Добірка наукової літератури з теми "Апаратний модуль"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Зміст
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Апаратний модуль".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Апаратний модуль"
1
Гедеон, А. О., та О. М. Гапак. "Апаратна реалізація модулів хешування на базі алгоритмів CRC-32 і Adler-32". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Математика і інформатика 39, № 2 (16 листопада 2021): 145–51. http://dx.doi.org/10.24144/2616-7700.2021.39(2).145-151.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлені результати дослідження хеш-функцій. Для досягнення оптимальної швидкодії та надійності захисту інформації обрана апаратна реалізація алгоритмів хешування. Саме вона гарантує цілісність розробки та виключає можливість перехоплення інформації.
Розроблено апаратний модуль хешування на основі алгоритмів CRC-32 і Adler-32, який відрізняється від існуючих розробок відсутністю мікропрограм та запрограмованих блоків. Роботою модуля керують спеціальні блоки керування, що базуються на автоматах Мура. Спроектований модуль представляє собою цілісну розробку, яка включає сукупність блоків, що відповідають за конкретні етапи обчислень. Перебачена можливість вдосконалення та додавання нових алгоритмів хешування.
Запропоновані алгоритми хешування забезпечують швидкодію обчислення контрольної суми, що в сотні разів перевищує можливості програмних додатків. Імовірність злому апаратного блоку вважається мінімальною, адже передбачає процес повного розбору пристрою на складові та прорахунок всіх можливих значень, що поступають від складових модуля.
Встановлено, що апаратна реалізація алгоритму Adler-32 виконує обчислення контрольної суми для вхідного повідомлення однакової довжини приблизно в 1,481 разів швидше, ніж апаратний модуль CRC-32.
Практична цінність отриманих у роботі результатів полягає в тому, що запропонований спосіб реалізації алгоритмів дозволяє оцінити можливості та переваги апаратних розробок, забезпечити цілісність та захищеність пристрою хешування, дослідити різницю між програмними та апаратними розробками, в тому числі й у відношенні часових затрат на проектування, та забезпечити максимальну швидкодію в обчисленні хеш-сум.
2
Timenko, A. V., V. V. Shkarupylo та V. V. Smolii. "НЕЙРОМЕРЕЖЕВА МОДЕЛЬ КОНТРОЛЮ АПАРАТНОЇ СУМІСНОСТІ КОМПОНЕНТІВ IOT-СИСТЕМИ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical and Mathematical Sciences, № 2 (12 березня 2021): 52–59. http://dx.doi.org/10.26661/2413-6549-2020-2-07.
Повний текст джерелаАнотація:
У наш час парадигма інтернету речей здобуває більш широке роз- повсюдження. Прикладна її реалізація в глобальному масштабі потребує залучення спеціалізованих технологій та засобів. Один із напрямів, що потребує опрацювання, є забезпечення сумісності компонентів відповідних систем. Цю роботу присвячено розвитку вказаного напряму. Для цього у роботі розв’язується завдання розроблення моделі контролю сумісності компонентів системи інтернету речей на рівні апаратного забезпечення, що дозволятиме своєчасно попереджувати відмови та/або виходи зі строю компонентів системи. У межах роботи розкривається складник представленого комплексного підходу до контролю сумісності компонентів системи інтернету речей на рівнях як програмного, так і апаратного забезпечень. При цьому акцент робиться саме на апаратній сумісності компонентів системи. Запропоновано модель контролю апаратної сумісності компонентів системи інтернету речей, що будується на основі математичного апарату нейронних мереж. Апаратна сумісність компонентів системи розглядається з позиції функціональної безпеки останньої. Компонентами розглянуто пристрої на базі мікроконтролерів ESP 8266 і ESP 8285, що набули значного поширення, зокрема, завдяки низькій вартості їх придбання. Практична значущість отриманих у роботі результатів полягає у такому: запропоновано засіб оцінювання актуального стану компонентів системи інтернету речей, що дозволяє своєчасно виявити й усунути загрозу функціональній безпеці системи в цілому на рівні окремого компонента системи; запропоновано засіб прогнозування кількості таких компонентів упродовж заданого інтервалу часу. Перевірку розробленої моделі побудовано на розв’язанні завдань апроксимації й екстраполяції. Показано, що прикладне використання запропонованої моделі дозволяє виявляти компоненти системи, що потребують налаштування або заміни, тобто порушують функціональну безпеку системи в цілому. Розв’язання задачі екстраполяції дозволяє прогнозувати кількість таких компонентів через заданий час.
