Статті в журналах: "Аналіз лазерних систем"

1

Катеринчук, Іван, та Богдана Білявець. "ДАТЧИК ЛАЗЕРНОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ НА ОСНОВІ ФРАГМЕНТА СОНЯЧНОГО ЕЛЕМЕНТА ЖИВЛЕННЯ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 85, № 2-3 (11 квітня 2022): 274–84. http://dx.doi.org/10.32453/3.v85i2-3.890.

Повний текст джерела

Анотація:

Сучасна модель охорони державного кордону України спрямована на приведення прикордонної інфраструктури до європейських вимог і передбачає розвиток системи інженерно-технічного контролю. У цьому контексті розробка пристроїв безпеки і різних сигналізаційних систем залишається актуальним завданням. У сигналізаційних системах використовуються різноманітні датчики: радіолокаційні, цифрові відеокамери, інфрачервоні, лазерні. Одним із завдань, що доводиться вирішувати із застосуванням сигналізаційних систем, є контроль за локальними ділянками кордону. При цьому доцільна побудова таких систем на основі лазерних датчиків. Незначна розбіжність лазерного променя обумовлює можливість застосування таких датчиків для виявлення ознак порушення державного кордону на значних за протяжністю і площею ділянках кордону. Проте при функціонуванні сигналізаційних систем з використанням лазерних датчиків незначні вібрації природного чи техногенного характеру можуть призводити до відхилень лазерного променя і як наслідок до появи хибних спрацювань. Це, зокрема, обумовлене використанням для детектування лазерного випромінювання традиційних фотосенсорів, які, звичайно, характеризуються незначною ефективною площею чутливого елемента. Застосування при цьому додаткових оптичних компонент обумовлює потребу точного юстування датчиків і передавачів лазерного випромінювання. При цьому невеликі кутові відхилення променя призводять до виходу фокусу за межі чутливої області датчика. Одним з шляхів вирішення цієї проблеми може стати збільшення фоточутливої площі датчика. Для реалізації таких датчиків можна використати фрагменти сонячних елементів живлення. Однак при цьому необхідно врахувати особливості елементів, які негативно впливають на прийом оптичних сигналів. Зазвичай оптичні сигнали використовують у високошвидкісних системах зв’язку, що обумовлює широке поширення малоінерційних детекторів з невеликою світлочутливою площею. Однак у сигналізаційних системах можуть застосовуватись низькочастотні сигнали, що дозволяє використовувати фотоелементи з набагато більшою площею. У зв’язку з цим у статті проведений аналіз прийому оптичних сигналів такими елементами з використанням модуляції на різних частотах. У результаті досліджень установлено можливість прийому оптичних сигналів з частотами модуляції до декількох кілогерц із застосуванням фрагментів сонячних елементів живлення. У роботі також проаналізовано негативний вплив зовнішнього освітлення, яке може суттєво знизити чутливість фотодетектора і визначено можливий спосіб усунення цього недоліку. З цією метою запропоновано застосувати вузькосмуговий інтерференційний оптичний фільтр, смуга пропускання якого відповідає довжині хвилі лазерного випромінювання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Lysa, N. K., L. S. Sikora, B. I. Fedyna та R. L. Tkachuk. "Інформаційні технології ідентифікації та діагностики рівня концентрації шкідливих викидів техногенних систем в природнє середовище з використанням лазерних 3D-концентратомірів". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 7 (27 вересня 2018): 109–19. http://dx.doi.org/10.15421/40280724.

Повний текст джерела

Анотація:

На сучасному етапі розвиток технологій виробництва, а відповідно і шкідливі викиди продуктів технологічного процесу, зріс до такого рівня, що впливає на стан екосистем як локального, так глобального характеру, що призводить до зміни клімату, породження екологічних катастроф із тяжкими наслідками для соціальної інфраструктури. Відповідно, проблема ідентифікації та діагностики джерел забруднень різної фізико-хімічної та енергетичної структури є надалі актуальною. Проведено аналіз літературних джерел, у яких розглянуто проблему екомоніторингу за період 1980-2017 рр. і викладено результати досліджень та історію катастроф за останні 100 років. Обґрунтовано методи лабораторних досліджень, вимірювальні засоби та інструментарій, державні нормативи, міжнародні програми екологічної безпеки, що підтверджує актуальність дослідження. Сформульовано завдання дослідження, обґрунтовано методи створення комплексних систем екомоніторингу на підставі інформаційних і системних технологій і інформаційно-ресурсної концепції управління та прийняття рішень для мінімізації шкідливих викидів в атмосферу. Проведено аналіз структури джерел забруднень, які породжуються енергоактивними техногенними системами з ієрархічною структурою організації технологічного процесу. Розглянуто структуру енергоактивної техногенної системи на прикладі енергоблоку ТЕС. Проведено аналіз режимів функціонування енергоактивного об'єкта на технологічному рівні термодинамічних енергетичних перетворень, визначено критичні стани. На підставі літературних і технічних даних побудовано таблиці, які характеризують властивості палива (вугілля), хімічну структуру продуктів згорання і їх викиди в атмосферу й екосередовище (воду і ґрунти).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Boiko, Olena, Dmytro Lyashenko та Dmytro Prusov. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ВІМ/GIS ІНТЕГРАЦІЇ ГЕОПРОСТОРОВИХ ДАНИХ АЕРОПОРТІВ, ОТРИМАНИХ ЛАЗЕРНИМ СКАНУВАННЯМ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 4(18) (2019): 238–46. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-4(18)-238-246.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження. Процес проєктування, будівництва та експлуатації сучасних об’єктів транспортної інфраструктури активно вдосконалюється, зважаючи на активний розвиток цифрових технологій: систем супутникового визначення місцеположення, цифрової фотограмметрії, лідарних та лазерних знімань. Для оброблення масивів геопросторових даних нині використовуються геоінформаційні системи (GIS) та системи автоматизованого проєктування (САПР). Шляхи інтеграції цих технологій нині перебувають на етапі становлення. Постановка проблеми. Важливою науковою проблемою є пошук шляхів інтеграції просторових даних для створення будівельних інформаційних моделей (BIM) та геоінформаційних моделей GIS. Якщо BIM використовуються нині переважно для проєктування та реконструкції об’єктів будівництва, то GIS вирішують набагато ширше коло завдань просторового планування і управління. Аналіз останніх досліджень і публікацій. У роботі були проаналізовані та узагальнені публікації з цієї теми: вивчений досвід впровадження будівельних інформаційних моделей (BIM) та геоінформаційних моделей GIS в діяльності аропортів. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Після етапу збирання геопросторових даних із різних сенсорів (ГНСС, БПЛА, лазерних сканерів), дані імпортуються до САПР або GIS. Для роботи з обома цими моделями використовуються різні програмні продукти. Процеси організації даних у процесі створення будівельних інформаційних моделей (BIM) та геоінформаційних моделей (GIS) до певної міри відрізняються. Питання інтеграції таких моделей нині неповною мірою опрацьовані, що потребують вирішення. Постановка завдання. У процесі інтеграції просторових даних потребує рішення питання інтеграції семантики, топології, форматів і стандартів геопросторових даних. Важливим завданням є розроблення та вивчення досвіду створення програмних модулів, що дозволяють інтегрувати BIM-моделі до середовища геоінформаційних систем (GIS). Виклад основного матеріалу. Лідерами з проведення об’єднання даних будівельних інформаційних моделей та геоінформаційних систем є компанії Autodesk та Esri. У роботі визначено актуальність застосування модуля Feature Manipulation Engine (FME), який інтегрує моделі BIM у форматі IFC (Industry Foundation Classes) в ArcGIS. Важливим напрямом подальшого розвитку технологій є впровадження у виробництво стандарту CityGML відкритого геопросторового консорціуму (OGC). Цей стандарт є перспективним для зберігання віртуальних 3D-моделей, які можуть бути загальними для САПР та GIS. Висновки відповідно до статті. На основі виконаних досліджень встановлено, що актуальним напрямом дослідження є розроблення технологій, що дозволяють генерувати інформацію із ВІМ та GIS для створення більш взаємопов’язаної інфраструктури. Перспективним є інтеграція інформації ВІМ та GIS для створення інфраструктури просторових даних (ІПД).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Злобін, Григорій Григорович. "Аналіз використання вільного програмного забезпечення в закладах освіти України". Theory and methods of e-learning 3 (10 лютого 2014): 102–5. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v3i1.324.

Повний текст джерела

Анотація:

Незважаючи на позитивний досвід використання вільного програмного забезпечення (ВПЗ) в освіті у країнах ближнього та далекого зарубіжжя, в Україні досі не прийнято відповідної концепції. Водночас зусиллями ентузіастів у закладах освіти України ВПЗ все ж таки використовують. Через відсторонену позицію Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України немає докладної інформації про досвід використання ВПЗ в освіті. Завдяки тому, що у Львівському національному університеті імені Івана Франка 1-6 лютого 2011 р. відбулась доволі представницька міжнародна науково-практична конференція «FOSS Lviv-2011», з’явилась можливість проведення аналізу використання ВПЗ у ВНЗ України. Доповіді [1], подані на цю конференцію можна згрупувати за такими напрямками:1. Дистанційне навчання. Цій тематиці присвячено десять доповідей:– «Розроблення електронного деканату для системи управління дистанційним навчання MOODLE» – Артеменко В. Б., Львівська комерційна академія;– «Вибір платформи дистанційного навчання» – Коцаренко М. В., Бойко О. В., Львівський нац. мед. ун-т ім. Данила Галицького;– «Використання контрольно-діагностичної програми iTest у ході моніторингу якості процесу навчання старшокласників» – Макаренко І. Є., Мерзлікін П. В., Криворізький держ. пед. ун-т;– «Використання системи Moodle для організації контролю знань майбутніми вчителями-гуманітаріями» – Маркова Є. С., Бердянський держ. пед. ун-т;– «Тестування в Moodle як елемент менеджменту якості освіти: перший досвід» – Сергієнко В. П., Сліпухіна І. А., НПУ ім. М. П. Драгоманова;– «Особливості програмного забезпечення в електронному навчанні» – Жарких Ю. С., Лисоченко С. В., Сусь Б. Б., Третяк О. В., Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка;– «Інформаційно-аналітична система управління навчальним процесом ВНЗ на базі Moodle» – Триус Ю. В., Черкаський держ. технол. ун-т;– «Використання CMS JOMLA! та LCMS MOODLE у ВНЗ» – Франчук В. М., НПУ ім. М. П. Драгоманова;– «Локалізація системи MOODLE» – Франчук В. М., НПУ ім. М. П. Драгоманова;– «Застосування вільного програмного забезпечення для дистанційного навчання у вищих навчальних закладах» – Захарченко В. М., Шапо В. М., Одеська нац. морська академія;2. Використання систем комп’ютерної математики. Шість доповідей можна зарахувати до математичної тематики:– «Використання вільно-поширюваного ПЗ математичного призначення в університеті» – Бугаєць Н. О., НПУ ім. М. П. Драгоманова;– «Вільно-поширювані системи комп’ютерної математики в освіті і науці» – Лазурчак І. І., Кобильник Т. П., Дрогобицький держ. ун-т ім. І. Франка;– «Використання комп’ютерних математичних систем у професійній підготовці майбутнього вчителя математики» – Лов’янова І. В., Криворізький держ. пед. ун-т;– «Моделювання задач електротехніки у XCOS» – Філь І. М., Донецький нац. техн. ун-т;– «Розробка і використання web-інтерфейсів для роботи з системами комп’ютерної математики» – Чичкарьов Є. А., Приазовський держ. техн. ун-т;– «Про комп’ютерний супровід викладання геометрії» – Яхненко І. В., Лутфулін М. В., Полтавський нац. пед. ун-т ім. В. Г. Короленка;3. Загальні питання використання ВПЗ в освіті. Цій тематиці присвячено сім доповідей:– «Використання вільного програмного забезпечення в навчанні та наукових дослідженнях у Львівському національному університеті імені Івана Франка» – Апуневич С. Є., Злобін Г. Г., Рикалюк Р. Є., Шувар Р. Я., Львівський нац. ун-т ім. І. Франка;– «Використання вільного програмного забезпечення в системі дистанційної освіти» – Воронкін О. С., Луганський держ. ін-т культури і мистецтв;– «Вільно-поширюване програмне забезпечення курсу “Нові інформаційні технології” для студентів спеціальності “Біологія”» – Єфименко В. В., НПУ ім. М. П. Драгоманова;– «Використання вільного програмного забезпечення у професійній підготовці майбутніх інженерів» – Покришень Д. А., Дрозд О. П., Сподаренко І. Й., Чернігівський держ. технол. ун-т;– «Про досвід використання ОС у навчальному процесі Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького» – Риковський П. А., Львівський нац. мед. ун-т ім. Данила Галицького;– «LINUX та VIRTUAL-BOX у навчанні абстрактних понять теорії операційних систем» – Спірін О. М., Сверчевська О. С., Житомирський держ. ун-т ім. І. Франка;– «З досвіду використання вільного програмного забезпечення при вивченні інформатики» – Харченко В. М., Ніжинський держ. ун-т ім. М. Гоголя;4. Використання відкритих засобів програмування. Ця група нараховує чотири доповіді:– «Використання відкритих програмних засобів в процесі навчання статистичним дисциплінам» – Коркуна Т. Й., Самбірський технікум економіки та інформатики;– «Построение практикумов по программированию и архитектуре ЭВМ на базе GNU/LINUX» – Костюк Д. А., Брестський держ. техн. ун-т;– «Розрахунок фотоіонізаційних моделей небулярного газу в ОС LINUX UBUNTU 10.10 та WINDOWS 7» – Мелех Б. Я., Тишко Н. Л., Коритко Р. І., Львівський нац. ун-т ім. І. Франка;– «Реалізація розподілених обчислень на основі грід-платформи з відкритим кодом BOINC» – Шийка Ю. Я., Шувар Р. Я., Львівський нац. ун-т ім. І. Франка;– «Реалізація високопродуктивної обчислювальної системи на базі ОС LINUX» – Шувар Р. Я., Бойко Я. В., Львівський нац. ун-т ім. І. Франка;5. Розробка програмного забезпечення. Цій тематиці посвячено сім доповідей:– «Комплекс програм для лазерних спостережень штучних супутників Землі» – Мартинюк-Лотоцький К. П., Білінський А. І., Львівський нац. ун-т ім. І. Франка;– «Розробка системи спектральної діагностики димової плазми» – Сподарець Д. В., Драган Г. С., Одеський нац. ун-т імені І. І. Мечнікова;– «Використання вільного програмного забезпечення для створення програми керування інформаційним автоматом» – Злобін Г. Г., Скляр В., Чмихало О., Шевчик В., Львівський нац. ун-т ім. І. Франка;– «Використання бібліотеки класів GEANT4 в ОС Linux у розробці програмного забезпечення для моделювання процесів взаємодії випромінювання з речовиною» – Малихіна Т. В., Харківський нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна;6. Окремі доповіді. І, нарешті, п’ять доповідей не можна віднести до жодного перерахованого вище напряму:– «Інформаційна технологія управління навчальним навантаженням у вищих навчальних закладах» – Гриценко В. Г., Черкаський нац. ун-т ім. Б. Хмельницького;– «Про досвід використання офісного пакету OpenOffice.org.ukr в курсі інформатики для економічних і юридичних спеціальностей ВЗО» – Злобін Г. Г., Львівський нац. ун-т ім. І. Франка;– «Досвід використання редактора Gimp при вивченні курсу “Комп'ютерна графіка і дизайн”» – Матвієнко Ю. С., Полтавський нац. пед. ун-т ім. В. Г. Короленка;– «Використання програми GANTPROJECT для побудови календарних графіків при розробці ПВР» – Грицук Ю. В., Меліхов О. І., Донбаська академія будівництва і архітектури;– «Вільне ПЗ для підготовки наукових текстів і презентацій» – Лутфулін М. В., Моторний М. І., Полтавський нац. пед. ун-т ім. В. Г. Короленка.Отже, можна констатувати як широкий спектр використання ВПЗ в українських закладах освіти – від дистанційного навчання до розробки відкритого програмного забезпечення, так і широку географію використання ВПЗ від Луганська на сході до Львова на заході та від Чернігова на півночі до Одеси на півдні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Похлєбіна, Н. О., О. В. Мазур та Д. А. Ковальчук. "Стан розвитку та шляхи удосконалення систем автоматичного керування параметрами випромінювання DFB лазерів". Automation of technological and business processes 12, № 2 (30 червня 2020): 34–40. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v12i2.1807.

