Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Бойова техніка.
Статті в журналах з теми "Бойова техніка"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Бойова техніка".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Драч, Тамара, та Олена Цимбалюк. "ВПЛИВ БОЙОВИХ МИСТЕЦТВ НА РОЗВИТОК СУЧАСНОЇ ХОРЕОГРАФІЇ". Молодий вчений, № 5 (93) (31 травня 2021): 268–70. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-5-93-50.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасна хореографія увібрала в себе експериментальні пошуки нової лексики, завдяки поєднанню духовних практик та новітніх тенденцій у сфері культури. Окрім впливу йоги або вільної пластики на розвиток сучасного танцю, неабиякий вплив мало мистецтво бою, яке також досліджує внутрішні почуття людини та її взаємодію з партнером та простором. Бойові мистецтва розвивають в людині організованість самодисципліну та впевненість в собі, вони вчать самозахисту, однак, у переважній більшості не вимагають агресії, а лише використовують енергію супротивника для власного самозбереження. Способи,якими це досягаються, називаються техніки бойових мистецтв. В сучасній хореографії такоє виділяють техніки виконання, серед них техніками танцю-модерн, наприклад, є хореографічна методика Марти Грехем, Мерса Каннінгема, Чарльза Вейдмана, Хосе Лімона. В техніці останнього переважає динаміка падіння й відображення в рухах людської природи. Багато уваги приділено гравітації, інерції ваги, енергії та імпульсу, що характерно для технік бойових мистецтв. Техніка тісно пов’язана з диханням, що також перегукується з йогою та східними практиками. Тож, ми вирішили дослідити питання впливу бойових мистецтв на розвиток сучасного танцю, у тому числі танцю-модерн. Завдяки проведеному дослідженню ми проаналізували літературні джерела та зробили мистецтвознавчий аналіз робіт сучасних хореографів, завдяки чому визначили вплив бойових мистецтв на розвиток сучасного танцю.
2
Петров, В. М., А. Ф. Кудрявцев та І. О. Кашаєв. "Методичний підхід до рішення задачі прицілювання для скидання повільно падаючих вантажів з транспортних безпілотних літальних апаратів". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 1(42,) (21 січня 2021): 71–78. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2021.42.08.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті з використанням балістики повільно падаючих тіл, теорії і практики парашутного десантування транспортними пілотованими літальними апаратами розглядається методичний підхід до рішення задачі прицілювання для автоматизованого скидання повільно падаючих вантажів з перспективних транспортних безпілотних літальних апаратів. Під повільно падаючими вантажами розуміються бойова техніка, боєприпаси, продовольство та інші військові вантажі, що доставляються (скидаються) військам парашутним способом. Сутність рішення задачі прицілювання полягає у виведенні транспортного безпілотного літального апарату в розрахункову точку, при скиданні з якої забезпечується влучення повільно падаючого вантажу в заданий майданчик. У методичному підході, що розглядається, точка скидання вантажу розраховується з врахуванням фактичних параметрів польоту транспортного безпілотного літального апарату, балістичних характеристик вантажу, напряму і швидкості середнього вітру, метод визначення яких пропонується.
3
Христук, Оксана. "ТЕХНІКИ ВІДНОВЛЕННЯ НА ЕТАПІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки 14, № 3 (27 березня 2020): 317–29. http://dx.doi.org/10.32453/5.v14i3.233.
Повний текст джерелаАнотація:
Зроблено спробу теоретично обґрунтувати вивчення проблеми технік психологічного відновлення для осіб, які пережили психотравмуючі події. Зокрема, теоретично обґрунтовано використання технік відновлення в процесі психологічної реабілітації учасників бойових дій. Проаналізовано поняття психологічної реабілітації учасників бойових дій. Виокремлено етапи психологічної реабілітації учасників бойових дій. Обґрунтовано ефективність технік психологічного відновлення, що базуються на тоді когнітивно-поведінкової психотерапії. Охарактеризовано особливості проведення програми навичок психологічного відновлення (НПВ), що складається з п’яти окремих технік. Подано особливості проведення кожної техніки психологічного відновлення в процесі психологічної реабілітації учасників бойових дій. Проаналізовано техніку формування на вички вирішення проблем, техніку заохочення позитивної діяльності, техніку управління реакціями, техніку розвитку конструктивного мислення; техніку відновлення здорових соціальних зв’язків. Подано психоедукативне пояснення кожної техніки для роботи психолога з учасниками бойових дій в процесі їх психологічної реабілітації. Сформульовано чіткий алгоритм проведення технік психологічн ого відновлення у роботі психолога з учасниками бойових дій.Результати досліджень проблеми показують, що програма навичок психологічного відновлення (НПВ) – це тренінг технік психологічного відновлення, що можна застосовувати у роботі психолога з учасниками бойових дій в процесі психологічної реабілітації. Тренінг навичок (технік) сприяє більшій самоефективності, супроводжує стани після пережитої психотравми, відновлює почуття контролю та компетентності учасників бойових дій, має доказову наукову базу, є доступним у застосуванні в будь-яких місцях їх перебування, зокрема, у військових медичних клінічних центрах.
4
Sampir, Oleksandr. "Удосконалена методика оцінювання системи відновлення озброєння та військової техніки окремої механізованої бригади". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, № 5 (30 жовтня 2021): 165–78. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.5.16.
Повний текст джерелаАнотація:
Основними джерелами забезпечення військ (сил) озброєнням та військовою технікою (ОВТ) в ході ведення бойових дій є: виробництво (закупівля) ОВТ; відновлення пошкодженого ОВТ; використання завчасно створеного резерву (непорушних запасів) ОВТ. Додатковими джерелами забезпечення військ ОВТ у особливий період можуть бути: техніка, що постачається з національної економіки; надходження ОВТ в рамках допомоги від країн-партнерів; трофейне ОВТ. Але, як свідчить досвід ведення бойових дій під час проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, безпосередньо під час проведення операції (бойових дій) забезпечення військ ОВТ здійснюється, головним чином, за рахунок відновлення ОВТ, яке вийшло з ладу через бойові чи експлуатаційні причини. Це пов’язано з фінансово-економічними можливостями держави, перевищенням термінів експлуатації ОВТ, потребою у швидкому постачанні справного ОВТ для підтримання необхідного рівня бойової готовності підрозділів до виконання поставлених завдань та рядом інших чинників, що впливають на наявність та стан ОВТ в підрозділах та військових частинах. Виконання завдання щодо вчасного відновлення пошкодженого озброєння в ході бою покладається на систему відновлення озброєння та військової техніки, яка являє собою складну (велику) систему, що містить підсистему управління та виконавчу підсистему, основою якої є сили і засоби системи відновлення ОВТ. У загальному випадку під силами і засобами системи відновлення ОВТ потрібно розуміти особовий склад ремонтно-відновлювальних органів та засоби технічної розвідки, евакуації, ремонту ОВТ, що використовуються для їх вчасного виявлення, проведення навантажувально-розвантажувальних та транспортувальних робіт, ремонту та підготовки до бойового використання тощо. Для ефективної роботи всіх складових цієї складної системи необхідне завчасне планування та попереднє прогнозування щодо виробничих можливостей цих підрозділів. Тому в статті пропонуються шляхи удосконалення науково-методичного апарату щодо оцінювання системи відновлення та військової техніки.
5
Сівак, Вадим, Олександр Мацько та Дмитро Марченко. "АНАЛІЗ НЕГАТИВНИХ ЧИННИКІВ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ПОКАЗНИКИ ЖИВУЧОСТІ СИСТЕМИ ЛОГІСТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УМОВАХ ВЕДЕННЯ БОЙОВИХ ДІЙ, ТА ВИЗНАЧЕННЯ ШЛЯХІВ ЇХ НЕЙТРАЛІЗАЦІЇ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 84, № 1 (12 вересня 2021): 272–87. http://dx.doi.org/10.32453/3.v84i1.815.
Повний текст джерелаАнотація:
Завдання підвищення рівня живучості системи логістичного забезпечення в умовах ведення бойових дій в сучасних умовах стає все більш актуальним. Це пов’язано з тим, що успіх бойових дій досягається головним чином шляхом ураження військових об’єктів, до яких належать: особовий склад, пункти управління, бойова і транспортна техніка, запаси матеріальних засобів та інші об’єкти логістики. Крім того, наявністю у складі ЗС України досить великої кількості об’єктів логістичного забезпечення, рівень живучості яких не відповідає рівню розвитку і можливостям сучасних засобів ураження противника. З метою розв'язання цих проблем визначені чинники, які суттєво впливають на рівень живучості та ефективне функціонування системи логістичного забезпечення. Проведений аналіз чинників, що пов’язані з вірогідністю ураження об’єктів логістики та чинників, що безпосередньо впливають на рівень живучості логістичного об'єкта. Проаналізовано математичні складові цих чинників для того, щоб визначити шляхи їх нейтралізації та послаблення негативного впливу. Визначено, що суттєвий вплив на нейтралізацію приведених чинників та підвищення живучості об’єктів логістики мають заходи зі створення хибних об’єктів. Обґрунтовано суб’єктивні показники, які необхідно змінювати для підвищення рівня живучості. Пропонується підвищити живучість шляхом розосередження та взаємо віддаленням об’єктів логістичного забезпечення, що виключає можливість поразки одним боєприпасом більше одного об’єкту чи його елементу. Приведено необхідні математичні рівняння. Визначена невідповідність між рівнем розвитку сучасних засобів ураження і рівнем живучості об’єктів логістичного забезпечення. Водночас на практиці створюється тенденція щодо підвищення ролі важливості об’єктів логістики в забезпеченні загальної динаміки функціонування військ (сил), які є першочерговими цілями для вогневого ураження ракетами та артилерією противника та його диверсійно розвідувальними групами.Ці недоліки свідчать про т е, що в раніше виконаних дослідженнях вплив живучості об’єктів логістики на ефективність логістичного забезпечення не достатньо розглядався в теорії. Тому далі у дослідженнях необхідно проаналізувати наявні наукові підходи щодо оцінювання живучості системи логістичного забезпечення в умовах ведення бойових дій з метою визначення шляхів їх удосконалення.
6
БРАТКО, Артем. "ОСНОВИ ТОПОГРАФІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ОФІЦЕРІВ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВИХ ТА ПРИКОРДОННИХ ПІДРОЗДІЛІВ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 81, № 3 (16 вересня 2020): 7–17. http://dx.doi.org/10.32453/3.v81i3.434.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено актуальність вивчення дисципліни "Військова топографія" під час підготовки офіцерських кадрів загальновійськових та прикордонних підрозділів. Проаналізовано та надано рекомендації щодо створення навчальних програм, які за своїм змістом відповідають базовому курсу. Наявність теоретичних та практичних питань з військової топографії надасть змогу майбутнім офіцерам уміти швидко і правильно вивчати місцевість, орієнтуватися на ній і визначати рівень її впливу на хід бою. Військова топографія є однією з найважливіших складових бойової підготовки особового складу всіх військових формувань. Вона надає знання про місцевість, способи та засоби вивчення її під час організації та ведення бою; навчає прийомів та способів орієнтування на місцевості, вмілого використання топографічних карт у вирішенні бойових завдань, допомагає оволодіти практичними навичками роботи з картою на місцевості, складання бойових графічних документів та схем місцевості. Питання, що вивчаються військовою топографією, стосуються і практичної діяльності особового складу під час виконання різних бойових завдань. Набуті знання та навички з військової топографії дозволяють краще оцінити обстановку, прийняти найбільш доцільне рішення, краще організувати спостереження, систему вогню і управління підрозділами в ході бою, повною мірою використовувати тактичні і захисні властивості місцевості в інтересах успішного ведення бойових дій, підрозділам у бойовій обстановці успішно застосовувати сучасне високоточне озброєння і бойову техніку на незнайомій, складній для орієнтування місцевості за різної погоди, пори року та часу доби. Уміле використання місцевості значною мірою сприяє підвищенню бойових можливостей своїх військ щодо маневру приховано та несподівано наносити удари по противнику й більш ефективно застосовувати всі види сучасного озброєння та техніки.
7
Шейгас, О. К., М. П. Долина, С. Ю. Вусатий, Т. В. Іванова та Ю. В. Мевша. "Запобігання зіткнення парашутистів з бойовою технікою на ділянці зниження". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 2(39), (7 травня 2020): 62–69. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2020.39.07.
Повний текст джерелаАнотація:
Ефективність і безпека виконання задач одночасного десантування повітряного десанту та бойової техніки суттєво залежить від рівня фахової підготовки та надійної роботи екіпажів транспортної авіації і керівника десантування на майданчику приземлення. Актуальним є питання аналізу та оцінки параметрів визначення безпечних інтервалу відстані між літаками в обраному бойовому порядку, суворого витримування в ньому місця, що виключить зіткнення парашутистів з бойовою технікою на ділянці зниження. На підставі цього доцільно обґрунтувати методичні рекомендації посадовим особам штурманської служби щодо запобігання зіткнення парашутистів з бойовою технікою.
8
БАРАНОВ, Юрій, Андрій БАРАНОВ, Володимир СПІЛЬНИК та Дмитро ДАНИЛОВ. "ВПЛИВ ПРОЦЕСІВ ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА ВІДНОВЛЕННЯ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ УПРАВЛІННЯ ТЕХНІЧНИМ СТАНОМ ВІЙСЬКОВОЇ ТЕХНІКИ В ПРОВІДНИХ КРАЇНАХ СВІТУ ТА ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 81, № 3 (17 вересня 2020): 302–15. http://dx.doi.org/10.32453/3.v81i3.478.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття підготовлена на актуальну тему, що пов’язана з дослідженням впливу процесів технічного обслуговування та відновлення на ефективність управління технічним станом військової техніки. Проблема підтримання технічного стану військової техніки на належному рівні та за необхідністю своєчасне її відновлення одна з найбільш важливих. Тому пошук шляхів удосконалення процесу управління технічним станом і відновленням військової техніки забезпечить в подальшому ефективне її використання за призначенням, як в мирний час ,так і в бойових умовах.
В ЗС України знаходиться досить велика кількості військової техніки, до якої відносять всі технічні засоби, які призначені для забезпечення бойових дій, навчання військ (сил). Також до військової техніки належать машини, обладнання, прилади, у тому числі техніка тилу, засоби евакуації, технічного обслуговування та ремонту, вимірювальна техніка військового призначення тощо. Крім того, як показав досвід проведення антитерористичної операції, із забезпеченням працездатного технічного стану військової техніки та своєчасним її відновлення в умовах ведення бойових дій були дуже серйозні недоліки.
Таким чином, основними недоліками управління технічним станом військової техніки теперішній час є недосконалість процесів технічного обслуговування та відновлення військової техніки, що його забезпечують, а саме наступні: низька ефективність профілактичних робіт, завищені кількість, обсяг, трудомісткість технічного обслуговування та неврахування технічного стану конкретного зразка на момент проведення технічного обслуговування в умовах бойових дій; неврахування структури і, як наслідок, неоптимальність і неузгодженість режимів обслуговування різних функціонально пов’язаних підсистем, що входять в один зразок військової техніки; значні невиробничі втрати часу і ресурсів в ремонтно-відновлювальних підрозділах тактичного рівня через нераціональний склад та спосіб їх застосування; низькі показники технічного обслуговування та відновлення через не достатньо обґрунтований склад сил та засобів відновлення під час виконання завдань в оперативній ланці; складнощі, які виникають під час проведення за необхідністю корегування періодичності технічного обслуговування та визначення резервів часу для відновлення військової техніки в ситуаціях співпадання за часом проведення цих заходів з інтенсивним веденням бойових дій і необхідністю задоволення потреби у використанні за призначенням максимальної кількості зразків військової техніки.
9
Рій, В. Б. "Комплексна методика прогнозування втрат зразків озброєння та військової техніки в операціях". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 3(65), (1 жовтня 2020): 25–29. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2020.65.03.
Повний текст джерелаАнотація:
В останні роки воєнно-технічна політика технічно-розвинутих країн відрізняється високою динамічністю, гнучкістю, сконцентрованістю на пріоритетних напрямках воєнно-технічного будівництва. Основним її завданням є створення систем озброєння, що здатні за рахунок якісної переваги забезпечити успішне рішення національними збройними силами бойових завдань з можливістю нав’язування противнику в ході бойових дій вигідних для себе форм і способів воєнного протиборства. Бойові дії на Сході України вимагають постійного вдосконалення технічних характеристик зразків озброєння та військової техніки з метою якісної протидії кількісній перевазі збройним силам Російської Федерації та іншим формуванням з нетиповою організаційно-штатною структурою. Великі втрати зразків озброєння та військової техніки Збройних Сил України обумовлюють постійний пошук нових ефективних шляхів підвищення живучості зразків озброєння та військової техніки Збройних Сил України. В ході проведеного автором дослідження проведено розробку комплексної методики прогнозування втрат зразків озброєння та військової техніки в операціях. В ході проведеного авторами дослідження використані основні положення протимінної стійкості, теорії живучості та загальнонаукові методи аналізу та синтезу. Відмінність запропонованої методики полягає в наступному: дозволяє провести прогнозування рівня втрат зразків озброєння та військової техніки на всьому періоді ведення операції; дозволяє спланувати кількість зразків озброєння та військової техніки, які потрібно виділити до резерву; обґрунтувати структуру та кількість зразків озброєння та військової техніки для досягнення мети операції; визначити кількість та структуру ремонтних підрозділів, які необхідно залучити для відновлення зразків озброєння та військової техніки. Реалізація зазначеної методики дозволить провести прогнозування кількості зразків озброєння та військової техніки в операціях та декомпозицію причин, що призвели до виходу їх з ладу.
10
Zelenyukh, O., A. Tymko та M. Pynchuk. "ОБҐРУНТУВАННЯ НАПРЯМКІВ ПІДВИЩЕННЯ ТЕХНІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК БОЙОВИХ БРОНЬОВАНИХ МАШИН". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 59 (26 лютого 2020): 50–53. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.1.050.
Повний текст джерелаАнотація:
В останні роки воєнно-технічна політика технічно-розвинутих країн відрізняється високою динамічністю, гнучкістю, сконцентрованістю на пріоритетних напрямках воєнно-технічного будівництва. Основним її завданням є створення систем озброєння, що здатні за рахунок якісної переваги забезпечити успішне рішення національними збройними силами бойових завдань з можливістю нав’язування противнику в ході бойових дій вигідних для себе форм і способів воєнного протиборства. Бойові дії на Сході України вимагають постійного вдосконалення технічних характеристик зразків озброєння та військової техніки з метою якісної протидії кількісній перевазі збройним силам Російської Федерації та іншим формуванням з нетиповою організаційно-штатною структурою. Великі втрати зразків озброєння та військової техніки Збройних Сил України обумовлюють постійний пошук нових ефективних шляхів підвищення технічних характеристик бойових броньованих машин. В ході проведеного авторами дослідження розглянуто основні напрямки підвищення технічних характеристик бойових броньованих машин. В ході проведеного авторами дослідження використані основні положення протимінної стійкості, теорії живучості та загальнонаукові методи аналізу та синтезу. За результатами проведеного дослідження авторами визначено, що основні напрямки підвищення технічних характеристик бойових броньованих машин направлені на: оптимізацію компонувальних схем; впровадження засобів посилення протимінної стійкості; різні види бронювання з використанням сучасних високоміцних матеріалів; впровадження матеріалів і нових технологій, що забезпечують скритність; підвищення мобільності бойових броньованих машин; зменшення маси бойових броньованих машин; зменшення вартості розробки, експлуатації, ремонту та утилізації зразків бойових броньованих машин. Реалізація зазначених напрямків підвищення технічних характеристик бойових броньованих машин дозволить зберегти життя особового складу та дозволить забезпечити виконання поставлених завдань
11
Леонтьєв, О. Б., та М. В. Науменко. "Методика прогнозування вартості життєвого циклу парків альтернативних типів нових багатоцільових літаків, як основних носіїв бойових спроможностей тактичної авіації". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 2(68) (21 квітня 2021): 16–25. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.68.02.
Повний текст джерелаАнотація:
При формуванні довгострокових програм розвитку системи озброєння та військової техніки тактичної авіації Повітряних Сил Збройних Сил України, що має здійснюватися на основі формалізованих критеріїв типу “ефективність – вартість – час”, однією із важливих складових є прогнозування фінансових витрат на закупівлю та постачання у війська необхідної кількості багатоцільових літаків тактичної авіації, а також витрат на забезпечення відповідним озброєнням, на утримання відповідної інфраструктури на всьому періоді їх експлуатації та на здійснення заходів інженерно-авіаційного забезпечення. Представлена методика прогнозування вартості життєвого циклу парків багатоцільових літаків спрямована на забезпечення коректного формування системи обмежень у математичній задачі оптимізації для синтезу раціональної програми розвитку системи озброєння та військової техніки тактичної авіації Повітряних Сил Збройних Сил України. Розроблена методика прогнозування вартості життєвого циклу парків багатоцільових літаків, які розглядаються як основні носії бойових спроможностей тактичної авіації Повітряних Сил Збройних Сил України, ґрунтується на використанні залежності ціни серійних тактичних літаків на світовому ринку озброєнь від значень узагальнених показників їх бойових властивостей. Особливістю методики, що пропонується, є врахування вартості життєвого циклу парків альтернативних типів багатоцільових літаків тактичної авіації в залежності від того, чи є літаки, що плануються до постачання у бойові частини розробленими та виробленими всередині країни, або будуть закуплені за імпортом. Це вносить відмінності у типовий розподіл вартості по стадіях та етапах життєвого циклу бойової авіаційної техніки, які повинні бути врахованими. Також представленою методикою передбачено врахування зміни витрат на експлуатацію бойових літаків, термін експлуатації яких перевищуватиме 15 років.
12
Дроздов, С. С., О. Б. Леонтьєв та М. В. Науменко. "Формалізовані критерії раціональності програми розвитку системи озброєння тактичної авіації Повітряних Сил Збройних Сил України на довгостроковій перспективі (прогнозованій) загрозі". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 3(65), (1 жовтня 2020): 13–24. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2020.65.02.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто основні можливі випадки нестачі бойової спроможності тактичної авіації Повітряних Сил Збройних Сил України на початку довгострокового періоду планування розвитку її системи озброєння та пов’язані з ними можливі варіанти обрання стратегій переоснащення авіаційних частин на нову бойову авіаційну техніку для ліквідації наявної нестачі. Названі варіанти стратегій пропонується звести у три основні групи, а саме стратегію сталого розвитку, коли необхідна спроможність досягається наприкінці періоду планування, стратегію постійної ліквідації нестачі спроможності вздовж всього періоду планування, та стратегію швидкої ліквідації нестачі спроможності за мінімально можливий час. Запропоновано формалізовані, із застосуванням методу бойових потенціалів, критерії раціональності програми розвитку системи озброєння тактичної авіації Повітряних Сил Збройних Сил України, за допомогою використання яких, на відміну від відомих методичних підходів, можливо здійснити синтез такої раціональної програми у зворотній постановці математичної задачі оптимізації.
13
Тимків, О. А. "Метод встановлення взаємозв’язку між бойовим потенціалом і заданим рівнем бойових можливостей військового формування та кількістю його модернізованих зразків ОВТ". Системи озброєння і військова техніка, № 4(64), (17 грудня 2020): 37–42. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2020.64.04.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено метод встановлення взаємозв’язку між бойовим потенціалом і заданим рівнем бойових можливостей військового формування та кількістю його модернізованих зразків озброєння і військової техніки (ОВТ). Пропонований метод дозволяє досить коректно визначити взаємозв’язок між бойовим потенціалом і заданим рівнем бойових можливостей військового формування та кількістю його модернізованих ОВТ. Розглядуваний метод враховує забезпеченість військ зразками ОВТ, а також особливості бойового застосування видів (родів) наших військ, що відображається також у можливих втратах унаслідок впливу противника, а також через виникнення відмов зразків ОВТ під час бойових дій.
14
Сівак, Вадим, та Петро Кулик. "ОКРЕМІ АСПЕКТИ МЕТОДИКИ ПІДТРИМАННЯ ЖИВУЧОСТІ АВТОМОБІЛЬНОЇ ТА БРОНЕТАНКОВОЇ ТЕХНІКИ ПРИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ В ОСОБЛИВИХ УМОВАХ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 80, № 2 (23 лютого 2020): 336–46. http://dx.doi.org/10.32453/3.v80i2.208.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито сутність та зміст методики підтримання живучості автомобільної та бронетанкової техніки Державної прикордонної служби України в процесі її експлуатації в особливих умовах виконання бойових завдань в межах операції Об’єднаних сил. У статті наведені аспекти наукових досліджень що розкривають процедуру визначення конструктивного рівня живучості зразків автомобільної та бронетанкової техніки, а також процесу вибору для комплектування прикордонних підрозділів, як виконують оперативно-службові та бойові завдання в особливих умовах. Сутність запропонованої методики полягає у раціональному виборі зразка автомобільної та бронетанкової техніки для комплектування прикордонних підрозділів, як виконують оперативно-службові та бойові завдання в особливих умовах. Методика розрахована для використання фахівцями інженерно-технічних підрозділів органів охорони державного кордону та відділу технічного забезпечення Департаменту матеріально-технічного забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України. Новизна методики підтримання живучості автомобільної та бронетанкової техніки Державної прикордонної служби України в процесі її експлуатації в особливих умовах полягає в тому, що на відміну від існуючих у ній застосовується нова процедура вибору зразків за конструктивним рівнем живучості та визначені способи її підтримання в ході виконання завдань за призначенням.
15
Semenenkо, Oleh, Stanislav Trehubenko, Konstantin Kharitonov, Liliia Semenenko, Vladimir Musienko та Oleh Tarasov. "Аналіз теорії і практики оцінювання впливу результатів модернізації озброєння і військової техніки на бойові можливості військових формувань Збройних сил України". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, № 3 (28 червня 2021): 116–29. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.3.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Суттєві зміни у воєнно-політичному, соціально-економічному та демографічному стані України, що сталися в останні роки, викликали необхідність розроблення нових підходів до питань забезпечення її національної безпеки, у тому числі визначення та уточнення: задач Збройних Сил, їх ролі та місця у структурі сектору безпеки та оборони України; науково обґрунтованих цілей реформування Збройних Сил; складу та структури видів Збройних Сил, родів військ та спеціальних військ, що оптимально забезпечуватимуть збройний захист національних інтересів, територіальної цілісності України; вартісної оцінки витрат, необхідних для реалізації планів реформування Збройних Сил та їх підтримання на потрібному рівні бойової і мобілізаційної готовності; економічних можливостей держави щодо забезпечення потреб Збройних Сил, які обумовлені необхідністю рішення покладених на них завдань тощо. Одним із основних питань подальшого розвитку Збройних Сил України є сьогодні якість та повнота вирішення питань воєнно-технічної політики. Ступінь реалізації якої безпосередньо впливає на стан та технічне оснащення Збройних Сил та залежить від багатьох складових, що створюють як позитивний, так і негативний вплив на стан та подальший розвиток Збройних Сил. Найголовнішу роль у цьому процесі відіграє фінансування потреб Збройних Сил України у необхідному обсязі, а також наукове обґрунтування середньострокових та довгострокових планів розвитку озброєння та військової техніки. Під час їх розроблення необхідно ґрунтуватись на потребах забезпечення необхідного рівня обороноздатності шляхом пошуку оптимального балансу між оборонними потребами й економічними можливостями держави, з одного боку, та бойовими й технічними характеристиками зразків озброєння і військової техніки, з другого боку. Саме від стану фінансування оборонних потреб й залежить ступінь виконання завдань із оснащення Збройних Сил України новітніми або модернізованими зразками озброєння і військової техніки. При цьому виникає задача пошуку найбільш оптимального (доцільного), з воєнної та економічної точки зору, шляху забезпечення Збройних Сил України зразками озброєння і військової техніки. Авторами у статті наведені результати аналізу теорії і практики оцінювання впливу результатів модернізації озброєння і військової техніки на бойові можливості військових формувань та факторів, які на них впливають за напрямами: аналіз та оцінка впливу модернізації на рівень бойових можливостей військового формування; аналіз стану модернізації Збройних Сил України; аналіз існуючого методичного апарату визначення вимог до кількісних і якісних характеристик під час модернізації озброєння та військової техніки. На основі отриманих результатів авторами запропоновано ряд рекомендацій щодо проведення подальших досліджень з питань підвищення бойових можливостей Збройних Сил України з урахуванням результатів модернізації озброєння і військової техніки під час формування середньострокових та довгострокових програм розвитку.
16
ЛИСИЙ, Микола, Анатолій МИСИК, Володимир ДАЧКОВСЬКИЙ та Яна ГОРБАЧОВА. "НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ ОЗБРОЄННЯ ТА ВІЙСЬКОВОЇ ТЕХНІКИ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЗАХИЩЕНОСТІ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 81, № 3 (17 вересня 2020): 391–408. http://dx.doi.org/10.32453/3.v81i3.483.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті визначено, що аналіз застосування підрозділів та військових частин в ході ведення бойових дій на території Донецької та Луганської областей виявив, що ремонтно-відновлювальні частини (підрозділи) стикнулись з великою кількість ремонтного фонду зразків озброєння і військової техніки, які отримували пошкодження через низький рівень захищеності. Найбільшу частку пошкоджень зразки озброєння та військової техніки отримали від вибухонебезпечних предметів та від засобі ураження кінетичної дії. Тому, для вирішення даної проблеми в статті досліджено напрямки розвитку озброєння та військової техніки з підвищеним рівнем захищеності від засобів ураження.
Сутністю даної статті є проведення аналізу тенденцій розвитку озброєння і військової техніки Сухопутних військ, а саме шляхи підвищення їх захищеності від засобів ураження.
У статті розглянуто напрямки розвитку та основні конструктивні особливості бойових броньованих машин типу MRAP щодо забезпечення захисту від засобів ураження. Визначено класифікацію бойових броньованих машин типу MRAP за масо-габаритними показниками та особливості підходів щодо підвищення їх рівня захищеності. Розглянуто досвід ряду провідних країн світу та оборонного-промислового комплексу України щодо розроблення бойових броньованих машин з підвищеним рівнем захищеності. Основною особливістю розроблених бойових броньованих машин є те, що днище їх корпусу виконано V-подібної форми. Крім того, розглянуто інші науково-технічні підходи щодо підвищенні рівня захищеності бойових броньованих машин, особливу увагу з яких заслуговують використання додаткового бронювання багатошаровою бронзою та встановлення броньованої капсули всередині корпусу бойової броньованої машини. При цьому, розглянуті підходи щодо підвищення рівня захищеності озброєння і військової техніки, у першу чергу, визначаються вимогами щодо захисту екіпажу (десанту) і лише у другу – вимогами по збереженню працездатності машини, а збереження життя і здоров’я екіпажу може бути забезпечене при виконанні ряду певних умов, що наведені у висновках даної статті.
17
Дурач, В. М., В. В. Малиневський, П. В. Ткачук та Л. Г. Ніколайчук. "ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ВІЙСЬКОВОЇ ФОРМИ ТА ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ ЇЇ ВЛАСТИВОСТЕЙ В АСПЕКТІ ПІДВИЩЕННЯ ЗАХИСТУ ВОЇНІВ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, № 27 (3 листопада 2021): 22–26. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-27-03.
Повний текст джерелаАнотація:
В умовах Операції Об’єднаних Сил на сході України кожен воїн повинен бути забезпе- чений усім найнеобхіднішим для ведення бойових дій у складних умовах. Високоякісна військова форма відноситься в речовому забезпеченні до предметів першої необхідності. Тому одяг спеціального при- значення для військовослужбовців займає важливу нішу на українському ринку текстильних матері- алів та одягу й вимагає глибокого вивчення вимог до нього та визначення напрямів удосконалення. Тема є актуальною, має вагоме значення, тому що камуфляжний спецодяг – один із найважливіших чинників бойової готовності й виживання. Він використовується для захисту тіла від несприятливих впливів зовнішнього середовища: холоду, надмірної сонячної радіації, вітру, дощу та снігу, від меха- нічних ушкоджень, від пилу, бруду й укусів різних комах. Польова форма одягу повинна полегшувати бойову діяльність воїнів: маскувати їх на місцевості, бути зручною при обслуговуванні бойової техніки й озброєння, не заважати при подоланні перешкод, у тому числі й водних, лісистих, болотистих місць тощо. З естетичної точки зору військовий одяг прикрашає людину й дає можливість розпізнавати військовослужбовців служб, а також за їхніми військовими званнями. Однак найважливіше значення одягу полягає в зниженні втрат тепла організмом людини та забезпеченні найсприятливіших умов для підтримки температури тіла на постійному рівні. Одяг закриває більше як 80% поверхні тіла людини. З його допомогою навколо тіла утворюється штучний клімат (мікроклімат), який повинен бути най- більш сприятливим (комфортним). У сучасних умовах ведуться пошуки нових способів і форм матері- ального забезпечення військ на рівні достатньої комфортності для військовослужбовців ЗС України.
18
Severinova, O. "ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ТИЛУ ЗБРОЙНИХ У ПОВОЄННИЙ ПЕРІОД". Juridical science, № 6(108) (4 квітня 2020): 139–46. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-108-6-1.17.
Повний текст джерелаАнотація:
В умовах демобілізації особового складу і загального скорочення Збройних сил пройшли реорганізацію усі ланки Тилу Збройних сил. Було ліквідовано багато його підрозділів, частин, установ, з’єднань, органів управління і навіть такі великі структурні елементи, як трофейна служба і війська охорони тилу. При цьому в ході демобілізації в народне господарство повернулися сотні тисяч різних фахівців, були передані техніка, устаткування, інвентар і різне майно на десятки мільйонів рублів. У розпорядження цивільних міністерств і відомств спрямовувалися цілі частини і установи тилу (залізничні, автомобільні, авіаційно-технічні, медичні, ветеринарні та ін.) з особовим складом, технікою, устаткуванням, запасами матеріальних засобів. Підрозділи, що залишилися у складі тилу, частини і установи усіх його військ і служб перекладалися на штати мирного часу, укомплектовувалися найбільш підготовленими кадрами і переміщалися в призначені райони і пункти постійною, дислокації і базування. У цих районах створювалася відповідна матеріально-технічна база і на її основі організовувалася їх планомірна підготовка і діяльність по забезпеченню військ. Перероблялися мобілізаційні плани і проводилися заходи, спрямовані на підтримку високої бойової готовності усіх структурних елементів Тилу Збройних сил. Стаття присвячена дослідженню особливостей організації діяльності тилу Збройних у повоєнний період. Також в статті проаналізовано основні напрямки та підходи різних вчених щодо вивчення вказаної проблематики. Наголошено, що централізація управління військовим будівництвом в єдиному органі управління сприяла підвищенню ефективності будівельних робіт в інтересах Збройних сил, а також дозволяла налагодити координацію дій і розподілити напрями будівельних робіт з цивільними міністерствами і відомствами що мало особливе значення в умовах реалізації четвертого п’ятирічного плану і відновлення народного господарства. З’ясовано, що після безпосереднього підпорядкування повітряно-десантних військ Міністрові Збройних сил був сформований тил повітряно-десантних військ, вдосконалення якого здійснювалося з урахуванням найважливішої вимоги до нього - забезпечення максимальної автономності в тиловому відношенні їх з’єднань, частин і підрозділів в умовах виконання бойових завдань. Особлива увага приділялася посиленню транспортних і інших можливостей військової ланки тилу, підвищенню його мобільності і маневреності.
19
Радзіковський, Сергій. "ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ НА НАВЧАННЯХ ЯК ЕЛЕМЕНТ НАУКОВОГО СУПРОВОДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ПІДГОТОВКИ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 79, № 1 (21 лютого 2020): 110–24. http://dx.doi.org/10.32453/3.v79i1.100.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто особливості організації та проведення досліджень в ході заходів оперативної та бойової підготовки Сухопутних військ Збройних Сил України. Дослідження на навчаннях проводяться з метою глибокого та всебічного опрацювання та перевірки нових або найбільш важливих питань воєнної теорії, організаційної структури органів військового управління, військ (сил), способів бойового застосування та ефективності озброєння та військової техніки, практичної реалізації положень статутів і настанов. Запропоновано основні методи проведення досліджень під час навчань військ (сил).Стаття має на меті обґрунтування необхідності удосконалення механізму впровадження дослідницьких рекомендацій у практичну діяльність військових частин (підрозділів), зниження впливу негативних умов і факторів на організацію досліджень, а також розвитку методичної бази, що застосовується під час їх проведення.
Під час досліджень на навчаннях здійснюється перевірка практикою змін в організаційно-штатній структурі органів військового управління, військових частин (підрозділів), пошук шляхів підтримання (нарощування) оперативних (бойових) спроможностей військ (сил) щодо виконання поставлених завдань, найбільш ефективних способів підготовки і ведення операцій (бойових дій) із застосуванням нових (модернізованих) зразків озброєння та військової техніки, вивчення та оцінки бойової ефективності своїх військ та ймовірного противника для обґрунтування змісту бойових завдань угруповань військ, військових частин (підрозділів).Процес підготовки та проведення досліджень включає: визначення мети досліджень і дослідницьких цілей, постановка завдань на проведення досліджень керівництвом навчань; створення дослідницького апарату, уточнення завдань групам (дослідникам) з урахуванням конкретного заходу оперативної та бойової підготовки; відпрацювання плану досліджень і пакету документів, необхідних для їх проведення; визначення етапів і порядку проведення досліджень, аналіз результатів досліджень і підготовка рекомендацій. Основною вимогою щодо організації досліджень на навчаннях є взаємоузгодженість питань, які досліджуються, із завданнями, що вирішуються керівництвом навчань і тими, хто навчається. Разом з тим, дослідницька діяльність потребує відповідної наукової кваліфікації, значного обсягу знань та практичного досвіду.
20
Вдовенко, Сергій, Микола Гульков, Сергій Сидоров та Володимир Джола. "ЗАСОБИ КРИПТОГРАФІЧНОГО ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ СРСР ПЕРІОДУ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ". Воєнно-історичний вісник 39, № 1 (10 липня 2021): 97–113. http://dx.doi.org/10.33099/2707-1383-2021-39-1-97-113.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються шляхи створення й розвитку техніки криптографічного захисту інформації СРСР на передодні та в період Другої Світової Війни та їх вплив на систему управління військами. Теорія «глибокої операції», фактично — воєнна стратегія СРСР того часу, внаслідок технічного прогресу засобів збройної боротьби, зокрема засобів зв’язку, зміни поглядів на організацію військ, їх оперативну побудову, просторовочасові характеристики операцій вимагала докорінних змін в управлінні військами та організації взаємодії міжвидових угруповань. Одним зі шляхів досягнення цієї мети була автоматизація процесів шифрування інформації. Науково-технічний прогрес у всі часи впливає на форми і способи ведення бойових дій. Розвиток систем зв’язку та інформатизації, технічної розвідки, криптоаналізу вимагають впровадження в сучасних умовах новітніх засобів озброєння та військової техніки, форм і способів їх застосування. На основі досвіду, набутого Радянським Союзом, досліджуються вимоги, які необхідно врахувати для підвищення скритності та оперативності управління військами під час підготовки та в ході ведення операцій, в т.ч. — операції Об’єднаних сил. Ключові слова: конфіденційність, криптографічний захист інформації, оперативність, скрите управління військами, скритність, шифрувальна машина, шифрувальний орган, шифрувальна техніка.
21
Дроздов, С. С., О. Б. Леонтьєв та М. В. Науменко. "Методика кількісного обґрунтування динаміки необхідного рівня бойових спроможностей Повітряних Сил на середньостроковій та довгостроковій перспективі". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 2(43), (11 травня 2021): 11–18. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2021.43.01.
Повний текст джерелаАнотація:
Запропоновано удосконалену методику кількісного обґрунтування необхідного рівня бойових спроможностей Повітряних Сил Збройних Сил України з урахуванням динаміки кількісно-якісного складу повітряного противника на середньостроковій та довгостроковій перспективі розвитку його системи озброєння. Методика призначена для використання в системі довгострокового та середньострокового оборонного планування на основі спроможностей для обґрунтування програм та планів розвитку системи озброєння та військової техніки зенітних ракетних військ та тактичної авіації. На відміну від відомих методичних підходів, дана методика враховує вплив на зміну необхідного рівня спроможностей максимально можливих темпів постачання у війська повітряного противника новітнього озброєння та військової техніки, що обмежується не тільки факторами обсягів фінансування ним програм та планів розвитку своїх сил, а й максимальними виробничо-технологічними можливостями промисловості противника щодо темпів серійного виробництва новітніх високотехнологічних зразків. Це дозволяє більш ґрунтовно та адекватно визначати терміни своєчасного реагування державою на зростання воєнної загрози, визначати пріоритети та раціональніше розподіляти видатки за часом на потреби оборони. Методичною основою кількісного оцінювання можливого темпу серійного виробництва новітнього високотехнологічного озброєння та військової техніки повітряного противника є використання сукупності математичних моделей, що побудовані на обробці статистичної науково-технічної інформації світового рівня та являють собою формалізований зв'язок значення максимального можливого темпу серійного виробництва багатоцільових винищувачів від узагальнених показників їх бойових властивостей, а також залежності цих показників від ряду тактико-технічних характеристик, що визначають бойові властивості зразка щодо вирішення бойових завдань за призначенням. Необхідний рівень спроможностей пропонується визначати на основі використання методу бойових потенціалів, шляхом встановлення відповідності частки бойового потенціалу зенітних ракетних військ та тактичної авіації, що може бути реалізованою в кожному визначеному сценарії застосування повітряної компоненти об’єднаних сил по кожному оперативному (бойовому) завданню, потрібному рівню нанесення противнику неприйнятного збитку. Результатом практичного застосування запропонованої методики є залежності кількісних оцінок рівня необхідних спроможностей від часу на всій глибині довгострокового оборонного планування.
22
Нєкрасов, С. В., А. Г. Галузінський та Г. А. Зливка. "Методика обґрунтування технічного обрису тренажерних засобів озброєння і військової техніки військ протиповітряної оборони сухопутних військ та їх характеристик". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 1(63), (7 квітня 2020): 38–43. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2020.63.05.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянутий один з можливих підходів до обґрунтування технічного обрису тренажерних засобів озброєння і військової техніки військ протиповітряної оборони Сухопутних військ та їх характеристик. На підставі аналізу процесів навчання, бойової роботи на озброєнні та військової техніки і функціонування реального об'єкту керування (в даному випадку зенітного комплексу) та характеру діяльності оператора щодо його керування запропонована схема формування раціонального технічного обрису тренажерного засобу. Показано, що рішення цієї задачі в методологічному плані вимагає розробки системи моделей, які описують процес бойового функціонування зенітного комплексу при виконанні сукупності бойових завдань в прогнозованих умовах ведення бойових дій, дій оператора з його керування та методик навчання і оцінювання операторів. Приводиться алгоритм обґрунтування технічного обрису тренажерних засобів озброєння військ протиповітряної оборони та їх характеристик. Показано, що запропонований підхід дозволяє підняти рівень обґрунтованості тактико-технічних вимог і технічних пропозицій зі створення тренажерних засобів нового покоління і структурувати цей процес у вигляді послідовності взаємопов'язаних процедур, що, у свою чергу, дозволить перейти до формалізації основних етапів функціонального і схемотехнічного проектування тренажерних засобів нового покоління.
23
Leontiev, Oleksii, та Maryna Naumenko. "Методика оцінювання альтернативних типів багатоцільових тактичних літаків для оновлення парку тактичної авіації Повітряних Сил Збройних Сил України". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, № 3 (7 червня 2021): 3–19. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.3.1.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті представлена методика оцінювання основних бойових та воєнно-економічних показників типів багатоцільових тактичних літаків, які можуть складати множину альтернативних варіантів для оновлення парку тактичної авіації Повітряних Сил Збройних Сил України. Методика ґрунтується на системному врахуванні взаємозв’язку показників якості багатоцільових літаків тактичної авіації, фінансових показників ціни при закупівлі альтернативних типів тактичних літаків та прогнозних оцінок щодо фінансових витрат на стадії їх експлуатації. Особливістю методики, що пропонується, є можливість оперувати із кількісними оцінками вказаних показників. За показники якості пропонується прийняти коефіцієнти бойових потенціалів альтернативних типів тактичних літаків у виконані ними завдань щодо протидії повітряному противнику та при виконанні завдань знищення наземних цілей. Оцінювання значень названих коефіцієнтів пропонується здійснювати за допомогою кваліметричних моделей винищувальних та ударних властивостей багатоцільового тактичного винищувача, що являють собою функціональні залежності цих показників від значень тактико-технічних характеристик літака.
Пропонується оцінювати ціну на один літак в можливих контрактах на закупівлю, за допомогою використання математичної моделі вартості одного багатоцільового тактичного літака, що розроблюється та виробляється серійно для власних потреб збройних сил країни-виробника, представленою у вигляді функціональної залежності цієї ціни від значень коефіцієнтів бойових потенціалів літака. Після цього ціна на літаки, що закуповуються за імпортом, коригується із врахуванням експортних нарахувань, що визначаються за статистикою.
Оцінювання фінансових витрат на експлуатацію та всебічне забезпечення використання потенційно можливих для закупівлі тактичних літаків та відповідної інфраструктури пропонується проводити, спираючись на поняття типового життєвого циклу бойової авіаційної техніки та типового розподілу його вартості по основних стадіях та етапах, які являють собою основний інструмент щодо отримання прогнозних значень вартості етапів життєвого циклу зразків бойової авіаційної техніки.
24
Науменко, М. В. "Математична модель темпу серійного виробництва багатоцільових літаків тактичної авіації". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 1(67), (21 січня 2021): 47–57. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.67.06.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлено математичну модель темпу серійного виробництва багатоцільових літаків тактичної авіації, як формалізованої залежності названого темпу від значень узагальнених показників бойових властивостей літака – коефіцієнтів бойового потенціалу у виконанні завдань по знищенню засобів повітряного нападу противника і завдань по ураженню наземних цілей. Проведено аналіз особливостей світового ринку озброєння, тенденцій його розвитку, які значною мірою обумовлені можливостями оборонної промисловості країн-експортерів бойової авіаційної техніки. Показано безпосередній вплив темпів серійного виробництва літаків тактичної авіації на терміни укладання міждержавних контрактів щодо виробництва та постачання бойової авіаційної техніки у військові частини, що обумовлюватиме терміни освоєння нових літаків льотним та інженерно-технічним складом. Наявність такої математичної моделі дозволить проводити кількісне оцінювання термінів набуття необхідних спроможностей тактичною авіацією у виконанні завдань за всіма визначеними сценаріями застосування Повітряних Сил Збройних Сил України. Розроблена математична модель темпу серійного виробництва багатоцільових літаків тактичної авіації також дозволить проводити кількісне оцінювання можливих змін у кількісно-якісному складі повітряної компоненти збройних сил потенційного противника за часом, оскільки такі зміни обумовлені темпами оновлення його авіаційного парку, які напряму залежать від темпів серійного виробництва нових бойових літаків. За результатами оцінювання адекватності та точності розробленої математичної моделі темпу серійного виробництва багатоцільових літаків тактичної авіації можна зробити висновок про доцільність її практичного використання в ході проведення обґрунтування пропозицій щодо синтезу раціональних програм і планів розвитку тактичної авіації Повітряних Сил Збройних Сил України з урахуванням прогнозних оцінок зміни оперативного середовища у часі.
25
Чабаненко, Павло Павлович, та Олег Миколайович Бережний. "Метод оцінки якості функціонування систем озброєння та військової техніки на основі ергомереж". Озброєння та військова техніка 31, № 3 (3 лютого 2022): 100–105. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2021.3(31).100-105.
Повний текст джерелаАнотація:
Аналіз практичного використання ракетної зброї свідчить про необхідність розширення множини показників якості її використання при бойовій підготовці та за призначенням. Запропоновано метод опису та оцінки функціонування ОВТ, який реалізує ці можливості на основі функціональних ергомереж. Помилки діляться на помилки рішень та/або неправильне виконання рішень, як бойовим розрахунком – операторами, так і технічною частиною системи без звертання до терміну «збій» у зв’язку з втратою адекватності його використання.Методика моделювання з оцінкою якості виконання задачі ілюструється на прикладі заправки паливом корабля в морі з результуючими показниками безпомилковості, помилковості та небезпечності по завершенню, а також при припиненні процесу.
26
БАРАНОВ, Юрій, та Андрій БАРАНОВ. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ТЕХНІЧНИМ СТАНОМ ІНЖЕНЕРНОЇ ТЕХНІКИ В УМОВАХ ВЕДЕННЯ БОЙОВИХ ДІЙ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 81, № 3 (17 вересня 2020): 258–69. http://dx.doi.org/10.32453/3.v81i3.474.
Повний текст джерелаАнотація:
Проблемам розробки, розвитку та підтримання справного технічного стану зразків інженерної техніки в умовах ведення бойових дій приділялась та приділяється значна увага. Це пов’язано в першу чергу з широким використанням інженерних частин та підрозділів в умовах ведення бойових дій.
У роботі проведено дослідження та моделювання процесу управління технічним станом інженерної техніки за допомогою існуючої моделі статистичного прогнозування динаміки змін технічного стану інженерної техніки з використанням запропонованого науково-методичного апарату управління технічним станом інженерної техніки в умовах ведення бойових дій.
Для оцінки ефективності управління технічним станом інженерної техніки було взято інтегральний показник, що складається з часткових показників готовності і технічного використання інженерної техніки і визначаються відповідно коефіцієнтами готовності та технічного використання, а також для узагальненої оцінки результатів процесу відновлення інженерної техніки використовувався мінімаксний критерій.
Для оцінки ефективності управління технічним станом інженерної техніки взятий інтегральний показник, що складається з часткових показників готовності і технічного використання інженерної техніки і визначаються відповідно коефіцієнтами готовності та технічного використання, а також для узагальненої оцінки результатів процесу відновлення інженерної техніки використовується мінімаксний критерій.
Таким чином, за рахунок методики корегування періодичності проведення технічного обслуговування в умовах бойових дій за рахунок визначених резервів часу, що пов’язані з нерівномірністю інтенсивності використання інженерної техніки в умовах ведення бойових дій значення комплексного показника надійності підвищується і приймає постійне значення на протязі ведення бойових дій, через те, що в ці терміни технічне обслуговування не проводиться, а ефективність управління технічним станом за умови використання запропонованого науково-методичного апарату за мінімаксним критерієм підвищується на третю добу ведення бойових і зі збільшенням терміну їх ведення постійно збільшується.
27
Kotsyuruba, Volodymyr, Vadym Sivak та Oleh Uhrynovych. "Методичний підхід для формулювання вимог до системи відновлення озброєння та військової техніки". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, № 4 (30 вересня 2021): 158–68. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.4.14.
Повний текст джерелаАнотація:
Під час планування загальновійськового бою (операції) органами управління визначаються можливості системи відновлення озброєння та військової техніки, яка є складовою загальної системи забезпечення військ (сил). Саме від ефективності функціонування системи відновлення озброєння та військової техніки залежить рівень укомплектованості військових частин (підрозділів) справними зразками озброєння та військової техніки, що визначає рівень їх боєздатності.
Досвід виконання завдань військовими частинами (підрозділами) на території Донецької та Луганської областей вказує на те, що система відновлення озброєння та військової техніки не в повній мірі забезпечує виконання завдань щодо своєчасного відновлення пошкоджених зразків озброєння та військової техніки.
Основні завдання системи відновлення озброєння та військової техніки в ході бойових дій (операції), полягають у технічній розвідці, евакуації, ремонті та технічному обслуговуванні ОВТ. Відповідно на ієрархічному рівні основні завдання для тактичної ланки полягають у підтриманні бойового потенціалу військових частин (підрозділів) шляхом відновлення усього ремонтного фонду за рахунок проведення поточних ремонтів, а оперативному у періодичному поповненні військових частин (підрозділів) озброєнням та військовою технікою за рахунок проведення середніх ремонтів.
Критерієм досягнення системою поставленої мети визначено задану кількість справного озброєння та військової техніки в строю на кінець операції, а критерієм виконання завдань за рівнями ієрархії визначено ефективність відновлення озброєння та військової техніки. У статті визначено, що якщо система відновлення тактичного рівня не буде охоплювати увесь ремонтний фонд то він буде передаватись в оперативний рівень, що призведе до зниження ефективності системи відновлення оперативної ланки.
28
Радзіковський, Сергій. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ЗАПРОВАДЖЕННЯ СУЧАСНОЇ МОДЕЛІ БОЙОВОЇ ПІДГОТОВКИ У СУХОПУТНИХ ВІЙСЬКАХ НА ОСНОВІ СТАНДАРТІВ НАТО". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 84, № 1 (12 вересня 2021): 65–85. http://dx.doi.org/10.32453/3.v84i1.804.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті викладено погляди на концептуальні засади запровадження сучасної моделі бойової підготовки у військових частинах (підрозділах) Сухопутних військ Збройних Сил України шляхом адаптації стандартів НАТО, які слід вдумливо використовувати в ході підготовки військових формувань до виконання завдань за призначенням. Запропонована модель підготовки передбачає принципово інший підхід як до процесу навчання військ (сил), так і до системи їх оцінювання, що полягає в пріоритетному вирішенні завдань бойової підготовки, їх цільовому фінансуванні та матеріально-технічному забезпеченні. Продумана організація та беззаперечне виконання заходів бойової підготовки у Сухопутних військах повинно стати основним змістом повсякденної життєдіяльності військових колективів. Стаття має на меті обґрунтування необхідності запровадження сучасної моделі бойової підготовки у Сухопутних військах як дієвого та вкрай важливого інструменту стримування противника та відсічі можливій широкомасштабній збройній агресії проти України. Запровадження сучасної моделі бойової підготовки передбачає єдині підходи до основ організації системи підготовки військ (сил), а також вимоги до планування та проведення навчальних заходів. Процес бойового навчання організовується відповідно до визначених військовим частинам (підрозділам) завдань, з урахуванням досягнутого ними рівня навченості та переліків бойових спроможностей для набуття (нарощування, підтримання) протягом періоду навчання і реальних обсягів ресурсного забезпечення, виділеного на проведення заходів підготовки, а також набутого бойового досвіду та досвіду проведення сумісної підготовки з військовими формуваннями країн – членів НАТО. Основною вимогою щодо організації бойової підготовки є творчий підхід, уникнення шаблонності під час навчання форм і способів ведення маневрених бойових дій з урахуванням обстановки та тактики дій противника, спрямування зусиль на поліпшення фахової майстерності особового складу, ефективне використання підлеглими озброєння та військової техніки, досягнення перемоги з найменшими втратами у силах, засобах і ресурсах.
29
РЕЗНІК, Олег, Олег КУСТИНСЬКИЙ та Віталій ГАВРИЛЮК. "УДОСКОНАЛЕННЯ БОЙОВИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ПІДРОЗДІЛІВ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ ЩОДО БОРОТЬБИ З БРОНЬОВАНОЮ БОЙОВОЮ ТЕХНІКОЮ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 82, № 1 (2 лютого 2021): 156–67. http://dx.doi.org/10.32453/3.v82i1.536.
Повний текст джерелаАнотація:
Зважаючи на складну воєнно-політичну обстановку, яка склалась на північно-східних ділянках державного кордону нашої країни, можливість збройнної агресії зі сторони Російської Федерації проведено аналіз можливостей прикордонних підрозділів щодо боротьби з броньованими бойовими машинами.
Однією з головних тенденцій, що впливають на воєнно-політичну обстановку в Україні є інтенсивна модернізація збройних сил сусідніми державами, а також активізація розробок озброєння та військової техніки нового покоління з принципово новими можливостями вогневого ураження і управління.
Успішне виконання підрозділами Державної прикордонної служби України оперативно-службових завдань неможливе без відповідного знання тактики дій, тактико-технічних характеристик броньованої техніки противника, без вивчення досвіду форм і методів боротьби з броне об’єктами. Такі дані дають можливість синтезувати на основі порівняльно-історичного методу пропозиції щодо тактики дій прикордонних підрозділів при виконанні завдань за призначенням.
Враховуючи велику кількість броньованих бойових машин Збройних сил Російської Федерації на сухопутних ділянках державного кордону, застосування танків, бойових машин піхоти, бронетранспортерів незаконних збройних формувань на сході України, автори вважають, що під час особливого періоду в підрозділах охорони державного кордону необхідно створити групи вогневого забезпечення. З урахуванням новітніх модифікацій броньованих бойових машин, наявності активного та динамічного захисту, до складу групи вогневого забезпечення в підрозділі охорони державного кордону обов’язково повинні входити новітні протитанкові ракетні комплекси. Ми розуміємо, що боротьба з бронетехнікою не є функцією підрозділів Державної прикордонної служби України, але наявність таких підрозділів, за нашою думкою, у випадку загострення ситуації або збройної провокації дозволить проводити стримання противника і надасть можливість здійснення маневру підрозділу охорони державного кордону у визначені райони та в подальшому виконувати оперативно-службові завдання.
30
Рєзнік, Володимир, Микола Постольник, Василь Мосолов та Сергій Сторожук. "АВІАЦІЙНА ТЕХНІКА ЧЕТВЕРТОГО І П’ЯТОГО ПОКОЛІНЬ: ІСТОРІЯ ТА НАПРЯМИ ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ". Збірник наукових праць Державного науково-дослідного інституту авіації, № 17(24) (31 грудня 2021): 144–52. http://dx.doi.org/10.54858/dndia.2021-17-22.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються процеси виникнення і розвитку бойової авіаційної техніки тактичної авіації четвертого і п’ятого поколінь. Висвітлюються причини, що спонукали її виникнення, характерні риси та відмінності. Розглядаються сильні і слабкі сторони тактичних винищувачів різних поколінь, проводиться їх порівняльний аналіз. Автори зробили висновок про те, що на сьогодні представлені у світі багатофункціональні винищувачі п’ятого покоління не повністю задовольняють потреби військово-повітряних сил як через неповну відповідність тактичним вимогам, так і з економічних міркувань. Визначаються напрями подальшого розвитку авіаційної технічки четвертого покоління, що не вичерпала свій модернізаційний потенціал та спроможна у середньостроковій перспективі відповідати вимогам сучасності. Наприкінці статті висуваються пропозиції щодо можливих напрямів оновлення літакового парку тактичної авіації Повітряних Сил Збройних Сил України.
31
Юдов, Микола, Фадель Альмуваїл, Оксана Білецька та Іван Мандзій. "Особливості сценічного бою в театрі та кіно". Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Сценічне мистецтво 4, № 2 (28 жовтня 2021): 163–82. http://dx.doi.org/10.31866/2616-759x.4.2.2021.243266.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження – здійснити порівняльний аналіз особливостей використання бойових мистецтв на театральній сцені та в кінематографі. Методологія дослідження базується на історичному, структурно-аналітичному, компаративному та мистецтвознавчому підходах. Новизна дослідження. Зважаючи на світову та вітчизняну сценічну та кінематографічну практику, порівняно особливості застосовування в них бойових мистецтв. Висновки. Мистецтво сценічного бою у своїй основі ґрунтується на військових бойових мистецтвах, що підтверджують як літературні першоджерела, так і факти з біографій видатних акторів-виконавців бойових сцен у кіно. Техніка виконання сценічного бою передбачає використання прийомів з різних видів бойових мистецтв, однак на користь створення більшої виразності та забезпечення підвищення рівня безпеки для виконавців. До особливостей виконання бойових сцен у театрі можемо зарахувати обмежений простір для виконання бойових прийомів, зумовлений розмірами сценічного майданчика; домінування візуального сприйняття глядачем сцени бою фактично з єдиного ракурсу – глядацької зали; оскільки ігрова сцена бою у виставі, як правило, займає небагато часу, від виконавців не вимагають уміння досконало виконувати значний перелік прийомів сценічного бою; на постановку бойової сцени актори театру зазвичай мають значно більше репетиційного часу, ніж актори кіно; театральні актори не мають право використовувати дублі, тобто в них є лише одна спроба виконати поставлене завдання. Під час постановки бойових сцен у кінематографі здебільшого немає обмежень у просторі, сцену можна знімати в будь-якому ракурсі, а в разі невдалого виконання бойового трюку завжди можна відзняти ще один дубль, до того ж сцену можна прикрасити спецефектами та комп’ютерною графікою. У кінематографі в актора має бути чудова фізична підготовка, він має вміти користуватися значною кількістю різноманітної зброї та володіти широким діапазоном навичок з бойових мистецтв, незважаючи на той факт, що є каскадери, які здатні виконати те, що не вміє актор. Популярність актора залежить від рівня його виконавської майстерності та, зокрема, володіння мистецтвом сценічного бою.
32
Kondratyuk, Igor. "Аналіз розвитку рухомих засобів технічного обслуговування та ремонту військової автомобільної техніки". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, № 1 (18 лютого 2021): 52–69. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.1.6.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено аналіз розвитку рухомих засобів технічного обслуговування та ремонту військової автомобільної техніки. Проведений аналіз та порівняння сучасного парку рухомих засобів технічного обслуговування та ремонту військової автомобільної техніки, які знаходяться на озброєнні Збройних Сил України, країнах ближнього і дальнього зарубіжжя. За результатами аналізу встановлено, що тактико-технічні характеристики рухомих засобів технічного обслуговування та ремонту Збройних Сил України не забезпечують в сучасних умовах ефективне відновлення військової автомобільної техніки в повному обсязі. На думку автора це пов’язано із збільшенням номенклатури зразків військової автомобільної техніки, яка прийняті на озброєння у Збройних Сил України, моральним та фізичним старінням рухомих засобів технічного обслуговування та ремонту. Крім того, існуючі на озброєнні рухомі засоби ремонту та технічного обслуговування не забезпечують повноцінне виконання завдань щодо відновлення військової автомобільної техніки в польових умовах та під час ведення бойових дій. Наявне технологічне і виробниче обладнання рухомих засобів технічного обслуговування та ремонту не відповідає новітнім зразкам сучасної військової автомобільної техніки. Виходячи із зазначеного, виникає необхідність у розробленні рекомендації щодо покращення тактико-технічних характеристик рухомих засобів відновлення військової автомобільної техніки які б забезпечили їх застосування у різних формах та способах бойових дій, що в свою чергу забезпечить повноцінне виконання завдань щодо відновлення військової автомобільної техніки Збройних Сил України в польових умовах та під час ведення бойових дій.
33
Дроздов, С. С., та М. В. Науменко. "Результати оцінювання фінансових витрат на експлуатацію і підтримку багатоцільових тактичних винищувачів, що вже були у використанні". Системи озброєння і військова техніка, № 2(66) (21 травня 2021): 7–16. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.66.01.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті представлені результати оцінювання обсягів прогнозованих фінансових витрат на експлуатацію та підтримку альтернативних варіантів багатоцільових винищувачів по всій глибині довгострокового та середньострокового планування розвитку системи озброєння і військової техніки тактичної авіації Повітряних Сил Збройних Сил України, які за аналізом стану та прогнозом динаміки пропозицій на світовому ринку озброєнь можуть бути закупленими, або взятими в оренду, або отримані за лізингом. Проведене оцінювання прогнозованих обсягів фінансових витрат на експлуатацію та підтримку альтернативних варіантів багатоцільових літаків тактичної авіації, що вже були в експлуатації, ґрунтується на використанні розробленої методики оцінювання альтернативних варіантів типів багатоцільових тактичних літаків. Представлені прогнозні оцінки обсягів фінансових витрат на експлуатацію та підтримку багатоцільових літаків тактичної авіації, по-перше, враховують особливість типового розподілу вартості життєвого циклу бойової авіаційної техніки, що закуповується за імпортом, по основних його стадіях, по-друге, тенденцію щорічного зростання фінансових витрат на стадії експлуатації бойової авіаційної техніки, загальний термін експлуатації якої перевищує 15 років. Аналіз результатів прогнозних фінансових витрат на експлуатацію та підтримку тактичних літаків дозволив виявити тенденції зміни обсягів таких витрат в залежності від країни-виробника бойової авіаційної техніки.
34
Табуненко, В. О., О. П. Марценяк та В. І. Кужелович. "Удосконалення методу оцінки показників відновлюваності озброєння та військової техніки в умовах бойових дій". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 4(66), (22 жовтня 2020): 113–17. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2020.66.16.
Повний текст джерелаАнотація:
В теперішній час забезпечення боєздатності озброєння і військової техніки на необхідному рівні залежить від організації заходів технічного забезпечення, його відновлення, яке здійснюється з метою приведення пошкоджених виробів військової техніки в готовність до бойового застосування. Але, поняття відновлюваності озброєння та військової техніки не визначене державними стандартами, унаслідок чого виникають усілякі тлумачення цієї властивості. В роботі проведений аналіз найбільш вживаних визначень відновлюваності та отримані залежності для оцінки рівня відновлюваності виробів військової техніки при виконанні завдань за призначенням.
35
Нанівський, Роман, Сергій Голушко та Юрій Святий. "ПРОПОЗИЦІЯ ЩОДО ЗМЕНШЕННЯ ДИНАМІЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ НА ЕЛЕМЕНТИ КРІПЛЕННЯ КОЛІЙНОГО КАТКОВО-НОЖОВОГО МІННОГО ТРАЛА КМТ-7". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 85, № 2-3 (11 квітня 2022): 320–35. http://dx.doi.org/10.32453/3.v85i2-3.851.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розроблено пропозицію, яка належить до категорії вдосконалення тактико-технічних характеристик машин інженерного озброєння та спрямовано її на підвищення експлуатаційних характеристик, надійності застосування мінних тралів і покращення якості виконання робіт екіпажем бойової техніки, за рахунок зменшення динамічних навантажень, шляхом удосконалення елементів кріплення рами трала та пневмосистеми трала з подальшим доопрацюванням. Застосування мінних тралів, як один із засобів подолання мінно-вибухових загороджень, передбачає собою складний процес операцій щодо підготовки та використання самого трала під час виконання бойового завдання. Ураховуючи необхідність високих показників до засобів подолання мінно-вибухових загороджень, мінні трали є одним із основних засобів, до яких висуваються потреби ефективності, збільшеної вибухостійкості, зменшення впливу вибуху інженерних боєприпасів на екіпаж машини, зменшення динамічних навантажень на елементи кріплення трала під час вибуху, швидкість кріплення трала на техніку, проведення технічного обслуговування. У результаті роботи обґрунтовано варіант удосконалення елементів кріплення мінного трала шляхом встановлення демпферних пристроїв на раму трала та доопрацювання пневмосистеми для поглинання сили вибуху, що матиме низку позитивних параметрів, які відображаються на експлуатаційних характеристиках трала, а саме: зменшення баронавантаження на екіпаж; збільшення терміну експлуатації трала; збільшення вибухостійкості трала; зменшення часу відновлення трала після вибуху.
36
Ovcharenko, Igor, Andrey Zvonko, Anton Tkachenko та Alexander Yaroshenko. "Аналіз функціонування системи відновлення озброєння та військової техніки". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, № 4 (31 серпня 2021): 177–88. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.4.16.
Повний текст джерелаАнотація:
Особливості ведення війн та збройних конфліктів вказують на те, що для забезпечення живучості військових формувань, які приймають участь в операціях (бойових діях), одним із пріоритетів є своєчасне повернення до строю пошкоджених зразків озброєння та військової техніки. Успіх виконання завдань під час ведення збройного протистояння в значній мірі буде залежати не тільки від вогневих і ударних можливостей угруповань військ (сил), але і від того, як швидко вони зможуть відновити свою боєздатність в умовах впливу сучасних засобів ураження. Завдання щодо своєчасного відновлення озброєння та військової техніки, в ході ведення операцій (бойових дій) покладається на ремонтно-відновлювальні органи від яких залежить рівень укомплектованості військ (сил) справними зразками озброєння та військової техніки.
В статті проведено аналіз умов та факторів, які впливали на систему відновлення озброєння та військової техніки в широкомасштабних операціях у Другій Світовій Війні та в локальних війнах в Афганістані, в операції російських військ в Першій Чеченській кампанії. Розкриті основні проблеми з якими стикались ремонтно-відновлювальні підрозділи та частини під час відновлення озброєння та військової техніки в цих війнах та локальних збройних конфліктах з метою визначення характерних проблемних питань, що призводять до зниження рівня боєздатності військ.
37
Грубель, М. Г., Л. В. Крайник та А. М. Андрієнко. "Основи формування національної нормативної бази щодо прохідності колісної військової автомобільної техніки". Системи озброєння і військова техніка, № 2(62), (8 червня 2020): 7–17. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2020.62.01.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті виконано порівняльний аналіз нормативних законодавчих баз країн НАТО та Росії щодо прохідності колісної військової автомобільної техніки (ВАТ) вимог та методів оцінки. Встановлено, що у країнах НАТО чинними є стандарти, які для експериментальної оцінки несної здатності опорних поверхонь (ОП) руху, ґрунтується на використанні конусного індексу СІ (англ. Сone index), який на відміну від характерного для України «радянського підходу», комплексно враховує вологість ґрунту, характеристики ОП театру бойових дій та дозволяє за допомогою стандартизованого програмного комп’ютерного забезпечення визначати найбільш раціональні маршрути і орієнтовні швидкості руху відповідних переміщень колісної ВАТ. Сформовано порогові значення показників опорної і профільної прохідності залежно від категорії та класу колісної ВАТ. Сформована класифікація ВАТ за прохідністю, яка дозволила розмежовувати класи за повною масою перспективних зразків колісної ВАТ та визначити порогові значення регламентованих показників профільної прохідності при яких забезпечується рух зразків колісної ВАТ: глибину броду, максимальні кути підйому та косогору, висоту порогової перешкоди, ширина рову (окопу). Опрацьовані методичні засади експериментальної оцінки опорної прохідності та визначення максимальних швидкостей руху ВАТ для найбільш характерних типів ОП. З метою визначення прохідності зразків колісної ВАТ за показником ММР (англ. Mean measure presure) методику його визначення удосконалено для врахування особливостей компоновки зразків колісної ВАТ. Сформовано основи національного стандарту ДСТУ-В “Військова автомобільна техніка. Прохідність та методи оцінки”.
38
Казєв, О. В., М. М. Овчар та І. В. Кошельник. "ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 100, № 1 (28 квітня 2021): 93–103. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-100-1-93-103.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена аналізу питань вищої військової освіти. У цій загальній проблемі виділено питання загальновійськової підготовки майбутніх фахівців прикордонного відомства. Завдання щодо захисту та охорони державного кордону в українському суспільстві покладені на прикордонне відомство. Зазначена відомча структура має тривалу історію розвитку, і має можливість здійснювати підготовку власних офіцерських кадрів в єдиному вищому військовому навчальному закладі прикордонної служби – Національній академії. Мета загальновійськової підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників полягає у створенні системних знань, умінь та навичок щодо вимог та потенціалу застосування бойової/спеціальної техніки; ведення бойових дій, виконання професійних завдань у мирний час та особливий період; щодо порядку дій у зоні різного виду зараження.
Основними завданнями загальновійськової підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників є розуміння загальної характеристики сучасного бою. Пріоритетність цього завдання полягає в тому, що сучасній історичній епосі притаманна поява безлічі несистемних явищ та процесів, а це напряму вплинуло на загальні риси сучасного бою: висока напруженість; маневреність; короткочасність; максимальна швидкість; нові способи ведення бойових дій тощо. Виділено такі інноваційні технології, що варто застосовувати у загальновійськовій підготовці курсантів-прикордонників та які дають змогу виділити більше часу саме для практики: технології імітаційного моделювання; проектні технології, технології тренінгу та workshop, технологія індивідуального навчання, коучінг. Ефективність підготовки не матиме позитивної динаміки, якщо науково-педагогічні працівники будуть категоричними по відношенню до певної технології, методики, прийому або засобу.
39
Pochechun, Alexander, Nikolai Dorofeev та Roman Fomin. "Аналіз експлуатації пневматичних шин в зоні бойових дій". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 10, № 1 (29 лютого 2020): 84–93. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2020.10.1.10.
Повний текст джерелаАнотація:
В даній статті проведений аналіз експлуатації пневматичних шин у складі зразків бойових колісних машин та військової автомобільної техніки, які залучені до проведення операції на сході країни. Вказані основні проблеми та надані пропозиції щодо їх вирішення.
40
Sampir, Oleksandr. "Удосконалена методика визначення можливостей з технічної розвідки пошкоджених зразків озброєння та військової техніки в ході ведення бойових дій". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, № 2 (27 квітня 2021): 141–51. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.2.14.
Повний текст джерелаАнотація:
Відповідно до вимог реалізація основних напрямів розвитку озброєння та військової (спеціальної) техніки на довгостроковий період повинна здійснюватися відповідно до визначених потреб та фінансово-економічних можливостей держави шляхом максимального використання досягнень вітчизняної науки та техніки; розвитку технологічних можливостей оборонно-промислового комплексу насамперед у сфері базових і критичних технологій за рахунок реалізації середньострокових державних та інших програм і спрямовується на підготовку виробництва для забезпечення виготовлення нового, модернізацію наявного озброєння та військової (спеціальної) техніки на високому рівні та в необхідній кількості.
Поступовий розвиток озброєння та військової (спеціальної) техніки і формування наукового, технологічного та технічного потенціалу за відповідним напрямом здійснюється у результаті реалізації пріоритетних напрямів розвитку озброєння та військової (спеціальної) техніки шляхом проведення фундаментальних та пошукових досліджень для забезпечення потреб безпеки і оборони.
З метою максимального використання здобутків оборонно-промислового комплексу України для потреб Збройних Сил в статті пропонуються шляхи удосконалення пересувних засобів для ведення технічної розвідки пошкоджених зразків озброєння та військової техніки в ході ведення бойових дій.
41
Nakonechnyi, O. V. "ІНТЕГРАЛЬНИЙ ПОКАЗНИК ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМИ ЛОГІСТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИЛ ОБОРОНИ ДЕРЖАВИ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 6, № 58 (28 грудня 2019): 71–74. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.6.071.
Повний текст джерелаАнотація:
Досвід історії війн і воєнних конфліктів показує, що у кожній успішно проведеній воєнній компанії, операції, бою, як і у кожній поразці, необхідно, поряд з іншими причинами, шукати позитивні та негативні сторони у роботі органів матеріально-технічного забезпечення, їх організації, можливостях і способах забезпечення. Розвиток системи логістичного забезпечення завжди здійснювався паралельно з розвитком збройних сил і способів ведення війни, операції і бою. Нові види озброєння, бойової техніки, способи ведення бойових дій висували свої вимоги до системи логістичного забезпечення, змушували виробляти більш сучасні форми організації системи логістичного за- безпечення. Система логістичного забезпечення сил оборони держави є складною, багаторівневою структурою. В ході проведеного автором статті дослідження розроблено інтегральний показник оцінки ефективності системи логістично- го забезпечення сил оборони держави. Зазначений показник дозволяє провести оцінку ефективності функціонування системи логістичного забезпечення сил оборони держави, при цьому як системи в цілому так і окремих її елементів. Зазначений показник дозволяє оцінити кількісно-якісний склад сил і засобів логістичного забезпечення сил оборони держави; структуру сил і засобів логістичного забезпечення сил оборони держави; тактико-технічні характеристики зразків озброєння та військової техніки, що входять до складу сил і засобів логістичного забезпечення сил оборони держави; можливості з відновлення зразків озброєння та військової техніки тощо В процесі проведеного дослідження використані як загальнонаукові, так і спеціальні методи дослідження: семантичний – для розвитку сутнісної частини дефініцій категорійного апарату військової логістики; методи економічного аналізу – для оцінювання тенденцій у вій- ськовому забезпеченні Збройних Сил України; методи системного аналізу – для оцінювання передумов та інтеграції цілей у процесі формування військової логістичної системи; методи економіко-математичного моделювання – для оп- тимізації структури та внутрішніх процесів військової логістичної системи. За результатами проведеного аналізу ав- тором було визначені основні недосконалості системи логістичного забезпечення Збройних Сил України та проведено обґрунтування шляхів удосконалення системи логістичного забезпечення Збройних Сил України
42
Сафін, Олександр, та Анатолій Якимчук. "ПСИХОЛОГІЧНІ ІНСТРУМЕНТИ РОБОТИ З УЧАСНИКАМИ АНТИТЕРОРИСТИЧНИХ ОПЕРАЦІЙ ПІД ЧАС ЇХНЬОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки 14, № 3 (27 березня 2020): 235–51. http://dx.doi.org/10.32453/5.v14i3.228.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтовуються психологічні інструменти проведення реабілітаційних заходів із ветеранами бойових дій. Зазначається, що на сьогодні пропонується великий вибір технік і методик психотерапевтичної і психологічної допомоги комбатантам, що використовують такі методи корекції посттравматичних станів як метод раціональної психокорекції, психологічний дебрифінг, методи психічної саморегуляції, методи особистісно-орієнтованої психокорекції. Але лише заходами психологічного дослідження, психологічного консультування і психокорекції складну проблему бойової психічної травми не вирішити. Адже у патогенезі психогенних травм домінуючою є проблема перенапруження і перебудови нейрогуморальних механізмів забезпечення адаптаційних процесів зі зміною біохімічного складу речовин головного мозку, у першу чергу, релізінг-факторів і нейропептидів, а також формування стійких патологічних змін у структурній організації функціональних систем забезпечення життєдіяльності організму. У поранених і хворих клінічна картина загострюється ще й специфічними для нозологічнихформ со матопсихічними проявами. У цій ситуації, окрім психологічних бесід, потрібно активно застосовувати методи фармакокорекції психотропними ліками, адаптогенами, біостимуляторами, фізіотерапевтичні та психотерапевтичнімет оди. Доцільно інтенсивно застосовувати заходи і методи комплексної психофізіологічної реабілітації з усіма її формами: превентивною, клінічною, функціональною, психологічною. і заходами – психодіагностика, фармакокорекція, психотерапія, психокорекція, фізіотерапія, тренінги, аутотренінги. Групова психотерапія у межах соціально-психологічної реабілітації може розглядатися як один з основних методів надання психологічної допомоги особам, що перенесли психотравмуючий стрес на війні. У процесі соціально-психологічної реабілітації, можливо, саме робота з розвитку емоційної сфери ветеранів бойових дій допоможе їм виявити інтерес до себе як до творців власного життя, здатних отримувати від нього моральне задоволення.
43
Тарасенко, Л. П. "Музей ракетних військ стратегічного призначення: експонати розсекречених комплексів ." Воєнно-історичний вісник 38, № 4 (2 грудня 2020): 92–99. http://dx.doi.org/10.33099/2707-1383-2020-38-4-92-99.
Повний текст джерелаАнотація:
Здійснено огляд та виклад історії нині розсекреченої, а раніше абсолютно невідомої військової автомобільної техніки. Подано опис агрегатів рухомих ґрунтових ракетних комплексів, які створювалися в умовах абсолютної таємності в закритих спеціальних конструкторських бюро і на численних підприємствах країни.
Ключові слова: Ракетні війська стратегічного призначення, бойове чергування, рухомий ґрунтовий ракетний комплекс, рухомий командний пункт, автономні машини бойового, технічного і побутового забезпечення особового складу стратегічних ракетних комплексів.
44
ЗАЙЦЄВ, Ігор, Ярослав КОРОЛЬ та Юрій ЛІСНІЧЕНКО. "АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ВЕДЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ РОЗВІДКИ В УМОВАХ СУЧАСНОГО МІСТА". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 82, № 1 (2 лютого 2021): 45–58. http://dx.doi.org/10.32453/3.v82i1.530.
Повний текст джерелаАнотація:
Досвід локальних війн та збройних конфліктів останніх десятирічь підтверджує що бойові дії відбуваються переважно в умовах урбанізованої місцевості. Щільність забудови населених пунктів кожного року постійно зростає. Як в мирний час, так і в воєнний час в населених пунктах, особливо у великих містах, сконцентрований економічний, соціальний та політичний потенціал, і тому населені пункти мають важливе значення під час ведення бойових дій із застосуванням усіх видів зброї.
В умовах сучасності, коли асиметричні загрози суттєво відрізняються від небезпек кінця ХХ століття, виникає тенденція щодо збільшення просторових і скорочення часових характеристик бою. Міста же у свою чергу створюють ідеальне середовище для ведення партизанських дій іррегулярними збройними формуваннями, оскільки перевага регулярних військових підрозділів, передусім технічна, при діях в умовах високо урбанізованої місцевості значною мірою нейтралізується. Так як специфіка бою в умовах сучасного міста часто вимагає від підрозділів здатності діяти самостійно у відриві від основних сил військових частин. Відповідно до цього повинні змінюватись і способи ведення бойових дій, так як в подібних умовах обмежується мобільність військ, ускладняється управління підрозділами, вогнем та здійснення маневру. Збільшується потреба в отриманні та добуванні розвідувальних відомостей про противника та місцевість у районі майбутніх дій, необхідних для підготовки та ведення успішного бою.
У статті на основі аналізу характеристик та тенденцій розвитку сучасних міст та населених пунктів, якісної зміни військового озброєння Збройними Силами України та арміями провідних країн світу розглянуто проблемні питання подальшого удосконалення та особливостей ведення тактичної розвідки в особливих умовах, в місті.
45
Власюк, Валерій, та Олексій Гасан. "МЕТОДИКА ОЦІНЮВАННЯ МОЖЛИВОСТІ ВИКОНАТИ БОЙОВЕ ЗАВДАННЯ ПОХІДНОЮ ОХОРОНОЮ ЩОДО НЕДОПУЩЕННЯ РАПТОВОГО НАПАДУ ПРОТИВНИКА НА ГОЛОВНІ СИЛИ ПІД ЧАС ЗДІЙСНЕННЯ МАРШУ ПІДРОЗДІЛОМ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 84, № 1 (12 вересня 2021): 5–19. http://dx.doi.org/10.32453/3.v84i1.800.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено методику, застосування якої може дозволити розробляти рекомендації командирам підрозділів Національної гвардії України та інших військових формувань щодо оцінювання та досягнення прогнозованої можливості успішного виконання бойових завдань з розвідки похідною охороною для недопущення раптового нападу противника на колону головних сил під час здійснення маршу. У роботі було прийнято та наведено систему гіпотез і допущень, яка визначає рамки та обмеження проведеного дослідження відносно реальних умов здійснення маршу колоною головних сил та дій похідної охорони підрозділу Національної гвардії України.Послідовне застосування методики та отримані результати моделювання можливо використовувати для розроблення рекомендацій командирам підрозділів Національної гвардії України та іншихвійськових формувань для досягнення встановленої прогнозованої можливості виконати бойове завдання похідною охороною щодо недопущення раптового нападу противника на головні сили колони, що охороняються.Для застосування методики передбачено шість етапів. На першому кроці здійснюють збирання та обробку початкових даних, необхідних для отримання шуканої оцінки ймовірності успішного виконання бойового завдання з розвідки похідною охороною підрозділу під час здійснення маршу. З другого по п’ятий крок відбувається оцінювання шуканих проміжних ймовірностей. На шостому кроцівиникає можливість формувати рекомендації командирам підрозділу та органу розвідки щодо недопущення раптового нападу на головні сили колони під час здійснення маршу.Рекомендації ґрунтуються на тактико-технічних характеристиках одиниць озброєння, військової техніки, засобів ведення розвідки, що наявні у підрозділах Національної гвардії України та можуть бути поширені для застосування іншими військовими формуваннями.Оцінки шуканих значень ймовірностей можливо отримати за допомогою застосування відомих та апробованих підходів математичного моделювання військових дій. Оцінку вірогідності та адекватності отриманих результатів моделювання, рекомендацій може бути проведено шляхом порівняння теоретичних розрахунків з уже відомими результатами виконання бойових завдань на Сході України підрозділами Національної гвардії України та іншими військовими формуваннями, що накопичено у відповідних відомостях та донесеннях.
46
Лагутін, Г. І., О. М. Романов, А. М. Панченко та О. О. Юр’єв. "Аналіз можливості застосування ємнісних накопичувачів енергії в дизельних електростанціях систем електропостачання комплексів озброєння та військової техніки в умовах ведення бойових дій". Системи озброєння і військова техніка, № 2(62), (8 червня 2020): 66–72. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2020.62.09.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті проведений аналіз особливостей запуску двигунів дизель-генераторів в польових умовах, пов’язаних з станом акумуляторів, проаналізовані схемні рішення існуючих способів пуску дизель-генераторів підрозділів військових частин, які розгорнуті в зоні ведення бойових дій. На підставі проведеного аналізу розроблені пропозиції щодо застосування молекулярних накопичувачів енергії для їх сумісного використання з стартерними акумуляторними батареями в дизельних електростанціях систем електропостачання комплексів озброєння та військової техніки в умовах ведення бойових дій.
47
Лагутін, Г. І., В. М. Уваров, Я. А. Смола та О. О. Юр’єв. "Аналіз способів та засобів щодо зниження демаскуючих чинників пересувних електростанцій в умовах ведення бойових дій". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 3(40), (12 серпня 2020): 107–13. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2020.40.12.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті проаналізовані особливості пересувних електростанцій комплексів озброєння та військової техніки як джерел акустичного випромінювання, проаналізовані способи зниження демаскуючих чинників пересувних електростанції у складі військових підрозділів, які розгорнуті в польових умовах, та на підставі аналізу особливостей їх використання для забезпечення енергопостачання в таких умовах надані пропозиції щодо застосування технічних засобів зниження рівня акустичного випромінювання пересувних електростанцій комплексів озброєння та військової техніки Збройних Сил України.
48
СОКІЛ, Богдан, та Юрій ЧАГАН. "ДИНАМІКА КОРПУСУ ГУСЕНИЧНИХ МАШИН ІЗ НЕКОНСЕРВАТИВНОЮ СИЛОВОЮ ХАРАКТЕРИСТИКОЮ ПІДВІСКИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 81, № 3 (17 вересня 2020): 505–16. http://dx.doi.org/10.32453/3.v81i3.490.
Повний текст джерелаАнотація:
Дана стаття присвячена вивченню нелінійної математичної моделі динаміки гусеничного транспортного засобу. При моделюванні коливань корпусу гусеничного транспортного засобу на базі лінійних та квазілінійних (лінеаризованих) моделей характеристики відновлюючої сили пружних елементів із достатнім степенем точності відображають коливання корпусу для невеликих деформацій торс іонів, тобто руху бойової гусеничної машини пересіченою місцевістю із відносно невеликими нерівностями. Для значних їх деформацій побудовані відповідні розрахункові моделі не в повній мірі відображають динамічний процес руху. Використання нових матеріалів при виробництві торсионів із динамічними пружними властивостями потребують уточненого підходу до побудови нелінійних математичних моделей динаміки руху зразків бронетанкового озброєння та їх базових машин. При побудові математичної моделі було розглянуто тільки вертикальні коливання корпусу гусеничного транспортного засобу під впливом на нього нелінійної пружної сили торсіонів, яка залежить від деформації всіх торсионів та швидкості їх реакції.
Основні характеристики коливань корпусу було визначено в залежності від співвідношень між величинами нелінійної відновлюючої сили і росту амплітуди коливань. При побудові математичної моделі вважалось, що технічна характеристика демпферних пристроїв системи підресорювання бойової машини залежить від швидкості переміщення корпусу.
Результати показують, що із ростом амплітуди коливань власна частота може зростати, спадати і навіть залишатись сталою, що безумовно необхідно враховувати при проектуванні систем підресорювання нових або модернізації існуючих гусеничних бойових машин,тому що закладені раціональні технічні рішення у їх підвіску призведе до зменшення впливу пересіченої місцевості на корпус, захисту особового складу, вантажів та спорядження від надмірних навантажень.
49
Слюсаренко, М. О., О. М. Семененко, Р. В. Бойко та О. Ю. Коркін. "Визначення та обґрунтування параметрів безвідмовності на етапі проектування зразка бойової техніки". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 4(58) (30 листопада 2018): 89–93. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2018.58.12.
Повний текст джерела
50
Пащенко, Сергій, Борис Карпінос, Олег Добриденко та Петро Ковель. "ВПЛИВ БОЙОВИХ УРАЖЕНЬ НА ТЕХНІЧНИЙ СТАН СИЛОВИХ КОНСТРУКЦІЙ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ". Збірник наукових праць Державного науково-дослідного інституту авіації, № 17(24) (31 грудня 2021): 133–38. http://dx.doi.org/10.54858/dndia.2021-17-20.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті запропоновано підхід до визначення впливу бойових уражень на несучу здатність конструкцій авіаційної техніки. Зазначений підхід базується на чисельно-фізичному моделюванні напружених станів складних механічних об’єктів. Наведено результати моделювання технічного стану силових елементів літаків та вертольотів з бойовими ураженнями. Розглянуто можливості відновлення стану конструкції за рахунок технологічних рішень.