Статті в журналах з теми "Багатокритеріальна модель"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Багатокритеріальна модель.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-22 статей у журналах для дослідження на тему "Багатокритеріальна модель".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Mojseenko, О. V. "МЕТОД РОЗВ’ЯЗКУ ЗАДАЧІ БАГАТОКРИТЕРІАЛЬНОЇ ОПТИМІЗАЦІЇ КОМП’ЮТЕРНОЇ МЕРЕЖІ". METHODS AND DEVICES OF QUALITY CONTROL, № 2(41) (10 вересня 2018): 62–68. http://dx.doi.org/10.31471/1993-9981-2018-2(41)-62-68.
Повний текст джерелаАнотація:
Запропоновано оптимізаційну модель оновлення комп’ютерноъ мережі. Дана модель враховує такі параметри як вартість оновлення, пропускна здатність, інтенсивність відмов і класифікована як багатокритеріальна задача. Для розв’язку цієї задачі запроновано використати метод квазіоптимізації локальних криетріїв. Для опатимізації локальних задач використано симплекс-метод.
2
Лукашенко, Валентина Максимівна, Сергій Федорович Аксьонов, Сергій Миколайович Топчій та Марина Володимирівна Чичужко. "БАГАТОКРИТЕРІАЛЬНА МОДЕЛЬ ЯКІСНОЇ ОЦІНКИ ТА ВИБОРУ СУЧАСНИХ ІМПУЛЬСНИХ РЕФЛЕКТОМЕТРІВ". Вісник Черкаського державного технологічного університету, № 1 (28 лютого 2020): 5–11. http://dx.doi.org/10.24025/2306-4412.1.2020.193193.
Повний текст джерела
3
Гадецька, С. В., В. Ю. Дубницький, Ю. І. Кушнерук, О. І. Ходирєв та І. В. Шкодіна. "Багатокритеріальна (векторна) оптимізація портфеля валют при нестохастично невизначеному зовнішньому економічному середовищі". Системи обробки інформації, № 3(166) (24 вересня 2021): 6–21. http://dx.doi.org/10.30748/soi.2021.166.01.
Повний текст джерелаАнотація:
На основі аналізу літератури встановлено, що невизначеності різної природи, які властиві операціям по конвертації валют з урахуванням чинника часу, вимагають використовувати хеджування валютних ризиків. Встановлено, що серед моделей хеджування ризиків одна з найбільш поширених моделей – модель Марковіца. В роботі розглянуто її використання за результатами можливих значень курсу валют у майбутньому. Для розв’язання задачі у майбутньому часі запропоновано використання інтервальних чисел, представлених в системі ЦЕНТР-РАДІУС. В роботі запропоновано наступні методики: визначення основних статистичних характеристик зміни курсів валют, включених до складу портфелю; визначення статистичного зв'язку між окремими валютами, включеними до складу портфелю; визначення статистичних властивостей часового ряду даних про зміну курсу валют. Сформульована задачу Марковіца як задачу багатокритеріальної (векторної) оптимізації портфеля валют при нестохастично невизначеному зовнішньому економічному середовищі. Розв’язання такої задачі (структура портфелю валют) одночасно дає можливість максимізувати прибуток і одночасно мінімізувати ризик операцій, пов’язаних з конверсією валют. Для розв’язання задачі використано згортку критеріїв, яка забезпечує зменшення відносних значень цільових функцій від їх оптимальних значень рівномірно.
4
Іщук, А. А. "Розв’язування багатокритеріальних задач оптимізації за допомогою комп’ютера". Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 2. Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання, № 21 (28) (29 січня 2019): 55–63. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series2.2019.21(28).10.
Повний текст джерелаАнотація:
Розв’язування багатокритеріальних задач оптимізації з окремих розділів математичного програмування за практично прийнятний час можливе лише за допомогою комп’ютера з використанням відповідним чином дібраних чи спеціально розроблених програм. В статті проведено аналіз двох методів розв’язування задач багатокритеріальної оптимізації. Вибір методу визначається за постановкою конкретної оптимальної задачі й використовуваною математичною моделлю об’єкта оптимізації. Зазначено, що використання інформаційно-комунікаційних технологій робить процес розв’язування оптимізаційних задач досить ефективним та позбавляє користувача від трудомістких обчислень
5
Смірнова, Тетяна, Юрій Моторін, Костянтин Буравченко, Тетяна Бочуля та Олександр Коваленко. "ВИБІР ОПТИМАЛЬНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ПОБУДОВИ ХМАРНОЇ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСІВ". MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES, № 1 (28 квітня 2022): 15–26. http://dx.doi.org/10.31891/2219-9365-2022-69-1-3.
Повний текст джерелаАнотація:
Дана робота присвячена удосконаленню існуючих та розробці нових методів побудови сучасної хмарної інформаційно-комунікаційної інфраструктури підприємств з метою її подальшого використання для автоматизації виробничих процесів. Об’єктом дослідження є процес побудови хмарної інформаційно-комунікаційної системи автоматизації виробничих процесів. Предметом дослідження є метод вибору оптимальної технології побудови хмарної інформаційно-комунікаційної системи автоматизації виробничих процесі. Метою даної роботи є проведення дослідження та здійснення відповідного вибору оптимальної технології побудови хмарної інформаційно-комунікаційної системи для оптимізації виробничих процесів. Дослідження, проведені в даній роботі дозволили провести аналіз та здійснити відповідний вибір оптимальної технології для використання її з метою оптимізації виробничих процесів. Для цього було розроблено модель багатокритеріальної оптимізації, визначено пул комунікаційних технологій, які можуть бути використані для оптимізації виробничих процесів. В результаті, проведений багатокритеріальний аналіз дозволив впевнитись в доцільності розгортання стільникових мереж 5G для автоматизації виробничих процесів. Також було запропоновано методику вибору оптимальних проектних рішень технологій мобільного зв’язку 5G.
6
Стенін, Олександр Африканович. "Вирішення задачі багатокритеріальної оптимізації інформаційного навантаження при структуризації корпоративного центру даних". Адаптивні системи автоматичного управління 1, № 16 (15 грудня 2010): 135–41. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.16.2010.33792.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглядаються результати наукових досліджень по створенню алгоритмів параметричної та структурної оптимізації системи БД та сховища електронних даних Датацентру університету при заданих структурних обмеженнях, обумовлених відповідними вимогами до ризиків рівнів безпеки, яким відповідають зони і яруси в архітетурі прикладної мережі.Розроблено функціонали і моделі параметричної оптимізації та оригінальна модель структурної оптимізації для архітектури з централізованим зберіганням даних Датацентру у вигляді трьохрівневої процедури оптимізації з використанням розроблених авторами метрик систем обробки даних згідно їх ієрархії, а також наводиться приклад такої оптимізації між зонами та ярусами Датацентру.
7
Шаптала, Д. Є., С. С. Дубровський та В. Ф. Іродов. "АЛГОРИТМ ЕВОЛЮЦІЙНОГО ПОШУКУ БАГАТОКРИТЕРІАЛЬНИХ РІШЕНЬ ДЛЯ ОБІГРІВУ ВІДКРИТОЇ ПРОМИСЛОВОЇ ПЛОЩАДКИ З ТРУБЧАСТИМИ ГАЗОВИМИ НАГРІВАЧАМИ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 6 (14 лютого 2022): 77–85. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.6.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Ефективний обігрів відкритих промислових площадок – актуальна проблема використання промислових підприємств в Україні при реконструкції діючих підприємств. При опаленні промислових площадок в цехах промислових підприємств не має потреби створювати систему опалення всього цеху, а необхідно обігріти лише відкриту площадку в цеху який не опалюється. Для опалення відкритих площадок використовуються системи променевого опалення. Але променеве опалення відкритих площадок показало, що незважаючи на значні променеві теплові потоки охолоджене повітря проривається знизу на відкриту площадку. Нещодавно було запропоновано використовувати комбінований засіб опалення відкритих промислових площадок – на границі зони обігріву використовуються вузько направлено променевий обігрів, а також створення повітряної завіси від холодного повітря на рівні підлоги. Для трубчастих газових нагрівачів розташованих у горизонтальних каналах розроблена математична модель, яка може бути застосована для прийняття рішень в системі обігріву відкритої промислової площадки. Але для цієї математичної моделі не були розроблені критерії прийняття оптимальних рішень і не розроблений алгоритм вирішення задач оптимізації обігріву відкритої площадки з трубчастими газовими нагрівачами у каналах для створення повітряних завіс на границі зони обігріву. Розроблені критерії оптимізації обігріву відкритих площадок з трубчастими газовими нагрівачами в каналах. Для математичного моделювання теплообмінних процесів у трубчастих нагрівачах з подачею повітря для його підігріву застосовані раніше отримані експериментальні результати наукового дослідження авторів. Для математичного моделювання ефективності трубчастого нагрівача у якості повітряної завіси використовувались результати експериментальних досліджень повітряних завіс, які представлені у літературі. Сформульований вибір оптимальних багатокритеріальних рішень застосовуючи вибір у вигляді блокування. Для пошуку багатокритеріальних рішень при оптимізації обігріву відкритої площадки з трубчастими газовими нагрівачами в горизонтальному каналі розроблений алгоритм еволюційного пошуку з функцією відбору у вигляді блокування. Отримані результати чисельного пошуку багатокритеріальних рішень наведеної задачі оптимізації, з яких видно збіжність чисельних результатів пошуку рішень при застосуванні в алгоритмі декількох гилок еволюційного процесу.
8
Смірнова, Т. В., М. П. Столяренко, М. О. Янков, В. В. Грудік та Ю. Ю. Моторін. "Модель реалізації структури технологічного процесу у хмарному сервісі". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 4(70) (25 листопада 2021): 132–42. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.70.19.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі розроблено модель реалізації структури технологічного процесу у хмарному сервісі, для якої було визначено основні вхідні параметри: перелік параметрів, які впливають на процес; перелік параметрів, які є результатом процесу; перелік керованих параметрів; перелік некерованих параметрів; перелік невідомих параметрів; деталізована структура технологічного процесу з розділенням параметрів та результатів. Запропонована структура експертної системи для оптимізації технологічних процесів, проаналізовані методи представлення знань та відповідно розроблено схему потоків інформації під час реалізації даної експертної системи. На основі розглянутих та розроблених методів та механізмів, які використовують для розробки технологічних процесів, розроблено структуру інформаційної системи підтримки прийняття рішень для автоматизації створення оптимізованих технологічних процесів. За допомогою використання розроблених методів та моделей, в результаті проведення процесу оптимізації технологічного процесу за допустимими евристичними правилами, вдалося отримати множину ланцюгів окремо оптимізованих технологічних процесів, з якої проводиться багатокритеріальний відбір, що відповідає поставленим вимогам оптимізації. Користувач системи може отримувати у відповідь як одну картку технологічного процесу, так і декілька найкращих. Таким чином розроблена у даній роботі модель реалізації структури технологічного процесу дозволяє у подальшому оптимізувати високотехнологічні процеси підприємств різного масштабу з використання хмарних інформаційних технологій.
9
Kovalyshyn, O. S. "Аналіз методів оптимізації розкладів у контексті відновлювальної терапії". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 8 (25 жовтня 2018): 136–40. http://dx.doi.org/10.15421/40280827.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано існуючі способи вирішення задач багатокритеріальної оптимізації в контексті побудови розкладів, а саме: метод логічного програмування з обмеженнями, метод імітації відпалу, метод розфарбовування графу, метод імітаційного моделювання, метод генетичного алгоритму. Досліджено чинні методи побудови та оптимізації планів відновлювальної терапії пацієнтів медичних закладів. Окреслено переваги генетичних алгоритмів відносно інших методів та обґрунтовано доцільність їх використання в задачі багатокритеріальної оптимізації розкладу функціонування медичних установ. на підстаі проведеного дослідження побудовано модель представлення розкладу медичних закладів у вигляді, придатному для використання алгоритмом; визначено структуру хромосоми для задачі; розроблено методи побудови опорного розкладу для подальшої оптимізації з використанням скінченного автомата; наведено еволюційні оператори перетворення розкладу для збільшення його відповідності поставленим критеріям якості. Для оцінки прогресу процесу оптимізації запропоновано використати агрегований критерій, заснований на штрафах за порушення обмежень, накладених на розклад. Подано критерії зупинки роботи алгоритму за умови досягнення глобального оптимального рішення. Розроблено метод багатокритеріальної оптимізації розкладів функціонування медичних установ, заснований на використанні генетичних алгоритмів.
10
Nikulina, E., та V. Severin. "Багатокритеріальний синтез систем управління реакторної установки шляхом мінімізації інтегральних квадратичних оцінок". Nuclear and Radiation Safety 12, № 2 (21 червня 2009): 3–12. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2009.12-2(42).01.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядається математичне моделювання систем автоматичного управління реакторної установки ВВЕР-1000 з різними типами регуляторів. Розроблено лінійні моделі систем управління тепловою потужністю ядерного реактора ВВЕР-1000. Наведено результати багатокритеріального синтезу систем управління тепловою потужністю ядерного реактора ВВЕР-1000 шляхом мінімізації покращених інтегральних квадратичних оцінок. Розроблено лінійні моделі систем управління продуктивністю парогенератора ПГВ -1000. Виконано ідентифікацію і багатокритеріальну оптимізацію систем управління продуктивністю парогенератора ПГВ -1000 з різними типами регуляторів.
