Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Безпека хімічна.
Статті в журналах з теми "Безпека хімічна"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Безпека хімічна".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Dvurechenska, Oleksandra. "МЕХАНІЗМ ФУНКЦІОНУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ІЗ ЗАБОРОНИ ХІМІЧНОЇ ЗБРОЇ:". Філософія та політологія в контексті сучасної культури 12, № 1 (10 липня 2020): 179–88. http://dx.doi.org/10.15421/352021.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено специфіку функціонування Організації із заборони хімічної зброї. Встановлено компетенції і порядок формування провідних установ організації. Розкрито потенціал організації у забезпеченні міжнародної хімічної безпеки. Встановлено повноваження організації щодо порушників міжнародного права у сфері хімічної безпеки. Розкрито роль Організації із заборони хімічної зброї як провідної контролюючої установи у реалізації положень Конвенції про заборону розробки, виробництва, накопичення, застосування хімічної зброї та про її знищення. Визначено взаємовідносини організації з країнами-членами, міжнародними організаціями, представниками хімічної промисловості та громадянського суспільства. Підкреслено зв’язок організації з ООН.Доводиться, що Організація із заборони хімічної зброї є провідним багатостороннім об’єднанням в системі світової хімічної безпеки, яке сприяє врегулювання міжнародних відносин щодо знищення хімічної зброї, контролю над хімічною зброєю, розробки, виробництва, накопичення хімічних речовин прямого та подвійного призначення. Встановлено, що провідними структурами організації є Конференція держав-учасниць, Виконавча рада, Технічний секретаріат, Науково-консультативна рада, Комісія з питань конфіденційності та Консультативний орган з адміністративних та фінансових питань. Серед провідних напрямів практичної діяльності організації важливу роль відіграють інспекції, оскільки дозволяють представникам установи з’ясувати стан хімічної безпеки на окремих територіях та сприяють підтримки довіри між світовими акторами, обмін інформацією між країнами-учасницями та допомога державам, які постраждали від використання хімічної зброї, або прагнуть вдосконалити систему хімічної безпеки. Аналіз діяльності організації доводить, що установа постійно корегує методи реалізації своїх функцій у відповідності із новими світовими загрозами, бере участь у створенні нових міжнародних норм у сфері хімічної безпеки, а також, за погодженням з ООН, відбувається розширення її повноважень.Встановлено, що існуюча структура та способи діяльності дозволяють Організація із заборони хімічної зброї забезпечувати міжнародну хімічну безпеку та оперативно реагувати на її порушення.
2
Dudkina, O. O., A. V. Gavrysh, O. V. Nemirich, T. I. Ishchenko та I. M. Ternavska. "ПОКАЗНИКИ ЯКОСТІ ТА БЕЗПЕКИ ФОНДАНІВ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, № 2 (16 вересня 2016): 134–38. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6827.
Повний текст джерелаАнотація:
В даній статті розглянуто питання апробації розробки солодкої страви – фонданів спеціального призначення та підтвердження відповідності органолептичних і фізико-хімічних показників якості та мікробіологічних і токсикологічних показників безпеки вимогам нормативної документації.
Для досліджень були обрані кекси, фондани з борошна пшеничного і борошна рисового у якості контролів; з резистентного модифікованого крохмалю PRECISA® Вake GF, що являє собою текстуруючу систему з суміші крохмалів тапіоки, кукурудзи і картоплі – як дослід. В дослідженнях використано традиційні методи визначення органолептичних, фізико-хімічних показників якості, а також мікробіологічних та токсикологічних показників безпеки.
В статті наведені органолептичні показники якості, такі як: зовнішній вигляд (форма та поверхня), консистенція (текучість рідкої частини фонданів, пористість щільної частини фонданів), колір (однорідність, інтенсивність, натуральність), смак (виразність і чистота) та запах (виразність і чистота). За допомогою отриманих даних було підтверджено раціональні рецептурні композиції. Встановлено фізико-хімічні показники якості: масову частку вологи, масову частку жиру, лужність, пористість щільної частини фондану, вязкість тіста. Підтверджено, що дані показники знаходяться в межах регламентованих значень. Підтверджено мікробіологічну та токсикологічну безпечність інноваційних розробок.
3
Stalinska, I. V. "ПРОБЛЕМИ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УТИЛІЗАЦІЇ МЕДИЧНИХ ВІДХОДІВ". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 2 (29 березня 2018): 91–94. http://dx.doi.org/10.15421/40280217.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано проблеми утилізації лікарських засобів, термін придатності яких закінчився, та медичних відходів в Україні. Показано, що медичні та фармацевтичні відходи належать до категорії "небезпечних відходів" і потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними. Оцінено механізм надходження медичних відходів у навколишнє природне середовище та їхній вплив на організм людини. Показано, що медичні відходи є джерелом значного, зростаючого, екологічно небезпечного навантаження на довкілля. Проаналізовано етапи, закономірності та проблеми наявної практики поводження з медичними відходами в Україні. Окремою проблемою як України, так і світу загалом є поводження з лікарськими засобами, термін придатності яких закінчився, та невикористаними препаратами, які потрапляють на сміттєзвалища. Доведено, що це призводить до виникнення непередбачуваних фізико-хімічних та біохімічних процесів, продуктами яких є чисельні токсичні хімічні сполуки. З'ясовано недопустимість їх потрапляння на полігони твердих побутових відходів. Виявлено, що питання збирання та знешкодження лікарських засобів, термін яких закінчився, або невикористаних ліків в Україні абсолютно не вирішено. Запропоновано пріоритетний напрям для України щодо поводження з медичними відходами в найближчі роки.
4
Pohrebennyk, V. D., та E. A. Dzhumelia. "Засади створення геоінформаційних систем моніторингу територій гірничо-хімічних підприємств". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 7 (26 вересня 2019): 115–19. http://dx.doi.org/10.15421/40290723.
Повний текст джерелаАнотація:
Гірнича промисловість є джерелом істотного антропогенного впливу на природні компоненти. Одним із найважливіших елементів забезпечення екологічної безпеки території гірничого підприємства на стадії ліквідації є створення геоінформаційної системи. Розроблено методологічні засади та підходи для створення геоінформаційної системи моніторингу території Роздільського державного гірничо-хімічного підприємства (ДГХП) "Сірка", що перебуває на стадії ліквідації. Процес ліквідації гірничо-хімічного підприємства має такі етапи: моніторинг і прогнозування небезпечних явищ, що можуть виникати після експлуатації родовищ та діяльності підприємства; оцінювання екологічного ризику для населення та майна; порівняння вартості активних і пасивних методів усунення ризику; обґрунтування раціонального використання відновлених територій; розроблення необхідних заходів для запобігання екологічній небезпеці і підготовки територій для господарського використання. Створення геоінформаційної системи моніторингу території є першим і основним етапом процесу ліквідації гірничо-хімічного підприємства. Ця система моніторингу полягає у створенні бази даних геолого-екологічних показників у часі, що дасть змогу детально проаналізувати чинники, зробити прогноз забруднення території, побудувати просторову модель забруднення, за наявності картографічної бази даних точок опробування, побудувати графіки зміни у часі будь-яких аналізованих величин. Оцінено вплив гірничо-хімічного підприємства на стан забруднення довкілля: ґрунтів, водного середовища та стан поводження з промисловими відходами. Обґрунтовано необхідність побудови геоінформаційної системи моніторингу території Роздільського ДГХП "Сірка" на стадії ліквідації. Встановлено, що створення цієї системи екологічного моніторингу дасть змогу підвищити екологічну безпеку території підприємства і прилеглих до нього населених пунктів. Такий системний підхід у забезпеченні чи підвищенні екологічної безпеки також дасть змогу вчасно запобігти негативним змінам на території підприємства чи навколишніх територій після завершення гірничих робіт.
5
Azarov, Sergiy, Mykhailo Divizinyuk, Valrntina Loboichenko, Volodymyr Mirnenko та Roman Shevchenko. "Нові підходи до розробки комплексних методів цивільної безпеки". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 10, № 3 (28 червня 2020): 51–63. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2020.10.3.5.
Повний текст джерелаАнотація:
В досліджені розглянуто проблема розробки комплексних методів попередження надзвичайних ситуацій з накопичувальним та імпульсним негативним впливом наслідків на стан довкілля, які за своєю природою відносяться до кола задач спільної проблематики наукових напрямків цивільного захисту та екологічної безпеки. З метою вирішення поставленої задачі послідовно розглянуті широке коло пов’язаних між собою завдань, які дозволили в рамках існуючих світових підходів щодо формування методології наукових досліджень в області швидко прогресуючих сфер природно-техногенно-соціального середовища, дослідити процес діалектичної трансформації поля проблематики цивільної безпеки, визначити основні її етапи та характерні умови. Останнє дало змогу визначити логічні зв’язки, які дозволили суттєво зменшити наявні методологічні розбіжності спеціальних методів окремих наукових напрямків та однозначно узгодити у подальшому вибір групи методів з доказу достовірності отриманих результатів в межах застосування шуканих комплексних методів. Це дозволило: по-перше, розробити загальні підходи з дослідження задач спільного кола проблематики наукових напрямків цивільного захисту та екологічної безпеки та визначити основні логічні функціональні та часові зв’язки комплексних методів попередження надзвичайних ситуацій з накопичувальним та імпульсним впливом на стан довкілля; по-друге, на прикладі аналізу небезпеки технологічного процесу хімічних підприємств малотоннажного виробництва розробити структуру комплексного методу з оцінки та попередження надзвичайних ситуацій з накопичувальним та імпульсним впливом на стан довкілля, який композиційно складається з функціональних елементів спеціальних методів наукових напрямків цивільний захист та екологічна безпека, які поєднані прямими та зворотними функціональними і часовими зв’язками.
6
Кралюк, М. О., Н. В. Омельченко та А. С. Браїлко. "ТОВАРОЗНАВЧА ЕКСПЕРТИЗА САМОРЯТІВНИКІВ ШАХТНИХ ІЗОЛЮЮЧИХ НА ХІМІЧНО ЗВ’ЯЗАНОМУ КИСНІ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, № 25 (11 травня 2021): 156–67. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-25-21.
Повний текст джерелаАнотація:
Аварії, пов’язані з пожежами та впливом токсичних газів, є однією з основних причин травмування та загибелі людей у шахтах. Для евакуації працюючих з аварійних дільниць вугільних, руд- них та нерудних шахт використовують саморятівники шахтні ізолюючі на хімічно зв’язаному кисні. Використання саморятівників ізолюючих низької якості, які не відповідають вимогам нормативно- правових актів, небезпечно та створює загрозу загибелі людей чи навіть призводить до їх загибелі. Цьому сприяє спрощений порядок ввезення цієї продукції на територію України, а тому перед введен- ням в експлуатацію саморятівників шахтних ізолюючих на хімічно зв’язаному кисні необхідно про- водити їх випробування в акредитованих лабораторіях. Надто ліберальні умови сертифікації зумов- люють потребу у проведенні незалежної товарознавчої експертизи для встановлення безпеки та придатності до використання за функціональним призначенням саморятівників шахтних ізолюючих на хімічно зв’язаному кисні. Обґрунтована необхідність розроблення методологічного забезпечення ідентифікації та товарознавчої експертизи саморятівників шахтних ізолюючих на хімічно зв’язаному кисні. Товарознавчу експертизу проведено з метою встановлення безпеки та придатності до вико- ристання за функціональним призначенням саморятівників шахтних ізолюючих на хімічно зв’язаному кисні перед їх введенням в експлуатацію. У статті представлено розроблену програму товарознавчої експертизи саморятівників шахтних ізолюючих на хімічно зв’язаному кисні, що ввозяться на митну територію України. Наведено результати реалізації її основних етапів, що дало змогу отримати від- повідь на питання експертизи, а саме: встановлено, що саморятівники шахтні ізолюючі на хімічно зв’язаному кисні моделі “K-S30” є непридатними до використання. Це дозволило не допустити до реалізації саморятівники шахтні ізолюючі на хімічно зв’язаному кисні моделі “K-S30” та попередило настання тяжких наслідків та загрозу загибелі людей від їх використання. Для забезпечення прове- дення безпечних та результативних товарознавчих досліджень, об’єктивності та повноти вирішення сформульованих питань товарознавчих експертиз саморятівників шахтних ізолюючих на хімічно зв’язаному кисні подальші дослідження доцільно спрямовувати на розроблення методик проведення їх ідентифікації та товарознавчої експертизи.
7
Проданчук, М. Г., Г. М. Балан, О. П. Кравчук, П. Г. Жмінько, І. М. Максимчук та Н. П. Чермних. "До обґрунтування переліку небезпечних високотоксичних хімічних речовин, які підлягають особливому контролю щодо обігу, зберігання, використання та утилізації. Частина ІІІ (дипіридилові гербіциди паракват і дикват)". Ukrainian Journal of Modern Toxicological Aspects 91, № 2 (15 вересня 2021): 31–40. http://dx.doi.org/10.33273/2663-4570-2021-91-2-31-40.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Виділити групу високотоксичних хімічних речовин, які за останні десятиліття найчастіше використовуються в умисних кримінальних та суїцидальних інцидентах, диверсійних і терористичних актах, обіг, зберігання, використання та утилізацію яких потрібно особливо прискіпливо контролювати правоохоронним органам. У даній частині статті йдеться про дипіридилові гербіциди паракват і дикват. Матеріали та методи. Аналітичний огляд наукових публікацій виконаний з використанням реферативних баз даних наукових бібліотек PubMed, Medline і текстових баз даних наукових видавництв Elsevier, PubMed, Central, BMJ group та інших VIP-баз даних. Застосовано методи системного, порівняльного та контент-аналізу. Результати та висновки. Аналітичний огляд літературних даних та досліджень, проведених у ДП «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя МОЗ України», продемонстрував, що високотоксичні дипіридилові гербіциди паракват і дикват можуть становити значну загрозу життю і здоров’ю людини. Останнім часом, зокрема понад чверть сторіччя, вони стали справжньою зброєю в руках злочинців, кримінальних елементів і терористів у всьому світі. Не можна замовчувати й суїцидальні інциденти, які також мають місце поряд з умисними кримінальними, терористичними та диверсійними актами. На основі аналізу токсичності, клінічних та морфологічних проявів інтоксикації за дії цих хімічних речовин, враховуючи різні шляхи надходження до організму, обґрунтовано необхідність внесення їх до Переліку особливо небезпечних хімічних речовин, обіг яких, зберігання, використання та утилізація потребують більш жорсткого контролю з боку правоохоронних органів. Ключові слова: дипіридилові гербіциди, паракват, дикват, ризик для здоров’я, гострі отруєння.
8
Герасименко, С. М. "ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ХІМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ В УКРАЇНІ". Construction, materials science, mechanical engineering, № 105 (25 вересня 2018): 250–54. http://dx.doi.org/10.30838/p.cmm.2415.250918.252.162.
Повний текст джерела
9
Prodanchuk, M. G., O. P. Kravchuk, N. V. Kurdil, V. A. Raks, V. S. Mikhailov, and P. V. Aleinov. "Reference Centre for Identification and Control of Chemicals: Role and Place in the National System of Chemical Safety." Ukrainian Journal of Modern Toxicological Aspects 89, no. 2 (November 18, 2020): 14–19. http://dx.doi.org/10.33273/2663-4570-2020-89-2-14-19.
Повний текст джерелаАнотація:
In 2014 Ukraine accepted the OSCE proposal to develop an Integrated Chemical Safety and Security Program in Ukraine (ICSSP) aiming to develop a collaborative framework between the Ukrainian partners, the OSCE and the international partners for an effective and coordinated actions to ensure chemical safety and security. The main goal of the ICSSP program is to improve Ukraine’s ability to prevent, prepare for and respond to inappropriate handling of chemicals.Effective chemical safety will help to increase the level of protection of chemical materials, associated facilities and vehicles. ICSSP also had to ensure the implementation of modern solutions and coordinated approaches to strengthen the protection of critical infrastructure in Ukraine. A comprehensive review, conducted as the first step in the implementation of ICSSP, showed that the program should be aimed at introducing national activities in the field of chemical safety by a wide range of national authorities with a focus on the development of legislative and administrative measures for the implementation of United Nations Security Council Resolution 1540 in the chemical industry. Realization of the program objectives will provide: — creating a national (regional) Reference Centre for Identification and Control of Chemicals, able to make expert conclusions regarding hazardous chemicals and precursors quickly and reliably; — expanding opportunities to detect chemicals, conduct toxicological studies, including for the purpose of export control and forensic investigations, and the possibility to clarify the nature and characteristics of “unknown” chemicals; — improving capabilities of regional network of chemical analytical laboratories to identify toxic chemicals and ability to conduct joint research, as well as to train laboratory personnel and to exchange good laboratory practices. The National Reference Centre can serve as a model laboratory and national (regional) training platform for the dissemination of knowledge and best practices.It can help to solve regional problems, because the neighbouring countries Moldova, Georgia, Azerbaijan and even some EU countries also need such assistance. Key Words: chemical safety, Reference Centre, preventive toxicology.
10
Holovko, V., та E. Petropavlovskiy. "Зовнішні загрози впливу хімічних речовин на безпеку АЕС". Nuclear and Radiation Safety 11, № 3 (15 вересня 2008): 25–28. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2008.11-3(39).06.
Повний текст джерела
11
Lysa, N. K., L. S. Sikora, B. I. Fedyna та R. L. Tkachuk. "Інформаційні технології ідентифікації та діагностики рівня концентрації шкідливих викидів техногенних систем в природнє середовище з використанням лазерних 3D-концентратомірів". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 7 (27 вересня 2018): 109–19. http://dx.doi.org/10.15421/40280724.
Повний текст джерелаАнотація:
На сучасному етапі розвиток технологій виробництва, а відповідно і шкідливі викиди продуктів технологічного процесу, зріс до такого рівня, що впливає на стан екосистем як локального, так глобального характеру, що призводить до зміни клімату, породження екологічних катастроф із тяжкими наслідками для соціальної інфраструктури. Відповідно, проблема ідентифікації та діагностики джерел забруднень різної фізико-хімічної та енергетичної структури є надалі актуальною. Проведено аналіз літературних джерел, у яких розглянуто проблему екомоніторингу за період 1980-2017 рр. і викладено результати досліджень та історію катастроф за останні 100 років. Обґрунтовано методи лабораторних досліджень, вимірювальні засоби та інструментарій, державні нормативи, міжнародні програми екологічної безпеки, що підтверджує актуальність дослідження. Сформульовано завдання дослідження, обґрунтовано методи створення комплексних систем екомоніторингу на підставі інформаційних і системних технологій і інформаційно-ресурсної концепції управління та прийняття рішень для мінімізації шкідливих викидів в атмосферу. Проведено аналіз структури джерел забруднень, які породжуються енергоактивними техногенними системами з ієрархічною структурою організації технологічного процесу. Розглянуто структуру енергоактивної техногенної системи на прикладі енергоблоку ТЕС. Проведено аналіз режимів функціонування енергоактивного об'єкта на технологічному рівні термодинамічних енергетичних перетворень, визначено критичні стани. На підставі літературних і технічних даних побудовано таблиці, які характеризують властивості палива (вугілля), хімічну структуру продуктів згорання і їх викиди в атмосферу й екосередовище (воду і ґрунти).
12
Kustov, Maksym, Oleksii Basmanov, Olexandr Tarasenko та Andrey Melnichenko. "Прогнозування масштабів хімічного ураження за умов осадження небезпечної речовини". Problems of Emergency Situations, № 33 (2021): 72–83. http://dx.doi.org/10.52363/2524-0226-2021-33-6.
Повний текст джерелаАнотація:
Розроблено математичну модель зони викиду газоподібних небезпечних речовин при різних умовах активного осадження небезпечної хмари. На основі диференційних рівнянь розповсюдження газу в просторі отримано поетапну модель розповсюдження хмари небезпечної хімічної речовини, яка описує етапи викиду речовини із аварійного технологічного обладнання, осадження небезпечного газу дрібнодисперсним рідинним потоком та вільне розповсюдження хмари в повітрі. Розроблена математична модель дозволяє проводити розрахунок розмірів зон хімічного забруднення з визначенням граничних умов безпеки з урахуванням напрямку та швидкості вітру, температури повітря, ступеня вертикальної стійкості повітря, ширини зони активного осадження та хімічних властивостей як газу так і рідини. На базі пакету математичних програм MAPLE розроблено алгоритм вирішення математичної моделі з можливістю візуалізації результатів прогнозування. Автоматизація процесу прогнозування масштабів надзвичайної ситуації з візуалізацією результатів прогнозування підвищує ефективність роботи штабів з ліквідації надзвичайної ситуації та скорочує час прийняття управлінського рішення. За допомогою розробленого алгоритму проведено прогнозування масштабів хімічного ураження за різними параметрами викиду небезпечної речовини, кількістю зон осадження та інтенсивністю подачі дрібнодисперсного потоку на осадження. Проведено порівняльний аналіз результатів прогнозування умовної зони хімічного ураження при вільному розповсюдженні хмари та при активній локалізації зони викиду оперативно-рятувальними підрозділами. Результати порівняльного аналізу показали, що врахування процесів осадження хмари небезпечних хімічних речовин при прогнозуванні масштабів надзвичайної ситуації дозволяють суттєво підвищити точність визначення розмірів небезпечної зони, що впливає на коректність прийняття управлінського рішення при проведенні аварійно-рятувальних та евакуаційних робіт
13
Snisar, L., та L. Liksunova. "Протокол контролю хімічної та бактеріологічної безпеки води для гемодіалізу/гемодіафільтрації". Ukrainian Journal of Nephrology and Dialysis, № 3(59) (30 вересня 2018): 3–9. http://dx.doi.org/10.31450/ukrjnd.3(59).2018.01.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведення гемодіалізу / гемодіафільтрації вимагає наявності спеціально підготовленої води, яка є основним компонентом діалізуючого розчину. Джерелом води для діалізу є питна вода, що подається до каскаду очищення, та включає в себе, зокрема, процеси зворотного осмосу (ЗO). Належне очищення води є не лише запорукою безпечності процедури гемодіалізу, але й суттєво впливає на якість та тривалість життя пацієнтів.
Контроль хімічної та мікробіологічної якість води, що використовується для діалізу дозволяє уникнути додаткового ризику для пацієнтів, які лікується гемодіалізом / гемодіафільтрацією
14
Karabyn, V. V. "Наукові підходи до оцінювання рівнів безпеки та прогнозування надзвичайних ситуацій екологічної генези на ділянках будівництва нафтогазових свердловин". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 1 (28 лютого 2019): 57–59. http://dx.doi.org/10.15421/40290112.
Повний текст джерелаАнотація:
Здійснено критичний огляд літератури у напрямі оцінювання рівнів безпеки та прогнозування надзвичайних ситуацій екологічної ґенези на ділянках будівництва нафтогазових свердловин та експлуатації родовищ нафти і газу. Головні методи досліджень – порівняння, дедукція, аналіз, синтез. Проаналізовано законодавчі акти України у питаннях запобігання та протидії надзвичайним ситуаціям. Обґрунтовано, що проблема забезпечення населення від надзвичайних ситуацій тісно пов'язана з проблемою техногенної та екологічної безпеки. Здійснено критичний аналіз наукових публікацій з питань моніторингу надзвичайних ситуацій; оцінювання ризиків виникнення надзвичайних ситуацій на потенційно небезпечних об'єктах; оцінювання кількісних характеристик хімічно небезпечного стану регіонів України; оцінювання впливу на навколишнє середовище у нафтогазорозвідувальній, нафтоексплуатаційній галузях та ін. Обґрунтовано важливість розроблення методології запобігання виникненню надзвичайних ситуацій на територіях впливу об'єктів нафтогазорозвідки та нафтогазовидобутку. Встановлено, що питання цивільного захисту й екологічної безпеки мають тісний причинно-наслідковий зв'язок; сучасна система запобігання надзвичайним ситуаціям на територіях впливу будівництва нафтогазових свердловин, експлуатації родовищ нафти розроблена поверхово, без належної деталізації, яка давала б змогу обґрунтувати конкретні та ефективні заходи для недопущення виникнення надзвичайних ситуацій.
15
Князєв, В. "Щодо питань переробки майна, яким митниця набула право розпорядження". Юридичний вісник, № 6 (17 лютого 2021): 219–25. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i6.2049.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена питанням дослідження способів розпорядження майном, яким митниця набула право розпорядження, зокрема таких, як переробка, утилізація, знищення. У статті наголошено на тому, що переробка майна, яким митні органи набули права розпорядження, не є митним режимом у розумінні МК України.
Підкреслено, що під переробкою майна, яким митні органи набули права розпорядження, пропонується розуміти один зі способів розпорядження майном, яким митний орган набув права розпорядження, реалізація якого передбачає прийняття уповноваженим суб'єктом рішення про можливість застосування до конкретного товару процесів (зокрема, нагрівання, коптіння, консервування, дозрівання, сушіння, екстракція, екструзія або комбінація зазначених процесів), покликаних істотно змінити первинні фізичні, хімічні чи біологічні властивості товарів, транспортних засобів комерційного призначення задля їх подальшого використання в новому за умови приведення її у відповідність до вимог нормативно-правових актів.
Переробка майна, яким митні органи набули права розпорядження, його знищення й утилізація здійснюються спеціальними підприємствами, які мають відповідну ліцензію на цей вид діяльності. Такі послуги надаються на підставі договору. Способи переробки, утилізації, знищення неякісної харчової продукції, продовольчої сировини, продукції хімічної промисловості, супутніх матеріалів, наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів, лікарських засобів тощо визначаються чи погоджуються спеціально уповноваженими органами виконавчої влади, які здійснюють державний контроль і нагляд за обігом, якістю та безпекою продукції. Цими ж органами погоджуються чи визначаються суб'єкти господарювання, уповноважені на виконання таких робіт. При цьому найпоширенішими групами товарів, які піддаються на практиці переробці, є етиловий сприт та алкогольні напої.
16
Кобиш, А. І., О. М. Чечет, С. В. Шуляк, Ю. А. Омельчун, К. С. Мягка, Т. В. Марченко та Н. В. Лінійчук. "ПРОБЛЕМА ПОШИРЕННЯ ТОКСИКАНТІВ У ТВАРИННИЦТВІ І ДОВКІЛЛІ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine, № 3 (54) (17 лютого 2022): 17–25. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.vet.2021.3.3.
Повний текст джерелаАнотація:
Значне розширення масштабів синтезу і застосування у сільському господарстві різних небезпечних хімічних сполук спричинює щоденний небезпечний вплив на організм комах, тварин і, безперечно, людини. Саме тому виникає потреба у контролі за поширенням токсикантів хімічної і біологічної природи у тваринництві і довкіллі. Нами проведено аналіз поширення токсикантів у тваринництві і довкіллі шляхом хіміко-токсикологічного аналізу кормів, посліду, крові, внутрішніх органів, умісту шлунку загиблих від отруєння тварин, а також загиблих бджіл, ґрунту, зеленої маси і продуктів бджільництва. У роботі застосовувалися сучасні методи досліджень. Уміст важких металів визначено методом атомно-абсорбційної спектрометрії, пестицидів – методом газової хроматографії і рідинної хромато-мас-спектрометрії, мікотоксинів – методом високоефективної рідинної хроматографії, імуноферментного аналізу і тонкошарової хроматографії. Ізоніазид досліджено у шлунку собак методом рідинної хроматографії із мас-спектрометричним детектором. Аналіз складу важких металів у біологічному матеріалі загиблих тварин показав, що частіше зустрічаються харчові отруєння їх миш’яком. Окрім того, зареєстровано значну частку отруєнь собак ізоніазидом. Установлено, що продукти бджільництва досить часто контамінуються пестицидами. Досліджено, що кукурудза, порівняно з іншими злаковими, частіше вражається мікроміцетами роду Aspergillus flavus і Fusarium. У кормах найчастіше виявлялися такі мікотоксини, як дезоксиніваленол, Т‑2 токсин і зеараленон, рідше – афлатоксини. Таким чином, токсичне навантаження на екосистему призводить до порушення безпеки харчового ланцюга і зниження ефективності виробництва продукції тваринництва. Контамінація токсикантами кормів, а також медоносних рослин становить загрозу не тільки для сільськогосподарських тварин і корисних комах, але і для споживачів тваринницької продукції. Тому на національному і міжнародному рівнях дуже важливим є здійснення ефективного контролю за виробництвом та імпортом безпечних кормів і харчових продуктів.
17
Malyarchuk, O. M. "Індустріалізація західного регіону України: проблеми подолання екологічних наслідків". Grani 19, № 1 (20 грудня 2015): 116–22. http://dx.doi.org/10.15421/1716021.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті охарактеризовано наслідки процесу індустріалізації західного регіону Української РСР – масштабне будівництво промислових підприємств забезпечило робочими місцями активне населення краю, привело до розбудови інфраструктури населених пунктів і містечок, зміцнення соціальної сфери й стало позитивним чинником для розвитку західних областей України. Однак внаслідок зростання виробничих потужностей виснажувалися природні ресурси. Не було враховано здатність екосистеми до самовідновлення і самоочищення, що завдало руйнівного впливу природі та здоров’ю людей. Для урбанізованого західноукраїнського регіону спільним явищем стало повсюдне недостатньо контрольоване органами влади промислове забруднення атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів. Популяризація природоохоронних знань і декларування про досягнення значних успіхів в офіційних документах не давала механізмів розв’язання екологічних проблем. Подолання труднощів історичного минулого пов’язане з перебуванням України у складі СРСР. Провідне місце посіли екологічні проблеми. Незадовільний екологічний стан усієї території держави викликано не лише найбільшою у світі техногенною катастрофою – аварією на Чорнобильській атомній станції у квітні 1986 р., а й інтенсивною індустріалізацією та колективізацією. Повне перепрофілювання економіки і сільського господарства всередині минулого століття зумовило зростання техногенного впливу на довкілля. У другій половині ХХ ст. у західному регіоні України відбувся докорінний злам усталеного суспільно-політичного і соціально-економічного життя. Партійно-радянська влада протягом короткого часу здійснила «соціалістичні перетворення», а соціальний прогрес розглядали лише як засіб у досягненні поставленої мети. Низку проблем, що стосувалися охорони навколишнього середовища, безпеки життя населення, ігнорували. Серед національних пріоритетів розбудови Української незалежної держави постає охорона навколишнього природного середовища, регулювання еколого-економічної діяльності, гарантування права своїх громадян на екологічну безпеку. Економічні та соціальні труднощі не повинні бути загрозою для регіону, зважаючи на закладені в попередні десятиріччя екологічні проблеми – хімічне виробництво, штучні водосховища, забруднення стічних вод, звалища небезпечних відходів промисловості (гексахлорбензол!), борщівник Сосновського та багато іншого.
18
Антощенко, М. І., В. Ю. Тарасов, О. І. Захарова та Є. І. Зубцов. "Щодо встановлення небезпечних властивостей вугільних шахтопластів". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 8(256) (10 грудня 2019): 7–16. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2019-256-8-7-16.
Повний текст джерелаАнотація:
Створення безпечних умов ведення гірничих робіт в підземних умовах до теперішнього часу залишається актуальною проблемою для всіх вугледобувних країн. Більшість аварій, які мають важки наслідки, сталися в результаті раптового викиду вугілля і газу, суфлярного виділення метану, здатності вугільного пилу до утворення пилу та вибуховості, схильності вугілля до самозаймання і деякі інші. Перераховані небезпечні властивості шахтопластів в тій чи іншій мірі зумовлені природними факторами метаморфізму. Встановлено, що діюча нормативна база, яка регламентує безпеку ведення гірських робот, недостатньо враховує результати наукових досліджень в суміжних областях гірських наук (геології, фізико-хімічного складу вугілля, геотехнічних процесів та ін.). Основними складовими летючих продуктів термічного розкладання вугілля є водень, метан і оксиди вуглецю. Розглядаючи загальну масу або обсяг цих газів, неможливо однозначно визначити хімічний склад вихідного матеріалу вугілля і його властивості, так як вміст кожного з утворених компонентів не є сталим. Тобто параметр Vdaf , враховуючи різні фізичні і хімічні властивості газів (Н2, СН4, СО, СО2) та їх співвідношення, не може в повній мірі характеризувати властивості сукупності утворених газів, а тим більше властивості вихідного матеріалу (вугілля). Складний і неоднозначний характер мають залежності зміни фізико-механічних і теплотворних властивостей вугілля від виходу летких речовин і вмісту вуглецю. Так, наприклад, якщо Vdaf змінюється у діапазоні 47 ÷ 25 %, теплотворна здатність збільшується від 7400 ÷ 8500 кал/кг до 8600 ÷ 8800 кал/кг. В інтервалі Vdaf 25÷15 % теплотворна здатність залишається відносно постійною (8600 ÷ 8800 кал/кг), а при Vdaf < 15 % теплотворна здатність знижується з 8600 ÷ 8800 кал/кг до 8000 ÷ 8300 кал/кг. Ідентифікація газів термічного розкладання має важливе значення для виявлення небезпечних властивостей шахтопластів, проте в жодному нормативному документі щодо безпечного ведення гірничих робіт конкретні складові газів виходу летючих речовин не розглядаються.
Таким чином, проведений аналіз і систематизація відомих результатів досліджень, а також застосування науково обґрунтованих підходів, показали можливість суттєвого поліпшення нормативної бази, яка регламентує безпечне відпрацювання вугільних шахтопластів.
19
Летняк, Н. Я. "ТОКСИКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ КАРБОНОВИХ НАНОТРУБОК". Medical and Clinical Chemistry, № 4 (23 лютого 2022): 125–31. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i4.12747.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. У статті проаналізовано наявні літературні дані щодо основних властивостей вуглецевих нанотрубок як одного з найважливіших наноматеріалів. Вуглецеві нанотрубки мають унікальні механічні, електро- і теплопровідні властивості, їх широко використовують у наукових дослідженнях, промисловості та медицині. Нанотехнології на сьогодні є найбільш перспективним у розвитку світової науки напрямком. Наноматеріали стали причиною справжнього прориву в багатьох галузях і проникають у всі сфери нашого життя. Одним із пріоритетних видів наноматеріалів є вуглецеві нанотрубки. Це мультифункціональні матеріали, які активно досліджують у зв’язку з їх унікальними фізико-хімічними властивостями. Вони існують у різноманітних формах та можуть бути хімічно модифіковані функціональними групами біомолекул. Нанотрубки є перспективним наноматеріалом для використання в медицині завдяки надзвичайно високому рівню біосумісності їх із кров’ю, кістками, хрящами і м’якими тканинами. Їх можна використовувати для створення штучних серцевих клапанів, діагностики і терапії ракових захворювань, а також для транспортування протеїнів, антигенів, генів, вакцин та лікарських речовин у клітину. Акцентовано увагу на тому, що вуглецеві нанотрубки відкривають нові можливості для біологічного та медичного застосування: візуалізація молекулярних, клітинних і тканинних структур; створення біосенсорів і електродів на їх основі; цільова доставка різноманітних речовин; променева і фототермічна терапія. З повсякденним зростанням темпів використання наноматеріалів усе менше уваги приділяють можливим негативним впливам наночастинок на безпеку навколишнього середовища та на здоров’я людей у цілому. Малий розмір, специфічна структура, велика площа поверхні, хімічний склад насторожують щодо можливого токсичного впливу на організм людини. Залежно від шляху введення в організм та дози вуглецеві нанотрубки є потенційно небезпечними для нього. Зважаючи на це, виникає необхідність у вивченні їх токсикологічних властивостей.
Мета дослідження – проаналізувати сучасні літературні джерела щодо особливостей токсикологічного впливу вуглецевих нанотрубок.
Висновки. Наявна на сьогодні незначна кількість досліджень у цьому напрямку вказує на те, що наноматеріали можуть бути токсичними. Тому перспективи широкого застосування зумовлюють необхідність продовження досліджень особливостей їх впливу на здоров’я людини.
20
Babadzhanova, O. F., та D. P. Voytovych. "Використання методу FTA для аналізу небезпеки аміачних трубопроводів". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 7 (26 вересня 2019): 124–28. http://dx.doi.org/10.15421/40290725.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто можливість використання одного з методів імовірнісного аналізу безпеки – аналіз "дерева відмов" (FTA) – для дослідження небезпеки аміачних трубопроводів. "Дерево відмов" є графічним представленням причинних взаємозв'язків для відшукання можливих причин виникнення аварій. В аміачних холодильних установках як холодоагент використовують хімічно небезпечну речовину – аміак, який циркулює по системі трубопроводів у газовій і рідкій фазах. Виявлено основні чинників небезпеки експлуатації трубопроводів аміачної холодильної установки. Побудовано "дерево відмов" для трубопроводів з аміаком. Оцінено вплив окремих відмов у роботі трубопроводів на небезпеку виникнення аварійної ситуації. Розроблено ймовірний сценарій розвитку аварії в разі пошкодження трубопроводів з рідким та газоподібним аміаком. Встановлено можливість застосування методу FTA для прогнозування аварійних ситуацій на аміачних трубопроводах, які впливають на техногенну небезпеку аміачної холодильної установки.
21
ІВАНЕЦЬ, Григорій, Станіслав ГОРЄЛИШЕВ, Михайло ІВАНЕЦЬ та Дмитро БАУЛІН. "АНАЛІЗ ФАКТОРІВ НЕБЕЗПЕКИ ТА РИЗИКІВ ВИНИКНЕННЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ НА ТЕРИТОРІЇ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 82, № 1 (2 лютого 2021): 87–105. http://dx.doi.org/10.32453/3.v82i1.532.
Повний текст джерелаАнотація:
Забезпечення національної безпеки є невід'ємною функцією будь-якої держави, як суспільного утворення, і має гарантувати сприятливі умови для життя і продуктивної діяльності її громадян.
Рішення проблеми поліпшення параметрів процесів попередження надзвичайних ситуацій різного характеру в реальних умовах ґрунтується на аналізі стану та особливостей загроз небезпек техногенного, природного та соціального характеру в регіонах держави на основі статистичних даних моніторингу з метою їх недопущення або ліквідації можливих наслідків.
Серед факторів, що характеризують стан небезпеки для території та населення регіону держави, слід зазначити наступні: площа території; характер місцевості; можливі природні явища; чисельність населення; кількість і властивості потенційно небезпечних об'єктів; стан техногенної безпеки об'єктів життєзабезпечення населення, газопроводи, енергосистеми; рівень загроз техногенного, природного та соціального характеру.
У роботі проведено дослідження факторів небезпеки для території та населення Харківської області, ризиків надзвичайних ситуацій на територію регіону. Проведений аналіз стану техногенної, природної і соціальної небезпеки в Харківській області на основі даних моніторингу показав, що в силу багатьох взаємопов'язаних факторів він характеризується наростанням потенціалу небезпеки виникнення НС і наслідків в результаті них. Серед природних загроз слід виділити процеси підтоплення, зсувні та карстові процеси, просідання лесових ґрунтів і комплексні гідрометеорологічні явища, до техногенних загроз відносяться радіаційна, хімічна, пожежонебезпека і вибухонебезпечність.
Корисність і доцільність досліджень обумовлена тим, що такий аналіз є фундаментом для обгрунтування організаційно-технічних заходів щодо попередження та адекватного реагування на надзвичайні ситуації в регіоні з урахуванням потенційних небезпек на цій території.
22
Атаманчук, Н. І. "ПРАВОВІ АСПЕКТИ ПРОТИДІЇ УХИЛЕННЮ ВІД СПЛАТИ ВВІЗНОГО МИТА ТА АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ ПІД ЧАС ВВЕЗЕННЯ НА ТЕРИТОРІЮ УКРАЇНИ НАФТОПРОДУКТІВ". Прикарпатський юридичний вісник, № 1(26) (28 листопада 2019): 113–17. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i1(26).22.
Повний текст джерелаАнотація:
В умовах критичної залежності вітчизняного ринку нафтопродуктів від постачань імпортного палива, зростання попиту та цін на ринку нафтопродуктів України питання удосконалення оподаткування імпортних операцій з вказаними товарами залишаються актуальними і потребують додаткового вивчення. Залежність від імпорту газу та нафти негативно впливає на стан вітчизняної економіки та несе загрозу енергетичній безпеці держави. Втрата діючих і перспективних родовищ видобутку вуглеводнів внаслідок анексії Криму і військових дій на Сході країни створюють нові ризики енергетичної безпеки країни. У статті розглядаються питання протидії ухиленню від сплати ввізного мита та акцизного податку під час ввезення на територію України нафтопродуктів. Розглянуті способи попередження порушень митного та податкового законодавства під час ввезення на митну територію України нафтопродуктів та товарів, що можуть використовуватись у разі незаконного виробництва автомобільного моторного палива. Наведено приклад вдалого регулювання ринку нафтопродуктів за рахунок розширення переліку підакцизних товарів. З метою дієвого регулювання ринку нафтопродуктів, спрямованого на зменшення обсягів «тіньових» операцій з пально-мастильними матеріалами, недопущення порушень митного та податкового законодавства під час ввезення та подальшої реалізації автомобільного палива та збільшення обсягів сплати податків від здійснення вказаної діяльності, автором пропонується створити робочу групу з числа представників профільних міністерств та служб (Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Міністерства енергетики та вугільної промисловості, Міністерства фінансів України, Державної фіскальної служби та ін.) для встановлення переліку продуктів нафтохімічної і хімічної промисловості, які можуть використовуватись як сировина для виробництва автомобільного моторного палива. За результатами формування такого переліку розробити зміни до Податкового кодексу України у частині розширення переліку підакцизних товарів.
23
Камінська, Світлана, Галина Сімахіна та Наталія Науменко. "ЗМІНА ВМІСТУ БІОКОМПОНЕНТІВ ПЛОДІВ ТА ЯГІД ПРИ ЗАМОРОЖУВАННІ РІЗНИМИ СПОСОБАМИ". ГРААЛЬ НАУКИ, № 11 (18 січня 2022): 136–40. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.24.12.2021.025.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасні вимоги до якості та безпеки харчових продуктів вимагають подальшого розвитку технологій зберігання та транспортування агропродовольчої продукції, зокрема плодів та ягід. Ці технології повинні забезпечувати збереження якісних показників продукції, що зберігається, незалежно від термінів. У наукових статтях зарубіжних та вітчизняних вчених доведено, що при заморожуванні хімічний склад сировини та напівфабрикатів істотно не змінюється і їх властивості максимально наближені до сировинних.Одним із найважливіших параметрів, що впливають на якість харчових продуктів, напівфабрикатів та сировини під час зберігання та охолодження, є температура зберігання, а при виробництві заморожених продуктів і їх використанні - температура та швидкість заморожування.
24
Petruk, R. "ANALYSIS OF CHEMICAL THREATS OF ENVIRONMENTAL SAFETY IN VINNYTSА REGION". MODERN TECHNOLOGY, MATERIALS AND DESIGN IN CONSTRUCTION 27, № 2 (2 травня 2020): 160–65. http://dx.doi.org/10.31649/2311-1429-2019-2-160-165.
Повний текст джерела
25
Editor, Editor. "ОЦІНКА ЯКОСТІ ГУБНИХ ПОМАД НА РИНКУ УКРАЇНИ". Товарознавчий вісник 1, № 11 (11 грудня 2019): 46–52. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2018-11-06.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Оцінка якості та безпечності косметичних засобів, зокрема губних помаддля розробки практичних рекомендацій щодо удосконалення системи технічногорегулювання та ринкового нагляду за парфумерно-косметичними товарами, розробкапрактичних рекомендацій щодо свідомого вибору косметичної продукції та захистуспоживачів.Методика. При дослідженнях використовували передбачені діючими державнимистандартами методи, які дозволяють встановити якість губних помад, зокремаорганолептичні, фізико–хімічні та мікробіологічні показники.Результати. Встановлено, що значна частка досліджуваних губних помад, щореалізується на ринку України, не відповідає нормам ГОСТ 28767–90, ГОСТ 28303 – 89 заорганолептичними, фізико–хімічними та мікробіологічними показниками, не відповідаєДержавним санітарним правилам і нормам безпеки продукції парфумерно–косметичноїпромисловості.Наукова новизна. Запропоновано, розроблено, апробовано новий методологічнийпідхід до експертної оцінки якості, безпечності та конкурентоспроможностікосметичних товарів (на прикладі губних помад).Практична значимість. Запропоновано методику з оцінювання якості табезпечності косметичних товарів, зокрема губних помад, з метою прийняттяуправлінських рішень щодо товаропостачання роздрібних торговельних підприємств.
26
Bernevek, Т. І., N. L. Pavlova та І. І. Tykhonina. "ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПЕРЕВЕЗЕННЯ НАЛИВНИХ ВАНТАЖІВ МОРСЬКИМ ТРАНСПОРТОМ". Transport development, № 4(11) (14 січня 2022): 94–103. http://dx.doi.org/10.33082/td.2021.4-11.09.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Значний обсяг перевезень наливних вантажів морським транспортом і фізико-хімічні властивості цих речовин зумовлюють специфіку процесу транспортування та вибір відповідної технології, яка забезпечує якісну доставку при гарантуванні максимального рівня безпеки. Необхідність вирішення цієї проблеми актуалізує запровадження інноваційних технологічних рішень у цій сфері. Одним із них є флекситанки, які уможливлюють перевезення безпечних рідких вантажів різного походження і призначення у великотоннажних контейнерах і здатні забезпечити ефективну організацію процесу перевезень, у тому числі й мультимодальних. Метою статті є дослідження особливостей використання флекситанків як сучасної технології перевезення наливних вантажів морським транспортом і формування специфічних організаційно-технологічних заходів щодо їх застосування. Результати. У досліджені визначено роль наливних вантажів у загальному обсязі міжнародної морської торгівлі та їх специфіку. На основі дослідження наявних способів і технологічних схем перевезення наливних вантажів морським транспортом (танк-контейнерів, цистерн, танкерних суден), їх переваг і недоліків доведено доцільність використання флекситанків. Визначено їх конструктивні особливості, техніко-експлуатаційні характеристики й вимоги, яких необхідно дотримуватися задля забезпечення належного рівня безпеки при використанні. Установлено сучасні тенденції, які характерні для сучасного світового ринку флекситанків, приділено увагу особливостям унормування і стандартизації процесів оцінки їх якості й надійності. За результатами дослідження техніко-економічних показників різних видів тари, призначеної для перевезень наливних вантажів морським транспортом, порівняно їх основні експлуатаційні характеристики. Виокремлено переваги та недоліки флекситанків. Охарактеризовано технологію процесу перевезення вантажу і сформовано загальну технологічну схему перевезень наливних вантажів із використанням флекситанків при експортно-імпортних операціях. Запропоновано комплекс організаційно-технологічних заходів, спрямований на подальший розвиток і просування цієї технології перевезення наливних вантажів морським транспортом. Висновки. Використання флекситанків як сучасної технології перевезення наливних вантажів морським транспортом спрямовано на підвищення ефективності цього процесу, забезпечення належного рівня екологічності й максимального рівня безпеки.
27
Maltseva, T., Ju Zinchenko, I. Dobrovolskaya та О. Аrhipenko. "Вплив хімічної корекційної обробки теплоносія першого контуру та робочих середовищ другого контуру АЕС із ВВЕР, PWR на радіаційну безпеку". Nuclear and Radiation Safety, № 4(56) (16 грудня 2012): 37–43. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2012.4(56).09.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено порівняльну оцінку стану водно-хімічного режиму на кращих зарубіжних АЕС з реакторами типу PWR і українських АЕС, на підставі якої сформульовано основні напрями подальшого удосконалення корекційної хімічної обробки теплоносія першого контуру і робочих середовищ другого контуру АЕС України: заміна аміачно-калієвого водно-хімічного режиму першого контуру на воднево-літієвий, а також істотне підвищення лужності робочих середовищ другого контуру (при повній заміні мідьовмісного обладнання).
28
Kurdil, N. V., A. A. Kalashnikov, B. S. Sheyman, O. H. Lutsenko, N. A. Voloshina, and A. A. Urin. "Current issues of food and chemical safety of children and adolescents: acute household poisoning." One Health and Nutrition Problems of Ukraine 52, no. 1 (June 24, 2020): 70–76. http://dx.doi.org/10.33273/2663-9726-2020-52-1-70-76.
Повний текст джерелаАнотація:
Ukraine is among the countries with a high prevalence of acute chemical etiology poisoning in the countries of the European region, taking the penultimate place according to WHO (2017). The Aim of the Research. To study the risk factors for acute domestic poisoning among children and adolescents in Ukraine and to identify measures to improve it. Methods and Materials. The annual statistical reports of WHO, the data of the State Statistics Committee of Ukraine, the Center for Medical Statistics of the Ministry of Healthcare of Ukraine, and statistics of the Department of acute poisoning of the NCSH «Okhmatdyt» were analyzed. Research methods: system approach and benchmarking were applied. Results and Discussion. A comparative estimate of the incidence of acute poisoning over the last 15 years in Ukraine indicates an overall tendency for their growth as a whole: in the group of children 0–14 years, an average of 10.4% (from 13.8 ± 0.05 cases / 10000 in 1996–1998 to 15.4 ± 0.1 cases / 10000 pediatric population in 2006–2010). Among children aged 0–4 years, the rate of increase in the number of acute poisonings was the highest, i.e. it increased from 31.7 ± 0.1 to 37.1 ± 0.2 cases / 10000 of the pediatric population of this age. The incidence of primary diseases of the pediatric population, according to the data of the Injury and Poisoning statistical group, has been practically at the same level in recent years, with a slight upward trend. Thus, over the last 20 years the incidence has fluctuated within 39.6–51.4 cases / 10000 population. Conclusions. An important factor in the emergence of household poisoning is the lack of motivation of the population, including children and adolescents, to lead a healthy lifestyle (including maintaining a healthy diet). Key Words: chemical safety, food safety, toxicology, acute poisoning.
29
Безпалова, О., та І. Осипчук. "Cутність адміністративних процедур в діяльності Служби безпеки України як суб’єкта забезпечення критичної інфраструктури". Вісник Пенітенціарної асоціації України, № 2 (20 жовтня 2021): 143–56. http://dx.doi.org/10.34015/2523-4552.2021.2.13.
Повний текст джерелаАнотація:
Доведено, що адміністративна процедура в діяльності СБУ щодо забезпечення критичної інфраструктури – це законодавчо визначена юридична конструкція послідовно здійснюваних дій, що закріплена адміністративно-процедурними нормами і спрямована на виконання позитивної діяльності щодо запобігання посяганням на об’єкти критичної інфраструктури. Сформульовано особливості зазначеної категорії з урахуванням суб’єкта її здійснення.
Наголошено, що при здійсненні адміністративно-процедурної діяльності СБУ щодо охорони об’єктів критичної інфраструктури остання здебільшого є правообмежувальною та такою, що сьогодні не завжди має нормативно визначений стадійний характер, що пов’язано з необхідністю оперативно, без зволікань виявляти загрози і ризики, які впливають на функціональність та безпечність об’єктів критичної інфраструктури.
Доведено, що сьогодні нормативного закріплення отримали лише адміністративні процедури охорони об’єктів інформаційної критичної інфраструктури СБУ. Це свідчить про те, що перелік об’єктів критичної інфраструктури, який наразі визначений проєктом Закону України «Про критичну інфраструктуру та її захист», є неповним, оскільки, по-перше, поза увагою залишився об’єкт інформаційної критичної інфраструктури, а по-друге – вимагає розширення кола повноважень СБУ щодо забезпечення охорони об’єктів критичної інфраструктури, особливо в діяльності, що стосується надання послуг у галузі енергетики, у сфері використання ядерної енергії, хімічної промисловості, оборонно-промислового комплексу, електронних комунікацій, у банківському та фінансовому секторах.
30
Dyndyn, V. L. "РОЗВИТОК МОЛОЧНОГО СКОТАРСТВА ЛЬВІВЩИНИ". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, № 2 (5 серпня 2016): 48–52. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6908.
Повний текст джерелаАнотація:
Сільське господарство, як окрема галузь народного господарства є однією із пріоритетних і важливих сфер діяльності будь–якої держави. Від характеру її розвитку безперечно залежить продовольча безпека країни і характер показників національної економіки зокрема. Адже, головним економічним призначенням будь–якого господарського формування, що є невід’ємною складовою цілісної системи галузі забезпечення життєвонеобхідними продуктами харчування населення країни в їх необхідній кількості, створення робочих місць що, як наслідок, веде до покращення показників зайнятості, формування розвиненої ринкової інфраструктури (виробництво, заготівля, переробка, реалізація сільськогосподарської продукції). Однією з провідних ланок сільського господарства є молокопродуктовий підкомплекс, зокрема молочне скотарство. Основною метою галузі молочного скотарства є виробництво в необхідній кількості молока і молочних продуктів. Особливості молока, як харчового продукту зумовлені його хімічним складом і властивостями окремих компонентів, які забезпечують високу біологічну цінність. Молоко – це унікальний продовольчий продукт, який досі не синтезований у світі. За складом з ним не може конкурувати жоден із харчових продуктів.
Нажаль, в сьогоднішніх умовах, дана місія не зовсім виконується більшістю господарюючих суб’єктів Львівщини. Проблеми, що існують в галузі практично набули системного характеру, вирішення яких потребує комплексного підходу. Результатами нашої роботи є дослідження характеру розвитку молочного скотарства в області та виявлення причин, що гальмують розвиток галузі.
31
Петраченко, Д. О., С. П. Коропченко, Н. А. Сова та К. А. Худайбердієва. "ТЕХНОЛОГІЧНА СХЕМА БАГАТОЦІЛЬОВОЇ ПЕРЕРОБКИ НАСІННЯ ПРОМИСЛОВИХ КОНОПЕЛЬ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 5 (28 грудня 2021): 16–23. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.5.3.
Повний текст джерелаАнотація:
Промислові коноплі – суспільно безпечна сільськогосподарська рослина, всі частини якої знаходять використання в багатьох галузях промисловості. Для організму людини цінність представляє конопляне насіння та продукція на його основі. Адже насіння промислових конопель є повноцінним джерелом рослинних білків, харчових волокон, низки вітамінів та мінеральних речовин, комплексом незамінних жирних кислот. Світова практика засвідчує, що використання продукції з насіння конопель стає пріоритетним напрямом. Виробники на постійній основі впроваджують інновації та представляють на ринку нові продукти. Український ринок продукції з насіння промислових конопель перебуває на етапі розвитку. Це зумовлює пошук нових нетрадиційних напрямів використання як насіння, так і супутніх продуктів його переробки. У статті розкрито цінність насіння промислових конопель та наведено його хімічний склад. Надано також характеристику та хімічний склад супутніх продуктів переробки насіння, таких як січка, перевій, оболонки, фільтрувальний осад, макуха. На основі цього запропоновано комплексну техніко-технологічну схему багатоцільової переробки насіння промислових конопель. У схемі закладено послідовність дій та операцій, що дозволяє мінімізувати відходи виробництва та підвищити ефективність переробки насіння завдяки використанню всіх отриманих продуктів. Схема передбачає одержання конопляного ядра та олії холодного пресування з подальшим використанням супутніх продуктів переробки як сировини для одержання продукції різного призначення: технічної олії, сипких конопляних продуктів, комбікормів, кормових добавок, твердого біопалива тощо. Впровадження розробленої схеми дозволить розширити асортимент продукції з насіння промислових конопель та сприятиме багатовекторному розвитку аграрних і переробних підприємств.
32
Дмитриков, В. П., О. О. Горб, С. І. Бойко та В. М. Єрмаков. "БЕЗПЕЧНА УТИЛІЗАЦІЯ ВІДПРАЦЬОВАНИХ МАРГАНЕЦЬ-ЦИНКОВИХ ГАЛЬВАНІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (25 вересня 2020): 280–86. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.03.32.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто екологічні аспекти, пов’язані з відпрацьованими марганець-цинковими гальванічнимиелементами, їхнім впливом на навколишнє природне середовище. Запропоновано загальну схему ме-тодологічного підходу до переробки брухту гальванічних елементів, що включає використання інфо-рмаційних технологій з обґрунтуванням вибору методу переробки і методик аналізів, процесу пере-робки, вибору методу утилізації компонентів і подальшої їхньої реалізації. Розроблено безвідходнусхему технологічної переробки брухту марганцево-цинкових гальванічних елементів, яка послідовновключає їх гідромеханічну і гідрохімічну переробку з дотриманням принципів економії ресурсів і енер-гії. У процесі постадійної переробки брухту марганцево-цинкових гальванічних елементів застосо-вують відомі технологічні прийоми і доступне апаратне оформлення, що використовується в хіміч-ній технології і працює на основі гідромеханічних і гідрохімічних процесів. На всіх стадіях переробкибрухту марганцево-цинкових гальванічних елементів використовують технохімічний контроль з об-робкою отриманих даних за допомогою програмного забезпечення. В результаті переробки брухтумарганцево-цинкових гальванічних елементів за запропонованою технологічною схемою отримуютьграфіт, хлорцінкат амонію, комплекс цинку, діоксид марганцю. Безпечна утилізація брухту марга-нець-цинкових гальванічних елементів за розробленою апаратно-технологічною схемою припускаєповернення до сфери виробництва і споживання металевих і неметалевих компонентів. Пропонованасхема є безвідходної, екологічно безпечною, з дотриманням екологічних норм для навколишнього при-родного середовища регіону, її розробка є важливим етапом для проєктування промисловогооб’єкта.
33
Mandzii, T. P. "ДОСЛІДЖЕННЯ МАКРО- ТА МІКРОЕЛЕМЕНТНОГО СКЛАДУ ЛИСТКІВ PINUS SYLVESTRIS L. ТА PINUS MUGO TURRA". Medical and Clinical Chemistry, № 1 (28 квітня 2020): 112–17. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2020.v.i1.10689.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Дослідження науковців, проведені в останні роки, показали, що існує певний зв’язок між вмістом у рослинах, лікарській рослинній сировині та харчових продуктах макро- і мікроелементів та частотою виникнення деяких захворювань. На здоров’я людини впливає цілий комплекс чинників, і вміст макро- та мікроелементів є лише одним із аспектів зазначеного зв’язку. Безпечна цінність біологічно активних речовин рослин полягає в тому, що вони містять у своєму складі збалансований комплекс елементів, які для організму людини не чужі. Багато лікарських рослин накопичують високу концентрацію необхідних для організму макро- та мікроелементів, що надає їм суттєвої переваги при проведенні профілактики і лікуванні великої кількості захворювань, які пов’язані з порушенням балансу макро- та мікроелементів в організмі людини. Рослинна сировина здатна накопичувати хімічні елементи у процесі вегетації і виділяти ці сполуки при екстракції та отриманні комплексних фітопрепаратів.
Мета дослідження – дослідити макро- та мікроелементний склад листків сосни звичайної та сосни гірської, заготовлених в Україні, для вивчення можливості подальшого їх використання як фітозасобів.
Методи дослідження. Дослідження проводили на базі Центру Біоелементології Івано-Франківського національного медичного університету. Визначали накопичення в досліджуваних видах таких елементів, як купрум, цинк, ферум, кадмій, магній. Елементи визначали на атомно-абсорбційному спектрофотометрі С-115ПК у повітряно-ацетиленовому полум’ї з використанням комп’ютерного розшифрування їх вмісту порівняно зі стандартом.
Результати й обговорення. У листках сосни звичайної, заготовлених в Івано-Франківській області, визначено кількісний вміст макро- та мікроелементів, а саме: Cu, Zn, Fe, Mg, Cd, S, Co, Ni, Pb, Cr. Вміст Cd перебував у гранично допустимих межах.
Висновки. Уперше досліджено склад макро- та мікроелементів сировини Рinus sylvestris L. і Pinus mugo TURRA, яка зростала на території Івано-Франківської та Закарпатської областей, виявлено 5 елементів. Установлено, що вміст макро- та мікроелементів у листках сосни звичайної і сосни гірської відповідає таким закономірностям: Cu>Zn>Fe>Cd>Mg.
Рослинна сировина здатна до накопичення хімічних елементів у процесі вегетації та має здатність до виділення цих сполук при екстракції та отриманні комплексних фітопрепаратів.
Тому актуальним є дослідження нових лікарських рослин, які будуть доповненням до офіційних видів, з великим вмістом біологічно активних речовин та розробка нових лікарських засобів, які вміщують комплекс необхідних макро- та мікроелементів. До таких рослин ми можемо віднести родину Pinus L.
Досліджено склад макро- та мікроелементів листків Pinus sylvestris L. та Pinus mugo TURRA. У досліджуваній сировині ідентифіковано та визначено кількісний вміст 5 елементів.
Ключові слова: макро- та мікроелементи, сировина, сосна звичайна, сосна гірська.
34
Гальченко, В’ячеслав Анатолійович, Євген Сергійович Руднєв, Ельвіра Миколаївна Філатьева та Микола Іванович Антощенко. "Про методику вибору показників для прогнозування небезпечних властивостей вугільних шахтопластів". Технічна інженерія, № 2(88) (30 листопада 2021): 148–67. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2021-2(88)-148-167.
Повний текст джерелаАнотація:
Небезпечні властивості вугільних пластів полягають у виникненні явищ, що сприяють створенню аварійних ситуацій у підземних умовах з важкими наслідками для здоров’я та життя працюючих, а також призводить до значних економічних збитків. Аналіз причин аварій, які вже відбулися, та нормативних вимог щодо забезпечення безпеки технологічних процесів показав, що всі аварії є наслідком комплексного впливу факторів трьох блоків (фізико-хімічні властивості вугілля, гірничо-геологічні умови залягання вугільних пластів та технологічні умови ведення гірничих робіт). Для виникнення ситуації, що сприяє прояву однієї з небезпечних властивостей вугільного шахтопласта і створенню умов для ініціювання та протікання аварії, необхідно деяке критичне сполучення між параметрами факторів усіх трьох блоків. Труднощі вивчення впливу окремих факторів на виникнення аварійних ситуацій полягає в неможливості, серед більшості випадків, повторного їх відтворення. Єдиним винятком з цього правила є пилоутворювальна здатність шахтопластів. У нормативній базі України по безпечному веденню гірничих робіт відсутня методика кількісної оцінки впливу факторів різних блоків, поєднання яких призводить до аварійних ситуацій. Дослідження в цьому напрямі є дуже актуальними для вугільної промисловості. На прикладі статистичних моделей розподілу шахтопластів за факторами, на підставі яких складено каталог їх пилоутворювальної здатності, встановлено ступінь достовірності та відповідність цих факторів розглянутої властивості. Наведено практичні рекомендації щодо удосконалення нормативних документів при прогнозі інших небезпечних властивостей шахтопластів.
35
Грайворонська, І., Е. Хоботова, В. Даценко та І. Черепньов. "Гранульований доменний шлак як сорбент органічних барвників". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 4(18) (11 лютого 2021): 53–59. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.4(18).53-59.
Повний текст джерелаАнотація:
Визначено властивості гранульованого доменного шлаку «АрселорМіттал Кривий Ріг», що зумовлюють його сорбційну активність. У складі фракцій шлаку ідентифіковані мінерали: окерманіт Ca2MgSi2O7, геленіт Ca2Al(Al,Si)2O7, ранкініт Ca3Si2O7, псевдоволластоніт CaSiO3, мервініт Ca3MgSi2O8, мікроклін КAlSi3O8, кальцит CaCO3, ольдгаміт CaS з вмістом алюмосилікатів кальцію і магнію > 50 %. Деякі фази знаходяться в аморфному сорбційно-активному стані. Показана доцільність активації водою протягом 1 доби, в результаті якої на поверхні утворюються і дисоціюють гідроксильні і гідрофільні силанольні групи з формуванням негативного заряду поверхні шлакових частинок, що характерно для алюмосилікатів Са і Mg, а також мінералів кальциту і ольдгаміту. Форма ізотерми адсорбції свідчить про утворення полімолекулярних шарів органічного барвника метиленового синього (МС), що збільшує ефективність шлакового сорбенту. Величина адсорбції МС не менш 2 мг/г. Показано відсутність десорбції МС з шлаку, що забезпечує безпеку як захоронення відпрацьованого сорбенту, так і його утилізації в якості наповнювача будівельних матеріалів. Доведено радіаційну безпеку шлаку. Питома ефективна активність фракцій шлаку не перевищує 370 Бк/кг, що дозволяє його використання в якості технічних матеріалів без обмежень. Запропоновано технологічну схему адсорбційної очистки стічних вод підприємств органічного синтезу і текстильної промисловості, що містять органічні барвники, за допомогою шлакового сорбенту.Стадії технологічного процесу: надходження шлаку з відвалу, аналіз мінерального складу шлаку, водна активація шлаку, статична сорбція барвників в відстійнику, подальша утилізація шлаку і надходження очищених вод в первинне виробництво. Технологія передбачає видалення органічних барвників із стічних вод і їх повторне використання, що забезпечує замкнутість циклу оборотного водоспоживання, відсутність витрат хімічних реагентів на активацію шлакового сорбенту, поліпшення екологічної ситуації в місцях розташування шлакових відвалів за рахунок використання шлаків в якості сорбентів.
36
Pusik, L. M., та V. K. Pusik. "ПОТОЧНИЙ СТАН ПІСЛЯЗБИРАЛЬНИХ ОБРОБОК ДЛЯ ПІДТРИМКИ ЯКОСТІ І СКОРОЧЕННЯ ВТРАТ ПЛОДООВОЧЕВОЇ ПРОДУКЦІЇ". Vegetable and Melon Growing, № 70 (7 лютого 2022): 97–110. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2021-70-97-110.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Здійснити аналіз сучасного стану післязбиральної обробки плодів та овочів з метою зменшення втрат під час зберігання. Результати. Аналіз сучасної вітчизняної й зарубіжної наукової та патентної літератури свідчить про те, що для збереження якості свіжої продукції з високою поживною цінністю і відповідністю стандартам безпеки свіжих овочів та плодів можуть застосовуватися різні післязбиральні фізичні, хімічні та газові обробки. Ці післязбиральні обробки, зазвичай, поєднуються з належним регулюванням температури зберігання. У цій статті розглянуто поточний стан післязбиральних обробок і нових технологій, які можна використовувати для підтримки якості й скорочення втрат свіжої продукції. Термічна обробка є альтернативою фунгіцидів. Сприятливі ефекти термічних обробок є пов’язаними через зміни у фізіологічних процесах, таких як зменшення переохолодження й уповільнення процесів дозрівання за рахунок теплової інактивації деградаційних ферментів. Нанесення їстівних покриттів на свіжі овочів та фрукти забезпечує частковий бар’єр для руху вологи по поверхні свіжих продуктів, тим самим зводячи до мінімуму втрату вологи під час післязбирального зберігання. Опромінення пригнічує розмноження клітин, опромінення може нейтралізувати шкідників і проблеми безпеки харчових продуктів. Розчини на основі органічної кислоти, аскорбінової кислоти і кальцію були застосовані, в основному, для уповільнення ферментативного і неферментативного потемніння, погіршення текстури і зростання мікробів у свіжих продуктах. Технологія SO2 також була протестована для контролю за гниттям після збору врожаю інших фруктів, таких як лічі, інжир, банан, лимон або яблуко. обробка етиленом грає ключову роль щодо підтримання післязбирального періоду життя і якості плодоовочевої продукції як в клімактеричних, так і в неклімактеричних умовах. Висновки. Конкретні способи обробки можуть бути застосовані тільки до певних типів овочів та плодів і видів псування. Необхідно оцінити ефективність існуючих обробок щодо виникаючих проблем з якістю. Післязбиральні обробки в поєднанні з належним контролем температури є основою для збереження фізичних, харчових і сенсорних властивостей, а також знижують ймовірність гниття. не можуть бути доповнені хлором, SO2, опроміненням, обробкою гарячою водою, гарячим повітрям, протимікробними агентами і харчовими покриттям залежно від конкретного продукту. До нових технологій належать післязбиральні технології, засновані на окисленні етилену, інгібіторної дії етилену і модулятори дозрівання, такі як NO.
37
Berezhnov, S. P., H. I. Petrashenko, N. V. Kurdil, M. L. Zinovieva, D. V. Fed, V. A. Raks, N. H. Zavialova, L. A. Ustinova, V. Korobka, and R. M. Shvets. "Modern Model of Education and Training Center Preparation of Experts in the Field of Chemical, Biological, Radiation and Nuclear Safety (Results of the first Chemical Safety Training under Project 57: Strengthening Crime Scene Forensics Capabilities in Investigating CBRN Incidents. Ukraine, Kyiv, July 2019)." Ukrainian Journal of Modern Toxicological Aspects 89, no. 2 (November 18, 2020): 20–26. http://dx.doi.org/10.33273/2663-4570-2020-89-2-20-26.
Повний текст джерелаАнотація:
Minimizing the effects of chemical, biological, radiation and nuclear (CBRN) incidents requires the simultaneous efforts of different specialists not only within one state, so recently international projects have been chosen for the purpose of developing and implementing not only national measures to minimize CBRN threats, but also coordination at the international level. The Aim of the Research. Substantiation of the relevance of a permanent international training center organization for the training of specialists in the field of CBRN security (direction — chemical security) for the needs of the power and special structures of Ukraine. Methods. Results of the instruction and trainings conducted within the framework of the project on the establishment of a network of training centers for minimizing the risks related to the CBRN threats in the countries of the region of Southeast and Eastern Europe, held on the basis of State Enterprise “Research Centre of Preventive Toxicology, Food and Chemical Safety named after L. I. Medved”, Ministry of Healthcare of Ukraine” (Science Center) in July 2019. Results and Discussion. Project 57: Strengthening the crime scene forensics capabilities in investigating CBRN incidents in the South East and Eastern Europe Centers of Excellence Region (Ref: Europe Aid / IFS / 2016/374993) came into action in 2019. The objective of Project 57 is to introduce a system of trainings on the investigation of CBRN incidents and the gradual formation of relationships between forensic experts and organizations with experience in the field of CBRN materials at the national level. Successful fulfillment of the tasks of investigating CBRN incidents requires constant professional improvement of specialists in various fields and development of the system of communication and interaction at the interdisciplinary level. Project 57 from Ukraine involved Ukrainian experts instructed and trained in EU countries as national forensic trainers in crime scene investigations. These candidates, after conducting the relevant exercises, were involved in conducting trainings on raising the level of knowledge of law enforcement officers of Ukraine. In July 2019, a team-based training (July 5) and national exercises (July 22–25) were held under Project 57 at the Science Center. Law enforcement experts from Ukraine and Moldova participated in the team and staff training. Exercises were performed in groups, and the results of the work were demonstrated and discussed via Skype conference mode. National exercises were conducted in the form of practical exercises in a specially prepared territory of the Science Center. The participants of the training worked with imitation material evidence in protective suits using technical means in real-time situations. In addition to the acquisition of practical skills, there was an exchange of knowledge and experience between the various agencies involved in the field of chemical threat. The participants gained experience that will help to improve management skills and improve coordination and communication between the actors involved in the response to the CBRN incidents. Conclusions. The conducted trainings proved the necessity of introducing a system of continuous professional instruction and advanced training of the staff of special and security structures of Ukraine involved in the investigation of CBRN incidents. Key Words: chemical, biological, radiation and nuclear safety, continuous professional development.
38
Ishchenko, A. A. "Building competence on chemical safety for future doctors during their studies of Bioorganic Chemistry and Biochemistry: results of ascertaining experiment." Science and Education a New Dimension VI(174), no. 72 (September 25, 2018): 14–17. http://dx.doi.org/10.31174/send-pp2018-174vi72-03.
Повний текст джерела
39
Lysychenko, G. V. "PROBLEMS OF CHEMICAL AND RADIATION SAFETY OF UKRAINE Information from scientific report at the meeting of Presidium of NAS of Ukraine, April 29, 2015." Visnik Nacional'noi' akademii' nauk Ukrai'ni, no. 06 (June 20, 2015): 20–27. http://dx.doi.org/10.15407/visn2015.06.020.
Повний текст джерела
40
Brezytska, D. M., та I. V. Guschuk. "ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ПРИ ПОВОДЖЕННІ З МЕДИЧНИМИ ВІДХОДАМИ В УКРАЇНІ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 3 (15 листопада 2019): 44–50. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2019.3.10591.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: провести аналіз проблем, які виникають при поводженні з медичними відходами, та визначити основні гігієнічні підходи щодо безпечного поводження з ними.
Матеріали і методи. У процесі дослідження використано такі методи: описовий, медико-статистичний, бібліографічний, епідеміологічний, санітарно-гігієнічний.
Результати. Проведено аналіз проблем, які виникають при поводженні з медичними відходами, та визначено основні гігієнічні підходи щодо безпечного поводження з ними. На сьогодні в нашій країні немає досконалої законодавчої бази у вирішенні цього питання. Медичні відходи мають різний ступінь епідеміологічної та екологічної безпеки залежно від їх складу та ступеня контамінації біологічними, хімічними та радіоактивними агентами. Відходи та побічні продукти їх розкладу спричиняють та завдають шкоду не тільки довкіллю, а й життю та здоров’ю населення. Виділено основні ризики, спричинені відходами медичних закладів (інфекційні, хімічні, радіаційні), та ризики, пов’язані з утилізацією відходів. Нині єдиним шляхом подолання цих проблем є впровадження Національної стратегії управління відходами в Україні до 2030 р. Це – перший стратегічний документ державного рівня, який визначає політику управління всіма видами відходів до 2030 р. Стратегія визначає головні напрями державного регулювання у сфері поводження з відходами в найближче десятиліття з урахуванням європейських підходів із питань управління відходами, що ґрунтуються на положеннях Директив ЄС.
Висновки. Основними завданнями, які постають на сьогодні при поводженні з медичними відходами (МВ), є створення основи для впровадження апробованих методів і технологій управління МВ та розробка загальнонаціональної мережі з їх подальшої утилізації, вдосконалення стандартів поводження з відходами з метою зменшення забруднення навколишнього середовища. Впровадження та дотримання цих вимог не тільки вирішить проблему поводження з МВ, а й буде сприяти поліпшенню екологічної ситуації в країні.
41
Самілик, М. М., та Вангванг Гуо. "СПОСІБ ОТРИМАННЯ ХАРЧОВОГО КОНЦЕНТРАТУ ІЗ М’ЯСА РИБИ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 3 (2 листопада 2021): 87–97. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.3.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальним питанням харчової безпеки є створення харчових продуктів, що містять білок. Риба залишається одним із ключових джерел білків. У цій статті об’єктом дослі- дження є риба хек, яка шляхом інфрачервоного сушіння та подрібнення була перетво- рена на концентрат супу. Результати експерименту показали, що зі збільшенням відстані випромінення сенсорні властивості хека покращуються, але водночас збільшується три- валість сушіння. Зі зміною відстані випромінювання ступінь зміни тривалості сушіння нижчий, ніж ступінь зміни температури сушіння. У діапазоні температур від 55 °C до 65 °C вологість сухої основи хека зменшується з часом експоненційно. З підвищенням тем- ператури тривалість сушіння, яка забезпечує його безпечне зберігання, скорочується, і навпаки. Тому, щоб заощадити матеріальні ресурси та час, відстань випромінювання має бути зменшена відповідно до передумови забезпечення якості сушіння. На кінцевій стадії висушування велика кількість вільної води у хека виводиться за рахунок випаро- вування. Як наслідок – важко видалити внутрішню зв’язану воду та хімічну воду через ефект сушки, і крива сушіння поступово стає пологою. Нами представлено технологію приготування та рецептуру рибного супового концентрату. Відповідно до цієї технології, висушена риба подрібнюється до тонкого ступеня подрібнення і змішується з іншими рецептурними компонентами. Рецептура супового концентрату математично оптимі- зований. Було вибрано оптимальне співвідношення компонентів рецептури: 20 г порошку хека, 3 г солі, 0,7 г глутамату натрію, 0,5 г порошку імбиру, 4 г білого цукру, 0,5 г коньячної камеді, 0,9 г ксантанової камеді, 0,6 г гуарової камеді. Завдяки високій харчовій цінності риби хек отриманий продукт буде мати високий вміст білків, вітамінів А і D, кальцію, магнію, селену та інших життєво необхідних нутрієнтів. Суха порошкоподібна струк- тура робить його зручним для зберігання та транспортування.
42
ТКАЧУК, В. В., Ю. В. МЕЛЬНИК та О. Ю. РЕЧУН. "ВИКОРИСТАННЯ ВИСОКООКТАНОВИХ БІОДОБАВОК ПРИ ОДЕРЖАННІ БЕНЗИНІВ". Товарознавчий вісник 1, № 13 (1 серпня 2020): 256–69. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2020-13-22.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Оцінка впливу оксигенатів на підвищення антидетонаційних властивостей бензинових фракцій, отриманих з різних нафт, визначення необхідної кількості оксигенатів для досягнення октанового числа 80, оцінити вартість товарного бензину з додаванням оксигенатів.
Результати. До прямогонних бензинів додавали біодобавки в кількості 10 та 20 %. Проаналізувавши фізико-хімічні показники одержаної бензинової суміші, можна стверджувати, що даний вид палива відповідає вимогам на бензин А-80 згідно ДСТУ 7687:2015. Результати досліджень показали, що найнижча собівартість буде в суміші прямогонного бензину та біоізобутанолу не зважаючи на те, що його вміст в суміші найвищий. Перевага біоізобутанолу полягає ще й в тому, що він не буде викликати розшарування суміші, а виступить як гомогенізатор. Проте необхідно врахувати вимогу ДСТУ щодо кількості кисню в товарному бензині, яка не має перевищувати 2,7 % (в біоізобутанолі вміст кисню 21,6 %). В зв’язку з цим для виробництва бензину А-80 було розроблено наступну рецептуру для одержання бензину з ОЧ=80. Кількість біоізобутанолу в композиційній суміші варто залишити в кількості 4 %, МТБЕ в кількості 10 %. Тоді загальний вміст кисню буде знаходитись в межах допустимих норм. Вміст риформату в такій суміші буде знаходитись на рівні 29 %. Застосування октанопідвищуючих додатків, таких як ізобутанол та МТБЕ, а також риформат, підвищує октанове число прямогонного бензину, при цьому вартість бензину залишається конкурентноспроможньою.
Наукова новизна. Встановлено вплив біодобавок на експлуатаційні властивості низькооктанового бензину.
Практична значимість. Зважаючи на те, що для сучасних автомобілів необхідне високооктанове паливо з антидетонаційними властивостями, які характеризуються дослідним октановим числом 92,95 та 98. А для автомобілів з бензиновими двигунами зі ступенем стискування до 8, які присутні в автопарку України, а також для вантажних автомобілів попереднього покоління, є потреба в бензину з більш низьким октановим числом. Використання високооктанових бензинів в автомобілях зі ступенем стискування до 8 є причиною цілої низки поломок: вихід з ладу поршневих пальців, викришування вкладишів шатунних і корінних підшипників; розтріскування ізоляції і вигорання контактів свічок запалювання; прогорання днищ поршнів; підгорання робочих фасок випускних клапанів та їх сідел; прогорання прокладок між головкою і блоком циліндрів; пригорання поршневих кілець та їх підвищене зношування. Проте екологічна безпека та низька собівартість таких бензинів залишаються одним з пріоритетних вимог при виробництві бензинів.
43
Pasichnyi, V. M., О. V. Khrapachov, A. I. Ukrainets, А. І. Marynin, N. P. Lohvynenko та E. I. Kapitula. "Використання повторної пастеризації при виготовленні варених ковбасних виробів". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 20, № 85 (27 лютого 2018): 29–34. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8506.
Повний текст джерелаАнотація:
Питання безпеки продуктів харчування є чи не основним, якому приділяється широка увага в умовах сьогодення. Зберегти свіжість та якість продукту протягом терміну його зберігання та задовольнити вимоги споживача є основною метою виробників та торгівельних мереж. Варені ковбаси, сосиски, сардельки є дуже поширеною та популярною групою продуктів споживання. Але одночасно дані продукти мають порівняно невеликий термін зберігання, що дуже незручно за умов розгалуженого ланцюга логістики, до якого звикло більшість виробників м’ясопродуктів. Є декілька напрямків подовження термінів зберігання даної продукції, а саме: за рахунок використання газо- та паронепроникних оболонок, консервуючих речовин, пакування продукції в багатошарові полімерні матеріали тощо. Але для досягнення стабільних результатів під час виробництва, зберігання та реалізації продукції необхідно контролювати цілий ряд факторів, таких як: гігієна, температура, рН, активність води (aw), дія кисню та інші, оскільки вони впливають на споживчі характеристики продукту і за відсутності контролю – сприяють його псуванню. Істотним видом псування є мікробіологічне, що спричинене дією мікроорганізмів: бактерій, плісняви, дріжджів, вірусів і т.д. Відомо, що більшість мікроорганізмів розвиваються на поверхні продукту, особливо, якщо це стосується натуральних оболонок, що використовуються для виготовлення ковбасних виробів. Деякі науковці працювали над розробками, що пов’язані з інгібуючими властивостями екстрактів рослин, дією хітозану тощо, що використовували для покриття полімерних плівок, надаючи їм антимікробних властивостей. Однак недоліком використання полімерних плівок з асептичними властивостями є обмеження їх використання в промислових умовах. Враховуючи, що подовження термінів зберігання варених ковбасних виробів є актуальним питанням, для отримання стабільного та прогнозованого результату було запропоновано поєднати використання багатошарових полімерних матеріалів, призначених для пакування м’ясопродуктів, з наступним проведення короткочасної температурної обробки (пастеризації) готових, запакованих під вакуумом, ковбасних виробів, яке дає можливість пригнічити ріст мікроорганізмів, що присутні на поверхні продукту після первинного теплового оброблення. В процесі досліджень були виготовлені сардельки вищого та першого сортів, запаковані під вакуумом в багатошарові полімерні матеріали (плівки), з подальшим проведенням короткочасної пастеризації. Контрольними зразками слугували аналогічні за складом ковбасні вироби, що були виготовлені за відповідними до технічних умов вимогами і запаковані під вакуумом, але які не піддавались додатковій термічній обробці (пастеризації). Протягом терміну зберігання проводились органолептичні, мікробіологічні, фізико-хімічні дослідження, вимірювались: активність води, вологозв’язуюча здатність, вологоутримуюча здатність, амінокислотний складу продукту, структурно-механічні показники. За результатами досліджень позитивний результат щодо можливості зберігання пастеризовані сардельки як вищого, так і першого сорту показали до 75 доби, тимчасом як аналогічні продукти без повторної термічної обробки не відповідали вимогам нормативно-технологічної документації вже на 35-ту добу зберігання. В результаті проведених робіт розроблені рекомендації щодо збільшення термінів зберігання пастеризованих варених ковбасних виробів до 60 діб, з урахуванням коефіцієнту запасу, при використанні комплексу заходів за повторної теплової обробки (пастеризації), що сприяють отриманню якісного та стабільного за показниками безпеки продукту тривалого терміну зберігання без застосування консервуючих речовин хімічного походження.
44
Шинкарук, М. В., та О. О. Балук. "ПЕРСПЕКТИВНІ СТАРТОВІ КУЛЬТУРИ ДЛЯ КРАФТОВИХ КОВБАСНИХ ВИРОБІВ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 5 (28 грудня 2021): 38–48. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.5.6.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено проблему поліпшення якості сиров’ялених м’ясних продуктів за допомогою використання стартових культур. У технології м’ясних продуктів визначається тенденція до використання рослинних харчових добавок у поєднанні зі стартовими культурами для поліпшення якості готової продукції. Важливою властивістю є антагонізм – придушення зростання мікроорганізмів, що спричинюють псування продукту. Для відтворення кольору м’ясопродуктів у складі стартових культур повинні бути денітрифікуючі бактерії. До основних технологічних властивостей стартових культур можна віднести зброджування вуглеводів із утворенням молочної кислоти, скорочування часу дозрівання, збільшення виходу готового продукту та подовження термінів зберігання. В разі додавання пропіонових бактерій істотно покращуються структурно-механічні властивості продукту, забезпечується зменшення втрат за теплової обробки, підвищується вологозв’язувальна здатність, що позитивно позначається на якості готового продукту. Молочнокислі бактерії є біологічною основою формування ковбаси як харчового продукту, завдяки ним відбувається біологічне перетворення основних компонентів м’яса з утворенням сполук, що зумовлюють смак та аромат, консистенцію; зміна фізико-хімічних параметрів м’ясного фаршу може призвести до розвитку мікробів, здатних викликати псування м’яса. Застосування стартових культур у виробництві м’ясних продуктів забезпечує не лише скорочення часу технологічного процесу, а й гарантує мікробіологічну безпеку готової продукції. Таким чином, бактеріальні закваски є найважливішим фактором формування якості м’ясних виробів. Правильно підібрані культури у заквасці сприяють не тільки формуванню приємного смаку та аромату продукту, стабілізації забарвлення, а й придушенню життєдіяльності гнильних та санітарно-показових бактерій. Крім того, встановлено, що деякі мікроорганізми мають протеолітичну активність, внутрішньоклітинні ферменти, які здатні розщеплювати білки м’яса, таким чином покращуючи структурні характеристики готового продукту. А деякі стартові культури можуть виступати в ролі антиоксидантів, перешкоджаючи окисленню жиру в ковбасних виробах.
45
СІНКЕВИЧ, Сергій, та Віталій ГАВРИЛЮК. "ХАРАКТЕРИСТИКА ПАУЗ, ЩО ВИНИКАЮТЬ ПІД ЧАС НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ ІЗ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОЇ ПІДГОТОВКИ (НА ПРИКЛАДІ ДИСЦИПЛІНИ “ОСНОВИ БОЙОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ”)". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 28, № 1 (20 квітня 2022): 222–31. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v28i1.965.
Повний текст джерелаАнотація:
Загальновійськова підготовка громадян України в складних військовополітичних умовах сьогодення набуває першочергової ваги державного рівня. Важлива роль під час організації та здійснення такої підготовки належить військовим навчальним закладам Збройних Сил України, інших складових сил безпеки та сил оборони – формуванню компетентностей щодо порядку поводження (застосування) зі зброєю й саморобними вибуховими пристроями, дій на полі бою, надання домедичної та первинної психологічної допомоги, а також стійких морально-психологічних якостей, необхідних для захисту України. З метою досягнення запланованих результатів підготовки різних категорій громадян проводяться періодичні навчальні збори, заняття та курси. Значної уваги, поряд із загальною тактикою індивідуальних дій та у складі підрозділів у різних умовах обстановки, приділено заходам за видами бойового забезпечення. На прикладі різних видів навчальних занять за одним із видів бойового забезпечення дій підрозділів – хімічний, біологічний, радіологічнийта я дерний захист – подано характеристику пауз, що виникають під час викладення навчального матеріалу, виконання практичних завдань, проведення індивідуальних і групових консультацій, а також інструкторсько-методичних занять тощо. За результатами аналізу причин виникнення різних пауз запропоновано комплексну характеристику за видами та визначено основні напрями подальших наукових розвідок для вирішення питань їх навчально-методичного заповнення. Серед основних причин пауз виокремлено особливості особистостей суб’єктів загальновійськової підготовки: науково-педагогічного складу, інструкторів, технічного персоналу та тих, хто навчається, (компетентність, відчуття, сприйняття, пам’ять, атитюд і поведінка); актуальність, складність, практична спрямованість, методика викладання й обсяг навчального матеріалу; умови експлуатації навчально-технічної бази. Для подальших наукових розвідок запропоновано пошук заходів і засобів щодо евентуального заповнення зазначених пауз.
46
Haponenko, Ya Yu, N. Ya Letniak та M. M. Korda. "НАНОЧАСТИНКИ ОКСИДУ ЦИНКУ ПОСИЛЮЮТЬ ГЕПАТОТОКСИЧНИЙ ЕФЕКТ ГЕРБІЦИДУ ГЛІФОСАТУ". Medical and Clinical Chemistry, № 4 (1 лютого 2020): 32–36. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2019.v.i4.10824.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Наноматеріали стали причиною справжнього прориву в багатьох галузях і проникають у всі сфери нашого життя. Завдяки унікальним властивостям наночастинки оксиду цинку широко використовують у промисловості та медицині. Однак при повсякденному зростанні темпів застосування наноматеріалів усе менше уваги приділяють можливому негативному впливу наночастинок на безпеку навколишнього середовища та на здоров’я людей у цілому. Здатність наночастинок здійснювати транспортування лікарських засобів та хімічних речовин усередину клітини робить актуальним питання про потенційну можливість посилення токсичної дії класичних токсикантів при їх сумісному надходженні в організм з наночастинками.
Мета дослідження – вивчити вплив наночастинок оксиду цинку на гепатотоксичний ефект гербіциду гліфосату.
Методи дослідження. Досліди виконано на безпородних щурах-самцях, яким внутрішньошлунково протягом 14-ти днів вводили у вигляді суспензії 0,5 мл наночастинок оксиду цинку в дозі 100 мг/кг та гліфосат (у формі гербіциду раундапу) в дозі 250 мг/кг маси тіла. Для проведення експерименту тварин поділили на 4 групи: 1-ша – контрольна (інтактні щури); 2-га – тварини, яким вводили наночастинки оксиду цинку; 3-тя – щури, уражені гербіцидом гліфосатом; 4-та – тварини, яким вводили наночастинки оксиду цинку разом із гліфосатом. Токсиканти вводили сумісно та окремо. У сироватці крові визначали активність аланін- і аспартатамінотрансфераз, лужної фосфатази, вміст загального протеїну та сечовини.
Результати й обговорення. Встановлено, що під впливом наночастинок оксиду цинку достовірно підвищувалася лише активність аланін- і аспартатамінотрансфераз. Введення щурам гербіциду гліфосату призводило до виражених змін усіх досліджуваних показників. Максимальні їх зміни зареєстровано у групі тварин, яким сумісно вводили наночастинки та гліфосат. У цьому випадку активність амінотрансфераз і лужної фосфатази змінювалася достовірно порівняно з аналогічними показниками у групі щурів, яким вводили тільки гербіцид.
Висновок. Наночастинки оксиду цинку здатні посилювати гепатотоксичний ефект гліфосату.
47
ГАВРИЛЮК, Віталій, Тарас СУСЛОВ та Максим ТОКАРЧУК. "ДИСТАНЦІЙНІ ОСВІТНІ ЗАХОДИ ПІД ЧАС НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ ОСНОВ БОЙОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 23, № 4 (26 березня 2021): 61–69. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v23i4.614.
Повний текст джерелаАнотація:
У зв’язку з необхідністю вирішення нагальних проблем освітньої діяльності, спричинених протиепідемічними та санітарно-гігієнічними заходами боротьби з коронавірусною інфекцією, вищі військові навчальні заклади (у тому числі й заклад вищої освіти Державної прикордонної служби України) перейшли на змішану форму проведення занять з усіма категоріями тих, хто навчається. Оптимізовані науково-педагогічним складом методики використання різноманітних платформ як Інтернету, так і внутрішніх мереж дозволяють достатньо ефективно забезпечувати опанування майбутніми офіцерами-прикордонниками військово-професійних компетентностей, визначених робочими програмами навчальних дисциплін й іншими нормативними документами, але таким чином характеризується навчальний процес переважно під час опрацювання курсантами та слухачами теоретичних аспектів матеріалу, що викладається. Контрольні заходи, спрямовані на перевірку якості засвоєння зазначених компетентностей, також можуть організовуватися й здійснюватися аналогічним чином – шляхом вирішення майбутніми офіцерами-прикордонниками тестових завдань різної складності.
Обставини реалізації практично-прикладної складової освітнього процесу є кардинально іншими: під час практичних занять з військово-спеціальних дисциплін передбачено використання курсантами за призначенням навчально-матеріальних засобів. За таких особливостей керівник заняття з числа науково-педагогічного складу повинен особисто та із залученням помічників і технічного персоналу контролювати дотримання заходів безпеки, а також порядку використання зброї та військової техніки, засобів індивідуального та колективного захисту, носимого та возимого шанцевого інструменту, приладів радіаційної та хімічної розвідки, засобів спостереження та зв’язку, імітаційних і бойових вибухових речовин тощо. Ці заняття характеризуються й наявністю тактичної обстановки, розробленої з метою створення ситуацій невизначеності, швидкоплинності, раптовості, максимального наближення до реальних умов бойових дій окремих військовослужбовців і підрозділу в цілому.
Таким чином, дистанційні освітні заходи в контексті різних видів практичних занять з навчальної дисципліни «Основи бойового забезпечення» мають низьку ефективність, а також дуже складні як для педагогів, так і для курсантів. Проведення переважної більшості таких занять без контактної участі науково-педагогічного складу є взагалі неможливою.
48
Кириченко, Євгеній Павлович, Василь Васильович Ковалишин, Віктор Михайлович Гвоздь, В’ячеслав Андрійович Ващенко, Сергій Олександрович Колінько та Валентин Вікторович Цибулін. "ДОСЛІДЖЕННЯ МЕХАНІЗМУ ТА РОЗРОБКА МОДЕЛІ РОЗВИТКУ ПРОЦЕСУ ГОРІННЯ ПІРОТЕХНІЧНИХ СУМІШЕЙ МЕТАЛЕВЕ ПАЛЬНЕ + ОКСИД МЕТАЛУ ПРИ ЗОВНІШНІХ ТЕРМІЧНИХ ДІЯХ". Вісник Черкаського державного технологічного університету, № 4 (24 грудня 2021): 68–82. http://dx.doi.org/10.24025/2306-4412.4.2021.251602.
Повний текст джерелаАнотація:
Встановлено механізм горіння двокомпонентних сумішей з порошків магнію, алюмінію та оксидів металів, згідно з яким процес перетворення вихідної суміші у продуктах згоряння є стаціонарним, одновимірним і протікає у трьох зонах: прогрітий шар у конденсованій фазі суміші; реакційна зона конденсованої фази суміші; зона полум’я (зона тепловиділення газової фази). Розроблено модель горіння сумішей, яка враховує кінетичні характеристики термічного розкладання окиснювача та високотемпературного окиснення, займання та горіння частинок металу у продуктах розкладання, що дає змогу більш точно (відносну похибку знижено до 7… 9 % замість 10…15 % у наявних моделей) визначати критичні діапазони зміни швидкості горіння сумішей в умовах зовнішніх термічних дій, перевищення яких призводить до прискорення процесу горіння сумішей та пожежовибухонебезпечного руйнування піротехнічних виробів. Метою роботи є встановлення механізму горіння двокомпонентних ущільнених сумішей з порошків магнію та алюмінію з оксидами металів та розробка моделі їх горіння для визначення критичних діапазонів зміни швидкості горіння сумішей з врахуванням впливу зовнішніх термічних дій. Проведений аналіз експериментальних відомостей про фізико-хімічні процеси, що протікають у різних зонах горіння розглядуваних сумішей дозволяє встановити механізм їх горіння згідно якому про¬цес перетворення вихідної суміші в продукти згоряння в першому наближенні є стаціонарним, одновимірним і протікає в наступних трьох найхарактерніших зонах. Зона I – прогрітий шар в конденсованій фазі суміші, де можна знехтувати хімічними перетвореннями. Зона II – реакційна зона конденсованої фази суміші, в якій тверда суміш перетворюється в газ, що містить окремі частинки металу. В межах цієї зони відбувається розкладання окиснювача і енергійне окиснення частинок ме¬талевого пального. Спалахування частинок металу відбувається на поверхні горіння. Більша частина частинок металу, що спалахнули, в результаті їх агломерації затримується на поверхні горіння аж до їх повного згоряння. Тепло від частинок металу, що згоряють, передається у глибину конденсованої фази. Зона III – зона тепловиділення газової фази. В цій зоні дисперговані частинки металевого пального згоряють в дифузійному режимі в потоці продуктів розкладання окиснювача. Тепло, що виділяється, шляхом теплопровідності і радіації передається у конденсовану фазу. Розроблено модель горіння ущільнених двокомпонентних сумішей з порошків магнію, алюмінію та оксидів металів, яка на відміну від існуючих моделей піротехнічних нітратно-металевих сумішей, враховує кінетичні характеристики термічного розкладання окиснювача та високотемпературного окиснення, займання та горіння частинок металу у продуктах розкладання, що дозволяє більш точно (відносну похибку знижено до 7…9 % замість 10…15 % у існуючих моделей) розраховувати залежності швидкості горіння сумішей від підвищених температур нагріву та зовнішніх тисків для різних значень технологічних параметрів (співвідношення компонентів, дисперсності металевого пального, природи металу та окиснювача та ін.) та визначати її критичні діапазони зміни у цих умовах, перевищення яких призводить до прискорення процесу горіння сумішей та пожежовибухонебезпечного руйнування виробів. Ключові слова: пожежна безпека, піротехнічні суміші, термічні дії, процеси горіння, моделі горіння металізованих конденсованих систем.
49
Самойленко, А. А., та О. П. Юдічева. "ЯКІСТЬ ЗЕФІРУ БІЛО-РОЖЕВОГО УКРАЇНСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА". Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, № 24 (3 липня 2020): 66–74. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2020-24-09.
Повний текст джерелаАнотація:
Корисні властивості зефіру повною мірою можуть проявлятися тільки у високоякісних виробах, одержаних з відповідної сировини з дотриманням рецептури та технології виготовлення, а також умов транспортування, зберігання і реалізації. За цих умов роль моніторингу, за якого якість відіграє надзвичайно важливу роль для задоволення потреб українських споживачів, є завжди акту- альною. Мета роботи – дослідження якості зефіру біло-рожевого, виробленого в Україні, та особли- востей застосування виробниками чинного законодавства щодо інформації для споживачів про хар- чові продукти на його прикладі. Для досліджень відібрано зразки семи торгових марок: Рошен, Жако, Богуславна, ARO, CLEVER, Своя лінія і Перший ряд. Під час оцінки зовнішнього вигляду паковання розривів не виявлено, воно було цілим, чистим, естетичним. Найбільш яскравим виявилося паковання зефіру ТМ Рошен, Жако та Богуславна, інші 4 зразки упаковані в прозорий матеріал з нанесенням на нього інформації. Інформація на маркованні зефіру всіх торгових марок була повною і достатньо чіткою та відповідала вимогам стандарту і Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів». Більшість зразків мали додаткову інформацію щодо особливих умов зберігання (крім ТМ Рошен і Богуславна). Проведений аналіз показав, що за своїм сировинним складом зразки зефіру мають деякі відмінності, але майже на 90 % він ідентичний і містить: цукор, патоку, яблучне пюре, білок яєчний драглеутворювач – переважно пектин (для ТМ Рошен драглеутворювачем висту- пав агар). Регулятором кислотності для всіх зразків слугувала молочна кислота, але в деяких торгових марках додатково добавлені цитрат або лактат натрію, різноманітні ароматизатори та барвник натуральний «Кармін». Усі зразки мали позначення – без ГМО. Біло-рожевий зефір відрізнявся власти- вим найменуванню та зазначеним ароматизаторам смаком і запахом (дещо негармонійним був запах зефіру ТМ Перший ряд, Своя лінія та Clever); колір – відповідав вимогам стандарту (найбільш прива- бливим, на думку дегустаторів, був у продукції ТМ Рошен), кількість зефіру різного кольору в упаковці однакова. Вироби цілі, надламаних зразків та грубого затвердіння у виробах не виявлено. Консистенція пухка тільки в зефірі ТМ Рошен, дещо затяжиста у ТМ Жако та дуже затяжиста у решти зразків, а у виробах ТМ Перший ряд навіть злегка волога всередині. Необхідно відмітити, що максимально високих оцінок за смак і запах не отримав жоден досліджуваний зразок зефіру і тільки одна ТМ Рошен отримала найвищий бал за консистенцію. Усі фізико-хімічні показники були на допустимому рівні або не перевищували встановлених норм і відповідали стандарту. Подальші дослідження спрямовувати- муться на дослідження мікробіологічних показників і показників безпеки зефіру.
50
Khamid, K., S. Petrenko та I. Moskaluk. "ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДІВ ТА СПОСОБІВ НАПУВАННЯ БДЖОЛИНИХ СІМЕЙ ЯК ЕКОЛОГО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПРИЙОМ ПІДВИЩЕННЯ ЇХ ПРОДУКТИВНОСТІ". Аграрний вісник Причорномор'я, № 95 (24 лютого 2020): 116–25. http://dx.doi.org/10.37000/abbsl.2019.95.19.
Повний текст джерелаАнотація:
Нині все більшого значення набуває доцільність захисту екології під час робіт в різних галузях сільського господарства, зокрема в бджільництві. Ця точка зору базується насамперед, на бажанні запобігти небезпеці забруднення продукції пасік, оскільки це негативно впливає на бджіл і здоров’я людини. Використання хімічних препаратів впливає на здоров’я, силу та розмір бджолиної сім’ї. в результаті чого бджолярі недоотримують урожай продукції, а на ринок потрапляє неякісна продукція бджільництва. Для отримання якісного меду, як відомо, потрібно утримувати повноцінну пасіку на безпечні відстані від сільськогосподарських угідь та без застосування антибіотиків. Оскільки бджоли мають прямий контакт з оточуючим середовищем, то очевидно на їх здоров’я, чисельність впливає цілий ряд факторів. Тут можна згадати і погану екологічну ситуацію, і значне поширення вірусно-бактеріальної патогенної мікрофлори, і наслідки профілактично-лікувальних заходів збоку пасічників. Від всіх цих чинників залежить якість самого меду. А значить, існує пряма загроза нормальному функціонуванню організму людини, яка його вживає в готовому вигляді. Одним із сучасних методів підвищення стійкості бджолиних сімей до негативних зовнішніх чинників і, як наслідок, екологічної безпеки продукції бджільництва, є використання екологічно-чистих комплексів. У тканинах тіла бджіл міститься 75-80% води. Вода у житті цих комах має величезне значення: без неї бджоли не здатні виховувати розплід, закристалізовувати мед, підтримувати у своєму гнізді оптимальну вологість повітря. Тому метою статті було: розглянути значення води для бджіл та використання різних методів та способів напування бджолиних сімей як еколого-технологічний прийом підвищення їх продуктивності. Існує гостра необхідність подальшого розвитку та дослідження особливостей напування бджіл. Тому є необхідною розробка методів та способів впровадження сучасних технологій для напування бджолиних сімей. В даній роботі розглянуті способи та методи напування бджіл водною суспензією хлорели в 4-х концентраціях (10, 20, 50 і 100%) через напувалки весною порівняно з контролями (розчином солі (0,1%), меду (1%) та чистої водопровідної води) показало, що всі із досліджених концентрацій хлорели є привабливими для бджіл ранньою весною у період активного розмноження бджіл і потреби в білковому кормі, особливо за умови недостатнього його надходження з природних пилконосів, обумовлених погодними умовами чи іншими чинниками. Встановлено, що напування бджіл з додаванням суспензії хлорели в комплексі із стандартними профілактичними заходами, призводить до прискореного розвитку сімей, кращого використання медозбору і збільшення виходу товарної продукції (мед, віск, пилок, пакети бджіл, матки).