Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Аудиторії.
Статті в журналах з теми "Аудиторії"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Аудиторії".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Юник, І. Д. "ЗАПАМ’ЯТОВУВАННЯ ЦІЛЬОВОЮ АУДИТОРІЄЮ АТРИБУТІВ БРЕНДУ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОГО ПРАЦІВНИКА ВИШУ". Pedagogical Sciences: Theory and Practice, № 3 (10 січня 2022): 181–87. http://dx.doi.org/10.26661/2786-5622-2021-3-25.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено специфіку запам’ятовування цільовою аудиторією атрибутів бренду науково-педагогічного працівника закладу вищої освіти, до яких віднесено прізвище, ім’я, по батькові фахівця або використаний ним псевдонім, конструкти його габітарного іміджу та індивідуальний стиль бренд-комунікації. Диференційовано негативний полюс модальності відкладеного попиту на бренд-пропозицію у сфері бізнесу і традиційність вияву означеного явища у сфері вищої освіти як одного з факторів формування довгострокової лояльності до бренд-пропозиції науково-педагогічного працівника. Обґрунтовано доцільність семантичного ототожнення понять «впізнаваність атрибутів бренду» і «поінформованість про атрибути бренду» та ієрархічно-семантичну зверхність над ними поняття «обізнаність в атрибутах бренду», яке передбачає наявність у цільової аудиторії не мінімального, а саме достатнього обсягу інформації про бренд для прийняття бренд-орієнтованого рішення в умовах висококонкурентного освітньо-наукового середовища. З’ясовано причини та специфіку прямої кореляції обізнаності цільової аудиторії в атрибутах бренду фахівця та ступеня лояльності певного сегменту цільової аудиторії до нього. Проаналізовано алгоритм запам’ятовування ознак атрибутів бренду науково-педагогічного працівника вишу представниками його цільової аудиторії на основі вихідних положень теорії трикомпонентної структури пам’яті особистості. Аргументовано «параболічний» вплив інтенсифікації інформаційного потоку у бренд-комунікації на ефективність прийняття цільовою аудиторією рішень щодо взаємодії із брендом науково-педагогічного працівника закладу вищої освіти. Доведено, що прийняття представниками цільової аудиторії щонайменше одного схвального рішення на користь бренду науково-педагогічного працівника закладу вищої освіти оптимізує локалізаційний аспект функціонування їх довгострокової пам’яті, сприяючи структурно-хронологічній компресії процесу прийняття повторного аналогічного рішення. Наголошено на деструктивному впливі денотативних і конотативних викривлень інформації про бренд науково-педагогічного працівника вишу на впевненість цільової аудиторії у достовірності ознак атрибутів цього бренду.
2
Поплавський, Михайло. "Соціальні мережі як інструмент просування вищого навчального закладу (на матеріалах КНУКіМ)". Український інформаційний простір, № 1(7) (20 травня 2021): 14–30. http://dx.doi.org/10.31866/2616-7948.1(7).2021.233777.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті аналізуються особливості та ефективність застосування SMM-технологій Київським національним університетом культури і мистецтв, як провідним закладом вищої освіти у сфері культури, у напрямі просування своїх освітніх послуг та брендингу закладу.
Наголошено на значенні соціальних мереж у просуванні освітніх послуг і бренда університету, особливо у світлі статистичних даних світових аналітичних агентств про кількість інтернет-користувачів, констатовано недостатність володіння модераторами сторінок ЗВО в соцмережах механізмами залучення уваги аудиторії через соціальні платформи.
Акцентовано увагу на тому, що ситуація на ринку освітніх послуг вимагає від українських ЗВО не лише створювати конкурентоспроможні освітні послуги, а й постійно вдосконалювати свої маркетингові комунікації для залучення аудиторії, бути компетентними в тому комунікаційному середовищі, у якому функціонує їхній навчальний заклад, з метою просування своїх пропозицій.
На прикладі сторінок КНУКіМ у соціальних мережах Facebook та Instagram наведено дані про ефективність застосування SMM-технологій факультетами університету, зокрема представлено рейтинг сторінок останніх в Instagram за коефіцієнтами охоплення та залучення аудиторії тощо. Звернено увагу на значення персонального бренда «Михайло Поплавський» під час просування КНУКіМ у соцмережах, з огляду на положення, що цільова аудиторія завжди більше довіряє тим закладам, за якими стоїть конкретна особистість.
Наголошено на тенденціях подальшого розвитку соціальних мереж, які закладам вищої освіти треба врахувати під час розробки стратегії маркетингу в соціальних мережах. Зроблено висновок, що активна присутність ЗВО в соціальних мережах може стати вирішальним інструментом досягнення перемоги в конкурентній боротьбі вишу на ринку освітніх послуг. Водночас важливою умовою ефективного просування ЗВО є правильний вибір найбільш популярної соціальної мережі, або соціальних мереж, відповідно до цільової аудиторії, на яку ЗВО скеровують свій вплив. Сучасним закладам вищої освіти необхідно активніше взаємодіяти з аудиторією в соціальних мережах, вивчаючи її смаки та уподобання, тим самим визначаючи найбільш дієві підходи до побудови комунікаційної політики закладу.
3
Maksymets, Vira, та Mariia Orel. "Маніпулятивні механізми впливу, ефективність їхнього застосування сучасними іноземними та украінськими політичними лідерами". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 1 (29 травня 2017): 65–80. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2017-01-65-80.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто загальнотеоретичний аналіз інструменту маніпулювання впливу на аудиторію. Досліджено маніпулятивні технології як інструмент навіювання думки аудиторії у процесі формування суспільної опінії. Показано основні лінгво-маніпулятивні технології у формуванні суспільної думки. Проаналізовано фактори особистості у формуванні та здійсненні зовнішньої політики, виокремлено особливості даних типів політичних лідерів. Досліджено промови політичних лідерів як засіб маніпулятивного впливу на формування думки масової аудиторії. У даній статті розглянуто фактор особистості у формуванні та здійсненні зовнішньої політики таких політичних лідерів Федеративної Республіки Німеччини, України, Сполучених Штатів Америки, Російської Федерації як: Ангела Меркель, Порошенко Петро Олексійович, Дональд Трамп, Путін Володимир Володимирович.
