Добірка наукової літератури з теми "Бойовий досвід"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Бойовий досвід".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Бойовий досвід"
1
Слурденко, Дмитро. "Структурно-функціональні особливості самоврядування у військовослужбовців Національної гвардії України". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(56)Т3 (2021): 197–207. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-3-197-207.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність проблеми дослідження зумовлена тим, що військовослужбовці НГУ продовжують брати участь в операції об’єднаних сил, накопичують бойовий досвід, що вимагає оптимізації технологій психологічної підтримки і розвитку особистості підчас та після перебування в таких умовах. Зокрема, на передній план виступають питання відбору і комплектування військового персоналу, психологічного супроводу виконання службово-бойових завдань, професійно-психологічної підготовки військовослужбовців. Досвід участі у небезпечних, нештатних ситуаціях сприяє формуванню у військовослужбовців здатності до самоврядування, що впливає на те, як сприймаються умови, обставини, в яких доводиться реалізовувати цілі, виконувати поставлені завдання. Самоврядування розглянуто як прояв опановуючої поведінки, що характеризує здатність особистості до цілеспрямованих змін, самоуправління різними формами активності: спілкуванням, поведінкою, переживанням і діяльністю. Показано, що цей процес актуалізується при зіткненні суб’єкта з незвичним досвідом, в ситуаціях протиріч, в умовах необхідності постановки нових цілей або вироблення нових засобів досягнення мети. На матеріалі дослідження 420 військовослужбовців НГУ, виділено чотири групи: за наявністю досвіду виконання завдань в умовах бойових дій, за рівнем сформованості здатності до самоврядування. Визначено показники самоврядування у зазначених групах (аналіз протиріч, прогнозування, цілепокладання, планування, критерії оцінки, приймання рішення, самоконтроль, корекція, загальна здатність до самоврядування). Визначено, що недостатній рівень самоврядування у військовослужбовців НГУ в складних, екстремальних умовах, зумовлює переважання у них процесів самовладання, збереження стабільності свого психічного стану, що певною мірою заважає виконанню службово-бойових завдань. Зазначено, що у військовослужбовців зі сформованою здатністю до самоврядування цей процес більшою мірою розгортається в руслі цілепокладання, зумовлений мотиваційним і вольовим процесами, більшою мірою спрямований на створення внутрішніх умов ефективного виконання службово-бойових завдань. Зроблено підсумок, що розвиток самоврядування може сприяти підвищенню ефективності службово-бойової діяльності військовослужбовців НГУ. Ключові слова: самоврядування, самоуправління, самоконтроль, психологічні ресурси, військовослужбовці, персонал сектору безпеки і оборони.
2
Mialenko, Victoria V. "Психологічні особливості опрацювання травматичного досвіду спільнотою воїнів, які набули бойовий досвід в АТО/ООС". Проблеми політичної психології 22 (1 грудня 2019): 115–26. http://dx.doi.org/10.33120/popp-vol22-year2019-36.
Повний текст джерелаАнотація:
У межах теоретичного підходу до вивчення особливостей колективного проживання травматичних подій (Штомпка, 2001) розглянуто психологічні стратегії опрацювання військовою спільнотою пережитого бойового досвіду. Ці стратегії інтерпретовано як частково не усвідомлювані, спрощені моделі поведінки, які можна проаналізувати за проявами когнітивного, конативного та поведінкового компонентів. Показано, що військовослужбовці, які були учасниками АТО/ООС, стикаються з труднощами відреагування травматичного досвіду, пристосування та адаптації до мирного життя. На основі результатів емпіричного дослідження виокремлено типові способи подолання травми військовослужбовцями, які мають бойовий досвід участі в АТО/ООС: контрольованість і доброзичливість зовнішнього світу; неконтрольованість зовнішнього світу; рефлексивне осмислення бойового досвіду; суб’єктивне переживання власного везіння; інтроспективна сконцентрованість; гостре переживання травми; сконцентрованість на власних емоціях; сконцентрованість на власних роздумах; застрягання в травматичному досвіді; позитивний образ себе і світу; відчуження від себе і світу. За ступенем адаптивного потенціалу виокремлені стратегії було поділено на дві групи – консервативно-рутинні і проактивно-трансформаційні. До консервативно-рутинних стратегій віднесено: гостре переживання травми, сконцентрованість на власних емоціях, сконцентрованість на власних роздумах, неконтрольованість зовнішнього світу, інтроспективну сконцентрованість, відчуження від себе і світу; до проактивно-трансформаційних – контрольованість та доброзичливість зовнішнього світу, позитивний образ себе та світу, рефлексивне осмислення бойового досвіду, суб’єктивне переживання власного везіння. Показано, що в процесі адаптації одні стратегії використовуються як тимчасові, перехідні до більш зрілих або, навпаки, більш регресивних, інфантильних реакцій, тоді як інші вже сформовані та закріплені в досвіді українських спільнот. Такий підхід дає змогу здійснювати диференційоване психологічне втручання, ефективно долати конкретні деструктивні стани, які провокують дезадаптивну поведінку військовослужбовців.
