Зміст
Добірка наукової літератури з теми "Бойове застосування військ"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Бойове застосування військ".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Бойове застосування військ"
1
ТКАЧУК, Павло, та Леонід КРИВИЗЮК. "ВІСЛО-ОДЕРСЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ (12 січня – 7 лютого 1945 р.): БРОНЕТАНКОВІ ТА МЕХАНІЗОВАНІ ВІЙСЬКА – ОСНОВНА СИЛА РОЗВИТКУ УСПІХУ". Східноєвропейський історичний вісник, № 19 (30 червня 2021): 174–90. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.19.233828.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження – дослідити бойове застосування бронетанкових і механізованих військ під час Вісло-Одерської наступальної операції та їх внесок у розвиток оперативного мистецтва з теорії і практики розчленування і знищення крупних угруповань противника. Методологія дослідження полягає у використанні сукупності методів: діалектичного, аналітичного, історичного, біографічного, порівняльного. Означений методологічний підхід дав змогу ретроспективно проаналізувати удосконалення способів застосування великих рухомих з’єднань (об’єднань) під час введення у бій рухомих груп армій і фронтів та в ході розчленування і знищення великих угруповань противника, яке відбувалося як єдиний процес. А також використання рухомих груп під час бою за тактичну зону оборони противника. Наукова новизна одержаних результатів полягає у комплексному аналізі процесу з підготовки і проведення наступальної операції двох фронтів із застосуванням чотирьох танкових армій, що зумовлено відсутністю у вітчизняній історіографії спеціальних історичних узагальнювальних праць з визначеної тематики у вказаних хронологічних межах. Дано об’єктивну оцінку значення Вісло-Одерської наступальної операції для розвитку воєнного мистецтва в операціях щодо їх масованого застосування зі стрімкого і маневреного характеру, що призвело до розчленування угруповання противника на частини і швидкого їх розгрому. Висновки. Наступ військ Червоної армії від Вісли до Одеру став зразком найбільшої стратегічної наступальної операції. Вона розвивалася практично без пауз з середньодобовим темпом 25–30 км на добу, а танковими арміями – до 70 км. Значний вклад у досягнення успіху в операції внесли бронетанкові і механізовані війська. Танкові армії, окремі танкові і механізовані корпуси були основною силою розвитку успіху і виступали потужним авангардом 1 УФ і 1 БФ, які діяли на значному відриві від загальновійськових армій. Особливістю бойового застосування бронетанкових і механізованих військ є залучення двох танкових армій на одному оперативному напрямку, чим примножили силу ударних угруповань фронтів.
2
Remez, Artem. "Рекомендації щодо оцінювання бойової ефективності застосування військ із урахуванням створення та застосування різних варіантів розвідувально-ударних систем в операціях". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, № 3 (1 липня 2021): 189–201. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.3.18.
Повний текст джерелаАнотація:
Досвід застосування військ в операціях об’єднаних сил показав необхідність удосконалення існуючих підходів щодо принципів та способів бойового застосування угруповань військ. Сьогодні чітко просліджується тенденція переходу від платформоцентричних до мережоцентричних принципів ведення бойових дій. Одним із можливих шляхів переходу до мережоцентричних принципів ведення бойових дій є створення розвідувально-ударних систем шляхом ситуаційного інтегрування наявних сил і засобів розвідки, управління та ураження у цільові системи в єдиному інформаційному просторі. Розвідувально-ударна система повинна бути побудована із множини підсистем об'єднаних інформаційними відносинами, які функціонують, як одне ціле, на основі єдиних принципів і правил, з погодженими основними вимогами до їх складових. Інтегрування різних сил і засобів у цільові системи створює передумови щодо наявності декілька можливих варіантів цих систем, які мають різні оцінки ефективності їх застосування, вартісні показники їх створення, утримання та застосування, а також різні часові інтервали щодо їх створення та приведення у бойову готовність. Одним із критерієм прийняття рішення щодо доцільності вибору того чи іншого варіанту розвідувально-ударної системи є показник приросту ефективності бойового застосування військ за рахунок принципів синергетичного ефекту під час застосування розвідувально-ударних систем. Тому практична реалізація пропозицій щодо створення нових або удосконалення існуючих розвідувально-ударних систем у Збройних Силах України, а також розроблення методичних підходів щодо вибору найбільш раціонального варіанту цих систем буде вимагати наявності певних методичних рекомендацій щодо роз’яснення підходів до оцінювання бойової ефективності застосування військ із урахуванням результатів застосування того чи іншого варіанту розвідувально-ударної системи в операціях Об’єднаних Сил Збройних Сил України. Автором в статті запропоновано алгоритм оцінювання бойової ефективності застосування військ з урахуванням створення та застосування різних варіантів розвідувально-ударних систем в операції, на основі якого сформовано основні рекомендації щодо оцінювання бойової ефективності з урахуванням застосування розвідувально-ударних систем в операції, наведено практичні розрахунки бойової ефективності різних варіантів розвідувально-ударних систем, а також запропоновано номограму вибору раціональної кількості засобів ураження розвідувально-ударної системи за умов заданої кількості засобів ураження противника.
3
ХОМЧАК, Руслан. "АНАЛІЗ ФАКТОРІВ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ВЕЛИЧИНУ ВНЕСКІВ ВИДІВ (РОДІВ) ВІЙСЬК У ПОТРІБНИЙ РІВЕНЬ БОЄЗДАТНОСТІ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 83, № 2 (21 лютого 2021): 252–60. http://dx.doi.org/10.32453/3.v83i2.571.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено аналіз факторів, які впливають на величину внесків видів (родів) військ у потрібний рівень боєздатності Збройних Сил (ЗС) України.
Проведений аналіз досвіду військ, а також наукових джерел свідчить про те, що основними зовнішніми факторами, які впливають на величину внесків механізованих (танкових) військ, ракетних військ і артилерії, армійської авіації, військ протиповітряної оборони в потрібний рівень боєздатності ЗС України під час їх застосування (відбиття збройної агресії), є: склад військ (сил) противника та можливості з ураження наших військ (сил), які визначають масштаб і характер вогневого впливу на наші війська (сили) під час операції (бойових дій); способи застосування наших військ (сил) під час операції (бойових дій), місце військ (сил) в оперативній побудові (бойовому порядку) військ (сил) вищого рівня, а також характер виконуваних ними завдань, від чого залежать величини середньодобових відносних (або абсолютних) втрат основних видів ОВТ; співвідношення між сторонами, що протидіють, за засобами ураження; фізико-географічні та кліматичні умови, пора року, час доби, погодні умови району бойових дій.
До внутрішніх факторів, зокрема тих, що впливають на величину внесків видів (родів) військ у потрібний рівень боєздатності ЗС України під час їх застосування (відбиття збройної агресії), належать: склад військ (сил), які залучаються до операції (бойових дій); забезпеченість військ (сил) зразками ОВТ та їх стан; воєнно-економічні можливості держави зі створення та утримання системи МТЗ.
Здійснений аналіз впливу зовнішніх та внутрішніх факторів показав значний їх вплив на застосування військ під час операції (бойових) дій та підтвердив важливість їх урахування під час визначення величин внесків видів (родів) військ у потрібний рівень боєздатності ЗС України під час їх застосування (відбиття збройної агресії).
Перспективами подальших досліджень є врахування впливу цих факторів у процесі визначення (обґрунтування) величини внесків видів (родів) військ у потрібний рівень боєздатності ЗС України під час їх застосування (відбиття збройної агресії).
4
Радзіковський, Сергій. "ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ НА НАВЧАННЯХ ЯК ЕЛЕМЕНТ НАУКОВОГО СУПРОВОДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ПІДГОТОВКИ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 79, № 1 (21 лютого 2020): 110–24. http://dx.doi.org/10.32453/3.v79i1.100.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто особливості організації та проведення досліджень в ході заходів оперативної та бойової підготовки Сухопутних військ Збройних Сил України. Дослідження на навчаннях проводяться з метою глибокого та всебічного опрацювання та перевірки нових або найбільш важливих питань воєнної теорії, організаційної структури органів військового управління, військ (сил), способів бойового застосування та ефективності озброєння та військової техніки, практичної реалізації положень статутів і настанов. Запропоновано основні методи проведення досліджень під час навчань військ (сил).Стаття має на меті обґрунтування необхідності удосконалення механізму впровадження дослідницьких рекомендацій у практичну діяльність військових частин (підрозділів), зниження впливу негативних умов і факторів на організацію досліджень, а також розвитку методичної бази, що застосовується під час їх проведення.
Під час досліджень на навчаннях здійснюється перевірка практикою змін в організаційно-штатній структурі органів військового управління, військових частин (підрозділів), пошук шляхів підтримання (нарощування) оперативних (бойових) спроможностей військ (сил) щодо виконання поставлених завдань, найбільш ефективних способів підготовки і ведення операцій (бойових дій) із застосуванням нових (модернізованих) зразків озброєння та військової техніки, вивчення та оцінки бойової ефективності своїх військ та ймовірного противника для обґрунтування змісту бойових завдань угруповань військ, військових частин (підрозділів).Процес підготовки та проведення досліджень включає: визначення мети досліджень і дослідницьких цілей, постановка завдань на проведення досліджень керівництвом навчань; створення дослідницького апарату, уточнення завдань групам (дослідникам) з урахуванням конкретного заходу оперативної та бойової підготовки; відпрацювання плану досліджень і пакету документів, необхідних для їх проведення; визначення етапів і порядку проведення досліджень, аналіз результатів досліджень і підготовка рекомендацій. Основною вимогою щодо організації досліджень на навчаннях є взаємоузгодженість питань, які досліджуються, із завданнями, що вирішуються керівництвом навчань і тими, хто навчається. Разом з тим, дослідницька діяльність потребує відповідної наукової кваліфікації, значного обсягу знань та практичного досвіду.
5
Тимків, О. А. "Метод встановлення взаємозв’язку між бойовим потенціалом і заданим рівнем бойових можливостей військового формування та кількістю його модернізованих зразків ОВТ". Системи озброєння і військова техніка, № 4(64), (17 грудня 2020): 37–42. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2020.64.04.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено метод встановлення взаємозв’язку між бойовим потенціалом і заданим рівнем бойових можливостей військового формування та кількістю його модернізованих зразків озброєння і військової техніки (ОВТ). Пропонований метод дозволяє досить коректно визначити взаємозв’язок між бойовим потенціалом і заданим рівнем бойових можливостей військового формування та кількістю його модернізованих ОВТ. Розглядуваний метод враховує забезпеченість військ зразками ОВТ, а також особливості бойового застосування видів (родів) наших військ, що відображається також у можливих втратах унаслідок впливу противника, а також через виникнення відмов зразків ОВТ під час бойових дій.
6
Дроздов, С. С., О. Б. Леонтьєв та М. В. Науменко. "Методика кількісного обґрунтування динаміки необхідного рівня бойових спроможностей Повітряних Сил на середньостроковій та довгостроковій перспективі". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 2(43), (11 травня 2021): 11–18. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2021.43.01.
Повний текст джерелаАнотація:
Запропоновано удосконалену методику кількісного обґрунтування необхідного рівня бойових спроможностей Повітряних Сил Збройних Сил України з урахуванням динаміки кількісно-якісного складу повітряного противника на середньостроковій та довгостроковій перспективі розвитку його системи озброєння. Методика призначена для використання в системі довгострокового та середньострокового оборонного планування на основі спроможностей для обґрунтування програм та планів розвитку системи озброєння та військової техніки зенітних ракетних військ та тактичної авіації. На відміну від відомих методичних підходів, дана методика враховує вплив на зміну необхідного рівня спроможностей максимально можливих темпів постачання у війська повітряного противника новітнього озброєння та військової техніки, що обмежується не тільки факторами обсягів фінансування ним програм та планів розвитку своїх сил, а й максимальними виробничо-технологічними можливостями промисловості противника щодо темпів серійного виробництва новітніх високотехнологічних зразків. Це дозволяє більш ґрунтовно та адекватно визначати терміни своєчасного реагування державою на зростання воєнної загрози, визначати пріоритети та раціональніше розподіляти видатки за часом на потреби оборони. Методичною основою кількісного оцінювання можливого темпу серійного виробництва новітнього високотехнологічного озброєння та військової техніки повітряного противника є використання сукупності математичних моделей, що побудовані на обробці статистичної науково-технічної інформації світового рівня та являють собою формалізований зв'язок значення максимального можливого темпу серійного виробництва багатоцільових винищувачів від узагальнених показників їх бойових властивостей, а також залежності цих показників від ряду тактико-технічних характеристик, що визначають бойові властивості зразка щодо вирішення бойових завдань за призначенням. Необхідний рівень спроможностей пропонується визначати на основі використання методу бойових потенціалів, шляхом встановлення відповідності частки бойового потенціалу зенітних ракетних військ та тактичної авіації, що може бути реалізованою в кожному визначеному сценарії застосування повітряної компоненти об’єднаних сил по кожному оперативному (бойовому) завданню, потрібному рівню нанесення противнику неприйнятного збитку. Результатом практичного застосування запропонованої методики є залежності кількісних оцінок рівня необхідних спроможностей від часу на всій глибині довгострокового оборонного планування.
7
Звиглянич, С. М., А. В. Кошель, М. Ф. Линник та Д. В. Руденко. "Імітаційна модель оцінювання ефективності систем залпового вогню". Системи озброєння і військова техніка, № 1(65), (17 березня 2021): 7–11. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.65.01.
Повний текст джерелаАнотація:
На сьогодні системи залпового вогню представляють бойові платформи, що широко використовуються в Сухопутних військах при веденні усіх форм і видів бойових дій. Вдосконалення систем залпового вогню, підвищення їх бойової ефективності є важливим науково-технічним завданням. Предметом розгляду статті є спосіб оцінювання ефективності застосування систем залпового вогню. Запропонований підхід оцінювання ефективності систем залпового вогню на основі імітаційної моделі, що значною мірою спростило розробку математичної моделі даного процесу. Основним чинником, що впливає на процес ураження площадкових цілей, який розглядається в моделі, є точність прицілювання. Результатом роботи моделі є визначення, залежно від точності, долі зони ураження, що потрапила під дію вражаючих елементів бойових блоків. Початкові дані, що використовуються в моделі, мають ясний фізичний сенс, відображають процес ураження площадкової цілі системою залпового вогню і є обчислюваними. Запропонована імітаційна модель дозволяє проводити кількісну оцінку варіантів ураження заданої площі при плануванні бойових операцій.
8
Поплавський, Олег. "ВІЙСЬКОВИЙ СКЛАДНИК ЗАГАЛЬНОГО УСПІХУ АЗЕРБАЙДЖАНУ У «ДРУГІЙ КАРАБАСЬКІЙ ВІЙНІ»". Litopys Volyni, № 23 (20 квітня 2021): 77–85. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2020.23.14.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено аналіз процесу модернізації азербайджанської армії напередодні «другої карабаської війни». З відкритих джерел засобів масової інформації з’ясована загальна хронологія розгортання бойових дій, розглянута практика бойового застосування новітніх систем озброєння та військової техніки, визначені особливості збройного протистояння в умовах гірської місцевості, а також сумісного застосування безпілотної авіації, ракетних військ і артилерії. За допомогою аналізу планомірного і поступового процесу переозброєння азербайджанської армії протягом останнього десятиріччя доведено, що в сучасних умовах лише модернізована, технологічно спроможна армія в змозі успішно протистояти агресії, захищати недоторканість держави та її національні інтереси. На підставі порівняння показників військової могутності ворогуючих сторін продемонстро- вана значна перевага бойового потенціалу Азербайджану над Вірменією. Досліджено розвиток форм та методів ведення інформаційно-психологічного протиборства з боку Азербайджану, здійснення енергійного деструктив- ного впливу на моральний стан противника. Надана оцінка оперативної та професійної роботи азербайджансь- ких засобів масової інформації на всіх етапах бойових дій. Встановлено, що в бойовому застосуванні армійських підрозділів особливе місце посіли сили спеціальних операцій Азербайджану, котрі під час війни фактично пере- творилися на якісний компонент як Збройних сил, так і військової організації держави. Встановлено, що одним із головних чинників перемоги Азербайджану у військовому конфлікті з Вірменією на території Нагірного Карабаху було не тільки технічне оснащення армії, а й нова система організації та прийняття рішень у війську, абсолютна інша система розвідки і мережевої центричної війни та система горизонтальних прийнять рішень.
9
Хомчак, Р. Б. "Метод визначення внесків видів (родів) військ у потрібний рівень боєздатності Збройних Сил України під час їх застосування (відбиття збройної агресії)". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 4(66), (22 жовтня 2020): 35–39. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2020.66.04.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено метод визначення внесків видів (родів) військ у потрібний рівень боєздатності Збройних Сил (ЗС) України під час їх застосування (відбиття збройної агресії). Пропонований метод дозволяє досить коректно визначити ці внески, ґрунтуючись на результатах оцінювання бойових засобів противника та на обчисленні можливої кількості цих засобів, знищених нашими військами. Метод враховує забезпеченість військ ракетами (боєприпасами), а також особливості бойового застосування видів (родів) наших військ, які можуть діяти як роздільно, так і сумісно, залежно від обстановки, яка складається під час бойових дій.
10
Потоцький, Олександр. "ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ УДАРНИХ ГЕЛІКОПТЕРІВ AH‑64 «АПАЧ» ЯК СКЛАДОВОЇ ЧАСТИНИ ТАКТИЧНИХ ГРУП У ВОЄННИХ КОНФЛІКТАХ НА ПРИКЛАДІ ОПЕРАЦІЙ «БУРЯ В ПУСТЕЛІ» І «СВОБОДА ІРАКУ»". Litopys Volyni, № 25 (10 грудня 2021): 93–98. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2021.25.15.
Повний текст джерелаАнотація:
У проблемно-хронологічній послідовності досліджено процес використання ударних гелікоптерів AH‑64 «Апач» як складової частини тактичних груп у воєнних конфліктах на прикладі операцій «Буря в пустелі» і «Свобода Іраку». Автором зазначено, що воєнні конфлікти кінця XX ст. і першого десятиліття XXI ст. характеризуються домінуючим застосуванням авіації, у тому числі армійської. Війни в районі Перської затоки достатньо повно продемонстрували правильність курсу на підвищення ролі армійської авіації в бою, а також їхньої тісної взаємодії з іншими родами сухопутних військ та тактичною авіацією. Проаналізовано вплив ударних гелікоптерів із високоточним озброєнням на загальновійськовий бій та доведено необхідність перегляду принципів застосування інших засобів вогневого ураження. Відображено злагодженість дій та налагоджену координацію засобів ураження різноманітних родів та видів збройних сил, уміння ударних гелікоптерів працювати в рамках мережецентричної моделі бойових дій. Порівняльна характеристика специфіки застосування ударних гелікоптерів як складової частини тактичних груп обох операцій дала змогу простежити еволюційні зміни гелікоптерів як засобу вогневої підтримки сухопутних військ. Доведено, що значне підвищення бойових можливостей армійської авіації було досягнуто за рахунок її використання у складі мобільних угрупувань: загальновійськових, гелікоптерних та гелікоптерно-літакових тактичних групах. Їх використання дало змогу підвищити вогневу міць і мобільність з’єднань та частин сухопутних військ з одночасним зменшенням їхнього кількісного складу та втрат особового складу, оскільки головний акцент робився на нанесенні максимального вогневого ураження противнику високоточним озброєнням на всю глибину його побудови до моменту безпосереднього зіткнення з ним. За допомогою загальнонаукових методів аналізу, синтезу та моделювання проаналізовано застосування ударних гелікоптерів як складової частини тактичних груп та визначено їхні основні завдання і способи їх виконання.
Дисертації з теми "Бойове застосування військ"
1
Криленко, Іван Михайлович. "Інформаційно-психологічні операції в сучасних гібридних війнах". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/45093.
Повний текст джерела
2
Дяченко, Дмитро Володимирович, Тарас Володимирович Хліманцов та Сергій Володимирович Піскун. "Можливості застосування колісних танків для потреб збройних сил України". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/45082.
Повний текст джерела