Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Аудитори.
Статті в журналах з теми "Аудитори"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Аудитори".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Куреза, Т. "Зміст послуг, які можуть надавати аудитори й аудиторські фірми при здійсненні аудиторської діяльності". Підприємництво, господарство і право, № 10 (202) (2012): 109–12.
Знайти повний текст джерела
2
Maksymets, Vira, та Mariia Orel. "Маніпулятивні технології формування політичних промов В. Путіна". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 1 (3) (26 квітня 2018): 55–60. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2018-01-55-60.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано інструмент маніпулювання впливом на аудиторію та досліджено промови політичного лідера В. Путіна як засіб маніпулятивного впливу на формування думки масової аудиторії. Установлено, що маніпулювання є розповсюдженою формою міжособистісного спілкування, яка розкриває вплив на партнера зі спілкування задля досягнення своїх прихованих мотивів. До інструментів маніпулювання можна віднести мову, емоції, повтори, зміни темпу, дроблення, однонаправлене прийняття рішення, скорочення контакту. Результат аналізу дослідження використання маніпулятивних технологій як вплив на масову аудиторію дають підставу виокремити завдання кожної визначеної мовної технології у формуванні масової опінії в політичних відносинах. Варто враховувати також і те, що мовні маніпулятивні технології є частиною великого процесу координування свідомості людей і спрямовування їхнього рішення в потрібному для оратора напрямі. Саме тому в більшості випадків ці маніпулятивні стратегії важко відрізнити. Питання щодо того, як уникнути маніпулювання, залишається відкритим. Із погляду мови, протистояти цьому не можливо. Але багато що залежить від адресата, який сприймає текст. У цій статті проаналізовано політичні промови В. Путіна та доведено, що політичні лідери використовують різноманітні засоби маніпулювання, приділяючи особливу увагу мовному. Таким чином уживаючи всі маніпулятивні технології, щоб аудиторія неусвідомлено підлаштовувалися під рішення оратора.
3
Кодола, Наталья Валерьевна. "Газета «За Лениным» 2-го МГУ: приемы формирования читательской аудитории". Mediaalmanah 102, № 1 (17 лютого 2021): 82–86. http://dx.doi.org/10.30547/mediaalmanah.1.2021.8286.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье анализируется история малоизученной газеты 2-го Московского государственного университета «За Лениным». Автор, исследуя первые ее издания, особое внимание обращает на прием формирования читательской аудитории данного СМИ. У вузовской 1920 гг. наблюдалось стремление к актуальной, качественной журналистике, поэтому редакции старались обучать, просвещать студенческую аудиторию.
4
ШАПОВАЛОВА, АНАСТАСИЯ АНАТОЛЬЕВНА, та ОЛЬГА СЕРГЕЕВНА ПОЛУНИНА. "ИНФОРМАЦИОННОЕ СОПРОВОЖДЕНИЕ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ МУЗЫКАЛЬНОГО ТЕАТРА «ВОЛКИ МИБУ»". Archivarius 8, № 2(65) (20 лютого 2022): 45–47. http://dx.doi.org/10.52013/2524-0935-65-2-9.
Повний текст джерелаАнотація:
В данной статье исследуется проблема выведения бизнеса из финансового убытка и повышения охвата аудитории музыкального театра посредством развития официальных социальных сетей компании. С целью решения проблемы был составлен портрет целевой аудитории для обозначения стратегии публикации материалов, проведен SWOT-анализ социальных сетей организации, выявлен tone of voice компании для построения органичной коммуникации с аудиторией, разработан контент-план публикации материалов, начато продвижение театра в интернет-пространстве.
5
Antoniuk, O. R. "РОЗВИТОК МЕТОДИКИ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ НАДАННЯ КОНСУЛЬТАЦІЙНИХ ТА АУДИТОРСЬКИХ ПОСЛУГ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, № 90 (2 жовтня 2020): 14. http://dx.doi.org/10.31713/ve220202.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено науковій проблематиці формування аудиторських послуг (відмінних від аудиту та завдань з надання впевненості) в Україні, що особливо актуалізується в період кризи, за впливу зовнішніх чинників, таких як пандемія. У статті розглядається надійність та якість роботи аудиторських фірм в умовах кризи для задоволення вимог клієнтів. Розглянуто питання якості надання аудиторських послуг. Дослідженням встановлено наступні проблемні питання у розвитку аудиторських послуг: 1) неоднозначність термінологічного апарату; 2) наявність різних підходів до оцінки результуючих показників аудиторської послуги; 3) наявність можливої необізнаності представника клієнта з результатами виконання послуги, що вимагатиме від аудитора прийняття власних рішень (суджень) та ініціатив з ідентифікації результуючих показників; 4) визначення вимог до аудиторської послуги передбачає участь певних користувачів, що може супроводжуватись низьким рівнем обізнаності та компетентності з боку користувача (замовника); 5) ускладнення процесу ідентифікації предмету аудиторської послуги, що збільшує ймовірність відмови від завдання у зв’язку з підвищеним ризиком її неякісного виконання; 6) значний обсяг застосування професійного судження аудитора в процесі виконання аудиторської послуги.При цьому аудитору потрібно визначати критерії з врахуванням різних точок зору науковців, теоретиків та практиків, особливо при виконанні таких аудиторських послуг, щодо яких відсутні орієнтири у нормативних документах. Посилаючись на матеріали попередніх досліджень, автор робить висновки, що характеристики деяких послуг взаємодіють один з одним, що додатково підтверджує гіпотезу про можливість узагальнення певних характеристик на рівні певних завдань та їх подання в стандартах або інших документах. Пропонується встановити критерії на рівні стандартизації для оцінки надійності та якості виконання аудиторських послуг. Надання гарантій якості супутніх та інших аудиторських послуг має ґрунтуватися на концепції, яка визначатиме теоретичне забезпечення контролю якості роботи аудиторів (аудиторських фірм) при виконанні супутніх та інших послуг професійної аудиторської діяльності для теоретичної підтримку і практичну реалізацію. Матеріал статті допомагає визначити вектори розвитку нормативно-правової бази аудиторських послуг на національному рівні.
6
Першина, Елена Дмитриевна. "Взаимодействие аудитории с контентом СМИ в социальных сетях: опыт российских массмедиа". mediaalmanah 108, № 1 (18 лютого 2022): 77–87. http://dx.doi.org/10.30547/mediaalmanah.1.2022.7787.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье проанализирована реакция аудитории на разные подходы к работе с контентом у СМИ в социальных сетях. Автор, в частности, выявляет, что восприятие постов аудиторией зависит от их контента: темы поста, его эмоционального настроя, наличия элементов мультимедиа, эмодзи и эмотиконов.
7
Selishchev, S. V. "Вартісна модель оцінки ризику припинення діяльності підприємств у аудиті". Scientific Bulletin of the National Academy of Statistics, Accounting and Audit, № 4 (20 грудня 2017): 59–63. http://dx.doi.org/10.31767/nasoa.4.2017.07.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено підхід до оцінки ризику припинення діяльності підприємства шляхом побудови вартісної моделі. Така модель надає аудитору інформацію про розуміння та адекватність сприйняття управлінським персоналом факторів впливу на зміну вартості активів і зобов 'язань, а також методів, за допомогою яких можна найбільш ефективно та достовірно її визначити. На основі такої інформації аудитор може оцінити адекватність застосування припущення про безперервність діяльності підприємства при підготовці управлінським персоналом фінансових звітів.
8
Петрова, Лариса Евгеньевна, та Мария Георгиевна Бурлуцкая. "Аудитория современного искусства в крупных городах России: ядро, периферия и перспектива". Мир России 29, № 4 (19 вересня 2020): 171–203. http://dx.doi.org/10.17323/1811-038x-2020-29-4-171-203.
Повний текст джерелаАнотація:
Цитирование: Петрова Л.Е., Бурлуцкая М.Г. (2020) Аудитория современного искусства в крупных городах России: ядро, периферия и перспектива // Мир России. Т. 29. № 4. С. 171–203. DOI: 10.17323/1811-038X-2020-29-4-171-203
В 2017–2018 гг. впервые было проведено социологическое исследование аудитории современного визуального институциализированного искусства в крупных нестоличных городах России (микс-дизайн с использованием разных типов интервью, этнографического описания площадок, анализа аккаунтов в соцсетях). В статье представлена часть результатов исследования, а именно сегментация аудитории площадок современного искусства и сравнительный анализ сегментов. Сегменты выделены на основе поведенческих критериев: ядро (ежемесячное регулярное посещение) составляет 25% аудитории, периферия зрителей (посещение несколько раз в год) – 54%, а перспектива (эпизодические контакты с площадками современного искусства – реже одного раза в год – или первый визит) – 21%. Помимо социально-демографических критериев (аудитория молодая, сверхобразованная, по преимуществу женская), значимыми оказались характеристики стиля жизни: посетители – профессионалы или «околопрофессионалы» со свободным графиком работы и автономным стилем управления занятостью, чей доход позволяет платить за атмосферный и разнообразный досуг. Большое значение имеет насмотренность – опыт художественного образования в детстве, хобби, посещение музеев и галерей во время поездок. Стиль жизни аудитории современного искусства – это темп, впечатления, активность, рост, развитие, перспектива. Мотивы посещения связаны с лояльностью к площадке современного искусства, основаны на интересном содержании и резонансе события, но предполагают и активное общение. Желание узнать что-то новое, необычное, расширить свой кругозор, удовлетворить интерес и любопытство, вдохновиться, получить яркие впечатления и эмоции, оказаться рядом с интересными людьми – это главное в принятии решения о визите в музей или галерею современного искусства. Большая группа россиян – типичные посетители площадки современного искусства – [пост]современные жители большого города с гибкой и саморегулирующейся занятостью, размытыми границами между работой и отдыхом, сознанием ценности автономности и самостоятельности, т. е. это современный человек, располагающий при этом высоким социальным и культурным капиталом, но до недавнего времени не различимый в указанном контексте культурного потребления. В статье даны портретные зарисовки сегментов, делается акцент на возможности использования социологических данных для менеджмента институций современного искусства, представлена подробная картина мотивации зрителей.
9
Панина, Ирина Викторовна. "Методическое обеспечение анализа и оценки учетной политики организации". Современная экономика: проблемы и решения 4 (14 квітня 2021): 124–38. http://dx.doi.org/10.17308/meps.2021.4/2581.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель: развитие методического обеспечения анализа учетной политики экономического субъекта, используемой для подготовки финансовой отчетности общего назначения, выполняемого внутренними и внешними аудиторами, иными заинтересованными лицами. Обсуждение: к числу основных задач внешних и внутренних аудиторов относится оценка учетной политики организации на предмет ее соответствия нормативным требованиям, особенностям деятельности, практического применения. Методическое обеспечение такой оценки должно разрабатываться ими самостоятельно. Изменение корпоративного законодательства, стандартов финансовой отчетности и аудита, социально-экономической ситуации приводит к необходимости постоянной актуализации соответствующих методических подходов. Кроме аудиторов такой анализ целесообразно проводить лицам, оценивающим финансовое состояние экономического субъекта, поскольку получение представления об учетной политике имеет фундаментальное значение для интерпретации финансовой отчетности. Результаты: в статье предложены методические рекомендации по анализу учетной политики организации аудиторами, другими лицами, заинтересованными в оценке финансового состояния организации на основе ее финансовой отчетности.
10
Новиков, Руслан Юрьевич. "К вопросу о характеристиках аудитории российских газет (на примере еженедельника «Аргументы и факты»)". mediaalmanah 104, № 3 (17 червня 2021): 82–90. http://dx.doi.org/10.30547/mediaalmanah.3.2021.8290.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье представлены результаты исследования аудитории российских периодических изданий на примере еженедельника «Аргументы и факты». По данным Федерального агентства по печати и массовым коммуникациям, «Аргументы и факты» на протяжении последних десяти лет остается наиболее популярной газетой у российских читателей. Исследование проводилось в формате групповых дискуссий с лояльной и нелояльной читательской аудиторией в двух российских городах-миллиониках: Москве и Нижнем Новгороде.
11
Тормошева, Вера Сергеевна. "Политическая активность аудитории постмодерна: коммуникативный аспект". Via in tempore. История. Политология 47, № 3 (16 жовтня 2020): 647–57. http://dx.doi.org/10.18413/2687-0967-2020-47-3-647-657.
Повний текст джерелаАнотація:
На основе коммуникативного подхода опровергнут популярный тезис о политической пассивности аудитории постмодерна. Политическая активность представлена традиционными и нетрадиционными формами в физическом (демонстрации, митинги, марши протеста), сетевом (журналистика гражданская / прямого участия, онлайн-активизм, электронные петиции) и рыночном (политический консьюмеризм, социально ответственное потребление) пространствах. Помимо манифестной деятельности выявлены латентные формы индивидуального и коллективного политического участия (интерес к общественно-политическим вопросам,волонтёрство, политика образа жизни), что значимо для будущих политических действий традиционного формата. Активность может включать легальные конфронтационные практики и незаконные формы (хактивизм, кибертерроризм). Постмодернистская аудитория формируетполитическую повестку дня в публичном пространстве, выступая в роли коммуникативного актора.
12
Maksymets, Vira, та Mariia Orel. "Маніпулятивні механізми впливу, ефективність їхнього застосування сучасними іноземними та украінськими політичними лідерами". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 1 (29 травня 2017): 65–80. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2017-01-65-80.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто загальнотеоретичний аналіз інструменту маніпулювання впливу на аудиторію. Досліджено маніпулятивні технології як інструмент навіювання думки аудиторії у процесі формування суспільної опінії. Показано основні лінгво-маніпулятивні технології у формуванні суспільної думки. Проаналізовано фактори особистості у формуванні та здійсненні зовнішньої політики, виокремлено особливості даних типів політичних лідерів. Досліджено промови політичних лідерів як засіб маніпулятивного впливу на формування думки масової аудиторії. У даній статті розглянуто фактор особистості у формуванні та здійсненні зовнішньої політики таких політичних лідерів Федеративної Республіки Німеччини, України, Сполучених Штатів Америки, Російської Федерації як: Ангела Меркель, Порошенко Петро Олексійович, Дональд Трамп, Путін Володимир Володимирович.
13
Здорикова, Юлия Николаевна. "ПРИЕМЫ ИНТЕРАКТИВНОГО ОБУЧЕНИЯ РУССКОМУ КАК ИНОСТРАННОМУ В ДИСТАНЦИОННОМ ФОРМАТЕ". Bulletin of the Humanities Institute of ISUCT 2, № 1 (2021): 157–60. http://dx.doi.org/10.6060/bhiisuct2021_157.
Повний текст джерелаАнотація:
Реализация образовательного процесса в условиях пандемии потребовала новых форм его организации. В статье обоснована необходимость применения приемов интерактивного обучения в дистанционном формате в процессе изучения русского языка как иностранного. Показаны преимущества данных приемов, позволяющих активизировать деятельность учащихся. Автор называет конкретные формы работы с аудиторией при изучении русского языка как иностранного: зрительные диктанты с последующим обсуждением в аудитории, работу по картине, творческие задания, связанные с самостоятельным поиском лингвистической информации, и многие другие, повышающие мотивацию к изучению русского языка как неродного
14
Петушкова, Елена Викторовна. "Медиатекст в социальных сетях как инструмент формирования речевого имиджа артиста российского шоу-бизнеса". Creative Economy 13, № 10 (31 жовтня 2019): 1859. http://dx.doi.org/10.18334/ce.13.10.41182.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье представлены результаты анализа публикаций нескольких артистов российского шоу-бизнеса в социальной сети Инстаграм. Выбор персоналий, посты которых анализировались, был продиктован необходимостью исследовать речевой имидж музыкантов разных музыкальных направлений, имеющих разную целевую аудиторию. В процессе исследования Инстаграм-публикаций музыкантов производился лингвистический анализ текста: анализировались языковые особенности публикаций артистов, формирующие семантическое и эстетическое содержание медиатекстов, в процессе анализа установлено влияние языковых средств на формируемый имидж исполнителей. Исследование показало, что речевой имидж персон российского шоу-бизнеса в незначительной степени корректирует визуальный образ, формируемый традиционными СМИ и творчеством исполнителей. Первоначально аудитория реагирует на их габитарный имидж, и только некоторая часть представителей целевых групп воздействия допускает за внешним визуальным образом исполнителя его более глубокое содержание.
15
Гарбузняк, Алина Юрьевна, та Валерия Игоревна Забиранко. "Участие СМИ в формировании повестки дня новых медиа в периоды политической напряженности". Znanie. Ponimanie. Umenie, № 4 (28 грудня 2021): 224. http://dx.doi.org/10.17805/zpu.2021.4.19.
