Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Аналіз кластерний.
Статті в журналах з теми "Аналіз кластерний"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Аналіз кластерний".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Totska, Olesia. "СИСТЕМА МЕТОДІВ АНАЛІЗУ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ КЛЮЧОВИХ СФЕР ДІЯЛЬНОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ". Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 3, № 23 (29 вересня 2020): 58–66. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2020-03-58-66.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розроблено методологічний алгоритм комплексної діагностики розвитку й ефективності управління вищою освітою України на макро- та мікрорівні, який складається з чотирьох послідовних етапів: аналіз розвитку вищої освіти в Україні; аналіз ефективності управління розвитком вищої освіти в Україні; прогнозування розвитку вищої освіти в Україні; розробка стратегічних напрямів розвитку вищої освіти в Україні. Охарактеризовано використовувані для аналізу освітньої, наукової, фінансово-інвестиційної сфер діяльності вищої освіти методи: SWOT-аналіз, компонентний аналіз, критичного шляху, дерево рішень, ABC-аналіз, екстраполяція трендів, кластерний аналіз, побудова інтегрального показника, нечітких множин, імовірнісно-автоматне моделювання.
2
Лісовська, Л. С. "КЛАСТЕРНИЙ АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ СПІВПРАЦІ З ПИТАНЬ ІННОВАЦІЙ В УКРАЇНІ". Економічні науки. Серія "Регіональна економіка" 1, № 17(67) (29 грудня 2020): 137–50. http://dx.doi.org/10.36910/2707-6296-2020-17(67)-15.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено кластерний аналіз показників розвитку взаємодії з питань інновацій за регіонами України та типами партнерів за даними статистичних щорічників протягом 2008/2020 рр. Кластерний аналіз здійснено методом ізоморфного розподілу. У результаті класифікування регіонів за різним рівнем розвитку партнерства у відносно однорідні групи на прикладі ознаки партнерства з підприємствами однієї галузі та вивчення диференціації рівня розвитку інноваційного співробітництва за даним типом партнерів обґрунтовано характеристики, основні тенденції зміни складу груп та їх якісних параметрів.
3
Shchur, R. I., I. I. Plets та O. V. Mykytiuk. "КЛАСТЕРНИЙ АНАЛІЗ РОЗПОДІЛУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ ЗА РІВНЕМ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ". Actual problems of regional economy development 1, № 13 (25 квітня 2017): 111–22. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.13.111-122.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено SWOT-аналізу загроз та переваг стратегії інноваційного розвитку Івано-Франківської області в контексті фінансового забезпечення. Визначено методичний підхід до визначення потенціалу публічно-приватного партнерства як інструменту фінансування інноваційного розвитку економіки. Проведено кластерний аналіз щодо можливостей формування державно-приватного партнерства в тому чи іншому регіоні. На основі кластерного підходу визначається оптимальний набір проблемних сфер, які потребують першочергового вирішення та фінансового забезпечення. Це дозволить випрацювати практичні рекомендації до формування дієвого фінансового механізму в регіонах України.
4
Очеретін, Д. В. "Кластерний аналіз структури туристичних потоків в Україні". Вісник Запорізького національного університету. Економічні науки, № 3 (27) (2015): 66–75.
Знайти повний текст джерела
5
Меліхов, А. А. "Кластерний аналіз інноваційної активності промислових підприємств України". Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара. Серія : Економіка 22, № 10/1 (2014): 29–37.
Знайти повний текст джерела
6
Квіта, Г. М. "Кластерний аналіз у дослідженні мотиваційної структури персоналу підприємства". Актуальні проблеми економіки, № 3 (93) (2009): 226–30.
Знайти повний текст джерела
7
Серьогіна, С. Г. "Кластерний аналіз як основа типологізації сучасних форм правління". Проблеми законності, Вип. 100 (2009): 101–13.
Знайти повний текст джерела
8
Тоцька, О. "Кластерний аналіз областей України за випуском продуктів харчування". Регіональна економіка, № 3 (2005): 67–76.
Знайти повний текст джерела
9
Khanyk, N. L., О. R. Levytska, H. I. Bilushchak, I. Ya Horodetska та Т. Ya Khanyk. "ТЕНДЕНЦІЇ ФАРМАКОЕПІДЕМІОЛОГІЇ РЕВМАТОЇДНОГО АРТРИТУ". Фармацевтичний часопис, № 4 (30 листопада 2020): 73–80. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2020.4.11540.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Порівняльний аналіз призначень лікарських засобів (ЛЗ) для фармакотерапії (ФТ) хворих з ревматоїдним артритом (РА) в умовах закладу охорони здоров’я стаціонарного типу (ЗОЗст) у 2009 та 2019 рр. і встановлення впливу чинних медико-технологічних документів на структуру таких призначень.
Матеріали і методи. Об’єктами дослідження були медичні карти і листки лікарських призначень (ЛЛП) 89 та 108 стаціонарних хворих з РА, котрі знаходилися на лікуванні у ревматологічному відділенні комунального некомерційного підприємства «4-а міська клінічна лікарня міста Львова» (КНП «4 МКЛ м. Львова») у 2009 та 2019 рр. відповідно. У роботі використовували методи: інформаційного пошуку, частотного, порівняльного, контент-аналізів, узагальнення даних та кластерного аналізу.
Результати й обговорення. Контент-аналіз ЛЛП дозволив установити, що для ФТ РА використовувались ЛЗ трьох груп: хворобомодифікуючі протиревматичні препарати (ХМПРП), глюкокортикостероїди (ГКС) та нестероїдні протизапальні лікарські засоби (НПЗЛЗ). За досліджуваний період значно зросла частка призначень ХМПРП і знизилася – НПЗЛЗ. Порівняльний аналіз схем призначень ФТ РА засвідчив збільшення частки призначень тих схем лікування, де використовують ХМПРП, що відповідає вимогам чинного клінічного протоколу медичної допомоги хворим з РА. На підставі кластерного аналізу 24 міжнародних непатентованих назв (МНН) ЛЗ за частотою їх призначень виділено три групи ЛЗ. Перша – препарати, які не призначались у 2019 р.; друга – препарати-лідери за призначуваністю; третя – ЛЗ із середнім та низьким рівнем призначуваності.
Висновки. Проведений аналіз призначень ХМПРП, НПЗЛЗ та ГКС для фармакотерапії РА показав вагомий вплив клінічних протоколів на вибір тактики лікування РА. Кластерний аналіз дозволив розбити ЛЗ на групи та визначити найперспективніші ЛЗ для лікування РА.
10
Миколенко, Н. В. "ОСОБЛИВОСТІ ОСОБИСТІСНИХ І ГРУПОВИХ БАЗОВИХ ПОТРЕБ СТУДЕНТІВ-ПСИХОЛОГІВ". Problems of Modern Psychology, № 1 (30 червня 2021): 119–26. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2021-1-13.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено результати дослідження актуальності базових потреб студентів-психологів, що завершують навчання на бакалавраті. Здійснено аналіз наявних досліджень, об’єктом яких є аналіз потреб студентів ЗВО, зроблено висновок про їх фрагментарний характер, а також відсутність робіт, присвячених мотивації студентів-психологів. Обґрунтовано важливість вивчення системи потреб студентів для забезпечення найкращих умов для їх особистісного розвитку та професійної підготовки, формування їх готовності до майбутньої професійної діяльності. З’ясовано, що термін «базові потреби» не є чітко окресленим. Дослідження ґрунтується на класифікації базових потреб за А. Маслоу. Як діагностичний інструментарій використано методику «Потреби» (метод парних порівнянь) В.В. Скворцова; для статистичної обробки результатів було застосовано Т-критерій Стьюдента та кластерний аналіз. Вибірку склали 60 студентів ІV курсу спеціальності «Психологія» (30 денної та 30 заочної форми навчання). Встановлено, що домінуючою групою потреб студентів-психологів ІV курсу є потреби у самореалізації, а найменш актуальною – потреби у безпеці. Визначено найменш задоволені (потреби у самореалізації) та найбільш задоволені (соціальні міжособистісні) потреби студентів. Здійснено порівняльний аналіз студентів денної та заочної форми навчання, результатом якого є висновок про порівняно більшу вираженість потреб у самовираженні студентів заочної форми та більшу вираженість потреб у безпеці студентів денної форми навчання. За допомогою кластерного аналізу виділено три кластери досліджуваних, найбільшим із яких є студенти з актуальними потребами вищого рівня в термінах теорії мотивації А. Маслоу. Сформульовано загальні рекомендації щодо створення умов для самовираження студентів у навчальному процесі. Серед подальших перспектив вивчення цієї проблеми зазначено перегляд та рестандартизацію методики «Потреби» В.В. Скворцова і проведення порівняльних досліджень, а також вивчення за допомогою діагностики групових потреб особливостей академічної студентської групи.