Повний текст джерела

Анотація:

Робота присвячена дослідженню напівпровідникових лазерів, їх функціонуванню, формалізації процесу як об'єкту керування. Розглянуті системи автоматичного керування напівпровідниковими лазерними діодами з розподіленим зворотнім зв’язком, зокрема одночастотні DFB- (англ. Distributed feedbacklaser «з розподіленим зворотним зв'язком»)лазерні діоди, які використовуються, як в якості високостабільних джерел оптичного сигналу у системах передачі даних так і джерел випромінювання із змінною довжиною хвилі випромінювання. Приведені основні відомості про лазерні діоди, їх характеристики та класифікація за фізичним станом. Розглянуті питання використання DFB-лазерів в якості джерела когерентного електромагнітного випромінювання зі змінною довжиною хвилі випромінювання. Представлена структурна схема типового напівпровідникового лазерного DFB-модуля, з взаємозв’язками між його основними компонентами. Проведена параметризація процесу формування лазерного випромінювання до рівня параметричної схеми. Представлена параметрична схема процесу як об’єкту керування та структурна схема моделі процесу. Проведено аналіз структурної організація існуючих систем автоматичного керування. Розглянуті принципи побудови існуючих систем автоматичного керування, які використовуються для формування когерентного електромагнітного випромінювання в системах передачі даних за технологією оптичного мультиплексування CWDM(Coarse Walelenght Devision Multiplexing) та DWDM (Dense Walelenght Devision Multiplexing). Виявлено основні недоліки та розглянуті можливі рішення для удосконалення структури і функцій систем автоматичного керування процесом. Представлені структурні схемі перспективних систем автоматичного керування побудованих за принципами інваріантності та автономності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Дресвянников, А. Ф., Е. В. Петрова та А. И. Хайруллина. "СИНТЕЗ ПРЕКУРСОРОВ АЛЮМОКАЛЬЦИЕВЫХ ОКСИДНЫХ СИСТЕМ МЕТОДОМ АНОДНОГО ОКИСЛЕНИЯ АЛЮМИНИЯ В ВОДНЫХ РАСТВОРАХ, "Физика и химия стекла"". �� , № 4 (2018): 384–93. http://dx.doi.org/10.7868/s0132665118040054.

Повний текст джерела

Анотація:

Алюмооксидная система получена путем электролиза с растворимым анодом и последующей термообработкой осадка. Показана возможность модифицирования данной системы оксидом кальция в процессе синтеза. Исследовано влияние условий синтеза (плотности анодного тока и состава электролита) на формирование высокодисперсных частиц алюмокальциевых систем. Методами лазерной дифракции, рентгенофазового анализа и электронной микроскопии исследованы структура и свойства высокодисперсных частиц, полученных электрохимическим методом.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Верховский, Р. А., Е. В. Ленгерт, М. С. Савельева, А. А. Козлова, В. В. Тучин та Ю. И. Свенская. "Исследование интернализации контейнеров с антимикотиком клетками фибробластов методами визуализирующей проточной цитометрии и конфокальной лазерной сканирующей микроскопии". Журнал технической физики 128, № 6 (2020): 795. http://dx.doi.org/10.21883/os.2020.06.49413.26-20.

Повний текст джерела

Анотація:

Разработка и оптимизация систем адресной доставки лекарственных веществ является активно развивающимся направлением фармацевтики. К важным свойствам, предъявляемым к разрабатываемым контейнерам-носителям, относится не только возможность доставки, высвобождения и локализации иммобилизованного терапевтического агента в зоне патологического изменения, но и безопасность применения для организма. Интернализация является одним из косвенных доказательств биосовместимости носителей, содержащих терапевтический агент, поскольку отражает результат их взаимодействия с клеткой. Сохранение жизнеспособности клетки после проникновения носителя внутрь свидетельствует о его безопасности. Таким образом, оценка эффективности захвата носителей различными клеточными линиями позволяет получить информацию об их биосовместимости. Конфокальная лазерная сканирующая микроскопия рутинно применяется для решения данной задачи. Однако такой метод обладает рядом недостатков, в числе которых высокая трудо- и времязатратность, не позволяющая получить большой массив данных в короткие сроки. Классические системы проточной цитофлуориметрии также широко применяются для оценки цитотоксичности и позволяют проанализировать до нескольких тысяч объектов в секунду. Однако подобные системы, в отличие от конфокальных лазерных сканирующих микроскопов, не позволяют получать изображения объектов и, как следствие, верифицировать полученные данные. Новое поколение проточных цитометров объединило в себе сильные стороны вышеупомянутых методов. Так, существующие на сегодняшний день системы проточной цитометрии с возможностью визуализации позволяют анализировать порядка 5000 объектов в секунду, предоставляя при этом их флуоресцентные и светлопольные изображения. Однако стоит отметить, что применение гидродинамической фокусировки объектов в фокальной области объектива, используемого для визуализации, не исключает возможности их флуктуаций в потоке и, как следствие, не позволяет сделать однозначный вывод о локализации носителей в пределах клетки. Кроме того, анализ интернализации носителей, обеспечивающих пролонгированную доставку лекарственного средства, при использовании данного метода затруднен по причине накопления высвобождаемого из носителя флуоресцентно меченного препарата в эндосомах клетки. Для решения данной проблемы нами была проведена оптимизация протокола оценки частиц методом визуализирующей проточной цитофлуориметрии. Изучался захват субмикронных частиц ватерита клетками дермальных фибробластов мыши. Сравнительное исследование захвата частиц клетками с помощью методов конфокальной лазерной сканирующей микроскопии и визуализирующей проточной цитофлуориметрии продемонстрировало отличную корреляцию полученных данных. Высокая пропускная способность метода проточной цитометрии в сочетании с оптимизированным алгоритмом анализа по определению локализации частиц в клетке позволяет осуществлять быструю оценку качества интернализации исследуемого образца. Ключевые слова: визуализирующая проточная цитофлуориметрия, конфокальная лазерная сканирующая микроскопия, адресная доставка лекарств, субмикронные контейнеры-носители, оценка интернализации частиц клетками.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Moiseienko, V. S. "ВИЗНАЧЕННЯ НЕБЕЗПЕЧНИХ ДІЙ ОПЕРАТОРІВ ОФШОРНОГО СУДНА ПІД ЧАС ВИКОРИСТАННЯ ЛАЗЕРНО-ОПТИЧНОЇ СИСТЕМИ ОПОРНОГО ПОЗИЦІОНУВАННЯ". Transport development, № 2(7) (15 березня 2021): 111–23. http://dx.doi.org/10.33082/td.2020.2-7.10.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Сучасні тренди офшорної індустрії максимально сконцентровані на постійному підвищенні контролю небезпечних ситуацій, які можуть виникнути під час будь-яких операцій, та зведення аварійності, наслідків аварій до мінімуму у разі їх виникнення. За минулі 15 років вдалося значно зменшити аварійність на суднах офшорного типу за допомогою постійного вдосконалення системи дина- мічного позиціонування (ДП), яка дозволила в автоматичному режимі утриму- вати судно в заданій точці протягом довгого часу, та здійснювати різні типи операцій на критично малій відстані до небезпечних нафтогазових комплексів, розташованих у відкритому морі. Точність утримання позиції офшорного судна досягається за допомогою глобальних та локальних систем опорного позиціону- вання відносно рухомих та нерухомих об’єктів. Статистичні дані за 2020 рік показали, що найбільш привабливою за відношенням «ціна-якість» є локальна сис- тема опорного позиціонування, яка працює на лазерно-оптичному принципі, але користування такою системою також не гарантує безаварійності, вчасності, якщо оператор ДП судна не має великого досвіду використання таких систем та не знає, звідки та за яких умов може виникнути небезпека втрати позиції та зіткнення з об’єктом позиціонування. За період між 2010 та 2020 роком 32% аварій та небезпечних ситуацій відбулося саме через помилки операторів під час роботи з лазерно-оптичною системою опорного позиціонування (ЛОСОП). Мета. Метою дослідження є виявлення небезпечних дій управління екіпажу офшорного судна, які можуть привести до аварійної ситуації під час використання лазер- но-оптичної системи опорного позиціонування, за допомогою сучасного методу теоретичного аналізу системних процесів (ТАСП). Результати. У роботі запро- поновано метод аналізу безпеки використання ЛОСОП, що працює на принципі відбиття лазерного проміння від рефлектора. За допомогою ТАСП було проведе- но оцінку структури організації управління, змодельоване функціональну струк- туру управління системою, виявлені вимоги й обмеження безпеки на системному рівні, розглянуто причинні сценарії для детального визначення небезпечних дій, проведено аналіз виявлених небезпечних дії. Висновки. Особливість запропонова- ного методу ТАСП полягає в тому, що, на відміну від традиційних методів, ТАСП розглядає безпеку як проблему управління, а не проблему відмови компонентів, ведеться ідентифікування та усування не лише збоїв компонентів, які можуть призвести до небезпеки, але й недоліків у дизайні системи, які є чинними мето- дами на основі відмов. Також ТАСП включає в аналіз як людських операторів системи, так і програмні компоненти, як звертаючись змістовно, так і надаючи більше значення їхній поведінці щодо електромеханічних компонентів системи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Логинова, И. С., М. В. Сазера, К. В. Кусков, Н. А. Попов, А. М. Халил та А. Н. Солонин. "Особенности структуры и фазовых переходов Al - Fe - Cr-сплава в разных условиях кристаллизации в аддитивных технологиях". Металловедение и термическая обработка металлов, № 2 (10 лютого 2022): 33–39. http://dx.doi.org/10.30906/mitom.2022.2.33-39.

Повний текст джерела

Анотація:

Исследована микроструктура сплава Al - 2,5 % Fe - 1,5 % Cr, полученного кристаллизацией из расплава со скоростями охлаждения в интервале 0,5 - 940 К/с, а также влияние типа исходной микроструктуры на поведение сплава при лазерной обработке. Проведен рентгенофазовый анализ литого сплава, определена температура солидуса и микротвердость. С использованием программного обеспечения Thermo-Calc построены политермические сечения системы Al - Fe - Cr и проведен расчет изменения массовой доли твердых фаз в структуре сплава. Показано, что увеличение скорости охлаждения при кристаллизации сплава приводит к уменьшению концентрации первичных кристаллов фазы Al45Cr7 вплоть до их полного исчезновения и формированию однородной микроструктуры. Поверхность образцов сплава была обработана лазерным лучом, после чего исследована микроструктура поперечных сечений полученных треков. Данный тип обработки поверхности имитирует характер воздействия на материал в аддитивных технологиях. Лазерная обработка поверхности сплава способствует существенному росту твердости (с 43 до 77 HV ), что обусловлено образованием пересыщенного алюминиевого твердого раствора и малым размером дендритной ячейки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Emelyanov, A. I., I. V. Abramov, and A. I. Abramov. "Comparative Analysis of Measurement Systems Using One-Factor Experiments." Intellekt. Sist. Proizv. 16, no. 3 (October 11, 2018): 84. http://dx.doi.org/10.22213/2410-9304-2018-3-84-89.

Повний текст джерела

Анотація:

При использовании оптических измерительных систем для сканирования области пространства возникает проблема определения оптимального диапазона сканирования с минимальным отклонением в ходе измерения параметра расстояния до цели. Сравнение результатов измерений, полученных LIDAR-устройством и лазерным дальномером, позволяет получить достоверную оценку разброса данных при измерении расстояния до заданного объекта. Однофакторная модель эксперимента, представленного в виде матрицы планирования с последующим определением расчетных значений критериев Кохрена и Стьюдента уравнения регрессии для основной и вспомогательной измерительных систем, необходима для выявления адекватности коэффициентов уравнения регрессии по критерию Фишера. Адекватность коэффициентов позволяет использовать модель эксперимента, связанного с LIDAR-устройством при сканировании области пространства и построении карты помещения без применения специальных алгоритмов, необходимых для минимизации отклонения данных массива с координатами x и y. В статье представлен сравнительных анализ однофакторных моделей, полученных в ходе экспериментальных исследований с последующим вычислением расчетных значений вышеуказанных критериев уравнения регрессии и определением целесообразности использования LIDAR-устройства для сканирования пространства без дополнительных алгоритмов обработки данных. В экспериментальных исследованиях используются нижеперечисленные измерительные системы: импульсный лазерный дальномер модели Bosch DLE-40 и LIDAR-устройство Hokuyo UTM-30LN.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Григорьянц, А. Г., М. А. Казарян, Н. А. Лябин та И. Н. Шиганов. "Сравнительный анализ лазерных систем для микрообработки материалов". PHOTONICS Russia 13, № 3 (20 травня 2019): 264–79. http://dx.doi.org/10.22184/1993-7296.fros.2019.13.3.264.279.

Повний текст джерела

Анотація:

В работе представлен сравнительный анализ параметров импульсных лазеров и лазерных систем на парах меди (ЛПМ и ЛСПМ) с другими типами газовых и твердотельных лазеров и их возможности промышленного использования в области обработки материалов. Показано, что ЛПМ с длинами волн излучения 510,6 и 578,2 нм, наносекундной длительностью импульсов и световым пятном диаметром до 20 мкм с плотностью пиковой мощности 10 в 9 степени – 10 в 11 степени Вт / см2 являются уникальными инструментами для эффективной и качественной микрообработки практически любых металлических и большого круга неметаллических материалов.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Anikin, Pavlo, та Ievgen Beliak. "АНАЛИЗ ЭФФЕКТИВНОСТИ МНОГОУРОВНЕВОГО КОДИРОВАНИЯ ДАННЫХ ПРИ МНОГОСЛОЙНОЙ ФОТОЛЮМИНЕСЦЕНТНОЙ ЗАПИСИ ИНФОРМАЦИИ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 1 (15) (2019): 162–71. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-1(15)-162-171.

Повний текст джерела

Анотація:

кодирование информационных элементов в виде микрорельефных структур с последующим бесконтактным считыванием информации лазерным лучом, рассматривается как наиболее перспективный подход при организации систем долговременного хранения данных. Постановка проблемы. Тем не менее, показатели информационной емкости и скорости считывания данных современных оптических носителей не соответствуют требованиям в области цифровой записи. Причиной низкой плотности цифровой оптической записи является дифракционный предел, который вносит ограничения на разрешающую способность оптических систем. Анализ последних исследований и публикаций. Исследования в данной области показывают приоритет инновационных разработок, связанных с объемной оптической записью, в частности многослойной фотолюминесцентной записи, над комплексными решениями, которые позволяют увеличить поверхностную плотность записи и включают применение сложных субдифракционных оптических систем. Выделение неисследованных частей общей проблемы. Разработчики запоминающих устройств данного типа указывают на характерные проблемы многослойной фотолюминесцентной записи: малую скорость считывания данных и низкий уровень сигнала считывания. Постановка задачи. В данной работе была предложена методика объемной оптической записи информации в многослойных, оптически однородных средах с фотолюминесцентными информационными элементами многоуровневого кодирования. Изложение основного материала. Для определения оптимальных параметров данного запоминающего устройства и оптической системы регистрации информации была разработана математическая модель процесса фотолюминесцентной записи. Выводы в соответствии со статьей. Задача поиска оптимальной конфигурации оптической системы была решена через нахождение экстремумов целевых функций.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Долгих, Г. И., та С. Г. Долгих. "Лазерно-интерференционные системы исследования цунамигенных землетрясений". PHOTONICS Russia 14, № 7 (19 листопада 2020): 616–24. http://dx.doi.org/10.22184/1993-7296.fros.2020.14.7.616.624.

Повний текст джерела

Анотація:

Описаны особенности применения лазерных деформографов и лазерных измерителей вариаций гидросферного давления при регистрации цунамигенных землетрясений и ими порождаемых сигналов. При анализе записей различных цунамигенных землетрясений лазерных деформографов рассматриваются перспективы создания систем предупреждения цунами.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Кащенко, Илья Сергеевич, Ilya Sergeevich Kashchenko, Елена Викторовна Кривец та Elena Viktorovna Krivets. "Динамика сингулярно возмущенной системы двух дифференциальных уравнений с запаздыванием". Teoreticheskaya i Matematicheskaya Fizika 207, № 3 (червень 2021): 424–37. http://dx.doi.org/10.4213/tmf10044.

Повний текст джерела

Анотація:

сследуется двумерная сингулярно возмущенная система с запаздыванием, представляющая собой упрощение моделей лазерной физики. Проанализированы случаи, когда в первом уравнении перед производной появляется малый параметр. Проведено исследование поведения решений в окрестности стационарной точки при переходе параметров системы через бифуркационные значения. Методами локального асимптотического анализа построены специальные нелинейные уравнения, описывающие структуру решений и асимптотическое приближение решений исходной задачи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Махмуд Хуссейн Ахмед Махмуд та К. Е. Румянцев. "МОДЕЛИРОВАНИЕ МУЛЬТИПЛЕКСИРОВАНИЯ ПОДНЕСУЩИХ НАЙКВИСТА ДЛЯ ОПТИЧЕСКОЙ СИСТЕМЫ ПЕРЕДАЧИ". II Всероссийской научно-практической конференции «Digital Era», № 2 (25 березня 2022): 77–83. http://dx.doi.org/10.36684/59-2022-2-77-83.

Повний текст джерела

Анотація:

В данной работе мы оцениваем использование двухприводных LiNb Mach-Zehnder модуляторов (DD-MZM) и сравниваем их с синфазными квадратурными (IQ)-модуляторами для генерации спектрально эффективных сигналов с двойной боковой полосой в формате модуляции QPSK из мультиплексирования поднесущих в форме импульса Найквиста (N-SCM). Исследовано влияние коэффициента свертывания импульса Найквиста на анализ когерентных оптических систем передачи. Скорость передачи данных 10 Гбит/с. Сигнал поднесущей Найквиста (скорость передачи данных 5 ГГц) модулируется двухприводным оптическим модулятором LiNb Mach-Zehnder с лазерным сигналом непрерывной волны длиной 1550 нм при входной мощности 10 дБм и ширине полосы пропускания 0,1 МГц. Моделирование оптической системы передачи основано на optisystem-14. Результат показывает, что импульсная форма Найквиста с коэффициентом свертывания, равным (α = 1), демонстрирует хорошую производительность системы.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Солоха, М. О., та Н. В. Винокурова. "Сучасний стан методичних підходів щодо визначення гранулометричного складу у світі". Аграрні інновації, № 8 (5 листопада 2021): 79–83. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.8.12.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлено огляд світової літератури щодо методичних підходів до визначення грануломе- тричного складу ґрунту різними методами, як класич- ними, так і новітнім лазерно-дифракційним методом (ЛДМ). Аналізуючи публікації, що стосуються визначення гранулометричного складу грунту, можна відзначити, що використання різних методик і класифікацій тек- стури ґрунту призвело до розбіжностей у застосуванні методу просіювання (використовуються сита з неодна- ковим діаметром отворів) та різниці меж фракцій у седи- ментаційних методах (аерометричному та піпетковому). Органолептичні методи, які застосовують в Україні (сухий та вологий), хоч і подібні у виконанні до тих, що пропонує ФАО для польових умов, але використовують неоднакові класифікації. Щодо методу лазерної диф- ракції, то під час підготовки проб до аналізу спираються на класичні методи, використовуючи їх як еталон, отже, і пробопідготовку роблять подібну, застосовуючи такі ж самі реактиви і способи видалення органічної речовини, карбонатів, розчинних солей та аналогічну дезагрегацію зразка. Вплив підготовки проби для аналізу на резуль- тати розподілу частинок за розміром визначають шля- хом застосування лазерного дифрактометру за одна- ковими налаштуваннями приладу. Розбіжності в будові приладів та застосованої оптичної і детекторної систем призводить до отримання різних результатів за однако- вої підготовки проб до аналізу. Порівняння показників, одержаних класичними мето- дами, з показниками у разі застосування лазерно-диф- ракційного методу свідчить про необхідність подальших досліджень щодо їх використання, адже поки що такі результати різняться та потребують кореляції. Це не заважає використовувати ЛДМ за одночасного визна- чення текстури ґрунту, застосовуючи різні класифікації. Тому метод лазерної дифракції у майбутньому можна використовувати для адаптування показників, одержа- них методом Н.А. Качинського, до міжнародних класи- фікацій, що сприятиме роботі з ФАО у питаннях впливу зміни клімату та опустелювання на стан ґрунту.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Barsov, V., та О. Plakhotnyi. "ОПРЕДЕЛЕНИЕ РАССТОЯНИЯ ДО ОБЪЕКТА И ЕГО ГЕОМЕТРИЧЕСКИХ ПАРАМЕТРОВ ДЛЯ НАВИГАЦИИ РОБОТА". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, № 50 (12 вересня 2018): 3–7. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.4.003.

Повний текст джерела

Анотація:

Предметом исследования в данной статье является процесс определения расстояния до препятствия и его геометрических размеров, необходимых для выбора оптимального маршрута мобильного робота, позволяющего обходить препятствие в автоматическом режиме. Цель – разработать процедуру и реализующий ее алгоритм определения расстояния до препятствия и его геометрических размеров на основе использования одного источника лазерного излучения. Задача: на основе анализа известных подходов к определению расстояния до препятствия и определе ния его геометрических размеров разработать процедуру и реализующий ее алгоритм, позволяющий определять расстояние до препятствия и его геометрические размеры, с использованием одного источника лазерного излучения. Используемыми подходами являются: определение расстояния до препятствия при помощи лазерных дальномеров; определение геометрических размеров и форм препятствий на основе использования систем технического зрения; определение расстояния до препятствия на основе применения метода триангуляции. Получены следующие результаты: предложен подход, позволяющий с использованием только одного источника лазерного излучения и веб-камеры определять не только расстояние до препятствия, но и его геометрические размеры, который в отличие от известных, методов основанных на применении систем технического зрения не использует «маяк» (объект с заведомо известными размерами) и системы стереозрения. Выводы. Предложенный в работе подход позволяет определить расстояние до препятствия с точностью в 97,4%, геометрические размеры с точностью 91%. Рассмотренная процедура и реализующий ее алгоритм в дальнейшем могут быть использованы в системах навигации мобильных роботов.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Никитенко, Ольга Александровна, та Валерий Валерьевич Ершов. "ВОЗМОЖНОСТИ ГИДРОГЕОХИМИЧЕСКОЙ ТИПИЗАЦИИ ФЛЮИДНЫХ СИСТЕМ". Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 332, № 8 (22 серпня 2021): 109–25. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2021/8/3309.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальность исследования определяется отсутствием на сегодняшний день эффективных критериев, позволяющих типизировать флюидные системы в соответствии с их составом, геологической локализацией и динамикой разгрузки подземных флюидов на земную поверхность. Исследования химического и изотопного состава разгружающихся вод позволят определить общность и различия флюидных систем разных типов, а также охарактеризовать протекающие в них основные геохимические процессы. Это необходимо для теоретического осмысления механизмов и закономерностей деятельности разных флюидопроявлений. Вопросы гидрогеохимической типизации имеют также важное практическое значение, так как разные флюидные системы предполагают разные сценарии развития связанных с ними опасных геологических процессов. Кроме того, некоторые флюидопроявления связаны с процессами генерации и миграции углеводородов, что может использоваться в качестве одного из поисковых признаков при геологоразведочных работах. Цель исследования заключается в определении возможных критериев разделения флюидных систем разных типов по гидрогеохимическим данным. Объекты: воды из различных систем фокусированной разгрузки подземных флюидов – осадочно-углеводородных (грязевые вулканы и термоминеральные источники), осадочно-гидротермальных (геотермальные просачивания Salton Sea и Lusi) и гидротермально-магматических (грязевые котлы и гидротермы на магматических вулканах). Методы. Определение концентраций основных анионов (Cl–, Br–, SO42–) и катионов (Li+, Na+, K+, Ca2+, Mg2+) в исследуемых водах проводилось методом ионной хроматографии, содержание HCO3– определялось титриметрическим методом, содержание бора анализировалось спектрофотометрическим методом. Определения изотопного состава вод (d18O, dD) выполнены методом инфракрасной лазерной спектрометрии. Последующая обработка гидрогеохимических данных проводилась с применением методов математической статистики. Сравнительный анализ вод флюидных систем разных типов выполнен при помощи общепринятых геохимических диаграмм. Результаты. Выполнен сравнительный анализ широкого комплекса гидрогеохимических показателей для осадочно-углеводородных, осадочно-гидротермальных и гидротермально-магматических флюидных систем. Установлено, что эти показатели для исследуемых подземных вод имеют довольно большой разброс значений. Соответственно, для некоторых флюидных систем отсутствует явно выраженная дифференциация по анализируемым физико-химическим показателям. В частности, не обнаруживаются существенные различия в химическом составе вод грязевых вулканов и осадочно-гидротермальной системы Lusi. Это оставляет открытым вопрос о возможностях разделения этих флюидных систем на основе только гидрогеохимических данных или же ставит под сомнение правильность априорных утверждений об их различном генезисе. В то же время гидротермально-магматические системы характеризуются уникальными гидрогеохимическими свойствами, которые в значительной степени отличаются от флюидных систем других типов. Наиболее информативными признаками для них являются показатель pH, который в основном изменяется от ультракислых до кислых значений, и геохимический тип вод, характеризующийся смешанным катионным составом с высоким содержанием алюминия и железа. Кроме того, практически все изученные воды характеризуются высоким содержанием бора и лития, но диапазоны их концентраций часто пересекаются. При этом источники поступления этих химических элементов для флюидных систем областей современного магматического вулканизма отличаются от флюидных систем, связанных с осадочными бассейнами. Полученные результаты свидетельствуют о необходимости уточнения или пересмотра существующих геохимических классификаций флюидных систем.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Abramov, A. I., I. V. Abramov, T. A. Mazitov, and A. A. Nikitin. "Neural Network Segmentation of Laser Scanning System Data." Bulletin of Kalashnikov ISTU 20, no. 3 (October 6, 2017): 125. http://dx.doi.org/10.22213/2413-1172-2017-3-125-129.

Повний текст джерела

Анотація:

Выделение объектов и их сопровождение является одной из перспективных и быстро развивающихся областей технического зрения, применяющейся в различных системах. Неотъемлемой частью таких систем является кластеризация и сегментация данных. В данной статье представлен краткий обзор алгоритмов сегментации данных, полученных с помощью 2D лазерных сканирующих систем. Слабым звеном таких алгоритмов является сегментация близко расположенных объектов. Для лучшего выделения сегментов предложено использование данных дальности вместе со значениями интенсивности отраженного сигнала соответствующих измерений. Для комплексирования данных предложено использование нейросети, являющейся удобным инструментом при кластеризации и сегментации зашумленных и сложнокоррелируемых данных. В работе используется одна из наиболее распространенных и изученных моделей - многослойный персептрон. Представлена архитектура полученной сети, методика обучения и интерпретирование выходных для сегментирования облака двумерных точек. Результаты данного исследования могут быть использованы не только в задачах сегментации облаков точек, но и при решении задач построения карт, для выделения особых точек при анализе двумерных облаков точек, построения систем сопровождения объектов.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Chaban, N. I., O. M. Karpash, I. V. Rybitskyi та V. D. Myndiuk. "АНАЛІЗ МЕТОДІВ АКУСТИЧНОГО КОНТРОЛЮ ФІЗИКО-МЕХАНІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК МЕТАЛОКОНСТРУКЦІЙ ДОВГОТРИВАЛОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ". METHODS AND DEVICES OF QUALITY CONTROL, № 2(41) (20 листопада 2018): 38–43. http://dx.doi.org/10.31471/1993-9981-2018-2(41)-38-43.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті розглянуті питання можливості використання акустичних методів для контролю зміни фізико-механічних характеристик металоконструкцій довготривалої експлуатації. Також наведені різні способи збудження та прийому ультразвукових хвиль: імпендансний; лазерно-фазовий, когерентний. Особливу увагу звернуто на когерентий спосіб, який, завдяки стрімкому розвитку обчислювальної техніки, дозволив створити новітні інформаційно-вимірювальні пристрої – дефектоскопи на ультразвукових фазованих решітках(УЗФР). Показано переваги систем УЗФР та можливості використання іх для оцінки зміни мікроструктури матеріалу металоконструкцій, які експлуатуються в складних умовах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Surikov, Andrey V., Nikolay S. Leshenyuk та Vladimir K. Kuleshov. "Генератор наносекундных импульсов накачки для активно-импульсной системы видения в дыму и расчет дальности ее действия". Journal of Civil Protection 5, № 1 (23 лютого 2021): 20–32. http://dx.doi.org/10.33408/2519-237x.2021.5-1.20.

Повний текст джерела

Анотація:

Цель. Разработать генератор наносекундных импульсов для его применения в составе активно-импульсной системы видения в условиях пожара и провести анализ влияния уменьшения энергии импульса лазерной подсветки и спектральной чувствительности электронно-оптического преобразователя системы на дальность ее действия. Методы. Значения амплитуды импульса, формируемого разработанным генератором, определялись экспериментально. Зависимости изменения дальности действия активно-импульсной системы видения от энергии импульса лазерного излучателя и спектральной чувствительности электронно-оптического преобразователя определялись расчетным методом. Результаты. Разработан генератор наносекундных импульсов, позволяющий формировать импульсы тока амплитудой до 60 А, длительностью по уровню 0,5 τ ≥2 нс с фронтами 3–1,4 нс. Представлен аналитический метод расчета дальности действия активно-импульсной системы видения, позволяющий определять данный параметр с учетом длины волны зондирующего излучения и динамики пожара. Представлены результаты теоретического анализа дальности действия активно-импульсной системы видения при изменении энергии импульса подсветки лазерного прожектора и спектральной чувствительности электронно-оптического преобразователя системы. Область применения исследований. Результаты исследования могут быть применены при разработке технических средств, предназначенных для формирования изображения объекта в условиях задымления.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Розанов, Николай Николаевич, Nikolai Nikolaevich Rosanov, Сергей Васильевич Федоров, Sergei Vasil'evich Fedorov, Николай Александрович Веретенов та Nikolai Aleksandrovich Veretenov. "Топологические преобразования трехмерных диссипативных солитонов в рамках обобщенного уравнения Гинзбурга-Ландау". Teoreticheskaya i Matematicheskaya Fizika 203, № 1 (29 березня 2020): 134–50. http://dx.doi.org/10.4213/tmf9787.

Повний текст джерела

Анотація:

Представлена классификация и анализ преобразований трехмерных диссипативных тэнгл-солитонов, т. е. солитонов с замкнутыми и незамкнутыми вихревыми линиями, при плавных изменениях параметров системы. Примером системы служит лазерная среда с быстрым насыщающимся поглощением. Выявлены сценарии преобразований, как обратимых, так и необратимых, и обсуждается роль диссипативности (открытости системы) в специфике этих явлений.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Никифоров, А. Г., Б. Ф. Демьянов, Д. А. Никифоров, А. Е. Левичев, С. Л. Микерин, А. С. Кучьянов та М. Д. Старостенков. "ОСОБЕННОСТИ СТРУКТУРЫ ПОВЕРХНОСТИ ФОТОКАТОДА СeIr". Фундаментальные проблемы современного материаловедения, № 1 (30 березня 2021): 129–34. http://dx.doi.org/10.25712/astu.1811-1416.2021.01.018.

Повний текст джерела

Анотація:

В статье рассмотрен фазовый состав и структура сплава CeIr – эффективного фотокатода с высокой плотностью тока фотоэмиссии, обладающего стойкостью к импульсным нагрузкам лазерного излучения и длительным временем жизни. Фотокатод на основе сплава CeIr предполагается использовать для СВЧ фотопушек как источник электронов перспективных электрон-позитронных коллайдеров с высокой светимостью. На основе анализа фазовой диаграммы системы CeIr установлено, что более устойчивы к повреждениям лазерным облучением и, следовательно, более предпочтительными для изготовления фотокатодов являются соединения Ce–Ir с содержанием Ir более 60 ат.%. Рентгенофазовый анализ показывает, что в сплаве Ce-83%Ir со стехиометрией CeIr5присутствуют в значительных количествах три фазы CeIr5, Ir и Ce2Ir7. Многофазный состав фотокатода объясняется тем, что большинство соединений в системе Ce–Ir кристаллизуются по перитектическим реакциям, что затрудняет получение однофазной структуры. Одним из возможных методов увеличения тока эмиссии является модификация поверхности фотокатода с целью создания высокой плотности активных центров и низкой работой выхода электронов. Модификация поверхности проводилась двумя способами - электролитическим травлением и термической обработкой в вакууме. Это позволяет получить столбчатую структуру поверхности, рельеф которой представляет остроконечные иглы с радиусом закругления 20-30 нм. В результате получен рельеф поверхности фотокатода, способствующий увеличению фактической площади эмиссии электронов.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Шестаков, Александр Александрович, та Aleksandr Aleksandrovich Shestakov. "Тестовые задачи на сжатие сферических слоистых систем ударными волнами". Математическое моделирование 32, № 12 (16 листопада 2020): 29–42. http://dx.doi.org/10.20948/mm-2020-12-03.

Повний текст джерела

Анотація:

В настоящее время численное моделирование является основным, а зачастую и единственным инструментом для детального описания некоторых физических явлений при исследовании процессов сжатия веществ ударными волнами. Изучение поведения ударных волн и волн разряжения на простейших модельных тестах помогает при анализе более сложных расчетов на лазерных установках. В работе предложены тестовые задачи, моделирующие сжатие ударными волнами сферической слоистой системы, состоящей из нескольких веществ. Рассмотрены режимы сжатия, когда максимальная плотность в центральной области достигается после прохождения второй или третьей ударных волн.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Епифанова, Екатерина Александровна, та Людмила Александровна Строкова. "АНАЛИЗ ДЕФОРМАЦИЙ ПРОЖЕКТОРНОЙ МАЧТЫ ПРИ ПОМОЩИ НАЗЕМНОГО ЛАЗЕРНОГО СКАНИРОВАНИЯ И МЕТОДА КОНЕЧНЫХ ЭЛЕМЕНТОВ". Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 330, № 5 (13 травня 2019): 7–17. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2019/5/267.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальность темы обусловлена необходимостью усовершенствования подходов к оценке и прогнозу деформаций высокомачтовых опор. Решение этой задачи сопряжено с многими неопределенностями, такими как недостаточность лабораторных исследований свойств материалов и полевых статических и динамических испытаний подобного рода сооружений, малочисленность аналитических исследований и мониторинговых данных. Представлены первоначальные результаты полевых исследований деформаций прожекторной мачты и численного анализа ее напряженно-деформированного состояния. Целью исследования является оценка напряженно-деформированного состояния грунтового основания сооружения и сравнение результатов численного моделирования с данными по деформациям объекта, полученными в ходе лазерного сканирования. Объект – напряженно-деформированное состояние грунтового основания прожекторной мачты на Ванкорском нефтяном месторождении. Методика. Исходными данными для моделирования поведения сооружения послужили данные рекогносцировочного обследования участка. Для характеристики напряженно-деформированного состояния сооружения использовался программный комплекс на базе МКЭ. Для оценки деформаций и построения точной трехмерной модели объекта использовалась технология лазерного сканирования. Сканирование объекта проводилось лазерным 3D сканером Leica Scanstation C10, планово-высотное обоснование и привязка пунктов обоснования к местной системе координат с использованием электронного тахеометра LEICA TS15 и GNSS приемника LEICA GS10, обработка массива точек проводилась в программном комплексе Leica Cyclone 8.0, трехмерное моделирование объекта было осуществлено в программном комплексе SolidWorks. Результаты. Оценено напряженно-деформированное состояние грунтового основания. Создана цифровая расчетная модель. Выполнено сравнение результатов моделирования с пространственно-координатным положением конструкций, установленным при лазерном сканировании. Оценен вклад грунтовых условий в деформации сооружения.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

С. В., Бочкарев, Сальников А. Ф. та Галиновский А. Л. "Математический алгоритм оценки акустической проводимости волнового фронта для верификации диагностической модели при анализе дефектов в полимерном композитном материале". Механика композитных материалов 57, № 6 (грудень 2021): 1079–92. http://dx.doi.org/10.22364/mkm.57.6.04.

Повний текст джерела

Анотація:

Рассмотрен модальный анализ как одно из направлений технической диагностики для оценки качества полимерных композитных материалов, позволяющий связать структуру модальных характеристик элементной базы полимерного композитного материала (ПКМ) в амплитудно-частотной области. В ходе модального анализа сложная конструкция ПКМ как гетерогенного материала преобразуется в набор простых для понимания независимых систем с одной степенью свободы. Такой подход использован при анализе структуры компонентов ПКМ. Для формирования внешнего воздействия, с помощью которого компоненты ПКМ дают возможность формировать волновое поле при прохождении колебаний по его толщине, применен лазер. Вибрация и деформации элементов конструкций ПКМ при механическом возбуждении рассмотрены как собственные формы (моды) колебаний элементов ПКМ — наполнителя и связующего. Высокочастотное лазерное воздействие извлекает постоянный волновой фронт, необходимый при построении алгоритма распознавания структуры ПКМ, в том числе и при определении возможных дефектов (изменение плотности, различные расслоения). Для оценки технического состояния конструктивных элементов из ПКМ разработана математическая модель, позволяющая определить влияние дефектов на прохождение волны и возбуждения модальных колебаний элементной базой ПКМ. Математический алгоритм оценки акустической проводимости волнового фронта применен в построении алгоритма волновой диагностики; в совокупности с экспериментальными данными это дает возможность построить алгоритм технической диагностики элементов из ПКМ. Проведен эксперимент по лазерному воздействию на углепластиковую панель со специально нанесенными дефектами. Полученные значения частотных проявлений в различных зонах углепластика свидетельствуют о качественном и количественном изменении в структуре ПКМ. Для построения эффективной модели диагностирования технического состояния элементов из ПКМ необходимо проведение большего количества экспериментальных исследований.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Мельник, М. И. "Анализ микрочастиц пластиков с помощью лазерной системы визуализации химического состава Agilent 8700 LDIR". ANALYTICS Russia 12, № 1 (5 березня 2022): 68–77. http://dx.doi.org/10.22184/2227-572x.2022.12.1.68.77.

Повний текст джерела

Анотація:

Agilent разработал для анализа микрочастиц пластиков новое, не имеющее аналогов оборудование и метод визуализации химического состава на основе прямой лазерной ИК-спектроскопии – Agilent 8700 LDIR. Agilent 8700 LDIR с автоматизированной методикой программы Agilent Clarity опробован на реальных образцах, отобранных в Индийском океане с помощью системы фракционирования микрочастиц пластиков Geesthacht. Он показал высокую эффективность и надежность для поиска и характеризации микрочастиц и микроволокон пластиков в различных образцах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Григорьев, Н. Ф., N. F. Grigoriev, Ю. С. Медведев та Y. S. Medvedev. "ПЕРСПЕКТИВЫ РАЗВИТИЯ ВЫЧИСЛИТЕЛЬНЫХ УСТРОЙСТВ. КОМПЬЮТЕРЫ БУДУЩЕГО". Транспорт: наука, техника, управление, № 11 (2021): 61–62. http://dx.doi.org/10.36535/0236-1914-2021-11-10.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведен анализ различных перспектив развития вычислительной техники. Высказано предположение, что вместо современной элементной базы в недалеком будущем будет использоваться квантово-лазерная. Предложено обратить внимание на перспективные системы счисления для проектирования компьютеров будущего. Сделан вывод, что на смену универсальным вычислительным машинам придут аналоговые и квантовые адаптивные устройства. Под конкретную задачу будут сконструированы специальные вычислительные комплексы.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Брук, Т. М., П. А. Терехов, Ф. Б. Литвин та С. В. Верлин. "Физиологические механизмы воздействия низкоинтенсивного лазерного излучения на специальную физическую работоспособность высококвалифицированных спортсменов". Вестник Российского государственного медицинского университета, № 5 (30 жовтня 2019): 123–31. http://dx.doi.org/10.24075/vrgmu.2019.071.

Повний текст джерела

Анотація:

В условиях ужесточения борьбы с допингом и ограничения использования синтетических фармпрепаратов ведется поиск эффективных средств для повышения физической работоспособности и ускорения восстановления спортсменов. Одним из таких средств является воздействие низкоинтенсивным лазерным излучением (НИЛИ). Целью настоящего исследования было изучение физиологического ответа функциональных систем высококвалифицированных гребцов-академистов (женщины) на курсовое воздействие НИЛИ. Для наблюдения за организмом спортсменок использовали лазерную допплеровскую флоуметрию (ЛДФ), математический анализ сердечного ритма, нейроэнергокартирование, а также педагогическое тестирование с использованием тренажера Concept 2. После освечивания шеи в области проекции сонных артерий импульсным инфракрасным НИЛИ наблюдали повышение показателя перфузии крови на 38% (р < 0,05), показателя утилизации кислорода клетками на 48% (р < 0,05), а также снижение показателя сатурации гемоглобина кислородом на 16% (р < 0,05). В результате применения НИЛИ происходило повышение активности автономного механизма регуляции с ростом мощности спектра колебаний ритма сердца (ТР) на 41% (р < 0,05), мощности высокочастотных колебаний (HF) — на 73% (р < 0,05), росло влияние центрального механизма со снижением амплитуды моды (АМо) на 71% (р < 0,05), индекса напряжения (ИН) — на 175% (р < 0,05). Воздействие НИЛИ способствовало повышению эффективности доставки кислорода в отдельные области коры больших полушарий с ростом уровня постоянных потенциалов (УПП). Благодаря воздействию НИЛИ на 3,32% (p > 0,05) выросла скорость «прохождения» спортсменками дистанции 2000 м. Обнаруженные эффекты применения НИЛИ позволяют расширить спектр физиотерапевтических средств, способствующих повышению специальной физической работоспособности спортсменов и ускорению восстановления.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Домбровський, Д. Б., В. В. Савін та Ю. Р. Пшиборовська. "Клініко-функціональні аспекти трансплантації клітин кордової крові у хворих із дистальним ураженням артерій нижніх кінцівок". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Медицина 61, № 1 (30 червня 2020): 38–44. http://dx.doi.org/10.24144/2415-8127.2020.61.38-44.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. В Україні хронічні облітеруючі захворювання артерій нижніх кінцівок займають більше 20% серед всіх уражень серцево-судинної системи. Мета дослідження. Провести порівняльний аналіз клінічного стану пацієнтів із дистальним ураженням артеріального русла при використанні стандартної консервативної терапії із застосуванням трансплантації клітин кордової крові та без неї. Матеріали та методи. Дослідну групу формували пацієнти з проявами хронічної ішемії нижніх кінцівок на тлі облітеруючого атеросклерозу, яким проводилася трансплантація клітин кордової крові в поєднанні з консервативною терапією. До групи контролю ввійшли пацієнти з облітеруючим атеросклерозом та дистальним ураження мсудин нижніх кінцівок, що отримували базовий курс консервативної терапії. Для визначення якості життя до та після трансплантації клітин кордової крові ми використали низку уніфікованих опитувальників, за допомогою яких визначали дистанцію переміжної кульгавості та проводили суб’єктивну оцінку рівня особистого благополуччя пацієнтів. Для аналізу стану мікроциркуляції в ішемізованій кінцівці ми використали метод лазерної доплерівської флоуметрії. Результати досліджень та їх обговорення. Після трансплантації клітин кордової крові відзначається покращення загального стану хворих, зменшення ступеня ішемії за класифікацією Рутерфорда, збільшення дистанції та швидкості безбольової ходьби протягом перших 3 місяців на 5-10%, і у 1,3 разу через 12 місяців, порівняно з контрольною групою. Покращення мікроциркуляторних показників лазерної доплерівської флоуметрії відзначається починаючи з кінця першого і до 12 місяця після трансплантації, що свідчить про поліпшення стану мікрогемодинаміки. Висновки. Використання трансплантації клітин кордової крові з метою стимуляції ангіогенезу дозволяє отримати тривалий позитивний клінічний ефект, який проявляється у вигляді збільшення дистанції та швидкості безбольової ходьби, покращення працездатності, поліпшення особистого благополуччя пацієнтів у фізичній, психологічній та соціально-економічній сфері, що корелює з даними лазерної доплерівської флоуметрії та розширює можливості успішного лікування хворих з хронічною ішемією нижніх кінцівок на тлі облітеруючого атеросклерозу. Ключові слова: облітеруючий атеросклероз, хронічна ішемія нижніх кінцівок, трансплантація, кордова кров.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Пустовалов, В. К., та Л. Г. Астафьева. "Оптические характеристики наночастиц для эффективного ослабления излучения черного тела с температурой 2000-4000 градусов Кельвина". Журнал технической физики 128, № 4 (2020): 573. http://dx.doi.org/10.21883/os.2020.04.49209.331-19.

Повний текст джерела

Анотація:

Исследованы возможности использования наночастиц для эффективного ослабления оптического излучения от различных природных или технологических источников (пожары, электрометаллургия, лазерная и плазменная обработка) с температурой поверхности излучателя в интервале 2000-4000 K на основе компьютерного моделирования. Излучение от вышеперечисленных источников может быть представлено как излучение черного тела с соответствующей температурой. Проведены исследования и анализ оптических характеристик двухслойных SiO2-Au- и Fe3O4-Au-наночастиц систем ядро-оболочка в диапазоне радиусов 25-300 nm с толщиной оболочки 5 и 10 nm для длин волн излучения в спектральном интервале 200-500 nm. SiO2-Au- и Fe3O4-Au-наночастицы являются хорошими ослабителями (поглотителями) излучения с температурой 2000-4000 K в диапазоне оптического спектра 200-5000 nm и могут применяться в качестве возможных кандидатов для эффективного ослабления оптического излучения высокотемпературных источников. Ключевые слова: двухслойные наночастицы, оптические свойства, излучение, анализ, ослабление.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Зубарь, Алексей Владимирович, Рустам Нуриманович Хамитов та Кирилл Владимирович Кайков. "ИМИТАЦИОННАЯ МОДЕЛЬ ОЦЕНКИ ПОГРЕШНОСТИ СИСТЕМЫ ТЕХНИЧЕСКОГО ЗРЕНИЯ". Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 332, № 4 (21 квітня 2021): 181–91. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2021/4/3158.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальность исследования обусловлена назревшей необходимостью разработки модели оценки точности определения пространственного положения объектов, а также отслеживания положения и движения их границ системой технического зрения, которая в составе автоматизированных комплексов может применяться при проведении различных геодезических работ, для маркшейдерского обеспечения подземного строительства, 3D-реконструкции ландшафта поверхности земли, картографировании местности, при выполнении работ в горной промышленности, а также обслуживании крупногабаритных и протяжённых объектов. Особенно актуально применение систем технического зрения, позволяющих осуществлять пространственные измерения, в тех случаях, когда традиционные лазерные средства не обеспечивают высокую эффективность, например, из-за высокой степени рассеивания или наоборот поглощения лазерного излучения поверхностью наблюдаемого объекта или его малыми угловыми размерами. Цель: оценить геометрию измерительного пространства и определить закономерности распределения погрешности измерений в её границах. Постановка задачи: разработка имитационной модели, обеспечивающей с учётом технических данных камер, их взаимных положения и ориентации, а также влияния на измерительный процесс случайных составляющих, возникающих как в процессе сборки системы, так и при её эксплуатации, реконструкция формы и размеров измерительного пространства, а также визуализация распределения погрешностей измерения координат объектов. Методы: метод математического моделирования. Новизна разработанной модели характеризуется тем, что в ней впервые была реализована возможность оценивания распределения ошибок определения координат системой технического зрения по всей глубине её измерительного пространства. При моделировании нет ограничений по взаимному положению камер и обязательной их однотипности. В модели впервые учитываются случайные погрешности, связанные как с определением взаимной ориентации положения камер, так и с неточностями при их изготовлении, а также возможностями применённой методики калибровки системы. Результат. Приведены результаты анализа известных из уровня науки и техники моделей оценки погрешности определения трёхмерных координат объектов системой технического зрения, показаны их недостатки. Раскрыта сущность и основные этапы преобразований при разработке модели оценки погрешностей определения координат объектов и их распределения по измерительному пространству системой технического зрения. Выводы. Модель на основе множества внешних и внутренних параметров камер, а также с учётом ожидаемых случайных погрешностей при сборке и настройке измерительной системы позволяет оценивать погрешность определения координат объектов и геометрию измерительного пространна. Представленная модель позволяет оценивать точность определения пространственных координат объектов, положения и движения их границ при применении систем технического зрения в составе геодезических автоматизированных измерительных комплексов. Кроме этого, применение данной модели даёт возможность оптимизировать процесс формулирования технических требований к видео- или фотокамерам и их взаимному положению в процессе проведения измерений.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Korolenko, V. V., T. S. Gruzieva та H. V. Inshakova. "АНАЛІЗ ПЕРСПЕКТИВ РОЗВИТКУ ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ З УРАХУВАННЯМ ДУМКИ ПАЦІЄНТІВ ТА МЕНЕДЖЕРІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 4 (19 березня 2021): 34–42. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2020.4.11907.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: оцінити сучасний стан та проблеми надання дерматовенерологічної допомоги з позиції пацієнтів та менеджерів охорони здоров’я. Матеріали і методи. Застосовано бібліографічний, медико-статистичний, соціологічний методи. Науковою базою стали дані наукової літератури, дані власних соціологічних досліджень з вивчення думки пацієнтів та менеджерів охорони здоров’я щодо якості та доступності дерматовенерологічної допомоги. Результати. Соціологічним дослідженням встановлено проблеми доступності та якості дерматологічної допо-моги. Понад третина пацієнтів оцінила як недостатню територіальну (34,6±2,1 на 100 опитаних) та фінансову (31,3±2,0) доступність дерматовенерологічної допомоги, як низьку – 13,3±1,5 та 28,5±2,0 відповідно. Якість допомоги вважали недостатньою 27,3±2,0 на 100 респондентів. Виявлено причини проблем і шляхи підвищення доступності та якості дерматологічної допомоги, у тому числі удосконалення організації обслуговування, запровадження електронної охорони здоров’я, поліпшення ресурсного забезпечення, комунікації. Менеджери охорони здоров’я вказали на причини недостатньої ефективності дерматовенерологічної допомоги, у тому числі недостатнє медичне оснащення (71,9±3,9) та інформаційне забезпечення (40,7±4,2), брак комп’ютерного обладнання (57,8±4,3), незадовільну координацію діяльності з колегами, допоміжними підрозділами, брак міжгалузевої взаємодії, відсутність мотиваційних важелів тощо. Виявлено потребу в запровадженні дистанційних технологій – телемедицини, мобільної медицини, а також в поширенні практики використання цифрової дерматоскопії, ультразвукової діагностики шкіри, патогістології шкіри, лазерних та радіохвильових апаратних технологій лікування. Підтверджено думку пацієнтів та менеджерів охорони здоров’я про негативний вплив пандемії COVID-19 на доступність і якість медичних послуг. Висновки. Вивчення думки пацієнтів та менеджерів охорони здоров’я стосовно сучасного стану дерматовенерологічної служби, кадрового потенціалу, доступності та якості її послуг дозволило виявити низку організаційно-управлінських проблем та визначити пріоритети діяльності з подальшої розбудови системи дерматовенерологічної допомоги населенню за умов реформування охорони здоров’я, обґрунтувати концептуальні засади побудови її удосконаленої функціонально-організаційної моделі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Посудін, Юрій Іванович. "Розробка та застосування тестів у навчальному процесі". Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school 1 (13 квітня 2014): 218–19. http://dx.doi.org/10.55056/fund.v1i1.437.

Повний текст джерела

Анотація:

Для кращого засвоєння теоретичного матеріалу доцільно використовувати тестування – процедуру систематичної оцінки рівня знань студентів в аудиторії чи протягом дистанційного навчання, яка сприяє підвищенню ефективності навчального процесу. Пропонуються такі тести: альтернативні (які вимагають відповіді “так” чи “ні”); вибіркові (коли студенту необхідно знайти одну вірну відповідь серед декількох запропонованих); акордно-вибіркові (коли треба знайти декілька вірних відповідей серед декількох запропонованих); парно-вибіркові (коли необхідно утворити з двох запропонованих рядів відповідей вірні пари); репродуктивні (відповіді на які можна знайти у відповідному розділі підручника); конструктивні (прямих відповідей на які нема в підручнику; студент повинен створити відповідь самостійно).Розглянемо застосування тестів під час вивчення розділу “Дистанційне зондування” дисципліни “Методи вимірювання параметрів навколишнього середовища”.Альтернативний тест.Чи вірно ствердження, що:1. молекули основних компонентів атмосфери – азоту і кисню – беруть участь в процесі поглинання оптичного випромінювання Так Ні2. розсіювання Мі відбувається на частинках великих розмірів Так Ні3. до недоліків радіолокаційних методів можна віднести вплив рослинного покриву та нерівності ґрунту на сигнал, що реєструється Так Ні4. лазерний диференційний лідар застосовується для вимірювання параметрів вітру та опадів Так НіАкордно-вибірковий тест. Знайти вірні ствердження:Допплерівський лідар використовують для:1. вимірювання параметрів вітру; 2. дослідження розподілу забруднень над промисловими підприємствами; 3. визначення озону; 4. аналізу молекул та аерозолів; 5. вимірювання опадів.Парно-вибірковий тест.Складіть пари «метод дистанційного зондування – його переваги»: а. Фотографічні системи1. спроможність реєструвати різницю температур близько 0,4 К;б. Відеографічні системи2. створення зображень об’єктів навколишнього середовища з високим рівнем розділення;в. Багатоспектральні сканери3. створення та накопичення послідовних зображень будь-якого процесу;г. Теплові сенсори4. визначення положення, руху та природи віддалених об’єктів;д. Надвисокочастотні локатори5. здатність використовувати вузькі спектральні ділянки і отримувати інформацію в цифровій формі.Репродуктивний тест.Який метод дистанційного зондування доцільно використати для визначення температури поверхні водойм?Конструктивний тест.Знайдіть в літературі спектр поглинання хлорофілу. Який лазер доцільно використати як джерело збудження флуоресценції хлорофілу (690 нм і 740 нм) під час дистанційного зондування водної рослинності: Не:Cd-лазер (440 нм), He:Ne-лазер (632,8 нм), CO2-лазер (10,6 мкм)?Запропонована система тестування апробована у підручнику: Посудін Ю.І. Методи вимірювання параметрів навколишнього середовища. – Київ: Світ, 2003.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Герасименко, Александр Юрьевич. "ЛАЗЕРНОЕ СТРУКТУРИРОВАНИЕ АНСАМБЛЯ УГЛЕРОДНЫХ НАНОТРУБОК ДЛЯ СОЗДАНИЯ БИОСОВМЕСТИМЫХ УПОРЯДОЧЕННЫХ КОМПОЗИЦИОННЫХ МАТЕРИАЛОВ". Конденсированные среды и межфазные границы 19, № 4 (27 грудня 2017): 489. http://dx.doi.org/10.17308/kcmf.2017.19/227.

Повний текст джерела

Анотація:

Изложены результаты создания и исследования свойств композиционных материалов, полученных при лазерном нагреве водно-альбуминовой дисперсии однослойных углеродных нанотрубок (ОУНТ) до образования устойчивого твердого состояния. Методом молекулярной динамики показана возможность образования внутреннего упрочняющего каркаса из ансамбля ОУНТ путем их связывания в местах дефектов под действием лазерного нагрева до температуры 80–100 °С. На основе анализа спектра комбинационного рассеяния композиционного материала описан процесс связывания атомов кислорода аминокислотных остатков альбумина с атомами углерода ОУНТ. С помощью сканирующей электронной и атомно-силовой микроскопии исследована внутренняя структура и поверхность композиционных материалов, размер пор в которых находится в диапазоне 30–120 нм. Автор выражает благодарность профессору, д.ф.-м.н. Подгаецкому В.М. и научному коллективу кафедры биомедицинских систем МИЭТ за помощь в проведении экспериментальных работ и обсуждении результатов, а также научному коллективу профессора, д.ф.-м.н. Глуховой О.Е. за помощь в проведении теоретических исследований, в том числе с использованием программного продукта KVAZAR (www.nanokvazar.ru). Работа выполнена при поддержке гранта Президента Российской Федерации 14.Y30.17.1328-МК от 22 февраля 2017

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Туркин, В. А., Г. В. Игнатенко, И. А. Сарычев, and Р. И. Джиоев. "Laser remote monitoring of hazardous substances emissions by ship power plants." MORSKIE INTELLEKTUAL`NYE TEHNOLOGII), no. 2(52) (June 20, 2021): 75–81. http://dx.doi.org/10.37220/mit.2021.52.2.072.

Повний текст джерела

Анотація:

При сгорании топлива в судовом двигателе образуются частицы сажи, которые сорбируют в себе токсичные компоненты отработавших газов. Размеры этих частиц варьируются от 0,1 до 100 мкм. В области возможных диапазонов варьирования размеров частиц сажи актуальным является видимая и ближняя ИК-область электромагнитных волн. Решая обратную задачу ослабления и рассеяния света частицами можно получить информацию о концентрации и функции распределения частиц по размерам. Выполнен анализ возможности одновременной оценки концентрации и дисперсности лазерным методом дифференциального ослабления и описан вариант его технической реализации. Разработана четырех волновая лазерная система, которая позволяет измерять сигналы ослабления лазерного излучения методом дифференциального ослабления на трех длинах волн и сигнал рассеяния Ми на частицах аэрозоля излучения четвертого лазера. По измеренным сигналам ослабления рассчитан средний объемно-поверхностный диаметр аэрозольных частиц. Измерены сигналы ослабления лазерного излучения на трех длинах волн на разработанной лазерной установке в составе экспериментального стенда, что позволяет рассчитать значения массовой концентрации и среднего объемно-поверхностного диаметра аэрозольных частиц. Показано, что в зависимости от диапазона размеров частиц сажи выбираются соответствующие длины волн лазерного зондирования. Применение метода дифференциального ослабления лазерного излучения частицами сажи в выбросах судовых энергетических установок на нескольких длинах волн позволяет оценивать одновременно их концентрацию и характеристики дисперсности. When fuel is burned in a marine engine, soot particles are formed that absorb the toxic components of the exhaust gases. The sizes of these particles range from 0.1 to 100 microns. In the range of possible ranges of variation in the size of soot particles, the visible and near-IR regions of electromagnetic waves are relevant. By solving the inverse problem of attenuation and scattering of light by particles, one can obtain information about the concentration and distribution function of particles by size. The analysis of the possibility of simultaneous assessment of the concentration and dispersion by the laser method of differential attenuation is performed and a variant of its technical implementation is described. A four-wave laser system has been developed, which makes it possible to measure the attenuation signals of laser radiation by the differential attenuation method at three wavelengths and the Mie scattering signal on aerosol particles of the radiation of the fourth laser. The measured attenuation signals were used to calculate the average volumetric surface diameter of aerosol particles. The signals of the attenuation of laser radiation at three wavelengths were measured on a developed laser setup as part of an experimental stand, which makes it possible to calculate the values of the mass concentration and the average volume-surface diameter of aerosol particles. It is shown that, depending on the range of size of soot particles, the corresponding laser sounding wavelengths are chosen. The application of the method of differential attenuation of laser radiation by soot particles in the emissions of ship power plants at several wavelengths allows one to evaluate simultaneously their concentration and dispersion characteristics.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

ОСТРОУХОВ, А. В., and Г. В. ХАРИТОНОВА. "The effect of wildfires on the composition of bottom sediments of rivers and lakes in urbanized areas of the Middle Amur lowland." Vestnik of North-Eastern Federal University. Series "Earth Sciences", no. 1(25) (March 30, 2022): 58–71. http://dx.doi.org/10.25587/svfu.2022.25.1.014.

Повний текст джерела

Анотація:

Ландшафтные пожары, являющиеся важным фактором функционирования и трансформации геосистем (наземные геосистемы, атмосферный воздух, растительный и животный мир), оказывают существенное влияние и на водные экосистемы. Настоящая работа посвящена оценке влияния пожаров на водные экосистемы урбанизированных территорий Среднеамурской низменности (в пределах Хабаровского края). Задачами работы являются оценка горимости и пирогенной трансформации исследуемой территории на основе анализа и дешифрирования многолетних рядов данных ДЗЗ; анализ особенностей состава и закономерностей постпирогенного изменения донных отложений ключевого участка (бассейн р. Симми, малый приток р. Амур). Для определения среднемноголетних характеристик природных пожаров и тенденций их изменения были использованы безоблачные данные свободного доступа со спутников Landsat 5, 7 и 8 за период с 1984 по 2020 гг. Обработка данных ДЗЗ проводилась методом экспертного дешифрирования в программе ArcGIS 10.5.На основе многолетних рядов данных ДЗЗ были выделены площади ландшафтных пожаров за период с 1984 по 2020 год. Анализ полученных данных свидетельствует о значительных масштабах и высокой повторяемости пирогенного воздействия на геосистемы территории. Результаты работы показывают значительное занижение площадей луговых пожаров по данным официальной статистики. По среднемноголетним данным ДЗЗ в пределах Среднеамурской низменности пожарами затронуто от 27 до 35% нелесных экосистем, а в отдельные годы площади пожаров превышают 50% территории, что сопоставимо с площадями лесных пожаров в Хабаровском крае в целом. При этом по официальным данным на нелесные пожары в крае приходится лишь 8,9%. Недооценка влияния луговых пожаров связана, по нашему мнению, в первую очередь с несовершенством методов автоматического картирования гарей, что приводит к занижению их площадей.В пределах ключевой территории были изучены донные отложения р. Симми. Отбор проб (15 образцов, по стандартным методикам) был проведен в мае 2018 года (на третий год после осеннего пожара 2016 г.) и в июле 2019 г. после весеннего (март–апрель) пожара. Основными методами исследования были гранулометрический и валовой химический анализы, а также сканирующая электронная микроскопия (СЭМ). Гранулометрический состав определяли методами седиментации по Качинскому и лазерной дифракции на анализаторе размера частиц (SALD-2300, Shimadzu, Japan). Валовой состав определяли рентгенфлуоресцентным методом (Pioneer S4, Bruker AXS, Germany). СЭМ-анализ проводили с помощью сканирующего электронного микроскопа VEGA 3 LMH (TESCAN, Czech Republic). Основные методы исследования были дополнены стандартными физико-химическими методами анализа.Полученные нами данные для ключевого участка свидетельствуют, что прохождение луговых пожаров на водосборной территории влечет за собой изменение химического состава отложений. В первые месяцы после пожара реакцией речной системы является секвестирование растворимых соединений P, которые образуются при "огневой" минерализации. Это происходит в результате связывания фосфат-ионов в вивианит, растворимость которого чрезвычайно мала в отсутствие сульфатов и сульфат-редуцирующих бактерий. Вивианит осаждается на поверхности глинисто-железтстых микроагрегатов взвешенной фракции наносов, которая со временем (2–3 года) выносится потоком, что приводит к снижению масштабов воздействия пожара на локальных участках.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

ОСТРОУХОВ, А. В., and Г. В. ХАРИТОНОВА. "The effect of wildfires on the composition of bottom sediments of rivers and lakes in urbanized areas of the Middle Amur lowland." Vestnik of North-Eastern Federal University. Series "Earth Sciences", no. 1(25) (March 30, 2022): 58–71. http://dx.doi.org/10.25587/svfu.2022.25.1.014.

Повний текст джерела

Анотація:

Ландшафтные пожары, являющиеся важным фактором функционирования и трансформации геосистем (наземные геосистемы, атмосферный воздух, растительный и животный мир), оказывают существенное влияние и на водные экосистемы. Настоящая работа посвящена оценке влияния пожаров на водные экосистемы урбанизированных территорий Среднеамурской низменности (в пределах Хабаровского края). Задачами работы являются оценка горимости и пирогенной трансформации исследуемой территории на основе анализа и дешифрирования многолетних рядов данных ДЗЗ; анализ особенностей состава и закономерностей постпирогенного изменения донных отложений ключевого участка (бассейн р. Симми, малый приток р. Амур). Для определения среднемноголетних характеристик природных пожаров и тенденций их изменения были использованы безоблачные данные свободного доступа со спутников Landsat 5, 7 и 8 за период с 1984 по 2020 гг. Обработка данных ДЗЗ проводилась методом экспертного дешифрирования в программе ArcGIS 10.5.На основе многолетних рядов данных ДЗЗ были выделены площади ландшафтных пожаров за период с 1984 по 2020 год. Анализ полученных данных свидетельствует о значительных масштабах и высокой повторяемости пирогенного воздействия на геосистемы территории. Результаты работы показывают значительное занижение площадей луговых пожаров по данным официальной статистики. По среднемноголетним данным ДЗЗ в пределах Среднеамурской низменности пожарами затронуто от 27 до 35% нелесных экосистем, а в отдельные годы площади пожаров превышают 50% территории, что сопоставимо с площадями лесных пожаров в Хабаровском крае в целом. При этом по официальным данным на нелесные пожары в крае приходится лишь 8,9%. Недооценка влияния луговых пожаров связана, по нашему мнению, в первую очередь с несовершенством методов автоматического картирования гарей, что приводит к занижению их площадей.В пределах ключевой территории были изучены донные отложения р. Симми. Отбор проб (15 образцов, по стандартным методикам) был проведен в мае 2018 года (на третий год после осеннего пожара 2016 г.) и в июле 2019 г. после весеннего (март–апрель) пожара. Основными методами исследования были гранулометрический и валовой химический анализы, а также сканирующая электронная микроскопия (СЭМ). Гранулометрический состав определяли методами седиментации по Качинскому и лазерной дифракции на анализаторе размера частиц (SALD-2300, Shimadzu, Japan). Валовой состав определяли рентгенфлуоресцентным методом (Pioneer S4, Bruker AXS, Germany). СЭМ-анализ проводили с помощью сканирующего электронного микроскопа VEGA 3 LMH (TESCAN, Czech Republic). Основные методы исследования были дополнены стандартными физико-химическими методами анализа.Полученные нами данные для ключевого участка свидетельствуют, что прохождение луговых пожаров на водосборной территории влечет за собой изменение химического состава отложений. В первые месяцы после пожара реакцией речной системы является секвестирование растворимых соединений P, которые образуются при "огневой" минерализации. Это происходит в результате связывания фосфат-ионов в вивианит, растворимость которого чрезвычайно мала в отсутствие сульфатов и сульфат-редуцирующих бактерий. Вивианит осаждается на поверхности глинисто-железтстых микроагрегатов взвешенной фракции наносов, которая со временем (2–3 года) выносится потоком, что приводит к снижению масштабов воздействия пожара на локальных участках.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Tarasenko, S. V., E. A. Morozova, and R. D. Garipov. "Dental implants surface analysis after exposure to radiation of laser dental systems." Photonics Russia, no. 1 (2018): 106–17. http://dx.doi.org/10.22184/1993-7296.2018.69.1.106.117.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Zabolotna, N. I., V. V. Sholota, and A. I. Kolivoshko. "Analysis of methods and systems of laser polarimetry for reproduction of anisotropic parameters of biological layers." Optoelectronic information-power technologies 36, no. 2 (2019): 60–71. http://dx.doi.org/10.31649/1681-7893-2018-36-2-60-71.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Beloglazov, V. A., та Yu Yu Kulagina. "Антиэндотоксиновый иммунитет и уровень С-реактивного белка у больных диффузным токсическим зобом с патологией сердца". INTERNATIONAL JOURNAL OF ENDOCRINOLOGY (Ukraine), № 2.58 (18 квітня 2014): 15–20. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0721.2.58.2014.76468.

Повний текст джерела

Анотація:

Изменения со стороны сердечно-сосудистой системы занимают одно из ведущих мест в клинике диффузного токсичного зоба (ДТЗ) и могут определять прогноз болезни. Индуктором системного воспаления у больных ДТЗ, который делает его течение тяжелым, может быть эндотоксин (ЭТ). Исходя из этого, целью данной работы было исследование гуморального, клеточного антиэндотоксинового иммунитета и уровня С-реактивного белка (СРБ) у больных ДТЗ с патологией сердца. Содержание антиэндотоксиновых антител и СРБ определяли методом твердофазного иммуноферментного анализа. Как антиген использовали ЭТ грамотрицательной энтеробактерии Escheriсhia coli K30 (09:K30:P12), выделенный из бактерийной биомассы методом водно-фенольной экстракции и дополнительно очищенный от примесей РНК обработкой цетавлоном (Serva, Германия). Рецепторы к ЭТ определяли методом проточной лазерной цитометрии с помощью двухцветного иммунофлюоресцентного анализа с использованием моноклональных антител анти-CD14-PE IOTest® (CD14) и конъюгата липополисахарида Escherichia coli K235 с флюоресцеинизотиоцианатом (ЭТ-Р). Для исследования было выделено 3 группы больных. В первую группу вошли 11 больных ДТЗ, которые не имеют патологии сердца, вторую группу составили 47 больных ДТЗ с эндокринной кардиомиопатией, осложненной аритмией, и третья группа — это 13 больных ДТЗ с сопутствующей ишемической болезнью сердца (ИБС). Контрольную группу составили 33 практически здоровых лица. Установлено, что у всех больных ДТЗ с патологией сердца наблюдается возможное снижение по сравнению с группой контроля анти-ЭТ-sIgА, анти-ЭТ-IgМ и анти-ЭТ-IG. Это сопровождается увеличением уровня СРБ в этих группах, особенно у больных ДТЗ с ИБС, у которых его уровень достоверно выше, чем в группе больных ДТЗ без патологии сердца. Анализ данных литературы и полученных нами результатов подтверждает гипотезу, согласно которой проникновение избыточного количества ЭТ в кровоток истощает резервы синтеза специфических антител, оказывает содействие усилению системной воспалительной реакции и возникновению у исследуемых больных характерной сердечной патологии, которая делает течение основного заболевания тяжелым.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Конилов, А. Н., В. С. Шешуков, В. И. Пожиленко, К. В. Ван, Г. В. Бондаренко, Т. И. Голованова, Б. В. Ермолаев, А. С. Дубенский, К. В. Понкратов та Н. Е. Шкляр. "Цирконология и возраст Fe-Ti-эклогитов Беломорской провинции". ANALYTICS Russia 10, № 5 (12 жовтня 2020): 386–402. http://dx.doi.org/10.22184/2227-572x.2020.10.5.386.402.

Повний текст джерела

Анотація:

Изучены Fe-Ti-эклогиты в проявлении горы Куропачья. Геохимия главных и рассеянных элементов показывает их сходство с эклогитами Салмы Беломорской провинции в целом и имеют геохимические признаки толеитов СОХ. В связи с этим предлагается механизм океанской субдукции и ультравысокобарического метаморфизма при формировании пород. Для определения возраста Fe-Ti-эклогитов с помощью LA-ICP-MS проведено исследование Th-U-Pb изотопной системы в цирконах. Для планирования датирования и интерпретации полученных возрастов цирконы исследовали с помощью современных методов – оптическая и электронная микроскопия, микрозондовый анализ, трехмерная лазерная микроскопия, черно-белая (SEM-CL) и цветная (EPMA-CL (tc)) катодолюминесценция, спектроскопия комбинационного рассеяния. Цирконы имеют зональное строение – ядра с высокими и оболочки с очень низкими содержаниями урана и тория. В ядрах архейского возраста сохраняется осцилляторная магматическая зональность и отсутствуют микроскопические признаки метамиктизации. В оболочках протерозойского возраста наблюдается катодолюминесцентная неоднородность, причины которой – кристаллохимические факторы во время единого этапа кристаллизации и механические напряжения.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Чернуха, Л. М., М. В. Чехлов, А. М. Рябоконь та Е. А. Столярчук. "Ендовенозне електрозварювання як сучасна й ефективна методика малоінвазивного лікування варикозного розширення вен великих діаметрів". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Медицина 61, № 1 (30 червня 2020): 107–13. http://dx.doi.org/10.24144/2415-8127.2020.61.107-113.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. На сьогоднішній день варикозне розширення вен нижніх кінцівок є принципово важливим питанням в системі охорони здоров’я більшості країн світу через свою надзвичайну поширеність, латентному прогресуючого перебігу з важкими ускладненнями і життєво небезпечними наслідками. При розробці лікувальної тактики на сьогоднішній день перевага віддається транскутанним втручанням. Еталонним методом малоінвазивного лікування є ендовенозна лазерна коагуляція (ЕВЛК) з використанням діодних світловодів, яка характеризується високою результативністю при діаметрі неспроможного сегмента менше 20 мм і дозозалежним спектром ускладнень. Це обумовлює актуальність пошуку нового методу термальної абляції з меншим нагріванням тканин і більш досконалим алгоритмом управління. Мета дослідження. Порівняти ефективність методик ендовенозного електрозварювання та лазерної абляції в лікуванні хронічної венозної недостатності нижніх кінцівок. Матеріали та методи. Дослідження проведено на вибірці з 279 пацієнтів (178 жінок, 106 чоловіків у віковому діапазоні від 29 до 76 років) з хронічною венозною недостатністю нижніх кінцівок С2-6ЕрsАsрPr, яким була виконана ендовенозна абляція стовбурів підшкірних вен з діаметрами неспроможних сегментів від 14 до 28 мм. Контрольну групу склали 192 пацієнта, яким була проведена лазерна коагуляція стовбура великої підшкірної вени за допомогою діодного світловоду 1470 нм. У основній групі (67 пацієнтів) операція проводилася за допомогою ендовенозного електрозварювання. Ефективність лікування оцінювали з урахуванням об’єктивних та суб’єктивних даних. Результати досліджень та їх обговорення. Усі пацієнти проходили контрольну перевірку через 7 днів, 1 та 6 місяців, і потім кожні півроку. Фізикальне обстеження і кольорове дуплексне сканування оперованої кінцівки виконувалося для оцінки якості оклюзії БПВ і можливого рефлюксу і реканалізації. З метою контролю якості життя пацієнтів просили заповнити анкету CIVIQ через 1 і 6 місяців після операції. У результаті проведеного лікування через 6 місяців частота випадків часткової реканалізації стовбура великої підшкірної вени в 1 групі становила 4%, у другій – 0% (р> 0.05 за параметром χ2). У всіх випадках рецидиви в першій групі спостерігалися при діаметрі пригирлової ділянки судини вище 21 мм. У ранньому післяопераційному періоді з однаковою частотою спостерігалися випадки больового синдрому низької інтенсивності за ходом ВПВ. При аналізі якості життя пацієнтів за шкалою CIVIQ обидві методики є однаково ефективними. Метод ендовенозного електрозварювання (ЕВЕЗ) має більш простий принцип трансформації електричної енергії в теплову, а також можливість саморегулювання тривалості експозиції робочої поверхні електрода в просвіті вени, що дозволяє досягати оклюзії стовбурів підшкірних вен діаметром до 30 мм без появи ознак рецидиву варикозної хвороби протягом 6 місяців післяопераційного спостереження. Висновки. ЕВЕЗ є ефективним аналогом ЕВЛК з більш високим профілем безпеки і досконалим алгоритмом управління. Методика становить інтерес для подальшого наукового дослідження і практичного застосування. ЕВЕЗ дозволяє ефективно проводити транскутанну венектомію при варикозній хворобі нижніх кінцівок з діаметром неспроможного сегмента підшкірної вени від 20 до 30 мм при мінімальному спектрі ускладнень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Зобов, Павел Геннадьевич, Александр Владимирович Дектярев та Владимир Николаевич Морозов. "СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ СКАНИРОВАНИЯ МЕЛКОГАБАРИТНЫХ СУДОВЫХ ИЗДЕЛИЙ МАШИНОСТРОИТЕЛЬНОЙ ЧАСТИ СО СЛОЖНОЙ ВНУТРЕННЕЙ КОНСТРУКЦИЕЙ ПРИ ПОМОЩИ РАЗЛИЧНЫХ МОДЕЛЕЙ 3D-СКАНЕРОВ". KSTU News, № 56 (2 січня 2020): 159–71. http://dx.doi.org/10.46845/1997-3071-2020-56-159-171.

Повний текст джерела

Анотація:

На сегодняшний день трехмерное сканирование является одним из самых перспективных направлений в области точных измерений. При этом в Российской Федерации существует явная потребность в повышении точности изготовления судовых деталей машиностроительной части (МСЧ), что обуславливает актуальность проведения работ в данном направлении. Для предприятий Группы Объединенной Судостроительной Корпорации (АО «ОСК») серьезным вопросом является подбор соответствующего оборудования. В данной работе рассмотрены вопросы сканирования малогабаритных судовых изделий МСЧ на примере элемента разборной соединительной муфты, имеющего наибольший габаритный размер 15 мм, сложное строение внутренней полости, стопорные насечки, а также повышенные требования к точности изготовления. Опытным работам по сканированию предшествовал обзор типов 3D-сканеров с разделением их на группы по функционалу и технологии работы. В основе такого разделения лежат два основополагающих типа 3D-сканеров – лазерные и оптические сканирующие системы, при этом первые подразделяются на оборудование с эталонными метками и без них; полученная классификация делится еще на виды исполнения – стационарные, мобильные и условно-мобильные устройства. Всего выделено девять групп. Сами опытные работы были проведены на нескольких типах оборудования с анализом и сравнением полученных данных. В результате, исходя из них, было подобрано оптимальное оборудование для изделий подобного вида. Также для упрощения работ по подбору необходимого оборудования результаты проведенных исследований представляются визуально в виде диаграммы зависимости характеристик сканирующего оборудования от конструктивных особенностей с разделением на группы и выделением таких параметров, как универсальность, восприимчивость к цвету поверхности, стоимость, мобильность, фактическая точность.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Дзюбановський, І. Я., В. М. Антонюк-Кисіль, Є. Ф. Кучерук, Р. Д. Левчук, Н. А. Аль Джехані та Р. Д. Продан. "Порівняльна оцінка ендовенозних та гемодинамічних методів корекції хронічної венозної недостатності". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 4 (18 лютого 2022): 10–15. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2021.4.12710.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи: оцінка ефективності термооблітеруючих та гемодинамічних методів лікування хронічної венозної недостатності в умовах “офісної хірургії” та “хірургії одного дня”. Матеріали і методи. Проведено порівняльний аналіз результатів хірургічного лікування первинного хронічного захворювання вен нижніх кінцівок у 297 пацієнтів. Основну групу склали 201 пацієнт, прооперовані методом CHIVA за принципами “офісної хірургії”. Контрольну групу склали 96 пацієнтів прооперованих методом ендовенозної лазерної коагуляції за принципами “хірургії одного дня”. Розподіл хворих здійснювали за класифікацією СЕАР 2020. Встановлення зони ураження варикозним процесом проводили за схемою “number of zones to be treated”, згідно з якою кожна кінцівка була розділена на 32 ділянки. Клінічну оцінку проявів захворювання до та після перенесеного операційного втручання встановлювали за допомогою шкал (VCSS, VDS, VSS). Результати досліджень та їх обговорення. Метод CHIVA дає змогу зберегти анатомічний стовбур великої підшкірної вени для оптимального функціонування венозної системи нижньої кінцівки; забезпечує малотравматичність, безпечність та короткотривалість операційного втручання, що відповідає принципам “офісної хірургії”. Відмінний косметичний результат на рівні з ендолюмінальними методиками (РЧА та ЕВЛО), при цьому економічна вигода значно вища. Окрім цього, можливе збереження стовбура великої підшкірної вени для використання як автошунта при хірургічній корекції серцево-судинної патології. Відсутність необхідності в загальному знеболенні та використанні знеболювання опіоїдних середників, що не обмежує ранню рухову активність та сприяє швидкому виписуванню.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Чистякова, Г. Г. "Functional Methods for the Diagnosis of Hemodynamics and Neuroreceptor System of Tooth Pulp." Стоматология. Эстетика. Инновации, no. 1 (April 23, 2020): 98–113. http://dx.doi.org/10.34883/pi.2020.4.1.009.

Повний текст джерела

Анотація:

Введение. Определение параметров микроциркуляции и электроодонтометрии в пульпе позволяет прогнозировать как непосредственные, так и отдаленные результаты эффективности лечения болезней твердых тканей зубов, выявить изменения гемодинамики на доклиническом этапе развития патологии в пульпе зуба, установить порог ее чувствительности, что может служить основой для оценки своевременности и адекватности проводимого лечения. Цель исследования. Установить и исследовать связь между показателями гемодинамики в пульпе и ее нервно-рецепторным аппаратом при лечении кариеса дентина на основе разработанного метода лазерной спекл-оптической диагностики и усовершенствованного метода электроодонтометрии. Материалы и методы. Регистрация и оценка параметров микроциркуляции в сосудах пульпы зуба проводилась лазерным спекл-оптическим аппаратом Спеклометр (номер государственной регистрации Мт-7.1504-0108) по разработанной методике (инструкция МЗ Республики Беларусь регистрационный 099 0619 от 28 июня 2019 г.). Для достижения поставленной цели была проведена диагностика состояния кровотока в пульпе 210 зубов у 190 пациентов (женщин 112, мужчин 78) в возрасте от 20 до 40 лет с нейтральным прикусом, интактным периодонтом и без соматической патологии. Из них группу 90 зубов с диагнозом средний кариес составили 70 пациентов, 120 зубов в равных долях с диагнозом гиперемия пульпы , острый пульпит , хронический пульпит , глубокий кариес составили 120 пациентов. Для определения электровозбудимости пульпы применяли аппарат Рульп Тестер , производитель Denjoy, который индуцирует импульсное электрическое воздействие при постоянном напряжении 3В. Выводы. Анализ параметров микроциркуляции в сосудах пульпы зуба и показателей электроодонтометрии (ЭОМ) позволил выявить изменения гемодинамики и электровозбудимости пульпы в ответ на воздействие комплекса раздражителей одонтопрепарирования, кондиционирования, фотополимеризации, используемой адгезивной системы, шлифовки и полирования реставрации при лечении кариеса дентина. В ходе анализа динамики изменений показателей локальных систем обработки данных (ЛСОД) и электроодонтодиагностики установлено, что не существует четкой корреляционной связи между показателями ЛСОД и данными ЭОМ. Однако обращает на себя внимание обратная зависимость между значениями ЭОМ и средней частотой, то есть при снижении интенсивности кровотока значения показателей ЭОМ возрастают, порог электровозбудимости пульпы снижается. Introduction. Determination of the parameters of microcirculation and electroodontometry in the pulp allows us to predict both immediate and long-term results of the effectiveness of treatment of diseases of hard tissues of the teeth, to identify hemodynamic changes at the preclinical stage of development of pathology in the tooth pulp, to establish the threshold of its sensitivity, which can serve as a basis for assessing the timeliness and adequacy of treatment. Purpose of the study. Investigate and establish the relationship between hemodynamic parameters in the pulp and its neuroreceptor system in the treatment of dentin caries based on the developed method of laser speckle-optical diagnostics and an improved method of electroodontometry. Materials and methods. The registration and evaluation of microcirculation parameters in the vessels of the tooth pulp was carried out with Specklemeter laser speckle-optical devices (state registration number MT-7.1504-0108) according to the developed method, Ministry of Health of Belarus registration No. 099 0619 of June 28, 2019. To achieve this goal, a diagnosis was made of the state of blood flow in the pulp of 210 teeth in 190 patients (112 women, 78 men) aged 20 to 40 years with a neutral bite, an intact periodontium and without somatic pathology. Of these, a group of 90 teeth with a diagnosis of moderate caries comprised 70 patients, 120 teeth equally with a diagnosis of pulp hyperemia, acute pulpitis, chronic pulpitis, and deep caries were 120 patients. To determine the electrical excitability of the pulp, the Rulp Test apparatus was used, which induces a pulsed electrical effect at a constant voltage of 3V. Conclusions. An analysis of the microcirculation parameters in the vessels of the tooth pulp and the EOM indices revealed changes in the hemodynamics and electroexcitation of the pulp in response to the stimuli complex odontopreparation, conditioning, photopolymerization, the adhesive system used, grinding and polishing of the restoration in the treatment of dentin caries. In the course of the analysis of the dynamics of changes in the indicators of LSOD and EOD, it was found that there is no clear correlation between the indicators of LSOD and the data of EOM. However, the inverse relationship between the values of the EOM and the average frequency is noteworthy, that is, with a decrease in the intensity of blood flow, the values of the EOM indicators increase, the threshold of electrical excitation of the pulp decreases.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Алчинова, И. Б., О. И. Ковалева, О. Ю. Атьков, М. В. Полякова, and М. Ю. Карганов. "Changes in the direction of human metabolism during rapid adaptation to the conditions of the Far North." Nauchno-prakticheskii zhurnal «Patogenez», no. 4() (December 11, 2018): 165–67. http://dx.doi.org/10.25557/2310-0435.2018.04.165-167.

Повний текст джерела

Анотація:

Целью работы было оценить изменения направленности метаболизма человека при быстром переходе из условий умеренно-континентального лета в условия Крайнего Севера. Методика. Методом лазерной корреляционной (ЛК) спектроскопии были исследованы образцы мочи, полученные от участников трех полярных экспедиций на старте и на финише. Результаты. Усредненные ЛК-гистограммы условно-здоровых людей на финише во всех трех экспедициях демонстрируют увеличение вклада в светорассеяние частиц крупного размера, в ряде случаев достигая уровня статистической значимости. Общий анализ мочи не выявил отклонений в работе экскреторной системы. Появление крупных частиц можно расценивать как адаптивный процесс усиления анаболических процессов, связанных с резким переходом из умеренно-континентального лета в полярное лето. The aim of the study was to evaluate changes in the direction of human metabolism during rapid transition from the conditions of moderate continental summer to the conditions of the Far North. Method. Urine samples obtained from participants of three polar expeditions at the start and at the finish were studied using laser correlation spectroscopy. Results. Averaged laser correlation histograms for healthy individuals at the finish of all three expeditions showed an increase in the contribution of large particles to the light scattering, which in some cases reached a statistical significance. Urine test revealed no abnormalities in the excretory system. The appearance of large particles can be regarded as an adaptive process of strengthening anabolic processes related with the sharp transition from moderately continental summer to polar summer.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Гришачёва, Т. Г., И. А. Михайлова, Н. Н. Петрищев, А. И. Кривченко, and А. В. Струй. "Monitoring blood flow velocity in rat mesenteric venules." ZHurnal «Patologicheskaia fiziologiia i eksperimental`naia terapiia», no. 3() (September 16, 2020): 156–62. http://dx.doi.org/10.25557/0031-2991.2020.03.156-162.

Повний текст джерела

Анотація:

Разработка систем для регистрации и автоматической обработки информации о непосредственной реакции микрососудов на различные факторы является важной задачей для доклинического испытания новых препаратов, воздействующих на систему микроциркуляции. Цель исследования - модификация метода on-line-регистрации и обработки интравитальных изображений микрососудов для изучения динамики скорости кровотока при возмущающих воздействиях. Методика. Представлена усовершенствованная методика регистрации скоростей линейного кровотока в микрососудах и обработки интравитальных изображений. Для визуальной фиксации изменения скорости кровотока использовали макроскоп (Wild M420, Швейцария), объектив (Makrozoom 6.3-32х), быстродействующую цифровую камеру (Basler acA2000-165uc USB3.0, Германия) c матрицей CMOSIS CMV2000. Камера позволяет получать полнокадровые изображения 2000×1000 пикселей с частотой 165 кадров/с, а линейные изображения с частотой 8000 кадров/с, что позволяет фиксировать достаточно широкий диапазон линейных скоростей кровотока. Масштаб полученного с помощью системы «микроскоп - камера изображения» составляет 0,7 микрона на пиксел, что дает возможность измерения скоростей от 0,1 до 150 мм/с. В работе был использован метод оцифровки и анализа изображений на основе пакета программ «МультиМедиа Каталог» версии 2.3 («MMCatalog», Россия). Анализ скорости кровотока основан на непосредственном измерении скорости движения потока клеток крови. При измерении скорости определяется смещение потока клеток крови между двумя измерениями через заданный промежуток времени. Для этого на изображение кровотока в выбранном участке микрососуда наносится линейный маркер, ориентированный вдоль русла сосуда. После запуска процесса измерений камера каждую секунду переводится в режим линейной съемки вдоль маркера. Производится съемка серии из 5-6 измерений линейных изображений с заданным интервалом времени, по ним строятся оптические срезы и измеряется относительное смещение кривой. Смещение кривой определяется методом оценки суммы разностей одного массива яркостей графика от другого при сканировании от -20 до +20% от текущей позиции. Позиция, соответствующая минимальной сумме разностей, считается величиной смещения графиков. Эта процедура проводится для всех 5-6 пар измерений. Из полученных значений смещения графиков выбирается медиана, которая и используется как результат измерения скорости. Затем камера опять переводится в режим съемки полнокадровых изображений, что позволяет контролировать положение маркера в реальном времени. Во время эксперимента могут происходить перемещения объекта из-за движения или дыхания животного. Для корректировки положения маркера на изображении сосуда есть возможность изменения его позиции во время измерений. Программа фиксирует полученные значения смещения графиков и, как следствие, скорость кровотока. В зависимости от скорости кровотока программа позволяет регулировать число измерений в единицу времени, что дает возможность поддерживать стабильность измерения скорости. Для снижения влияния высокочастотного шума проводится сглаживание графиков с помощью скользящего усреднения. Интенсивность усреднения регулируется в процессе измерений. Регистрация скорости кровотока в выбранном участке проводится непрерывно в течение всего эксперимента. Схема проведения эксперимента: - запись исходного кровотока в течение 180 с; - регистрация кровотока во время лазерного облучения - 300 с; - регистрация кровотока после воздействия - 300 с. Результаты. Данный способ регистрации скорости кровотока позволяет фиксировать повышение скорости кровотока в венулах как во время воздействия лазерным излучением (662 нм), так и после завершения облучения. Заключение. Предложенная методика обработки интравитальных изображений кровотока дает возможность регистрации в режиме реального времени быстрых изменений скорости кровотока в микрососудах при возмущающих воздействиях. Development of systems for recording and automatic processing of information about direct microvascular responses is an important task for a preclinical study of drugs influencing the microcirculation. The aim was to modify the method for on-line recording and processing of intravital images of microvessels to study changes in the blood flow velocity under disturbing impacts. Method. This article presents an improved technique for recording linear blood flow velocity in microvessels and for processing intravital images. Macroscope (Wild M420, Switzerland), lens (Makrozoom 6.3-32x), and high-speed digital camera (Basler acA2000-165uc USB3.0, Germany) with a CMOSIS CMV2000 matrix were used for visual tracking of changes in blood flow velocity. The camera allows obtaining full-frame, 2000x1000 pixel images with a frequency of 165 fps, and linear images with a frequency of 8000 fps to capture a wide range of linear blood flow velocities. The scale of an image obtained with the microscope-camera system is 0.7 microns per pixel, which makes it possible to measure velocities of 0.1 to 150 mm/s. Digitizing and analyzing images were performed with a MultiMedia Catalog software, Version 2.3 (MMCatalog, Russia). The analysis of blood flow velocity is based on direct measurement of the blood cell flow velocity. The velocity is measured by estimation of the shift of blood cell flow for a predetermined time period between two measurements. To this purpose, a linear marker oriented along the vessel is applied to the blood flow image in a selected section of the microvessel. Following the measurement onset, the camera switches to a linear mode along the marker every second. A series of 5-6 measurements of linear images is taken at definite time intervals. Then measurements are used for construction of optical slices and measurement of the relative shift of the curve. The curve shift is determined by estimating the sum of differences between two arrays of curve brightness in scanning from -20 to +20% of the current position. The position corresponding to the minimum sum of differences is considered the value of curve shift. This procedure is performed for all 5-6 pairs of measurements. From the obtained values of curve shifts a median is selected, which is used as a result of measuring the velocity. Then the camera is again switched to the full-frame shooting mode, which allows you to control the position of the marker in real time. During the experiment, the object may move due to movements or breathing of the animal. To adjust the marker position on the image, it is possible to change its position during the measurements. The program captures the obtained values of curve shits and, thereby, the blood flow velocity. Based on the blood flow velocity, the program allows adjusting the number of measurements per unit time, which makes it possible to maintain stability of velocity measurements. To reduce the effect of high-frequency noise the curves are smoothed using moving averages. The averaging intensity can be adjusted in the process of measurement. Recording of blood flow velocity in a selected area is performed continuously during the entire experiment. Experimental protocol: - recording of the initial blood flow for 180 s; - recording of blood flow during laser irradiation for 300 s; - recording of blood flow after the exposure for 300 s. Results. This method of recording blood flow velocity allows recording increases in venular blood flow velocity both during and after an exposure to laser irradiation (662 nm). Conclusion. The proposed technique for processing intravital images of blood flow makes it possible to record fast changes in blood flow velocity in microvessels under disturbing impacts in real time.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Базаров, Баир Гармаевич, Роман Юрьевич Шендрик, Юнна Лудановна Тушинова, Дмитрий Олегович Софич та Жибзема Гармаевна Базарова. "Спектрально-люминесцентные свойства тербийсодержащих циркономолибдатов". Kondensirovannye sredy i mezhfaznye granitsy = Condensed Matter and Interphases 22, № 2 (25 червня 2020): 197–203. http://dx.doi.org/10.17308/kcmf.2020.22/2831.

Повний текст джерела

Анотація:

К настоящему времени всесторонне изучены двойные молибдаты одно- и четырёхвалентных элементов, достаточно полно исследованы системы с молибдатами одно- и трёхвалентных элементов. Некоторые материалы на основе двойных молибдатов, например, содержащие лантаниды, являются перспективными для лазерной техники и электроники. Между тем, сведения о свойствах, особенно оптических, у молибдатов, содержащих редкоземельные элементы и цирконий, ограничены. Целью данной работы являлось исследование люминесцентных свойств самоактивированных тербийсодержащих циркономолибдатов составов Tb2Zr3(MoO4)9 (1:3) и Tb2Zr(MoO4)5 (1:1),кристаллизующихся в двух разных структурных типах.Порошковые образцы исследуемых молибдатов синтезированы керамической технологией. В работе использованы методы измерения спектров поглощения, возбуждения и люминесценции с помощью спектрофотометра Perkin Elmer Lambda 950. Люминесценция возбуждалась ксеноновой лампой ДКСШ-250 мощностью 250 Вт через монохроматор МДР-2 и регистрировалась с помощью двойного монохроматора СДЛ-1 с решеткой 600 штрихов/мм. В работе исследованы оптические свойства новых циркономолибдатов, содержащих ионы Tb3+. В них обнаружена яркая люминесценция в зелёной области спектра, обусловленная переходами внутри 4f- оболочки редкоземельного иона Tb3+, возбуждающегося как в полосах, связанных с 4f–4f переходами, так и в полосе с переносом заряда.Идентифицированы наблюдаемые спектральные линии и полосы люминесценции и возбуждения.Показано, что положение широкой полосы возбуждения, связанное с переходами «с переносом заряда» от O2– в группах MoO4 2– через связи Mo–O к люминесцентным центрам (Tb3+), не зависит от структуры матрицы. Структура и интенсивность наблюдаемых спектральных линий, свидетельствующие о низкой симметрии кристаллического окружения Tb3+, коррелируют с данными структурного анализа. Полученные в работе результаты могут быть использованы при создании перспективных люминофоров в зеленой области спектра при ультрафиолетовомвозбуждении. ЛИТЕРАТУРА 1. Софич Д. О., Доржиева С. Г., Чимитова О. Д., Базаров Б. Г., Тушинова Ю. Л., Базарова Ж. Г., Шендрик Р. Ю. Гиперчувствительный переход 5D0−7F2 трехвалентного европия в двойных молибдатах.Изв. РАН, Сер. физич. 2019;83(3): 384–387. DOI: https://doi.org/10.1134/S03676765190302202. Sofi ch D., Tushinova Yu. L., Shendrik R., Bazarov B. G., Dorzhieva S. G., Chimitova O. D., BazarovaJ. G. Optical spectroscopy of molybdates with composition Ln2Zr3(MoO4)9 (Ln: Eu, Tb). Opt. Mater. 2018;81:71–77. DOI: https://doi.org/10.1016/j.optmat.2018.05.0283. Софич Д., Доржиева С. Г., Чимитова О. Д., Базаров Б. Г., Ю.Л. Тушинова Ю. Л., Базарова Ж. Г.,Шендрик Р. Ю. Люминесценция ионов Pr3+ и Nd3+ в двойных молибдатах. ФТТ. 2019;61(5): 943–945.DOI: https://doi.org/10.21883/FTT.2019.05.47598.35F4. Доржиева С. Г., Тушинова Ю. Л., Базаров Б. Г., Непомнящих А. И., Шендрик Р. Ю, Базарова Ж. Г.Люминесценция Ln-Zr-содержащих молибдатов. Изв. РАН. Сер. физич. 2015;79(2): 300–303.DOI: https://doi.org/10.7868/S03676765150200765. Baur F., Justel Th. New red-emitting phosphor La2Zr3(MoO4)9:Eu3+ and the infl uence of host absorptionon its luminescence effi ciency. Aust. J. Chem. 2015;68(11): 1727–1734. DOI: https://doi.org/10.1071/CH152686. Qi S., Huang Y., Cheng H., Seo H. J. Luminescence and application of red-emitting phosphors of Eu3+-activated R2Zr3(MoO4)9 (R = La, Sm, Gd). Electron. Mater. Lett. 2016;12(1): 171–177. DOI: https://doi.org/10.1007/s13391-015-5244-17. Базарова Ж. Г., Тушинова Ю. Л., Базаров Б. Г., Доржиева С. Г. Двойные молибдаты редкоземель-ных элементов и циркония. Изв. АН. Сер. химич. 2017;(4): 587–592. Режим доступа: https://elibrary.ru/item.asp?id=291126318. Клевцова Р. Ф., Солодовников С. Ф., Тушинова Ю. Л., Базаров Б. Г., Глинская Л. А., Базарова Ж. Г.Новый тип смешанного каркаса в кристаллической структуре двойного молибдата Nd2Zr3(MoO4)9. ЖСХ. 2000;41(2): 343–348. Режим доступа: https://jsc.niic.nsc.ru/article/15321/9. Базаров Б. Г., Гроссман В. Г., Клевцова Р. Ф., Аншиц А. Г., Верещагина Т. А., Глинская Л. А., Тушинова Ю. Л., Федоров К. Н., Базарова Ж. Г. Кристаллическая структура двойного молибдатаPr2Hf3(MoO4)9. ЖСХ. 2009;50(3): 567–571. режим доступа: https://www.sibran.ru/upload/iblock/a76/a769f642103101e559f4b38d5805319e.pdf10. Grossman V. G., Bazarov B. G., Bazarova T. T., Bazarova J. G., Glinskaya L. A., Temuujin J. Phaseequilibria in the Tl2MoO4 – Ho2(MoO4)3 – Zr(MoO4)2 system and the crystal structure of Ho2Zr2(MoO4)7 andTlHoZr0.5(MoO4)4. J. Ceram. Process. Research. 2017;18(12): 875–881.11. Bazarov B. G., Bazarova J. G., Tushinova Y. L., Solovyov L. A., Dorzhieva S. G., Surenjav E., TemuujinJ. A new double molybdate of erbium and zirconium, its crystalline structure and properties. J. AlloysCompd. 2017;701: 750–753. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jallcom.2017.01.17312. Bunuel M. A., Lozano L., Chaminade J. P., Moine B., Jacquier B. Optical properties of Tb3+-dopedRb2KInF6 elpasolite. Opt. Mater. 1999;13(2): 211–223.DOI: https://doi.org/10.1016/S0925-3467(98)00085-813. Gupta S. K., Ghosh P. S., Yadav A. K., Pathak N., Arya A., Jha S. N., Bhattacharyya D., Kadam R. M.Luminescence properties of SrZrO3/Tb3+ perovskite: host-dopant energytransfer dynamics and local structure of Tb3+. Inorg. Сhem. 2016;55(4): 1728–1740. DOI:https://doi.org/10.1021/acs.inorgchem.5b02639

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Savchenko, O. V. "АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ ЛАЗЕРНОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ В ПРОЦЕСІ ОРТОДОНТИЧНОГО ПЕРЕМІЩЕННЯ ЗУБІВ ТА ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ". Вісник наукових досліджень, № 4 (13 січня 2018). http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2017.4.8252.

Повний текст джерела

Анотація:

Процес комплексного ортодонтичного лікування характеризується значною тривалістю та високою ймовірністю розвитку побічних негативних наслідків. Дослідники довели позитивний вплив лазера на процес ортодонтичного переміщення зубів, але питання підбору відповідних характеристик лазерного випромінювання та розробки нових модифікованих підходів його застосування потребує подальших досліджень.Мета дослідження – проаналізувати дослідження із застосуванням лазерного випромінювання в процесі ортодонтичного переміщення зубів та формулювання рекомендацій для розробки нової моделі лазерного апарату низької інтенсивності.Матеріали і методи. Контент-аналіз наукових публікацій, присвячених досліджуваній проблемі, дозволив виокремити праці, в яких найповніше розкрито її вирішення, та надав авторові можливість представити власні рекомендації щодо напрямків удосконалення систем лазерного випромінювання та розробки більш клінічно-ефективного та контруктивно-мобільнішого аналогу.Результати досліджень та їх обговорення. Більшість дослідників підтверджує ефективність використання лазерного випромінювання в процесі ортодонтичного переміщення зубів, хоча деякі інші не відмітили будь-якого позитивного впливу. Згідно з першими дослідженнями, лазерне випромінювання сприяє злиттю мононуклеарних макрофагів для дозрівання клітин остеобластів, збільшенню кількості диференційованих клітин остеобластів та центрів формування кісткоутворення, пришвидшенню утворення мінералізованої кісткової тканини у зоні розтягування. В інших дослідженнях відмічається підвищення рівня синтезу колагену, позитивний вплив на експресію металпротеїнази-9, катепсину К та альфа(v)бета(3)-інтегрину та збереження вихідних параметрів мінеральної щільності кісткової тканини. Подальші дослідження здебільшого підтверджують попередні результати підвищення швидкості руху зубів на 20–40 % та відмічають пришвидшення репарації тканин пульпи, і, таким чином, мінімізацію ризику розвитку незворотних ускладнень й значне зниження больових відчуттів. За результатами аналізу науково-дослідних публікацій та на основі власного практичного досвіду автор виокремлює наступні рекомендації для розробки нової моделі лазерного апарату низької інтенсивності: 1) використання люмінофорів у структурі лазера та підбір робочих наконечників із різними вихідними параметрами; 2) використання технології вибіркового розмірного протравлювання металевих плат; 3) формування розбірних лазерних систем; 4) довжина хвилі повинна становити 810 нм.Висновки. Для встановлення механізму впливу лазерного випромінювання на ефект ортодонтичного переміщення зубів необхідно забезпечити проведення додаткових морфометричних, рентгенологічних, гістологічних та клінічних досліджень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Аналіз лазерних систем"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями