Добірка наукової літератури з теми "Архітектура інформаційна"

Виконано аналіз наукових праць та предметної галузі. Обґрунтовано доцільність розроблення функціональних моделей процесів інформаційної технології та обґрунтування архітектури інформаційної системи оперативного планування заготівлі молока на території громад. Вони забезпечать якісне проєктування відповідних інформаційних систем і технологій, а також прийняття безпомилкових управлінських рішень. Запропонована інформаційна технологія оперативного планування заготівлі молока на території громад. Вона враховує особливості предметної області та передбачає виконання п’яти взаємозв’язаних груп процесів. Зазначені процеси дозволяють проводити збір, обробку і збереження даних. Розроблені функціональні моделі відображають управлінський процес оперативного планування. Це лежить в основі прийняття якісних управлінських рішень щодо формування оперативних планів та нарядів на виконання робіт. Запропонована архітектура інформаційної системи оперативного планування заготівлі молока на території громад передбачає створення п’яти взаємопов’язаних підсистем, які пов’язані з базою даних. Зазначена інформаційна система являє собою програмний додаток. Він забезпечує підтримку прийняття управлінських рішень під час оперативного планування заготівлі молока на території громад. Користувачі (виробники молока) інформаційної системи мають доступ до візуалізованих даних. До цих даних належить обсяг постачання молока в переробний цех за заданий період, а також його вартість відповідно до укладених угод. Адміністратор (проєктний менеджер цеху переробки молока) має доступ до даних усіх користувачів. Окрім того, адміністратор має доступ до сформованих оперативних планів заготівлі молока на території громади для окремої доби та нарядів на виконання робіт.

Розроблено способи організації руху моніторингових, інтерактивних і діалогових даних у структурах розподілених кіберфізичних систем. Базовою ідеєю запропонованих способів є систематизація структур і класів джерел інформації в РКС, які формують моніторингові, інтерактивні та діалогові дані. Запропоновано метод розрахунку емерджентності класифікованих структур комп'ютеризованих систем управління (КСУ) таких типів: монопольної, автоматичного регулювання, моноканальної системи моніторингу, розділеного часу та мультипроцесорного опрацювання даних. Для кожної з названих структур оцінено критерії структурної складності та емерджентності. Запропоновано адитивно-мультиплікативний критерій, який враховує структурну складність окремих компонентів та архітектуру комп'ютерної системи. Запропоновано критерій емерджентності комп'ютерної системи у вигляді відношення кількості інформаційних зв'язків до загальної кількості компонентів системи. Застосування таких критеріїв дає змогу здійснити порівняння системних характеристик комп'ютерних і кіберфізичних систем, а також визначити перспективні напрями їх удосконалення. Викладено особливості функціональних можливостей різних архітектур КСУ та їхні недоліки в організації руху моніторингових, керувальних, діалогових й інформаційних поліфункціональних даних. Досліджено архітектуру мережевих станцій КСУ та оцінено їх емерджентність та структурну складність. Наведено структуру класичної трирівневої мережевої КСУ, яка оснащена на технологічному рівні контролерами низової мережі абонентськими станціями та спецпроцесорами, які інформаційно взаємодіють з інтелектуальними сенсорами, виконавчими механізмами та операторами об'єктів управління. Запропоновано на цеховому рівні застосовувати цехові процесори, які обслуговують оператори технологічних установок. На адміністративному рівні потрібно розміщувати адміністративні процесори, системний сервер, який має інформаційні зв'язки з адміністративною комп'ютерною мережею, базою даних, зовнішньою інформаційною системою та міжрівневим комутаційним процесором. Систематизовано інформаційні пари потоків даних, які формуються різними компонентами системи, що дає змогу вдосконалити інформаційні характеристики кожної пари компонентів КСУ з позиції сумісності та зменшення алгоритмічних перетворень моніторингових, керувальних, діалогових і поліфункціональних даних. З'ясовано, що відомі класифікації інформаційних потоків в КСУ не враховують різні типи інформаційних даних, які формуються ОУ-джерелом інформації. Запропоновано архітектуру системи ідентифікації семантичних, технологічних й інформаційних станів ОУ.

У статті здійснено аналіз інформаційного забезпечення Національної поліції України. З’ясовано, що в умовах сьогодення вирішення службових завдань Національною поліцією України неможливе без здійснення допоміжних видів діяльності, що безпосередньо не переслідують нормативно визначених цілей, але необхідних для їх досягнення. Розкрито зміст понять: інформаційна невизначеність, під яким розуміється невідповідність фактичного і бажаного станів інформованості поліцейських про навколишню дійсність, яка не дозволяє вирішувати окремі завдання їх службової діяльності; інформаційна потреба – певний стан суб'єкта службової діяльності, який виникає у зв'язку з необхідністю отримання відомостей, що забезпечують вирішення службових завдань; інформаційна процедура – набір однорідних у функціональному відношенні дій (операцій), що регулярно здійснюються працівниками НПУ; інформаційний процес – сукупність логічно впорядкованих, взаємопов'язаних та організованих інформаційних процедур, що веде до досягнення мети інформаційного забезпечення; інформаційна система – організаційно-технічна система, в якій здійснюється реалізація технологій обробки інформації з використанням програмних продуктів і устаткування. Охарактеризовано середовище діяльності, яке складають сфера домінування і некерована сфера. На прикладі роботи одного з програмних продуктів інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» проаналізовано поняття приймання та фіксація інформації, організація її для подальшої передачі або оброблення (генерація нової інформації). Теоретично обґрунтовано, що поліцейські пов'язані між собою не лише інформаційно, а й функціонально, тобто вони виконують окремі види робіт у рамках службових завдань. Констатовано, що усі інформаційні системи Національної поліції України незалежно від їх архітектури та сфери застосування, як правило, містять один і той же набір компонентів: функціональні, організаційні та оброблення даних.

У статті розкрито принципи захисту від несанкціонованого доступу до ресурсів системи хмарних обчислень. Наголошено, що продуктивність є важливим фактором для розгляду системи хмарних обчислень. Доступ до загальнодоступних хмар здійснюється через Інтернет і стикається з обмеженнями смуги пропускання, наданими їх відповідними постачальниками інтернет-послуг. Підкреслено, що масштабування до більшої пропускної здатності Інтернету може значно збільшити загальну вартість володіння хмарними рішеннями. Розглянута архітектура модулю контролю доступу, щодо забезпечення захисту від несанкціонованого доступу до ресурсів системи хмарних обчислень, а також запропонована концептуальна схема реалізації процесів автентифікації та авторизації за допомогою модулю контролю доступу, яка відрізняється від існуючих комплексним підходом до класифікації облікових даних користувача і засобів, методів захисту, і може бути застосована до всіх інформаційних систем. Визначено основні архітектурні рішення побудови архітектури модулю контролю доступу, виявлено її переваги та недоліки з точки зору інформаційної безпеки, визначено основні моделі обслуговування хмарних обчислень, описана еталонна архітектура хмарних обчислень з точки зору захисту даних і моделі безпеки. Підкреслено, що архітектура контролю доступу має три основні частини, які працюють разом для обробки запитів доступу: модуль контролю доступу, який приймає/відхиляє/перенаправляє запити на доступ, віртуальна розподілена мережа, яка розгортає та контролює ресурси та послуги, а також централізована глобальна система управління ресурсами, яка обробляє переміщення запитів до інших хмар для віддаленого використання послуг/ресурсів. Наголошено, що глобальна система управління ресурсами діє як бар'єр між різними хмарними службами на одному рівні або різних шарах, а використання однієї централізованої глобальної системи управління ресурсами у запропонованій архітектурі ґрунтується на тому, щоб уникнути використання угоди про рівень послуг для кожного рівня обслуговування.