11
Kostenko, Olena, Olena Kravchenko, Natalia Ovcharova, Zhanna Oleksich та Alla Dmytrenko. "Інтегрована звітність у процесі прийняття інвестиційних рішень: бібліометричний аналіз наукового ландшафту". Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal 7, № 2 (20 червня 2021): 141–59. http://dx.doi.org/10.51599/are.2021.07.02.08.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є формування підходів до розуміння інтегрованої звітності в процесі прийняття інвестиційних рішень, а також ідентифікації наукових шкіл у цій сфері з дальшою візуалізацією наукового ландшафту за допомогою бібліометричних карт.
Методологія / методика / підхід. Методологічною основою дослідження виступають термінологічний, бібліометричний та кластерний аналіз, графічний і табличні методи систематизації визначень поняття «інтегрована звітність». Джерелом даних слугували публікації з бази Scopus за 1986–2020 рр., оброблені програмними засобами «VOSviewer».
Результати. Узагальнено, проаналізовано та удосконалено підходи до трактування економічної сутності поняття «інтегрована звітність». Уперше здійснено термінологічний, бібліометричний і кластерний аналіз публікацій зарубіжних учених щодо інтегрованої звітності, який доповнено аналізом вітчизняних публікацій із цієї тематики. Найбільш значущим є кластер, що розглядає інтегровану звітність у контексті інтелектуального капіталу, корпоративного управління, корпоративної соціальної відповідальності, розкриття інформації. Дослідження цього кластеру є найбільш новими (сучасними) за хронологією. Уперше встановлено, що у вивченні інтегрованої звітності є дві основоположні наукові школи, що об’єднують представників США, Великобританії, Австралії та ЄС, представлено рейтинг найбільш цитованих статей цих авторів. На основі виконаної роботи запропоновано авторське визначення поняття «інтегрована звітність» як нового виду звітності, яка розкриває інформацію підприємства в економічному розрізі щодо фінансових, екологічних, соціальних, виробничих та управлінських показників і цілісно відображає його стратегії, ризики, стійкість бізнес-моделі, та яка призначена для задоволення інформаційних потреб усіх стейкхолдерів підприємства, зокрема інвесторів.
Оригінальність / наукова новизна. Кластеризація наукових досліджень у сфері інтегрованої звітності дозоляє виявити найбільш типові підходи до її розуміння у світовій думці та окреслити науковий ландшафт у цій сфері, що дає змогу сформувати власний, практико-орієнтований підхід до її визначення. Його особливістю є поєднання термінологічного, кластерного та бібліометричного аналізу, що підвищує обґрунтованість авторського підходу.
Практична цінність / значущість. Застосування авторського підходу українськими підприємствами дозволить підвищити значущість інтегрованої звітності в розкритті ними інформації про сталий розвиток, фінансові та нефінансові аспекти.
12
Паянок, Т. М., та А. І. Кричфалушій. "АНАЛІЗ ВПЛИВУ ПОЛІТИЧНОЇ КРИЗИ НА ХЛІБОПЕКАРСЬКЕ ВИРОБНИЦТВО УКРАЇНИ". Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, № 5 (4 липня 2020): 139–47. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.5.2020.139-147.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі виділені загальні проблеми хлібопекарського виробництва. На основі показників фінансово-господарської діяльності за 2014 і 2018 роки детально проаналізовано вплив політичної кризи на підприємства малого та середнього бізнесу. Для цього застосовано програмний продукт IBM SPSS STATISTICS, а саме кластерний і статистичний аналізи. Отриманий результат показує, що за п’ять років воєнного протистояння ситуація кардинально погіршилася для всіх підприємств. Навіть лідери серед малого та середнього бізнесу є збитковими. Політична криза має великі негативні економічні наслідки для всіх видів діяльності.
13
Хандогіна, О. В. "Кластерний аналіз регіонів України за рівнем розвитку системи управління відходами". Комунальне господарство міст. Серія : Економічні науки 2, вип. 155 (2020): 70–74.
Знайти повний текст джерела
14
Bulavinova, Natalia, Iryna Burdenko, Serhii Lehenchuk, Iryna Tsaruk та Tetiana Ostapchuk. "Тенденції в дослідженні відповідального інвестування в контексті сталого розвитку: бібліометричний аналіз". Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal 7, № 3 (20 вересня 2021): 179–99. http://dx.doi.org/10.51599/are.2021.07.03.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Мета статті – окреслити тенденції та пріоритетні напрями вивчення відповідального інвестування в контексті сталого розвитку та дослідити напрями роботи інституцій і публікаційну активність у цій сфері.
Методологія / методика / підхід. У дослідженні використано бібліометричний, структурний, кластерний та графічний аналіз, а також методи візуалізації публікаційної активності вчених щодо відповідального інвестування за даними платформи Web of Science та допомогою програмного забезпечення VOSviewer.
Результати. На основі дослідження 1534 статей, присвячених тематиці відповідального інвестування, за такими напрямами аналізу як публікаційні категорії, динаміка публікацій, типи організацій, активність авторів, видавничий рейтинг, країни-лідери публікаційної активності, цитованість статей, кластеризація термінів і цитованих авторів охарактеризовано та візуалізовано бібліометричне поле цього поняття. Досліджено найбільш цитовані статті, які спрямовані на виявлення тенденцій розкриття та подальшого моніторингу тематики відповідального інвестування як основи сталого розвитку економіки. Проаналізовано публікаційну активність авторів та найбільш цитовані й актуальні статті. Виявлено чотири тематичних кластери в дослідженні відповідального інвестування (емпіричний, поведінковий, узагальнювальний і забезпечувальний) та найбільш відомі інституції, що займаються вивченням питань відповідального інвестування.
Оригінальність / наукова новизна. Охарактеризовано основні параметри бібліометричного поля відповідального інвестування засобами кластерного, структурного та графічного аналізу динаміки окремих показників. Уперше на основі ідентифікованих кластерів визначено належність тематики дослідження до пов’язаних «емпіричного» та «забезпечувального» кластерів. Визначено, що зв’язок між кластерами відповідального інвестування виявляється у їх ролі як інструментів та одночасно стратегій формування нових інвестиційних можливостей.
Практична цінність / значущість. Отримані результати дозволяють обґрунтувати ключові підходи до розуміння відповідального інвестування та найбільш пріоритетні напрями його дослідження, визначити джерела його науково-методологічного забезпечення на шляху країн до сталого розвитку.
15
Pitukh, I. R. "Перспективи вдосконалення алгоритмів обчислення та процесів побудови інформаційних логіко-статистичних моделей у базисі Хаара-Крестенсона". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 5 (30 травня 2019): 151–55. http://dx.doi.org/10.15421/40290530.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто синтез структури образно-кластерної моделі інтерактивного моніторингу станів багатопараметричних об'єктів управління на основі системи автоматизованого проектування алгоритму розпаралеленого опрацювання статистичних даних та кореляційних характеристик технологічних об'єктів. Викладено теоретичні засади методології побудови образно-кластерної моделі багатопараметричних об'єктів. Розроблено теоретичні засади, методології та спосіб контролю параметрів технологічного процесу на основі образно-кластерної моделі, який дає змогу розширити функціональні можливості та підтримати інформативність процедур аналізу технологічних процесів контролем не тільки відхилень їх параметрів за амплітудою, але й відхилень статистичних значень: ковзного математичного сподівання, середньостатистичної динаміки ковзної структурної кореляції, матриці нормованих коефіцієнтів взаємокореляції між парами технологічних параметрів, логіко-статистичних інформаційних, спектральних, кластерних та ентропійних моделей. Представлено структуру образно-кластерної моделі, яка враховує значну кількість контролюючих параметрів та їх кластерні представлення. Проведено аналіз статистичних і стохастичних методів оцінки значень параметрів, при цьому обґрунтовано використання логіко-статистичних інформаційних моделей для систематизації технологічних параметрів.
16
Марчук, У. О. "Кластерний аналіз сільськогосподарських підприємств Вінницької області за рівнем дієвості внутрішньогосподарського контролю". Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 119, (ч. 1) (2014): 139–49.
Знайти повний текст джерела
17
Королюк, Ю. Г. "Кластерний аналіз регіональних систем у контексті державного регулювання соціально-економічного розвитку". Держава та регіони. Державне управління, № 4 (2009): 174–78.
Знайти повний текст джерела
18
Sumets, Alexander, Mykola Serbov, Ruslan Skrynkovskyy, Volodymyr Faldyna та Karyna Satusheva. "Аналіз факторів впливу на розвиток аграрних підприємств на основі технологій е-комерції". Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal 6, № 4 (20 грудня 2020): 211–31. http://dx.doi.org/10.51599/are.2020.06.04.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Метою виконаного дослідження є аналіз і систематизація факторів, які впливають на розвиток аграрних підприємств на основі технологій е-комерції. Для досягнення цієї мети виконано експертне дослідження на предмет ідентифікації переліку факторів і встановлення їхньої відносної значущості; виділено структурні компоненти, які є спільними для усіх факторів, і застосовано кластерний аналіз для побудови кластеру факторів і дендриту; класифіковано фактори й побудовано метод урахування факторів під час формування обґрунтованих управлінських рішень.
Методологія / методика / підхід. Під час виконаного дослідження застосовано метод експертних оцінок, а саме метод анкетування для збору первинної інформації, необхідної для ідентифікування переліку факторів і встановлення їх відносної значущості. Для виявлення характеру зв’язків між факторами та їх групування застосовано кластерний аналіз (метод куль, специфікацію clast_izomorf_trec ППП Microsoft Excel) і структурно-процесний науковий підхід, що надало можливість побудувати кластери і дендрит факторів. Для формування класифікації факторів і формулювання сутності понять «потенціал факторів до зміни траєкторії умов, у яких формуються підприємницькі рішення» і «траєкторія зміни умов» застосовано системно-динамічний науковий підхід.
Результати. Доведено, що на розвиток аграрних підприємств на основі технологій е-комерції впливає низка факторів, які доцільно класифікувати за змістом, характером, значущістю і структурною подібністю. Виділення цих класифікаційних ознак і відповідних їм груп факторів необхідне для уможливлення аналітичної обробки управлінської інформації. Ця інформація необхідна для прийняття управлінських рішень, що передбачають застосування технологій е-комерції. На відміну від інших, запропонована класифікація факторів побудована шляхом виявлення їхньої структурної подібності. Це стало підставою для введення в економічну науку понять «потенціал факторів до зміни траєкторії умов, у яких формуються підприємницькі рішення», «траєкторія зміни умов», а також розроблення методу урахування виділених факторів під час прийняття управлінських рішень.
Оригінальність / наукова новизна. Уперше введено в економічну науку поняття «потенціал факторів до зміни траєкторії умов, у яких формуються підприємницькі рішення» і «траєкторія зміни умов». Ці поняття сформульовано на основі ідентифікування структурної подібності факторів і вимірювання ізоморфних відстаней між ними. У категоріально-понятійному апараті економічного аналізу ці поняття уточнюватимуть предмет параметризації факторів. Набули подальшого розвитку: а) класифікація факторів, які впливають на розвиток аграрних підприємств на основі технологій е-комерції, яка, на відміну від наявних, базується на виділенні класифікаційних ознак і, в їхніх межах, видів факторів; б) метод урахування факторів, який, відрізняється від наявних тим, що уточнює ізоморфну природу цих факторів і зв’язки між ними, що дозволяє параметризувати фактори й урахувати їх під час прийняття управлінських рішень.
Практична цінність / значущість. Побудована класифікація факторів і, на її основі, метод урахування цих факторів під час формування управлінських рішень є прикладним інструментом вибору оптимального управлінського рішення з ряду альтернативних. Запропонована класифікація та побудований метод можуть бути застосовані для моделювання прикладних програмних продуктів у ролі специфікації наявних систем підтримки прийняття рішень.
19
Слюсаренко, О. І., О. М. Купріненко та Є. В. Кузнецов. "Визначення груп колісних машин сил спеціальних операцій Збройних Сил України за функціональними показниками методами кластерного аналізу завдань". Системи озброєння і військова техніка, № 1(61), (14 травня 2020): 167–76. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2020.61.20.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено аналіз існуючих підходів формування парків колісних машин сил спеціальних операцій збройних сил провідних країн та основних світових тенденцій їх розвитку. Визначені основні функціональні показники колісних машин, які впливають на повноту і якість виконання завдань підрозділами Сил спеціальних операцій Збройних Сил України. Розглянуто проблеми розробки номенклатури колісних машин для потреб Сил спеціальних операцій Збройних Сил України відповідно до специфіки покладених на них завдань. За результатами проведеного аналізу сукупності завдань, які покладаються на Сили спеціальних операцій Збройних Сил України, визначені основні дії підрозділів Сил спеціальних операцій та вимоги до функціональних показників колісних машин. Широка різноманітність варіантів застосування підрозділів Сил спеціальних операцій та вимог до колісних машин обумовлює необхідність систематизації завдань за функціональними показниками колісних машин. Кластерний аналіз значень оцінок експертів в галузі застосування підрозділів Сил спеціальних операцій Збройних Сил України дозволив визначити класи колісних машин, необхідних для вирішення повного спектру завдань Сил спеціальних операцій Збройних Сил України.
20
Сліпецька, В. "Кластерний аналіз англомовних термінологій штучного інтелекту, матеріалознавства, аерокосмічних технологій, фінансово-економічної справи". Науковий вісник Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича. Германська філологія, Вип. 430 (2009): 103–12.
Знайти повний текст джерела
21
Мадані, М. М. "Оцінка антиоксидантного потенціалу рослин урбоекосистем в умовах антропогенного забруднення ґрунту". Аграрні інновації, № 11 (3 травня 2022): 50–59. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.11.7.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Оцінити вплив свинцю в ґрунті на антиоксидантний статус деревних та трав'янистих рослин, який формується фенольними сполуками (на прикладі м. Одеси). Методи. Комплексне використання польового, лабораторного, математично-статистичного, розрахунково-порівняльного методів і системного аналізу. Результати. Виявлено, що за характером зміни активності поліфенолів та СВА в умовах техногенного стресу рослини можуть бути об'єднані у 4 кластери: першу групу утворює бузина чорна; до другої групи увійшли тополя чорна і бирючина звичайна; у третю групу за результатами кластерного аналізу потрапили смородина альпійська, бузок звичайний, калина звичайна, грястиця збірна, конюшина біла та конюшина лучна, кульбаба лікарська, сніжноягідник білий, деревій звичайний, пижма звичайна, липа серцеподібна; до складу четвертої групи увійшли береза повисла, клен гостролистий, обліпиха крушинова, барбарис звичайний, таволга Вангутта, троянда зморшкувата. За результатами оцінки реакційної здатності низькомолекулярних водорозчинних антиоксидантів встановлено, що у досліджуваних рослинах такі види, як бузина чорна, бирючина звичайна та тополя чорна, мають найвищий адаптаційний потенціал в умовах антропогенного забруднення. Поліфеноли відіграють значну роль у формуванні стійкості цих видів до екологічного стресу. З трав'янистих рослин грястиця збірна за рахунок стимуляції накопичення поліфенолів має більш високу фізіологічну стійкість. Висновки. Вивчено роль поліфенолів у формуванні антиоксидантного потенціалу міських рослин в умовах техногенного ґрунтового забруднення. Проведено кластерний аналіз закономірностей накопичення СВА та поліфенолів у рослинах урбоекосистем. За характером фізіологічної активності накопичення низькомолекулярних антиоксидантів було виділено 4 групи рослин. Отримані результати можуть бути використані для комплексної діагностики стійкості міських рослин до антропогенного впливу, а також для вдосконалення підходів та методів моніторингу промислового забруднення міських територій.
22
Мельник, А. В., О. І. Присяжнюк та І. Л. Бондарчук. "КЛАСТЕРНИЙ АНАЛІЗ УРОЖАЙНОСТІ СОРТІВ ТА ГІБРИДІВ РІПАКУ ОЗИМОГО В РІЗНИХ АГРОКЛІМАТИЧНИХ ЗОНАХ УКРАЇНИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1-2 (29 червня 2017): 7–12. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2017.1-2.01.
