Статті в журналах: "Аналіз морфологічний"

1

Ткаченко, В. А. "Морфологічна модель управління комунікаціями в освітніх проектах". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 4(260) (10 березня 2020): 93–97. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-260-4-93-97.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена вирішенню проблеми підвищення ефективності управління комунікаціями в освітніх проектах методами системного аналізу. Автором розроблена морфологічна модель управління комунікаціями в освітніх проектах, яка дозволяє сформувати метод управління комунікаціями між зацікавленими сторонами проекту. На основі аналізу основних підсистем процесу комунікації сформована загальна система комунікацій проекту, включаючи підсистеми «люди», «інформація» і «техніка», які є головними в ланцюзі здійснення комунікаційного зв'язку у внутрішньому та зовнішньому середовищі проекту. Ці підсистеми пов'язані між собою і дозволяють з більшою ефективністю використовувати робочий час і зменшити кількість конфліктів і ризиків. Для підвищення ефективності управління комунікаціями запропоновано використовувати метод морфологічного аналізу, як один з ефективних інструментів системного аналізу. Морфологічний аналіз дозволяє здійснити декомпозицію проблеми на відносно незалежні частини, а потім здійснити пошук усіх можливих рішень для практичної реалізації кожної з частин. Результатом морфологічного аналізу є морфологічна матриця управління комунікаціями для освітнього проекту, в яку включені такі елементи підсистем процесів комунікації як документи, засоби зв'язку, переговори, зустрічі, наради і обговорення. Кожен елемент процесу управління комунікаціями представлений у вигляді множин, що характеризують цей елемент. Аналіз морфологічної матриці дозволив сформувати морфологічні моделі для управління комунікаціями в освітніх проектах для задоволення вимог зацікавлених сторін проекту. Запропоновано модель взаємодії процесів комунікацій в освітньому проекті, яка характеризує взаємодію основних видів комунікаційних процесів і елементи системи обміну інформацією між учасниками та зацікавленими сторонами.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Koshak, Yu F. "МОРФОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ У ХІРУРГІЧНОМУ ЛІКУВАННІ ТУБЕРКУЛЬОЗНОЇ ЕМПІЄМИ ПЛЕВРИ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 3 (27 листопада 2020): 63–70. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.3.11519.

Повний текст джерела

Анотація:

Резюме. У дослідженні проведено морфологічний аналіз діагностики емпієм плеври з ефективним хірургічним лікуванням пацієнтів із туберкульозною емпіємою плеври. Застосування мінімально-інвазивних відеоторакоскопічних (VTS, VATS) технологій у морфологічній верифікації є актуальним завданням виявлення туберкульозної емпієми плеври в 1-й, 2-й, 3-й стадіях її розвитку. У хворих із туберкульозною емпіємою плеври лише у 51,2 % вона вірогідно була діагностована своєчасно, тобто на стадії можливого мінімально-інвазивного торако-хірургічного (VTS, VATS) лікувань. У 48,7 % хворих туберкульозну емпієму діагностовано на пізній стадії гнійного процесу. Сьогодні необхідно відмовитись від тактики консервативного лікування пацієнтів із нез’ясованою природою емпієми плеври. Мета дослідження – підвищити можливість морфологічної верифікації хворих із туберкульозною емпіємою плеври, встановити стадійність гранулематозного запалення плеври для упровадження мінімально-інвазивного (VTS, VATS) чи відкритого (ПЕ з ДЛ) хірургічного лікування. Матеріали і методи. Було проведено ретроспективний аналіз 685 випадків лікування хворих із туберкульозною емпіємою плеври. Попередній відбір проведено з урахуванням вимог до клінічного дослідження за наступними критеріями, що базувалися на аналізі даних літератури та власному досвіді. Результати. Результати аналізу показали, що в обох групах переважали хворі з легеневим туберкульозом та фібринозним плевритом, що ускладнилися нагноєнням плеври. Висновки. У хворих із туберкульозною емпіємою плеври лише в 51,2 % емпієму плеври було діагностовані своєчасно, тобто на стадії можливого мінімально-інвазивного торако-хірургічного лікування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Шіпка, М. "Морфологічний аналіз річково-басейнової системи Полтви". Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Географія, № 1 (вип. 42) (2017): 31–38.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Ляшенко, А. О. "МОРФОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ СПЕРМИ БУГАЇВ ДОВГОТРИВАЛОГО ЗБЕРІГАННЯ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (10 грудня 2018): 130–33. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2014.01.31.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведено дослідження морфологічних характе-ристик деконсервованих сперматозоїдів бугаїв різнихпорід Банку генетичних ресурсів за умов довготрива-лого зберігання в рідкому азоті. Встановлено вірогід-ну різницю між показниками патологічних і мертвихформ сперміїв бугаїв за різних термінів зберігання.У результаті проведених досліджень (за термінівзберігання 10–45 років) у бугаїв молочних порід спо-стерігались вищі за норму значення патологічнихформ сперматозоїдів у середньому на 2,5 %, окрімсперми української чорно-рябої молочної породи, а успермі бугаїв симентальської та м’ясних порід вищі усередньому на 5 %. The morphological characteristics of frozen bull sperm of different breeds the Bank of genetic resources the long-term storage in liquid nitrogen were studied. A significant difference between the indicators of pathological and dead forms of bull semen with different terms of storage was set. The result studies, by the terms of storage 10-45 years, in bulls of dairy breeds were observed above normal of pathological forms of sperm in an average of 2,5 %, except for sperm Ukrainian Black Pied dairy breed. In semen bulls of Simmental and beef breeds above an average of 5 %.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Мороз, Т. Ю. "ДОСЛІДЖЕННЯ ІМЕННИКА ТА ЙОГО МОРФОЛОГІЧНИХ КАТЕГОРІЙ ІЗ ПОГЛЯДУ СЕМАНТИКО-ГРАМАТИЧНОЇ АСИМЕТРІЇ". Nova fìlologìâ, № 82 (10 серпня 2021): 180–87. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-29.

Повний текст джерела

Анотація:

Дослідження семантико-граматичної асиметрії у сфері морфологічних категорій іменника як одного з різновидів явища асиметрії, що характеризує будь-яку природну мову на всіх рівнях її організації (структури й системи) і функціонування, передбачає чітке визначення термінів, за допомогою яких здійснюється опис відповідного явища. Статтю присвячено окресленню стратегії дослідження морфологічних категорій іменника в аспекті семантико-граматичної асиметрії, аналізу термінів і понять морфологічної теорії, значущих для вивчення проблеми семантико-граматичної асиметрії на рівні морфологічних категорій іменника. Для здійснення аналізу явища семантико-граматичної асиметрії у сфері морфологічних категорій іменника автор дослідила й окреслила позиції та погляди мовознавців на проблему кількості й характеру субстантивних мор- фологічних категорій, їх співвідношення із загальнокатегорійним значенням імені, схарактеризувала роль загальнокатегорійного значення предметності й морфологічних категорій у класифікаційному виділенні іменника. Акцент саме на морфологічні категорії іменника зумовив аналіз традиційних і сучасних поглядів на систему субстантивних граматичних категорій, що уможливило визнати власне морфологічними такі категорії, як число, рід та істоту. Граматична категорія відмінка іменників свідомо вилучена зі сфери аналізу в аспекті семантико-граматичної асиметрії. Це зумовлено існуванням суперечливих поглядів на цю категорію в наукових колах і складністю самої категорії для такого аналізу. У межах категорії відмінка взаємодіють семантичні, морфологічні й синтаксичні чинники з виразним домінуванням синтаксичних, що дає вагомі підстави для кваліфікації відмінка не тільки як граматичної, а й синтаксичної категорії. Системність морфологічних категорій іменника визначається існуванням між ними ієрархічної співвіднесеності та рівнорядної взаємодії, які в результаті забезпечують і формують граматичну характеристику іменників першого рівня абстракції – категорії предметності, яка й конституює іменник як частину мову.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Вітко, Ю. Д. "Морфологічний аналіз сутності поняття "зовнішньоекономічна діяльність підприємств"". Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія "Економіка, аграрний менеджмент, бізнес", Вип. 249 (2016): 101–9.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Камінська І.М., Дорош В.Ю., Ковальчук А.Ю. "АКТИВИ ПІДПРИЄМСТВА: МОРФОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ КАТЕГОРІЇ, СКЛАД ТА КЛАСИФІКАЦІЯ". Економічний форум 1, № 3 (17 грудня 2019): 136–43. http://dx.doi.org/10.36910/6765-2308-8559-2019-3-20.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто сучасні підходи науковців до трактування категорії «активи підприємства» на основі чого вдосконалено їх розуміння. Визначено склад, основні ознаки та властивості активів підприємства. Систематизовано основні критерії класифікації активів підприємства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Оболенцев, В. Ф. "Предметна форма опису системи запобігання злочинності (морфологічний аналіз)". Проблеми законності, Вип. 133 (2016): 218–25.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Дудок, А. Р. "ПРЕФІКСАЛЬНІ ДІЄСЛОВА АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ: СУЧАСНІ ЛІНГВІСТИЧНІ ПАРАДИГМИ". Nova fìlologìâ 1, № 81 (23 червня 2021): 117–22. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-1-18.

Повний текст джерела

Анотація:

Основна мета статті – висвітлити з погляду сучасних лінгвістичних парадигм морфологічні особливості префіксальних дієслів у процесі словотворення англійської мови. Зазначено, що морфологічний спосіб творення є одним із ключових джерел поповнення префіксальних дієслів англійської мови. Розкрито сутність впливу префікса на його смислове значення, де головну увагу зосереджуємо на власному значенні префікса, його ролі в породженні різних смислів префіксального дієслова. Здійснено системний аналіз словотвірного потенціалу префіксального дієслова в площині огляду сучасних парадигм префіксального творення англійських дієслів. Уперше зроблено спробу дослідити префіксальне дієслово в статично-динамічному плані, простежити його як конкретні, так і найзагальніші тенденції, притаманні префіксальному дієслову. Висловлено припущення, що значна кількість продуктивних префіксів, як запозичених, так і питомих, що використовуються для утворення нових термінів, спричинена значним розвитком термінології сучасної англійської мови, прагненням позначити й описати нові явища та процеси, які відбуваються в межах фахової мови. У статті показано, що префіксальні дієслова постійно з’являються зі швидким розвитком науково-технічного прогресу. Зроблено висновок, що морфологічний спосіб творення є одним із ключових способів поповнення префіксальних дієслів сучасної англійської фахової термінології. Застосована методика ґрунтується на основних положеннях теорії фонологічних опозицій, у якій виражаються категоричні вимоги протиставлення тотожних об’єктів за їх диференційними ознаками, а також на основі принципу теорії «системи і структури». З погляду інформативності префіксальні дієслова сучасної англійської мови передають найбільше смислове навантаження. Концептуальний аналіз фактологічного матеріалу виявив системний підхід до розвитку префіксальних дієслів і їх імпліцитний потенціал. Перспектива подальшого дослідження вбачається в дослідженні префіксальних дієслів як у когнітивному, так і парадигматичному аспектах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Нnatiuk, M. S., S. O. Konovalenko та L. V. Tatarchuk. "КІЛЬКІСНИЙ МОРФОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ РЕМОДЕЛЮВАННЯ ГЕМОМІКРОЦИРКУЛЯТОРНОГО РУСЛА СІМ’ЯНИКІВ ПРИ ДІЇ НА ОРГАНІЗМ КАДМІЮ ХЛОРИДУ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 2 (17 серпня 2020): 88–92. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i2.11319.

Повний текст джерела

Анотація:

Cучасні дослідники вказують на негативний вплив шкідливих факторів довкілля на генеративну функцію у чоловіків. Функціонально-структурні зміни гемомікроциркуляторного русла, яке першим реагує на шкідливі фактори екзогенного походження, у сім’яниках вивчені недостатньо. Мета – провести морфометричний аналіз особливостей ремоделювання судин гемомікроциркуляторного русла сім’яників при дії на організм кадмію хлориду. Матеріал і методи. Морфологічно вивчені сім’яники 60 білих щурів-самців, які були поділені на дві групи. 1-а група включала 30 інтактних тварин, 2-а – 30 щурів, яким підшкірно вводили хлорид кадмію в дозі 6 мг/кг впродовж 4-х тижнів. Евтаназію тварин здійснювали кровопусканням в умовах тіопенталового наркозу через місяць від початку експерименту. Гемомікроциркуляторне русло сім’яників вивчали за допомогою наповнення їх судин туш-желатиновою сумішшю, яку вводили через черевну аорту. Із сім’яників виготовляли просвітлені та гістологічні препарати, забарвлені гематоксиліном-еозином. Морфометрично визначали діаметри артеріол, передкапілярних артеріол, гемокапілярів, закапілярних венул, венул та щільність мікросудин лівого та правого сім’яників. Кількісні показники обробляли статистично. Результати. Тривала дія на організм кадмію хлориду призводила до виражених змін кількісних морфологічних показників судин гемомікроциркуляторного русла сім’яників експериментальних тварин, порівняно з контрольними. Діаметр артеріол лівого сім’яника у змодельованих експериментальних умовах зменшився на 19,2 % (р<0,001), передкапілярних артеріол – на 23,3 % (р<0,001) гемокапілярів – на 16,7 % (р<0,001). Діаметр закапілярних венул лівого сім’яника при цьому збільшився на 32,7 %, венул – на 28,3 % (р<0,001), а щільність мікросудин зменшилася на 30,0 % (р<0,001), що свідчить про погіршання його кровопостачання. Ступінь ремоделювання мікросудин у правому сім’янику виявився менш вираженим. Діаметр артеріол правого сім’яника зменшився на 18,2 %, передкапілярних артеріол – на 22,6 %, а гемокапілярів – на 15,8 % (р<0,001). Діаметр закапілярних венул правого сім’яника при цьому збільшився на 31,5 %, венул – на 27,8 % (р<0,001), а щільність мікросудин зменшилася на 27,1 % (р<0,001). Світлооптично морфологічні зміни структур домінували у лівому сім’янику. Висновок. Тривала дія на організм кадмію хлориду призводить до вираженого ремоделювання судин гемомікроциркуляторного русла сім’яників, яке характеризується вираженим звуженням його приносної (артеріол, передкапілярних артеріол), обмінної (гемокапілярів) ланок та розширенням закапілярних венул і венул, венозним повнокрів'ям, гіпоксією, дистрофічними, некробіотичними змінами клітин і тканин, інфільтративними та склеротичними процесами, які домінують у лівому сім’янику.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Dedukh, N. V., V. A. Radchenko, L. M. Bengus, S. V. Malyshkina та M. V. Shimon. "Морфологія периферичного нерва щурів в зоні трансплантації автологічного драглистого ядра після терапії адалімумабом". PAIN, JOINTS, SPINE, № 1.09 (20 січня 2022): 25–32. http://dx.doi.org/10.22141/2224-1507.1.9.2013.81977.

Повний текст джерела

Анотація:

Морфологічний аналіз структурної організації великогомілкової гілки сідничного нерва щурів у зоні трансплантації автологічного драглистого ядра після проведеного лікування адалімумабом показав, що у тварин спостерігались зниження інтенсивності запального процесу в епі-, пері-, ендоневральних тканинах і значно краще збереження ультраструктури мієлінових і безмієлінових волокон у периферичному нерві порівняно з щурами контрольної нелікованої групи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Ільєнко, М. М. "Еколого-морфологічний аналіз топографії серединного нерва в області ліктьового суглоба тетрапод". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Біологія, Вип. 31 (2000): 39–41.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Цирюк, О. І. "Морфологічний та лектиногістохімічний аналіз слизової оболонки шлунка після 28-денної гіпоацидності". Вісник проблем біології і медицини, Вип. 2, т. 3 (109) (2014): 295–300.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Галян, Оксана. "МЕТОДОЛОГІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ФІЗИЧНОЇ ТЕРМІНОСИСТЕМИ ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ". Актуальні питання іноземної філології, № 12 (22 червня 2021): 46–51. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-12-8.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі розглянуто послідовність проведення наукової розвідки щодо аналізу теоретичної та емпіричної інформації для пізнання спеціальних понять у фізичній терміносистемі. Виділено два рівні методологічного аналізу: загальнонауковий, пов'язаний із аналізом методів, принципів, форм знань із різних наукових галузей у відповідності до об’єкта і предмета дослідження та конкретно-науковий, зумовлений обґрунтуванням принципів, норм та методів в конкретній науковій діяльності. Для характеристики елементів фізичної терміносистеми необхідно застосувати описовий та структурний методи, а також систематизацію отриманої інформації. Встановлено, що аналіз складних фізичних термінів необхідно здійснювати поєднанням компонентного аналізу та зіставного методу. Це дозволить виділити терміноелементи і зіставити їх значення з лексемами, які мають спільну семантику. За допомогою семного аналізу встановлено семантичну структуру термінологічних одиниць, виділено смислові елементи (семи) та прокласифіковано за родовою/видовою ознаками. Метод моделювання використано для аналізу багатокомпонентних терміносполук, а з допомогою індуктивного аналізу виділено родові та видові наукові поняття. Смисл наукового фізичного поняття розкрито за допомогою дефініцій, але поле його поширення визначено ознаками, відповідно до яких відбувається класифікація термінів. Унаслідок класифікаційного поділу утворено підкласи із предметів, явищ, процесів, властивостей і т. ін., що охоплює загальне наукове поняття. Для дослідження термінів-словосполучень у терміносистемах проведено морфологічний аналіз їхніх компонентів та встановлено взаємозв’язок між ними. Порівняння таких даних із дослідженнями інших терміносистем та словосполучень із загальновживаною лексикою дозволило спрогнозувати ймовірні тенденції розвитку сучасної терміносистеми французької мови. Методика дослідження скорочених словоформ полягає у виявленні закономірностей, принципів утворення абревіатур та функціонування у фаховому тексті. Встановлення повної вихідної форми лексичних словоформ є недостатнім для розуміння смислу абревіатури, оскільки значення останньої в конкретному контексті може дещо змінюватись.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Kuryk, O. G., V. O. Yakovenko, M. Yu Kolomoyets, T. V. Tereshchenko та R. P. Tkachenko. "Клініко-морфологічна діагностика метапластичних і неопластичних змін у пацієнтів зі стравоходом Барретта". Клінічна та профілактична медицина 1, № 4 (27 вересня 2018): 25–32. http://dx.doi.org/10.31612/2616-4868.1-4.2018.04.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета – аналіз ефективності морфологічної діагностики з визначенням метапластичних, диспластичних змін і проліферативної активності епітелію у випадках стравоходу Барретта (СБ). Матеріал і методи. Проведено аналіз діагностики 841 випадку СБ із визначенням різних типів метаплазії, ступенів дисплазії й аденокарциноми. Розраховували 95% довірчий інтервал (CI). У 20 випадках зі спеціалізованою кишковою метаплазією, в 10 - із дисплазією та в 15 – зі шлунковою метаплазією проведено імуногістохімічне визначення маркера проліферативної активності Кi-67 (DAKO, SP6). Статистичний аналіз виконано із застосуванням стандартного пакету статистики Microsoft Office Excel (Microsoft Corp., США),. Показники рівня експресії маркера Ki-67 наведено як середнє значення ± стандартне відхилення (SD). Дані порівнювали для статистичного аналізу, використовуючи точний тест Фішера та t-критерій Стьюдента. Рівень статистичної значущості визначено як p<0,05. Результати. СБ діагностовано у 841 (36,8%) випадку (95% довірчий інтервал (ДІ) 36,02-39,76) із 2405 проведених ендофіброгастродуоденоскопій (ЕФГДС). Гістологічно кардіальну метаплазію було виявлено в 48 (5,71%) пацієнтів, фундальну – в 136 (16,19%), спеціалізовану кишкову – в 625 (72,28%), мішану – в 32 (3,81%). У 32 (3,81%) випадках встановлено діагноз дисплазії високого та низького ступеня (95% ДІ 2,04-4,62): у 24 із них (75,0%) – дисплазію низького ступеня, у 8 (25,0%) – високого. Аденокарциному виявлено в 4 (0,47%) пацієнтів (95% ДІ 0,20-1,36). Рівень експресії Кі-67 за СБ становив у ділянках шлункової метаплазії 16,85±2,6%, спеціалізованої кишкової метаплазії – 27,96±3,8% (p<0,05). У 5 випадках дисплазії спеціалізованого кишкового епітелію рівень експресії Кі-67 становив 42,84±6,2% (p<0,05). Висновки. Морфологічний висновок є основним об’єктивним критерієм верифікації СБ, що має велике значення у виборі тактики лікування та відіграє певну роль у визначенні прогнозу захворювання. Підвищення проліферативної активності (висока експресія Ki-67) епітелію в ділянках кишкової метаплазії порівняно з такою в ділянках шлункової метаплазії та значне збільшення проліферативної активності на тлі дисплазії вказує на підвищення ризику виникнення раку в епітелії в пацієнтів із СБ.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Грицик, Андрій, та Ксенія Гнатойко. "ХАРАТЕРИСТИКА РОСЛИН РОДУ МИКОЛАЙЧИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ У МЕДИЦИНІ". SSP Modern Pharmacy and Medicine 1, № 2 (1 листопада 2021): 1–8. http://dx.doi.org/10.53933/sspmpm.v1i2.27.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотанція Мета роботи. Морфологічний аналіз деяких видів роду Миколайчики. Аналіз сучасної літератури щодо ботанічної характеристики, хімічного складу, розповсюдження та використання в медицині рослин роду Миколайчики. Матеріали і методи. В роботі використовували методи патентно-інформаційного пошуку та аналізу даних сучасної літератури. Проводили морфологічне дослідження видів роду Миколайчики. Результати та обговорення. Згідно із базою даних «The Plant list» до роду Миколайчики відносяться 257 визнаних видів, які поширені на території Євразії, Північної та Південної Америки, Африки та Австралії. Зазвичай миколайчики це дикорослі рослини, проте їх успішно культивують в багатьої країнах. До роду Миколайчики відносяться одно-, дво-, та багаторічні трави, висота яких складає від 40 см до 1,5 м в залежності від виду. Стебло пряме, вгорі розгалужене; квіти дрібні, переважно синіх відтінків; плоди покриті лусочками. На території України широко поширеними є миколайчики плоскі, миколайчики польові та миколайчики приморські. Деякі види миколайчиків вживають в їжу; використовують як декоративну рослину у флористиці. Рослини роду Миколайчики вміщують різноманітні біологічно активні речовини, що проявляють фармакологічну дію на організм людини, тому в народній медицині миколайчики використовують здавна, як спазмолітичний, потогінний, сечогінний, відхаркувальний засіб. Висновки. Види роду Миколачики це одно-, дво-, та багаторічні трави родини Зонтичні, які поширені по всій земній кулі. Миколайчики здавна використовують в народній медицині, проте вони не є офіцинальною сировиною, хоча біологічно активні речовини миколайчиків здатні проявляти позитивну фармакологічну дію на організм людини. Насіннєва та сировинна продуктивність миколайчиків є достатньою для промислового культивування. Миколайчики є перспективними лікарськими рослинами та потребують подальшого вивчення для можливості створення нових лікарських засобів. Ключові слова: миколайчики, eryngium, лікарські рослини, біологічно активні речовини.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Kulyanda, I. S., L. Ya Fedoniuk, A. I. Dovgalyuk, S. B. Kramar та O. O. Kulyanda. "ВИГОТОВЛЕННЯ АЦЕЛЮЛЯРНОГО ДЕРМАЛЬНОГО МАТРИКСУ ЗІ ШКІРИ СВИНІ: МОРФОЛОГІЧИЙ АНАЛІЗ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 4 (12 лютого 2021): 107–13. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i4.11761.

Повний текст джерела

Анотація:

РЕЗЮМЕ. Перспективним напрямком у лікуванні дефектів шкіри різної етіології є використання децелюляризованої (ацелюлярної) шкіри свині. Мета – розробити методику виготовлення ацелюлярного дермального матриксу з дерми шкіри свині зі збереженням нативної структури. Матеріал і методи. Процес виготовлення ацелюлярного дермального матриксу полягав у поєднанні фізичних і хімічних впливів на дерму. Забір дерми завтовшки 1,0–1,3 мм проводили у свиней віком до 1 року з ділянки спини та, частково, з бокових ділянок тулуба. Попередньо за допомогою дерматома із відповідних ділянок знімали шар шкіри товщиною 0,3–0,4 мм, який піддавали фізичній і хімічній обробці. Досягнення максимальної ацелюлярності дермального матриксу здійснювали покроково, цей процес включав 4 етапи обробки шкіри: 1 – процес заморожування – розморожування; 2 – дегідратація гліцерином; 3 – осмотичний стрес; 4 – вимивання детергентом решток клітин. Для оцінки ефективності протоколу децелюляризації проводили морфологічний аналіз дерми за допомогою світлової мікроскопії. Результати. Гістологічний аналіз дерми шкіри свині після циклів заморожування – розморожування виявив, що колагеновий каркас дермального матриксу, отриманий у результаті першого етапу децелюляризації, зберігає свою структурну організацію. Другий етап децелюляризації виявив зменшення кількості клітин фібробластичного ряду. При цьому сполучнотканинні елементи, які представлені різноспрямованими пучками колагенових волокон, зберігали свою структурну організацію. Третій етап децелюляризації виявив лізис клітин фібробластичного ряду, які у вигляді базофільно забарвлених елементів у незначній кількості локалізувались у дермі. У результаті промивки ліофілізованої шкіри неіонним детергентом додецилсульфатом натрію виявлено повну відсутність клітин фібробластичного ряду, епідермоцитів у складі волосяних фолікулів, ендотеліоцитів у стінці кровоносних судин, що свідчить про ефективність вказаного реагента у видаленні залишків продуктів розпаду клітин. Висновок. Запропонований протокол децелюляризації дерми шкіри свині є ефективним для видалення ядерних та клітинних структур із дерми. Конкретні протоколи можуть бути змінені шляхом збільшення різниці температур або зміни кількості циклів заморожування – розморожування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Driianska, V., M. M. Velychko, O. Petrina, T. Poroshina, V. Nepomnyaschiy, L. Liksunova та N. Malashevska. "Особливості показників імунітету у хворих на непроліферативні форми хронічного гломерулонефриту". Ukrainian Journal of Nephrology and Dialysis, № 3(59) (30 вересня 2018): 10–17. http://dx.doi.org/10.31450/ukrjnd.3(59).2018.02.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи: визначити особливості HLA-фенотипів та показників цитокінової ланки імунітету з факторами ендотеліальної дисфункції у хворих на непроліферативні (НП) форми хронічного гломерулонефриту (ХГН) з нефротичним синдромом (НС). Матеріал та методи. Вивчали розподіл HLA-антигенів за допомогою мікролімфоцитотоксичного тесту Терасакі у 264 хворих на ХГН, НС (серед яких аналізували дані 96 з НП ГН) та 350 здорових донорів. Морфологічний діагноз був підтверджений методом тонкоігольної нефробіопсії. Для вивчення рівнів цитокінів та факторів ендотеліальної дисфункції в крові 110 пацієнтів використовували імуноферментний аналіз. Результати. Для ХГН, НС відносний ризик високий (RR> 2)за наявності HLA-А23, 24, 28, В8, 38, 41, 44 (у хворих на НП ГН +А30),причинна роль (σ> 0.1)показана для А24, 28, В8 (НП +A19+31+32); протекторами захворювання є В12 та В16 (НП +А9). Виявлені антигени-провокатори різних морфологічних форм ХГН. У пацієнтів з НП ГН виявлено в крові високі рівні як про- (трансформуючий фактор росту альфа (TNF-α), інтерлейкіну 17 (IL-17), моноцитарний хемоатрактантний протеїн 1 (МСР-1)), так і протизапальних (IL-4, трансформуючий фактор росту бета (TGF-β)) цитокінів, факторів ендотеліальної дисфункції (фактор росту ендотелію судин (VEGF), розчинна молекула адгезії судинних клітин (sVCAM-1)) та зниження Е-селектину. РівеньMCP-1 у хворих на проліферативні ГН був вищим, ніж у разі непроліферативних форм. Не виявлено достовірних змін цих показників імунітету в групі хворих на НП ГН після проведеного лікування, за винятком зниження TNF-α (р = 0,001), але позитивний ефект лікування асоціював з достовірним зниженням концентрацій МСР-1 (р = 0,005) і VEGF (р = 0,028). Висновки. Виявлені достовірні асоціаціїHLA з ХГН, НС та його непроліферативними морфологічними формами дозволяють вважати такі антигени в фенотипі пацієнтів та інші показники імунітету ((TNF-α,MCP-1 і VEGF) додатковими прогностичними маркерами.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Birta, Habriella, Yurii Burhu, Liudmyla Floka, Eugenia Khmelnytsky та Zoja Rachynska. "МОРФОЛОГІЧНИЙ СКЛАД ТА М’ЯСО-САЛЬНІ ЯКОСТІ ТУШ СВИНЕЙ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 4(43) (25 грудня 2020): 27–32. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.4.4.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджувалась м’ясність туш при різних рівнях годівлі свиней великої білої, миргородської, ландрас, полтавської м’ясної, червоної білопоясної порід. Морфологічний склад туш вивчали шляхом обвалки правої напівтуші. Масу м’язової тканини визначали за різницею між масою напівтуші і сумарною масою сала та кісток. Площу «м’язового вічка» вимірювали на поперековому розрізі найдовшого м’яза спини, між останнім грудним і першим поперековим хребцями методом копіювання «малюнку зрубу» на кальку та вимірювання його за допомогою планіметра. Результати обвалки туш піддослідних свідчать, що морфологічний склад туші залежить від породних особливостей тварин. При середньодобових приростах 250-350 г за рахунок низьких приростів і, як правило, більшого при цьому осалення, вихід м’яса у тварин всіх піддослідних груп був низьким. При цьому найбільший вихід м’яса мали тварини червоної білопоясної породи: при забої в 100 кг – 50,6 %, при забої в 125 кг – 48,9 %. При збільшенні забійної маси до 125 кг питома маса кісток в тушах зменшувалась в усіх піддослідних групах на 0,3-0,6 %. Відмічалось зменшення відношення сала до м’яса в межах 0,46-0,61 при забої в 100 кг і 0,49-0,70 – в 125кг. Збільшення середньодобових приростів на відгодівлі до 800-1000 г сприяло збільшенню виходу м’яса в тушах в порівнянні з тушами свиней середнього рівня годівлі. Різниця між тушами свиней в 100 кг дорівнювала 1,1-1,7 %; при збільшенні забійної маси різниця склала 1,4-2,1 %. Найвищою енергетичною цінністю характеризувалося м'ясо тварин м'ясо-сальних і сальних генотипів (I та ІI групи). При типовому рівні відгодівлі калорійність їх м'яса становила в середньому 134,9-135,8 ккал при забої у 100 кг і 141,5-144,2 ккал - у 125 кг, що відповідно на 8,1-9,0 та 11,1-13,8 ккал більше в порівнянні з представниками породи ландрас, де цей показник був найменшим. При збільшенні середньодобових приростів спостерігалось зменшення калорійності м’яса. Найменшою вона спостерігалась у свиней, вирощених при інтенсивному рівні відгодівлі. Отже, при середньодобових приростах 250-350 г за рахунок низьких приростів і, як правило, більшого при цьому осалення, вихід м’яса у тварин всіх піддослідних груп був низьким. Збільшення середньодобових приростів на відгодівлі до 800-1000 г сприяло збільшенню виходу м’яса в тушах порівняно з тушами свиней, вирощених при оптимальних умовах. Різниця між тушами свиней в 100 кг дорівнювала 1,1-1,7 %; при збільшенні забійної маси різниця склала 1,4-2,1%. Дисперсійний аналіз впливу рівня годівлі на вміст м’яса в тушах показав, що коефіцієнт детермінації, тобто питома вага факторіальної дисперсії

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Hnatjuk, M. S., N. Ya Monastyrska та L. V. Tatarchuk. "КІЛЬКІСНИЙ МОРФОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ СТРУКТУРНОЇ ПЕРЕБУДОВИ ГЕМОМІКРОЦИРКУЛЯТОРНОГО РУСЛА СПІЛЬНОЇ ЖОВЧНОЇ ПРОТОКИ ПРИ РЕЗЕКЦІЯХ РІЗНИХ ОБ’ЄМІВ ПАРЕНХІМИ ПЕЧІНКИ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 3 (27 листопада 2020): 32–36. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.3.11516.

Повний текст джерела

Анотація:

Резюме. Видалення великих об’ємів печінки призводить до портальної гіпертензії, кровотеч із варикозно розширених вен стравоходу, шлунка, прямої кишки, асциту, спленомегалії та структурної перебудови органів басейну ворітної печінкової вени і спільної жовчної протоки, в якій морфологія гемомікроциркуляторного русла при резекції різних обcягів печінки вивчена недостатньо. Мета дослідження – морфометрично вивчити особливості структурної перебудови судин гемомікроциркуляторного русла спільної жовчної протоки при резекції різних об’ємів печінки. Матеріали і методи. Дослідження проведено на 60 лабораторних статевозрілих білих щурах-самцях, яких поділили на 4 групи: перша – 15 інтактних тварин, друга – 15 щурів після видалення 31,5 % паренхіми печінки, третя – 15 тварин після резекції – 42,0 %, четверта – 15 щурів після видалення 58,1 % паренхіми печінки. Евтаназію тварин здійснювали кровопусканням в умовах тіопенталового наркозу через 1 місяць від початку досліду. Із спільної жовчної протоки виготовляли мікропрепарати, в частині спостережень гемомікроциркуляторне русло заливали туш-желатиновою сумішшю. Морфометрично визначали діаметри артеріол, передкапілярних артеріол, гемокапілярів, закапілярних венул, венул, щільність мікросудин, відносний об’єм ушкоджених ендотеліоцитів. Кількісні показники обробляли статистично. Результати. Встановлено, що видалення 58,1 % паренхіми печінки призводило до розвитку пострезекційної портальної гіпертензії і структурної перебудови судин гемомікроциркуляторного русла спільної жовчної протоки, яка характеризувалася вираженим звуженням просвітів артеріол, передкапілярних артеріол, гемокапілярів, значним розширенням закапілярних венул та венул, зниженням щільності мікросудин, ушкодженням ендотеліоцитів. Висновки. Виявлено, що резекція 58,1 % паренхіми печінки призводить до пострезекційної портальної гіпертензії, вираженого звуження артеріол, передкапілярних артеріол, гемокапілярів та розширення закапілярних венул і венул у спільній жовчній протоці. Розширення венозних судин гемомікроциркуляторного русла призводить до венозного повнокров’я, гіпоксії, ушкодження ендотеліоцитів, ендотеліальної дисфункції, перивазальних і стромальних набряків, дистрофії, некробіозу клітин, тканин, інфільтративних та склеротичних процесів у досліджуваному органі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Кононов, Б. С., та С. М. Білаш. "ПОРІВНЯЛЬНИЙ ІМУНО-МОРФОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ АСТРОЦИТІВ ТА НЕЙРОЦИТІВ СІРОЇ РЕЧОВИНИ МОЗОЧКА ЩУРІВ ПІД ВПЛИВОМ КОМПЛЕКСУ ХАРЧОВИХ ДОБАВОК". Medical and Ecological Problems 26, № 1-2 (15 квітня 2022): 15–18. http://dx.doi.org/10.31718/mep.2022.26.1-2.04.

Повний текст джерела

Анотація:

Neurological diseases are among the most common in Ukraine, especially given the development of technology in the food industry and the accelerated pace of life, which contributes to an increased number of food additives in nutrition products. The cerebellum is easily affected by adverse effects. Our research aimed to conduct a comparative analysis of immunomorphological changes of astrocytes with neurons in the cerebellar gray matter of rats at different periods of consuming food additives, namely monosodium glutamate (food additive E621), ponceau 4R (food additive E124) and sunset yellow (food additive E110), using glial acid fibrillar protein and NeuN-immunoreactivity reaction. White rats were used in this study. We applied the immunohistochemical marker GFAP to establish protoplasmic astrocytes, and paraffin sections for the Neun-immunoreactivity reaction. Student's T-criterion was used to compare quantitative values in dual series. The difference was considered reliable at values of p<0.05. As a result of the study, histological specimens demonstrated GFAP-positive cells with large perikaryon and numerical processes, which we identified as protoplasmic astrocytes, and NeuN-positive piriform structures, from whose narrowed apex 2-3 dendrites radiated to the molecular layer, and the latter in turn gave numerous branches. We identified these cells as piriform neurons or Purkinje cells. Experimental studies have shown that in both gray and white matter of the cerebellum, there are compensatory and adaptive processes aimed at partial restoration of structural components of the cerebellum, and GFAP-positive structures play a decisive role in this process as a fibrillar framework. Furthermore, the morphometric study found that in the dynamics of the experiment, the average number of NeuN-positive Purkinje cells of the ganglion layer of the cerebellar cortex of rats in different experimental groups (from 1 to 5) significantly increased at p˂0.05 as compared to the control group of animals.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Самсоненко, Наталия Игоревна. "ДІЄСЛІВНА МОРФОЛОГІЧНА ДОМІНАНТА КАТЕГОРІЇ ЧАСУ ЯК ОСНОВА ТЕМПОРАЛЬНОГО ПЛАНУ Й КОМПОЗИЦІЙНОЇ СТУКТУРИ ЛІРИЧНОГО ТВОРУ". Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды 3, № 69 (2019): 3–10. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1572.2019.03.69.01.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена дослідженню того, як реалізується експресивний потенціал маркованих та немаркованих членів трьохопозитної системи часу дієслова в поетичному тексті за умов згущення однорідних за певним морфологічним параметром одиниць, що утворюють його домінанту, а також визначенню ролі морфологічної домінанти часу у створенні темпорального фону й у розгортанні композиційної структури ліричного твору. Аналіз особливостей поетичного функціювання дієслівної категорії часу дозволяє виявити деякі загальні закономірності функціювання морфологічних домінант у поетичному тексті та простежити ступінь участі членів трьохопозитної системи часу дієслова у формуванні експресивності цієї морфологічної категорії, що утворює дієслівну домінанту часу ліричного тексту. У статті стверджується, що згущення дієслівних форм одного з трьох часів дієслова призводить до утворення морфологічної домінанти часу, яка є важливою й невід'ємною частиною композиційної структури твору та бере участь у передачі поетичних смислів. Експресивність морфологічної домінанти теперішнього часу як категорії, що є немаркованим членом граматичної опозиції, менш помітна читачеві у порівнянні з дієслівними домінантами форм майбутнього і минулого часу. Однак форми теперішнього часу дієслова мають потужний семантичний потенціал та за умов їхньої актуалізації у поетичному тексті в складі морфологічної домінанти передають широкий спектр значень й смислів. Форми минулого і майбутнього часу, що беруть участь у формуванні морфологічної домінанти, актуалізують один з темпоральних планів оповіді — минулого або майбутнього, а також виступають засобом поетичної виразності та розгортання ліричного сюжету поетичного твору.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Панчишин, Н. З. "ІМЕННИКОВІ ФРАЗИ З «DIES» НА МАТЕРІАЛІ КОМЕДІЙ ТІТА МАКЦІЯ ПЛАВТА". Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", № 2 (9 квітня 2021): 114–19. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2020-2-16.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена дослідженню іменникових фраз, які були і є темою багатьох зарубіжних та українських лінгвістичних праць. У наукових роботах розглядаються ієрархічні відношення в структурі іменникових фраз, закономірності їх розташування, класифікації препозитивних і постпозитивних компонентів. Лінгвісти також аналізують різні аспекти іменникових фраз у порівнянні двох мов, у різних мовних стилях. Однак ще не всі аспекти іменникових фраз висвітлено, немає єдиного підходу до аналізу цього питання. Тому дослідження функціонування, взаємодії семантики та синтаксису на рівні словосполучення, особливо на матеріалі латинських текстів, є актуальним і заслуговує на ґрунтовне вивчення. Мета роботи полягає в дослідженні структури іменникових фраз із часовим словом «DIES» – «день», яке є ядром лексико-семантичної групи частин дня, і їх функціонування в комедіях Плавта. Обсяг іменникових фраз, їх морфологічний склад, аранжування компонентів і зв’язок між ними є частинами дослідження структури іменникової фрази. Структура іменникових фраз може бути розкрита краще з погляду функціонування мовних одиниць. Аналіз синтагматичних зв’язків в іменникових фразах з «DIES» – «день» указує на те, що це слово сполучається з прикметниками з указівкою на цілковите охоплення дією часового відрізка, тривалості часового відрізка, співвіднесеність із певними (точними) відрізками часу, послідовність часових відрізків. Також це ядро-іменник уживається із займенниками, займенниковими прикметниками та кількісними числівниками. Важливим аспектом дослідження є сполучуваність іменника «DIES» з прийменниками. У результаті дослідження функціонування іменникових фраз з’ясувалося, що Плавт у текстах комедій використовував такі структури іменникових фраз: бінарні регресивні, бінарні прогресивні, полікомпонентні регресивні та полікомпонентні рамкові іменникові фрази. Найбільш частотними виявилися регресивні іменникові фрази, а найменш частотними – прогресивні. Полікомпонентні фрази переважно складаються з трьох компонентів. Найуживанішими компонентами досліджуваних фраз є вказівні займенники, прикметники та прийменники. Перспективним для подальшого дослідження вбачається вивчення іменникових фраз у творах різних стилів, а також аналіз функційних, структурних і семантичних особливостей іменникових фраз з іншими ядрами-іменниками на позначення часу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Shevchuk, V. I., Yu O. Bezsmertnyi та H. V. Bezsmertna. "Кістково-міопластична ампутація та реампутація гомілки". Likarska sprava, № 3-4 (27 червня 2018): 132–40. http://dx.doi.org/10.31640/3-4.2018(21).

Повний текст джерела

Анотація:

Проведено аналіз 340 ампутації і реампутації гомілки. У 206 хворих (дослідна група) здійснювали кістково-м'язову пластику із закриттям кістковомозкового каналу тонкою кортикальною пластинкою, формуванням синостозу між усіченими кістками і м'язовою пластикою з фіксацією м'язів до кістки і трансплантата. В контрольній групі проводили традиційну міопластику із зшиванням м'язів-антагоністів під опилом кістки (134 хворих). Термін спостереження – 2–10 років. Методи дослідження: клінічний, рентгенологічний, СКТ, УЗД, тонусометрія, тензометрія, вимірювання внутрішньокісткового тиску, морфологічний. Закриття кістковомозкової порожнини приводило до відновлення внутрішньокісткового тиску, швидкого (1–2 міс) формування кісткової замикальної пластинки, збереження форми і структури кісткової кукси. Синостозування кісток дозволяло запобігти балотуванню малогомілкової кістки. Фіксація м'язів до кістки забезпечувала добре закриття опилів і формування витривалої м'язової кукси. Кукси після кістково-міопластичної ампутації витривалі, функціональні, безболісні і довговічні. У жодному випадку не було проведено реампутації. У контрольній групі формування кісткової замикальної пластинки в більшості спостережень порушувалось, відбувалась резорбція кортикального шару кістки, значно більшою була атрофія м'язів, виникав больовий синдром різної інтенсивності. У ряді випадків необхідна була реампутація або реконструктивна операція.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Бірта, Габріелла Олександрівна, Юрій Георгійович Бургу, Людмила Валеріївна Флока, Олена Олександрівна Горячова та Євгенія Вікторівна Хмельницька. "ЗАБІЙНІ ЯКОСТІ СВИНЕЙ РІЗНИХ ГЕНОТИПІВ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 4 (47) (5 січня 2022): 64–70. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.4.11.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті досліджено забійні та м’ясо-сальні якості тварин різних генотипів. Було визначено наступні показники: передзабійна маса; забійна маса; забійний вихід; довжина напівтуші; товщина шпику; площа «м’язового вічка»; вихід м’яса і сала в туші, морфологічний склад туш, масу м’язової тканини. На основі одержаних експериментальних даних проведено дисперсійний аналіз впливу форм годівлі на забійні якості свиней. В середньому по досліду загальна дисперсія, що показує загальну мінливість ознаки при забої свиней живою масою 100 кг, коливалась від 0,93 у свиней миргородської породи до 1,01 у полтавської м’ясної породи. Найбільшою частка впливу форми годівлі на забійний вихід спостерігалась у свиней м’ясних генотипів, зокрема у полтавської м’ясної 84,9-88,8% та червоної білопоясої породи свиней 86,4-83,6%. Результати забою засвідчили перевагу м'ясних генотипів над представниками сальних і м'ясо-сальних порід за показниками забійного виходу, довжини напівтуші, товщини шпику та маси окосту. В сучасних умовах виробництва свинини відгодівля тварин потребує врахування певних проблем, пов’язаних із впливом умов утримання, повноцінної годівлі, статі та результативності виробництва – середньодобові прирости, товщину шпику, витрати корму на одиницю продукції. Відгодівлю свиней різної статі необхідно організовувати відповідно до їх потреби у поживних речовинах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Khvorost, O. P., Yu A. Fedchenkova, K. S. Skrebtsova та A. I. Popik. "ВИВЧЕННЯ МОРФОЛОГО-АНАТОМІЧНОЇ БУДОВИ БРУНЬОК ВІЛЬХИ КЛЕЙКОЇ ALNUS GLUTINOSA (L.) Gaertn." Фармацевтичний часопис, № 3 (9 жовтня 2019): 21–26. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2019.3.10472.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи – дослідити морфолого-анатомічну будову бруньок вільхи клейкої Аlnus glutinosa (L.) Gaertn. Матеріали і методи. За допомогою фармакопейних методів аналізу дослідили морфологічну та анатомічну будову 5 серій бруньок вільхи клейкої вітчизняних регіонів заготівлі. Морфологічні особливості вивчали не менш ніж на 15 зразках сировини кожної серії. Для дослідження анатомічної будови, виготовляли не менш ніж 15 препаратів сировини кожної серії. Результати й обговорення. Проведені виміри бруньок та криючих брактей (морфометричні показники) дозволили встановити граничні межі довжини та діаметру власне бруньки та довжини і ширини криючих брактей. Складений морфологічний опис бруньок вільхи клейкої з визначенням діагностичних ознак (форма, колір, характер поверхні криючих брактей). Дослідили анатомічну будову бруньок вільхи клейкої. Виділили основні діагностичні риси: форма клітин епідерми брактей та пористість їхніх оболонок, типи та топографія трихом брактей, наявність ефіроолійних залозок. Висновки. Встановлено особливості морфолого-анатомічної будови 5 серій бруньок вільхи клейкої різних регіонів заготівлі. Визначено морфометричні показники, встановлено граничні межі довжини та діаметру бруньки та криючих брактей. Обрано критерії морфологічного опису та створено морфологічний опис бруньок вільхи клейкої із визначенням діагностичних ознак. Дослідження анатомічної будови бруньок вільхи клейкої дозволило виділити діагностичні риси сировини. Отриманні результати можуть стати основою для розробки розділів «Ідентифікація А» та «Ідентифікація В» проекту монографії на бруньки вільхи клейкої як перспективного виду лікарської рослинної сировини.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Strygun, V. M., та A. Chaban. "ДОБІР ЗА КІЛЬКІСТЮ ВЕГЕТАТИВНИХ ВУЗЛІВ У ГІБРИДНИХ ПОПУЛЯЦІЯХ ГОРОХУ ОВОЧЕВОГО ТА СПОСІБ КОНТРОЛЮ ЙОГО ЕФЕКТИВНОСТІ". Vegetable and Melon Growing, № 68 (14 січня 2021): 45–51. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2020-68-45-51.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. З допомогою оригінальної методики дослідити вплив добору на мінливість ознаки кількість вегетативних вузлів на рослині у гібридних популяціях гороху овочевого. Створити ранньостиглі джерела ознаки. Методи: польові – закладання дослідів, гібридизація, фенологічні спостереження, морфологічний опис; лабораторні – біометричні виміри, структурний аналіз; варіаційно-статистичні – закономірності мінливості та вірогідності результатів. Результати. Розроблено методику дослідження. Підібрано сорти для гібридизації. Пересівом гібридного насіння отримано популяції F2 та F3 у яких відбирали рослини з найменшою кількістю вегетативних вузлів, а отже і більш ранньостиглі.Повторний добір проведено у популяціях F3 та F4. Після розмноження цих доборів у селекційному розсаднику F4, F5 результат перевірено у популяціях F5 та F6. У дослідах за етапами вивчення проводили фенологічні спостереження та біометричні виміри. Останні оброблено методом варіаційної статистики з визначенням середнього арифметичного, стандартного відхилення та коефіцієнту варіації. Параметри популяцій та доборів за роками досліджень порівнювали між собою, з середнім батьків та з кращим із них. Таке порівняння нівелює вплив факторів зовнішнього середовища у різні роки. Висновки. Без застосування складного гібридологічного аналізу доведена ефективність добору у популяціях гібридних поколінь F2, F3, та F3, F4. За наслідками добору, кількість вегетативних вузлів у популяціях F5 (8,0±0,4 шт.) та F6 (8,6±0,2 шт.) зменшилася до рівня ранньостиглого батьківського сорту Альфа (8,4±0,1шт.). Мінливість ознаки (V%) у популяцій до проведення добору (F2 – 22,2 %, F3 – 21,3 %) зменшилася до 8,0 % у F5, та до 9,3 % у F6., була у межах незначної (до 10 %), як і у гомогенного раннь-стиглого батьківського сорту (8,6 %). Важливим результатом стало створення двох нових ранньостиглих джерел ознаки, які були використанні у селекційних програмах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Shchur, O. S. "Морфологічні особливості залишково-карбонатних чорноземів на елювії щільних карбонатних порід Малого Полісся". Мінеральні ресурси України, № 3 (19 листопада 2021): 37–42. http://dx.doi.org/10.31996/mru.2021.3.37-42.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність наукового дослідження визначається недостатньою вивченістю питань, пов’язаних з морфологічними особливостями залишкових карбонатних чорноземів, а також браком наукових публікацій, що якісно висвітлюють різні аспекти складу ґрунтів Малого Полісся. У цій праці маємо на меті, ґрунтуючись на основі морфології залишково-карбонатних чорноземів на елювії щільних карбонатних порід Малого Полісся визначити головні особливості складу ґрунтів цього регіону і його місце в єдиній системі родючих ґрунтів країни загалом. В основі методології дослідження – поєднання методів системного наукового аналізу складу ґрунтів регіону Малого Полісся, що дає змогу визначити закономірності поширення ґрунтів і з’ясувати їхній морфологічний склад, а також морфологічні особливості залишково-карбонатних чорноземів на елювії щільних карбонатних порід Малого Полісся. Дослідження свідчить про істотну важливість вивчення процесів ґрунтоутворення і вивітрювання ґрунтів з погляду перспектив сільськогосподарського використання та збереження ґрунтового ресурсу країни. Результати та висновки цієї праці мають істотне наукове, теоретичне й прикладне значення для подальшого вивчення якості складу ґрунтів України загалом і Малого Полісся зокрема, для розуміння структури ґрунтового покриву досліджуваних регіонів і доцільності наукового розроблення методів їхнього використання для потреб народного господарства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Babii, O. M., B. F. Shevchenko, I. S. Konenko, N. G. Gravirovskya, N. Yu Oshmyanskya та S. V. Ushchina. "Еластографія зсувної хвилі в оцінці морфологічних змін підшлункової залози при хронічному панкреатиті". Klinicheskaia khirurgiia 85, № 1 (24 березня 2019): 10–12. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2019.01.10.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Встановити чутливість і специфічність еластографії зсувної хвилі в оцінці морфологічних змін підшлункової залози (ПЗ) при хронічному панкреатиті (ХП). Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз доопераційних результатів еластографії зсувної хвилі з даними морфологічних досліджень біоптатів ПЗ, отриманих у 68 пацієнтів, оперованих з приводу ускладнень ХП (основна група), і 30 пацієнтів без ознак ХП (контрольна група). Результати. Застосування методу еластографії зсувної хвилi в оцінці морфологічних змін ПЗ при ХП дало змогу розробити діагностичну модель високої якості з чутливістю 80,1% і специфічністю 86,4%. За кольоровим патерном та показниками жорсткості паренхіми ПЗ верифіковано морфологічні зміни органа в стадії раннього і пізнього фіброзу на тлі активного та неактивного запалення його паренхіми.Висновки. Виділені найбільш достовірні цифрові показники еластографії зсувної хвилi в неінвазивній оцінці активності запалення та стадії фіброзної трансформації ПЗ при ХП.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Vakulenko, Dmitro. "ЗАСТОСУВАННЯ МОРФОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ АРТЕРІАЛЬНИХ ОСЦИЛОГРАМ ДЛЯ ОЦІНКИ ДИНАМІКИ ГЕМОДИНАМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ У ПРОБІ МАРТІНЕ-КУШЕЛЕВСЬКОГО". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 2 (2 вересня 2021): 82–89. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.2.12174.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Проба Мартіне-Кушелевського (20 присідань за 30 с) - простий, високо інформативний метод вивчення стану серцево-судинної системи (ССС), успішно використовується протягом багатьох десятиліть. Застосування електронних тонометрів дає можливість удосконалити метод, фіксувати частоту серцевих скорочень, артеріальний тиск (АТ), артеріальні пульсації впродовж усього дослідження, більш детально оцінити особливості діяльності ССС. Мета. Вивчити функціональну здатність ССС адаптуватися до компресії судин плеча при вимірюванні АТ у стані спокою, після проби Мартіне-Кушелевського за допомогою (запропонованого авторами роботи) морфологічного аналізу артеріальних осцилограм (АОГ) та обгрунтувати його інформативність. Матеріали та методи. Обстежено 89 осіб віком 18-55 років, без скарг на стан здоров’я. Вивчено показники як самої проби, так і АОГ, зареєстрованих до, після навантаження, через 3 хв відпочинку. Оцінку морфологічних даних АОГ проводили (відповідно до запропонованих авторами критеріїв) за п’ятибальною системою. Результати порівняно між собою. Результати дослідження та їх аналіз. У стані спокою найчастіше реєструвались найкращі, 1-й (28%) та 2-й (53%) типи АОГ. Після навантаження – 3-й тип (54%), який зріс на 37% за рахунок зменшення відсотку АОГ 1-го та 2-го типів. Після 3 хв відпочинку (навіть при нормотонічному типі реакції) АОГ мали динаміку як в бік «покращення», так і «погіршення». Нерідко у випадках, коли цифрові показниками проби незначно відрізнялись між собою , реєструвались найрізноманітніші типи АОГ. Найчастіше – при неадекватній реакції АТ. Відмічене пов’язане з різними рівнями адаптаційної здатності нервово-рефлекторних механізмів кровообігу до компресії та навантаження, в’язко-пружних властивостей судинної стінки, що підтверджується морфологічним аналізом АОГ. Висновки. Застосування морфологічного аналізу АОГ при проведенні проби Мартіне-Кушелевського дає можливість більш детально оцінити стан гемодинамічних процесів обстежених, їх рівень здоров’я та адаптаційні можливості, завчасно діагностувати початкові відхилення від меж норми.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Sorokina, I. V., V. D. Markovskyi, N. I. Goidenko, and O. V. Kaluzhyna. "Clinical and Morphological Analysis of Adrenal Glands Pathology in Kharkiv Region (according to Archival Material for the Period 2015-2019)." Ukraïnsʹkij žurnal medicini, bìologìï ta sportu 5, no. 6 (December 12, 2020): 84–87. http://dx.doi.org/10.26693/jmbs05.06.084.

Повний текст джерела

Анотація:

The adrenal glands play an important role in the functioning of the human body. There are more opportunities for early tumors detection of these endocrine glands thanks to modern diagnostic procedures, but the problem is very relevant. Morphological investigation is the basis for differentiating adrenocortical adenoma from carcinoma. Material and methods. The article presents the clinical and morphological features of the adrenal glands pathology in Kharkiv region in the period 2015-2019 by analyzing the archival histological material of 77 patients who were operated in hospitals of the State Institution "Institute of General and Emergency Surgery named after V. T. Zaitsev of National Academy of Medical Sciences of Ukraine" and "V. Danilevsky Institute for Endocrine Pathology Problems of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine". Results and discussion. The study established that in 2015 there were 18 cases (including 8 malignant tumors), in 2016 – 16 cases (2 cases with bilateral damage, 1 malignant tumor), in 2017 – 12 cases, in 2018 – 20 cases, in 2019 – 11 cases. All tumors were benign in the last 3 years of the study. We calculated that 48.6 years was the average age of patients with this localization tumor processes (20-75 years). Women suffered more often than men (61.03% and 38.97%, respectively). Both adrenal glands had pathological changes in 2 people. The left gland is most often affected. The vast majority of the formations in 2015-2019 were benign (88.61%). Adrenocortical adenomas (45 cases, mostly clear cell variant, leftward, in women) and mature pheochromocytomas (13 cases, uncomplexed variant, leftward, in men), adrenal cysts (6 cases, more often on the right, in men, with a dense fibrous capsule), hyperplasia of the cortical, cerebral or both layers (4 cases), ganglioneuroma of the adrenal medulla (1 case) and a combination of pheochromocytoma with two adrenocorticosteromas (1 case) were among them. Conclusion. Malignant tumors were represented by malignant corticosteromas (5 cases out of 9, leftward, various sizes, with secondary changes in tumor tissue), malignant pheochromocytomas (3 cases out of 9, right, different size) and malignant paraganglioma (1 case). The larger size of the tumor did not always correlate with the nature of the process

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Кушнеров, В’ячеслав. "Ціннісно-смислові особливості на різних етапах життєвого шляху". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(50)T3 (2019): 187–96. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-3-187-196.

Повний текст джерела

Анотація:

Проаналізовано погляди вчених на визначення цінностей, їх смислову природу та види. Ціннісно-смислові орієнтації розглянуто як індивідуальна система ціннісно-смислових координат життєвого шляху особистості. Мета дослідження - теоретично проаналізувати та емпірично виявити ціннісно-смислові орієнтації чоловіків різного віку. Методи дослідження теоретичний аналіз наукових першоджерел, психодіагностичний метод, що включав тест смисложиттєвих орієнтацій, морфологічний тест життєвих цінностей, методи математичної статистики. Результати. Вивчено індивідуальну систему цінностей людини з метою кращого розуміння сенсу його дії. Встановлено, що чоловіки 30 – 40 років серед життєвих цінностей орієнтовані на власний престиж, високе матеріальне становище. Для чоловіків в віці ранньої дорослості серед життєвих цінностей важливими є розвиток себе, збереження власної ідентичності, креативність. Продемонстровано особливості життєвих сфер у чоловіків різного віку: сфера захоплення грає важливу роль в житті чоловіків ранньої дорослості, а сфера сімейного і суспільного життя важливі для чоловіків віком до 40 років. Показано, що у юнаків показники по всіх шкалах актуальних смислових орієнтацій нижче середнього (СЖО), у чоловіків в віці середньої дорослості актуальні смислові орієнтації характеризуються високими показниками усвідомлення минулого і теперішнього і низьким усвідомленням майбутнього, середними показниками за субшкалами локусу контролю -Я і локусу контролю - життя. Заключення. Продемонстровано, що система особистісних смислів у чоловіків в середньої дорослості спрямована на те, щоб жити, але низька усвідомленість цілей в житті орієнтує систему особистісних смислів на адаптаційні форми взаємодії з об'єктивною реальністю. У юнаків низький рівень усвідомлення майбутнього є руйнівним для особистості, оскільки перспектива майбутнього дозволяє людині усвідомлено і реалістично підійти до побудови свого життя.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Kornovenko, Larysa, Наталія Іванова та Ольга Рижченко. "ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ ВИВЧЕННЯ ПОДАТКОВОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ В РОСІЙСЬКІЙ МОВІ". Мова: кодифікація, компетенція, комунікація, № 1(4) (30 червня 2021): 66–82. http://dx.doi.org/10.24025/2707-0573.1(4).2021.233118.

Повний текст джерела

Анотація:

