Увійти

Готові списки джерел за темами / Благо / Статті в журналах

Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Благо.

Статті в журналах з теми "Благо"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Благо".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Djedushev, Viktor. "Суспiльне та iндивiдуальне благо в соцiальних концепцiях Платона й Аристотеля". Актуальні проблеми духовності, № 13 (27 лютого 2017): 148–60. http://dx.doi.org/10.31812/apd.v0i13.1813.

Повний текст джерела

Анотація:

В статтi пропонується розрiзняти iндивiдуальне i суспiльне благо в фiлософських системах Платона та Аристотеля. На думку автора, таке розрiзнення чiтко не простежується в античних класикiв, але воно є продуктивним з огляду на те, що в їхнiх концепцiях започатковується традицiя надання переваги iндивiдуального блага перед суспiльним.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Даведенко, Светлана Викторовна, and Екатерина Валерьевна Бакшутова. "THE CATEGORY OF GOOD IN CLASSICAL WESTERN EUROPEAN DISCOURSE." Вестник Тверского государственного университета. Серия: Философия, no. 1(55) (April 23, 2021): 168–79. http://dx.doi.org/10.26456/vtphilos/2021.1.168.

Повний текст джерела

Анотація:

Статья посвящена анализу генезиса категории «благо». Актуальность данной работы обусловлена растущей значимостью такого феномена, как благополучие. Личностное благополучие - предмет исследований социологии и психологии, эксплицирующих его феноменологию прежде всего в прикладных аспектах; для социальной же философии данная проблематика выступает новеллой. Коннотация благополучия как качества жизни в современной литературе полностью нивелирует духовные аспекты категории. Авторы прослеживают трансформацию смыслов категории, исходя из понимания блага в первую очередь как «общего блага», сформировавшегося в Античности, эпоху, когда понятие и образ составляли единство в созерцании форм, благодаря чему благо выступает ценностью, объединяющей человека, человечество и мир. Для Платона благо социально и оно же - цель познания, для Аристотеля - полнота моральных добродетелей и наслаждение; идеи античных философов находят свое развитие в христианской теологии и реинтерпретируются в Новое время, когда в качестве установки познания появляется разумеющее «Я». Благо - уже не единство тела и духа, но единство разума, долга и свободы. Место метафизики занимает опыт, категория блага сменяется категорией благополучия - социального и личного, и обязательно конкретно измеримого. The article is devoted to the analysis of the genesis of the category «good». The relevance of this work is due to the growing importance of such a phenomenon as well-being. Personal well-being is the subject of research by sociology and psychology, which explicate its phenomenology primarily in applied aspects; for social philosophy, this issue is a novel. The connotation of well-being as a quality of life in modern literature completely negates the spiritual aspects of the category. The authors trace the transformation of the meanings of the category, proceeding from the understanding of the good primarily as a «common good», which was formed in Antiquity, the era when the concept and the image were a unity in the contemplation of forms, due to which the Good is a value that unites man, humanity and the world. For Plato, the Good is social and it is also the goal of knowledge, for Aristotle it is the fullness of moral virtues and pleasure; the ideas of ancient philosophers find their development in Christian theology and are reinterpreted in modern times, when an understanding «I» appears as an attitude of cognition. Goodness is no longer a unity of body and spirit, but a unity of reason, duty and freedom. The place of metaphysics is taken by experience, the category of good is replaced by the category of well-being - social and personal, and necessarily specifically measurable.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Демидова, С. А. "«Если жизнь – благо, то благо и смерть»: парадоксальная танатология Л.Н. Толстого". Гуманитарные исследования в Восточной Сибири и на Дальнем Востоке 53, № 3 (2020): 149–55. http://dx.doi.org/10.24866/1997-2857/2020-3/149-155.

Повний текст джерела

Анотація:

Проблема смерти является ключевой как для Толстого-писателя, так и для Толстого-мыслителя. Все религиозно-философские и художественные искания Л.Н. Толстого сосредоточены на исследовании феномена существования через экзистенциальное осмысление факта умирания. Повесть «Смерть Ивана Ильича» наиболее полно и последовательно раскрывает парадоксальную танатологию Толстого: смерть одновременно и абсолютное зло, и величайшее благо; она противоположна жизни, но является неотъемлемой ее частью. «Смерть есть жизнь», – перефразирует Толстой слова древнегреческого философа, и в этом утверждении русский мыслитель дает квинтэссенцию собственной философии смерти. Ключевые слова: Л.Н. Толстой, экзистенциализм, танатология, феномен смерти, смысл жизни, свобода, любовь, добро Death is a key issue for both Tolstoy as a writer and Tolstoy as a thinker. All of Leo Tolstoy’s religious, philosophical and artistic investigations focus on the study of the phenomenon of existence through existential reflection on the fact of dying. It is Tolstoy’s story «The Death of Ivan Ilyich» that most consistently reveals the paradoxes of his thanatology. In his view, death is both an absolute evil and the greatest good; it is the opposite of life, being an integral part of it. «Death is life» – that is how Tolstoy paraphrases the words of the ancient Greek philosopher, and this statement represents the quintessence of the Russian thinker’s philosophy of death. Keywords: Leo Tolstoy, existentialism, thanatology, phenomenon of death, meaning of life, freedom, love, good

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Демидова, С. А. "«Если жизнь – благо, то благо и смерть»: парадоксальная танатология Л.Н. Толстого". Гуманитарные исследования в Восточной Сибири и на Дальнем Востоке 53, № 3 (2020): 149–55. http://dx.doi.org/10.24866/1997-2857/2020-3/149-155.

Повний текст джерела

Анотація:

Проблема смерти является ключевой как для Толстого-писателя, так и для Толстого-мыслителя. Все религиозно-философские и художественные искания Л.Н. Толстого сосредоточены на исследовании феномена существования через экзистенциальное осмысление факта умирания. Повесть «Смерть Ивана Ильича» наиболее полно и последовательно раскрывает парадоксальную танатологию Толстого: смерть одновременно и абсолютное зло, и величайшее благо; она противоположна жизни, но является неотъемлемой ее частью. «Смерть есть жизнь», – перефразирует Толстой слова древнегреческого философа, и в этом утверждении русский мыслитель дает квинтэссенцию собственной философии смерти. Ключевые слова: Л.Н. Толстой, экзистенциализм, танатология, феномен смерти, смысл жизни, свобода, любовь, добро Death is a key issue for both Tolstoy as a writer and Tolstoy as a thinker. All of Leo Tolstoy’s religious, philosophical and artistic investigations focus on the study of the phenomenon of existence through existential reflection on the fact of dying. It is Tolstoy’s story «The Death of Ivan Ilyich» that most consistently reveals the paradoxes of his thanatology. In his view, death is both an absolute evil and the greatest good; it is the opposite of life, being an integral part of it. «Death is life» – that is how Tolstoy paraphrases the words of the ancient Greek philosopher, and this statement represents the quintessence of the Russian thinker’s philosophy of death. Keywords: Leo Tolstoy, existentialism, thanatology, phenomenon of death, meaning of life, freedom, love, good

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Мельников, Л. "Нанотехнологии : благо или зло?" Свет, № 10 (2009): 18–23.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Мельников, Л. "Нанотехнологи: благо или зло". Наука и религия, № 2 (2010): 10–13.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Berezhnov, Denis. "«Без красоты и гвоздя не выдумаете»". Philosophy Journal of the Higher School of Economics 5, № 3 (29 вересня 2021): 13–31. http://dx.doi.org/10.17323/2587-8719-2021-3-13-31.

Повний текст джерела

Анотація:

Антинигилистический роман «Бесы», изначально задуманный как политический памфлет, обладает мощным сатирическим зарядом, направленным против утилитаризма. Полемика с «передовыми идеями» «Современника» и «Русского слова» разворачивается в романе на нескольких уровнях, и ее сердцевину составляет конфликт, сосредоточенный на проблеме соотношения эстетики и общественного блага. Для разрешения этой проблемы автор статьи выдвигает комплексную интерпретацию категории «прекрасного», которая входит в состав эстетического мировоззрения Степана Трофимовича Верховенского и воплощается в его монологах. Апофеозом развития «эстетической» темы в романе становится его патетический гимн красоте, произнесенный на «губернском празднике». В статье предлагается онтологическое истолкование его речи. Рассматривая красоту как составную часть триединой идеи (истины, добра и красоты), автор приходит к выводу, что прекрасное, воспринимаемое как сущность Бога (Достоевский) или мира идей (Платон), является творящим, а не творимым бытием, и любое благо, осуществляемое на земле, имеет причину в вечно тождественном царстве гармонии (красоте) и только из него выводимо. Для подтверждения исходного тезиса автор обращается к текстам В. Соловьева, Н. Бердяева, П. Чаадаева и особое внимание уделяет диалогам Платона («Гиппий Больший», «Пир» и др.), которые позволяют с новых позиций осмыслить категорию красоты в ее отношении к пользе и благу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Прокопенко, В. В. "Благо и другие идеи Платона". Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Філософія. Філософські перипетії", вип. 59 (2018): 6–15.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Ланкин, Вадим Геннадьевич, та Гезаль Мамедрасуловна Галмагова. "БЛАГО ЧЕЛОВЕКА В МИРЕ ИННОВАЦИЙ: К МЕТОДОЛОГИИ ОБОСНОВАНИЯ КРИТЕРИЕВ ИДЕНТИФИКАЦИИ". Векторы благополучия, № 4(35) (31 січня 2020): 31–41. http://dx.doi.org/10.18799/26584956/2019/4(35)/1002.

Повний текст джерела

Анотація:

В статье рассматриваются методологические подходы при построении антропологии инновации как сферы знания, необходимой сегодня для объективной оценки инноваций и проектов в области социальных технологий, имеющих существенное воздействие на человека. Цель исследования – построение концептуальных оснований для осмысления и оценки социальных и технологических инноваций в их значении для человеческого бытия. Это предполагает ответ на вопрос «Что есть благо для человека в условиях перманентных и тотальных инновационных процессов?». Методология предлагаемого подхода основывается на понимании человека как смыслообразующего центра в открытом мире-событии и как метасистемы по отношению к системам общества и технологий. Варианты логики инновационных изменений рассмотрены в ключе таких понятий, как интеграция, эволюция, трансгрессия, инволюция. Результаты работы отражают положение, что критерии блага человека в условиях широких непрерывных инноваций могут строиться на объективно-антропологической основе, а не на субъективно-этической, что ключевые ориентиры определения позитивной значимости изменений человеческой действительности − это идентичность, развитие, жизнь и безопасность. В статье дается краткая оценка практической значимости ее теоретических результатов, связанная с возможностью уточнения постановки целей социальной рефлексии, экспертной оценки и контроля инноваций, способных существенно преобразовывать жизнь человека, с конкретизацией и коррекцией инструментария гуманитарной экспертизы значимых инноваций в их направленности на благо человека и его развитие.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Цветкова, В. А. "Система цитирования: где благо, где зло". Научные и технические библиотеки, № 1 (2015): 18–22.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Молчанов, Р. "Ім"я як особисте немайнове благо". Юридична Україна, № 10 (2008): 58–63.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Поліщук, О. С. "Західноєвропейська цивілізація: благо чи васальна терпимість?" Філософські обрії, Вип. 37 (2017): 100–110.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Чичкина, Светлана. "Инвестиции TACIS - на благо регионов России". Туризм: практика, проблемы, перспективы, № 1 (2006): 72.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Shramko, Yaroslav. "Основні напрямки аналітичної політичної філософії". Актуальні проблеми духовності, № 21 (27 грудня 2020): 63–80. http://dx.doi.org/10.31812/apd.v0i21.4370.

Повний текст джерела

Анотація:

Сучасна політична філософія аналітичного спрямування демонструє наявність великого спектру течій, концептуальних підходів та конкретних теорій, які розглядають найрізноманітніші проблеми політичного життя суспільства. Всі ці проблеми зрештою зводяться до проблеми суспільного блага — в чому воно полягає і як його можливо (якщо взагалі можливо) досягти. Суспільне благо слід розуміти тут гранично широко, не як набір якихось конкретних матеріальних або духовних благ, а як те, що Арістотель називав "благим життям", заради якого люди, власне, і об’єднуються в суспільство і яке передбачає вищу ступінь індивідуальної і суспільної досконалості (в першу чергу, моральної). З огляду на те, що досягнення суспільного блага можливе лише за умови, що суспільство грунтується на ідеї справедливості, одним з центральних завдань політичної філософії стає теоретична експлікація саме цієї ідеї — дати пояснення, в чому вона має полягати і яким чином суспільство і держава можуть і повинні їй відповідати. Ця ідея виступає засадничою для інших суспільних цінностей, найважливіші з яких знайшли своє вираження в знаменитому гаслі Великої французької революції: "Свобода, рівність, братерство!". Залежно від того, яка цінність приймається як визначальна для розв’язання проблеми справедливості, можна виділити чотири основні напрями сучасної аналітичної політичної філософії: утилітаризм (користь), лібералізм (свобода), егалітаризм (рівність), комунітаризм (спільність). Згідно з утилітаризмом, в основі справедливості, як і будь-яких інших понять моральної і політичної філософії, лежить принцип корисності. Соціально-політичні концепції ліберального типу визнають свободу за основну політичну цінність. Теорії егалітаризму розрізняються між собою залежно від концепції рівності, яку вони приймають. Відповідно до уявлень комунітаризму, в центрі політико-філософського розгляду взагалі і концепції соціальної справедливості зокрема повинні знаходитися не окремі індивіди, а спільноти людей і суспільство загалом.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Стекольников, К. Е. "ОРГАНИЧЕСКОЕ ЗЕМЛЕДЕЛИЕ В РОССИИ – БЛАГО ИЛИ КАТАСТРОФА?" Biosfera 12, № 1 (5 червня 2020): 31. http://dx.doi.org/10.24855/biosfera.v12i1.537.

Повний текст джерела

Анотація:

Organic farming (OF), which is being actively introduced in Russia, cannot be an alternative to intensive agriculture and, because of its inherent unsolvable problems and non-compliance with the laws of agriculture, will not become such an alternative. OF will not provide for compliance with the Law of Return, and its productivity will be limited by the Law of Minimum. OF always will be accompanied by the shortage of phosphorus and potassium. OF introduction will not provide environmentally "clean" products. Moreover, it will be unable to produce enough products for the population of Russia. The claim of OF proponents that natural ores, which are supposed to compensate for nutrient removal, are safe is unsubstantiated. Indeed, why is a chemical element from a mineral fertilizer dangerous, whereas the same from a natural ore is safe? Can the properties of the element change so dramatically? They can, according to OF proponents logics, which thus denies the laws of Nature and science. The symbiotic rhizobia use 20.17 MJ to produce one mole of nitrogen, whereas technical nitrogen is obtained at the cost of 1.56 MJ, i.e. the latter is 12.93 times cheaper in energy terms. Therefore, the argument that OF provides for "gratuitous" nitrogen is false.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Голуб, В. В. "ДЕТОНАЦИЯ ВО БЛАГО!, "Энергия: экономика, техника, экология"". Энергия: экономика, техника, экология, № 6 (2018): 2–11. http://dx.doi.org/10.7868/s0233361918060010.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Меркулова, Т. "Експериментальна перевірка поведінкових гіпотез (експеримент "Суспільне благо")". Економічна теорія, № 1 (2010): 65–74.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Меркулова, Т. "Експериментальна перевірка поведінкових гіпотез (експеримент "Суспільне благо")". Економічна теорія, № 1 (2010): 65–74.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Баумейстер, А. О. "Онтологія особи: буття, благо і практична нормативність". Філософські проблеми гуманітарних наук, № 23 (2014): 52–57.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Меркулова, Т. "Експериментальна перевірка поведінкових гіпотез (експеримент "Суспільне благо")". Економічна теорія, № 1 (2010): 65–74.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Попов, Е. А. "Благо и социальное благополучие в социокультурном измерении". Политика и общество, № 3 (69) (2010): 28–32.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Panasyuk, Yuliya. "Взаємне благо як необхідний принцип соціальної справедливості". Актуальні проблеми духовності, № 11 (1 липня 2017): 355–68. http://dx.doi.org/10.31812/apd.v0i11.1767.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена проблемі соціальної справедливості та варіанту її вирішення в рамках сучасної аналітичної політичної філософії. На основі аналізу утилітаристського, ліберального і комунітаристського підходів авторстверджує, що взаємне благо необхідно розглядати як суспільний ідеал, що виражається тріадою загального, публічного і приватного.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

БУДЗ, Андрій. "ТРАНСЦЕНДЕНТИЗМ ЯК ЧИННИК ОТОТОЖНЕННЯ АКСІОЛОГІЧНОЇ ТА ЕТИЧНОЇ ПРОБЛЕМАТИКИ В ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКІЙ ФІЛОСОФІЇ". Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», № 42 (4 червня 2021): 71–86. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.42.5.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою статті є обґрунтування трансцендентиз- му як чинника, який здійснив вплив на ототожнення аксіологічної та етичної проблематики в західноєвропейській філософії, починаючи від античної філософії та завершуючи початком ХХ ст. Методологічними засадами дослідження є парадиг- мальний підхід до специфіки розвитку історико-філософського процесу, який поєднується з генеалогічним методом, методами контекстуального аналізу, проблемно-категоріального аналізу й історико-філософської реконструкції. Наукова новизна. У статті розроблена концепція ототожнення аксіологічної та етичної проблематики в західноєвропейській філософії на основі парадигми трансцендентизму. Обґрунтовано, що транс- цендентизм у західноєвропейській філософії, який розвивається у філософських системах, починаючи з античності, створює підґрунтя для ототожнення низки аксіологічних та етичних понять, зокрема етичних – «цінність», «ідеал» та етичних – «благо», «щастя», унаслідок чого аксіологічна сфера включають- ся в етику та не виділяється як окрема наука. Висновки. Ото- тожнення аксіології та етики в західноєвропейській філософії, виходячи з аналізу основних ідей філософів, відбувається на семантичному рівні, який має світоглядні витоки. Зокре- ма, ототожнення аксіологічних (цінність, ідеал) та етич- них понять (благо, щастя) у західноєвропейській філософії ґрунтується на парадигмі трансцендентизму. Остання, у свою чергу, засновується на ідеї наявності вищої реальності, яка існує онтологічно, є справжньою, істинною та володіє найви- щими ступенями якостей речей, власне, сама є благом, цінністю й ідеалом. Унаслідок такого бачення буття людина не може самостійно будувати аксіологічні та гносеологічні системи, власне, не може бути «творцем» цінностей та істини, а здат- на тільки долучатися й розвивати вже наявні істини, ціннісні системи та ідеали, які мають трансцендентне походження.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Panych, Oleksiy. "In Search of a Common Good (Reflections on Andrii Baumeister’s Book “Being and Good”)." Sententiae 34, no. 1 (June 16, 2016): 144–60. http://dx.doi.org/10.22240/sent34.01.144.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Елисеева, И. И. "Государственная статистика как общественное благо: введение в проблему". Вопросы статистики, № 3 (2012): 9–10.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

седакова, ирина александровна. "Кризис как благо: от нетрадиционных ценностей к традиционным". Slavica Slovaca 56, № 3 (15 листопада 2021): 321–31. http://dx.doi.org/10.31577/slavslov.2021.3.2.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Гусейнов, А. А. "Что говорил Кант, или Почему невозможна ложь во благо ?" Логос, № 5 (2008): 103–21.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Гребень, С. "Доступність освіти: конституційне право чи благо, яке потрібно заслужити?" Фінансовий контроль, № 7/8 (138/139), липень - серпень (2017): 9–12.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Ярмоленко, В. "Капіталізація землі в Україні: на благо чи на шкоду?" Економіка України, № 9 (2004): 71–79.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Жомардова, Дилафруз. "Вклад поэта и писателя Садриддин Айни в развитие музыки и воспитания". Общество и инновации 2, № 9/S (11 жовтня 2021): 328–32. http://dx.doi.org/10.47689/2181-1415-vol2-iss9/s-pp328-332.

Повний текст джерела

Анотація:

В данной статье показывается значение вклада великого поэта и писателя Садриддин Айни в развитии музыки и музыковедения. Также предоставленного им исторической информации о представителях искусства, которые жили и трудились на благо развития культуры музыки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Tugusheva, R. R. "Educational Benefit as an Intelligent Good." IZVESTIYA OF SARATOV UNIVERSITY. NEW SERIES. SERIES: ECONOMICS. MANAGEMENT. LAW 17, no. 2 (2017): 157–63. http://dx.doi.org/10.18500/1994-2540-2017-17-2-157-163.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Kasavin, Ilya T. "Science: A Public Good and a Humanistic Project." Vestnik Tomskogo gosudarstvennogo universiteta. Filosofiya, sotsiologiya, politologiya, no. 60 (April 1, 2021): 217–27. http://dx.doi.org/10.17223/1998863x/60/19.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Асланян, Руслан Георгиевич. "О КРИТЕРИЯХ ОБОСОБЛЕНИЯ ИНСТИТУТОВ ОСОБЕННОЙ ЧАСТИ УГОЛОВНОГО ПРАВА". АЗИАТСКО-ТИХООКЕАНСКИЙ РЕГИОН: ЭКОНОМИКА, ПОЛИТИКА, ПРАВО, № 4 (2021): 145–53. http://dx.doi.org/10.24866/1813-3274/2021-4/145-153.

Повний текст джерела

Анотація:

В статье освещаются значимые вопросы систематизации институтов особенной части уголовного права, осуществляется поиск надёжного и объективного критерия, согласно которому в структуре отрасли возможно их обособление. Исследование доказывает, что объединение всего массива институтов уголовного права относятся либо к правовым общностям, обслуживающим категории общей части, либо к правовым общностям, регламентирующим ответственность за преступления различного вида, является методологически неверным. В связи с чем более плодотворной выглядит идея раздельного анализа институтов общей и особенной части уголовного права. Между тем, решение вопросов градации и систематизации институтов особенной части уголовного права с опорой на представления о предмете уголовно-правового регулирования либо с опорой на классификацию преступлений, является бесперспективным. Институты особенной части уголовного права могут быть представлены в качестве системы нормативных предписаний, сгруппированных на основе подлежащих уголовно-правовой охране и институционализированных в системе общественных отношений правовых благ и интересов. Ключевые слова: особенная часть уголовного права, уголовно-правовой институт, классификация преступлений, объект уголовно-правовой охраны, интерес, благо, систематизация, нормативное предписание, общественные отношения, отрасль права, основание права, правопонимание, функции уголовного права, юридический факт.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Беленцов, Сергей Иванович. "К проблеме гражданской активности учащегося юношества второй половины ХIХ – начала ХХ веков". Pedagogika 113, № 1 (5 березня 2014): 250–57. http://dx.doi.org/10.15823/p.2014.1766.

Повний текст джерела

Анотація:

В статье раскрывается феномен гражданской активности учащегося юношества во второй половине ХIХ – начале ХХ вв. Гражданская активность понималась как формирование интегративного личностного качества, основными элементами которого рассматривались чувство общественной солидарности, патриотизм, приверженность правовым нормам и нравственным ценностям, готовность к труду на благо Отечеству.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Коца, Р. "Складні прикметники з першою основою благо- в історії української мови". Українська мова, № 4 (64) (2017): 51–66.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Лыч, Г. "Замедление рыночного реформирования экономики Беларуси: во благо или во вред?" Общество и экономика, № 4 (2013): 18–36.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Лыч, Г. "Замедление рыночного реформирования экономики Беларуси: во благо или во вред?" Общество и экономика, № 4 (2013): 18–36.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Кравченко, И. "Во благо умов и сердец. О российско-германском молодежном сотрудничестве". Международная жизнь, № 7 (2010): 52–65.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Лыч, Г. "Замедление рыночного реформирования экономики Беларуси: во благо или во вред?" Общество и экономика, № 4 (2013): 18–36.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Орденов, С. С. "Право як благо в системе суспільних відносин: соціально-філософське дослідження". Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія, № 1 (25) (2017): 71–77.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

ЯКОВЛЕВА, Н. Г. "ОБРАЗОВАНИЕ В РОССИИ: ОБЩЕСТВЕННОЕ БЛАГО ИЛИ КОММЕРЧЕСКАЯ УСЛУГА?, "Социологические исследования"". Социологические исследования, № 3 (2018): 149–53. http://dx.doi.org/10.7868/s0132162518030182.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Анисимов, Евгений В. "Вечный спор о Петре Великом: благо или зло для России?" Canadian–American Slavic Studies 47, № 4 (2013): 473–91. http://dx.doi.org/10.1163/22102396-04704008.

Повний текст джерела

Анотація:

This article is devoted to the evaluation of the first Russian Emperor, Peter I. According to the author, Russia became a European Power thanks largely to his efforts. But, at the same time, we cannot reject other points of view about Peter I. Therefore, the author appears both as a “Westerner” who justifies and defends Peter and as a conservative patriot who condemns Peter and his politics. Both views have their place because they reflect the complex and ambiguous role of Peter the Great in Russian history.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Vlasova, T. I., та O. P. Vlasova. "Рецепция концептосферы блага в дискурсах и интерпретациях постмодернизма". Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, № 12 (10 березня 2018): 5–11. http://dx.doi.org/10.15421/1717157.

Повний текст джерела

Анотація:

То приоритетное место, которое занимает тема концепта в теориях ученых-постмодернистов, объясняется прежде всего лингвистическим конструированием повседневной жизни, присущим эпистемологии постмодернизма. Однако, поскольку в постмодернизме логоцентрической традиции противопоставлена деконструктивистская модель интерпретации, возникает проблема: верно ли понят сам знак. В данном ключе важно, чтобы «интерпретатор» концептов поместил их в определенный «каркас», в основании которого лежит такой фундаментальный концепт, как «благо». С другой стороны, в настоящее время все возрастающая плюрализация перспектив оставляет мало места для концептуальных значений: трансцендентальное содержание блага все чаще свя-зывается сегодня с наличным благосостоянием людей. Следует отметить, что в русле утилитаристских представлений в «постсовременности» происходят трансформации и других концептов, например счастья. Назначение фундаментальных концептов сегодня, как и тысячелетия тому назад, – быть индикатором основных человеческих смыслов и ценностей, однако амбивалентность концепта «virtue» (анг.), напрямую связанного с концептом «the good» (анг.), основана на фундаментальном разделении между моральным смыслом и акцентом на соответствующих действиях, что предполагает возможность бросить вызов доминирующим моральным ценностям посредством эмфазы на других ценностях, также присущих внутреннему миру индивида. Релятивизм постмодернизма означает, что нет философских основоположностей, есть лишь интерпретация в проблемном поле конкурирующих дискурсов, контекстов и нарративов.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Chaika, I. Y. "Волонтерство: сутність феномена та особливості його функціонування в сучасній Україні". Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, № 7 (21 вересня 2017): 72. http://dx.doi.org/10.15421/171798.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті волонтерство охарактеризоване як суспільнокорисна діяльність, що не має на меті досягнення інших цілей крім суспільного блага, в найзагальнішому вимірі – прирощення людського капіталу, не є діяльністю на благо держави, ґрунтується на загальнолюдських цінностях. Хоча у волонтерській діяльності суб’єкт може використовувати свої професійні знання, потенціал, але така діяльність не має сприяти досягненню його професійних, кар’єрних цілей. Волонтерська діяльність є безкорисливою та безоплатною без будь-яких застережень, тобто умовою здійснення волонтерської діяльності для суб’єкта є наявність основної оплачуваної роботи чи інших джерел доходу. Волонтерство дозволяє особистості задовольнити потреби найвищого рівня у суспільно ухваленій самореалізації та самоактуалізації.Обґрунтовано, що мотивом волонтерської діяльності є саморозвиток, формування цілісної моральної особистості. Виявлено, що наявність невірного уявлення щодо сутності феномена волонтерства призводить до неправильної оцінки ролі суб’єктів, що визначають себе як волонтери, по суті виконуючи функції, що є значно ширшими, ніж волонтерські, невірного визначення їхнього правового статусу, що може призвести до загрози життєвим інтересам та порушення прав цих осіб. Саме тому правовий статус учасника системи допомоги армії в Антитерористичній операції в Україні мав би бути визначений як учасник війни.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Oinotkinova, N. R. "Concepts JARGY ‘the court’, ‘thanks, thanks’ and BYIAN ‘blessing’, ‘thanks’ in the shaman text of the Altaians." Sibirskiy filologicheskiy zhurnal, no. 4 (2019): 33–45. http://dx.doi.org/10.17223/18137083/69/4.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Varlen, M. V., N. P. Istomin, and A. Yu Shirokov. "PUBLIC GOOD AND GENOMIC COUNSELING." Issues of law 22, no. 1 (2022): 43–48. http://dx.doi.org/10.14529/pro-prava220105.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Tsaregradskaya, Yulia K. "Education: Public Good vs Service." Legal education and science 3 (March 25, 2021): 9–10. http://dx.doi.org/10.18572/1813-1190-2021-3-9-10.

Повний текст джерела

Анотація:

The article presents an overview of the round table on the topic: ‘Educational service: problems of theory and practice’, held at St. Petersburg State University, where the issues of the legal nature of education, its essence and content were discussed.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Литвинюк, Л. О. "Кохання як благо і трагедія: наслідування кордоцентричних традицій українського красного письменства". Від бароко до постмодернізму, Вип. 17, т. 2 (2013): 177–83.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Вертелєва, О. В. "Національна оборона як суспільне благо та особливості його відтворення в Україні". Економіка та держава, № 1, січень (2018): 34–39.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Danyliuk, I. V. "Нова парадигма для суспільства глобальної епохи: субсидіарна перспектива Бенедикта XVI". Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, № 8 (1 листопада 2017): 58–62. http://dx.doi.org/10.15421/1717114.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджується вчення Папи Бенедикта XVI та його погляди на суспільство ХХІ ст.: роль, яку відводив глава Католицької церкви людині, суспільству, державі та міжнародній спільноті в епоху глобалізації. Розглянуто принципи пропоновані Бенедиктом XVI для відносин у середині суспільства, державно-суспільних та міжнародних відносин в ХХІ столітті. Здійснено спробу окреслити парадигму Бенедикта XVI для суспільних взаємовідносин та міжнародної співпраці в період глобалізації. Розглянуто субсидіарну перспективу Бенедикта XVI для міжособистісних, суспільно-державних та міжнародних відносин. Виявлено, що саме збільшення участі особистості в суспільному житті – це основа розвитку благополучного суспільства, адже через соціальну активність, на думку Бенедикта XVI, особа змінюватиме свій соціальний статус та працюватиме на благо суспільства. Соціальна активність громадян створює виклик для влади, а саме – делегувати свої повноваження на нижчі рівні аж до простих громадян. На думку понтифіка, в глобалізованому суспільстві успіх держав залежить від здатності делегувати повноваження громадянам, тобто доручити побудову суспільного блага самим же громадянам. Окремо розкрито питання міжнародних відносин та співпраці. Бенедикт XVI закликає до управління глобалізацією та говорить про необхідність нового світового авторитету. Такий авторитет, на його думку, повинен керуватись у своїй діяльності принципом субсидіарності. У статті окреслено бачення глобальної влади та ролі громадянина і держави в період глобалізації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!