Добірка наукової літератури з теми "Антагоніст кальцію"

В огляді наведені результати аналізу літературних джерел щодо можливостей терапевтичної корекції ремоделювання сонних артерій у хворих на артеріальну гіпертензію. Викладені дані як клінічних, так і проспективних багатоцентрових рандомізованих досліджень про вплив гіполіпідемічної та антигіпертензивної терапії на товщину комплексу інтима-медіа та розвиток атеросклерозу каротидних судин. Показано, що найбільші антиремоделюючі властивості мають статини останнього покоління, антагоністи кальцію пролонгованої дії, інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту та блокатори рецепторів ангіотензину ІІ типу.

Мета роботи. Експериментальне вивчення на ток-сичній кальцій-дефіцитній моделі антиоксидантгих властивостей гелю для ротової порожнини «Фіал-ка».Матеріали та методи дослідження. Експерименти виконані на білих лабораторних щурах масою 160-180 г, яких утримували на стандартному раціоні. Експе-риментальне моделювання патології пародонту у піддослідних тварин на фоні токсичного кальцій-дефіцитного стану проводили за наступною схемою:- тваринам щоденно із питною водою давали розчин ЕДТА (2%) і три рази на тиждень вводили per os пре-парат «Варфарин Орион» фірми Орион Корпорейшн, Фінляндія (антагоніст вітаміну К) в дозі 5 мг/кг (у перерахунку на діючу речовину варфарин натрію – 0,01 мг/кг ) на протязі 30 діб. Було сформовано 4 гру-пи : 1 група – інтактні тварини (8 особин); 2 група – «модель» (8 особин); 3 група – «модель»+ починаючи з 7 доби щоденне, протягом 3 тижнів, нанесення на ясна гелю «Плацебо» (8 особин); 4 група – «мо-дель»+починаючи з 7 доби щоденне, протягом 3 ти-жнів, нанесення на ясна гелю «Фіалка» (8 особин). Тварин виводили з експерименту та досліджували рі-вень маркерів запалення – активність системи анти-оксидантного захисту: вміст малонового діальдегіду активність глутатіонпероксидази, глутатіонредук-тази, глюкозо-6-фосфатдегідрогенази , супероксид-дисмутази та каталази , дієнову кон'югацію.Висновок. Застосована модель пародонтиту при су-місному введені препарату «Варфарин» та 2 % роз-чину ЕДТА викликала у тварин запальнi процеси у кровi та в тканинах пародонту, що підтверджуєть-ся змiнами системи про- і антиоксидантного захис-ту.Застосування гелю «Плацебо» не виявило достовірних позитивних ефектів по відношенню до тварин 2-ї групи. Застосування гелю для порожнини рота «Фіа-лка», показало достовірні позитивні загальнi та ло-кальні ефекти безпосередньо в тканинах пародонту, що виражалися у стабілізації показників системи антирадикального захисту.

Данная статья является обзором литературы о преимуществах комбинированной антигипертензивной терапии как стартовой. Разъясняется понятие рациональной комбинации. Детально рассматриваются вопросы о том, является ли комбинация ингибитора ангиотензинпревращающего фермента (АПФ) с диуретиком или антагонистом кальция рациональной и какие диуретики, антагонисты кальция лучше использовать в комбинации с ингибиторами АПФ для длительной антигипертензивной терапии.

Данная статья представляет собой первую часть обзора литературы по использованию антагонистов кальция в лечении артериальной гипертензии. Рассмотрены вопросы об истории создания, классификации, механизмах действия, эффективности снижения артериального давления и побочных реакциях. Сделан вывод о том, что дигидропиридиновые антагонисты кальция не отличаются от других классов антигипертензивных препаратов по эффективности и безопасности, а в некоторых ситуациях имеют преимущества.

Глутаматные рецепторы широко представлены в центральной нервной системе и на периферии, что определяет их участие в центральной и периферической ноцицепции. В частности, NMDA-рецепторы локализованы в области дермоэпидермального соединения кожи. На иннервирующих кожу немиелинизированных нервных волокнах находятся TRPV1-рецепторы, способные функционально взаимодействовать с NMDA-рецепторами в каскадах кальций/кальмодулин-зависимой протеинкиназы типа II и протеинкиназы С. В данной работе оценено влияние неконкурентных антагонистов NMDA-рецепторов на периферическую сенситизацию кожи, вызванную подкожной инъекцией агониста TRPV1-рецепторов капсаицина, при разных способах введения. Установлено, что и высокоаффинный антагонист NMDA-рецепторов MK-801, и низкоаффинный антагонист NMDA-рецепторов гимантан снижают длительность реакции мышей на подкожную инъекцию раствора капсаицина в область плюсны при накожной аппликации, системном (внутрибрюшинном для гимантана и подкожном для МК-801) и подкожном интраплантарном введении.

С помощью гисто- и иммуноцитохимического методов, а также флуоресцентной и конфокальной лазерной сканирующей микроскопии изучена локализация пептидергических нейронов и мышечных волокон мускулатуры тела у планарий Girardia tigrina и Polycelis tenuis. Продемонстрировано тесное пространственное взаиморасположение FMRF-иммунопозитивных нервных волокон и миофиламентов. Такая локализация периферических нервных волокон может указывать на важную роль FMRF-подобных пептидов в осуществлении мышечной функции. Физиологическое исследование с использованием изолированных мышечных клеток планарий Procerodes littoralis подтвердило индуцирующее влияние специфических природных FMRF-подобных нейропептидов - GYIRF и YIRF - на мышечное сокращение у планарий. Установлено, что дигидропиридиновые блокаторы кальциевых каналов - никардипин, нитрендипин и нифедипин, а также антагонист кальциевых каналов эндоплазматического ретикулума рианодин - подавляли пептид-индуцированное сокращение мышечных клеток. Блокаторы обратного захвата ионов кальция - тапсигаргин и циклопиазоновая кислота - уменьшали число пептид-индуцированных мышечных ответов. Данные свидетельствуют, что мышечное сокращение, вызванное FMRF-подобными пептидами, было зависимым как от внеклеточного, так и от внутриклеточного источника ионов кальция. Результаты могут указывать на наличие разнообразных рецепторов и ионных каналов, опосредующих мышечное сокращение у плоских червей.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. – Харківський національний медичний університет МОЗ Україні, Харків, 2011. Дисертацію присвячено вивченню впливу гіпертензивного типу ортостатичних реакцій артеріального тиску на перебіг та ефективность лікування артеріальної гіпертензії при різних типах терапії. Визначено частотне розподілення гіпертензивного типу ортостатичних реакцій артеріального тиску у здорових осіб молодого та похилого віку, а також у пацієнтів з артеріальною гіпертензією. Також визначені вікові особливості розподілу гіпертензивних ортостатичних реакцій артеріального тиску. З віком частота гіпертензивного типу ортостатичних реакції артеріального тиску знижується. Статеві відмінності в частоті ортостатичних реакцій систолічного та діастолічного артеріального тиску здорових незалежно від віку відсутні. У жінок пацієнтів з артеріальною гіпертензією переважає гіпертензивний тип ортостатичних реакцій як систолічного та і діастолічного артеріального тиску. Встановлено, що частота гіпертензивних ортостатичних реакцій систолічного артеріального тиску при терапії антагоністом кальцію, β-адреноблокатором та інгібітором ангіотензин перетворюючого ферменту знижувалася на 27%, 29% та 13% відповідно. Частота гіпертензивних ортостатичних реакцій діастолічного артеріального тиску при терапії антагоністом кальцію, β-адреноблокатором та інгібітором ангіотензин перетворюючого ферменту знижувалася на 20%, 34% та 32% відповідно. Виявлено, що показники якості життя збільшилися у всіх групах і підгрупах, в основному за рахунок збільшення індексу здоров'я. В той же час в підгрупі з гіпертензивною ортостатичною реакцією індекс якості життя перевищив значення індексу якості життя підгрупи з ізотензивною. Всі препарати підвищують показники якості життя, більшою мірою інгібітор ангіотензин перетворюючого ферменту, менше антагоніст кальцію і β-адреноблокатор у найменшій мірі, незалежно від підгрупи пацієнтів. В той же час в підгрупі з гіпертензивною ортостатичною реакцією артеріального тиску ступінь підвищення цих показників нижчий, ніж з ізотензивною незалежно від терапії. Найбільш сприятливими для перебігу артеріальної гіпертензії є некваліфіковані гіпертензивні ортостатичні реакції систолічного та діастолічного артеріального тиску, при яких частота смерті, інсульту та інфаркту міокарду менша, ніж при ізотензивних і кваліфікованих гіпертензивних ортостатичних реакціях систолічного та діастолічного артеріального тиску. Сприятливіший перебіг у групі терапії інгібіторами ангіотензин перетворюючого ферменту, проміжне, – антагоністами кальцію, і менш сприятливе – β-адреноблокаторами Встановлено, що у терапії артеріальної гіпертензії необхідно контролювати ортостатичні реакції систолічного та діастолічного артеріального тиску так, щоб вони знаходилися у діапазоні некваліфікованих гіпертензивних ортостатичних реакціях систолічного та діастолічного артеріального тиску.