Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Баланс тепловий.
Статті в журналах з теми "Баланс тепловий"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Баланс тепловий".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Пахолюк, О. А., О. С. Чапюк та Ю. І. Дячук. "Дослідження теплового балансу світлопрозорих конструкцій". Сучасні технології та методи розрахунків у будівництві, № 14 (21 січня 2021): 115–25. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2410-6208-2020-4(14)-12.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано розвиток нормативних документів України щодо енергоефективності стосовно євроінтеграційних процесів. Із врахуванням теплового балансу будівлі виділено ряд конструкцій та систем, які мають безпосередній вплив на цей параметр. Досліджено вплив базових параметрів світлопрозорих конструкцій у варіантах, які найчастіше зустрічаються у практиці, на їх тепловий баланс.
2
Асманкіна, А. А., М. Г. Лорія та О. Б. Целіщев. "Система керування комплексу енергозабезпечення будівлі". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 4(268) (10 червня 2021): 35–39. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-268-4-35-39.
Повний текст джерелаАнотація:
Оптимізація використання вичерпних джерел енергії та перехід до відновлювальних набирає обертів в усьому світі. Особливо перспективними наразі стають схеми спільного використання ґрунтових теплових насосів разом із сонячними тепловими панелями (геліоколекторами) та вітрогенераторами. Це дозволяє підвищити частку використання відновлюваної енергії з навколишнього природного середовища в загальному енергоспоживанні.З сучасними досягненнями технологій почала відбуватися відкритість ресурсів, котрі раніше були поза досягненням у використанні будь-ким, крім мілітаризованої сфери. З приходом відкритості існування нових технологій прийшла ера мікромініатюризації та спрощення виробництва елементів, з яких вони побудовані. Для людства постала нова задача – навчитися використовувати відновлювані джерела енергії у повсякденному житті. З’явилась потреба у знаходженні самого підходу використання цих джерел, на ряду з тими, що ми звикли використовувати.
В результаті проведеного аналізу була підтверджена доцільність використання як відновлювальних джерел енергії, так і централізованих та не відновлювальних. Але постало нове питання – як забезпечити систему більш доступним обладнанням та уніфікованими деталями.
У статті розглянута доцільність створення комплексу енергозабезпечення будівлі, здатного працювати дистанційно і незалежно від прямих енергоресурсів, що призведе до значного підвищення рівня захищеності від нестабільності температурних перепадів і перепадів в електричній мережі. Також метою є оптимізація системи енергозабезпечення будівлі. Були розглянуті методи регресійно-корелляційної побудови математичної моделі за результатом експерименту, досліджені побудовані криві емпіричних та експериментально отриманих показників енергозберігаючою комплексної системи будівлі, приведений тепловий баланс та логічно-структурна схема оптимізації.
3
Семикашев, В. В. "Теплоснабжение в России: текущая ситуация и проблемы инвестиционного развития". Журнал «ЭКО» 49, № 9 (6 вересня 2019): 23. http://dx.doi.org/10.30680/eco0131-7652-2019-9-23-47.
Повний текст джерелаАнотація:
<span>В статье дана качественная и количественная характеристика текущего состояния сферы теплоснабжения в России. Проанализированы производственные мощности (оценена доля теплофикационной выработки и структура производства по разным источникам тепла) и состояние тепловых сетей; система ценообразования, трехуровневания структура по управлению сектором. Рассмотрены два механизма инвестиций по модернизации систем централизованного теплоснабжения: концессии и введение ценовых зон (ценообразование по методу альтернативной котельной). Последовательно построены согласованные между собой балансы производства и потребления тепловой энергии в стране, оценка потребляемого топлива и финансовый баланс отрасли с учетом существующих проблем и ограничений в статистических формах. Показана динамика изменения структур потребления и производства тепла в системах централизованного теплоснабжения. Сформулированы проблемы, без решения которых развитие сектора столкнется с серьезными рисками.</span>
4
Трубицын, А. П., та В. П. Трубицын. "Тепловой баланс Земли". Доклады Российской академии наук. Науки о Земле 500, № 1 (2021): 47–52. http://dx.doi.org/10.31857/s268673972109019x.
Повний текст джерела
5
Zakir, Zahid. "Diffusionnaya gravitatsiya i eyo sledstviya." KVANTOVAYA I GRAVITATSIONNAYA FIZIKA 2 (November 1, 2021): 1–5. http://dx.doi.org/10.9751/kgf.2-014.7610.
Повний текст джерелаАнотація:
Диффузионная квантовая механика (ДКМ), предложенная недавно (З. Закир, 2020-21), описывает консервативную диффузию классических частиц в флуктуирующем классическом скалярном поле и в случае однородного поля выводит формализм квантовой механики. В неоднородном скалярном поле ДКМ воспроизводит гравитацию и в данной статье рассматриваются следующая из неё теория диффузной гравитации и её различные следствия. В ДКМ часть энергии скалярного поля передаётся частицам в виде энергии их флуктуаций («тепловая» энергия), которая проявляется как их энергия покоя (масса). Результирующее локальное уменьшение плотности энергии поля вокруг макроскопического тела генерирует «тепловой» диффузионный поток частиц в эту область. Свойства этой «тепловой» части консервативной диффузии аналогичны гравитации. Высокая концентрация вещества в некоторой области снижает локальную плотность энергии скалярного поля в достаточной мере, чтобы уменьшить локальную интенсивность флуктуаций. Из-за консервативности диффузии приращения скорости дрейфа частиц являются кумулятивными, и возникает «тепловое» диффузионное ускорение, не зависящее от массы частицы. Мировые линии становятся искривлёнными, и все процессы с частицами замедляются, что означает замедление времени. На гиперповерхностях одновременности t=const, где определено скалярное поле, возникают эффективные метрики, связность и кривизна. Они подчиняются уравнениям Эйнштейна, вытекающим из баланса между энергиями материи и фонового скалярного поля.
6
Хілько, В. А., та В. Ю. Іванчук. "ОСОБЛИВОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ ЕКОЛОГІЧНО ЧИСТИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ЕНЕРГЕТИЦІ УКРАЇНИ". Vidnovluvana energetika, № 3(62) (28 вересня 2020): 8–15. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2020.3(62).8-15.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – визначення шляхів зменшення викидів парникових газів, які суттєво вливають на тепловий баланс землі. Доповідь 2019 року про розрив в рівнях викидів, яка підготовлена Програмою ООН з навколишнього середовища, свідчить, що заходи по поточній політиці скорочення шкідливих викидів, явно недостатні. В світі спостерігається постійний зростаючий інтерес до відновлюваних джерел енергії, викликаний екологічними міркуваннями: зміна клімату і збільшення вмісту в атмосфері парникових газів. В Україні стрімким темпом розвивається використання відновлюваних джерел енергії, зокрема вітряної та сонячної енергії. Разом з тим при вводі нових потужностей об’єктів на базі ВДЕ існують проблеми мережевого та системного характеру. Тому збільшення потужностей ВДЕ потребує створення в Україні більш гнучкої енергосистеми, в тому числі вирішення питання з резервними і балансуючими потужностями. В статті обґрунтовано використання електричних станцій на базі відновлюваних джерел енергії, які оснащені системами акумулювання електроенергії на основі водню, в якості балансуючих потужностей оператора системи накопичення енергії. Зазначена система накопичення електричної енергії дозволяє перенесення енергії з періоду її «профіциту» в період її «дефіциту». Особливість водневої технології полягає в тому, що забезпечується найбільш економічний варіант зберігання електроенергії і подальше використання цієї запасеної енергії при тривалості розряду до кількох діб. Надано відомості про реальний пілотний проект впровадження накопичення енергії з ВДЕ за водневою технологією, який впроваджується в Європейському Союзі за програмою «Horizon 2020». Гібридні станції на ВДЕ, які оснащені водневими технологіями, можуть забезпечити балансування електроенергії в реальному часі. Технічно-досяжний потенціал ВДЕ в країні перевищує поточне річне споживання електроенергії України. Використання «зеленого» водню, виробленого без викидів в атмосферу CO2, сприяє вирішуванню екологічної проблеми з глобального потепління. Бібл. 9, табл. 1, рис. 3.
7
Семикашев, В. В., та А. С. Терентьева. "Альтернативная котельная – новый инвестиционный механизм развития централизованного теплоснабжения в России". «Проблемы прогнозирования» 2022 №2, No 2, 2022 (28 березня 2022): 105–18. http://dx.doi.org/10.47711/0868-6351-191-105-118.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье рассматривается динамика показателей сектора централизованного теплоснабжения России в период 2000-2020 гг. и перспективы его развития с учетом применения модели альтернативной котельной. Проводится анализ взаимоувязанных балансов производства и потребления тепловой энергии, баланса топлива для производства тепла и финансового баланса отрасли. Во второй части статьи дается обзор проектов, реализуемых по методу альтернативной котельной. Предложена схема балансовой модели для анализа и прогнозирования развития сектора централизованного теплоснабжения.
8
Geletukha, G. G., та T. A. Zheliezna. "СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ БІОЕНЕРГЕТИКИ В УКРАЇНІ". Industrial Heat Engineering 39, № 2 (20 квітня 2017): 60–64. http://dx.doi.org/10.31472/ihe.2.2017.09.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано місце біомаси в енергетичному балансі України та роль біоенергетики у досягненні цілей Національного плану дій з відновлюваної енергетики. Представлено результати оцінки енергетичного потенціалу біомаси в Україні. Розглянуто проблеми встановлення тарифів на теплову енергію та основні проблеми ринку паливної біомаси. Запропоновано шляхи створення конкурентних ринків теплової енергії та біопалива в Україні.