У Інституті аеропортів Національного авіаційного університету (Київ, Україна) з 22 по 26 квітня 2013 року відбувся Міжнародний науково-практичний фестиваль «САПР Allplan у архітектурі і будівництві». Організували й провели цей масштабний захід кафедра архітектури НАУ (завідувач Ю. О. Дорошенко) та Центр компетенцій в Україні (директор Ю. О. Смирнов) фірми Allbau Software GmbH (Берлін, Німеччина).Головна мета фестивалю – актуалізація багатоаспектної проблеми формування фахово-інформатичної компетентності архітекторів і інженерів-будівельників та визначення одного з шляхів її розв’язання – навчання архітектурно-будівельних ІКТ-технологій на основі САПР Allplan у системі вищої та післядипломної освіти.Зазначена мета конкретизована у низці похідних задач, серед яких – виявлення закладів і організацій, де активно використовується програма Allplan; визначення сфер та рівня застосування програми; порівняння ефективності використання програми Allplan з іншими САПР; накопичення, узагальнення і обмін практичним досвідом щодо використання програми Allplan у архітектурній і будівельній практиці та наявним педагогічним досвідом і методичними наробками з освітньої практики; консолідація користувачів програми Allplan з різних сфер діяльності; колективне виявлення проблемних аспектів і вироблення обґрунтованих рішень щодо розширення сфери і рівня використання програми Allplan у архітектурі, будівництві і освіті.Предметна область проведеного фестивалю інтегрувала сфери архітектурного проектування, будівництва і експлуатації будівель і споруд, а також дизайну архітектурного середовища з використанням архітектурно-будівельних інформаційних технологій на основі САПР Allplan та відповідної професійної освіти зі створенням інформаційно-освітнього середовища на основі сучасних ІКТ, ядром яких є САПР Allplan. При цьому особлива увага зверталася на опрактичнення змісту архітектурно-будівельної освіти у плані формування у студентів належної фахово-інформатичної компетентності шляхом опанування роботи у середовищі професійних інструментальних програмних засобів, насамперед, САПР Allplan.Головними інтегральними цілями Фестивалю були визначені:– окреслення кола архітектурно-будівельних задач, для розв’язання яких використовується чи може бути використана САПР Allplan;– виявлення організацій і закладів, де активно використовується САПР Allplan;– здійснення на основі наявного практичного досвіду порівняльного аналізу ефективності використання САПР Allplan з іншими функціонально подібними програмами;– демонстрація і поширення архітектурно-будівельних інформаційних технологій на основі САПР Allplan;– виявлення і поширення навчальних програм і освітніх технологій, орієнтованих на опанування студентами роботи у середовищі САПР Allplan як ключового інструментального програмного засобу архітектурно-будівельних інформаційних технологій;– створення передумов для широкого впровадження САПР Allplan у навчальний процес ВНЗ, де готують архітекторів і інженерів-будівельників;– збирання, узагальнення і поширення досвіду використання САПР Allplan на виробництві та в освіті шляхом його обговорення на семінарі і круглому столі та видання збірника матеріалів;– інформування користувачів САПР Allplan щодо функціональних можливостей нових версій програмних продуктів комплексу і підвищення їхньої кваліфікації;– здійснення початкового навчання користувачів САПР Allplan;– організація полілогу, дискусії, обговорення полемічних питань щодо концептуальних основ здійснення навчального процесу для опанування сучасних ІКТ та відповідних інструментальних програмних засобів; управління розвитком, ефективністю і якістю такого навчання; впровадження інноваційних педагогічних технологій та реалізація неперервної професійної освіти.У рамках фестивалю були проведені такі заходи: майстер-клас, семінар, круглий стіл, семінар користувачів Allplan, навчальний базовий практикум користувача-початківця Allplan, підведення підсумків, прийняття рішення та вручення сертифікатів.Фестиваль розпочався з майстер-класу, де впродовж трьох годин провідні фахівці Центру компетенцій Максим Дарич, Євген Дегтярьов та Андрій Баранецький продемонстрували функціональні можливості програмного комплексу Allplan та свою фахову майстерність. У майстер-класі взяли участь гості з різних архітектурно-будівельних внз України, Росії, Білорусі, Казахстану, викладачі Інституту аеропортів, студенти-архітектори і студенти-будівельники 4-го та 5-го курсів НАУ.У другий день фестивалю відбувся його ключовий захід – науково-методичний семінар, присвячений висвітленню і обговоренню питань, пов’язаних з різними аспектами впровадження САПР Allplan у архітектурне проектування і будівництво, а також проблемних питань і наявного досвіду інформатизації вищої архітектурної та інженерно-будівельної освіти на основі САПР Allplan.Тематично-змістова спрямованість роботи семінару була окреслена такими пріоритетними напрямками:– інформатизація архітектурно-будівельної освіти на основі Allplan;– практичний досвід застосування САПР Allplan у архітектурному проектуванні, будівельному конструюванні та будівництві;– міжпрограмний інтерфейс Allplan з іншими САПР;– інтегрована лінія проектування Allplan–САПФІР–ЛІРА;– порівняльний аналіз інтерфейсу, інструментальних засобів, технологічних можливостей та організації даних Allplan з іншими САПР;– розробка, ресурсне забезпечення і впровадження у практику «хмарних технологій» на основі САПР Allplan;– практичний досвід базової і професійної інформатичної підготовки майбутніх архітекторів і будівельників;– формування фахово-інформатичної компетентності майбутнього архітектора та інженера-будівельника на основі САПР Allplan;– дидактичне забезпечення впровадження САПР Allplan у навчальний процес старшої профільної школи, ПТНЗ та вищої освіти;– методичні особливості (відбір змісту, вибір організаційних форм і дидактичних методів, розробка і застосування мультимедійної наочності) навчання інформатичних технологій на основі САПР Allplan.Матеріали семінару Міжнародного науково-практичного фестивалю «САПР Allplan у архітектурі і будівництві», видрукувані окремим збірником [1], будуть корисними для студентів ВНЗ архітектурно-будівельного спрямування, аспірантів, наукових та педагогічних працівників, практикуючих архітекторів та інженерів-будівельників.Проведений фестиваль «САПР Allplan у архітектурі і будівництві» продемонстрував свою суспільну корисність і важливість для модернізації та підвищення якості вищої архітектурно-будівельної освіти в країнах СНД, популяризації програми Allplan та поширення сфери її застосування у архітектурній та будівельній практиці. Подібних спеціалізованих науково-практичних заходів (наскільки нам відомо) в країнах СНД допоки ще не проводилося. Цей фестиваль став першим. З нього розпочалися процеси узагальнення наявного досвіду практичного використання програми Allplan як інструментального засобу ефективного розв’язання комплексних задач архітектури і будівництва, консолідації викладачів, які використовують САПР Allplan у навчальному процесі, обміну накопиченим освітнім досвідом, визначення перспектив застосування і ефективного рекламування САПР Allplan, що дасть змогу ширше використовувати цей багатофункціональний програмний комплекс у навчанні майбутніх архітекторів і інженерів-будівельників.Оскільки проведений фестиваль перш за все має освітню спрямованість, то може розглядатися як своєрідна новітня педагогічна інноваційна технологія, яка здатна забезпечити швидкий і ефективний творчий прорив свідомості його учасників до інноваційних ідей і концепцій в архітектурі і будівництві XXI століття. Успішне проведення фестивалю створило підстави для організації в Інституті аеропортів НАУ навчально-впроваджувального Центру інформаційних архітектурно-будівельних технологій на базі САПР Allplan, потреба у якому в Україні давно назріла. Задачами такого Центру буде здійснення практичного навчання і підвищення кваліфікації викладачів, архітекторів і інженерів-будівельників у галузі архітектурних, дизайнерських і будівельних інформатичних технологій на базі САПР Allplan, розробка необхідного навчально-методичного забезпечення (навчальних програм, лабораторних практикумів, навчальних посібників, методичних вказівок, сертифікаційно-кваліфікаційних тестів тощо) та інноваційних технологій навчання і навчальних тренінгів, конструювання, наукове обґрунтування і перевірка нових ефективних технологій архітектурного проектування і будівельного конструювання на базі САПР Allplan.За рішенням учасників фестивалю започатковано щорічне проведення таких комплексних заходів, де відбуватиметься територіальна і галузева фіксація використання САПР Allplan, аналіз реальної ситуації та колективне вироблення перспективних рішень. Серед головних перспективних задач – залучення студентської молоді до опанування інформатичних архітектурно-будівельних технологій на основі Allplan та міжпрограмного інтерфейсу провідних САПР. У контексті інформатизації архітектури, будівництва і освіти та підвищення їх якості і ефективності.

