Статті в журналах: "Аніоніт"

1

Колісник, І. Л. "ІНТЕНСИВНІСТЬ СИНТЕЗУ ОКСИДУ АЗОТУ У КРОВІ ЩУРІВ ПІД ВПЛИВОМ ФТОРИДУ НАТРІЮ". Medical and Ecological Problems 24, № 5-6 (30 грудня 2020): 21–24. http://dx.doi.org/10.31718/mep.2020.24.5-6.06.

Повний текст джерела

Анотація:

Вплив фторид-іона як хімічного агента впливає на метаболізм, зміна якого проявляється в функціональних і структурних змінах. До кінцевих стабільних метаболітів NO відносяться нітрит і нітрат-аніони (NO2, NO3), визначення концентрації яких є непрямим методом оцінки інтенсивності синтезу NO. Концентрація NO є головним фактором його чисельних біоефектів (регуляторного, захисного, пошкоджуючого). При низьких концентраціях NO переважають прямі ефекти, спрямовані на підтримку гомеостазу, наприклад, судинної, дихальної та нервової систем; при високих концентраціях NO – переважають непрямі ефекти, зумовлені, перш за все, утворенням пероксинітриту. Відомо, що при підвищенні в організмі швидкості вільнорадикальних реакцій NO може вступати у реакцію з супероксидним аніон-радикалом з утворенням пероксинітриту – високо реакційної сполуки з деструктивними властивостями по відношенню до білків і ліпідів. Пероральне введення щурам фториду натрію (ФН) у дозах 1/10 і 1/100 ДЛ50 призводить, протягом перших 30 діб, до підвищення у плазмі крові вмісту нітрит- і нітрат-аніонів, що опосередковано свідчить про надлишкову продукцію оксиду азоту, який у початкові терміни інтоксикації може виконувати компенсаторну роль, але у подальшому викликати патологічні реакції, пов’язані з активацією оксидативного стресу. Зниження нітрит- і нітрат-аніонів наприкінці тривалої дії ФН опосередковано свідчить про зменшення генерації оксиду азоту, що може бути пов’язано, зокрема, з підвищенням концентрації пероксинітриту в результаті використання оксиду азоту у реакції з супероксидним аніон-радикалом і дефіцитом антиоксидантних ферментів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Yaremchuk, O. Z., K. A. Posokhova та I. P. Kuzmak. "ВПЛИВ L-АРГІНІНУ ТА АМІНОГУАНІДИНУ НА РІВЕНЬ СИНТЕЗУ ОКСИДУ АЗОТУ В МОЗОЧКУ І ВЕЛИКИХ ПІВКУЛЯХ ГОЛОВНОГО МОЗКУ ЗА УМОВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО АНТИФОСФОЛІПІДНОГО СИНДРОМУ". Medical and Clinical Chemistry, № 4 (30 січня 2020): 105–12. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2019.v.i4.10696.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Антифосфоліпідний синдром (АФС) – це аутоімунне захворювання, яке характеризується наявністю антифосфоліпідних антитіл, артеріальними та венозними тромбозами, тромбоцитопенією, невиношуванням вагітності. Мета дослідження – вивчити вплив комбінованої дії L-аргініну й аміногуанідину на вміст нітрит- і нітрат-аніонів у мозочку та великих півкулях головного мозку мишей лінії BALB/c з антифосфоліпідним синдромом до і на 18-й день вагітності. Методи дослідження. Дослідження виконували на мишах-самках лінії BALB/с, із змодельованим АФС. Для корекції використовували L-аргінін (25 мг/кг) у комбінації з аміногуанідином (10 мг/кг). Про вміст оксиду азоту в гомогенатах мозочка та великих півкулях головного мозку тварин з АФС до і на 18-й день вагітності робили висновок за кількістю його стабільних метаболітів – нітрит-аніонів (NO2–) і нітрат-аніонів (NO3–). Результати й обговорення. У мишей лінії BALB/с з АФС у мозочку та великих півкулях головного мозку зростав вміст стабільних метаболітів оксиду азоту – NO2– і NO3– порівняно з показниками інтактних тварин. При експериментальному АФС на 18-й день вагітності вміст NO2– і NO3– у мозочку збільшувався, а у великих півкулях головного мозку тварин з АФС – зменшувався відносно контролю. На тлі комбінованого введення мишам з АФС попередника синтезу оксиду азоту L-аргініну та селективного інгібітора індуцибельної NO-синтази аміногуанідину відзначали зниження вмісту NO2– і NO3– у мозочку (на 28 та 17 %) і великих півкулях головного мозку (на 16 та 10 %) порівняно з показниками тварин з АФС. У вагітних спостерігали мишей лінії BALB/с з АФС, яким вводили L-аргінін у комбінації з аміногуанідином, спостерігали зменшення вмісту NO2– на 29 % та NO3– на 25 % у мозочку, збільшення рівня NO2– на 21 % і NO3– на 22 % у великих півкулях головного мозку відносно вагітних самок з АФС. Висновок. Комбіноване застосування L-аргініну й аміногуанідину призводить до нормалізації рівня стабільних метаболітів синтезу оксиду азоту – NO2– і NO3– у мозочку та великих півкулях головного мозку мишей лінії BALB/с за умов АФС до і на 18-й день вагітності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Гринюк, І. І., Н. Ю. Струтинська, О. М. Василюк, С. В. Прилуцька, О. В. Лівіцька та М. С. Слободяник. "Синтез та антимікробні властивості Cu, Zn-легованих кальцію фосфатів апатитового типу". Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, № 5 (27 жовтня 2021): 75–82. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2021.05.075.

Повний текст джерела

Анотація:

Синтезовано наночастинки (30—50 нм) кальцію фосфатів апатитового типу в умовах співосадження з водних розчинів при мольних співвідношеннях Са/Р = 1,67, CО32–/РО43–= 1 та (Cu2+, Zn2+) : Ca = 1 : 50 і температурі 25 0C. Згідно з даними хімічного аналізу, синтезовані кальцію фосфати містять катіонні та аніонні допанти: Na+ (0,19—0,21 % мас.), Cu2+ (0,42 % мас.) і Zn2+ (0,36 % мас.) та C (0,98—1,02 % мас.). В ІЧ-спектрах модифікованих кальцію фосфатів положення коливальних смуг карбонатних груп (при 870, 1430 та 1450 см–1) вказують на реалізацію часткового заміщення фосфат-аніона карбонатними групами (Б-тип) в апатитовій матриці. Встановлено, що легування кальцію фосфатів апатитового типу катіонами Cu2+ та Zn2+ сприяє підвищенню їх пригнічувальної дії щодо грампозитивних (Staphylococcus aureus) і грамнегативних (Pseudomonas aeruginosa) мікроорганізмів. Відмічено десятикратне інгібування росту клітин S. aureus у разі додавання 5 мМ (Na+, Cu2+, Zn2+, CO32–)-вмісного кальцію фосфату, тоді як помітна його дія на грамнегативні бактерії (P. аeruginosa) спостерігається лише при кількості 10 мМ зразка. Одержані результати вказують на перспективність використання синтезованих наночастинок (Na+, Cu2+, Zn2+, CO32–)-вмісного кальцію фосфату для розробки матеріалів з антибактеріальними властивостями.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Petrenko, L. V., Viktor I. Korobov та V. F. Ochkov. "Вплив аніонів сульфатної кислоти на анодну поведінку нікелю". Вісник Дніпропетровського університету. Серія Хімія 21, № 19 (12 березня 2014): 102. http://dx.doi.org/10.15421/081311.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Булавін, Л. А., І. В. Жиганюк, М. П. Маломуж та К. М. Панкратов. "Особливості руху катіонів і аніонів в розчинах електролітів". Ukrainian Journal of Physics 56, № 9 (8 лютого 2022): 893. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe56.9.893.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено фізичну природу рухливості іонів і молекул води у розбавлених водних розчинах електролітів, коли на один іон припадає не більше п'ятнадцяти молекул води. Показано, що поведінка коефіцієнтів рухливості молекул води і іонів, а також коефіцієнтів самодифузії молекул води вирішальним чином визначається радіусами їх твердих оболонок, а не впливом сітки водневих зв'язків у системі. Встановлено, що вплив гідратаційних ефектів на значення густини системи і коефіцієнтів самодифузії молекул води не перевищує кількох відсотків. На основі мікроскопічних уявлень показано, що відмінна поведінка катіона K+ та аніона F–, що мають однакові жорсткі радіуси, добре узгоджується з особливостями міжмолекулярної взаємодії, яка описується узагальненим потенціалом Стілінджера–Девіда [1, 2].

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Хеджазі, Мехіеддін, Андрій Б. Вишнікін та Анна Д. Баланенко. "ЗЕЛЕНИЙ СПЕКТРОФОТОМЕТРИЧНИЙ МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ГІДРОХЛОРИДУ ДРОТАВЕРИНУ У ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ПРЕПАРАТАХ З ВИКОРИСТАННЯМ УТВОРЕННЯ ІОННО-АСОЦІАТИВНОГО КОМПЛЕКСУ З ЕРИТРОЗИНОМ". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 3 (7 листопада 2021): 467–75. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i3.242348.

Повний текст джерела

Анотація:

Для визначення гідрохлориду дротаверину був розроблений новий, простий і екологічний безекстракційний спектрофотометричний метод, який грунтується на прямій реакції з барвником флуоресцеїнового ряду еритрозином. Зміна кольору відбувається через утворення іонно-асоціативного комплексу (ІA) протонованої форми аналіту з моноаніонною формою еритрозину. Немає необхідності використовувати поверхнево-активні речовини для солюбілізації дрібнодисперсного осаду ІА або екстракції його токсичними органічними розчинниками. В спектрі поглинання з'являється нова батохромно зміщена смуга при 560 нм. Її походження пояснюється агрегацією аніонів барвника. Утворення малорозчинних ІА сприяє агрегації аніонів барвників. ІА повністю утворюється при pH 4.4 в середовищі ацетатного буфера через 3-5 хв. Оптична густина залишається незмінною протягом двох годин. За оптимальних умов реакції градуювальна крива була лінійною в діапазоні від 0,4 до 3 мкмоль л-1 з межею виявлення 0,10 мкмоль л-1 (40 мкг л-1) і коефіцієнтом кореляції 0,9996. Молярний коефіцієнт світлопоглинання ІA склав 3,8×104 моль-1 л см-1. Стехіометрія комплексів, що утворюються між дротаверином і еритрозином, отримана методом ізомолярних серій, склала 1: 1. Запропоновано новий простий метод розрахунку констант рівноваги, заснований на візуальному огляді і співпадінні експериментальних і розрахункових кривих, що описують залежність мольної частки ІA і інших частинок від pH розчину. Розрахована константа утворення IA 2×106 свідчить про його високу стійкість. Розроблений метод успішно застосований для визначення дротаверину в фармацевтичних препаратах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Свередюк, Ю. А., В. Є. Пелих, С. М. Чарнош та О. В. Денефіль. "ЗМІНИ ВМІСТУ НІТРИТ-АНІОНА В МІОКАРДІ ШЛУНОЧКІВ ТА ПЕРЕДСЕРДЬ ЩУРІВ ЗА УМОВ РОЗВИТКУ ЕЛЕКТРОЛІТНО-СТЕРОЇДНОЇ КАРДІОМІОПАТІЇ". Medical and Clinical Chemistry, № 3 (14 грудня 2021): 84–88. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i3.12586.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Артеріальна гіпертензія і метаболічні порушення часто є наслідком тривалого лікування стероїдними препаратами. Харчування з високим вмістом NaCl у раціоні здатне значно збільшити цей ризик. Серйозним ускладненням на основі вказаних порушень часто є розвиток кардіоміопатії. До превентивних у даному випадку належить система монооксиду азоту. L-карнітин, який є антиоксидантом, має здатність впливати на енергетичний обмін, процеси апоптозу, транскрипцію ДНК і може бути перспективним засобом корекції порушень у системі монооксиду азоту. Мета дослідження – вивчити вміст нітрит-аніона в серці щурів при довготривалій дії дексаметазону, підвищеному вмісті NaCl (4 %) у питній воді та корекції L-карнітином. Методи дослідження. Експеримент виконано на 96 білих нелінійних щурах з дотриманням норм біоетики. Вміст нітрит-аніона визначали в гомогенатах передсердь і шлуночків за методом Гріса. Стероїдну кардіоміопатію моделювали шляхом щоденного застосування дексаметазону протягом 15 днів. Половина тварин для пиття отримувала 4 % розчин NaCl у водопровідній воді. Корекцію проводили за допомогою L-карнітину per os. Результати й обговорення. Встановлено, що тривале застосування дексаметазону і високий вміст солі у питній воді призводять до зниження рівня нітрит-аніона в шлуночках серця щурів обох статей (24 %, p<0,05). L-карнітин продемонстрував здатність відновлювати рівень метаболіту. Різниця між статями проявлялася у тварин з нормальним рівнем NaCl у питній воді. При високому рівні солі у воді негативні зміни інтенсивніші й різниця між статями вже не така виражена. У передсердях виявлено лише різницю у вмісті нітрит-аніона між статями (на 13 % (p<0,05), нижчий рівень у самців порівняно із самками на всіх етапах дослідження. Дексаметазон чи сіль не впливає на досліджуваний метаболіт у цій тканині. Висновки. Стероїдно-електролітне пошкодження серця супроводжується зниженням вмісту нітрит-аніона в міокарді шлуночків, L-карнітин ефективно нівелює ці зміни. У міокарді передсердь виявлено різницю у вмісті нітрит-аніона лише залежно від статі, дексаметазон чи високий вміст солі не впливає на даний показник.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Fedyshyn, Ya I., D. I. Vadets, O. Ya Romaniv та T. Ya Fedyshyn. "Роздільне визначення амплітуди теплових коливань катіона і аніона в кристалічній гратці типу NaCl". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 80 (6 жовтня 2017): 3–7. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8001.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Musiienko, А. M., O. V. Denefil, Z. M. Nebesnaya та S. B. Kramar. "БІОХІМІЧНІ МАРКЕРИ МОРФОЛОГІЧНИХ ЗМІН У МІОКАРДІ ЩУРІВ ПРИ ЙОГО АДРЕНАЛІНОВО-КАЛЬЦІЄВОМУ УШКОДЖЕННІ". Medical and Clinical Chemistry, № 3 (8 листопада 2018): 76–83. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2018.v0.i3.9569.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Інфаркт міокарда є динамічним процесом, що супроводжується переходом оборотних змін до необоротного ішемічного ушкодження і завершується заміною зменшеної частини міокарда фіброзним рубцем. Метадослідження – визначити взаємозв’язок між змінами продуктів пероксидного окиснення ліпідів, окисної модифікації білків (ОМБ), нітрит-аніона та морфологічними порушеннями в серці тварин з адреналіново-кальцієвою моделлю його ушкодження і при корекції патологічного процесу кверцетином. Методи дослідження. Досліди виконано на 195 щурах-самцях лінії Вістар віком 5–6 місяців. Тваринам вводили адреналіну гідротартрат і глюконат кальцію, для корекції – кверцетин. У серці визначали концентрацію дієнових кон’югатів, ТБК-активних продуктів, ОМБ, нітрит-аніона. Гістологічні препарати вивчали при забарвленні гематоксиліном і еозином, за Гейденгайном, а також розглядали їх у поляризованому світлі. Результати й обговорення. При адреналіново-кальцієвій моделі ушкодження серця найбільше зростання концентрації дієнових кон’югатів і ТБК-активних продуктів спостерігали через 7 та 14 діб, ОМБ – через 24 год, через 3 доби (максимум), через 7 діб. Концентрація нітрит-аніона була високою в проміжку від 24 год до 21 доби (через 3 і 14 діб відмічено максимуми). Кверцетин сприяв зменшенню вмісту продуктів ОМБ через 7, 14 і 28 діб, дієнових кон’югатів – через 7, 14 і 21 доби, ТБК-активних продуктів, нітрит-аніона – в усі терміни дослідження. При морфологічному дослідженні виявлено порушення тинкторіальних властивостей, виникнення некрозів, контрактур. Зміни наростали зі збільшенням терміну дослідження та відповідали за часом відхиленням біохімічних показників. Кверцетин попереджував виникнення ушкоджень. Висновки. Виявлені морфологічні зміни підтверджували дані біохімічних показників. Морфологічні зміни наростали зі збільшенням терміну дослідження та відповідали відхиленням біохімічних показників. Кверцетин зменшував виникнення ушкоджень серця.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Yaremchuk, O. Z., K. A. Posokhova та N. Ya Letniak. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВМІСТУ КАСПАЗИ-3 У ТКАНИНІ ПЕЧІНКИ ЗА УМОВ АНТИФОСФОЛІПІДНОГО СИНДРОМУ ТА ПРИ ЗАСТОСУВАННІ МОДУЛЯТОРІВ СИНТЕЗУ ОКСИДУ АЗОТУ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 4 (28 січня 2020): 167–75. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v.i4.10697.

Повний текст джерела

Анотація:

Антифосфоліпідний синдром (АФС) – це аутоімунне захворювання, яке характеризується наявністю в крові антитіл до негативно заряджених фосфоліпідів мембран. Поширеність АФС становить близько 40–50 випадків на 100 000 осіб. Мета – встановити вплив L-аргініну та аміногуанідину при їх окремому та комбінованому введенні на вміст каспази-3, нітрит-аніонів (NO2–) та нітрат-аніонів (NO3–) у тканині печінки за умов експериментального АФС. Матеріал і методи. Дослідження виконано на мишах-самках лінії BALB/с, в яких моделювали АФС. Для корекції використовували прекурсор синтезу NO L-аргінін (25 мг/кг) та селективний блокатор індуцибельної NO-синтази аміногуанідин (10 мг/кг). Визначення вмісту каспази-3 у тканині печінки проводили методом Вестерн-блот аналізу. Про вміст NO у гомогенатах печінки тварин з АФС робили висновок за кількістю його стабільних метаболітів NO2– та NO3–. Результати й обговорення. Встановлено зростання вмісту активної форми каспази-3 на 48 %, зменшення вмісту NO2– та зростання вмісту NO3– в печінці мишей BALB/с з АФС, відносно контролю. На фоні застосування L-аргініну виявлено зниження вмісту каспази-3 на 16 %, зростання вмісту NO2– та NO3– у печінці, порівняно із показниками групи тварин з АФС. На фоні введення аміногуанідину вміст каспази-3 та NO2 – у печінці достовірно не змінювався, а вміст NO3– зростав, порівняно із показниками групи тварин з АФС. На фоні комбінованого застосування L-аргініну та аміногуанідину встановлено зниження вмісту каспази-3 на 22 %, водночас спостерігалась нормалізація вмісту NO2– та NO3– у печінці Висновки. Застосування попередника синтезу NO L-аргініну окремо та в комбінації із селективним інгібітором іNOS аміногуанідином приводить до зниження вмісту каспази-3 та нормалізації рівня стабільних метаболітів оксиду азоту NO2– та NO3– у печінці мишей BALB/с за умов АФС.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Boyko, V., S. Nedilko, V. Borysyuk, and Yu Hizhny. "Explanations of the possibility of optical monitoring of CrO42 anonous adsorption on carbon nanostructures by theoretical calculations of variable spectra." Energy and automation, no. 2 (August 17, 2019): 82–95. http://dx.doi.org/10.31548/energiya2019.02.082.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Bernatsky, A., V. Borschenko, O. Lavryniuk, S. Verbelchuk, and S. Farafonov. "NEW GENERATION ANIONIC SALTS IN LATE-DEAD COW RATIONS." Scientific horizons 87, no. 2 (2020): 60–65. http://dx.doi.org/10.33249/2663-2144-2020-87-02-60-65.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Горкавенко, Т. В., С. М. Зубкова, В. А. Макара, Л. М. Русіна та О. В. Смелянський. "Електронні властивості поверхні (111) в А3В5 та А2В6 кристалах". Ukrainian Journal of Physics 56, № 2 (16 лютого 2022): 147. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe56.2.147.

Повний текст джерела

Анотація:

Для полярної поверхні (111) в кристалах типу A3B5 і A2B6: GaAs, ZnSe досліджено електронну зонну структуру, локальну густину станів (повну та пошарову) та розподіл зарядової густини валентних електронів. Окремо розглянуто властивостіповерхонь, що закінчуються катіоном та аніоном. Чисельний розрахунок проведено самоузгодженим "тривимірним" методом псевдопотенціалу в рамках моделі шаруватої надґратки. В процесі самоузгодження використано оригінальний ітератор, який дозволяє подолати труднощі, зумовлені наявністю, у випадку поверхні, векторів оберненої ґратки, менших 1 ат. од.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Shmarakov, I. О., V. L. Borschovetska та М. М. Marchenko. "Особливості генерування активних форм кисню та азоту за гострої гепатотоксичності". Biosystems Diversity 22, № 1 (21 лютого 2014): 3–7. http://dx.doi.org/10.15421/011401.

Повний текст джерела

Анотація:

Розвиток більшості патологічних станів відбувається за вільнорадикальним механізмом, що на клітинному рівні характеризується посиленням продукування вільних радикалів, серед яких особливе місце належить активним формам кисню та азоту (АФК/АФА). Основними продуцентами вільнорадикальних форм кисню виступають передусім мембранні електронтранспортні NADH-залежні системи мітохондрій, NADPH-залежні системи ендоплазматичного ретикулуму, а також цитозольні оксидоредуктазні ферменти та мультиферментні комплекси. У роботі встановили особливості генерування супероксидного аніон радикала (О2·) як первинної активної форми кисню та оксиду азоту (NO·) в умовах тіоацетамід-індукованої гепатотоксичності. У виділених методом диференційного центрифугування субклітинних фракціях (мітохондріальна, мікросомна, постмікросомна) печінки мишей лінії C57BL/6J встановлено особливості NAD(P)H-залежного генерування супероксидного аніон радикала (О2·) як первинної активної форми кисню та оксиду азоту (NO·) в умовах тіоацетамід-індукованої гепатотоксичності та застосування фармакологічних доз вітаміну А. Розвиток гострої гепатотоксичності, індукованої одноразовим інтраперитонеальним уведенням 500 мг/кг тіоацетаміду, супроводжується зростанням інтенсивності продукування супероксидного аніон радикала та оксиду азоту мікросомною та цитозольною фракціями клітин печінки, але не мітохондріальною фракцією. Уведення фармакологічних доз вітаміну А (3000 МО) не викликає гепатопротекторного ефекту, проте посилює продукування активних форм кисню та азоту в печінці за гострої гепатотоксичності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Kramareva, O. H., L. V. Zghrzheblovska та I. R. Malysh. "Показники водно-електролітного балансу у постраждалих із тяжкою черепно-мозковою травмою". EMERGENCY MEDICINE, № 1.64 (15 березня 2015): 114–16. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.1.64.2015.79596.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена вивченню динаміки показників водно-електролітного балансу, таких як катіони Na+, K+, Ca2+, аніони Cl–, HCO3–, та буферних основ крові у постраждалих із тяжкою черепно-мозковою травмою в перші 10 діб лікування в умовах відділення інтенсивної терапії при застосуванні традиційної стратегії волемічної підтримки в даної категорії хворих.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Костенко, Є. Є. "Хіміко, аналітичні властивості сульфофталеїнових барвників, іммобілізованих на аніоніті АВ-17x8 та використання їх в аналізі харчових об"єктів". Методи та об"єкти хімічного аналізу 6, № 1/2 (2011): 58–72.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Chornyi, Z. P., I. B. Pirko, V. M. Salapak, M. V. Dyachuk, O. R. Onufriv та A. D. Kulchyckiy. "ТЕРМОАКТИВАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ У РАДІАЦІЙНО ЗАБАРВЛЕНИХ КРИСТАЛАХ CAF2-NA+". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 8 (29 жовтня 2015): 260–68. http://dx.doi.org/10.15421/40250844.

Повний текст джерела

Анотація:

У моделі лінійного іонного кристала досліджено радіаційні параметри кристалів CaF2-Me+ після їх повторного опромінення іонізуючою радіацією. Показано, що досліджені кристали містять два типи дорадіаційних дефектів – термічно рівноважні дефекти дипольного типу [(Me+)-(Va)+ – (Me+)-(Va)+] та термічно нерівноважні електрично заряджені дефекти [(Me+)-– (Va)+(Me+)-(Va)+], де (Me+)- – іон лужного металу, (Va)+ – аніонна вакансія. Розраховано граничні концентрації центрів забарвлення (FA, FA(1), MA+, VK, VKA, VKA(1)-центрів), досліджено їх термічну стабільність та термоіндуковані перетворення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Boyko, T. Y., S. Yu Yegorova та O. V. Sorochan. "Особливості змін імунологічних показників у хворих на хронічні запальні захворювання кишечника з анемічним синдромом". GASTROENTEROLOGY, № 2.48 (1 лютого 2013): 77–80. http://dx.doi.org/10.22141/2308-2097.2.48.2013.86159.

Повний текст джерела

Анотація:

Обстежено 69 хворих на хронічні запальні захворювання кишечника з анемічним синдромом. Групу порівняння становили хворі на хронічні захворювання кишечника без анемії. Встановлено, що розвиток анемії асоціюється з експресією прозапальних цитокінів ІЛ-6 та особливо ФНП-α. Виявлено пригнічення поглинальної активності нейтрофільних гранулоцитів, що сприяє хронізації запального процесу. Посиленню деструктивних процесів сприяє підвищення продукції супероксидного аніону нейтрофільними гранулоцитами і моноцитами.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Riznyk, Y. B., та S. S. Riznyk. "Дисфункція ендотелію судин пародонта при генералізованому пародонтиті на тлі цукрового діабету 2 типу". CLINICAL DENTISTRY, № 4 (4 лютого 2021): 57–63. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2020.4.11719.

Повний текст джерела

Анотація:

Резюме. Дисфункція ендотелію має важливе значення у розвитку процесів ішемізації при порушенні мікроциркуляції та характеризується порушенням ендотелійзалежної релаксації судин, підвищеною адгезивністю ендотелію і розглядається не тільки як маркер судинних порушень, але і як причина розвитку, прогресування й клінічних проявів численних захворювань. Мета дослідження – виявити кореляцію між клінічними проявами ГП та функціональними змінами його судинної системи у хворих на ЦД 2 типу за рівнями вазоконстриктора ЕТ-1 і вазодилататора нітрит-аніону (метаболіту оксиду азоту) в ротовій рідині (РР). Матеріали і методи. Проведено клінічно-лабораторні дослідження 36 хворих на цукровий діабет 2 типу, в яких діагностували генералізований пародонтит, і 12 осіб без соматичної патології із клінічно інтактним пародонтом, з метою вивчення кореляції між клінічними проявами генералізованого пародонтиту на тлі цукрового діабету 2 типу та функціональними змінами його судинної системи. Результати досліджень та їх обговорення. Результати клінічно-інструментального обстеження хворих на генералізований пародонтит на тлі ЦД 2 типу виявили суттєві зміни показників індексної оцінки стану тканин пародонта, які корелювали зі ступенем тяжкості, перебігом ГП та компенсацією цукрового діабету. Результати проведених клінічно-імунологічних досліджень свідчать про те, що у хворих на генералізований пародонтит на тлі цукрового діабету 2 типу спостерігається порушення ендотелійзалежної релаксації судин, що спонукає до розвитку вираженої вазоконстрикції та зниження інтенсивності локального кровотоку. Прогресування дистрофічно-запального процесу в пародонтальних тканинах під час загострення генералізованого пародонтиту в пацієнтів із цукровим діабетом супроводжується розвитком ендотеліальної дисфункції, яка характеризується підвищеним синтезом потужного вазоконстриктора ендотеліну-1 та вазодилататора нітрит-аніону. Висновки. В результаті проведених досліджень хворих на ГП на тлі ЦД 2 типу встановлено, що патологічні зміни пародонта характеризуються високими показниками гінгівальних і пародонтальних індексів, а також підвищеною концентрацією ЕТ-1 та нітрит-аніону в РР, що знаходяться у прямій кореляційній залежності від ступеня тяжкості, перебігу ГП та стадії компенсації ЦД. Визначення рівнів ЕТ-1 і похідних оксиду азоту в РР є важливими чинниками для встановлення тяжкості патологічного процесу та ефективності лікування хворих на ГП.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Galushko, O. A. "Сучасні аспекти лікування ішемічного інсульту у хворих на цукровий діабет". EMERGENCY MEDICINE, № 5.68 (8 жовтня 2015): 92–96. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.5.68.2015.78547.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена аналізу літератури з питань лікування ішемічного інсульту у хворих на цукровий діабет. Існує значний збіг симптомів, ознак і результатів лабораторних досліджень при інсульті й діабетичному кетоацидозі, що часто ускладнює діагностику цих станів. Із метою точної й своєчасної діагностики ускладнень у всіх хворих на гострий інсульт із супутнім цукровим діабетом при надходженні потрібно вимірювати рівень рН сироватки, бікарбонат, гази крові та аніонну різницю. Інфузійна підтримка повинна проводитися ретельно й малими порціями, із постійним контролем артеріального тиску, гематокриту, рівня електролітів та показників кислотно-лужного стану. У програмі інфузійної терапії слід використовувати розчини кристалоїдів та сучасні штучні колоїди — похідні гідроксіетилкрохмалю та желатину. Потрібні подальші дослідження для визначення рекомендацій та алгоритмів лікування ішемічного інсульту у хворих на цукровий діабет.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Drachuk, K. O., N. A. Dorofeyeva, and V. F. Sagach. "THE EFFECT OF PROPARGYLGLYCINE ON THE ENDOTHELIUM-DEPENDENT RELAXATION AND ACTIVITY OF MAIN SOURCES OF SUPEROXIDE ANION GENERATION DURING AGING." Fiziolohichnyĭ zhurnal 66, no. 4 (August 20, 2020): 7–11. http://dx.doi.org/10.15407/fz66.04.007.

Повний текст джерела

Анотація:

The objective of the present study was to investigate the effect of propargylglycine (PAG), an inhibitor of the CSE-dependent pathway of hydrogensulfide synthesis, on the endotheliumdependent relaxation of aortic smooth muscle (SM) in old rats. It was found a violation of SM relaxation in this group of animals. The average value of its amplitude was 7.5 ± 1.4% compared with 64.9 ± 3.5% in healthy adult rats. PAG significantly improved endothelium-dependent relaxation in old rats, the average value of its amplitude increased from 7.5 ± 1.4% to 44,5 ± 3,2%. This effect was due to suppression of superoxide anion generation by inhibition of xanthineoxidase activity.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Bilonoha, Y. L., O. R. Maksysko та I. G. Svidrak. "Вплив поверхнево-активних речовин на поверхневий критерій в ламінарному приграничному шарі". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 75 (8 березня 2017): 8–12. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7502.

Повний текст джерела

Анотація:

Показано, що на межі потік теплоносія − стінка трубопроводу, тобто в межах ламінарного приграничного шару (ЛПШ), виникає потужне поле сил поверхневого натягу. Інтенсивність поверхневих сил характеризується поверхневим критерієм. Експериментально знайдено значення коефіцієнта поверхневого натягу , косинуса кута змочування та динамічного коефіцієнта в’язкості водних розчинів під впливом поверхнево-активних речовин (ПАР). До водних розчинів додавались найбільш поширені аніонна, неіонна та катіонна ПАР. Визначені оптимальні концентрації цих ПАР до «льодяної» води. Встановлено, що за оптимальних концентрацій ПАР значення поверхневого натягу є мінімальним. Обчислено середню товщину ламінарного приграничного шару за додавання до води оптимальних концентрацій досліджуваних ПАР. Встановлено, що зменшення коефіцієнта поверхневого натягу мінімізує товщини ЛПШ у системі стінка трубопроводу-вода. Показано, що середня швидкість в пристінних шарах за додавання оптимальних концентрацій досліджуваних ПАР зростає, і як наслідок така система здатна ефективніше передавати кількість тепла. Визначено числові діапазони поверхневого критерію для «льодяної» води за додавання різного виду ПАР.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Lelyushok, S. O., V. O. Doroschuk, and S. A. Kulichenko. "Cloud Point Extraction Of Cationic Surfactants And Their Ionic Associates With Sodium Dodecyl Sulfate." Methods and Objects of Chemical Analysis 15, no. 3 (2020): 111–16. http://dx.doi.org/10.17721/moca.2020.111-116.

Повний текст джерела

Анотація:

The distribution of individual cationic surfactants and their ionic associates with the anionic surfactant in the cloud point extraction systems, based on non-ionic surfactant OP-7 was investigated. Determined that the dependence of the extraction degree of halides alkylpyridiniums on carboxylic change length in optimal conditions for extraction is characterized by the existence of maximum for cationic surfactant where n = 12. Decrease as well as increase in carboxylic change length of cation of alkylpyridiniums diminishes the effectiveness of their extraction into the surfactant-rich phase. The peculiarities of inter phase distribution of ionic associates cationic surfactant – anionic surfactant in the micellar extraction systems are investigated. It was shown, that with the increase in carboxylic change length of cationic surfactant the dependence of extraction degree of associates with anionic surfactant is characterized by the existence of the maximum. Most effective into the surfactant-rich phase extracted of ionic associates of three- and tetradecylpyridinium. Decreasing and increasing of hydrophobicity of alkylpyridiniums diminishes the effectiveness of extraction of associates. The established effects are explained by the hydrophobic correspondence between the substrate and the surfactant-rich phase of non-ionic surfactant.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Юрженко, А. В., Є. Я. Костенко, С. Б. Костенко та М. О. Стецик. "Довготривалий вплив малих доз іонізуючого випромінювання на ліпідний комплекс мембран еритроцитів". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Медицина 60, № 2 (31 грудня 2019): 54–56. http://dx.doi.org/10.24144/2415-8127.2019.60.54-56.

Повний текст джерела

Анотація:

Сучасні умови життя неможливі без науково-технічого прогресу. При цьому в останні роки значно зросла імовірність масштабних техногенних катастроф. Опосередкована дія іонізуючого випромінювання зводиться до радіолізу води, до утворення вільних водневих, гідроксильних радикалів, пероксиду водню, супероксидного аніон-радикалу. У осіб, котрі проживаючих у зоні радіаційного забруднення значно інтенсифікувались вільно-радикальні процеси пероксидації ліпідного комплексу еритроцитів, що в свою чергу призводило до модифікації і дестабілізації біомембран клітин. Активація процесів ліпопероксидації є одним із чинників формування запальних і дистрофічних процесів пародонта, які виявлено у осіб обстежених груп. Ключові слова: радіація, пародонт, зубоальвеолярний комплекс, перекисне окислення ліпідів, еритроцити.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

І. Кольцова, Ярослава. "ВПЛИВ ДОБАВОК СОЛЕЙ НАТРІЮ НА ВЛАСТИВОСТІ ПОКРИТТІВ З ВМІСТОМ ВІДХОДІВ ВИРОБНИЦТВ". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 1 (25 квітня 2021): 100–107. http://dx.doi.org/10.15421/082105.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі досліджено вплив добавок солей натрію на оптико-колірні властивості покриттів, що вміщують бій скла, глинисті матеріали та відходи виробництв: гранульований доменний шлак, відвальний шлак виробництва феросилікомарганцю, паливний шлак та золу-унесення теплоелектростанції, а також гранітний відсів. Для проведення досліджень було обрано солі натрію: Na2CO3, NaNO3, Na2SO4, NaCl, які вводили в кількостях, що відповідають вмісту 1.5; 3 та 6 мас. ч. Na2O. Встановлено, що підвищення вмісту введеного солями Na2O понад 1.5 мас. ч. погіршує реологічні властивості шлікеру та якість покриттів. Визначено, що вид аніону (СОз2–, NO3–, SO42–, Cl–) при незмінному катіоні Na+ досліджених солей незначно впливає на оптико-колірні властивості покриттів, але більш якісну поверхню покриттям надає введення Na2O за допомогою Na2CO3. Добавки солей натрію сприяють незначному освітленню кольору дослідних покриттів, але не призводять до підвищення блиску за температури випалу 1000 оС, крім вихідного покриття без вмісту відходів виробництв.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Костіков, Олександр. "ФОТОФІЗИЧНІ І ПАРАМАГНІТНІ ВЛАСТИВОСТІ ТРИПТОФАНУ". Збірник наукових праць фізико-математичного факультету ДДПУ, № 11 (30 червня 2021): 73–79. http://dx.doi.org/10.31865/2413-26672415-3079112021234839.

Повний текст джерела

Анотація:

Розуміння процесів, що призводять до пошкодження важливих біологічних молекул-білків залишається актуальним завданням для досліджень. При цьому корисним інструментом є дослідження простих модельних систем. У даній роботі в якості об'єкта досліджень використовувався триптофан в лужному середовищі. Такий вибір обумовлений тим, що молекула триптофану є амфіпатичною, тобто містить сильно гидрофобну і полярну групи і в умовах лужного середовища може утворювати міцели, до складу яких входять кілька молекул триптофану. У нашому випадку такі міцели містили шість молекул триптофану. Використовуючи методи оптичної спектроскопії і електронного парамагнітного резонансу показано, що при опроміненні лужного розчину триптофану утворюється набір декількох видів продуктів. Це катіон-радикали, аніон-радикали, вільні електрони, пастки цих продуктів. Виміряні параметри всіх цих продуктів, їх властивості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Волощук, Н. І., С. А. Конюх, О. М. Денисюк та А. В. Саєнко. "Дослідження впливу геністеїну, ресвератролу та кверцетину на показники обміну гідроген сульфіду в нирках і маркери функціонального стану нирок в умовно здорових щурів". Pharmacology and Drug Toxicology 13, № 3 (22 жовтня 2019): 187–96. http://dx.doi.org/10.33250/10.33250/vol13iss3pp187-196.

Повний текст джерела

Анотація:

Сьогодні існує велика кількість лікарських засобів і біологічно активних сполук з ренотропною дією, серед яких є рослинні нефропротектори. Проте нез’ясованим є їхній вплив на метаболізм гідроген сульфіду (Н2S) у нирках і роль Н2S у реалізації їхнього нефропротекторного потенціалу. Мета дослідження – вивчити вплив флавоноїдів (кверцетину, ресвератролу) та ізофлавоноїдів (геністеїну) на систему Н2S у нирках щурів без експериментальної патології та визначити його зв’язок з маркерами роботи клубочкового та канальцевого апарату видільних органів. Досліди проведені на 40 щурах-cамцях лінії Вістар, масою 300–330 г. Тваринам дослідних груп внутрішньошлунково на 30 % розчині диметилсульфоксиду вводили геністеїн (5 мг/кг), ресвератрол (50 мг/кг) і кверцетин (20 мг/кг), контрольна група отримувала еквіоб’ємну кількість розчинника. Уміст H2S визначали спектрофотометрично за реакцією з N,N-диметил-пара-фенілендіаміном в присутності FeCl3; активність Н2S-синтезуючих ензимів – цистатіонін-гамма-ліази (ЦГЛ), цистатіонінбета-синтази (ЦБС), цистеїнамінотрансферази (ЦАТ) оцінювали за приростом сульфід-аніона. Утилізацію екзогенного H2S у нирках визначали за швидкістю зниження концентрації сульфід-аніона в інкубаційному середовищі. Уміст креатиніну в сироватці крові та сечі визначали за методом Яффе. Кліренс креатиніну та коефіцієнт реабсорбції води розраховували за відомими формулами. Уміст натрію та калію в сироватці крові та сечі визначали спектрофотометрично. Рівень білка визначали мікробіуретовим методом. Статистичну обробку проводили в програмі «STATISTICA 6.1», вірогідними вважали відмінності в разі p < 0,05. Серед досліджуваних поліфенолів геністеїн і ресвератрол у інтактних тварин достовірно збільшували ензиматичну активність Н2S у нирках: ЦГЛ – на 15,1 і 11,7 %; ЦБС – на 14,4 і 13,1 %; ЦАТ – на 17,7 і 13,3 % відповідно. Кверцетин достовірно не змінював активність ЦГЛ і ЦАТ, та підвищував активність ЦБС на 17,5 %. Також усі три сполуки достовірно сповільнювали утилізацію екзогенного H2S і збільшували запаси ендогенного H2S у нирках умовно здорових щурів; посилювали діурез і фільтраційну здатність нирок; сприяли збільшенню екскреції креатиніну, натрію та калію з сечею і зниженню їхнього вмісту в крові порівняно з контролем; зменшували екскрецію білка з сечею. Найвищу ефективність показав геністеїн. Проведений кореляційний аналіз надав додаткові докази того, що ренотропні властивості всіх трьох досліджуваних поліфенолів пов’язані з впливом на систему H2S. Таким чином, усі застосовані поліфенольні сполуки мали потужний вплив на метаболізм H2S у нирках щурів без експериментальної патології. Найвиразніші нефротропні властивості та здатність стимулювати ендогенну продукцію H2S реєструвались у геністеїну, дещо менші – у ресвератролу та найменші –у кверцетину. Подальші дослідження захисної дії на нирки природних поліфенолів з точки зору їхнього впливу на систему H2S є перспективним напрямом корекції ниркових порушень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Волощук, Н. І., С. А. Конюх, О. М. Денисюк та А. В. Саєнко. "Дослідження впливу геністеїну, ресвератролу та кверцетину на показники обміну гідроген сульфіду в нирках і маркери функціонального стану нирок в умовно здорових щурів". Фармакологія та лікарська токсикологія 13, № 3 (22 жовтня 2019): 187–96. http://dx.doi.org/10.33250/13.03.187.

Повний текст джерела

Анотація:

Сьогодні існує велика кількість лікарських засобів і біологічно активних сполук з ренотропною дією, серед яких є рослинні нефропротектори. Проте нез’ясованим є їхній вплив на метаболізм гідроген сульфіду (Н2S) у нирках і роль Н2S у реалізації їхнього нефропротекторного потенціалу. Мета дослідження – вивчити вплив флавоноїдів (кверцетину, ресвератролу) та ізофлавоноїдів (геністеїну) на систему Н2S у нирках щурів без експериментальної патології та визначити його зв’язок з маркерами роботи клубочкового та канальцевого апарату видільних органів. Досліди проведені на 40 щурах-cамцях лінії Вістар, масою 300–330 г. Тваринам дослідних груп внутрішньошлунково на 30 % розчині диметилсульфоксиду вводили геністеїн (5 мг/кг), ресвератрол (50 мг/кг) і кверцетин (20 мг/кг), контрольна група отримувала еквіоб’ємну кількість розчинника. Уміст H2S визначали спектрофотометрично за реакцією з N,N-диметил-пара-фенілендіаміном в присутності FeCl3; активність Н2S-синтезуючих ензимів – цистатіонін-гамма-ліази (ЦГЛ), цистатіонінбета-синтази (ЦБС), цистеїнамінотрансферази (ЦАТ) оцінювали за приростом сульфід-аніона. Утилізацію екзогенного H2S у нирках визначали за швидкістю зниження концентрації сульфід-аніона в інкубаційному середовищі. Уміст креатиніну в сироватці крові та сечі визначали за методом Яффе. Кліренс креатиніну та коефіцієнт реабсорбції води розраховували за відомими формулами. Уміст натрію та калію в сироватці крові та сечі визначали спектрофотометрично. Рівень білка визначали мікробіуретовим методом. Статистичну обробку проводили в програмі «STATISTICA 6.1», вірогідними вважали відмінності в разі p < 0,05. Серед досліджуваних поліфенолів геністеїн і ресвератрол у інтактних тварин достовірно збільшували ензиматичну активність Н2S у нирках: ЦГЛ – на 15,1 і 11,7 %; ЦБС – на 14,4 і 13,1 %; ЦАТ – на 17,7 і 13,3 % відповідно. Кверцетин достовірно не змінював активність ЦГЛ і ЦАТ, та підвищував активність ЦБС на 17,5 %. Також усі три сполуки достовірно сповільнювали утилізацію екзогенного H2S і збільшували запаси ендогенного H2S у нирках умовно здорових щурів; посилювали діурез і фільтраційну здатність нирок; сприяли збільшенню екскреції креатиніну, натрію та калію з сечею і зниженню їхнього вмісту в крові порівняно з контролем; зменшували екскрецію білка з сечею. Найвищу ефективність показав геністеїн. Проведений кореляційний аналіз надав додаткові докази того, що ренотропні властивості всіх трьох досліджуваних поліфенолів пов’язані з впливом на систему H2S. Таким чином, усі застосовані поліфенольні сполуки мали потужний вплив на метаболізм H2S у нирках щурів без експериментальної патології. Найвиразніші нефротропні властивості та здатність стимулювати ендогенну продукцію H2S реєструвались у геністеїну, дещо менші – у ресвератролу та найменші –у кверцетину. Подальші дослідження захисної дії на нирки природних поліфенолів з точки зору їхнього впливу на систему H2S є перспективним напрямом корекції ниркових порушень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Fedyshyn, Y., D. Vadets, O. Garashchenko, О. Romanov, T. Fedyshyn та О. Vyhryst. "Співставлення ангармонічних характеристик іонних кристалів". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 20, № 85 (27 лютого 2018): 9–13. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8502.

Повний текст джерела

Анотація:

Значення ангармонічних властивостей NaCl, KCl, KBr, KI, CsCl, отриманих високотемпературним рентгенографуванням на камері КРОС, співставляються між собою. Результати експериментів подаються в цифровому вигляді для температурної залежності параметра кристалічної гратки a(t), середнього і дійсного коефіцієнтів лінійного розширення acp(t) та aдійсн.(t); рентгенівської характеристичної температури Ɵp(T); середньоквадратичних динамічних зміщень гіпотетичних іонів, катіонів та аніонів , , ; параметра Грюнайзена γ для кожної речовини. Зміни параметра кристалічних граток описуються квадратичною залежністю від температури. Середні і дійсні коефіцієнти розширення кристалічних граток в межах досліджуваного інтервалу температур (від 293К до 573К–773К) описуються лінійною залежністю від температури. Результати дослідження показують, що найбільший внесок в ангармонізм теплових коливань гратки дають коефіцієнти об’ємного розширення β(T). За цим показником серед досліджуваних речовин типу NaCl найбільш ангармонічним виявився KI. Рентгенівські характеристичні температури описуються лінійними спадними співвідношеннями. При розрахунках пропонується спрощена формула: , де h – стала Планка, T – термодинамічна температура, m – маса іона, k – стала Больцмана, Ɵp – рентгенівська характеристична температура, , Ф(х) – функція Дебая, ; 0,0278 – коефіцієнт пропорційності, за яким розраховується при з точністю до 0,01%. Значення a(t), , Ɵp(t), a(t) в межах досліджуваного інтервалу температур корелюють з літературними даними. Розрахунок параметра Грюнайзена 14Оі "> з підвищенням температури велись за методом індійського фізика Bansigir як для групи іонних кристалів, так і для кожної речовини окремо. Порівнюються експериментальні значення γ з літературними даними. Помічена пропорційність між і α2(t). Враховуючи, що Ɵp(T, V), за універсальну узагальнюючу міру ангармонізму прийнята величина , де n – безрозмірний коефіцієнт пропорційності, який виявився рівним ближче до 1, а не до 2, як це є для чистих металів. Це пояснюється тим, що для металів γ ≈ 2. В межах досліджуваного інтервалу температур значення для кристалів типуNaCl перебувають у межах від –2·10–4К–1 до–3·10–4 К–1. Для CsCl воно перебуває в межах від –3,7·10–4 К–1 до–4,2·10–4 К–1.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Bodnarchuk, N., N. Harasym, A. Tril, and D. Sanagurskiy. "Content of sialic acids, ATP and superoxide anion-radical in loach embryos under the influence of flurenizyd." Visnyk of Lviv University. Biological series, no. 84 (July 19, 2021): 54–67. http://dx.doi.org/10.30970/vlubs.2021.84.05.

Повний текст джерела

Анотація:

It is known that flurenizide is a newly synthesized drug with pronounced antimicrobial, immunomodulatory functions. However, its effect on the functional properties of cells, in particular germ cells, is unknown. The aim of this study was to determine the presence of sialic acids as the final components of glycoconjugates, the main macroergic compound - ATP, to evaluate the generation of O2¯ in embryos of lobster (Misgurnus fossilis L.) under the influence of the antibiotic flurenizide. Studies have been performed on embryos of Misgurnus fossilis L. After fertilization, the zygotes were placed in Petri dishes with solutions of flurenizide in concentrations of 0.01; 0.05; 0.15; 1.0; 5.0; 15.0 mM, where allowed to develop. At the development stages, 2 blastomeres, 16 blastomeres, 64 blastomeres, VIII (256 blastomeres) and X divisions (1024 blastomeres) were sampled. In parallel, control studies were performed, where flureniside was not added to the samples. The content of sialic acids, ATP, superoxide anion radical was determined in the selected samples. We found that flureniside at the lowest concentration of 0.01 mM does not cause changes in the content of superoxide anion radical during early embryogenesis. The antibiotic in the maximum concentration causes changes in the content of free radical from the stage of development of 16 blastomeres to 1024 blastomeres, and from the stage of 64 blastomeres there is an increase in its number. Probably flurenizide at a concentration of 15.0 mM is the most reactive. It is known that flurenizide has antioxidant properties, but in its structure there are groups that have a toxic effect, which is most pronounced when exposed to high concentrations. In general, at the stage of development of 16 blastomeres there is a decrease in the amount of О2¯ under the influence of the studied antibiotic. At this time, the content of this free radical in the control increases, compared with other stages of development. Flureniside leads to an increase in the content of superoxide anion radical at development stage 2, 64 blastomeres and is particularly pronounced at concentrations from 0.05 to 15.0 mM at development stages 256 and 1024 blastomeres. 1024 blastomeres are the 10th stage of separation, where desynchronization occurs and the mitotic index decreases. Probably, the changes that take place at this stage of development are related to this. The antibiotic causes an increase in the content of sialic acids in the first stage of crushing (2 blastomeres). In step 16 of the blastomere, flureniside in low concentrations leads to a decrease in the content of sialic acids. However, already at the stage of separation of 64 and 256 blastomeres, the test substance in all concentrations causes a predominant decrease in the amount of sialic acids. At the last stage of synchronous crushing (1024 blastomeres) flurenizide in the maximum investigated concentration (15.0 mM) causes a significant accumulation of sialic acid content. Flureniside at concentrations of 0.15, 5.0 and 15.0 mМ causes a decrease in ATP content in loach embryos at the stage of development of 256 blastomeres by 28, 67 and 38 %, respectively. An increase in ATP content by 33 % occurs under the influence of flurenizide at a concentration of 1.0 mM. The ATP content also increases at the stage of development of embryos of 1024 blastomeres under the influence of flurenizide of all studied concentrations. Analysis of variance has shown that a significant contribution to the growth of ATP, sialic acid and superoxide anion radical, during the early embryogenesis of lobster embryos, is made by the factor of embryo development, while the factor of flureniside has a smaller contribution. Therefore, studies have shown that flurenizide causes increased generation of superoxide anion radical, decreased sialic acid content, as well as changes in ATP content in embryonic cells during early embryogenesis.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Руденко, Вероніка Геннадіївна, Ірина Миколаївна Іваненко, Ірина Володимирівна Косогіна та Андрій Петрович Бурмак. "НОВИЙ ЕФЕКТИВНИЙ ВУГЛЕЦЕВИЙ АДСОРБЕНТ ДЛЯ ЗНЕЗАЛІЗНЕННЯ ВОДИ". Вісник Черкаського державного технологічного університету, № 1 (15 квітня 2021): 144–54. http://dx.doi.org/10.24025/2306-4412.1.2021.225318.

Повний текст джерела

Анотація:

Отримано Ni-вмісний вуглецевий адсорбент на основі попередньо окисненого нітратною кислотою активованого вугілля з наступною модифікацією нікелем. Хімія поверхні синтезованого вуглецевого адсорбенту має поліфункціональний характер з високою аніоно- та катіонообмінною ємністю та у три рази вищою адсорбційною ємністю щодо йонів Fe3+ порівняно з вихідним активованим вугіллям марки Norit SAE SUPER. Підвищення адсорбційної активності пояснюється збільшенням сили π-супряженої електронної системи за рахунок введення у вугільну матрицю додаткових електронів від атома нікелю, що створює умови для його орієнтаційних та індукційних взаємодій з йонами феруму. Модифікування поверхні вуглецевого адсорбенту нікелем привело до появи магнітних властивостей синтезованого матеріалу, що сприяло збільшенню концентрації йонів Fe3+ у приповерхневому шарі адсорбенту. Як наслідок модифікування поверхні нікелем спостерігається зростання адсорбційної ємності матеріалу щодо сполук заліза від ~117 мг/г до 750 мг/г для модифікованого вуглецевого матеріалу порівняно з вихідним вугіллям. Процес адсорбції на отриманому Ni-вмісному вуглецевому адсорбенті адекватно описується моделлю Ленгмюра. Запропоновано використовувати синтезований матеріал в технології очищення води з високою концентрацією сполук заліза у такій комбінації стадій: аерація, фільтрування на механічному фільтрі, іонний обмін на сучасному матеріалі Ecomix A. За таких умов ефективність очищення води від сполук заліза в лабораторних умовах становила 99,8 %.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Струтинська, Н. Ю., А. B. Співак, В. М. Баумер та М. С. Слободяник. "Синтез і будова складних фосфатів Na3,5MIІ 0,5Fe1,5(PO4)3 (MII — Mg, Ni), одержаних в умовах кристалізації багатокомпонентних розчин-розплавів". Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, № 2 (30 квітня 2021): 100–107. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2021.02.100.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено формування складних фосфатів у системі Na2O—P2O5—Fe2O3—MIIO (MII — Co, Mg, Ni) в умо вах кристалізації багатокомпонентних розчин-розплавів у розрізах мольних співвідношень: Na/P = 1,3, Fe/P = 0,3, Fe/MII = 2, у температурному інтервалі 1000—650 °С та одержано монокристали Na3,5MIІ0,5Fe1,5(PO4)3 (MII — Mg, Co, Ni) розмірами до 5 мм. В ІЧ-спектрах синтезованих складних фосфатів Na3,5MIІ0,5Fe1,5(PO4)3 (MII — Mg, Co, Ni) коливальні моди в частотних діапазонах 900—1200 см–1 (суперпозиція симетричних і асиметричних валентних коливань РO4-тетраедрів) та 400—600 см–1 (відповідні деформаційні коливання) підтверджують присутність ортофосфатного типу аніона в їх складі. Розраховані параметри комірок синтезованих фосфатів (тригональна сингонія, просторова група R-3c) знаходяться в межах значень (а, b) = 8,68 ÷ 8,80 Å і c = 21,47 ÷ 21,58 Å та залежать від розмірів двовалентного металу. В основі кристалічних каркасів фосфатів Na3,5MIІ0,5Fe1,5(PO4)3 (MII — Mg, Co, Ni) є фрагмент [(MІІ/Fe)2 (PO4)3], побудований з двох змішаних (MІІ/Fe)O6-поліедрів і трьох PO4-тетраедрів, а катіони натрію частково заселяють два типи позицій, що розміщені в порожнинах каркаса. Присутність вакансій у катіонній підґратці складних фосфатів зі структурою типу NASICON у подальшому будуть впливати на іонпровідні властивості твердих електролітів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Єфімова, І. В., О. В. Смирнова та В. І. Бессарабов. "Технології комплексоутворення в системі краун-етер – KO2 –розчинник, як один з методів отримання стабільної форми аніон-радикалу кисню". Bulletin of the Kyiv National University of Technologies and Design. Technical Science Series 140, № 6 (13 лютого 2020): 134–40. http://dx.doi.org/10.30857/1813-6796.2019.6.13.

Повний текст джерела

Анотація:

Study of reactions of obtaining anion-radical of oxygen: one-electron oxygen reduction and complex formation in the system of crown-ether - potassium superoxide - solvent. Investigation of the possibility of regulating the activity of two different supramolecular structures containing oxygen anion radical to create new antioxidant systems. The oxygen anion radical in solution was obtained by the method of electrochemical oxygen reduction, as well as by complexation in the system of crown ether – potassium superoxide – solvent. The amount of oxygen radical anion obtained was monitored spectrophotometrically using a high-quality reaction with tetrazolium blue and the potentiometric method using an exchange reaction with butyl bromide. The activity of two different supramolecular structures containing oxygen anion radical is compared. It is shown that in the transition from the chemical method of generation of oxygen anion radical to electrochemical, the activity of the anion radical in the reaction with alkyl halide increases slightly. Spectrophotometrically and potentiometrically determined the kinetic parameters of the electrochemical oxygen reduction in the aprotic medium, as well as the process of complexation in the system of crown ether – potassium superoxide – solvent. The activity of two different supramolecular structures containing anion-radical of oxygen with the (Crown-K)+ and (tetraethylammonium)+ ions in reaction with propyl bromide in acetonitrile was compared. The conducted studies allow us to choose the optimal mode and structure of the complex - the sources of oxygen anion radical, depending on the task and goals of the experiment. The study of the complexation reaction in the system of crown ethers - potassium superoxide - solvent, along with the electrochemical method of obtaining active oxygen, is necessary not only in terms of obtaining the most stable form of oxygen anion radical, but also the creation of model systems that allow to analyze the mechanisms and patterns of the processes in biological systems. The obtained results indicate the prospect of using the investigated supramolecular complexes containing oxygen anion radical to create new antioxidant systems that can be used as new classes of antioxidants for engineering, medicine and pharmacy purposes.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

M., Bobrova, Arkushyna H., and Vorona S. "EFFECT OF HYPOTHERMIA ON THE CONTENT OF SUPEROXIDE ANION- RADICAL AND TBA-REACTIVE SUBSTANCES IN PLANT TISSUES." Scientific Bulletin of Natural Sciences (Biological Sciences), no. 30 (June 30, 2021): 22–30. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2524-0838/2021-30-3.

Повний текст джерела

Анотація:

The influence of stressors of different nature changes the state of the prooxidantand antioxidant system. The first and most aggressive active form of Oxygen is the superoxidation radical, the secondary product of free radical lipid peroxidation is malonic dialdehyde (MDA).Hypothermia is a necessary phenomenon for plants of temperate latitudes, and a necessary factor in extending the shelf life of edible vegetative parts of plants. The purpose of the study: toidentify changes in the value of prooxidant activity in the tissues of edible parts of agricultural plants under the influence of changes in temperature. Quantitative determination of prooxidants and products of free radical peroxidation was investigated on tissue samples of edible parts of the following plants: Allium cepa L. AlliumsativumL., BetavulgarisL., CapsicumannuumL., CucumissativusL., CucurbitapepoL., Daucus sativus (Hoffm.) Roehl., Lycopersicon esculentum Mill.s.l., SolanummelongenaL. SolanumtuberosumL. The level of superoxide generation was carried out by spectrophotometric HCT test, the level of MDA was determined by reaction with TBA. As a result of the research it was found that the average value of increasing the generation ofsuperoxide during cooling is 30.75%, during freezing -49.35%, but the difference in the average value of ∆MDA in different types of hypothermia is almost absent (growth is 22.12% during cooling and 23.73% during freezing), which may be due to a powerful system of antioxidant tissue protection. Solanum tuberosum L., Allium sativum L., Beta vulgaris L.are the most resistant,in terms of changes in the prooxidantand antioxidant system to hypothermia; Capsicum annuum L. andLycopersicon esculentum Mill.s.l.are the least resistant.The generative organs of plants are the least resistant to hypothermia than the vegetative ones. Freezing allows storing plant products for a longer time than refrigeration, however, chilled vegetables retain less prooxidants and products of free radical peroxidation in the tissues.Key words: superoxide, malonic dialdehyde, reactive oxygen species, free radical peroxidation, hypothermia. Вплив стресорів різної природи змінює показники стану прооксидантно-антиоксидантної системи. Першою та найбільш агресивною активною формою Оксигену є супероксиданіон радикал, вторинним продуктом вільнорадикального перекисного окиснення (ВРПО) ліпідів є малоновий діальдегід (МДА). Гіпотермія –обов’язкове явище для рослин помірних широт зростання, та необхідний фактор продовження терміну зберігання їстівних частин рослин. Мета дослідження: виявити зміни значення прооксидантної активності в тканинах їстівних частин сільськогосподарських рослин під впливом зміни температурного режиму. Кількісне визначення прооксидантів та продуктів ВРПО здійснювали узразках тканин їстівних частин таких рослин: AlliumcepaL. AlliumsativumL., BetavulgarisL., CapsicumannuumL., CucumissativusL., CucurbitapepoL., Daucussativus(Hoffm.) Roehl., LycopersiconesculentumMill.s.l., SolanummelongenaL. SolanumtuberosumL. Рівень генерації супероксиду здійснювали за спектрофотометричниим НСТ-тестом, рівень МДА визначали реакцією з ТБК. У результаті проведених досліджень виявлено, що середнє значення підвищення генерації супероксиду при охолодженні складає 30,75%, при заморожуванні –49,35%, однак різниця в середньому значенні ∆ МДА при різних видах гіпотермії практично відсутня (зростання складає 22,12% при охолодженні та 23,73% при заморожуванні), що може бути наслідком дії потужної системи антиоксидантного захисту тканин. Найбільш стійкими в плані зміни прооксидантно-антиоксидантної системидо гіпотермії є SolanumtuberosumL., AlliumsativumL., BetavulgarisL.; найменш стійкими -CapsicumannuumL. та LycopersiconesculentumMill.s.l. Генеративні органи рослин є найменш стійкими до дії гіпотермії ніж вегетативні. Заморожування дозволяє зберігати рослинну продукцію протягом більш тривалого часу ніж охолодження, однак, охолоджені овочі зберігають менше прооксидантів та продуктів ВРПО в тканинах.Ключові слова: супероксид, малоновий діальдегід, активні форми Оксигену, вільнорадикальне перекисне окиснення, гіпотермія

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Onopchenko, O. V. "The effect of N-stearoylethanolamine on the activity of antioxidant enzymes, content of lipid peroxidation products and nitric oxide in the blood plasma and liver of rats with induced insulin-resistance." Ukrainian Biochemical Journal 85, no. 6 (October 28, 2013): 88–96. http://dx.doi.org/10.15407/ubj85.05.088.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Бухтіарова, Т. А., Л. С. Бобкова, В. Д. Лук'янчук, І. Й. Сейфулліна та О. Е. Марцинко. "Фармако-математичний аналіз залежності «структура – активність» координаційних сполук германію за синдрому тривалого розчавлювання". Pharmacology and Drug Toxicology 13, № 3 (22 жовтня 2019): 175–86. http://dx.doi.org/10.33250/10.33250/vol13iss3pp175-186.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження – провести комплексний порівняльний фармако-математичний аналіз ефективності координаційних сполук германію з біолігандами у посткомпресійному періоді на підставі результатів скринінгу потенційних засобів фармакотерапії наслідків синдрому тривалого розчавлювання (СТР). Експериментальною моделлю ендотоксикозу посттравматичного генезу був патологічний процес, який розвивався у тварин у результаті розчавлювання м’яких тканин задніх кінцівок протягом 5 год у спеціальному приладі з манометричним контролем тиску. Кількісними критеріями фармакотерапевтичної ефективності досліджуваних сполук в умовах ендотоксикозу на тлі СТР були концентрація кінцевих продуктів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ), що реагують з 2-тіобарбітуровою кислотою (ТБК-реактанти) у гомогенаті печінки щурів і рівень молекул середньої маси (МСМ) у сироватці крові щурів. Кореляційні залежності «структура – активність» проводили за методом найменших квадратів. За результатами скринінгової серії досліджень потенційних засобів фармакотерапії наслідків СТР проведений комплексний фармако-математичний аналіз активності координаційних сполук германію з біолігандами. Показано, що ефективна детоксикація організму за умов СТР притаманна сполукам германію з комплексним органічним аніоном – (Мігу-4-6,8,9). Максимальну здатність зменшувати вміст універсальних маркерів ендогенної інтоксикації проявила сполука (Мігу-6), у разі введення якої рівень МСМ знижується в 2 рази, а концентрація ТБК-реактантів знижується в 4,4 разу порівняно з контрольною групою. Показано, що між концентрацією ТБК-реактантів у гомогенаті печінки щурів і вмістом МСМ у сироватці крові щурів існує залежність, коефіцієнти кореляції (детермінації) якої змінюються в незначному ступені за порівняння різних груп без тіотриазоліну та таких, що містять і тіотриазолін, зокрема, коефіцієнт лінійної кореляції для групи А та групи А1 становить 0,986 і 0,908 відповідно. Отримані дані вказують на правильність вибору тіотриазоліну як препарату порівняння за умов екстремального стану, що вивчається, та можуть бути фармако-математичним обґрунтуванням доцільності його використання на етапі клінічних досліджень. Залежність показників МСМ і ТБК-реактантів від кількості акцепторів та донорів водневого зв'язку, дипольного моменту, енергій ван-дер-ваальсових та електростатичних взаємодій характеризується показниками – коефіцієнтами кореляції та детермінації (rxy, R2) різного рівня. Для показника МСМ найхарактернішим є зв'язок з акцепторами водневого зв'язку (rxy = 0,931, група С), тоді як для показника ТБК-реактантів зв'язок з акцепторами водневого зв'язку характеризується значенням rxy на рівні 0,481 (група С).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Бухтіарова, Т. А., Л. С. Бобкова, В. Д. Лук'янчук, І. Й. Сейфулліна та О. Е. Марцинко. "Фармако-математичний аналіз залежності «структура – активність» координаційних сполук германію за синдрому тривалого розчавлювання". Фармакологія та лікарська токсикологія 13, № 3 (22 жовтня 2019): 175–86. http://dx.doi.org/10.33250/13.03.175.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження – провести комплексний порівняльний фармако-математичний аналіз ефективності координаційних сполук германію з біолігандами у посткомпресійному періоді на підставі результатів скринінгу потенційних засобів фармакотерапії наслідків синдрому тривалого розчавлювання (СТР). Експериментальною моделлю ендотоксикозу посттравматичного генезу був патологічний процес, який розвивався у тварин у результаті розчавлювання м’яких тканин задніх кінцівок протягом 5 год у спеціальному приладі з манометричним контролем тиску. Кількісними критеріями фармакотерапевтичної ефективності досліджуваних сполук в умовах ендотоксикозу на тлі СТР були концентрація кінцевих продуктів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ), що реагують з 2-тіобарбітуровою кислотою (ТБК-реактанти) у гомогенаті печінки щурів і рівень молекул середньої маси (МСМ) у сироватці крові щурів. Кореляційні залежності «структура – активність» проводили за методом найменших квадратів. За результатами скринінгової серії досліджень потенційних засобів фармакотерапії наслідків СТР проведений комплексний фармако-математичний аналіз активності координаційних сполук германію з біолігандами. Показано, що ефективна детоксикація організму за умов СТР притаманна сполукам германію з комплексним органічним аніоном – (Мігу-4-6,8,9). Максимальну здатність зменшувати вміст універсальних маркерів ендогенної інтоксикації проявила сполука (Мігу-6), у разі введення якої рівень МСМ знижується в 2 рази, а концентрація ТБК-реактантів знижується в 4,4 разу порівняно з контрольною групою. Показано, що між концентрацією ТБК-реактантів у гомогенаті печінки щурів і вмістом МСМ у сироватці крові щурів існує залежність, коефіцієнти кореляції (детермінації) якої змінюються в незначному ступені за порівняння різних груп без тіотриазоліну та таких, що містять і тіотриазолін, зокрема, коефіцієнт лінійної кореляції для групи А та групи А1 становить 0,986 і 0,908 відповідно. Отримані дані вказують на правильність вибору тіотриазоліну як препарату порівняння за умов екстремального стану, що вивчається, та можуть бути фармако-математичним обґрунтуванням доцільності його використання на етапі клінічних досліджень. Залежність показників МСМ і ТБК-реактантів від кількості акцепторів та донорів водневого зв'язку, дипольного моменту, енергій ван-дер-ваальсових та електростатичних взаємодій характеризується показниками – коефіцієнтами кореляції та детермінації (rxy, R2) різного рівня. Для показника МСМ найхарактернішим є зв'язок з акцепторами водневого зв'язку (rxy = 0,931, група С), тоді як для показника ТБК-реактантів зв'язок з акцепторами водневого зв'язку характеризується значенням rxy на рівні 0,481 (група С).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Frolova, Liliia, та Tetiana Butyrina. "ДОСЛІДЖЕННЯ КОЛІРНИХ ТА АНТИКОРОЗІЙНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ПІГМЕНТІВ У СИСТЕМІ Fe-Al-Mg-О-Н". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 1(19) (2020): 264–71. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-1(19)-264-271.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження. Перспективними пігментами пасивуючого типу, крім фосфатних, є інші матеріали – оксигідроксиди, ферити, молібдати, станати, борати, вольфрамати, які отримують за традиційними технологіями. Проте ці методи зазвичай пов'язані зі значними витратами енергії, великою тривалістю синтезу, необхідністю подрібнення спіків до дрібнодисперсного стану. Зростає інтерес дослідників до методу співосадження, який дозволяє варіювати катіонним та аніонним складом пігментів. Крім того, перед розробниками лакофарбових матеріалів стоїть задача заміни токсичних протикорозійних хром-, кадмій- та плюмбумвмісних пігментів, що входять до складу більшості сучасних ґрунтовок інгібуючого типу. Альтернативою таким лакофарбовим матеріалам є наповнювачі оксидного типу, які є антикорозійними пігментами, у тому числі оксигідроксиди, ферити магнію, алюмінати кобальту, ферити цинку, ферити міді, алюмінати магнію, алюмінати цинку тощо. Забарвлення пігментів, їх антикорозійні властивості залежать від іонів хромофорів, які входять до складу структури отримуваних сполук. Постановка проблеми. Технологія співосадження має певні переваги в порівнянні із традиційними та дозволяє радикально здешевити отримання оксидних матеріалів. Такий процес, заснований на використанні внутрішньої хімічної енергії системи, дає змогу проводити синтез за зменшених температурі, тривалості синтезу та енергетичних витратах. Простота обладнання, можливість синтезу значної кількості продукту необхідного фазового та гранулометричного складу, екологічна чистота процесу також вказують на доцільність використання цього методу. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Останнім часом робились спроби одержання пігментів методом співосадження, але систематичних досліджень кінцевих продуктів не проводилось. Отримані продукти в більшості випадків формувались у вигляді погано відтворюваних за складом продуктів. У зв’язку з цим цікавим стає синтез у такому режимі, який дозволив би отримувати пігменти з хорошими колірними характеристиками в дрібнодисперсному стані, і виключив трудомістку стадію подрібнення. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Вивчення умов утворення пігментів зі структурою оксигідроксидів, впливу їхнього складу на колірність та антикорозійні властивості. Постановка завдання. Вивчення закономірностей формування антикорозійних властивостей, розробка складів для одержання пігментів із використанням методу співосадження і наступною термообробкою. Виклад основного матеріалу. За допомогою експериментальних і теоретичних досліджень встановлено вплив природи катіонів хромофорів на колірний тон, чистоту кольору, антикорозійні властивості пігментів в системі Fe-Al-Mg-О, що дозволяє проводити цілеспрямований синтез пігментів бежевої, червоної та жовтої колірної гами з високими антикорозійними властивостями. Висновки відповідно до статті. Основні технологічні властивості пігментів визначаються аніонним і катіонним складом. Антикорозійні властивості оксигідроксидних пігментів більшою мірою визначаються наявністю іонів гідроксила, що утворюються внаслідок дисоціації. Найбільший ефект спостерігається в разі використання сполук металів, константи дисоціації яких значно відрізняються. Захисний ефект переважно визначається уповільненням анодного процесу. При цьому аніони, які містять атоми алюмінію, прискорюють корозійні процеси.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

РОМАН, Людмила, та Степан ЧУНДАК. "МОНІТОРИНГ ЯКОСТІ ВОДИ ДЕЯКИХ МАЛИХ РІЧОК РЕКРЕАЦІЙНИХ ЗОН ЗАКАРПАТТЯ". Проблеми хімії та сталого розвитку, № 3 (18 листопада 2021): 45–50. http://dx.doi.org/10.32782/pcsd-2021-3-7.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження полягає в моніторингу якості води малих гірських річок Брадолець, Сухар, Синявка, Вишка, Велика Уголька, Бронька, Репинка, Матекова за деякими гідрофізичними та гідрохімічними показниками. Особливістю цих річок є те, що вони протікають вздовж рекреаційних зон Закарпаття, які мають особливий охоронний статус: національних природних парків «Синевир», «Зачарований край», «Ужанський», регіонального природного парку «Синяк», Угольсько-Широколужанського заповідного масиву, іхтіологічного заказника «Річан- ський», гірськолижного курорту «Пилипець». На берегах досліджуваних малих річок функціонують різні рекре- аційні комплекси (готелі, ресторани, приватні садиби, форелеві господарства, бази відпочинку, гостинні двори), діяльність яких може негативно вплинути на якість води у водотоках. Останні, як відомо, є вразливими до будь-яких антропогенних впливів на водозбірну площу та виступають індикаторами змін екологічного стану територій. Методологія. Посезонний моніторинг якості води зазначених річок рекреаційних зон Закарпаття проведено за деякими гідрофізичними (прозорість, запах, кольоровість) та гідрохімічними (біохімічне споживання кисню, лужність, вміст розчиненого кисню, перманганатна окиснюваність, амоній-іони, аніони (нітрати, нітрити, сульфати, хлориди, фосфати), залізо загальне та катіони деяких металів) показниками. Оцінку антропогенного впливу на якість води зазначених поверхневих водотоків проведено в просторі і часі, тобто по всій протяжності річок у двох вибраних точках (1 – витік річки, 2 – місце впадіння в іншу водойму) впродовж 2019–2021 рр., включаючи всі пори року. Наукова новизна. Результати моніторингових експериментальних досліджень гідрофізичних параметрів води малих річок Брадолець, Сухар, Синявка, Вишка, Велика Уголька, Бронька, Репинка та Матекова демонстру- ють позитивну динаміку щодо якості їхньої води впродовж 2019–2021 рр. Варто зазначити, що такі показники води, як прозорість, запах та кольоровість, не перевищують нормованих значень, а їхні величини істотно не змінювалися посезонно та впродовж відліку часу, що свідчить про мінімальний антропогенний вплив та при- родне самовідновлення води цих річок. Показник прозорості коливається в межах 30–27 см, запах – менше 2, кольоровість – 5–15 градусів. Аналіз даних моніторингу екологічного стану природної води малих річок рекреаційних територій Закарпат- тя показує, що якість води істотно не коливається в різні фази водного режиму та не залежить від пори року. Нормовані показники, які характеризують якість поверхневих вод, не перевищують гранично допустимих концентрацій для вод рибогосподарського призначення, що вказує на І клас та 1–2 категорію якості води. Пере- вищення нормованих значень спостерігається тільки за показником заліза загального (у 2–4 рази) та марганцю (у 5 разів), що пов’язано з особливістю геологічної провінції Закарпаття. Висновки. Моніторинг якості води деяких гірських водотоків Закарпаття довів позитивну динаміку їхнього функціонування, належну якість води гірських річок рекреаційних зон області, а також дозволяє зробити при- пущення про високу здатність води річок до самоочищення та низький антропогенний вплив на них.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Сенькова, Катерина, та Микола Гомеля. "Вплив pH на зворотньоосмотичне вилучення хромат-аніонів зі стічних вод гальванічних виробництв". Матеріали міжнародної науково-практиченої конференції "Екологія. Людина. Суспільство", 20 травня 2021, 243–46. http://dx.doi.org/10.20535/ehs.2021.233526.

Повний текст джерела

Анотація:

У наш час проблеми забруднення води привертають увагу різних зацікавлених сторін: громадян, урядів, підприємців і, звичайно, науковців. Представники цих груп зацікавлені у вирішенні цієї проблеми, але об’єднуючим фактором є прагнення досягти безпечного середовища та економічного прибутку. Виробництво товарів стало джерелом різноманітних забруднювачів, але однією з найнебезпечніших груп речовин, як для довкілля, так і для здоров'я людей, є група іонів важких металів. Незважаючи на численні дослідження проблеми вилучення аніонів хроматів із стічних вод гальванічного виробництва, вивченню та підвищенню ефективності мембранних методів очищення приділяється мало уваги. Метою даної роботи було вивчення процесу зворотньо-осмотичної екстракції хромат-аніонів та впливу характеристик середовища на ефективність екстракції. Зворотну осмотичну екстракцію аніонів хроматів проводили з використанням розчинів дихромату калію в дистильованій воді. Фільтрацію вищевказаних розчинів проводили в установці з мембраною низького тиску. Для перевірки впливу рН середовища на процес вилучення аніонів хроматів з водних розчинів використовували модельні розчини дихромату калію в дистильованій воді з різним рН середовища. У статті показано, що в процесі вилучення аніонів хроматів з водних розчинів за допомогою мембрани зворотного осмосу на селективність суттєво впливає рН середовища: із збільшенням рН селективність мембрани щодо аніонів хроматів зростає. Тим не менше, проблема використання концентрату зворотного осмосу та розчинів для регенерації від іонного обміну ще не вирішена. Запропоновані методи можуть бути впроваджені у промисловий процес.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Френкель, Ю. Д., В. С. Черно та В. О. Костенко. "Вплив біофлавоноїдів на розвиток оксидативно-нітрозативного стресу в головному мозку щурів за умов їх цілодобового освітлення та утримання на вуглеводно-ліпідній дієті". Фармакологія та лікарська токсикологія 15, № 6 (3 лютого 2022). http://dx.doi.org/10.33250/15.06.406.

Повний текст джерела

Анотація:

Відновлення рівня мелатоніну в разі відтворення моделі метаболічного синдрому, індукованого цілодобовим освітленням (ЦО) і вуглеводно-ліпідною дієтою (ВЛД), виявляється недостатнім для корекції метаболічних порушень через можливий саморозвиток патологічних процесів унаслідок тривалої активації редокс-чутливих транскрипційних факторів. Нещодавно була виявлена здатність біофлавоноїдів – епігалокатехіну-3-галату (EGCG) і кверцетину впливати на NF-κB і Nrf2-залежні сигнальні шляхи, що обґрунтовує доцільність їх вивчення як перспективних засобів патогенетичної терапії метаболічного синдрому.Мета дослідження – вивчення впливу EGCG і кверцетину на показники оксидативно-нітрозативного стресу в гомогенаті великих півкуль головного мозку щурів за умов їх ЦО та утримання на ВЛД.Дослідження були проведені на 32 білих щурах-самцях лінії Вістар масою 215–255 г, розподілених на 4 групи: 1 – інтактні тварини (контроль І); тваринам інших груп протягом часу ЦО на тлі ВЛД щоденно вводили внутрішньошлунково через зонд 1 мл 20 % водного розчин фруктози («плацебо», контроль ІІ), EGCG і кверцетин у дозі 40 та 200 мг/кг відповідно. Біофлавоноїди вводили разом з вуглеводами (20 % водним розчином фруктози), що збільшує їхню розчинність і біодоступність. ВЛД застосовували для годування щурів упродовж 2 місяців: тваринам призначали 20 % водний розчин фруктози для пиття та раціон харчування, збагачений вуглеводами та жирами. Починаючи з 30 доби експерименту щурів піддавали ЦО інтенсивністю 1500 лк протягом наступних 30 діб.Введення EGCG і кверцетину за умов експерименту суттєво зменшувало в гомогенаті великих півкуль головного мозку вироблення супероксидного аніон-радикала мікросомальними монооксигеназами та NO-синтазою (NOS) – на 40,6 і 41,6 %, дихальним ланцюгом мітохондрій – на 40,6 і 38,0 %, НАДФH-оксидазою лейкоцитів і гліальних клітин – на 36,3 і 33,8 % порівняно з відповідними результатами контролю ІІ. При цьому в гомогенаті великих півкуль головного мозку зменшувалася загальна активність NOS на 41,0 і 31,9 %, активність її індуцибельної ізоформи – на 45,3 і 35,6 %, зростала активність її конститутивного ізоферменту на 106,0 і 93,5 % та індекс його супряження – у 3,38 і 3,23 разу порівняно з контролем ІІ. Концентрація пероксинітритів лужних і лужно-земельних металів зменшувалася на 31,8 і 35,5 % відповідно.Здатність EGCG і кверцетину обмежувати оксидативно-нітрозативний стрес у головному мозку за умов експерименту обґрунтовує доцільність подальшого дослідження біофлавоноїдів як безпечних засобів лікування та попередження нейрозапалення та інших нейропатологічних процесів за дії факторів ризику розвитку хвороб цивілізації («дієти західного типу», порушеннях світлового режиму).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Скляров, О. Я., та Т. I. Бондарчук. "ВПЛИВ ВІТАМІНІВ С ТА Е НА АКТИВНІСТЬ NO-СИНТАЗНОЇ СИСТЕМИ В ПІДШЛУНКОВІЙ ЗАЛОЗІ ЩУРІВ НА ТЛІ БЛОКУВАННЯ ЦИКЛООКСИГЕНАЗИ-2 ЗА УМОВ АДРЕНАЛІНІНДУКОВАНОГО СТРЕСУ". Медична хімія 17, № 1 (27 травня 2015). http://dx.doi.org/10.11603/1681-2557.2015.v17.i1.4067.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено вплив вітамінів С та Е на активність NO-синтазної системи в підшлунковій залозі щурів на тлі блокування циклооксигенази-2за умов адреналініндукованого стресу (АІС). Встановлено, що АІС у тканині підшлункової залози спричинював розвиток нітрозо-оксидативного стресу, про що свідчили підвищення загальної активності NO-синтаз, iNOS і вмісту нітрит-аніона, зниження концентрації L-аргініну в плазмі крові. Введення вітаміну С на тлі АІС знижувало загальну активність NOS за рахунок суттєвого зменшення активності iNOS, тоді як вітамін Е гальмував активність обох ізоформ цього ферменту. Вплив кожного з досліджуваних вітамінів на активність NOS при АІС підсилювався за умов поєднаного введення з блокатором циклооксигенази-2 целекоксибом, проте сумації ефектів не спостерігали.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Аніоніт"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями