Добірка наукової літератури з теми "Безпека соціальних систем"

Цілями статті є дослідження теоретичних інтерпретацій концепту «соціальна безпека» в українському науковому дискурсі, підходів до розуміння його сутності, аналіз ґенези його становлення, що дасть змогу розвинути понятійно-категоріальний апарат дослідження, надати авторське обґрунтування його сутності, враховуючи наявне теоретичне підґрунтя, а також розвинути теоретичний базис дослідження соціальної безпеки та дефініцій, що визначають її сутність. Дослідження пропонує як систематичний огляд літератури щодо концепцій соціальної безпеки, так і емпіричний аналіз. Дані емпіричного дослідження були проаналізовані за допомогою контент-аналізу, аналізу та синтезу, індукції та дедукції тощо. Об’єднані висновки огляду літератури та емпіричного дослідження зумовили обґрунтування концепції соціальної безпеки, яка свідчить про багатовимірний склад понять і тісно пов’язаний характер понятійно-категорійного апарату системи соціальної безпеки. Здійснено огляд наявних визначень соціальної безпеки та їх застосування в науковому дискурсі, з’ясовано базові структурні елементи системи соціальної безпеки. Теоретичний внесок статті полягає в її підході до концептуалізації та узгодження взаємопов’язаної та багатовимірної природи концепцій соціальної безпеки для подальшого розвитку та розширення концептуальних підходів. Досліджено, що концепція соціальної безпеки стосується таких питань, як ідентичність, соціальна узгодженість, включення, виключення та дилема безпеки. Виокремлено два напрями досліджень концепту «соціальна безпека»: перший вивчає суб’єктивну конструкцію та захист ідентичності, другий розвивається відповідно до об’єктивістських онтологій, зосереджених на неминучих загрозах ззовні та важливості захисту соціальних систем, що підтримують життєдіяльність. Методологічний внесок – це чіткий і систематичний дизайн якісного дослідження, щоб сприяти прозорості, структурі та уявленню про майбутні дослідження концепцій безпеки. Хоча висновки статті в певних аспектах збігаються з більшою частиною джерел, що існують, у ній пропонуються нові ідеї та виміри для цих концепцій та подальших досліджень. За результатами дослідження варіантів дефініцій можна стверджувати, що концепт «соціальна безпека» є комплексним, містить економічні, політичні, соціальні, гуманітарні та ціннісні аспекти, відображає все те, що впливає на життєдіяльність, зокрема на середовище існування людини, на якість життя людей, робить суспільство стійким, здатним до розвитку.На підставі аналізу визначень, запропонованих провідними науковцями, удосконалено, сформовано та надано авторське визначення концепту «соціальна безпека», що, на відміну від наявних, розглядається як цілісна система взаємопов’язаних елементів, побудована на взаєминах соціальної системи і середовища з метою запобігання негативним впливам соціальних ризиків та зниження рівня небезпек, а також убезпечення від загроз соціального характеру людини, держави, суспільства, їх соціальних інтересів, цінностей і потреб.

Стаття присвячена розкриттю особливості формування ідеологічного підходу до розуміння соціальної безпеки. Розкрито деякі проблеми соціальної безпеки людини, суспільства і держави. Розглянуто філософські підходи до розуміння поняття «Соціальна безпека». Висвітлено розвиток соціологічних знань у ХХ сторіччі про соціальну безпеку в державі. Автором визначено, що безпека — це вельми складне соціально-політичне явище, яке лише на перший погляд видається зрозумілим усім, але трактується воно в практичному, повсякденному житті кожною людиною по-різному. Це спонукає звернутися до історії зародження філософських думок із проблем безпеки. Перший — це етап античності, коли ще стародавній філософ Платон розглядав суспільство (державу) і людину як дві симетричні та взаємодоповнюючі системи. Цікаві погляди щодо подальшого розвитку системи безпеки почали виникати у дослідників наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття. Кінець ХХ століття привернув думки вчених до розв’язання проблеми загрози особистості шляхом нівелювання економічної нерівності та впливу на ринкову стихію. У розроблених теоріях немало вчених пропонують забезпечувати максимальну справедливість у розподілі благ, встановлення державного контролю за зловживаннями свободами ринку. Поступово формувалося й усвідомлення того, що час вимагає нових підходів до аналізу соціальних процесів і явищ у сфері безпеки. Також, доцільно зауважено, що розвиток соціологічних знань у ХХ сторіччі привів до об’єктивного висновку, в якому одним з головних джерел загрози безпеці держави є соціальні суперечності, що виникають усередині певної соціальної системи, але не всі протиріччя, а лише ті, що приводять до соціального конфлікту. На нашу думку, дослідження поняття «соціальна безпека» як багатопланового явища має проводитися на рівні «загального», «особливого» й «одиничного». Визначено, що у сучасній методології, поширеній на Заході, міцно утвердилася концепція багатофакторного підходу, який включає аналіз впливу на соціальний суб’єкт, явище, процес сукупності факторів економічного, аполітичного, культурно-морального характеру. Ключові слова: соціальна безпека, суспільство, держава, соціальна захищеність.

Раптове виникнення пандемії COVID-19 трансформувало соціальне середовище у всьому світі, що вплинуло на зміну траєкторії соціальних ризиків. Спалах COVID-19 у грудні 2019 року поставив людство в надзвичайний стан. Швидке поширення вірусу становить подвійний ризик: пандемія ставить суспільство в особливо ризиковану політичну, економічну та соціальну ситуацію. З іншого боку, співіснування людей в суспільстві стає ризиком для здоров’я певних соціальних груп та суб’єктів, що, у свою чергу, є початком для далекосяжних політичних, економічних та соціальних ризиків. Різкі обмеження, введені державами в контексті соціального дистанціювання (враховуючи блокування) для стримування пандемії, були чітко помітні для суспільства. У деяких випадках вони викликали радикальні потрясіння у повсякденному житті кожного. На даний момент поки неможливо передбачити, в який період і в якому порядку втручання в економічне та соціальне життя будуть повністю закінчені. Саме це спричиняє виникнення нових соціальних ризиків. Інші соціальні наслідки пандемії, такі як втрата робочих місць у особливо постраждалих галузях, матимуть, швидше за все, довгостроковий ефект у майбутньому. Стаття побудована на основі емпіричних досліджень розкрито виникнення нових соціальних ризиків і зміни стратегії управління ними. Також важливим є і дослідження різностороннього впливу пандемії на суспільство та навколишнє середовище в цілому. В статті доведено, що зовнішні потрясіння чи кризи можуть бути пусковими механізмами або каталізаторами соціально бажаних перетворень, які також відомі як «стрибок уперед». Процедури, які створила криза, слугують для того, щоб шукати підходи до неминучої термінової соціально-екологічної трансформації суспільства. Оскільки ця трансформація має створити стійкі та справедливі у всьому світі способи життя й економіки, тому в статті порушується питання про те, що важливо для забезпечення зміни в системі управління соціальними ризиками з метою забезпечення соціальної безпеки країни в цілому.

У сучасному світі провідним трендом у пенітенціарній галузі є системна підготовка засуджених під час відбування покарання та соціальна адаптація після нього. Це пов’язано, перш за все, з усвідомленням впливу колишніх засуджених на стан суспільної безпеки, громадського здоров’я та економіки: строки покарань, пов’язаних з ізоляцією, стають коротше, а повторні злочини досить дорого коштують. Реінтеграція особи у суспільство є серйозним викликом для більшості країн Європи, які дотримуються основного правила: підготовка до звільнення має розпочинатися з першого дня відбування покарання. В Україні питання адаптації осіб після звільнення з установ виконання покарань були вкладені в межі пенітенціарної пробації відповідно до Закону України “Про пробацію”. Минуло понад чотири роки з моменту набуття чинності цього нормативно-правового акта, однак пенітенціарна пробація залишається найменш розробленою, порівняно з досудовою та наглядовою, і без якісної державної політики у сфері соціальної допомоги засудженим та звільненим навряд чи система виконання покарань буде функціонувати повноцінно. Метою статті є огляд та аналіз сучасного стану запровадження пенітенціарної пробації, а також викладення авторського бачення перспектив її розвитку в Україні. У результаті опрацювання міжнародних норм і зарубіжного досвіду були сформовані універсальні етапи реалізації заходів пенітенціарної пробації: оцінка ризиків і потреб засуджених, планування кейсу роботи з ними, підбір та застосування реінтеграційних програм, реалізація заходів, пов’язаних із підготовкою до звільнення, соціальна адаптація засуджених після звільнення. На основі досвіду реалізації пілотного проєкту окреслені необхідні умови повноцінного функціонування пенітенціарної пробації. Так, сюди можна віднести покращення матеріально-побутових та житлових умов відбування покарання засуджених у виправних колоніях, інтеграція пенітенціарної медицини до загальної системи охорони здоров’я, посилення кадрового потенціалу, а також залучення волонтерів. Пенітенціарна пробація самостійно нездатна вирішити системні проблеми злочинності чи зниження рівня соціально небезпечних хвороб. Водночас підготовка до звільнення та адаптація після нього значно впливають на суспільну безпеку та систему громадського здоров’я, а як саме – залежить від якості та щільності надання соціальних послуг засудженим і звільненим.

У статті доведено, що менеджмент фінансовою безпекою підприємства залежить від таких складових як фінансова стійкість, ліквідність, ефективність, що векторно формують фінансову стратегію у довгостроковому періоді. Відтак, в такому ключі побудовані теоретико-прикладні постулати дослідження. Встановлено, що під менеджментом фінансової безпеки підприємства визначаємо захищений стабільний стан підприємства, за якого простежується нейтралізація впливу негативних факторів, що в підсумку працює на покращення фінансового стану та базисно веде до самонаповнення, самовідтворення, ефективного управління, стійкого розвитку та формування якісного інвестиційного клімату. Сформовано концепт системи менеджменту фінансовою безпекою підприємства, який працює через ефективність фінансового управління, взаємодію фінансових ресурсів та сумарний ефект результату, що системно оцінюють рівень фінансової безпеки через індикатори. Стратегічне управління фінансовою безпекою підлягає оцінці через векторні орієнтири. Забезпечення оптимального рівня фінансової безпеки через оцінку та нейтралізацію загроз. Підтримка рівня фінансової безпеки працює через захищеність та ефективність. Розроблено стратегічну архітектуру формування векторних орієнтирів забезпечення фінансової безпеки підприємства, що базується на системі вибору типу фінансової стратегії через принципи формування та індикатори ефективності, які посилюють стан безпеки. Обґрунтовано ефект від впровадження типу фінансової стратегії в системі забезпечення фінансової безпеки, що полягає в забезпеченні економічного, нададитивного та фінансового ефектів для підприємства. Фінансова безпека є напрямком розвитку фінансової діяльності підприємства, посилення стану соціально-економічної безпеки, надійності та захищеності, що свідчить про налагоджену систему ефективного фінансового менеджменту. Адже, саме нерівності у формуванні та розподілі фінансових ресурсів провокують втрату оптимального рівня фінансового потенціалу, вимагають від підприємства швидкого реагування на виклики.

Сталий і безпечний людський розвиток багатьма зв'язками пов'язаний з гуманітарною безпекою, яка зумовлена адекватною реакцією особистості на екстремальну ситуацію. Цілеспрямований вплив на поведінку і превентивну діяльність особистості в кризових ситуаціях стає можливим, завдяки формуванню особистісної структури свідомості людини – ментального патерну безпеки. Це відкрита, динамічна, відносно стійка, функціональна структура, що розвивається. Її конституювання відбувається на свідомому і підсвідомому рівнях психіки людини. Формування ментального патерну зумовлено потребами в безпеці, соціальним досвідом їх реалізації, спеціальними знаннями, гуманістичними ціннісними орієнтаціями, соціальним статусом, роллю, установками, мотивацією і рефлексією особистості. Ментальний патерн безпеки містить когнітивну, семантичну, ціннісну, емотивну і поведінкову підструктури. Їх функціонування утворює комплекс моделей і схем адекватного реагування на кризові, екстремальні ситуації, конституює соціальні практики безпеки. Основною функцією ментального патерну безпеки є формування соціальної, психологічної та професійної готовності адекватного осмислення, поведінки і превентивної діяльності в надзвичайних ситуаціях. Провідна роль у формуванні ментального патерну безпеки належить системі освіти в інтересах сталого розвитку. Знання про конституювання ментальних структур безпеки може бути використано як концептуальна основа модернізації освіти в інтересах сталого і безпечного людського розвитку.

У статті інтегровані системи менеджменту розглянуто як інструменти євроінтеграції та забезпечення збалансованого, гармонійного розвитку, досягнення позитивної стабільності, конкурентоспроможності та безпеки. Встановлено, що складність та багатогранність сучасних проблем вимагає формування нових інтегрованих систем менеджменту. Обгрунтовано, що основними перевагами застосування інтеграційного підходу над існуючими є можливість розгляду об’єктів як складних соціоекологоекономічних систем, а інтегровані системи менеджменту мають бути націлені на оптимізацію взаємозалежних економічних, соціальних, технологічних і природних процесів в єдиному середовищі. Запропоновано розглядати інтегровану систему менеджменту як динамічну соціально- та екологоорієнтовану модель регулювання суспільного розвитку, спрямовану на реалізацію принципів сталого розвитку, імплементованих у систему національних і міжнародних стандартів, конвенцій, правил та рекомендацій ЄС шляхом поєднання зусиль державних органів влади, органів місцевого самоврядування, інститутів громадянського суспільства, бізнесу.

У статті проведено аналіз теоретичних основ правового забезпечення інформаційної безпеки. На основі проведеного аналізу сформовано висновки, що сьогодні інформаційна безпека в умовах глобалізації інформаційного простору потребує вироблення теоретико-правових, методологічних, концептуальних, доктринальних, стратегічних, тактичних та оперативних правових засобів, які будуть здатні урегулювати суспільні інформаційні відносини. Дослідження в юридичній науці підтверджують необхідність гармонізації законодавства про інформаційну безпеку у повному зв'язку з міжнародними правовими процесами. На розгляд практиків можна запропонувати на обговорення таке формулювання інформаційної безпеки у правовому аспекті: розглядати інформаційну безпеку у триєдності - як сферу суспільних відносин, як підгалузь інформаційного права, як навчальну дисципліну; за правовим змістом розглядати інформаційну безпеку можна як сферу суспільних відносин щодо підтримки на нормативно визначеному рівні співвідношення прав і обов'язків особи, суспільства, держави в інформаційному просторі від загроз, викликів їх суверенітету. Якщо розглядати інформаційну безпеку як соціальне явище, то можна запропонувати визначити поняття та сутність її таким чином: це суспільні відносини щодо створення і підтримання в належному стані режиму інформаційної системи, систем телекомунікації; комплекс заходів щодо охорони, захисту, запобігання і подолання природних і соціогенних загроз. На цей час залишається нерозв'язаною задача розроблення теоретичних основ забезпечення інформаційної безпеки України. Водночас відсутні визначення багатьох взаємопов'язаних понять інформаційної сфери: «державна інформаційна політика», «інформаційний ресурс», «інформаційна безпека», «кібернетична безпека» тощо. Є потреба удосконалення чинного законодавства України, зокрема, базового термінологічного положення щодо визначення поняття «інформаційна безпека». Одним з варіантів вирішення вищевказаних проблем є розроблення Інформаційного Кодексу України. Крім того багатьма науковцями вже обґрунтовувався досить широкий спектр термінів, уживаних у контексті інформаційної безпеки.

Статтю присвячено проблемі впливу інформаційних технологій на ідентичність особистості. Такі ключові особливості сучасності, як стрімкий розвиток і поширення інформаційних технологій, істотно впливають як на соціокультурний простір загалом, так і на соціальне буття кожної людини. Постійне збільшення обсягів інформації, що «бомбардує» свідомість людини, щораз більша соціальна атомізація і віртуалізація соціальних зв’язків визначають формування нового типу ідентичності, який треба вивчати з погляду різних дисциплін: соціальної філософії, соціології, соціальної психології, педагогіки тощо. У цій статті зроблено спробу соціально-філософського аналізу основних аспектів трансформації ідентичності в умовах інформаційного суспільства. Справді, стрімкі зміни в комплексі інформаційних технік і технологій – це ні з чим не порівнянний виклик, оскільки людині доводиться мати справу з інформацією, яка часто має безсистемний, маніпулятивний характер, спрямована на те, щоб сформувати потреби, переконання, мотиви для досягнення певних економічних і політичних цілей, які лежать за межами справжніх, автентичних потреб особистості. Ситуація ускладнюється також викликами і загрозами зовнішньополітичного характеру. Завдання, які стоять тепер перед гуманітарними науками, полягає в тому, щоб дослідити процеси, що відбуваються в сфері «людина-інформація»; надати державним структурам систему методологічних позицій у сфері інформаційної безпеки людини і світоглядних основ ідентифікації особистості в кризовому соціумі. Отже, соціальна інформаційна екологія сьогодні набуває вирішального значення, а від формування автентичної особистості, здатної відповідати на виклики сучасності, залежить подальший прогрес суспільства. У статті розглядаються базові ідеї основних зарубіжних теоретиків інформаційного суспільства, особливості їх осмислення вітчизняними дослідниками в контексті системи «інформація-культура-суспільство-людина». Окрема увага в статті приділяється саме змінам у структурі, особливостях, чинниках формування ідентичності особистості. У статті автор розглядає як позитивні, так і негативні аспекти проблеми ідентичності особистості в умовах формування інформаційного суспільства, намагається окреслити напрями подальшого вивчення проблеми ідентичності, приділяє водночас особливу увагу трансформаціям у системі цінностей «людини інформаційної».

Розглядаються питання, пов’язані з досвідом розвинених країн щодо інформаційної безпеки як об’єкта правовідносин та національного дос- віду у структурі інформаційного права, як комплексної галузі у правовому полі України. Проблематика інформаційної безпеки вже знайшла своє відображення у чинному законодавстві України. Зокрема, Конституція України та ряд інших нормативно-правових актів розглядають інформаційну безпеку на рівні з су- веренітетом та територіальною цілісністю. Це стосується, насамперед, інфор- маційної безпеки як складової національної безпеки. Однак з часом дедалі більше уваги дослідники приділяють інформаційній безпеці не лише на рівні держави, а й на рівні окремих суб’єктів правовідносин. У межах дослідження зміст поняття “інформаційна безпека” пропонується розуміти, як виокремлений вид суспільної діяльності, пов’язаної зі створен- ням, обігом та використанням інформації певними суб’єктами, що знаходить вираз у нормах правил поведінки щодо її охорони, захисту, збереженню, під- триманню життєво важливих потреб, інтересів людей, соціальних спільнот, суспільства, держави, міжнародного співтовариства. У процесі дослідження аналізується досвід формування системи правово- го регулювання інформаційної (у тому числі комп’ютерної) безпеки США, Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, Ізраїлю, ФРН. Приклад Ізраїлю видається особливо цінним для України. Нала- годження ефективної системи інформаційної безпеки потребує виділення значної частки валового внутрішнього продукту на потреби науково-тех- нічних досліджень військового спрямування. Не менше цікавим видається досвід створення центрів інформаційно-технологічного розвитку на кшталт ізраїльських центрів “Мамрам” та “8200”. Інформаційна безпека як на рівні держави, так і на рівні окремих суб’єк- тів правовідносин потребує формування розгалуженого та збалансованого законодавства, належного фінансування тощо. Окремою проблемою постає співвідношення потреб безпеки, прав і свобод громадян. Усе це вимагає вра- хування провідного зарубіжного досвіду. Однак формування надійної систе- ми інформаційної безпеки держави є вкрай важливим для України, а тому потребує консолідації всіх сил.

In this paper, the necessity of using modern information systems and technologies of large data arrays to determine the safety of socio-economic systems and ensure sufficient analysis of challenges and threats to security companies analyzed several software systems, where processing technologies implemented information files.

Необхідність підвищення стандартів життя населення вимагає перегляду складових соціальної політики держави. На основі аналізу положень діючих пенсійних систем різних країн світу, вивчення досвіду проведення в них пенсійних реформ підтверджено необхідність проведення пенсійної реформи в Україні. Визначено передумови пенсійної реформи (складна демографічна ситуація, низький розмір пенсії, непрозорість системи, соціальна несправедливість) в Україні, що дозволило встановити проблемні питання її впровадження.

У статті обґрунтовано необхідність використання стратегічного планування та управління при розробці та реалізації державних стратегій еколого-орієнтованого регіонального розвитку соціально-економічних систем в Україні в контексті концепції сталого розвитку суспільства.

Таценко, А. С. Підсистема визначення рівня безпеки аккаунту з використанням методів машинного навчання в системі виявлення кіберзагроз : магістерська робота : 121 Інженерія програмного забезпечення, ОНП / А. С. Таценко ; керівник роботи М. С. Дорош ; НУ «Чернігівська політехніка», кафедра інформаційних технологій і програмної інженерії. – Чернігів, 2021. – 91 с.
Метою даної кваліфікаційної роботи є розробка підсистеми визначення рівня безпеки аккаунту з використанням методів машинного навчання в системі виявлення кіберзагроз. Об’єктом дослідження є моделі та методи штучного інтелекту в галузі обробки та інтелектуального аналізу даних природніх мов. Предметом дослідження є методи та системи машинного навчання, на розмічених прикладах для побудови моделі прогнозування багато класової класифікації текстів Методами дослідження стали – метод обробки текстових даних до векторного виду (Word2Vec), логістична регресія, метод наівних баєсів та згорткова нейронна мережа LSTM (RNN). За допомогою цих методів можна приймати рішення для бізнесу, в політичних цілях і т.п. Останнім часом велика кількість людей діляться своєю думкою через Інтернет, тому в епоху інформації даний підхід до аналізу думки громадськості вимагає своєї уваги і є достатньо актуальним. В роботі запропоновано система класифікаціі рівня безпеки акаунтів. Виконане ретельне проектування систем. Програмна реалізація була здійснена за допомогою мови програмування Python за підтримки відкритих програмних бібліотек для машинного навчання TensorFlow, бекенду машинного навчання Keras та Sckit Learn. Підсистема була реалізована за на основі веб-фреймворку Flask. Результати роботи викладені у вигляді таблиць та ілюстрацій, що демонструють правильність вибору методів виділення суттєвих ознак, а також прикладу класифікації повідомлень. Результати роботи можуть бути використані для подальшої розробки системи пошуку токсичних повідомлень у соціальних мережах, або бути перекваліфікованими для пошуку повідомлень іншого характеру, наприклад, терористичних.
The purpose of this qualification work is to develop a subsystem for determining the level of account security using machine learning methods in the cyber threat detection system. The object of research are models and methods of artificial intelligence in the field of processing and intellectual analysis of natural language data. The subject of research are methods and systems of machine learning, on the marked examples for construction of model of forecasting of many class classification of texts The methods of research were the method of processing text data into a vector form (Word2Vec), logistic regression, the method of naive bayes and the convolutional neural network LSTM (RNN). With these methods you can make decisions for business, political purposes, etc. Recently, a large number of people share their opinions via the Internet, so in the information age, this approach to the analysis of public opinion requires attention and is quite relevant. The system of classification of account security level is offered in the work. Careful design of systems is executed. The software was implemented using the Python programming language with the support of open source software libraries for machine learning TensorFlow, machine learning backend Keras and Sckit Learn. The subsystem was implemented on the basis of the Flask web framework. The results are presented in the form of tables and illustrations that demonstrate the correctness of the choice of methods for highlighting the essential features, as well as an example of the classification of messages. The results of the work can be used to further develop a system for searching for toxic messages on social networks, or be retrained to search for messages of another nature, such as terrorist.

В cучасних умовах діджиталізація соціально-економічних систем перш за все базується на технологічному зниженні ресурсоємності економічних процесів (в сфері виробництва, послуг та адміністрування), що супроводжується масштабуванням цифрових інновацій (digital-інновацій) і сприяє розбудові ресурсо- та енергоефективної, кліматично дружньої економіки. Актуальність дослідження в сучасних умовах визначається пріоритетним напрямом розвитку соціально-економічних систем всіх рівнів за рахунок впровадження digital-інновацій, що сприяють підвищенню рівня економічної та екологічної безпеки країни. Проблема сьогодні полягає у тому, що необхідним є розроблення сучаної моделі трансферу digital-інновацій в системі «підприємство-регіон-держава» для «зеленого» зростання економіки.

У дисертаційній роботі досліджено особливості та проблеми розвитку системи фінансової безпеки суб’єктів підприємництва сфери матеріального виробництва.
The dissertation researches theoretical and practical bases of financial safety system and it’s development on the business subjects in the sphere of material production as a part of financial safety of the state.
В диссертационной работе исследованы особенности и проблемы развития системы финансовой безопасности субъектов предпринимательства сферы материального производства.

У дисертаційній роботі визначені основні шляхи удосконалення комплексної системи оцінювання рівня безпеки стану складних об’єктів з виявленням факторів їх дестабілізації, механізмів регулювання їх екологічного сталого розвитку. Проаналізовано системи інформаційно-методичного забезпечення ідентифікації рівня екологічної безпеки з позицій сталого розвитку системних утворень, основні підходи подальшого розвитку комплексної аналітичної системи з оцінювання відповідності стану еколого-соціально-економічних об’єктів рівню екологічної безпеки в умовах реалізації концепції сталого розвитку. Надано методичне забезпечення сучасних досліджень у системі екологічної безпеки у контексті концепції сталого розвитку при врахуванні складної ієрархічної структури об’єкта дослідження та виявленні факторів дестабілізації його стану на основі комплексного застосування методів графологічного моделювання, системного аналізу, компараторної ідентифікації і когнітивного аналізу. Запропоновано комплексне інформаційно-методичне забезпечення оцінки рівня екологічної безпеки системних угруповань при розв’язанні задач екологічної якості за результатами локального, регіонального і глобального моніторингу. Практичні завдання з комплексної оцінки рівня екологічної безпеки природно-техногенних об’єктів вирішуються завдяки інформаційно-програмному забезпеченню досліджень еколого-соціально-економічних систем.
В диссертационной работе определены основные пути усовершенствования системы комплексной оценки уровня экологической безопасности состояния природно-техногенных объектов с определением факторов дестабилизации, способов регулирования их экологического качества. Проанализированы основные положения системы экологической безопасности с позиций устойчивого развития системных образований, основные подходы к разработке информационно-методического обеспечения систем поддержки принятия решений по вопросам экологической безопасности. Задача оценки уровня экологической безопасности систем окружающей среды рассмотрена в контексте соответствия совокупности экологических характеристик принятым требованиям поддержки функциональности природных систем. Оценка уровня экологической безопасности состояния сложных объектов определяется как комплексный критерий качества по экологическим, эколого-социальным и эколого-экономическим аспектам исследования устойчивого развития, комплексная характеристика состояния систем и процессов, составляющих функциональность объекта исследования. В основу методов комплексного исследования сложных объектов положены принципы общей теории систем, логико-математических моделей, компараторной идентификации, когнитивного анализа. Разработка модели системного объекта исследования и автоматизация практического применения предложенного методического обеспечения для оценки уровня состояния экологической безопасности поддерживается информационно-программной составляющей исследования, разработанной в среде Microsoft Visual Studio 2010 на языке C#. Продемонстрирована перспективность реализации комплексного подхода для решения практических задач по оценке уровня экологической безопасности природно-техногенных объектов исследования. Обоснованы теоретико-практические положения дальнейшего развития методов графологического моделирования сложных систем вида «система – окружающая среда (ОС)», метода компараторной идентификации в применении к концепции устойчивого развития. Сформировано методическое обеспечение комплексного исследования уровня экологической безопасности в контексте концепции устойчивого развития природно-техногенных объектов с определением факторов дестабилизации и механизмов регулирования качества «система –ОС» по данным локального, регионального и глобального экомониторинга. В работе обоснованы теоретико-практические положения для оценки уровня экологической безопасности «исходное состояние – (система – ОС) – изменения – процесс – конечное состояние системы» на основе дальнейшего развития метода компараторной идентификации, методов графологического моделирования «система – ОС» – топологические графы и когнитивного анализа. Сформирован информационно-программный комплекс решения задач оценки уровня экологической безопасности системных объектов, определению несоответствия рассматриваемых параметров требованиям допустимого уровня экологического качества. Предложено дальнейшее развитие информационно-программного обеспечения системы по оценке состояния сложных объектов различного уровня организации для определения механизмов регулирования экологической безопасности. Представлены результаты практического применения методического обеспечения для проведения многофакторного анализа и комплексной оценки уровня экологической безопасности различных систем «объект – окружающая среда»: предприятий, районов Харьковской области, регионов Украины в рамках концепции устойчивого развития по требованиям ООН относительно качества состояния страны и обеспечения ее эколого-социально-экономического благополучия.
In the thesis, the basic ways to improve the integrated system complex objects` safety state evaluation with the destabilization factors identification, mechanisms of their environmental sustainable development regulation are determined. The information and methodological support of ecological safety identification from the sustainable development system entities standpoint, the main approaches to further development of complex analytical system support of ecological and socio-economic objects state of conformity in terms of implementing the sustainable development concept are analyzed. Methodological support of current researches in ecological safety system in the sustainable development context at the account of a complex hierarchical research object structure of and identifying destabilization factors of its condition through an integrated application of graphological modeling, systems analysis, comparator identification and cognitive analysis is given. A comprehensive information and methodological support for environmental safety assessment of complex system groups in solving problems of ecological quality for local, regional and global monitoring is proposed. The information software for complex research of the ecological and socio-economic objects state is proposed in order to solve practical problems of the natural and man-made objects safety level assessment.

У дисертаційній роботі удосконалено теоретичний підхід до визначення змісту поняття “фінансова безпека підприємства” та обґрунтовано розширений перелік суб’єктів її забезпечення. Досліджено місце та роль ФБП у структурі фінансової системи країни через призму організаційно-економічних та суспільно-економічних відносин. Розширено та поглиблено науково-теоретичні положення взаємозв’язку між ФБП та корпоративним управлінням. Сформовано механізм ФБП, який дозволяє відобразити відповідність між рівнями управління та науково визнаними елементами механізму ФБП, що обґрунтовує місце і значення корпоративного управління та його принципів у забезпеченні ФБП. Виділено класифікаційні ознаки розподілу стейкхолдерів відповідно до рівня впливу та зацікавленості у забезпеченні ФБП. Визначено важелі розподілу фінансових потоків стейкхолдерів та формалізовано канали їх впливу на забезпечення ФБП. Обґрунтовано та поглиблено теоретичні основи до розуміння КСВ як проактивного елемента корпоративного управління. Розроблено теоретико-методичні основи формування етапів реалізації механізму КСВ як ключового елемента забезпечення ФБП. Удосконалено методичний підхід до розрахунку індексу корпоративного управління підприємств. Запропоновано науково-методичний підхід до діагностування рівня ФБП. Поглиблено науково-теоретичні положення забезпечення ФБП в транзакційному середовищі. The dissertation research is devoted to the development of scientific and methodological basis and practical recommendations for enterprise’s financial stability on the basis of corporate governance principles development. The essence, aims, tasks, major participants and principles of enterprise’s financial stability are identified; the role and impact of enterprise’s financial stability in financial system’s structure been investigated; interconnection and cross-correlation of enterprise’s financial stability and corporate governance been investigated on the basis of scientific and methodological approach. Mechanism of enterprise’s financial stability with specific rates in cross-connection to corporate governance and it’s key elements been formed. Stakeholders classification been proposed from perspective of one’s influence and involvement in enterprise’s financial stability maintenance. Stakeholder’s financial instruments to impact and allocate enterprise’s cash flow been identified. Corporate social responsibility been defined as key and proactive element in corporate governance structure, what helped to develop theoretical and methodo-logical base for stages of corporate social responsibility mechanism , used and implemented to secure enterprise’s financial stability. Methodological approach to corporate governance index evaluation been improved. Methodological approach to evaluate rate of enterprise’s financial stability been introduced.

У роботі розглядаються теоретичні аспекти: сутність бюджетної безпеки, моніторинг стану бюджетної безпеки та оцінка його впливу на бюджетну політику держави, шляхи покращення бюджетної політики України.
Analyzed: the essence of the term "budgetary security", its place and role in the system of budgetary policy of the state; assessing the level of the budget system as a major factor in the development of social security of the country; state and dynamics of the country's budget security indicators; methods of assessing budgetary security; analysis of the legislative mechanism for ensuring the budgetary security of the country; current world trends in strengthening the country's budget system; recommendations for improving the country's budgetary policy with a proportionate increase in the country's budgetary security.

У статті представлено огляд регуляторних актів Республіки Мальта, що внормовують розвиток інклюзивного навчання. Указано, що навчання учнів з особливими освітніми потребами на Мальті, як і в більшості європейських країн, формувалося в межах медичної (обмежувальної) концепції. Аналіз національних систем інклюзивної освіти доводить, що обов’язковою базою для її запровадження та функціонування є система законодавчих актів, котрі декларують необхідні права і свободи та містять механізми забезпечення. Звернення до джерел з історії становлення інклюзивної освіти на Мальті дозволяє констатувати поступову реалізацію різноманітних моделей освіти для цієї категорії учнівства: моральна (пов’язується з ганьбою, упередженням та зневагою до осіб із вадами розвитку), благодійна (до основи якої покладено співчуття до осіб з обмеженими можливостями та надання їм допомоги), соціальна (спрямована на подолання соціальної дискримінації осіб з особливими потребами) та полікультурна (передбачає повагу до етнічного та культурного розмаїття в суспільстві). Зважаючи на те, що освітня політика Республіки Мальта в інклюзивному напрямі розвивається відповідно до загальноєвропейських тенденцій, які передбачають розуміння інклюзії як полікультурного явища, констатовано інтенсифікацію реалізації концепції інклюзивного навчання на Мальті (у його полікультурній моделі) після вступу країни до ЄС (2004 р.). Названо нормативно-правові документи Республіки Мальта, які визначають пріоритетні напрями розвитку інклюзивного навчання, схарактеризовано ті, що мали найбільший вплив на визначений процес. До пріоритетних напрямів розвитку інклюзивного навчання Республіки Мальта віднесено ствердження дефініції інклюзії в її розширеному – полікультурному – варіанті, створення та підтримку недискримінаційного освітнього середовища, взаємодію державних установ та громадських об’єднань, наукової, педагогічної та батьківської спільнот у розвитку інклюзивного навчання. Підкреслено значення для цього процесу взаємодії державного та громадського секторів, яка ґрунтується на надбаннях наукової та педагогічної спільнот. Зроблено висновок, що реалізація інклюзивної політики відбувається через побудову чіткої структури освітнього процесу, що передбачає запобігання дискримінаційному ставленню до учнів через будь-які ознаки та створення атмосфери прийняття, привітності та безпеки, що визнається та підтримується всіма суб’єктами навчального процесу та всім позашкільним середовищем.