Статті в журналах з теми "Аудиторні заняття"

У статті здійснено аналіз досвіду організації практичних занять з майбутніми офіцерами-прикордонниками з дисциплін професійного спрямування шляхом застосування технологій інтерактивного навчання за дистанційною формою.Досвід проведення практичних занять з дисциплін кафедри прикордонного контролю з використанням технологій інтерактивного навчання можливо розглядати в різних варіантах: класичне заняття, за дистанційною формою та змішане.Серед основних недоліків дистанційного навчання є його “теоретизація”, тобто зведення навчального процесу до мінімізації виконання практичних тренувань та вправ на користь вирішення теоретичних завдань. З метою вирішення цієї проблеми викладачі намагаються максимально застосовувати інтерактивні методи навчання, де курсанти мають можливість вирішувати ввідні ситуативні завдання, пов’язані з майбутньою професійною діяльністю.В умовах дистанційного навчання слід більш ретельно організовувати самостійну підготовку, під час якої курсанти можуть детально ознайомитись із порядком відпрацювання на занятті практичних завдань, орієнтовний перелік яких вони отримують заздалегідь. Крім того, самостійну підготовку слід використати для поділу курсантів на підгрупи та для розподілення ролей, які вони будуть виконувати в підгрупах.В умовах пандемії під час проведення навчальних занять у режимі онлайн з використанням Google Meet викладачами кафедри прикордонного контролю широко використовуються технічні можливості інтерактивної панелі Newline TruTouch. Навчальна аудиторія облаштовується двома вебкамерами, одна з яких направлена на аудиторію (навчальну групу), а інша – на місце біля дошки або фліп-чарта, де кожна підгрупа по черзі буде доповідати рішення завдання. Відображення інформації на інтерактивній панелі дозволяє побачити її на екранах своїх мобільних пристроїв курсантам, які працюють на занятті дистанційно. Після завершення доповіді відбувається її обговорення. Для обговорення результатів роботи курсантів та колективів на занятті може призначатися група експертів з числа курсантів, яка повинна охарактеризувати правильність дій курсантів та за необхідності їх скорегувати.По завершенні основної частини заняття викладач виставляє кожному курсанту загальну оцінку, при цьому він ураховує: оцінку, отриману за доповідь біля фліп-чарту, активність на занятті, а також оцінку, виставлену експертами.

У статті автор обґрунтовує структурно-функціональну модель формування готовності фахівців прикордонної служби до застосування заходів фізичного впливу в оперативно-службовій діяльності. Виділення структурних компонентів цієї моделі дозволило автору детальніше вивчити досліджуваний процес. Основними компонентами розробленої нами структурно-функціональної моделі формування готовності фахівців прикордонної служби до застосування заходів фізичного впливу в оперативно-службовій діяльності є такі блоки, як цільовий. До нього віднесено мету – формування готовності фахівців прикордонної служби до застосування; принципи: професійної спрямованості, гуманізації, суб’єкт-суб’єктної взаємодії, цілісності, свідомості й активності, послідовності; компоненти: фізична підготовка, правова підготовка, психологічна підготовка, підходи: компетентнісний, особистісний, інтегративний та інформаційний підходи). До організаційно-змістового блоку віднесено форми (аудиторні, позааудиторні, індивідуальні, групові заняття, тренінги), методи (професійні рольові ігри за ситуативними сценаріями, тренування, тренінги, комплексні вправи змагання), навчально-методичне забезпечення (відеоматеріали, спецкласи, макети, тренувальний майданчик), Діагностичний блок містить критерії (мотиваційний, когнітивний, діяльнісний), рівні сформованості (високий, середній, низький), корекційні заходи, результат – підготовленість фахівців прикордонної служби до застосування заходів фізичного впливу.Моделювання дозволило зафіксувати найбільш значущі ознаки і характеристики формування готовності фахівців прикордонної служби до застосування заходів фізичного впливу в оперативно-службовій діяльності.

Формулювання проблеми. У статті розглядаються особливості організації і проведення практичних занять з фізики із залученням демонстрацій. Практичні заняття є складовою навчального процесу, під час яких здобувач вищої освіти застосовує теорію на практиці, тим самим формує вміння і навички рішення задач. Однак навчальними планами багатьох технічних спеціальностей університетів на практичні заняття з фізики відводиться менше третини від загальної кількості аудиторних годин. В навчальних планах деяких спеціальностей, особливо прискореної форми навчання, години на проведення практичних занять з фізики взагалі відсутні. Ми вважаємо такий підхід до розподілу навчального навантаження методично не виправданим, оскільки він виключає важливу форму занять, де якнайбільше виявляється здатність студента оперативно діяти і вирішувати поставлені завдання. Зважаючи на це, викладач постає перед проблемою, як в умовах обмеженого часу домогтися найбільшого ефекту від проведення практичного заняття і яку методику для цього треба обрати. Матеріали і методи. Вирішенню поставленої проблеми сприяли аналіз науково-методичних джерел; узагальнення власного педагогічного досвіду викладання фізики в Криворізькому національному університеті; використання теоретичних і емпіричних методів педагогічного дослідження, таких як експеримент, моделювання, порівняння і узагальнення. Результати. Проведено аналіз традиційної і нестандартної методик практичних занять у вищій школі, вивчено їх особливості та визначено їх ефективність. Запропоновано методичне рішення щодо залучення демонстрацій на практичних заняттях, з огляду на їх високу ефективність. Наведено конкретні приклади застосування демонстрацій на практичних заняттях. Висновки. Практичні заняття із застосуванням демонстрацій підвищують інтерес студентів, оскільки найбільш наочно відтворюють явища, що вивчаються. В результаті матеріал засвоюється краще і легше, ніж за традиційною методикою навчання.

Розглянуто особливості навчання осіб з особливими освітніми потребами у закладах вищої освіти. Особливу увагу приділено проблемам вивчення іноземних мов. Розкрито особливості порушень у осіб з особливими освітні- ми потребами. Мета роботи – продемонструвати досвід викладача з Нідерландів у процесі роботи із представниками сту- дентів з особливими освітніми потребами з метою подальшого застосування у навчальному процесі закладу вищої освіти в Україні. Методологія. Наведено приклади різних видів діяльності з метою визначення порушень у студентів, які за зовнішніми ознаками не відрізняються від своїх однолітків без особливих освітніх потреб. Висвітлено умови, в яких спостерігаються порушення, що заважають звичайному засвоєнню навчального матеріалу студентами з особливими освітніми потребами. Наведено авторську методику опрацювання різних аспектів вивчення фран- цузької мови як другої іноземної особами з особливими освітніми потребами. Наведено приклади вивчення іно- земної мови за допомогою сенсорних способів: слухового, візуального, кінестетичного та нюхового. Виокремлено види навчальної діяльності, характерні для кожного із вказаних способів. У статті наголошується на важливос- ті підготовки до навчального процесу, що включає: розуміння аудиторії студентів, їхніх особливостей, освітніх потреб тощо; аналіз викладачем політики проведення занять з урахуванням можливостей та потреб студен- тів; організацію навчального процесу відповідно до потреб студентів; заохочення та мотивацію до навчання; виявлення можливих труднощів у студентів та пошук способів їх вирішення. Наукова новизна. На особливу увагу у статті заслуговує організація заняття викладачем, виявлення освітніх потреб студентів, вибір форм та ефективних методів, розміщення студентів на занятті, ведення журналів комунікації з викладачем та отримання негайного зворотного зв’язку, системна робота над курсом дисципліни. Висновки. У статті наведено рекомендації щодо проведення занять з іноземної мови для студентів з осо- бливими освітніми потребами, особливо щодо видів роботи (робота в групах, запитання до групи, робота в команді, використання культурного аспекту у проєктній діяльності, розроблення різноманітних тестів та завдань і робота зі студентами щодо зниження рівня їх хвилювання та почуття безпеки на заняттях з іноземної мови).

У статті розглянуто особливості проведення практичних занять із дисципліни «Методика навчання географії» для студентів спеціальності «Середня освіта (Географія)». Обґрунтовано, що тематика практичних робіт та зміст пропонованих завдань повинен враховувати сучасні тенденції розвитку освіти та вимоги до підготовки компетентного вчителя. Визначено структурні елементи практичного заняття: тема заняття; мета; обладнання; аудиторна робота, де відображено питання для обговорення і практичні завдання; завдання для самостійної позааудиторної роботи; список рекомендованої літератури. Встановлено, що зміст практичного завдання повинен бути професійно спрямованим, що сприяє підвищенню внутрішньої мотивації студента до навчальної діяльності. Подано зміст практичної роботи «Методика підготовки вчителя географії до проведення уроків».

У статті здійснено міждисциплінарне дослідження феномену казки та охарактеризовано особливості проведення казкотерапії. Проаналізовано основні класифікації казок, які зустрічаються у арт-терапії. Зокрема, види казок за світоглядним типом: міфологічна, релігійна, наукова, філософська та види казок, за якими здійснюється недирективна взаємодія із дитиною: художні, дидактичні, психотерапевтичні, психокорекційні, медитативні. Проаналізовано широку джерельну базу щодо підходів до виникнення та значення казки у житті людини, починаючи від поглядів давньогрецьких філософів. Досліджено досвід сучасних українських та закордонних теоретиків і практиків арт-терапії, що зосередили свою діяльність навколо актуальних проблем казкотерапевтичних методів роботи. Під терміном казкотерапії розуміються засоби передачі психологічних знань про соціальне становлення особистості за допомогою метафоричних засобів (за Т. Д. Зінкевич-Євстигнєєвою). Визначено, що казкотерапія є одним із найдавніших психологічних та педагогічних методів роботи. Проаналізовано теоретико-методологічні основи казкотерапії, систематизовано найпоширеніші методи роботи з казкою, сформульовано вимоги та основні компоненти казкотерапевтичних занять. Визначено, що казкотерапія є універсальним методом роботи, який найбільш актуальний на заняттях із дітьми дошкільного віку та школярами, однак він може бути дієвим навіть у роботі з дорослими. Обґрунтовано, що казкотерапевтичні заняття найбільш вдало можна організувати під час навчально-виховного процесу у закладах позашкільної освіти, однак, потрібно чітко розуміти мету таких уроків та аудиторію, на яку вони розраховані. Визначено етапи арт-терапевтичних занять у закладах позашкільної освіти, проаналізовано найпоширеніші принципи підбору казок. Доведено, що ефективність організації навчального-виховного процесу на основі казкотерапії безпосередньо пов’язана із дотриманням певного алгоритму роботи, однак вимагає постійного моніторингу та гнучкості. Охарактеризовано правила створення та функціонування середовища для проведення арт-терапевтичних занять.

В статье дается примерный сценарий урока для иностранных учащихся, который посвящен одному из важнейших праздников в России - Дню Победы. Автор статьи подробно останавливается на акцентах, которые необходимо обозначить на занятии в иностранной аудитории. Предлагается познакомить иностранных учащихся подготовительного факультета с соответствующей лексикой, остановиться на исторических деталях, показать необходимые фото и видеокадры. Информация статьи актуальна для иностранцев, интересующихся русским языком, русской историей и культурой. Представленная информация поможет преподавателям организовать занятие в иностранной аудитории.

Работа с художественным текстом на занятиях РКИ занимает важное место в процессе обучения русскому языку как иностранному. Если на занятиях по чтению основное внимание уделяется пониманию содержания текста, то работа с художественным текстом у студентов филологических специальностей предполагает, что они учатся анализировать, как форма выражения связана с содержанием, выявлять те языковые средства, которые помогают понять его идею. В данной статье предлагается методическая разработка в помощь преподавателю, ведущему практические занятия по анализу текста. В ходе работы использованы следующие методы: метод наблюдения, метод контекстуального анализа, метод прагматического анализа текста, сравнительно-сопоставительный метод. Нами предложен вариант построения занятия по филологическому анализу текста на примере двух рассказов Ю. Коваля. Выбор данного текстового материала обосновывается тем, что по лингвистическим и экстралингвистическим характеристикам он подходит для применения в иноязычной аудитории, работа с ним позволяет достичь основных целей занятия по филологическому анализу текста с иностранцами: научить студентов выявлению и интерпретации языковых явлений для определения авторских интенций, сформировать уважение и интерес к русской литературе, трансформировать умения и навыки изучающего чтения текста в навыки его анализа.

Формулювання проблеми. Перехід до кредитно-модульної системи організації навчання студентів вимагає істотного покращення проведення всіх видів навчальних занять, в тому числі і практичних робіт, а звідси ви­никає потреба вдосконалення методики під­вищення ефе­к­тив­ності і інтенси­фікації проведення практичних занять, та збільшення ролі са­мостійної роботи студентів при цьому. Сказане засвідчує, що питання модер­ні­зації ме­то­дики організації, підготовки і проведення практичних занять з фізики зали­ша­ється акту­альним. Матеріали і методи. Використано багаторічний досвід авторів з організації і проведення практичних занять з фізики зі студентами фізичних спеціальностей та аналіз педагогічної, психологічної і науково- методичної літератури. Результати. Запропоновано інноваційну мето­дику про­ве­дення практичних занять із загального курсу фізики для сту­дентів фізичних спеціаль­но­с­тей у закладах вищої освіти. Пропонується перевірку рівня тео­ретичних знань студентів по темі практичного за­няття проводити не методом опитування і співбесіди студентів безпосередньо на прак­тичних заняттях, як це прийнято в класичній методиці, а методом те­стування. З цією метою під­готовлено близько 2000 тестів, що дозво­ляє проводити тесту­ван­ня практично по ко­жному розділу навчальної про­гра­ми курсу. Тестування студент повинен пройти до початку практичного заняття. Для проведення самих практичних занять створено методичні матеріали, розміщені в ЕНМКО під назвою «Матеріали до практичних занять», якими студенти мають можливість користуватися як при підготовці до практичних занять, так і при їх проведенні. Розроблена і пропонується до вико­рис­тання нова форма ведення конспекту розв’язуваних на пра­ктичних за­няттях за­дач і пояснення до них, яка на ду­мку авторів, більш раціо­нальна, ніж ведення конспекту в звичайному зошиті, більш зручна при користуванні нею і дає можливість студенту до кінця навчання накопичити ве­ли­ку кількість роз­в’язаних задач, які стануть в нагоді в подальшій його роботі. За­про­ваджено нові форми са­мостійної роботи по розв’язуванню задач – це дві самостійні домашні контрольні роботи, в пакетах яких міститься близько по 70 задач, два комплекти задач (близько по 100 задач в кожному) по під­готовці до аудиторних ко­нтрольних робіт і так звані рейтингові задачі, які реко­мен­дуються студен­там для розв’я­зу­вання з метою підвищення власного рей­тингу впродовж семестру. Висновки. Пропонується методика проведення практичних занять із загального курсу фізики (розділ Оптика) для студентів фізичних спеціальностей у закладах вищої освіти.

Целью исследования является проектирование и реализация интерактивной интеллектуальной системы проведения занятий с оперативным контролем и оцениванием полученных студентами знаний в реальном времени. Задачи исследования – анализ известных подходов к организации проведения занятий для мобильных групп студентов с вариативными лекционными курсами, разработка архитектуры системы Reactive Learning System (RLS), её общего алгоритма функционирования, требований к техническим средствам, программному обеспечению RLS и построению смарт-структуры читаемых курсов и наборов тестов, выбор технологий программирования системы клиент-серверной архитектуры, разработка интерфейсов системы и экспериментальная проверка эффективности предложенного подхода к реализации RLS. Объектом исследования является процесс проведения лекций для магистров специальностей «Компьютерная инженерия» и «Кибербезопасность» по дисциплине «Системы искусственного интеллекта» на кафедре ЭВМ Днепропетровского национального университета железнодорожного транспорта им. акад. В. Лазаряна. Предметом исследования является использование интегрированных мобильных систем ИКТ, включающих смартфоны, планшеты и ноутбуки, для обучения и тестирования результатов усвоения учебных материалов. В работе выполнен анализ подходов к проведению занятий, ориентированных как на аудиторное, так и на дистанционное коммуницирование преподавателя и студентов. Рассмотрены вопросы индивидуальной работы по занятиям, по модулям, семестровой оценки рейтинга студентов с архивацией их активности на занятиях. Для оценки эффективности использования создаваемой RLS в университете на кафедре ЭВМ запланировано проведение педагогического эксперимента. Результаты исследования планируется обобщить для формирования рекомендаций по устранению проблемных мест и расширению применения RLS в университете для ряда дисциплин.

На кафедрі «Інженерна та комп’ютерна графіка» Донбаської національної академії будівництва і архітектури студенти спеціальності «Будівництво» активно використовують можливості комп’ютера при вивченні і виконанні графічних робіт. Початкові етапи використання комп’ютера як креслярського інструмента базуються на використанні «Панели рисования» в системі Microsoft Word. Можливості панелі споріднені з ручним виконанням креслень, дають можливість першого знайомства з формуванням комп’ютерних зображень, дозволяють спостерігати побудову більш складних інструментів графічних комп’ютерних систем. Для цього на кафедрі виконано методичні розробки – чотири уроки опанування можливостей текстового редактора Microsoft Word для виконання рисунків, текстів, таблиць. Перший урок розраховано для студентів, що можуть включити і виключити комп’ютер. Освоєння матеріалів другого і третього уроків дозволяють вільно виконувати пояснювальні записки зі схемами і рисунками до курсових і дипломних робіт. Четвертий урок призначається для професіонального використання «Панели рисования» вдизайні листів пояснювальних записок.Особливе місце в академії і на кафедрі приділяється комп’ютеру як інформаційному каналу одержання студентами знань. Лекції з нарисної геометрії, які читаються в аудиторіях, можна одержати як в електронному так і в друкованому варіанті. Причому такі електронні варіанти лекцій включають історичні довідки, приклади, рисунки, які доповнюють аудиторні варіанти.Для більш глибокого дослідження та наукового обґрунтування до тематичного плану держбюджетних науково-дослідних робіт академії в межах другої половини робочого дня викладачів кафедри включено на 2006-2010 рр. науково-дослідну роботу К-2-09-06: «Створення курсу та розробка предметної моделі спеціаліста з дисципліни «Нарисна і обчислювальна геометрія, Інженерна та комп’ютерна графіка» на основі інженерії знань».Для забезпечення можливостей дистанційної підготовки спеціалістів будівельного профілю академія провела значну підготовчу дослідницько-практичну роботу, залучаючи для роботи, на платній основі, свої кафедри. Протягом двох років нами підготовлено російськомовний повний дистанційний курс нарисної геометрії, що включає:теоретичний курс з самотестуванням, для самостійного визначення студентом свого рівня освоєння;практичні заняття для одержання навиків розв’язання задач з самотестуванням, для самостійного визначення студентом свого рівня освоєння;робочий зошит для засвоєння навиків розв’язання задач з самотестуванням, для самостійного визначення студентом свого рівня освоєння;тести по курсу для проведення самоекзамену і екзамену і офіційного визначення рівня освоєння навчального курсу «Нарисна геометрія».Кафедра працює над створенням відповідного українськомовного варіанта комп’ютерного дистанційного курсу «Нарисна геометрія».Автори мають багаторічний досвід викладання дисципліни «Комп’ютерна графіка» зі студентами старших курсів з використанням графічних систем AutoCAD і КОМПАС. Була проведена значна методична робота по забезпеченню навчального процесу [1–4].Ведуться інтенсивні пошуки можливостей створення дистанційного курсу «Креслення» Проводяться дослідження, створення і апробація варіантів розділів курсу. Основна проблема – організація дистанційного одержання студентами навичок практичного виконання креслень.

Вступ. Швидкий розвиток інформаційно-телекомунікаційних технологій (ІКТ) змінює практично всі сфери діяльності людини, серед яких освіта займає одне з перших місць щодо впровадження інновацій на основі ІКТ. Сьогодні поняття он-лайн навчання міцно закріпилося у свідомості сучасних студентів, а Internet значною мірою перетворився на освітній простір, надаючи студентам більші можливості для доступу до інформаційних ресурсів і для співпраці. Стрімкими темпами розвиваються нові підходи до навчання: дистанційне навчання, електронне навчання, мобільне навчання, он-лайн навчання (навчання через Internet), комбіноване навчання (див., наприклад [1]-[8]). Але, на думку фахівців у галузі освіти, саме комбіноване навчання (blended learning) є одним з перспективних інноваційних трендів у вищій школі.Розглянемо деякі теоретичні і практичні аспекти впровадження комбінованого навчання у ВНЗ, як інноваційної освітньої технології.1. Що таке «комбіноване навчання»? Вlended learning (змішане, гібридне або комбіноване навчання) – вже давно популярний термін у галузі корпоративних тренінгових програм. Ще наприкінці 90-х ХХ століття багато компаній почали активно використовувати технології електронного навчання, оскільки при великій зайнятості співробітників потрібний індивідуальний набір засобів подання матеріалу та методів навчання, що передбачає обов’язкову самостійну роботу особи, що навчається.«Комбінованими називають такі програми навчання, в яких заняття в аудиторіях комбінуються з дистанційними заняттями, часто за допомогою он-лайн інструментів, що надають можливість студентам отримати консультації викладачів у віддаленому режимі. До таких інструментів належать Internet-форуми, відеоконференції і телефонні технології в мережі Internet, наприклад, Skype» [9].Комбіноване навчання в першу чергу спрямоване на навчальні та професійні потреби кожного з учасників освітнього процесу. Якщо при традиційному навчанні в лекційному залі від усіх студентів очікується якийсь загальний рівень підготовленості, а заняття проходять за стандартною схемою, де індивідуальні здібності та навички майже не враховуються, то заняття за комбінованою формою надають кожному студенту можливість самостійно обирати як темп засвоєння навчального матеріалу, так і пріоритети в навчанні. Комбіноване навчання підходить для студентів, які з певних причин не можуть щодня бути на заняттях у ВНЗ (за станом здоров’я, за сімейними обставинами, тимчасова або постійна робота, особливо на старших курсах навчання), а також для осіб, чия професійна діяльність вимагає довготривалих поїздок і відряджень, тобто відсутності протягом певного періоду в місті, де знаходиться ВНЗ.За принципами комбінованого навчання проходить перепідготовка і підвищення кваліфікації фахівців або отримання другої вищої освіти. Так, випускник, що вже має диплом бакалавра, може отримати магістерський ступінь у тій галузі, де він зайнятий, без відриву від виробництва. Навчання за такими програмами пропонують університети Німеччини, Великобританії та інших країн (див., наприклад, [10]-[11]). У багатьох європейських університетах певні модулі викладають одночасно традиційним і дистанційним студентам, щоб останні не почували себе в ізоляції. Комбіноване навчання також відкриває двері європейських університетів іноземним студентам, які не мали раніше можливість з фінансових чи інших причин розраховувати на одержання вищої освіти в Європі.Розглянемо сутність поняття «комбіноване навчання», його основні характеристики та особливості впровадження у ВНЗ України.2. Аналіз поняття «комбіноване навчання»У сучасній вітчизняній та зарубіжній літературі можна знайти багато різних перекладів і тлумачень поняття «Вlended learning». Це пов’язано з неоднозначним перекладом слова «blend» (англ.): «змішувати», «сполучати», «гармонувати», «комбінувати» та ін. Тому «Вlended learning» перекладають як «гібридне навчання», «змішане навчання», «комбіноване навчання». Враховуючи тлумачення слів: «гібрид» (з грецької ὕβριδικά – помісь) – комбінація двох або більше різних об’єктів або характеристик, властивостей у одному об’єкті», «суміш» – сукупність предметів різного виду, сорту, «змішувати» – порушуючи звичайний порядок, розташовувати безладно, «комбінувати» – сполучати, об’єднувати або розташовувати що-небудь у певному порядку; об’єднувати спільним технологічним процесом чи адміністративно» (див., наприклад, [12]), як і багато інших дослідників будемо термін «blended learning» перекладати як «комбіноване навчання», оскільки, на нашу думку, цей термін найповніше відображає суть і найбільш характерні риси цього навчання.Б. Колліс і Дж. Мунен розглядають комбіноване навчання як «гібрид традиційного очного та онлайн-навчання, за якого навчання відбувається як в аудиторії, так і у мережі, причому онлайн-складова стає природнім розширенням традиційного аудиторного навчання [13, 9].А. Хейнце, К. Проктер зазначають, що комбіноване навчання – це «навчання, що підтримується ефективним поєднанням різних способів доставляння навчальних матеріалів, моделей викладання та стилів навчання, і ґрунтується на прозорій взаємодії між усіма учасниками навчального процесу [14, 10].Сутність методології «Blended learning», яка в освітніх дослідженнях зарубіжних авторів трактується як «змішування різних навчальних середовищ і поєднує в собі традиційне навчання «face-to-face» в аудиторії та методи з більш сучасною комп’ютерно-опосередкованою діяльністю» [2], подана на рис. 1. Рис. 1. Схематичне подання методології «Blended learning» [2] Розглянемо поняття комбінованого навчання у роботах деяких вітчизняних науковців.В роботі О. Ф. Мусійовської [15] комбіноване навчання – «це інтегрована форма різних видів Інтернет-навчання, електронного дистанційного та традиційного навчання, за якої навчальний матеріал у будь-якому електронному виді (текстовому, аудіо- або відеоформаті, у вигляді РРТ-презентацій, flash-анімації, Веб-ресурсів та ін.) передається студентові через Інтернет або локальні мережі для самостійного опрацювання, а закріплення та перевірка якості здобутих студентом знань і навичок проводиться в аудиторії під безпосереднім керівництвом викладача з використанням традиційних і мультимедійних засобів навчання».Т. І. Коваль [16, 5] зазначає, що комбіноване навчання – це «органічне поєднання традиційних і комп’ютерно-орієнтованих методів, комплексне використання паперових і електронних носіїв інформації, традиційних і комп’ютерно-орієнтованих засобів навчання, впровадження як традиційних, так і дистанційних форм організації навчального процесу за принципом взаємного доповнення».В. М. Кухаренко та інші автори вважають, що комбіноване навчання – це «вид е-навчання, у якому спільно використовуються методи та засоби традиційних форм навчання та е-навчання. При цьому частка технологій е-ДН в навчальному процесі може коливатися від 30% до 80% [17, 2].У роботах А. М. Стрюка (див., наприклад, [18]) комбіноване навчання тлумачиться як спосіб реалізації змісту навчання, що інтегрує аудиторну та позааудиторну навчальну діяльність за умови педагогічно виваженого поєднання технологій традиційного, електронного, дистанційного та мобільного навчання з метою ефективного досягнення навчальних цілей.Сутність комбінованого навчання з позицій вітчизняних авторів можна подати у схематичному вигляді (на рис. 2).Рис. 2. Комбіноване навчання = Традиційне+ Електронне+ Дистанційне+Мобільне навчання 3. Комбіноване навчання як інноваційна освітня технологіяГоловним завданням трансформації вищої школи на сучасному етапі розвитку суспільства є створення найсприятливіших умов для тих, хто навчається, в здобутті ними вищої освіти, підвищенні кваліфікації, реалізації свого інтелектуального потенціалу за рахунок впровадження в навчальний процес інноваційних педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій.Існуючі й майбутні інноваційні педагогічні технології не можна реалізувати без широкого використання інноваційних інформаційних технологій, в першу чергу комп’ютерних і телекомунікаційних, оскільки саме з їх використанням можливо у повній мірі розкрити дидактичні функції цих технологій, реалізувати потенційні можливості їх використання.Використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у вищій школі, на думку авторів, це важлива складова об’єктивного процесу комп’ютеризації та інформатизації освіти, побудови інформаційного суспільства, а також найважливіший чинник впровадження педагогічних інновацій у навчальний процес.«Інновація – це не будь-яке нововведення, а тільки таке, що істотно підвищує ефективність діючої системи. … Інновації – це ідеї та пропозиції (в багатьох випадках засновані на результатах відповідних спеціальних наукових досліджень і інженерних розробок), що можуть стати основою створення нових видів продукції чи значно поліпшити споживчі характеристики (технічні, економічні тощо) існуючих товарів, створення нових процесів, послуг, чи будь-чого, що може покращити «якість життя» людства» [19].Педагогічна інновація – сукупність нових професійно-педагогічних дій педагога, спрямованих на вирішення актуальних проблем виховання, навчання й розвитку учнів (студентів) з позицій освітніх підходів, зорієнтованих на зміну навчального процесу з метою формування якісно іншої педагогічної практики і підвищення якості освіти. При цьому основними освітніми підходами здійснення інновацій у вищій школі є: акмеологічний підхід, андрагогічний підхід, діяльнісний підхід, кваліметричний підхід, компетентісний підхід, особистісно-орієнтований підхід, професіографічний підхід, синергетичний підхід.Сьогодні інноваційні технології в освіті ґрунтуються на інтеграції інноваційних педагогічних технологій та інноваційних інформаційно-комунікаційних технологій навчання.Інноваційна педагогічна технологія – система оригінальних, новаторських способів, прийомів педагогічних дій і засобів, що охоплюють цілісний навчально-виховний процес від визначення його мети до очікуваних результатів і які цілеспрямовано, систематично й послідовно впроваджуються в педагогічну практику з метою підвищення якості освіти.Серед педагогічних технологій, що як найкраще інтегруються з ІКТ є: навчання у співпраці; ситуаційне навчання; метод проектів; методи проблемного навчання; продуктивне навчання.Інноваційні інформаційно-комунікаційні технології навчання – оригінальні технології (методи, засоби, способи) створення, передавання і збереження навчальних матеріалів, інших інформаційних ресурсів освітнього призначення, а також організації і супроводу навчального процесу (традиційного, електронного, дистанційного, мобільного) за допомогою телекомунікаційного зв’язку та комп’ютерних систем і мереж, що цілеспрямовано, систематично й послідовно впроваджуються в педагогічну практику з метою підвищення якості освіти.Серед сервісів і послуг мережі Internet, використання яких забезпечує впровадження інноваційних ІКТ в навчальному процесі ВНЗ, можна виділити:електронна пошта, списки розсилки, веб-форуми;FTP, файлообмінні мережі (Usenet);чати, вебінари (WizIQ);соціальні мережі (Facebook, Twitter);потокове мультимедіа, YouTube, Internet-радіо, Internet-TV;IP-телефонія, Skype, Google Talk;Web 2.0 (wiki, сервіси Google, Flickr, Digg.com, блоги).Разом з тим, не дивлячись на те, що сьогодні традиційна система вищої освіти не задовольняє повною мірою потреби студентів й вимоги інформаційного суспільства до підготовки майбутніх фахівців, а завдяки використанню дистанційних, електронних та мобільні технології студент і викладач можуть плідно співпрацювати не тільки під час занять в аудиторії, а й за межами навчального закладу, не варто повністю відмовлятися від традиційних форм організації, методів і засобів навчання, що добре відомі й в деяких реальних педагогічних ситуаціях є просто незамінними.Враховуючи вище сказане, будемо вважати, що комбіноване навчання – це цілеспрямований процес здобування знань, набуття умінь і навичок, засвоєння способів пізнавальної діяльності суб’єктом навчання й розвитку його творчих здібностей на основі комплексного і систематичного використання традиційних й інноваційних педагогічних технологій та інформаційно-комунікаційних технологій навчання за принципом взаємного доповнення з метою підвищення якості освіти.4. Особливості організації комбінованого навчання у ВНЗЯк зазначалося вище, тенденція в організації навчального процесу у ВНЗ чітко розвивається в напрямі комбінованого навчання, яке органічно поєднує в собі як традиційні (очні), так і комп’ютерно орієнтовані методи, засоби і форми організації навчання.Залежно від технічних можливостей ВНЗ, підготовки його професорсько-викладацького складу у комбінованому навчанні можна поєднати такі види навчальної діяльності студентів під керівництвом викладача (див., наприклад, [15]):традиційні практичні заняття або семінари з відеоконференціями та вебінарами;традиційні заняття з наступним їх обговоренням у форумах, чатах або з використанням листування через електронну пошту;групову роботу над завданнями для самостійного виконання із подальшим його обговоренням в аудиторії;лекційні заняття в мережі Internet з практичними і лабораторними заняттями в аудиторії;лекційні заняття в аудиторії з консультаціями з викладачем через мережу Internet;виконання індивідуальних завдань і надсилання результатів їх виконання для перевірки викладачеві, використовуючи сервіси мережі Internet;реалізація рольових ігор та дослідницьких проектів у віртуальному середовищі у позааудиторний час або під час аудиторних заняття;інші комбінації використання технологій дистанційного, електронного, мобільного навчання та традиційних форм, методів і засобів навчання.Як правило, комбіноване навчання з дисципліни складається з таких етапів:самостійне опрацювання студентами теоретичного матеріалу з використанням технологій електронного, дистанційного або мобільного навчання;засвоєння практичних вмінь і навичок у формі традиційних аудиторних занять з використаннях інноваційних педагогічних технологій;обговорення проблемних ситуацій в он-лайн і/або офф-лайн режимі з використанням технологій електронного, дистанційного або мобільного навчання;поточний та проміжний контроль і оцінювання навчальних досягнень студентів з використанням автоматизованих засобів контролю, зокрема комп’ютерного тестування;проведення підсумкового контролю з дисципліни (екзамену, заліку) і/або захисту курсової роботи у традиційній (очній) формі.Комбінована модель навчання – це модель використання розподілених інформаційно-освітніх ресурсів у традиційному навчанні із застосуванням елементів асинхронного й синхронного дистанційного і мобільного навчання. У ВНЗ комбіноване навчання рекомендується як складова традиційного навчання при проведенні як аудиторних занять, так і організації самостійної роботи студентів. Основне завдання комбінованого навчання: успадкувати переваги як традиційного, так і дистанційного навчання й зменшити їх недоліки.Основна проблема при впровадженні комбінованого навчання у ВНЗ, полягає в тому, що таке навчання вимагає високого ступеня самоорганізації та особистого контролю тих, хто навчається, і якщо цей ступінь не досить високий, то навчальний матеріал може залишитися незасвоєним або неправильно зрозумілим, що вплине на якість навчання. Тому цілеспрямована робота з формування у студентів уміння самостійно навчатися і здобувати знання, бути комунікабельним і вміти працювати у команді є, на думку авторів, не менш важлива ніж формування в них ІКТ-компетентностей.В Черкаському державному технологічному університеті створено систему електронного навчання (СЕН) на базі Moodle [20], яка призначена для підтримки навчального процесу студентів різних форм навчання (денної, заочної, дистанційної), організації їх самостійної роботи, а також для проведення різних видів контролю та оцінювання навчальних досягнень студентів у автоматизованому режимі. СЕН ЧДТУ доступна в мережі Internet керівництву університету, викладачам і студентам у відповідності до прав доступу до інформаційних ресурсів і підсистем цієї системи [21].Для організації комбінованого навчання, контролю і оцінювання навчальної діяльності студентів у середовищі системи електронного навчання ЧДТУ створено загальну структуру електронного навчального курсу (ЕНК), а також його структурних елементів: структура курсу, календарний

В статье рассматриваются лексические единицы и конструкции, которые можно изучать в иностранной аудитории на уроках по речевой практике, приводятся многочисленные примеры по теме, посвященной выражению собственного мнения. Занятия по развитию речи очень важны для иностранных учащихся, преподавателю следует уделять им большое внимание. Используя опыт своей работы, авторы статьи рассказывают, каким образом возможно проведение уроков, посвященных речевой практике, какие задания можно давать иностранным учащимся, какие речевые конструкции желательно использовать. Иностранные учащиеся, изучающие русский язык, показывают неплохие результаты на подобных занятиях.

З метою прискорення ефективної реалізації освітніх послуг та необхідності входження в міжнародний освітній простір діяльність освітніх закладів спрямована на поліпшення власної стратегічної позиції, адаптацію до вимог міжнародних стандартів освіти, запровадження новітніх технологій, підвищення професійної підготовки випускників.Запровадження дистанційної форми навчання є особливою формою заочного навчання, при якій дисципліни вивчають за допомогою комп’ютерних і телекомунікаційних засобів, інформаційної мережі Інтернет [1], дистанційного проходження деяких форм підсумкового контролю шляхом тестування та особистого складання в технікумі заліків та іспитів, що передбачені навчальним планом.Система дистанційної освіти має ряд переваг і значно розширює коло потенційних студентів. Така форма навчання дає свободу вибору місця, часу та темпу навчання. Одержати освіту дистанційно має можливість молодь, яка не може поєднувати навчання з роботою; проживає у віддалених районах; військовослужбовці; домогосподарки; бізнесмени або студенти, що бажають паралельно одержати другу освіту.Є, напевне, сенс тимчасового переходу на дистанційну систему навчання у форс-мажорних випадках, наприклад, коли в регіоні оголошений карантин, пов’язаний зі складною епідеміологічною обстановкою.Аналіз стану освіти у підготовці фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст» з галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво» спеціальності 5.03050601 «Прикладна статистика» кваліфікації «технік-аналітик з економічної і соціальної статистики» з предметної галузі діяльності «соціально-економічні явища і процеси на мікро- і макрорівні» дає можливість зробити висновки про доцільність розвитку дистанційної освіти в цьому напрямку. З перспективи розвитку дистанційної форми навчання передбачено виконання галузевих стандартів вищої освіти України за спеціальністю «Прикладна статистика» та освітньо-кваліфікаційної характеристики молодшого спеціаліста (розробниками яких є Самбірський технікум економіки та інформатики, 2009 р.) та дотримання вимог до системи освіти та професійної підготовки за такими напрямками:1. Соціально-особистісні, інструментальні та загальнонаукові компетенції:– компетенції соціально-особистісного характеру;– інструментальні компетенції;– загальнонаукові компетенції;2. Загально- та спеціалізовано-професійні компетенції:– загально-професійні;– спеціалізовано-професійні компетенції.При цьому необхідно забезпечити володіння випускником передбаченими стандартом виробничими функціями: дослідницька; організаційна; управлінська; технологічна; контрольна; прогностична; технічна.За дистанційною формою навчання змінюється структура співвідношення аудиторних годин і годин, відведених для самостійного вивчення. Кількість аудиторних годин (настановчі лекції, консультації) зменшується, натомість збільшується час для самонавчання. Організація навчального процесу передбачає ці зміни і включає такі етапи:1. Самонавчання студентом, запропонованого переліку дисциплін, опрацювання практичного матеріалу, виконання лабораторних робіт та тестів, що передбачено навчальним планом на визначений термін.Студенти отримують доступ до навчальних матеріалів на спеціально створюваному навчальним закладом Інтернет-сайті [2].Інтернет-ресурси для дистанційного навчання містять:– електронні підручники відповідних курсів, яких, на жаль, для технікумів сьогодні дуже і дуже мало;– електронні методичні посібники, що розробляються викладачами технікуму для допомоги у вивченні відповідних дисциплін;– електронні методичні вказівки з розв’язування задач, виконання практичних та курсових робіт з відповідних дисциплін;– форум з розділами відповідних дисциплінах, на яких викладачі додатково розглядають найбільш важкі для засвоєння матеріали та відповідають на питання за цими темами (вказується час, коли на відповідному форумі присутній викладач);– електронні поштові скриньки викладачів, на які можна задавати будь-які питання за відповідними дисциплінами;– форум з розділами по відповідних дисциплінах, на яких студенти мають можливість самостійно обговорювати питання в процесі вивчення дисциплін;– електронні поштові скриньки викладачів для перевірки курсових робіт та первинного тестування з метою підсумкового контролю за вивченням тем;– дистанційний доступ до програмних комплексів, встановлених на комп’ютерах технікуму для проведення лабораторних робіт за відповідними дисциплінами;– електронні ресурси інших навчальних закладів, на яких присутні посібники за окремими темами.2. Аудиторні заняття, які проявляються як контрольна функція навчального закладу і передбачають форми підсумкового контролю у вигляді заліків, іспитів тощо.Переваги якості підготовки спеціаліста в порівнянні з заочною формою навчання забезпечують наступні чинники:– створені навчально-методичні комплекси будуть пристосовані для самостійного вивчення;– індивідуальний темп та спосіб навчання;– розвиток і поглиблення навиків роботи з комп’ютером та мережею Інтернет, програмними комплексами, особливо в галузі статистики;– доступ до навчання можуть отримати люди з функціональними обмеженнями.Таким чином, дистанційна форма навчання у порівнянні з заочною істотно підвищує якість підготовки фахівців.Для організації дистанційного навчання та розміщення Інтернет-ресурсів розробляється Web-сайт на базі СДН Moodle [3].Навчання викладачів методиці дистанційного навчання може здійснюватись в рамках підвищення кваліфікації педагогічних працівників, що забезпечується Українським інститутом інформаційних технологій в освіті (УІІТО) НТУУ «Київський політехнічний інститут» [4].

Мета дослідження: пошук ефективних прийомів використання СКМ у навчанні вищої математики. Завдання дослідження: вирішення проблеми оперативної роздачі останніх версій електронних матеріалів; запровадження хмароподібних технологій у навчання вищої математики. Об’єкт дослідження: навчання вищої математики студентів нематематичних спеціальностей. Предмет дослідження: використання СКМ у навчанні вищої математики студентів нематематичних спеціальностей. Використані методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, навчання, спостереження за навчальним процесом. Результати дослідження. Виділено проблему оперативної роздачі останніх версій електронних матеріалів під час аудиторних занять з вищої математики. Для вирішення зазначеної проблеми запроваджено хмароподібні технології. Указані технології базуються на різних моделях проведення занять із застосуванням навчальних математичних тренажерів (НМТ): аудиторній, лабораторній та комбінованій. Основні висновки. Розроблені та впроваджені технології для вирішення проблеми оперативної роздачі надали можливість підвищити ефективність використання НМТ у навчанні розв’язування диференціальних рівнянь майбутніх інженерів.

Розвиток і зміцнення промислового потенціалу України передбачає широке залучення інформаційних технологій у процесі створення сучасних засобів виробництва. Зокрема, важливими є питання впровадження новітніх технологій в галузь електронного машинобудування, де інформаційна складова досить висока. Зауважимо широке використання у підготовці технічних проектів дослідження та розроблення сучасних взірців електронної техніки методу скінченних елементів [1], новий етап розвитку якого обумовлений наявністю потужного комп’ютерного інструментарію. Значну і важливу його частину складають геометричні елементи [2], від вибору яких залежить точність визначення технологічних параметрів виробів електронного машинобудування. Природно, важливу увагу звертають на стан вивчення і засвоєння студентами технічних спеціальностей графічних дисциплін. Незважаючи на активну і плідну роботу Української асоціації з прикладної геометрії [3], вивчення її фундаментальної складової – інженерної та комп’ютерної графіки – обмежене мінімально можливою кількістю аудиторних навчальних годин, причому співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної та індивідуальної роботи студентів становить для стаціонарної форми навчання 44%, а для заочної – 12%.Разом з тим широке залучення графічних засобів у процесі реалізації навчальних проектів засвоєння комп’ютерного інструментарію [4], в тому числі конструювання виробів електронного машинобудування, вимагає професійної підготовки саме з інженерної та комп’ютерної графіки. Отже, опанування базовими знаннями нарисної геометрії та креслення, складових інженерної графіки, виступає зовсім не самоціллю, чи тим більше альтернативою іншим навчальним технологіям, а ознакою цілісного підходу до процесу підготовки технічного фахівця в галузі електронного машинобудування, являє єдину розумну можливість з практичних міркувань, виходячи з великої кількості супутніх побудов при використанні сучасних комп’ютерних і комп’ютеризованих методів досліджень, до яких слід віднести метод скінченних елементів.На вивчення курсу інженерної та комп’ютерної графіки обсягом 36 годин лекційних та 36 годин лабораторних занять відведено перший і другий семестри. Матеріал курсу максимально адаптований до дисциплін старших курсів, зокрема, курсу «Метод скінченних елементів», який читається у сьомому семестрі. При вивченні методу використовується програмний продукт AutoCAD Mechanical. Враховуючи використання у методі плоских і просторових геометричних елементів, у курсі інженерної та комп’ютерної графіки передбачається їх вивчення як традиційними, так і комп’ютерними засобами. Так, на практичних заняттях з інженерної графіки студенти виконують графічну роботу «Геометричне креслення», викреслюючи деталь типу «планка». У процесі виконання цієї роботи відбувається ґрунтовне знайомство з викреслюванням основних графічних примітивів та з прийомами їх редагування: вилучення геометричних об’єктів, виконання фасок, спряжень, вибір типів ліній тощо. Елементи нарисної геометрії представлені лекційним матеріалом та відповідними графічними роботами з розділів ортогонального і аксонометричного проекціювання елементів тривимірного простору: точки, лінії, поверхні, їх загальне та особливе положення, взаємне розташування у просторі. Особлива увага акцентується на взаємне положення прямих і площин, побудову об’єктів їх перетину. Типові геометричні поверхні – призма, піраміда, циліндр, конус, сфера – вивчаються у курсі відповідно до вимог подання елементів методу комп’ютерними засобами як просторові об’єкти особливого положення, ортогональні до площин проекцій.Для підвищення ефективності подачі матеріалу постійно відбувається розвиток і поповнення методичної бази за рахунок нових посібників, що розробляються згідно навчального плану. Широке залучення методичних посібників дозволяє якісно використовувати час, відведений на самостійну роботу студентів, розв’язувати задачі з нарисної геометрії чи викреслювати графічні роботи з інженерної графіки з мінімальним втручанням викладача, а також самостійно здійснювати підготовку до контрольних заходів, згідно тематики занять. Таким чином, студенти швидше і з більшим розумінням справляються з поточними завданнями, осмислено підходячи до виконання робіт.Враховуючи значний відсоток відведених на самостійну роботу годин, наявність комп’ютерної техніки, на кожному практичному занятті проводиться короткотривале супутнє пояснення окремих засобів подання відповідних розділів інженерної графіки з використанням пакета системи автоматизованого проектування AutoCAD 2009 російськомовної версії [5].Щодо вивчення основ інженерної комп’ютерної графіки в середовищі системи AutoCAD для проведення лабораторних занять також розроблено відповідні методичні напрацювання. Кожний етап виконання графічної роботи розписується детально, доступно роз’яснюється та ілюструється.Відповідно до можливостей навчальної дисципліни і потреб курсу «Метод скінченних елементів» передбачено виконання двох лабораторних робіт з комп’ютерної графіки у 2D і 3D форматах у другому семестрі, а саме: створення комп’ютерного варіанту зображення планки в режимі 2D-моделювання і однойменної лабораторної роботи з теми «Перетин поверхонь площинами» у 3D форматі. Обидві лабораторні роботи виконуються відповідно до навчальних варіантів графічних робіт. Традиційно вивчення інженерної графіки завершується заліком наприкінці першого семестру та іспитом у другому семестрі. При цьому контроль комп’ютерної складової передбачений у другому семестрі.Протягом практичних занять, виконуючи в аудиторії поточні графічні роботи, студенти мають можливість одержувати консультації з відповідних розділів комп’ютерної графіки. Заключним розділом вивчення інженерної графіки у другому семестрі являє оформлення конструкторської документації [6] на прикладі виконання схем електричних принципових, які переважно використовуються у виробах електронного машинобудування. Щодо інженерної графіки, то схеми містять її традиційні геометричні примітиви для зображення електричних елементів: точки, кола, багатокутники, дуги тощо. Такі елементи просто подати геометричними примітивами комп’ютерної графіки, використовуючи спеціальні команди: Задание атрибутов, Создание блока, Вставка блока меню Блоки.Нарешті, наприкінці курсу передбачено два лекційних та два лабораторних заняття з комп’ютерної графіки. На лекціях подається в інтегрованому вигляді матеріал, з яким студенти знайомились на практичних заняттях та вивчали за рахунок кількості годин самостійної та індивідуальної роботи упродовж двох семестрів, стосовно до виконання двох лабораторних робіт. Виконання лабораторної роботи «Схеми електричні принципові» передбачено факультативно.Лабораторні роботи виконуються у 2D і 3D форматах з використанням варіантів, виконаних студентами і підписаних викладачем графічних робіт з однойменної тематики. Бали за лабораторні роботи включені до загальної кількості балів за виконані роботи в другому семестрі як складова оцінки другого модуля.Слід зазначити, що виконання лабораторних робіт з комп’ютерної графіки дозволяє студентам краще засвоїти знання, одержані при виконанні відповідної графічної роботи в курсі інженерної графіки. Навички і уміння, здобуті при вивченні навчального матеріалу як під час виконання графічних робіт, так і при освоєнні комп’ютерних графічних засобів відображення базових елементів, сприятимуть у подальшому засвоєнню інших інженерних дисциплін на старших курсах.Висновки. Винесення частини матеріалу з комп’ютерної графіки на самостійне вивчення із урахуванням значного відсотку самостійної та індивідуальної роботи в навчальному плані з наступним його вивченням і закріпленням на лекційних і лабораторних заняттях наприкінці другого семестру уможливлює знизити негативний вплив скорочення годин на вивчення графічних дисциплін. Разом з тим актуальною є проблема розділення в часі процесу вивчення інженерної та комп’ютерної графіки. Доцільним видається вивчення інженерної графіки традиційними засобами у першому і другому семестрі, а комп’ютерної графіки – у третьому семестрі.

У статті розглянуто можливості роботи персонального сайту створеного в конструкторі сайтів uCoz викладачем інформатики і його використання як навчально-методичного комплексу дисциплін «Основи інформатики» й «Інформатика та комп’ютерна техніка». Матеріали сайту ефективно використовуються як викладачем, так і студентами для підготовки до лабораторних робіт і лекційних занять. Студенти мають змогу працювати з матеріалами, які вивчаються на заняттях, в інтерактивному режимі, як в аудиторії, так і поза нею. Такий підхід до планування й організації навчального процесу дозволяє ефективно реалізувати навчальну програму, оптимізувати управління навчальним процесом і забезпечити якісну підготовку фахівця.

Метою дослідження було вивчення та систематизація підходів до підвищення рівня залучення осіб зрілого віку до занять оздоровчо-рекреаційною діяльністю. Методи дослідження – теоретичний аналіз спеціальної науково-методичної літератури, документальних матеріалів, педагогічні, соціологічні методи дослідження, методи оцінки рухової активності, методи математичної статистики. Результати: на основі аналізу, узагальнення, порівняння науково-методичної літератури та отриманих емпіричних даних нами було досліджено цільову аудиторію учасників забігів та виявлено особливості залучення різних груп населення до масових оздоровчо-рекреаційних заходів в Україні. Нами було досліджено соціальні передумови рекреаційної діяльності вітчизняних та зарубіжних оздоровчорекреаційних заходів за даними спеціальної літератури. Виявлено, що більшість учасників забігів в Україні – це люди з міст мільйонників (Київ, Одеса, Львів), виявлено проблему відсутності бігової культури в багатьох містах та селах України. В рамках ситуації, що склалася в Україні, нами було запропоновано підходи до залучення більшої кількості людей до занять оздоровчо-рекреаційними заходами: проведення рекламної кампанії, побудованої на меседжі бігунів, створення онлайн і офлайн програми підготовки для різної аудиторії, від новачків до досвідчених бігунів; проведення лекцій на бігову тематику; створення єдиної бази бігових клубів України з метою покращити підготовку бігунів та розширити аудиторію любителів бігу загалом; створення дистанції в рамках забігу з благодійною метою. На основі отриманих даних розроблено рекомендації із залучення осіб зрілого віку до занять оздоровчо-рекреаційною активністю, на прикладі масових забігів.

Дисциплина «русский язык» на продвинутом этапе характеризуется комплексностью: 1) в задачу обучения входит формирование навыков употребления и распознавания языковых знаков на всех уровнях; 2) в ней отсутствует разделение на аспектные занятия (фонетические, грамматические, лексические, стилистические). Работа по формированию навыков, например фонетических и грамматических, может происходить и часто происходит на одном и том же занятии.В статье автор рассматривает несколько путей и методик проведения практических занятий на продвинутом этапе и описывает три основные формы обучения русскому языку. Подробно автор говорит о цели и типологии аудиторных занятий, показывает разницу между речевыми и комплексными занятиями. В статье подробно изложена структура аудиторных занятий и предложены различные виды распределения времени. The discipline “Russian language” at an advanced stage is characterized by its complexity: 1) the task of training includes the formation of skills in the use and recognition of linguistic signs at all levels; 2) there is no division into aspect classes (phonetic, grammatical, lexical, stylistic). Skills development work, such as phonetic and grammatical skills, can and often does occur in the same class.In the article, the author examines several ways and methods of conducting practical exercises at an advanced stage and describes the three main forms of teaching the Russian language. The author speaks in detail about the purpose and typology of classroom lessons, shows the difference between speech and complex lessons. The article describes in detail the structure of classroom activities and offers various types of time distribution.

У статті висвітлено сутність поняття «дистанційна освіта» й надано його авторське трактування. Розглянуто основні форми дистанційної освіти під час вивчення англійської мови у ЗВО (дистанційне навчання як частина змішаного навчання – комбінування традиційного навчання в аудиторії та дистанційного навчання, яке інкорпорується в вигляді окремих необхідних елементів, наприклад консультування по скайпу; дистанційне навчання як окремий, самостійний вид навчання, тобто у вигляді онлайн-курсів. Це можуть бути короткострокові програми, з отриманням сертифікату або без нього, програми підвищення кваліфікації і навіть програми бакалаврату та магістратури). Відмічено, що викладачі англійської мови, зокрема, як носії інформації, повинні не просто передати учням власні знання та провести активацію кожного з компонентів навчальної системи, а ще й відтворювати зміст навчальних курсів у такому вигляді, щоб кожен із них зміг сприйняти, зрозуміти й систематизувати отримані знання. Виокремлено етапи викладання англійської мови в умовах дистанційної освіти: підбір технічного оснащення; проведення пробного заняття; визначення основних методів і прийомів навчання; тренінг основних видів мовленнєвої діяльності; підбиття підсумку роботи на занятті. Важливо, що перегляд різних фільмів англійською мовою – це один із найкращих варіантів поповнити свій вокабуляр сучасними розмовними виразами. Сформовано чинники, що впливають на ефективність формування навичок читання англійською мовою. Окреслено додатки та платформи, розроблені з метою формування навичок читання і письма у процесі викладання англійської мови в дистанційній формі. Запропоновано рекомендації викладачам щодо ефективного проведення заняття з англійської мови в умовах дистанційної освіти.

Впровадження аудиторної навчально-дослідної роботи в навчальний процес показало, що активність студентів на заняттях зростає, активізується їх логічне мислення і виробляється системний підхід до постановки проблеми і оптимальному її вирішення, що в цілому підвищує ефективність підготовки фахівців.

Введение. Анализируется опыт внедрения дистанционных технологий на занятиях по английскому языку в вузе в условиях вынужденного перехода на удаленный формат работы. Цель – обобщение результатов анкетирования, направленного на выявление отношения студенческого и преподавательского сообществ к переводу образовательного процесса в электронный формат. Материал и методы. Материалом исследования послужили результаты анкетирования, проведенного в первые недели дистанционного обучения английскому языку и по окончании весеннего семестра 2019/20 учебного года. Для решения поставленных задач применялись следующие методы: анализ учебно-методической литературы по вопросам внедрения технологий в образовательный процесс по иностранному языку, анкетирование профессорско-преподавательского состава и студенческого контингента. Результаты и обсуждение. Впервые собраны и обобщены данные опроса об опыте использования электронной среды взамен аудиторной работы при проведении занятий по английскому языку в вузе. Рассматриваются достоинства и недостатки дистанционного обучения иностранным языкам в вузе; выявляется степень удовлетворенности участников образовательного процесса качеством преподавания иностранного языка в новом формате; описываются аспекты и особенности обучения английскому языку в онлайн-среде. Установлено, что основные сложности, с которыми столкнулись преподаватели и студенты на онлайн-занятиях, сопряжены с отсутствием живого общения, при котором задействованы как вербальные, так и невербальные каналы получения информации. В качестве несомненного преимущества удаленного способа работы перед аудиторным выступает организационно-бытовой аспект проведения занятий, что проявляется, прежде всего, в экономии временных затрат. Заключение. Проведение занятий по английскому языку в удаленном формате видится как высококачественная альтернатива традиционным занятиям в тех случаях, когда невозможна организация очной формы обучения в силу различных обстоятельств (пандемия, погодные условия и т. д.). Это обусловлено практической направленностью дисциплины «иностранный язык», при которой особую значимость приобретает живое общение, коммуникация «лицом к лицу». Introduction. The article provides the survey of distance technologies implementation experience in response to forced transition to e-learning environment at the university classes of the English language. The objective of the work is to consolidate and summarize the findings of the questionnaire aimed at identifying students and teachers’ attitude towards the educational process transition to electronic format. Material and methods. Research statistics was taken from the questionnaire conducted in the first couple of weeks of online English classes and at the end of 2019–2020 academic year spring term. In order to solve the task the authors applied the following methods: the analysis of methodological literature on technologies introduction into educational process at English language classes, questionnaire given to university students and teachers. Results and discussion. The paper combines and generalizes the replies to the questionnaire about the very first experience of using e-learning environment fully instead of in-class activities for the English language classes at the university. Advantages and drawbacks of a distance education are mentioned as well as the level of educational process participants’ satisfaction with the language teaching quality within a new format. There are also some special aspects of teaching English online shown. It was defined that during these classes students and teachers had faced the major challenge – the lack of a real-life communication with verbal and nonverbal channels of information exchange. One of the undeniable benefits of a distance education when compared to classroom sessions is organizational aspect, especially time saving. Conclusion. Remote format of the English language classes is considered as a high quality alternative to in-class learning in situations when classroom settings are impossible to be organized due to different circumstances (pandemics, weather conditions, etc.). Practical focus of a “Foreign language” as a subject determines the significance of a real-life face-to-face communication during the classes.

Цель статьи — обсуждение некоторых аспектов организации самостоятельной работы студентов медицинских вузов на цикле травматологии и ортопедии. Проанализировано, в какой мере основные рекомендованные виды самостоятельной работы студентов на данном цикле соответствуют принципам реальности выполнения с учетом имеющегося исходного уровня; возможности самоконтроля для исключения вероятности ошибочного понимания и закрепления практических навыков; возможности контроля фактически затраченного времени; соблюдения принципа индивидуального выполнения задания.Анализ показал, что среди видов самостоятельной работы этим требованиям в полной мере соответствуют курация больных, написание учебной истории болезни; подготовка к модульному контролю; самостоятельное решение обучающих тестов и работа с обучающими компьютерными программами. Среди проблемных или дискуссионных вопросов выделены следующие. Авторы считают целесообразным ставить задачи по написанию реферата на тему по выбору только на циклах продолжительностью не менее 3 недель. На коротких циклах, каким является цикл по травматологии и ортопедии, более эффективной формой внеаудиторной работы представляется подготовка кратких конспектов к аудиторному занятию.При освоении практических навыков на самостоятельную работу целесообразно выделять только предварительную подготовку (изучение теории и методики по литературе и инструкциям). Закрепление и контроль правильности выполнения полученных в ходе аудиторных занятий умений должны выполняться только в условиях вузовского центра по отработке практических навыков под контролем инструктора, а при отсутствии такого центра — под контролем преподавателя в аудиторное время (или во время, выделяемое на консультации) или в период производственной практики.Дискуссионным моментом является определение критериев расчета времени, выделяемого на теоретическую внеаудиторную подготовку к занятиям, возможность объективного контроля времени, необходимого на этот вид внеаудиторной работы.Авторы считают, что внимание к данной проблеме позволит уточнить ее организационные аспекты, за счет чего повысить эффективность самостоятельной работы студентов на цикле «Травматология и ортопедия».

у статті наведено досвід викладання фармакології для студентів, які навчаються за спеціальністю 223 «Медсестринство». Розглянуто методики проведення аудиторної та позааудиторної роботи студентів, використання яких сприятиме підвищенню ефективності підготовки майбутніх медичних сестер до професійної діяльності.

Стаття стосується нещодавно впровадженої методики викла- дання іноземної мови – інтегрованого навчання за змістом та мовою (CLIL). Комплексне навчання за змістом та мовою є одним із сучас- них підходів до двомовної освіти. Останніми роками CLIL набуває все більшого значення в Європі та Україні, а також з точки зору кількості навчальних закладів, що впроваджують цю методику, та кількості відповідних досліджень, проведених у цій галузі. Термін “scaffolding” було розглянуто та проаналізовано. Важливим фактом щодо CLIL-підходу є те, що він поєднує у собі викладання мови та навчальних предметів. Студенти не просто вивчають іноземну мову, а використовують її для вивчення автентичного змісту. У статті також порушується таке важливе завдання, як процес планування заняття, який має життєво важливе значення для успішного його проведення. У CLIL є глибокі методологічні напрацювання з планування страте- гій викладання, в якому особливо приділяється увага ролі викладача в аудиторії. Заняття CLIL вимагає точної та всебічної підготовки. Проаналізовано та досліджено шість етапів ефективного планування занять за методикою CLIL. Більше того, у статті зазначається, що ці планування вимагають зміни традиційних концепцій плану- вання занять, і в цій статті автори розглядають нагальні проблеми, що стосуються CLIL в Україні. Усвідомлюючи труднощі впрова- дження CLIL на університетському рівні, автори цієї статті намага- ються дослідити шляхи можливої реалізації підходу CLIL на курсах юридичної англійської мови. Розробка відповідних планів CLIL або адаптація наявних вимагає трьох основних компетенцій: компетент- ність у володінні матеріалу рідною мовою, цільова тема та методо- логія CLIL. Якщо розглянути проблему з ширшого ракурсу, ми дій- демо висновку, що, якщо буде належним чином розроблена правова та нормативна база для впровадження CLIL в українських вищих навчальних закладах, не буде проблем для викладачів, що зацікав- лені у застосуванні теоретичної бази CLIL та наявного досвіду та реалізації величезних перспектив цього підходу в освітню систему.

У статті висвітлено специфіку методики викладання навчальної дисципліни «Старт-ап-технології» майбутнім офіцерам-прикордонникам. Автори торкнулись проблем якості вищої освіти в Україні і, зокрема, вищої військової освіти. Проаналізовано низку наукових праць з проблеми дослідження: і публікації, і монографії, і дисертації. Сутність методики викладання «Старт-ап-технологій» автори розкрили на прикладі спеціальності «Телекомунікації та радіотехніка» у прикордонній академії. Основними особливостями методики є: побудова робочої програми згаданої навчальної дисципліни із врахуванням змісту професійної діяльності офіцерів-прикордонників; розподіл аудиторних годин було здійснено таким чином, щоб більша їх частка забезпечувала практичну підготовку майбутніх офіцерів-прикордонників. Приблизно 26 навчальних годин з 46 аудиторних – це практичні заняття, решта лекційні та семінарські; під час проведення практичних та семінарських занять з майбутніми офіцерами-прикордонниками використовувався широкий спектр педагогічних технологій: від інтерактивних бесід до колабораційних технологій; забезпечення міждисциплінарного зв’язку, оскільки «Старт-ап-технології» пов’язані із дисциплінами «Філософія», «Політичні та економічні системи», «Управління проектами» та іншими; використання управлінського потенціалу навчальної дисципліни, з метою формування здатності до прийняття рішень та усвідомлення відповідальності за ці рішення; формування нового стилю мислення, що демонструють власники старт-апів всього світу; розширення світогляду курсантів-прикордонників; забезпечення виховання майбутніх офіцерів-прикордонників, зокрема таких якостей, як толерантність, стриманість тощо. Методика викладання сучасної навчальної дисципліни «Старт-ап-технології» вимагає врахування специфіки організації освітнього процесу у навчальному закладі, змісту професійної діяльності майбутніх офіцерів-прикордонників та оптимального рівня підготовленості до її викладання науково-педагогічних працівників.

У статті розглянуто теоретичні засади професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів у закла- дах вищої освіти. Обґрунтовано необхідність цифрової трансформації системи освіти, організації освітнього про- цесу у закладах вищої освіти з упровадженням інноваційних і цифрових технологій. Систематизовано норматив- но-правові документи, що характеризують доцільність упровадження діджиталізації в освіті. Охарактеризовано сутність понять «професійна підготовка», «цифровізація». Представлено та узагальнено результати опитування здобувачів вищої освіти Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. З’ясовано, що до першочергових завдань розвитку вищої освіти в умовах цифровізації слід віднести не лише ресурсне наповнення освітнього середовища сучасними цифровими засобами навчання, але й підготовку викла- дачів і здобувачів вищої освіти до ефективного їх використання. Саме вміння користуватися цифровими техно- логіями забезпечує готовність майбутніх учителів початкових класів використовувати цифрові технології у про- фесійній діяльності, створює основу для формування в них цифрової грамотності та цифрової компетентності. Доведено, що цифровізація сприяє гнучкості освітнього процесу у закладах вищої освіти, забезпечує форму- вання конкурентоспроможних фахівців, які вчаться швидко адаптовуватися до умов, що змінюються неперед- бачено і стрімко (запровадження карантину). На нашу думку, доцільним є оснащення приміщень закладів вищої освіти, в яких проводяться заняття, новими взірцями технічних засобів навчання. Покращить процес підготовки здобувачів вищої освіти і відкриття спеціалізованих приміщень для проведення занять і самостійної роботи, таких як Інтернет-класи, мультимедійні аудиторії, де проводяться навчальні заняття з використанням мультимедійних і цифрових технологій. Окрім того, цифрова трансформація освіти посилює мотивацію майбутніх учителів почат- кових класів до самоосвіти і саморозвитку, сприяє досягненню нових освітніх результатів, адекватних вимогам цифрового суспільства.

Представлены результаты разработки инновационного класса-конструктора боевой подготовки личного состава подразделений пожарной охраны МЧС России. В основу предложенной концепции положен ранее не используемый подход к организации адаптируемого учебного пространства учебных помещений пожарно-спасательных частей МЧС России. Новизна организации учебной аудитории в пожарно-спасательной части состоит в формировании образовательной среды, которая включает в себя комбинацию возможностей информационных технологий в образовании и современной организации пространства учебной аудитории, основанной на минимализме, портативности, мобильности, High-Tech. За основу организации учебного пространства инновационного класса подготовки личного состава подразделений пожарной охраны взят подход современного класса-конструктора, позволяющего адаптировать учебную аудиторию под различные виды и цели занятий, а поэтому оснащение учебной аудитории включает мобильные столы специально спроектированной формы, которые позволяют трансформировать пространство класса в зависимости от задач конкретного занятия. В рамках исследования разработаны методические рекомендации по использованию инновационного класса в боевой подготовке личного состава караулов (дежурных смен). Оценка нового подхода к организации учебного пространства учебных помещений пожарно-спасательных частей МЧС России методом экспертного опроса подтвердила целесообразность его внедрения в подразделениях пожарной охраны территориальных органов МЧС России с целью роста качества профессиональной подготовки личного состава. The paper presents the results of the development of an innovative class-designer of combat training of personnel of the fire department of the Ministry of Emergency Situations of Russia. The proposed concept is based on the previously unused approach to the organization of the adaptable educational space of the training rooms of the fire and rescue units of the Russian Emergencies Ministry. The novelty of organizing a training audience in the fire and rescue department consists in the formation of an educational environment, which includes a combination of the capabilities of information technologies in education and the modern organization of the space of a training audience based on minimalism, portability, mobility and high technologies. The organization of the educational space of the innovative class of training personnel of fire protection units is based on the modern class-designer, which allows adapting the educational audience to various types and goals of classes. Therefore, its equipment includes mobile tables of a specially designed form, which allow transformation of the classroom space depending on the tasks of a particular lesson. Within the framework of the study, the authors developed the methodological recommendations on the use of an innovative class in the combat training of guard personnel (duty shifts). Evaluation of a new approach to the organization of training space in the classrooms of the fire and rescue units by the method of an expert survey confirmed the feasibility of its implementation in the fire departments of the territorial bodies of the EMERCOM of Russia in order to increase the quality of professional training of personnel.

Статья продолжает тему методики использования аудиовизуальных возможностей современных мобильных устройств (в том числе компактных интерактивных проекторов и портативных систем) и их сочетания с традиционными формами работы на занятиях по сольфеджио и другим музыкально-теоретическим дисциплинам, начатую автором в предыдущей публикации («Научный вестник Московской консерватории», 2016, № 2). Автором найдены различные варианты сочетаний демонстрационных устройств с музыкальными мобильными приложениями — инструментами-симуляторами, нотными редакторами. Описаны примеры комбинирования электронных устройств для организации дистанционного обучения в пределах групповых аудиторных занятий. Показаны методические модели применения рассмотренных устройств для изучения основных разделов музыкальной теории и сольфеджио (ладовых звукорядов, аккордов, тембров, музыкальных строев, ритмических паттернов), а также для оптимизации основных форм работы (освоения нотной грамоты, музыкальных диктантов) на учебном занятии. This paper continues the subject of methodological application of visual and auditory potential of mobile devices (including interactive projectors and portative media-systems). The paper also shows some possibiliti of combinations of e-learning elements with traditional forms of classroom transactions in ear training and other theoretical disciplines (the launch of this study can be seen in the recent author’s publication in: Journal of Moscow Conservatory. 2016. № 2). The author has found various models of combinations for demonstration devices using them with music applications for mobile devices such as instruments-simulators and music editors. Some how-to-models for combining electronic devices in order to undertake e-learning session within classroom group courses have been described. Methodological models for using the reviewed devices aimed at the acquisition of music skills in basic sections of music theory and ear training (modal scales, chords, music temperaments, rhythmical patterns) as well as developing main forms of classwork (musical reading and writing, music dictations) at the lessons have been disclosed.

Данная статья посвящена проблеме организации учебных занятий с участием иностранных студентов в техническом вузе. Целью данной статьи является обоснование необходимости формирования интернациональных групп при изучении иностранного языка для развития важных профессиональных компетенций студентов технического вуза, а также представление результатов эксперимента, проведенного в Ижевском государственном техническом университете имени М. Т. Калашникова. Для оценки эффективности предложенных интерактивных форм и методов работы в интернациональных группах на всех этапах исследования применялись качественные и количественные методы анализа. Влияние использованных методов на развитие и формирование профессиональных компетенций студентов оценивалось посредством анкетирования, наблюдения, интервью и дискуссий. Приведенные результаты эксперимента свидетельствуют о положительной динамике в развитии важных профессиональных компетенций студентов, что позволяет сделать вывод об эффективности предложенных форм работы. Анализ анкет студентов показал положительное отношение студентов к данным мероприятиям: по их мнению, интерактивные занятия с иностранными студентами способствуют преодолению языкового барьера, развитию спонтанной речи и навыков межкультурной коммуникации. Кроме того, результаты анализа самооценки студентов и наблюдения преподавателей подтверждают прогресс студентов в овладении определенными видами иноязычной речевой деятельности. На основе результатов эксперимента приведены рекомендации по организации и проведению аудиторных мероприятий с участием иностранных студентов.

Общество постоянно развивается и требует более высокого уровня во всех сферах человеческой деятельности. Образование не является исключением. Новые информационные технологии играют сегодня очень важную роль в изучении иностранных языков. Современные технологии в аудитории противопоставляются старым традиционным формам обучения. Статья посвящена инновационным методам обучения современным иностранным языкам. Анализируются коммуникативные задания, особенности применения различных приемов и учебных материалов, которые используются студентами для улучшения своих разговорных навыков. Описывается роль преподавателя в развитии иностранной языковой компетенции у студента.

Мета роботи: встановити ефективність взаємодоповнення практичної і самостійної роботи студентів із використанням джерел наукової літератури та інтернет-джерел у процесі аудиторних занять на кафедрі хірургії.

Постановка задачи. В настоящее время «цифровые медиа» - не просто термин, используемый в повседневной жизни, это распространенное явление. В связи с возникшей проблемой борьбы с короновирусом возникает необходимость сформулировать новые требованиями к учебному дизайну высшего образования и/или внести в них соответствующие изменения. Цифровые технологии дают потенциал для того, чтобы, с одной стороны, предоставить новые способы обучения и поддержать процессы обучения, а с другой стороны, подготовить студентов к жизни и работе в «оцифрованном» мире. Следовательно, преподавателям также необходимы новые профили компетенций, чтобы своевременно отражать и использовать цифровые возможности и цифровые инструменты. В статье ставится задача, проанализировать информационную открытость вузов в соответствии с требованиями действующего законодательства Российской Федерации в сфере образования, рассматривается организация образовательной деятельности университетов и обеспечение доступа обучающихся и научно-педагогических работников к информационно-образовательным ресурсам. Определяются этапы разработки цифровых учебных блоков в рамках университетских учебных курсов. Результаты. На примере преподавания немецкого языка в техническом университете проанализированы функциональные стратегии при планировании и проведении дистанционных и аудиторных занятий. Выводы. При планировании занятий необходимо последовательное разделение отдельных компетенций на дистанционные и аудиторные занятия. Отправной точкой здесь является модель, при которой студенты переключаются между дистанционными и аудиторными занятиями на более длительных фазах, например, еженедельными занятиями. Statement of the problem. Nowadays, "digital media" is not just a term in everyday life, it is a common phenomenon. In connection with the emerging problem of combating coronavirus, there is a need to formulate new requirements for the educational design of higher education and/or make appropriate changes to them. Digital technologies provide the potential, on the one hand, to provide new ways of learning and support learning processes, and on the other hand, to prepare students for life and work in a "digitized" world. Consequently, teachers also need new competency profiles in order to reflect and use digital opportunities and digital tools in a timely manner. The article analyzes the information openness of universities in accordance with the requirements of the current legislation of the Russian Federation in the field of education. The organization of the educational activities of universities and the ensuring of the access of students and research and teaching staff to the information and educational resources are considered. The stages of developing the digital learning blocks within the framework of the university training courses are defined. Research results. Using the example of teaching the German language at a technical university, the functional strategies have been studied when planning and conducting distance and classroom classes. Conclusion. When planning the classes it is necessary to consistently divide the individual competencies into distance and classroom lessons. Here, the starting point is a model in which students switch themselves between the distance and classroom studies in longer phases, such as weekly lessons.

Как известно, метод проектов является реализацией личностно-ориентированного подхода к обучению [1]. Он предусматривает постановку определенной проблемы и ее последующее решение с обязательным наличием идеи или гипотезы решения, четким планом действий, распределением ролей, т.е. наличием заданий для каждого участника с условием тесного взаимодействия, ответственности за свою часть работы, регулярного обсуждения промежуточных шагов и результатов. Метод проектов эффективен в том случае, когда в учебном процессе присутствует творческое задание или конкретное исследование [2].В данной работе проанализирован опыт применения вышеуказанного метода при организации самостоятельной работы студентов (СРС) в вузе экономического профиля, а также элементов ролевой игры на этапе подведения итогов СРС. Использование метода проектов обусловлено необходимостью самостоятельного освоения завершающей темы «Использование информационных технологий в области экономики и менеджмента» по дисциплине «Информатика и компьютерная техника» и закрепления умений и навыков, полученных на практических занятиях.Перед студентами формулируется задача самостоятельной проработки вышеуказанной темы, ее представление в аудитории и публичное обсуждение. После постановки задачи, на индивидуальной консультации с каждым студентом предварительно оговаривалась и конкретизировалась тема работы. Здесь же составлялся график выполнения индивидуального задания, который включал следующие этапы:1) проработка периодических изданий соответствующего профиля и поиск материала по конкретной теме;2) подготовка краткого сообщения по рассматриваемой теме и его последующее обсуждение с преподавателем на индивидуальной консультации;3) разработка презентации по теме с использованием соответствующего программного обеспечения;4) представление презентации в аудитории на итоговом занятии и защита результатов работы.Контроль результатов выполнения задания проводился самими студентами по следующим критериям:1) выполнение задания в соответствии с установленными сроками;2) качество представления результатов работы с помощью презентации и краткого устного выступления;3) охват и глубина раскрытия заданной темы;4) активное участие в обсуждении представленной презентации.Все присутствующие в аудитории студенты анонимно выставляли оценки каждому докладчику по вышеуказанным критериям. Далее из числа студентов были избраны члены счетной комиссии, которые оперативно подвели итоги и огласили результирующие оценки по каждому докладу. В заключении преподаватель проводит анализ полученных данных и оглашает итоги СРС.Как показал опыт ЗПИЭУ, описанное применение метода проектов и небольшой ролевой игры в конце занятия положительно влияли на заинтересованность студентов при выполнении задания, особенно при его представлении и защите. Перспективными направлениями развития данного подхода представляются широкое использование компьютерных технологий и презентационной мультимедийной техники.

Освітня сфера – одна із перших, яка відчула глобальні зміни у звичному світовому порядку й вжила кардинальних заходів в організації та реалізації своєї діяльності. Йдеться про стрімкий й масовий перехід освітніх інституцій на дистанційні форми навчання. Дистанційне навчання широко використовує комп’ютерні навчальні програми різного призначення та створює за допомогою сучасних навчального матеріалу та спілкування. Як ілюстрація зазначеного – спосіб дистанційного навчання курсантів у розробці графічних оперативно-службових документів. Цей спосіб дистанційного навчання ґрунтується на відомому підході тактико-стройового виду занять, де передача знань і умінь здійснюється послідовною розповіддю (обговоренням), показом та подальшим удосконаленням (використанням при вирішенні практичних завдань). Найбільші труднощі у поясненні нового графічного матеріалу виникають за умови, коли необхідно детально розкрити порядок нанесення умовних знаків й відповідно пояснювальних написів до них. Показ послідовності відображення модульних блоків умовних знаків, які передбачені для використання у Державній прикордонній службі, керівником практичного заняття, передбачений особистим здійсненням з використанням кольорових ручок та офіцерської лінійки на роздрукованому бланку графічного документа. Коли це проводиться в аудиторії, то процес пояснення графічної, візуальної інформації не викликає особливих труднощів, усі процедури зрозумілі та доступні й курсанти мають можливість одночасно відстежувати та переносити ці відомості на свої бланки. Практичне використання сервісів й дистанційна організація навчання показали низку труднощів в організації навчання й формування професійних компетентностей під час розгляду порядку опису обстановки на оперативно-службових документах за допомогою умовних знаків та скорочень. Створення та підтримка сприятливого мікроклімату всередині навчальної групи за рахунок керування пізнавальними і соціальними процесами є однією із завдань викладача.