Поняття «zero waste» означає концепцію, яка передбачає повну мінімізацію відходів для збереження навколишнього середовища та ресурсів планети. В Україні проблема зі сміттям стоїть дуже гостро. Зменшивши кількість відходів у сфері торгівлі харчовими продуктами та громадського харчування, можна зменшити загальну кількість сміття. У статті представлено розробку архітектури для інформаційної системи, яка покликана мінімізувати харчові відходи в межах концепції «zero waste». Під час дослідження було проаналізовано три архітектури, а саме: монолітну архітектуру, мікросервісну архітектуру та подійно-керовану архітектуру; визначено їх переваги і недоліки. Базовою було обрано подійно-керовану сервіс-орієнтовану архітектуру з використанням CQRS-шаблону, який передбачає відділення операцій читання від операцій запису. Ця система спроєктована як розподілена система з мікросервісною архітектурою та керується подіями. Публікація подій відбувається за допомогою сучасної системи обміну повідомленнями з відкритим кодом NATS. Внутрішні сервіси спілкуються за допомогою NATS, а REST-запити використовуються для комунікації між клієнтською та серверною частинами. Для збереження даних використовуються джерела подій. Впровадження CQRS допомагає максимізувати ефективність, безпечність та масштабованість додатка, дозволяє побудувати різні моделі зчитування й запису, які можуть бути оптимізовані під вимоги системи. Застосунок проєктувався таким чином, щоб у майбутньому його можна було легко масштабувати та розвивати. На початковому етапі спроєктовано високорівневу архітектуру системи, яка включає три основні мікросервіси; представлено чотири компоненти системи та один агрегат; визначено базовий функціонал системи та описано порядок взаємодії елементів системи для реалізації основного функціоналу. Подальший розвиток роботи можливий у напрямі вдосконалення функціоналу наявних сервісів та розробки нового функціоналу, доведення інформаційної системи до рівня мінімально життєздатного продукту (MVP, Minimum Viable Product).

В статті йде мова про використання системи бронювання з архітектурою мікросервісів, а саме система бронювання доріжок в басейні ХДУ, реалізована за допомогою веб-додатку. Дається уточнене визначення поняття мікросервісної архітекутри та її використання, призначення та принципи її реалізації. Сервіс системи бронювання басейну полягає в розробці та впровадженні програмного забезпечення для продажу і автоматичного аудиту наявності квитків та абонементів. Для розробки та реалізації системи було обрано платформу .NET Core. Розглянуто основні етапи проєктування та розроблення системи. Проаналізовано мікросервісну архітектуру та спроєктовано систему бронювання на основі мікросервісної архітектури. Розроблена інформаційна система виступає простим і ефективним засобом оформлення і бронювання послуги закладу відвідування басейну для студентів, викладачів університету та інших громадян.

Стаття присвячена дослідженню проблем підвищення якості сучасної архітектурної освіти шляхом формування інформаційної культури майбутніх архітекторів ЗВО. На думку авторів, системна інформатизація проектної діяльності забезпечує студентів комплексом проектно-технічних та інформаційно-технологічних знань і вмінь, професійно важливих якостей для виконання складних архітектурних проектів, здатністю до швидкої адаптації та опанування нових технологій в архітектурі. Навчальні проекти, які застосовуються в архітектурній освіті, – практико орієнтовані, творчі, з елементами дослідництва. Автори вважають, що з огляду на специфіку професійної діяльності архітекторів, їх інтеграція в систему архітектурної освіти найбільш ефективна у формі проектної організації навчання, спрямованого на розвиток професійного мислення, креативності студентів у архітектурно-проектній діяльності й інформаційної культури майбутніх фахівців. Проектна освітньо-професійна діяльність студентів-архітекторів спрямована на підготовку архітекторів-дизайнерів із розвиненими візуальними художньо-творчими здібностями, проектним мисленням, належною інформатичною компетентністю, готових до роботи з архітектурно-будівельною інформацією та творчого пошуку.

АНОТАЦІЯ У статті розглянуті методичні системи навчання архітектури ЕОМ студентів інженерно-педагогічного профілю з використанням інформаційно-комп'ютерних технологій та засобів імітаційного моделювання. Аналіз цих методик встановив переваги та недоліки кожної методичної системи. Виявлена проблема сприйняття та розуміння фізичних процесів здобувачами вищої освіти, що відбуваються в електронних елементах мікропроцесорних систем, їх паралельність та швидкоплинність протікання зумовила розробку моделі змісту навчання архітектури МП із застосуванням імітаційного комп’ютерного моделювання. Автори статті розробляють та досліджують систему умінь з архітектури мікропроцесорної техніки та систему знань дисципліни «Архітектура МП» згідно з чинним Державним стандартом вищої освіти України. Докладний аналіз методичних систем навчання архітектури ЕОМ студентів інженерно-педагогічного профілю дозволив розробити загальну модель змісту навчання архітектури мікропроцесорної техніки, що відповідає цілям, які висуває ДСВО. Представлена загальна модель змісту навчання архітектури мікропроцесорної техніки складається з 6 змістовних модулів, а саме:модуль 1 – Історія розвитку комп’ютерної техніки; модуль 2 – Системи числення; модуль 3 – Логічні основи ЕОМ; модуль 4 – Будова ЕОМ; модуль 5 – Мікропроцесори; модуль 6 – Мова програмування Асемблер, які за своєю суттю забезпечують рішення самостійної групи задач, є цілісними блоками інформації, логічно завершеними частинами реального процесу навчання архітектури МП. Для підвищення активності навчання доцільно дібрати та використовувати різноманітні адекватні кожній навчальній темі методи навчання. Ключові слова: архітектура ЕОМ, інформаційно-комп'ютерні технології, електронні елементи мікропроцесорних систем, методичні системи, система умінь, система знань, загальна модель змісту навчання.

Розглянуто загальну структуру адаптивної підсистеми обробки запитів, як розроблюється в рамках створення інформаційно-аналітичної системи оцінки рівня міжнародної діяльності. В основі побудови системи обробки запитів покладено використання мікросервісної архітектури. Сучасний розвиток наукової діяльності вимагає всебічного аналізу та її оцінки за різними критеріями в залежності від того, для яких цілей проводиться цей аналізі і які задачі ставляться. Необхідність оцінювати поточну ситуацію і прогнозувати значення показників ефективності на перспективу стає останнім часом дуже важливим при визначенні позицій установ та окремих груп науковців в світі. Успішного просування в міжнародному освітньому та науковому просторі і підвищення зацікавленості з боку іноземних вчених, викладачів і студентів університетів потребує чіткої оцінки ступені, на якій вони знаходяться міжнародна наукова діяльність організацій, переваги, які роблять привабливими конкретні освітні та наукові організації для отримання спеціальності і проведення досліджень. Специфіка задач оцінки рівня міжнародної діяльності потребує розробки методів та засобів проектування розподілених інформаційних систем для задач аналітичної діяльності, що спирається на розподілену архітектуру програмного забезпечення для реалізації сценарії аналітичної діяльності та охоплюють значне коло, різноманітних за формою організації та місцями розташування, джерел інформації. Основою для побудови таких інформаційно-аналітичних систем може бути адаптивна мікросервісна архітектура побудови інформаційних систем, яка являє собою комплекс незалежно розгорнутих сервісів. Розміщення мікросервісів реалізується на розподілений мережі. Розгалужена система хостів тієї мережі, на яких розміщаються мікросервіси, орієнтована на можливість більш ефективного вилученні інформації з конкретного джерела, з якого отримує інформацію мікросервіс. У підсистемі передбачено використання мікросервісів як автономних контейнерів. Кожний з контейнерів призначений для виконання певних операцій по вилученню необхідної інформації з конкретного інформаційного джерела з параметрами , що можуть бути адаптовані під конкретний запит. Для формування та подальшого управління контейнерами передбачається використання платформ Docker та Kubernetes, що дозволяє крім всього контролювати навантаження на кожний хост. Іл.: 2. Бібліогр.: 14 найм.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.06 – інформаційні технології. – Київський національний торговельно-економічний університет, Київ, 2019. У дисертації проведено аналіз можливості впровадження хмарних технологій для забезпечення діяльності банківських установ та підтримки функціонування бізнес-процесів. Розглянуто проблеми та переваги хмарних технологій на різних рівнях архітектурного ландшафту банку з урахуванням специфіки нормативно-правового регулювання діяльності фінансової установи. Метою дисертаційної роботи є підвищення ефективності обробки інформації регламенту операційного дня банку шляхом модернізації інформаційної архітектури банку на основі впровадження хмарних технологій. Розглянуто сучасні підходи щодо управління безпекою ІТ банківських установ для мінімізації загроз, в тому числі породжених хмарними технологіями. Запропоновано сучасний підхід до побудови систем з механізмами забезпечення безпеки ІТ. Проведено аналіз загроз безпеки інформаційних технологій при впровадженні хмарних обчислень для забезпечення безперебійної та ефективної діяльності банківських установ та запропоновано заходи щодо мінімізації цих загроз. Результати дослідження апробовані шляхом впровадження відповідних проектів, обумовлених викликами і тенденціями банківської сфери, ринковими та регуляторними змінами. Виконано впровадження результатів дисертаційної роботи у діяльність управління менеджменту портфелю проектів АТ "Райффайзен Банк Аваль" (м. Київ) щодо модернізації архітектури банківських інформаційних систем та розробки програмного забезпечення на основі хмарних технологій; у діяльність ТОВ "ІТ Інновації Україна" (м. Київ) щодо класифікації загроз інформаційної безпеки на основі якісної оцінки ризиків та ефективності використання серверних ресурсів за рахунок застосування хмарних обчислень.
The research for a Ph. D. science degree by specialty 05.13.06 – information technologies. – Kyiv National University of Trade and Economics, Kyiv, 2019. The feasibility study for implementation of cloud technologies to support the activities of banking institutions and functioning of business processes is conducted in the dissertation. The problems and advantages of cloud technologies at different levels of the bank's architectural landscape are investigated, taking into account the specifics of regulatory activity of a financial institution. The purpose of the dissertation is to increase the efficiency of information processing in frames of end of day procedure of the Core Banking System by modernizing the information architecture of the bank based on cloud technologies implementation. Modern approaches to managing IT security of banking institutions to minimize threats, including those generated by cloud technologies, are considered. A modern approach to building systems with IT security mechanisms is proposed. The analysis of information technology security threats in the implementation of cloud computing has been conducted to ensure the smooth and efficient operation of banking institutions and measures have been proposed to minimize these threats. The proof of concepts for results of the study was included to the relevant projects, driven by the challenges and trends of the banking sector, market and regulatory changes.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук (доктора філософії) за спеціальністю 05.13.06 – інформаційні технології (122 – комп’ютерні науки). – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2019. Об’єктом дослідження є процеси автоматизованого управління потоками даних інформаційної архітектури банку на основі хмарних технологій. Предметом дослідження є моделі, методи та інформаційні технології оптимізації обробки банківської інформації на основі хмарної інфраструктури. Дисертацію присвячено вирішенню актуальної науково-прикладної задачі підвищення ефективності обробки інформації регламенту операційного дня банку шляхом модернізації інформаційної архітектури банку на основі впровадження хмарних технологій. У дисертації проведено аналіз можливості впровадження хмарних технологій для забезпечення діяльності банківських установ та підтримки функціонування бізнес-процесів. Розглянуто проблеми та переваги хмарних технологій на різних рівнях архітектурного ландшафту банку з урахуванням специфіки нормативно-правового регулювання діяльності фінансової установи. У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, зазначено зв’язок роботи з науковими темами, сформульовано мету та задачі дослідження, визначено об’єкт, предмет та методи дослідження, показано наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, наведено інформацію про практичне використання, апробацію результатів та їх висвітлення у публікаціях. У першому розділі проведено аналіз основних підходів до управління банківською інформацією та перспективних напрямів застосування хмарних технологій для банківських інформаційних систем. Зокрема, проведено декомпозицію об’єкта дослідження на складові – «інформаційна архітектура», «хмарні технології», «хмарні обчислення» «банківська інформаційна система (ІС)» з метою подальшого застосування методів аналізу та синтезу. Малодослідженими залишаються проблеми та переваги застосування хмарних технологій у банківських установах України. Банки, які не є професійними компаніями з інформаційних технологій, змушені інвестувати і підтримувати значну кількість ресурсів інфраструктури ІТ та персоналу для управління власними бізнес-процесами. У такій ситуації хмарні технології дозволяють скоротити витрати та підвищити ефективність використання банківських інформаційних систем. У другому розділі досліджено інформаційні технології мінімізації загроз безпеки хмарних технологій для автоматизованих банківських систем шляхом застосування механізмів єдиного входу з метою забезпечення сильної автентифікації користувачів. Досліджено механізми впровадження такої автентифікації та їх практичне застосування для забезпечення безпеки та підвищення ефективності бізнес-процесів банку. Вироблено пропозиції щодо критеріїв вибору постачальника інформаційної технології управління обліковими даними як сервісу, механізмів єдиного входу в систему та федеративних сценаріїв доступу для забезпечення сильної автентифікації користувачів банківських ІС. Автором удосконалено метод оцінки загроз інформаційної безпеки банку при впровадженні хмарних технологій, який має в основі якісний аналіз імовірності ризику та обсягу збитків на основі міжнародного стандарту класифікації кібернетичних атак MITRE, що дозволило оптимізувати механізми захисту інформаційної архітектури банку від потенційних кібератак. У третьому розділі розроблено ІТ-рішення для банківської системи на основі хмарних технологій, що дозволяє перенести великі обчислювальні навантаження в хмарне середовище, забезпечивши відповідність вимогам загального регламенту про захист даних (GDPR) та національних регуляторів. Анонімізація даних клієнта описується як рішення для уникнення ризиків, пов’язаних із конфіденційністю даних клієнтів, а також необхідністю їх згоди на розміщення персональних даних у хмарному середовищі. Удосконалено інформаційну технологію реплікації даних банківських ІС, що ґрунтується на механізмах деперсоніфікації клієнтських даних. Це дозволило покращити захист конфіденційності даних та виконати вимоги НБУ щодо локалізації банківських персоніфікованих клієнтських даних на серверах, які фізично розташовані на території України. Розроблена архітектура рішень ІТ поєднує обробку даних у режимі реального часу та пакетних завантажень даних. На відміну від традиційного способу використання даних вони не тільки мігрують в базу даних (БД), розгорнуту на хмарній інфраструктурі, а також реплікуються назад у наземну інфраструктуру. Вимоги безпеки, що регулюються стандартами конфіденційності, цілісності та доступності даних, повністю задовольняються відповідними хмарними технологіями. Автором побудовано математичну модель процесу закриття операційного дня банку і вирішено задачу оптимізації часу та вартості обробки інформації для банківських ІС, розгорнутих у хмарному середовищі, що дозволило визначити оптимальну конфігурацію хмарних сервісів в інформаційній архітектурі банку на базі сервісів AWS.
The dissertation for the degree of a candidate in technical sciences (PhD), specialty 05.13.06 – information technologies (122 - computer science). – National Technical University «Kharkiv Polytechnic Institute», Kharkiv, 2019. The research object is the processes of automated management of data flows of the bank's information architecture based on cloud technologies. The research subject is models, methods and information technologies for optimization of banking information processing based on cloud infrastructure. The dissertation is devoted to the solution of the actual scientific and applied problem of increasing the efficiency of processing information of the bank end of day procedure by modernizing the information architecture of the bank based on the introduction of cloud technologies. The dissertation analyzes the feasibility of implementing cloud technologies to support the activities of banking institutions and functioning of business processes. The problems and advantages of cloud technologies at different levels of the bank's architectural landscape are considered, taking into account the specifics of regulatory requirements to activity of a financial institution. The introduction contains the proof dissertation topic relevance, indicates the relationship of work with scientific topics, purpose and objectives of the study, identified the object, subject and methods of research, shows the scientific novelty and practical significance of the results obtained, provides information on practical use, validation of results and their coverage in publications. The first chapter includes analyzes of the basic approaches to banking information management and the perspective fields to apply the cloud technologies for banking information systems. In particular, the decomposition of the object of study into components - "information architecture", "cloud technologies", "cloud computing" "banking information system (IS)", was carried out in order to further apply the methods of analysis and synthesis. The problems and benefits of using cloud technologies in Ukrainian banking institutions remain under-researched. Banks which are non-professional IT companies are forced to invest and maintain a significant amount of IT infrastructure resources and staff to manage their own business processes. In such a situation, cloud technologies help reduce costs and increase the efficiency of banking information systems. The second chapter explores information technology to minimize the security threats of cloud technologies for automated banking systems by using single sign on mechanisms to ensure strong user authentication. The mechanisms of implementation of such authentication and their practical application for security and increase of efficiency of bank business processes are investigated. Proposals have been made on the criteria for choosing a provider of identity access management as a service, single sign-on mechanisms and federated access scenarios to ensure strong authentication of users of banking ISs. The author has improved the method of assessing bank information security threats in the implementation of cloud technologies, which is based on a qualitative analysis of the probability of risk and volume of losses based on the international standard classification of cyber attacks MITRE, which allowed to optimize the mechanisms of protection of the information architecture of the bank against potential cyber attacks. The third chapter contains designed cloud-based IT solutions for the banking system that can transfer large computational loads to the cloud environment, ensuring compliance with the General Data Protection Regulation (GDPR) and national regulators. Anonymization of customer data is described as a solution to avoid the risks associated with the confidentiality of customer data and the need for their consent to the placement of personal data in a cloud environment. Improved information technology for replication of banking IS data, based on mechanisms of customer data depersonification. This allowed to improve the protection of data confidentiality and to fulfill the requirements of the NBU for localization of banking personalized client data on servers physically located in the territory of Ukraine. The developed IT solution architecture combines real-time data processing and batch data uploads. Unlike the traditional way of using data, it is not only migrated to a DB (database) deployed on cloud infrastructure, but also replicated back to On-premise infrastructure. Security requirements, governed by the standards of confidentiality, integrity and availability of data, are fully met by relevant cloud technologies. The author developed a mathematical model of the process of closing a bank's operating day and solved the problem of optimizing the time and cost of information processing for bank ICs deployed in a cloud environment, which allowed to determine the optimal configuration of cloud services in the bank's information architecture based on AWS services.

The diploma thesis is devoted to the creation of a model of choice of information systems for healthcare institutions. The relevance of this topic is due to the fact that in Ukraine the healthcare industry is developing quite actively, information technologies are used in medical institutions. The conducted research is based on content analysis of foreign information systems and expert opinion of representatives of health care institutions, who already have experience in using health information systems. The proposed model aims at facilitating the decision-making process regarding the selection of the appropriate information system and is presented in the form of a decision tree
Дипломна робота присвячена створенню моделі вибору інформаційних систем для закладів охорони здоров’я. Актуальність даної теми зумовлена тим що в Україні досить активно розвивається галузь охорони здоров’я, в медичних закладах використовуються інформаційні технології. Проведені дослідження ґрунтуються на контент-аналізі зарубіжних інформаційних систем та експертній думці представників закладів охорони здоров’я, які вже мають досвід використання інформаційних систем охорони здоров’я. Запропонована модель спрямована на полегшення процесу прийняття рішень щодо вибору відповідної інформаційної системи та представлена у вигляді дерева рішень

Дипломна робота присвячена створенню моделі вибору інформаційних систем для закладів охорони здоров’я. Актуальність даної теми зумовлена тим що в Україні досить активно розвивається галузь охорони здоров’я, в медичних закладах використовуються інформаційні технології. Проведені дослідження ґрунтуються на контент-аналізі зарубіжних інформаційних систем та експертній думці представників закладів охорони здоров’я, які вже мають досвід використання інформаційних систем охорони здоров’я. Запропонована модель спрямована на полегшення процесу прийняття рішень щодо вибору відповідної інформаційної системи та представлена у вигляді дерева рішень
The diploma thesis is devoted to the creation of a model of choice of information systems for healthcare institutions. The relevance of this topic is due to the fact that in Ukraine the healthcare industry is developing quite actively, information technologies are used in medical institutions. The conducted research is based on content analysis of foreign information systems and expert opinion of representatives of health care institutions, who already have experience in using health information systems. The proposed model aims at facilitating the decision-making process regarding the selection of the appropriate information system and is presented in the form of a decision tree
Вступ 1 Інформаційна система охорони здоров'я (огляд наукових публікацій) 1.1 Інформаційна система охорони здоров'я та її значення: сучасний стан 1.1.1 Що таке інформаційна система охорони здоров'я 1.1.2 Важливість впровадження інформаційної системи охорони здоров’я 1.2 Сучасні особливості інформаційних систем охорони здоров'я: сучасний стан 1.2.1 Мобільна комерція в галузі охорони здоров'я 1.2.2 Великі дані в галузі охорони здоров'я 1.2.3 Хмарні обчислення в галузі охорони здоров'я 1.3 Розрив у дослідженні 1.4 Висновок до першого розділу 2 Методика вибору інформаційної системи охорони здоров’я 2.1 Сучасні методи бізнес-досліджень 2.2 Порівняльний аналіз інформаційних систем охорони здоров’я 2.3 Аналіз інтерв'ю з експертами клінік 2.4 Висновок до другого розділу 3 Спеціальна частина 3.1 Збільшення доходу клініки 3.2 Електронна історія хвороби 3.3 Стандартизація класифікації, зберігання та передачі медичної інформації 3.4 Безпека зберігання медичних даних в електронному вигляді 3.5 Позитивний вплив електронної історії хвороби на якість лікування 3.6 Проблема повторюваності помилок при копіюванні даних 3.7 Робота лікаря з електронною карткою пацієнта 3.8 Медична статистика 3.9 Підвищення безпеки для пацієнтів 3.10 Висновки до третього розділу 4 Екологія 4.1 Кореляційний аналіз зв’язків в екологія 4.2 Методи визначення якості та обсягу забруднень 4.3 Висновки до четвертого розділу 5 Обґрунтування економічної ефективності 5.1 Розрахунок норм часу на виконання науково-дослідної роботи 5.2 Визначення витрат на оплату праці та відрахувань на соціальні заходи 5.3 Розрахунок матеріальних витрат 5.4 Розрахунок витрат на електроенергію 5.5 Розрахунок суми амортизаційних відрахувань 5.6 Обчислення накладних витрат 5.7 Складання кошторису витрат та визначення собівартості науково-дослідницької роботи 5.8 Розрахунок ціни програмного продукту 5.9 Визначення економічної ефективності і терміну окупності капітальних вкладень 5.10 Висновок до п’ятого розділу 6 Охорона праці та безпека життєдіяльності 6.1 Охорона праці 6.1.1 Соціальне страхування від нещасних випадків в організаціях 6.1.2 Вплив ультрафіолетового та лазерного випромінювання у приміщенні та на людину, допустимі норми 6.2 Безпека надзвичайних ситуацій 6.2.1 Здоровий спосіб життя користувача та його вплив на професійну діяльність 6.2.2 Вплив електромагнітного імпульсу (ЕМІ) на роботу комп’ютерної мережі 6.3 Висновок до шостого розділу Загальні висновки до дипломної роботи Список використаних джерел

В роботі розглянуто архітектура мультиагентної системи моніторингу розподілених інформаційних систем. Роль системи моніторингу є своєчасне надання актуальної інформації оператору обчислювальної системи, як в цілому так і по окремих вузлах контрольованого комплексу. Простий і оперативний доступ до цієї інформації дозволяє своєчасно реагувати на всі негативні зміни в роботі системи, знаходити причини неполадок і збоїв.

Авторами запропонована нова архітектура конфігуратора PMB інформаційних систем в будівництві. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/31632
In the article the principle structure of valuable configurator of IT is offered for the complex systems changing in the process of the activity. The PMB configurator is considered as practical development of authors’ research. Attention is spared to the theoretical part of realization of configurator and formulation of tasks. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/31632

У роботі розроблено та запропоновано архітектуру ансамблю нейронних мереж на основі модифікованої згорткової нейронної мережі для сегментації зображень (автокодувальника) U-net. Використання розробленої архітектури дозволить підвищити точність сегментації міських будов на цифрових космічних та аерофотознімках при автоматизованому моніторингу міського середовища. Також запропоновано технологію формального представлення побудови інформаційної технології розробки бази знань про розпізнавання міських будов на цифрових космічних та аерофотознімках при автоматизованому моніторингу міського середовища. Розроблена технологія визначає взаємозалежну сукупність етапів, з можливістю подальшого розпаралелювання виконання підетапів, з урахуванням особливостей подання (формалізації) знань про розпізнавання міських будов на цифрових космічних та аерофотознімках при автоматизованому моніторингу міського середовища.

Інформатика – фундаментальна дисципліна, об’єктом якої є інформаційні процеси в оточуючому світі, предметом – математичні структури, що моделюють інформаційні процеси, та комп’ютерні інформаційні моделі, що відображають математичні структури на архітектуру обчислювальних систем, методологією – обчислювальний експеримент. Віднесення інформатики до фундаментальних наук відображає загальнонауковий характер поняття «інформація» та процесів її обробки.

Матеріали секцій висвітлюють новітні інформаційні технології в архітектурі, проектуванні, управлінні будівництвом і експлуатацією будівель та споруд, питання теорії та методики навчання комп’ютерних наук у вищій школі, дистанційної освіти, впровадження ІКТ в процес навчання. Значну увагу приділено питанням застосування комп’ютерних технологій в будівельному проектуванні та легалізації програмного забезпечення. Для студентів вищих навчальних закладів, аспірантів, наукових, інженерних та педагогічних працівників.

Звіт про НДР: 56 с., 41 рис., 43 табл., 2 додатки, 11 джерел. Об`єкт дослідження – інформаційні системи в медицині. Мета роботи – визначення з допомогою прототипу головних функцій та загальної структури міської інформаційної системи первинної медичної допомоги. Метод дослідження – системний аналіз процесів надання первинної медико-санітарної допомоги та створення прототипу інформаційної системи. На даний час в Україні відсутні національні чи регіональні системи ведення електронних медичних карток що дозволили б відмовитися від паперових. Передбачене в плані реформ медичної галузі програмне забезпечення не розроблене і не впроваджене. З реформуванням системи медичної допомоги у місті створено 7 Центрів первинної медико-санітарної допомоги, до складу яких включено 24 амбулаторії та 11 кабінетів лікарів загальної практики (420 сімейних лікарів). Населення Кривого Рогу, що потенційно потребує медичної допомоги, нараховує 700 тисяч. Тобто, один лікар надає допомогу приблизно 1700 громадянам. За 2011 рік у місті здійснено: 6781811 відвідувань поліклінік та 490260 відвідувань лікарями хворих удома. Тобто прогнозований річний обсяг звернень до сімейних лікарів складає 7 мільйонів (в середньому 10 звернень кожного мешканця). Прийнявши річний фонд робочого часу у 2000 год. середня завантаженість сімейного лікаря складе біля 9 відвідувань на годину. Тобто, середній час спілкування з пацієнтом становитиме 5-7 хвилин. Значну частину непродуктивних витрат часу лікаря складає робота із паперовою документацією. Знаходження та розшифровування необхідних медичних записів, повторне збирання анамнезу, записування до картки, виписування направлень й інших документів. Непродуктивні витрати часу складають до 2/3 часу прийому пацієнта. В результаті проведених досліджень побудовано функціональну модель прототипу ІС, розроблено архітектуру ІС, встановлено та налаштовано необхідне на етапі розробки прототипу обладнання, розроблені ескізи інтерфейсів користувачів. Результати НДР упроваджені в діяльність комунальної установи «Центр первинної медико-санітарної допомоги №4» Криворізької міської ради. Прогнозні припущення щодо розвитку об`єкта дослідження – впровадження програмної частини прототипу інформаційної системи, реалізація інформаційної системи у повному обсязі, покращення експлуатаційних характеристик та поширення ІС на місто.