3
Заїка, Людмила, Олександр Лавринчук та Валерій Крайнов. "Використання можливостей засобів імітаційного моделювання бойових дій у ході практичної підготовки органів військового управління". Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 42, № 3 (17 грудня 2021): 89–96. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2021-42-3-89-96.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасні тенденції розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема в середовищі засобів імітаційного моделювання військового призначення, світовий досвід їх використання в оперативній і бойовій підготовці військ створюють сприятливі умови для розвитку різних аспектів їх використання. У статті авторами розглянуто класифікацію таких засобів, обґрунтовано використання можливостей засобів імітаційного моделювання бойових дій щодо розвитку інтелектуальних, емоційно-вольових якостей військовослужбовців в умовах навчально-бойової обстановки для підвищення рівня їх навченості.
Ґрунтуючись на результатах проведених досліджень, досвіді використання сучасного засобу імітаційного моделювання бойових дій JCATS (Joint Conflict and Tactical Simulation) у ЗС України протягом останніх років, авторами досліджено шляхи використання результатів моделювання для оцінювання практичної складової навченості органів військового управління вже на одному із етапів підготовки органів управління бригад під час командно-штабних навчань базового етапу бойової підготовки Сухопутних військ ЗС України. Керуючись зазначеними методиками проведення оцінювання та отриманими у ході імітаційного моделювання на JCATS результатами (кількісними, результатами спостереження посередників, експертів тощо) автори розглядають можливість отримання кількісної оцінки рівня навченості органу військового управління.
4
Откидач, В. С., М. В. Корчагін, Є. А. Куришко, І. М. Данілішин та А. А. Білуха. "ВПЛИВ ЗАНЯТЬ ВІЙСЬКОВО-СПОРТИВНИМ БАГАТОБОРСТВОМ НА РІВЕНЬ ПОКАЗНИКІВ ЛІДЕРСЬКИХ ЯКОСТЕЙ КУРСАНТІВ ВВНЗ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 1 (27 вересня 2021): 65–72. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-1-09.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена актуальному питанню корекції рівня показників лідерських якостей курсантів вищих військових навчальних закладів. Мета статті – дослідити вплив занять військово-спортивним багатоборством на рівень показників лідерських якостей курсантів вищих військових навчальних закладів. До дослідження залучено 95 курсантів контрольної групи, які навчалися за чинною системою фізично підготовки, і 36 курсантів експериментальної групи, які займалися в секції військово-спортивного багатоборства. Вік досліджуваних – від 17 до 26 років. У ході експерименту проведено дослідження показників лідерських здібностей на час проходження тестування. Результати дослідження демонструють покращення рівня показників лідерських якостей представників ЕГ щодо респондентів КГ: лідерські якості на 4,9% (p<0,05). Лідерство залишається ключовим компонентом забезпечення професійної діяльності як окремих військовослужбовців різних категорій, так й органів військового управління, військових частин (підрозділів) під час виконання завдань за призначенням, незважаючи на різноманіття визначень і методів реалізації. Визначальну роль лідерство військовослужбовців відіграє, зокрема, у цінностях, традиціях, етиці поведінки, досвіді дотримання військової дисципліни та корпоративної військової культури в арміях держав-членів НАТО. Управління (менеджмент) у військах (силах) підтримує стабільність і контрольованість процесів і моніторинг результатів діяльності, а військове лідерство стимулює позитивні зміни, зосереджуючись на натхненні й взаємодії з особовим складом. Незалежно від особливостей історичного розвитку лідерство залишається душею армії, її ціннісною основою. Набутий бойовий досвід військовослужбовців ЗС України переконливо демонструє необхідність теоретичного осмислення та практичного впровадження в підготовці й застосуванні військ (сил) притаманної національним бойовим традиціям ціннісної основи військового лідерства, яка відображає систему поглядів, керівні принципи, умови та шляхи досягнення його мети. Висновок: засоби військово-спортивного багатоборства можуть бути використаними для корекції рівня показників лідерських якостей курсантів вищих військових навчальних закладів.
5
Карпенко, О. "Невідомі сторінки історії органів військової прокуратури. Бойовий досвід Афганістану не забувається та використовується в АТО". Вісник прокуратури, № 8 (2017): 59–65.
Знайти повний текст джерела
6
Корнієнко, Д. М. "ҐЕНЕЗА ПРОБЛЕМИ СЛУЖБОВО-БОЙОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СИЛ ОХОРОНИ ПРАВОПОРЯДКУ У НАУЦІ ТА ПРАКТИЦІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ". Прикарпатський юридичний вісник, № 1(26) (28 листопада 2019): 145–48. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i1(26).28.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті встановлено, що нині теорія службово-бойової діяльності сил охорони правопорядку України є досить молодою наукою, а отже, в ній ще не на достатньому рівні опрацьовано основоположні категорії. Не є винятком службово-бойова діяльність Національної гвардії України, теорія та практика застосування якої потребує розвитку та формування адміністративно-правового та методологічного обґрунтування. Таким чином, нині проблемні питання службово-бойової діяльності сил охорони правопорядку у науці та практиці Національної гвардії України набувають особливої актуальності. Метою статті є здійснення аналізу сутності службово-бойової діяльності сил охорони правопорядку у науці та практиці Національної гвардії України. Визначено, що в умовах численних кризових ситуацій на території України особливого значення набуває Національна гвардія України, яка є військовим формуванням з правоохоронними функціями. Службово-бойова діяльність Національної гвардії України – це загальна назва, що відображає характер її діяльності, на відміну від бойової діяльності військових формувань та службової діяльності правоохоронних органів спеціального призначення. Національна гвардія України основними силами у мирний час виконує службово-бойові завдання у плановому, регулярному порядку і посилює службово-бойову діяльність за надзвичайних обставин.
Доведено, що нині ще не проведено пошуку нових та вдосконалювання наявних видів службово-бойової діяльності, а також форм і способів виконання службово-бойових завдань, не зібрано досвіду діяльності Національної гвардії України у різних умовах оперативної обстановки та діями за різними кризовими ситуаціями. Точне визначення основоположних категорійних понять, установлення взаємозв’язків і взаємозалежностей між ними є необхідним для вирішення головних проблемних питань службово-бойової діяльності Національної гвардії України.
Напрями подальших наукових розвідок будуть спрямовані на дослідження проблемних питань адміністративно-правового забезпечення службово-бойової діяльності Національної гвардії України.
7
Журавльова, Лариса, та Катерина Кротюк. "ОСОБЛИВОСТІ ЦІННІСНО-СМИСЛОВОЇ СФЕРИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ З РІЗНИМ ДОСВІДОМ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ". Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки 12, № 10(55) (28 травня 2020): 26–36. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2020.10(55).03.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтовується актуальність і доцільність дослідження ціннісно-смислової сфери військовослужбовців. Метою дослідження є вивчення впливу досвіду участі військовослужбовців у бойових діях на їх ціннісно-смислову сферу. Аналізуються основні підходи до проблеми ціннісно-смислової сфери особистості у сучасній психології, зокрема, її зміни внаслідок виконання професійних обов’язків у галузі військової діяльності. Її специфіка пов’язана з небезпекою та прийняттям ризикових рішень, що зумовлює переосмислення життєвих цінностей. Тому було сформульовано припущення про деструктивний вплив досвіду участі в бойових діях на ціннісно-смислову сферу військовослужбовців. Подано результати емпіричного дослідження смисложиттєвих орієнтацій військовослужбовців (базового компонента ціннісно-смислової сфери); здійснено порівняльний аналіз їх показників у респондентів із різним досвідом перебування в зоні Операції об’єднаних сил (ООС). Встановлено, що середні показники та відсоткове зіставлення рівнів значущості смисложиттєвих орієнтацій військовослужбовців експериментальної (учасники бойових дій у зоні ООС) і контрольної (не перебували в зоні ООС) груп не мають статистично значущих відмінностей, проте мають деяку специфіку. Проаналізовано, що серед учасників бойових дій, на противагу тим, хто не має такого досвіду, достовірно більша кількість людей є задоволеними власним життям і здатні контролювати його залежно від певних обставин. Виявлено негативний вплив хронологічного (онтогенетичного) віку досліджуваних, які мають досвід перебування в ООС, на якість і показники їх смисложиттєвих орієнтацій. Ціннісні орієнтації учасників бойових дій загалом є більш диференційованими за їх значущістю й осмисленістю, порівняно з військовослужбовцями, які не перебували в зоні проведення ООС. Достовірно більша кількість респондентів із бойовим досвідом, порівняно з тими, хто його не має, виявляє полярність в осмисленні життєвих цінностей: дуже глибоко осмислює смисложиттєві орієнтації чи втрачає у них сенс.
8
Muliovana, Liubov Ivanivna, та Tetiana Serhiivna Ostrianko. "АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ БАЗОВИХ ПЕРЕКОНАНЬ УЧАСНИКІВ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ". SOCIAL WORK ISSUES: PHILOSOPHY, PSYCHOLOGY, SOCIOLOGY, № 1(13) (2019): 65–70. http://dx.doi.org/10.25140/2412-1185-2019-1(13)-65-70.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Психосоціальна підтримка та реабілітація учасників АТО вкрай важлива. Участь у бойових діях змінює особистість: відбувається зміна світогляду; базові переконання набувають якісно нового значення. Постановка проблем. Війна на Сході України зумовлює потребу в розвитку соціальних послуг, удосконаленні реабілітаційних заходів та соціальній адаптації учасників АТО. Ця проблема потребує ґрунтовного наукового дослідження та систематизації знань про соціальнопсихологічні особливості учасників АТО. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням базових переконань особистості присвячені праці вчених: A. Beck, M. Dutton, S. Epstein, E. K. Fletcher, R. Janoff Bulman, F. H. Norris, М. А. Падун, Н. В. Тарабрина. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Малодослідженими залишаються теоретичні та практичні аспекти змін у структурі особистості, в тому числі і базові переконання учасників АТО. Постановка завдання полягає у висвітленні результатів емпіричного дослідження базових переконань учасників АТО. Виклад основного матеріалу. Наводимо результати дослідження базових переконань. «Доброзичливість оточуючого світу» знаходиться у середніх показниках у 88% учасників АТО та 90% контрольної групи. Високі показники «Справедливість» у 64% учасників АТО та 46,6% контрольної групи. «Образ Я» на високому рівні у 57% учасників АТО та 40% контрольної групи. Високі показники «Вдача» у 51% учасників АТО та 43,3% контрольної групи. У 61% учасників АТО та 30% контрольної групи «Переконання про контроль» мають високі значення. Висновки. Отже, бойовий досвід в переважної частини учасників АТО носить конструктивний характер. Це проявляється в усвідомленні сили власного Я, підвищенні цінності самого життя та знаходженні можливостей для самореалізації. Розвиток соціально-психологічних послуг для учасників АТО має відбуватися через наснаження, формування віри у власні можливості.
9
Баркатов, І. В., В. П. Варакута, В. С. Фарафонов, В. О. Тюрін, С. С. Гончарук та А. А. Лозко. "Використання інтерактивних тривимірних візуалізацій для вивчення бойового досвіду підрозділів в операції Об’єднаних сил". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 3(69) (22 липня 2021): 32–43. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.69.04.
Повний текст джерелаАнотація:
Збір, обробка й аналіз об`єктивної та достовірної інформації для візуалізації бойових епізодів в зоні операції Об’єднаних сил, здійснюється з метою професійного аналізу дій протидіючих сторін та виявлення недоліків (або позитивних моментів) в діях наших військ. Це також являє собою важливе науково-практичне завдання для подальшого розвитку воєнного мистецтва ведення бойових дій на сході країни. Із зазначеною метою в країнах НАТО використовується методика After action review – аналіз проведених дій (АПД). У зв’язку з намаганням керівництва країни реформувати Збройні Сили України до стандартів НАТО, а за політичним планами, вступити до цього Альянсу, впровадження методики AAR (АПД) в ЗС України доцільно розглядати як актуальне завдання. Одним із ефективних засобів АПД є інтерактивна тривимірна візуалізація, яка включає в себе моделі місцевості й розташування на ній підрозділів (екіпажів, бійців) та з високою точністю й деталізацією відтворює хід бойових дій, що досліджуються у просторі й часі на загальному тактичному фоні. Для наукового дослідження й аналізу бойових епізодів, що уже сталися, та прогнозування можливих дій сторін в тій чи іншій бойовій ситуації, пропонується використання автоматизованого способу вибору раціонального сценарію бойових дій військових формувань сторін з однорідними бойовими засобами (наприклад, механізовані, танкові екіпажі та підрозділи).
10
Зливков, Валерій, Світлана Лукомська та Олена Котух. "Психолінгвістичні особливості комунікації психолога з учасниками бойових дій". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(56)T.1 (2021): 111–21. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-1-111-121.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено аналізу психолінгвістичних аспектів взаємодії психолога з учасниками бойових дій. Зазначено, що в науковій літературі традиційно використовується поняття «реабілітація», тобто повернення особистості на дотравматичний рівень без врахування отриманого досвіду, посттравматичного зростання та резилентності. Обґрунтовано доцільність вживання поширеного у англомовних країнах поняття резилентної реінтеграції, його психолінгвістичні особливості. Встановлено, що успішна адаптація учасників бойових дій до мирного життя визначається як резилентна реінтеграція – тобто продуктивність у різних галузях життя, зумовлена усвідомленням нових можливостей, набутих в результаті бойового досвіду. Ресурсами резилентної реінтеграції є копінг-стратегії, психологічне благополуччя, життєстійкість, посттравматичне зростання і резилентність. Проаналізовано бойові парадокси та їх вираз у мовленні учасників бойових дій, охарактеризовано можливості використання метафоричних карт задля полегшення комунікативної взаємодії з учасниками бойових дій та вербалізації ними психотравмуючих ситуацій. За результатами емпіричного дослідження встановлено, що переважна більшість учасників бойових дій є добре адаптованими (резилентно реінтегрованими, такими, що усвідомлюють цінність набутого на війні позитивного досвіду та використовують його у повсякденному мирному житті). Реінтегративні програми зазвичай спрямовані на такі галузі функціонування як осмислення сенсу життя, пошук нових життєвих цілей, формування міжособистісних стосунків зі значущими іншими, працевлаштування чи/та оволодіння новими професійними навичками, турбота про соматичне і психологічне здоров’я. Нами доведено, що використання метафоричних карт для роботи із психотравмою є ефективним інструментом комунікації психолога з учасниками бойових дій, оскільки дозволяють вербалізувати їх травматичний досвід та мінімізувати бар’єри при спілкуванні з фахівцями, водночас останнім слід враховувати наявність бойових парадоксів, що виявляються в усному мовленні учасників бойових дій та деталізувати кожен вислів, зокрема використовуючи для цього метафоричні асоціативні карти чи інші засоби експресивної терапії. Ключові слова: адаптація, учасники бойових дій, ПТСР, копінг-стратегії, посттравматичне зростання, резилентна реінгтеграція.