Резюме Постановка проблеми. У сучасному мовознавстві відчувається посилення інтересу до історичних досліджень мови, особливо в галузі функціонування термінологічної лексики. Подібний аналіз мовних одиниць є актуальним для всіх гуманітарних наук, його значущість можна пояснити тим, що саме в мові відбиваються найважливіші за своїми наслідками зміни, що відбулися у світогляді і житті східних слов’ян, зокрема у формі та змісті семантичного класу слів, об’єднаних загальнокатегоріальним значенням «податок». Проблеми оподаткування й організації ефективного державного податкового контролю цікавили людство з давніх часів, сьогодні вони стали предметом вивчення переважно економічної науки та історії (Р. Бобринев, М. Буланже, О. Василик, Б. Греков, Л. Ларионов, Н. Міллер, Н. Нечай, О. Толкушкін). Є окремі розвідки щодо історії формування терміносистеми російської мови в історичному аспекті (В. Гончаров), однак, наскільки нам відомо, номінації, що слугують на позначення податків, ще не отримали комплексного висвітлення в лінгвістичній літературі. Мета нашого дослідження – аналіз номінацій, що утворюють семантичний клас слів зі значенням «податок, мито, побори». Вивчення специфіки їхньої семантики й функціонування в словниковому контексті дозволить з'ясувати низку питань, пов’язаних з історією формування податкової термінології в цілому. Методологія дослідження. Основними методами дослідження – описовий та порівняльно-історичний, за допомогою яких ми прослідковуємо зміни в означеній групі лексичних одиниць, було застосовано також елементи кількісного аналізу. На матеріалі 313 лексичних одиниць (номінацій на позначення податків та пов’язаних з податковою сферою), відібраних методом суцільної вибірки зі словників проаналізовано історичні зміни, які відбулися із зазначеною лексикою в процесі розвитку. Хронологічні межі охоплюють XI-XVII століття. Основні результати дослідження. Дослідження історії розвитку податкової терміносистеми російської мови має як теоретичне значення – усвідомлення того, як віддзеркалюється навколишній світ і реалії у соціумі під впливом різноманітних факторів, а також і практичне застосування, оскільки цей прошарок лексики стосується різних сфер політичного, культурного, економічного життя й недостатньо описаний лінгвістами. Проаналізовані нами номінації, що позначають різні податки, побори, повинності, одиниці податкової сфери, найменування осіб і територій, оподатковуваних і не оподатковуваних даниною, уможливили виділити шість функціонально-тематичних груп номінацій податкової терміносистеми. Аналіз кожної з груп дозволяє зробити висновки, що окремі номінації мали не одне, а кілька термінологічних значень (наприклад, данина). Багаточисельними виявилися найменування, що відображають родо-видові номінації зборів, данини, пені тощо. Найчастіше ці номінації поєднують два значення: побору і повинності, мита та збору, податку і плати, що засвідчує неврегульованість у сфері податкової термінології і лексичної системи у цілому. Нами репрезентовано продуктивні і непродуктивні способи словотворення номінацій, виявлено, що морфологічний спосіб творення зазначених слів є найбільш продуктивним. В системі податкової термінології зафіксовано явище синонімії та антонімії. Двослівні (складені) назви замінюються однослівними субстантивами (возовое від «мито з воза»; носовоiе «мито з носа судна»). Висновки і перспективи. Отже, численні найменування податкової терміносфери не увійшли до словникового складу сучасної російської літературної мови. Лише деякі з них (дань, оброкъ) можна зустріти в літературних творах, в яких описано подібні реалії («Подорож із Петербурга до Москви» О. Радищева, «Мертві душі» М. Гоголя, «Кому на Русі жити добре» М. Некрасова та інші); інші (дача, даръ) взагалі втратили значення «данини, податку». Перспективи вбачаємо у дослідженні функціональної динаміки номінацій податкової терміносистеми, а також з’ясуванні їхньої ролі у російській мовній картині світу. Ключові слова: історія мови, лексика, номінації на позначення податків, семантика, словотворча модель.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Пукаляк, М. В. "ОМОНІМІЯ В ДІЄСЛІВНИХ КОМБІНАЦІЯХ". Nova fìlologìâ, № 82 (11 серпня 2021): 235–39. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-38.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття спрямована на дослідження граматичної омонімії в сучасній англійській мові, типів та особливостей омонімічних структур, що функціонують у літературних текстах. Омонімія аналізується як явище синхронії і розглядається як результат протилежних процесів семантичної розбіжності слів, етимологічно що походять з одного і того ж джерела. Омоніми – це мовні одиниці, різні за значенням, але однакові за своєю формою. У випадку багатозначності різні значення однієї і тієї ж граматичної форми взаємозалежні і виходять з одного і того ж значення. У випадку омонімії первинне (інваріантне) значення цієї граматичної форми не простежується в різних видах використання цієї форми. Синтаксичні омоніми – це такі одиниці, в яких поверхневі структури збігаються, але глибокі семантичні структури різні. Саме синтаксична парадигма дає змогу виявити омонімію синтаксичної структури. Якщо парадигматичним зв’язком вважається зв’язок мовного елемента з іншими елементами, то, крім звичайних парадигматичних зв’язків усередині їх синтаксичної парадигми, омонімія синтаксичних одиниць має зв’язки з іншими елементами омонімічного рядка. Ці зв’язки називаються омонімічними зіткненнями. Саме трансформаційний аналіз допомагає диференціювати омонімічні конструкції. У рамках омонімії явища морфологічної та синтаксичної омонімії стоять окремо один від одного. Морфологічна омонімія включає окремі частини морфологічної парадигми і таким чином стає невід’ємною ознакою всієї морфологічної системи мови. Синтаксична омонімія складніша за своїми загальними ознаками, ніж морфологічна омонімія: тотожність омонімічних структур не має абсолютного, всеохоплюючого характеру, і поряд із переважаючою ідентичністю існують також деякі відмінності, які є явними показниками глибокої неідентичності синтаксичних конструкцій. Структурна нетотожність синтаксичних омонімів виявляється в процесі їх формування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Мельничук, В. В., В. О. Євстаф’єва, Є. О. Бородай та О. В. Ложкіна. "ОСОБЛИВОСТІ ІДЕНТИФІКАЦІЇ КАПІЛЯРІЇД, ЩО ПАРАЗИТУЮТЬ У ДОМАШНЬОЇ ПТИЦІ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (26 червня 2020): 156–63. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.02.19.

Повний текст джерела

Анотація:

Нематоди родини Capillariidae Neveu-Lemaire, 1936 відносяться до чисельної і значно поширеної групи паразитичних гельмінтів, які можуть локалізуватися майже в усіх органах хазяїв. Різні види паразитують у мавп, диких і домашніх м’ясоїдних, домашніх жуйних тварин, гризунів, сумчастих, риб, амфібій, а також у людини. Окремі з них є високопатогенними і мають не тільки епізоотологі-чне, а й епідеміологічне значення. Результати морфологічних досліджень відіграють важливу роль у практичній таксономії для побудови природної системи цієї групи нематод, а також для розуміння еволюції і філогенії Capillariidae. Завдяки такому аналізу створюється узагальнена картина будови й анатомічної організації капіляріїд. Дослідження виконували на базі лабораторії кафедри паразито-логії та ветеринарно-санітарної експертизи Полтавської державної аграрної академії. Метою дос-ліджень було встановити диференціальні видові морфологічні та метричні ознаки капіляріїд, виділе-них від домашньої птиці. За результатами проведених морфологічних досліджень статевозрілих самців та самок Сapillaria anatis (Schrank, 1790) Travassos, 1915 та Baruscapillaria obsignata (Madsen, 1945), Moravec, 1982 відзначено їх суттєву схожість. Ці види мають однакову загальну бу-дову тіла, в самок – будову області вульви, вагіни, у самців – будову хвостового кінця. Водночас, ди-ференційною морфологічною ознакою С. anatis є наявність шипиків на спікулярній піхві. Визначено достовірні відмінності у морфометричних параметрах самців і самок капілярій видів B. obsignata та С. anatis, які дають змогу підвищити ефективність їх ідентифікації. Морфометричні параметри самців B. obsignata мали більші значення, ніж С. anatis за п’ятьма показниках, які характеризували довжину тіла та спікули, ширину та довжину псевдобурси. Водночас, спікула С. anatis є ширшою впродовж усієї її довжини, ніж в B. obsignata. У самок B. obsignata та С. anatis сім метричних пока-зників мають достовірну різницю в значеннях, з яких за чотирма показниками (ширина тіла в ділянці вульви; довжина, ширина і товщина оболонки яєць) самки С. anatis мали більші параметри, ніж сам-ки B. obsignata. До диференційних ознак можна віднести наявність кутикулярних підвищень в облас-ті вульви у B. obsignata.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Strygun, V., та A. Chaban. "ВІДНОВЛЮВАЛЬНІ ПОСІВИ У НАСІННИЦТВІ ГОРОХУ ОВОЧЕВОГО PISUM SАTIVUM L." Vegetable and Melon Growing, № 69 (26 липня 2021): 110–19. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2021-69-110-119.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Відновлення втрачених посівних якостей насіння гороху овочевого до показників, визначених стандартом у змішаних агрофітоценозах з ячменем ярим. Методи. Загальнонаукові – аналіз й узагальнення наукових положень; планування – розроблення методики та технології дослідів; польові – закладання дослідів, фенологічні спостереження, морфологічний опис рослин; лабораторні – проведення аналізів з визначення посівних якостей насіння. варіаційно-статистичні – встановлення закономірностей мінливості та достовірності одержаних результатів. Результати. Загальновизнаною вадою у технології насінництва гороху овочевого є його ліаноподібне стебло, яке у період біологічної стиглості насіння вилягає. Цьому сприяє достатньо масивна вегетативна маса стебла, та ще й дощі, які часто випадають у найбільш важливий період – збирання врожаю. Полегле стебло (а разом із ним боби та насіння) через полеглість, підвищену вологість уражуються специфічними хворобами ташкідниками. Наслідком такого явища стає втрата кондицій насіння, зокрема його посівних якостей. Особливо непоправні втрати бувають у насінництві на його початкових етапах – у добазовому, базовому та елітному насінництві. Згідно з прийнятою практикою, насіння, яке має схожість нижче 60 %, вибраковують. За умови насінництва новостворених сортів (на цих етапах насіння їх у наявності небагато), виникає загроза повної втрати сорту. У вирішенні цієї проблеми, тобто «порятунку» такого насіння, а отже і нового сорту ми пропонуємо застосовувати змішані посіви некондиційного насіння гороху овочевого з ячменем ярим. Ячмінь слугує у даному випадку опорною культурою. У розробці такої технології було використане насіння з практично втраченою схожістю сортів гороху овочевого – ранньостиглого сорту Салют ДТР, середньостиглого – Натінау, середньопізнього – Стриж та кондиційне насіння ячменю ярого сорту Геліос. Висновки. Запропонована достатньо проста технологія відновлення втраченої через несприятливі погодні умови, (можуть бути й інші причини) кондиційності насіння гороху овочевого у змішаних з ячменем ярим агрофітоценозах, стане у нагоді на різних етапах насінництва культури, за виникненням такої потреби. Про ефективність застосування цієї технології свідчать результати аналізів, які були проведені Ніжинською державною насіннєвою інспекцією. За результатами їхнього проведення енергія проростання насіння сортів гороху овочевого Салют ДТР, Стриж та Натінау складала – 87, 88, 88 %, схожість – 92, 93, 93 %, вологість – 12,2, 12,4, 13,2 %, фізична чистота насіння була в межах 99,0, 98,0,99,0 % відповідно. Якість насіння відповідала нормам ДСТУ 7160:2010 за категорії насіння – ДН (добазове насіння) та БН (базове насіння). Доцільність використання цієї технології обумовлена ще й тим, що в результаті її використання, по суті, був врятований високоцінний та високовартісний вихідний матеріал дефіцитних вітчизняних сортів гороху овочевого консервного призначення. За результатами досліджень отримано 0,088 т кондиційного насіння гороху овочевого сорту Салют ДТР, 0,750 т сорту Натінау та 0,370 т сорту Стриж. Насінництво цих сортів було продовжене.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Chornenka, G. M., та M. V. Logach. "МОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕНДОМЕТРІЯ У ЖІНОК РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ: АНАЛІЗ МОРФОМЕТРИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 3 (2 жовтня 2018): 146–50. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i3.9275.

Повний текст джерела

Анотація:

Ендометрій – це головна структура у реалізації імплантації, яка зазнає постійних морфофункціональних змін, а його адекватні стан та прегравідарна трансформація є необхідними умовами для нормального розвитку вагітності, надто в її першому триместрі. Дослідження особливостей морфологічної структури нормального ендометрія із застосуванням сучасних морфометричних методів є необхідним для розуміння суті патологічних процесів фукціонального шару матки, розвиток яких може перешкоджати настанню вагітності. Матеріал і методи. Для морфометричного дослідження використовували гістологічні препарати функціонального шару матки 20 жінок репродуктивного віку із нормальним ендометрієм у фазах проліферації та секреції. Виконували серійні поступові зрізи з парафінових блоків товщиною 2–4 мікрона, зафарбовували за стандартною методикою гематоксиліном і еозином. Проводили замір та аналіз діаметра залоз ендометрія, товщини стінки залоз, співвідношення площі перерізу залоз до площі ендометрія. Результати. У результаті морфометричного дослідження гістологічних препаратів функціонального шару матки у жінок репродуктивного віку, із нормальним менструальним циклом, середній вік яких становив (32±10) років, з’ясовано, що результати морфологічного дослідження можуть використовуватись з метою аналітичного дослідження як фізіологічної, так і патологічної трансформативності ендометрія людини. Діаметр залоз ендометрія у фазі проліферації коливався в межах 28,29–70,29 мкм при значенні IQR=21,94. Товщина стінки була рівномірна і її значення становили (15,02±3,61) мкм. Співвідношення площі перерізу залоз до площі перерізу паренхіми були рівномірними у всьому зразку і коливалися в межах від 7 % до 13 % із середнім значенням 10 %. При морфометричному дослідженні поліморфність залозистих структур ендометрія секреторного типу підтверджується певними показниками: діаметр залоз становить 71,81 (47,71; 83,95) мкм та коливається від 33,39 мкм до 125,02 мкм при значенні IQR=36,24. Збільшення діаметра, порівняно з показниками у фазі проліферації, є статистично достовірним (р<0,05 при точному значенні критерію Манна–Уіттні U=72). Товщина стінок залоз при цьому дещо зменшилась і становила (13,13±3,37) мкм, що було статистично достовірно менше показника товщини у фазі проліферації. Розташовувались залози більш хаотично, порівняно із зразками фази проліферації, – показник співвідношення площі перерізу залоз до площі перерізу паренхіми коливався від 17 % до 52 % із середнім значенням 32 % (різниця статистично достовірна, р<0,05 при значенні c2=97). Висновки. Морфологічній структурі ендометрія жінок репродуктивного віку притаманні не лише гістологічні, а й морфометричні відмінності. Отримані нами дані свідчать про достовірну різницю основних морфометричних показників залоз слизової матки в проліферативній та секреторній фазах менструального циклу в нормі. Перспективи подальших досліджень. Морфологічна структура ендометрія за умов норми та патології вимагає нових підходів із застосуванням сучасних доступних методів, необхідних для розуміння суті патологічних процесів фукціонального шару матки, особливо у жінок репродуктивного віку, що звертаються з приводу непліддя, спричиненого матковим фактором.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Konoplytsky, V. S., R. V. Shavliuk та V. M. Shavliuk. "Пілонідальна хвороба у дітей. Чи усі питання патогенезу вирішені?" Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 3 (5 листопада 2019): 68–74. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2019.3.10549.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи: визначити можливі анатомічні чинники патогенезу пілонідальної хвороби в дітей. Матеріали і методи. Проведено аналіз результатів клініко-морфологічних обстежень 37 дітей з діагнозом “пілонідальна хвороба”, пролікованих з 2010 по 2017 рік на базі Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні. Середній вік пацієнтів складав (16,4± 0,4) року; хлопчиків було 26 та 11 дівчаток. Для порівняння морфологічної будови пілонідальної кісти із дорослими пацієнтами використовували 17 зразків видалених раніше тканин, які були на обліку в архіві обласного патанатомічного бюро. Результати досліджень та їх обговорення. У 75 % препаратів у дорослих спостерігали відсутність епітеліальної вистилки, що є результатом тривалого рецидивного перебігу пілонідальної хвороби. Останнє сприяє швидкій хронізації запального процесу та виникненню гіалінозу судинних стінок у стінці кісти. Також майже в 94 % випадків у дорослих стінки пілонідальної кісти складались із грубоволокнистої сполучної тканини з вираженою лімфогістіоцитарною інфільтрацією, а у просвіті їх визначались деривати шкіри. Схожі морфологічні ознаки були виявлені лише у 30 % дітей, а у порожнині кісти були виявлені волосяні стрижні з ознаками часткового лізису, які були пов’язані із неатрофованими волосяними цибулинами, що чітко не свідчило на користь їх екзогенного трансдермального проникнення. У 41,66 % дітей при гістологічному обстеженні навколо куприкового ходу визначалась незріла мезенхімоподібна тканина. За рахунок щільної фіксації шкіри міжсідничної складки із оточуючими тканинами при рухах виникає її зміщення й розтягнення пор, в яких накопичуються секрети шкіри та її деривати, які ще більше її розтягують й при виникненні запалення сприяють її самовільному розкриттю. Тому пілонідальна хвороба – це поліетіологічне захворювання, однією із причин розвитку якої є підвищена локальна пітливість тіла, що зумовлює ряд додаткових провокаційних факторів утворення гострого абсцесу міжсідничної ділянки, підтримання хронічного запалення та рецидивного перебігу захворювання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Коshak, Yu F. "Відеоторакоскопія в мініінвазивному хірургічному лікуванні туберкульозної емпієми плеври". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 3 (26 жовтня 2020): 99–107. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2020.3.11468.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи: підвищити можливості відеоторакоскопічної діагностики у хворих на туберкульозну емпієму плеври: уточнення етіології, локалізації, стадійності, поширення емпієми плеври із ефективним застосуванням мініінвазивного торако-хірургічного (VTS, VATS) лікування. Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз 685 випадків лікування хворих із туберкульозною емпіємою плеври, які проходили за останні 10 років лікування у фтизіохірургічному відділенні обласного протитуберкульозного диспансеру. Результати досліджень та їх обговорення. Проаналізовано діагностичні можливості відеоторакоскопії у верифікації морфологічної форми туберкульозної емпієми плеври в групах порівняння, які досліджували ретроспективно. Показано провідний вплив туберкульозу на патогенез, клініку, перебіг нагноєння, морфологічні прояви, патогістологічні особливості туберкульозної інфекції в групах порівняння. Встановлено збільшення трирічного виживання на 15,6 % у пацієнтів основної групи, що свідчить на користь активного мініінвазивного торако-хірургічного (VTS, VATS) лікування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Орленко, Н. С., К. М. Мажуга, М. Б. Душар та В. В. Маслечкін. "ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ІЄРАРХІЧНИХ МЕТОДІВ КЛАСТЕРІЗАЦІЇ, ПРИДАТНИХ ДЛЯ ОБРОБЛЕННЯ ДАНИХ МОРФОЛОГІЧНИХ ОЗНАК СОРТІВ РОСЛИН". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (28 червня 2019): 261–69. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.02.35.

Повний текст джерела

Анотація:

Незважаючи на те, що кластеризація є безконтрольною класифікацією багатовимірних даних увідповідні кластери, застосування кластерного аналізу під час дослідження морфологічних харак-теристик сортів рослин дозволяє зменшити розмірність вибірки даних, що сприяє більш точній іде-нтифікації нових сортів. Саме тому важливим питанням є порівняння результатів кластеризації іззастосуванням різних методів і метрик та виявлення найбільш придатних для аналізу морфологічниххарактеристик. Методи: аналітичний, математичний, статистичний, графічний. Під час виконан-ня досліджень використано широко відомий набір даних, що має назву Іриси Фішера. Результати.Досліджено вплив на результат кластерного аналізу різних ієрархічних агломеративних методівкласифікації (ближнього сусіда, дальнього сусіда, середнього зв'язку, середнього сусіда (центроїда)та метода Варда) із застосуванням евклідових та не евклідових метрик. Оцінено результати клас-терізації з використанням засобів описової статистики (методу перехресних таблиць). Встановле-но, що найбільш придатними для проведення кластеризації за морфологічними характеристикамидля наборів даних, які описуються метричними шкалами є методи: середнього зв'язку (між групами)із застосуванням кореляції Пірсона, середнього зв'язку (всередині групи) із застосуванням метрикКосінус та кореляції Пірсона, а також методу Варда із застосуванням метрики Косінус. Запропо-новано використовувати апарат частотної статистики (перехресні таблиці) для оцінювання якос-ті результатів класифікації. Висновки. Проведене тестування довело, що не існує жодного універса-льного алгоритму, який би ідеально розподілив набір Ірисів Фішера на кластери. Не зважаючи на те,що встановлено методи й метрики, які є найбільш вдалими для класифікації протестованого наборуданих, ці методи не можна рекомендувати для використання під час тестування морфологічних оз-нак усіх ботанічних таксонів. Кластеризацію сортів рослин потрібно проводити ітераційно, послі-довно застосовуючи найбільш поширені алгоритми кластеризації та ретельно оцінювати результа-ти кластеризації з метою вибору метода та метрики, які найбільш оптимально класифікують сор-ти рослин та дозволять правильно інтерпретувати результати класифікації. Результати такоїкластеризації рекомендовано оцінювати з використанням методу перехресних таблиць та обиратикращий за якістю кластерів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Васильєва, І. М., О. В. Бабенко, О. А. Наконечна, Л. Д. Попова та С. А. Войтенко. "ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ДВОХ ВИДІВ КОНТРОЛЮ ПРИ ФОРМУВАННІ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ МОДЕЛІ ХРОНІЧНОГО ВИРАЗКОВОГО КОЛІТУ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 4 (25 березня 2022): 56–59. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i4.12799.

Повний текст джерела

Анотація:

РЕЗЮМЕ. У статті проведено порівняльний аналіз двох видів контролю при ремоделюванні хронічного виразкового коліту за допомогою 2,4-Dinitrobenzenesulfonic acid (DNBS) у 50 % розчині етанолу, на підставі якого автори не рекомендують використовувати тварин з інтраректальним введенням етанолу в якості єдиного контролю для запобігання некоректному трактуванню отриманих результатів. Мета – порівняння двох видів контролю при відтворенні експериментальної моделі хронічного виразкового коліту для запобігання некоректному трактуванню отриманих результатів. Матеріал і методи. На трьох групах статевозрілих лабораторних щурів обох статей популяції WAG (перша контрольна група – інтраректальне введення 0,9 % фізіологічного розчину; друга контрольна група – введення 50 % розчину етанолу; експериментальна група – введення DNBS у 50 % розчині етанолу) проведено аналіз наявності та ступеня вираження альтеративно десквамативних та запальних змін у товстій кишці морфологічним методом та визначення вмісту циклооксигенази-1 та циклооксигенази-2 імуноферментним методом. Результати. Виявлено аналогічні морфологічні патерни та зміни вмісту циклооксигеназ за умов впливу як DNBS, розчиненого в спирті, так і етанолу. Різниці за цими показниками між експериментальною та другою контрольною групами не виявлено. Висновки. Група тварин з інтраректальним введенням етанолу не може бути єдиним контролем при моделюванні хронічного виразкового коліту, а може бути використана для виявлення ефектів, обумовлених саме гаптеном DNBS, а не «руйнівником» бар’єру кишечника етанолом.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Гевко, І. Б., О. Л. Ляшук, А. І. Пік, Н. М. Марчук та О. П. Марунич. "СИНТЕЗ ГВИНТОВИХ ТРАНСПОРТЕРІВ-ЗМІШУВАЧІВ". СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, № 45 (6 грудня 2020): 34–44. http://dx.doi.org/10.36910/acm.vi45.380.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведено генерування конструкцій гвинтових транспортерів-змішувачів при використанні структурно-схемного синтезу методом ієрархічних груп за допомогою морфологічного аналізу. У результаті виконаного аналізу впливу різних факторів на процеси транспортування та змішування вантажів гвинтовими конвеєрами були визначені складові елементи конструкцій цих транспортерів, які визначають їх конструктивні ознаки. На основі цього аналізу складено морфологічну таблицю конструктивних ознак та елементів гвинтових транспортерів-змішувачів. За результатами структурно-схемного синтезу гвинтових транспортерів-змішувачів обрані базові морфологічні ознаки: привод, шнек, що містить жолоб і гвинт, а також бункер, механізми розвантаження та опорно-руховий. За результатами проведеного синтезу й аналізу із урахуванням комплексу вимог щодо якості, собівартості та продуктивності, загальна кількість генерованих альтернатив гвинтових транспортерів-змішувачів є незначною, що дозволило експертним методом віднайти найбільш ефективні їх конструктивні схеми. Отримані конструкції гвинтових транспортерів-змішувачів в своїй основі використовують принцип конусності жолоба і гвинтових робочих органів, що дозволяє значно підвищити якість процесу змішування та забезпечити транспортування вантажів. На основі проведеного синтезу і генерованих конструкцій транспортерів-змішувачів конічного типу спроектовано і виготовлено експериментальну установку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Burianov, O. A., T. M. Omelchenko, N. V. Dedukh, P. A. Chernovol, M. V. Vakulich та O. A. Turchin. "Застосування клітин кісткового мозку в лікуванні внутрішньосуглобових остеохондральних пошкоджень в експерименті". Klinicheskaia khirurgiia 86, № 4 (28 квітня 2019): 41–46. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2019.04.41.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. В експерименті на 24 кролях шляхом морфологічних досліджень та морфометричного аналізу оцінити ефективність застосування методики BMDCT (bone marrow-derived cell transplantation) в лікуванні внутрішньосуглобових остеохондральних пошкоджень та дефектів. Матеріали і методи. За допомогою морфометричного аналізу препаратів, отриманих від 24 експериментальних тварин, розподілених на три групи, визначали характер та структуру регенерату, його інтеграцію до навколишніх тканин, оцінювали вміст клітинних структур та неклітинних елементів, що сформувалися в дефекті в різних серіях експерименту, з використанням модифікованої гістологічної шкали S. W. O’Driscoll і співавторів і S. R. Frenkel і співавторів. Результати. Аналіз результатів дослідження з використанням модифікованої шкали гістологічної оцінки показав, що гіаліновий хрящ був наявний тільки в регенераті тварин, у яких застосовували методику BMDCT. Значного розшарування поверхні суглобового хряща регенерату в цих тварин не виявлено, структурна інтегрованість була високою, щільність суглобового хряща навколо країв дефекту значно перевищувала показники у контрольних тварин. Дегенеративні зміни хондроцитів переважали у контрольних тварин. За характером перебудови субхондральної кістки під зоною дефекту статистичним аналізом виявлено достовірну різницю між дослідними та контрольними тваринами (р < 0,001), що засвідчило ефективність застосування методики BMDCT. Висновки. Результати дослідження дають підстави для висноску про ефективність застосування методики BMDCT у лікуванні пацієнтів з внутрішньосуглобовими остеохондральними пошкодженнями та дефектами.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Кіrkilevskyi, S. І., V. G. Dubinina, О. V. Lukyanchuk, А. О. Маshukov, А. G. Lurin, О. А. Bilenko, О. М. Zgura та ін. "ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЯ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА РАК ШЛУНКА". Klinicheskaia khirurgiia, № 12 (20 грудня 2017): 20. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2017.12.20.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведений кореляційний аналіз молекулярних і морфологічних чинників злоякісності і ефективності розширених і комбінованих операцій з приводу раку шлунка (РШ). Хворим здійснювали розширену лімфодисекцію (ЛДС), а також мультиорганну резекцію (МР), компонентом якої була селективна перитонеоектомія. За місцево–поширеного РШ втручання доповнювали внутрішньочеревною гіпертермічною хіміоперфузією (ВЧГТХП). Доведено ефективність поєднаного застосування розширеної ЛДС та МР з приводу РШ. Проаналізовані показники виживання хворих на основі аналізу вмісту молекулярних маркерів (VEGFR, p53, Her2, Ki–67) і стандартних гістологічних маркерів (стадія, ступінь диференціювання пухлини тощо). Критерієм ефективності лікування визнані показники виживання хворих на РШ.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Гудь, В. "Синтез змішувачів з гвинтовими робочими органами". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 1(15) (26 жовтня 2020): 66–71. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.1(15).66-71.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена проблемі синтезу змішувачів з гвинтовими робочими органами. Проведено генерування альтернатив з використанням метод синтезу ієрархічних груп за допомогою морфологічного аналізу. При цьому у результаті проведеного аналізу впливу різних факторів на процеси транспортування і змішування матеріалів гвинтовими конвеєрами за використання структурно-схемного синтезу із застосуванням морфологічного аналізу було визначено відповідну кількість складових елементів конструкцій конвеєрів та зв’язків між ними, які визначають їх певні конструктивні ознаки, на основі чого було складено загальну морфологічну таблицю конструктивних ознак та елементів гвинтових змішувачів, з якої виділено дві індивідуальні моделі механічних систем: перша стосується генерування альтернатив гвинтових конвеєрів, а друга забезпечує появу нових конструктивних рішень гвинтових змішувачів.При проведенні структурно-схемного синтезу гвинтових змішувачів із застосуванням морфологічного аналізу було обрано наступні основні морфологічні ознаки: привід, шнек, який складається з жолоба та гвинтового робочого органа, бункер, механізм пересипу, механізм розвантаження та опорно-руховий механізм. Використовуючи даний метод синтезу ієрархічних груп за допомогою морфологічного аналізу було розроблено значну кількість працездатних конструкцій гвинтових конвеєрів з операцією змішування та гвинтових змішувачів. Проведено структурний синтез гвинтових конвеєрів з операцією змішування та гвинтових змішувачів за конструктивними ознаками методом ієрархічного групування за допомогою морфологічного аналізу й згенеровано певну кількість їх варіантів. Передбачено, що гвинтові змішувачі, як правило, забезпечують змішування матеріалів за циклічним принципом, що дозволятиме досягати кращих показників змішування, аніж при використанні гвинтових конвеєрів з операцією змішування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Долженко, Юрій. "ЧОЛОВІЧА ВИБІРКА ПОХОВАНЬ ХVI–XIX СТ. З ВОЛИНІ (ЗА ДАНИМИ КРАНІОЛОГІЇ)". Litopys Volyni, № 22 (16 березня 2021): 7–18. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2020.22.01.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті вводяться в науковий обіг нові краніологічні дані, дається загальна характеристика волинянам XVI–XIX ст. на тлі суміжних етнічних груп України та Східної Європи, визначається відстань між окремими чоловічими серіями ХІV–ХІХ ст. за допомогою багатовимірного канонічного та кластерного аналізу й з’ясовується місце волинян у системі краніологічних типів Східної Європи та фено-географічних антропологічних зон України. Матеріал та методи. Антропологічні матеріали XVI–XIX ст., які зібрав автор, представлені переважно добре збереженими людськими черепами. Загалом колекція складається зі 144 одиниць, серед них 92 чоловічих та 52 жіночих черепів (м. Луцьк, м. Рівне, м. Острог, с. Підборці, с. Буяни, с. Клевань). У роботі розглядаються тільки чоловіки, поза- як жінки потребують окремого докладного дослідження. Черепи вимірювалися за повною краніометричною програ- мою з використанням стандартної методики Р. Мартіна, згідно з якою вказувалася нумерація ознак. Комп’ютерні програми для реалізації багатовимірного аналізу створили Б.О. та О.Г. Козінцеви (1991 р.). Результати. Відповідно до середніх значень краніометричних ознак, чоловічу частину серії з Волині можна віднести до широколицього європеоїдного варіанту, специфічною можна вважати брахікранну черепну короб- ку. Чоловіча збірна серія в середньому характеризується помірною довжиною, великою шириною та середньою висотою черепної коробки. У групі домінує брахікранний широколиций морфологічний варіант. Висновки. У цілому чоловіча група відноситься до великої європеоїдної раси з ознаками певної мінімальної метисації, яка проявилася в брахікранному покажчику черепної коробки. За середніми квадратичними відхиленнями краніологічних ознак та їхніх індексів серія неоднорідна. За багатовимірним канонічним аналізом виявлено морфологічну та статистичну подібність досліджуваної чоловічої збірної групи XVI–XIX ст. з Волині до міської серії з м. Вінниця, а також до вибірки з київського Подолу, що вказує на ймовірну широку міграцію волинян до Поділля та Києва.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Yuskevych, T. V., R. R. Vytseha та H. H. Hrynyk. "Залежність показників крон від морфолого-таксаційних параметрів дерев інтродукованих видів сосен в умовах Західного регіону України". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 5 (30 травня 2019): 75–81. http://dx.doi.org/10.15421/40290515.

Повний текст джерела

Анотація:

Наведено результати дослідження крон соснових інтродуцентів в умовах Західного регіону України. Досліджено деревостани з участю сосни чорної, сосни Веймутова, сосни Банкса, сосни жорсткої та сосни звичайної (контроль). Удосконалено методику таксації крон дерев мішаних деревостанів з використанням ГІС Field-Map. Проаналізовано закономірності між морфолого-таксаційними параметрами окремих дерева та морфологічними показники їхніх крони. Здійснено розрахунок середніх значень середнього діаметра та висоти стовбура дерева, діаметра крони, висоти її початку, протяжності крони, її проекції, об'єму та площі поверхні, а також об'єму стовбура. Розраховано основні статистики досліджуваних морфолого-таксаційних параметрів і показників дерев. Крім того, здійснено кореляційний аналіз рядів відповідних параметрів і показників та здійснено відбір для можливості моделювання залежності морфологічних показників крон від морфолого-таксаційних параметрів дерев досліджуваних видів сосен. Встановлено, що для моделювання значень площі проекції крони, її об'єму та площі поверхні крони найпридатнішими є діаметр стовбура та діаметр крони досліджуваних видів сосен. Розроблені моделі залежностей адекватно описують емпіричний матеріал з високим рівнем апроксимації та характеризуються достатньою статистичною достовірністю. Отримані моделі можуть бути основою для створення нормативно-довідкових матеріалів для оцінення щільності компонентів фітомаси крони з використанням відповідних перевідних коефіцієнтів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

АНДРУЩАК, Ольга, та Микола ЗАПОЛОВСЬКИЙ. "МОВНІ ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ ІМПЛІКАТУР У СУЧАСНІЙ АНГЛОМОВНІЙ ПУБЛІЦИСТИЦІ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 45 (22 вересня 2021): 19–29. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.45.2.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено мовні засоби вираження імплікатур, уживаних в англомовних газетно-інформаційних текстах, та систематизо- вано їх за морфологічною класифікацією. Виявлено, що найуживанішими лінгвальними засобами імплікатур в англомовній публіцистиці є оксиморонна, гіперболічна, метонімічна, евфемі- стична, антифразисна та метафорична імплікатури, виражені іменниками, прикметниками та дієсловами, зрідка сполучниками і часткою та які висту- пають засобом виразності, емоційної забарвленості тексту й підвищення інтересу читача до публікації. Виділено чотири основних типи морфологічної класифікації імплікатури: іменний, вербальний, препозиційний та змішаний. Для досягнення мети і завдань дослідження використано такі методи: загальнонаукові, мовні, логічні, аналітичні, методи прагматичного та струк- турного аналізу, метод кількісних підрахунків. Матеріал дослідження становить 75 імпліцитних висловлювань, сфор- мованих методом вибірки із досліджень сучасних мовознавців, прикладів фра- зеологічних, стилістичних сполук та опрацьованих матеріалів газетної публі- цистики, а саме 50 статей найпопулярніших англомовних видань The Guardian, The Seattle Times, Washington Post, The New York Times.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Chekhlova, O. V. "МОДЕЛЬ МІКРОАНГІОПАТІЇ КІНЦІВОК ПРИ СТРЕПТОЗОЦИНОВОМУ ДІАБЕТІ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 4 (12 лютого 2021): 166–70. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i4.11769.

Повний текст джерела

Анотація:

РЕЗЮМЕ. Залишається актуальною розробка моделей діабетичної мікроангіопатії кінцівок. Це ускладнення трапляється у всіх хворих з тяжким діабетом і, а за даними деяких дослідників, буває навіть при субкомпенсації у всіх пацієнтів з цукровим діабетом 2-го типу, і у 30 % – з цукровим діабетом 1-го типу. Мета дослідження – оцінка адекватності до потреб клініко-фізіологічних досліджень експериментальної моделі мікроангіопатії кінцівок при стрептозоциновому діабеті. Матеріал і методи. Експериментальні дослідження були проведені за умов хронічного експерименту на 50 статевозрілих щурах лінії Вістар масою 180–250 г. Після введення стрептозоцину з експерименту виключали тварин із підвищеною резистентністю до панкреатотропної токсичної дії за критерієм відсутності гіперглікемії, після чого впродовж 6 тижнів виводили по 2 тварини для проведення морфологічних досліджень. На 7 тижні виводили з експерименту ще 10 тварин для оцінки ефективності експериментальної моделі. За станом решти 10 тварин спостерігали впродовж ще трьох тижнів. Під час експерименту проводили лабораторний моніторинг глюкозурії, ацетонурії, протеїнурії, рівня глікемії. Формування ДМА підтверджували морфологічним дослідженням м’яких тканин задніх лапок щурів. Статистичну обробку проводили непараметричними методами за допомогою програмного забезпечення Statistica 10.0 (Dell StatSoft Inc., США). Результати. Середня маса тварин, залучених до дослідження, склала (190,0±0,6) г при cv=2,9 %. У результаті аналізу розподілу значень вмісту глюкози крові у тварин після введення СЗТ, встановлено, що при амплітуді значень 9,9–17,0 ммоль/л в середньому цей показник склав (14,2±0,2) ммоль/л. Подальший аналіз показав, що ефективність моделювання ЕЦД становила 92 %, що є прийнятним для підгострого експерименту. Висновки. Розроблена патофізіологічна модель діабетичної мікроангіопатії є адекватною до потреб клінічної фізіології. При діабетичній мікроангіопатії відзначається ремоделювання капілярного русла, що супроводжується зменшенням діаметра судин до (7,7±0,7) мкм, а також явищами периваскулярної інфільтрації та порушення лімфодренажної функції. Обговорюється доцільність розробки ефективних методів непрямої реваскуляризації, спрямованих на відновлення перфузії та зменшення проявів діабетичної мікроангіопатії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Боярова, Л. Г. "НІМЕЦЬКІ ЗАПОЗИЧЕННЯ В УКРАЇНСЬКІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ". Лінгвістичні дослідження, № 52 (2020): 51–63. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2020.52.06.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано німецькі запозичення в українській термінології в кількох аспектах. До мовного аналізу залучено терміни німецького походження, кодифіковані в сучасних українських словниках різного типу. Розглянуто адаптування німецьких запозичень до фонетичної, морфологічної, словотвірної й лексико-семантичної систем української мови. Здійснено порівняльний аналіз семантики спеціальних мовних одиниць у тлумачних словниках української та німецької мов. Показано, що через німецьку мову в словниковому складі української мови з’явилося багато термінів з інших мов, серед яких переважають слова-латинізми й слова-грецизми. Підкреслено вплив німецької мови на становлення української й формування її як мови європейської. Ключові слова: міжмовні контакти, українська термінологія, чужомовний термін, німецьке запозичення, адаптування запозичень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Аналіз морфологічний"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями