Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Аналіз опрацьованих даних.
Статті в журналах з теми "Аналіз опрацьованих даних"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-25 статей у журналах для дослідження на тему "Аналіз опрацьованих даних".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
БЕРЕЗЮК, Віктор, Олена ЗАБОЛОТНА та Олександр САМОЙЛЕНКО. "ПРОФІЛЮВАННЯ РИЗИКУ ЗАНЕСЕННЯ ТА ПОШИРЕННЯ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ КОРОНОВІРУСНОЇ ІНФЕКЦІЇ COVID-19 В ПУНКТАХ ПРОПУСКУ ЧЕРЕЗ ДЕРЖАВНИЙ КОРДОН". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 83, № 2 (21 лютого 2021): 41–57. http://dx.doi.org/10.32453/3.v83i2.557.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено аналіз ефективності застосування загальнодержавного профілю ризику щодо запобігання занесення та поширення на території України гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19. Проведено уточнення інформації про загрозу та індикатори ризику до діючого профілю ризику у відповідності до останніх трендів та тенденцій поширення інфекції.
На практиці термін «профіль» означає особливий продукт аналізу, який узагальнює відомості та створює загальний шаблон всіх важливих характеристик злочину, правопорушення або особливої групи осіб, що несе загрозу.
Мета створення профілю полягає в підготовці та інформуванні прикордонників про ймовірні шаблони поведінки злочинців, торговців людьми, мігруючих контрабандистів, а також про можливі методи їхніх дій, як індивідуально, так і в діючих групах.
Профілі ризику використовуються для характеристики злочинців, правопорушників та осіб, що несуть загрозу, шляхом збору та аналізу великого обсягу даних, що стосуються конкретних правопорушень або типів злочинців, та зіставлення цих даних з відомостями, відомими про конкретного злочинця, правопорушника. Так, для складання картини тенденцій поведінки дорослих учасників злочину може бути проаналізовано певну кількість справ, пов’язаних із злочинцями, що нелегально перевозять дітей в Європу авіатранспортом під виглядом родичів.
Крім того, профілювання має переваги порівняно зі звичайними перевірками, що проводяться виключно з використанням діючих технологій.
Профілювання більше концентрується на ідентифікації осіб, які можуть становити загрозу, ніж на безпосередньому виявленні самих об'єктів.
Воно потребує менше часу, ніж перевірка всіх пасажирів; є економічно ефективнішим і може застосовуватися за будь-яких обстави без втручання в повсякденну діяльність. Опитування й аналіз характеру роблять процес непередбачуваним для людини з поганими намірами.
Крім того, профілі ризику можуть використовуватися для опису шаблонів не лише злочинців та правопорушників, а й осіб, що несвідомо несуть загрозу, потрапляючи в Україну через пункти пропуску, шляхом аналізу інформаційних тенденцій, які можливо виявити зі стійкого зв’язку з типом таких осіб. Мова йде про осіб, що є потенційними носіями та поширювачами вірусних інфекцій, особливо коронавірусної інфекції COVID-19.
Так, певну кількість осіб, в яких було підтверджено наявність вірусної інфекції (симптомів, ознак) під час перетинання державного кордону, може бути проаналізовано для складання профілю про методи та типові ознаки їх виявлення:
подібним чином складання профілів, як метод, можна застосовувати до країн, угруповань, етнічних груп, маршрутів, способів подорожі, тощо;
профіль може бути складено тільки шляхом ретельного аналізу великого обсягу даних, наскільки це можливо; чим менше буде обсяг опрацьованих даних, тим меншою буде надійність будь-якого можливого опису тенденції.
2
ТИМОШЕНКО, Юрій, та Дмитро КИСЛЕНКО. "ПРАВООХОРОННА СИСТЕМА В ЕПОХУ ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Юридичні науки 59, № 1 (23 лютого 2022): 40–45. http://dx.doi.org/10.32689/2522-4603.2020.1.6.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті доводиться, що в Україні наразі відбувається стрімкий розвиток суспільства, «оцифровуються» усі сфери життя. При цьому не за усіма змінами встигають правоохоронні органи. Цифрова реальність пов’язана із появою нових форм злочинності – кіберзлочинів, інформаційного шахрайства, великою кількістю кібернетичних атак на різні підприємства та установи, в тому числі, і державні бази даних. Такі загрози потребують вироблення нових форм протидії, трансформації системи правоохоронних органів, їх «осучаснення». Безумовно, розвиток інформаційних технологій, діджиталізація вимагає закріплення нових форм та методів здійснення правоохоронними органами своїх функцій. Щодо конкретних проявів діджиталізації правоохоронної системи, у статті нами визначаються наступні: 1) Національне антикорупційне бюро України, Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Вищий антикорупційний суд розпочали впровадження у свою діяльність системи електронного кримінального провадження eCase MS; 2) затвердження Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему досудового розслідування «іКейс» з метою автоматизації процесів досудового розслідування, включаючи створення, збирання, зберігання, пошук, оброблення і передачу матеріалів та інформації (відомостей) у кримінальному провадженні, а також процесів, які забезпечують організаційні, управлінські, аналітичні, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів; 3) використання правоохоронними органами програми «Безпечне місто» з метою виявлення та розслідування злочинів, вчасне реагування пожежної, рятувальної, медичної, дорожньої й інших комунальних та державних служб, припинення і ліквідацію кризових ситуацій криміногенного, терористичного, природного й техногенного характеру тощо; 4) запровадження проєкту Smart City – інформаційно-аналітична програма нового покоління, що здійснює розпізнавання потенційних небезпек, аналіз ситуації в реальному часі та передачу вже опрацьованих даних про виявлені загрози терористичного, кримінального та іншого характеру.
3
Шабрацький, С. В., та В. І. Шабрацький. "Застосування самоусмоктувальних мішалок при сульфуванні вуглеводнів". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 1(265) (16 березня 2021): 182–87. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-265-1-182-187.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведені результати дослідження роботи технологічної схеми сульфування алкилбензолів газоподібним сірчаним ангідридом. На підставі аналізу роботи установки та опрацьованих літературних даних розроблені сульфуратори об’ємного типу для отримання сульфонолу НП-3. Отримані результати експериментальних досліджень, дозволяють змоделювати промислову установку для газорідинних процесів, зокрема для процесу сульфування. Зроблена спроба довести, що використання апаратів з барботерами, для вводу газового реагенту для екзотермічної реакції сульфування в системі газ-рідина є ресурсновитратним та громіздким в апаратурному оформленні.
4
Demkovych, A. E., M. O. Dmitriev, S. S. Polishchuk та M. M. Yakymchuk. "Сучасні методи лікування перімплантиту". Clinical Dentistry, № 1 (1 липня 2020): 43–51. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2020.1.11220.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті викладено сучасні дані щодо лікування периімплантиту, що ставить під загрозу результат реставрації з опорою на імплантати. Тому вивчення різноманітних методів лікування периімплантиту є актуальною медико-соціальною проблемою сучасного суспільства.
Мета дослідження – на основі аналізу даних літератури визначити найбільш значущі способи корекції периімплантиту та провести їх систематизацію.
Матеріали і методи. У дослідженні було використано методи структурно-логічного, бібліосемантичного та аналітичного аналізів літературних джерел.
Результати досліджень та їх обговорення. У статті проаналізовано та опрацьовано джерела науково-медичної інформації, що стосуються лікування периімплантиту.
Висновки. Способи корекції периімплантиту поділяються на нехірургічні та власне хірургічні. Перед хірургічним потрібно провести нехірургічне лікування, що базується в основному на проведенні періодичних курсів професійної гігієни і використанні місцевої антибактеріальної терапії засобами, що містять хлоргексидин або антибіотики. Перспективними методами корекції периімплантиту є використання лазера та піскоструменевого оброблення.
5
Demkovych, A. Ye, M. M. Yakymchuk та A. S. Sverstiuk. "Етіологічні фактори ризику виникнення периімплантиту". Clinical Dentistry, № 2 (23 вересня 2020): 62–69. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2020.2.11401.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. У статті викладено сучасні дані щодо етіологічних факторів ризику виникнення периімплантиту, який ставить під загрозу результат реставрації з опорою на імплантати. Тому вивчення етіологічних факторів ризику виникнення периімплантиту є актуальною медико-соціальною проблемою сучасного суспільства.
Мета дослідження – на основі аналізу літературних даних визначити найбільш значущі етіологічні фактори ризику виникнення периімплантиту.
Матеріали і методи. У дослідженні було використано методи структурно-логічного, бібліосемантичного та аналітичного аналізів літературних джерел.
Результати досліджень та їх обговорення. У статті проаналізовано та опрацьовано джерела науково-медичної інформації, що стосуються етіологічних факторів ризику виникнення периімплантиту.
Висновки. У розвитку периімплантиту провідну роль відіграє багато етіологічних чинників та факторів ризику, що у своїй сукупності сприяє розвитку запальної реакції організму на встановлення імплантату. Одну із ключових ролей відіграють мікроорганізми ротової порожнини, які утворюють колонії на поверхні імплантату після його встановлення, а пародонтальні кишені слугують резервуаром патогенних бактерій.
6
Дроздовська, С., О. Гуренко та Ю. Порадун. "Скелетні м’язи як ендокринний регулятор розвитку метаболічного синдрому". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 2 (20 грудня 2021): 13–22. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2021.2.13-22.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. Метаболічний синдром – поєднання порушень обміну речовин, що виникають на тлі ожиріння, інсулінорезистентності, артеріальної гіпертензії, дисліпідемії та супроводжуються порушенням ліпідного, пуринового та вуглеводного обміну. Огляд присвячений міокіну IL-6, його регуляції за допомогою фізичних вправ та ролі у формуванні метаболічного синдрому. Мета. Проаналізувати роль скелетних м’язів як ендокринного фактора регуляції метаболічного синдрому. Методи. Системний та порівняльний аналіз, аналіз наукової літератури, контент-аналіз і метод систематизації отриманої інформації. Було опрацьовано відомості наукової літератури в таких базах даних: Web of Science, Scopus, PubMed, Google, Scholar, Medline. Результати. В роботі детально вивчено та проаналізовано роль цитокіну рецептора gp130 інтерлейкіну-6 (IL-6), що тісно пов’язаний з хронічними запальними станами як основними компонентами метаболічного синдрому. При гіподинамії відзначається високий вміст IL-6 у плазмі, в той час як постійні тренування знижують цей показник, збільшуючи лише рівень внутрішньом’язової фракції цитокіну. Таким чином, гіподинамія призводить до розвитку інсулінорезистентності та визначає IL-6 гормоном, що опосередковує перехресну взаємодію між чутливими до інсуліну тканинами й острівцями підшлункової залози через GLP-1 та впливає на зниження середніх значень TNF-α, IL-2, IL-4, IL-6, CRP у сироватці через збільшення внутрішньом’язової концентрації під час виконання фізичних навантажень. Незважаючи на численні публікації та інтерес до вказаної проблематики, на сьогодні чітко не визначені основні рекомендації щодо спрямованості та інтенсивності фізичної активності для пацієнтів з метаболічним синдромом. Даний огляд присвячений міокіну IL-6, його регуляції за допомогою фізичних вправ та сигнальним шляхам у скелетних м’язах, а також ролі у формуванні метаболічного синдрому.
Ключові слова: метаболічний синдром, міокіни, інтерлейкін-6, інсулінорезистентність, руховаактивність.
7
Пелехан, Б. Л., М. М. Рожко та Л. І. Пелехан. "ПОШИРЕНІСТЬ ПОТРЕБИ ОРТОПЕДИЧНОГО ЛІКУВАННЯ ПОВНОЇ ВІДСУТНОСТІ ЗУБІВ У ЖИТЕЛІВ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ У ПЕРІОД 2016–2020 РОКІВ". Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 115, № 2 (22 вересня 2021): 78–84. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2021-40-2.15.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження – на основі статистичних даних прослідкувати тенденцію поширеності потреби ортопедичного лікування повної відсутності зубів у мешканців Івано-Франківської області у період 2016–2020 років. Методи дослідження. Для реалізації мети дослі- дження нами проведено збір та аналіз офіційних статистичних даних щодо кількості пацієнтів, які звернулися по стоматологічну допомогу із потре- бою ортопедичного лікування повної відсутності зубів у лікувальні заклади Івано-Франківської області у період 2016–2020 років. Для визначення поширеності захворювання серед меш- канців Івано-Франківської області нами опрацьовані офіційні статистичні дані, надані Головним управлін- ням статистики в Івано-Франківській області, щодо розподілу постійного населення (18 років і старше), вікового та статевого складу населення Івано-Фран- ківської області у період 2016–2020 років. Наукова новизна. Вперше проведений збір та аналіз даних щодо поширеності повної відсутності зубів у мешканців Івано-Франківської області. На основі статистичних даних кількості пацієнтів, які зверну- лися у лікувальні заклади Івано-Франківської області з метою ортопедичного лікування повної відсутності зубів та чисельності населення області встановлено тенденцію розвитку патології мешканців Прикар- паття у період 2016–2020 років. Висновки. На основі статистичних даних зафік- совано тенденцію до росту поширеності потреби ортопедичного лікування повної відсутності зубів у мешканців Івано-Франківської області. Починаючи із 2016 року і до 2019 року спостерігався ріст кількості хворих із встановленим діагнозом «повна втрата зубів». 2020 рік став винятком – ймовірно зважаючи на карантинні обмеження. Встановлено перевагу осіб жіночої статі із встанов- леним діагнозом «повна втрата зубів» та визначено причини цієї переваги (вища чисельність постійного дорослого населення області та вищий рівень серед- ньої очікуваної тривалості життя в осіб жіночої статі Івано-Франківської області).
8
РУДЕНОК, Алла, та Ірина ЄВСТІГНЄЄВА. "ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ЧИННИКІВ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ПОЯВУ АГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ". Psychology Travelogs, № 2 (10 листопада 2021): 173–80. http://dx.doi.org/10.31891/pt-2021-2-15.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено теоретичний аналіз досліджень з проблеми агресивних форм поведінки у дітей. Розкриваються і поглиблюються наукові знання про поняття «агресія» і «агресивність». Проведено аналіз наявних даних про залежність рівня агресивності від особливостей функціонування центральної нервової системи, психологічних і соціальних установок індивіда. Позначені поняття позитивної та негативної агресивності. Розглянуто психофізіологічний підхід до агресивності, заснований на вивченні активності різних областей головного мозку і особливостей його функціонального стану у дітей з агресивною поведінкою. описані особливості агресивних проявів в поведінці дітей раннього віку, зокрема, переважання фізичної агресії у віці від двох до чотирьох років і її подальше перетворення за допомогою соціалізації; опрацьована проблема фрустрації і емоційної депривації внаслідок позбавлення матері як однієї з основних причин виникнення агресивних проявів в поведінці на прикладі опису поведінки дітей раннього віку, які виховуються в будинку дитини. Порушено питання про значення прихильності в ранньому віці і її вплив на поведінку дитини.
9
Богомазюк, В. "Дослідження способів оптимізації веб-сайту на базі системи керування вмістом Drupal 8." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 41 (23 грудня 2020): 131–36. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2020-41-21.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті представлено результати аналізу існуючих способів та інструментів для оптимізації веб-сайту на базі системи керування вмістом Durpal 8. Під час написання даної статті використовувалися матеріали з іноземних та вітчизняних веб-ресурсів. Проаналізовано останню інформацію про оптимізацію веб-ресурсів на базі Drupal 8/9. На основі цієї інформації були проведенні дослідження по ефективності та доцільності наявних способів оптимізації. Опрацьовано та доповнено популярні стратегії для покращення швидкодії сайту. Доведено, що застосування даних рішень покращує швидкість завантаження на 30-70% в залежності від складності проекту. Досліджено доцільність використання сторонніх сервісів по кешуванню для проектів різної складності.
10
Volovar, O. S., V. O. Malanchuk, O. O. Kryzhanivska та Ya P. Nahirnyi. "Плацентарний препарат «Лаеннек» у комплесному лікуванні пацієнтів із захворюваннями щелепно-лицевої ділянки". Clinical Dentistry, № 4 (17 лютого 2020): 18–24. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2019.4.10878.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено аналіз літературних даних щодо можливості застосування препарату плаценти «Лаеннек» у комплексному лікуванні пацієнтів із захворюваннями щелепно-лицевої ділянки. Розглянуто його склад, властивості, вплив на процеси репаративної регенерації різних тканин організму. Наведено дані доказової медицини про можливості застосування плацентарних препаратів при імунокорекції, нейропротекції, загоєнні ран, нормалізації пігментації шкіри, нефро- та гепатопротекції, при лікуванні захворювань суглобів тощо. Розглянуто дані молекулярної фармакології за механізмами впливу препаратів плаценти.
Мета дослідження – проаналізувати джерела науково-медичної інформації щодо можливості застосування препарату плаценти «Лаеннек» у комплексному лікуванні пацієнтів із захворюваннями щелепно-лицевої ділянки.
Матеріали і методи. У дослідженні застосовано бібліосематичний та аналітичний методи.
Результати досліджень та їх обговорення. Проаналізовано та опрацьовано джерела науково-медичної інформації, що стосуються складу препарату плаценти «Лаеннек», розглянуто його властивості, можливості застосування плацентарних препаратів при імунокорекції, нейропротекції, загоєнні ран, нормалізації пігментації шкіри, нефро- та гепатопротекції, при лікуванні захворювань суглобів тощо.
Висновки. Аналіз результатів досліджень, наведених в огляді, вказує на широкий спектр можливих клінічних застосувань препарату плаценти «Лаеннек», у тому числі в комплесному лікуванні пацієнтів із захворюваннями щелепно-лицевої ділянки.
11
Boiko, Olena, Dmytro Lyashenko та Dmytro Prusov. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ВІМ/GIS ІНТЕГРАЦІЇ ГЕОПРОСТОРОВИХ ДАНИХ АЕРОПОРТІВ, ОТРИМАНИХ ЛАЗЕРНИМ СКАНУВАННЯМ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 4(18) (2019): 238–46. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-4(18)-238-246.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Процес проєктування, будівництва та експлуатації сучасних об’єктів транспортної інфраструктури активно вдосконалюється, зважаючи на активний розвиток цифрових технологій: систем супутникового визначення місцеположення, цифрової фотограмметрії, лідарних та лазерних знімань. Для оброблення масивів геопросторових даних нині використовуються геоінформаційні системи (GIS) та системи автоматизованого проєктування (САПР). Шляхи інтеграції цих технологій нині перебувають на етапі становлення. Постановка проблеми. Важливою науковою проблемою є пошук шляхів інтеграції просторових даних для створення будівельних інформаційних моделей (BIM) та геоінформаційних моделей GIS. Якщо BIM використовуються нині переважно для проєктування та реконструкції об’єктів будівництва, то GIS вирішують набагато ширше коло завдань просторового планування і управління. Аналіз останніх досліджень і публікацій. У роботі були проаналізовані та узагальнені публікації з цієї теми: вивчений досвід впровадження будівельних інформаційних моделей (BIM) та геоінформаційних моделей GIS в діяльності аропортів. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Після етапу збирання геопросторових даних із різних сенсорів (ГНСС, БПЛА, лазерних сканерів), дані імпортуються до САПР або GIS. Для роботи з обома цими моделями використовуються різні програмні продукти. Процеси організації даних у процесі створення будівельних інформаційних моделей (BIM) та геоінформаційних моделей (GIS) до певної міри відрізняються. Питання інтеграції таких моделей нині неповною мірою опрацьовані, що потребують вирішення. Постановка завдання. У процесі інтеграції просторових даних потребує рішення питання інтеграції семантики, топології, форматів і стандартів геопросторових даних. Важливим завданням є розроблення та вивчення досвіду створення програмних модулів, що дозволяють інтегрувати BIM-моделі до середовища геоінформаційних систем (GIS). Виклад основного матеріалу. Лідерами з проведення об’єднання даних будівельних інформаційних моделей та геоінформаційних систем є компанії Autodesk та Esri. У роботі визначено актуальність застосування модуля Feature Manipulation Engine (FME), який інтегрує моделі BIM у форматі IFC (Industry Foundation Classes) в ArcGIS. Важливим напрямом подальшого розвитку технологій є впровадження у виробництво стандарту CityGML відкритого геопросторового консорціуму (OGC). Цей стандарт є перспективним для зберігання віртуальних 3D-моделей, які можуть бути загальними для САПР та GIS. Висновки відповідно до статті. На основі виконаних досліджень встановлено, що актуальним напрямом дослідження є розроблення технологій, що дозволяють генерувати інформацію із ВІМ та GIS для створення більш взаємопов’язаної інфраструктури. Перспективним є інтеграція інформації ВІМ та GIS для створення інфраструктури просторових даних (ІПД).
12
Furkalo, O. S., D. O. Dziuba, O. A. Loskutov та O. M. Druzina. "Прогностичні фактори тривалості перебування у стаціонарі пацієнтів із гострим коронарним синдромом після екстреної ендоваскулярної реваскуляризації міокарда". Klinicheskaia khirurgiia 85, № 1 (30 січня 2019): 30–34. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2019.01.30.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Визначити ступінь впливу незалежних один від одного передопераційних чинників на єдиний залежний чинник - тривалість госпіталізації пацієнтів із гострим коронарним синдромом після екстреної ендоваскулярної реваскуляризації міокарда.
Матеріали і методи. Зібрано та статистично опрацьовано дані історій хвороб 40 пацієнтів віком до 60 років (1-ша група) та 40 пацієнтів віком 60 років і старше (2-га група). Методом статистичного опрацювання даних обрано кореляційно-регресійний аналіз.
Результати. У пацієнтів 1-ї групи на тривалість госпіталізації впливали (в порядку зменшення значущості): передопераційні показники гемоглобіну та гематокриту, рівні тропоніну І та загального холестерину, ступінь оклюзії коронарних артерій, індекс маси тіла, фракція викиду лівого шлуночка та об’єм післяопераційної крововтрати. У пацієнтів 2-ї групи єдиним фактором, що істотно вплинув на тривалість госпіталізації, був вік.
Висновки. Предикторами тривалості госпіталізації у віковій групі до 60 років слугують майже всі включені до дослідження незалежні фактори, тоді як у віковій групі 60 років і старше стійка кореляція характерна лише для фактора віку.
13
Manzhai, O. V., А. О. Potylchak та І. А. Manzhai. "Організаційні та криміналістичні аспекти роботи з електронними доказами". Law and Safety 83, № 4 (1 грудня 2021): 91–99. http://dx.doi.org/10.32631/pb.2021.4.09.
Повний текст джерелаАнотація:
На прикладі українського досвіду роботи правоохоронних органів проаналізовано особливості роботи з електронними (цифровими) доказами. Увагу зосереджено на питаннях, пов’язаних із формалізацією та вивченням змісту електронних слідів злочину. За допомогою кількісних та якісних методів запропоновано шляхи вирішення проблемних питань у сфері роботи з електронними даними. Як емпіричні дані використано результати анкетування поліцейських, працівників прокуратури та науково-педагогічного складу закладів вищої освіти системи МВС України, а також проміжні результати пілотного проєкту щодо протидії злочинам у кіберсфері, який реалізується в одному із закладів вищої освіти у взаємодії з регіональними підрозділами кіберполіції та регіональними управліннями поліції у двох областях України. Проміжні результати участі у проєкті свідчать, що навіть проста автоматизація окремих процесів обробки й аналізу інформації в електронному вигляді здатна суттєво скоротити час розслідування.
Окрему увагу приділено покращенню організації роботи з електронними доказами. Обґрунтовано позицію про необхідність набуття навичок і знань роботи з електронними доказами пересічними правоохоронцями. Зазначено, що природа та механізм формування електронних даних дозволяють розглядати їх як окремий вид доказів, а визначені в чинному українському законодавстві форми їх фіксації сьогодні не є досконалими. На основі опрацьованих результатів показано, що правоохоронцям під час розслідування злочинів все частіше доводиться стикатися з даними великого об’єму. Акцентовано увагу на особливостях роботи з відповідями установ, підприємств, організацій, вилученими образами та даними з носіїв, банками даних, комбінаціями переліченого. Запропоновані рішення враховують досвід, набутий під час участі в проєкті зі взаємодії представників закладів вищої освіти та поліції щодо розслідування злочинів.
14
Дабіжа, Д. В. "НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ Й РОЗВИТКУ АВТОМАТИЗОВАНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ І ЇХ ПІДСИСТЕМ, ВИКОРИСТОВУВАНИХ ОРГАНАМИ (ПІДРОЗДІЛАМИ) ПОЛІЦІЇ". Криміналістичний вісник 34, № 2 (26 квітня 2021): 17–28. http://dx.doi.org/10.37025/1992-4437/2020-34-2-17.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – на основі комплексного аналізу правового механізму забезпечення функціонування автоматизованих інформаційних систем та їх підсистем, можливостей використання облікової інформації,яка міститься в базах (банках) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, запропонуватинапрями вдосконалення нормативно-правового забезпечення функціонування та розвитку автоматизованих інформаційних систем і підсистем, використовуваних органами (підрозділами) поліції. Методологія.Достовірність отриманих результатів і висновків забезпечено такими методами дослідження, як узагальнення – для формулювання висновків за результатами вивчення нормативно-правових актів, що регламентують функціонування та використання інформаційних систем і підсистем в органах (підрозділах) поліції;аналізу та синтезу – для визначення особливостей функціонування та використання інформаційних системі підсистем в органах (підрозділах) поліції. Системний підхід дозволив окреслити основу правового забезпечення використання баз (банків) даних МВС України, зокрема й органами (підрозділами) поліції під часвиявлення, розкриття і розслідування кримінальних правопорушень, провадження оперативно-розшуковоїдіяльності. Наукова новизна. Для вдосконалення нормативно-правового забезпечення функціонування тарозвитку автоматизованих інформаційних систем і підсистем, використовуваних органами (підрозділами)поліції, запропоновано запровадити єдиний нормативно-правовий акт із регламентації основ облікової діяльності всіх інформаційних систем та їх підсистем, які забезпечують наповнення й підтримання в актуальному стані інформаційних ресурсів МВС України; розробити та на законодавчому рівні закріпити методичнірекомендації щодо формування й практичного використання всіх інформаційних систем та їх підсистем, щофункціонують в органах (підрозділах) поліції, з докладним описом особливостей цього процесу; перевестив законодавчу площину функціонування інформаційних систем і підсистем, регламентованих внутрішньоюдокументацією (наказами організаційно-розпорядчого характеру, дорученнями, листами тощо), дані якихмають значення для кримінального провадження. Висновки. Системно опрацьовано правовий механізм забезпечення функціонування автоматизованих інформаційних систем та їх підсистем, використовуваних органами (підрозділами) поліції; визначено прогалини в нормативно-правовому забезпеченні функціонуваннята розвитку автоматизованих інформаційних систем і підсистем, використовуваних органами (підрозділами)поліції; запропоновано зміни правового механізму забезпечення функціонування автоматизованих інформаційних систем та їх підсистем, використовуваних органами (підрозділами) поліції
15
Lakyda, P. I., та V. M. Lovynska. "Загальна продукція соснових деревостанів Північного Придніпровського Степу України". Forestry and Forest Melioration, № 134 (26 листопада 2019): 96–103. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.134.2019.96.
Повний текст джерелаАнотація:
Опрацьовано інформаційну базу та розроблено алгоритм для моделювання загальної продукції компонентів фітомаси надземної частини деревостанів сосни звичайної лісів Північного Придніпровського Степу України. Наведено результати статистичного та кореляційного аналізу щодо визначення тісноти зв’язку між поточним приростом за запасом соснових насаджень та їхніми основними таксаційними показниками. Встановлено, що ряди розподілу натуральних величин поточного приросту, запасу деревостану та фітомаси деревини деревостану відповідають умовам нормального розподілу. Визначено, що тісніший кореляційний зв’язок значення поточного приросту має із запасом деревостану, середній – із середньою висотою та повнотою деревостану, слабкий – із середнім діаметром деревостану. Наведано результати моделювання та статистичну оцінку компонентів фітомаси деревини та кори стовбурів, деревини та кори гілок, модель розрахунку відсотка поточного приросту, а також загальної річної продукції надземної частини соснових деревостанів. Виявлено, що найбільш придатними для розрахунків загальної продукції надземної частини деревостанів є рівняння, де для розрахунку відсотка поточного приросту за запасом та фітомаси окремих компонентів вхідними аргументами слугують такі таксаційні ознаки: вік, середній діаметр та відносна повнота деревостану. Охарактеризовано закономірності розподілу загальної річної продукції надземної частини сосняків за даними повидільної бази даних ВО «Укрдержліспроект» для соснових насаджень лісогосподарських підприємств у межах Дніпропетровського регіону.
16
Яхін, С. В., та О. А. Бурлака. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ РЕЖИМІВ РОБОТИ ТРАНСПОРТНИХ ЛІНІЙ ЗЕРНОЗБИРАЛЬНОГО КОМБАЙНА НА ЯКІСТЬ ОБМОЛОТУ ЗЕРНА". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (25 вересня 2020): 269–79. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.03.31.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою дослідження є розробка рекомендацій щодо зменшення втрат зерна на основі аналізу екс-периментальних даних характеристик потоків при його транспортуванні скребковими елеваторами зернозбирального комбайну. Первинні експериментальні дані отримані за допомогою ємнісне-хвильових датчиків намолоту зерна. Для проведення експериментальних досліджень обрано зерноз-биральний комбайн КЗС-9-1 «Славутич», обладнаний датчиком намолота зерна ДНЗ-01. Для конт-ролю продуктивності колосового елеватора його було обладнано датчиком домолоту зерна ДДЗ-01. Фіксацію даних щодо продуктивності зернового потоку елеватора здійснював бортовий комп’ютер типу «MONOMAC». Датчик намолоту зерна та датчик домолоту зерна по функціональній схемі ви-конані однаково, але розрізняються геометричними параметрами Це зумовлено особливостями кон-струкцій зернових транспортних ліній комбайна та розглядаються, як основна частина експериме-нтального обладнання для контролю потоків сільськогосподарських матеріалів. Результати вимі-рювань були опрацьовані за допомогою методів математичного та статистичного аналізу з вико-ристанням прикладних комп’ютерних програм. Продуктивність роботи зернового та колосового елеваторів комбайна КЗС-9-1 «Славутич» вимірювалась у польових умовах за умови допомогою дат-чиків намолоту та домолоту зерна при збиранні озимої пшениці прямим комбайнуванням за серед-ньої врожайності 4,8 т/га, вологості зерна – 12…13%, соломистості – 1 : 1 та прямостоячому хлі-бостої. Обрана ділянка – смуга поля шириною 14 м та довжиною 1000 м, яка мала забур’янені зони та зріджені посіви, тобто реальні виробничі умови роботи комбайна. При зіставленні експеримен-тальних потокових характеристик продуктивності зернового та колосового елеваторів комбайна із загальновідомими параметрами якості технологічних регулювань молотарки було виявлено на поча-тковому етапі вільне зерно в лінії домолоту. Водночас середня продуктивність транспортування зерна в лінії намолоту склала 3…4 кг/с, в лінії домолоту – 0,05…0,15 кг/с. Зміною технологічних регу-лювань молотарки досягнуто найменшого можливого потоку зернового вороху в лінії домолоту – 0,04…0,08 кг/с, що підвищило продуктивність транспортування зерна в бункер до 3,1…4,2 кг/с. Така корекція технологічного процесу дала змогу зменшити рівень втрат зерна (за індикатором серійної системи контролю на 7…15 % за зменшенням інтенсивності втрат), що особливо ефективно на засмічених бур’янами площах.
17
Кузьович, В. С., Д. І. Бідолах, С. М. Підховна, О. Б. Тиманська та Ю. Г. Гринюк. "Впорядкування зелених насаджень та благоустрій території Лановецького зооботсаду в Тернопільській області". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 3 (4 червня 2020): 18–23. http://dx.doi.org/10.36930/40300303.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено результати проведення інвентаризації деревно-кущових рослин Лановецького зооботсаду із застосуванням сучасного інструментарію (використання даних GPS–інвентаризації, відкоригованих за матеріалами дистанційного зондування в геоінформаційних системах з моделюванням та тривимірною візуалізацією у програмах комп'ютерного проектування). Встановлено та проаналізовано видовий склад насаджень об'єкта дослідження, наведено його фітосанітарну, естетичну та якісну характеристики, визначено типи садово-паркових ландшафтів зооботсаду. За результатами таксаційної інвентаризації зелених насаджень зоологічного парку "Лановецький зооботсад" виявлено 69 видів і форм дендрофлори. Як свідчать дані фітосанітарного стану деревної рослинності, переважна кількість дерев належить до категорій стану "добрий" (55 % від загальної кількості рослин), "задовільний" (23 %) або "незадовільний" (22 %). Показник життєвого стану деревостану, з огляду на кількісні характеристики дерев парку, становить 84 %, що відповідає оцінці "добре". Серед деревних насаджень парку виявлено 324 дерева із фаутами (15,5 % від усіх дерев). Виконано аналіз тваринного світу зоологічної частини ботсаду. Розроблено проектні пропозиції щодо ландшафтно-архітектурного оформлення території зооботсаду у вигляді картографічних матеріалів та тривимірного макету у комп'ютерній програмі Realtime Lamdscaping Architect 16. Створення електронного макету-основи території з нанесеною деревно-кущовою рослинністю дало змогу змоделювати у комп'ютерній програмі часові зміни та перетворення внаслідок реконструкції зоологічного парку. Опрацьовано нові підходи щодо способів проведення комплексної оцінки ландшафтно-планувальної структури території. Проаналізувавши стан зелених насаджень на території об'єкта, з'ясовано, що на сьогодні потрібно здійснити комплекс заходів щодо відновлення естетичного вигляду насаджень, забезпечити належний рівень подальшого їх функціонування та створити нові декоративні деревно-кущові та квітникові композиції.
18
Kentesh, O. P., M. I. Nemesh, O. S. Palamarchuk, O. E. Kostenchak-Svystak та V. P. Feketa. "ЗАЛЕЖНІСТЬ СКЛАДОВИХ КОМПОНЕНТІВ МАСИ ТІЛА ВІД ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ АВТОНОМНОЇ РЕГУЛЯЦІЇ У ЗДОРОВИХ ОСІБ ЧОЛОВІЧОЇ СТАТІ МОЛОДОГО ВІКУ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 4 (23 січня 2019): 81–88. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i4.9738.
Повний текст джерелаАнотація:
Зрушення, які виникають у діяльності ефекторів, пов’язані, насамперед, з характеристиками функціонального стану автономної нервової системи (парасимпатикотонічна або симпатикотонічна її спрямованість). На наш погляд, зміну вегетативного забезпечення необхідно розглядати як донозологічний критерій соматичного неблагополуччя. Саме тому незбалансованість регуляторних систем може бути пусковим механізмом розвитку надмірної маси тіла та ожиріння, яке є найбільш вірогідним предиктором серцево-судинних захворювань. Однак на сьогоднішній день немає чітких даних щодо взаємозв’язку між індексом маси тіла (ІМТ), вмістом загального жиру (ВЗЖ), вмістом вісцерального жиру (ВВЖ), вмістом безжирової маси (ВБМ) з показниками АНС.
Мета – дослідити залежності та встановити взаємозв’язки між функціональними показниками стану АНС та складовими компонентами маси тіла у групах практично здорових осіб чоловічої статі з різним функціональним станом автономної регуляції.
Матеріал і методи. В дослідженні взяв участь 31 чоловік віком 18–25 років. Вимірювання маси тіла, ІМТ та показників компонентного складу проводилося з використанням аналізатора складу тіла Tanita BC-601. Функціональний стан АНС визначали за допомогою аналізу ритмограми варіабельності серцевого ритму (ВСР) у фоновому записі (тривалістю 5 хв). Реєстрацію ритмограми проводили за допомогою комп’ютерного апаратного комплексу «КАРДІОЛАБ» (ХАИ-МЕДИКА, Україна). Результати були статистично опрацьовані за допомогою програми Minitab 17.
Результати. Виявлено, що у осіб чоловічої статі з різним характером вихідного тонусу регуляції АНС статистично значимо відрізняються показники складових компонентів маси тіла, а саме ІМТ, ВЗЖ, ВВЖ та ВБМ. При оцінці результатів кореляційного аналізу було виявлено, що ІМТ має статистично значимий позитивний кореляційний зв’язок з ПАРС та IS.
Висновки. У результаті проведених досліджень було встановлено, що дисбаланс автономної нервової системи, для якого характерне зниження загальної варіабельності серцевого ритму з переважанням центральних нейрогуморальних впливів та надмірне підвищення впливу однієї з ланок АНС призводить до порушення обміну речовин з наступним виникненням надлишкової маси тіла та ожиріння й ряду небажаних станів.
19
Steblyuk, V. V. "Проблеми медичного збезпечення та медико-психологічної реабілітації ветеранів АТО/ООС". Health of Society 10, № 5 (7 березня 2022): 151–54. http://dx.doi.org/10.22141/2306-2436.10.5.2021.275.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. В Україні з 2014 року триває війна на сході держави. Збройний конфлікт з терористичними організаціями, так званими Л/ДНР, є лише компонентом гібридної війни, що веде Російська Федерація проти українського народу. Активні кінетичні операції 2014-2015 років змінилися на статичну, окопну війну, проте щотижня серед захисників України є загиблі та поранені. Ця війна породила особливу соціальну группу – нових ветеранів, у віці від 17-18 до 70 років, які посіли особливе місце в сучасному українському суспільстві. Мета роботи: оцінка стану здоров’я ветеранів та проблеми органзації медичного супроводу та медико-психологічної реабілтації стали метою дослідження, яке було проведено фахівцями Громадської організації “Українська асоціація військової медицини” у 2020-2021 роках. Аналіз стану здоров’я учасників бойвих дій росісько-української війни показав основні тенденції щодо поточного стану ситуації з медичною допомогою та медико-психологічною реабілітацією ветеранів АТО/ООС. Матеріали та методи. При проведенні дослідження було опрацьовано інформацію щодо стану здоров’я ветеранів, отриманих за запитом до департаментів охорони здоров’я обласних державних адмінстрацій, аналізу 1000 свідоцтв про хворобу з Центральної військово-лікарської комісії, матаріалів “Попереднього звіту Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань правового статусу ветеранів війни” [1], матаріалів науково-дослідної роботи ДУ “Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України” і клініки психіатрії та наркології Національного військово-медичного клінічного центру “ГВКГ” [2], а також анкетування 1050 ветеранів з 24 областей України та м. Києва. Результати. Вивчено стан здоров’я ветеранів та організація медичного забезпечення. У структурі захворюваності ветеранів 44% складають захворювання серцево-судинної системи, 15% – нервові хвороби, патологія опорно-рухового апарату –12%, шлунково-кишкового тракту – 8%, розлади психіки та поведінки – 6%. Досліджено організацію первинної ланки медичного забезпечення ветеранів війни. На 2020 рік для отримання первинної медичної допомоги лише 45,4% від кількості ветеранів, які перебувають на обліку в закладах охорони здоров’я, підписали декларації з лікарями первинної ланки. Це ускладнює контроль за станом здоров’я ветеранів та ускладнює доступ до вторинної та третинної медичної допомоги. Вивчені та проаналізовані організаційні та матеріально-технічні спроможності щодо надання вторинної та третинної медичної допомоги, у тому числі медико-психологічної допомоги ветеранам в регіонах; матеріальне та кадрове забезпечення ветеранських госпіталів. Намічені шляхи вирішення проблеми медичного забезпечення та реабілітації ветеранів. На основі аналізу отриманих даних пропонується план заходів та концепція покрокової стратегії розвитку системи медичного забезпечення та медико-психологічної реабілітації, яка має враховувати як кроки до поліпшення існуючої системи заходів, так і нові перспективні напрямки діяльності. Запропонована система заходів має за мету, з одного боку розбудову системи надання ефективної медико-психологічної допомоги ветеранам війни всіх категорій, а з іншого – спростити доступ до зазначених послуг їх «споживачам». При цьому мають бути задіяні ресурси як державного, так і приватного з громадським секторів. Висновки. Система медичного та медико-психологічного забезпечення ветеранів потребує використання інтелектуального потенціалу та професіонального підходу фахівців у сфері громадського здоров’я, спеціалістів з медичної реабілітації та ментального здоров’я. Фінансування ветеранських програм має бути гарантовано Державою на належному рівні, оскільки саме ветерани складають дієвий резерв захисників Вітчизни.
20
ВІЗІРЯКІНА, Олена. "ВОЙТА-ТЕРАПІЯ – НОВІТНІЙ ОБ’ЄКТ У ПІДГОТОВЦІ ФІЗИЧНИХ ТЕРАПЕВТІВ". Acta Paedagogica Volynienses, № 6 (14 лютого 2022): 130–35. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.6.20.
Повний текст джерелаАнотація:
Особливості професійної діяльності фізичного терапевта тягнуть за собою зміни у програмах навчання за цією спеціальністю. Кожен фізичний терапевт повинен добре уявляти собі сутність і межі практичних навичок, компетенцій та володіти широким баченням сучасної галузі охорони здоров’я. Широта бачення фахівця і його компетенцій постійно змінюється на протязі всього періоду професіональної діяльності. Їх високий рівень повинен підтримуватися шляхом неперервного навчання, заснованого як на власній оцінці потреби у знаннях, так і на необхідності надання тих чи інших послуг. Водночас надання допомоги в медичних закладах із державним або незалежним фінансуванням є важким, мінливим процесом. Завданням кваліфікаційних програм є надання здобувачам освіти всього, що необхідно для надання послуг. Стаття присвячена аналізу потреби в педагогічній концепції використання авторських методик відновлення й адаптації як інструменту покращення компетентності у підготовці майбутнього фахівця – фізичного терапевта. Завданням дослідження є опрацювання інноваційної методики Войта-терапії для визначення доцільності її вивчення у вищій школі. Опрацьовано фонди інтернет-ресурсів Google Scholar, Cochrane Library, PubMed та базу даних PEDro. Внаслідок роботи над дослідженням розглянуто проблему ефективності процесу корекції за авторською методикою: як позитивний вплив під час її застосування, так і знайдені недоліки. Розглянуто можливі стани пацієнтів щодо лікування за цією методикою. Зроблено висновок про доцільність її як новітнього об’єкта у підготовці фізичних терапевтів, що допоможе спрямовувати діяльність майбутніх фахівців на формування незалежності дитини у повсякденні, здатності до самообслуговування, поліпшення загальної рухової активності та оволодіння руховими навичками, можливості вільного спілкування та здобуття освіти. Також це сприятиме ефективній відновній практиці з дорослими. Необхідно створити освітню платформу підготовки вітчизняних фахівців фізичної терапії, симетричну з міжнародними системами освіти.
21
Bychenko, V. B. "Моделювання розмірно-якісної структури стовбурів дуба звичайного за європейськими стандартами". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 7 (26 вересня 2019): 90–95. http://dx.doi.org/10.15421/40290718.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто проблеми, які виникли внаслідок набуття чинності нових стандартів на продукцію лісозаготівель. Невідповідність нормативно-інформаційної бази для таксації лісосік новим вимогам призводить до значних недоліків у плануванні виробничої діяльності лісогосподарських підприємств. Дослідження виконано на підставі дослідного матеріалу, зібраного в дубових насадженнях Придніпровського Правобережного Лісостепу на тимчасових пробних площах. Проаналізовано розподіл об'єму ділових стовбурів дуба звичайного (Quercus robur L.) на якісні категорії деревини залежно від діаметра, висоти та об'єму. Найбільш тісну лінійну залежність виявлено для абсолютних значень якісних категорій деревини від об'єму стовбура в корі. Між іншими біометричними показниками стовбура лінійна залежність відсутня або менш значуща на 5 %-му рівні. Завдяки аналізу модельовано вихід якісних категорій деревини залежно від об'єму стовбура на підставі степеневого рівняння. Пошук параметрів рівнянь виконано у MS Excel. Систематична похибка математичних моделей виходу ділової деревини виявилася близькою до нуля (1,0 %), дров та відходів – у допустимих межах (5,1 та 8,0 %), що дало змогу прийняти їх для розробки відповідних таблиць. Опрацьовані таблиці дають змогу за новими стандартами прогнозувати розподіл об'єму ділових стовбурів дуба зі стандартною похибкою 0,063-0,118 м3. Для отримання даних розподілу об'єму ділової деревини за класами розмірів, передбачених ДСТУ 1315-1-2011, розроблено в системі R алгоритм умовного розкряжування модельних дерев. Він оснований на апроксимації твірної поверхні стовбура за допомогою математичної моделі твірної A. Kozak (1988). На підставі одержаного розподілу об'єму ділової деревини за класами діаметрів досліджено його залежність від біометричних показників стовбурів. Практично для всіх розмірних категорій деревини виявлено нелінійний зв'язок. Узагальнення розмірної структури ділової деревини проведено за методикою, яка базується на дослідженні закономірностей розподілу об'єму за класами розмірів у відносних величинах. Виявлено тісну залежність відносних величин розмірної структури від діаметра модельних дерев на висоті 1,3 м. Незначна систематична похибка отриманих математичних моделей розподілу ділової деревини (-1,1-0,9 %) дала змогу прийняти їх для складання об'ємних таблиць. Розроблені за новими стандартами таблиці забезпечують прогнозування розподілу об'єму ділової деревини ділових стовбурів дуба за класами розмірів залежно від серединного діаметра лісоматеріалів без кори.
22
Ковальчук, Наталія, Василь Клименко та Василь Гуцул. "Аналіз надійності трубопроводів водорозподільчої мережі м.Кропивницький". Матеріали міжнародної науково-практиченої конференції "Екологія. Людина. Суспільство", 20 травня 2021, 193–96. http://dx.doi.org/10.20535/ehs.2021.232942.
Повний текст джерелаАнотація:
Оцінити надійність діючих систем водорозподільчої мережі можна на основі аналіза статистичних даних щодо пошкоджень трубопроводів, які призвели до виникнення аварій. В якості одного з основних показників надійності водопровідних труб м. Кропивницький було прийнято середнє значення параметру потоку відмов трубопроводу ωо, що визначається як відношення кількість відмов ділянки водопровідної мережі до терміну спостереження та протяжності ділянок водопровідної мережі відповідного діаметра. Для аналізу пошкоджень труб розподільчої мережі системи водопостачання міста Кропивницький, основну частину яких складають сталеві та чавунні водопровідні труби діаметром від 25 до 1100 мм, було зібрано і опрацьовано статистичні дані експлуатаційної організації щодо причин пошкоджень протягом 2016-2020 років . Встановлено, що основні види пошкоджень сталевих труб складають наскрізні свищі –73,6% та корозія – 19%; а чавунних труб – пошкодження на розчеканках розтрубних з’єднань - 48,1% переломи – 20,4%, корозія - 20,2%. Розрахунки ωо водорозподільчої системи м. Кропивницький по роках показали, що ωо зменшується при збільшенні діаметру труб, а найбільші значення ωо , 1/рік·км : 2,33 - 2016 р., 2,24 -2020 р. відносяться до труб водопровідної мережі діаметром ˂ 100 мм. Результати аналізу статистики пошкоджень та параметрів відмов розподільчих мереж надають можливість більш обґрунтовано планувати ремонти і заміни труб з метою запобігання виникнення аварій. Завчасно підготовлені ремонтні ресурси, з урахуванням середніх значень параметру потоку відмов для певних діаметрів трубопроводів, нададуть можливість експлуатаційній організації вчасно реагувати на аварійні ситуації та зменшать термін на ліквідацію їх наслідків.
23
Вишневська Я. А. "ВИЗНАЧЕННЯ СУТНОСТІ ПОНЯТТЯ «ПІСЛЯДИПЛОМНА ОСВІТА КЕРІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ»". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 45 (29 травня 2020). http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi45.85.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто зміст понять «освіта», «освіта дорослих», «післядипломна освіта», «керівник», «заклад освіти»; здійснено огляд ключових концепцій вітчизняних, законодавчих визначень стосовно трактувань та структури зазначених понять. На основі логіко-структурного аналізу дослідження встановлено загальні явища та особливості, що стосуються післядипломної освіти керівних педагогічних кадрів. Виявлено, що післядипломна освіта керівників закладів освіти має системний характер та спрямована на вдосконалення вже набутого педагогічного та управлінського досвіду впродовж життя та педагогічної діяльності, які є свідченням становлення керівника закладу освіти. Управлінські компетентності керівників закладів освіти, що удосконалюються та формуються в процесі післядипломної освіти, залежать не тільки від попередньо набутих знань, умінь та навичок, а також від наповнення освітнього середовища навчальними дисциплінами з високим рівнем науковості. Проаналізовано базові категорії поняття, закцентовано на близькості сутності понять «освіта» та «післядипломна освіта»; з’ясовано сутність поняття «керівник» та виокремлено його особливості в контексті поняття «керівник закладу освіти»; опрацьовано праці вітчизняних науковців В. Андрущенко, О. Аніщенко, І. Жорової, Л. Кисіль, Є. Коренева, В. Кременя, Л. Лук’янової, І. Передборської, В. Примакової, В. Сластеніна щодо сутності та структури даних категорій. На основі аналізу базових понять, які наводили вищезазначені науковці, запропоновано визначення поняття «післядипломна освіта керівників закладів загальної середньої освіти» в системі неперервної освіти педагогічних кадрів.
24
Petrenko, Iryna. "Особливості комунікативно-технологічного врегулювання соціальних конфліктів у різних сферах суспільної практики". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 46(49) (25 грудня 2020). http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi46(49).166.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлено узагальнені результати, отримані протягом періоду виконання наукової роботи, під час якої розроблено науково-методичні підходи до конструювання комунікативних технологій врегулювання соціальних конфліктів і визначено ресурси, що забезпечують ефективність їх розв’язання в конкретних практикоорієнтованих сферах: професійному, освітньому та сімейному середовищах, онлайн-просторі, конфліктному балансуванні поколінь та в контексті формування підходів до реалізації соціальної політики.
Основними методами дослідження були: теоретичний аналіз, типологізація, моделювання, спостереження, бесіда, анкетування, опитування, тестування, експеримент, вербальні проєктивні техніки, SWOT-аналіз, контент-аналіз, праксиметричний метод, консультативні і тренінгові технології, статистичні методи математичної обробки експериментальних даних.
У процесі дослідження виявлено причини і наслідки соціальних конфліктів, специфіку їхніх проявів у сучасних умовах конфліктного протистояння в Україні. Визначено критерії ефективності застосування комунікативних технологій і параметри їх конструювання для врегулювання соціальних конфліктів. Сформульовано низку комунікативних принципів з метою розв’язання соціальних конфліктів, зокрема принцип «човникового руху» і принцип поколінних впливів на конфліктну взаємодію.
Для вирішення низки дослідницьких завдань розроблено технології соціально-психологічної діагностики і соціально-психологічної організації цільового комунікативного простору. Опрацьовано плани конструювання ефективних комунікацій як шереги послідовних комунікативних алгоритмів, що визначають особливості використання інформації під час врегулювання соціального конфлікту.
Поглиблено уявлення про: ефекти комунікації, які виникають як у процесі, так і внаслідок застосовування запропонованих технологій; особливості комунікаційних мереж як системи соціальних і технічних комунікаційних каналів, побудованих відповідно до цілей та умов урегулювання конфлікту; особливості впливу комунікативних технологій на появу нових суб’єктів (віртуальних соціальних спільнот, віртуальних коаліцій) та зміну ролі й ваги традиційних суб’єктів соціальної взаємодії – учасників соціального конфлікту.
Розширено уявлення про комунікативні інтенції як про суб’єктивні мотиви, що спонукають особистість чи спільноту вступати в процес конфліктної комунікації, та визначено технології нівелювання цих інтенцій.
Унаслідок застосування комунікативних технологій врегулювання соціальних конфліктів зафіксовано наявність позитивних тенденцій розвитку комунікативного потенціалу особистості, що свідчить про ефективність подальшого впровадження таких технологічних інновацій у суспільну практику.
25
Paliukh, О. А., B. P. Hromovyk, Н. О. Vynograd та G. I. Bilushak. "ОСОБЛИВОСТІ РОЗУМІННЯ СТУДЕНТАМИ-ПРОВІЗОРАМИ ПРОБЛЕМИ ЗАПОБІГАННЯ КЛІЩОВИМ ТРАНСМІСИВНИМ ПРИРОДНО-ОСЕРЕДКОВИМ ІНФЕКЦІЯМ". Фармацевтичний часопис, № 2 (21 червня 2018). http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2018.2.9123.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Дослідження рівня знань студентів-провізорів денної форми навчання щодо можливості надання фармацевтичної допомоги з питань запобігання зараженню збудниками небезпечних трансмісивних інфекційних захворювань, переносниками яких є іксодові кліщі (ІК).Матеріали і методи. Для збору первинних даних використовували очно-заочне опитування з використанням анкет відкритого типу. Отримано 443 анкети, з яких відібрано та опрацьовано 429 якісно заповнених анкет. Статистичний аналіз граничної похибки частки проводився з використанням табличного процесора Microsoft Office.Результати й обговорення. Встановлено, що на думку більш як трьох четвертих студентів, ІК є, насамперед, переносниками збудників кліщового вірусного енцефаліту. Проте дещо менше однієї третьої опитаних зазначили у відповідях, що ІК є збудниками корости, хоча це захворювання спричиняє кліщ Sarcoptes scabiei. Близько трьох четвертих студентів вважали, що для запобігання укусам ІК доцільно одягатися у світлий однотонний з довгими рукавами щільно прилеглий до тіла одяг. Більшість анкетованих зазначила доречність проведення регулярних само- і взаємооглядів, а більш як одна п’ята – використання репелентів як хімічних засобів захисту. Проте застосування комплексних заходів захисту характерне лише для понад п’ятої частини опитаних. Дві п’яті студентів правильно вказали на доречність застосування вакцини проти кліщового вірусного енцефаліту Проте опитані усіх курсів неправильно обрали інші хвороби щодо вакцинації. Усі, без винятку, студенти не ознайомленні з можливими місцями локалізації ІК. Понад двадцятої частини студентів, які стикалися з укусами ІК, видаляла їх просто пальцями рук, що категорично заборонено. Менш як дві третини студентів використовували комбінований спосіб видалення ІК. Результати вивчення навчального плану показали, що студенти-провізори упродовж всього освітнього процесу не вивчають питання запобігання зараженню збудниками небезпечних трансмісивних інфекційних захворювань, переносниками яких є ІК. Висновки. Шляхом анкетного опитування 429 студентів-провізорів першого–п’ятого курсів денної форми навчання встановлений недостатній рівень їх знань щодо надання фармацевтичної допомоги з питань запобігання зараженню небезпечними трансмісивними інфекційними захворюваннями, переносниками яких є ІК. Зважаючи на автономність закладів вищої освіти та відсутність курсу епідеміології при підготовці магістрів фармації, актуально внести зміни в навчальні плани університетів фармацевтичного спрямування, зосередивши увагу на захворюваннях, збудниками яких є ІК, а також на засобах індивідуальної неспецифічної профілактики цих інфекцій, зокрема аптечного асортименту.