Добірка наукової літератури з теми "Аналіз структурно-логічної схеми"

Лов’янова І. В., Бобилєв Д. Є. Система професійно спрямованих умінь студентів при навчанні функціонального аналізу. У статті на основі зіставлення, порівняння, узагальнення наукової інформації та за результатами аналізу структурно-логічної схеми та змісту пропедевтичного курсу функціонального аналізу виокремлено професійно спрямовані вміння, які доцільно формувати в цьому курсі. Розглядаються основні вимоги щодо організації навчанняфункціонального аналізу майбутніми вчителями математики на основі упровадження методичної системи професійно спрямованого навчання, яка сприяє формуванню у студентів професійно орієнтованих умінь.

Ефективне функціонування мобільних підрозділів Державної прикордонної служби України, а саме здатність захищати та надійно охороняти державний кордон, у тому числі і від проявів міжнародної організованої злочинності, у вигляді нелегальної міграції, контрабанди товарів, наркотиків, зброї, торгівлі людьми, потребує теоретичного обґрунтування їх діяльності та на цій основі розробки моделі, методики раціонального використання мобільних підрозділів по всій лінії державного кордону та на лінії розмежування. У статті досліджується питання аналізу завдань мобільних підрозділів Державної прикордонної служби України визначених нормативно-правовими актами, що регламентують їх діяльність. Проаналізовано порядок використання мобільних підрозділів Державної прикордонної служби України. Визначено завдання мобільних підрозділів Державної прикордонної служби України. Проведено систематизацію досвіду та обґрунтування необхідності застосування мобільних підрозділів Державної прикордонної служби України. Так проаналізувавши комплекс задач, що покладаються на мобільні сили Державної прикордонної служби України, у статті представлено варіант структурно-логічної схеми нормативно-правового обґрунтування відповідних завдань, які покладаються на мобільні прикордонні підрозділи. Запропонована структурно-логічна схема відображає відповідність визначених законодавством України завдань до мобільних підрозділів Державної прикордонної служби України. Наведено нормативно-правове обґрунтування завдань, які покладаються на мобільні прикордонні підрозділи. Виявлено об’єктивну необхідність у введенні нового завдання щодо реалізації «повітряного моніторингу обстановки на державному кордоні (в районі дій)».

Енергія біомаси є однією із найперспективніших галузей відновлювальної енергетики передусім через можли- вість швидкого нарощування обсягів виробництва сировини. Створення нових насаджень енергетичних культур потребує відповідних технічних засобів. А для енергетичної верби чи тополі слід також ураховувати особливості садивного матеріалу, яким є здерев’янілі живці довжиною 20-25 см і діаметром 6-16 мм. Відомі машини для садіння живців енергетичних культур характеризуються малою продуктивністю внаслідок обмеження швидкості ручного закладання живців у садильний апарат. Тому створення механізмів для автоматизованого закладання живців у садильні апарати є актуальним науковим і виробничим завданням. Дослідження ґрунтується на аналізі відомих конструкцій автоматів садіння, що використовуються під час садіння розсади і саджанців для лісу. Під час роботи використовувалися методи структурно-факторного аналізу щодо будови механізмів; виділялись особливості робочих процесів, які відбуваються на кожному з етапів загального технологічного процесу переміщення живців від технологічної ємкості до місця садіння. Проаналізувавши відомі технічні рішення про садіння лісу, розсади, горшкових матеріалів і живців енергетичних культур, відмічено, що найбільш проблемною є позиція, що відповідає за подачу живців від ємкостей із розсадою до місця садіння. У сучасних машинах для садіння енергетичної верби цей процес виконується винятково вручну. Інформаційно-логічні пошуки призвели до синтезування структурно-логічної схеми технологічного процесу автоматизованого садіння. Згідно із цією схемою, основними операціями, які необхідно реалізувати в автоматі садіння, є звуження потоку живців, поштучний відбір, орієнтування і транспортування садивного матеріалу до місця садіння. Виокремлено перспективні способи автоматизації садіння живців енергетичних культур і можливі проблеми на шляху до їх реалізації.

У статті розглянуто окремі аспекти поняттєво-категоріального апарату цифрової компетентності та професійно-педагогічного підприємництва. Проведено аналіз теоретичних праць вітчизняних та зарубіжних фахівців, який свідчить, що у контексті дослідження цих понять існує однозначний взаємозв’язок. Результатом науково-теоретичних пошуків авторів у площині формування професійно-педагогічного підприємництва педагогів стало створення структурно-логічної схеми формування професійно-педагогічного підприємництва, яка підтвердила актуальність і взаємозв’язок рівня цифрової компетентності педагогів з підприємництвом.