Статті в журналах з теми "Аскольд"

The fauna of spiders on the islands of the Peter the Great Gulf in the south of the Far East is poorly studied. Data on the species composition, abundance and biotopic distribution of orb-weaver spiders (Aranei: Araneidae) of Askold Island are given in the paper for the first time. The island is located in the Peter the Great Gulf in the south of Primorskii krai. The material was collected in autumn of 2014, 2015 and in August 2016. In autumn, random collection of spiders was made. In summer 2016, 21 key sites were selected on the island. The size of each site is 3×25 m. The spiders were collected using a sweeping method supplemented with a manual method. The biotopic correspondence of 12 species of spiders belonging to 7 genera was revealed. It has been established that the distribution of spiders throughout the island is uneven. The greatest diversity is noted in broad-leaved polydominant forests. Araneus ventricosus (L. Koch, 1878) whose density reaches 15 specimens per 100 m2 dominates there. Rocky beaches have the lowest species diversity. The only species is found there – A. ventricosus (density 4 specimens per 100 m2). Only Neoscona adianta (Walckenaer, 1802) (density 10 specimens per 100 m2) inhabits the swampy area with sedges. The map of the density of orb-weaver spiders has been compiled on the basis of original data of the author and satellite images. This map allows to estimate the distribution and density of population of spiders over the area of Askold island in the summer. Alenatea cf. wangi Zhu et Song, 1999 and Pronoides brunneus Schenkel, 1936 are recorded on the islands of the Peter the Great Gulf for the first time.

У статті досліджено перші кроки становлення Київської Русі, зокрема її зовнішньої політики та дипломатії. Подано історію заснування Києва, походження Руської землі, її первісну територію, а також перші історично відомі військово-дипломатичні походи київських правителів (князів) на Візантію. Проаналізовано перші відомі дипломатичні договори Києва, які укладено внаслідок згаданих походів. У статті охоплено період від заснування Києм, Щеком, Хоривом і їхньою сестрою Либідь града Києва (кінець V – початок VI ст.) і до загибелі у 882 р князів Аскольда та Діра.

Стаття присвячена 20-ій річниці заснування Центру українознавства у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Автор висвітлює особливості феномена українства крізь призму постатей і подій. У статті представлені результати теоретичних і емпіричних досліджень групи «Етнологія» в рамках основних науково-дослідних проєктів Центру українознавства. Упродовж 2000–2021 років співробітники Центру українознавства продовжили дослідження, які були розпочаті в рамках Інституту українознавства Київського університету. Ці дослідження були присвячені вивченню особливостей української ментальності та базових цінностей українського народу, відмінностей між «типовими українцями» і «типовими росіянами», колективної ідентичності та уявлень громадян України про сучасну національну ідею. Було продовжено вдосконалення категоріального апарату сучасного українознавства, а також розробка теоретико-методологічних засад етногенезу й етнічної історії українців. Цікаві результати були отримані під час розробки концепції походження українського народу, концепції українського націєтворення, а також у процесі вивчення національного характеру українського народу. Співробітниками групи «Етнологія» у рамках науково-дослідних тем було: 1) проаналізовано діяльність багатьох історичних особистостей від Аскольда, княгині Ольги, князя Володимира Святославича до В. Стуса, В. Чорновола, Л. Костенко, Є. Сверстюка та ін.; 2) запропоновано нове концептуальне бачення структури предметного поля українознавства, а також виокремлено основні структурні компоненти цього предметного поля; 3) доведено, що предметне поле українознавства дозволяє окреслити в межах цієї інтегративної науки внутрішній міжгалузевий контур, в межах якого можна коректно вивчати будь-які виміри українського світу; 4) уточнено визначення понять «етнічна картина світу», «національний образ світу», «цілісний світогляд»; 5) визначено поняття «когнітивна культура» і «конативна культура» українського народу; 6) уточнено специфіку становлення «українського Ми» та процесів розвитку етнічної й національної самосвідомості українського народу; 7) досліджено особливості культурогенезу й культуротворення на українських землях; 8) проаналізовано специфіку етнонімів «Русь» і «Україна»; 9) досліджено антропологічні особливості українського народу; 10) запропоновано науково обґрунтовану концепцію походження, становлення і розвитку українського народу; 11) запропоновано нове концептуальне бачення основних етапів і перспектив українського націєтворення, а також етапів цивілізаційного поступу українства; 12) проаналізовані базові цінності та основні чинники консолідації українства у постколоніальну добу; 13) визначено російську агресію як російсько-український міждержавний збройний конфлікт неоколоніального типу; 14) проаналізовано трансформації колективної ідентичності громадян України, починаючи з 1991 р.; 15) обґрунтувано стратегію «розумної сили» як основи для припинення збройного конфлікту в Україні та реінтеграції окупованих територій.

Современная экономика диктует необходимость быстрой и эффективной окупаемости затрат, вложенных в производство продукции садоводства. Это требует интенсификации отрасли. Одним из путей решения поставленных задач является закладка садов на клоновых подвоях, обеспечивающих высокое, стабильное плодоношение, с плодами отменных вкусовых качеств, подбор новых подвоев, приспособленных к условиям Крыма и не уступающих по комплексу хозяйственно-биологических свойств районированным в регионе. В статье освещены результаты многолетнего изучения 14 клоновых подвоев в сочетании с 2 сортами яблони. Определена сила роста изучаемых привойно-подвойных комбинаций в почвенно-климатических условиях Предгорного Крыма. Комбинации сортов Аскольда и Ренет Симиренко с подвоями ЕМ-IX, КД 4, КД 5 по показателям параметров кроны относятся к слаборослой группе. Деревья на К 104 по силе роста занимают положение промежуточное между ЕМ-IX и ММ-106, но имеют хорошо развитую корневую систему и компактную форму кроны. Выделенные комбинации рано вступают в плодоношение (на 2-3 год). Средний урожай таких насаждений равен 24,4-30,6 т/га. Отобранные подвои обладают большим биологическим потенциалом и эффективными хозяйственно-биологическими свойствами и представляют интерес для южного садоводства. Modern economy prescribes the necessity of rapid and efficient returns of costs invested in horticultural production. It requires an intensification of the industry. One of the ways to achieve this goal is to establish gardens on clonal rootstocks ensuring high and stable crop-bearing with fruits of excellent taste, selection of new rootstocks, adapted to the conditions of Crimea and not inferior in terms of the economical and biological properties to those already recognized in the region. The article highlights the results of a long-term study of 14 clonal rootstocks in combination with 2 apple varieties. We determined the power of growth of the grafting and rootstock pairs in the soil and weather conditions of the Piedmont Crimea. Combinations of ‘Ascold’ and ‘Renet Simirenko’ varieties with rootstocks EM - IX, KD 4, KD 5 in terms of crown parameters belong to a dwarf group. By the power of growth, the trees on K 104 are intermediate between EM - IX and MM - 106, but they have a well-developed root system and compact shape of the crown. The obtained combinations come into fruiting early (in the 2nd-3d year). The average yield of such plantations is 24.4-30.6 t / ha. The selected rootstocks have great biological potential and effective economical and biological properties proving to be promising for southern horticulture.

Современная экономика диктует необходимость быстрой и эффективной окупаемости затрат, вложенных в производство продукции садоводства, что требует интенсификации отрасли. Одним из путей решения поставленных задач является закладка садов на клоновых подвоях, обеспечивающих высокое, стабильное плодоношение, с плодами отменных вкусовых качеств, подбор новых подвоев, приспособленных к условиям Крыма и не уступающих по комплексу хозяйственно-биологических свойств районированным в регионе. В статье освещены результаты многолетнего изучения 14 клоновых подвоев в сочетании с двумя сортами яблони. Определена сила роста изучаемых привойно-подвойных комбинаций в почвенно-климатических условиях Предгорного Крыма. Комбинации сортов Аскольда и Ренет Симиренко с подвоями ЕМ-IX, КД 4, КД 5 по показателям параметров кроны относятся к слаборослой группе. Деревья на К 104 по силе роста занимают положение промежуточное между ЕМ-IX и ММ-106, но имеют хорошо развитую корневую систему и компактную форму кроны. Выделенные комбинации рано вступают в плодоношение (на 2-3-й год). Средний урожай таких насаждений равен 24,4-30,6 т/га. Отобранные подвои обладают большим биологическим потенциалом и эффективными хозяйственно-биологическими свойствами, и представляют интерес для южного садоводства. Modern economy necessitates quick and effective return of costs invested in the horticultural production, which requires the intensification of the industry. One of the ways to solve the assigned tasks is to establish gardens on clonal rootstocks ensuring high and consistent fruiting with crops of excellent palatability traits, selection of new rootstocks adapted to the conditions of Crimea and not inferior in terms of the range of economic and biological properties to those released in the region. This paper highlights the results of long-term study of 14 clonal rootstocks in combinations with two apple varieties. The growth power of the studied scion-rootstock combinations in the soil and weather conditions of the Piedmont Crimea was determined. Combinations of ‘Ascolda’ and ‘Renet Simirenko’ varieties with rootstocks EM-IX, KD 4, and KD 5 in terms of crown parameter values belong to a dwarf group. Trees on K 104 are intermediate between EM-IX and MM-106 in terms of growth power, but have a well-developed root system and a compact crown shape. The above mentioned combinations enter into fruiting very early (on the 2nd-3d year). The average yield of such plantations is 24.4- 30.6 t/ha. The selected rootstocks are of great biological potential and effective economic and biological properties, so they are promising for southern horticulture.

Стаття присвячена проблемі пам’яті та створення мнемонічного ланд-шафту в українсько-американській етнічній літературі. На прикладі опо-відання «Зобов’язання» Ірен Забитко зі збірки «Коли Люба йде з дому» (2003) й роману Аскольда Мельчука «Будинок вдів» (2008) проаналізовано способи художнього відтворення пам’яті та її зв’язок з травматичним досвідом насильства, втрати й еміґрації. Ключовою у згаданих творах стає жіноча перспектива переживання минулого. Художня модель пам’яті тво-риться за допомогою мотивів вразливості жіночого тіла (оповідання І. Забитко) і материнства та помсти (роман А. Мельничука). Теоретичну основу аналізу художніх творів складають концепції постпам’яті М. Гірш, забування П. Коннертона та культурної пам’яті А. Ерл. У статті наголошується на важливості матеріального й лінгвістичного маркування досвіду, а також мовних обмеженнях передавання травматичних переживань. Можливість способи передавання пам’яті є головною проблемою у згаданих творах. Насильство й породжена ним травма унеможливлюють нарацію пам’яті, як у випадку з головною героїнею оповідання І. Забитко. Забування як форма пам’яті стає захисним емоційним бар’єром, що дозволяє вижити. З іншого боку, в романі А. Мельничука індивідуальна пам’ять персонажів показана не лише як елемент колективної пам’яті мікросоціуму (етнічної громади), а й як складова культурної пам’яті народу. Нарації пам’яті трьох головних героїнь роману віддзеркалюють різне ставлення до досвіду минулого, яке, проте, має одну спільну рису – історичну зумовленість. Саме така мнемонічна модель є характерною для українсько-американської етнічної літератури загалом. Пам’ять героїнь переплітається з колективним історичним досвідом ХХ століття та інтеґрується в простір еміґраційної пам’яті, створюючи складну культурно-історичну амальгаму.