3
Kopchak, B., та A. Kushnir. "РОЗРОБКА ТА РЕАЛІЗАЦІЯ БЛОКУ НЕЧІТКОЇ ЛОГІКИ МАКСИМАЛЬНОГО ТЕПЛОВОГО ПОЖЕЖНОГО СПОВІЩУВАЧА З ВИКОРИСТАННЯМ ПЛАТИ ARDUINO". Fire Safety 39 (29 грудня 2021): 32–42. http://dx.doi.org/10.32447/20786662.39.2021.04.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Для виявлення полуменевих пожеж одними з найкращих є теплові пожежні сповіщувачі. Вони найпростіші, не дорогі, прості та дешеві в обслуговуванні, дуже надійні, мають хорошу стійкість до різноманітних завад порівняно з іншими типами сповіщувачів, однак, мають найбільшу інерційність спрацювання. Існує ряд об’єктів, де виникають полуменеві пожежі або де є значне забруднення і тоді теплові пожежні сповіщувачі є незамінними у використанні. Загалом, теплові пожежні сповіщувачі більш стійкі до несприятливих умов середовища порівняно з іншими типами сповіщувачів. Зменшити час виявлення загорання тепловими пожежними сповіщувачами можна завдяки використанню новітніх технологій при розробці алгоритмів роботи на основі нечіткої логіки, нейронних мереж та сучасних мікроконтролерів. Ці математичні апарати дають змогу покращити технічні характеристики теплових сповіщувачів, зменшити їхню інерційність спрацювання. Вони також можуть зменшити хибність спрацювання пожежного сповіщувача та точно розпізнати загорання.Мета роботи. Розробити блок нечіткої логіки максимального теплового пожежного сповіщувача з можливістю його реалізації в мікроконтролері на базі апаратно-обчислювальної платформи (плати) Аrduino.Основні результати дослідження. У цій статті розглядається так званий метод нечіткого висновку Сугено. Найпростіший спосіб візуалізувати системи Сугено першого порядку – це вважати, що кожне правило є визначенням місця розташування рухомої точки. Тобто одиночні вихідні піки можуть переміщатися лінійно у вихідному просторі, залежно від того, що є вхідним сигналом. Це також має тенденцію зробити такі системи дуже компактними та ефективними.Для подальшого застосування плат Arduino для розробки та дослідження нечіткого блоку максимального пожежного сповіщувача, побудованого на основі нечіткої логіки, необхідне здійснення одного дуже важливого кроку – розібрати на елементарні складові і дослідити пакет Fuzzy Logic Toolbox, який надалі буде використовуватися як еталонний для розробки програми для Arduino. У випадку програмної реалізації нечіткого блоку в програмному середовищі Arduino найкращі результати отримуються при застосуванні функцій належності трикутної і трапецієподібної форми. В пакеті Fuzzy Logic Toolbox MATLAB/Simulink був розроблений нечіткий блок Сугено. Надалі він виступив еталонним на етапі створення нової моделі нечіткого блоку і її реалізації в пакеті MATLAB/Simulink для подальших досліджень точності та адекватності отриманої моделі. Розроблена нова модель нечіткого блоку Сугено нульового порядку в пакеті MATLAB/Simulink. Проведено дослідження точності і адекватності отриманої моделі, шляхом подачі лінійного наростаючого сигналу на вході зі швидкістю 1 од/сек. Результати збіглися, похибка відсутня. Отже отримана нова модель буде служити прототипом для створення нечіткого блоку максимального теплового пожежного сповіщувача в мікроконтролері плати Arduino.В програмному комплексі Arduino з використанням мови програмування С була здійснена апаратна реалізація нечіткого блоку Сугено нульового порядку для одного входу на платі Arduino Mega 2560. Реалізація здійснена для масштабованого сигналу на вході і виході [0, 1]. Такий масштаб легко привести до робочої напруги плати Arduino 5 В. Після програмування плати Arduino було здійснено експериментальні дослідження шляхом зміни потенціометром напруги на вході плати від 0 до 5 В, що відповідає вихідному сигналу з давача температури DHT21/AM2301A. Крок зміни напруги на вході – 0,25 В.Висновки. Розглянуто математичні основи нечіткого блоку Сугено. На їх основі для максимального теплового пожежного сповіщувача розроблено модель нечіткого блоку Сугено з одним входом у програмному середовищі MATLAB/Simulink. В ході проведених досліджень вона показала 100% точність і адекватність по відношенню до існуючої моделі у пакеті Fuzzy Logic Toolbox MATLAB/Simulink. На відміну від існуючої моделі запропоновану модель нечіткого блоку можна реалізувати в мікроконтролері. В програмному комплексі Arduino, була здійснена апаратна реалізація нечіткого блоку максимального теплового пожежного сповіщувача з використанням мови програмування С і плати Arduino Mega 2560. Після програмування Arduino було здійснено експериментальні дослідження. Похибка результату, обчисленого Arduino не перевищила 2,5%. Час виконання одного повного циклу нечіткого блоку – 0,004сек.
4
Kovalenko, Yu B., та I. O. Kozlyuk. "РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОГРАМНОГО КОМПЛЕКСУ РОЗРОБЛЕННЯ ДОДАТКА ІНТЕГРОВАНОЇ МОДУЛЬНОЇ АВІОНІКИ ЗА СТАНДАРТОМ ARINC653". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical and Mathematical Sciences, № 2 (12 березня 2021): 27–35. http://dx.doi.org/10.26661/2413-6549-2020-2-04.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасні інтегровані модульні системи авіоніки привносять значну гнучкість у розроблення систем авіоніки, але з такою гнучкістю виникає більш складний процес проектування для точного налаштування програмно-апаратної платформи виконання. Це значно збільшує труднощі в проектуванні системи IMA порівняно з федеративними архітектурою, де прикладне програмне забезпечення статично розподіляється між її виконавчим обладнанням. Метою розроблення програмного комплексу є надання засобів розроблення прикладних програм ІМА і подальший їх запуск на цільовій платформі LynxOS-178 без зміни вихідного коду. Використання цього комплексу дозволить як формувати нові навички для розроблення сучасних модулів авіоніки, так і отримати більш глибокі знання для формування компетенцій у сфері новітніх технологій. У статті пропонується архітектура програмного комплексу розроблення прикладних програм інтегрованої модульної авіоніки (далі – ІМА) з інтерфейсом APEX за стандартом ARINC-653 в операційній системі Linux, особливості її реалізації, а також методи розроблення програмного комплексу. Запропонований підхід спрощує процес розроблення додатків ІМА і зменшує ціну розроблення, включаючи тестування і налагодження. Також використання як загальнодоступної операційної системи реального часу ОСРЧ Linux із відкритим вихідним кодом з інтерфейсом APEX за стандартом ARINC-653 під час розроблення прикладних програм ІМА є рішенням, що лежить у межах програми імпортозаміщення. Запропонований програмний комплекс можна використовувати для забезпечення дисциплін, пов’язаних із вбудованими обчислювальними системами як засіб для розроблення додатків ІМА, у межах освоєння таких компетенцій, як здатність освоювати методики використання програмних засобів для розв’язання практичних завдань, здатність розробляти компоненти апаратно-програмних комплексів і баз даних, використовуючи сучасні інструментальні засоби і технології програмування, здатність сполучати апаратні й програмні засоби в складі інформаційних і автоматизованих систем, готовність застосовувати основи інформатики та програмування до проектування, конструювання та тестування програмних продуктів, готовність застосовувати основні методи і інструменти розроблення програмного забезпечення, володіння навичками використання різних технологій розроблення програмного забезпечення.
5
Тимочко, О. І., В. В. Афанасьєв, Ю. В. Афанасьєв та О. О. Аросланкін. "Модель системи позиціонування та моніторингу на основі багаторівневої структури передачі даних в розподіленій мережі". Системи озброєння і військова техніка, № 4 (68) (24 грудня 2021): 123–29. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.68.16.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі запропонована модель системи позиціонування та моніторингу на основі багаторівневої структури передачі даних в розподіленій мережі. Обґрунтування моделі виконано на основі дослідження технологій обміну даними, апаратних компонентів, програмного забезпечення, варіантів топології побудови систем обміну даними. Проведено експериментальне дослідження реалізації функцій моніторингу та позиціонування на основі застосування моделі, що запропонована. Показано, що до основних властивостей моделі відноситься масштабування структури в залежності від конкретних задач, можливість поєднання в єдину систему стаціонарних та рухомих елементів, які здійснюють збір, обробку та передачу даних. Область застосування моделі, що запропонована, це віддалені райони, де відсутній стільниковий зв'язок, роззосереджені промислові об’єкти, аеродроми. Дана модель може бути основою для удосконалення систем пошуково-рятувального забезпечення та системи управління повітряним рухом при застосуванні безпілотних літальних апаратів, в тому числі спільно з пілотованою авіацією.
6
Goroshko, A., та M. Demydenko. "ПРОГРАМНО-АПАРАТНИЙ КОМПЛЕКС ПО ВИМІРЮВАННЮ ЗОРОВОЇ ВТОМИ ЛЮДИНИ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 6, № 52 (13 грудня 2018): 93–97. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.6.093.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою роботи є створення програмно-апаратного комплексу по визначенню функціонального стану та втомлюваності людини Предмет дослідження: програмно-апаратний комплекс по визначенню зорової втомлюваності людини. У статті розглядається новий програмно-апаратний комплекс по визначенню втомлюваності людини, який забезпечує високу точність та гнучкість проведення діагностичної операції по визначенню зорової втоми людини, характеризується зручністю та простотою у своєму користуванні, має можливість дистанційно змінювати частотно-імпульсну та кольорово-світлову характеристику, складається з простої електронно-компонентної бази. Наукова новизна і теоретичне значення: в основу корисної моделі закладений принцип створення програмно-апаратного комплексу по визначенню зорової втоми на основі показників критичної частоти злиття миготінь, який має можливість дистанційно змінювати частотно-імпульсну та кольорово-світлову характеристику, складається з простої електронно-компонентної бази. Практичне значення. Заявлена корисна модель може бути використана в сфері безпеки життєдіяльності людини, виробничої санітарії, зокрема в системі визначення рівня втомлюваності програмістів, операторів персональних комп'ютерів, диспансерних спостережень за станом зору школярів, студентів. Висновки: 1. Залучення мікроконтролерної техніки з бездротовими інтерфейсом дає змогу суттєвим чином спростити компонентну базу електронної частини розробленого комплексу та розширити функціонал засобу діагностики втомлюваності людини. 2. Залучення мобільних smart-засобів сприяє запровадженню дистанційного способу контролю та плавності регулювання ключових параметрів процесу діагностування 3. Точність вимірювання збільшилась на 67% порівняно з попередньою моделлю. 4. Запропоноване програмне забезпечення робить дану процедуру доступною та легкою для більшості операторів-діагностів. Запропонований комплекс по визначенню зорової втоми людини пройшов випробування і рекомендований до промислового впровадження. Заявлене технічне рішення може бути використано в області безпеки життєдіяльності, виробничої санітарії, зокрема в системі визначення рівня втомлюваності програмістів, операторів персональних комп'ютерів, диспансерних спостережень за станом зору школярів, студентів, спортсменів.
7
Ролик, Александр Иванович. "Моделювання управління потоками даних в корпоративних IP-мережах". Адаптивні системи автоматичного управління 1, № 18 (11 грудня 2011): 93–102. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.18.2011.33509.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто моделі трьох методів управління мережевим трафіком, що забезпечують недопущення перевантажень телекомунікаційних каналів. В основу апаратної моделі лягла технологія обмеження потоків даних через мережеві вузли. Програмна модель є регулятором, який на основі порівняння вхідного та бажаного значень завантаженості каналів виробляє команди для джерел трафіку. Третя модель використовує методи теорії автоматичного управління для обмеження потоків трафіку, а саме оптимальний по швидкодії регулятор. Наводиться структура і опис всіх цих моделей, а також проаналізовані переваги та недоліки кожної з моделей за такими критеріями: швидкодія регулятора, тобто швидкість, з якою регулятор виробляє необхідну керуючу дію; вплив затримок передачі даних на своєчасність регулюючої дії; види трафіку, які здатен регулювати регулятор; простота розрахунку та реалізації регулятора; ефективне використання наявних мережевих ресурсів.
8
Кукунін, С. "Розробка цілісної методології організації систем типу «розумний будинок» в рамках парадигми «інтернету речей»." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 38 (13 березня 2020): 40–45. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2020-38-06.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено сучасні підходи, що використовуються у апаратно-програмних платформах домашньої автоматизації систем типу «розумний будинок» в рамках загальної концепції «Інтернету речей». Для організації взаємодії між елементами платформи домашньої автоматизації було запропоновано використати імовірнісно‑часові моделі, зокрема розрізнювальну модель умовного випадкового поля та нейромережеві алгоритми прогнозування. Побудована універсальна схема організації, контролю та управління датчиків, контролерів та актуаторів системи «розумний будинок». Запропоновані базові підходи впровадження розрізнювальних імовірнісно-часових моделей при побудові нейромережевих алгоритмів домашньої автоматизації. Побудовано математичну модель роботи нейромережевого алгоритму класифікації шаблонів вхідних інформаційних сигналів, що отримуються від мережі датчиків.
9
Arpentii, S. "Особливості застосування розподілених обчислень при обробці потокових даних." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 43 (26 червня 2021): 171–76. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-43-28.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено аналіз сучасних алгоритмів потокової обробки масивів цифрових даних та методик формалізації зазначених процедур з метою побудови відповідного математичного апарату. Побудовано узагальнену схемупотокової передачі масивів даних та схему апаратно-програмного комплексу хмарного сервісу. Вказано на особливості організації апаратно-програмного комплексу мережевого вузлавідповідно до архітектурирозподіленої інформаційної системи. Вказанона задачі, що мають бути вирішені з метою оптимізації зазначеної структури, зокрема задачу налаштування графіка обробки запитів відповідно до особливостей роботи загального комплексу та задачуналаштування алгоритмів паралельної обробки. Розроблено спеціалізовану математичну модель розподіленої інформаційної системи апаратно‑програмного комплексу хмарного сервісу, що складається з центрального обчислювального вузла іпериферійних обчислювальних вузлів, та включає у себе параметри відповідних компонент, функції відображення процедури розгортання завдання і функції маршрутизації потоку вхідних даних. На базі побудованої математичної моделі розроблено методикупроведення розрахункупоказників пропускної здатності і часу затримки при обробці запитів користувачів хмарного сервісу, що запропоновано розглядати як показники цільових функцій
10
Arpentii, S. "Особливості застосування розподілених обчислень при обробці потокових даних." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 43 (26 червня 2021): 171–76. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-43-28.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено аналіз сучасних алгоритмів потокової обробки масивів цифрових даних та методик формалізації зазначених процедур з метою побудови відповідного математичного апарату. Побудовано узагальнену схемупотокової передачі масивів даних та схему апаратно-програмного комплексу хмарного сервісу. Вказано на особливості організації апаратно-програмного комплексу мережевого вузлавідповідно до архітектурирозподіленої інформаційної системи. Вказанона задачі, що мають бути вирішені з метою оптимізації зазначеної структури, зокрема задачу налаштування графіка обробки запитів відповідно до особливостей роботи загального комплексу та задачуналаштування алгоритмів паралельної обробки. Розроблено спеціалізовану математичну модель розподіленої інформаційної системи апаратно‑програмного комплексу хмарного сервісу, що складається з центрального обчислювального вузла іпериферійних обчислювальних вузлів, та включає у себе параметри відповідних компонент, функції відображення процедури розгортання завдання і функції маршрутизації потоку вхідних даних. На базі побудованої математичної моделі розроблено методикупроведення розрахункупоказників пропускної здатності і часу затримки при обробці запитів користувачів хмарного сервісу, що запропоновано розглядати як показники цільових функцій
Дисертації з теми "Апаратний модуль"
1
Біценко, К. Р. "Апаратний модуль електростимуляції м’язів нижніх кінцівок спортсменів". Thesis, КВІЦ, 2021. https://openarchive.nure.ua/handle/document/19126.
Повний текст джерелаАнотація:
У тезах доповіді було розроблено апаратний модуль електростимуляції м’язів нижніх кінцівок в умовах неможливості виконання фізичного тренування спортсменом або в режимі міорелаксанта для зменшення болісних відчуттів.
2
Близнюк, Д. О. "Програмно-апаратний комплекс георозподіленого метеомоніторингу". Thesis, Чернігів, 2020. http://ir.stu.cn.ua/123456789/23614.
Повний текст джерелаАнотація:
Близнюк, Д. О. Програмно-апаратний комплекс георозподіленого метеомоніторингу : випускна кваліфікаційна робота : 123 "Комп’ютерна інженерія" / Д. О. Близнюк ; керівник роботи С. С. Стасюк ; НУ "Чернігівська політехніка", кафедра інформаційних та комп’ютерних систем. – Чернігів, 2020. – 128 с.Метою теоретичної частини є вивчення та реалізацію програмно-апаратного комплексу георозподіленого метеомоніторингу.
The purpose of the theoretical part is to study and implement the software-hardware complex of geo-distributed meteorological monitoring .
3
Обайдіку, Августін Рахім, та Augustine Raheem Obaidiku. "Багатофункціональний програмно-апаратний модуль для управління і моніторингу мікроклімату житлового об'єкту". Master's thesis, Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, 2021. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/36677.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою кваліфікаційної роботи є розробка програмно-апаратного модуля моніторингу параметрів мікроклімату будівлі та навколишнього середовища.
У роботі були розглянуті теоретичні та практичні аспекти розробки програмно-апаратного модуля для моніторингу параметрів мікроклімату будівлі. Обґрунтовано вибір засобів розробки програмної частини апаратно-програмного комплексу.
В ході даної роботи було розроблено та реалізовано програмно-апаратний модуль для моніторингу параметрів мікроклімату, який без участі людини вимірює температуру навколишнього повітря, відносну вологість і атмосферний тиск.The purpose of the work is to develop a software and hardware module for monitoring of the parameters of the microclimate of the building and the environment. Theoretical and practical aspects of software and hardware module of development for monitoring of building microclimate parameters were considered in the work. The choice of means of software development of the hardware and software complex is substantiated. In the course of this work, a software and hardware module for monitoring of the parameters of the microclimate was developed and implemented, which measures the ambient temperature, relative humidity and atmospheric pressure without human intervention.
LIST OF SYMBOLS 7 INTRODUCTION 8 CHAPTER 1. ANALYSIS OF EXISTING SOFTWARE ADDITIONS FOR MONITORING OF MICROCLIMATE PARAMETERS BUILDINGS 11 1.1. The need to create comfortable indoor conditions 11 1.2. Analysis of existing means of control of climatic indicators indoors 11 1.3. Generalization of analysis results and setting research objectives 14 1.4. Requirements for the software module for monitoring the parameters of the building 14 CHAPTER 2. METHODS AND MEANS OF MEASURING PARAMETERS MICROCLIMATE AND FIELDS OF APPLICATION 16 2.1. Ambient temperature 16 2.2. Relative humidity of ambient air 17 2.3. Atmospheric pressure 19 2.4. Light 20 2.5. Environmental monitoring 20 2.6. “Smart Home” 21 CHAPTER 3. FORMATION OF HARDWARE PLATFORM AND DATA TRANSFER INTERFACES 23 3.1. Temperature and humidity sensor DHT22 23 3.2. Digital temperature sensor DS18B20 24 3.3. Ethernet module WIZnet W5500 26 3.4. Arduino Uno central microcontroller 27 3.5. IEEE 802.11 wireless standard 28 3.6. Inter-Integrated Circuit interface 28 53.7. Single-channel data transmission interface 29 3.8. Construction of hardware and software module 29 3.9. Conclusions to the section 35 CHAPTER 4. DESCRIPTION OF THE SOFTWARE IMPLEMENTATION 36 4.1. Software module architecture 36 4.2. MQQT protocol 38 4.3. Development environment for Arduino 44 4.4. MajorDoMo management system 44 4.5. Fibaro control system 45 4.6. Open Remote management system 45 4.7. NetPing management system 45 4.8. Work with the system of monitoring microclimate parameters 46 4.9. Conclusions to the section 50 CHAPTER 5. OCCUPATIONAL HEALTH AND SAFETY IN EMERGENCIES 51 5.1. Effects of electromagnetic radiation on the human body 51 5.2. Types of hazards 54 5.3. Road Transport Safety 56 5.4. Conclusions to the section 57 CONCLUSIONS 59 REFERENCES 60 APPENDIX A – PUBLICATIONS 62 APPENDIX B – PROGRAM LISTING 77
4
Сокоренко, М. Б. "Модуль для підключення додаткових джерел енергії на платформі Arduino". Thesis, Національний авіаційний університет, 2020. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/51041.
Повний текст джерелаАнотація:
В даний час у всьому світі видобуток електроенергії відбувається за рахунок теплових електростанцій, які спочатку перетворюють хімічну енергію в теплову, після чого в енергію електричного струму. Під час спалювання корисних копалин відбувається колосальний викид шкідливих речовин у природу, тим самим зашкоджуючи здоров’ю людей.
5
Толстікова, Олена, Олександр Пономаренко та Сергій Водоп’янов. "Питання забезпечення наскрізної Qos з економією апаратних та програмних ресурсів". Thesis, Національний авіаційний університет, 2021. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/50669.
Повний текст джерелаАнотація:
Для підтримки різних видів трафіку широко використовуються
безпроводові мережі нових поколінь. У цих мережах обмін даними
між абонентами може бути покращений завдяки високій якості
зображень та відео, а доступ до інформації та послуг – за рахунок
підвищення швидкості передачі даних, якості сервісу (QoS) та
зменшення рівня бітових помилок, заходів безпеки, урахування
локації абонента, енергоефективності та новим гнучкими
комунікаційним можливостям.
При цьому необхідно пред'являти надзвичайно високі вимоги
стосовно швидкості розв’язання завдань оптимального розподілу
ресурсів з прийнятною якістю. Задовольнити цим вимогам за умов
незалежної адаптації на окремих рівнях моделі OSI, звичайно,
можна, але тут неминуче виникає відома проблема: вартість такої
системи є неприйнятною. Тому треба застосовувати альтернативні
підходи.
6
Боднаровський, Володимир Олегович. "Метод та програмно-апаратний засіб управління енергоефективністю в кіберфізичній системі «Розумний будинок»". Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2022. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/11959.
Повний текст джерелаАнотація:
Застосування стратегій розумного управління є одним із методів, що широко застосовуються для підвищення енергоефективності будівель. Такі вимоги, як покращення енергоспоживання будинку при збереженні або підвищенні комфорту, пов'язують стратегії управління з присутністю мешканців та їх взаємодією із будівельними системами. Отже, оцінка впливу стратегій управління, орієнтованих на населення, на системи будівель із високим споживанням енергії залежить від моделі поселення, яка походить від моделі використання простору, спричиненої поведінкою мешканців. Це показує прямий зв’язок між схемою заповнення простору та функцією будівельної системи. З метою підвищення ефективності енергетичного моделювання слід вивчити джерело помилок у вхідних даних. Час збору даних та рівень роздільної здатності, що використовується для аналізу зібраних даних, є двома ключовими факторами для розробки точної моделі прогнозування сукупності. З точки зору оптимізації було проведено обмежені дослідження, які використовують алгоритми оптимізації для підвищення ефективності методів енергозбереження.
7
Шевчук, Ю. В. "Програмно – апаратний контур для знаходження моделі об’єкта керування саеп та визначення оптимальних характеристик регу-лятора". Thesis, ВНТУ, 2016. http://conferences.vntu.edu.ua/index.php/all-feeem/all-feeem-2016/paper/view/274.
Повний текст джерелаАнотація:
Запропоновано підхід до знаходження лінеаризованої моделі системи електропривода на прикладі ШІП-ДПС з заданим ступенем адекватності за вибірками вхідних/вихідних даних в SystemIdentificationToolbox. Здійснено налагодження контуру положення САК з двигуном RS-385SH-2270 засобами Simulink.The approach of the electric drive linearized model determination with the chosen level of the adequacy on the
8
Штеба, І. В. "Програмно-апаратне забезпечення систем управління доступом в корпоративній локальній мережі". Master's thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72294.
Повний текст джерелаАнотація:
Для створення локальної корпоративної мережі за допомогою оптоволоконних зв’язку вибрано оптимальний оптичний кабель, підібрано якісне апаратне забезпечення, впроваджено обмеження на використання трафіку а також заблоковано доступ до певних ресурсів за допомогою скриптів. Створена мережа стабільна та добре налагоджена, має велику перешкодоздатність.
9
Сиротенко, Михайло Олександрович. "Моделі та методи оптимізації розташування апаратних засобів підвищення ефективності електропостачання в мережах 10 кВ". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/21787.
Повний текст джерелаАнотація:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.14.02 – електричні станції, системи та мережі. – Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка, Харків, 2016.
Дисертаційна робота присвячена розв'язанню актуальної науково-прикладної проблеми прийняття рішень з оптимізації розташування апаратних засобів, призначених для підвищення ефективності електропостачання в розгалужених розподільчих мережах, в умовах невизначеності вихідної інформації. Розроблено та вдосконалено ряд методів з оцінки недовідпуску електроенергії та середнього часу пошуку місця пошкодження, що дозволяють враховувати наявність різних засобів підвищення ефективності електропостачання в мережі. Сформульована задача пошуку оптимального рішення в умовах невизначеності вихідної інформації. Теоретично обґрунтовано та запропоновано алгоритм, що дозволяє зменшити кількість ітерацій при пошуку оптимальної схеми розташування засобів підвищення ефективності електропостачання за пріоритетними критеріями для особи, що приймає рішення. Досліджено залежність оптимальних рішень від протяжності лінії електропередачі та потужності електроустановок споживачів в розподільчих мережах 10 кВ.Dissertation for scientific degree of candidate of technical sciences, specialty 05.14.02 – electric power stations, networks and systems. – Kharkiv national technical University of agriculture named after Peter Vasilenko, Kharkiv, 2016. The dissertation is devoted to the resolution of the actual scientific and technical problems of decision-making on the placement optimization of efficiency improving means in distribution networks under initial information uncertainty to improve the efficiency of electricity consumers. It was developed and improved a number of methods for evaluate electricity shortage and average time of search fault location to take into account the existence of different means for efficiency improving of the network. The problem of the optimal solutions finding under the initial information uncertainty was formulated. It was theoretically grounded and suggested the algorithm that reduces the number of iterations when looking for optimal solution by the priority criteria for the decision making person. The dependence of optimal solutions on the length of transmission lines and power consumers was researched in 10 kV distribution networks.
10
Ломотин, К. Е., та И. И. Романова. "Разработка аппаратного модуля классификации текстовых документов на базе ПЛИС". Thesis, Сумский государственный университет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/65496.
Повний текст джерелаАнотація:
В процессе обработки текстов остро встает проблема нехватки производительности. Семантические и статистические модели документов требуют сложных вычислений, которые могут занимать длительное время. Эта проблема является преградой на пути внедрения последних разработок в области классификации текстов. В данной работе рассматривается проект аппаратного модуля, реализующего классификацию входящих документов по заданным тематикам. Вынесение классификатора в отдельный аппаратный модуль позволит ускорить вычисления и снять нагрузку с центрального процессора рабочего компьютера или сервера.