4
Maksymets, Vira, та Mariia Orel. "Маніпулятивні технології формування політичних промов В. Путіна". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 1 (3) (26 квітня 2018): 55–60. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2018-01-55-60.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано інструмент маніпулювання впливом на аудиторію та досліджено промови політичного лідера В. Путіна як засіб маніпулятивного впливу на формування думки масової аудиторії. Установлено, що маніпулювання є розповсюдженою формою міжособистісного спілкування, яка розкриває вплив на партнера зі спілкування задля досягнення своїх прихованих мотивів. До інструментів маніпулювання можна віднести мову, емоції, повтори, зміни темпу, дроблення, однонаправлене прийняття рішення, скорочення контакту. Результат аналізу дослідження використання маніпулятивних технологій як вплив на масову аудиторію дають підставу виокремити завдання кожної визначеної мовної технології у формуванні масової опінії в політичних відносинах. Варто враховувати також і те, що мовні маніпулятивні технології є частиною великого процесу координування свідомості людей і спрямовування їхнього рішення в потрібному для оратора напрямі. Саме тому в більшості випадків ці маніпулятивні стратегії важко відрізнити. Питання щодо того, як уникнути маніпулювання, залишається відкритим. Із погляду мови, протистояти цьому не можливо. Але багато що залежить від адресата, який сприймає текст. У цій статті проаналізовано політичні промови В. Путіна та доведено, що політичні лідери використовують різноманітні засоби маніпулювання, приділяючи особливу увагу мовному. Таким чином уживаючи всі маніпулятивні технології, щоб аудиторія неусвідомлено підлаштовувалися під рішення оратора.
5
Войтко, Олександр. "ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ ВІДКРИТИХ ДЖЕРЕЛ ПРИ РОЗРОБЛЕННІ ПАСПОРТУ ЦІЛЬОВИХ АУДИТОРІЙ В ІНТЕРЕСАХ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЧНОГО НАРАТИВУ ДЕРЖАВИ". Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 40, № 1 (9 червня 2021): 169–74. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2021-40-1-169-174.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглядається аналіз відкритих джерел який базується на методі OSINT розвідки при розроблені паспорту цільової аудиторії в інтересах реалізації стратегічного наративу держави.
Для досягнення мети статті автором узагальнені підходи до аналізу відкритих джерел інформації та розроблено пропозиції щодо формування паспорту цільової аудиторії. Визначено процес ведення розвідки з відкритих джерел інформації, обґрунтовані критерії які висуваються до розвідданих отриманих з відкритих джерел інформації. Розглянуто типи ведення такої розвідки. Узагальнені критерії дали можливість визначити перелік програмних продуктів, які раціонально використовувати при проведенні розвідки з відкритих джерел, а також проведено короткий огляд та можливості цих програмних продуктів.
З метою узагальнення та систематизації отриманих розвідданих з відкритих джерел автором запропоновано створення паспорту цільової аудиторії. Розглянуто загальну структуру самого бланку паспорту та особливості структури заповнення отриманої інформації з відкритих джерел.
Запропонований підхід щодо аналізу відкритих джерел при розроблені паспорту цільової аудиторії в інтересах реалізації стратегічного наративу держави надасть можливість вірно побудувати та реалізувати систему інформаційної безпеки у воєнній сфері у формі стратегічних комунікацій Міністерства оборони та Збройних Сил України. Проведений аналіз надасть можливість визначити основні потреби та вразливі місця цільових аудиторій та реалізувати інтереси держави у вигляді підтримки населення щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в ЄС та НАТО.
6
Кацалап, Віталій, Сергій Ковальов та Олександр Марченко. "Моделювання моніторингу когнітивного інформаційного простору сил оборони України". Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 42, № 3 (17 грудня 2021): 97–104. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2021-42-3-97-104.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються питання теоретичного обґрунтування процесів моделювання моніторингу когнітивного інформаційного простору сил оборони України. Водночас, через брак знань з теорії та практики моделювання моніторингу когнітивного інформаційного простору дослідження проводились в основному шляхом “дзеркального” відображення порядку визначення зміни намірів у поведінці суб’єктів інформаційно-психологічного впливу, як для сил оборони так і для противника. Обґрунтування змісту процесу моделювання моніторингу когнітивного інформаційного простору в інтересах організації інформаційно-психологічного впливу сил оборони обумовлюються неможливістю вільного доступу до цільових аудиторій противника та збору необхідної інформації, а також невідповідністю оцінювання за ступенем зміни їх поведінки.
Наведені характеристики класифікують цільові аудиторії та суб’єкти інформаційно-психологічного впливу за визначеними показниками дистанційного інформаційного управління соціальною та індивідуальною поведінкою можливих об’єктів інформаційно-психологічного впливу. Використовуючи сформульовані умови та спираючись на психологічні і психофізіологічні характеристики індивіда формують базу вразливостей поведінки цільової аудиторії, що відображає залежність зміни уявлень про показники соціальної поведінки від інтенсивності зовнішніх негативних інформаційно-психологічних впливів.
Алгоритм сприйняття інформації формує когнітивний інформаційний простір певної цільової аудиторії. Тому застосування моделювання запланованої поведінки під час моніторингу когнітивного інформаційного простору надає можливість знехтувати завищені суб'єктами малі значення ймовірностей. Запропонований підхід моделювання моніторингу когнітивного інформаційного простору сил оборони дозволяє отримати вихідні дані за якими буде побудова модель поведінки цільової аудиторії в будь-яких умовах обстановки.
7
Тарас, Григорчук, та Тадля Олександр. "НОСТАЛЬГІЯ ЯК ЧИННИК ПОШИРЕННЯ КУЛЬТУРНИХ ПРОДУКТІВ". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ) 35 (6 лютого 2021): 270–76. http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.v35i0.398.
Повний текст джерелаАнотація:
Висвітлено сутність ностальгії як феномена, що налаштовує свідомість людини до повернення в середовище особисто чи опосередковано пережитих емоцій з минулого. Проведено класифікацію ностальгії та проаналізовано особливості проявів окремих її видів у межах вікової 55-65-річної цільової аудиторії. Представлено рівні ностальгії в якості чинників, що можуть сформувати передумови для розробки суб’єктами культурних індустрій запитаних культурних продуктів, а в наслідку широкої їх популяризації та поширення в середовищах наявних і потенційних цільових аудиторій.