9
Bulychov, Volodymyr, Svitlana Shvachich та Alina Havrylko. "РОЗРОБКА ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧИХ ЗАХОДІВ ЩОДО ТЕПЛОВОЇ РОБОТИ СКЛОВАРНОЇ ПЕЧІ НА ОСНОВІ ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ ЕКСПЕРИМЕНТІВ". Metallurgicheskaya i gornorudnaya promyshlennost, № 5-6 (27 грудня 2019): 27–31. http://dx.doi.org/10.34185/0543-5749.2019-5-6-27-31.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Метою роботи є розробка енергозберігаючих засобів щодо теплової роботи скловарної печі.Методика. Дослідження теплової роботи конкретної скловарної печі виконувалось шляхом математичного моделювання її теплового балансу з подальшим аналізом. На основі цього запропоновані на основі обчислювальних експериментів енергозберігаючі засоби.Результати. Зроблено порівняльний розрахунок трубчатих рекуператорів. Для утилізації теплоти димових газів з метою вибору більш ефективного методу вирішена задача оптимізації з отриманням оптимальних температур, а саме: температур шихти та склобою та температури повітря. Мінімальна витрата палива складає 13,7 м3/с при оптимальних температурах: нагрітого повітря 1164 °С та шихти і склобою – 143 °С, з чого випливає, що в цих умовах витрата палива зменшується на 23,8 % від базової.Наукова новизна. Розроблена математична модель теплової роботи конкретної скловарної печі, представлена рівнянням теплового балансу, адекватним уявленням про теплофізичні процеси промислового скловаріння і результатам їх експериментального дослідження, розроблені відповідні енергозберігаючі заходи.Практична цінність. За результатами досліджень може бути розрахована ефективність роботи регенерації тепла скловарної печі.
10
Lys, S. S., M. M. Semerak та O. H. Yurasova. "Розроблення методу розрахунку процесу газифікації низькосортного палива у суцільному шарі на основі експериментальних досліджень". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 1 (28 лютого 2019): 87–92. http://dx.doi.org/10.15421/40290119.
Повний текст джерелаАнотація:
Розроблено метод розрахунку процесу газифікації низькосортного палива, який дає змогу провести розрахунок параметрів робочого процесу в газифікаторі зі суцільним шаром, який є найбільш технологічно та конструктивно простим. Проаналізовано фізичні моделі процесу газифікації твердого палива, які дають змогу побудувати методику розрахунку параметрів робочого процесу у газифікаторі, засновану на рівняннях теплового і матеріального балансів, вигорання і газифікації вуглецю, що сприяє підвищенню екологічних показників та модернізації наявних інженерних методів розрахунку. Використано стандартизовані методи проведення досліджень процесу газифікації низькосортного палива. У процесі розроблення газогенераторної установки, що дає змогу виробляти синтез-газ, застосовано сучасні методи використання відповідних контрольно-вимірювальних пристроїв. Використано математичне планування експериментальних досліджень. Розроблено метод розрахунку процесу газифікації деревини, який дає змогу провести розрахунок параметрів робочого процесу в газифікаторі зі суцільним шаром, засновану на рівняннях теплового і матеріального балансів. На основі експериментальних досліджень складено матеріальний і тепловий баланси процесу газифікації деревини породи сосна (Pinus sylvestris). Показано, що під час газифікації соснової деревини невеликі втрати тепла виходять внаслідок винесення пилу і втрат вуглецю із золою і шлаком.
11
Шешко, Н. Н., та М. Ф. Кухаревич. "МНОГОЛЕТНЯЯ ИЗМЕНЧИВОСТЬ ТЕРМИЧЕСКОГО РЕЖИМА И ТЕПЛОВОЙ БАЛАНС РЕКИ ЛАНЬ". Vestnik of Brest State Technical University. Civil Engineering and Architecture, № 2-2020 (25 липня 2020): 18–23. http://dx.doi.org/10.36773/1818-1212-2020-120-2.1-18-23.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье выполнено исследование пространственно-временной изменчивости термического режима реки Лань, включающее изучение изменений температуры воды за многолетний и внутриводной периоды. Составлено для участка реки Лань уравнение теплового баланса и предложенспособ вычисления его компонентов. Представлены результаты многолетней изменчивости теплового баланса и установлена роль отдельных метеорологических, гидрологических и актинометрических характеристик.
12
Bigun, A. Ya, S. S. Girshin, V. N. Goryunov, A. O. Shepelev, V. A. Tkachenko, and V. M. Trotsenko. "EVALUATION OF THE INFLUENCE OF WIND ON HEATING OF THE INSULATED WIRE OF ELECTRIC TRANSMISSION AIR LINES." Dynamics of Systems, Mechanisms and Machines 8, no. 3 (2020): 023–30. http://dx.doi.org/10.25206/2310-9793-8-3-23-30.
Повний текст джерелаАнотація:
При росте потребления электрической энергии происходит увеличение потерь энергии и снижение пропускной способности линий. Также ограниченность пропускной способности сказывается на эффективности использования энергии от возобновляемых источников. Для разрешения сложившейся ситуации применяются классические и инновационные методы. Одним из них является метод более полного использования пропускной способности линий на основе учета климатических факторов. Данный метод базируется на уравнении теплового баланса линии. На настоящий момент широкое распространение получила динамическая тепловая оценка линий, так как она позволяет более точно определить допустимые токи по сравнению со стационарными режимами. При исследованиях по определению длительно допустимых токов важным фактором является инерционность теплового процесса. Ее учет позволяет передавать токи больше длительно допустимых. В работе проведены исследования по определению времени достижения максимально допустимой температуры провода, выявлено влияние на данное время следующих факторов: скорости ветра и его направления относительно оси линии. При исследованиях был использован метод динамической тепловой оценки линий, основанный на приближенном аналитическом решении уравнения теплового баланса в нестационарном режиме, использующем метод наименьших квадратов. Так же в статье приведено исследование влияние ветра на распределение температуры в изолированном проводе и за его пределами.
13
Kuzyayev, Ivan, Olexander Mitrokhin та Igor Kazivirov. "МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСІВ ОХОЛОДЖЕННЯ ПОЛІМЕРНИХ ЛИСТІВ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 3(21) (2020): 60–71. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-3(21)-60-71.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Охолодження полімерних листів, як і більшість процесів переробки пласт-мас, належить до неізотермічних процесів, тобто необхідно розв’язувати теплову задачу. Від точного розрахунку теплового балансу дуже залежить кінцевий результат екструзійного процесу. Тому запропонована математична модель та програмний блок для її реалізації допоможуть значно покращити технологічні та економічні показники екструзійних ліній із випуску полімерних листів. Постановка проблеми. Виготовленню полімерних листів присвячено багато наукових праць. При цьому такому процесу, як охолодження кінцевого продукту після екструзії приділено не багато уваги. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Створено декілька математичних моделей теплових процесів для теплоенергетичного обладнання. Наприклад: для одночерв’ячних, двочерв’ячних, черв’ячно-дискових екструдерів тощо. При цьому запропоновано різні розрахункові схеми, методи та рівняння для їх вирішення.Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Математичну модель для відображення процесів охолодження полімерних листів після їх екструзії можна вважати розширенням цих досліджень. Постановка завдання. Основна мета цієї статті полягає в розробці математичної моделі для аналізу температурного поля при охолодженні полімерних листів на екструзійних лініях, що дозволить оптимізувати не тільки технологічні параметри, а й конструктивні характеристики лінії. Виклад основного матеріалу. При виборі граничних умов треба враховувати реальні конструктивні особливості системи охолодження полімерних листів, що одержують на екструзійних лініях. Представлено розрахункову схему та рівняння теплового балансу. Одержання математичної моделі здійснювалось за допомогою операційного методу, використовуючи інтегральне перетворення Лапласа. Розроблено програму розрахунку параметрів для конкретних умов виробництва. Висновки відповідно до статті.Приведено сучасний літературний огляд теплових задач. Розроблено математичну модель для моделювання процесів охолодження полімерних листів після їх екструзії. Побудовано програмний блок на базі математичного пакета MathCAD для реалізації розробленої математичної моделі
14
Гранков, А. Г., та A. G. Grankov. "ТРОПИЧЕСКИЕ УРАГАНЫ: ПЕРСПЕКТИВНЫЕ ПОДХОДЫ ДЛЯ ИЗУЧЕНИЯ ИХ ЗАРОЖДЕНИЯ СО СПУТНИКОВ". Проблемы окружающей среды и природных ресурсов, № 10 (2020): 60–65. http://dx.doi.org/10.36535/0235-5019-2020-10-6.
Повний текст джерелаАнотація:
Рассмотрены некоторые подходы к поиску источников тепловой энергии, способствующих зарождению тропических ураганов по данным СВЧ-радиометрического зондирования системы "океан-атмосфера" со спутников. Среди них: уравнения притока тепла и баланса турбулентной тепловой энергии, аппарат сопряженных дифференциальных уравнений, уравнения газовой динамики из теории взрывов и горения, аппарат "вирусной теории" природных аномалий.
15
Смирнов, Б. М., та Э. Е. Сон. "Роль углекислого газа в тепловом балансе Земли". Известия Российской академии наук. Энергетика, № 2 (2020): 16–27. http://dx.doi.org/10.31857/s0002331020020119.
Повний текст джерела
16
Дмитриев, И. Ю., А. А. Котмакова та Ю. А. Резунков. "Метод расчета термостата для наземных испытаний инфракрасных оптико-электронных систем". Журнал технической физики 91, № 2 (2021): 213. http://dx.doi.org/10.21883/jtf.2021.02.50354.190-20.
Повний текст джерелаАнотація:
Создана модель термовакуумной системы (термостата) для регулирования и стабилизации температуры главного зеркала охлаждаемого оптического коллиматора для проведения испытаний оптико-электронной аппаратуры, работающей в инфракрасной области. Разработан оригинальный метод решения системы нелинейных уравнений лучистого теплообмена в термостате, проведен анализ однородности распределения температуры по поверхности главного зеркала. Ключевые слова: термостат, коллиматор, лучистый теплообмен, тепловой баланс, термоаберрации.
17
Geletukha, G. G., T. A. Zheliezna та A. I. Bashtovyi. "ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ТА ЕКОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ТЕХНОЛОГІЙ ВИРОБНИЦТВА ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ З ТВЕРДОЇ БІОМАСИ. ЧАСТИНА 2". Industrial Heat Engineering 39, № 3 (20 червня 2017): 73–77. http://dx.doi.org/10.31472/ihe.3.2017.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлено результати енергетичного аналізу життєвого циклу виробництва електричної енергії з твердої біомаси. Проведено порівняння із відповідним варіантом комбінованого виробництва теплової та електричної енергії. Розраховано баланс парникових газів протягом життєвого циклу виробництва електричної енергії з твердої біомаси.
18
Астафьев, Александр Владимирович, Роман Борисович Табакаев, Николай Алексеевич Языков та Александр Сергеевич Заворин. "ТЕПЛОФИЗИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ ПИРОЛИТИЧЕСКОЙ ПЕРЕРАБОТКИ ВОЗОБНОВЛЯЕМОЙ БИОМАССЫ ЗА СЧЕТ ТЕПЛОТЫ РАЗЛОЖЕНИЯ". Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 331, № 6 (16 червня 2020): 7–18. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2020/6/2670.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальность исследования обусловлена необходимостью увеличения доли использования возобновляемых источников энергии в топливно-энергетическом балансе для снижения вредного воздействия на окружающую среду. Цель: оценка возможности пиролиза древесной биомассы и торфа за счет тепловыделения от разложения органической части сырья. Объекты: образцы торфа с двух месторождений Томской области, являющихся перспективными для разработки в энергетических целях, – Суховского и Аркадьевского, а также древесные отходы двух видов – щепа и опилки. Методы: физический эксперимент и дифференциально-термический анализ. Теплотехнические характеристики древесной биомассы определены с помощью методик ГОСТ Р 56881-2016, ГОСТ 33503-2015 и ГОСТ Р 55660-2013; теплотехнические характеристики торфа – с помощью ГОСТ 11306-2013, ГОСТ 11305-2013 и ГОСТ Р 55660-2013. Теплота сгорания сырья определена на бомбовом калориметре АБК-1 (РЭТ, Россия), элементный состав определен на анализаторе Vario Micro Cube (Elementar, Германия) с учетом содержания диоксида углерода карбонатов, устанавливаемого объёмным методом согласно ГОСТ 13455-91. Результаты. Установлены оптимальные параметры пиролитической переработки различных видов биомассы – температура пиролиза и влажность исходного сырья. Оптимальной температурой для пиролиза древесных отходов, доведенных до воздушно-сухого состояния, является 400 °C, при которой суммарный тепловой эффект максимален и составляет 36,3 кДж/кг для опилок и 78,8 кДж/кг для щепы, для суховского торфа при 500 °C суммарный тепловой эффект равен 149,7 кДж/кг. Максимальные значения влажности, обеспечивающие покрытие тепловых затрат за счет теплоты экзотермических реакций, при данных температурах пиролиза составили 10 % для древесных отходов и 14 % для суховского торфа. Величина суммарного теплового эффекта пиролиза аркадьевского торфа даже в сухом состоянии имеет отрицательное значение.
19
Gres, Leonid, Olena Gupalo, Oleksandr Yeromin, Yevhen Karakash та Elina Diakova. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО КИСНЮ ПРИ ОПАЛЕННІ ТЕПЛОТЕХНІЧНИХ МЕТАЛУРГІЙНИХ АГРЕГАТІВ". Metallurgicheskaya i gornorudnaya promyshlennost, № 3-4 (27 листопада 2019): 14–24. http://dx.doi.org/10.34185/0543-5749.2019-3-4-14-24.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета – розробка методики визначення ефективності використання технологічного кисню для збагачення повітря горіння при опаленні теплотехнічних агрегатів в металургії.Методика. Під час виконання дослідження використано: математичну модель повітронагрівача, яка дозволяє при заданих його конструктивних параметрах та витраті дуття визначати витрати палива, повітря горіння і димових газів, зміну температури димових газів і дуття по висоті насадки; методику розрахунку горіння палива та визначення калориметричної температури його горіння; методику розрахунку коефіцієнта використання теплоти палива.Результати. Дослідження теплової роботи блоку повітронагрівачів доменної печі дозволило визначити, що використання технологічного кисню для збагачення повітря горіння забезпечує роботу повітронагрівачів на доменному газі і задану температуру дуття при вмісті кисню у повітрі горіння 26 %, але потребує збільшення витрати доменного газу на 32 %. При цьому питомі витрати на опалення блоку повітронагрівачів збільшуються на 20,9 %, що робить впровадження цього заходу економічно недоцільним. Дослідження зміни показників енергоефективності методичної печі та парового котла при їх опаленні природним газом та використанні для спалювання палива атмосферного або збагаченого киснем повітря дозволило встановити, що ефективність використання кисню в методичній печі є значно вищою, ніж в котлах. При підвищенні вмісту кисню в повітрі горіння до 31 % економія палива в методичній печі складає 11,6 %, а питома витрата технологічного кисню – 6,28 м3/м3 заощадженого природного газу, в той час як в котлі ці показники відповідно складають 1,7 % та 48,67 м3/м3.Наукова новизна. З використанням розрахункових методів та математичного моделювання теплової роботи доменних повітронагрівачів обґрунтовано, що використання технологічного кисню для збагачення повітря горіння забезпечує отримання заданої температури дуття та економію природного газу, але потребує суттєвого збільшення витрати доменного газу. Встановлено аналітичну залежність, що обґрунтовує максимальну вартість технологічного кисню для його беззбиткового використання в доменних повітронагрівачах. Для нагрівальних печей та парових котлів, що опалюються природним газом та використовують для спалювання палива атмосферне повітря, збагачене технологічним киснем, встановлено аналітичні залежності, які дозволяють визначати: витрату технологічного кисню для економії 1 м3 палива; максимальну вартість технологічного кисню, при якій його застосування не призводить до зростання сумарних витрат на паливо та технологічний кисень.Практична значущість. Розроблені методики визначення ефективності використання технологічного кисню для збагачення повітря горіння при спалюванні палива можуть застосовуватися в системах енергетичного менеджменту металургійного комбінату для управління тепловим балансом підприємства і вибору теплотехнічних агрегатів, в яких використання тимчасових надлишків технологічного кисню дозволяє забезпечити найбільшу економію палива та є економічно доцільним.
20
МАКСИМОВ, Н. М. "HEAT BALANCE OF WAX HEATING UNITS." VESTNIK RIAZANSKOGO GOSUDARSTVENNOGO AGROTEHNOLOGICHESKOGO UNIVERSITETA IM P A KOSTYCHEVA, no. 1(49) (March 30, 2021): 142–49. http://dx.doi.org/10.36508/rsatu.2021.49.1.021.
Повний текст джерелаАнотація:
Проблема и цель. Целью проводимых исследований является теоретическое обоснование и практическая реализация технологии производства воска на пасеках. Объект исследования: агрегаты для вытопки воска, включающие парогенератор для выработки перегретого пара и паровую рамочную воскотопку. Необходимость проводимых исследований вызвана дефицитом воска на внутреннем рынке Российской Федерации, а также малой производительностью и эффективностью выпускаемых промышленностью агрегатов для вытопки воска. Сложившаяся ситуация требует разработки усовершенствованной технологии получения пасечного воска с минимальными затратами. Методология. Для достижения цели исследования и ответа на поставленные вопросы был сделан анализ литературы и проведены теоретические исследования. В статье представлена конструктивно-технологическая схема установок для вытопки воска. Была составлена схема теплового баланса с наглядным распределением потерь тепла при работе исследуемых агрегатов. Теоретический анализ потерь тепла при вытопке воска производился с использованием известных законов и формул теории теплообмена, а также с учётом накопленного опыта учёными Рязанского ГАТУ им. П.А. Костычева, занимавшимися исследованиями работы агрегатов для вытопки воска. Результаты. Была получена методика расчёта теплового баланса агрегатов для вытопки воска с использованием основных законов теплообмена и даны формулы для определения количества теплоты, требуемой для вытопки воска. Приведены формулы для расчёта термического КПД установок и тепловой мощности парогенератора. Намечены пути дальнейшей модернизации агрегатов для вытопки воска. Заключение. Проведённые теоретические исследования показали, что тепловая мощность парогенератора зависит от ряда факторов: затрат тепла на разогрев воскосырья, рамок, воды; от размеров и свойств материалов парогенератора и воскотопки. Дальнейшим этапом повышения эффективности работы агрегатов может стать подбор и установка теплоизоляционных материалов, что позволит сократить потери тепла в окружающую среду и, тем самым, повысить термический КПД агрегатов для вытопки воска. Problem and goal. The purpose of the research is the theoretical justifcation and practical implementation of the technology of wax production in apiaries. Object of research: units for melting wax, including a steam generator for generating superheated steam and a steam frame wax burner. The need for research is caused by the shortage of wax in the domestic market of the Russian Federation, as well as the low productivity and efciency of industrial units for melting wax. The current situation requires the development of an improved technology for obtaining beeswax with minimal costs. Methodology. To achieve the goal of the study and answer the questions posed, an analysis of the literature was made and theoretical studies were conducted. The article presents a design and technological scheme of installations for wax melting. A diagram of the heat balance was drawn up with a visual distribution of heat losses during the operation of the studied units. The theoretical analysis of heat loss during wax melting was carried out using the well-known laws and formulas of the theory of heat transfer, as well as taking into account the accumulated experience of scientists from the Ryazan State Agrotechnological University named after I. P.A. Kostychev, who researched the operation of units for melting wax. Results. A method was obtained for calculating the thermal balance of wax heating units using the basic laws of heat transfer and formulas were given for determining the amount of heat required for wax heating. Formulas for calculating the thermal efciency of plants and the thermal power of the steam generator are given. The ways of further modernization of the units for melting wax are outlined. Conclusion. The theoretical studies have shown that the heat capacity of the steam generator depends on a number of factors: the cost of heat to warm up vascolare the water, from the size and properties of materials generator and extractors. A further step in improving the efciency of the units can be the selection and installation of thermal insulation materials, which will reduce heat loss to the environment and, thereby, increase the thermal efciency of the units for melting wax.
21
KUPREENKO, ALEKSEI I., VLADIMIR F. KOMOGORZEV, HAFIZ M. ISAEV, and SAMIR KH ISAEV. "HEAT BALANCE OF COMBINED HEAT EXCHANGER USED IN AERODYNAMIC HEATING DRYERS." AGRICULTURAL ENGINEERING, no. 6 (2020): 66–73. http://dx.doi.org/10.26897/2687-1149-2020-6-66-73.
Повний текст джерелаАнотація:
One of the promising methods of drying raw fruit and berry materials is the use of aerodynamic heating dryers that transform electric energy spent on a centrifugal fan drive into heat energy due to the mutual friction of air fl ows circulating in a closed chamber. To reduce the energy intensity of the drying process, the authors propose to utilize the heat of the used drying agent by equipping the dryer with a combined heat exchanger. To predict the thermotechnical characteristics of the combined heat exchanger depending on variable external factors, based on the heat balance equation, the authors determined the theoretical relationship between the drying agent temperature at the outlet of the combined heat exchanger and the dryer operating time. The presence of an air solar collector in the combined heat exchanger allowed increasing the temperature of the drying agent at the outlet by another 10°C without additional electric energy costs. A comparative analysis of the results of experimental and theoretical studies has shown their high convergence.
22
Petrovskiy, О. М., E. V. Gavrilko, D. O. Petrovska та S. E. Sidorov. "МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ТА ПРОГРАМНА РЕАЛІЗАЦІЯ РОЗРАХУНКУ ТЕПЛОВИХ РЕЖИМІВ СУЧАСНИХ ПРОЦЕСОРІВ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 47 (8 лютого 2018): 84–88. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.1.084.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено аналіз сучасних процесорів, а саме їх конструкцій та принципів роботи. Розглянуті системи охолодження сучасної обчислювальної техніки. На основі будови процесорів та принципів їх роботивизначені режими нагрівання та теплопередачі в оточуюче середовище. Зроблене порівняння систем охолодження інтегральної мікросхеми. Запропонована фізико-математична модель процесу перерозподілу теплав внутрішній структурі процесора на основі рівняння теплового балансу і рівняння теплопровідності Фур’є.Розроблена математична модель дозволила аналізувати температурні режими роботи процесорів з метою зниження температури нагрівання напівпровідникових кристалів їх внутрішньої структури, а такожудосконалення процесу тепловідведення і технічних засобів систем охолодження.
23
Галашов, Николай Никитович, Александр Анатольевич Туболев, Александр Александрович Минор та Альбина Ильгизовна Баннова. "ПАРАМЕТРИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ СХЕМЫ ГАЗОПАРОВОЙ УСТАНОВКИ С ПОМОЩЬЮ МАТЕМАТИЧЕСКОЙ МОДЕЛИ". Bulletin of the Tomsk Polytechnic University Geo Assets Engineering 332, № 12 (9 грудня 2021): 124–35. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2021/12/3323.
Повний текст джерелаАнотація:
Ссылка для цитирования: Параметрический анализ схемы газопаровой установки с помощью математической модели / Н.Н. Галашов, А.А. Туболев, А.А. Минор, А.И. Баннова // Известия Томского политехнического университета. Инжиниринг георесурсов. – 2021. – Т. 332. – № 12. – С. 124-135.
Актуальность темы обусловлена необходимостью проведения комплекса научных исследований по разработке и оптимизации тепловых схем и методик расчета газопаровых установок. Газопаровые установки – это перспективное направление повышения эффективности энергетических установок на базе газотурбинных двигателей с экологическим и энергетическим впрыском водяного пара в камеру сгорания. Цель: совершенствование методики расчета газотурбинных установок с впрыском пара для исследования вопросов повышения эффективности выработки электрической и тепловой энергии с целью сокращения потребления природного газа, а также совершенствование тепловых схем и оптимизация параметров газопаровых установок. Объекты: комбинированные газопаровые установки на базе газотурбинных установок с впрыском пара в камеру сгорания. Методы: численные методы исследования путем математического моделирования систем и элементов газопаровых установок на основе материальных и энергетических балансов. Результаты. Разработана математическая модель расчета энергетических характеристик газопаровой установки c учетом изменения входных параметров в широком диапазоне. Проведен анализ влияния температуры газов на выходе камеры сгорания и степени сжатия в компрессоре на основные энергетические характеристики газотурбинной установки без впрыска пара и с впрыском в камеру сгорания. Показано, что впрыск пара может до 9 % повысить коэффициент полезного действия газотурбинной установки, при этом расход впрыскиваемого пара существенно снижается при росте температуры газов на выходе камеры сгорания и степени сжатия в компрессоре. Также впрыск пара существенно снижает в камере сгорания коэффициент избытка воздуха и температуру уходящих из котла-утилизатора газов. При этом примерно в 1,5…2,0 раза увеличивается удельная мощность выработки электроэнергии по сравнению с газотурбинной установкой без впрыска. Установлено, что необходимость обеспечения температурных напоров в котле-утилизаторе существенно ограничивает диапазон режимов работы газопаровой установки по степени сжатия в компрессоре.
24
Zorin, Vyacheslav M., Irina V. Ustyukhina, and Anastasiya V. Besova. "The Energy Balance and Thermal Efficiency Indicators of a Nuclear Power Plant Unit." Vestnik MEI 2, no. 2 (2020): 34–41. http://dx.doi.org/10.24160/1993-6982-2020-2-34-41.
Повний текст джерела
25
Лозовецкий, В. В., V. V. Lozovetsky, В. В. Лебедев, V. V. Lebedev, В. М. Черкина та V. M. Cherkina. "МОДЕЛИРОВАНИЕ МАССООБМЕННЫХ И ТЕПЛООБМЕННЫХ ПРОЦЕССОВ В СИСТЕМАХ КОНДИЦИОНИРОВАНИЯ ТРАНСПОРТНЫХ СРЕДСТВ". Транспорт: наука, техника, управление, № 5 (2020): 66–72. http://dx.doi.org/10.36535/0236-1914-2020-05-13.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлена теплотехническая модель автономной системы кондиционирования помещений транспортного средства. На базе анализа составляющих материально-энергетического баланса разработана математическая модель системы кондиционирования, учитывающая теплои массообмен при осушении воздуха в процессе его охлаждения. Предложена зависимость площади поверхности теплообмена от параметров задачи и изменения разности температур между хладагентом и ядром потока влажного воздуха в воздухоохладителе.
26
Марченко, Олег Владимирович, та Сергей Владимирович Соломин. "СРАВНИТЕЛЬНАЯ СТОИМОСТНАЯ ОЦЕНКА ЭНЕРГЕТИЧЕСКОГО ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ДРЕВЕСНЫХ ОТХОДОВ И ТРАДИЦИОННЫХ ТОПЛИВ ДЛЯ ПРОИЗВОДСТВА ЭЛЕКТРОЭНЕРГИИ И ТЕПЛА". Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 332, № 7 (14 липня 2021): 34–42. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2021/7/3261.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальность. Древесная биомасса является важным источником возобновляемой энергии. В процессе утилизации и энергетического использования древесины высвобождается углерод, который поглощается деревьями из атмосферы. В связи с этим баланс углерода в атмосфере сохраняется примерно постоянным, что способствует предотвращению глобального неблагоприятного изменения климата. Утилизация древесных отходов и их энергетическое использование положительно влияет на экологическую ситуацию, а также позволяет повысить надежность и экономичность тепло- и электроснабжения потребителей. Цель: оценка экономической эффективности газогенераторных энергетических установок на древесном топливе в условиях Иркутской области и сравнение их с системами когенерации электрической и тепловой энергии других типов. Методы. Получены аналитические зависимости для расчета стоимости электрической энергии при заданной стоимости тепла и наоборот, тепловой энергии при заданной стоимости электрической энергии, проведена оценка эффективности энергоисточников разных типов по критерию стоимости производимой энергии. Полученные зависимости применены для оценок экономической эффективности и сопоставления энергоустановок, работающих на разных видах топлива: древесной щепе и топливных гранулах (пеллетах), на угле, природном газе и жидком (дизельном) топливе. Результаты. Показано, что стоимость энергии при использовании древесного топлива существенно меньше стоимости энергии дизельной электростанции за счет использования более дешевого топлива. Системы когенерации энергии на основе газификации древесной биомассы могут также успешно конкурировать с энергоустановками на угле и газе при наличии в месте их размещения дешевой топливной щепы. При введении налога на выбросы диоксида углерода конкурентоспособным по сравнению с углем и газом становится использование не только древесной щепы, но и пеллет.
27
Лорія, М. Г., О. Б. Целіщев, O. A. Купіна та Гома Ахмед Гезеві Абдалхалех. "Математична модель вузла охолодження та конденсації метанолу". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 7 (263) (10 грудня 2020): 71–77. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-263-7-71-77.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розроблено математичні моделі апаратів повітряного охолодження, що працюють в різних режимах: без включених вентиляторів, з включеними вентиляторами, з включеною системою зрошення. При розробці математичних моделей, враховуючи, що математична модель апарата повітряного охолодження має другий порядок, використано детермінований підхід до моделювання.Обраний тип математичних моделей – детерміновані моделі, що будуються на основі матеріальних та теплових балансів, що дозволяє вирішити задачу розробки динамічної математичної моделі процесу повітряного охолодження газометанольної суміші. При цьому умови охолодження змінюються у широкому діапазоні (повітряне охолодження без обдуву, з обдувом, з водяним зрошенням), а також змінюється агрегатний стан компонентів газометанольної суміші (конденсація парів метанолу).
Для розробки динамічної математичної моделі апарата повітряного охолодження складені рівняння його теплового балансу першої та другої стадії. Отримані рівняння статичних та динамічних математичних моделей.Аналіз результатів дослідження математичної моделі апарата повітряного охолодження дозволяє зробити висновок, що включення вентилятору спричиняє зміну коефіцієнта математичної моделі в 4 раз, а включення системи зрошення – в 6 разів. Визначено залежність коефіцієнта передачі апарата повітряного охолодження від різниці температур між входом теплообмінника та його виходом. Визначено модель з мінімальними коефіцієнтами передачі апарата повітряного охолодження.Запропонований найбільш оптимальний розв`язок оптимізаційної задачі шляхом проведення прямого перерахунку значень температур при усіх можливих комбінаціях включення вентиляторів при поточних умовах.Визначена загальна чисельність комбінацій для чотирьох послідовно включених апаратів повітряного охолодження, яка дозволяє вирішити поставлену оптимізаційну задачу.Запропонована дискретна система управління з моделлю дозволяє стабілізувати температуру на виході вузла охолодження і конденсації метанолу.
Дана система управління з моделлю дозволяє вирішити задачу щодо вдосконалення роботи циклу синтез метанолу, оптимізації роботи вузла охолодження і конденсації метанолу.
28
Fialko, N. M., A. I. Stepanova, R. O. Navrodskaya та G. O. Sbrodova. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ПЛАСТИНЧАТИХ ТЕПЛОУТИЛІЗАТОРІВ ТЕПЛОУТИЛІЗАЦІЙНИХ СИСТЕМ". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 2 (29 березня 2018): 115–19. http://dx.doi.org/10.15421/40280221.
Повний текст джерелаАнотація:
Розроблено методику розрахунку втрат ексергетичної потужності у процесах теплопровідності під час передачі теплоти через поперечний переріз пластини газоповітряного пластинчастого теплоутилізатора за граничних умов третього роду. Методику засновано на комплексному підході, що поєднує ексергетичні методи з методами термодинаміки незворотних процесів. Математична модель досліджуваних процесів включає рівняння ексергії, рівняння балансу ексергії та ентропії, рівняння нерозривності трифазної термодинамічної системи при зміні концентрації однієї з фаз, рівняння руху фаз, рівняння енергій, рівняння балансу ентальпій, рівняння Гіббса і рівняння теплопровідності за граничних умов третього роду. Для отримання формул для розрахунку втрат ексергетичної потужності використано локальне диференціальне рівняння балансу ексергії. У цьому рівнянні одна зі складових визначає втрати ексергетичної потужності, зумовлені незворотністю процесів і пов'язані з теплопровідністю, в'язкістю фаз, міжфазним теплообміном і тертям між фазами. На підставі цього рівняння і рішення рівняння теплопровідності за граничних умов третього роду для необмеженої пластини, якою моделювалася пластина газоповітряного пластинчастого теплоутилізатора, отримано формули для розрахунку втрат ексергетичної потужності. Виконано розрахунки загальних втрат ексергетичної потужності в газоповітряному пластинчастому теплоутилізаторі за різних режимів роботи котла і втрат ексергетичної потужності у процесах теплопровідності. Встановлено, що втрати ексергетичної потужності у процесах теплопровідності в газоповітряному пластинчатому теплоутилізаторі становлять 8,6-11,6 % від загальних втрат ексергетичної потужності і залежать від режиму роботи котла.
29
Драбкин, И. А. "Оптимизация составной охлаждающей ветви". Физика и техника полупроводников 51, № 7 (2017): 952. http://dx.doi.org/10.21883/ftp.2017.07.44651.37.
Повний текст джерелаАнотація:
Предложен способ расчета составной охлаждающей термоэлектрической ветви в одномерном приближении методом тепловых балансов с эффективными значениями термоэлектрических параметров: электропроводности sigma, коэффициента термоэдс alpha и теплопроводности kappa. Данный метод позволяет точно учесть температурные зависимости sigma, alpha, kappa. Влияние контактных сопротивлений на результирующую эффективность также учитывается точно. Показан способ перехода от расчета ветви к расчету термоэлемента. DOI: 10.21883/FTP.2017.07.44651.37
30
Драбкин, И. А., та В. Б. Освенский. "Оптимизация составной генераторной ветви". Физика и техника полупроводников 51, № 8 (2017): 1052. http://dx.doi.org/10.21883/ftp.2017.08.44786.55.
Повний текст джерелаАнотація:
Предложен точный способ расчета составной генераторной термоэлектрической ветви в одномерном приближении методом тепловых балансов с эффективными значениями термоэлектрических параметров. Данный метод позволяет точно учесть температурные зависимости электропроводности, коэффициента термоэдс и теплопроводности. Учтено влияние контактных сопротивлений на результирующую эффективность преобразования энергии. Приведен порядок расчета секционированной ветви и показан способ перехода от расчета ветви к расчету термоэлемента. DOI: 10.21883/FTP.2017.08.44786.55
31
Гайдукевич, Світлана Василівна, Надія Павлівна Семенова та Ярослав Андрійович Леськів. "АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА КЕРУВАННЯ ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯМ У СПОРУДАХ ЗАКРИТОГО ҐРУНТУ". Вісник Черкаського державного технологічного університету, № 1 (15 квітня 2021): 20–31. http://dx.doi.org/10.24025/2306-4412.1.2021.216915.
Повний текст джерелаАнотація:
Розроблено і виготовлено на базі мікроконтролера ATmega328 автоматичну систему керування, яка призначена для підвищення ефективності функціонування теплиці за рахунок моніторингу мікрокліматичних параметрів та обробки даних, що дає змогу контролювати та своєчасно усувати відхилення параметрів, спричинені різноманітними збурюючими діями, від встановлених значень з метою створення сприятливих умов для проростання та життєдіяльності рослин. В результаті досліджень встановлено, що запропонована розробка дає можливість підвищити надійність роботи електрообладнання під час експлуатації, вдосконалити наявні механізми в результаті досягнення бажаного алгоритму, тобто наблизити процеси до стану оптимального балансу та зекономити витрату теплової енергії на 10 %, тим самим зменшити енергоспоживання та підвищити продуктивність.
32
Akymenko, Olena, та Iryna Kostіuchenko. "ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ ЯК КРОК ДО МІЖНАРОДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 4(24) (2020): 43–50. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2020-4(24)-43-50.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано актуальні питання розвитку галузі альтернативної енергетики України та можливі подальші перспективи цієї галузі, адже в умовах євроінтеграційних процесів питанням енергетичної незалежності країни приділяється значна увага з урахуванням екологічної чистоти та невичерпності відновлюваних джерел енергії. Доведено, що розвиток відновлюваної енергетики буде важливим кроком спроможним покращити торговий баланс, створити нові робочі місця, вирішити соціальні питання, скоротити залежність від імпорту природного газу, забезпечити енергонезалежність країни та підвищити конкурентоспроможність продукції як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Доведено, що залежність від видобутку корисних копалин та застаріла інфраструктура стали запорукою використання відновлюваних джерел енергії, адже котельні, дизельні двигуни та вугільні електростанції викидають у повітря дрібні частинки, які осідають в легенях та можуть спричинити серйозні захворювання. Зазначено, що державі для зміцнення енергетичної безпеки країни важливо зробити вибір між продовженням фінансування імпортованих енергоносіїв чи розвитком використання власних відновлюваних джерел енергії, що дасть змогу знизити собівартість «зеленої» електроенергії порівняно з тепловими і навіть атомними станціями.
33
Умирзаков, Р. А., А. К. Мергалимова, А. М. Жақсылық та А. М. Омаров. "Проектирование конструкции сушилки кипящего слоя для сушки химически осажденного мела". Bulletin of Toraighyrov University. Energetics series, № 2021.3 (11 вересня 2021): 102–10. http://dx.doi.org/10.48081/eyqg6522.
Повний текст джерелаАнотація:
В данной статье рассматривается классификация сушильных аппаратов, применяемых в современной химической промышленности для сушки сыпучих материалов, таких как химически осажденный мел. Приведены примеры методов подбора различных типов сушильных аппаратов, используемых в производстве химически осажденного мела. При этом учитываются такие показатели, как скорость процесса сушки, производительности и характеристик, которые предъявляют конечному продукту (влажность и температура). В частности, изучены сушилки, работающие по принципу псевдоожиженного слоя. В статье перечислены основные преимущества и особенности данной технологии, рассмотрены режимы работы сушильных аппаратов на кипящем слое. В основной части статьи представлен тепловой расчет сушилки, который включает в себя составление материального и теплового баланса сушильной установки. Данные расчеты необходимы для обоснования способа сушки и выбора конструкции основных узлов аппарата. Так же определены и рассчитаны расход тепла, основные виды потерь, количество теплоносителя, габариты сушилки, угол конусности и нижний диаметр сечения аппарата. В заключении приводится схема установки для сушки химически осажденного мела в аппаратах аэрофонтанирующего слоя с описанием принципа работы.
34
Мохов, В. М., та С. Я. Яковлев. "ПОВЫШЕНИЕ ЭФФЕКТИВНОСТИ ПРОИЗВОДСТВА АКРОЛЕИНА НА АО «ВОЛЖСКИЙ ОРГСИНТЕЗ»". Ползуновский вестник, № 01 (5 квітня 2018): 131–34. http://dx.doi.org/10.25712/astu.2072-8921.2018.01.025.
Повний текст джерелаАнотація:
Применение акролеина как промежуточного продукта органического синтеза довольно разнообразно. Является сырьем для производства метионина – аминокислотной добавки к кормам в птицеводстве и скотоводстве, мировая потребность в котором оценивается в 450-500 тыс. тонн в год и постоянно возрастает, также как и экспорт акролеина. Статья посвящена совершенствованию стадии синтеза на производстве акролеина АО «Волжский Оргсинтез». Исследовано производство очищенного акролеина на предприятии, где акролеин является полупродуктом и используется для синтеза метилтиопропионового альдегида, из которого затем получают метионин, использующийся в качестве кормовой добавки. Выполнена оценка технико-экономических показателей процесса синтеза акролеина. Выявлены недостатки, затрудняющие эксплуатацию производства. Сформирована основная задача работы – решение проблемы снижения доли побочных продуктов и непрореагировавшего пропилена в реакционном газе. Найден способ повышения технико-экономических показателей химико-технологической системы. Подобран новый катализатор для осуществления синтеза акролеина. Проектное решение одобрено при защите на АО «Волжский Оргсинтез». Выполнен термодинамический анализ реакции получения акролеина. Для способа производства, реализуемого на новом катализаторе, рассчитаны материальный и тепловой балансы, выполнен расчёт реактора.
35
Донской, Игорь Геннадьевич. "NUMERICAL ESTIMATION OF THERMAL STABILITY BOUNDARIES OF FIXED BED BIOMASS COMBUSTION USING LOCAL CHEMICAL EQUILIBRIUM APPROXIMATION." Информационные и математические технологии в науке и управлении, no. 3(23) (November 8, 2021): 74–88. http://dx.doi.org/10.38028/esi.2021.23.3.007.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье исследуется зависимость стационарной температуры слоевого горения биомассы от скорости подачи и удельного расхода воздушного дутья. Для этого стационарное уравнение теплового баланса вместе с простейшим уравнением кинетики для химической реакции решается в широком диапазоне параметров. Для численного решения вводится ряд допущений (узкая зона реакции, преимущественный отвод теплоты путем лучистой теплопроводности, равновесный состав продуктов окисления). Результаты расчетов дают граничные значения расходных и стехиометрических параметров, при которых возможно устойчивое горение. The article investigates the dependence of the stationary combustion temperature of layer combustion of biomass on the feed rate and specific consumption of air blast. For this, the stationary heat balance equation, together with the simplest kinetic equation for a chemical reaction, is solved over a wide range of parameters. For a numerical solution, a number of assumptions are introduced (a narrow reaction zone, preferential heat removal by radiant heat conduction, equilibrium composition of oxidation products). The calculation results give the boundary values of the consumption and stoichiometric parameters at which stable combustion is possible.
36
Мажуга, А. Г., Г. Г. Каграманов, Д. В. Парусов, and А. М. Бланко-Педрехон. "Aspects of the desalination of mineralized water in arid and water-deficient territories." Vodosnabzhenie i sanitarnaia tehnika, no. 2 (February 16, 2022): 23–27. http://dx.doi.org/10.35776/vst.2022.02.03.
Повний текст джерелаАнотація:
Получение питьевой воды в приморских аридных и вододефицитных регионах является актуальной проблемой вследствие роста населения и прогрессирующего загрязнения природных вод. Для опреснения морской воды обычно используется выпаривание (дистилляция) или мембранный процесс разделения – обратный осмос. Обоснование выбора способа опреснения морской воды и производительности опреснительных установок основано на решении ряда тесно связанных инженерных, экономических и экологических задач. Опреснение воды требует относительно высоких затрат энергии, поэтому для снижения издержек необходимо повышение коэффициента использования теплоты топлива, то есть использование когенерации (совместной выработки тепла и электроэнергии). Это обусловливает комплексную технологию опреснения, использующую мембранные методы обессоливания с последующей выпаркой концентрата. При этом баланс производительности обратноосмотической и выпарной установок определяется соотношением получаемой тепловой и электрической энергии. Supplying drinking water in coastal arid and water-deficient regions has been an urgent problem due to the population growth and progressive pollution of natural waters. To desalinate seawater, evaporation (distillation) or a membrane separation process – reverse osmosis – is usually used. The justification for choosing a seawater desalination method and the productivity of desalination plants is based on the solution of a number of closely related engineering, economic and environmental tasks. Water desalination involves relatively high energy costs; therefore, reducing the costs can be provided by increasing the fuel heat-availability factor, that is, by using cogeneration (cogeneration of heat and electricity). This determines the comprehensive technology of desalination using membrane methods of demineralization followed by the evaporation of the reject water. Herewith, the balance of the reverse osmosis and evaporator plant performance is determined by the ratio of the generated thermal and electrical energy.
37
Sitnikov, S. A., N. M. Shaytor, A. V. Gorpinchenko, and E. A. Dubkov. "Analysis of Problems of the Power System with a High Proportion of Solar Generation." Bulletin of Kalashnikov ISTU 24, no. 1 (April 6, 2021): 87. http://dx.doi.org/10.22213/2413-1172-2021-1-87-95.
Повний текст джерелаАнотація:
Стремительное развитие солнечной энергетики привело к созданию качественно новых энергосистем с высокой долей солнечной генерации. Поведение систем подобного рода в определенных случаях существенно отличается от поведения традиционных энергетических систем, содержащих преимущественную долю тепловых электростанций. Так, значительная доля генерации солнечных электростанций (СЭС) в составе энергосистемы, отсутствие регулировочного диапазона реактивной мощности и общепринятой концепции моделирования солнечной электрической станции приводят к проблеме ввода излишних ограничений для сохранения устойчивости и надежности энергосистемы. Вместе с тем задачи устойчивости и надежности необходимо решать одновременно с задачами экономии энергоресурсов – именно в этом заключается проблема оптимизации. Баланс между надежностью и экономией заключается в соблюдении требуемых ограничений по сечениям энергосистемы.Проделанный анализ позволил определить приоритетные направления в исследовании работы солнечных электростанций в составе единой энергосистемы. Произведен расчет суточного графика генерации активной мощности для совокупности солнечных электростанций, находящихся в одинаковых метеорологических условиях, для двух характерных сезонов года (зимний и летний). Определен реальный регулировочный диапазон реактивной мощности и проведен анализ участия СЭС в обеспечении устойчивости и надежности энергосистемы. Данные результаты получены в ходе исследования энергосистемы Республики Крым и города Севастополя.Одним из главных выводов данной статьи является отсутствие общего подхода в описании СЭС совместно с системой регулирования в математических моделях для расчета установившихся и переходных электроэнергетических режимов. С учетом нарастающей тенденции цифровизации в настоящее время данный вопрос встает более остро. Сделанные выводы позволят задать вектор развития проработки вопросов присоединения солнечных электростанций к единой энергетической системе.
38
Gorny, V. I., V. E. Kipyatkov, D. A. Dubovikoff, S. G. Kritsuk, S. D. Petrov та A. A. Tronin. "Аn infrared thermal survey application on a thermal budget investigation of nests of Formica aquilonia Yarrow, 1955 (Hymenoptera: Formicidae)". Caucasian Entomological Bulletin 11, № 1 (2015): 99–110. http://dx.doi.org/10.23885/1814-3326-2015-11-1-99-110.
Повний текст джерела
39
Дем'яненко, Ю. І., та Т. В. Дуднік. "Сезонні акумулятори тепла в схемах теплопостачання приватних житлових будинків". Refrigeration Engineering and Technology 57, № 2 (30 червня 2021): 81–88. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v57i2.2026.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена вибору сезонного акумулятора тепла (САТ) для первинного контуру теплового насосу в системі опалення та гарячого водопостачання приватного житлового будинку. В Україні в індивідуальному житловому будівництві впровадження найсучасніших ефективних систем акумуляції енергії стримується значною вартістю обладнання та відсутністю державної підтримки. Проте неухильне зростання тарифів на енергоносії спонукає домогосподарів до пошуку прийнятних варіантів САТ серед того, що пропонується споживачеві на вітчизняному ринку технологій та обладнання відновлюваної енергетики. Перехід на відновлювані джерела енергії (ВДЕ) супроводжує додаткове енергетичне завдання – узгодження нестабільних ВДЕ з навантаженням, яке також змінюється і впродовж доби, і впродовж року. Це особливо притаманне країнам, що потребують опалення в холодну пору року. Потужність, що генерується більшістю ВДЕ, істотно залежить від мінливих природних явищ. В статті запропонована німецька технологія крижаного теплоакумулятора – Wärmepumpe Eisspeicher-System. Вона розроблена спеціалістами фірми Viessmann як реакція на заборону німецьким природоохоронним відомством ґрунтових теплових насосів – як колекторних, так і з ґрунтовими зондами. В умовах густонаселеної Німеччини і високої вартості землі, відчуження значних її площ для улаштування первинних контурів ТН є неприйнятним – земля виводиться з сільськогосподарського обігу – і суперечить державним інтересам. Тому використання крижаних акумуляторів як первинних контурів ТН знімає проблему як прямої, так і опосередкованої екологічної шкоди. Наведені в статті розрахунки теплового балансу первинного контуру теплового насосу Eisspeicher-System для найхолоднішого місяця опалювального періоду підтверджують можливість функціонування системи опалення та ГВП у моновалентному режимі
40
Башуцька, У. Б. "Значення ландшафтів після добування бурого вугілля у Східній та Центральній Німеччині для охорони природи". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 2 (4 червня 2020): 55–61. http://dx.doi.org/10.36930/40300210.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено зміни ландшафту після видобування бурого вугілля у Східній та Центральній Німеччині. Проаналізовано природні сукцесії рослинних і тваринних угруповань на ділянках, які залишалися без антропогенного втручання впродовж десятиліть внаслідок відставання темпів рекультивації від темпів вугледобування за часів НДР. Зараз більшість територій є рекультивованими, а деякі райони збережені для охорони природи. Процеси ґрунтоутворення в надмірно теплих, сухих та кислих едафотопах не змінюються довгий час. Ситуація у мокрих і затоплених місцезростаннях є аналогічною. Упродовж тривалого часу в них формуються стійкі біотопи для видів рослин і тварин, які стали рідкісними на культурних ландшафтах. Динаміку природної сукцесії визначають чинники місцезростання. Ними є водний баланс (від сухого до вологого), хімічні властивості ґрунту (кислотність, вміст поживних і фітотоксичних речовин), а також теплова ситуація місцезростання. Описано різноманіття типів біотопів та рослинності. Показано сукцесії рослинності на кислих відвальних субстратах стосовно зволоження на підставі досліджень [3]. Обґрунтовано необхідність здійснення заходів із охорони навколишнього середовища та небезпеку порушення його цілісності та якості внаслідок здійснення гірничих робіт. Важливою є охорона неживої природи і ландшафту, як основа охорони флори і фауни. Цифри демонструють велике значення ландшафтів після добування бурого вугілля для біорізноманіття та охорони видів у Німеччині. Причинами успіху є різноманітність структур, великі площі та відносно низький рівень антропогенного втручання у колишні буровугільні розробки відкритого типу. Ці фактори були втрачені на більшій частині культурного ландшафту. Під час здійснення регулювання сукцесії потрібно застосовувати підходи, максимально наближені до природних. Населенню необхідно забезпечувати доступ до таких територій для набуття нового досвіду і відчуття природи.
41
Аббасов, Ёркин, та Муяссар Умурзакова. "Современное состояние теплоэнергетики в Республике Узбекистан и перспективы ее развития". Общество и инновации 1, № 2 (18 листопада 2020): 10–22. http://dx.doi.org/10.47689/2181-1415-vol1-iss2-pp10-22.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье обсуждены перспективы развития теплоэнергетической отрасли в республике Узбекистан. Отмечено, что согласно концепции развития Республики Узбекистан до 2035 года ожидаемый рост потребления электрической энергии в Республике составит примерно с 2000 до 3156 квтч/чел. Такой рост производства электроэнергии планируется достичь благодаря увеличению производства возобновляемых источников энергии (ВИЭ) в структуре генерирующих мощностей с 12,7% до 19,7%, до 2025 года, модернизации существующих станций, строительства новых парогазовых установок (ПГУ) и в дальнейшем строительства атомной электрической станции (АЭС).
Учитывая то, что в ближайшие годы до 85% всей тепловой и электрической энергии в Республике будет выработано на тепловых электрических станциях, которые используют природные топливно – энергетические ресурсы такие, природный газ, уголь и мазут, а также учитывая большую изношенность оборудования станций и вследствие этого их низкий к.п.д., авторами статьи подчёркивается важность использования для выработки указанных видов энергии современных парогазовых технологий.
