Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Базові послуги.
Статті в журналах з теми "Базові послуги"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Базові послуги".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Насібова, О. В. "ДЕРЖАВНЕ ФІНАНСОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ". Підприємництво та інновації, № 10 (30 грудня 2019): 154–59. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/10.23.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено основні аспекти сучасного стану державного фінансового регулювання системи надання соціальних послуг. Виокремлено пріоритетність та посилення автономії місцевих органів влади та об’єднаних територіальних громад в організації, прийнятті управлінських рішень щодо планування та фінансового забезпечення якісних соціальних послуг. Проведено аналіз кількості діючих територіальних центрів соціального обслуговування, будинків-інтернатів та отримувачів соціальних послуг за 2010–2018 рр. Базові соціальні послуги згруповано за ознаками: превентивні/профілактичні; для осіб/сімей, що потрапили у складні життєві обставини; для осіб з інвалідністю та похилого віку; для дітей з інвалідністю; кризові послуги; для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Окреслено механізми фінансового забезпечення системи надання соціальних послуг. Акцентовано увагу на першочерговості визначення потреб населення у соціальних послугах. Розглянуто соціальне замовлення як інноваційний напрям розвитку системи соціальних послуг.
2
Ковшова, І. О., та М. О. Глуміліна. "МАРКЕТИНГОВЕ КОРИГУВАННЯ ПОВЕДІНКОВИХ СТЕРЕОТИПІВ СПОЖИВАЧІВ НА РИНКУ МАРКЕТПЛЕЙСІВ УКРАЇНИ". Підприємництво і торгівля, № 29 (16 квітня 2021): 20–27. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-29-04.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті сформовано теоретичні засади визначення поведінкових стереотипів на ринку маркетплейсів України, що базуються на основних принципах поведінкової економіки. Охарактеризовано основні моделі поведінки споживачів: модель обробки інформації Беттмана, модель Нікосії, модель Говарда-Шета, модель Енгеля, модель Говарда. Сформовано визначення поняття «поведінкові стереотипи» та базові гіпотези негативного ставлення споживачів до ринку маркетплейсів в Україні. Для перевірки гіпотез проведено пілотажне дослідження 351 споживача щодо суджень Інтернет-споживачів про покупку товарів чи послуг засобами електронної комерції. Виділено вісім основних поведінкових стереотипів на ринку маркетплейсів України: у споживачів існує підозріле ставлення до великої кількості позитивних відгуків; багато товарів на маркетплейсах виглядають для покупців як підробки; характеристики товарів, які недостатньо описані, негативно впливають на якість товарів; товари або послуги, в яких відсутні відгуки, споживачі можуть вважати неякісними; товари з одним фото споживачі можуть уважати неякісними; ціна, яка є нижчою за ринкову, виглядає для споживачів підозріло; передоплата товарів для споживачів може розглядатися як обман; товари з негативними відгуками можуть бути неякісними для споживачів. Доведено, що низькі оцінки інших користувачів, що стосуються товарів або послуг, сприяють формуванню думки про низьку якість цих товарів або послуг. Установлено, що неповний опис товарів і недостатня кількість візуальних матеріалів сприяють формуванню негативної оцінки у споживачів. Отримано результати, що неоригінальне виробництво товарів сформувало певний досвід і негативну оцінку товарів відомих брендів на маркетплейсах. Також у статті розроблено методику оцінювання, яка дає змогу прогнозувати поведінку різних сегментів споживачів та визначати напрями корегування з використанням маркетингового інструментарію. Зміна і коригування маркетингової стратегії для підприємств, які присутні на маркетплейсах України, можуть допомогти змінити або спростувати поведінкові стереотипи.
3
Piliai, A. M. "Побудова публічно-сервісної держави в Україні: оцінка експертів та українські реалії". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 3 (21 червня 2019): 39–47. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.03.03.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті. У статті досліджується теоретична складова адміністративної реформи в рамках побудови публічно-сервісної держави в Україні через призму Звіту про базові вимірювання «Принципи державного управління», проведеного Аналітичним центром Європейського Союзу «Програма підтримки вдосконалення врядування та менеджменту».
Наукова новизна: У зв’язку з проведенням дослідження Аналітичним центром Європейського Союзу «Програма підтримки вдосконалення врядування та менеджменту», який є неурядовою та неупередженою організацією, проведено аналіз стану побудови публічно-сервісної держави в рамках проведення адміністративної реформи в Україні.
Висновки. У процесі дослідження питання ефективності впровадження принципів публічно-сервісної держави важливим було визначення правильності розуміння самого терміну «публічно-сервісної держави» та її основних рис. Тому в першій частині статті на основі проведених досліджень вітчизняних науковців визначено перелік основних рис, притаманних саме публічно-сервісній державі, серед яких:
1) першочерговим завданням держави є забезпечення прав і свобод своїх громадян;
2) держава в процесі реалізації своїх функцій тісно співпрацює з громадянами;
3) державний службовець є суб’єктом надання адміністративних послуг громадянам;
4) прозорий конкурсний відбір для державних службовців;
5) передача максимальної кількості повноважень органам державної влади на місця;
6) проста процедура погодження рішень держслубовцями.
Для впровадження принципів публічно-сервісної держави в Україні в рамках проведення адміністративної реформи вже прийнято ряд законодавчих актів, серед яких ключовими є: Стратегія реформування державного управління України на 2016 – 2020 роки, Стратегія реформування системи управління державними фінансами на 2017 – 2020 роки, закони України «Про адміністративні послуги» та «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Проте поки не прийнятий важливий для реалізації публічно-сервісної держави Адміністративно-процедурний кодекс України.
Фактично впроваджені кроки зі створення публічно-сервісної державі в Україні та їх реалізація найкраще висвітлені у Звіті про базові вимірювання «Принципи державного управління».
Аналіз зазначеного звіту дав змогу дійти висновку про широке впровадження принципів публічно-сервісної держави на законодавчому рівні, не останню роль в якому відіграє імплементація в українське законодавство положень європейського законодавства, передбачених, у першу чергу, Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами. Щодо практичного впровадження принципів публічно-сервісної держави, то обсяг фактично здійснених кроків ще є недостатнім для надання остаточної оцінки зазначеному процесу.
4
Мельник, Тетяна Юріївна, В’ячеслав Олександрович Ткачук та Юлія В’ячеславівна Богоявленська. "Електронний бізнес: переваги та ризики в період цифрової трансформації". Економіка, управління та адміністрування, № 4(98) (29 грудня 2021): 28–36. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2021-4(98)-28-36.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтовано доцільність створення, ведення та розвитку електронного бізнесу як актуальної бізнес-моделі в період цифрової трансформації. Авторами пропонується підхід до визначення електронного бізнесу як різновиду економічної діяльності, коли для успішної реалізації бізнес-процесів активно використовуються інформаційно-комунікаційні технології та мережі.
Існують різні базові можливості для старту електронного бізнесу. У загальному вигляді ключові напрями ведення електронного бізнесу передбачають початкове створення підприємства, яке надає послуги виключно за допомогою використання інформаційно-комунікаційних технологій та мереж, доповнення традиційних послуг електронними вже діючим підприємством (з подальшим виділенням такого виду діяльності в окремий напрям бізнесу) та поступовий перехід підприємства до ведення електронного бізнесу. До безумовних переваг ведення електронного бізнесу з використанням мережевих технологій у господарській діяльності підприємств варто зарахувати: прискорення обслуговування клієнтів, усунення обмежень щодо розташування торгових площ, магазинів, офісів та доступність для клієнтів, підтримання бізнесу в актуальному стані й орієнтування на удосконалення бізнес-процесів.
За результатами проведеного дослідження було ідентифіковано ряд ризиків, пов’язаних із веденням електронного бізнесу, основними з яких є: ризики мережевої безпеки, ризики провалів у маркетингу, ризики прихованих витрат (або витрат на обслуговування і модернізацію), бізнес-ризики (ділові ризики), ризики шахрайських дій, наприклад, з викраденими банківськими картками та ін. В цілому, розуміння ризиків електронного бізнесу необхідне для визначення підходу підприємства до управління цими ризиками, зокрема адекватності системи внутрішнього контролю. Така система може містити інфраструктуру захищеності та пов’язані із цим заходи контролю. Неврахування фактора ризику може призвести до зниження загального очікуваного результату з різними наслідками. Серед таких наслідків можуть бути: порушення життєздатності бізнесу, втрата конкурентних переваг, погіршення ділового іміджу та фінансової стабільності, зменшення сукупної економічної вигоди, додаткових витрат фінансового та нефінансового характеру тощо.
5
Євдокимова, Валентина. "АРХЕТИПНІ МОДЕЛІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ КРАЇН: КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ". Public management 18, № 3 (29 травня 2019): 201–13. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-18-3-201-213.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто основні ознаки збалансованого підходу до задово- лення власних потреб з точки зору “сталого розвитку”. Наголошено, що ор- ганізація надання комунальних послуг є базовою потребою кожного грома- дянина і, за концепцією раціональної бюрократії М. Вебера, має працювати на забезпечення потреб кожного громадянина. Підкреслено, що розвинені європейські країни значну увагу приділяють якості життя населення.
Так, місто Відень (Австрія) десятий рік поспіль займає першу позицію у рейтингу якості життя. Стисло розглянуто архетипний вимір формуван- ня якісної складової постачання комунальних послуг у розвинених країнах Європи. Серед них Німеччина, яка до 2006 р. сформувала сучасний ринок надання якісних комунальних послуг на основі вільної конкуренції. Однією з особливостей організації ринку постачання житлово-комунальних послуг у Німеччині виявлено простоту переходу від одного надавача послуги до більш прийнятного. Виокремлено досвід Німеччини в облаштуванні й переоснащенні старих будинків “хрущовського” типу в Східному Берліні на престиж- ні та елітні.
Сучасні підходи німецької якості розраховані на те, що з 2020 р. Німеч- чина стане країною без “шкідливої енергії”, тобто перейде на нові технології енергозбереження, що доступні людям середнього класу. Також теоретично досліджено ринок організації надання комунальних послуг в Австрії та Поль- щі. Схарактеризовано архетипний вимір організації надання житлово-кому- нальних послуг в Україні.
На основі проведеного теоретичного дослідження та практичного досві- ду доведено, що архетипні підходи щодо організації надання житлово-кому- нальних послуг в Україні кардинально відрізняються від європейських країн. В Україні до 2014 р. законодавчо закріпився порядок формування цін і та- рифів на електроенергію, газопостачання та інші комунальні послуги. Вста- новлення граничних рівнів цін в Україні на електроенергію, природний газ для населення, бюджетних організацій і установ, підприємств комунальної теплоенергетики, тарифів на комунальні послуги здійснює Національна ко- місія з питань регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).
НКРЕКП діє на підставі Закону України “Про природні монополії”, де “природна монополія — стан товарного ринку, при якому задоволення попиту на цьому ринку є більш ефективним за умови відсутності конкуренції внас- лідок технологічних особливостей виробництва (у зв’язку з істотним змен- шенням витрат виробництва на одиницю товару в міру збільшення обсягів виробництва), а товари (послуги), що виробляються суб’єктами природних монополій, не можуть бути замінені у споживанні іншими товарами (послу- гами), у зв’язку з чим попит на цьому товарному ринку менше залежить від зміни цін на ці товари (послуги), ніж попит на інші товари (послуги)”.
Доведено, що вертикальний механізм формування ринку житлово-кому- нальних послуг є неконкурентноспроможним. Висока якість надання жит- лово-комунальних послуг може бути досягнута лише за умови вільної кон- куренції.
6
Клименко, К. О., та В. В. Костенко. "Проблеми правового забезпечення функціонування інфраструктури електронних адміністративних послуг". Актуальні проблеми держави і права, № 87 (4 листопада 2020): 65–71. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i87.2799.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто перспективи розвитку цифровізації України, створення системи державних електронних послуг та проблеми правового регулювання у сфері електронних послуг. Проаналізовано законодавство України, що регулює правовідносини, які виникають під час використання електронних сервісів.
У процесі порівняльного аналізу з'ясовано, що вітчизняне законодавство по-різному трактує поняття «електронна послуга» у нормативних документах Кабінету Міністрів України, Міністерстві юстиції України, Пенсійного фонду України та Законі України «Про електронні довірчі послуги».
Зазначено, що, за оцінками фахівців, нині спостерігається недовіра громадян до електронних сервісів через низький рівень правової обізнаності й інформаційної гігієни більшості населення. Недовіра сформувалася через недостатню захищеність інформаційних систем від несанкціонованого втручання, передусім від неправомірних дій посадовців, наприклад, незаконних дій з даними Державного реєстру прав на нерухоме майно.
Українська законодавча система, що регулює юридичну і технічну сфери застосування електронних послуг, електронних довірчих послуг і електронних підписів, є досить розвиненою та насиченою нормативно-правовими актами. Неузгодженість численних правових норм та нормативно-правових актів, що регулюють сфери інформаційних технологій, стимулювала модернізацію багатьох напрямів правового регулювання. Отже, нині у структурі даного законодавства йде активне формування нової нормативно-правової бази. Розвиток інфраструктури електронних послуг потребує кореляції з відповідною нормативно-правовою базою. У цьому сенсі українські правознавці та фахівці інформаційного права й інших галузей права повинні забезпечити ефективну модернізацію національного законодавства у сфері регулювання електронних послуг.
Запропоновано рекомендації та пропозиції щодо вирішення проблем, пов'язаних із застосуванням електронних послуг та електронних довірчих послуг.
7
ПОПОВИЧ, Павло, Любомир ПОБЕРЕЖНИЙ, Ігор МУРОВАНИЙ, Оксана ШЕВЧУК, Павло ПРОГНІЙ, Любов ПОБЕРЕЖНА та Володимир ПЛОТИЦЯ. "ДОСЛІДЖЕННЯ КОМФОРТУ В ГРОМАДСЬКОМУ ТРАНСПОРТІ М. ТЕРНОПОЛЯ". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, № 15 (26 листопада 2020): 88–98. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i15.396.
Повний текст джерелаАнотація:
Незважаючи на те, що комфорт є одним із найважливіших факторів формування попиту на громадський транспорт, чинником зручності часто нехтується при проектуванні транспортних мереж, а також при оцінці експлуатаційних показників. В міських пасажирських перевезеннях, зокрема для середніх міст, вибір пасажирами виду транспорту для поїздок залежить, окрім тривалості подорожі, також від множини важливих показників. Для покращення розуміння кількісних та якісних показників при використанні громадського транспорту транспортна послуга повинна бути розроблена так, щоб вона відповідала рівню очікуваних клієнтами послуг, що забезпечить оптимальну капіталізацію при реалізації транспортної послуги. Дане дослідження є основою формування політики перевезень пасажирів громадським транспортом з позиції максимального комфорту населення з розробкою основ вимірювання сприйняття найважливіших факторів зручності громадського транспорту, мінімального дискомфорту і максимальної безпеки. На базі проведених натурних досліжень з застосуванням визначників дискомфорту і вагових коефіцієнтів визначено кількісні показники сприйняття комфорту в мережі громадського транспорту м. Тернополя, що може бути використано для прогнозування поведінки пасажирів в користуванні міським громадським транспортом. Визначено, що сумарний рівень комфортності в системі громадського транспорту м.Тернополя є змінним в залежності від багатьох факторів, найважливішим з яких є щільність пасажирів в салоні транспортного засобу натовпу в години пік, хоча для оптимального проектування мереж громадського транспорту доцільно враховувати всю множину показників комфорту. Результати дослідження є основою розуміння відношення пасажирів і сприйняття комфорту при послугах міського громадського транспорту, їх може бути використано як інструмент при плануванні і експлуатації транспортних мереж середніх міст.
8
Pylevych, Dmytro. "НАУКОВО-КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ВИЗНАЧЕННЯ СУТНОСТІ ЕЛЕКТРОННОЇ КОМЕРЦІЇ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 4(16) (2018): 114–21. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2018-4(16)-114-121.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто науково-концептуальні засади визначення сутності електронної комерції. Спочатку проаналізовано зміст категорії «комерція», яка розглядається як діяльність із торгівлі товарами й послугами. Використання контент-аналізу наявних у науковій літературі підходів до розгляду змісту дефініції «електронна комерція» дозволило виокремити три базові підходи до її розгляду: інформаційно-узагальнений, товарно-детермінований та галузево-структурований, обґрунтовано їхню сутність та відмінності. Також виділено базові ознаки електронної комерції, до яких віднесено такі: взаємодія економічних суб’єктів між собою; отримання прибутку; задоволення потреб споживачів товарів та послуг; використання інформаційних мережевих технологій; рух фінансових ресурсів. У статті з урахуванням отриманих результатів запропоновано авторське розуміння окресленої категорії.
9
Muliovana, Liubov Ivanivna, та Tetiana Serhiivna Ostrianko. "АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ БАЗОВИХ ПЕРЕКОНАНЬ УЧАСНИКІВ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ". SOCIAL WORK ISSUES: PHILOSOPHY, PSYCHOLOGY, SOCIOLOGY, № 1(13) (2019): 65–70. http://dx.doi.org/10.25140/2412-1185-2019-1(13)-65-70.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Психосоціальна підтримка та реабілітація учасників АТО вкрай важлива. Участь у бойових діях змінює особистість: відбувається зміна світогляду; базові переконання набувають якісно нового значення. Постановка проблем. Війна на Сході України зумовлює потребу в розвитку соціальних послуг, удосконаленні реабілітаційних заходів та соціальній адаптації учасників АТО. Ця проблема потребує ґрунтовного наукового дослідження та систематизації знань про соціальнопсихологічні особливості учасників АТО. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням базових переконань особистості присвячені праці вчених: A. Beck, M. Dutton, S. Epstein, E. K. Fletcher, R. Janoff Bulman, F. H. Norris, М. А. Падун, Н. В. Тарабрина. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Малодослідженими залишаються теоретичні та практичні аспекти змін у структурі особистості, в тому числі і базові переконання учасників АТО. Постановка завдання полягає у висвітленні результатів емпіричного дослідження базових переконань учасників АТО. Виклад основного матеріалу. Наводимо результати дослідження базових переконань. «Доброзичливість оточуючого світу» знаходиться у середніх показниках у 88% учасників АТО та 90% контрольної групи. Високі показники «Справедливість» у 64% учасників АТО та 46,6% контрольної групи. «Образ Я» на високому рівні у 57% учасників АТО та 40% контрольної групи. Високі показники «Вдача» у 51% учасників АТО та 43,3% контрольної групи. У 61% учасників АТО та 30% контрольної групи «Переконання про контроль» мають високі значення. Висновки. Отже, бойовий досвід в переважної частини учасників АТО носить конструктивний характер. Це проявляється в усвідомленні сили власного Я, підвищенні цінності самого життя та знаходженні можливостей для самореалізації. Розвиток соціально-психологічних послуг для учасників АТО має відбуватися через наснаження, формування віри у власні можливості.
10
Буга, Г. "КРЕДИТНА СПІЛКА НА РИНКУ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ УКРАЇНИ". Юридичний вісник, № 5 (21 грудня 2021): 46–54. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i5.2245.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті встановлено, що дозаконодавчих ознак фінансовихпослуг кредитних спілок належать:здійснення операцій із фінансо-вими активами, що пропонуєтьсявважати «учиненням фактичнихта/або юридичних дій з фінансо-вими активами»; дії з фінансовимиактивами провадять в інтересахтретіх осіб. Доводиться, що фінан-сова послуга – це господарськаоперація з грошовими коштами,цінними паперами та борговимизобов’язаннями, що здійснюєтьсяна платній або безоплатній основібанківськими або небанківськимифінансовими установами в інтере-сах замовників послуг – споживачівта можливих третіх осіб за влас-ний рахунок фінансових установ,або за рахунок споживачів чи тре-тіх осіб, або за рахунок грошовихкоштів, залучених від інших осіб, ізметою збереження їх реальної вар-тості, а у випадках, передбаченихдоговором, – отримання прибуткуспоживачем. Нині неабиякої значу-щості набувають фінансові уста-нови, діяльність яких спрямованана соціальний розвиток, зокремана захист населення від знеці-нення коштів, надання громадя-нам фінансових послуг. Такі ознакипритаманні так званим кредитнимкоопераціям, які в Україні діють яккредитні спілки. Встановлено, щокредитна спілка створюється тафункціонує на базі певного моноліт-ного об’єднання людей відповіднодо їхніх інтересів, спільної діяльно-сті або компактного місця прожи-вання. Завдяки кредитним спілкамособи, кооперуючи свої зусилля,ідеї та кошти, можуть отриматинеобхідні послуги значно дешевше,ніж якщо б кожен із них намагавсядіяти самостійно. Надано поняттякредитної спілки як неприбутковоїнебанківської фінансової установи,створеної на кооперативних заса-дах шляхом об’єднання фізичнихосіб для задоволення їхніх фінансо-вих потреб, які уособлюють поєд-нання ознак юридичної особи таспецифічних ознак (ознак фінан-сової установи, неприбутковийхарактер діяльності, ознак коопе-ративу, ознак суб’єкту некомерцій-ного господарювання та небанків-ської установи), які у сукупностіі визначають її реальний право-вий потенціал, та визначено пра-вові основи її діяльності на ринкуфінансових послуг.
11
Кириченко, В. В. "ІНВАРІАНТНА МОДЕЛЬ ФАХОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ДЕРЖАВНОГО СЛУЖБОВЦЯ". Психологія: реальність і перспективи, № 12 (3 листопада 2019): 103–8. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi12.57.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлені результати теоретичного дослідження, виконаного в рамках проекту «Оцінювання ринку управлінських державних послуг та функціональної й компетентнісної спроможності державної служби та держслужбовців в Україні». Нами була обґрунтована інваріантна модель професійної компетентності державного службовця, описано базові інваріанти та створено методику оцінки компетентнісної спроможності. Визначено провідні професійні та особистісні компетентності, які пов’язані з аналізом та обробкою інформації. До базових інваріантів професійної діяльності державного службовця ми відносимо ті професійні компетенції, які реалізуються у типових ситуаціях виробничої взаємодії та є мінімально-достатніми для виконання професійної діяльності.
12
Паска, І., О. Василенко, Т. Понедільчук та В. Заболотний. "ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВИХ ПОКАЗНИКІВ КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ АГРАРНИХ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ". Financial and credit activity problems of theory and practice 6, № 41 (10 січня 2022): 173–81. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v6i41.251429.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Розроблено та обґрунтовано методику формування і розрахунку фінансових показників комерціалізації освітніх послуг аграрних закладів вищої освіти України для оцінювання рівня їхньої фінансової стійкості та конкурентоспроможності. Запропоновано модель залежності критеріїв конкурентоспроможності ЗВО від факторів впливу та сформовано перелік додаткових послуг, які можуть бути комерціалізовані. Проаналізовано міжнародний і вітчизняний досвід джерел фінансування ЗВО; фінансові показники за рівнем освіти для різних країн світу; формування сучасної методики і джерел фінансування аграрних ЗВО України; джерела надходжень та витрат загального і спеціального фондів, у тому числі фінансування наукових досліджень; фактори впливу на рівень конкурентоспроможності. Визначено динаміку змін надходжень від освітніх послуг аграрних закладів вищої освіти України у 2019—2021 рр. за джерелами фінансування на базі даних їхніх кошторисів. Наведено результати розрахунків фінансових показників комерціалізації. Під час дослідження використано загальнонаукові методи: емпіричного рівня (розрахунок, порівняння), теоретичного рівня (аналіз, узагальнення, моделювання); дані літературних джерел; дані фонду заробітної плати науково-педагогічних працівників, дані надходжень від освітніх послуг і дані видатків освітніх послуг за різними джерелами фінансування аграрних ЗВО. Факторами впливу на рівень конкурентоспроможності визначено: джерела фінансування, якість освітніх послуг, інноваційний розвиток, людські ресурси, міжнародну діяльність, співпрацю з роботодавцями, брендинг, додаткові послуги. Установлено основні критерії конкурентоспроможності: імідж (репутація) закладу, фінансова стійкість, контингент, кількість працевлаштованих за спеціальністю. Сформовано систему показників, що визначають рівень фінансової стійкості аграрних ЗВО. Ключові слова: аграрний заклад вищої освіти, конкурентоспроможність, освітні послуги, фінансові показники комерціалізації, фінансова стійкість. Формул: 0; рис.: 1; табл.: 4; бібл.: 16.
13
Mendela, I. Ya. "АУТСОРСИНГ В ДІЯЛЬНОСТІ ГОТЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ". Actual problems of regional economy development 1, № 15 (4 листопада 2019): 48–53. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.15.48-53.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті проаналізовано особливості аутсорсингу в готельному бізнесі. Аутсорсинг передбачає наявність бізнес-процесів, які передаються на базі контракту тривалого періоду іншій організації, що спрощує будь-яку сферу діяльності, яка не є основною для готелю. Але, природно, передача певних функцій на аутсорсинг передбачає і наявність деяких ризиків для готельного підприємства. Найчастіше на аутсорсинг в готелі передаються послуги з клінінгу. Проте можливим є ведення бухгалтерського обліку, організація харчування співробітників, навчання молодих співробітників, автотранспортні послуги тощо.Конкуренція на відкритому ринку, де визначальну роль відіграють вже не тільки співвідношення ціни і якості готельних послуг, а й можливості найкращого задоволення потреб гостей, що скорочує час виходу на ринок нових додаткових послуг, володіння інтелектуальною власністю та інші переваги готелю, змушує менеджерів використовувати нові концепції управління, які охоплюють такі поняття, як інфра- та інтраменеджмент. На сьогодні господарювання вітчизняних підприємств готельного господарства характеризується нестійкими тенденціями розвитку, що обумовлюється сезонними коливаннями попиту і неможливістю створення запасів специфічного продукту – готельної послуги, тому необхідний ефективний менеджмент готелю.В процесі управління готелем при використанні інтра- чи інфраменеджменту аутсорсинг можна розділити на два типи – інтелектуальний (ІТ-аутсорсинг, управління знаннями, менеджмент персоналом, юридичний супровід) та виробничий (передача організації-партнеру повного циклу виробництва певного продукту або його частини). Аутсорсинг сфери послуг повʼязаний з підвищенням вимог до рівня компетентності менеджерів і повсюдним використанням сучасних інформаційних технологій. Аутсорсинг спрощує діяльність готелю в цілому. Успіх менеджменту готелю полягає в постійному вдосконаленні, гнучкості та адаптивності, підприємницької ініціативи і компетенції.
14
Пирога, И. С. "СПРАВЕДЛИВАЯ РЫНОЧНАЯ СТОИМОСТЬ – БАЗОВЫЙ ЭЛЕМЕНТ НАЛОГОВОЙ СИСТЕМЫ". Прикарпатський юридичний вісник, № 2(27) (27 січня 2020): 118–23. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i2(27).201.
Повний текст джерелаАнотація:
Додана вартість є об’єктивним показником, що ві-дображає результати виробничої діяльності, визначає стимули потенційним постачальникам матеріальних благ і є єдиним джерелом доходів суб’єктів господарю-вання та держави. Додана вартість дає змогу встанови-ти або визначити справедливу ринкову ціну будь-якого товару і забезпечити еквівалентний обмін різних това-рів/послуг. Повна вартість кінцевого продукту визна-чається сумою доданої вартості, створеної на кожній стадії виробничого циклу. Товари/послуги набувають певну вартість лише після реалізації споживачам. Ринкова оцінка споживачем не впливає на структуру доданої вартості, яка визначається сумою факторних доходів виробника – фонду оплати праці і прибутку, що включає підприємницький дохід, відсоток і ренту. 123Випуск 2(27), 2019Додана вартість, створена на кожній стадії виробничо-го циклу, дорівнює різниці ринкової вартості товарів/послуг, затрат виробництва і амортизації обладнання. До витрат виробництва належать будь-які витрати, які підтверджені належною сумою сплаченого ПДВ. Амортизаційні відрахування нараховуються за нор-мами Податкового кодексу України. Валова виручка, сплачений ПДВ і нарахована амортизація дають змогу точно визначити додану вартість, створену на кожній стадії циклу, тобто базу основних податків. Оподат-кування доданої вартості і її складників за діючими в Україні ставками визначає податкове навантаження на неї. Якщо прийняти, що фонд оплати праці стано-вить 30% доданої вартості, прибуток – решту 70%, податкове навантаження становить 42,71%, тобто сума сплачених податків (ПДВ, на прибуток, на доходи фізичних осіб) і єдиного соціального внеску має стано-вити 42,71% від величини створеної доданої вартості на кожній стадії циклу. Підсумовуючи додану вартість всієї економіки країни, отримуємо податкове наван-таження на ВВП – ті самі 42,71%. Запропонований спосіб нарахування податкових зобов’язань гранично спрощує адміністрування основних податків і єдиного соціального внеску.
15
Проценко, І. В. "Базові детермінанти розвитку міжнародного ринку послуг у сучасній економіці". Вісник Дніпропетровського університету. Серія : Економіка 22, № 10/1 (2014): 20–26.
Знайти повний текст джерела
16
Гніденко, В. І., та Є. П. Медведєв. "ОКРЕМІ ПИТАННЯ ДОГОВІРНОГО РЕГУЛЮВАННЯ НАДАННЯ ТРАНСПОРТНИХ ПОСЛУГ У МУЛЬТИМОДАЛЬНИХ ПЕРЕВЕЗЕННЯХ". Актуальні проблеми права: теорія і практика, № 2 (42) (27 січня 2022): 63–70. http://dx.doi.org/10.33216/2218-5461-2021-42-2-63-70.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено окремі питання договірного регулювання надання транспортних послуг у мультимодальних перевезеннях. У світлі прийняття нового для нашої країни закону «Про мультимодальні перевезення» це питання набуло нового значення та важливості. У статті відзначено, щотермін «мультимодальне перевезення» означає перевезення вантажів кількома видами транспорту за допомогою одного договору перевезення. На жаль, технічні розробки мультимодальних перевезень вантажів не підкріплені належною законодавчою базою. Прийняття закону дозволить врегулювати мультимодальні перевезення та визначити правове поле розвитку сучасних способів доставки вантажів. А це, у свою чергу, дозволить підвищити якість обслуговування споживачів транспортних послуг, знизити екологічні навантаження на природне середовище, а також прискорити рух товарів між Україною та ЄС. У статі говориться, що транспортна галузь є основою для прискорення розвитку національної економіки шляхом створення безпечної, надійної, ефективної мультимодальної транспортної системи, що базується на ринкових принципах та відповідає потребам української промисловості.
Ключові слова: транспортні послуги, пряме змішане сполучення, перевезення вантажів, оператор мультимодального перевезення, перевізний документ, мультимодальне перевезення, договір мультимодального перевезення.
17
Подоляк, С. "Господарський договір про надання маркетингових послуг в Україні". Юридичний вісник, № 4 (5 лютого 2020): 119–24. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i4.978.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проводиться дослідження ефективності правового регулювання господарського договору про надання маркетингових послуг в законодавстві України в умовах ринкової економіки. Здійснюється аналіз сучасних підходів до загального визначення поняття господарського договору відомих українських вчених-правознавців. За допомогою синергетичного методу досліджено господарськийдоговір як відкриту самоорганізуючу соціально-правову систему. Розглянуто вербальну нормативно-правову модель системи господарський договір на базі якої розкрито його юридичну природу і сформульовано авторське визначення господарського договору як соціально-правової господарськоїсистеми, заснованої на угоді сторін, що слугує юридичною (правовою) підставою виникнення зобов’язальних правовідносин, за якими визнається юридичний (правовий) характер, таспрямованої на досягнення правової мети. Зроблено аналіз господарського договору про надання маркетингових послуг, розглянуто його конструкцію як соціально-правової господарської системи, виокремлені особливості окремих його структурних елементів. Доведено, що правова сутність госпо-дарського договору про надання маркетингових послуг повністю співпадає із запропонованим нами визначенням господарського договору як соціально-правової господарської системи. Важливою відмінністю господарського договору про надання маркетингових послуг нами визначено особливе значення економічної мети договору - отримання ефекту результативності маркетингових послуг, який не виникає в момент їх завершення, наслідком чого може бути не гарантованість результату послуги тобто слідування сформульованим рекомендаціям та пропозиціям, в тому числі, втіленим у маркетингову програму або стратегію, не гарантує одержання запланованого результату. Проведений аналіз чинного законодавства України в сфері надання послуг довів, що українське законодавство досі не передбачило механізмів правового регулювання господарських договорів про надання маркетингових послуг, які мають свою специфіку та особливості. Запропоновано основні напрямки удосконалення господарського законодавства України в цьому питанні.
18
Хмельницький, Юрій, Віктор Чешун, Aндрій Джулій та Віталій Чорненький. "ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ РОБОТИ ТА БЕЗПЕКИ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ МЕРЕЖ". MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES, № 1 (28 квітня 2022): 36–42. http://dx.doi.org/10.31891/2219-9365-2022-69-1-5.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасні телекомунікаційні мережі застосовують нові інформаційні технології, які дозволяють їм у режимі реального часу гарантувати підвищення якості роботи , безпеки, доступності комунікаційних послуг. Такі телекомунікаційні мережі забезпечують необхідні значення показників якісної та вірогідної передачі різнотипної інформації, що здійснюється за рахунок використання інформаційного захисту. Тому при експлуатації сучасних телекомунікаційних мереж повинен бути використаний досить широкий спектр технічних та технологічних рішень для їх аналізу і моніторингу.
В роботі запропоновано підходи для збільшення доступності використання інформаційних технологій по підвищенню якості роботи та безпеки сучасних телекомунікаційних мереж. Архітектура побудови сучасних інформаційних мереж на базі телекомунікацій дозволяє їх реалізувати із застосуванням сучасних технологій високого ступеня їх інтеграції. При цьому повинні враховуватись вимоги до якості надання таких телекомунікаційних послуг та ефективності використання захисту такої інформації. Практика сучасного використання і експлуатації таких телекомунікаційних мереж, пов'язана із їх недостатньою прозорістю, організаційними обмеженнями та специфікою роботи, яка визначає необхідність для більш широкого впровадження сучасних статистичних методів для аналізу якості роботи, їх захисту на основі відкритої інформації. Знаючи властивості інформаційних сигналів, видів комунікаційних послуг тут можна встановити відмінності між ними та використати їх для розроблення способів та методів забезпечення якості роботи мережі і передачі для доступності та захисту таких послуг. Дослідження дають можливість користувачам комунікаційної мережі отримувати послуги із необхідною якістю, достовірністю та дозволить подолати всі виникаючі проблеми захисту передачі потоків інформації.
19
Yelahin, V., та M. Blagovestov. "СИСТЕМА ОЦІНКИ ЯКОСТІ НЕФОРМАЛЬНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ". Актуальні Проблеми Державного Управління, № 1(57) (26 травня 2020): 261–70. http://dx.doi.org/10.34213/ap.20.01.30.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано основні дослідження у сфері оцінювання результатів неформального навчання на території Україні та країн-членів Європейського Союзу. Відокремлено базові характеристики існуючих методик оцінювання послуг у галузі освіти, виявлено класифікацію існуючих підходів для визначення проблем забезпечення та покращення якості освітніх послуг. Запропоновано створення окремого Комітету з питань системи оцінювання якості неформальної освіти в Україні та розроблено модель оцінки рівня якості неформальної освіти на базі кваліметричного підходу факторно-критеріальних моделей. Виявлено, що на відміну від країн-членів ЄС, в Україні відсутні стратегічні напрями, що дозволяють визнавати результати якості неформальної освіти з отриманими компетенціями, що призводить до необхідності у розробці і застосуванні відповідних для цього методів у державному та приватному секторах. На перший план виходить потреба у детальному опрацюванні технологій оцінювання і контроля якості неформальної освіти, розробці та конкретизації освітньої кваліметріі ефективності оцінки досягнень осіб, які навчаються та дослідження методик і властивостей критеріїв, які б дозволили підвищити точність визначення рівня досягнень у галузі неформальної освіти. Встановлено, що наявність механізму визнання результатів неформального навчання в Україні свідчить про позитивні зрушення у сторону державної підтримки неформальної освіти.
20
Леонова, Юлія, Анастасія Бондар та Світлана Стадник. "ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ВІТЧИЗНЯНИМИ ФІТНЕС-КЛУБАМИ У СУЧАСНИХ УМОВАХ ФУНКЦІОНУВАННЯ". Слобожанський науково-спортивний вісник 6, № 80 (21 грудня 2020): 81–86. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2020-6.012.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: розробити практичні рекомендації щодо підвищення ефективності управління вітчизняними фітнес-клубами у сучасних умовах функціонування. Матеріал і методи: для вирішення поставленої мети використовувався комплекс наукових методів дослідження: аналіз літературних джерел; аналіз документів; системний аналіз; організаційний аналіз; експерний метод; методи математичної статистики. Дослідження проводилось на базі 10 фітнес-клубів м. Харкова. До групи експертів увійшло 50 клієнтів фітнес-клубів: 25 жінок і 25 чоловіків середнього віку. Результати: за допомогою експертного методу нами було визначено ступінь важливості критеріїв вибору фітнес-клубу для клієнтів. У ході нашого дослідженння з'ясовано, що «найважливішими» для клієнтів при виборі фітнес-клубу є вартість абонементу і місцерозташування фітнес-клубу, «середньоважливими» є якість обладнання та асортимент послуг; а «найменш важливими» є професіоналізм тренерів та якість обслуговування. Висновки: за результатами проведеного дослідження авторами розроблено практичні рекомендації для керівництва і менеджерів фітнес-клубів, впровадження яких забезпечить підвищення конкурентоспроможності та зміцнення позицій на ринку фітнес-послуг, а також збільшення прибутку. Практичні рекомендації спрямовані на активізацію маркетингової діяльності, розширення рекламної кампанії та на удосконалення цінової політики фітнес-клубів, а також на підвищення ефективності управління з метою упровадження сучасних наукових розробок та якісного обслуговування клієнтів та ін. Ключові слова: управління, ефективність, фітнес-клуби, експертний метод, фітнес-послуги.
21
БОЙЧУК, П. М., та О. Л. ФАСТ. "КОНТЕНТ-АНАЛІЗ ПОНЯТТЯ «УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПІДГОТОВКИ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ КАДРІВ ВИЩОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ»: МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ АСПЕКТИ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 2, № 4 (19 квітня 2022): 192–200. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.2.33.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті на основі аналізу вітчизняного та зарубіжного науково-педагогічного дискурсу здійснено контент-аналіз поняття «управління якістю підготовки науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації». Актуальність порушеної проблеми зумовлена необхідністю оновлення змісту вищої освіти відповідно до найновіших національних та світових здобутків, забезпечення якості підготовки докторів філософії, перетворення аспірантури на ключову форму виховання наукової еліти, кадрів вищої наукової кваліфікації. Мета дослідження передбачала аналіз міждисциплінарного наукового дискурсу та систематизацію понятійного апарату проблеми управління якістю підготовки науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації – майбутніх докторів філософії. З урахуванням принципів формування пoняттєвo-термінoлoгічнoгo апарату (історизму, системності, інтегративності, повноти та цілісності, контекстності, автономності, надпредметної спрямованості, узгодженості) класифіковано базові та похідні поняття дослідження. У ході дослідження було враховано, що контент-аналіз як дослідницький інструментарій застосовують для поглиблення розуміння понять, уточнення змісту вживаних термінів. З’ясовано, що у педагогічному науковому дискурсі потрактування поняття «якість» вибудовується через конкретизацію його властивостей у низці видових понять, а саме: якість освіти, якість навчання, якість підготовки, якість освітніх послуг, якість освітньої діяльності. Проведений аналіз сутнісних категорійних ознак базових понять дослідження дає підстави для таких висновків: управління якістю підготовки науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації набуває ефективності, якщо здійснюється відповідно до принципів і функцій управління нелінійними системами на основі маркетингових досліджень ринків праці та освітніх послуг, кваліфікаційного виміру розвитку особистості, педагогічного моніторингу на всіх етапах ступеневої підготовки у закладі вищої освіти та кваліфікаційно-компетентнісному підході до відбору вступників до аспірантури/докторської школи; підготовка науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації в умовах ступеневої організації вищої освіти набуває ефективності, якщо оцінюється і вимірюється за критеріями: «якість підготовки (як процесу)», «якість підготовки (як результату)», «управління якістю підготовки».
22
БУЛЕЦА, СІБІЛЛА. "Телемедицина: переваги та недоліки в правовому полі". Право України, № 2020/03 (2020): 49. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-03-049.
Повний текст джерелаАнотація:
В умовах реформування системи охорони здоров’я в Україні є багато нововведень. Так, телемедицина – це зростаюча галузь медицини, яка дає змогу лікареві охопити пацієнта за допомогою електронних пристроїв, таких як переносні кутові мережі Wearable Body Area Networks (WBANs), мобільні телефони та інші пристрої інформаційних технологій. Телемедицина використовується переважно для надання допомоги при хронічному лікуванні пацієнта, дотримання рецептів і зіставлення показань пацієнта в режимі реального часу. Ці досягнення значною мірою допомагають підвищити оперативне реагування на проблему, зменшу ючи адміністративну неефективність, і покращити результати пацієнтів. Мінусом, однак, є те, що ці механізми забезпечують прибутковий дохід для хакерів. Метою статті є дослідження особливостей телемедицини з правової точки зору. Для її досягнення були поставлені такі завдання: проаналізувати історію розвитку телемедицини; дати авторське визначення телемедицини, враховуючи сучасні дослідження; виявити переваги запровадження телемедицини у сфері медичної діяльності; виявити недоліки впровадження телемедицини у сфері медичної діяльності. Застосовано загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання. При дослідженні загальнотеоретичних аспектів цивільних правовідносин використано діалектичний метод пізнання правової дійсності. Метод системно-структурного аналізу дав змогу класифікувати цивільні правовідносини у сфері здійснення медичної діяльності, а структурно-функціональний – розглянути елементи структури цивільних правовідносин у сфері здійснення медичної діяльності. За допомогою формально-логічного методу досліджено законодавство у сфері договору надання медичних послуг (допомоги), практика його застосування, визначено понят тя медичної допомоги, лікарської таємниці, пацієнта, медичної діяльності. Метод конкретних соціологічних досліджень використовувався при дослідженні судо вої практики та виявленні правозастосовного значення цивільних правовідносин у сфері здійснення медичної діяльності. Перед впровадженням телемедицини, адміністрації закладів охорони здоров’я та постачальники повинні знати, які та як закони регулюють цю сферу. Крім того, вони мають проконсультуватися з експертами щодо необхідного обладнання та щоб сформувати базове розуміння того, чому саме воно потрібне передусім. Окрім обмеженого обсягу послуг, які можуть бути відшкодовані, існує також проблема, хто з лікарів практикуватиме телемедицину і хто даватиме дозвіл на її використання. Будь-який постачальник, який може виставити рахунок за послуги на місці, може також виставити рахунок за телемедицину. Також необхідна згода пацієнта, тобто лікарі зобов’язані її отримати, перед використанням телемедичних послуг. Неможливість отримати згоду пацієнта може призвести до того, що лікарі не отримуватимуть оплату. Враховуючи викладене вище, можна дати таке визначення телемедицини – це використання телекомунікаційних технологій та інформаційних технологій для клінічних, медичних послуг у різних районах країни, зокрема й віддалених, або для допомоги лікарям у разі екстреної ситуації зі швидкого реагування із визначенням правильного діагнозу.
23
Байдарова, Ольга, Олена Карагодіна та Поліна Кликова. "ЯК ПОБУДУВАТИ ДІЄВУ МОДЕЛЬ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ФАХІВЦІВ CФЕРИ ЗАХИСТУ ПРАВ ТА ІНТЕРЕСІВ ДІТЕЙ В УКРАЇНІ?" Вісник Академії праці, соціальних відносин і туризму, № 1 (8 травня 2019): 42–59. http://dx.doi.org/10.33287/11194.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто застосування компетентнісного підходу для розробки програм навчання практиків сфери захисту прав та інтересів дітей в Україні. Обґрунтовуючи власне дослідження, автори припустили, що чинне законодавство й досвід вищої освіти з соціальної роботи створюють умови для розробки адекватної моделі базових компетентностей працівників основних установ української системи захисту дітей. Публікація відбиває початкові етапи дослідження, що виконується на базі недержавної організації «Міжнародний центр розвитку i лідерства» і спрямоване на розробку такої моделі за методологією «дослідження в дії». Основні методи дослідження – включене спостереження та професійна рефлексія. Обґрунтовано можливість використання як взірця моделі, розробленої Інститутом соціальних послуг, штат Огайо, США. Продемонстровано, що побудова моделі «базових» компетентностей, універсальних для всіх «ключових» гравців системи захисту інтересів та прав дітей в Україні, утруднена міжсекторальними бар’єрами й застарілими визначеннями у чинних законодавчих документах, які не відповідають міжнародним стандартам соціальної роботи. Напрацьовано сім тематичних блоків компетентностей, обговорено та скориговано їх наповнення компетенціями (знаннями та навичками), визначено перспективи подальших дій – дискутування моделі в широкому професійному колі, доопрацювання групою експертів, визначення кроків щодо її апробації.
24
Клочко, О. О. "СОЦІАЛЬНА ЕКСКУРСІЯ ЯК ІННОВАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ ПРОФІЛАКТИКИ АДИКТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ ПІДЛІТКІВ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, № 1 (8 вересня 2021): 272–77. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-1-42.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розроблено соціальну екскурсію як інноваційну технологію профілактики адиктивної поведінки підлітків «групи ризику» та обґрунтовано її ефективність. Реалізація авторської ідеї розроблення соціальної екскурсії з метою профілактики адиктивної поведінки підлітків «групи ризику» передбачала генерування ідей; теоретичну розроблення плану маршруту соціальної екскурсії, його змістове наповнення, методичний супровід, опис відповідних установ, пояснення логіки розташування у плані екскурсії. Соціальна екскурсія зорієнтована, як правило, на ознайомлення з інституційно-організаційними можливостями регіональної профілактики. Тобто, основне призначення соціальної екскурсії – показати учасникам ті установи, що надають спеціалізовану кваліфіковану допомогу та послуги у контексті організації ціленаправленої систематичної профілактичної діяльності адиктивної поведінки підлітків «групи ризику»; висвітлити діяльність тих закладів, що надають можливості для впровадження альтернативної соціально прийнятної діяльності й організації змістовного дозвілля. Сама ідея, її теоретичне обґрунтування, розроблення методичних указівок щодо створення соціальної екскурсії для різних клієнтських груп успішно апробована у практичній діяльності автора в рамках викладання навчального курсу «Інноваційні моделі надання соціальних послуг» на базі Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка. Загальну план-схему екскурсії становлять: загальна характеристика клієнтської групи, для якої розробляється план екскурсії; загальний план екскурсії; перелік соціально орієнтованих служб та установ, громадських організацій, що здійснюють кваліфіковану допомогу клієнтській групі із зазначенням основних напрямів діяльності та послуг; кілька історико- культурних, релігійних, архітектурних пам’яток; заклад харчування для обідньої перерви. Глибоке розуміння теоретико-методичних ознак проведення екскурсійної профілактичної діяльності, знання та вміння розробляти такого роду екскурсії виступають важливими практико-методичними механізмами організації, налагодження, вдосконалення ефективної профілактичної діяльності з підлітками «групи ризику».
25
Sychenko, Viktor, та Maiya Khytko. "Проблемно-цільові засади стратегічного планування розвитку системи освіти регіону". Public Administration and Regional Development, № 8 (30 червня 2020): 596–617. http://dx.doi.org/10.34132/pard2020.08.12.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджується необхідність та особливості стратегічного планування освітнього розвитку на регіональному рівні з використанням наявних проблем у якості основи цілепокладання управлінської діяльності. На основі системного аналізу та виокремлення спільного і особливого у тенденціях освітнього розвитку на рівні країни та регіону визначаються базові проблеми стратегічного планування та управління. Здійснюється узагальнюючий аналіз розвитку регіональної системи освіти на прикладі Дніпропетровської області з виходом на постановку стратегічних цілей її реформування.
Показано що основою стратегічного планування розвитку освіти є розроблення нового цілепокладання розвитку української освіти на базі цінностей демократичного суспільства, особистісного розвитку, спрямованості до європейського освітнього простору; створення каркаса нового законодавчого поля функціонування освіти;визначення засад рівного доступу кожного громадянина до якісної освіти всіх рівнів як магістральний напрям її розвитку; формування змісту освіти на основі державних стандартів як важеля управління якістю освіти в країні.
Акцентуються проблеми стратегізації управління освітою на регіональному рівні та необхідність пов’язаних з цим інновацій у нормативно-організаційній царині. Показано що в основі освітньої парадигми має лежати завдання забезпечення потреб споживачів освітніх послуг, розширення можливостей доступу до якісної освіти, забезпечення ефективного соціального механізму конкурентоздатності випускників шкіл на сучасному ринку праці. На основі проведеного дослідження робляться пропозиції щодо удосконалення стратегічного планування розвитку основних складових регіональної системи освіти.
26
Hranchak, Tetiana Yu. "ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ДИСТАНЦІЙНОЇ БІБЛІОТЕЧНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ: КОМПЛЕКСНІСТЬ І ВАРІАТИВНІСТЬ". Information Technologies and Learning Tools 73, № 5 (22 жовтня 2019): 219–35. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v73i5.2661.
Повний текст джерелаАнотація:
Стрімке поширення нових інформаційних технологій, трансформація суспільних запитів на інформаційні продукти та послуги, а також упровадження нової спеціальності 029 "Інформаційна, бібліотечна та архівна справа" і пов’язане з цим скорочення бібліотекознавчого компонента в підготовці майбутніх фахівців-бібліотекарів актуалізують завдання організації підвищення кваліфікації кадрів для бібліотечної галузі та набуття ними додаткових компетенцій. Стаття присвячена висвітленню сучасних вітчизняних підходів до використання технологій Інтернет-середовища в організації дистанційного навчання у фаховій бібліотечні освіті. Розглядаються приклади організації дистанційного навчання на основі інтернет-технологій вітчизняними бібліотеками, закладами вищої освіти та громадськими ініціативами. Підкреслюється перспективність впровадження в дистанційну бібліотечну освіту мобільних технологій. Аргументується доцільність поєднання традиційних діалогічних та інтерактивних полілогічних форм навчання, необхідність підготовки відповідного навчально-методичного матеріалу: текстів лекцій, посібників, підручників, методичних рекомендацій щодо виконання практичних занять, тестових питань. Пропонується базова модель організації інтернет-простору навчального курсу, яка забезпечуватиме комплексність сприйняття матеріалу шляхом інтеграції різних варіантів комунікації і роботи з інформацією через варіативність підходів до набуття передбачених курсом знань і навичок. Висновки дослідження ґрунтуються на використанні системного методу, результати застосування якого обумовили розгляд дистанційного навчання на основі інтернет-технологій як компонента комплексної підготовки бібліотечних фахівців та цілісної системи, яка поєднує монологічну, діалогічну і полілогічну моделі навчання, методів включеного спостереження (автор має досвід навчання іноземній мові в інтерактивному режимі в рамках проходження курсу з підготовки до іспитів IELTS Британської Ради і на платформі edX) і моделювання (при розробці базової моделі організації інтернет-простору навчального курсу).
27
ПАЦУРІЯ, НІНО. "Прозорість як принцип державної політики у сфері нагляду за страховою діяльністю". Право України, № 2018/05 (2018): 85. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-05-085.
Повний текст джерелаАнотація:
Аналіз норм чинного законодавства України в частині реалізації державної політики у сфері нагляду за страховою діяльністю доводить її неефективність, яка пов’язана із відсутністю загального розуміння та нормативного закріплення принципу прозорості функціонування органу державного нагляду за страховою діяльністю. Встановлення прозорих процедур діяльності уповноваженого органу викликано необхідністю підвищення ефективності системи державного регулювання фінансових ринків шляхом внесення змін до чинного законодавства, спрямованих на припинення дублювання функцій національних регуляторів із ліцензування, контролю та нагляду, спрощення та прозорості прийняття управлінських рішень у цій сфері, покращення умов ведення страхового бізнесу з одночасним посиленням відповідальності суб’єктів страхового ринку. Метою статті є формування цілісної, науково-обґрунтованої концепції державного нагляду за страховою діяльністю в Україні, наріжним елементом якої має стати принцип прозорості, що дасть змогу гарантувати споживачам страхових послуг одержання реальної інформації про змістовне навантаження державного управління та вплив управлінської діяльності на страховий ринок; визначення основних характеристик концепції, яка має відповідати певним базовим критеріям (чинникам); з’ясування сутності принципу прозорості при реалізації державної політики у сфері нагляду за страховою діяльністю та проблем, які виникають у разі його незастосування; визначення напрямів вирішення окреслених вище проблем; етапність проведення робіт із формування цілісної, науково-обґрунтованої концепції державного нагляду за страховою діяльністю, яка побудована на принципі прозорості; аналіз сучасного стану нормативно-правового забезпечення державного регулювання страхової діяльності та нормативного закріплення положень захисту прав споживачів страхових послуг. Зроблено висновок, що прозорість як принцип державної політики у сфері нагляду за страховою діяльністю сьогодні ще не віднайшов не лише свого належного правового унормування, а й усталеного змістового розуміння. У разі належного вирішення вказаних питань буде забезпечено створення сприятливих умов для зміцнення сталого розвитку страхового ринку України як виду ринків небанківських фінансових послуг, здатного забезпечувати реальний сектор економіки необхідними фінансовими ресурсами, задовольняти потреби споживачів у якісних страхових послугах, та стане підґрунтям для формування цілісної, науково-обґрунтованої концепції державного нагляду за страховою діяльністю в Україні.
28
ЛЕВАДНИЙ, Ігор, Олег ФІГУРА та Олег БОРОВИК. "СТАН ТА АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ОСВІТНЬОЇ ПІДГОТОВКИ ПЕРСОНАЛУ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ВІЙСЬКОВОЇ ОСВІТИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 28, № 1 (20 квітня 2022): 105–27. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v28i1.959.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті подано результати аналізу системи освітньої підготовки персоналу в Державній прикордонній службі України (ДПСУ), дієвого варіанта реалізації освітньої підготовки у відомчому вищому військовому навчальному закладі, робочих моделей підготовки здобувачів освіти в навчальних закладах ДПСУ, а також проблем, що потребують розв’язання в кожному з них. З’ясовано, що на цей час підготовка особового складу ДПСУ здійснюється з урахуванням вимог чинних законів України, розпоряджень Кабінету Міністрів України, директив і наказів Адміністрації Держприкордонслужби, статутів Збройних Сил України та інших керівних документів. Підготовка особового складу ДПСУ поділяється на три види – базову (початкову) підготовку, поточну підготовку та підвищення кваліфікації. Базова підготовка та підвищення кваліфікації, на відміну від поточної підготовки, реалізуються, як правило, у відомчих закладах освіти ДПСУ і є освітньою підготовкою персоналу. З’ясовано, що сучасному етапу розвитку вітчизняної освіти загалом і військової зокрема притаманні певні тенденції, а саме: запровадження нових стандартів з окремих спеціальностей для різних рівнів освіти; позиціонування освіти, як продуктивної сили соціально-економічного розвитку країни; реалізація нових підходів щодо забезпечення якості освітніх послуг закладами вищої освіти шляхом започаткування діяльності Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти; трансформація військової освіти у зв’язку з впровадженням стандартів НАТО. Ці тенденції обумовлюють необхідність перегляду підходів щодо підготовки персоналу навчальними закладами ДПСУ. Визначено, що в сучасних умовах актуальним завданням для системи освітньої підготовки персоналу ДПСУ є урахування тенденцій в галузі освіти, а також готовність реагувати на виклики збройного характеру. Реалізація цього завдання потребує впровадження низки змін, об’єктивність яких залежить від правильного визначення стану системи і діагностування наявних проблем.
29
Shkarlet, Serhiy, та Maksym Dubyna. "ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОДІЇ КРЕАТИВНИХ ІНДУСТРІЙ ТА ФІНАНСОВИХ УСТАНОВ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 1(17) (2019): 207–18. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2019-1(17)-207-218.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано базові концептуальні положення взаємодії креативних індустрій та фінансових установ, розглянуто сутність категорій «креативність», «креативна економіка», «креативні індустрії» та виокремлено окремі підходи до розгляду креативної економіки, а саме: концептуальний, секторальний та процесний підходи, розглянуто основні види креативних індустрій та особливості їх взаємодії з фінансовими установами. Встановлено, що така взаємодія відбувається у двосторонньому напрямку, описано специфічні варіанти синергії між креативними індустріями та фінансовими установами. Також обґрунтовано дуалістичну природу функціонування фінансових установ у середовищі розвитку креативної економіки, сутність якої полягає, з одного боку, у наданні взаємних послуг між креативними індустріями та фінансовими установами, а з іншого – в існуванні процесів активного продукування креативної продукції банківськими та небанківськими установами.
30
Nedoboi, S. Y. "Аналіз соціальних аспектів комунікації у нормативній базі відновної медицини". Науково-теоретичний альманах "Грані" 21, № 2 (8 квітня 2018): 66–74. http://dx.doi.org/10.15421/171818.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню соціальної комунікаційної складової у нормативній базі сучасної української відновної медицини. Метою статті визначено аналіз комунікаційних аспектів у нормативно-правових базах Міністерства охорони здоров’я та Міністерства соціальної політики за період Незалежності України. Нині варто наголосити на тому, що існує потреба дослідження комплексного підходу до системи комунікацій, інформаційної та соціальної діяльності, якою володіє Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) та Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики). Система комунікацій обумовлюється низкою параметрів, до яких варто зарахувати правові, управлінські, організаційні, інформаційні, фінансові, освітні технології, що ґрунтуються та реалізуються на трьох базових рівнях: місцевому, регіональному та центральному. У статті розглянуто низку законів та нормативних документів, актів, які прямо чи опосередковано стосуються комунікаційної складової сучасної медичної галузі. Констатовано, що програма інформування українського населення щодо послуг відновної медицини має здійснюватись органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади на загально-комунікаційному рівні. У роботі розкрито законодавчу базу незалежної України для виявлення прогалин щодо комунікаційної складової сучасної медичної сфери.
31
Shkarlet, Serhiy Mykolaiovych, Maksym Viktorovych Dubyna та Olena Serhiivna Zhuk. "ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИЗНАЧЕННЯ СУТНОСТІ КАТЕГОРІЇ «FINTECH»". SCIENTIFIC BULLETIN OF POLISSIA, № 1(17) (2019): 148–57. http://dx.doi.org/10.25140/2410-9576-2019-1(17)-148-157.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. FinTech відіграє ключову роль у розвитку ринку фінансових послуг. Сучасні інноваційні технології мають значний потенціал до трансформації такого ринку й підвищення якості надання фінансовими установами послуг своїм клієнтам. Постановка проблеми. Зростання важливості впровадження FinTech у роботу фінансових установ зумовлює необхідність поглиблення теоретичних засад розробки та реалізації таких інновацій. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню розвитку фінансових технологій присвячено праці вітчизняних та закордонних учених, до яких варто віднести таких: А. Бухтіарова, С. Волосович, В. Діденко, І. Дяконова, А. Мазаракі, Н. Морозко, Н. Пантєлєєва, Г. Поченчук, T. Ankenbrand, T. Nakashima, A. Ross, P. Schueffel, Shan L. Pan та ін. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Проте залишається не до кінця науково обґрунтованою сутність FinTech та теоретичні положення щодо особливостей функціонування суб’єктів, які розробляють та впроваджують такі технології. Постановка завдання. Метою роботи є поглиблення теоретичних положень розробки та впровадження FinTech на ринку фінансових послуг. Виклад основного матеріалу. Розглянуто теоретичні положення щодо визначення сутності FinTech як окремої категорії. Досліджено концептуальні засади вже сформованих наукових підходів до трактування її змісту, що дало змогу виділити серед них такі: розгляд FinTech як інноваційних фінансових технологій, що впроваджуються фінансовими установами; дослідження FinTech як окремої галузі національного господарства, яку запропоновано розглядати як сукупність FinTech-установ. Теоретичні положення пізнання сутності FinTech було поглиблено через використання двох категорій: «FinTechкомпанія» та «FinTech-установа». Висновки. У статті поглиблено теоретичну сутність FinTech, визначено базові підходи до розгляду його природи.
32
Shapovalova, S., та O. Hulak. "БЛОКЧЕЙН ТЕХНОЛОГІЇ В БАНКІВСЬКІЙ СФЕРІ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 67 (1 квітня 2022): 94–97. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2022.1.094.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом дослідження в статті є реалізація проведення банківських транзакцій. Мета роботи – представлення рішення з проведення банківських транзакцій на основі технології Блокчейн. В статті представлено базові системи переказу коштів між банками, надано спрощену схему проведення транзакції, а також програмну систему на її основі. Отримано наступні результати: надано рішення з програмної реалізації проведення транзакцій між банками на основі запиту клієнта. Висновки: 1) запропоновано схему проведення транзакцій з розрахункових операцій без банків-посередників; 2) на основі проведеного аналізу існуючих методів досягнення консенсусу обґрунтовано використання методу PoW та використання алгоритму хешування SHA256; 3) розроблено програмну реалізацію проведення фінансових транзакцій на основі технології Блокчейн, яка дозволяє проводити більш безпечні, швидкі та дешеві операції переведення коштів. Перспективним напрямком подальших досліджень є розширення можливих операцій з надання банківських послуг на основі технології Блокчейн.
33
Chalyi, S., V. Leshchynskyi та I. Leshchynska. "КОНЦЕПЦІЯ ФОРМУВАННЯ ПОЯСНЕНЬ В РЕКОМЕНДАЦІЙНИХ СИСТЕМАХ ЗА ПРИНЦИПОМ БІЛОГО ЯЩИКУ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 55 (21 червня 2019): 156–60. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.3.156.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом вивчення в статті є процеси формування пояснень в рекомендаційних системах. Метою є розробка концептуальної моделі формування пояснень в рекомендаційних системах за принципом білого ящику з тим, щоб користувач такої системи міг отримати пояснення щодо послідовності формування рекомендацій з урахуванням можливостей рекомендаційної системи. Завдання: виділити базові характеристики пояснень в інтелектуальних системах; розробити концептуальну схему побудови пояснень за структурним принципом; розробити концептуальну модель формування пояснень за принципом білого ящика. Використовуваними принципами є: структурний, або принцип білого ящику та функціональний, або принцип чорного ящику. Отримані наступні результати. Виділено базові характеристики пояснень в інтелектуальних системах, що дає можливість сформувати пояснення при виведенні результату за принципом білого ящику та пояснення для інтерпретації отриманого результату за принципом чорного ящику. Розроблено концептуальну схему побудови пояснень, що зв’язує обмеження й умови вибору користувача із рейтинговим переліком товарів та послуг. Розроблено концептуальну модель формування пояснень за принципом білого ящику. Висновки. Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному. Запропоновано концептуальну модель побудови рекомендацій за принципом білого ящику, що враховує структурні обмеження та умови побудови рекомендацій. Обмеження визначаються через категорії та властивості об’єктів, а також через характеристики користувача. Умови задаються через послідовність взаємодії користувача із рекомендаційною системою, а також через результат вибору схожих користувачів. Модель забезпечує можливість формування загальної схеми побудови пояснень. Така схема дає можливість збільшити довіру користувача до отриманих рекомендацій за рахунок відображення послідовності побудови роботи рейтингового переліку товарів рекомендаційною системою.
34
Науменкова, С. "Фінансова інклюзивність та проблеми забезпечення доступу населення до базових фінансових послуг в Україні". Вісник Національного банку України, № 11 (225) (2014): 31–37.
Знайти повний текст джерела
35
МАЯК, Микола, Павло ПРОГНІЙ, Анатолій МАТВІЇШИН, Павло ПОПОВИЧ, Оксана ШЕВЧУК, Віктор ОСТРОВЕРХОВ, Андрій КОЦУР та Ольга РОМАНИШИН. "ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ РИНКУ ВАНТАЖНИХ І ПАСАЖИРСЬКИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, № 15 (26 листопада 2020): 64–71. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i15.393.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено аналіз основних тенденцій розвитку ринку вантажних і пасажирських перевезень, досліджено базові фактори, що впливають на розвиток транспортних підприємств. Виконано огляд економічної активності у транспортній галузі країни. Досліджено основні залежності, динаміку та структурні особливості ринку пасажирських і вантажних перевезень, а також тенденції розвитку ринку транспортної логістики включаючи пасажирські і вантажні потоки за видами транспорту. Встановлено, що основними замовниками транспортних послуг є підприємства дорожньої та будівельної галузей, а також аграрні холдинги, в основному, виробники продукції рослинництва в сільськогосподарському секторі, що у комплексі забезпечило збільшення обсягів перевезення вантажів автомобільним і залізничним транспортом. Протягом п’яти крайніх років частка автомобільного транспорту в транспортній системі країни прогнозовано продовжує зростати на основі позитивного тренду збільшення попиту на перевезення вантажів для вказаних галузей, отже матиме місце тривалий динамічний розвиток транспортної галузі України в цілому. Ринок логістичних послуг та споживчий ринок мають пов’язані напрями розвитку, встановлено, що вони є збалансованими, в цілому ринок автомобільних та залізничних перевезень має стабільну тенденцію до зростання при можливому зниженні темпів. Результати дослідження можуть бути застосовані при виконанні моделювання матеріальних потоків на ринку перевезень вантажів, а також пасажирів, на основі результатів дослідження факторів, які впливають на розвиток транспортних підприємств країни, що якісно впливатиме на вдосконалення чи актуалізацію інструментарію планування діяльності транспортно – експедиційних, логістичних, перевізних підприємств.
36
Іванніков, Є. Ю. "Послуга використання ресурсів для захищеної ОС на базі GNU/Linux". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія "Фізико-математичні науки", вип. 1 (2010): 76–83.
Знайти повний текст джерела
37
Zagirniak, Denis. "Basic Higher Education: Assessment of the Higher Educational Establishment Pragmatism at the Education Services Market." Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 10, no. 2 (2017): 52–63. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2017-02-52-63.
Повний текст джерела
38
Danylkiv, K. P., K. V. Horbova та O. Ya Poburko. "Інноваційний розвиток транспортної системи України". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 4 (26 квітня 2018): 31–35. http://dx.doi.org/10.15421/40280405.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження складових транспортного комплексу (залізничний транспорт, автомобільний, водний) дало змогу стверджувати, що транспортна система є важливим сегментом для економіки країни, стабільне функціонування якого забезпечує необхідні умови цілісності держави та підвищення рівня життя населення. Проаналізовано стан транспортної системи України та розглянуто перспективи її розвитку в контексті кризових змін. Визначено негативні тенденції у перевезеннях. Відзначено зменшення вантажообігу залізничного, автомобільного, водного, трубопровідного й авіаційного транспорту. Ринок транспортних послуг задовольняє тільки базові потреби економіки України та населення у перевезеннях. Виявлено, що нерозвинена система управління транспортною системою, стан виробничо-технічної бази і технологічний рівень організації перевезень за багатьма параметрами не відповідають зростаючим потребам суспільства, що негативно впливає на транспортну систему країни. Перспективним для держави визначено інноваційні перетворення в напрямку удосконалення структури міжнародних транспортно-логістичних систем, запровадження інноваційних інформаційно-управлінських технологій, побудованих на моделюванні інтегрованих транспортних систем, розвиток мультимодальних перевезень та пришвидшене інтегрування національної транспортної системи.
39
Оксамитна, Любов Павлівна, та Олексій Васильович Свіржевський. "ПРОЄКТУВАННЯ ТА СТВОРЕННЯ ВЕБ-ОРІЄНТОВАНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО СЕРВІСУ З ОБМІНУ ВАЛЮТ". Вісник Черкаського державного технологічного університету, № 4 (15 березня 2021): 48–56. http://dx.doi.org/10.24025/2306-4412.4.2020.216862.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі представлено результати дослідження засад проєктування та створення веб-орієнтованого інформаційного сервісу з обміну валют зі зручним інтерфейсом та відповідною базою різноманітних і якісних фінансових послуг. Проаналізовано складові валютного ринку крізь призму інформаційних засад його ефективного функціонування на світовому ринку фінансових послуг. Визначено коло основних завдань в контексті вирішення проблеми вибору оптимального курсоутворення гривні для стабільного забезпечення економічного розвитку, обґрунтовано вибір засобів програмної реалізації для розробки веб-сервісу. Цей вибір обумовлений можливістю розробникам створювати великі веб-застосунки. В ході дослідження виявлено, що впровадження такого сервісу дасть можливість забезпечити у фінансових та нефінансових установах якісне й ефективне проведення обмінних валютних операцій.
40
Дребот, Н. П., Я. А. Танчак та М. М. Миколишин. "Тенденції розвитку небанківських фінансових установ на ринку фінансових послуг України". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 1 (27 лютого 2020): 109–14. http://dx.doi.org/10.36930/40300119.
Повний текст джерелаАнотація:
У сучасних умовах розвитку економіки ступінь розвитку фінансового ринку характеризується великою кількістю та різноманітністю фінансових посередників та асортиментом фінансових послуг, які вони надають учасникам ринку. Небанківські фінансові установи є професійними учасниками ринку фінансових послуг, які забезпечують спільне інвестування, управління активами, посередництво у купівлі-продажу фінансових інструментів, гарантійні операції тощо. Сучасні тенденції розвитку фінансових систем розвинених країн світу свідчать про дедалі вагомішу роль у мобілізації фінансових ресурсів саме фінансових посередників, типи і види яких визначаються рівнем розвитку фінансових відносин. Важливе місце серед фінансових посередників належить небанківським фінансовим установам, кожен вид яких відіграє свою роль, має свої функції та призначення. Наявне розмаїття небанківських фінансових установ в Україні вимагає застосування, з одного боку, специфічних підходів до їх державного регулювання, з іншого, універсальних заходів відродження і розвитку ринку фінансових послуг. Вирішення зазначеної проблеми передбачає аналіз та тенденції розвитку небанківських фінансових установ, який стане основою побудови системи порівняних показників оцінки ефективності їх діяльності, результати якої стануть інформаційною базою для прийняття ефективних рішень з метою реалізації стратегії реформування державного регулювання ринків небанківських фінансових послуг та забезпечення ефективного управління ними на рівні держави. У роботі оцінено діяльність основних небанківських фінансово-кредитних установ. Проаналізовано основні показники діяльності небанківських фінансових установ у розрізі основних сегментів сучасного ринку фінансових послуг. Визначено проблеми, які гальмують розвиток ринку страхових послуг, ринку недержавного пенсійного забезпечення та ринку ломбардного кредитування. Зроблено висновок про необхідність негайного вирішення системних проблем на ринку фінансових послуг для забезпечення його ефективного та стабільного функціонування в майбутньому.
41
Кормич, Л. І., та А. І. Кормич. "Концептуальні засади реформи публічної влади і управління та впровадження моделі «сервісної держави» в Україні". Актуальні проблеми політики, № 67 (25 травня 2021): 5–12. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i67.1143.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуті головні принципи сучасної концепції «нового публічного управління», які покладені в основу формування теорії «нової публічної служби» та реалізації моделі «сервісної держави». Розкрита специфіка впровадження цієї моделі в Україні на нинішньому етапі державного розвитку. Інноваційні трансформації управлінської системи виступають базовим чинником реалізації євроінтеграційних стратегій України, адаптації до кращих європейських стандартів управління. Відбувається зміна змісту і формату управлінської діяльності, пріоритетом якої стає не традиційне керівництво, а задоволення потреб та інтересів громадян, надання їм відповідних якісних послуг. Чутливість влади до потреб соціуму ґрунтується на дотриманні принципів: служити громадянам, а не клієнтам; шукати публічний інтерес, віддавати перевагу громадянському підходу перед підприємницьким, мислити стратегічно, діяти демократично; визнати, що підзвітність не є простою; служити, а не керувати; цінувати людей, а не лише продуктивність. Реалізація цих принципів у публічному управлінні є елементом розбудови «сервісної держави». Наукові дослідження переконливо доводять, що однією з сильних сторін подібного сервісного підходу до організації публічної влади є можливість вирішити низку проблем, на які раніше не зверталося достатньо уваги або ж вирішення яких було неможливим. Серед таких проблем виділяють три найголовніших: орієнтованість послуг на громадян, співвідношення ціни та якості для платників податків та гнучкість у наданні послуг. При цьому в центрі уваги не просто споживач, а саме громадянин – носій суб’єктивних прав та законних інтересів. Найкращі ж практики спираються на два універсальні методи, такі як координація та інтеграція управлінських послуг і використання сучасних інформаційних та комунікаційних технологій. Подібні підходи дозволяють гарантувати отримання послуг, відповідних обсягу прав і свобод громадян, а також забезпечують ефективність і якість таких послуг. Всі ці реформи спираються на національне законодавство, що постійно вдосконалюється.
42
Шубин, Богдан, Михайло Климаш, Андрій Масюк та Андрій Осташевський. "Управління мережами мобільного зв’язку 5G за допомогою використання технологій штучного інтелекту". Information and communication technologies, electronic engineering 1, № 1 (липень 2021): 1–10. http://dx.doi.org/10.23939/ictee2021.01.001.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття стосується проблеми надмірного навантаження трафіком комірок базових станцій. З метою зменшення впливу цієї проблеми на якість послуг операторів мережі мобільного зв’язку запропоновано використовувати технологію штучного інтелекту (ШІ) для аналізу та прогнозування навантаження у мережі. ШІ чудово підходить для середовищ із безпровідним зв’язком, оскільки в ньому є безліч доступних даних для аналізу та отримання певних шаблонів. В статті запропоновано модель машинного навчання та архітектуру нейронної мережі для прогнозування навантаження на 5G комірки
43
Chalyi, S., V. Leshchynskyi та I. Leshchynska. "ДОПОВНЕННЯ ВХІДНИХ ДАНИХ РЕКОМЕНДАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ В СИТУАЦІЇ ЦИКЛІЧНОГО ХОЛОДНОГО СТАРТУ З ВИКОРИСТАННЯМ ТЕМПОРАЛЬНИХ ОБМЕЖЕНЬ ТИПУ «NEXT»". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, № 56 (11 вересня 2019): 105–9. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.4.105.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом вивчення в статті є процеси формування рекомендованого списку товарів та послуг в ситуації циклічного холодного старту рекомендаційної системи. Така ситуація характеризується циклічною зміною інтересів користувачів, що потребує уточнення вхідних даних для побудови рекомендацій. Метою є розробка методу доповнення вхідних даних для побудови рекомендацій непостійним користувачам, що змінюють свої вимоги, з використанням темпоральних обмежень типу «Next». Завдання: виділити базові особливості темпоральних залежностей в рекомендаційних системах; розробити концепцію коригування вхідних даних у ситуації циклічного холодного старту; розробити метод доповнення вхідних даних на основі темпоральних обмежень типу «Next». Отримані наступні результати. Виконано структуризацію темпоральних залежностей з урахуванням особливості їх застосування в рекомендаційних системах. Показано, що для опису поведінки користувача в таких системах можна використовувати залежності типу «Next» між послідовним у часі вибором одного й того ж об’єкту, а також залежності типу «Future» з проміжним вибором інших товарів або послуг. Запропоновано концептуальний підхід до уточнення вхідних даних на основі темпоральних залежностей. В рамках представленого концептуального підходу запропоновано метод доповнення вхідних даних рекомендаційної системи на основі формування темпоральних обмежень типу «Next». Висновки. Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному. Запропоновано метод доповнення вхідних даних рекомендаційної системи в ситуації циклічного холодного старту з використанням темпоральних обмежень типу «Next». Метод містить етапи узагальнення вхідних даних, формування темпоральних обмежень типу «Next», а також доповнення вхідних даних згідно отриманих обмежень. Запропонований метод дозволяє підвищити ефективність побудови рекомендацій для непостійних користувачів на основі формування обмежень, що відображають обов’язкові зміни інтересів відомих користувачів.
44
Наумік-Гладка, К. Г. "Бeзпeковi аспeкти розвитку E-економіки". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 3 (267) (10 квітня 2021): 25–29. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-267-3-25-29.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розкрито особливості явища е-економіка. Визначені загрози та можливості формування та розвитку системи е-економіки в Україні.
Однiєю з актуальних характеристик е-економіки, що впливає на рівень економічної безпеки є нeвизначеність посадового статусу пeрсоналу у вiртуальних мeрeжних економічних зв’язках. Розмитiсть посад та зникнeння звичних посад унeможливлює класичний управлiнський вплив особливо в іноваційних віртуальних дистанційних виробничих системах. Формуються новi цeнтри впливу, – люди або групи людeй, що вiдiграють ключову роль в органiзацiї е-комунiкацiї.
Розвиток комунiкацiйних тeхнологiй зумовив появу нових концeптiв, таких як елeктронний уряд (e-government), елeктронна влада (e-governance), мобiльний уряд (m-government, mobile government), всюдисущий уряд (u-government ubiquitous government), всюдисущe суспiльство (u-society ubiquitous society), всюдисущe мiсто (u-city, ubiquitous city).
Електронні портали нe тiльки надають iнформацiю про організації, алe й дозволяють зробити окрeмi дiї, заради яких ранiшe насeлeння було змушeнe вiдвiдувати установи оффлайн. Сeрвeр eлeктронного порталу можe пiдтримувати кiлька роздiлiв одночасно, наприклад, пiдприємницька дiяльнiсть, освiта, зайнятiсть, охорона здоров'я, житло, консультування, е-торгівля.
На тeриторiї України реалізований рiзний досвiд впроваджeння eлeмeнтiв е-економіки - електронні кабінети, електронні скриньки для надсилання громадянами письмових звернень у вигляді сканкопій або фотокопій через засоби електронного зв’язку, для отримання інформаційно-довідкових послуг без використання електронного цифрового підпису, електронна пошта для консультацій для клієнтів. Кожен з цих напрямів має свій аспект кібербезпеки.
Наведено приклад пeрeлiку адмiнiстративних послуг економічного характеру, якi надаються з використанням Iнтeрнeту в Українi. Окреслено базові проблeми нормативного врeгулювання розвитку E - економіки в Українi.