11
Dovgal, D., and S. Zori. "MULTICRITERIA OPTIMIZATION ALGORITHM OF PARAMETERS OF PLANETARY EXECUTIVE BODIES OF ROCK-DESTRUCTIVE DRILLING MACHINES." JOURNAL of Donetsk mining institute, no. 2 (2016): 20–33. http://dx.doi.org/10.31474/1999-981x-2016-2-20-33.
Повний текст джерела
12
Мінцер, О. П., О. В. Палагін та А. М. Новик. "ЛОГІКА ВИЗНАЧЕННЯ ЗДОРОВ'Я ІНДИВІДА ТА ПОПУЛЯЦІЇ. ЧАСТИНА 1. КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ". Medical Informatics and Engineering, № 1 (12 серпня 2021): 4–21. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2021.1.12186.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядається здоров'я людини як результат функціонування складної саморегулюючої системи, її емерджентні властивості. Аналізуються проблеми кількісного оцінювання здоров'я на основі прямих і непрямих методів дослідження, комплексних, багатокритеріальних і інтегральних оцінок. Обговорюються методологічні аспекти оброблення даних про здоров'я людини, методи згортання показників, індикатори стану паЦієнта. Запропоновано нове визначення здоров'я, підхід до розроблення моделей-класифікацій станів здоров'я пацієнтів і популяції, можливості оцінювання здоров'я на основі сукупності репрезентативних параметрів із урахуванням неповних і неточних знань про їх важливість та пріоритетність такого оцінювання.
13
Сулим, А. О., О. С. Сіора, О. О. Мельник, П. О. Хозя та Е. В. Третяк. "Розробка алгоритмічного та програмного забезпечення для визначення раціонального режиму ведення поїзда метрополітену". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 5(261) (26 жовтня 2020): 57–66. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-261-5-57-66.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розроблено алгоритмічне забезпечення для визначення раціонального режиму ведення поїзда метрополітену. В основу створення алгоритмічного забезпечення покладено вирішення багатокритеріальної задачі за методом задоволених вимог (головного критерію), в якості якого обрано мінімальну кількість споживання електроенергії з контактної мережі. Описано математичну модель та основні етапи алгоритмічного забезпечення для визначення раціонального режиму ведення поїзда метрополітену. На базі створеного алгоритмічного забезпечення розроблено програмне забезпечення в середовищі графічного програмування LabVIEW. Зображено зовнішній вигляд інтерфейсу розробленого програмного забезпечення. Описано послідовність роботи оператора з розробленим програмним забезпеченням. Апробовано розроблене програмне забезпечення шляхом порівняльного аналізу результатів теоретичних та експериментальних досліджень для однакових заданих умов експлуатації поїзда метрополітену. Тестування програмного забезпечення та умови його проведення здійснювались за спеціально розробленою методикою оцінки придатності. Підтверджено адекватність та правильність виконання досліджень за допомогою розробленого програмного забезпечення (розбіжність результатів досліджень не перевищує 5 %).
14
Косяковський, А., В. Давидов та А. Овчіннікова. "Математична модель забезпечення безпеки плавання буксирних складів, що штовхаються, на річках і в прибережній морській зоні". Озброєння та військова техніка 23, № 3 (26 вересня 2019): 117–22. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2019.3(23).117-122.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті визначено підходи до створення математичної моделі забезпечення безпеки плавання буксирних складів, що штовхаються, на річках і в прибережній морській зоні шляхом визначення сукупності параметрів, що підлягають дослідженню, і встановленню алгоритмічної залежності вихідного ефекту системи від їх значень. В якості показників ефективності розглянуто основні параметри, що впливають на експлуатацію і безпеку плавання буксирних складів, що штовхаються. Шляхом багатокритеріальної оптимізації в якості основних обрано такі показники: бокове відхилення центру мас рухомого складу від заданого маршруту; відстань до підводних і надводних навігаційних орієнтирів (небезпек) або поворотної точки від місцезнаходження буксирних складів, що штовхаються, на траєкторії їх руху, яка визначена за допомогою додаткової опції електронно-картографічної навігаційно-інформаційної системи, що допускає використання рухомого координатного курсору в режимі високоточного кутомірно-дальномірного пристрою способом автоматичного захоплення їм різних навігаційних об'єктів; імовірність отримання повної і достовірної інформації про місцезнаходження буксирного складу, що штовхається, на траєкторії його руху; середній час кругового рейсу буксирного складу, що штовхається. При подальших дослідженнях запропоновано встановити головний показник – середній час кругового рейсу, який обраний в якості критерію ефективності, що необхідно мінімізувати, а інші показники перевести в розряд обмежень.
15
Dovzhenko, N. M., V. V. Sobchuk, and M. O. Koval. "THE MATHEMATICAL MODEL OF MULTI-CRITERIAN OPTIMIZATION OF THE QUALITY OF SERVICE OF SENSOR NETWORKS USING THE PRINCIPLE OF JUSTICE." Telecommunication and information technologies, no. 3 (2019): 90–97. http://dx.doi.org/10.31673/2412-4338.2019.039097.
Повний текст джерела
16
Череп, О. Г., та К. Р. Рєпка. "ВИБІР МОДЕЛІ ДІАГНОСТИКИ ЙМОВІРНОСТІ БАНКРУТСТВА ПІДПРИЄМСТВА НА ОСНОВІ АДИТИВНОЇ ЗГОРТКИ В КОНТЕКСТІ ОЦІНКИ ЙОГО САНАЦІЙНОЇ СПРОМОЖНОСТІ". Visnik Zaporiz'kogo nacional'nogo universitetu. Ekonomicni nauki, № 2 (50) (12 серпня 2021): 88–93. http://dx.doi.org/10.26661/2414-0287-2021-2-50-17.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито сутність поняття «криза». Проаналізовано наукові роботи дослідників та визначено найбільш ґрунтовне тлумачення такої економічної категорії як «санація підприємства». Висвітлено мету проведення санації підприємства. Зазначено, що головним критерієм прийняття рішення щодо санації чи ліквідації підприємства є його санаційна спроможність та охарактеризовано дане визначення. Вказано загальні передумови санаційної спроможності. Також представлено більш розширений погляд на передумови санаційної спроможності підприємства, відповідно до якого вони поділяються нормативно-правові, загальноекономічні, ресурсні та фінансово-економічні. Встановлено, що вдале проведення санації підприємства не можливе без ефективного управління санаційною спроможністю. Зазначено два підходи до трактування поняття. Запропоновано структурно-логічну схему процесу управління санаційною спроможністю підприємства, яка орієнтована на здійснення своєчасної діагностики рівня санаційної спроможності підприємства, виявлення стратегічних розривів між наявним і бажаним рівнями та розробці програми заходів з метою підвищення санаційної спроможності, використовуючи при цьому відповідну санаційну стратегію та відповідні інструменти її відновлення. Визначено, що оцінка санаційної спроможності є дієвим інструментом, за допомогою якого можна визначити стан неплатоспроможності підприємства та його здатність не лише подолати кризу, визначити фактори впливу, що призвели до зниження рівня його окремих елементів, а й запобігати настання кризових явищ. Відзначено, що неабиякий вплив на оцінку санаційної спроможності має діагностика ймовірності банкрутства підприємства. Здійснено багатокритеріальний вибір моделей діагностики ймовірності банкрутства вітчизняних підприємств на основі адитивної згортки.
17
Бутко, Б. О. "СУТНІСНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРИТЕРІЇВ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЇ ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 61 (22 грудня 2020): 139–43. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-61-21.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрита сутнісна характеристика критеріїв підвищення ефективності інструмен-тів комерціалізації високотехнологічної продукції та визначено багатокритеріальний підхід до оцінки ефекти-вності даних інструментів. Розроблено горизонтальну класифікацію критеріїв підвищення ефективності ко-мерціалізації за функціональними аспектами діяльності підприємств, здійснено змістовний виклад та тлума-чення даних критеріїв, запропоновано систему кількісних показників ефективності діяльності, відповідних кожному з критеріїв. Метою дослідження є визначення оптимальних критеріїв оцінки ефективності комерці-алізації в горизонтальному, функціональному аспекті високотехнологічного сектору з урахуванням неринково-го середовища, формування багатокритеріального портфоліо аналізу цього ринку для подальшого створення відповідної багатофакторної моделі. Незважаючи на сучасні вітчизняні розробки, визначення найбільш опти-мальних критеріїв оцінки ефективності комерціалізації високотехнологічних продуктів залишається перспек-тивним завданням. Слід зазначити, що певні сфери бізнесу, пов’язані із потребами споживачів та неринковим середовищем, а саме маркетинг, імідж, інтеграція та екологія довгий час залишались поза увагою вітчизняних дослідників. Загалом, враховуючи запропоновані методологічні підходи до оцінки ефективності високотехноло-гічної комерціалізації, слід зазначити, що подальший розвиток багатокритеріального підходу до вдосконалення комерціалізації високотехнологічного продукту та технології полягає у створенні відповідної моделі, заснова-ної на поєднанні якісних та кількісних методів ефективності. Визначено дев'ять критеріїв оцінки ефективно-сті, а саме: економічний, технологічний, фінансовий, маркетинговий, ресурсний, соціальний, екологічний, імі-джевий, інтеграційний, котрі є чітким відображенням набору конкретних взаємозв'язків у галузі високотехно-логічних продуктів у кількісному та якісному вираженні та є достатньою умовою для подальшого моделюван-ня як складової стратегії комерціалізації високотехнологічного продукту.
18
Бурлака, О. А., С. В. Яхін, В. В. Падалка та А. О. Бурлака. "100 ТОН ЗА ГОДИНУ, А ЩО ДАЛІ? ПОРІВНЮЄМО ТА АНАЛІЗУЄМО ХАРАКТЕРИСТИКИ ФЛАГМАНСЬКИХ МОДЕЛЕЙ ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ ЗЕРНОЗБИРАЛЬНИХ КОМБАЙНІВ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (24 вересня 2021): 274–88. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.03.34.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджуються та порівнюються основні характеристики флагманських моделей зер-нозбиральних комбайнів відомих світових фірм та брендів: Claas Lexion 8900 Terra Trac; New Holland CR 9.80; Case IH Axial-Flow 9240; John Deere X9110; Fendt IDEAL 10T; Tribine T-1000. За результа-тами огляду визначено, що: 1. Продуктивність флагманських зернозбиральних комбайнів таких брендів перебуває в межах 40…80 т/год, наближається до позначки 100 т/год. Конструктивна маса таких зернозбиральних комбайнів знаходиться в межах 20…22 т. Ємність бункера коливається в межах 12500…18000 л., а це приблизно до 12…17 т додаткової ваги при повністю завантаженому зерном бункері нам комбайн, і відповідно, підвищення тиску через опорні рушії на ґрунт. При цьому проблема переущільнення ґрунту розв’язується через використання напівгусеничного ходу. Ефектив-не високопродуктивне використання комбайнів фірм та брендів Claas, New Holland, Case, John Deere, Fendt можливо за умови застосування тандему сукупно з тракторами, що агрегатують при-чепи зерновози. 2. Чи потрібне подальше зростання продуктивності зернозбиральних комбайнів за рахунок збільшення їхніх розмірів? Питання залишається відкритим та дискусійним. Досить цікавим є розв’язання такої проблеми у Сполучених Штатах Америки звичайним фермером – Беном Діленом. Він запропонував нову архітектоніку та компонувальну схему побудови високопродуктивно-го зернозбирального комбайна Tribine T-1000. У цій моделі застосовано модульну конструкцію, бункер є заднім модулем – причепом, ємність бункера збільшена до 35 м3. Вивантаження проводиться безпосередньо у кузов вантажівки на краю поля. Конструкція комбайна, що складаєть-ся з двох напіврам. Керовані задні колеса дають можливість застосування при русі «крабового ходу», що зменшує ущільнення ґрунту. Інновації Claas, New Holland, Case, John Deere, Fendt направ-лені на розробку автономної роботизованої сільськогосподарської техніки. Інновації Tribine крім роботизації направлені на системи екологічно ощадного землеробства. Аграріям України при виборі сучасного зернозбирального комбайна чи трактора можна порекомендувати багатокритеріальне оцінювання та надання переваги складній сільськогосподарській техніці одного бренду, що надалі полегшить розв’язання проблем з технічним сервісом та використанням. А чи буде оператор зерноз-бирального комбайна майбутнього знаходитись у кабіні під час збирання врожаю, чи буде керувати машиною дистанційно, покаже час.
19
Kuznietsov, M., O. Lysenko та O. Melnyk. "ЗАДАЧІ ОПТИМІЗАЦІЇ КОМБІНОВАНИХ ЕНЕРГОСИСТЕМ ЗА ЕКОНОМІЧНИМИ КРИТЕРІЯМИ". Vidnovluvana energetika, № 4(59) (26 грудня 2019): 6–14. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2019.4(59).6-14.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою даної роботи є вирішення багатокритеріальної задачі оптимізації для локальної енергосистеми (ЛЕС) з відновлюваними джерелами енергії (ВДЕ). В традиційній енергетиці основною задачею є мінімізація собівартості електроенергії, але при застосуванні відновлюваних джерел енергії на перший план виступає надійність енергозабезпечення, враховуючи мінливу природу генерації таких ВДЕ, як вітрові та сонячні електростанції. Предметом дослідження є пропорції вітрової, сонячної генерації та систем зберігання енергії, що забезпечують задані вимоги до надійності при мінімальній собівартості електроенергії. Особливістю даного дослідження є врахування невизначеності режимів споживання та використання відновлюваних джерел енергії. Методи дослідження включають застосування статистичного підходу та імітаційне генерування випадкових процесів для стохастичної оптимізації витрат. В якості вихідних даних використовуються історичні (статистичні) дані про споживання енергії та кліматичні фактори, які впливають на генерацію. Для показників надійності істотними є не лише середні значення, а й показники варіації (дисперсія, щільність розподілу, граничні відхилення). Невизначеність, пов'язана з відновлюваними джерелами, може призвести до невизначеності експлуатаційних витрат. Додатковим джерелом невизначеностей є змінний характер споживання електроенергії. Ризики проекту полягають в небезпеці втратити частину енергії чи не забезпечити потреби споживача. Наявність акумуляторів енергії знижує ризики, але збільшує вартість проекту. Результатом дослідження є спосіб оптимізації такої системи. Ризик можна визначити як дисперсію випадкової складової, тоді цільовими функціями будуть собівартість енергії та стандартне відхилення небалансу потужностей. Для пошуку оптимального рішення при двох критеріях застосовано математичну модель поточного стану енергосистеми з різнотипними ВДЕ та системою акумулювання. Огинаюча множини станів є лінією можливих оптимальних значень. Обмеженнями задачі є вимоги до надійності, наприклад довірча імовірність небалансу генерації та споживання. Бібл. 11, табл. 2, рис. 3.
20
Кійко, С. Г. "Управління ризиками при реалізації енергетичної програми підприємства". Системи озброєння і військова техніка, № 4(64), (17 грудня 2020): 75–85. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2020.64.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Сьогодні для авіабудування ПрАТ “Дніпроспецсталь” виплавляє більше ста марок сталей і сплавів з особливими експлуатаційними властивостями. Подальший розвиток підприємства та забезпечення конкурентоспроможності цієї та іншої продукції пов’язано з управлінням портфелем енергозберігаючих проектів, спрямованих на виконання таких завдань, як оптимізація енергетичного балансу, мінімізація споживання енергоресурсів, оптимізація енергоефективності та ін. На прикладі ПрАТ “Дніпроспецсталь” розглянуто основні етапи процесу управління ризиками для підприємств оборонно-промислового комплексу України. Акцент зроблено на розробці методів і моделей формування портфеля проектів енергозбереження з урахуванням стратегічних цілей обмеженості ресурсів і ризиків, яка дозволяла б здійснювати багатокритерійний вибір проектів, враховуючи при цьому: різноманітність вирішуваних завдань на металургійних підприємствах; планування реалізації проектів в різному часовому аспекті, що існують між проектами взаємозв'язку і координаційні узгодження, ризики, а також механізми фінансування. Розглянуто організаційні аспекти управління ризиками при реалізації проектів енергозбереження на металургійному підприємстві. В результаті реалізації процесів системи управління ризиками визначено перелік критичних ризиків і їх власників, проведена оцінка причин ризиків, розроблені заходи щодо їх управління. Розглянуто методи аналізу ризиків та невизначеності при управлінні портфелем проектів з використанням методів матриць взаємовпливу, векторного аналізу і багатокритеріальної експертної оцінки сукупного ризику. Практичне застосування такого підходу істотно підвищує можливість вибору найкращого проекту для реалізації з урахуванням сукупного ризику проекту в портфелі. Крім того, це дає можливість визначити і оцінити взаємовплив проектів через зміну сукупних ризиків проектів при їх одночасній реалізації. За допомогою запропонованого підходу і моделей оцінювання ризиків був сформований портфель проектів енергозбереження ПрАТ “Дніпроспецсталь”, куди увійшли перспективні до реалізації проекти у відповідності до енергетичної стратегії.
21
Тютюник, Вадим, Ольга Тютюник, Микола Удянський та Олександр Ященко. "Кластеризація регіонів України за рівнем небезпеки та шляхи підвищення ефективності функціонування єдиної державної системи цивільного захисту в умовах невизначеності вхідної інформації про виникнення надзвичайних ситуацій". Науковий вісник: Цивільний захист та пожежна безпека, № 1(11) (6 липня 2021): 75–84. http://dx.doi.org/10.33269/nvcz.2021.1(11).75-84.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлено результати класифікації території України за рівнем небезпеки життєдіяльності населення в умовах виникнення надзвичайних ситуацій (НС) різного походження. Аналіз проведено шляхом комплексного розгляду кількості виникнення НС природного та техногенного характеру за 2015–2019 рр. Класифікацію регіонів держави виконано за допомогою кластерного аналізу, який полягає у знаходженні груп схожих об’єктів у вибірці даних, так званих кластерів. У результаті класифікації за кількістю виникнення НС природного характеру області України об’єднано у три кластери. До першого кластеру, з високим рівнем виникнення НС, віднесено області де кількість виникнення НС природного характеру знаходиться на рівні 7–8 подій на рік. До другого кластеру, з середнім рівнем виникнення НС, віднесено області де кількість виникнення НС природного характеру знаходиться на рівні 4–6 подій на рік. До третього кластеру, з відносно низьким рівнем виникнення НС, віднесено області де кількість виникнення НС природного характеру знаходиться на рівні до 3 подій на рік. У результаті класифікації за кількістю виникнення НС техногенного характеру області України об’єднано у три кластери. До першого кластеру, з високим рівнем виникнення НС, віднесено області де кількість виникнення НС техногенного характеру знаходиться на рівні 5–6 подій на рік. До другого кластеру, з середнім рівнем виникнення НС, віднесено області де кількість виникнення НС техногенного характеру знаходиться на рівні 3–4 подій на рік. До третього кластеру, з відносно низьким рівнем виникнення НС, віднесено області де кількість виникнення НС техногенного характеру знаходиться на рівні до 2 подій на рік. За результатами проведеного кластерного аналізу регіонів України дана оцінка ефективності функціонування Єдиної державної системи цивільного захисту (ЄДСЦЗ). З урахуванням невизначеності параметрів, які впливають на умови нормального функціонування території держави, запропоновано створення ефективної інформаційно-аналітичної підсистеми управління процесами запобігання та ліквідації НС при комплексному включені в діючу ЄДСЦЗ по вертикалі від об’єктового до державного рівнів, різних функціональних елементів територіальної системи моніторингу НС та системи ситуаційних центрів. Виходячи з проведеного аналізу встановлено, що функціонування ЄДСЦЗ, а відповідно й інформаційно-аналітичної підсистеми управління процесами запобігання та ліквідації НС, відбувається в умовах імовірності виникнення небезпек для регіонів держави. Така динаміка обумовлюється невизначеністю параметрів, які впливають на умови нормального функціонування території України. У зв’язку з цим виникає проблема прийняття оптимальних антикризових рішень в умовах невизначеності щодо забезпечення відповідного рівня безпеки життєдіяльності держави. Показано, що процедура прийняття управлінських рішень ускладнюється тим, що необхідними умовами ефективності рішень є їх своєчасність, повнота й оптимальність. Тому, підвищення ефективності прийнятих рішень пов'язане з необхідністю рішення задачі багатокритеріальної оптимізації в умовах невизначеності, що потребує розробки формальних, нормативних методів і моделей комплексного рішення проблеми прийняття рішень в умовах багатокритеріальності й невизначеності при управлінні процесами запобігання та ліквідації НС для забезпечення ефективного функціонування ЄДСЦЗ.
22
Грищук, Руслан Валентинович. "Застосування багатокритеріальної моделі інтегральної оптимальності в задачах моделювання процесів нападу на інформацію Р-перетвореннями". Ukrainian Information Security Research Journal 11, № 3(44) (15 серпня 2009). http://dx.doi.org/10.18372/2410-7840.11.4022.
Повний текст джерела