Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Аудити.
Статті в журналах з теми "Аудити"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Аудити".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Ибрагимова, Паизат Алиевна, та Камал Мусаевич Ибрагимов. "ПРИНЦИПЫ ПРОВЕДЕНИЯ АУДИТА В СООТВЕТСТВИИ С международныМИ стандартАМИ". Региональные проблемы преобразования экономики, № 3 (30 листопада 2020): 181. http://dx.doi.org/10.26726/1812-7096-2020-3-181-188.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель работы. В статье рассматриваются основополагающие принципы аудита, установленные международными стандартами, и порядок их применения в процессе проведения аудита. Методология проведения работы основывается на общенаучных принципах конкретности, объективности, комплексности; системном и процессном подходах; использованы такие общенаучные методы, как анализ, систематизация, сравнительно-правовой анализ, описательный, логический, структурно-функциональный методы. Результаты работы. Планирование и проведение аудита должно проводиться аудитором в соответствии с международными стандартами аудита, которые содержат основополагающие принципы и надлежащие аудиторские процедуры. Принципы проведения аудита можно разделить на принципы, разграничивающие собственно аудит и сопутствующие аудиту услуги, этические принципы, которым должен следовать аудитор при выполнении заданий, обеспечивающих уверенность, и основополагающие профессиональные принципы, в соответствии с которыми проводится аудит финансовой отчетности. Идеей, определяющей направленность системы международных стандартов аудита, является необходимость обеспечения в ходе проведения аудиторских проверок определенного уровня уверенности – критерия, лежащего в основе выбора того или иного типа проверки, а также уровня ответственности за ее результаты. Аудитор должен планировать аудит и проводить его таким образом, чтобы получить достаточное количество надлежащих аудиторских доказательств для того, чтобы сформировать обоснованные выводы, и таким образом снизить аудиторский риск до такого приемлемо низкого уровня, который соответствовал бы целям аудита и достижению разумной уверенности. Область применения результатов. Полученные результаты и выводы позволяют повысить эффективность осуществляемых аудиторских процедур с применением основополагающих принципов аудита в соответствии с международными стандартами; оценить результативность применения принципов аудиторской деятельности через параметры качества осуществляемых аудиторских процедур; повысить эффективность принимаемых решений при выполнении заданий с учетом действующих принципов. Выявление особенностей применения принципов аудита, согласно принятым международным стандартам, по сравнению с ранее действовавшими стандартами позволяет разработать корректирующие действия и выявить возможности улучшения и усовершенствования процесса проведения аудиторской проверки в соответствии с введенными новшествами. Выводы. Основополагающими принципами, в соответствии с которыми проводится аудит финансовой отчетности, являются существенность, разумная уверенность, разграничение ответственности, документирование, доказательность, выборочные проверки, понимание специфики деятельности аудируемого лица, профессиональный скептицизм, унифицированность. Данные принципы применяются независимо от сектора экономики (частный или государственный), в котором функционирует аудируемое лицо и его организационно-правовой формы. Они являют собой меру качества проведения аудита. Следование этим принципам в процессе аудиторской проверки обеспечивает достижение такого уровня качества аудита, который соответствует требованиям пользователей финансовой отчетности.
2
Коробейникова, Лариса Сергеевна, та Ирина Викторовна Панина. "Аудит в сфере закупок как инструмент защиты охраняемых законом ценностей". Современная экономика: проблемы и решения 2 (4 березня 2022): 124–36. http://dx.doi.org/10.17308/meps.2022.2/2778.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель: раскрыть роль аудита в сфере закупок как инструмента защиты охраняемых законом ценностей, уточнить его содержание в этом контексте. Обсуждение: в настоящее время реализуется реформа контрольно-надзорной и разрешительной деятельности в Российской Федерации. В основе реформы лежит идея эффективной защиты охраняемых законом ценностей посредством оптимизации государственного контроля (надзора), муниципального контроля. Цели контроля (надзора) должны быть обусловлены защищаемыми ценностями, масштабы и содержание контрольных мероприятий оптимизируются на основе риск-ориентированного подхода. Аудит в сфере закупок является формой внешнего государственного финансового контроля. Для него характерны общие проблемы этой системы, повлекшие необходимость ее реформирования: недостаточная конкретизация сущности, цели контроля, полномочий контролирующих субъектов, дублирование функций разных ветвей контроля, нечеткость и множественность нормативных требований и ряд других. В этой связи возникает вопрос о возможности применения в аудите в сфере закупок подхода к организации контроля, который является целевым в проводимой реформе контрольно-надзорной и разрешительной деятельности. Результаты: в целях постепенного преодоления указанных проблем предложены уточненные формулировки цели, объекта, предмета аудита в сфере закупок; показан порядок использования риск-ориентированного подхода к планированию контрольной деятельности органов аудита в сфере закупок, планированию мероприятий по аудиту в сфере закупок.
3
Клюс, Ю. І., та А. В. Іжболдіна. "Визначення місця і ролі внутрішнього аудиту в системі внутрішнього контролю підприємств в умовах конкуренції". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 1(257) (10 лютого 2020): 40–48. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-257-1-40-48.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті наведено приклади із економічної літератури, нормативно-правової законодавчої бази щодо визначення категорії «аудит», надане власне визначення аудиту. Розкриті основні спільні та відмінні риси між внутрішнім та зовнішнім аудитом. Проаналізовано та проілюстровано зв'язок залежності внутрішнього аудиту, контролю та управління на підприємстві. Визначено критерії оцінювання діяльності відділу аудиту в цілому. Також відокремлено критерії визначення для вищого керівництва так і для інших працівників. В статті відображення значимість створення служби внутрішнього аудиту, на підприємстві як і для рівня вищого керівництва та і для рівня діяльності структурних підрозділів підприємства.
4
Nevidomyi, V., Yu Myronenko, K. Kanonishena-Kovalenko, and Ya Horobchuk. "IMPLEMENTATION OF INTERNATIONAL STANDARDS OF SUPREME AUDIT INSTITUTIONS TO THE FINANCIAL AUDITS OF THE ACCOUNTING CHAMBER OF UKRAINE." Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, no. 208 (2020): 32–41. http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2020/208-1/4.
Повний текст джерелаАнотація:
The peculiarities of financial audits conducted by the Accounting Chamber of Ukraine according to a methodology that meets the requirements of ISSAI are explored. The Financial Audit Manual with detailed instructions, audit procedures, and templates of audit documentation, elaborated by the Accounting Chamber and international partners in 2019, is considered. The analysis of the experience of 31 European SAIs showed that most of SAIs do not publish audit manuals, in particular, only SAI of Albania, Georgia, Lithuania, Moldova, and Romania provided free access to financial audit manuals. The methodological recommendations for conducting the financial audit by the Accounting Chamber of Ukraine, adopted and published in 2015, cover all the issues that are outlined in such manuals of SAIs from those countries..Besides, the risks of providing open access to the Financial Audit Manual, elaborated by the Accounting Chamber of Ukraine were detected. They are the risks of fraud by officials of audited entities, not detecting a material risks by auditors, the use of intellectual property of the Accounting Chamber for commercial purposes by other entities and reputational risks due to breach of agreements with international partners involved in the development of the manual. The Financial Audit Manual was tested on six financial audits conducted by the Accounting Chamber in 2019 and main results are analyzed in the paper. Significant deficiencies of internal control, fraud risks and risks associated with accounting, budgeting and financial reporting software, and the need of improvement in accounting policies, internal control and workflow in all audit entities were identified. Additionally,, the audit results are presented in a user-friendly format tailored to the needs of decision- makers, with an emphasis on issues that require rapid response. Based on the conducted analysis, the conclusions about the low quality of financial and budgetary reporting of public sector entities and the systematic nature of identified problems and risks were made. Thus, the importance of financial audits was emphasized and the proposals for further improvement of this type of audit of the Accounting Chamber were elaborated. In particular, updating of the legislation and internal documents, usage of modern information technologies and software for audits, translation of ISSAI, training for staff, changes in personnel policy, improvement of the quality control system.
5
Миронишена, А. "ПОНЯТТЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ПУБЛІЧНИХ АУДИТОРСЬКИХ ПРАВОВІДНОСИН". Юридичний вісник, № 6 (16 лютого 2022): 257–65. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i6.2291.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті автор досліджує публічно значимі функції аудитора, які він виконує під час здійснення аудиторської діяльності; доводить, що відносини, опосередковані проведенням аудиту фінансової звітності, можуть будуватися на основі принципу обов’язковості; контрольний характер діяльності аудиторів та аудиторських фірм; доводить, що аудит як вид фінансового контролю є самостійним правовим інститутом; прояв у фінансово-правових відносинах під час здійснення аудиту фінансової звітності владно-публічного характеру. Аудит фінансової звітності спрямовано досягнення у суспільстві соціально значимих цілей, що виникають у процесі здійснення обов’язкового аудиту фінансової звітності, суспільні відносини за своєю юридичною сутністю містять всі необхідні елементи фінансово-контрольних правовідносин, отже, охоплюються предметом регулювання фінансового права. Відносини, що виникають у ході обов’язкового аудиту фінансової звітності, спрямовані на захист публічних інтересів та за своєю юридичною сутністю містять усі необхідні елементи фінансово-правових відносин. Фінансово-правове регулювання у сфері обов’язкового аудиту фінансової звітності обумовлено тим, що саме держава в законодавчому порядку встановлює випадки та умови проведення обов’язкового аудиту фінансової, визначає права та обов’язки учасників таких відносин; фіксує види відповідальності суб’єктів аудиторської діяльності перед споживачами наданих ними аудиторських послуг; здійснює контроль за виконанням вимог закону; регулює відносини щодо обов’язкового аудиту з використанням імперативного методу, що є характерним для методу фінансового права. Контрольне повноваження в аудиті реалізується у процесі узагальнення результатів перевірки, виявлення та вивчення причин конкретних недоліків та порушень, умов, що їх викликали, розробки та реалізація запобіжних заходів, надання рекомендацій та вказівок імперативного характеру щодо застосування відповідних превентивних заходів. Запропоновано внести зміни до закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» від 21 грудня 2017 року № 2258-VIII, відповідно до яких слід зобов’язати аудиторів та аудиторські фірми здійснювати страхування своєї професійної діяльності на весь період їх членства в Аудиторській палаті України, тим самим забезпечивши відшкодування збитків, заподіяних майновим інтересам третіх осіб внаслідок ненавмисних помилок та (або) недоглядів, допущених під час надання аудиторських послуг за договором страхування аудиторської відповідальності.