Повний текст джерелаАнотація:
Обґрунтовано використання кластерного аналізу для підбору сортів та гібридів ріпаку озимого сучасної селекції. Дослідження проводились у 2013–2015 рр. у чотирьох різних агрокліматичних регіонах України. За вирощування в господарствах різних сортів та гібридів потрібно уникати підбору для центрального регіону Клеопатра, ПР44В30, ДК Секвоя, Демерка та ПР45Д05. Для господарств південного регіону небажаним є поєднання двох груп сортів, а саме: Клеопатра, Черемош, НК Октан та ПР45Д05 або ж: Снігова королева, Джампер, Сітро, Демерка, Абакус, Белана, ПР44В30, ДК Секвоя та ДК Секюр. Для західного регіону близькими за продуктивністю в розрізі років досліджень є Клеопатра, ДК Секюр, НК Октан, ПР45Д06, ДК Секвоя та Сітро, а для східного регіону відповідно: Клеопатра, ПР44В30, ДК Секюр, Снігова королева та Сітро. Тобто сорти та гібриди з різних груп кластерів можна висівати в умовах одного господарства, а от в межах однієї групи кластерів – небажано.
The application of cluster analysis for the assortment of winter rape varieties and hybrids of current selection has been grounded. The research was conducted in 2013–2015 in four different agro-climatic regions of Ukraine. To get a stable and high performance of winter rape under the conditions of major agro-climatic zones of cultivation we need to adhere to the principles of production saturation with different varieties and hybrids to reduce the risk of loss of crops in the autumn–winter period and harvest shortfall due to the unfavorable factors of environment. For the farm cultivation of different varieties and hybrids, we should avoid selecting for the central region Cleopatra PR44V30, DK Sequoia, and Demerka and PR45D05. For the farms of southern region, it is undesirable to combine two groups of varieties, namely Cleopatra, Cheremosh, NK Oktan and PR45D05 or Snow Queen, Jumper, Sitro, Demerka, Abakus, Belana, PR44V30, DK and DK Sequoia and DK Sekyur. For the western region Cleopatra, DK Sekyur, NK Oktan, PR45D05, DK Sequoia and Sitro are similar in performance in terms of years of the research, and for the eastern region, there are the following varieties of Cleopatra, PR44V30, DK Sekyur, Snow Queen and Sitro. We mean the varieties and hybrids with different groups of clusters can be sown under the conditions of one farm, but within the same group of clusters, it is undesirable.
23
Налобіна, О. О., Т. М. Головенко, М. В. Голотюк, П. Ружанські та О. В. Шовкомуд. "НАУКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ РОЗПОДІЛУ ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ СОЛОМИ ТА ТРЕСТИ ЛЬОНУ ОЛІЙНОГО НА КЛАСИ СОРТНОСТІ". СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, № 44 (7 червня 2020): 102–22. http://dx.doi.org/10.36910/agromash.vi44.303.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розроблено методологію розподілу показників якості соломи та трести льону олійного за класами (сортністю). Для виконання поставлених завдань використано метод багатомірного статистичного аналізу – кластерний аналіз. Результати здійсненої оцінки покладено в основу процедури оптимального розподілу зразків досліджуваної сировини на номери за показниками якості, одержаними експериментальним шляхом. Дослідження основних правил оцінювання рівня якості промислової продукції, а також принципи моделювання процесів та основ системного аналізу стали теоретичним підґрунтям для розроблення нової комплексної системи контролю якості соломи та трести льону олійного з науковим обґрунтуванням розподілу їхніх показників якості на номери. На основі кластеризації показників, вперше запропоновано визначати якість соломи та трести льону олійного за п’ятьма номерами: 5, 4, 3, 2, 1, що дозволяє прогнозувати доцільність їхньої промислової переробки та функціональне призначення отриманої продукції. Для п’яти номерів соломи встановлені граничні суми балів за трьома групами кольору, а для п’яти номерів трести – за трьома групами відокремлюваності. Результати досліджень покладено в основу розроблених нормативних документів для визначення якості соломи та трести льону олійного.
24
Лісовська Л.С. "РОЗВИТОК СПІВПРАЦІ З ПИТАНЬ ІННОВАЦІЙ З ІНОЗЕМНИМИ ПАРТНЕРАМИ У РЕГІОНАХ УКРАЇНИ". Економічний форум 1, № 4 (13 жовтня 2020): 63–72. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-4-8.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті вивчено наведено результати дослідження диференціації інноваційної активності промислових підприємств на основі вивчення показників розвитку співпраці з питань інновацій. Для проведення дослідження було використано кластерний аналіз, зокрема інструменти ізоморфного розподілу та методу куль. Об’єктами спостереження є регіони України та діяльність промислових підприємств, які впроваджували технологічні інновації. Для проведення кластерного аналізу було обрано показники з інноваційної співпраці за місцем розташування партнерів (країни Європи, США, Китай та Індія, інші країни) протягом 2008/2020 рр.
Здійснено систематизацію регіонів України за показниками співпраці підприємств з іноземними партнерами протягом вказаного періоду та доведено асиметричність та диспропорційність розвитку систем взаємодії у регіональному вимірі.
Результати кластерування повинні стати інформаційним забезпеченням моніторингу показників ефективності інноваційних процесів у національній інноваційній екосистемі, їх дослідження на предмет виявлення закономірностей зміни їх ознак у різних економіко-соціальних умовах, а обґрунтовані висновки та пропозиції повинні бути покладені в основу формування регіональної інноваційної політики та інноваційної політики суб’єктів господарювання.
25
Maryenko, N. I. "Cluster Analysis of Human Cerebellum Fractal Dimension." Ukraïnsʹkij žurnal medicini, bìologìï ta sportu 5, no. 5 (October 24, 2020): 66–72. http://dx.doi.org/10.26693/jmbs05.05.066.
Повний текст джерелаАнотація:
The cerebellum is a multifractal that includes several fractal clusters that correspond to different components of the cerebellar tissue: white matter and layers of the cortex. A fractal analysis (pixel dilation method in one of the author's modifications) was used to determine the complexity of spatial organization and the degree of filling of space with different components of cerebellar tissue. The purpose of the study was to determine clusters of fractal dimension of various components of human cerebellar tissue according to magnetic resonance imaging. Material and methods. The study was performed on digital T2 weighted images of magnetic resonance images of 30 patients (15 men and 15 women) who did not have pathological changes of the brain. Fractal analysis was performed using the pixel dilation method. The fractal dimension of cerebellar tissue for its components in the range of brightness values from 0 to 255 was determined. The difference in fractal dimension increase at different parts of the brightness range was calculated. Results and discussion. The study showed that the increase in fractal dimension is not gradual and has four zones of the most pronounced increase in values: 70-80, 85-90, 95-105 and 110-120. These areas can be separated into distinct clusters that correspond to the main components of the cerebellar tissue. The first cluster with the most intense increase of fractal dimension corresponds to the white matter of the cerebellum, which has the biggest density and the lowest values of brightness, the second – the granular layer of the cortex, the third – the molecular layer of the cortex. The fourth, least pronounced cluster corresponds to the pixels of the image with the highest brightness level, which correspond to the meninges. Conclusion. Three clusters of fractal dimension values corresponding to the main components of cerebellar tissue and average brightness values corresponding to them were determined: cerebellar white matter (70.684±0.473), granular layer of cortex (84.263±0.475), and molecular layer of cortex (96.263±0.449). The absence of certain clusters present in intact tissue and the presence of additional, pathological clusters may be criteria for diagnosing of the cerebellum using fractal analysis of magnetic resonance imaging of the brain
26
Getmanets, O., A. Nekos, and M. Pelikhatyi. "CLUSTER ANALYSIS AND RADIATION MONITORING OF ENVIRONMENT." Visnyk of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geology, no. 3 (86) (2019): 75–79. http://dx.doi.org/10.17721/1728-2713.86.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Building a background radiation field on the ground on the basis of measurement data taken at a finite number of points is one of the most important tasks of radiation monitoring. The aim of the work: to study the possibility of applying cluster analysis for the tasks of radiation monitoring of the environment. Cluster analysis is a multidimensional statistical analysis. Its main purpose is to split the set of objects under study (observation points) into homogeneous groups or clusters, that is, the task of classifying data and identifying the corresponding structure in them is solved. Methods of research: the measurements of the power of the ambient dose of continuous X-ray and gamma radiation on the terrain by using the MKS-05 dosimeter "TERRA-0"; processing of the obtained data by cluster analysis methods using the computer program "Statistics-10", wherein each cluster point is characterized by three coordinates: two coordinates on the ground and the power of the ambient dose of radiation at a given point; Euclidean distance was chosen as the distance between two points. Results: after processing data using various clustering methods: the method of Complete Linkage, the method of Weighted pair-group average and the Ward's method, it was found that the results of the analysis practically coincide with each other, that proves the reliability of the application of cluster analysis for the tasks of radiation monitoring of the environment and mapping of radiation pollution. Conclusions: the concept of a "radiation cluster" was first formulated in this work, combining coordinates on a plane with an ambient dose rate;the possibility of using cluster analysis to construct a map of radiation pollution of the environment has been proved by sequential projectionfrom more connected to less connected radiation clusters onto the plane of the controlled zone. In this sense, cluster analysis is similar to the operator approach to the construction of the radiation field. For further research, it is of some interest to study the issues of integration of cluster analysis with geographic information systems.
27
Dankevych, Vitalii, and Petro Pyvovar. "Agricultural land transactions: cluster analysis." Ekonomika APK, no. 3 (March 28, 2019): 42–51. http://dx.doi.org/10.32317/2221-1055.201903042.
Повний текст джерела
28
Shyshkina, Olena, та Pavlo Nahornyi. "ОЦІНЮВАННЯ РИЗИКУ БАНКРУТСТВА КРЕДИТНИХ УСТАНОВ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 4(24) (2020): 136–45. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2020-4(24)-136-145.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті запропонована методика оцінки ризику банкрутства кредитних установ України на підставі даних публічної фінансової звітності. Виділено 13 ключових показників балансу кредитної установи, які можуть виконувати індикативну функцію щодо ризику банкрутства. На підставі даних вибірки з 40 банків (20 – діючі банки, 20 – банкрути) запропонована система якісних ознак високої ймовірності банкрутства/платоспроможності. Проведено кластерний аналіз вибірки і сформована матриця контрольних точок відносних балансових показників для різних рівнів ризику банкрутства. Отримана матриця використана під час оцінювання ризику банкрутства для 10 найбільш надійних банків. Сформовано загальні рекомендації щодо нормалізації структури балансу в разі відхилення часток ключових показників від оптимальних значень.
29
Kostruba, Natalia, та Zhanna Virna. "Вербальна репрезентація концепту “таїнство” у мовній свідомості студентів". PSYCHOLINGUISTICS 28, № 1 (8 листопада 2020): 149–67. http://dx.doi.org/10.31470/2309-1797-2020-28-1-149-167.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження – психолінгвістичний аналіз вербальних репрезентацій концепту «таїнство».
Процедура дослідження. Дослідження реалізувалося шляхом вільного асоціативного експерименту. Респонденти отримали десять слів-стимулів, що пов’язані з релігійним дискурсом. У цій статті представлено аналіз асоціацій виключно на концепт «таїнство». Вибірка дослідження представлена 246 студентами, середній вік яких – 18.6 років. Це студенти Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (спеціальності: «біологія», «психологія», «видавнича справа»).
Результати. У результаті здійсненого асоціативного експерименту концепту «таїнство» було отримано 277 реакцій (131 різних асоціацій). Аналіз асоціацій дозволив виявити найчастотніші реакції: «сповідь», «хрещення», «причастя», «вінчання» та «таємниця». Тобто загалом опитувані часто пов’язують таїнства із одним із традиційних церковно-культових обрядів або із їхнім таємничим чи сакраментальним змістом. Опрацювання отриманих асоціацій на «таїнство» здійснено за логічним та граматичним критерієм, що дозволило виявити переважання центральних та парадигматичних реакцій на слово-стимул. Аналіз отриманих асоціацій здійснено за змістовним критерієм, що дозволило виокремити сім різних тематичних категорій: церковний обряд, таємниця, сакральне, сокровенне, очищення, емоційний досвід, організація. Найчисельнішою виявлено тематичну групу, яка пов’язує «таїнство» з церковною обрядовістю. Найменш чисельнішою серед інших виявилась тематична група «організація». Кластерний аналіз дав можливість виявити, що вербалізований концепт «таїнство» репрезентується двома семантичними групами асоціацій: «церковний обряд» і «таємниця - організація».
Висновки. Молодь розглядає таїнства не лише крізь призму обрядовості (сповідь, хрещення) та периферійних її складових (молитва, ікона), але й здійснюють спроби осмислення сакрального змісту таїнств (через призму віри чи емоційного досвіду). Спроба такого осмислення здійснюється за допомогою використання засобів метафори, що демонструє віру молоді у надприродну, чудодійну і сакральну природу таїнств.
30
Чумаченко, С., В. Дубницький, І. Черепньов, Д. Коломієць та М. Карпенко. "Аналіз і групування дії адаптогенів рослинного походження для сприяння трудової діяльності операторів складних технічних систем". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 4(18) (11 лютого 2021): 78–94. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.4(18).78-94.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянута тенденція щодо інтелектуалізації виробництва і збільшення чисельності працівників, які зайняті переважно розумовою працею, що склалася в світі протягом останнього часу. На підставі проведеного аналізу даних літературних джерел наведено класифікацію різних видів розумової праці. Показана різниця між поняттями «оператор», як професійна назва роботи, і «роботи, яка має характер операторської».На прикладі авіації проілюстрована тенденція відставання можливостей оператора від прискореного розвитку сучасної техніки. Розглянуто еволюцію понять «надійність людини» і «людський фактор», а також наведені різні варіанти класифікації помилок людини-оператора складних технічних систем.Для докладного розгляду обрана група помилок, що здійснюються оператором ненавмисно.У статті наголошено на особливій загрозі від виникнення помилок в умовах змінної праці, особливо в нічний час. На підставі аналізу наукових публікацій, рознесених за часом більш ніж на 70 років, отримані розподіли кількості нещасних випадків і помилок оператора протягом робочого дня. Показано вплив досвіду роботи (як позитивний, так і негативний) на якість виконання службових обов'язків операторами різного профілю.Проведений аналіз наукових джерел дозволив виділити зі списку факторів, які провокують операторів на вчинення помилкових дій з урахуванням широти поширення, такі як хронічний вплив електромагнітних випромінювань і ефект професійного психоемоційного вигорання. Для парирування цих факторів запропонований метод протидії вищевказаному негативному впливу. З урахуванням оптимального поєднання ефективності і мінімізації негативних побічних наслідків запропоновано використовувати адаптогени рослинного походження.Використовуючи результати досліджень, отриманих в результаті аналізу наукових публікацій, побудовано регресійні моделі, що дозволяють прогнозувати витривалість оператора в екстремальних умовах. У статті виконано кластерний аналіз, який дозволив провести групування адаптогенів за ознакою спільності змін в організмах лабораторних тварин, що відбуваються під впливом зовнішніх впливів. Згідно з отриманими результатами групування адаптогени, які потрапили в один кластер, мають еквівалентну дію на організм піддослідних тварин. Результати цього групування, спільно з отриманими регресійними моделями, можна використовувати для вибору рослинних адаптогенів, які найбільш сприяють підвищенню ефективності роботи операторів і мають найменші негативні наслідки для стану їх здоров'я.
31
Roskladka, Nataliia, Andrii Roskladka, and Olga Dzygman. "Cluster Analysis of Customer Database of the Service Enterprises." Central Ukrainian Scientific Bulletin. Economic Sciences, no. 2(35) (2019): 151–59. http://dx.doi.org/10.32515/2663-1636.2019.2(35).151-159.
Повний текст джерела
32
Merzlіkіn, A., and L. Zakharova. "CLUSTER ANALYSIS OF DYNAMICS AND KINEMATICS TO THE DEVELOPMENT OF MICRO FAULTS." JOURNAL of Donetsk mining institute, no. 1 (2017): 188–92. http://dx.doi.org/10.31474/1999-981x-2017-1-188-192.
Повний текст джерела
33
Kryvchenko, Yuri. "КОМП’ЮТЕРНЕ МОДЕЛЮВАННЯ САМООРГАНІЗАЦІЇ КЛАСТЕРНИХ СИСТЕМ: ЗАЛЕЖНІСТЬ СТРУКТУРИ ВІД ОСОБЛИВОСТЕЙ ГЕНЕЗИСУ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, № 4 (14) (2018): 153–61. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-4(14)-153-161.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Перколяційні методи показують високу ефективність під час дослідження речовини, генезису й еволюції зв'язкових областей у матеріалах. У таких задачах вивчається і кластерна система фізичного тіла, і її вплив на об’єкт загалом. Вивчення структури та властивостей перколяційних кластерів дозволить досліджувати і прогнозувати поведінку об’єктів (твердих тіл) у різних умовах зовнішнього середовища, генезис їх утворень у часі. Постановка проблеми. Практичне дослідження кластерних систем у твердих тілах пов’язано зі складністю і трудомісткістю експериментів. Основні проблеми полягають у тому, що для отримання достовірної інформації про структуру і властивості необхідно синтезувати кластери із широким діапазоном параметрів і створити надійну систему їх діагностики. Аналіз останніх досліджень і публікацій. У статті наведено огляд останніх публікацій в українських і закордонних журналах, включаючи експериментальні й теоретичні роботи, що містять дослідження самоорганізованої критичності. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. У наведених дослідженнях розширюються можливості опису процесів генерації та еволюції кластерних систем у твердих тілах; міститься гіпотеза, що дозволяє істотно збільшити кількість варіантів кластероутворення. Постановка завдання. Провести імітаційне моделювання кластероутворення із взаємодіючими елементами за допомогою методу Монте-Карло. Визначити залежності параметрів перколяційних систем, що самоорганізуються, від ступеня самоорганізації, довжини кореляції, швидкості генерації системи та інших параметрів. Отримати аналітичні вирази залежностей та значення відносної похибки. Виклад основного матеріалу. Для вирішення задач, пов’язаних із практичним дослідженням кластерних систем, розроблено програмний комплекс моделювання кластероутворення, у якому імітується взаємодія кластеркластер і кластер-частка. У моделі вирішується багатовимірна перколяційна задача. Як алгоритм зростання кластерів використовується шлях послідовного нарощування заданої кількості часток. Висновки відповідно до статті. Комп'ютерні розрахунки, проведені, зокрема, методом Монте-Карло, дають найбільш надійні передбачення властивостей перколяційних систем. У роботі отримані аналітичні вирази для залежностей потужності нескінченного кластера, радіус-вектора центра мас, ступеня анізотропії та фрактальної розмірності від відстані агрегації, від кількості часток, генерованих на кожній ітерації, та від кількості актів взаємодії між елементами кластерної системи.
34
КЛИМЕНКО, Олександр, Людмила КЛИМЕНКО та Людмила КОРНІЙКО. "АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА БІОСФЕРОЦЕНТРИЧНОГО СКЛАДНИКА ЕКОБЕЗПЕКИ СЕЛІТЕБНИХ ТЕРИТОРІЙ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ". Проблеми хімії та сталого розвитку, № 4 (19 січня 2022): 30–38. http://dx.doi.org/10.32782/pcsd-2021-4-5.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто питання оцінки стану екологічної безпеки селітебних територій Рівненської області. Аналіз останніх досліджень показує, що екологічна безпека формується під дією екологічних, соціально-економічних та техногенних факторів. Оцінено біосфероцентричний складник екологічної безпеки селітебних територій Рівненської області. Оцінку біосфероцентричного складника екологічної безпеки проводили із використанням методики З.В. Герасимчук та А.О. Олексюк. Розрахунок цього складника екологічної безпеки рекомендується здійснювати за двома типами показників: дестимуляторів, за якими перевищення фактичних даних над мінімальними негативно відображається на рівні екологічної безпеки, та стимуляторів, за якими перевищення фактичних даних над максимальними є сприятливими для екологічної безпеки регіону. У біосфероцентричному блоці проаналізуємо показники антропогенного впливу на природне середовище через формування скидів, викидів та відходів. Біосфероцентричний складник екологічної безпеки містить показники сумарних викидів забруднювальних речовин, щільності викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря, споживання свіжої води, частини забруднених зворотних вод у загальному обсязі скидання, утворення відходів І–ІІІ класів небезпеки у спеціально відведених місцях. Інтегрований показник екологічної безпеки біосфероцентричної складової Рівненської області оцінюється такими трьома станами, як екологічна небезпека (5 районів), екологічна загроза (9 районів) та екологічний ризик (2 райони). Проведено кластерний аналіз, у результаті якого встановлено групування показників біосфероцентричного складника у 3 субкластери. Установлено, що на селітебні території Рівненської області відбувається значне антропогенне навантаження на природне середовище. Це в майбутньому значно негативно вплине як на показники якості довкілля, так і на якість життя людини. З огляду на це, для забезпечення екологічної безпеки території необхідно формувати основні та допоміжні стратегії, які будуть залежати від стану екологічної безпеки та фінансових можливостей регіону.
35
Piskunova, E., and O. Osypova. "CLUSTER ANALISIS IN MODELING FOOD SECURITY AT THE REGIONAL LEVEL." Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv Economics, no. 162 (2014): 82–88. http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2014/162-9/14.
Повний текст джерела
36
Московкин, Владимир Михайлович, Алэн Дивинари та Елена Игоревна Горбунова. "Количественный анализ кластерных инициатив регионов Российской Федерации". Экономика. Информатика 47, № 3 (28 жовтня 2020): 459–72. http://dx.doi.org/10.18413/2687-0932-2020-43-3-459-472.
Повний текст джерелаАнотація:
На основе данных Российской кластерной обсерватории, созданной на базе Национального исследовательского университета «Высшая школа экономики» в 2012 году сразу же после опубликования Стратегии инновационного развития РФ на период до 2020 года, проведен количественный анализ распределения запуска кластерных инициатив по годам, численности участников (юридических лиц), фазам развития, видам государственной поддержки, численности работников, их специализации и по территориальному признаку. Предложена классификация кластеров по численности их работников. Согласно проведенному анализу, развитие кластерных инициатив имеет динамично развивающийся характер как по годам, так и по различным отраслям и территориям Российской Федерации.
37
Tumanov, O. O. "Cluster-Analyzing the Use and Spread of Internet Technologies in the Regions of Ukraine." Business Inform 3, no. 506 (2020): 244–52. http://dx.doi.org/10.32983/2222-4459-2020-3-244-252.
Повний текст джерела
38
Гичиев, Набиюла Сапиюлаевич. "КЛАСТЕРНАЯ КОНЦЕПЦИЯ ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ: ТЕОРЕТИЧЕСКИЙ АСПЕКТ (обзор литературы)". Региональные проблемы преобразования экономики, № 1 (3 вересня 2021): 35–46. http://dx.doi.org/10.26726/1812-7096-2021-1-35-46.
Повний текст джерелаАнотація:
В условиях глобализации во многих странах получило широкое распространение стратегия экономического роста на основе кластерной концепции. В статье анализируются отдельные теоретические аспекты кластерной политики, их применение и преимущества, а также излагаются условия реализации кластерной концепции. Делается вывод о том, что новая кластерная политика должна обеспечить реализацию инновационной политики, которая должна стать стратегической, стимулирующей, проактивной и гибкой. В данной статье также обсуждаются теоретические подходы к развитию кластерной концепции как стратегии, направленной на развитие предпринимательства и создание конкурентоспособной региональной экономики, основанной на знаниях и инновациях. Целью исследования является критический анализ теоретических основ кластерной концепции экономического развития. Методы исследования: эмпирического исследования, теоретического познания, общелогические, системного анализа, сравнений и аналогий, обобщений и др. Результаты: в статье обобщены результаты теоретических исследований к формированию и развитию кластерной концепции экономического роста и повышению уровня конкурентоспособности региона. Область применения результатов: полученные результаты исследования могут применяться в процессе формирования и реализации кластерной концепции в стратегии инновационной специализации региона с целью формирования предпринимательского и наукоемкого инновационного центра экономического роста.
39
Akhunzhanova, Inna Nikolaevna, Yulia Nikolaevna Tomashevskaya та Daniil Vladimirovich Osipov. "КЛАСТЕРНАЯ ПОЛИТИКА КАК ОСНОВА РАЗВИТИЯ ИННОВАЦИОННЫХ ПРОЦЕССОВВ РОССИЙСКОЙ И ЕВРОПЕЙСКОЙ ПРАКТИКЕ". Krasnoyarsk Science 6, № 4 (31 січня 2018): 100. http://dx.doi.org/10.12731/2070-7568-2017-4-100-125.
Повний текст джерелаАнотація:
Статья посвящена изучению опыта успешного формирования и развития территориальных кластеров в европейских странах с позиции инновационной составляющей. Описаны лучшие практики кластерной политики следующих стран: кейс Бельгии, демонстрирующий ключевое значение финансирования отдельных кластерных проектов и создания крупных инновационных центров; кейс Финляндии, где значительную роль в формировании кластеров сыграли национальные и региональные экспертные центры, объединяющие представителей бизнеса, государственных и региональных органов власти, университетов и институтов сотрудничества; кейс Венгрии, представляющий собой рамочную концепцию в отношении всей экономической политики страны. Изучена практика применения кластерной политики в России, выявлены сходные и различные позиции.Цель – анализ опыта реализации кластерной политики в европейских странах для выявления сходных и различных позиций в кластерной политике в России.Метод и методология проведения работы: в процессе исследования использовались общенаучные и специальные методы: анализ и синтез, сравнение и обобщение, системный анализ.Результаты: предложены рекомендации для российской экономики по усилению кластерных процессов в рамках инновационной направленности.Область применения результатов: статья направлена на исследователей в области региональной экономики, кластерной политики и практиков, специализирующихся на управлении и развитии региональных кластеров.
40
Samiilenko, Galyna. "ДОСВІД ТА ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ СВІТОВИХ КЛАСТЕРНИХ ЦЕНТРІВ ТА МОДЕЛЕЙ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT 3(15), № 3(15) (2018): 31–40. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2018-3(15)-31-40.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено аналіз світового досвіду застосування кластерного підходу, окремо розглянуто функціонування кластерів країн Європи, Північноамериканського континенту та Азіатського регіону, на основі чого виділено основні центри кластерного розвитку, сформульовано їхні особливості, спільні та відмінні риси функціонування. Досліджені кластерні моделі в розрізі країн, виявлені їхні характерні риси та особливості. На основі інформації про формування та розвиток кластерних утворень в Австралії, країнах Латинської Америки, Африканського континенту запропоновано виділити світові кластерні моделі. Проведені дослідження дали змогу виявити переваги та недоліки світових кластерних центрів і моделей та з’ясувати їхні основні характеристики. Надані пропозиції щодо впровадження та реалізації зазначених моделей у реаліях України.
41
Шарипов Тагир Фаритович, Тагир Фаритович. "Оценка возможности формирования регионального кластера (на примере Оренбургской области)". Creative Economy 11, № 3 (31 березня 2017): 409. http://dx.doi.org/10.18334/ce.11.3.37705.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье на основе исторического анализа представлений о кластерной парадигме, сделан вывод об инновационной составляющей кластерного подхода. Отмечено, что для реализации кластерного подхода требуется формирование инструментария, обеспечивающего создание и управление новыми структурами, учитывающего требования внешней среды, а также специфику объединяющей отрасли и особенности территории, где они расположены. Дано авторское представление понятия «кластерный потенциал», под которым понимается совокупность условий, ресурсов и факторов, которые необходимы для создания и эффективной деятельности кластерных структур и которые обеспечивают развитие региона, характеризующееся как устойчивое, конкурентоспособное и безопасное. Апробирована комплексная методика формирования производственных кластеров в регионе, включающая три последовательных этапа: предварительный, основной, завершающий. Сделан вывод, что Оренбургская область является регионом со средним (II) уровнем потенциала кластеризации региона, то есть имеются предпосылки создания двух-четырех потенциальных кластеров на территории региона, но при этом отсутствует необходимая инфраструктура, но имеется возможность ее создания, а также предпосылки создания предприятий-поставщиков.
42
N., Bodnarchuk, Harasym N. та Sanagurskiy D. "Cluster analysis of the effect of flurenizyd on indicators of proоxіdant-antioxidant system status of loach embryos". Visnyk of Lviv University. Biological series, № 80 (25 червня 2019): 44–51. http://dx.doi.org/10.30970/vlubs.2019.80.05.
Повний текст джерела
43
Syrotyuk, M., and T. Snezhyk. "The cluster analysis of the mountain villages of Lviv region for assessment of the recreation potential of rural tourism." Visnyk of the Lviv University. Series Geography, no. 38 (December 15, 2010): 318–24. http://dx.doi.org/10.30970/vgg.2010.38.2284.
Повний текст джерелаАнотація:
The main groups of the villages were selected on the territory of Lviv region mountain areas by means of cluster analysis. Their features were described for the further analysis of the recreational potential according to the different types of the main groups of tourists. Key words: recreational potential, groups of tourist, statistical data, cluster analysis.
44
Журавльова, Олена, та Олександр Журавльов. "ТИПОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ ПРОКРАСТИНАЦІЇ У СТУДЕНТІВ". Psychological Prospects Journal, № 36 (30 грудня 2020): 86–99. http://dx.doi.org/10.29038/2227-1376-2020-36-86-99.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. У представленій статті обґрунтовано актуальність вивчення прокрастинації як стійкого інтегрального особистісного конструкту в умовах стрімкого розвитку сучасного суспільства. Вказано на доцільність розгляду деструктивного зволікання в академічному середовищі, зокрема, у студентів. Вивчення особистості прокрастинатора дало змогу отримати великий масив емпіричних даних у вигляді широкого спектра притаманних йому когнітивних, афективних, мотиваційних і конативних властивостей.
Методи. Із метою зниження розмірності корелюючих між собою ознак та їх компактного й структурованого представлення застосовано процедуру факторного аналізу за допомогою методу головних компонент із використанням Varimax-ротації.
Результати. В результаті виокремлено шість факторів: «емоційно-дезадаптивний», «агресивно-маніпулятивний», «мотиваційний», «самоцінно-прогностичний», «пристосування», «ірраціональний». На основі отриманих даних проведено кластерний аналіз методом k-середніх з метою визначення можливих розбіжностей у змістовому навантаженні встановлених складових конструкту прокрастинації, обумовлених поєднанням в їхніх межах діагностованих критеріїв із різною мірою вираженості. Це дало змогу виокремити чотири типи досліджуваного феномену. Домінуючими характеристиками студентів із «ірраціонально-астенічним» типом прокрастинації є прояв дезадаптивних когніцій і деструктивних емоційних патернів. Найбільш вираженою особливістю прокрастинаторів «демотивовано-ірраціонального» типу визначено відсутність інтенцій, які відігравали б роль вагомих спонук до включення у цілеспрямовану діяльність. «Дезадаптивно-агресивний» тип зволікання передбачає низький рівень здатності до конструктивного вирішення проблемних ситуацій і прояв ворожості та деструктивності у процесі побудови стосунків із соціальним оточенням. Особливістю прокрастинатора «мотиваційно-астенічного» типу є поєднання низького рівня мотивації з емоційно-дезадаптивними схильностями.
Висновки. Результати проведеного емпіричного дослідження підтверджують доцільність тлумачення прокрастинації як інтегрального особистісного конструкту, що охоплює низку когнітивних, емоційних, мотиваційних та конативних властивостей індивіда.
45
Kucher, Lesia, Anna Honcharova та Dariia Kalinova. "Еколого-економічні засади сталого управління землекористуванням". Journal of Innovations and Sustainability 5, № 1 (10 листопада 2021): 05. http://dx.doi.org/10.51599/is.2021.05.01.05.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Мета роботи полягає в еколого-економічному обґрунтуванні чинників формування та поліпшення ресурсоощадності землекористування в регіонах України.
Результати. Виявлено високий прямий кореляційний зв’язок між землемісткістю в сільському господарстві та землемісткістю економіки; помірний прямий зв’язок між землемісткістю в сільському господарстві та збиткомісткістю валового регіонального продукту; помірний прямий зв’язок між рівнем розораності й загальним еколого-економічним збитком від втрати гумусу; слабкий прямий зв’язок між рівнем розораності й збиткомісткістю валової продукції сільського господарства. Виявлено, що варіація землемісткості економіки на 67,5 % залежала від варіації показника землемісткості в сільському господарстві. У результаті апробації розробленої регресійної моделі обчислено прогнозну збиткомісткість валової продукції сільського господарства на прикладі Запорізької та Харківської областей. Здійснено кількісну оцінку залежності збиткомісткості валового регіонального продукту від продуктивності використання земель та еколого-економічної оцінки балансу гумусу. У результаті здійсненої кластеризації 24 регіони України об’єднано у п’ять кластерів, кожен із яких характеризується подібними параметрами ресурсоощадності землекористування, що дало змогу визначити головні резерви поліпшення ощадності використання земель для кожного кластера.
Наукова новизна. Дістали подальшого розвитку положення щодо сталого управління землекористуванням на основі еколого-економічного регулювання його ресурсоощадності. Уперше встановлено кількісний вплив окремих факторів землекористування на показники його ресурсощадності, а також здійснено кластерний аналіз ресурсоощадності землекористування за регіонами України, що дозволило визначити пріоритетні напрями його поліпшення в перспективі.
Практична цінність. Результати кореляційного та кластерного аналізу, регресійного моделювання та прогнозування показників ресурсоощадності землекористування на прикладі окремих регіонів України можуть бути використані як для наукових цілей, так і для формування системи сталого управління землекористуванням на регіональному рівні.
46
Романец, Ирина Игоревна. "РЕГИОНАЛЬНАЯ КЛАСТЕРИЗАЦИЯ: ПРЕИМУЩЕСТВА ПОДХОДА В ИННОВАЦИОННОМ РАЗВИТИИ". Региональные проблемы преобразования экономики, № 11 (23 серпня 2021): 74–78. http://dx.doi.org/10.26726/1812-7096-2020-11-74-78.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель работы. В статье в качестве усовершенствованного методического подхода анализа территориальных образований предложен кластерный анализ и кластерный скрининг, т. к. в современных условиях трансформации экономики особо актуальной стоит задача адаптивного инструментального метода диагностики региональной экономики. Метод и методология проведения работы. Проведен кластерный анализ региона (на примере Краснодарского края) с обработкой информации в программе Statistica. Ряд применяемых методов и приемов базируется на логических выводах. Для подтверждения доказательности концептуальных предложений и прикладных результатов исследованы труды отечественных и зарубежных авторов в области кластеризации социально-экономических, инновационных систем, фундаментальных основ повышения инвестиционной привлекательности территорий, а также возможности эволюционного и междисциплинарного подходов. Результаты. В результате анализа выделились 4 кластера региона, для которых характерны высокая степень самостоятельности, самоорганизации, повышенная инновационная активность, новаторство, усиление связей, быстрая реакция на меняющуюся рыночную конъюнктуру. Область применения результатов. Полученные результаты и систематизированные данные могут служить материалом для дальнейших научных исследований региональной экономики с применением инструментальных методов изучения кластеров и их роли в инновационном развитии региона. Результаты проведенного исследования могут быть положены в основу формирования стратегий социально-экономического развития региональных систем и муниципальных образований. Выводы. Сделан вывод, что кластерная активация обеспечит заметный рост конкурентоспособности экономики и социальной сферы региона, значительно способствуя развитию новой «умной экономики», превращению инноваций в ведущий фактор экономического роста.
47
Андреева, Тамара Александровна, та Людмила Афанасьевна Астанина. "Учет специфических особенностей инновационных и промышленных кластеров при программировании региональной кластерной политики". Creative Economy 12, № 11 (30 листопада 2018): 1807. http://dx.doi.org/10.18334/ce.12.11.39536.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальность темы исследования определяется использованием кластерного подхода как приоритетного направления государственной политики для эффективного экономического и социального развития регионов. Целью исследования является проведение анализа взаимного влияния кластерной политики и особенностей формирования и развития инновационных кластеров – лидеров инвестиционной привлекательности мирового уровня и промышленных кластеров, внесенных в реестр Министерства промышленности и торговли Российской Федерации. Реализация программ поддержки инновационных кластеров – лидеров инвестиционной привлекательности мирового уровня и промышленных кластеров, внесенных в реестр Минпромторга России, путем предоставления им федеральных субсидий, показала, что далеко не все кластеры в результате такой поддержки добились одинакового развития. Об этом свидетельствуют существенные различия достигнутых ими ключевых показателей. Причины этих различий связаны со степенью развитости инфраструктуры кластера, видом деятельности, количеством организаций – участников, численностью работников, географическим расположением, уровнем организационного развития, датой создания и т.д. В качестве методики исследования выбран метод теоретического анализа. Авторами проведена систематизация и анализ основных факторов, определяющих особенности формирования, функционирования и развития кластерных образований, выделенных с точки зрения государственной кластерной политики как приоритетных на региональном уровне. Проведенные в работе исследования показывают, что при программировании региональной кластерной политики следует учитывать особенности развития отдельных кластеров и развитость необходимой для их функционирования инфраструктуры.
48
Гичиев, Набиюла Сапиюлаевич. "КЛАСТЕРНЫЙ АНАЛИЗ В ЭКОНОМИКЕ: теоретический аспект". Региональные проблемы преобразования экономики, № 8 (29 грудня 2020): 176. http://dx.doi.org/10.26726/1812-7096-2020-8-176-186.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель работы. Представить критический обзор научной литературы по кластерному анализу, выявить предпочтительность и недостатки различных методов оценкии алгоритмов кластеризации для повышения эффективности управления устойчивым социально-экономическим развитием региона. Методы исследования. В работе представлены общая процедура и этапы кластерного анализа, алгоритмы кластеризации, иерархическая кластеризация, кластеризация взвешенных K-средних, алгоритм Ллойда. Результаты. В статье рассматриваются актуальные проблемы генезиса методов кластерного анализа, позволяющего обосновать необходимость формирования и развития территориальных кластеров – востребованного сегодня метода обеспечения устойчивого регионального развития. Обзор представленной научной литературы выявил сильные и слабые стороны алгоритмов кластеризации, иерархического и других методов кластерного анализа, повышающих уровень качества и достоверности статистической информации при оценке и анализе эффективности государственного управления устойчивостью социально-экономических явлений и процессов, происходящих в российских регионах. Рассмотренные подходы к развитию методов кластеризации позволяют решить проблему возникновения кластера, зарождения отраслевых агломераций и объяснить процесс превращения в «критическую массу» предприятий, компаний и учреждений, необходимый для функционирования кластера. Область применения результатов. Разнообразие методов кластерного анализа свидетельствует об отсутствии единственно верного подхода к их практической операционализации. Полученные результаты компаративной оценки методов кластерного анализа следует учитывать при разработке программ и стратегий регионального развития. Отдельные положения кластерного анализа экономических процессов могут быть востребованы со стороны органов исполнительной власти региона при формировании разрабатываемой «Стратегии социально-экономического развития Республики Дагестан до 2035 г.». Выводы. Кластерный анализ является универсальным инструментом моделирования направлений социально-экономического развития. Результаты кластерного анализа представляются в наглядной форме, облегчающей принятие решений по определению оптимального числа факторов и взаимосвязи различных кластеров.
49
М'ячин, В. Г. "Cluster Analysis of Innovation-Active Enterprises Using Kohonen Maps as a Prerequisite for Strategic Planning." Modern Economics 14, no. 1 (April 23, 2019): 180–85. http://dx.doi.org/10.31521/modecon.v14(2019)-28.
Повний текст джерела
50
Владыка, Марина Валентиновна, Владимир Михайлович Московкин, Елена Игоревна Горбунова та Алэн Дивинари. "Пространственный анализ российской кластерной активности". Экономика. Информатика 48, № 2 (30 червня 2021): 205–16. http://dx.doi.org/10.52575/2687-0932-2021-48-2-205-216.
Повний текст джерелаАнотація:
В данной статье рассмотрено развитие экономического районирования, пространственного развития России с 1840-х гг. по настоящее время. На основе данных, представленных Российской кластерной обсерваторией при Национальном исследовательском университете «Высшая школа экономики», проделано распределение кластерных инициатив по макрорегионам с привязкой их к субъектам Российской Федерации по состоянию на 03.11.2020. Наибольшее количество кластеров выявлено в Центральном макрорегионе (25), наименьшее – в Северо-Кавказском (0). Особое внимание было уделено Центрально-Чернозёмному макрорегиону. На его территории находится 10 кластерных инициатив. Также проделано распределение кластеров для макрорегионов России по их специализации. Всего рассмотрено 12 макрорегионов, каждый из которых характеризуется определённым набором специализаций: информационно-коммуникационные технологии, фармацевтика, новые материалы, микроэлектроника и приборостроение, туризм, целлюлозно-бумажное производство, лесное хозяйство и деревообрабатывающее направление, защита окружающей среды и переработка отходов, технологии в области ядерного и радиационного изучения и др.