Указано, что в настоящее время в мире существует широкая техническая и производственная кооперация основных зарубежных фирм – производителей газовых турбин. В мире основными производителями такого оборудования являются три компании – General Electric (США), Siemens – Westinghouse (Германия - США) и Alstom (Франция, Швейцария, Швеция).
Разработаны варианты комбинированных паро и газотурбинных установок (ГТУ). В результате работы ГТУ отработанные в установке газы было предложено использовать в паросиловом цикле.
Преимущества ПГУ: парогазовые установки позволяют достичь электрического к.п.д. более 60 %. Для сравнения, у работающих отдельно паросиловых установок к.п.д. обычно находится в пределах 33-4 %, для газотурбинных установок — в диапазоне 28-42 %; низкая стоимость единицы установленной мощности; парогазовые установки потребляют существенно меньше воды на единицу вырабатываемой электроэнергии по сравнению с паросиловыми установками; короткие сроки возведения (9-12 мес.); нет необходимости в постоянном подвозе топлива ж/д или морским транспортом; компактные размеры позволяют возводить непосредственно у потребителя (завода или внутри города), что сокращает затраты на линии электропередач и транспортировку электрической энергии; более экологически чистые по сравнению с паросиловыми установками.
К недостаткам ПГУ относят: необходимость осуществлять фильтрацию воздуха, используемого для сжигания топлива; ограничения на типы используемого топлива. Как правило в качестве основного топлива используется природный газ, а резервного — дизельное топливо. Применение угля в качестве топлива возможно только в установках с внутрицикловой газификацией угля, что сильно удорожает строительство таких электростанций. Отсюда вытекает необходимость строительства недешевых коммуникаций транспортировки топлива — трубопроводов; сезонные ограничения мощности. максимальная производительность в зимнее время.
Однако, несмотря на перечисленные недостатки ПГУ, на данном этапе развитии Республики парогазовые установки могут с большим к.п.д. производить электроэнергию, тем самым значительно сэкономить природный газ. Приблизительные расчеты показывают, что техническое перевооружение отечественной теплоэнергетики с использованием освоенных в мире газотурбинных и парогазовых технологий и природоохранного оборудования позволит обеспечить экономию природного газа ежегодно приблизительно в количестве 1010 м3, что в денежном эквиваленте составит 3 трлн. сум. В целом сделан вывод о том, что
1.Для решения энергетических задач страны необходимо ускорить внедрение ВЭИ, технически перевооружить отечественную теплоэнергетическую отрасль с использованием освоенных в мире газотурбинных и парогазовых технологий.
2.На электростанциях, в топливном балансе которых велика доля мазута или угля, но имеется и природный газ, в количестве, достаточном для питания ГТУ, могут оказаться целесообразными термодинамически более эффективные газотурбинные надстройки.
3.Для реализации задач по модернизации и реконструкции привлечь в энергетическую отрасль частный сектор на основе государственно-частного партнерства. Создать необходимую для этого нормативно-правовую базу и техническую инфраструктуру
42
Сливинська, М. В., та О. В. Зімін. "Дослідження системи попереднього охолодження бінарним льодом на рибодобувних судах". Refrigeration Engineering and Technology 55, № 3 (1 липня 2019): 152–57. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v55i3.1572.
Повний текст джерелаАнотація:
Розробка безперервного холодильного ланцюга завжди була важливим завданням у галузі переробки морепродуктів. Зберігання продукту при заданому температурному рівні на протязі його життєвого циклу забезпечує кінцеву якість. У рибопромисловій справі холодильний ланцюг починається з моменту появи риби на борту судна. Для забезпечення максимальної якості та мінімізації втрат продукт необхідно швидко охолодити до температури близької до кріоскопічної. Далі треба підтримувати цей температурний режим, бажано уникаючи коливань, до наступного етапу переробки продукту. Для вирішення цієї проблеми пропонується система попереднього охолодження продукту. Система включає в себе ванни-акумулятори та генератор бінарного льоду скребкового типу. Продукт швидко охолоджують в резервуарах до низької температури та зберігають при необхідному температурному рівні до потрапляння у швидкоморозильні апарати. Морепродукти надходять на заморожування вже охолодженими, що призводить також до зменшення питомих витрат енергії на обробку риби та зменшення втрат маси продукту від усушки. Розроблено технологічну схему руху морепродуктів від моменту підйому на борт, до моменту завантаження в трюм для зберігання. Розраховано теплові баланси для резервуарів з продуктом, з урахуванням усіх видів витрат. Визначено кількість бінарної суміші, необхідної для підтримки технологічного режиму. Розраховано та підібрано скребковий генератор бінарного льоду, який задовольняє необхідному навантаженню. Для того, щоб визначити економічну доцільність використання системи попереднього охолодження бінарним льодом, було проведено техніко-економічний порівняльний аналіз. Навіть не враховуючи значно вищу якість кінцевого продукту, орієнтований термін окупності додаткових вкладень складає близько двох років, за рахунок зниження енергозатрат при заморожуванні.
43
Мракин, Антон Николаевич, Юрий Евгеньевич Николаев, Дмитрий Геннадьевич Сотников, Роман Борисович Табакаев та Алексей Александрович Селиванов. "Определение термодинамической эффективности реакторов частичного окисления энергохимических установок". Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 329, № 9 (3 жовтня 2018): 52–60. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2018/9/2088.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальность исследования обуславливается необходимостью повышения энергоэффективности в области использования углеводородов для комбинированной выработки химической продукции и энергоносителей с применением технологий газификации. Это даст возможность снижать издержки производства и расширять возможности газохимии. Цель исследования: определение термодинамической эффективности реакторов частичного окисления топлива, входящих в состав энергохимических установок комбинированной выработкой энергоносителей и синтез-газа. Основное внимание уделено влиянию режимных параметров на численное значение эксергетического КПД. Объект: реактор частичного окисления с набором вспомогательного оборудования, обеспечивающий получение синтез-газа. При этом учитывается системный фактор, т. е. параметры энергосистемы, в рамках которой планируется сооружение подобного типа энергохимической установки. Методы: проведение численного эксперимента с привлечением традиционных подходов к составлению эксергетического баланса теплоэнергетических установок. Также использованы разработанные ранее авторами математические модели для расчета параметров синтез-газа, образующегося в процессе переработки углеводородного сырья в проточных автотермических некаталитических реакторах. Результаты. Полученные результаты позволяют выбирать наиболее целесообразные режимные параметры работы реактора частичного окисления, входящего в состав энергохимических установок с газификацией нестабильного газового конденсата. Так, максимальные значения эксергетического КПД достигаются при использовании атмосферного воздуха без обогащения кислородом как для случая с подачей водяного пара (ŋ ex =78-83 %), так и для случая без подачи пара (ŋ ex =82-88 %). При этом некоторые варианты тепловых схем энергохимических установок с газификацией топлива в термодинамическом плане могут считаться равноэффективными, а решение по количеству подаваемого водяного пара в зону реакции должно соответствовать требованиям к синтез-газу. Выбор уровня рабочего давления в реакторе требует дополнительных исследований, поскольку очевидность применения реактора атмосферного типа на данном этапе исследований не выявлена.
44
Бородкин, С. В., А. В. Иванов, И. Л. Батаронов, and А. В. Кретинин. "ANALYSIS OF METHODS FOR CALCULATING HEAT TRANSFER IN THERMOELECTRIC COOLING SYSTEMS FOR HEAT-STRESSED ELEMENTS." ВЕСТНИК ВОРОНЕЖСКОГО ГОСУДАРСТВЕННОГО ТЕХНИЧЕСКОГО УНИВЕРСИТЕТА, no. 1 (April 19, 2021): 21–31. http://dx.doi.org/10.36622/vstu.2021.17.1.003.
Повний текст джерелаАнотація:
На основе уравнений теплопереноса в движущейся среде и соотношений теплопередачи в термоэлектрическом охладителе приведен сравнительный анализ методик расчета поля температуры в теплонапряженном элементе. Рассмотрены методики на основе: 1) теплового баланса, 2) среднего коэффициента теплоотдачи, 3) дифференциального коэффициента теплоотдачи, 4) прямого расчета в рамках метода конечных элементов. Установлено, что первые две методики не дают адекватного распределения поля температур, но могут быть полезны для определения принципиальной возможности заданного охлаждения с использованием термоэлектрических элементов. Последние две методики позволяют корректно рассчитать температурное поле, но для использования третьей методики необходим дифференциальный коэффициент теплоотдачи, который может быть найден из расчета по четвертой методике. Сделан вывод о необходимости комбинированного использования методик в общем случае. Методы теплового баланса и среднего коэффициента теплоотдачи позволяют определить принципиальную возможность использования термоэлектрического охлаждения конкретного теплонапряженного элемента (ТЭ). Реальные параметры системы охлаждения должны определяться в рамках комбинации методов дифференциального коэффициента теплоотдачи и конечных элементов (МКЭ). Первый из них позволяет определить теплонапряженные области и рассчитать параметры системы охлаждения, которые обеспечивают тепловую разгрузку этих областей. Второй метод используется для проведения численных экспериментов по определению коэффициента теплоотдачи реальной конструкции The article presents on the basis of the equations of heat transfer in a moving medium and the relations of heat transfer in a thermoelectric cooler, a comparative analysis of methods for calculating the temperature field in a heat-stressed element. We considered methods based on: 1) heat balance, 2) average heat transfer coefficient, 3) differential heat transfer coefficient, 4) direct calculation using the finite element method. We established that the first two methods do not provide an adequate distribution of the temperature field but can be useful for determining the principal possibility of a given cooling using thermoelectric elements. The last two methods allow us to correctly calculate the temperature field; but to use the third method, we need a differential heat transfer coefficient, which can be found from the calculation using the fourth method. We made a conclusion about the need for combined use of methods in a general case. The methods of thermal balance and average heat transfer coefficient allow us to determine the principal possibility of using thermoelectric cooling of a specific heat-stressed element. The actual parameters of the cooling system should be determined using a combination of the differential heat transfer coefficient and the finite element method. The first of them allows us to determine the heat-stressed areas and calculate the parameters of the cooling system that provide thermal discharge of these areas. The second method is used to perform numerical experiments to determine the heat transfer coefficient of a real structure
45
Zimin, A. P., G. V. Ledukhovsky, V. P. Zhukov, S. D. Gorshenin, V. A. Budanov, and A. E. Barochkin. "Development of a method of joint calculation of material and energy balances based on technical accounting data in the system of combined cycle power plant equipment thermal efficiency indicators calculation." Vestnik IGEU, no. 2 (2017): 5–12. http://dx.doi.org/10.17588/2072-2672.2017.2.005-012.
Повний текст джерела
46
Галашов, Николай Никитович, та Святослав Анатольевич Цибульский. "ПАРАМЕТРИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ СХЕМЫ ПАРОГАЗОВОЙ УСТАНОВКИ С КОМБИНАЦИЕЙ ТРЕХ ЦИКЛОВ ДЛЯ ПОВЫШЕНИЯ КПД ПРИ РАБОТЕ В СЕВЕРНЫХ ГАЗОДОБЫВАЮЩИХ РАЙОНАХ". Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 330, № 5 (13 травня 2019): 44–55. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2019/5/274.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальность. Парогазовые установки рассматриваются как одно из перспективных направлений развития теплоэнергетических установок, работающих на природном газе. Интерес к их внедрению в России объясняется большими запасами природного газа, низкими капиталовложениями и минимальными выбросами вредных веществ в окружающую среду. Из термодинамики известно, что для достижения высокого КПД цикла необходимо иметь высокую температуру подвода теплоты и низкую температуру ее отвода, а также обеспечить работу оборудования с минимальными внутренними потерями и иметь рациональную тепловую схему взаимосвязи оборудования в цикле. На современном этапе максимальная температура подвода теплоты в камере сгорания газотурбинной установки при существующих конструкционных материалах и способах охлаждения элементов турбины достигла 1600 °С, а температура отвода теплоты в конденсаторе при работе цикла Ренкина на воде по условиям экономичности не может быть ниже 15 °С. При этих условиях на наиболее совершенных трехконтурных парогазовых установках с промежуточным перегревом пара достигнут электрический КПД 63 %. Для цикла Ренкина при работе на воде температура конденсации пара по условию замерзания должна быть выше 0 °С. Для парогазовой установки при работе в условиях низких среднегодовых температур окружающей среды, что характерно для России и особенно отдаленных северных районов добычи газа, можно отводить теплоту в цикле Ренкина значительно ниже 0 °С, но это надежно можно выполнить только применяя конденсаторы с воздушным охлаждением, если в качестве рабочего тела в цикле Ренкина использовать органическое рабочее тело. Недостатком современных органических рабочих тел является низкая предельная температура их термического разложения, которая составляет 300…400 °С. Объект: парогазовые установки с циклами на трех рабочих телах, где верхний цикл Брайтона работает на продуктах сгорания природного газа, средний – цикл Ренкина – работает на воде и водяном паре в интервале температур 100…650 °С, а нижний – Органический цикл Ренкина – работает на органических рабочих телах в интервале температур –30…250 °С. Цель: выбор рациональной технологической схемы парогазовой установки c применением циклов на трех рабочих телах и воздушного конденсатора для возможности надежного отвода теплоты от органического рабочего тела при температуре ниже 0 °С и определение оптимальных параметров циклов. Методы. Сложные теплоэнергетические системы, включая парогазовые установки, характеризуются многообразием процессов, протекающих в их элементах. Такие установки можно эффективно исследовать только с помощью методов математического моделирования и оптимизации. При проведении исследований в данной работе использован системный подход, методы энергетических балансов и расчет термодинамических и теплофизических параметров рабочих тел с помощью современных сертифицированных программ. Результаты. Разработана оригинальная схема парогазовой установки утилизационного типа с циклами на трех рабочих телах, где верхний цикл Брайтона работает на продуктах сгорания природного газа, средний цикл Ренкина работает на воде и водяном паре, нижний – Органический цикл Ренкина – работает на органическом рабочем теле с конденсацией его в воздушном конденсаторе. Разработана математическая модель и программа расчета предложенной схемы. Определено наиболее эффективное органическое рабочее тело для нижнего цикла Ренкина. Проведен параметрический анализ влияния основных параметров циклов на КПД брутто и нетто парогазовой установки.
47
Жихарєва, Н. В., та М. Г. Хмельнюк. "МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ НЕСТАЦІОНАРНОГО ТЕПЛОВОГО ОБМІНУ ПРИМІЩЕНЬ". Refrigeration Engineering and Technology 52, № 6 (28 травня 2017). http://dx.doi.org/10.15673/ret.v52i6.479.
Повний текст джерелаАнотація:
Розроблено математичну модель нестаціонарного теплового обміну приміщень. Тепловий баланс об'єкта моделюється системою звичайних неоднорідних диференціальних рівнянь з нелінійними коефіцієнтами. В розробленій моделі враховуються нестаціонарні характери процесу передачі тепла через конструкції, що обгороджують поверхні, інтенсивності сонячної радіації ,від людей, обладнання та освітлення. За результатами розрахунку підібране кліматичне обладнання, яке дозволить: забезпечити необхідні параметри мікроклімату в кондиціонованих приміщеннях за умовами максимальних теплоприпливів влітку і максимальних тепловтрат взимку, та забезпечити високу енергетичну ефективність при невеликому тепловому навантаженні в міжсезоння. Результати математичного моделювання дозволили визначити по середньомісячним температур необхідну холодопродуктивність або теплопродуктивність і відповідну споживану потужність системи та доповняють набір коректних вихідних даних для розрахунку повних витрат на забезпечення мікроклімату об'єкта, включаючи проектування, придбання обладнання, монтаж і експлуатаційні витрати протягом терміну служби системи та дозволяє оцінити термін окупності системи.
48
Матухно, В. А., Ю. В. Байдак та P. Tomlein. "ТЕПЛОВА ПІДСИСТЕМА РОЗПОДІЛЬЧОГО ТРАНСФОРМАТОРА НАПРУГИ". Refrigeration Engineering and Technology 52, № 6 (28 травня 2017). http://dx.doi.org/10.15673/ret.v52i6.477.
Повний текст джерелаАнотація:
Результатом роботи є обґрунтування доцільності впровадження результатів моделювання рівнянь теплового балансу, складених для активної частини розподільчого трансформатора напруги, на стадії його завершального і уточнюючого етапу проектування. Активна частина знаходиться в середовищі трансформаторного масла, а тепловіддача здійснюється теплопередачею та конвекцією. Математична модель теплового балансу відповідає еквівалентній тепловій схемі заміщення, складеної з двох суміжних вузлів зі стоками тепла - узагальненої обмотки і феромагнітного стрижня та третього суміжного з ними вузла - рухомої речовини з масла, яке додатково контактує з оточуючим середовищем нескінченної теплоємності. Рішення рівнянь, отримані для середнього значення температур обмотки, стрижня магнітопроводу і масла в функції часу, що дозволяє встановити очікувані їх значення упродовж роботи трансформатора і, особливо, з нерівномірним графіком його навантаження, а також здійснювати обґрунтований вибір магнітної індукції в стрижні магнітопроводу і густини струму в обмотках за показником припустимих в них температур нагріву.
49
Байдак, Ю. В., М. Масарік та В. А. Матухно. "МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ КОНВЕКТИВНОГО ТЕПЛООБМІНУ МАСЛОМ З ПОВЕРХНІ РОЗПОДІЛЬЧОГО ТРАНСФОРМАТОРА". Refrigeration Engineering and Technology 53, № 1 (11 вересня 2017). http://dx.doi.org/10.15673/ret.v53i1.542.
Повний текст джерелаАнотація:
Результатом роботи є обґрунтування доцільності впровадження результатів моделювання рівнянь теплового балансу, складених для активної частини розподільчого трансформатора напруги, на стадії його завершального і уточнюючого етапу проектування. Активна частина знаходиться в середовищі трансформаторного масла, а тепловіддача здійснюється теплопередачею та конвекцією. Математична модель теплового балансу відповідає еквівалентній тепловій схемі заміщення, складеної з двох суміжних вузлів зі стоками тепла - узагальненої обмотки і феромагнітного стрижня та третього суміжного з ними вузла - рухомої речовини з масла, яке додатково контактує з оточуючим середовищем нескінченної теплоємності. Рішення рівнянь отримані для середнього значення температур обмотки, стрижня магнітопроводу і масла в функції часу, що дозволяє встановити очікувані їх значення упродовж роботи трансформатора і, особливо, з нерівномірним графіком його навантаження, а також здійснювати обґрунтований вибір магнітної індукції в стрижні магнітопроводу і густини струму в обмотках за показником припустимих в них температур нагріву.
50
Прусенков, Н. А. "Предпосылки использования влияния теплообмена на потерю тепловым потоком, пересекающим ограждение". Refrigeration Engineering and Technology 53, № 3 (17 листопада 2017). http://dx.doi.org/10.15673/ret.v53i3.697.
Повний текст джерелаАнотація:
Широко известны и используются в различных процессах системы регулирования температур на поверхностях многослойных ограждающих конструкций (МОК), обеспечивающие достижение разных и даже противоположных целей: поддержание заданной температуры внутренней поверхности МОК, ограничивающихся нормированием потерь при постоянных сопротивлениях переходу тепла через слои (замкнутые); интенсификацию обмена теплом с пространством через поверхности МОК, изменением температуры теплоносителя при эксплуатации (подвижные). При этом действующая ДБН рекомендует замену в расчетах перехода тепла через МОК на теплообмен в тепловой оболочке зданий, что противоречит постулатам о постоянстве и исключительности замкнутых конструкций ограждений требуя модернизации нормативно-теоретической базы их создания. Регулирование характеристик составляющих замкнутых и подвижных систем, объединенных в единую эволюционную на принципах суперпозиционирования и дистрибуции результатов их взаимодействия, обеспечивает проявление эксергетических свойств взаимодействия теплообмена и подаваемого при переходе тепла, отсутствующих у систем, для взаимодействия которых созданы условия. Это обеспечивает формирование новой цели, не достижимой при локальной эксплуатации каждой из взаимодействующих систем. Энергетический баланс объединения этих систем стимулирует эволюцию эксплуатационного режима, создавая эксергетическую систему взаимодействия замкнутых и подвижных потоков, достигая цель публикации. Представленный результат доказывает целесообразность дополнения действующих нормативов указаниями, регламентирующими исключение выброса энергии через наружные поверхности ограждений.