Повний текст джерелаАнотація:
<p class="2">В статье анализируется внимание пользователей новых медиа к контенту СМИ в течение двух периодов, характеризующихся повышенным общественным интересом к фигуре Алексея Навального в России. Выделены медиаресурсы, оказавшие наибольшее влияние на персональную повестку пользователей. В то же время автор приходит к выводу, что массмедиа были не источником, но лишь усилителем протестной повестки. Они освещали интересующие аудиторию события и мультиплицировали информацию и позиции, ранее появившиеся в публичном пространстве новых медиа. Аналогичную функцию выполняли также другие паблики и блоги, не имеющие статуса СМИ, что не помешало им приобрести большую популярность у аудитории. В фокусе внимания были прямые эфиры и репортажи с места событий, а также высказывания знаменитостей о происходящем.</p>
16
Комарницкая, Ю. П. "TYPES AND MOTIVES OF SOCIAL ADVERTISING SLOGANS ON ROAD SAFETY." Modern Science, no. 1 (July 5, 2021): 64–70. http://dx.doi.org/10.53039/2079-4401.2021.3.1.015.
Повний текст джерелаАнотація:
Социальная реклама – важный инструмент воздействия на аудиторию в целях привлечения внимания общественности к важным социальным проблемам, изменения поведенческой модели общества. Такая реклама должна воздействовать в первую очередь на эмоции, вызывать радость, страх, шок или негодование. Успех рекламного произведения во многом зависит от слогана, поэтому при его создании важно использовать языковые средства, которые повлияют на сознание аудитории. Social advertising is an important tool for influencing the audience in order to attract the public to urgent social problems, change the behavioral model of society. Such advertising should affect emotions, cause joy, fear, shock or indignation. The success of an advertising product depends largely on the slogan, so it is important to use the language tools that will affect the audience's consciousness when creating it
17
Мельник, О. П., та О. О. Маричева. "Аудиторська діяльність та аудит за новим законодавством і напрями їхнього вдосконалення". Ірпінський юридичний часопис, № 1 (10 квітня 2019): 115–22. http://dx.doi.org/10.33244/2617-4154.1.2019.115-122.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкривається співвідношення понять «аудиторська діяльність», «аудиторські послуги», «неаудиторські послуги». Звертається увага, що новий Закон України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» чітко не закріплює перелік аудиторських та неаудиторських послуг. При цьому аудиторська діяльність виступає узагальнюючим поняттям для здійснення послуг в її рамках. Зосереджується увага на новому порядку атестації аудиторів, що здійснюється незалежними центрами оцінювання знань, акредитованими Комісією з атестації та порядок дій існуючих аудиторів для включення їх у новий Реєстр. Розкриваються нові вимоги до осіб, що претендують стати аудитором, у тому числі наявність обов’язкового працевлаштування/ стажування у суб’єкта аудиторської діяльності не менше трьох років. Звертається увага на питанні регулювання діяльності аудиторів з боку держави і суб’єкта самоорганізації та, відповідно, посиленні контролю за здійсненням аудиторської діяльності з боку спеціально створеного Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, а не лише Аудиторською палатою України. Розглядаються критерії вибору суб’єкта аудиторської діяльності та можливості поєднання аудиту з наданням інших аудиторських послуг. Розкриваються основні проблеми аудиторської діяльності та напрями їхнього вирішення.
18
Тарас, Григорчук, та Тадля Олександр. "НОСТАЛЬГІЯ ЯК ЧИННИК ПОШИРЕННЯ КУЛЬТУРНИХ ПРОДУКТІВ". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ) 35 (6 лютого 2021): 270–76. http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.v35i0.398.
Повний текст джерелаАнотація:
Висвітлено сутність ностальгії як феномена, що налаштовує свідомість людини до повернення в середовище особисто чи опосередковано пережитих емоцій з минулого. Проведено класифікацію ностальгії та проаналізовано особливості проявів окремих її видів у межах вікової 55-65-річної цільової аудиторії. Представлено рівні ностальгії в якості чинників, що можуть сформувати передумови для розробки суб’єктами культурних індустрій запитаних культурних продуктів, а в наслідку широкої їх популяризації та поширення в середовищах наявних і потенційних цільових аудиторій.
19
Кошель, Владимир Андреевич, та Татьяна Львовна Шкляр. "Информационное общество: особенности коммуникаций у разных поколений". Creative Economy 13, № 4 (30 квітня 2019): 619. http://dx.doi.org/10.18334/ce.13.4.40585.
Повний текст джерелаАнотація:
Виртуальное пространство проникает во все аспекты нашей жизни, меняя восприятия людей, механизмы мышления, специфику освоения информации и, безусловно, – коммуникации. Коммуникационные изменения проявились в стилистике, символике языка, его эмоциональной насыщенности. Авторы данной статьи поставили перед собой задачу выявить коммуникационные особенности у разных поколений, проявляющееся в интернете. Понимание данной коммуникационной специфики позволит профессионалам коммуникационной индустрии (маркетологам, бренд менеджерам, журналистам и д.р.) корректно выстраивать сообщения и наиболее эффективно решать коммуникационные задачи при обращении к целевым аудиториям. В данной статье представлены результаты проведенного авторами исследования и анализа отличий коммуникаций каждого из рассматриваемых поколений. По результатам исследований и вышеуказанного анализа, авторами были предложены конкретные рекомендации для каждого рассматриваемого сегмента целевой аудитории
20
Войтко, Олександр. "ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ ВІДКРИТИХ ДЖЕРЕЛ ПРИ РОЗРОБЛЕННІ ПАСПОРТУ ЦІЛЬОВИХ АУДИТОРІЙ В ІНТЕРЕСАХ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЧНОГО НАРАТИВУ ДЕРЖАВИ". Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 40, № 1 (9 червня 2021): 169–74. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2021-40-1-169-174.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглядається аналіз відкритих джерел який базується на методі OSINT розвідки при розроблені паспорту цільової аудиторії в інтересах реалізації стратегічного наративу держави.
Для досягнення мети статті автором узагальнені підходи до аналізу відкритих джерел інформації та розроблено пропозиції щодо формування паспорту цільової аудиторії. Визначено процес ведення розвідки з відкритих джерел інформації, обґрунтовані критерії які висуваються до розвідданих отриманих з відкритих джерел інформації. Розглянуто типи ведення такої розвідки. Узагальнені критерії дали можливість визначити перелік програмних продуктів, які раціонально використовувати при проведенні розвідки з відкритих джерел, а також проведено короткий огляд та можливості цих програмних продуктів.
З метою узагальнення та систематизації отриманих розвідданих з відкритих джерел автором запропоновано створення паспорту цільової аудиторії. Розглянуто загальну структуру самого бланку паспорту та особливості структури заповнення отриманої інформації з відкритих джерел.
Запропонований підхід щодо аналізу відкритих джерел при розроблені паспорту цільової аудиторії в інтересах реалізації стратегічного наративу держави надасть можливість вірно побудувати та реалізувати систему інформаційної безпеки у воєнній сфері у формі стратегічних комунікацій Міністерства оборони та Збройних Сил України. Проведений аналіз надасть можливість визначити основні потреби та вразливі місця цільових аудиторій та реалізувати інтереси держави у вигляді підтримки населення щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в ЄС та НАТО.
21
Кацалап, Віталій, Сергій Ковальов та Олександр Марченко. "Моделювання моніторингу когнітивного інформаційного простору сил оборони України". Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 42, № 3 (17 грудня 2021): 97–104. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2021-42-3-97-104.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються питання теоретичного обґрунтування процесів моделювання моніторингу когнітивного інформаційного простору сил оборони України. Водночас, через брак знань з теорії та практики моделювання моніторингу когнітивного інформаційного простору дослідження проводились в основному шляхом “дзеркального” відображення порядку визначення зміни намірів у поведінці суб’єктів інформаційно-психологічного впливу, як для сил оборони так і для противника. Обґрунтування змісту процесу моделювання моніторингу когнітивного інформаційного простору в інтересах організації інформаційно-психологічного впливу сил оборони обумовлюються неможливістю вільного доступу до цільових аудиторій противника та збору необхідної інформації, а також невідповідністю оцінювання за ступенем зміни їх поведінки.
Наведені характеристики класифікують цільові аудиторії та суб’єкти інформаційно-психологічного впливу за визначеними показниками дистанційного інформаційного управління соціальною та індивідуальною поведінкою можливих об’єктів інформаційно-психологічного впливу. Використовуючи сформульовані умови та спираючись на психологічні і психофізіологічні характеристики індивіда формують базу вразливостей поведінки цільової аудиторії, що відображає залежність зміни уявлень про показники соціальної поведінки від інтенсивності зовнішніх негативних інформаційно-психологічних впливів.
Алгоритм сприйняття інформації формує когнітивний інформаційний простір певної цільової аудиторії. Тому застосування моделювання запланованої поведінки під час моніторингу когнітивного інформаційного простору надає можливість знехтувати завищені суб'єктами малі значення ймовірностей. Запропонований підхід моделювання моніторингу когнітивного інформаційного простору сил оборони дозволяє отримати вихідні дані за якими буде побудова модель поведінки цільової аудиторії в будь-яких умовах обстановки.
22
Ткач, О. Л. "ОСОБЛИВОСТІ ВИБІРКОВОГО МЕТОДУ В АУДИТІ". Підприємництво і торгівля, № 26 (2 липня 2020): 98–102. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2020-26-14.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі зроблено спробу визначити основні передумови та особливості використання вибіркового методу в аудиті. Акцент було зроблено на аудиті підприємств, що використовують державні ресурси. Визначено першопричину термінологічних проблем в сфері вибіркового методу дослідження. Встановлено, двоїстий характер поняття «аудиторська вибірка». У випадку аудиту підприємств, що використовують державні ресурси, рекомендовано використовувати лише статистичні методи відбору. У випадку, якщо аудитор має намір використовувати нестатистичне вибіркове спостереження, то краще його замінити суцільним спостереженням. Доведено, що такий підхід дозволяє уникнути ризику виникнення «аномальної похибки». Побудовано блок-схему використання аудиторської вибірки в аудиті підприємств, що використовують державні ресурси. Блок-схема може бути використана аудиторами в ході визначення можливості застосування аудиторської вибірки та методу відбору.
23
Makarenko, Inna, Olena Kravchenko, Natalia Ovcharova, Natalia Zemliak та Serhiy Makarenko. "Стандартизація аудиту звітності зі сталого розвитку компаній". Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal 6, № 2 (20 червня 2020): 78–90. http://dx.doi.org/10.51599/are.2020.06.02.05.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є обґрунтування доцільності використання стандартів, що регулюють порядок проведення аудиту звітності зі сталого розвитку, для упорядкування процесу верифікації такої звітності в інтересах стейкхолдерів.
Методологія / методика / підхід. Методологічною основою дослідження виступають компаративний і контент-аналіз міжнародно визнаних стандартів аудиту звітності зі сталого розвитку, зокрема Cтандарту із надання впевненості AA1000 (AA1000AS, AccountAbility) та Міжнародного стандарту з надання впевненості МСЗНВ 3000 Ради з надання впевненості (International Standard on Assurance Engagements (ISAE 3000) «Завдання з надання впевненості, що не є аудитом, чи оглядом історичної фінансової інформації» Ради з надання впевненості. Застосування цих аналітичних інструментів дозволило виділити переваги та обмеження кожного з названих стандартів.
Результати. Установлено, що забезпечення незалежного аудиторського підтвердження звітності зі сталого розвитку характеризується зростаючим трендом серед найбільших світових компаній. Аудит є однією з умов забезпечення довіри до звітності зі сталого розвитку для стейкхолдерів, відповідно стандартизація аудиту звітності зі сталого розвитку виступає запорукою якості його проведення та надійності отриманих аудитором висновків. Проведено аналіз обсягів подання верифікованої звітності зі сталого розвитку та компаративний аналіз двох основних стандартів у сфері її аудиту за основними критеріями, що охоплюють їх статус, мету, верифікаторів, процеси, вимоги, обсяги та принципи проведення, оформлення результатів та особливості публікації думки аудитора.
Оригінальність / наукова новизна. Обґрунтовано важливість і доцільність застосування міжнародно визнаних стандартів AA1000 та ISAE 3000 як бенчмарків для стандартизації звітності зі сталого розвитку на основі визначених їхніх переваг та недоліків. Порівняльна характеристика й оцінка частоти практичного застосування вказаних стандартів аудиту звітності зі сталого розвитку дістала дальшого розвитку.
Практична цінність / значущість. З урахуванням вигід та обмежень проаналізованих стандартів на регуляторному рівні, зокрема і в Україні, можуть бути розроблені національні підходи щодо стандартизації аудиту звітності зі сталого розвитку. На рівні окремих компаній, зокрема великих аграрних холдингів, зазначені стандарти можуть використовуватися паралельно в комунікативному полі їхньої взаємодії зі стейкхолдерами залежно від категорій зазначених сторін.
24
Денисевич, Елена, та Алина Султанова. "Экопрактики в индустрии питании". ИЗВЕСТИЯ ДАЛЬНЕВОСТОЧНОГО ФЕДЕРАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТА. ЭКОНОМИКА И УПРАВЛЕНИЕ 100, № 4 (2021): 19–32. http://dx.doi.org/10.24866/2311-2271/2021-4/19-32.
Повний текст джерелаАнотація:
Изложены основные аспекты экологических практик в контексте развития экологического предпринимательства. Проведено исследование экопрактик ресторанов г. Владивосток (Приморский край, Дальневосточный федеральный округ). Во всём мире забота об экологии, использование экопрактик в бизнесе и обычной жизни набирает всё больше последователей. Тенденции корпоративной социальной ответственности и устойчивости побуждают многие фирмы внедрять экологические практики путем разработки продуктов и услуг, ориентированных на удовлетворение спроса экологически сознательных потребителей. Подобные разработки помогут в будущем решить проблему расточительства, загрязнения и истощения ресурсов. Цель исследования – анализ существующих экопрактик в сфере общественного питания, позволяющий выявить проблематику их реализации в г. Владивосток. Контент-анализ научной литературы, стратегия кейс-исследования на примере нескольких компаний г. Владивосток, позиционирующих себя как экорестораны, позволили получить результаты: представлены модель ценностного предложения экоресторанов г. Владивосток; «портрет» их целевой аудитории; драйверы и барьеры развития экопрактик в ресторанах г. Владивосток. Ключевые слова: экологическое предпринимательство; экопрактики; индустрия питания; ценностное предложение; целевая аудитория; ESG -трансформация
25
Вьюгина, Дарья. "От аудитории к медиапотребителю: трансформация концепции аудитории в медиаисследованиях". Вопросы теории и практики журналистики 6, № 1 (2017): 119–27. http://dx.doi.org/10.17150/2308-6203.2017.6(1).119-127.
Повний текст джерела
26
Войскунский, Александр, Елизавета Хохлова, Ольга Митина та Егор Дорохов. "Многозадачность в виртуальной среде: эмпирическое исследование". Информационное общество: образование, наука, культура и технологии будущего, № 4 (2020): 129–42. http://dx.doi.org/10.17586/2587-8557-2020-4-129-142.
Повний текст джерелаАнотація:
Проблематика многозадачности, т.е. выполнения субъектом сразу нескольких различающихся между собой видов активности, приобрела значительный интерес и в научном сообществе, и у широких масс неспециалистов. Интерес этот объясняется изменением ритма жизни в современную эпоху и, в частности, быстрым развитием электронных цифровых устройств, которые все шире опосредствуют выполняемые людьми виды деятельности. В немалой степени интерес обусловлен многочисленными наблюдениями, согласно которым представители молодежных поколений не только не испытывают проблем в одновременном выполнении различающихся действий, но и явно предпочитают именно такой стиль жизненной активности. В работе ставится цель выявить специфику явления многозадачности в условиях применения системы виртуальной реальности. Исследование проведено в комнате виртуальной реальности типа CAVE на факультете психологии МГУ. Задание для испытуемых состояло в аудировании текстов перед виртуальной аудиторией (учебный класс с 12 учащимися) и одновременном наблюдении за поведением виртуальных аватаров, составляющих аудиторию. Аватары имели фиксированную свободу поведения, при этом их поведение было запрограммировано и было одинаковым для всех испытуемых. Задание для испытуемых (50 студентов разных вузов Москвы) постепенно усложнялось, о степени сложности можно судить по количеству и качеству ошибок, допускаемых испытуемыми в аудировании и в наблюдении за аудиторией. Исследование показало, что затруднения в одновременно реализуемых деятельностях не оказывают значимого влияния друг на друга.
27
Ярмолюк, О. Я., Ю. В. Фісун та А. А. Шаповалова. "СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ ЯК СУЧАСНИЙ ІНСТРУМЕНТ ПРОСУВАННЯ". Підприємництво та інновації, № 11-2 (29 травня 2020): 62–65. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/11.28.
Повний текст джерелаАнотація:
Соціальні мережі вже досить давно належать до числа найбільш популярних платформ в Інтернеті. Подібні майданчики збирають величезну кількість людей і для багатьох є альтернативою радіо, телебаченню, друкованим виданням. Їх щодня відвідують мільйони користувачів, які шукають спілкування, розваг та інформації. Це величезна аудиторія, яка, до того ж, зазвичай є зацікавленою у нових товарах та послугах. Не використовувати маркетологам цю аудиторію для розвитку бізнесу просто неможливо. Тому сьогодні величезною популярністю користується просування в соціальних мережах. Соціальні медіа надають широкі можливості для просування брендів, слугують ефективним каналом цільового трафіку. Але щоб використовувати величезний потенціал SMM повною мірою, потрібно розробити чітку стратегію присутності компанії на медіамайданчиках.
28
КИЯНИЦЯ, Євгенія. "КОНТЕНТ І ТАРГЕТИНГ – ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ НОВІТНЬОЇ МЕДІАЛОГІЇ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Філологія, № 1 (5 серпня 2021): 63–67. http://dx.doi.org/10.32689/maup.philol.2021.1.10.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті запропоновано використовувати таке сучасне поняття, як медіалогія, яке синтезує різні на- укові напрями в джерело, що сприяє формуванню медіапростору з усіма його аспектами. Рекомендується розглядати його як таке, що поєднує можливості створення контенту, який задовольнятиме потреби різ- них цільових аудиторій. Отже, медіалогія тлумачиться як соціально-комунікаційний науково-практичний напрям, що об’єднує концептуальні підходи до обрання необхідної цільової аудиторії, а також, ураховуючи те, що дає нам подібний таргетинг, забезпечує формування контенту, який відповідатиме запитам цієї ау- диторії, її потребам і необхідній емоційній атмосфері. У статті додатково пропонується застосовувати колабораційний підхід до двох наукових течій: журналістики та маркетингу.
29
Притула, Т. "Зовнішній аудитор ОБСЄ". Зовнішні справи, № 4/5 (2009): 26–29.
Знайти повний текст джерела
30
Рудакова, Тетяна, та Артем Онкович. "YOUTUBE-КАНАЛИ В УКРАЇНІ". Молодий вчений, № 1 (101) (31 січня 2022): 43–46. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2022-1-101-9.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню українських YouTube-каналів. Зокрема, здійснено висвітлення історичної тематики. Проаналізовано специфіку YouTube-каналу братів Капранових «імені Т.Г. Шевченка», YouTube-каналу «Історія без міфів», проекту «Історія з м’ясом», програми «Яневський про Бандеру». Встановлено, що YouTube перебуває на тому етапі свого розвит-ку, коли його аудиторія зростає, переходячи від традиційних ЗМІ і роблячи YouTube новим, ще не вивченим, медіа в системі соціальних комунікацій. Ви-явлено тенденції сучасних процесів у сфері YouTubе, проблему вибору мови для подачі контенту. Розглянуто перспективи створення конкурентоспромо-жних національних YouTube-каналів серед світових трендів. Проведено ана-ліз YouTube-каналів та досліджено питання формування якісної концепції, що має відповідати запитам аудиторії, з дотриманням журналістських стан-дартів.
31
Дьякова, Е. Ю. "Поликодовые инструменты позиционирования британских университетов в рамках электронной интернационализации образования". Вестник ВГУ. Серия: Лингвистика и межкультурная коммуникация, № 3 (2 вересня 2021): 95–103. http://dx.doi.org/10.17308/lic.2021.3/3586.
Повний текст джерелаАнотація:
В работе обсуждаются особенности использования инструментов позиционирования с целью создания позитивного имиджа британского университета. Электронная интернационализация высшего образования включает в себя создание цифрового бренда вузов с целью продвижения своих образовательных услуг. Цифровой бренд университета подразумевает устойчиво сформированное в сознании заинтересованных групп представление о различных аспектах деятельности университета, его научной и образовательной корпоративной культуре. Для реализации маркетинговой политики на своих веб-сайтах университеты используют средства различной семиотической природы, при этом лингвистические и паралингвистические средства, которые они используют, представляют собой не только способы передачи информации, но и оказывают определенное воздействие на целевые аудитории. В фокусе статьи находится изучение рекламного дискурса сферы высшего образования, а именно того, как различные поликодовые средства способствуют созданию цифрового бренда университета. Автор выявляет и описывает наиболее востребованные на сайтах британских университетов инструменты позиционирования, среди которых позиционирование через географическое местоположение, образовательные программы, достижения, научный и экспертный потенциал, работодателей, выдающихся выпускников, позиционирование вуза в качестве работодателя, позиционирование через стратегию интернационализации. Все эти инструменты используются в качестве средств привлечения целевых аудиторий в университеты Великобритании и превращаются в своего рода брендинговые стратегии.
32
Шийка, Юлія, та Олена Горобець. "ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ АУДІОВІЗУАЛЬНОЇ ПРОДУКЦІЇ НА ПРИКЛАДІ ФІЛЬМУ ПІТЕРА ФАРРЕЛЛІ «ЗЕЛЕНА КНИГА»". Молодий вчений, № 4 (92) (30 квітня 2021): 220–23. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-4-92-46.
Повний текст джерелаАнотація:
Перехід від аналогового телебачення до цифрового, швидке зростання кіноіндустрії, Інтернету, глобалізація та легкий доступ до мультимедійних матеріалів є тими факторами, що сприяли успіху аудіовізуального перекладу. Сьогодні переклад сценаріїв кінофільмів викликаний гострою необхідністю ознайомити міжнародну аудиторію з певною аудіовізуальною продукцією. Локалізація мультимедіа, або іншими словами переклад відео, графіки, анімації, GIF чи інфографіки є основою інтернаціонального розповсюдження аудіовізуальної продукції, а відтак припливу аудиторії, що своєю чергою призводить до стабільного фінансового зростання компаній-виробників. Однак, локалізація цього контенту може виявитися доволі складним завданням, оскільки контент повинен відповідати нормам та принципам місцевої культури. У статті зроблений короткий огляд методів перекладу аудіовізуальної продукції. Проведено аналіз українських субтитрів до кінострічки Пітера Фарреллі «Зелена книга» та виокремлено неточності у перекладі.
33
Ралко, А. "ОЦІНКА КЛЮЧОВИХ ЯКОСТЕЙ АУДИТОРА". Вісник Національного університету оборони України 49, № 1 (19 лютого 2020): 83–88. http://dx.doi.org/10.33099/2617-6858-2018-49-1-83-88.
Повний текст джерела
34
Поплавський, Михайло. "Соціальні мережі як інструмент просування вищого навчального закладу (на матеріалах КНУКіМ)". Український інформаційний простір, № 1(7) (20 травня 2021): 14–30. http://dx.doi.org/10.31866/2616-7948.1(7).2021.233777.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті аналізуються особливості та ефективність застосування SMM-технологій Київським національним університетом культури і мистецтв, як провідним закладом вищої освіти у сфері культури, у напрямі просування своїх освітніх послуг та брендингу закладу.
Наголошено на значенні соціальних мереж у просуванні освітніх послуг і бренда університету, особливо у світлі статистичних даних світових аналітичних агентств про кількість інтернет-користувачів, констатовано недостатність володіння модераторами сторінок ЗВО в соцмережах механізмами залучення уваги аудиторії через соціальні платформи.
Акцентовано увагу на тому, що ситуація на ринку освітніх послуг вимагає від українських ЗВО не лише створювати конкурентоспроможні освітні послуги, а й постійно вдосконалювати свої маркетингові комунікації для залучення аудиторії, бути компетентними в тому комунікаційному середовищі, у якому функціонує їхній навчальний заклад, з метою просування своїх пропозицій.
На прикладі сторінок КНУКіМ у соціальних мережах Facebook та Instagram наведено дані про ефективність застосування SMM-технологій факультетами університету, зокрема представлено рейтинг сторінок останніх в Instagram за коефіцієнтами охоплення та залучення аудиторії тощо. Звернено увагу на значення персонального бренда «Михайло Поплавський» під час просування КНУКіМ у соцмережах, з огляду на положення, що цільова аудиторія завжди більше довіряє тим закладам, за якими стоїть конкретна особистість.
Наголошено на тенденціях подальшого розвитку соціальних мереж, які закладам вищої освіти треба врахувати під час розробки стратегії маркетингу в соціальних мережах. Зроблено висновок, що активна присутність ЗВО в соціальних мережах може стати вирішальним інструментом досягнення перемоги в конкурентній боротьбі вишу на ринку освітніх послуг. Водночас важливою умовою ефективного просування ЗВО є правильний вибір найбільш популярної соціальної мережі, або соціальних мереж, відповідно до цільової аудиторії, на яку ЗВО скеровують свій вплив. Сучасним закладам вищої освіти необхідно активніше взаємодіяти з аудиторією в соціальних мережах, вивчаючи її смаки та уподобання, тим самим визначаючи найбільш дієві підходи до побудови комунікаційної політики закладу.
35
Imas, Y., M. Dutchak, O. Andrieieva та I. Kensytska. "ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЗАЛУЧЕНОСТІ ОСІБ ЗРІЛОГО ВІКУ ДО УЧАСТІ У ОЗДОРОВЧОРЕКРЕАЦІЙНИХ ЗАХОДАХ". Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, № 33 (3 січня 2020): 3–10. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.33.3-10.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою дослідження було вивчення та систематизація підходів до підвищення рівня залучення осіб зрілого віку до занять оздоровчо-рекреаційною діяльністю. Методи дослідження – теоретичний аналіз спеціальної науково-методичної літератури, документальних матеріалів, педагогічні, соціологічні методи дослідження, методи оцінки рухової активності, методи математичної статистики. Результати: на основі аналізу, узагальнення, порівняння науково-методичної літератури та отриманих емпіричних даних нами було досліджено цільову аудиторію учасників забігів та виявлено особливості залучення різних груп населення до масових оздоровчо-рекреаційних заходів в Україні. Нами було досліджено соціальні передумови рекреаційної діяльності вітчизняних та зарубіжних оздоровчорекреаційних заходів за даними спеціальної літератури. Виявлено, що більшість учасників забігів в Україні – це люди з міст мільйонників (Київ, Одеса, Львів), виявлено проблему відсутності бігової культури в багатьох містах та селах України. В рамках ситуації, що склалася в Україні, нами було запропоновано підходи до залучення більшої кількості людей до занять оздоровчо-рекреаційними заходами: проведення рекламної кампанії, побудованої на меседжі бігунів, створення онлайн і офлайн програми підготовки для різної аудиторії, від новачків до досвідчених бігунів; проведення лекцій на бігову тематику; створення єдиної бази бігових клубів України з метою покращити підготовку бігунів та розширити аудиторію любителів бігу загалом; створення дистанції в рамках забігу з благодійною метою. На основі отриманих даних розроблено рекомендації із залучення осіб зрілого віку до занять оздоровчо-рекреаційною активністю, на прикладі масових забігів.
36
Войтко, Олександр. "Модель розповсюдження інформації при реалізації стратегічного наративу держави". Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 41, № 2 (30 вересня 2021): 47–52. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2021-41-2-47-52.
Повний текст джерелаАнотація:
Вивчення та проведення досліджень щодо процесів розповсюдження та отримання інформації з засобів масової інформації та інформації, що циркулює в соціальних мережах залишається перспективним науковим напрямком, як для аналітиків, маркетологів так і для проведення спеціальних інформаційних та психологічних дій в інтересах застосування військ (сил).
Аналіз соціальної мережі або декількох мереж дозволяє скласти соціальний зв'язок між користувачами і контентом соціальної мережі та визначити перспективні напрямки задоволення їхніх інтересів до інформації, що безпосередньо буде використовуватись для визначення цільових аудиторій. Це безпосередньо пов’язано з розвитком технологічного процесу та процесу удосконалення засобів комунікації між людьми, які на теперішній час охоплюють майже кожний куток земної кулі, особливо важливо стало розуміти процеси щодо розповсюдження інформації.
В статті автором проаналізовано модель розповсюдження епідемії SIR, яка була використана для опису розповсюдження чуток від одного користувача до іншого, та її модифікації. За результатами аналізу запропоновано та описано модель розповсюдження інформації серед цільових аудиторій при реалізації стратегічного наративу держави. Логіка функціонування моделі базується на поданні цільової аудиторії інформаційного каналу як суми трьох груп людей, а саме: підписників, активних та неактивних фоловерів. Також модель враховує інтенсивність підписування на новинного агента, відписування від нього та прочитування новин, що дозволяє розрахувати ймовірність прочитування новини.
За допомогою сервісу програмного забезпечення Melting Asphalt автором візуалізовано процес розповсюдження інформації у відповідності до запропонованої моделі.
37
Karpchuk, Nataliia, та Bogdan Yuskiv. "ВПЛИВ РОСІЙСЬКОЇ ПРОПАГАНДИ НА ФОРМУВАННЯ ІМІДЖУ УКРАЇНСЬКОЇ ВЛАДИ". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 2 (8) (26 листопада 2020): 72–82. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2020-02-72-82.
Повний текст джерелаАнотація:
Пропаганда була й залишається одним з найефективніших інструментів впливу на внутрішню й зовнішню аудиторію, на тих, хто приймають вагомі державницькі рішення. Зважаючи на це, її методи постійно розширюються й вдосконалюються, а сучасні масмедіа є дієвим каналом поширення пропагандистських повідомлень цільовим аудиторіям. «Найвправнішим» суб’єктом пропаганди є Російська Федерація, яка здійснює пропагандистський вплив через спеціально створені медіа-структури, зокрема медіахолдинг RT. Новизна, правдоподібність, доступність, яскравість, диференційованість відповідно до цільових аудиторій, системність, усеохоплюваність, повторюваність, переконливість – це принципи, на яких ґрунтуються пропагандистські меседжі RT.
У статті проаналізовано вплив російської пропаганди на формування іміджу української влади (Президента, Уряду, Верховної ради, Збройних сил). Опрацьовано новинарні статті на сайті RT за темою «Україна» за 2019 р. Проведений контент-аналіз та аналіз метафор дали змогу виснувати, що RT цілеспрямовано формує негативний образ української влади з метою роз’єднання українського суспільства. Іміджологеми, як образи-маркери, прив’язані до подій в Україні й спираються на негативні стереотипи українців стосовно влади. Надмірна емоційність, яка досягається через використання ярликів, пейоративної лексики, оціночних суджень, робить повідомлення яскравим, привабливим, вражаючим. Ярлики й пейоративи «позначають» об’єкти, людей, події і згодом самі перетворюються в «реальність», яка легко запам’ятовується й автоматично відтворюється. Реціпієнт починає виконувати функцію пропагандиста, що, своєю чергою, посилює вплив на цільову аудиторію. Пейоративи й емоційна надмірність слугують засобом критики, глузування, формують образ недолугості, недорозвинененості, недосвідченості і т.п.
38
Варлыгина, Зинаида. "Мужская аудитория Instagram в России". Интернет-маркетинг 3 (2021): 232–45. http://dx.doi.org/10.36627/2619-1369-2021-3-3-232-245.
Повний текст джерела
39
Борботько, Л. А. "FUNCTIONAL POTENTIAL OF FILM REVIEW AS EPITEXT: LINGUOPRAGMATIC, AXIOLOGICAL, LINGUOCULTURAL ASPECTS." НАУЧНЫЙ ЖУРНАЛ СОВРЕМЕННЫЕ ЛИНГВИСТИЧЕСКИЕ И МЕТОДИКО-ДИДАКТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ, no. 4(52) (December 14, 2021): 88–100. http://dx.doi.org/10.36622/vstu.2021.21.71.007.
Повний текст джерелаАнотація:
Постановка задачи. Статья посвящена изучению рецензий к кинофильмам, которые будучи многоплановым явлением, представляют актуальный объект исследования. Трактуемая как эпитекст, кинорецензия обнаруживает себя конститутивным элементом системы кинотекста, включающей фильм, трейлеры, афиши, комментарии кинокритиков, отзывы зрительской аудитории, рекламные буклеты и пр. Подобный подход обладает определенной релевантностью и новизной. Результаты. Эпитекст понимается как составной элемент паратекста (суммарно с перитекстом), нацеленный на комментирование основного текста - кинофильма. Именно эпитекстовые элементы позволяют считать образуемый кинотекст холистической системой. Лингвокультурный потенциал рецензии выражается в отражении принадлежности к определенной культуре, что обуславливает представление информации в форме культурных кодов, дешифруемых аудиторией как носителями той же культуры, что и автор рецензии. Невозможность распознать тот или иной культурный код или неверная его трактовка ведёт к невозможности достичь прагматической цели рецензии - не только информировать о выходе картины в прокат, но и воздействовать на читателя, формируя мнение относительно кинофильма. При этом реализуется рекламная и агитационная функции рецензии - автор стремится «переманить» аудиторию на свою сторону, призывая посмотреть фильм или не тратить на него своё время. Выводы. Реализация обозначенных функций, равно как и стремление убедить читателя в валидности представляемой информации требует от автора рецензии четкости и скрупулезного подбора способов самоидентификации. Авторская идентичность в тексте рецензии воплощается в форме оценочных суждений. Следовательно, именно последние, опираясь и отражая культурный пласт, к которому принадлежит автор, позволяют выстроить прагматику рецензии, создавая определенный когнитивный фон на основании имеющейся у аудитории когнитивной базы. В то же время функционал рецензии предполагает конструирование и демонстрацию авторского видения проблематики кинокартины, исходя из ценностных смыслов, транслируемых рецензентом как индивидуальным, так и социальным адресантом. Данная функция так же реализуется посредством маркеров оценки. Problem Statement. The article regards specific features of film reviews being a relevant subject of research. Seen as an epitext a review serves as a cinema text constituent. The latter includes the film itself, trailers, posters, advertisements, critical comments. Such an approach proves of principal importance and novelty. Results. Epitext is considered as a paratext constituent together with peritext and aims at commenting the main text meaning the film. It is the epitext that contributes to the cinema text designed functioning as a holistic system. Linguocultural potential of review is reflected in the latter belonging to certain culture, which determines the information presented in the form of cultural codes for the audience as representatives of the same cultural group to decode. The code that proves impossible to decode or triggers misunderstandings adds to inability to reach the pragmatic aim of a review which is not only to inform the reader about the film release but also to impact them, forming their opinion about the film. It is how the advertising and promotional functions are realized - the author tends to «lure» the audience, persuading to watch the film or, on the contrary, not to waste time on it. Conclusion. The functions enlisted to be realized along with an attempt to prove the information presented is relevant call for the reviewer to be clear and scrupulous in selecting self-identification options. The author’s identity takes the form of evaluative structures. The latter reflecting and relying on the author’s cultural background contribute to the pragmatic potential of the review structuring the cultural context taking into account the audience’s cultural background. Moreover, the review designs and demonstrates the author’s view of the film plot in concordance with the value system communicated by the reviewer as an individual as well as social addresser. The latter function is also realized due to evaluation markers.
40
Дорошкевич, Д. В., та С. С. Гринкевич. "ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ ВІДЕОКОНТЕНТУ ЯК ІНСТРУМЕНТУ МАРКЕТИНГОВОГО ВПЛИВУ". Підприємництво та інновації, № 7 (30 грудня 2019): 20–25. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/7.3.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасні умови розвитку інформаційного суспільства вимагають нових типів контенту, які можуть забезпечити високий рівень ефективності з точки зору маркетингового впливу на споживача. До таких інструментів вчені та дослідники відносять відеоконтент, який набуває все більшої популярності. У статті поставлено за мету дослідження теоретичних та методичних аспектів застосування відеоконтенту як інструменту маркетингового впливу. Однак фокусування на відеоконтенті як на основному виді контенту для маркетингового впливу не може автоматично означати підвищення рівня продажів. Саме тому вчені все більшу увагу звертають на дослідження теорії застосування відеоконтенту та формують понятійно-категорійний апарат. Предметом дослідження є теоретичні та методичні положення й інструменти використання відеоконтенту. Метою статті є аналіз теоретико-методичних аспектів застосування відеоконтенту, зокрема аналіз сучасних трендів у відеомаркетингу та класифікація відеоконтенту. Методологічну основу наукової статті становлять загальнонаукові прийоми досліджень і спеціальні методи, що ґрунтуються на сучасних наукових засадах управлінської, економічної наук, а саме логічний, абстрактно-логічний, узагальнення, порівняння, статистичні дослідження. В результаті роботи було досліджено переваги та недоліки відеоконтенту порівняно з текстовим контентом за впливом на цільову аудиторію, додано такі переваги, як вищий рівень довіри до бренду та високі показники залучення аудиторії під час застосування таргетованої реклами на відеоконтент. Перелік недоліків доповнено спрощеним доступом до текстового контенту, гарним рівнем реакції цільової аудиторії старшого віку на текстовий контент та подовженим часом для перегляду відеоконтенту. Набула подальшого розвитку класифікація відеоконтенту, авторами запропоновано класифікувати контент залежно від цілей підприємства з одночасним застосуванням класичної матриці контент-маркетингу. Представлена класифікація може слугувати потужним інструментом для маркетолога в процесі розроблення контент-плану та досягнення цілей компанії.
41
Бабій, Надія Петрівна. "ВЗАЄМОДІЯ МИСТЕЦТВ ТА АКТУАЛЬНИХ ПРАКТИК У ПОЕТИЧНИХ ЕКСПЕРИМЕНТАХ 90-Х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ". Питання культурології, № 38 (29 жовтня 2021): 248–63. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.38.2021.247167.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті — виявити взаємодію мистецтв та митців у нових формах репрезентації тексту через актуальні практики поетичних експериментів. Завданнями визначено: в теоретичному плані — розглянути культурно-мистецькі експерименти 90-х рр. XX століття, створені на основі мови як символічної знакової та звукової системи, у практичному — дослідити роль особистості в естетичному періоді. Методи дослідження: використано когнітивно-комунікативний підхід дискурсивного аналізу, в якому готові тексти розглядаються через відтворення у соціальному просторі. Фокальний метод сенсаційної історії дозволив зосередитися на медійних постатях (поетах) та подіях. Наукова новизна. Автор розглядає проблематику поетичних експериментів 90-х років ХХ ст., головним чином залучаючи джерела візуального мистецтва та культурології. Висновки. Доведено, що наприкінці ХХ сторіччя відбулася зміна ціннісних орієнтирів мистецької сфери з автономних на деконструктивні та експериментальні. Відзначено активізацію арт- практик: перформансу, хепенінгу, стріт-арту та інших синтетичних форм, що залучали до дискурсу альтернативні простори та широку аудиторію; обʼєднували в ролі виконавців поетів, художників, театралів, рок-музикантів. Сфера впливу культурно-мистецьких діячів стала важливою складовою пострадянської культури Західної України, повʼязаної з ерою фестивалів. Підтверджено, що популярності набули мовні ігри, реалізовані, в тому числі, через візуальність. У поетичних перформансах, поезооперах відзначено артистизм авторів, домінування дії над текстом, інтерпретацію тексту відповідно до аудиторії, залучення інших медіа, активну комунікацію із глядачем, карнавальність культури. Маргінальні форми літературного стріт-арту стали соціальним явищем, особистісним бунтарством, протестним актом та антидискурсом, що захоплювали найширші верстви учасників. Колаборація поезії з рок-музикою поєднувала зірковість авторів із мистецьким та політичним бунтом, декларуючи серед найширшої аудиторії свято емоційної та фізичної свободи.
42
Алексенко, С. Ф., та М. В. Приходько. "СТРУКТУРНО-КОМПОЗИЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ ДИСКУРСИВНОГО РОЗГОРТАННЯ НАРАТИВУ “CORONAVIRUS PANDEMIC” (НА МАТЕРІАЛІ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПОРТАЛУ BBC NEWS)". Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", № 1 (17 вересня 2021): 9–15. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2021-1-1.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто структурно-композиційні особливості дискурсивного розгортання наративу “Coronavirus Pandemic” в електронному новинному дискурсі. Новинний дискурс, будучи здатним формувати сучасну інформаційну картину світу та образ подій, має потужний потенціал впливу на масову аудиторію через конструйовані ним наративи. Наратив трактується як історія з її тематичною єдністю, дійовими особами, тимчасовими й просторовими межами, канвою певних подій. Об’єктом дослідження послугував наратив “Coronavirus Pandemic” у формі його дискурсивного розгортання на порталі BBC News, а предметом – його архітектоніка. Новинний наратив у контексті електронного формату оприлюднення новин визначається як структурований та систематизований гіпертекст-розгортання певної історії про дії суб’єктів у їх причинно-наслідковій послідовності, що визначена наратором як актуальна для аудиторії, відкрита для її множинних інтерпретацій та резонує з її основними цінностями. Окреслено структуру та композиційні характеристики побудови наративу пандемії коронавірусу з огляду на наукові категорії сучасної наратології, а саме суперструктурну схему дискурсу новин, спосіб організації новинної інформації, точку фокалізації, комунікативність. Проведений наративний аналіз дискурсу новин “Coronavirus Pandemic” на матеріалі статей у відповідній рубриці на інформаційному порталі BBC News уможливив з’ясування панівного принципу організації інформації як мережевого. Проаналізовано відповідність наративу встановленим стандартам комунікативності як можливості для читацької аудиторії реагувати на новинні повідомлення порталу через аккаунт BBC News у різних соціальних мережах та гіпертекстуальності як інструменту поширення, популяризації досліджуваного наративу. Встановлено такі композиційні компоненти цього наративу за суперструктурною схемою дискурсу новин, запропонованою Т.А. ван Дейком, як «короткий зміст», «головна подія», «фон», «вербальні реакції». Доведено більшу ефективність змішаного типу точки фокалізації досліджуваного наративу як ставлення наратора до оповіданого порівняно з внутрішнім та зовнішнім типами.
43
Дзялошинский, Иосиф, та Мария Дзялошинская. "Личная повестка дня: исследуем приоритеты аудитории". Вопросы теории и практики журналистики 6, № 4 (2017): 465–81. http://dx.doi.org/10.17150/2308-6203.2017.6(4).465-481.
Повний текст джерела
44
Орлянская, Т. Г. "Преподавание русского языка в японской аудитории". Вестник Московского университета. Серия 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация, № 2 (2014): 116–22.
Знайти повний текст джерела
45
Тымбай, Алексей. "ТЕЛЕДЕБАТЫ КАК СРЕДСТВО ВОЗДЕЙСТВИЯ НА АУДИТОРИЮ". Verbum 8, № 8 (19 січня 2018): 93. http://dx.doi.org/10.15388/verb.2017.8.11343.
Повний текст джерелаАнотація:
Современная политическая наука рассматривает теледебаты как мощнейший инструмент воздействия на избирателя. Практика показывает, что с каждым годом жанр теледебатов эволюционирует и наполняется новыми манипулятивными технологиями. Автор статьи полагает, что как специалисту, так и обычному избирателю необходимо научиться декодировать стратегии и тактики, используемые политиками в данном виде речевого взаимодействия с избирателями и уметь противостоять не всегда честным избирательным технологиям. Для исследования были выбраны последние президентские дебаты в США, прошедшие в 2016 г. между Д. Трампом и Х. Клинтон. На основе проведенного лингвистического анализа аудио и видеоматериала автор выделяет ряд языковых средств достижения зрелищности, соревновательности и персонификации политического процесса, являющихся основными характеристиками данного вида политического дискурса. В статье рассматриваются отличия между обычными репликами, комментариями участников, репликами «в зал», простыми наложениями реплик и умышленными прерываниями собеседника. Автор подчеркивает как характеристики собственного коммуникативного стиля Клинтон и Трампа, так и универсальные тактики захвата инициативы, удержания роли, «игнорирования» собеседника, выделяет другие способы воздействия как на оппонента, так и на зрителя. Подчеркивается, что записи теледебатов могут послужить прекрасным рабочим материалом для студентов международников и политологов, изучающих английский язык для специальных целей.
46
Антонов, Александр Викторович. "Персонализация аудитории студентами среднего профессионального образования". Общество: социология, психология, педагогика, № 1 (30 січня 2017): 102–5. http://dx.doi.org/10.24158/spp.2017.1.25.
Повний текст джерела
47
Хонова, Дилрабо. "Изучение причинных конструкций в национальной аудитории". Общество и инновации 2, № 11/S (30 грудня 2021): 170–74. http://dx.doi.org/10.47689/2181-1415-vol2-iss11/s-pp170-174.
Повний текст джерелаАнотація:
В данной статье рассказывается о том, с какими проблемами столкнулись исследователи при употреблении предложно-падежных сочетаний со значением причины, а также изучены, сложноподчиненные предложения с придаточной частью причины. В анализе, данной статьи, является определение трудностей овладения студентами такими языковыми конструкциями и установление причин их возникновения. Выявление таких, языковых затруднений, установление их причин, затрудняющих изучение таких конструкций. Дает возможность установить, над чем, когда и как следует работать в национальном ВУЗе. Где преподается русский язык, как - неродной язык.
48
Ольнев, Евгений. "Сегментирование целевой аудитории vs персонализированный маркетинг". Marketing Communications 1 (2021): 20–25. http://dx.doi.org/10.36627/2619-1407-2021-1-1-20-25.
Повний текст джерела
49
Хонова, Дилрабо. "Изучение причинных конструкций в национальной аудитории". Общество и инновации 2, № 11/S (30 грудня 2021): 170–74. http://dx.doi.org/10.47689/2181-1415-vol5-iss11/s-pp170-174.
Повний текст джерелаАнотація:
В данной статье рассказывается о том, с какими проблемами столкнулись исследователи при употреблении предложно-падежных сочетаний со значением причины, а также изучены, сложноподчиненные предложения с придаточной частью причины. В анализе, данной статьи, является определение трудностей овладения студентами такими языковыми конструкциями и установление причин их возникновения. Выявление таких, языковых затруднений, установление их причин, затрудняющих изучение таких конструкций. Дает возможность установить, над чем, когда и как следует работать в национальном ВУЗе. Где преподается русский язык, как - неродной язык.
50
Миронишена, А. "ПОНЯТТЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ПУБЛІЧНИХ АУДИТОРСЬКИХ ПРАВОВІДНОСИН". Юридичний вісник, № 6 (16 лютого 2022): 257–65. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i6.2291.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті автор досліджує публічно значимі функції аудитора, які він виконує під час здійснення аудиторської діяльності; доводить, що відносини, опосередковані проведенням аудиту фінансової звітності, можуть будуватися на основі принципу обов’язковості; контрольний характер діяльності аудиторів та аудиторських фірм; доводить, що аудит як вид фінансового контролю є самостійним правовим інститутом; прояв у фінансово-правових відносинах під час здійснення аудиту фінансової звітності владно-публічного характеру. Аудит фінансової звітності спрямовано досягнення у суспільстві соціально значимих цілей, що виникають у процесі здійснення обов’язкового аудиту фінансової звітності, суспільні відносини за своєю юридичною сутністю містять всі необхідні елементи фінансово-контрольних правовідносин, отже, охоплюються предметом регулювання фінансового права. Відносини, що виникають у ході обов’язкового аудиту фінансової звітності, спрямовані на захист публічних інтересів та за своєю юридичною сутністю містять усі необхідні елементи фінансово-правових відносин. Фінансово-правове регулювання у сфері обов’язкового аудиту фінансової звітності обумовлено тим, що саме держава в законодавчому порядку встановлює випадки та умови проведення обов’язкового аудиту фінансової, визначає права та обов’язки учасників таких відносин; фіксує види відповідальності суб’єктів аудиторської діяльності перед споживачами наданих ними аудиторських послуг; здійснює контроль за виконанням вимог закону; регулює відносини щодо обов’язкового аудиту з використанням імперативного методу, що є характерним для методу фінансового права. Контрольне повноваження в аудиті реалізується у процесі узагальнення результатів перевірки, виявлення та вивчення причин конкретних недоліків та порушень, умов, що їх викликали, розробки та реалізація запобіжних заходів, надання рекомендацій та вказівок імперативного характеру щодо застосування відповідних превентивних заходів. Запропоновано внести зміни до закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» від 21 грудня 2017 року № 2258-VIII, відповідно до яких слід зобов’язати аудиторів та аудиторські фірми здійснювати страхування своєї професійної діяльності на весь період їх членства в Аудиторській палаті України, тим самим забезпечивши відшкодування збитків, заподіяних майновим інтересам третіх осіб внаслідок ненавмисних помилок та (або) недоглядів, допущених під час надання аудиторських послуг за договором страхування аудиторської відповідальності.