Введение. Живопись является одной из ведущих специальных дисциплин. Жанр пейзажного изображения служит прекрасной платформой для экспериментов в живописи. В процессе пленэрной работы студентами приобретаются наибольшее количество профессиональных навыков в освоении живописного изображения. Выход на природу, любование ею непременно наполняет живопись сердечной теплотой и обаянием, что переходит и в практику изображения натюрморта, портрета, а также в построение сложной композиции, включая и живопись в условиях учебной аудитории. Преобразования, происходящие в системе художественно-педагогического образования, приводят к сокращению часов, отводимых на пленэрную работу, минимизируя контакт студента с преподавателем. В связи с этим возрастает значение самостоятельной работы студентов.Цель: поднять проблему снижения качества обучения при сокращении контактной работы студентов с преподавателем в процессе пленэрной практики. Наметить пути сохранения эффективности обучения, подчеркнуть значение пейзажного жанра в системе профессионального художественно-педагогического образования.Материалы и методы. Анализ учебно-методической и специальной литературы по проблеме пленэрной живописи, анализ государственных образовательных стандартов, учебных планов и программ, обобщение педагогического опыта обучения пленэрной живописи, сравнительный статистический анализ художественной, учебно-творческой и педагогической деятельности студентов.Результаты исследования, обсуждения. Представленные рекомендации для работы в условиях пленэра позволят более эффективно и рационально организовать эти занятия, более продуманно и осознанно подходить к их выполнению, что стимулирует самостоятельную работу студентов и позволяет добиться более качественного результата в выполнении пленэрных заданий.Заключение. Проблема проведения занятий в условиях пленэра в настоящее время не получила достаточной разработанности и всё ещё нуждается в существенных коррективах в связи с преобразованиями системы образования.

В данной статье рассматривается применение аудиовизуального метода как одного из важнейших форм обучения РКИ в современном образовательном процессе. В ходе исследования выявлен ряд преимуществ аудиовизуального курса, раскрыты способы и возможности его использования в целях развития аудиовизуальной компетенции, в том числе повышение уровня коммуникативной компетенции в конкретных условиях обучения в иностранной аудитории в рамках реализации коммуникативного, личностно-ориентированного и компетентностного подходов. Кроме того, определен дидактический потенциал аудиовизуального метода обу-чения, названы его особенности, указаны способы его реализации на практических занятиях по РКИ на начальном этапе обучения. Разработаны и апробированы дополнительные занятия, в основе которых лежат аутентичные видеоматериалы, рассчитанные на учащихся, владеющих русским языком в объеме уровней А1–А2. This article is about an audiovisual method as one of the most important methods in teaching Russian as a foreign language in modern educational processes. Within the given research a lot of advantages of an audiovisual course were revealed including disclosed ways and opportunities of using it with target development audiovisual competence, raising communicative competence level under particular conditions of teaching foreign students, implementing communicative, and personality-oriented competence techniques. Besides, we have specified a didactic potential audiovisual method of teaching, have defined means of its realization at practical lessons of Russian as a foreign language at the beginning stage of teaching. We also have established and approbated additional lessons with authentic video material for students language level А1–А2.

В статье рассмотрены возможности применения современных цифровых технологий в образовании, для организации аудиторных занятий и виртуального обучения в образовательной среде. Также, обоснована актуальность применения цифровых технологий для усовершенствования системы дистанционного обучения в высшем образовании в условиях сложной эпидемиологической ситуации. Выявлены трудности в организации дистанционной работы и приведены возможные методы их преодоления.

У статті розкрито мету, завдання, результати і зміст навчальної програми «Грантова та проєктна діяльність» у процесі підготовки здобувачів третього освітньо-наукового рівня вищої освіти. Здійснено аналіз понять «метод проєктів», «проєкт», «проєктна технологія» та «проєктна діяльність». Визначено підходи, які використовувались під час розробки навчальної дисципліни (системний, діяльністний, акмелогічний, компетентнісний, андрагогічний) та обґрунтовано доцільність такого вибору. Метою навчального курсу є формування проєктної компетентності здобувачів вищої освіти щодо розробки і реалізації наукових проєктів відповідно до норм європейської проєктної культури; забезпечення їх необхідним методологічним та методичним інструментарієм щодо ефективного виконання дослідницькоінноваційних завдань у майбутній професійній діяльності. У статті зазначено, що провідними завданнями навчальної дисципліни є такі: формування здатності до командної роботи, розроблення індивідуальної траєкторії особистісного і професійного розвитку, співпраці з міжнародною науковою спільнотою, громадськими організаціями, грантодавцями, інтеграції наукових знань та деякі інші. У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувачі набуватимуть таких умінь та навичок: визначати цілі наукових проєктів, продемонструвати знання концепцій і методологічних підходів грантової та проектної діяльності, володіти педагогічною рефлексією для професійного самовдосконалення, застосовувати інтернет-технології, володіти знаннями і вміннями з патентознавства та захисту інтелектуальної власності, застосовувати технології проектного менеджменту та деякі інші. Провідними формами навчання визначено роботу у групах, індивідуальну та самостійну форми роботи, практичні заняття та тренінги. Серед методів реалізації запропоновано надавати перевагу інтерактивним методам навчання. Зміст програми розроблено згідно вимог теорії педагогіки, реалізується під час лекційних, семінарських занять та самостійної роботи. Навчальна дисципліна розрахована на 3 кредити ЄКТС (90 годин), із них С.О. Васильєва, А.В. Боярська-Хоменко 11 аудиторних – 30 годин, позааудиторних – 60 годин, та вивчатиметься впродовж двох семестрів.

В статье рассматривается содержание метода интегрированного чтения в обучении английскому языку: критерии выбора текстов, разновидности сопутствующих упражнений на отработку лексики, грамматики и задействование различных видов учебной активности – чтение, аудитория, письма и говорения. Отражена специфика обучения чтению студентов колледжа – различия в исходном уровне владения английским языком и необходимость дифференцированного подхода к выполнению комплекса упражнений на занятиях интегрированного чтения.

Обосновывается идея о том, что использование информационно-коммуникационных технологий в образовании способствует повышению учебной мотивации студентов. Затраги-вается тема корректной организации текущего контроля преподавателя за ходом индивиду-альной и групповой работы студентов в условиях применения образовательных платформ Google Meet, Discord, ЭИОС. Обобщается практический опыт параллельного использования программных средств ИКТ на аудиторных занятиях и во внеаудиторной самостоятельной работе

В статье рассматривается опыт преподавателей подготовительного факультета для иностранных граждан МАДИ в проведении виртуальных экскурсий по Москве для иностранных учащихся, рассказывается об экскурсионных маршрутах. Подобные экскурсии способствуют эффективной работе с иностранным контингентом. Иностранные учащиеся на подобных мероприятиях имеют возможность закрепить знания, полученные на занятиях по истории. Также виртуальные экскурсии призваны помочь иностранным учащимся в развитии речевой деятельности.

В статье описываются особенности применения электронного учебника «Успех+» А1, используемого студентами и преподавателями института Эрдэнэта Монгольского госуниверситета на практических занятиях РКИ. Авторы рассматривают преимущества настоящего интерактивного курса в ДО и системы упражнений в электронном учебнике в качестве как аудиторных, так и вне-аудиторных работ с целью формирования языковых компетенций. In this paper, we discuss the Success + A1 e-book used by teachers and students of the Erdenet School of the National University of Mongolia during distance learning. The author emphasizes the advantages of the book, also describes the exercises included in the e-book, which are designed to develop language skills in classroom and non-classroom training, and how to perform them.

ORCID 0000-0001-9502-9604 У статті на основі міжнародного досвіду застосування інфографіки як засобу візуальної комунікації в ході підготовки фахівців із видавничої справи та редагування узагальнено наукові підходи щодо використання інфографіки як нового інструмента візуалізації інформації; акцентовано, що цифровий формат робить більш доступними для широкої аудиторії як текстові дані, так і зображальні, що підвищує загальний рівень візуальної грамотності. Спираючись на думки науковців, зазначено, що використання інфографіки у професійній діяльності фахівців із видавничої справа та редагування, на способи її подачі, види, графічні засоби впливає тип ЗМІ, його завдання, технологічні можливості редакції, наявність мобільної та інтернет-версії, географія поширення тощо. Сформульовано основні вимоги до застосування інфографіки в освітньому процесі в закладах вищої освіти, оскільки розвиток системи освіти на сьогодні здійснюється за рахунок впровадження інформаційних технологій, злиття традиційної освіти та таких інноваційних його форм, як інтернет-технології, інтерактивні технології, медіа-освіта тощо. У рамках цієї модернізації посилюється також значимість різних засобів перетворення навчальної інформації, одним із найбільш перспективних напрямів якого є візуалізація, що розглядається і як стратегічно важливий напрям розвитку освіти, і як найважливіший напрям удосконалення дидактичних засобів. Зроблено висновки, що використання інфографіки дозволяє істотно зекономити час навчального заняття, але при цьому методика заняття із застосуванням інструментів інформаційного дизайну передбачає попередню підготовку візуальних матеріалів відповідно до змісту.

Метою статті є детальний огляд проблеми навчання іноземних студентів читання англомовного поетичного твору. У статті запропоноване викладення власного бачення автора щодо методологічної основи використання англомовного поетичного твору як засобу навчання та доведено, що сам художній фундамент процесу навчання повинен бути педагогічно обґрунтований, розроблений до дрібниць і вивірений на практиці. Автором з’ясовано, що подана методика стимулює комунікативні навички і вміння студентів, підвищує мотивацію до навчання, розвиває уяву та креативне мислення, позитивно впливає на взаємодію між студентами під час заняття. З огляду на обмежене використання художніх поетичних творів у процесі навчання іноземних громадян іноземної мови, якісний аналіз довів ефективність такої методики з урахуванням особливостей роботи викладача в іноземній аудиторії. У дослідженні висвітлюються елементи стратегій та підходи до навчання читання поетичного твору, послідовно надаються рекомендації щодо етапів роботи з поетичним твором, також автор пропонує до уваги власні приклади завдань. Разом із вищезазначеним у статті має місце аналіз особливостей роботи викладача з іноземними студентами. Автор виділяє та детально характеризує поведінкові функції викладача, серед яких – функція емоційної підтримки, дослідницька, фасилітаторська та експертна функції. Негативні стереотипи та етноцентричні погляди відіграють важливу роль у адаптації до нової культури та формуванні взаємин між іноземними студентами, отже, на думку автора, окрім навчальних функцій, викладачеві в іноземній аудиторії необхідно оволодіти вмінням працювати з емоційними проявами як з особливим змістом. Компонентний склад зазначеного вміння детально представлений у дослідженні. Автор наполягає на думці, що викладач повинен контролювати емоційний та психологічний стан студентів, виявляти до них підтримку, повагу та емпатію, водночас розмова в аудиторії має носити форму вільного діалогу. Ця стаття доводить, що представлена розробка методичної концепції навчання іноземних студентів англомовного поетичного твору сприяє підвищенню рівня володіння іноземною мовою, формує літературне і мовне почуття у студентів. До того ж виокремлена специфіка роботи викладача допоможе у досягненні вирішення тих методичних завдань, які стоять перед сучасним педагогом англійської мови в іноземній аудиторії.

У статті розкрито досвід викладання навчальної дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням» в українському виші, що працює за системою змішаного навчання. Розглянуто переваги зазначеної форми навчання при роботі зі студентами за принципами менторської підтримки здобуття освіти. Окреслено складнощі, які виникають у процесі викладання та особливості адаптації зарубіжного досвіду освітнього процесу в умовах вітчизняного сьогодення. Наведено результати опитування здобувачів освіти щодо їх ставлення до такого виду взаємодії з педагогом та форми навчання. У розвідці запропоновано вирішення проблемних ситуацій у поєднанні аудиторних та позааудиторних занять, наведено приклади засобів навчання під час онлайн навчання української мови студентів різних спеціальностей, які дозволять гармонізувати поєднання обох видів занять.