8
Бойченко, М. К. "МЕХАНІЗМ СПРИЙНЯТТЯ АУДИТОРІЄЮ ХАРИЗМАТИЧНИХ ОЗНАК ПУБЛІЧНОЇ ОСОБИСТОСТІ". Nova fìlologìâ, № 84 (30 грудня 2021): 20–31. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-3.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття містить обґрунтування вербально-графічної моделі механізму сприйняття аудиторією харизматичних ознак публічної особистості. Для реалізації мети дослідження автором запропоновано узагальнену класифікацію ознак формальних і неформальних особистостей публічних харизматичних лідерів. У процесі теоретичного пошуку було виявлено необхідність формування складу оптимального термінологічного інструментарію, покликаного забезпечити повноту й однозначність наукового опису феномену комунікативної поведінки публічної харизматичної особистості та механізму сприйняття аудиторією харизматичних ознак публічної особистості. У результаті аналізу пропонованих авторами з різних галузей (психології, соціології, лінгвістики) ознак харизматичної комунікації у статті було запропоновано поділ на цільові ознаки та засоби актуалізації цілей спілкування. З метою створення зазначеної вище моделі за результатами теоретичного пошуку у статті було систематизовано особистісні характеристики мовця, представника аудиторії, умови комунікації, що можуть впливати на сприйняття харизматичних ознак. Для уникнення розуміння харизми в широкому сенсі автор роботи надає своє визначення цього явища, що відповідає меті започаткованого міждисциплінарного дослідження. У роботі представлено вербально-графічну модель механізму сприйняття аудиторією харизматичних ознак публічної особистості, що була розроблена на основі піраміди сфер духовного буття індивіда О. Клименюка. Запропонована модель представляє зазначений механізм як взаємодію двох систем, харизматичного мовця і реципієнта, який має певний культурний рівень, у навколишньому середовищі (конкретні умови комунікації). Ця модель обґрунтовує процес вибору оптимальних вербальних і невербальних засобів комунікації для здійснення максимального харизматичного впливу на реципієнта. Вказано на перспективність використання моделі в майбутніх міждисциплінарних дослідженнях здійснення сугестивного впливу лідера-мовця на аудиторію.
9
Джига, Т. В. "Особливості аудиторії політичної реклами". Наукові записки Інституту журналістики 6 (2002): 140–43.
Знайти повний текст джерела
10
Савчук, Т. О., та М. В. Руденко. "УДОСКОНАЛЕНИЙ АЛГОРИТМ ПРОВЕДЕННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ПРЕЗЕНТАЦІЙ ЗІ ЗВОРОТНОЮ КОМУНІКАЦІЄЮ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 6 (14 лютого 2022): 50–57. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.6.7.
Повний текст джерелаАнотація:
Натепер інформація є найбільш цінним ресурсом у сучасному світі, є безліч способів донесення інформації до кінцевого користувача. Одним із таких способів є проведення презентацій. Зазвичай презентація – це набір слайдів, наповнених певною інформацією. Презентації проводяться перед певною аудиторією із залученням спікера, який своєю чергою доносить інформацію зі слайдів. Презентації проводяться у самих різних випадках і ситуаціях, від шкільних предметів до професійних зустрічей. Якість інформації, що буде донесена чи засвоєна слухачами, напряму залежить від виступу доповідача, але також досить важливим фактором є сам процес подання інформації. Основною проблемою будь-якої презентації є сухість та одноманітність презентації. Зазвичай доповідач створює наповнені текстом слайди та «читає» інформацію з них. Саме тому процес донесення інформації до користувачів потребує удосконалення, що своєю чергою визначає актуальність кваліфікаційної роботи. Одним з важливих етапів проведення інтерактивних презентацій є взаємодія з аудиторією, саме завдяки цьому забезпечується зв’язок доповідача та аудиторії. Зазвичай взаємодія забезпечується шляхом створення запитань до аудиторії. Це може бути опитування чи будь-яка інформація, яку потрібно донести до слухачів. Запропоновано удосконалений алгоритм проведення інтерактивних презентацій за рахунок можливості вибору режиму ідентифікації слухача презентації та використання інтерактивного опитування для покращення якості проведення презентацій. Запропонований функціонал допоможе збільшити кількість запитань від слухачів до оратора за рахунок анонімного режиму ідентифікації, а також допоможе доповідачам налагодити зворотний зв’язок з аудиторією за рахунок інтерактивного опитування, що загалом збільшить якість проведення виступів та презентацій.
11
Loiko, Valeriia, та Yelyzaveta Loiko. "ЗАСТОСУВАННЯ ІНСТРУМЕНТІВ ІНТЕРНЕТ-МАРКЕТИНГУ ЯК СУЧАСНОГО ЗАСОБУ РЕКЛАМНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 1, № 5 (3 квітня 2020): 45–55. http://dx.doi.org/10.32750/2020-0104.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто питання застосування інструментів Інтернет-маркетингу як сучасного засобу рекламної діяльності підприємства. Проведено аналіз кількості користувачів соціальних мереж, яких в Україні є більше, ніж 19 млн. осіб. Найбільш популярною мережею серед українців є Facebook, ним користується 13 млн. користувачів. Друге місце по популярності займає Instagram, аудиторія якого складає 11 млн. користувачів. И трете місце займає LinkedIn з аудиторією 2,9 млн. користувачів. У статті запропоновано метод залучення нових потенційних клієнтів промислового підприємства за рахунок створення та налаштування реклами у соціальних мережах та використання інструменту Інтернет-маркетингу – SMM (Social Media Marketing). Запропоновано налаштувати та використовувати протягом 30 днів таргетировану рекламу у Facebook. Facebook є найбільш популярною соціальною мережею для українських користувачів. Розроблено наступний алгоритм налаштування та запуск таргетированой реклами у Facebook, у якому виділено наступні етапи створення та налаштування реклами. Перший етап: обрання цілей рекламної компанії. Запропоновано обрати інструмент «Трафік». Другий етап: оптимізація бюджету кампанії. Запропоновано обрати бюджет у розмірі 840 грн на день (еквівалент 30$). Третій етап: назва компанії та місце, куди буде йти трафік. Це сайт, а саме, сторінка на сайті, де люди можуть приєднатися до розробленого комьюніті. Четвертий етап: встановлення рамок для бюджетної компанії. Встановлюється вручну за домовленістю із замовником реклами. П’ятий етап: налаштування аудиторії. Обрання регіону, у якому буде відображатися реклама. Обрання віку, статі та детального таргетингу. Шостий етап: оформлення реклами для показу. На цьому кроці доцільно обрати платформи та оформити кінцевий вид реклами. Розроблений алгоритм налаштування та запуску таргетированой реклами у Facebook сфокусований на максимальне інформування зацікавленої аудиторії покупців, що дозволить збільшити обсяги продажів продукції підприємства. Рекламна компанія розрахована на 30 днів з бюджетом у 28 000 грн. Розрахована на чоловіків та жінок віком від 18 років до 65+. Як показує досвід маркетингової фірми, такий вид реалізації рекламної кампанії виробничого підприємства є найбільш ефективним.
12
Костюк, Ю. В. "Взаємодія регіональної радіостанції та аудиторії". Держава та регіони. Серія: Соціальні комунікації, № 2 (22) (2015): 94–98.
Знайти повний текст джерела
13
Bilohrats, K. "МЕДІЙНІ МАНІПУЛЯЦІЇ ДОВІРОЮ ЦІЛЬОВОЇ АУДИТОРІЇ". State and Regions. Series: Social Communications, № 3(47) (11 листопада 2021): 66. http://dx.doi.org/10.32840/cpu2219-8741/2021.3(47).9.
Повний текст джерелаАнотація:
<p><strong><em>The purpose of the article.</em></strong><em> Unscrupulous media use manipulative influence to shape public opinion, in some cases it can be considered effective. The purpose of the study is to investigate the peculiarities of the perception of the target audience for which the content is created and the potential trust of this audience to the published.</em></p><p><strong><em>Research methodology.</em></strong><em> The article uses a general scientific method of analyzing the literature on the subject, namely – the question of trust of the target audience and methods of manipulation of media recipients. During the study, empirical methods were used to observe the object of study and compare the results of the survey, also complex methods of analysis and synthesis were used to interpret the results obtained during the research.</em></p><p><strong><em>Results.</em></strong><em> Researcher O. Fedorov argued that manipulation can be destroyed by three ways of critical analysis, which depends on the levels of perception of information by the audience: naive-primitive/fable (emotional), plot-motivational (sensory), creative/complex identification (mental). This statement was taken as a basis in a survey of 212 people to find out how recipients react to what is published and what exactly can affect them. Three questions were asked regarding the levels of perception of information. The first question was whether the recipients would agree with what was said if the journalists would express themselves emotionally during the TV show, the second question – about the story in general and the rationale for the information presented in it, the third question is about the importance of arguments and facts.</em></p><p><strong><em>Novelty.</em></strong><em> The survey found that it is most effective to manipulate the audience with: emotional presentation of information; forgery of evidence, ie manipulation of information, violating journalistic standards; spectacular the method of presenting information; slow and consistent impact through published materials; using subtexts in seemingly reasoned logical materials.</em></p><p><strong><em>Practical significance.</em></strong><em> The most effective manipulations of the target audience that can be carried out by mass media are defined, also ways of detection of influence of dishonest media are offered.</em></p><p><strong><em>Key words:</em></strong><em> mass media, manipulations, trust.</em></p>
14
КИЯНИЦЯ, Євгенія. "КОНТЕНТ І ТАРГЕТИНГ – ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ НОВІТНЬОЇ МЕДІАЛОГІЇ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Філологія, № 1 (5 серпня 2021): 63–67. http://dx.doi.org/10.32689/maup.philol.2021.1.10.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті запропоновано використовувати таке сучасне поняття, як медіалогія, яке синтезує різні на- укові напрями в джерело, що сприяє формуванню медіапростору з усіма його аспектами. Рекомендується розглядати його як таке, що поєднує можливості створення контенту, який задовольнятиме потреби різ- них цільових аудиторій. Отже, медіалогія тлумачиться як соціально-комунікаційний науково-практичний напрям, що об’єднує концептуальні підходи до обрання необхідної цільової аудиторії, а також, ураховуючи те, що дає нам подібний таргетинг, забезпечує формування контенту, який відповідатиме запитам цієї ау- диторії, її потребам і необхідній емоційній атмосфері. У статті додатково пропонується застосовувати колабораційний підхід до двох наукових течій: журналістики та маркетингу.
15
Бондаренко, Т. Г. "Формування аудиторії через промоцію діяльності телеведучого". Держава та регіони. Серія: Соціальні комунікації, № 4 (28) (2016): 40–44.
Знайти повний текст джерела
16
Кишеня, Ю. "Репрезентація концепту Ураїна для іноземної аудиторії". Актуальні питання іноземної філології, № 10 (2019): 149–55.
Знайти повний текст джерела
17
Синоруб, Г. П. "Специфіка формування медійної компетентності інтернет-аудиторії". Наукові записки Інституту журналістики 51, квітень - червень (2013): 160–63.
Знайти повний текст джерела
18
Юшко, В. В. "Емоційне реагування аудиторії на телевізійний контент". Вісник Харківської державної академії культури. Серія: Соціальні комунікації, вип. 49 (2016): 131–38.
Знайти повний текст джерела
19
Юшко, В. В. "Емоційне реагування аудиторії на телевізійний контент". Вісник Харківської державної академії культури. Серія: Соціальні комунікації, вип. 49 (2016): 131–38.
Знайти повний текст джерела
20
Кочкіна, Н. "Дослідження мотивації підліткової аудиторії українських споживачів". Маркетинг в Україні, № 1, січень - лютий (2013): 34–43.
Знайти повний текст джерела
21
Юшко, В. В. "Емоційне реагування аудиторії на телевізійний контент". Вісник Харківської державної академії культури. Серія: Соціальні комунікації, вип. 49 (2016): 131–38.
Знайти повний текст джерела
22
Балюн, О. О. "Актуальні питання досліджень телевізійної аудиторії України". Поліграфія і видавнича справа, № 1 (73) (2017): 145–53.
Знайти повний текст джерела
23
Шумарова, Н. "Концепт "радість" в інтерпретації студентської аудиторії". Стиль і текст, Вип. 15 (2013): 51–58.
Знайти повний текст джерела
24
Юшко, В. В. "Емоційне реагування аудиторії на телевізійний контент". Вісник Харківської державної академії культури. Серія: Соціальні комунікації, вип. 49 (2016): 131–38.
Знайти повний текст джерела
25
Балюн, О. О. "Актуальні питання досліджень телевізійної аудиторії України". Поліграфія і видавнича справа, № 1 (73) (2017): 145–53.
Знайти повний текст джерела
26
Рудакова, Тетяна, та Артем Онкович. "YOUTUBE-КАНАЛИ В УКРАЇНІ". Молодий вчений, № 1 (101) (31 січня 2022): 43–46. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2022-1-101-9.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню українських YouTube-каналів. Зокрема, здійснено висвітлення історичної тематики. Проаналізовано специфіку YouTube-каналу братів Капранових «імені Т.Г. Шевченка», YouTube-каналу «Історія без міфів», проекту «Історія з м’ясом», програми «Яневський про Бандеру». Встановлено, що YouTube перебуває на тому етапі свого розвит-ку, коли його аудиторія зростає, переходячи від традиційних ЗМІ і роблячи YouTube новим, ще не вивченим, медіа в системі соціальних комунікацій. Ви-явлено тенденції сучасних процесів у сфері YouTubе, проблему вибору мови для подачі контенту. Розглянуто перспективи створення конкурентоспромо-жних національних YouTube-каналів серед світових трендів. Проведено ана-ліз YouTube-каналів та досліджено питання формування якісної концепції, що має відповідати запитам аудиторії, з дотриманням журналістських стан-дартів.
27
Шийка, Юлія, та Олена Горобець. "ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ АУДІОВІЗУАЛЬНОЇ ПРОДУКЦІЇ НА ПРИКЛАДІ ФІЛЬМУ ПІТЕРА ФАРРЕЛЛІ «ЗЕЛЕНА КНИГА»". Молодий вчений, № 4 (92) (30 квітня 2021): 220–23. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-4-92-46.
Повний текст джерелаАнотація:
Перехід від аналогового телебачення до цифрового, швидке зростання кіноіндустрії, Інтернету, глобалізація та легкий доступ до мультимедійних матеріалів є тими факторами, що сприяли успіху аудіовізуального перекладу. Сьогодні переклад сценаріїв кінофільмів викликаний гострою необхідністю ознайомити міжнародну аудиторію з певною аудіовізуальною продукцією. Локалізація мультимедіа, або іншими словами переклад відео, графіки, анімації, GIF чи інфографіки є основою інтернаціонального розповсюдження аудіовізуальної продукції, а відтак припливу аудиторії, що своєю чергою призводить до стабільного фінансового зростання компаній-виробників. Однак, локалізація цього контенту може виявитися доволі складним завданням, оскільки контент повинен відповідати нормам та принципам місцевої культури. У статті зроблений короткий огляд методів перекладу аудіовізуальної продукції. Проведено аналіз українських субтитрів до кінострічки Пітера Фарреллі «Зелена книга» та виокремлено неточності у перекладі.
28
Перетяка, Сергій Миколайович. "Дослідження динаміки акумулювання вуглекислого газу в приміщеннях". Scientific Works 84, № 1 (14 грудня 2020): 79–84. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v84i1.1874.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті проаналізовано небезпека впровадження заходів підвищення енергоефективності в приміщеннях закладів освіти без урахування їх впливу на людину.
Встановлено, що певні заходи з одного боку підвищують температуру в аудиторіях, наближаючи її до комфортної, з іншого боку погіршують якість повітря, що безпосередньо впливає на організм людей, які навчаються та навчають. Тому потрібен аналіз і порівняння не тільки витрат енергії на опалення, а і їх влив на якість повітря, зокрема концентрації вуглекислого газу.
Метою роботи є пошук шляхів покращення якості повітря (безпечна концентрація вуглекислого газу) у навчальних корпусах Одеського національного морського університету (ОНМУ). Об’єктом дослідження є навчальні аудиторії ОНМУ. Предмет дослідження – концентрація діоксиду вуглецю в аудиторії.
Проаналізовано структуру комунальних видатків університеті, визначені пріоритетні напрямки, чітко визначені, що головними «флагманами» видатків є теплопостачання та електроенергія.
Розглянуто, як відмінність температури від норми та підвищена концентрація СО2 впливають на організм людини. Простежено, які норми концентрації вуглекислого газу запропоновані у розвинутих країнах світу. Встановлено, що мінімізація втрат енергії за рахунок уповільнення вентиляції приміщень суттєво погіршує якість повітря за рахунок стрімкого зростання концентрації вуглекислого газу.
Заміна старих вікон на «енергоефективні» без змін в системі вентиляції ще більш ускладнює ситуацію з якістю повітря. Проведені експериментальні дослідження динаміки накопичення СО2 під час навчального процесу. Запропоновані заходи, які спрямовані в першу чергу на забезпечення якості повітря у навчальних аудиторіях з урахуванням варіантів зменшення витрат енергії на опалення. Ці заходи припустимо поділити на організаційні або мало бюджетні та технічні, які потребують чималих коштів.
Встановлена необхідність прийняття вітчизняних норм вуглекислого газу для громадських приміщень та впровадження змін в організацію навчального процесу, що дозволить зменшити витрати на опалення і покращить доброякісність повітря.
29
Касянчук, В. О. "Змістове наповнення звернень про фінансову підтримку медійних проєктів". Обрії друкарства, № 1(9) (30 грудня 2021): 180–92. http://dx.doi.org/10.20535/2522-1078.2021.1(9).240620.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є з’ясування відмітних рис меседжів онлайн-медіа для читачів, що закликають їх фінансово підтримати проєкт. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше здійснено аналіз змістового наповнення звернень незалежних українських онлайн-медіа до читачів щодо фінансової підтримки. Для аналізу було обрано громадсько-політичні видання «Український тиждень», «Дзеркало тижня», «Ліга», «Українська правда», «НВ», проєкт розслідувальної журналістики Bihus.Info, проєкт літературного репортажу Reporters. Для з’ясування змістового наповнення текстів-закликів було застосовано метод контент-аналізу. Також було використано під час опрацювання журналістських матеріалів для збору інформації про дослідження аудиторії. Окреслено загальну картину вибору українськими виданнями бізнес-моделей. Наголошено на необхідності успішної комунікації з аудиторією в питанні фінансової підтримки.
30
Акользина, Л. Ф. "Принципи навчання російській лексиці в іноземній аудиторії". Філологічні студії Далівського університету. Мова і література в контексті культури й міжкультурної комунікації, Вип. 1 (2013): 185–93.
Знайти повний текст джерела
31
Дем"яненко, Н. Б. "Особливості викладання польської фразеології в україномовній аудиторії". Компаративні дослідження слов"янських мов і літератур, Вип. 14 (2011): 31–36.
Знайти повний текст джерела
32
Германов, В. "Вплив сенсаційних журналістських матеріалів на підсвідомість аудиторії". Актуальні питання масової комунікації, Вип. 3, ч. 1 (2002): 54–56.
Знайти повний текст джерела
33
Дорошкевич, Д. В., та С. С. Гринкевич. "ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ ВІДЕОКОНТЕНТУ ЯК ІНСТРУМЕНТУ МАРКЕТИНГОВОГО ВПЛИВУ". Підприємництво та інновації, № 7 (30 грудня 2019): 20–25. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/7.3.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасні умови розвитку інформаційного суспільства вимагають нових типів контенту, які можуть забезпечити високий рівень ефективності з точки зору маркетингового впливу на споживача. До таких інструментів вчені та дослідники відносять відеоконтент, який набуває все більшої популярності. У статті поставлено за мету дослідження теоретичних та методичних аспектів застосування відеоконтенту як інструменту маркетингового впливу. Однак фокусування на відеоконтенті як на основному виді контенту для маркетингового впливу не може автоматично означати підвищення рівня продажів. Саме тому вчені все більшу увагу звертають на дослідження теорії застосування відеоконтенту та формують понятійно-категорійний апарат. Предметом дослідження є теоретичні та методичні положення й інструменти використання відеоконтенту. Метою статті є аналіз теоретико-методичних аспектів застосування відеоконтенту, зокрема аналіз сучасних трендів у відеомаркетингу та класифікація відеоконтенту. Методологічну основу наукової статті становлять загальнонаукові прийоми досліджень і спеціальні методи, що ґрунтуються на сучасних наукових засадах управлінської, економічної наук, а саме логічний, абстрактно-логічний, узагальнення, порівняння, статистичні дослідження. В результаті роботи було досліджено переваги та недоліки відеоконтенту порівняно з текстовим контентом за впливом на цільову аудиторію, додано такі переваги, як вищий рівень довіри до бренду та високі показники залучення аудиторії під час застосування таргетованої реклами на відеоконтент. Перелік недоліків доповнено спрощеним доступом до текстового контенту, гарним рівнем реакції цільової аудиторії старшого віку на текстовий контент та подовженим часом для перегляду відеоконтенту. Набула подальшого розвитку класифікація відеоконтенту, авторами запропоновано класифікувати контент залежно від цілей підприємства з одночасним застосуванням класичної матриці контент-маркетингу. Представлена класифікація може слугувати потужним інструментом для маркетолога в процесі розроблення контент-плану та досягнення цілей компанії.
34
Бабій, Надія Петрівна. "ВЗАЄМОДІЯ МИСТЕЦТВ ТА АКТУАЛЬНИХ ПРАКТИК У ПОЕТИЧНИХ ЕКСПЕРИМЕНТАХ 90-Х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ". Питання культурології, № 38 (29 жовтня 2021): 248–63. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.38.2021.247167.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті — виявити взаємодію мистецтв та митців у нових формах репрезентації тексту через актуальні практики поетичних експериментів. Завданнями визначено: в теоретичному плані — розглянути культурно-мистецькі експерименти 90-х рр. XX століття, створені на основі мови як символічної знакової та звукової системи, у практичному — дослідити роль особистості в естетичному періоді. Методи дослідження: використано когнітивно-комунікативний підхід дискурсивного аналізу, в якому готові тексти розглядаються через відтворення у соціальному просторі. Фокальний метод сенсаційної історії дозволив зосередитися на медійних постатях (поетах) та подіях. Наукова новизна. Автор розглядає проблематику поетичних експериментів 90-х років ХХ ст., головним чином залучаючи джерела візуального мистецтва та культурології. Висновки. Доведено, що наприкінці ХХ сторіччя відбулася зміна ціннісних орієнтирів мистецької сфери з автономних на деконструктивні та експериментальні. Відзначено активізацію арт- практик: перформансу, хепенінгу, стріт-арту та інших синтетичних форм, що залучали до дискурсу альтернативні простори та широку аудиторію; обʼєднували в ролі виконавців поетів, художників, театралів, рок-музикантів. Сфера впливу культурно-мистецьких діячів стала важливою складовою пострадянської культури Західної України, повʼязаної з ерою фестивалів. Підтверджено, що популярності набули мовні ігри, реалізовані, в тому числі, через візуальність. У поетичних перформансах, поезооперах відзначено артистизм авторів, домінування дії над текстом, інтерпретацію тексту відповідно до аудиторії, залучення інших медіа, активну комунікацію із глядачем, карнавальність культури. Маргінальні форми літературного стріт-арту стали соціальним явищем, особистісним бунтарством, протестним актом та антидискурсом, що захоплювали найширші верстви учасників. Колаборація поезії з рок-музикою поєднувала зірковість авторів із мистецьким та політичним бунтом, декларуючи серед найширшої аудиторії свято емоційної та фізичної свободи.
35
Алексенко, С. Ф., та М. В. Приходько. "СТРУКТУРНО-КОМПОЗИЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ ДИСКУРСИВНОГО РОЗГОРТАННЯ НАРАТИВУ “CORONAVIRUS PANDEMIC” (НА МАТЕРІАЛІ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПОРТАЛУ BBC NEWS)". Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", № 1 (17 вересня 2021): 9–15. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2021-1-1.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто структурно-композиційні особливості дискурсивного розгортання наративу “Coronavirus Pandemic” в електронному новинному дискурсі. Новинний дискурс, будучи здатним формувати сучасну інформаційну картину світу та образ подій, має потужний потенціал впливу на масову аудиторію через конструйовані ним наративи. Наратив трактується як історія з її тематичною єдністю, дійовими особами, тимчасовими й просторовими межами, канвою певних подій. Об’єктом дослідження послугував наратив “Coronavirus Pandemic” у формі його дискурсивного розгортання на порталі BBC News, а предметом – його архітектоніка. Новинний наратив у контексті електронного формату оприлюднення новин визначається як структурований та систематизований гіпертекст-розгортання певної історії про дії суб’єктів у їх причинно-наслідковій послідовності, що визначена наратором як актуальна для аудиторії, відкрита для її множинних інтерпретацій та резонує з її основними цінностями. Окреслено структуру та композиційні характеристики побудови наративу пандемії коронавірусу з огляду на наукові категорії сучасної наратології, а саме суперструктурну схему дискурсу новин, спосіб організації новинної інформації, точку фокалізації, комунікативність. Проведений наративний аналіз дискурсу новин “Coronavirus Pandemic” на матеріалі статей у відповідній рубриці на інформаційному порталі BBC News уможливив з’ясування панівного принципу організації інформації як мережевого. Проаналізовано відповідність наративу встановленим стандартам комунікативності як можливості для читацької аудиторії реагувати на новинні повідомлення порталу через аккаунт BBC News у різних соціальних мережах та гіпертекстуальності як інструменту поширення, популяризації досліджуваного наративу. Встановлено такі композиційні компоненти цього наративу за суперструктурною схемою дискурсу новин, запропонованою Т.А. ван Дейком, як «короткий зміст», «головна подія», «фон», «вербальні реакції». Доведено більшу ефективність змішаного типу точки фокалізації досліджуваного наративу як ставлення наратора до оповіданого порівняно з внутрішнім та зовнішнім типами.
36
Буць, Ж. В., та А. В. Седляр. "МАНІПУЛЯТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПОЛІТИЧНОЇ МЕТАФОРИ У ПРОМОВАХ СУЧАСНИХ ФРАНЦУЗЬКИХ ПОЛІТИКІВ". Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", № 2 (9 квітня 2021): 22–27. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2020-2-3.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджуються актуальні питання метафоризації політичних текстів. Найбільш маніпулятивно спрямованими є промови, оскільки вони готуються завчасно, мають чітку ціль виголошення та відрізняються прямим контактом з аудиторією. Саме вони стали об’єктом нашої роботи. Наше дослідження націлене на розширення знань про маніпулятивну спрямованість метафоричних конструкцій у політичному дискурсі та розкриття інтенцій автора тексту, прихованих для загального адресата. Розглянуто промови сучасних французьких політиків на предмет наявності у них метафоричних конструкцій, метою яких є маніпуляція. Проаналізовано різні типи метафор: фізіологічна, кримінальна, театральна, мілітарна метафори, метафора шляху та засобів пересування, природної стихії та будинку. Виявлено значення кожного прикладу та виокремлено функції цього художнього засобу. Проаналізовано той факт, що порівняння політичних реалій з об’єктами повсякденного життя людини допомагає останній краще осягнути інформацію, яку транслює оратор. З’ясовано, що за допомогою політичної метафори оратори можуть впливати на емоції, вибір та дії аудиторії. Це є засобом агітації, пропаганди та навішування опозиції «корисно–шкідливо». Доведено, що підміною політичних реалій на образи інших сфер життя можна демонізувати або ідеалізувати будь-яку ситуацію чи особу. Досліджено поняття «апперцепція», яке визначаємо як залежність сприйняття людиною певної інформації та об’єктів реального світу від її попереднього досвіду. Проведено паралель між сприйняттям метафоричного образу та отриманим життєвим досвідом людини. Аргументовано факт того, що метафору необхідно розглядати не лише як метод прикрашання текстів, а й як один із потужних засобів впливу на емоції та почуття аудиторії. Обґрунтування такого аспекту використання художнього засобу є важливим елементом у вивченні маніпулятивних технік політичного дискурсу.
37
Laptieva, Mariia V. "ІНСТРУМЕНТИ СТВОРЕННЯ СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ У ВПНЗ УКРАЇНИ". Information Technologies and Learning Tools 44, № 6 (27 грудня 2014): 194–204. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v44i6.1141.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті зроблено аналіз інструментарію для створення сучасного освітнього середовища для адаптації іноземних студентів у навчальному процесі у вищих педагогічних навчальних закладах України. Розглянуто можливості використання різноманітних сервісів у практичній діяльності викладача для побудови освітнього простору з виходом на спільну діяльність слухачів з урахуванням специфіки навчальної аудиторії. Проаналізовано особливості навчання іноземної аудиторії. Запропоновано низку вільних у використанні сервісів, які вдало поєднують потужні і прості у використанні засоби для створення інтерактивних навчальних матеріалів, призначених для застосування в мережі Інтернет, у системах дистанційного навчання або іншому носії.
38
Тищук, О. І. "Тенденції розвитку молодіжної аудиторії у православному комунікативному просторі". Актуальні питання масової комунікації, Вип. 11 (2010): 13–16.
Знайти повний текст джерела
39
Фінклер, Ю. Е. "Регіональна преса України в контексті соціального замовлення аудиторії". Наукові записки Інституту журналістики 11 (2003): 170–73.
Знайти повний текст джерела
40
Кондратюк, М. О. "Експериментальне дослідження моделей впливу ЗМІ на емоції аудиторії". Вісник Харківської державної академії культури, Вип. 44 (2014): 114–24.
Знайти повний текст джерела
41
Кондратюк, М. О. "Експериментальне дослідження моделей впливу ЗМІ на емоції аудиторії". Вісник Харківської державної академії культури, Вип. 44 (2014): 114–24.
Знайти повний текст джерела
42
Кондратюк, М. О. "Експериментальне дослідження моделей впливу ЗМІ на емоції аудиторії". Вісник Харківської державної академії культури, Вип. 44 (2014): 114–24.
Знайти повний текст джерела
43
Германов, В. "Вплив телевізійної реклами партії "Яблуко" на підсвідомість аудиторії". Актуальні питання масової комунікації, Вип. 2 (2001): 36–38.
Знайти повний текст джерела
44
Белевцова, С. О. "Проблеми щодо вивчення української мови в іншомовній аудиторії". Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. "Право", вип. 29 (2018): 147–50.
Знайти повний текст джерела
45
Черемних, І. В. "Проблеми сегментування та методів вимірювання аудиторії на телебаченні". Наукові записки Інституту журналістики 43, квітень - червень (2011): 144–49.
Знайти повний текст джерела
46
ЗАХАРОВА, Ганна, та Ярослава ЛЮТВІЄВА. "ВАЖЛИВІСТЬ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ У ВІДОБРАЖЕННІ ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХХ СТОЛІТТЯ)". Acta Paedagogica Volynienses, № 6 (14 лютого 2022): 40–45. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.6.7.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено аналіз досліджень різних науковців із теми розповсюдження педагогічного досвіду; наведено основні визначення термінів «комунікація», «засоби масової комунікації»; встановлено характерні риси для всіх груп засобів масової комунікації, рівні, на яких реалізується стан масової комунікації. Визначено, що функції засобів масової комунікації зводяться до п'яти «елементарних», зроблено аналіз кожної з них. У статті визначено, що ЗМК притаманні такі риси, як соціальна природа, форми та технології впливу на свідомість людей. Зміст діяльності цього інституту становить інформування широких верств населення про моральні норми та правила поведінки, науково-педагогічні здобутки; розвиток духовної, естетичної, фізичної, трудової, правової культури аудиторії; поширення передового педагогічного досвіду тощо. Доведено, що засоби масової комунікації стали важливим чинником формування особистості, її світогляду та моделі поведінки, вони мають значні можливості здійснювати культурний, виховний, ідеологічний, політичний вплив на людей, формувати свідомість і навіть змінювати спосіб мислення громадян. Масова комунікація як соціально зумовлене явище через систему наявних каналів зв’язку здійснює вплив на аудиторію, доводить різноманітну інформацію до широкої громадськості та суспільства. До засобів масової комунікації як спеціальних каналів, завдяки яким відбувається поширення інформаційних повідомлень для масової аудиторії, належать періодичні видання, кіно, театр, радіо і телебачення, технічні засоби комунікації, інтернет-сайти тощо. Серед численних функцій ЗМК, таких як інформаційна, аналітична, морально-виховна, ціннісно-орієнтаційна, комунікативна, соціальна, гедоністична, чільне місце займає пізнавально-просвітницька. Передаючи різноманітну культуру, історичну, наукову, освітню інформацію, мас-медіа сприяють поповненню фонду знань своїх читачів, слухачів і глядачів. Розповсюдження передового педагогічного досвіду засобами масової комунікації реалізується в інформаційному, комунікаційному, навчальному та експертному напрямі. У статті на основі аналізу значного масиву літератури з’ясовано роль і значення засобів масової комунікації у відображенні теорії педагогічного досвіду і практики його вивчення, узагальнення і розповсюдження.
47
Романова, К. В. "ЖАНРОВИЙ СИНКРЕТИЗМ КАЗОК М. ЖУКА". Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", № 2 (9 квітня 2021): 195–201. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2020-2-28.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються особливості жанрових форм у казках Михайла Жука. Вказано на жанрово-видові особливості казок та їх специфіку за характером комунікативної інтенції до цільової аудиторії. Виявлено синкретичні або змішані жанрові форми: казки-притчі, казки- байки, казки-анекдоти, казки-новели та з’ясовано, як відповідає референції до потенційного читача наповнення поетики казки семантичними кодами анекдоту, байки, притчі, новели. Серед функційно-тематичних різновидів казок М. Жука відзначено наявність пізнавальних, морально- дидактичних та пригодницько-розважальних творів. З огляду на дидактичну функцію казки, згідно з якою вона має ознайомити читача із загальновідомими нормами моралі, автор створює низку повчально- дидактичних творів, а саме: «Правда та неправда», «Неслухнянко», «Добро» та ін. Такі казки, як зазначено у статті, мають виразну виховну інтенцію- повідомлення, а також націлені на зображення та розкриття норм поведінки героїв чи її критику. Розглянуто особливість двоадресних казок М. Жука, яка полягає в поєднанні поетикальних ознак комунікативного посилу до дитини-читача з інтенціями висловлювання, спрямованими на дорослу аудиторію. Такі казки призначені дітям і, як правило, не переходять у категорію «казок для дорослих». Вказано на ремарочні комплекси, які виступають у ролі дидактичного елементу і служать засобом зближення та налагодження комунікативно-референтних відносин автора та реципієнта. Тому читачеві навіюється авторитетне (компетентне) ставлення автора до певної проблеми, наратор претендує на роль референтної групи і виступає зразком для наслідування в процесі формування поглядів та поведінки реципієнта. У казках-притчах («Спляча красуня», «Ма-зол-ке», «Про доброго короля Пустилихо») спосіб і характер дидактичної настанови створюють умови для комунікації із дитячою аудиторією молодшого віку. Кількашаровий тип висловлювання у казках двоадресного спрямування надає ознак художньої умовності, зокрема, алегоричності, яку здатні інтерпретувати читачі дорослого віку.
48
Палаженко, Олег, та Геннадій Фіськов. "Зміст музично-просвітницької діяльності студентів-магістрантів у мистецьких закладах вищої освіти". Scientific journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 14. Theory and methodology of arts education 27 (27 грудня 2019): 57–61. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series14.2019.27.09.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядається поняття виконавсько-просвітницької підготовки студентів-магістрантів мистецьких закладів вищої освіти, яка вимагає сформованих професійних ігрових навичок і умінь, включає елементи просвітницької діяльності. Для сучасної фахової підготовки магістранта важливого значення набуває органічна єдність виконання музичних творів та вербального спілкування зі слухацькою аудиторією. Він має навчитися володіти лекторською майстерністю і живим словом. До цього додамо вміння підготувати для різної аудиторії емоційно насичену і захоплену бесіду, знайти відповідний музичний матеріал, що в цілому може зацікавити слухача. У межах вищої музичної освіти можна виділити низку важливих функцій, притаманних сучасному магістранту-просвітнику: пізнавально-евристична, творчо-відтворююча, організаторська, комунікативно-емоційна. Аналіз просвітницької діяльності дає можливість визначити зміст поняття виконавсько-просвітницькі уміння студентів-магістрантів як дидактично доцільні способи дій, котрі передбачають самостійне оволодіння музичним матеріалом на виконавському і вербальному рівнях з можливістю трансформації у музично-просвітницькій діяльності.
49
Imas, Y., M. Dutchak, O. Andrieieva та I. Kensytska. "ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЗАЛУЧЕНОСТІ ОСІБ ЗРІЛОГО ВІКУ ДО УЧАСТІ У ОЗДОРОВЧОРЕКРЕАЦІЙНИХ ЗАХОДАХ". Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, № 33 (3 січня 2020): 3–10. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.33.3-10.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою дослідження було вивчення та систематизація підходів до підвищення рівня залучення осіб зрілого віку до занять оздоровчо-рекреаційною діяльністю. Методи дослідження – теоретичний аналіз спеціальної науково-методичної літератури, документальних матеріалів, педагогічні, соціологічні методи дослідження, методи оцінки рухової активності, методи математичної статистики. Результати: на основі аналізу, узагальнення, порівняння науково-методичної літератури та отриманих емпіричних даних нами було досліджено цільову аудиторію учасників забігів та виявлено особливості залучення різних груп населення до масових оздоровчо-рекреаційних заходів в Україні. Нами було досліджено соціальні передумови рекреаційної діяльності вітчизняних та зарубіжних оздоровчорекреаційних заходів за даними спеціальної літератури. Виявлено, що більшість учасників забігів в Україні – це люди з міст мільйонників (Київ, Одеса, Львів), виявлено проблему відсутності бігової культури в багатьох містах та селах України. В рамках ситуації, що склалася в Україні, нами було запропоновано підходи до залучення більшої кількості людей до занять оздоровчо-рекреаційними заходами: проведення рекламної кампанії, побудованої на меседжі бігунів, створення онлайн і офлайн програми підготовки для різної аудиторії, від новачків до досвідчених бігунів; проведення лекцій на бігову тематику; створення єдиної бази бігових клубів України з метою покращити підготовку бігунів та розширити аудиторію любителів бігу загалом; створення дистанції в рамках забігу з благодійною метою. На основі отриманих даних розроблено рекомендації із залучення осіб зрілого віку до занять оздоровчо-рекреаційною активністю, на прикладі масових забігів.
50
Войтко, Олександр. "Модель розповсюдження інформації при реалізації стратегічного наративу держави". Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 41, № 2 (30 вересня 2021): 47–52. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2021-41-2-47-52.
Повний текст джерелаАнотація:
Вивчення та проведення досліджень щодо процесів розповсюдження та отримання інформації з засобів масової інформації та інформації, що циркулює в соціальних мережах залишається перспективним науковим напрямком, як для аналітиків, маркетологів так і для проведення спеціальних інформаційних та психологічних дій в інтересах застосування військ (сил).
Аналіз соціальної мережі або декількох мереж дозволяє скласти соціальний зв'язок між користувачами і контентом соціальної мережі та визначити перспективні напрямки задоволення їхніх інтересів до інформації, що безпосередньо буде використовуватись для визначення цільових аудиторій. Це безпосередньо пов’язано з розвитком технологічного процесу та процесу удосконалення засобів комунікації між людьми, які на теперішній час охоплюють майже кожний куток земної кулі, особливо важливо стало розуміти процеси щодо розповсюдження інформації.
В статті автором проаналізовано модель розповсюдження епідемії SIR, яка була використана для опису розповсюдження чуток від одного користувача до іншого, та її модифікації. За результатами аналізу запропоновано та описано модель розповсюдження інформації серед цільових аудиторій при реалізації стратегічного наративу держави. Логіка функціонування моделі базується на поданні цільової аудиторії інформаційного каналу як суми трьох груп людей, а саме: підписників, активних та неактивних фоловерів. Також модель враховує інтенсивність підписування на новинного агента, відписування від нього та прочитування новин, що дозволяє розрахувати ймовірність прочитування новини.
За допомогою сервісу програмного забезпечення Melting Asphalt автором візуалізовано процес розповсюдження інформації у відповідності до запропонованої моделі.