Дисертації з теми "Бойовий досвід"
1
Шумінська, Н. В. "До питання про чисельність Галицької армії". Thesis, НТУ "ХПІ", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/5875.
Повний текст джерела
2
Харченко, А. О. "Психологічні особливості структури травматичного емоційного досвіду демобілізованих учасників бойових дій в Україні з постстресовою психологічною дезадаптацією". Thesis, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2019. http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/15345.
Повний текст джерелаАнотація:
Дисертація присвячена дослідженню психологічних особливостей структури
травматичного емоційного досвіду демобілізованих учасників бойових дій в Україні
з постстресовою психологічною дезадаптацією. Розкриття структурних компонентів
травматичного досвіду з позиції концепції «емоційної схеми» робить виявлення
зазначених структурних особливостей у демобілізованих з ППД актуальною
дослідницькою задачею.
3
Матикін, Олексій Володимирович, та М. С. Романченко. "Удосконалення методики підготовки вогнеметників за досвідом АТО (ООС)". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/45062.
Повний текст джерела
4
Тимофєєв, Вадим Дмитрович, Олександр Геннадійович Бобров, Олександр Сергійович Спілка та Дмитро Олексійович Федотов. "Вивчення досвіду створення гідротренажерних комплексів легководолазної підготовки танкових екіпажів". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/44167.
Повний текст джерела
5
Капочкіна, Маргарита Борисівна, та Володимир Володимирович Сарай. "Світовий досвід та перспективи використання безпілотних літальних апаратів". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/43767.
Повний текст джерела
6
Мельниченко, Олеся Вікторівна. "Соціально-психологічна адаптація учасників бойових дій до умов мирного життя". Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/4753.
Повний текст джерелаАнотація:
Мельниченко О. В. Соціально-психологічна адаптація учасників бойових дій до умов мирного життя : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 053 «Психологія» / наук. керівник О. А. Лукасевич. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 115 с.UA : Робота виклади на 115 сторінках, 12 таблиць. Перелік посилання включає 81 джерело. Об’єкт дослідження – соціально-психологічна адаптація. Проблема соціально-психологічної адаптації учасників бойових дій, нажаль, стає в даний час особливо актуальною. Це пов’язано з тим, що в нашій країні постійно збільшується кількість військовослужбовців та жертв військових дій. Участь у бойових діях, загальновизнано вважається стресовим чинником найвищої міри інтенсивності, тому проблема збереження здоров’я і працездатності осіб, що беруть участь у військових конфліктах, що супроводжуються веденням активних бойових дій останнім часом привертає увагу великого числа дослідників. Перебування в зоні бойових дій супроводжується сильним психотравмуючим впливом через екстремальні ситуації, в які потрапляє учасник бойових дій, що неминуче впливає на психологічний стан, в тому числі й після повернення до мирного життя. Маючи своєрідний життєвий досвід, вони представляють собою таку категорію населення, яка потребує особливого підходу. На перший план виходить питання про необхідність адаптації до нових умов, про перебудову психіки на мирний лад. Наукова новизна: вперше виділені навички соціально-психологічної адаптації до умов мирного життя; створено тренінгову програму для розвитку навичок соціально-психологічної адаптації учасників бойових дій. Виокремлені види та показники соціально-психологічної адаптації у учасників бойових дій до умов мирного життя.
EN : The work is presented on 115 pages, 12 tables. The list of references includes 81 sources. The object of research is socio-psychological adaptation. The problem of socio-psychological adaptation of combatants, unfortunately, is now becoming particularly relevant. This is due to the fact that the number of servicemen and victims of hostilities is constantly increasing in our country. Participation in hostilities is generally considered to be a stress factor of the highest degree of intensity, so the problem of maintaining the health and ability to work of persons involved in military conflicts, accompanied by active hostilities, has recently attracted the attention of many researchers. Being in a combat zone is accompanied by a strong traumatic impact due to extreme situations in which a participant in hostilities finds himself, which inevitably affects the psychological state, including after returning to a peaceful life. Having a unique life experience, they represent a category of the population that needs a special approach. At the forefront is the need to adapt to new conditions, the restructuring of the psyche in a peaceful way. Scientific novelty: for the first time the skills of social and psychological adaptation to the conditions of peaceful life were singled out; a training program was created to develop skills of social and psychological adaptation of combatants. Selected types and indicators of socio-psychological adaptation of combatants to the conditions of peaceful life.