45
Хитра, О. В. "ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ МЕНЕДЖМЕНТУ ВРАЖЕНЬ У ТУРИСТИЧНОМУ БІЗНЕСІ". Індустрія туризму і гостинності в Центральній та Східній Європі, № 3 (21 грудня 2021): 49–60. http://dx.doi.org/10.36477/tourismhospcee-3-8.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються базові положення економіки вражень, що виникла під впливом зміни системи цінностей у постіндустріальному суспільстві, трансформації вільного часу людини та її прагнення до позитивних емоцій, комфорту, задоволення. Доведено, що туристичний продукт характеризується усіма суттєвими передумовами для того, щоб трансформуватися у незабутні враження від подорожі та супутніх послуг сфери гостинності. Ознаками економіки вражень є висока чутливість до потреб, інтересів, переживань, емоцій споживачів, орієнтація на унікальність (ексклюзивність) товарної пропозиції, безпосередній зв’язок з інформаційно-культурним, комунікативним середовищем життєдіяльності людини, поєднання проявів емоційності та раціональності у поведінці суб’єктів ринкового обміну. В умовах економіки вражень у зв’язку з відносною ірраціональністю споживчої поведінки відбувається самовільне і водночас кероване формування мереж споживачів на засадах “масової персоналізації” та синергетичності “колективного споживчого враження”, яке може непередбачуваним чином вплинути на імідж туристичного підприємства. В таких умовах виникає закономірна потреба формування на туристичних підприємствах особливої системи – менеджменту вражень, що означає цілеспрямований управлінський вплив на поведінку споживачів туристичних послуг на основі детального дослідження їх інтересів, мотивів, установок, бажань та емоційних станів. Особливу роль у менеджменті вражень відіграє формування у співробітників емоційної компетентності, що означає здатність здійснювати оптимальну координацію між емоціями і цілеспрямованою поведінкою, приймати обґрунтовані рішення на підставі обробки внутрішньої і зовнішньої емоційної інформації. До специфічних прийомів менеджменту вражень віднесено цифровий інструментарій маркетингових комунікацій, емоційного маркетингу, маркетингу взаємовідносин та івент-маркетингу, клієнтоорієнтованого сервісу, туристичного брендингу, а також тотального менеджменту якості. У результаті впровадження менеджменту вражень очікується, з одного боку, підвищення конкурентоспроможності туристичного бренду, а з іншого – підвищення якості життя населення внаслідок успішного розвитку туризму.
46
Murashkovska, Vira, Alina Podzolkina, Vasyl Sklyar та Oleksandr Syvodid. "АНАЛІЗ ТЕНДЕНЦІЙ РОЗВИТКУ МІСЬКОГО ГРОМАДСЬКОГО ТРАНСПОРТНОГО СЕРЕДОВИЩА". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 1(19) (2020): 42–52. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-1(19)-42-52.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Однією з базових галузей економіки є транспортна галузь. Вона має розвинену мережу автомобільних шляхів, розгалужену залізничну мережу, морські порти та річкові термінали, аеропорти та широку мережу авіаційних сполучень, вантажних митних терміналів. Це створює необхідні передумови для задоволення потреб користувачів транспорту в наданні транспортних послуг та розвитку бізнесу. Постановка проблеми. Транспортна галузь забезпечує задоволення основних потреб населення та економіки в перевезеннях за обсягом, але не за якістю. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Багато робіт провідних закордонних і вітчизняних учених присвячені теоретичним та практичним аспектам сфери транспортних послуг. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Мало уваги приділено формуванню міського транспортного середовища, визначенню системи показників якості послуг і розробці заходів стратегічного плану його підвищення. Постановка завдання. Розвиток концептуальних положень і розробка практичних рекомендацій щодо оцінки якості розвитку міського транспортного середовища та заходів щодо його підвищення. Виклад основного матеріалу. Однією з найважливіших галузей функціонування та життєдіяльності міста є міський громадський транспорт, від зручності та комфорту якого залежить якість життя мешканців. Доступність і швидкість транспорту визначають зручність громадського транспорту. Висновки відповідно до статті. Висновок полягає в обґрунтуванні функцій і розробці процесної моделі розвитку міського транспортного середовища, розробці системи цільових показників і методу визначення сталого розвитку громадського транспорту на основі розрахунку узагальнюючого індексу.
47
Бенецький, С. "Щодо особливостей договору про надання туристичних послуг за цивільним законодавством України". Юридичний вісник, № 1 (7 серпня 2020): 274–79. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i1.1633.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті визначається, що туристична галузь є третьою за прибутковістю галуззю серед усіх інших галузей світової економіки. Крім того, для економіки багатьох інших держав вона є базовою. Кількість туристичних компаній постійно збільшується.
Договір надання туристичних послуг посідає одне із центральних місць у туризмі, у тому числі міжнародному. На відміну від неорганізованої туристської поїздки, регламентованої безліччю різноманітних цивільно-правових договорів, що укладаються туристом із виконавцями окремих послуг, для здійснення організованої туристської поїздки досить укладення одного договору з туристського обслуговування з особою, яка перебирає на себе зобов'язання щодо надання туристичного обслуговування.
Основними сегментами ринку туристичних послуг є корпоративний туризм, під яким розуміють організацію ділових поїздок і відпочинку співробітників різних компаній. Він почав розвиватися водночас із появою в Україні великих іноземних і спільних підприємств; індивідуальний туризм - організація відпочинку за індивідуальною програмою, а також організація VIP перевезень; масовий туризм - туристичні поїздки за кордон, а також усередині країни за стандартними турпаке-тами. Усе більш популярні такі нові категорії, як екологічний та екстремальний туризм, а також упевнено розвивається сектор молодіжного і студентського туризму.
Для задоволення попиту на перерахованих сегментах туристичного ринку найдоцільніше використовувати повітряний транспорт, оскільки швидкість доставки пасажирів і протяжність маршрутів відіграють тут визначальну роль.
48
Клименко, Д. Б. "ФІНАНСОВІ ІНКЛЮЗІЇ У БАНКІВСЬКІЙ ПРАКТИЦІ". Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, № 4 (21 січня 2020): 34–42. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.4.2020.34-42.
Повний текст джерелаАнотація:
Банківський сектор завжди був на передовій технологічних змін. Наразі банки переживають один з найбільш масштабних етапів еволюції, що зазначає більшість сучасних науковців і практиків. Банки перестають бути тим місцем, куди клієнти приходять за грошима, перетворюючись на сервісні центри необхідних фінансових послуг. У банківському середовищі визначають не тільки рівень наданих послуг, а й рівень розробки технологій, які збільшують ступінь участі суспільства в цілому, кожного громадянина зокрема, спрощують процес взаємодії клієнтів з банком на основі інклюзії, тобто доступності. Більшість країн мають розроблену національну стратегію з фінансової інклюзії. Фінансово інклюзивне українське суспільство зможе розвинути нову фінансову екосистему на базі мобільних операторів, фінтек-компаній та інтернет-платформ.
49
Середа, Наталія, Світлана Стадник та В’ячеслав Гончар. "Особливості діяльності фітнес-клубів в умовах карантинних обмежень". Слобожанський науково-спортивний вісник 5, № 85 (25 жовтня 2021): 75–81. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-5.011.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: визначити особливості діяльності фітнес-клубів в умовах карантинних обмежень. Матеріал і методи: у ході реалізації поставленої мети використовувались наступні методи дослідження: аналіз літературних джерел, організаційний аналіз, анкетування, методи маркетингового аналізу (PEST-аналіз), медіа-дослідження інтернет-аудиторії (Opinion Software Media), методи математичної статистики. Дослідження проводилось на базі 3 фітнес-клубів м. Харкова («Феромон», «Малібу», «Сафарі»). В опитуванні брали участь керівники, адміністрація та тренери фітнес-клубів – 57 осіб. Метод маркетингового аналізу (PEST-аналіз) використовувався для аналізу ступеня впливу чинників макросередовища на ефективність функціонування фітнес-клубів. У дослідженні брали участь 22 особи, які мають відповідну кваліфікацію та доступ до інформації. Результати: виявлено основні чинники маркетингового середовища, які впливають на діяльність фітнес-клубів; розкрито зміст цільових орієнтирів користування соціальними мережами при виборі фітнес-клубу; визначено причини взаємодії користувачів зі сторінками фітнес-клубів у соціальних мережах та з офіційними сайтами. Висновки: зміни, які відбулися у зовнішньому середовищі фітнес-клубів за останні два роки призвели до переорієнтації їх професійної діяльності. Епідеміологічна ситуація змушує фітнес-клуби шукати нові форми проведення занять з метою отримання прибутку. Запровадження карантинних обмежень стало поштовхом для розширення соціально-економічних напрямків роботи фітнес-клубів у всесвітній мережі Інтернет. Ця сфера активно розвивається, незважаючи на економічні кризи та різні зовнішні і внутрішні перешкоди. За результатами проведеного досліджен- ня визначено особливості діяльності фітнес-клубів в умовах карантинних обмежень. Дослідження маркетингового середовища фітнес-клубів визначило високий ступінь впливу демографічних чинників – стан здоров’я населення та епідеміологічна ситуація в країна та місті (105 балів). Визначено, що 42% користувачів використовують соціальні мережі для висловлення власної думки та 39% звертаються до інтернет-джерел щоб прочитати відгуки про спортивні товари, фізкультурно-спортивні послуги чи фітнес-клуби. Найбільш активно фітнес-клуби використовують інтернет-технології для отримання банківських та фінансових послуг (87,7%) та взаємодії зі споживачем (81,6%). Ключові слова: фітнес-клуб, мережа Інтернет, інтернет-маркетинг, карантині обмеження.
50
Chalyi, S., V. Leshchynskyi та I. Leshchynska. "ІНФОРМАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ ПОБУДОВИ ПОЯСНЕНЬ З УРАХУВАННЯМ ТЕМПОРАЛЬНИХ ЗМІН У ВИМОГАХ КОРИСТУВАЧІВ РЕКОМЕНДАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 61 (11 вересня 2020): 99–103. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.3.099.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом вивчення в статті є процеси формування пояснень для персоналізованих рекомендацій щодо вибору товарів та послуг в рекомендаційних системах. Метою є розробка інформаційної технології побудови деталізованих пояснень щодо запропонованого персонального переліку предметів в рекомендаційній системі з урахуванням темпоральних змін у вимогах споживачів для підвищення ефективності продажів товарів та послуг в системах електронної комерції. Завдання: розробка підходу до побудови темпоральних правил для формування пояснення на основі порівняння кількості продажів на послідовності інтервалів часу; розробка технології побудови темпорально-орієнтованих пояснень щодо рекомендацій з вибору предметів в рекомендаційних системах. Використовуваними підходами є: підходи до побудови пояснень щодо рекомендацій з урахуванням змін уподобань користувачів з часом. Отримані наступні результати. Розроблено підхід до побудови темпоральних правил, що визначають темпоральну динаміку вподобань користувачів рекомендаційної системи. З використанням темпоральних правил розроблено технологію побудови та деталізації пояснень, що враховують зміни вимог користувачів з часом. Висновки. Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному. Запропоновано інформаційну технологію побудови деталізованих пояснень щодо рекомендацій з урахуванням змін вимог користувачів з часом. Технологія використовує моделі темпоральних правил та темпоральну модель інтерфейсу пояснень. Технологія передбачає послідовну побудову базових пояснень з урахуванням темпоральної динаміки вподобань користувачів, подальшу деталізацію пояснень по інтервалам часу на основі узгодження темпоральних знань, а також формування інтерфейсу деталізованих пояснень з відображенням базових змін уподобань користувачів та альтернативних змін на визначених інтервалах часу. У практичному плані технологія орієнтована на підвищення довіри споживача до отриманої рекомендації на основі відображення збільшення попиту на рекомендовані товари. Використання технології забезпечує формування для користувача раціонального підтвердження рекомендації у вигляді комбінації кількісних та якісних показників, що сприяє збільшенню продажів у відповідній системі електронної комерції