., С. В. Нєкрасов, Д. С. Іценко та К. А. Шептуха. "Методика оцінки відповідності вимогам безпеки умов проведення бойових стрільб зенітними ракетними комплексами військ протиповітряної оборони сухопутних військ на полігоні". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 4(70) (25 листопада 2021): 29–34. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.70.04.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті запропонована удосконалена методика оцінки відповідності вимогам безпеки умов проведення контрольно-льотних випробувань (бойових стрільб) зенітних керованих ракет до зенітних ракетних комплексів військ протиповітряної оборони Сухопутних військ Збройних Сил України на полігоні. Удосконалена методика дає змогу оцінити вибір стартової позиції в межах полігону на відповідність вимогам керівних документів, що регламентують порядок проведення випробувань (бойових стрільб). Запропоновано варіант оцінювання імовірності падіння аварійної ракети на населені пункти, військові, господарчі та інші об'єкти, які потрапили до зон небезпеки зенітного ракетного комплексу. В якості критерію для оцінки відповідності вимогам безпеки умов проведення контрольно-льотних випробувань (бойових стрільб) використовується критерій прийнятного ризику.
3
Тарасенко, Л. П. "Музей ракетних військ стратегічного призначення: експонати розсекречених комплексів ." Воєнно-історичний вісник 38, № 4 (2 грудня 2020): 92–99. http://dx.doi.org/10.33099/2707-1383-2020-38-4-92-99.
Повний текст джерелаАнотація:
Здійснено огляд та виклад історії нині розсекреченої, а раніше абсолютно невідомої військової автомобільної техніки. Подано опис агрегатів рухомих ґрунтових ракетних комплексів, які створювалися в умовах абсолютної таємності в закритих спеціальних конструкторських бюро і на численних підприємствах країни.
Ключові слова: Ракетні війська стратегічного призначення, бойове чергування, рухомий ґрунтовий ракетний комплекс, рухомий командний пункт, автономні машини бойового, технічного і побутового забезпечення особового складу стратегічних ракетних комплексів.
4
Логвиненко, Микола, Дмитро Печура, Сергій Сторожук та Олена Вабіщевич. "МЕТОДИКА ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСОБІВ ОПТИКО – ЕЛЕКТРОННОГО ПОДАВЛЕННЯ В УМОВАХ ПРОТИДІЇ ЗЕНІТНИМ КЕРОВАНИМ РАКЕТАМ". Збірник наукових праць Державного науково-дослідного інституту авіації, № 17(24) (31 грудня 2021): 27–34. http://dx.doi.org/10.54858/dndia.2021-17-4.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті запропоновано методичні підходи до оцінювання ступені захищеності літального апарата у процесі подолання зони протиповітряної оборони, яка контролюється розрахунком переносного зенітного ракетного комплексу. Для кількісної оцінки процесу придушення інфрачервоних головок самонаведення зенітних керованих ракет авіаційними засобами оптико-електронної протидії авторами запропоновано використовувати один із показників бойової ефективності, а саме зміну площі зони можливих атак. Використання зазначеного показника ефективності захисту літального апарату дозволяє об'єктивно оцінити вплив окремих факторів на процес наведення ракети та визначити шляхи збільшення ефективності захисту. Запропонована методика оцінки ефективності захисту літального апарату від зенітних ракет з інфрачервоними головками самонаведення дозволяє виконати це як якісно, так і кількісно.
5
Дроздов, С. С., О. Б. Леонтьєв та М. В. Науменко. "Методика кількісного обґрунтування динаміки необхідного рівня бойових спроможностей Повітряних Сил на середньостроковій та довгостроковій перспективі". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 2(43), (11 травня 2021): 11–18. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2021.43.01.
Повний текст джерелаАнотація:
Запропоновано удосконалену методику кількісного обґрунтування необхідного рівня бойових спроможностей Повітряних Сил Збройних Сил України з урахуванням динаміки кількісно-якісного складу повітряного противника на середньостроковій та довгостроковій перспективі розвитку його системи озброєння. Методика призначена для використання в системі довгострокового та середньострокового оборонного планування на основі спроможностей для обґрунтування програм та планів розвитку системи озброєння та військової техніки зенітних ракетних військ та тактичної авіації. На відміну від відомих методичних підходів, дана методика враховує вплив на зміну необхідного рівня спроможностей максимально можливих темпів постачання у війська повітряного противника новітнього озброєння та військової техніки, що обмежується не тільки факторами обсягів фінансування ним програм та планів розвитку своїх сил, а й максимальними виробничо-технологічними можливостями промисловості противника щодо темпів серійного виробництва новітніх високотехнологічних зразків. Це дозволяє більш ґрунтовно та адекватно визначати терміни своєчасного реагування державою на зростання воєнної загрози, визначати пріоритети та раціональніше розподіляти видатки за часом на потреби оборони. Методичною основою кількісного оцінювання можливого темпу серійного виробництва новітнього високотехнологічного озброєння та військової техніки повітряного противника є використання сукупності математичних моделей, що побудовані на обробці статистичної науково-технічної інформації світового рівня та являють собою формалізований зв'язок значення максимального можливого темпу серійного виробництва багатоцільових винищувачів від узагальнених показників їх бойових властивостей, а також залежності цих показників від ряду тактико-технічних характеристик, що визначають бойові властивості зразка щодо вирішення бойових завдань за призначенням. Необхідний рівень спроможностей пропонується визначати на основі використання методу бойових потенціалів, шляхом встановлення відповідності частки бойового потенціалу зенітних ракетних військ та тактичної авіації, що може бути реалізованою в кожному визначеному сценарії застосування повітряної компоненти об’єднаних сил по кожному оперативному (бойовому) завданню, потрібному рівню нанесення противнику неприйнятного збитку. Результатом практичного застосування запропонованої методики є залежності кількісних оцінок рівня необхідних спроможностей від часу на всій глибині довгострокового оборонного планування.