Частини книг з теми "Бойовий досвід"
1
Гурін, Олександр, та Володимир Старцев. "АНАЛІЗ ЛОГІСТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАГОНУ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ РАДЯНСЬКИХ ВІЙСЬК ТА МИРОТВОРЧОГО КОНТИНГЕНТУ БАГАТОНАЦІОНАЛЬНИХ СИЛ ЗА ДОСВІДОМ БОЙОВИХ ДІЙ У АФГАНІСТАНІ". У Сучасний стан проведення наукових досліджень у IT-технологіях, галузях електроніки, інженерії, нанотехнологіях та транспортній сфері (2nd ed.). 2-ге вид. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/csriteenat.ed-2.05.
Повний текст джерелаАнотація:
В статі, на прикладі одного із окремих підрозділів бригади спеціального призначення, яка вела бойові дії у Афганістані, розкривається штатна структура, головні завдання, район розташування, особливості виконання службових обов’язків окремого загину спеціального призначення. Описуються умові, фактори та особливості проведення логістичного забезпечення бойових дій підрозділів загону. Приводяться норми утримання боєприпасів, продовольства та води на кожного військовослужбовця. Наведені в статті приклади практичного супроводження військових колон з матеріальними засобами від ураження диверсійними групами, підрозділами спеціального призначення в районах з горно-пустельною місцевістю, розкривають особливості та надають досвід логістичного забезпечення військ в умовах активної фази бойових дій [1-7]. Інформується про результативність бойових дій загонів 15 бригади спеціального призначення за три роки війни. Висвітлені проблеми з організації логістичного забезпечення під час проведення операцій міжнародних сил сприяння безпеці (ISEF) в Афганістані на початку військової компанії та проаналізовані шляхи подолання.
2
Гурін, Олександр, та Володимир Старцев. "УДОСКОНАЛЕННЯ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОГО АПАРАТУ ОБГРУНТУВАННЯ НАПРЯМІВ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ДОСТАВКИ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ В СИСТЕМІ ЛОГІСТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОВІТРЯНИХ СИЛ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ". У Сучасний стан проведення наукових досліджень у IT-технологіях, галузях електроніки, інженерії, нанотехнологіях та транспортній сфері (1st ed.). European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/csriteenat.ed-1.05.
Повний текст джерелаАнотація:
У монографії надані пропозиції щодо удосконалення науково-методичного апарату обґрунтування напрямів підвищення якості доставки матеріально-технічних засобів в системі логістичного забезпечення яка стає невід'ємною частиною діяльності Повітряних Сил Збройних Сил України. Зауважено, що для досягнення високої ефективності застосування військових частин потрібно постійно підтримувати озброєння, військову і спеціальну техніку та здійснювати забезпечення життєдіяльності особового складу в умовах ведення бойових дій. Для вирішення цього завдання існує система логістичного забезпечення, де однім з головних складових є доставка матеріально-технічних засобів з метою своєчасного поповнення запасів та підвезення до споживачів. Враховано досвід ведення бойових дій під час виконання завдань у складі сил антитерористичної операції і операції об’єднаних сил на сході України та збройного конфлікту на Близькому Сході. Наведені основні фактори, які впливають на організацію і здійснення доставки матеріально-технічних засобів. Проведено аналіз існуючих способів і підходів до оцінювання ефективності доставки матеріально-технічних засобів та аналіз існуючого науково-методичного апарату визначення доцільних варіантів доставки. Надано алгоритми щодо оцінювання ефективності доставки матеріально - технічних засобів та визначення раціональної транспортної мережі в системі логістичного забезпечення Повітряних Сил Збройних Сил України.