6
Ткач, О. Л. "ОСОБЛИВОСТІ ВИБІРКОВОГО МЕТОДУ В АУДИТІ". Підприємництво і торгівля, № 26 (2 липня 2020): 98–102. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2020-26-14.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі зроблено спробу визначити основні передумови та особливості використання вибіркового методу в аудиті. Акцент було зроблено на аудиті підприємств, що використовують державні ресурси. Визначено першопричину термінологічних проблем в сфері вибіркового методу дослідження. Встановлено, двоїстий характер поняття «аудиторська вибірка». У випадку аудиту підприємств, що використовують державні ресурси, рекомендовано використовувати лише статистичні методи відбору. У випадку, якщо аудитор має намір використовувати нестатистичне вибіркове спостереження, то краще його замінити суцільним спостереженням. Доведено, що такий підхід дозволяє уникнути ризику виникнення «аномальної похибки». Побудовано блок-схему використання аудиторської вибірки в аудиті підприємств, що використовують державні ресурси. Блок-схема може бути використана аудиторами в ході визначення можливості застосування аудиторської вибірки та методу відбору.
7
Карпачова, Ольга. "ЗАСТОСУВАННЯ АНАЛІТИЧНИХ ПРОЦЕДУР ПРИ АУДИТІ МСФЗ ЗВІТНОСТІ". Вісник Університету банківської справи, № 3(42) (23 грудня 2021): 75–80. http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x3(42)2021253528.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Метою статті є дослідження практичного застосування аналітичних процедур при аудитіМСФЗ звітності підприємств. Досліджено актуальність застосування аналітичних процедур при аудитіфінансової звітності за вимогами МСФЗ. Сформовано основні джерела отримання інформації для про-ведення аналітичних процедур. Проаналізовано методи здійснення аналітичних процедур. Установлено,що застосування аналітичних процедур доцільно наприкінці аудиту. Виконуються як загальний оглядфінансової звітності наприкінці аудиту, щоб оцінити, чи відповідають вони аудиторському розуміннюпідприємства. Тобто аналітичні процедури на завершальному етапі потрібні аудиторові для остаточ-ного оцінювання суттєвих викривлень і допомагають йому здійснити узагальнювальний «об’єктивнийпогляд» на фінансову звітність. Важливим фактором для виконання аналітичних процедур наприкінціаудиту є те, що під час аудиту аудитор надає рекомендації управлінському персоналові щодо виправлен-ня помилок і викривлень у фінансовій звітності. Тому якщо управлінський персонал виправляє ці по-милки, то фінансова звітність буде вже іншою, тобто матиме правильну фінансову інформацію. Дове-дено, що аналітичні процедури наприкінці аудиту допомагають оцінити заяву управлінського персо-налу щодо здатності здійснювати діяльність свого підприємства на безперервній основі. Застосуванняаналітичних процедур при плануванні допомагає аудитові зрозуміти внутрішнє і зовнішнє середовищепідприємства, оцінити попередні ризики, визначити показники фінансової звітності для аудиторськогопідходу, спланувати бюджет і кількість потрібних ресурсів для здійснення аудиту. Застосування аналі-тичних процедур при виконанні аудиту допомагає аудиторові зібрати обґрунтовану доказову базу. Вониможуть застосовуватись як додатково до тестів деталей, так і як окремі аналітичні процедури по суті.Метою здійснення аналітичних процедур наприкінці аудиту є узагальнення висновків, сформованиху ході проведення аудиту фінансової звітності за МСФЗ.Ключові слова: аудит, аналітичні процедури, МСА, МСФЗ, виконання аудиту, аудиторські процедури,аудит МСФЗ звітності.Формул: 0; рис.: 0; табл.: 0; бібл.: 12.
8
Эскиев, М. А., та Х. А. Бексултанова. "АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ АУДИТА: БАЗОВАЯ КОНЦЕПЦИЯ, МЕТОДОЛОГИЯ РЕШЕНИЯ". ФГУ Science. Научный журнал, № 3/23 (23 листопада 2021): 161–66. http://dx.doi.org/10.36684/37-2021-23-3-161-166.
Повний текст джерелаАнотація:
В данной статье ставятся следующие основные задачи: рассмотреть совре-менные проблемы аудита и аудиторской деятельности в России, разработки гос-ударственных органов по улучшению аудиторской деятельности, расширить область знаний. Также в статье рас-смотрены перспективы развития ауди-торской деятельности в России. Рас-смотрено состояние рынка аудиторских услуг, правовое поле рынка аудиторских услуг, обозначены современные проблемы аудита и предлагаются возможные пу-ти их решения. Аудиторские стандарты представляют собой единые основные принципы, определяющие степень каче-ства аудиторской деятельности, и га-рантируют надежность результатов. Роль аудиторских правил состоит в обеспечении хорошего качества аудита и содействии внедрения в аудит совре-менных достижений и открытий науки, а также в определении действий ауди-тора в тех или иных ситуациях. В соот-ветствии с законами правилами аудита являются единые требования к осу-ществлению аудиторской деятельности.
9
Топчій, Н. В. "ВНУТРІШНІЙ АУДИТ СИСТЕМИ МЕНЕДЖМЕНТУ У ВИПРОБУВАЛЬНІЙ ЛАБОРАТОРІЇ ОРГАНУ ОЦІНКИ ВІДПОВІДНОСТІ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 12 (23 травня 2022): 59–63. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2022.12.8.
Повний текст джерелаАнотація:
Розгляд та аналізування процесів проведення внутрішніх аудитів в випробувальній лабораторії органу оцінки відповідності далеко не нове питання. Всі випробувальні лабораторії стурбовані питанням управління ризиками та підвищенням ефективності діяльності організації. За останні роки процес проведення внутрішнього аудиту пройшов великий шлях у своєму розвитку та досяг значних успіхів в частині визнання їх необхідності з боку вищого керівництва випробувальній лабораторії органу оцінки відповідності. Внутрішній аудит має здатність допомогти лабораторії досягти поставленої мети за допомогою використання систематизованого та послідовного підходу до оцінки процесів управління ризиками та до підвищення ефективності контролю якості. Розподіл відповідальності у випробувальних лабораторіях полягає в тому, що повну відповідальність за діяльність усієї організації несе її керівник. Це означає, що саме він є основною зацікавленою особою та замовником результатів внутрішнього аудиту, які необхідні для прийняття обґрунтованих рішень. Тому головним результатом внутрішнього аудиту є отримання надійної, достовірної, перевіреної та придатної для прийняття обґрунтованих управлінських рішень інформації.
10
Павлова, Гульнара Шамилевна, та Надежда Викторовна Поршнева. "ОРГАНИЗАЦИЯ ПРОИЗВОДСТВЕННОГО АУДИТА С ЦЕЛЬЮ ВНЕДРЕНИЯ ПРИНЦИПОВ БЕРЕЖЛИВОГО ПРОИЗВОДСТВА". Региональные проблемы преобразования экономики, № 11 (28 липня 2020): 305. http://dx.doi.org/10.26726/1812-7096-2019-11-305-310.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель работы. В статье рассматривается вопрос об организации производственного аудита с целью внедрения принципов бережливого производства. Метод или методология проведения работы. В ходе работы были применены теоретический анализ, обработка и интерпретация полученной информации, метод сравнительного анализа. Результаты. В результате проведенного анализа выявлено, что производственный аудит на российских предприятиях на практике означает тщательный анализ бухгалтерской и налоговой отчетности, сверку деклараций и платежных поручений и прочей расчетной документации. Одновременно с этим под аудиторский контроль не подпадают процедуры контроля процессов производства, технологий производства и роста профессиональной компетенции работников. Выводы. Национальные стандарты РФ демонстрируют односторонний порядок требований, которые затрагивают только обязанности аудируемой стороны на вопрос достоверности предоставленной к аудиту отчетности. Без должного внимания остаются основные принципы бережливого производства.
11
Бердибекова, Г. С., З. М. Кененбаева та Ж. К. Туребаева. "БАСҚАРУШЫЛЫҚ АУДИТ ЖҮЙЕСІНІҢ БАҒАЛАУ КӨРСЕТКІШТЕРІН ҚАЛЫПТАСТЫРУ". Statistika, učet i audit 80, № 1 (15 березня 2021): 16–21. http://dx.doi.org/10.51579/1563-2415.2021-1.03.
Повний текст джерелаАнотація:
Басқару аудиті ұйымдар мен кəсіпорындар қызметінің аудит жүйесіндегі жаңа бағыт болып табылады, ол персоналды басқару жөніндегі басшылықтың қызметін бағалауға, еңбек ресурстарының сапасын арттыруға, өндірістегі еңбек жағдайларын оңтайландыруға жəне жақсартуға мүмкіндік береді. Сапалы аудит жүргізу үшін өндірісте персоналды басқару жүйесін сипаттайтын бағалау көрсеткіштерін қолдану қажет. Басқару жүйесінде əлеуметтік-экономикалық жүйелердің тиімді жұмыс істеу тиімділігінің əртүрлі стандарттарына сəйкес басқару қызметін тəуелсіз зерттеу жəне бағалау ретінде басқарушылық аудит ерекше орын алады. Басқарушылық аудитті жүргізу кезінде сараптамалық кеңес берудің стандартты əдістері пайдаланылады: анықтамалық жəне сараптамалық сұхбат, құжаттарды талдау, деректерді жинау, рəсімдерді формалды сипаттау, бизнес-үдерістер мен негізгі функцияларды үлгілеу жəне схемаларды құру. Кəсіпорындардың басқару аудитінің басты міндеті-бұл бизнестің өндірістік объектілерінің нақты қол жеткізілген жəне нормативтік нəтижелілігінің, тиімділігінің, əлеуметтік маңыздылығы мен іскерлік белсенділігінің (экономикалық даму деңгейінің) көрсеткіштерін жалпы осындай əрбір объектінің басқару командасының еңбек қызметінің жалпы нəтижесі ретінде, сондай-ақ кəсіпорынның басқару командасының əрбір мүшесінің, төменгі буын менеджерлерінен бастап команда басшыларына дейінгі еңбек белсенділігінің, бастамашылығының, интеллектуалдық жəне креативтілігінің айқындамасын айқындау жəне салыстыру. Осы мақаланың мақсаты аудиторлардың практикалық қызметінде бар менеджмент жүйесінің көрсеткіштерін бағалау əдістерін зерделеу, зерделенген əдістер негізінде бағалаудың жаңа əдістері мен олардың тиімділігін анықтау болып табылады.
12
Forkutsa О., О. "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ ЗАСОБАМИ ІНСТИТУЦІЙНОГО АУДИТУ: ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ". Theory and Practice of Public Administration 1, № 68 (28 лютого 2020): 144–51. http://dx.doi.org/10.34213/tp.20.01.18.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто теоретичні підходи до забезпечення якості середньої освіти засобами інституційного аудиту. Розкрито сутність інституційного аудиту в освітній сфері та подано його трактування в нормативно-правовій базі України. Проаналізовано процедуру проведення інституційного аудиту в закладах середньої освіти. Аргументовано, що інституційній аудит є принципово відмінним від атестації, яка проводилася в школах і була засобом перевірки і контролю освітнього процесу. Розглянуто основні напрями, за якими здійснюється інституційний аудит в закладах середньої освіти. Проаналізовано досвід розвинутих країн, який стосується оцінювання освітнього процесу в школах. Обґрунтовано потребу упровадження позитивного досвіду розвинутих країн щодо застосування інституційного аудиту в українських реаліях.
13
Лісовий, А. В. "УНІФІКАЦІЯ ТЕРМІНОЛОГІЇ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ В СИСТЕМІ КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ УКРАЇНИ". Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, № 1 (25 травня 2017): 85–91. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.1.2017.85-91.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є удосконалення системи державного фінансового аудиту в контексті досягнення найбільш ефективного результату здійснення державного фінансового контролю в Україні. У роботі з’ясовано сутність понять «контроль», «фінансовий контроль», «державний фінансовий контроль» та «державний фінансовий аудит», запропоновано розширення поняття «державний фінансовий аудит» до форми державного фінансового контролю всієї сукупності операцій з державними фінансами, тобто пропонується включити в нього, крім бюджетного аудиту (який здійснюватиме Державна аудиторська служба України), ще й податковий та митний аудит, які проводитиме Державна фіскальна служба України.
14
Головин, Сергей Владимирович, Марина Сергеевна Луценко та Олеся Олеговна Шендрикова. "ВНУТРЕННИЙ АУДИТ В ГОСУДАРСТВЕННЫХ И КОРПОРАТИВНЫХ СТРУКТУРАХ: ПОДХОДЫ, ПРОЦЕДУРЫ И ОСОБЕННОСТИ ОРГАНИЗАЦИИ". Современная экономика: проблемы и решения 10 (20 листопада 2020): 26–38. http://dx.doi.org/10.17308/meps.2020.10/2446.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель: в данной статье авторы рассматривают подходы к организации внутреннего аудита в государственных и корпоративных структурах, выделяют внешний и внутренний аудит, анализируют специфику комплаенс-контроля, описывают схему внутреннего финансового аудита в государственном секторе. Обсуждение: в течение последних нескольких лет особенно важное значение приобретает организация, особенности и процедуры системы внутреннего аудита в корпоративном управлении отечественных предприятий и холдинговых структур, а также возникла важная потребность существенного повышения эффективности использования бюджетных средств, качества и надежности систем внутреннего финансового контроля и внутреннего финансового аудита. Результаты: проведенный анализ особенностей осуществления аудита в коммерческих и государственных структурах позволил выявить ряд особенностей. В целом же как для государственных, так и для корпоративных предприятий аудит является инструментом повышения эффективности деятельности и управляемости компании.
15
Рау, Эдуард Иванович. "Становление службы внутреннего аудита как инструмента развития и безопасности бизнеса в практике российских компаний". Russian Journal of Entrepreneurship 19, № 6 (30 червня 2018): 1879. http://dx.doi.org/10.18334/rp.19.6.39159.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом исследования данной работы является сравнительно новый для России инструмент и институт в управлении бизнесом – «внутренний аудит». Цель работы – рассмотреть сущность и роль внутреннего аудита в деятельности и развитии организаций и дать авторскую оценку является ли внутренний аудит инструментом развития и безопасности бизнеса, оценить затраты на её организацию. Для достижения поставленной цели в работе приведены подходы к дефиниции «внутренний аудит», его основные характеристики, хронология развития, его задачи, место среди инструментария корпоративного управления. Приведена информация, какие компании обязаны организовать у себя деятельность службы внутреннего аудита. Для оценки экономической целесообразности формирования службы внутреннего аудита в компании и приблизительного бюджета на ее функционирование автор обратился к статистической информации. Предложенные автором критерии и их минимальные количественные значения помогут в принятии решения о целесообразности организации собственной службы внутреннего аудита в конкретной компании. Приведен обзор основных норм, регулирующих деятельность института внутреннего аудита. В этой связи результаты исследования представляют профессиональный интерес не только для ученых, педагогов, студентов экономических направлений, а также для профессионалов-практиков. Отвечая на основной вопрос темы исследования, автор отмечает, что служба внутреннего аудита является инструментом экономического развития и безопасности компании, так как служит гарантом соблюдения требований действующего законодательства и движущим звеном в оптимизации и развитии компании с учетом всех вызовов современного рынка. При этом компания должна быть достаточно крупной, чтобы покрывать затраты на содержание службы внутреннего аудита.
16
Кравченко, Юлія, та Олександр Ружанський. "ВНУТРІШНІЙ АУДИТ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ЯК ЕЛЕМЕНТ ПУБЛІЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ". Науковий вісник: Державне управління, № 1(11) (31 березня 2022): 260–75. http://dx.doi.org/10.33269/2618-0065-2022-1(11)-260-275.
Повний текст джерелаАнотація:
Для виконання функцій держави, зокрема таких як соціальна, створюються бюджетні установи. Джерелом фінансування таких організацій є Державний бюджет України. Важливо, щоб народ як джерело влади в Україні був упевнений, що керівники бюджетної установи здійснюють публічний менеджмент у такий спосіб, який забезпечує досягнення цілей діяльності організації, ефективне, економічне та законне використання бюджетних коштів. Для встановлення рівня належного управління цими коштами застосовуються різні форми контролю. Метою статті є дослідження поняття державного фінансового аудиту, місця внутрішнього аудиту в класифікації державного фінансового аудиту та результатів здійснення такого аудиту в системі Державної служби України з надзвичайних ситуацій як елементу ефективного публічного менеджменту. У статті досліджено внутрішній аудит як форму контролю, його місце в класифікації державного фінансового аудиту. Запропоновано авторське визначення державного фінансового аудиту як дослідження напрямів та підстав використання бюджетних ресурсів, перевірку бухгалтерського обліку, фінансової звітності бюджетних установ та надання впевненості стосовно рівня її достовірності й рекомендацій щодо удосконалення функціонування системи внутрішнього контролю в аудиторському звіті та контроль відповідності діяльності бюджетної установи вітчизняним нормативно-правовим актам. Внутрішній аудит класифікується в системі державного фінансового аудиту поряд із зовнішнім залежно від інституцій, якими проводиться аудит. На підставі аналізу визначень поняття «внутрішній аудит» змодельовано цей термін. Зазначено, що об’єктом внутрішнього аудиту, зокрема, є система внутрішнього контролю щодо побудови якої підрозділ внутрішнього аудиту надає методичну допомогу. В цьому науковому доробку досліджено фактичний стан справ із запровадженням внутрішнього контролю в системі Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі – ДСНС). Представлено результати здійснення внутрішнього аудиту в системі ДСНС як елементу ефективного публічного менеджменту. В підсумку встановлено, що система внутрішнього контролю в системі ДСНС потребує доопрацювання в частині розроблення адміністративних регламентів окремих процесів, їх гармонізацію з метою запобігання ризикам прийняття нерезультативних управлінських рішень під час здійснення повсякденної діяльності та недопущення порушень вимог чинного законодавства надалі. Напрямами подальших наукових розвідок є дослідження видів ризиків діяльності організацій в системі ДСНС та шляхів їх нейтралізації відповідними заходами контролю, які мають бути обраними публічними менеджерами різних ланок управління.
17
Мельник, К. П., О. В. Стащук, Т. О. Шматковська та Л. Г. Медвідь. "ІНСТИТУЦІОНАЛЬНИЙ РОЗВИТОК МЕТОДОЛОГІЇ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ З ОБЛІКУ І АУДИТУ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 64 (7 жовтня 2021): 97–102. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-64-15.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена формуванню наукових засад трансформації методології обліку і аудиту на основі зростання їх технологічних можливостей і суспільної корисності при залученні до реалізації цілей ста-лого розвитку. Розширено теорію обліку і аудиту привнесеннями з сучасних загальноекономічних та облікових теорій, доведена відповідність обліку і аудиту ключовим параметрам соціально-економічних інститутів, що слугувало підставою для класифікації й ієрархічного розміщення складових інституту аудиту. Ці привнесення поглиблюють теоретичний фундамент аудиту сучасними економічними й обліковими теоріями, орієнтують практику аудиту на залучення методології, методів і інструментів із суміжних сфер діяльності як відповідь на запити соціально-економічних середовищ. У ході дослідження встановлено, що як форма інтегрованих ком-петенцій аудит спирається на міждисциплінарну методологію та має системний характер, що реалізується як диференційний комплекс із реалізацією розвинутих концепцій аудиту, а отже, претендує на окрему іденти-фікацію в соціальному інституційному середовищі. Аудит є окремим комплексом взаємопов’язаних елементів, що об’єднують в єдину систему інституціонально-нормативне забезпечення, технології інформаційного конт-ролю та перевірки даних, інформаційні процеси щодо результатів спостереження, оцінки економічної та соці-альної ефективності як обов’язкових складових сталого розвитку. Для забезпечення методологічної транс-формації аудиту сформульовано рекомендації щодо інноваційного наповнення напрямів змін, підходів та мето-дів аудиту, визначено рамки розширення меж методології аудиту в умовах сталого розвитку, розвинуто осно-ви об’єктно-методичної трансформації методології аудиту. Інституціональні засади трансформації методо-логії аудиту можна трактувати як сукупність формальних і неформальних положень і регуляторів.
18
Новицький, А. М., та Н. І. Репеха. "Електронний податковий аудит як науково-правова категорія". Ірпінський юридичний часопис, № 2 (26 лютого 2020): 109–18. http://dx.doi.org/10.33244/2617-4154.2.2019.109-118.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено дослідженню поняття електронний аудит як окремої правової категорії, доктринальних підходів щодо зазначеного поняття. Проведено аналіз правового забезпечення передумов формування доктринальних понять застосування електронного аудиту, фактичного правого забезпечення окремих складових цілісної системи аудиту.
19
Репеха, Н. І. "Особливості притягнення до відповідальності під час здійснення електронного податкового аудиту". Ірпінський юридичний часопис, № 2(4) (6 квітня 2021): 283–90. http://dx.doi.org/10.33244/2617-4154.2(4).2020.283-290.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено дослідженню поняття «електронний аудит» як окремої правової категорії, дослідженню доктринальних підходів щодо зазначеного поняття. Проведено аналіз правового забезпечення передумов формування доктринальних понять застосування електронного аудиту, фактичного правого забезпечення окремих складових цілісної системи аудиту.
20
Васильева, Кира Николаевна. "Аудит эффективности в сфере закупок товаров, работ, услуг длобеспечения государственных и муниципальных нужд". Современная экономика: проблемы и решения 5 (20 червня 2018): 29–42. http://dx.doi.org/10.17308/meps.2018.5/1893.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель: на данный момент времени экономика страны нуждается в активной поддержке за счет увеличения экономии бюджетных средств всех уровней путем контроля за эффективностью их расходования. Основываясь на этом, законодательно установленное введение аудита в сфере закупок товаров, работ, услуг для обеспечения государственных и муниципальных нужд приобретает особую важность и значимость. Целевой направленностью настоящей статьи является обособленное выделение понятия аудит эффективности и систематизация показателей оценки эффективности системы закупок при проведении аудита эффективности. Обсуждение: аудит эффективности характеризуется не бухгалтерским подходом, а рыночным подходом в оценке конечных результатов, основными элементами реализации которых являются экономичность, эффективность и результативность государственных расходов. Контрольно-счетные органы проверяют, анализируют и оценивают информацию на предмет ее законной целесообразности, обоснованности и своевременности, эффективности и результативности произведенных расходов бюджетных средств на закупки по планируемым, заключенным и исполненным контрактам. Результаты: определено место аудита эффективности в системе государственного финансового контроля, разграничены этапы проведения аудита системы госзакупок, обобщены и систематизированы показатели аудита эффективности деятельности бюджетных учреждений в сфере закупок товаров, работ, услуг для обеспечения государствен- ных и муниципальных нужд.
21
Makarenko, Inna, Olena Kravchenko, Natalia Ovcharova, Natalia Zemliak та Serhiy Makarenko. "Стандартизація аудиту звітності зі сталого розвитку компаній". Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal 6, № 2 (20 червня 2020): 78–90. http://dx.doi.org/10.51599/are.2020.06.02.05.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є обґрунтування доцільності використання стандартів, що регулюють порядок проведення аудиту звітності зі сталого розвитку, для упорядкування процесу верифікації такої звітності в інтересах стейкхолдерів.
Методологія / методика / підхід. Методологічною основою дослідження виступають компаративний і контент-аналіз міжнародно визнаних стандартів аудиту звітності зі сталого розвитку, зокрема Cтандарту із надання впевненості AA1000 (AA1000AS, AccountAbility) та Міжнародного стандарту з надання впевненості МСЗНВ 3000 Ради з надання впевненості (International Standard on Assurance Engagements (ISAE 3000) «Завдання з надання впевненості, що не є аудитом, чи оглядом історичної фінансової інформації» Ради з надання впевненості. Застосування цих аналітичних інструментів дозволило виділити переваги та обмеження кожного з названих стандартів.
Результати. Установлено, що забезпечення незалежного аудиторського підтвердження звітності зі сталого розвитку характеризується зростаючим трендом серед найбільших світових компаній. Аудит є однією з умов забезпечення довіри до звітності зі сталого розвитку для стейкхолдерів, відповідно стандартизація аудиту звітності зі сталого розвитку виступає запорукою якості його проведення та надійності отриманих аудитором висновків. Проведено аналіз обсягів подання верифікованої звітності зі сталого розвитку та компаративний аналіз двох основних стандартів у сфері її аудиту за основними критеріями, що охоплюють їх статус, мету, верифікаторів, процеси, вимоги, обсяги та принципи проведення, оформлення результатів та особливості публікації думки аудитора.
Оригінальність / наукова новизна. Обґрунтовано важливість і доцільність застосування міжнародно визнаних стандартів AA1000 та ISAE 3000 як бенчмарків для стандартизації звітності зі сталого розвитку на основі визначених їхніх переваг та недоліків. Порівняльна характеристика й оцінка частоти практичного застосування вказаних стандартів аудиту звітності зі сталого розвитку дістала дальшого розвитку.
Практична цінність / значущість. З урахуванням вигід та обмежень проаналізованих стандартів на регуляторному рівні, зокрема і в Україні, можуть бути розроблені національні підходи щодо стандартизації аудиту звітності зі сталого розвитку. На рівні окремих компаній, зокрема великих аграрних холдингів, зазначені стандарти можуть використовуватися паралельно в комунікативному полі їхньої взаємодії зі стейкхолдерами залежно від категорій зазначених сторін.
22
Ибрагимова, Паизат Алиевна, та Патимат Алиомаровна Алиомарова. "АУДИТ СИСТЕМ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА НА ПРЕДПРИЯТИИ". Региональные проблемы преобразования экономики, № 12 (29 травня 2019): 339. http://dx.doi.org/10.26726/1812-7096-2018-12-339-346.
Повний текст джерелаАнотація:
Целью статьи является рассмотрение особенностей аудита систем менеджмента качества (СМК) на предприятии, изложение основных принципов его осуществления. Методология проведения работы основывается на общенаучных принципах конкретности, объективности, на основах комплексности; системном и процессном подходах; использованы такие общенаучные методы, как анализ, систематизация, сравнительно-правовой анализ, описательный, логический, структурно-функциональный методы. Результаты работы. В статье рассмотрены особенности аудита систем менеджмента качества на предприятии. Констатировано, что аудит систем менеджмента качества является одним из ключевых процессов в системе менеджмента предприятия. Установлено, что он дает возможность обнаруживать поверхностные и глубинные причины несоответствий, обобщить проблему в управлении качеством, довести ее до высшего руководства, способствовать принятию адекватных корректирующих решений. В статье предложена структурная организация процесса аудита систем менеджмента качества на предприятии, которая позволяет в отличие от существующих подходов к проведению аудита повысить эффективность его проведения за счет системной и комплексной интеграции элементов процесса на основе методологии и принципов процессного подхода. Область применения результатов. Полученные результаты и выводы позволяют организовать аудит на предприятиях, внедривших СМК; оценить результативность процессов СМК через параметры качества самих процессов и деятельности персонала в них; минимизировать последствия несоответствий, повысить эффективность принимаемых решений; снизить трудоемкость и стоимость проведения аудита. Аудит СМК позволяет разработать корректирующие действия и выявить возможности улучшения как отдельных процессов, так и системы в целом. Выводы. В современных условиях внедрение систем менеджмента качества позволяет предприятию существенно улучшить и оптимизировать свою деятельность, повысить производительность, достичь и стабильно поддерживать высокое качество своей продукции или услуг для удовлетворения запросов потребителей. При этом периодически предприятию нужно получать подтверждение эффективности работы собственной СМК, соблюдения высокого качества производимой продукции либо предоставляемых услуг. Такое подтверждение можно получить по результатам аудита СМК на предприятии.