6
Корендович, В. С., М. В. Кіріакіді та Є. А. Вдовицький. "Практичні аспекти оцінювання вражаючої дії протикорабельних ракет по морським цілям". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 3(69) (22 липня 2021): 64–75. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.69.08.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі розглянута проблема оцінювання вражаючої дії протикорабельних ракет по цілі та імовірність ураження ними на основі аналізу досвіду їх бойового застосування по надводних бойових кораблях у збройних конфліктах сучасності. Запропонована формула для визначення середньої кількості ракет, еквівалентних ПКР типу “Нептун“, влучення яких в корабель призводить до виведення його з ладу.
7
Зірка, А., В. Сілков та О. Жевтюк. "Методика розрахунку діапазону кутів та швидкостей зустрічі ракети з перешкодою для спрацювання підривного пристрою". Озброєння та військова техніка 23, № 3 (26 вересня 2019): 78–83. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2019.3(23).78-83.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті запропоновано методичний підхід та наведено результати чисельного експерименту щодо розрахунку та підтвердження заданих параметрів функціонування запобіжно-виконуючого механізму для надійного підриву бойової частини при різних умовах зустрічі некерованої авіаційної ракети з поверхнею. З метою підтвердження результатів розрахункової методики у статті розглянуто спосіб натурного відтворення процесу спрацювання запобіжновиконуючого механізму, а також наведено принципову схему та опис роботи такого випробувального пристрою.
8
РЕЗНІК, Олег, Олег КУСТИНСЬКИЙ та Віталій ГАВРИЛЮК. "УДОСКОНАЛЕННЯ БОЙОВИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ПІДРОЗДІЛІВ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ ЩОДО БОРОТЬБИ З БРОНЬОВАНОЮ БОЙОВОЮ ТЕХНІКОЮ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 82, № 1 (2 лютого 2021): 156–67. http://dx.doi.org/10.32453/3.v82i1.536.
Повний текст джерелаАнотація:
Зважаючи на складну воєнно-політичну обстановку, яка склалась на північно-східних ділянках державного кордону нашої країни, можливість збройнної агресії зі сторони Російської Федерації проведено аналіз можливостей прикордонних підрозділів щодо боротьби з броньованими бойовими машинами.
Однією з головних тенденцій, що впливають на воєнно-політичну обстановку в Україні є інтенсивна модернізація збройних сил сусідніми державами, а також активізація розробок озброєння та військової техніки нового покоління з принципово новими можливостями вогневого ураження і управління.
Успішне виконання підрозділами Державної прикордонної служби України оперативно-службових завдань неможливе без відповідного знання тактики дій, тактико-технічних характеристик броньованої техніки противника, без вивчення досвіду форм і методів боротьби з броне об’єктами. Такі дані дають можливість синтезувати на основі порівняльно-історичного методу пропозиції щодо тактики дій прикордонних підрозділів при виконанні завдань за призначенням.
Враховуючи велику кількість броньованих бойових машин Збройних сил Російської Федерації на сухопутних ділянках державного кордону, застосування танків, бойових машин піхоти, бронетранспортерів незаконних збройних формувань на сході України, автори вважають, що під час особливого періоду в підрозділах охорони державного кордону необхідно створити групи вогневого забезпечення. З урахуванням новітніх модифікацій броньованих бойових машин, наявності активного та динамічного захисту, до складу групи вогневого забезпечення в підрозділі охорони державного кордону обов’язково повинні входити новітні протитанкові ракетні комплекси. Ми розуміємо, що боротьба з бронетехнікою не є функцією підрозділів Державної прикордонної служби України, але наявність таких підрозділів, за нашою думкою, у випадку загострення ситуації або збройної провокації дозволить проводити стримання противника і надасть можливість здійснення маневру підрозділу охорони державного кордону у визначені райони та в подальшому виконувати оперативно-службові завдання.
9
Сівак, Вадим, Олександр Мацько та Дмитро Марченко. "АНАЛІЗ НЕГАТИВНИХ ЧИННИКІВ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ПОКАЗНИКИ ЖИВУЧОСТІ СИСТЕМИ ЛОГІСТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УМОВАХ ВЕДЕННЯ БОЙОВИХ ДІЙ, ТА ВИЗНАЧЕННЯ ШЛЯХІВ ЇХ НЕЙТРАЛІЗАЦІЇ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 84, № 1 (12 вересня 2021): 272–87. http://dx.doi.org/10.32453/3.v84i1.815.
Повний текст джерелаАнотація:
Завдання підвищення рівня живучості системи логістичного забезпечення в умовах ведення бойових дій в сучасних умовах стає все більш актуальним. Це пов’язано з тим, що успіх бойових дій досягається головним чином шляхом ураження військових об’єктів, до яких належать: особовий склад, пункти управління, бойова і транспортна техніка, запаси матеріальних засобів та інші об’єкти логістики. Крім того, наявністю у складі ЗС України досить великої кількості об’єктів логістичного забезпечення, рівень живучості яких не відповідає рівню розвитку і можливостям сучасних засобів ураження противника. З метою розв'язання цих проблем визначені чинники, які суттєво впливають на рівень живучості та ефективне функціонування системи логістичного забезпечення. Проведений аналіз чинників, що пов’язані з вірогідністю ураження об’єктів логістики та чинників, що безпосередньо впливають на рівень живучості логістичного об'єкта. Проаналізовано математичні складові цих чинників для того, щоб визначити шляхи їх нейтралізації та послаблення негативного впливу. Визначено, що суттєвий вплив на нейтралізацію приведених чинників та підвищення живучості об’єктів логістики мають заходи зі створення хибних об’єктів. Обґрунтовано суб’єктивні показники, які необхідно змінювати для підвищення рівня живучості. Пропонується підвищити живучість шляхом розосередження та взаємо віддаленням об’єктів логістичного забезпечення, що виключає можливість поразки одним боєприпасом більше одного об’єкту чи його елементу. Приведено необхідні математичні рівняння. Визначена невідповідність між рівнем розвитку сучасних засобів ураження і рівнем живучості об’єктів логістичного забезпечення. Водночас на практиці створюється тенденція щодо підвищення ролі важливості об’єктів логістики в забезпеченні загальної динаміки функціонування військ (сил), які є першочерговими цілями для вогневого ураження ракетами та артилерією противника та його диверсійно розвідувальними групами.Ці недоліки свідчать про т е, що в раніше виконаних дослідженнях вплив живучості об’єктів логістики на ефективність логістичного забезпечення не достатньо розглядався в теорії. Тому далі у дослідженнях необхідно проаналізувати наявні наукові підходи щодо оцінювання живучості системи логістичного забезпечення в умовах ведення бойових дій з метою визначення шляхів їх удосконалення.
10
Горбачов, К. М. "Часткова методика оцінювання ефективності забезпечення бойових дій підрозділів протиповітряної оборони військових формувань тактичного рівня засобами ураження". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 4(70) (25 листопада 2021): 15–21. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.70.02.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті викладено варіант вирішення актуального наукового завдання в теорії підготовки та ведення протиповітряної оборони сухопутних військ щодо удосконалення існуючого науково-методичного апарату оцінювання ефективності технічного забезпечення бойових дій та вирішення практичної задачі визначення потреби підрозділів протиповітряної оборони в зенітних керованих ракетах та боєприпасах до зенітної артилерії для забезпечення потрібного рівня ефективності функціонування системи протиповітряної оборони військових формувань тактичного рівня в загальновійськовому бою. Запропонована часткова методика оцінювання ефективності забезпечення бойових дій підрозділів протиповітряної оборони військових формувань тактичного рівня засобами ураження, загальні положення якої представлені у статті, базується на методах аналітико-стохастичного моделювання наслідків протиповітряного бою й детермінованих моделях тактичних прийомів застосування підрозділів логістичного забезпечення та, на відміну від існуючих, забезпечує опис впливу на розміри запасів зенітних керованих ракетах та боєприпасів до зенітної артилерії вимог до ефективності стрільби і, як наслідок, ефективності функціонування системи протиповітряної оборони.
11
Хомчак, Р. Б. "Метод визначення внесків видів (родів) військ у потрібний рівень боєздатності Збройних Сил України під час їх застосування (відбиття збройної агресії)". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 4(66), (22 жовтня 2020): 35–39. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2020.66.04.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено метод визначення внесків видів (родів) військ у потрібний рівень боєздатності Збройних Сил (ЗС) України під час їх застосування (відбиття збройної агресії). Пропонований метод дозволяє досить коректно визначити ці внески, ґрунтуючись на результатах оцінювання бойових засобів противника та на обчисленні можливої кількості цих засобів, знищених нашими військами. Метод враховує забезпеченість військ ракетами (боєприпасами), а також особливості бойового застосування видів (родів) наших військ, які можуть діяти як роздільно, так і сумісно, залежно від обстановки, яка складається під час бойових дій.
12
Єрмошин, М. О., О. В. Кулешов, Г. А. Романенко та І. С. Чернигель. "Підхід щодо оцінки ефективності бойових дій угруповання зенітних ракетних військ". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 2(35) (25 квітня 2019): 113–18. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2019.35.14.
Повний текст джерела
13
Ярош, С. П., М. С. Буданов, О. Ю. Гапонов та Ю. О. Флячок. "Застосування глобальних систем визначення місцеположення для підвищення бойових можливостей зенітних ракетних військ". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 2(60) (29 травня 2019): 33–42. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2019.60.05.
Повний текст джерела
14
Деменко, М. П., О. В. Кулешов та О. С. Петренко. "Пропозиції щодо визначення поняття бойової готовності військових частин (підрозділів) зенітних ракетних військ та військ протиповітряної оборони Сухопутних військ для оцінки її впливу на ефективність бойових дій". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 2(56) (22 травня 2018): 14–21. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2018.56.02.
Повний текст джерела
15
Генов, Б. А., В. В. Лук’янчук та І. М. Ніколаєв. "Пріоритетний розвиток технологічного базису –основа розвитку зенітного ракетногоозброєння в Україні". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 2(43), (11 травня 2021): 80–86. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2021.43.11.
Повний текст джерелаАнотація:
На основі аналізу світових тенденцій розвитку технологій обґрунтовується структура технологічного базису, необхідного для створення і виробництва в Україні сучасних систем (комплексів) зенітного ракетного озброєння. Показано, що основу цього технологічного базису складають сукупності продуктових і виробничих технологій, які визначають обрис складових частин (бойових і технічних засобів) зенітного ракетного озброєння, мають складну структуру і базуються на досягненнях науково-технічного прогресу у різних галузях знань. На прикладі зенітної ракетної системи середньої дальності показано, що до складу технологічного базису мають входити технології створення радіолокаційних і командно-управляючих засобів, пускових установок, базових шасі, зенітних керованих ракет. Наведені основні напрями розвитку технологічного базису і визначені критичні технології, розвиток яких дозволить створити науково-технологічні заділи, які можуть бути покладені в основу розробки і виробництва в України перспективних систем (комплексів) зенітного ракетного озброєння наступного покоління.
16
Рязанцев, С. С., та В. С. Кадубенко. "Методи управління розподілом енергетичних (часових) ресурсів багатофункціональної РЛС у режимі виявлення". Системи озброєння і військова техніка, № 2(66) (21 травня 2021): 111–16. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.66.14.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглядається один з можливих напрямків підвищення ефективності інформаційних засобів сучасних та перспективних багатоканальних зенітних ракетних комплексів, що мають в своєму складі багатофункціональні радіолокаційні станції. Запропоновано необхідність змінити закладений в багатофункціональну радіолокаційну станцію на етапі проектування, алгоритм бойової роботи який є незмінним в циклі роботи станції і використовувати незадіяні тактові інтервали для реалізації інших показників режиму виявлення. Приведені аналітичні вирази для допошуку повітряних цілей в заданій області зони виявлення станції. Приведені дослідження середнього значення та середнього квадратичного відхилення помилок з пошуку повітряних цілей в заданій області зони виявлення станції.
17
Semenenko, Oleg, Vladyslav Nabok, Maryna Sliusarenko, Yuzef Dobrovolskyi, and Oleksandr Paiuk. "METHOD OF ANALYTICAL SIMULATION OF FAILURE-FREE COMBAT ASSETS OF ANTI-AIRCRAFT MISSILE FORCES." Collection of scientific works of Odesa Military Academy, no. 16 (February 11, 2022): 82–89. http://dx.doi.org/10.37129/2313-7509.2021.16.82-89.
Повний текст джерелаАнотація:
The article sets out a method for analytical modeling of the recoverability of anti-aircraft missile forces using the example of a self-propelled fire launcher (SOU) of the Buk anti-aircraft missile system. The main attention is paid to one of the properties of technical reliability, namely the reliability of weapons and military equipment. This is especially true of the IWT anti-aircraft missile forces, the failure to fulfill the tasks of which due to failures in operation can lead to serious consequences in operation or battle. The improved method of mathematical modeling of reliability allows taking into account the possibility of developing elements of aging and wear of MCS components in the process of expending the released resource at the operation stage, as well as taking into account the conditions of hostilities by using and developing a mathematical model in the form of a Weibull distribution in order to obtain more guaranteed indicators of reliability. It is advisable to select the final value of the mean hour of MTBF failure taking into account reaching the value of the ratio between the number of MTBF disabled due to only limited technical reliability and the amount of equipment that failed due to enemy fire action. This will increase the efficiency of the system for updating damaged MDS during hostilities, and improve the planning of production activities of repair bodies. It will also be possible to increase the overall combat effectiveness of the anti-aircraft missile regiment in the process of repelling a raid of air attack vehicles. When setting the specified ratio value, the required MTBF value can be calculated (before failure). The improved method of mathematical modeling adequately reflects the failure-free operation of the combat vehicles of the Buk anti-aircraft missile system, taking into account the conditions of hostilities. Keywords: probability of failure-free operation, failure-free simulation, continuous operation time, distribution parameters, time between failures, limited technical reliability.
18
Голушко, Сергій, Сергій Позігун, Назар Маліновський та Олександр Прищепа. "ОБҐРУНТУВАННЯ РОБОТИ АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ МІНУВАННЯ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 84, № 1 (12 вересня 2021): 139–52. http://dx.doi.org/10.32453/3.v84i1.808.
Повний текст джерелаАнотація:
Особливістю сучасних бойових дій, завдяки високій мобільності військ, є стрімкі висування із глибини, можливість створювання в короткий час переваги на необхідних напрямках, підтримання постійної напруги під час ведення різних бойових дій та зберігання ініціативи, здійснення необхідних та своєчасних маневрів силами та засобами, проведення глибоких ударів і рейдових дій, організація осередків бойових дій у глибині бойових порядків противника, швидкій перехід до надійної оборони із забезпеченням її високої стійкості та активності. Для обмеження здійснення маневру військ противника, порушення запланованої діяльності його об’єктів, нанесення йому втрат мінно-вибуховими загородженнями й створення сприятливих для його ефективного ураження іншими вогневими засобами застосовується дистанційне мінування. Дистанційне мінування, здійснюючи моральний та психологічний вплив на противника, сприяє сковуванню його дій, нанесенню втрат у живій силі та військовій техніці, а при кількаразовому застосуванні по одному й тому же об’єкту чи підрозділах противника може призвести до його виснаження і відмови від задуму дій. Висока ефективність дистанційного мінування досягається всебічною розвідкою противника і місцевості, вибором найбільш доцільного типу мін, часу і місця встановлення мінних полів, управлінням режимами мінуванням, швидким доведенням завдань до виконавців та організацією тісної взаємодії з підрозділами, в інтересах яких застосовується дистанційне мінування. Дистанційне встановлення мінних полів здійснюється з використанням різноманітних прийомів та способів мінування, які залежать від тактики дій частин та підрозділів авіації ракетних військ і артилерії та підрозділів інженерних військ при виконанні ними бойових завдань. У статті описано роботу системи управління мінування, яка буде використовуватися на мінних загороджувачах вітчизняних зразків, та спосіб покращення управління мінування. Результатами цієї роботи буде використання комп’ютерних систем в управлінні та контролі дистанційного мінування.
19
Полуйко, О. М., П. М. Онипченко, О. О. Казіміров, В. П. Невзоров та Ю. І. Тригуб. "Вибір напрямків атак і обґрунтування оптимальної послідовності дій тактичних груп (літаків) тактичної авіації при нанесенні удару". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 2(64), (15 червня 2020): 74–80. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2020.64.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Вибір найбільш доцільних способів і тактичних прийомів подолання сучасної ППО противника при нанесенні ударів по його наземним об’єктам є актуальним завданням під час бойового застосування авіації в сучасних умовах. У статті, одним із шляхів вирішення даного завдання, пропонується автоматизація розрахунку і вибору найвигіднішого маршруту подолання ППО противника. Це дозволить із урахуванням багатьох факторів, які впливають на ефективність подолання ППО противника, в короткий термін знайти такий варіант польоту літального апарату за маршрутом, при якому протидія наземних зенітно-ракетних комплексів противника буде мінімальною. Використання запропонованої методики дозволить підвищити якість прийняття рішень командирами при відпрацюванні оптимального варіанту дій авіаційних частин (підрозділів) при виконанні бойових завдань.
20
Жарик, О. М., та А. В. Тристан. "Військова операція Азербайджану в Нагірному Карабасі в контексті розвитку Повітряних Сил Збройних Сил України". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 2(43), (11 травня 2021): 19–24. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2021.43.02.
Повний текст джерелаАнотація:
Воєнні конфлікти ХХІ століття, в тому числі в Нагірному Карабасі, є свідоцтвом, яке вкотре доводить: країни, які мають “нестабільні”, спірні території зобов’язані готуватися до війни, а ретельна підготовка до проведення повітряної наступальної операції – необхідність, якою не можна нехтувати. Авіація була та залишається стримуючим фактором для країн агресорів, так більшість бойових втрат Вірменії завдані саме авіацією Збройних Сил Азербайджану. Особливістю подібних конфліктів є збільшення частки в проведенні повітряних операцій безпілотної авіації − ударних безпілотних авіаційних комплексів з ракетно-бомбовим озброєнням, що обумовлено високою ціною втрат пілотованої авіації. У роботі узагальнено висновки війни у Нагірному Карабасі для Повітряних Сил Збройних Сил України та розроблено рекомендації щодо їх підготовки до збройних конфліктів сучасності та майбутнього.
21
ХОМЧАК, Руслан. "АНАЛІЗ ФАКТОРІВ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ВЕЛИЧИНУ ВНЕСКІВ ВИДІВ (РОДІВ) ВІЙСЬК У ПОТРІБНИЙ РІВЕНЬ БОЄЗДАТНОСТІ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 83, № 2 (21 лютого 2021): 252–60. http://dx.doi.org/10.32453/3.v83i2.571.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено аналіз факторів, які впливають на величину внесків видів (родів) військ у потрібний рівень боєздатності Збройних Сил (ЗС) України.
Проведений аналіз досвіду військ, а також наукових джерел свідчить про те, що основними зовнішніми факторами, які впливають на величину внесків механізованих (танкових) військ, ракетних військ і артилерії, армійської авіації, військ протиповітряної оборони в потрібний рівень боєздатності ЗС України під час їх застосування (відбиття збройної агресії), є: склад військ (сил) противника та можливості з ураження наших військ (сил), які визначають масштаб і характер вогневого впливу на наші війська (сили) під час операції (бойових дій); способи застосування наших військ (сил) під час операції (бойових дій), місце військ (сил) в оперативній побудові (бойовому порядку) військ (сил) вищого рівня, а також характер виконуваних ними завдань, від чого залежать величини середньодобових відносних (або абсолютних) втрат основних видів ОВТ; співвідношення між сторонами, що протидіють, за засобами ураження; фізико-географічні та кліматичні умови, пора року, час доби, погодні умови району бойових дій.
До внутрішніх факторів, зокрема тих, що впливають на величину внесків видів (родів) військ у потрібний рівень боєздатності ЗС України під час їх застосування (відбиття збройної агресії), належать: склад військ (сил), які залучаються до операції (бойових дій); забезпеченість військ (сил) зразками ОВТ та їх стан; воєнно-економічні можливості держави зі створення та утримання системи МТЗ.
Здійснений аналіз впливу зовнішніх та внутрішніх факторів показав значний їх вплив на застосування військ під час операції (бойових) дій та підтвердив важливість їх урахування під час визначення величин внесків видів (родів) військ у потрібний рівень боєздатності ЗС України під час їх застосування (відбиття збройної агресії).
Перспективами подальших досліджень є врахування впливу цих факторів у процесі визначення (обґрунтування) величини внесків видів (родів) військ у потрібний рівень боєздатності ЗС України під час їх застосування (відбиття збройної агресії).
22
Попко, С. М. "Реформування оборонно-промислового комплексу України: успіхи та невдачі у контексті воєнно-політичного діалогу з НАТО". Studies in history and philosophy of science and technology 29, № 2 (22 січня 2021): 139–46. http://dx.doi.org/10.15421/272030.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано стан українського ОПК у контексті євроінтеграційних намірів української держави. Зазначено, що у 1990–2000-х рр. Україна мала розгалужений, нерівномірно розвинений, недостатньо скоординований ОПК, який характеризувався незбалансованістю структури оборонних виробництв, високим рівнем зношеності основних фондів, низькою рентабельністю роботи більшості підприємств та низьким рівнем завантаження виробничих потужностей. Зазначено, що реформування ОПК повинно відбуватися синхронно, на тлі вступу нашої держави до НАТО, адже Альянс – певний сигнал іноземним інвесторам для приходу в Україну, що, у в свою чергу, покращить міжнародний інвестиційний імідж України та дозволить збільшити надходження до бюджету за рахунок заощаджень на обороні. Зауважено, що українській владі необхідно посилити державний протекціонізм з метою підвищення результативності заходів з просування вітчизняної оборонної продукції, технологій і послуг на перспективні сегменти світового ринку озброєнь шляхом підтримання маркетингової діяльності, координації та фінансування участі національних делегацій у міжнародних виставкових заходах. Наведено приклади успішних підприємств ДК «Укроборонпром», зокрема у сфері виготовлення та поставку авіаційних керованих ракет, послуг з ремонту та модернізації бойових літаків і гелікоптерів тощо.
23
Неїжпапа, О. Л., А. А. Тарасов та С. В. Яким’як. "Проблемні питання та перспективи розвитку Військово-Морських Сил Збройних Сил України". Наука і оборона, № 3 (12 листопада 2021): 36–40. http://dx.doi.org/10.33099/2618-1614-2021-16-3-36-40.
Повний текст джерелаАнотація:
В умовах значного розширення обсягів гібридних дій Російської Федерації в Чорному та Азовському морях суттєво зросла важливість ефективного виконання завдань із забезпечення національної безпеки України та міжнародної безпеки в Азовсько-Чорноморському регіоні. У статті на підставі аналізу досвіду ведення бойової діяльності на морі в умовах триваючих гібридних дій визначені принципи сучасної збройної боротьби на морі, наведений перелік основних завдань Військово-Морських Сил Збройних Сил України в сучасних умовах, накреслені основні напрями й заходи розвитку родів сил і військ, зокрема надводних сил, морської авіації, берегових ракетно-артилерійських військ, морської піхоти, та визначений доцільний порядок нарощування спроможностей сил (військ) з урахуванням військової допомоги країн – партнерів України для забезпечення національної безпеки на морі, відсічі та стримування агресивних дій Росії з морських напрямків, забезпечення безпеки в Азовсько-Чорноморському регіоні.
24
Сирський, О. С. "Сучасний стан, завдання та перспективи розвитку Сухопутних військ Збройних Сил України". Наука і оборона, № 3 (12 листопада 2021): 22–27. http://dx.doi.org/10.33099/2618-1614-2021-16-3-22-27.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті окреслені проблемні питання, пов’язані з набуттям спроможностей родів військ Сухопутних військ адекватно протидіяти загрозам національній та воєнній безпеці України у взаємодії з іншими складовими сектору безпеки та оборони в умовах ведення Росією «гібридної» війни проти нашої країни. Наведена інформація щодо загальної організаційної структури й сучасного стану Сухопутних військ Збройних Сил України, а також основні напрями розвитку Сухопутних військ. Детальніше акцентована увага на основах розвитку механізованих, танкових військ, ракетних військ та артилерії, військ протиповітряної оборони Сухопутних військ, армійської авіації, розвідувальних частин та підрозділів, сил підтримки Сухопутних військ, логістичного забезпечення, територіальної оборони, бойової підготовки, а також розвитку навчально-матеріальної бази на першому етапі (до 2025 р.) та в подальшій перспективі. Стаття містить також інформацію стосовно очікуваних результатів від реалізації заходів, спрямованих на розвиток родів військ Сухопутних військ.
25
Городнов, Вячеслав, та Сергій Лазебник. "МЕТОДИКА ОЦІНЮВАННЯ ВІДНОСНОЇ КІЛЬКОСТІ ВАЖЛИВИХ ДЕРЖАВНИХ ОБ’ЄКТІВ, УРАЖЕННЯ ЯКИХ МОЖЕ БУТИ ВІДВЕРНЕНЕ ЗА РАХУНОК ЗАСТОСУВАННЯ СКЛАДОВИХ СИСТЕМИ ПРОТИПОВІТРЯНОЇ ОБОРОНИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 79, № 1 (21 лютого 2020): 19–32. http://dx.doi.org/10.32453/3.v79i1.94.
Повний текст джерелаАнотація:
У методиці при оцінці відносної кількості важливих державних об’єктів, ураження яких при веденні бойових дій може бути відвернене, враховані основні складові процесу ураження і сподіваних типів ураження таких об’єктів. Наведені практичні результати розрахунків, виконані за методикою, свідчать на користь можливості її використання для оцінки ефективності функціонування підсистем зенітного ракетно-артилерійського й авіаційного прикриття у системі ППО країни.У початковий період оборонних військових дій задача угруповань військ і сил може включати відмобілізування, розгортання і створення на основних напрямках дій противника таких угруповань військ, які виявляться здатними зірвати просування противника вглиб території країни, а також захоплення їм стратегічної ініціативи у війні. Для протидії виконанню цих завдань противник може застосувати масовані удари з повітря по військах і об’єктах і використовувати пілотовані та безпілотні засоби повітряного нападу. У системі ППО для знищення ЗПН створюються підсистеми ЗРВ і ВА, а також підсистеми радіолокаційної розвідки і радіоелектронної боротьби. Такі підсистеми повинні забезпечити захист ВДО і Збройних Сил у місцях їх дислокації та розгортання, а також оперативне створення угруповань військ і сил на основних напрямках дій противника.Надійність виконання завдань системою ППО залежить від її складу, організаційної структури, дислокації, вогневої та інформаційної взаємодії елементів її підсистем, від умов пори року, доби і від погодних умов, а також від складу і дислокації об’єктів і угруповань військ, які прикриваються, і від параметрів дій повітряного противника. Частина ЗПН противника в ході ударів мають своєю метою випереджаюче ураження елементів системи ППО. Отже, система ППО захист від ударів з повітря виконує, однак гарантувати своєчасне знищення всіх ЗПН не може. Частина ЗПН противника може подолати зони дії засобів системи ППО і виконати удари по угрупованнях військ і ВДО, які прикриваються, що визначає необхідність оцінки можливих наслідків таких ударів.У методиці, поданій у статті, при оцінці відносної кількості ВДО, ураження яких при веденні бойових дій може бути відвернене, враховані основні складові процесу ураження і сподіваних типів ураження таких об’єктів. Практичні результати розрахунків, що виконані за методикою, свідчать на користь можливості її використання для оцінки ефективності функціонування підсистем зенітного ракетно-артилерійського й авіаційного прикриття в системі ППО держави.
26
Поплавський, Олег. "ВІЙСЬКОВИЙ СКЛАДНИК ЗАГАЛЬНОГО УСПІХУ АЗЕРБАЙДЖАНУ У «ДРУГІЙ КАРАБАСЬКІЙ ВІЙНІ»". Litopys Volyni, № 23 (20 квітня 2021): 77–85. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2020.23.14.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено аналіз процесу модернізації азербайджанської армії напередодні «другої карабаської війни». З відкритих джерел засобів масової інформації з’ясована загальна хронологія розгортання бойових дій, розглянута практика бойового застосування новітніх систем озброєння та військової техніки, визначені особливості збройного протистояння в умовах гірської місцевості, а також сумісного застосування безпілотної авіації, ракетних військ і артилерії. За допомогою аналізу планомірного і поступового процесу переозброєння азербайджанської армії протягом останнього десятиріччя доведено, що в сучасних умовах лише модернізована, технологічно спроможна армія в змозі успішно протистояти агресії, захищати недоторканість держави та її національні інтереси. На підставі порівняння показників військової могутності ворогуючих сторін продемонстро- вана значна перевага бойового потенціалу Азербайджану над Вірменією. Досліджено розвиток форм та методів ведення інформаційно-психологічного протиборства з боку Азербайджану, здійснення енергійного деструктив- ного впливу на моральний стан противника. Надана оцінка оперативної та професійної роботи азербайджансь- ких засобів масової інформації на всіх етапах бойових дій. Встановлено, що в бойовому застосуванні армійських підрозділів особливе місце посіли сили спеціальних операцій Азербайджану, котрі під час війни фактично пере- творилися на якісний компонент як Збройних сил, так і військової організації держави. Встановлено, що одним із головних чинників перемоги Азербайджану у військовому конфлікті з Вірменією на території Нагірного Карабаху було не тільки технічне оснащення армії, а й нова система організації та прийняття рішень у війську, абсолютна інша система розвідки і мережевої центричної війни та система горизонтальних прийнять рішень.
27
Нечитайло, С. В., І. Є. Ряполов, Д. В. Білий та Д. І. Ярчуківський. "Вплив носових обтічників пірамідальної форми на характеристики випромінювання бортових антенних систем". Системи озброєння і військова техніка, № 1(61), (14 травня 2020): 136–44. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2020.61.16.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасне ракетне озброєння часто оснащуються радіолокаційними головками самонаведення. Носові діелектричні обтічники, що закривають антенні системи (АС) радіолокаційних головок самонаведення сучасного ракетного озброєння, суттєво впливають на їх основні радіотехнічні характеристики. Цей вплив виражається у зниженні рівня головного максимуму діаграми спрямованості (ДС) (зниженні коефіцієнту підсилення антени), запливанні нулів ДС, а також у відхиленні її максимуму. У зв'язку з цим актуальності набуває питання оцінки негативного впливу обтічника з метою його врахування при проектуванні головок самонаведення та розробки бойових алгоритмів наведення керованої ракетної зброї. Одними з найбільш технологічних у виготовленні є обтічники пірамідальної форми, які можуть розглядатися як перспективні для гіперзвукового ракетного озброєння. У статті представлені результати розрахунку характеристик випромінювання апертурних антен, розташованих під носовими діелектричними обтічниками зазначеного типу. Для вирішення вказаної задачі використаний розроблений раніше в Харківському національному університеті Повітряних Сил метод розрахунку поля випромінюючої апертури у присутності довільної системи розсіювачів (зокрема обтічника). Метод може бути використаний для обтічників інших типів та форм. Розглянуто три типи пірамідальних носових обтічників, що відрізняються кількістю граней. Базуючись на отриманих результатах розрахунків надані рекомендації щодо вибору оптимальних товщин стінок обтічників. Оцінені похибки визначення кутових координат цілей, що вносять розглянуті обтічники при різних кутах сканування головок самонаведення.
28
Маслій, Олег. "МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПІДГОТОВКИ ДО МАЙБУТНЬОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОФІЦЕРІВ СЛУЖБИ РАКЕТНОЮ-АРТИЛЕРІЙСЬКОГО ОЗБРОЄННЯ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 16, № 1 (12 червня 2021): 279–98. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v16i1.705.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми обумовлена задачами, поставленими перед вітчизняною вищою військовою школою в умовах проголошеного стратегічного курсу держави на інтеграцію в ЄС і НАТО, ведення бойових дій на Сході країни щодо організації ефективної підготовки військових фахівців загалом і офіцерів служби ракетно-артилерійського озброєння (РАО) зокрема.У статті проаналізовано методологічні засади підготовки до майбутньої професійної діяльності офіцерів служби РАО в сучасних умовах адаптації до військовоосвітнього простору країн-членів НАТО як комплекс базових наукових підходів, а саме: системного, концептуального, логістичного, особистісно орієнтованого, компетентнісного, синергетичного, акмеологічного і підходу з позицій розвитку лідерства, та відповідних їм принципів організації підготовки.Концептуальний підхід як підхід з позицій Концепції підготовки Збройних Сил України, підготовленої відповідно до Воєнної доктрини-2015, групується на принципах: професійної спрямованості, яка ґрунтується на стандартах НАТО та відповідає критерію високої ефективності за прийнятних витрат; науковості; систематичності і послідовності; комплексності; доступності і наочності; максимального наближення умов навчання до обстановки реальних бойових дій; а також індивідуального підходу до тих, хто навчається.Принципи компетентнісного підходу впливають на організацію підготовки офіцерів РАО таким чином: принцип метазнань та фундаменталізації військової освіти обумовлює введення метапредметів, їх зв’язок із іншими навчальними курсами, поєднання військової та цивільної освіти; принцип професійної мобільності передбачає таку побудову змісту органічно поєднаних військової та цивільної освіти, за якою майбутній офіцер РАО буде здатним опановувати нові спеціальності, підвищувати свою кваліфікацію в умовах швидкозмінних поколінь військової техніки і нових технологій; принцип адаптованості до вимог і потреб суспільства реалізується через посилення практичної складової підготовки, залучення до викладання й оцінювання результатів навчання фахівців з досвідом АТО і ООС, залучення курсантів до наукової діяльності.За синергетичним підходом, організація підготовки офіцерів РАО полягає у створенні умов, які є необхідними і достатніми для їхнього цілеспрямованого саморозвитку, раніше, аніж під якимось іншим впливом у них сформуються протилежні тенденції. Принципи самоактуалізації, самоорганізації комунікативності, цілісності передбачають посилення самостійної і творчої роботи курсантів, формування в них навиків, потрібних для навчання впродовж всього життя, що реалізується через організацію підготовки на основі інноваційних педагогічних технологій, сумісних із застосовуваними в країнах-членах НАТО, в інтерактивних формах, координацію викладачем їхньої самостійної роботи, а принцип відкритості спрямовує організацію підготовки на залучення кращого вітчизняного та зарубіжного досвіду.Акмеологічний підхід передбачає організацію підготовки офіцерів РАО на пріоритеті та органічному поєднанні принципів професіоналізму, порядності, патріотизму.Логістичний підхід до організації підготовки офіцерів РАО полягає в розробці оптимізаційних методів їх навчання для вирішення ряду практичних завдань на основі принципів: системності, функціональності (домінуючі функції: навчання, виховання, формування і розвиток ключових компетенцій, контроль і оцінка результатів); інтеграції та інтегрального визначення цілей навчання; вирішення інформаційних проблем шляхом стандартизації даних відповідно до стандартів НАТО; пріоритету потреб тих, хто навчається, і потреб ринку праці (в аспекті майбутнього працевлаштування, мобільності на ринку праці, що обумовлює обов’язковість органічного взає280мозв’язку вищої військової і вищої цивільної освіти, відповідно стандартам підготовки офіцерського складу у військовому училищі Вест-Пойнт (США)); взаємодії всіх компонентів системи підготовки і координації дій спеціалістів різних підрозділів ВВНЗ, орієнтації на кінцевий результат, що фіксується в досягненні майбутніми офіцерами РАО заданої якості підготовки і рівня сформованості ключових компетенцій; варіативності стратегій, методів і методик організації підготовки, спрямованих на зазначений кінцевий результат. Принципи “точно в термін” (JIT – just in time) і “джит-надійності” (JIT–reliability) обумовлюють оптимізацію і надійність функціонування системи підготовки шляхом резервування інформації (наявності надлишкової інформації), що треба закладати у зміст і методику навчання.Підхід з позицій розвитку лідерства передбачає організацію і впровадження курсу лідерства, аналогічного прийнятому у навчальних закладах країн-членів НАТО. Даний курс має складатися із теоретичної частини, в якій аналізуються сутність лідерства і сучасні теоретичні концепції та форми (стилі) лідерства, і практичної частини, в якій розробляється методика або алгоритм розвитку лідерства майбутніх офіцерів за етапами навчання у ВВНЗ.На цих засадах уперше розроблено методику розвитку лідерства майбутніх офіцерів РАО у процесі навчання за структурно-логічною схемою їхньої підготовки у ВВНЗ, яка спрямована змістовно та за часом на отримання ними необхідних компетенцій, що мають прив’язку до конкретних посад у військах.
29
Кравченко, Сергій, Микола Ткаченко та Кирило Ткаченко. "ПРОБЛЕМИ БОРОТЬБИ З БЕСПІЛОТНИМИ ЛІТАЛЬНИМИ АПАРАТАМИ В РАЙОНІ БОЙОВИХ ДІЙ ОПЕРАЦІЙ І ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ". InterConf, 23 січня 2022, 906–14. http://dx.doi.org/10.51582/interconf.19-20.01.2022.099.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті визначені проблеми, які впливатимуть на виконання завдань блокування повітряного простору і контролю за особливим режимом його застосування, під час ведення протиповітряної оборони (ППО) району бойових дій в операції, а саме на боротьбу із засобами повітряного нападу (ЗПН), які діють на гранично малих висотах–безпілотні літальні апарати (БпЛА), крилаті ракети (КР), штурмовики і бойові вертольоти. Показано, що шляхи вирішення проблем залежать від визначення і проведення раціональних заходів безпосередньої підготовки військових частин і підрозділів протиповітряної оборони Сухопутних військ (ППО СВ) до бойових дій у операції. Пропонується, для підвищення спроможностей боротьби з БпЛА створити підсистему системи ППО, яка відповідала за отримання своєчасної достовірної інформації про дії БпЛА і повітряного противника, які діють на гранично малих висотах та забезпечувала своєчасне їх знищення.