Дисертації з теми "Антикорупційний"

Огороднійчук Д.А. Адміністративно-правові засади запобігання та протидії корупції. – Рукопис. Магістерська робота зі спеціальності 081 «Право». – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Факультет соціології і права. Кафедра господарського та адміністративного права. Київ, 2018. Магістерську роботу присвячено дослідженню адміністративно-правових засад запобігання та протидії корупції. Визначено природу походження та сутність корупції та корупційних діянь; охарактеризовано адміністративно-правові заходи запобігання та протидії корупції, а також їх види; розглянуто адміністративний примус та його види, а також відповідальність за корупційні діяння; окреслено адміністративно-правовий статус новостворених антикорупційних органів, а також особливості їх діяльності; проаналізовано зарубіжний досвід запобігання та протидії корупції; окреслено проблеми, з якими зіткнулась держава на шляху до подолання корупції.
Ogorodniychuk D.A. Administrative and Legal Principles of Prevention and Counteraction of Corruption. - The manuscript. Master Thesis in speciality 081 “Law”. – National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”. Faculty of Sociology and Law. Department of Economic and Administrative Law. Kyiv, 2018. Master Thesis is dedicated to the study of the administrative and legal principles of prevention and counteraction of corruption. The nature of the origin and essence of corruption and corrupt acts is determined; administrative-legal measures of prevention and counteraction to corruption, as well as their types, were characterized; administrative coercion and its types, as well as responsibility for corrupt acts are considered; outlined the administrative and legal status of newly created anti-corruption bodies, as well as the peculiarities of their activities; foreign experience of corruption prevention and counteraction is analyzed; outlined the problems faced by the state on the way to overcoming corruption.
Огороднийчук Д.А. Административно-правовые основы предотвращения и противодействия коррупции. - Рукопись. Магистерская работа по специальности 081 «Право». - Национальный технический университет Украины «Киевский политехнический институт имени Игоря Сикорского». Факультет социологии и права. Кафедра хозяйственного и административного права. Киев, 2018. Магистерская работа посвящена исследованию административно-правовых основ предотвращения и противодействия коррупции. Определена природа происхождения и сущность коррупции и коррупционных деяний; охарактеризованы административно-правовые меры предупреждения и противодействия коррупции, а также их виды; рассмотрено административное принуждение и его виды, а также ответственность за коррупционные деяния; очерчено административно-правовой статус новых антикоррупционных органов, а также особенности их деятельности; проанализирован зарубежный опыт предотвращения и противодействия коррупции; обозначены проблемы, с которыми столкнулось государство на пути к преодолению коррупции.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню адміністративно-правових засад діяльності Вищого антикорупційного суду в Україні. Автор доводить, що адміністративно-правові засади діяльності Вищого антикорупційного суду зумовлені його статусом і місцем у судовій системі, завданням та функціями діяльності й принципами, на яких вони базуються. Вдосконалено відповідні етапи становлення антикорупційних органів, зокрема Вищого антикорупційного суду: 1) установчий (1991 р. – перша половина 1994 р.); 2) номінальної («soi-disant») боротьби з корупцією (друга половина 1994 р. – перша половина 1995 р.); 3) активної нормотворчої діяльності (друга половина 1995 р. – 2000 р.); 4) етап псевдопротидії корупції (2001 р. – перша половина 2005 р.); 5) комплексної протидії (друга половина 2005 р. – перша половина 2010 р.); 6) масштабування корупції (друга половина 2010 р. – 2014 р.); 7) гармонізація норм вітчизняного антикорупційного законодавства з міжнародними стандартами боротьби з корупцією (з лютого 2014 р. до 2018 р.); 8) заснування та установчий етап функціонування Вищого антикорупційного суду (з 2018 р. по 2020 р.); 9) конституційна антикорупційна криза (з жовтня 2020 р. до сьогодні). Охарактеризовано нормативно-правові засади діяльності Вищого антикорупційного суду в Україні, якими є положення міжнародних та вітчизняних актів. Визначено, що юридичним підґрунтям функціонування Вищого антикорупційного суду є міжнародні нормативно-правові акти, які імплементовані парламентом та є обов’язковими до виконання. Правові засади містяться в Конституції Україні, де визначені основоположні принципи та встановлюються імперативні рамки щодо побудови системи судоустрою. У Законі України «Про судоустрій і статус суддів» визначено засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд. Профільний Закон України «Про Вищий антикорупційний суд» найбільш повно описує місце, завдання та гарантії діяльності Вищого антикорупційного суду. Відповідно до юрисдикції Вищий антикорупційний суд керується нормами матеріального та процесуального кримінального й цивільного права. Також до нормативної основи діяльності Вищого антикорупційного суду належать його організаційно-розпорядчі акти. Наголошено, що всі нормативно-правові положення відповідають засадничим нормам Конституції України. Визначено, що структура та місце Вищого антикорупційного суду в судовій системі України зумовлена метою його створення та завданням покладеним на нього, – здійснення правосуддя відповідно до визначених законом засад і процедур судочинства з метою захисту особи, суспільства й держави від корупційних і пов’язаних із ними кримінальних правопорушень та судового контролю за досудовим розслідуванням цих кримінальних правопорушень, додержанням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, а також вирішення питання про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави у випадках, передбачених законом, у порядку цивільного судочинства. Саме ідея подолання корупції високопосадовців зумовила створення такої організаційної структури та визначила місце суду в судовій системі України. Розкрито принципи діяльності Вищого антикорупційного суду в Україні, під якими необхідно розуміти взаємозв’язаний комплекс основоположних засад, ідей та доктринальних концепцій, що синергетично взаємодіють і поєднують здобутки міжнародного й вітчизняного права у сфері антикорупційного судочинства і спрямовані на належну організацію та функціонування Вищого антикорупційного суду. Вищий антикорупційний суд керується принципами, які пропонується класифікувати за різними підставами: по-перше, джерелом закріплення (міжнародні нормативно-правові акти, Конституція України, національне законодавство та невнормовані принципи); по-друге, галузевою приналежністю (принципи кримінального процесуального права, принципи цивільного-процесуального права та антикорупційні правові принципи); по-третє, сутністю (принципи судоустрою, та принципи правосуддя). Зазначено, що завдання Вищого антикорупційного суду в Україні визначено законодавством та полягає в належному здійсненні правосуддя у відвіданій йому юрисдикції. Виконання завдання зумовлює здійснення певних функцій, які запропоновано поділяти на такі: здійснення правосуддя, правоохоронну та адміністративну функції, що вміщують каральну, виправдовувальну, судового контролю, представницьку, адміністративно-уповноважувальну, кадрово-організаційну, адміністративно-розпорядчу, адміністративного контролю, інформаційну, статистично-аналітичну, навчально-кваліфікаційну підфункції. Охарактеризовано гарантії діяльності Вищого антикорупційного суду та виокремлено додаткові гарантії, надані йому у зв’язку з особливостями адміністративного статусу і юрисдикцією, якими є добір суддів, їх безпека, фінансові й навчальні. Запропоновано визначення поняття «додаткові гарантії Вищого антикорупційного суду», під яким потрібно розуміти забезпечення впровадження державою за допомогою сукупності механізмів та інструментів задекларованих юридичних норм суспільних відносин у сфері діяльності Вищого антикорупційного суду, що забезпечує виконання його завдань, функцій та реалізацію пов’язаних із цим принципів. Узагальнено зарубіжний досвід створення та функціонування антикорупційних судів, завдяки цьому зроблено висновок, що впровадження відповідних антикорупційних судів здійснюється у зв’язку з нагальною необхідністю подолати корупцію і нездатністю судів загальної юрисдикції оперативно та об’єктивно здійснювати правосуддя у справах щодо корупційних діянь. Установлено, що антикорупційні судові інституції в іноземних країнах упроваджуються відповідно до особливостей типу корупції, поширеної у відповідній країні, та можуть мати різні моделі: 1) судді з антикорупційною спеціалізацією при загальних судах; 2) суди першої інстанції антикорупційної спрямованості; 3) антикорупційні суди змішаного типу; 4) відокремлена антикорупційна система першої та апеляційної інстанцій. Запропоновано напрями вдосконалення адміністративно-правових засад діяльності Вищого антикорупційного суду в України: 1) сформувати систему антикорупційних судів за принципом організації інших антикорупційних інституцій; 2) запровадити більш суворі та ранжовані процедури добору на посаду судді замість запровадження штучних обмежень стосовно осіб, які впродовж останніх десяти років обіймали ці посади в окремих органах державної влади; 3) залучати до процесу відправлення правосуддя присяжних (представників громадських антикорупційних організацій та науковців), які б пройшли спеціальне навчання; 4) оновити законодавчий підхід щодо підстав затримання судді під час або відразу після вчинення кримінального правопорушення; 5) скоригувати підсудність Вищого антикорупційного суду в Україні, враховуючи міжнародні приписи, щодо необхідності поширення антикорупційних заходів і на приватно-правову сферу. Запропоновано внести зміни до законодавства з метою вдосконалення адміністративно-правових засад діяльності Вищого антикорупційного суду в Україні.
The dissertation deals with studying the administrative legal framework for the activities of the High Anti-Corruption Court in Ukraine. The author proves that the administrative legal framework for the activity of the High Anti-Corruption Court are determined by its status and place in the judicial system, the tasks and functions of its the activity, and the underlying principles. The corresponding stages of the formation of anti-corruption bodies, including the High Anti-Corruption Court, have been specified: 1) constituent (1991 to the first half of 1994); 2) a nominal fight against corruption (the second half of 1994 to the first half of 1995); 3) active rule-making activity (the second half of 1995 to 2000); 4) the stage of pseudo-anti-corruption activity (2001 to the first half of 2005); 5) the stage of complex counteraction (the second half of 2005 to the first half of 2010); 6) an increase in the level of corruption (the second half of 2010 to 2014); 7) harmonization of the domestic anti-corruption legislation with international anti-corruption standards (from February 2014 to 2018); 8) establishment and constituent stage of the functioning of the High Anti-Corruption Court (from 2018 to 2020); 9) constitutional anti-corruption crisis (October 2020 to the present). The regulatory and legal framework for the activity of the High Anti-Corruption Court in Ukraine, consisting of the provisions of international and domestic acts, are characterized. It has been determined that the legal framework for the functioning of the High Anti-Corruption Court includes international regulatory legal acts that are implemented by the parliament and are binding. The legal provisions are contained in the Constitution of Ukraine, which defines the fundamental principles and establishes an imperative framework for building a judicial system. The Law of Ukraine On the Judicial System and the Status of Judges defines the foundations of the organization of the judiciary and the administration of justice in Ukraine, which is functioning based on the rule of law under European standards and ensuring the right of everyone to a fair trial. The targeted Law of Ukraine On the High Anti-Corruption Court most fully describes the place, tasks, and guarantees of the activities of the High Anti-Corruption Court. According to the jurisdiction, the High Anti-Corruption Court is guided by substantive and procedural criminal and civil law rules. The regulatory framework for the activities of the High Anti-Corruption Court includes its organizational and administrative acts. It is noted that all these acts comply with the fundamental provisions of the Constitution of Ukraine. It is specified that the structure and place of the High Anti-Corruption Court in the judicial system of Ukraine are determined by the purpose of its creation and the task entrusted to it – the administration of justice under the principles and procedures of legal proceedings established by law to protect an individual, society and the state from corruption and criminal offenses related to it, and judicial control over the pre-trial investigation of these criminal offenses, the observance of the rights, freedoms, and interests of persons in criminal proceedings, as well as the decision on the recognition of assets as unjustified and their recovery as state revenue in cases provided for by law in civil proceedings. It was the idea of overcoming top corruption that determined the corresponding court’s organization, place, and structure. The principles of the activity of the High Anti-Corruption Court in Ukraine are disclosed, which should be understood as an interconnected set of fundamental principles, ideas, and doctrinal concepts that synergistically interact and combine the achievements of international and domestic law in the field of anti-corruption proceedings and are aimed at the proper organization and functioning of the High Anti-Corruption Court. The High Anti-Corruption Court is guided by the principles that are proposed to be classified on different grounds: first, the source of consolidation (international regulatory legal acts, the Constitution of Ukraine, national legislation, and non-standardized principles); secondly, industry affiliation (principles of criminal procedural law, principles of civil procedural law and anti-corruption legal principles); third, on the merits (principles of the judiciary, principles of justice). It is noted that the task of the High Anti-Corruption Court in Ukraine is defined by law and implies the proper administration of justice within its jurisdiction. The performance of the task predetermines certain functions, which are proposed to be divided into the following functions: administration of justice, law enforcement, and administrative functions. They include the following subfunctions: punitive, exculpatory, judicial control, representative, administrative authorizing, personnel management, administrative regulatory, administrative control, information, statistical and analytical, educational and qualification subfunctions. The author characterizes the guarantees of the activity of the High Anti-Corruption Court and highlights additional guarantees provided to it in connection with the peculiarities of the administrative status and jurisdiction, which are additional guarantees for the selection of judges, their safety, financial and educational guarantees. The dissertation offers a definition of the concept of «additional guarantees of the High Anti-Corruption Court», which should be understood as ensuring the implementation by the state with the help of a set of mechanisms and tools of the declared legal rules of public relations in the field of activity of the High Anti-Corruption Court, which ensures the fulfillment of its tasks, functions and the implementation of the related principles. The foreign experience of the creation and functioning of anti-corruption courts was generalized, due to which it was concluded that the introduction of the corresponding anti-corruption courts is carried out in connection with the need to overcome corruption and the inability of courts of general jurisdiction to promptly and objectively administer justice in corruption cases. It has been established that anti-corruption judicial institutions in foreign countries are introduced in accordance with the characteristics of the type of corruption prevalent in the respective country, and may have different models: 1) judges with anti-corruption specialization in general courts; 2) courts of the first instance of anti-corruption orientation; 3) anti-corruption courts of mixed type; 4) separate anti-corruption system of the first and appellate instances. The areas of improving the administrative legal framework for the activities of the High Anti-Corruption Court of Ukraine are suggested: 1) to form a system of anti-corruption courts on the principle of organizing other anti-corruption institutions; 2) to introduce stricter and ranked procedures for the selection of judges instead of introducing artificial restrictions on persons who held these positions in the last ten years and before the appointment, positions in certain government agencies; 3) to involve a jury (representatives of public anti-corruption organizations and scientists) who have undergone special training in the process of administering justice; 4) to update the legislative approach regarding the grounds for the detention of a judge during or immediately after the commission of a criminal offense; 5) to adjust the jurisdiction of the High Anti-Corruption Court in Ukraine, taking into account international regulations regarding the need to extend anti-corruption measures to the private legal sphere. It is proposed to amend the legislation to improve the administrative legal framework of the High Anti-Corruption Court in Ukraine.

Кваліфікаційна робота магістра включає в себе пояснювальну записку на 134 стор., одну таблицю, бібліографію з 22 джерел на двух сторінках, двох додатків на 52 сторінках. Метою роботи є підвищення на національному рівні ефективності протидії корупції на основі впровадження міжнародної належної практики в цій сфері шляхом розроблення національного стандарту стосовно вимог та настанов до застосування системи управління щодо протидії корупції, зокрекма, остаточної редакції проекту національного нормативного документу ДСТУ ISO 37001. Для досягнення поставленої мети необхідно розв'язати наступні задачі дослідження: 1. Дослідити вимоги національних стандартів стосовно правил проведення робіт з національної стандартизації. 2. Виконати переклад додатків міжнародного стандарту ISO 37001:2016 «Системи управління щодо протидії корупції. Вимоги та настанови щодо застосування». 3. Розробити пакет нормативних документів щодо прийняття проекту остаточної редакції національного документу ДСТУ ISO 37001:201_. Об’єкт дослідження – правила проведення робіт з національної стандартизації. Предмет дослідження – міжнародний стандарт ISO 37001:2016. Наукова новизна одержаних результатів. Результати дослідження відкривають перспективи для подальшого дослідження процесу гармонізації міжнародних стандартів в цілому та впровадження згарманізованого стандарту ДСТУ ISO 37001:201_.
Квалификационная работа магистра включает в себя пояснительную записку на 134 стр., Одну таблицу, библиографию из 22 источников на двух страницах, двух приложений на 52 страницах. Целью работы является повышение на национальном уровне эффективности противодействия коррупции на основе внедрения международной надлежащей практики в этой сфере путем разработки национального стандарта относительно требований и установок к применению системы управления по противодействию коррупции, зокрекма, окончательной редакции проекта национального нормативного документа ДСТУ ISO 37001. Для достижения поставленной цели необходимо решить следующие задачи исследования: 1. Исследовать требования национальных стандартов относительно правил проведения работ по национальной стандартизации. 2. Выполнить перевод приложений международного стандарта ISO 37001: 2016 «Системы управления по противодействию коррупции. Требования и руководство по применению ». 3. Разработать пакет нормативных документов по принятию проекта окончательной редакции национального документа ДСТУ ISO 37001: 201_. Объект исследования – правила проведения работ по национальной стандартизации. Предмет исследования – международный стандарт ISO 37001: 2016. Научная новизна полученных результатов. Результаты исследования открывают перспективы для дальнейшего исследования процесса гармонизации международных стандартов в целом и внедрение згарманизованого стандарта ДСТУ ISO 37001: 201_.
Master's qualifying work includes an explanatory note of 134 pages, one table, a bibliography of 22 sources on two pages, two applications on 52 pages. The aim of the work is to increase the effectiveness of counteraction to corruption on the national level through the implementation of international good practice in this area by developing a national standard on requirements and guidelines for the application of the anti-corruption management system, zakrem, the final version of the draft national normative document DSTU ISO 37001. To achieve this goal, the following research tasks must be solved: 1. To study the requirements of national standards regarding the rules for conducting works on national standardization. 2. To translate the applications of the international standard ISO 37001: 2016 "Anti-Corruption Management Systems. Requirements and guidelines for application ". 3. To develop a package of normative documents regarding the adoption of the draft final version of the national document DSTU ISO 37001: 201_. The object of the study - the rules for conducting works on national standardization. Subject of research - international standard ISO 37001: 2016. Scientific novelty of the obtained results. The results of the study open the prospect for further study of the process of harmonization of international standards in general and the introduction of the standard DSTU ISO 37001: 201_.

Кваліфікаційна робота магістра включає в себе пояснювальну записку на 122 стор., один рисунок, одна таблиця, бібліографії з 22 джерел на двух сторінках, двох додатків на 43 сторінках. Метою роботи є підвищення на національному рівні ефективності протидії корупції на основі впровадження міжнародної належної практики в цій сфері шляхом розроблення національного стандарту стосовно вимог та настанов до застосування системи управління щодо протидії корупції, зокрекма, остаточної редакції проекту національного нормативного документу ДСТУ ISO 37001. Для досягнення поставленої мети необхідно розв'язати наступні задачі дослідження: 1. Дослідити сучасний і шляхи розвитку питання розробки та впровадження систем управління протидії корупції. 2. Виконати переклад основної частини ISO 37001:2016 «Системи управління щодо протидії корупції. Вимоги та настанови щодо застосування». 3. Розробити пакет нормативних документів щодо прийняття проекту остаточної редакції національного документу ДСТУ ISO 37001:201_. Об’єкт дослідження – правила проведення робіт з національної стандартизації. Предмет дослідження – міжнародний стандарт ISO 37001:2016. Наукова новизна одержаних результатів. Результати дослідження відкривають перспективи для подальшого дослідження процесу гармонізації міжнародних стандартів в цілому та впровадження згарманізованого стандарту ДСТУ ISO 37001:201_.
Квалификационная работа магистра включает в себя пояснительную записку на 122 с., Один рисунок, одна таблица, библиографии из 22 источников на двух страницах, двух приложений на 43 страницах. Целью работы является повышение на национальном уровне эффективности противодействия коррупции на основе внедрения международной надлежащей практики в этой сфере путем разработки национального стандарта относительно требований и установок к применению системы управления по противодействию коррупции, зокрекма, окончательной редакции проекта национального нормативного документа ДСТУ ISO 37001. Для достижения поставленной цели необходимо решить следующие задачи исследования: 1. Исследовать современный и пути развития вопросы разработки и внедрения систем управления противодействия коррупции. 2. Выполнить перевод основной части ISO 37001: 2016 «Системы управления по противодействию коррупции. Требования и руководство по применению ». 3. Разработать пакет нормативных документов по принятию проекта окончательной редакции национального документа ДСТУ ISO 37001: 201_. Объект исследования – правила проведения работ по национальной стандартизации. Предмет исследования – международный стандарт ISO 37001: 2016. Научная новизна полученных результатов. Результаты исследования открывают перспективы для дальнейшего исследования процесса гармонизации международных стандартов в целом и внедрение згарманизованого стандарта ДСТУ ISO 37001: 201_.
The Master's qualifying work includes an explanatory note of 122 pages, one drawing, one table, a bibliography from 22 sources in two pages, two applications in 43 pages. The aim of the work is to increase the effectiveness of counteraction to corruption on the national level through the implementation of international good practice in this area by developing a national standard on requirements and guidelines for the application of the anti-corruption management system, zakrem, the final version of the draft national normative document DSTU ISO 37001. To achieve this goal, the following research tasks must be solved: 1. To study the modern and ways of developing the issue of the development and implementation of anti-corruption management systems. 2. Perform the translation of the core part of ISO 37001: 2016 "Anti-Corruption Management Systems. Requirements and guidelines for application ". 3. To develop a package of normative documents regarding the adoption of the draft final version of the national document DSTU ISO 37001: 201_. The object of the study – the rules for conducting works on national standardization. Subject of research – international standard ISO 37001: 2016. Scientific novelty of the obtained results. The results of the study open the prospect for further study of the process of harmonization of international standards in general and the introduction of the standard DSTU ISO 37001: 201_.

Корупція є негативним соціально-правовим феноменом, що полягає у неправомірному використанні посадовою особою владних повноважень з метою отримання економічного прибутку. Корупція складає суттєву загрозу для національної безпеки та поступального розвитку суспільства.

Стаття 1 Конституції України проголошує Україну правовою державою, що зумовлює, у свою чергу, здійснення комплексу різносторонніх заходів для того, щоб наповнити цей термін реальним змістом. На жаль, сучасна державно-правова система України не досягла рівня правової спільноти, а державна влада не набула юридичного характеру. Однією з найважливіших причин цього є поширеність зловживань у владному середовищі різних рівнів, які у сукупності розглядаються як корупція, тобто протиправне використання службових повноважень для особистого збагачення.
Статья 1 Конституции Украины провозглашает Украину правовым государством, что приводит, в свою очередь, осуществление комплекса разносторонних мер для того, чтобы наполнить этот термин реальным содержанием. К сожалению, современная государственно-правовая система Украины не достигла уровня правового сообщества, а государственная власть не получила юридического характера. Одной из важнейших причин этого является распространенность злоупотреблений во властной среде различных уровней, которые в совокупности рассматриваются как коррупция, то есть противоправное использование служебных полномочий для личного обогащения.
Article 1 of the Constitution of Ukraine proclaims Ukraine a law-governed state, which, in its turn, determines the implementation of a complex of multilateral measures in order to fill this term with a real meaning. Unfortunately, the modern state-legal system of Ukraine has not reached the level of the legal community, and the state power has not become legal. One of the most important reasons for this is the prevalence of abuses in the power system of different levels, which are collectively regarded as corruption, that is, the unlawful use of official authority for personal enrichment.

Сьогодні корупція є чинником, який реально загрожує національній безпеці і конституційному ладу України. Це явище негативно впливає на різні сторони суспільного життя: економіку, політику, управління, соціальну і правову сфери, громадську свідомість, міжнародні відносини. Корумповані відносини все більше витісняють правові, етичні відносини між людьми, із аномалії поступово перетворюються у норму поведінки, тому останнім часом в Україні проводиться активна правова політика у сфері протидії корупції.

Кваліфікаційна робота магістра є комплексним дослідженням адміністративно-правового статусу Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). Характеризується генезис становлення вітчизняного інституційного механізму боротьби з корупцією, власне НАБУ в якості об’єкту адміністративно-правового регулювання, а також поняття і сутність адміністративно-правового статусу НАБУ. Розкриваються повноваження директора НАБУ, права й обов’язки інших працівників даного органу, питання їх юридичної відповідальності. Окрема увага приділяється напрямкам вдосконалення адміністративно-правового статусу НАБУ.
Квалификационная работа магистра является комплексным исследованием административно-правового статуса Национального антикоррупционного бюро Украины (НАБУ). Характеризуется генезис становления отечественного институционального механизма борьбы с коррупцией, собственно НАБУ в качестве объекта административно-правового регулирования, а также понятие и сущность административно-правового статуса НАБУ. Раскрываются полномочия директора НАБУ, права и обязанности других работников данного органа, вопрос их юридической ответственности. Особое внимание уделяется направлениям совершенствования административно-правового статуса НАБУ.
Master’s thesis is an integrated study of the problems of administrative and legal status of the National Anti-Corruption Bureau of Ukraine (NABU). This work represents the analysis of legal framework for NABU activity. Genesis of corruption counteraction institutional mechanism, NABU as object for administrative and legal regulation, and the essence of the NABU legal status are studied. NABU Director authority, competence and duties of the NABU staff as well as their responsibility are analyzed in detail. Concrete ways to improve the NABU administrative and legal status are discovered.

Халковський, О. М. Антикорупційна політика в системі детінізації національної економіки : дис. ... канд. екон. наук : 08.00.03 / О. М. Халковський. - К., 2016. - 247 с.
Метою дисертаційної роботи є комплексне дослідження сучасних тенденцій детінізації національної економіки і формування на цій основі теоретико-методичних положень та організційних заходів удосконалення антикорупційної політики в Україні.

Активний перебіг глобалізаційних процесів та динамічні законодавчі зміни формують реальні передумови для виникнення й розвитку нових та посилення негативного впливу існуючих загроз державній безпеці України. З числа актуальних небезпечних факторів особливе місце займає корупція, внаслідок проявів якої настають невигідні наслідки як для держави так і окремих громадян. В умовах інтенсивної інфільтрації корупційних практик у різні сфери відносин гостро постає необхідність впровадження системи ефективних інституційних механізмів, спрямованих на формування гарантій мінімізації існуючих корупційних ризиків.

В умовах, коли діяльність правоохоронних ор¬ганів у сфері протидії корупції стає більш багатогранною, особливої ак¬туальності набуває чітке визначення сутності, меж і змісту завдань цих органів у зазначеній сфері. Формування завдань правоохоронних органів як суб'єктів протидії корупції за допомогою ухвалення спеціального, так званого антикорупційного законодавства для створення такої системи, яка дозволила б професійно, кваліфіковано й ефективно вести боротьбу з корупцією в Україні, має особливу значущість. Ухвалення нового Закону України «Про запобігання корупції» , Антикорупційної стратегії, Закону України «Про антикорупційне бюро України» та інших нормативних актів, а також внесення відповідних змін у чинне законодавство, що регулює діяльність органів правопорядку, є початком формування саме такої системи. Цим також створено передумови для всебічного теоретичного дослідження питань, пов'язаних із завданням правоохоронних органів у сфері протидії корупції.

Останні роки в українській державні відбуваються значні перетворення в бік демократизації, що супроводжуються складними процесами реформування в усіх сферах суспільного життя. Одним із найбільш небезпечних внутрішніх супротивників України, що протягом останніх десятиліть стає перепоною на шляху до демократичної держави є корупція, яка уповільнює процес її європейської інтеграції, значно ускладнює ефективний розвиток за багатьма напрямками державної політики. Корупція провокує й поглиблює суспільні кризові явища, здійснює негативний вплив на імідж України, заважає процесу розбудови правової держави та громадянського суспільства.

У роботі з’ясовано сутність, зміст та значення антикорупційної політики в Україні, розглянуто правовий статус суб’єктів формування та реалізації антикорупційної політики держави, розкрито особливості контролю за реалізацією антикорупційної політики. В результаті вироблені пропозиції та рекомендації щодо удосконалення правового регулювання діяльності суб’єктів формування та реалізації антикорупційної політики держави.

Погіршення прогнозів фінансовоекономічного розвитку України, формує реальні передумови для виникнення й розвитку нових та посилення негативного впливу існуючих загроз фінансовоекономічній безпеці країни. З числа актуальних небезпечних факторів особливе місце займає корупція, внаслідок якої настають невигідні економічні наслідки як для держави так і окремих громадян. В умовах інтенсивної інфільтрації корупційних практик у сферу економічних, а також фінансових відносин гостро постає необхідність впровадження системи ефективних інституційних механізмів, спрямованих на мінімізацію існуючих корупційних ризиків. Однією з таких основоположних гарантій позитивного результату реалізації антикорупційної політики в країні є існування спеціалізованого державного правоохоронного органу, націленого на попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних діянь. Тому значної уваги потребує питання дослідження діяльності й нормативно-правового та інституційного забезпечення новоствореного Національного антикорупційного бюро України, як одного з суб’єктів забезпечення економічної безпеки. Адже належне функціонування НАБУ з одного боку стане фактором, який вплине на зниження рівня корупції, а з іншого – сформує передумови для динамічного впровадження реформ, що в середньо- та довгостроковій перспективі послабить існуючі макроекономічні дисбаланси, створивши реальні перспективи для соціально-економічного росту.
Ухудшение прогнозов финансово-экономических развития Украины, формирует реальные предпосылки для возникновения и развития новых и усиление негативного влияния существующих угроз финансово-экономической безопасности страны. Из числа актуальных опасных факторов особое место занимает коррупция, в результате которой наступают невыгодные экономические последствия как для государства, так и отдельных граждан. В условиях интенсивной инфильтрации коррупционных практик в сфере экономических, а также финансовых отношений остро возникает необходимость внедрения системы эффективных институциональных механизмов, направленных на минимизацию существующих коррупционных рисков. Одной из таких основополагающих гарантий положительного результата реализации антикоррупционной политики в стране является существование специализированного государственного правоохранительного органа, нацеленного на предупреждение, выявление, прекращение, расследование и раскрытие коррупционных деяний. Поэтому значительное внимание требует вопрос исследования деятельности и нормативно-правового и институционального обеспечения вновь Национального антикоррупционного бюро Украины, как одного из субъектов обеспечения экономической безопасности. ведь надлежащее функционирование НАБУ с одной стороны станет фактором, который повлияет на снижение уровня коррупции, а с другой - сформирует предпосылки для динамичного внедрение реформ в средне- и долгосрочной перспективе ослабит существующие макроэкономические дисбалансы, создав реальные перспективы для социально-экономического роста.
The deterioration of financial-economic forecasts the development of Ukraine, forms the real preconditions for the emergence of and the development of new and strengthening the negative impact of existing threats to the financial and economic situation security of the country. Among the topical dangerous factors is special the place is corruption, which results in unprofitable economic consequences both for the state and individual citizens. In conditions of intense infiltration corruption practices in the sphere of economic as well as financial relations are sharp there is a need to introduce a system of effective institutional mechanisms aimed at minimizing the existing corruption risks. One of these fundamental guarantees is a positive result the implementation of anticorruption policy in the country is the existence of specialized a state law enforcement agency aimed at preventing, detecting, termination, investigation and disclosure of corrupt acts. Therefore, considerable attention needs a question of research activities and regulatory and legal institutional provision of the newly established National Anti-Corruption the bureau of Ukraine, as one of the subjects of providing economic security. After all the proper functioning of NABU on the one hand will be a factor that will affect reducing the level of corruption, and on the other hand, will form the preconditions for a dynamic one implementation of reforms that will weaken in the medium and long term Existing macroeconomic imbalances, creating real prospects for socio-economic growth.

Розглянуто приклад набору характеристик, висновок за якими надається можливість скласти список слабких та сильних сторін суб’єкта господарювання з фінансової точки зору. Висвітлено перелік загроз і можливостей пов'язаних із зовнішнім середовищем. Відображено застосування SWОТ-аналізу для виявлення сильних і слабких сторін Національного агентства з питань запобігання корупції.
Рассмотрен пример набора характеристик, заключение по которым предоставляет возможность составить список слабых и сильных сторон предприятия с финансовой точки зрения. Освещен перечень угроз и возможностей, связанных с внешней средой. Отражено применение SWОТ-анализа для выявления сильных и слабых сторон Национального агентства по вопросам предотвращения коррупции.
An example of a set of characteristics is considered, the conclusion on which provides an opportunity to compile a list of the company's strengths and weaknesses from a financial point of view. The list of threats and opportunities associated with the external environment is highlighted. The use of SWOT analysis to identify the strengths and weaknesses of the National Agency for the Prevention of Corruption is reflected.

Серед глобальних проблем сучасності, від вирішення яких залежить подальший розвиток світового співтовариства, однією з найактуальніших є корупція. Розробка та впровадження заходів ефективного запобігання та протидії корупції – це важливий аспект сучасної державної правової політики в Україні. Ефективна боротьба з корупційними злочинами потребує довготривалих правових перетворень. Ефективність протидії корупційним зловживанням службових осіб залежить від системності та узгодженості нормативно-правових актів, що встановлюють відповідальність за вказані злочини.
Среди глобальных проблем современности, от решения которых зависит дальнейшее развитие мирового сообщества, одной из самых актуальных является коррупция. Разработка и внедрение мероприятий эффективного предотвращения и противодействия коррупции - это важный аспект современной государственной правовой политики в Украине. Эффективная борьба с коррупционными преступлениями требует длительных правовых преобразований. Эффективность противодействия коррупционным злоупотреблениям должностных лиц зависит от системности и согласованности нормативно-правовых актов, устанавливающих ответственность за указанные преступления.
Among the global problems of the present, the solution of which depends on the further development of the world community, corruption is one of the most urgent ones. The development and implementation of measures to effectively prevent and combat corruption is an important aspect of modern state legal policy in Ukraine. Effective fight against corruption requires long-term legal changes. The effectiveness of combating the corruption of officials is dependent on the systematic and coherent legal acts that establish responsibility for the crimes in question.

Запровадження терміну «цивільний партнер» у текст Закону України «Про запобігання корупції» потрібно робити лише стосовно декларанта, який сьогодні користуючись відсутністю цього визначення у Законі, може оформляти майно на цю особу, відкривати на неї рахунки у відділеннях банків, надавати їй певні пільги чи привілеї, нагороди, призначати на певні посади тощо. Відсутність статусу чоловіка (дружини) у цивільного партнера Голови, заступника Голови Національного агентства з питань запобігання корупції має залишатися підставою для відмови такому цивільному партнеру у виплаті одноразової грошової допомоги за статтею 15 Закону України «Про запобігання корупції». Стосовно ж декларанта слід повністю підтримати автора законопроекту «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо розширення переліку близьких осіб» в частині внесення до тексту Закону України «Про запобігання корупції» поняття «цивільний партнер» та поширення на таку особу усіх можливих зобовʼязань та перевірок, аналогічних члену сімʼї декларанта.
The introduction of the term "civil partner" in the text of the Law of Ukraine "On Prevention of Corruption" should be done only in relation to the declarant, who today, taking advantage of the lack of this definition in the Law, can register property for this person, open bank accounts, provide certain benefits or privileges, awards, appointments to certain positions, etc. The absence of the status of husband (wife) of the civil partner of the Chairman, Deputy Chairman of the National Agency for Prevention of Corruption should remain grounds for refusing such civil partner to pay one-time cash benefits under Article 15 of the Law of Ukraine "On Prevention of Corruption". With regard to the declarant, the author of the draft law "On Amendments to the Law of Ukraine" On Prevention of Corruption "to expand the list of relatives" in terms of introducing the text of the Law of Ukraine "On Prevention of Corruption" the concept of "civil partner" and obligations and inspections similar to a member of the declarant's family.

Однією з найгостріших проблем сьогодення в Україні є корупція та протидія їй як із боку профільних правоохоронних структур, так і суб’єктів протидії корупції у складі інших правоохоронних органів. Незважаючи на те, що відбулося формування якісно нової системи інституційних гарантій забезпечення прав і свобод громадян у сфері запобігання та протидії корупції в Україні, що дало свої певні позитивні результати і призвело до покращення стану з корупцією, на жаль, корупція, безперечно, залишається серйозною проблемою в Україні, яка стоїть перед приватним бізнесом, пересічними громадянами та суспільством взагалі. Цей факт неодноразово зазначався у низці досліджень та оглядів, які здійснювалися останніми роками міжнародними моніторинговими організаціями, міжнародними і неурядовими організаціями та органами публічної влади України. Цій проблемі присвячується чимало уваги в рамках реформування вітчизняної правоохоронної системи, адаптації вітчизняного законодавства до норм країн-членів ЄС.

1. Андрианов В. Д. Определение коррупции, формы и виды проявления коррупции [Електронний ресурс] / В. Д. Андрианов // VIPERSON. – Режим доступу : http://viperson.ru/wind.php?ID=631762. 2. Горный М. Противодействие коррупции [Електронний ресурс] / М. Горный / Антикоррупционный Центр гражданского контроля и противодействия коррупции. – Режим доступу : 3. Про запобігання корупції : Закон України від від 14 жовтня 2014 р. № 1700 // Відомості Верховної Ради України. – 2014. – № 49. – Ст. 2056.
Корупція є однією з найсоціальних проблем сьогодні. Деякі дослідники взагалі вважають, що корупція стала основною політичною проблемою кінця XX століття. За будь-яких підходів та оцінок корупція є проблемою, розв’язання якої для багатьох країн є надзвичайно актуальною справою. Це повною мірою стосується України, високий рівень корумпованості якої визнано її політичним керівництвом, законодавчим органом, вітчизняними та зарубіжними аналітиками, відповідними міжнародними інституціями. Корупція в сучасних умовах стала реальною загрозою національній безпеці і конституційному ладу України. Це явище негативно впливає на різні сторони суспільного життя: економіку, політику,соціальну і правову сфери, управління, громадську свідомість, міжнародні відносини. Корумповані відносини все більше витісняють правові, етичні відносини між людьми, із аномалії поступово перетворюються у норму поведінки.

Для розвитку правової держави та української демократії, забезпечення відкритості та прозорості судової системи наша держава повинна пройти значний шлях подолання проблем побудови державного апарату, а також викорінити основну проблему бюрократичного апарату – корупцію.

1. Закон України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 р. № 1700-VIII // [електронний ресурс] Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text 2. Жовнірчик Я.Ф., Бандура І.С. Проблеми запобігання і протидії корупції в органах публічної влади/ Я.Ф. Жовнірчик, І.С. Бандура// Науково-практичний журнал “Інвестиції: практика та досвід”. – 2017. – № 17 . – С. 70 - 74. 3. Михненко А.М. Запобігання та протидія корупції: Навчальний посібник: [за заг. ред. А.М. Михненко]. – Київ: ДННУ “Академія фінансового управління”, 2013. – 666 с.
Корупція є однією з найактуальніших соціальних проблем сучасності, розв’язання якої для багатьох країн є надзвичайно актуальною справою. Це повною мірою стосується і України, високий рівень корумпованості якої визнаний внутрішнім політичним керівництвом, вітчизняними, зарубіжними аналітиками та відповідними міжнародними інституціями. Корупція проникла майже в усі сфери життєдіяльності нашої країни та, зокрема, в органи публічної влади. Це небезпечне явище впливає на різні сторони суспільного життя: економіку, політику, соціальну і правову сфери, громадську свідомість, міжнародні відносини. Загалом корупція для України набула масштабів національного лиха: знищила довіру громадян у дієвість органів публічної влади всіх рівнів та обмежила розвиток держави.

Зміни до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) були прийняті 19 вересня 2019 року, проте ці зміни вступили в дію лише через шість місяців з дня їх публікації, крім розділу VI, що вводиться в дію через 12 місяців з дня його опублікування. Таким чином, вже з 19 квітня 2020 року змінено порядок проведення процедури закупівель. Кінцевий період введення в дію всіх змін до Закону наступить 01.01.2022 після ліквідації тендерних комітетів та наділенням виключними повноваженнями з проведення процедури уповноважених осіб замовників.

Багаторічні прагнення України стати рівноправним членом міжнародного співтовариства, євроінтеграційні процеси спричиняють необхідність приведення її правової системи та законодавчої бази у відповідність до норм міжнародних стандартів. За показниками багатьох дослідницьких, соціологічних інституцій, за оцінками впливових міжнародних організацій Україна є однією з найкорумпованіших держав світу. 26 балів зі 100 можливих і 142 місце зі 175 позицій – такі показники України у Індексі сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index) від Transparency International станом на 2014 рік. Україна вчергове опинилась на одному щаблі з Угандою та Коморськими островами як одна з найбільш корумпованих країн світу. У зв’язку з цими процесами, на ряду з іншими проблемами та завданнями, що стоять перед Україною є боротьба та подолання корупції. Підписавши Угоду про Асоціацію з Європейським Союзом, Україна взяла на себе обов’язок подолання корупції.

Понятие «публичные услуги» является относительно новым для правовых систем постсоветских стран, но, в то же время, достаточно широко обсуждаемым в современной юридической науке. Как указывает А. Ф. Васильева, появление в науке административного права и в законодательстве последних лет термина «публичная услуга» отражает изменение сущности отношений государства и гражданина, и подчеркивает, что государство может действовать не только обязывающим или принуждающим образом, но и предоставляя публичные услуги [1, с. 4]. Весьма важное значение имеет данное понятие и для создания эффективного правового механизма противодействия коррупции, поскольку в ряде случаев является необходимым для установления круга субъектов коррупционных правонарушений. Так, в Конвенции ООН против коррупции, принятой 31 октября 2003 г., при определении публичных должностных лиц используются критерии выполнения ими публичных функций или предоставления публичных услуг (ст. 2). При этом непосредственно Конвенция не устанавливает, что именно следует подразумевать под публичными функциями и публичными услугами, указывая на необходимость толкования этих понятий по законодательству государств-участников.

Актуальність теми дослідження є розв’язання проблем корупції є одним із пріоритетів для українського суспільства на сьогоднішньому етапі розвитку держави, оскільки корупція є однією з причин, що призводить до низки проблем соціально-економічного характеру серед суспільства в нашій державі: великий коефіціент корумпованості, недосконале законодавство, що унеможливлює ефективно боротися з корупцією тощо.
Актуальность темы исследования является решение проблем коррупции является одним из приоритетов для украинского общества на сегодняшнем этапе развития государства, поскольку коррупция является одной из причин, что приводит к ряду проблем социально-экономического характера среди общества в нашей стране: большой коэффициент коррумпированности, несовершенное законодательство , что делает невозможным эффективно бороться с коррупцией.
The urgency of the research topic is to solve the problems of corruption is one of the priorities for Ukrainian society at the present stage of development of the state, because corruption is one of the reasons that leads to a number of socio-economic problems among the society in our state: a large coefficient of corruption, imperfect legislation , which makes it impossible to fight corruption effectively, and so on.

Актуальність теми дослідження є розв’язання проблем корупції є одним із пріоритетів для українського суспільства на сьогоднішньому етапі розвитку держави, оскільки корупція є однією з причин, що призводить до низки проблем соціально-економічного характеру серед суспільства в нашій державі: великий коефіціент корумпованості, недосконале законодавство, що унеможливлює ефективно боротися з корупцією тощо.
Актуальность темы исследования является решение проблем коррупции является одним из приоритетов для украинского общества на сегодняшнем этапе развития государства, поскольку коррупция является одной из причин, что приводит к ряду проблем социально-экономического характера среди общества в нашей стране: большой коэффициент коррумпированности, несовершенное законодательство , что делает невозможным эффективно бороться с коррупцией.
The urgency of the research topic is to solve the problems of corruption is one of the priorities for Ukrainian society at the present stage of development of the state, because corruption is one of the reasons that leads to a number of socio-economic problems among the society in our state: a large coefficient of corruption, imperfect legislation , which makes it impossible to fight corruption effectively, and so on.

У статті проведений аналіз чинників економіко-правового забезпечення місцевих програм приватизації в Україні. Запропоновані напрями вирішення проблеми приватизації на рівні місцевого самоврядування, зокрема, в контексті удосконалення антикорупційного законодавства.

У дипломній роботі досліджено стан формування та реалізації державної антикорупційної політики України у сфері протидії корупції, особливості її реалізації та проблемні аспекти. Значну частину роботи присвячено дослідженню механізмів запобігання та протидії корупції в органах публічної влади на регіональному та місцевому рівнях зокрема, на прикладі Шосткинської районної державної адміністрації. Висвітлено питання конфлікту інтересів на публічній службі. Розглянуто актуальні напрями удосконалення антикорупційної стратегії України.
The thesis examines the state of formation and implementation of the state anti-corruption policy of Ukraine in the sphere of combating corruption, peculiarities of its implementation and problematic aspects. Much of the work is devoted to the study of mechanisms for preventing and combating corruption in public authorities at the regional and local levels, in particular, on the example of Shostka District State Administration. The issue of conflict of interest in public service is covered. Topical directions of improvement of anti-corruption strategy of Ukraine are considered.
В дипломной работе рассматривается состояние формирования и реализации государственной антикоррупционной политики Украины в сфере борьбы с коррупцией, особенности ее реализации и проблемные аспекты. Большая часть работы посвящена изучению механизмов предотвращения и противодействия коррупции в органах государственной власти на региональном и местном уровнях, в частности, на примере Шосткинской районной государственной администрации. Раскрыта проблема конфликта интересов в государственной службе. Рассмотрены актуальные направления усовершенствования антикоррупционной стратегии Украины.

Корупція, як згубне соціально-економічне явище притаманне всім державам без винятку. Запорукою ефективної протидії цьому явищу є розробка та належна реалізація різного роду заходів, наприклад, організаційних, економічних, наглядових, контролюючих тощо.

Цифрова трансформація є незворотнім процесом, котрий розповсюджується та впливає на всі сфери життєдіяльності соціуму, в тому числі на відносини громадянина з державною владою. Одним з актуальних та перспективних напрямів вдосконалення таких відносин є цифрова трансформація судової гілки влади в Україні. Відповідно до Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021-2023 роки, однією з основних проблем, яка потребує негайного вирішення шляхом покращення організації функціонування судової системи є:«недостатній рівень впровадження цифрових технологій у здійсненні правосуддя»

В сучасній Україні проблема вчинення злочинів вищими посадовими особами постає особливо актуально. Так, для прикладу, лише за період 2017 року, на території, яка належить до Територіального управління Державного бюро розслідувань, що розташоване у місті Києві, кількість кримінальних проваджень, які розслідуються слідчими цього територіального управління складає 130-140 кримінальних проваджень на одного слідчого станом на 30 листопада 2019 р. [4]. Ця негативна статистика підтверджує той факт, що сфера української правоохоронної діяльності потребує реформування, одним з напрямків з реалізації цієї діяльності й виражається у створення нових правоохоронних органів таких як Державне бюро розслідувань (далі ДБР) й Національного антикорупційного бюро (далі НАБУ), й порівняння функцій цих двох новостворених органів охорони правопорядку є особливо цікавими й актуальними для сучасних науковців.

У дисертації обгрунтовано теоретичні інтерпретації формування корупційної поведінки правоохоронця, антикорупційної діагностики особового складу та визначена типологізація правопорушників серед посадових осіб правоохоронних органів. Запропоновано використання основних принципів проактивного управління персоналом правоохоронних органів для протидії та запобігання корупції в правоохоронних органах та розроблено проект антикорупційної програми в правоохоронних органах на період 2016-2017 pp., яка дозволить забезпечити узгоджене застосування правових, економічних, освітніх, виховних, організаційних та інших заходів щодо запобігання корупції у правоохоронних органах для досягнення найбільшої ефективності запобіжних заходів, відповідальності та відшкодування шкоди, заподіяної корупційними правопорушеннями.
The dissertation lays groiinds to theoretical interpretation of the forming of law enforcement official’s corrupt behavior, anti-corruption diagnostic of personnel, and proposes the typology of law-breakers among law enforcement officials. It proposes implementation of personnel proactive management basic principles to combat and prevent corruption in law enforcement bodies, and developed a draft of anti-corruption program in law enforcement bodies for the period of 2016-2017, which will enable consistent application of legal, economic, educational, instructional, organizational and other measures to prevent corruption in law enforcement bodies, to achieve the best effectiveness of preventive measures, liability, and compensation of corruption caused damage.

Зуб, О. В. Вдосконалення державної політики у сфері запобігання корупції в органах державної влади в Україні : випускна кваліфікаційна робота : 281 «Публічне управління та адміністрування» / О. В. Зуб, В. В. Зуб ; керівник роботи Н. В. Філіпова ; НУ "Чернігівська політехніка", кафедра публічного управління та менеджменту організацій. – Чернігів, 2021. – 92 с.
Актуальність теми дослідження. Цивілізаційно-історичний зміст підтверджує, що корупційні дії супроводжують майже всю історію існування людства. Розвиток корупції з окремих спорадичних симптомів у вигляді хабарів стало складним і багатогранним явищем. Але в цивілізованій та економічно розвинутій країні корупція спорадична. В Україні це систематичне явище, що ґрунтується на низці протиправних дій та дій, спрямованих на отримання неправомірних прибутків та статків. Метою дослідження є соціальні відносини, які виникають у суспільстві при виявленні корупційних злочинів і мають насамперед негативний характер для суспільства. Предметом дослідження є рівень корупції в Україні та боротьба з корупцією. Основною метою кваліфікаційної роботи є визначення рівня корупції та її розвитку та виявлення недоліків у боротьбі з цим явищем. Проте це дослідження має на меті вивчення корупції як негативного явища та розробку напрямів запобігання та протидії корупції.
Relevance of the research topic. The content of civilization and history confirms that acts of corruption accompany almost the entire history of mankind. The development of corruption from individual sporadic symptoms in the form of bribes has become a complex and multifaceted phenomenon. But in a civilized and economically developed country, corruption is sporadic. In Ukraine, this is a systematic phenomenon based on a number of illegal actions and actions aimed at obtaining illegal profits and wealth. The aim of the study is social relations that arise in society in the detection of corruption crimes and are primarily negative in nature for society. The subject of the study is the level of corruption in Ukraine and the fight against corruption. The main purpose of the qualification work is to determine the level of corruption and its development and identify shortcomings in the fight against this phenomenon. However, this study aims to study corruption as a negative phenomenon and to develop ways to prevent and combat corruption.

Корупція в органах влади не тільки має міжнародний вимір, а й є серйозною проблемою світової політики. Не викликає заперечень констатація небезпеки широкого поширення корупції. Протидія корупції є одним з найважливіших завдань не тільки кожної держави, а й усього світового співтовариства. Загальне визнання отримав той факт, що боротьба з корупцією зачіпає інтереси майже всіх держав. У сучасному глобалізованому соціумі боротьба з корупцією породжує цілий комплекс проблем, що вражають всі сфери життя суспільства. Не заперечуючи випадки використання корупції з метою здійснення владної діяльності, можна констатувати, що необхідність міжнародних зусиль для успішного вирішення цих проблем усвідомлюється як вченими і фахівцями з різних галузей, так і громадськими та державними діячами окремих країн. Для підвищення ефективності боротьби з корупцією в органах влади необхідні вироблення і проведення узгодженої антикорупційної політики, яка захищала б суспільство від негативного впливу корупції і захищала права людини і громадянина.

Необхідною умовою розвитку держави є забезпечення її фінансово-економічної безпеки, яка є складовою національної безпеки. Визначення рівня забезпечення фінансово-економічної безпеки країни залежить від здатності протистояти загрозам внутрішнього та зовнішнього характеру, що насамперед впливають на її нормальне функціонування, а саме забезпечення фінансово-економічної безпеки держави, яке здійснюється правоохоронними органами, які виконують свої повноваження у сфері економіки. Аналізуючи ситуацію, яка склалася в Україні на даний час, можна дійти висновку про наявність високого рівня фінансово-економічної злочинності, що показує низький рівень фінансово-економічної безпеки, все це викликано через неспроможність правоохоронних органів проводити розслідування та припиняти правопорушення у сферах економіки й фінансів. Для покращення ситуації необхідно проаналізувати діяльність правоохоронних органів, визначивши їх критерії оцінки ефективності їх діяльності, щоб в подальшому дослідженні виділити найефективніші сторони правоохоронної діяльності та покращити існуючі. Органами на яких покладено забезпечення фінансово-економічної безпеки, відповідно до їх компетенції є: органи прокуратури, органи Національної поліції, підрозділи податкової міліції Державної фіскальної служби України, Служба безпеки України, Національне антикорупційне бюро. Тому у межах забезпечення фінансово-економічної безпеки необхідно визначити особливості оцінки правоохоронних органів, для подальшого розвитку та збереження національної безпеки в цілому. Для вирішення даного питання необхідно звернутися до порядку внутрішнього оцінювання правоохоронних органів, що забезпечують фінансово-економічну безпеку держави.
Необходимым условием развития государства является обеспечение ее финансово-экономической безопасности, которая является составляющей национальной безопасности. Определение уровня обеспечения финансово-экономической безопасности страны зависит от способности противостоять угрозам внутреннего и внешнего характера, прежде всего влияют на ее нормальное функционирование, а именно обеспечение финансово-экономической безопасности государства, которое осуществляется правоохранительными органами, выполняющими свои полномочия в сфере экономики. Анализируя ситуацию, которая сложилась в Украине в настоящее время, можно сделать вывод о наличии высокого уровня финансово-экономической преступности, показывает низкий уровень финансово-экономической безопасности, все это вызвано из-за неспособности правоохранительных органов проводить расследование и пресекать правонарушения в сферах экономики и финансов. Для улучшения ситуации необходимо проанализировать деятельность правоохранительных органов, определив их критерии оценки эффективности их деятельности, чтобы в дальнейшем исследовании выделить наиболее эффективные стороны правоохранительной деятельности и улучшить существующие. Органами на которых возложено обеспечение финансово-экономической безопасности, в соответствии с их компетенцией являются: органы прокуратуры, органы Национальной полиции, подразделения налоговой милиции Государственной фискальной службы Украины, Служба безопасности Украины, Национальное антикоррупционное бюро. Поэтому в рамках обеспечения финансово-экономической безопасности необходимо определить особенности оценки правоохранительных органов, для дальнейшего развития и сохранения национальной безопасности в целом. Для решения данного вопроса необходимо обратиться в повестку внутреннего оценивания правоохранительных органов, обеспечивающих финансово-экономическую безопасность государства.
A prerequisite for the development of the state is to ensure its financial and economic security, which is an integral part of national security. Determining the level of financial and economic security of the country depends on the ability to withstand the threats of internal and external nature, which primarily affect its normal functioning, namely, ensuring the financial and economic security of the state, which is carried out by law enforcement bodies that exercise their powers in the field of economics. Analyzing the current situation in Ukraine, one can conclude that there is a high level of financial and economic crime, which shows a low level of financial and economic security, all due to the inability of law enforcement agencies to investigate and stop offenses in the spheres of economy and finance. In order to improve the situation, it is necessary to analyze the activities of law enforcement agencies, defining their criteria for assessing the effectiveness of their activities, in order to further explore the most effective aspects of law enforcement and improve existing ones. The bodies responsible for providing financial and economic security, according to their competence, are: the Prosecutor's Office, the National Police, the Tax Police Department of the State Fiscal Service of Ukraine, the Security Service of Ukraine, and the National Anti-Corruption Bureau. Therefore, in the framework of providing financial and economic security, it is necessary to determine the specifics of the assessment of law enforcement bodies, for the further development and preservation of national security as a whole. In order to resolve this issue, it is necessary to turn to the internal assessment procedure of law enforcement agencies that provide financial and economic security of the state.

Для ефективного функціонування України як економічно стабільної, незалежної, самостійної держави, функціонування в ній громадянського суспільства необхідне існування надійної системи забезпечення національної безпеки. Ефективна політика забезпечення фінансово-економічної безпеки країни напряму залежить від економічної, соціальної та політичної стабільності країни. Забезпеченням існування надійної системи національної безпеки займаються правоохоронні органи. Правоохоронні органи України, які забезпечують фінансово-економічну стабільність нашої держави здійснюють ні що інше, як захист від постійного тиску протиправних діянь, економічної не стабільності, військових агресій і таке інше, та є засобом за допомогою якого йде боротьба з беззаконням на всіх рівня. Оскільки діяльність правоохоронних органів спрямована на забезпечення правопорядку та захист законності від протиправних посягань на охоронювані законами права та інтереси громадян та країни в цілому, тому безпека її та громадян напряму залежить від ефективності діяльності цих органів. Визначення ефективності діяльності правоохоронних органів є складним процесом, який включає в себе оцінку безлічі факторів діяльності та висвітлення шляхів подолання неефективних аспектів. Якщо оцінка органів не буде проводитися або навпаки проводитиметься не в повній мірі чи неправильно, то безпека громадян та країни не буде забезпечуватися на належному рівні. Таким чином дослідження питання зовнішнього оцінювання ефективності діяльності правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки в Україні, вивчення зарубіжного досвіду, визначення напрямів удосконалення українського законодавства щодо зовнішнього оцінювання ефективності діяльності правоохоронних органів на основі зарубіжного досвіду і становлять актуальність дослідження.
Для эффективного функционирования Украины как экономически стабильной, независимого, самостоятельного государства, функционирование в ней гражданского общества необходимо существование надежной системы обеспечения национальной безопасности. Эффективная политика обеспечения финансово-экономической безопасности страны напрямую зависит от экономической, социальной и политической стабильности страны. Обеспечением существования надежной системы национальной безопасности занимаются правоохранительные органы. Правоохранительные органы Украины, обеспечивающих финансово-экономическую стабильность нашего государства осуществляют ни что иное, как защита от постоянного давления противоправных деяний, экономически стабильности, военных агрессий и т.д., и является средством с помощью которого идет борьба с беззаконием на всех уровня. Поскольку деятельность правоохранительных органов направлена ​​на обеспечение правопорядка и защиту законности от противоправных посягательств на охраняемые законом права и интересы граждан и страны в целом, поэтому безопасность ее и граждан напрямую зависит от эффективности деятельности этих органов. Определение эффективности деятельности правоохранительных органов является сложным процессом, который включает в себя оценку множества факторов деятельности и освещение путей преодоления неэффективных аспектов. Если оценка органов не будет проводиться или наоборот будет проводиться не в полной мере или неправильно, то безопасность граждан и страны не будет обеспечиваться на должном уровне. Таким образом исследование вопроса внешнего оценивания эффективности деятельности правоохранительных органов как субъектов обеспечения финансово-экономической безопасности в Украине, изучение зарубежного опыта, определения направлений совершенствования украинского законодательства относительно внешнего оценивания эффективности деятельности правоохранительных органов на основе зарубежного опыта и составляют актуальность исследования.
For the effective functioning of Ukraine as an economically stable, independent, independent state, the functioning of civil society in it requires the existence of a reliable system of ensuring national security. An effective policy of ensuring the country's financial and economic security depends directly on the country's economic, social and political stability. Ensuring the existence of a reliable system of national security is dealt with by law enforcement agencies. The law enforcement agencies of Ukraine, which ensure the financial and economic stability of our state, carry out nothing other than protection from the constant pressure of illegal acts, economic instability, military aggression, and so forth, and is a means by which the fight against iniquity is at all levels. Since the activities of law enforcement bodies are aimed at ensuring law and order and protecting the law from unlawful encroachments on the rights and interests of citizens and the country as a whole protected by the laws, the security of it and citizens directly depends on the effectiveness of the activities of these bodies. Determining the effectiveness of law enforcement agencies is a complex process, which includes an assessment of the many factors of activity and coverage of ways to overcome ineffective aspects. If the assessment of the authorities is not carried out or vice versa is not carried out in full or in the wrong way, the security of citizens and the country will not be ensured at the proper level. Thus, the study of the issue of external evaluation of the effectiveness of law enforcement bodies as subjects of providing financial and economic security in Ukraine, the study of foreign experience, defining directions for improving Ukrainian legislation on external evaluation of the effectiveness of law enforcement agencies on the basis of foreign experience and make the study relevant.

Маслій І.В. Інституційний механізм протидії криміналізації економіки: кримінологічне дослідження: дис. ... к. ю. н. 12.00.08 / І.В. Маслій; Нац. ун-т "Одеська юридична академія". - 2015. - 228 с.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. – Національний університет «Одеська юридична академія», Одеса, 2015. Дисертація присвячена кримінологічному дослідженню інституційного механізму протидії криміналізації економіки. Розглянуто кримінологічні особливості детермінації економічної злочинності в інституціональному аспекті. Дано кримінологічну та інституційно-правову характеристику економічної злочинності, організованим формам злочинної діяльності та корупційної злочинності у сфері економіки як протиправних соціальних інститутів. Визначено поняття та зміст інституційного механізму протидії криміналізації економіки. Окреслено функції державних спеціалізованих суб’єктів (інституцій) протидії криміналізації економічних відносин в Україні; дано оцінку інституційно-правового забезпечення антикорупційних заходів у механізмі протидії криміналізації економіки; розроблено пропозиції щодо удосконалення правового та інформаційного забезпечення взаємодії та координації діяльності суб’єктів протидії економічній злочинності.
Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.08 – уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право. – Национальный университет «Одесская юридическая академия», Одесса, 2015. Диссертация посвящена криминологическому исследованию институционального механизма противодействия криминализации экономики. Исследованы криминологические особенности детерминации экономической преступности с использованием институциональной методологии; дана криминологическая и институционально-правовая характеристика экономической преступности, а также преступности в финансовом секторе экономики; охарактеризованы организованные формы преступной деятельности и коррупционной преступности в сфере экономики. Криминализация экономики определена как социальный деструктивный процесс, в рамках которого легальные экономические институты приобретают черты теневых и /или криминальных в связи с распространением правонарушений или преступлений экономической направленности, корыстно мотивированных посягательств на законную деятельность субъектов хозяйствования, которые приводят к негативным последствиям в виде материального ущерба. Среднестатистический незначительный удельный вес экономической преступности в общей структуре преступности отражает результаты деятельности правоохранительных органов по выявлению и документированию отдельных преступлений, но не свидетельствует о низком уровне корыстно-хозяйственной преступности. Институциональная природа экономических преступлений и высокий, как правило, социальный статус «беловоротничковых» преступников позволяют путем «отмывания» превращать теневые или криминальные доходы в легальные, что способствует латентности этого вида преступности. Институциональный механизм противодействия криминализации экономики определен как система государственных органов со специальными и общесоциальными функциями, находящихся в организационно-правовом и информационном взаимодействии и координации с целью снижения интенсивности процессов криминализации экономики, ограничения негативного воздействия преступности на финансовую и экономическую безопасность государства. По результатам исследований охарактеризованы функции государственных специализированных субъектов противодействия криминализации экономических отношений в Украине; дана оценка институционально-правового обеспечения антикоррупционных мер противодействия криминализации экономики; разработаны предложения по совершенствованию правового и информационного обеспечения взаимодействия и координации деятельности субъектов противодействия экономической преступности. На основе функционального критерия выделена следующая система органов противодействия криминализации экономики: органы, осуществляющие контрольно-регулятивные функции в сфере экономики; органы, выполняющие охранительную функцию; органы правосудия.Учитывая реформирование органов прокуратуры, а также изменение их функциональной нагрузки, предложено функцию осуществления оперативной координации противодействия экономической преступности возложить на Министерство внутренних дел Украины.
Thesis to obtain the degree of candidate of legal sciences, specialty 12.00.08 – criminal law and criminology; criminal executive law. – National University “Odessa Academy of Law “, Odessa, 2015. The thesis describes the criminological study of the institutional mechanism to counteract criminalization of economy. Criminological peculiarities of economic crime determination from an institutional perspective are considered. The author provides the criminological and institutional legal characteristics of economic crime, organized forms of crime and corruption crimes in economics as types of illegal social institutions; the concept and content of the institutional mechanism to counteract criminalization of economy are defined. Based on the results of the study the author outlines the functions of specialized state subjects (institutions) combating the criminalization of economic relations in Ukraine; the assessment of institutional and legal foundation for anti-corruption actions in the mechanism to counteract criminalization of economy is described; the author suggests ways to improve the legal and informational support of interaction and coordination of activities in combating economic crime.

У дисертації досліджені теоретичні засади механізмів запобігання та протидії корупції в органах місцевої влади. Розкрито й охарактеризовано сутність, зміст, форми та основні детермінанти соцієтального феномену корупції. Проаналізовано світовий досвід та сучасний стан запобігання й протидії корупції в органах місцевої влади України. Здійснено суб’єктний аналіз органів місцевої влади України та виокремлено сім груп суб'єктів корупційних відносин - покривачів корупції-організаторів корупційних мереж; власне корупціонерів-посадовців органів публічної влади; посередників корупційних дій; корупціонадавців; представників силових антикорупційних органів; постраждалих від корупції та мовчазних спостерігачів корупційних відносин. Доведено, що дієва антикорупційна політика в Україні неможлива без послідовних, спланованих і скоординованих системних дій органів публічної влади як на загальнодержавному, так і особливо на місцевому рівнях. Така антикорупційна політика має поєднувати три стратегічні напрямки - стратегію суспільного усвідомлення, стратегію попередження та стратегію невідворотної відплати. Охарактеризовано інституціонально-управлінський, політико-правовий, соціально-економічний, суспільно-громадянський та етично-психологічний механізми запобігання корупції в органах місцевої влади.
В диссертации исследованы теоретические основы механизмов предотвращения и противодействия коррупции в органах власти. Проанализирован мировой опыт и современное состояние предотвращения и противодействия коррупции в органах местной власти Украины. Осуществлен субъектный анализ органов местной власти Украины и выделены семь групп субъектов коррупционных отношений - покрыватели коррупции-организаторы коррупционных сетей; собственно коррупционеры-чиновники органов публичной власти; посредники коррупционных действий; коррупциодатели; представители силовых антикоррупционных органов; пострадавшие от коррупции и молчаливые наблюдатели коррупционных отношений, где первые четыре группы в условиях попустительства и недостаточного общественного контроля, а также безответственности политической власти и правоохранительных органов тяготеют к тотальной коррупционализации системы публичной власти в государстве. Сделан вывод о том, что коррупция как системное явление, требует системных подходов к борьбе с ней, применения новейших механизмов и современного инструментария предотвращения и противодействия коррупционных проявлений в государственно-властных отношениях, в частности, предложенного автором муниципального Антикоррупционного совета, предусматривающего совместные скоординированные системные антикоррупционные действия представителей шести общественных институтов - государственной исполнительной власти; органов местного самоуправления; силовых органов, включая суды; бизнеса; гражданского общества и средств массовой информации как "четвертой ветви власти". Доказано, что действенная антикоррупционная политика в Украине невозможна без последовательных, спланированных и скоординированных системных действий органов публичной власти как на общегосударственном, так и, особенно, на местном уровнях. Такая антикоррупционная политика в программно-целевом измерении должна сочетать три стратегических направления - стратегию общественного осознания непримиримости с коррупцией, стратегию предупреждения коррупционных действий и стратегию неотвратимой расплаты. Выделены структурные элементы антикоррупционной стратегии - механизмы предотвращения коррупции в органах власти: институционально-управленческий, политико-правовой, социально-экономический, общественно-гражданский и морально-психологический с учетом того, что наибольшая эффективность проявляется в случае синергетического сочетания всех этих механизмов в едином комплексном механизме предотвращения и противодействия коррупции, закрепленном в Национальной антикоррупционной стратегии - стержневом инструменте общегосударственной, региональной и местной антикоррупционной политики.
In the thesis the theoretical basis of the mechanisms of preventing and combating corruption in local government were examined. The insights into the fundamental nature, contents, forms and basic societal determinants of the phenomenon of corruption were provided and defined. The international experience and the current state of preventing and combating corruption in local government in Ukraine were analyzed. The subjective analysis of the local authorities in Ukraine was performed and seven groups of subjects of corruption relations were distinguished: accomplices in corruption -organizers of corruption networks; corrupt officials of public authorities as such; intermediaries in corruption; corruptors; representatives of anti-corruption law enforcement agencies; victims of corruption; and silent observers of corrupt relations. The thesis established that the effective anticorruption policy in Ukraine can not be effective without a coherent, planned and coordinated systematic actions of public authorities both on the national and especially on the local levels. Such anti-corruption policy should combine three strategic directions - a strategy of public awareness, a prevention strategy and a strategy of the inevitable responsibility. The institutional administrative, political and legal, socio-economic, socio-civic and ethical and psychological mechanisms of preventing corruption in local authorities were characterized.

Різник Ю. М. Вищий антикорупційний суд в системі суб’єктів запобігання корупції : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 262 "Правоохоронна діяльність" / наук. керівник Н. В. Галіцина. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 103 с.
UA : Кваліфікаційна робота складається зі 103 сторінки, містить 75 джерел використаної інформації. Стрімкий розвиток корупції заважає проведенню важливих реформ сучасного українського суспільства, економічному розвитку нашої держави, формуванню позитивного міжнародного іміджу України. У зв’язку із цим актуалізується проблема системного аналізу формування та розвитку антикорупційних органів України. Крім того, недостатньо вивчена співпраця та розвиток новостворених антикорупційних органів, однак саме антикорупційні органи впливають на розвиток громадянського суспільства та впровадження основних реформ у державі. Водночас, у зв’язку із судовою реформою, яка триває в Україні, судочинство у місцевих та апеляційних судах щодо розгляду кримінальних проваджень, в тому числі пов’язаних із корупцією, не завжди здійснюється в розумні строки. Насамперед, це пов’язано з відсутністю в судах першої та апеляційної інстанцій достатньої кількості суддів для здійснення правосуддя, що впливає на збільшення навантаження на чинних суддів та призводить до затягування з розглядом кримінальних проваджень. Відповідно до судової реформи 2016 року в Україні утворився Вищий антикорупційний суд, який є судом зі всеукраїнською юрисдикцією, що створюється з метою розгляду окремих категорій справ. Метою кваліфікаційної роботи є комплексний аналіз та детальне дослідження Вищого антикорупційного суду в системі суб’єктів запобігання корупції, актуальних проблем антикорупційного законодавства та способів їх вирішення.
EN : Qualifying work consists of 103 pages, contains 75 sources of information used. The rapid development of corruption hinders the implementation of important reforms of modern Ukrainian society, the economic development of our state, the formation of a positive international image of Ukraine. In this regard, the problem of systematic analysis of the formation and development of anti-corruption bodies of Ukraine is relevant. In addition, cooperation and development of newly established anti-corruption bodies are insufficiently studied, but it is anti-corruption bodies that influence the development of civil society and the implementation of major reforms in the country. At the same time, due to the ongoing judicial reform in Ukraine, the proceedings in local and appellate courts for criminal proceedings, including those related to corruption, are not always carried out within a reasonable time. First of all, this is due to the lack of a sufficient number of judges in the courts of first and appellate instances to administer justice, which increases the burden on current judges and leads to delays in the consideration of criminal proceedings. In accordance with the judicial reform of 2016, the Supreme Anti-Corruption Court was established in Ukraine, which is a court with all-Ukrainian jurisdiction, which is created to consider certain categories of cases. The aim of the thesis is a conceptual analysis and detailed study of the Supreme Anti-Corruption Court in the system of subjects of corruption prevention, current problems of anti-corruption legislation and ways to solve them. The object of study of this work is public relations in the field of prevention of corruption.

Болюта А. Ю. Правове регулювання протидії корупції в діяльності правоохоронних органів в умовах євроінтеграції : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 081 "Право" / наук. керівник І. В. Пелех. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 129 с.
UA : Кваліфікаційна робота складається зі 129 сторінок, містить 75 джерел використаної інформації. З давніх часів корупція була одним з найрозповсюдженіших та найшкідливіших соціальних дефектів. Окрім завдання шкоди нормальному процесу управління публічними справами, корупція виступає серйозною загрозою приватній сфері у зв’язку зі підривом авторитету держави, низьким рівнем довіри громадян до публічних органів влади, що у свою чергу заважає будівництву і розвитку стійких економічно-соціальних відносин. Прояви корупції у правоохоронних органах завдають особливої шкоди суспільному ладу, бо окрім підриву довіри громадян до правоохоронної системи, такі корупційні прояви негативно впливають на результати боротьби зі злочинністю, сприяють уникненню злочинців від справедливого покарання. Створення спеціалізованих антикорупційних органів стало реальним кроком у протидії корупції у правоохоронних інституціях, однак відсутність дієвої системи попередження корупційних правопорушень, їх висока латентність, а також відсутність ефективних механізмів запобігання корупційним проявам свідчить про необхідність розробки нової комплексної програми протидії корупції у правоохоронних органах. Підхід до протидії корупції у правоохоронних органахмає бути міждисциплінарним та багатоелементним. У кваліфікаційній роботі запропоновано три етапи протидії корупції у правоохоронних органах України в умовах євроінтеграції. Об’єктом кваліфікаційної роботиє суспільні відносини в сфері правового регулювання протидії корупції в діяльності правоохоронних органів в умовах євроінтеграції.Предметом дослідження є інститут протидії корупції в правоохоронних органах України та європейський досвід протидії корупції у органах, головною метою діяльності яких є забезпечення правопорядку. Мета роботи полягає у тому щоб під час комплексного аналізу законодавства України та практики його застосування, міжнародного та європейського досвіду визначити публічно-правовий механізм протидії корупції у правоохоронних органах, його поняття, зміст та ознаки, а також виробити пропозиції щодо удосконалення такого механізму.
EN : Qualification work consists of 129 pages, contains 75 sources of information used. Corruption has long been one of the most common and harmful social defects. In addition to harming the normal management of public affairs, corruption poses a serious threat to the private sector due to undermining the authority of the state, low levels of public confidence in public authorities, which in turn hinders the construction and development of sustainable economic and social relations. Manifestations of corruption in law enforcement agencies cause special damage to the public order, because in addition to undermining public confidence in the law enforcement system, such corruption negatively affects the results of the fight against crime, helps to avoid criminals from fair punishment. The creation of specialized anti-corruption bodies was a real step in combating corruption in law enforcement institutions, but the lack of an effective system for preventing corruption offenses, their high latency, and lack of effective mechanisms to prevent corruption indicate the need to develop a new comprehensive anti-corruption program.The approach to combating corruption in law enforcement agencies should be interdisciplinary and multi-element. The qualification work proposes three stages of combating corruption in law enforcement agencies of Ukraine in the context of European integration. The object of the qualification work is public relations in the field of legal regulation of anti-corruption in the activities of law enforcement agencies in the context of European integration.The subject of the study is the Institute for Combating Corruption in Law Enforcement Bodies of Ukraine and the European experience in combating corruption in bodies whose main purpose is to ensure law and order.The purpose of the work is to determine the public law mechanism for combating corruption in law enforcement agencies, its concept, content and features, as well as to make proposals for improving such a mechanism during a comprehensive analysis of Ukrainian legislation and practice of its application, international and European experience.

Вандін Є.В. Організаційно-правові засади діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України : дис. … канд. юрид. наук ; 12.00.10 / Вандін Євген Валерійович. – Одеса, 2017. – 205 с.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.10 – судоустрій; прокуратура та адвокатура. – Національний університет «Одеська юридична академія», Одеса, 2017. У роботі на основі аналізу чинного законодавства України та узагальнення практики його застосування досліджено правовий статус Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України як підрозділу Генеральної прокуратури України, визначено її місце в системі протидії і подолання корупції в органах публічної влади. Розглянуто особливості функціонування Спеціалізованої антикорупційної прокуратури в системі державних органів України і підсистеми органів прокуратури на чолі з Генеральною прокуратурою України. Здійснено дослідження проблем добору кадрів до складу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, засоби забезпечення її незалежності при виконанні функцій процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення у справах, які є предметом судового розгляду. Проаналізовано організаційні засади діяльності зазначеної прокуратури, її взаємодії з іншими державними органами, що здійснюють боротьбу з корупцією, та суб’єктами громадського суспільства, а також міжнародними організаціями. Внесено пропозиції з удосконалення законодавства про боротьбу з корупцією і статусу Національної антикорупційної прокуратури.
Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.10 – судоустройство; прокуратура и адвокатура. – Национальный университет «Одесская юридическая академия», Одесса, 2017. В диссертации на основе анализа теоретико-правовых основ, действующего законодательства Украины, зарубежного опыта и обобщения практики его реализации определены организационно-правовые основы деятельности Специализированной антикоррупционной прокуратуры, разработаны предложения по совершенствованию нормативных основ и практики правоприменительной деятельности в этой сфере. Сделан вывод, что для современного правового регулирования антикоррупционной деятельности в Украине характерен массивный и одновременно несистемный процесс принятия законов и поэтапное внедрение их в действие в соответствии с международными стандартами и современными украинскими условиями. Обоснована необходимость внесения изменений и дополнений в Основы государственной антикоррупционной политики в Украине (Антикоррупционной стратегии) на 2014–2017 годы, Государственную программу по реализации основ антикоррупционной стратегии на 2015–2017 годы; статью 1 Закона Украины «О предотвращении коррупции», ст.ст. 15, 27, п. 3-1 раздела XIII Закона Украины «О прокуратуре», главу 13-А Кодекса Украины об административных правонарушениях, ст. 216 Уголовного процессуального кодекса Украины, Кодекс профессиональной этики и поведения работников прокуратуры и другие акты с целью решения конкретных организационных и процедурных проблем их применения. Моделирование технологий кадрового обеспечения антикоррупционной прокуратуры позволило систематизировать основные положения укомплектования этого органа кадрами и предложить новые положения конкурсного отбора персонала на основе открытости, совершенствования положений относительно предыдущего стажа работы в органах прокуратуры для допуска к конкурсу, минимизации политической составляющей конкурса. Использование практики зарубежных государств в деятельности специализированных антикоррупционных институтов являются важным фактором поиска оптимальной украинской модели деятельности Специализированной антикоррупционной прокуратуры. По результатам исследования подготовлены предложения по внедрению зарубежного опыта в деятельность Национальной антикоррупционной прокуратуры: совершенствованию межотраслевой государственной институции по координации предотвращения коррупции на примере США; децентрализации антикоррупционной деятельности полиции и прокуратуры на примере Германии; процедуры урегулирования независимости антикоррупционной прокуратуры от общей прокуратуры на примере Хорватии; инновационные инструменты противодействия коррупции с участием транснациональных бизнес-корпораций на примере Австралии; механизмы определения эффективности деятельности и преодоления организационных рисков на примере Бразилии, Испании и Румынии.
Thesis gaining a scientific degree of a candidate of jurisprudence in specialty 12.00.10 – Judicial system; public prosecution and the Bar. – National University «Odessa Academy of Law», Odessa, 2017. The thesis is based on the analysis of theoretical and legal bases, international experience, the current legislation of Ukraine and the generalization of the practice of its realization are defined organizational and legal bases of activity of a specialized anti-corruption prosecutors, developed proposals to improve the regulatory framework and enforcement practices in this area. In order to generalize the theoretical foundations of the anti-corruption prosecutors have been developed author’s definition of «anti‑corruption prosecutor’s office of Ukraine», «activities of anti‑corruption prosecutors», «supervision of anticorruption prosecutor’s office», «anti‑corruption prosecutors interaction with other subjects of the prevention of corruption» and developed methodological foundations of anti-corruption supervision of Special Anti‑Corruption Prosecutor’s Office. The prerequisites for the formation of the institutional and legal settlement of authorized anti-corruption bodies became the author systematization of the determinants of the current state of corruption in Ukraine. In the thesis the necessity of introducing amendments to the current anti-corruption legislation