23
Малахова, Анна Андреевна, Дмитрий Иванович Кравцов та Дмитрий Валерьевич Зябликов. "Оценка личной эффективности сотрудника в системе аудита персонала организации". Creative Economy 12, № 9 (30 вересня 2018): 1491. http://dx.doi.org/10.18334/ce.12.9.39358.
Повний текст джерелаАнотація:
В данной работе рассматривается проблема оценки личной эффективности работника в рамках проведения аудита персонала организации. Обобщен опыт в области аудита персонала, сформулированы ключевые направления его проведения. Предложено дополнить комплексный аудит системой оценки личной эффективности работника. Показаны возможности и недостатки данной системы оценки персонала, предложены направления ее совершенствования, что позволит повысить объективность, надежность результатов аудита персонала и положительно скажется на общеэкономических показателях организации в целом, повысит ее конкурентоспособность.
24
Вострикова, Лилия Алексеевна, та Ирина Викторовна Панина. "МЕТОДИЧЕСКОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ АУДИТА КВАЛИФИКАЦИИ ПЕРСОНАЛА". Современная экономика: проблемы и решения 1 (20 лютого 2020): 53–66. http://dx.doi.org/10.17308/meps.2020.1/1615.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель: дать рекомендации в области методического обеспечения аудита квалификации работников организации. Обсуждение: современная концепция шести видов капитала предусматривает, что организация для ведения своей деятельности использует финансовый, производственный, природный, интеллектуальный, социально-репутационный и человеческий капитал. Человеческий капитал характеризуется компетенциями работников организации, а также их мотивированностью работать с учетом целей организации. Внутренний и внешний аудит персонала предполагает оценку использования последнего вида капитала. Содержание такого аудита определяется на основе профессионального суждения аудитора. Результаты: в статье представлены методические рекомендации по проведению аудита квалификации работников организации как одного из основных направлений аудита персонала, которые включают выбор критериев оценивания, периодичность проведения и порядок документального оформления планирования аудита и его результатов.
25
Sokratov, A. V. "Technical and Economical Audit of Industrial Engineering in the Development of Structures-Strategies for Their Development. Overview. Task Statement." Bulletin of Kalashnikov ISTU 19, no. 4 (January 16, 2017): 85. http://dx.doi.org/10.22213/2413-1172-2016-4-85-87.
Повний текст джерелаАнотація:
Статья посвящена анализу структур-стратегий в технико-экономическом аудите современных предприятий. Рассмотрены основные объекты, этапы и особенности проведения технико-экономического аудита предприятий машиностроения при разработке структур-стратегий их развития. Показано, что современные предприятия анализируют структуры-стратегии при проведении технико-экономического аудита не в полном объеме, вследствие чего программа развития предприятия может оказаться неэффективной. Поэтому для подготовки эффективной программы развития предприятия необходимо учитывать все составляющие структур-стратегий.
26
Яремчук, І. В. "ВНУТРІШНІЙ АУДИТ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ У ЗАКЛАДАХ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я". Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, № 5 (4 липня 2020): 180–89. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.5.2020.180-189.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто теоретичну платформу, проблеми внутрішнього аудиту ефективності використання бюджетних коштів у закладах охорони здоров’я, проведено аналіз зарубіжного досвіду та можливість впровадження його в Україні. Встановлено, що на сьогодні аудит ефективності на шляху покращення фінансового контролю в медичній сфері є засобом удосконалення процесів, які відбуваються в економіці внаслідок реалізації медичної реформи. Таким чином, розроблено рекомендації щодо покращення функціонування аудиту ефективності використання бюджетних коштів.
27
Чуприкова, З. В., та Я. О. Абрамович. "Аудит инвестиционных проектов как неотъемлемый элемент системы обеспечения экономической безопасности". ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 73, № 4 (травень 2021): 115–18. http://dx.doi.org/10.18411/lj-05-2021-152.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье рассматривается взаимосвязь экономической и инвестиционной безопасности предприятия и аудита инвестиционных проектов. Рассмотрена сущность инвестиционной безопасности, обосновано понятие «внутренний инвестиционный аудит», определены его функции, цели, задачи и сформулированы его основные элементы.
28
Дугар, Т. Є., та Т. П. Мац. "ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ ПРОЦЕСУ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА ПІД ПРИЗМОЮ АУДИТУ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, № 1(59) (9 жовтня 2020): 37–43. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/59-6.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведені дослідження вчених-економістів щодо сутності поняття «аудит процесу реалізації», фактори впливу на суму доходів від реалізації продукції (робіт, послуг), основні процеси визнання доходів від реалізації продукції на підприємстві в ході аудиту.
29
Радоняк, В. Р. "Проблематика аудиторской деятельности". ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 81, № 5 (2022): 85–87. http://dx.doi.org/10.18411/trnio-01-2022-195.
Повний текст джерелаАнотація:
Автором анализируются основные проблемные зоны аудиторской деятельности. Перечислены задачи практики аудита как социального института и формы финансового контроля в современной России. Приведены основные причины низкого уровня спроса на аудиторские услуги. Упомянуты приемы и методы, используемые аудиторами, обеспечивающие систематическое и всестороннее изучение показателей финансовохозяйственной деятельности организации и ее структурных подразделений. Автор сформулировал и обосновал вывод о том, что становление аудита как социального института и формы финансового контроля в современной России можно назвать сложным последовательным процессом. В свою очередь, на текущем этапе развития, объединив национальную практику и международный опыт регулирования аудита, аудит перешел на новый уровень регулирования. В качестве выводов автором сформулированы рекомендации по решению вышеперечисленных проблем.
30
Золотарева, А. Б., та И. А. Соколов. "Актуальные вопросы стратегического планирования и аудита в современной России". «Проблемы прогнозирования» 2021 №5, No 5, 2021 (25 вересня 2021): 29–41. http://dx.doi.org/10.47711/0868-6351-188-29-41.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье анализируется состояние стратегического планирования и аудита в РФ. Отмечается низкий уровень реализации главных стратегических документов страны, что обусловлено недостаточной реалистичностью их целей. В свою очередь, недостатки стратегических документов во многом являются следствием отсутствия нормативной регламентации и закрытым характером процедуры их разработки. Стратегический аудит в России пока также недостаточно эффективен, поскольку практическое значение рекомендаций Счетной палаты невелико – выявляемые ею проблемы не устранимы на стадии исполнения стратегических документов, а от участия в их разработке она фактически отстранена. По результатам анализа авторы формулируют предложения по направлениям совершенствования процедур стратегического планирования и аудита.
31
Сафонов, Т. І. "Аудит ефективності як складова внутрішнього аудиту в підприємстві". Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету. Економічні науки, Вип. 22, т. 2 (2014): 209–13.
Знайти повний текст джерела
32
Зюман, Сергій, та Тетяна Яковлєва. "АУДИТ ЯК СИСТЕМА НАДІЙНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 85, № 2-3 (11 квітня 2022): 105–22. http://dx.doi.org/10.32453/3.v85i2-3.861.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено наявний нормативно-правовий стан внутрішнього аудиту в органах державного сектору України та проаналізовано функціонування системи внутрішнього контролю загалом. Внутрішній контроль представлено комплексом заходів, що застосовуються керівником для забезпечення дотримання законності та ефективності використання бюджетних коштів, досягнення результатів відповідно до встановленої мети, завдань, планів і вимог щодо діяльності розпорядника бюджетних коштів і підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління. Внутрішній аудит передбачає діяльність, що спрямована на удосконалення системи управління, внутрішнього контролю, запобігання фактам незаконного, неефективного та нерезультативного використання бюджетних коштів, виникненню помилок чи інших недоліків у діяльності розпорядника бюджетних коштів і підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, та ка передбачає надання незалежних висновків і рекомендацій. Для здійснення внутрішнього аудиту розпорядник бюджетних коштів в особі керівника утворює самостійний структурний підрозділ внутрішнього аудиту, що є підпорядкованим і підзвітним безпосередньо такому керівникові. У роботі автор розкриває сутність національних стандартів: стандартів якісних характеристик та стандартів діяльності, які описують сутність діяльності внутрішнього аудиту та відповідають міжнародним стандартам. Цими стандартами визначено, що під час проведення внутрішнього аудиту здійснюються дослідження та оцінка системи управління та внутрішнього контролю, у тому числі управління ризиками з питань та в обсязі, що відповідають об’єкту, темі та цілям внутрішнього аудиту.
33
Ибрагимова, Паизат Алиевна. "ПРЕИМУЩЕСТВА МЕЖДУНАРОДНЫХ СТАНДАРТОВ АУДИТА И ИХ ОТЛИЧИЯ ОТ ФЕДЕРАЛЬНЫХ СТАНДАРТОВ АУДИТОРСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ". Региональные проблемы преобразования экономики, № 1 (10 вересня 2020): 156. http://dx.doi.org/10.26726/1812-7096-2020-1-156-163.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель работы. В статье рассматриваются особенности и преимущества применения международных стандартов аудита и их основные отличия от действовавших ранее в Российской Федерации федеральных правил (стандартов) аудиторской деятельности. Методология проведения работы основывается на общенаучных принципах конкретности, объективности, на основах комплексности; системном и процессном подходах. Использованы такие общенаучные методы, как анализ, систематизация, сравнительно-правовой анализ, описательный, логический, структурно-функциональный методы. Результаты работы. В статье рассмотрены преимущества внедрения международных стандартов аудита на территории Российской Федерации. Отмечено, что переход на международные стандарты аудита позволит применять единые подходы к аудиту, что, в свою очередь, повысит уровень доверия международных инвесторов и кредиторов к качеству аудита, проводимого в нашей стране. Результаты аудита будут сопоставимы между компаниями разных стран, процесс и методология аудита будут иметь в основе прозрачный механизм и поддержку со стороны международных институтов. Выявлены основные концептуальные преимущества международных стандартов аудита, а также особенности их применения в России. Область применения результатов. Полученные результаты и выводы позволяют повысить эффективность осуществляемых аудиторских процедур с применением международных стандартов аудита; оценить результативность применения международных стандартов аудита через параметры качества осуществляемых аудиторских процедур; повысить эффективность принимаемых решений; понятных не только отечественным, но и иностранным пользователям. Выявление особенностей и преимуществ применения международных стандартов аудита по сравнению с ранее действовавшими стандартами позволяет разработать корректирующие действия и выявить возможности улучшения и усовершенствования процесса проведения аудиторской проверки в соответствии с введенными новшествами. Выводы. Внедрение международных стандартов аудита в нашей стране обусловлено интеграцией отечественного аудита в международное аудиторское сообщество, а также возросшим спросом на аудиторские услуги со стороны зарубежных инвесторов, имеющих или планирующих инвестиции в отечественную экономику. Как отечественные, так и иностранные инвесторы предъявляют высокие требования к достоверности финансовой отчетности, что отражает необходимость ее подтверждения проведением независимого аудита с использованием понятных и признанных процедур, основанных на применении единых подходов к проведению аудита.
34
БОБИЛЬ, В. В., та О. А. ТОПОРКОВА. "ГНУЧКЕ ПЛАНУВАННЯ У ВНУТРІШНЬОМУ АУДИТІ ЯК СПОСІБ РЕАГУВАННЯ НА НЕПЕРЕДБАЧУВАНІ РИЗИКИ". REVIEW OF TRANSPORT ECONOMICS AND MANAGEMENT, № 5 (21) (17 червня 2021): 116–24. http://dx.doi.org/10.15802/rtem2021/243649.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Робота присвячена огляду підходів до визначення простору аудиторської перевірки із застосуванням ризик-орієнтованого та ковзного планування. Методика. Для вирішення задач такого класу в роботі запропоновано застосувати системний підхід, узагальнення та порівняння. Результати. У роботі наведено аналіз діючої нормативної бази щодо організації внутрішнього аудиту. Узагальнено досвід вітчизняних та зарубіжних дослідників щодо можливості гнучкого корегування аудиторського завдання та реагування на непередбачувані ризики. Визначено роль внутрішнього аудиту для системи управління суб’єктом господарювання, системи внутрішнього контролю та політики управління ризиками. Встановлено, що наявність постійної комунікації з менеджментом суб’єкта господарювання є запорукою швидкого реагування на виклики. Оцінка ризиків за участю менеджменту дозволить зосередитися на тих бізнес-сегментах (процесах), які потребують нагальних аудиторських перевірок. Наукова новизна. Інтерпретовано цикл управління ризиками, який застосовується в практиці управління проектами, для потреб планування у внутрішньому аудиті. Визначено порядок формування аудиторського периметру на підставі результатів ризик-орієнтованого відбору об’єктів аудиту. Практична значимість. Впровадження циклу управління ризиками в практику внутрішнього аудиту дозволить забезпечити якісне планування аудиторського завдання та включення до аудиторського периметру саме тих об’єктів (напрямів), за якими ідентифіковано найбільші загрози та ризики.
35
Ermakova, Mariya Sergeevna. "СИСТЕМА КОНТРОЛЯ КАЧЕСТВА АУДИТА В РОССИИ". Научный взгляд в будущее, № 12-01 (31 січня 2018): 90–95. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2019-12-01-016.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье определена роль обеспечения качества аудиторских услуг в России. Рассмотрена структура контрольных органов, регулирующих качество аудита в России. Раскрыт порядок осуществления контрольных мероприятий, обеспечивающих качество проведения аудитор
36
О. В., ХАДЖИНОВА, та КУРТЯНИК М. С. "АУДИТ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА". Manager. Bulletin of Donetsk State University of Management 90, № 1 (14 червня 2021): 53–63. http://dx.doi.org/10.35340/2308-104x.2021.90-1-06.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті визначено, що аудит інформаційної безпеки спрямований виявити і оцінити потенційні проблеми, слабкі місця у функціонуванні інформаційних систем підприємства. Розкрито сутність і зміст видів аудиторських перевірок інформаційної безпеки підприємства. Запропоновано послідовність проведення аудиту інформаційної безпеки підприємства, виділено етапи його проведення, кожен з яких спрямований на забезпечення захисту інформаційної системи підприємства від несанкціонованого доступу при безперервності ведення бізнесу.
37
Galushchak, I. Ye. "ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ ЗАПАСІВ". Actual problems of regional economy development 1, № 13 (25 квітня 2017): 171–75. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.13.171-175.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто організацію і методологію обліку та аудиту товарних запасів на підприємствах. Пропозиції щодо удосконалення обліку дають можливість підняти на якісно вищий рівень обробку та представлення економічної інформації для обґрунтування і прийняття управлінських рішень. Зазначено проблеми теорії та практики аудиту запасів. Окреслено основні напрямки вдосконалення при проведенні аудиту запасів. Аудитор має змогу сформувати думку про стан господарських операцій з обліку товарів, встановити недоліки в його організації та можливі напрямки ліквідації порушень і зловживань. Програма аудиторської перевірки обліку операцій із запасами суб’єкта господарювання повинна включати дослідження стану збереження матеріальних цінностей, нормування витрат та оприбуткування, правильність оцінювання покупних матеріальних цінностей, використання запасів на виробництві. При здійсненні аудиту товарів доцільно застосовувати такі прийоми і способи перевірки, як інвентаризація, контрольне порівняння, зіставлення документальних даних, зустрічна перевірка, арифметична перевірка тощо.
38
Семенець, А. "ЯКІСТЬ АУДИТУ: ДО ПРОБЛЕМИ УТОЧНЕННЯ ПОНЯТТЯ". Financial and credit activity problems of theory and practice 4, № 39 (10 вересня 2021): 156–66. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v4i39.241304.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Метою статті є систематизація та узагальнення наявних підходів до трактування поняття якості аудиту і деяких практичних аспектів його застосування. Однією з важливих тенденцій, яка чітко проявилася в останній час, є найсуворіша вимога до високої якості аудиту. Подальший розвиток аудиту на всіх рівнях нерозривно пов’язаний із підвищенням його якості. Аудиторська інформація є першоосновою для ухвалення управлінських рішень, тому підвищення якості аудиторської інформації і як наслідок якості аудиту сприятиме підвищенню якості управлінських рішень, що звичайно позначиться на економічному та фінансовому стані на всіх рівнях управління, а також сприятиме зниженню інформаційного ризику під час ухвалення рішень усіма користувачами фінансової інформації. Розглянуто значення якості аудиторської інформації в сучасних економічних процесах. Вивчено питання впливу аудиту на розвиток економічних процесів на мікро- і макрорівні. Досліджено теоретичні розробки в напрямі визначення якості аудиту, що має визначальне значення на методологію проведення аудиту, оцінку його якості, достовірність аудиторської інформації, її значення для всіх користувачів фінансової інформації. Ці теоретичні розробки мають також суттєвий вплив на практичну аудиторську діяльність, достовірність наданої інформації, її якісні показники та інші фактори, важливі для користувачів аудиторської інформації. Доведено, що основним критерієм якості аудиторської інформації є її достовірність і відповідність фактичному стану об’єкта аудиту. Дослідження причин глобальної економічної кризи, що розгорнулася 2008 року, із усією гостротою виявило спектр проблем, викликаних рішеннями, які ухвалювалися на підставі аудитованої фінансової звітності. Серед основних причин цієї фінансової кризи, крім загальноекономічних, є якість бухгалтерського обліку і якість проведеного аудиту, які визначально вплинули на банкрутство ключових фінансових установ, що згодом призвело до кризи, а також недостатній контроль для запобігання шахрайським діям підприємств, які перевіряють аудиторські фірми, що є наслідком аудиту низької якості. Дано нове визначення якості аудиту, яке істотно відрізняється від більшої частини чинних на нинішній день. Це, у свою чергу, дає можливість більш точно і правильно визначити напрями, методи, принципи та інші складові аудиторських перевірок, суттєво підвищивши їхню якість. У перспективі підвищення якості аудиту має суттєво скоротити ризики кризових явищ у реальному секторі економіки. Ключові слова: якість аудиту, аудит, аудиторські послуги, оцінка, контроль, достовірність, фактичний стан, об’єкт аудиту. Формул: 0; рис.: 0; табл.: 2; бібл.: 31.
39
Рудницький, В., С. Свірко, Л. Гордієнко, А. Поплюйко та В. Паршаков. "КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ СТРАТЕГІЧНОГО АУДИТУ ДІЯЛЬНОСТІ ЕКОНОМІЧНИХ СУБ'ЄКТІВ". Financial and credit activity problems of theory and practice 4, № 39 (10 вересня 2021): 167–74. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v4i39.241305.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. На розбудову тезаурусу стратегічного аудиту діяльності економічних суб’єктів запропоновано визначення останнього, під яким пропонуємо розуміти важливий елемент системи їхнього стратегічного управління, що покликаний забезпечити реалізацію загальних стратегічних цілей, стратегічних планів розвитку їхньої економічної діяльності в розрізі її функціональних видів, стратегічних рішень у межах останніх через сукупність специфічних методів і прийомів оціночно-діагностичного та аналітично-підтверджувального характеру. З метою формування концептуальних засад стратегічного аудиту: предметом стратегічного аудиту діяльності економічних суб’єктів пропонуємо вважати їхню економічну діяльність у динаміці в часі та просторі в певних умовах, репрезентовану через сукупність планових, прогнозних і фактичних показників у відповідних вимірниках; об’єктами стратегічного аудиту діяльності економічних суб’єктів вважати: а) функціонально — види бізнес-процесів у межах діяльності у їхньому стратегічному розвитку; б) процесно- стратегічне планування і прогнозування, стратегічний облік, стратегічний аналіз, стратегічний контроль діяльності вказаних суб’єктів господарювання; в) векторно-стратегічне зовнішнє середовище, стратегія розвитку, стратегічні прогалини; метою стратегічного аудиту діяльності економічних суб’єктів пропонуємо обрати опрацювання положень стратегічного економічного розвитку вказаних суб’єктів через застосування сукупності аудиторських методів і процедур задля визначення їхніх слабких сторін та послідовному створенні інформаційного забезпечення ухвалення управлінських рішень щодо усунення або подолання останніх на забезпечення підвищення конкурентоздатності, адаптації до мінливих зовнішніх умов функціонування і довгострокового розвитку. Запропоновано сукупність специфічних функцій і завдань, а також принципів методики та організації стратегічного аудиту діяльності економічних суб’єктів. На розбудову базових положень організаційної площини стратегічного аудиту запропоновано систему ранжування ступеня об’єктного охоплення стратегічного аудиту діяльності економічних суб’єктів, а також розроблено інтегрований бальний підхід щодо останнього. Ключові слова: стратегічний аудит, економічні суб’єкти, мета, предмет, об’єкти, функції, принципи. Формул: 1; рис.: 0; табл.: 4; бібл.: 26.
40
Васильків, Марта, та Володимир Чубай. "АУДИТ ОПЕРАЦІЙ З ОСНОВНИМИ ЗАСОБАМИ: МЕТОДИКА, ЧИННИКИ, ЯКІ ПОТРІБНО ВРАХОВУВАТИ, ПОМИЛКИ ТА ПОРУШЕННЯ, ЩО ВИЯВЛЯЮТЬСЯ". Молодий вчений, № 4 (92) (30 квітня 2021): 288–96. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-4-92-63.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено різні аспекти організації та проведення аудиторської перевірки наявності та руху основних засобів на підприємствах, враховуючи основні особливості їх обліку та класифікації відповідно до НП(С)БО, МСБО та МСФЗ. Згруповано джерела аудиторських доказів, необхідних аудитору під час проведення аудиторської перевірки. Також запропоновано етапи проведення аудиту операцій з основними засобами, наведено методичні прийоми, що можуть застосовуватися під час перевірки. Встановлено, які чинники впливають на аудит операцій з основними засобами та на що саме аудитору потрібно звернути найбільшу увагу. Наведено види порушень і помилок, які найчастіше виявляються під час аудиту операцій з основними засобами. Зазначено перевіряючи, які первинні документи, можна виявити ці порушення та розкрито їх вплив на базу оподаткування податком на прибуток та на фінансову звітність підприємства.
41
Проскуріна, Н. М. "Аудит дотримання принципу безперервності як перспективний напрямок розвитку аудиту". Вісник Львівської комерційної академії. Серія економічна, Вип. 44 (2014): 144–47.
Знайти повний текст джерела
42
Dudka, Tetiana. "СУЧАСНИЙ ІНСТИТУЦІЙНИЙ АУДИТ ОСВІТНІХ ЗАКЛАДІВ: ТРАНСМІСІЯ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТИРІВ". Mountain School of Ukrainian Carpaty, № 22 (26 червня 2020): 9–13. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2020.22.9-13.
Повний текст джерелаАнотація:
У змісті статті проаналізовано основоположність впливу європоцентричних векторів на розвиток вітчизняної освітньої політики, що частково підтвердженорозгалуженням оціночної шкали якості освіти. Підкреслено пріоритетність побудови сучасного інституційного аудиту освітніх закладів на принципах прозорості, відкритості, незалежності, гласності. Акцентовано увагу на представницьких і контрольних функціях Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти та Державної служби якості освіти України, що покликані діагностувати наявний показник якості освітньої діяльності.
У ході теоретичних узагальнень сформульовано авторське визначення поняття «інституційний аудит освітніх закладів»та підкреслено його експозиційну зорієнтованість на задоволення ринкових потреб у висококваліфікованому кадровому складі.
З метою поглиблення теоретичних узагальнень проблематизовано наслідкові аксіологічні засади функціонування у часопросторі освітніх закладів. Представлено результати дефінітивного аналізу категорій «якість» та «якість освітньої діяльності» у вітчизняних та іноземних наукових доробках ХХ-ХХІ ст. Узагальнено наявні теоретичні формулювання останньої категорії за критерієм визначальної ознаки.
Акцентовано увагу на трансмісії ціннісних орієнтирів як результативній закономірності циркуляціїсучасного інституційного аудиту освітніх закладів у просторі та часі.
Репрезентовано системоутворювальну триступеневу структуру інституційного аудиту освітніх закладів, віддзеркалену на рівні об’єкта аудиту, змісту аудиторських процедур, показників якості, внутрішнього аудиту (самооцінки), незалежного зовнішнього оцінювання.
У дослідженні використано системний, комплексний, процесний, аксіологічний, антропологічний, діяльнісний, нормативний, конструктивний підходи. У ході дослідження залучено комплекс методів: аналізу та синтезу, індукції та дедукції, порівняння, системного аналізу. Використання такого широкого методологічного спектру уможливило структурування теоретичного матеріалу досліджуваної проблеми з допомогою елементів наочності, що полегшує сприйняття наявного фактажу.
43
Білобровенко, Т. В. "ПЕРЕВІРКА ДЕРЖАВНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ ЯК ЕФЕКТИВНА ФОРМА ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ". Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, № 2 (27 лютого 2018): 21–29. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.2.2018.21-29.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено характеристику однієї з форм державного фінансового контролю, яку здійснює Державна аудиторська служба України, досліджено ефективність цієї форми контролю за останні роки. Серед основних форм контролю, таких як державний фінансовий аудит, інспектування, перевірка державних закупівель та моніторинг державних закупівель, особливе місце належить перевірці державних закупівель, яка на сьогодні є самостійним контрольним заходом, а також може включатися в програму державного фінансового аудиту та інспектування. Вона здійснюється після моніторингу державних закупівель і є наступною формою контролю.
44
Кузубов, Сергей Анатольевич. "Форсайт финансовых профессий: бухгалтер и аудитор (итоги круглого стола)". Journal of Corporate Finance Research / Корпоративные Финансы | ISSN: 2073-0438 10, № 4 (1 лютого 2017): 7–8. http://dx.doi.org/10.17323/j.jcfr.2073-0438.10.4.2016.7-8.
Повний текст джерелаАнотація:
Кузубов Сергей Анатольевич - доцент, НИУ ВШЭ, Факультет экономических наук, Школа финансов.
Электронная почта: skuzubov@hse.ru
20 декабря 2016 г. на базе НИУ ВШЭ прошло первое мероприятие из серии круглых столов “Форсайт финансовых профессий”, посвященное обсуждение будущих трендов и новых требований к профессиональной подготовке специалистов по бухгалтерскому учету и аудиту. Мероприятие было организовано Департаментом финансов факультета экономических наук НИУ ВШЭ совместно с Департаментом учета, анализа и аудита Финансового университета при Правительстве Российской Федерации при информационной поддержке АССА - глобальной ассоциации, объединяющей специалистов в области финансов и учета.
45
Біницька О. П. та Біляковська О. О. "ЗОВНІШНІЙ АУДИТ ЯК ІНСТРУМЕНТ УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ В УНІВЕРСИТЕТАХ РЕСПУБЛІКИ ПОЛЬЩА". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 50 (25 листопада 2021): 176–88. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi50.321.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто процедури зовнішнішнього аудиту як інструменту удосконалення системи управління якістю в університетах Республіки Польща. З’ясовано, що найважливішим органом для проведення зовнішнього аудиту якості в університетах Польщі є Державна акредитаційна комісія, яка створена відповідно до Закону від 20 липня 2001 р. Акцентовано, що, надаючи послуги зовнішнього аудиту якості освіти консультативного характеру, підтримуючи університети у створенні культури якості та покращенні якості освіти у Республіці Польща функціонують й інші комітети з акредитації. Узагальнено, що в Республіці Польща в рамках процедур зовнішнього аудиту забезпечення якості діють такі процеси: первинне оцінювання / інституційна акредитація; інституційне переоцінювання/переакредитація; початкова оцінка/акредитація програми; періодична оцінка/акредитація; додаткова оцінка. Усі чотири процедури є обов’язковими. Їх також можна назвати процесами акредитації. Законодавство Республіки Польща передбачає два нових процеси зовнішнього аудиту, які будуть запроваджені в найближчі роки (2021–2022 рр.): комплексна оцінка, зосереджена на діяльності з внутрішнього забезпечення якості, яка не буде обов’язковою і відбувається на запит освітньої установи; обов’язкове оцінювання докторантів / якості освіти в докторантурі щодо навчання докторантів (відповідно до третього циклу / докторантури).У статті висвітлено порядок оцінювання якості освіти, затверджений Державною акредитаційною комісією, яка складається з кількох етапів, що здійснюються в установленому порядку.Комплексний зовнішній аудит за запитом університету, акцентує увагу на ефективності внутрішньої системи забезпечення якості в усіх сферах, за якими даний університет надає освіту та буде здійснюватися Польською акредитаційною комісією.Узагальнено, що поняття якості освіти в академічному плані розуміється як формування організаційної здатності виявляти та засвоювати знання у сфері освітніх потреб та реалізація цих знань для створення механізмів, що дозволяють задовольнити очікування отримувачів освітніх послуг. Аналіз якості освіти чітко показує, що її отримувачі мають різні очікування.
46
Коваль, М. І., та О. В. Цімошинська. "ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ В УКРАЇНІ В КОНТЕКСТІ ЙОГО ГАРМОНІЗАЦІЇ З НОРМАТИВАМИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ (ЄС)". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, № 1(60) (30 квітня 2021): 18–24. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/60-3.
Повний текст джерелаАнотація:
У ретроспективному плані досліджено процес реформування в Україні систем бухгалтерського обліку і звітності в контексті його гармонізації з існуючими нормами в Європейському Союзі. Вибір Україною Євроатлантичного вектору розвитку зумовив її зобов’язання щодо адаптації національного законодавства до законодавства ЄС в усіх сферах життя країни, в тому числі стандартизації системи бухгалтерського обліку і звітності, аудиту, оподаткування. Державне управління відповідними трансформаціями вітчизняного законодавства викликало необхідність створення відповідного організаційно-економічного механізму його розробки і впровадження. Зокрема, були розроблені відповідні національні стандарти обліку і аудиту. У ході їх запровадження підприємства і організації в Україні набули відповідного досвіду, який забезпечує поступовий перехід на виконання в обліку, звітності і аудиті в Україні міжнародних стандартів. Разом з тим встановлено, що процес гармонізації вітчизняного законодавства невиправдано затягнувся в часі, що свідчить про зволікання і непослідовність дій владних еліт України, порівняно з іншими східноєвропейськими країнами. Така ситуація вимагає від органів влади оперативного реагування шляхом розробки і здійснення системних заходів, спрямованих на мобілізацію інтелектуальних, фінансових, матеріальних та інших ресурсів на досягнення завдань, передбачених Стратегією сталого розвитку “Україна – 2020”.
47
Менліосманов, З. Т. "РОЗВИТОК МИТНОГО АУДИТУ ЯК ДІЄВОГО ІНСТИТУТУ КОНТРОЛЮ МИТНИХ ПЛАТЕЖІВ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІСКАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ У СФЕРІ ЗЕД". Митна безпека, № 3 (25 січня 2021): 31–43. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5959.3.2019.31-43.
Повний текст джерелаАнотація:
При проходженні митних процедур суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності (далі ЗЕД) стикаються з проблемою непередбачуваних, а інколи й неправомірних затримок. Це призводить не лише до втрати часу, але й до втрати конкурентних переваг, погіршення споживчої вартості товарів, а, отже, до певних фінансових втрат як для суб’єктів ЗЕД, так і для держави. Тому наразі для України досить актуальною є проблема спрощення митних формальностей для учасників ЗЕД. Одним із шляхів вирішення даної проблеми є впровадження ефективного ризик-орієнтованого митного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України, на основі використання методів оцінювання ризиків та аудиту. Митний аудит, як одна з форм митного контролю, досить успішно зарекомендував себе у міжнародній практиці. Він широко використовується в країнах, що є членами Всесвітньої митної організації та керуються у своїй діяльності міжнародними нормами та стандартами при реалізації митної справи. У сучасних умовах відродження митної служби активне впровадження методів ризик-орієнтованого митного аудиту визначено як один з ключових напрямів реформування митної справи. Це є неодмінною умовою й невід’ємною частиною змін, необхідних для приведення системи митного контролю у відповідність до вимог міжнародного законодавства. У даній статті окреслено окремі проблеми розвитку митного аудиту в Україні та означено шляхи їх вирішення у контексті забезпечення фіскальної безпеки держави у частині правильності нарахування та повноти сплати митних податків та платежів у сфері ЗЕД.
48
Воронин, Валерий Павлович, Ирина Михайловна Подмолодина, Елена Михайловна Коновалова та Татьяна Ивановна Максимова. "Аудит в механизме обеспечения экономической безопасности хозяйствующего субъекта". Вестник ВГУ. Серия: Экономика и управление, № 4 (29 січня 2021): 4–14. http://dx.doi.org/10.17308/econ.2020.3/3188.
Повний текст джерелаАнотація:
Предмет. Особенностью современного аудита является нарастание его востребованности субъектами управления, расширение сопутствующих этому процессу его функций как элемента механизма, направленного на обеспечение экономической безопасности организаций различной направленности. Данная востребованность обусловлена рядом причин, основными из которых являются: широкое распространение процесса глобализации на экономику России и связанное с этим обострение конкуренции между производителями и на товарном рынке, и на рынке аудиторских услуг; усиливающаяся тенденция применения западными странами (США, Канадой, странами Евросоюза, Японией и др.) к российским предприятиям экономических санкций в нарушение правил Всемирной торговой организации (ВТО) исключительно по политическим мотивам; рост объемов экономической информации, особенно с внедрением цифровой экономики, носителями которой являются западные технологии, тем самым размывается информационная граница между аналитическими данными аудита и возможностями промышленного шпионажа.Цели. Статья посвящена вопросам исследования концептуальных основ теории аудита как информационного инструмента в механизме управления, обеспечения транспарентности конкурсного доступа к проведению аудита для российских компаний, характера развития аудиторских профессиональных объединений, рыночной оценке слияний и поглощений аудиторских саморегулируемых организаций. Методология. Достижение поставленных целей предопределило использование в исследовании методов научного познания: теоретических – диалектический, формализация; эмпирических – наблюдения, сравнения, систематизация, изучение актуальной научной и периодической отечественной и зарубежной экономической литературы. Выводы. В предположении, что аудит является информационным элементом механизма обеспечения экономической безопасности важно четко структурировать аудиторскую деятельность и взаимоотношения государства с аудиторскими компаниями, обеспечивая реальную конкуренцию на рынке аудиторских услуг и защиту информационного пространства стратегических сфер деятельности государства. Результаты. Выявлены особенности слияния и поглощения в сфере аудиторской деятельности, практика устранения российских аудиторских компаний от участия в тендерах, нечеткости и непостоянства критериев и их трактовки при выборе победителей конкурса, предложен подход на основе усиления воздействия государственных институтов.
49
Мац, Т. П., та З. М. Левченко. "ОРГАНІЗАЦІЯ АУДИТУ В СЕРЕДОВИЩІ УПРАВЛІНСЬКИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (25 вересня 2014): 135–38. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2014.03.28.
Повний текст джерелаАнотація:
Узагальнено й систематизовано підходи вітчизня-них і зарубіжних вчених щодо організації аудиту.Запропоновано визначення організації аудиту на ос-нові аналізу основних складових організаційної діяль-ності, що здійснюється на основі управлінських ін-формаційних систем і технологій. Враховуючи спе-цифічні ознаки аудиту, його види та цілі здійснення,авторами запропоновано складові організації ауди-торського процесу. До того ж внутрішні й зовнішніпроцеси, пов’язані з організацією аудиту, можутьбути реалізовані різними електронними методами.
Generalized and systematic approach of localscientists and foreign scientists on the organizationof the audit. The definition of audit based on theanalysis of the main components of organizationalperformance that is based on managementinformation systems and technologies. Taking intoaccount the specific features of the audit, its typesand purposes of implementation, we proposedcomponents of the audit process. In this case, theinternal and external processes related to theorganization of the audit can be implemented byvarious electronic means.
50
Бессонова, С. І., та О. В. Кленін. "РОЛЬ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ В СИСТЕМІ КОНТРОЛЮ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ". Підприємництво і торгівля, № 29 (16 квітня 2021): 15–19. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-29-03.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито контрольну функцію державного фінансового контролю, визначено основні завдання аудиту, такі як: відповідність ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності на основі національних стандартів державного сектору; контроль над використанням бюджетних коштів згідно з кошторисом та нормативно-законодавчою базою; перевірка держзакупівель; перевірка доцільності використання матеріальних ресурсів бюджетного закладу; виявлення фактів неефективного витрачання ресурсів та нецільового їх використання; визначення ефективності управління внутрішнім фінансовим контролем. Проаналізовано діяльність Державної фінансової служби аудиту за останні п’ять років. Спостерігається поступове зниження тиску на розпорядників бюджетних коштів. Перевірки державного фінансового контролю замінюють аудитом, який спрямований на попередження порушень та їх недопущення у діяльності бюджетної установи, надання рекомендацій щодо організації ефективного внутрішньогосподарського контролю. Зростання правопорушень також може свідчити про різне трактування та нечітке розуміння нормативних документів, тому саме вдосконалення законодавчої бази державної аудиторської служби, розвиток методичного інструментарію, стандартизація державного фінансового аудиту повинні сприяти усуненню цих недоліків. Для оцінки ефективності фінансово-бюджетного контролю може бути використано низку показників ефективності роботи інспекторського складу органу фінансово-бюджетного контролю. Вирішення основних проблем може бути досягнуте лише завдяки розробленій стратегії вдосконалення, яка має відповідати вимогам сучасності та спиратися на прийняті у всьому світі норми. Необхідність упровадження норм міжнародних стандартів у національні стандарти зумовлена необхідністю підвищення ефективності діяльності державного фінансового аудиту, підвищення його результативності, прозорості, формування довіри суб’єктів аудиторської перевірки. Особливо це стає актуальним в умовах реформування місцевого самоврядування та територіальних органів виконавчої влади. Фінансовий контроль бюджетної сфери, що здійснюється державою, служить інструментом виявлення неефективного використання нефінансових та фінансових ресурсів бюджетної організації, недотримання або неправильного трактування законодавчої бази, нецільового використання грошових коштів.