Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Аналіз документів.
Статті в журналах з теми "Аналіз документів"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Аналіз документів".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Kyrychenko, Roman. "Типологія задач машинного аналізу текстів у сучасній соціології". Sociological studios, № 2(19) (1 грудня 2021): 53–62. http://dx.doi.org/10.29038/2306-3971-2021-02-41-48.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто можливості використання сучасних методів обробки текстів для соціологічного аналізу. Основну увагу приділено трьом завданням, які наразі можна вирішити засобами обчислювального аналізу текстів: аналіз змістовної близькості, моделювання тем та сентимент-аналіз (аналіз тональностей). В останні роки методи обробки природної мови настільки прогресували, що це дає змогу соціологам автоматично фіксувати семантику текстів, порівнювати її в часі, групувати на підставі схожості. Також це уможливлює масштабування аналізу великих масивів документів, що відкриває нову сторінку в розвитку контент-аналізу, за якої ми наближаємося до відмови від ручного кодування документів, а дослідники зможуть сконцентруватися на аналізі. Ми продемонстрували ці можливості на прикладі аналізу новин із ресурсу «Українська правда» за 2001–2020 рр. Методи, застосовані в статті, дали нам змогу повністю автоматизовано виявити, які семантичні зрушення щодо слів, пов’язаних із діяльністю правоохоронних органів, відбувалися під дією соціальних факторів протягом останніх двадцяти років. Також ми згрупували новини за основними темами повідомлень про поліцію в матеріалах видання й проаналізували, чи змінювалося ставлення до неї протягом його існування.
2
Bezverkhiy, K. V. "Документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку крізь призму законодавчих новацій". Scientific Bulletin of the National Academy of Statistics, Accounting and Audit, № 3 (20 вересня 2017): 34–41. http://dx.doi.org/10.31767/nasoa.3.2017.04.
Повний текст джерелаАнотація:
Зроблено огляд змін у документальному забезпеченні записів у бухгалтерському обліку. Проведено порівняльний аналіз змін Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку в розрізі розділів: 1) Загальні положення; 2) Первинні документи; 3) Облікові регістри; 4) Виправлення помилок у первинних документах та облікових регістрах; 5) Організація документообороту; 6) Зберігання документів. Методи аналізу та синтезу використано для виокремлення відмінностей у редакціях Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Результат дослідження має теоретичну і практичну цінність для діяльності вітчизняних підприємств.
3
В., Татаренко Г., Болгарєва К. В. та Татаренко Д. В. "ЕЛЕКТРОННІ ДОКУМЕНТИ ЯК ЗАСІБ ДОКАЗУВАННЯ: СУТНІСТЬ ТА ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ". Актуальні проблеми права: теорія і практика, № 1 (37) (24 січня 2020): 111–19. http://dx.doi.org/10.33216/2218-5461-2019-37-1-111-119.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена аналізу відносно нового різновиду доказів – електронних доказів, які впроваджено в судовий процес у зв’язку із всеохоплюючою автоматизацією всіх сфер життя суспільства внаслідок появи та широкого застосування новітніх інформаційних технологій. Більш детальному дослідженню та аналізу піддано такий засіб доказування в судовому процесі як електронний документ.
Український законодавець закріпив та в певній мірі урегулював в процесуальних кодексах (Цивільному процесуальному кодексі України, Господарському процесуальному кодексі України, Кодексі про адміністративне судочинство України та Кримінальному процесуальному кодексі України) електронний документ як засіб доказування. Проведено аналіз правового регулювання електронних документів як засобів доказування в судовому процесі, обґрунтованості пред’явлених до них механізмів ідентифікації та автентифікації. Встановлено, що наразі в українському законодавстві присутній певний дисбаланс та відсутній єдиний підхід стосовно належності електронних документів до уніфікованого засобу доказування, а також виявлено відсутність уніфікованих вимог, які пред’являються до електронних документів як засобів доказування в судовому процесі, зокрема щодо їх ідентифікації.
Також в статті було приділено увагу аналізу зарубіжного та міжнародного досвіду щодо правового регулювання електронних документів в якості доказів в судовому процесі.
На базі дослідженого матеріалу (національного, зарубіжного та міжнародного досвіду правового регулювання електронних документів як засобів доказування) зроблено відповідні узагальнення, спрямовані на удосконалення законодавчої регламентації електронних документів – засобів доказування процесуального права.
Ключові слова: електронні докази, засіб доказування, електронний документ, електронний цифровий підпис, судовий процес.
4
Бугайчук, Антон. "ОСОБЛИВОСТІ ПРОГРАМНИХ ДОКУМЕНТІВ ЕКОЛОГІЧНИХ ПАРТІЙ В УКРАЇНІ". Litopys Volyni, № 24 (9 липня 2021): 187–95. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2021.24.30.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведений аналіз програмних документів та публічних декларацій екологічних партій в Україні, а також партій, що мали вагому екологічну складову частину у програмах у 2019–2021 роках на предмет їхньої відповідності класичній «зеленій» ідеології. Мета дослідження – здійснити комплексний аналіз змістових особли- востей програмних документів екологічних партій в Україні та чинників, які зумовлюють їхні спільні та відмінні риси порівняно із класичними маніфестами та деклараціями, що представляють засади «зеленої» ідеології в політичному процесі. У результаті встановлено, що екологічними відповідно до своїх програм та декларацій у досліджуваний період були Партія Зелених України та партія «Екологічна альтернатива». Програмні документи та публічні заяви Партії Зелених України дають підстави визначити окремі особливості риторики цієї партії, які відрізняють її від «зелених» партій у країнах Європейського Союзу та декларацій світових і європейських об’єднань «зелених». Серед цих особливостей: частковий екологічний «націоналізм», жорсткі антиолігархічні висловлювання, бороть- ба проти правових бар’єрів для низькорейтингових партій. Аналіз аналогічних джерел щодо партії «Екологічна альтернатива» дозволяє виділити такі особливості: суттєве зосередження на проблемах міста Києва, а не всієї країни, на проблемах довкілля й екологічних стандартах життя громадян більше, ніж на соціальних стандар- тах, та питаннях рівності різних соціальних груп. Також досліджено програми і декларації Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» і «Об’єднання «Самопоміч»», які мають вагому екологічну складову частину у програмних документах, проте не є екологічними відповідно до самовизначення та компонентів, притаманних іншим ідеологічним течіям. Вста- новлено, що програмні документи цих двох політичних партій суттєво відповідали базовим засадам «зеленої» ідеології, зокрема в частині взаємодій «людина – природа» та «суспільство – довкілля», а також питанням соціальних стандартів і подолання бідності. Проте у проаналізованих документах Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» містяться не властиві «зеленим» пункти щодо питань енергетики і змін клімату, а також приділено мало уваги проблемам нерівності та дискримінації, ролі держави в їх подоланні. Програмні документи та риторика «Об’єднання «Самопоміч»» поєднують властиві «зеленій» ідеології пункти з положеннями, вла- стивими християнським демократам та неолібералам.
5
Свєтлічна, А. А., та І. П. Олешкевич. "СИНТАКСИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АНГЛОМОВНОЇ МИТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ". Nova fìlologìâ 2, № 81 (23 червня 2021): 106–10. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-15.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано особливості синтаксису текстів англомовних митних документів. Авторами виявлена специфіка синтаксичних структур анкетних частин текстів комплексу офіційних митних документів. Увага зосереджена на аналізі прикладів застосування таких структур у тексті митного документа. Виявлено специфічні особливості їх використання в комплексі митної документації. Продемонстровано шляхи скорочень синтаксичних конструкцій, що необхідно для пришвидшення роботи з такими документами на етапах розмитнення товару, обслуговування пасажирів під час перетину кордону. Виявлено, що у форматі митного документа є постійні компоненти та ті, що заповнюються адресатом, тобто змінні фрагменти. У результаті дослідження встановлено, що постійні компоненти діють як тема, а змінні – як рема. У момент заповнення офіційного документа усталені та змінні частини представляються у свідомості адресата як варіант синтаксичної комбінації, що є аналогом речення з опущеним синтаксичним елементом – присудком. Авторами запропоновано вважати ці синтаксичні конструкції тема-рематичною структурою. В процесі роботи розглянуто та проаналізовано приклади застосування таких конструкцій. Установлено, що змінні компоненти можуть бути незначними і становлять лише певні персональні або кількісні характеристики, необхідні для здійснення митного процесу. Аналіз синтаксичних структур комплексу англомовних митних документів показав також наявність конструкцій із багатокомпонентною ремою. Використання таких синтаксичних фрагментів має на меті максимальний збір інформації в межах невеликого англомовного офіційного документа. Дослідження синтаксису анкетних сегментів митних документів дозволив виявити наявність дієприкметників у складі усталених частин у постпозиції до визначуваного слова. Встановлено, що такі вирази є скороченою модифікацією підрядного атрибутивного і діють у такому вигляді для стислого подання інформації. Митні документи призначені збирати та передавати інформацію задля потреб митної справи, і цей факт стає базовим для формування специфічної структури з конкретними синтаксичними закономірностями, які властиві таким текстам.
6
Юрченко, Мстислав Сергійович. "ОДРУЖЕННЯ МАКСИМА БЕРЕЗОВСЬКОГО. ОГЛЯД ДОКУМЕНТАЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ: ДО ПИТАННЯ ТВОРЧОЇ БІОГРАФІЇ". Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», № 44 (25 червня 2021): 116–26. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1176.44.2021.235390.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – реконструювати реальні події життя Максима Березовського на основі ретельного аналізу документів про одруження видатного композитора. У процесі роботи використовувалися здебільшого емпіричні методи дослідження: логіко-аналітичний аналіз, спостереження, опис, узагальнення, припущення, порівняння. Новизна дослідження. Сьогодні і далі триває пошук нових музичних творів, і ретельно досліджуються відомі документальні дані про життя М. Березовського. Раніше оприлюднені документи про його одруження зображали картину щасливого подружнього життя композитора, проте під час пильного аналізу виявили низку непорозумінь та висловили недовіру до офіційної версії. У статті проаналізовано шість рукописних документів (із серпня 1763-го до січня 1778 року) з архівів Санкт-Петербургу. Один документ публікується вперше, а також вперше оприлюднюються зображення двох архівних рукописів. Висновки. У статті зібрано усі відомі на сьогодні (включно із щойно віднайденими) документи про одруження М. Березовського, звернена пильна увага на важливі неузгодження у паперах про одруження придворного співака Максима Березовського з придворною танцівницею Францискою Юбершер. Ймовірно, цей факт пояснюється різним віросповіданням молодят, але їхній шлюб зачепив інтереси високопоставлених осіб Російської імперії. Залучення раніше неопублікованих документів сприяло уточненню деталей одруження, залученню до наукового обігу «боярина» Максима – актора Василя Чернікова, встановленню імені та по батькові другої дружини Березовського – Надії Матвіївни. У статті проаналізовані різні версії, серед яких розглядаються дві протилежні за характером як можливі у цій ситуації. Залучення нових даних сприяє розширенню кола документальних пошуків про життя Максима Березовського.
7
Циганков, Андрій, Вадим Ніжник, Юрій Фещук та Ярослав Балло. "АНАЛІЗ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ДОСВІДУ НОРМУВАННЯ ВИМОГ ДО КОНСТРУКЦІЙ ФАСАДНОЇ ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЇ В БУДІВЛЯХ". Науковий вісник: Цивільний захист та пожежна безпека, № 1(11) (13 липня 2021): 11–21. http://dx.doi.org/10.33269/nvcz.2021.1(11).11-21.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено аналіз вітчизняних нормативних протипожежних вимог щодо улаштування зовнішнього облицювання фасадів будівель. Визначено перелік європейських нормативних документів щодо протипожежних вимог до зовнішнього облицювання фасадів будівель, які необхідні для проведення аналізу. На основі визначеного переліку нормативних документів проведено аналіз вимог пожежної безпеки європейських держав, що висуваються до улаштування конструкцій фасадної теплоізоляції будівель. Розроблено пропозиції щодо улаштування зовнішньої теплоізоляції на фасадах будівель у вітчизняному будівництві.
8
Khymchak, V. "АНАЛІЗ МЕХАНІЗМІВ ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ". Актуальні Проблеми Державного Управління, № 1(57) (26 травня 2020): 150–57. http://dx.doi.org/10.34213/ap.20.01.17.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано механізми правового забезпечення щодо впровадження сталого розвитку в Україні. Основа правового забезпечення сталого розвитку передбачає Концепцію, яка визначає політику країни щодо сталого розвитку на засадах положень, закріплених у відповідних заключних документах ООН, зокрема резолюцією, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН “Трансформація нашого світу: Порядок денний сталого розвитку на 2030 рік”, що, в свою чергу, передбачає розроблення відповідних національних, державних стратегічних документи розвитку, а в подальшому прогнозних і програмних документів, нормативно-правових актів тощо, які спрямовані на покращення якості життя та зростання добробуту громадян; ефективної реалізації та відновлення людського капіталу; зміни індустріальної парадигми мислення на інноваційну, що враховує вплив глобальних мегатрендів і розвиток технологій четвертої промислової революції; стимулювання економічної активності малого та середнього бізнесу і розвитку внутрішнього ринку; розвитку потужних коопераційних зв’язків у виробничих ланцюгах, що формуватиме SMART-спеціалізацію регіонів і відкриватиме нові ринки збуту.
9
Климчук, Л. В. "Класифікація документів: досвід, історіографічний аналіз". Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія, № 2 (2014): 35–38.
Знайти повний текст джерела
10
Власова, І. "Автономія університетів: аналіз міжнародних документів". Педагогічний процес: теорія і практика, Вип. 1/2 (64/65) (2019): 100–105.
Знайти повний текст джерела
11
Pysmennyy, Y., V. Filatov та N. Boyko. "Аналіз питань нормативного забезпечення діяльності з підготовки до зняття АЕС з експлуатації". Nuclear and Radiation Safety, № 1(93) (29 березня 2022): 40–45. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2022.1(93).04.
Повний текст джерелаАнотація:
Нині на АЕС України знаходяться в експлуатації 15 енергоблоків. Враховуючи проєктний строк експлуатації та його продовження, зняття з експлуатації 12 з них очікується починаючи з 2030 року. Законодавча та нормативна база, що містить вимоги до зняття АЕС з експлуатації, особливо вимоги до підготовчої та початкової діяльності набула чинності більше 10 років тому. На початку 2021 року набув чинності нормативний документ, що значною мірою змінив вимоги до забезпечення безпеки та змісту діяльності під час зняття з експлуатації ядерних установок. У цій статті проведено аналіз положень нового нормативного документа «НП 306.2.230-2020. Загальні положення безпеки зняття з експлуатації ядерних установок» стосовно саме АЕС та їх енергоблоків, а також виконано аналіз відповідності проведеної діяльності з підготовки до зняття з експлуатації діючих АЕС та їх енергоблоків вимогам нового нормативного документа. З огляду на наведену в новому нормативі структуру документів, які регламентують зміст діяльності зі зняття з експлуатації та послідовності дій з їх розробки та супроводу, запропоновано загальний підхід до розробки стратегії зняття з експлуатації АЕС і надано пропозиції щодо коригування чинних концепцій зняття діючих АЕС з експлуатації. Надано пропозиції щодо внесення змін у чинні нормативні та технічні документи, що регламентують такі напрями підготовчої діяльності та очікуваного початку процесів зняття з експлуатації енергоблоків АЕС України, як проведення комплексного інженерного та радіаційного обстеження, розробка проєкту зняття з експлуатації, функціонування системи інформаційного забезпечення зняття з експлуатації.
12
Аніщенко, Олена. "ОСВІТА ДОРОСЛИХ У РЕГІОНАЛЬНИХ ДОКУМЕНТАХ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ: НА ШЛЯХУ ДО СТАЛОГО РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 1, № 19 (10 червня 2021): 19–36. http://dx.doi.org/10.35387/od.1(19).2021.19-36.
Повний текст джерелаАнотація:
Автором проаналізовано окремі особливості розвитку освіти дорослих в Україні у контексті Цілей сталого розвитку (ЦСР). Підкреслено, що у ЦСР зокрема йдеться освіту дорослих, що підтверджує важливість розвитку цієї сфери. Виявлено, що окрім національних стратегічних документів з розвитку загальної середньої, вищої, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної) освіти, в Україні розробляються й ті, що безпосередньо стосуються розвитку освіти дорослих в окремих регіонах, населених пунктах. Підкреслено, що поява в Україні комплексних стратегічних документів щодо розвитку освіти дорослих у регіонах, а також тематичні блоки щодо розвитку освіти дорослих в окремих сучасних стратегічних документах регіонального рівня є цілком логічним і закономірним явищем. Здійснено аналіз окремих регіональних документів стратегічного планування (стратегій, програм, планів тощо), в яких унаочнено різні аспекти розвитку освіти дорослих як складової освіти впродовж життя. Обґрунтовано, що такі документи відіграють важливу роль у розвитку формальної і неформальної освіті дорослих, сприяють розбудові суспільства, що навчається, у різних регіонах в Україні. Вони є інструментами посилення конкурентоспроможності громадян, окремих громад і регіонів, держави в цілому.Наголошено на важливості партнерства закладів освіти, наукових установ, громадських організацій, бізнесу, органів місцевої влади тощо задля успішності розвитку освіти дорослих. Приділено увагу ухваленим упродовж 2018 – 2020 рр. меморандумам про взаєморозуміння, партнерство у сфері освіти дорослих – документам, що сприяють визнанню на регіональному рівні важливості ціложиттєвого навчання, а також узгодженню та координації зусиль стейкхолдерів у цій сфері (Мелітополь, Суми, Вінниця).
Ключові слова: освіта дорослих; освіта впродовж життя; Цілі сталого розвитку; сталий розвиток суспільства; стратегічне планування; регіональний розвиток; Україна.
13
Пищида, М. М. "ПОДАННЯ ДОКУМЕНТІВ ТА ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ ЩОДО ДОПУСКУ ДО КОНКУРСУ ЯК СТАДІЯ ПРОЦЕДУРИ ДОБОРУ НА ПОСАДУ СУДДІ". Знання європейського права, № 1 (27 квітня 2021): 97–102. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i1.180.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено аналіз правового забезпечення порядку оголошення добору на посаду судді, прийняття документів та прийняття рішення щодо допуску до конкурсу як стадії процедури добору на посаду судді. Вивчено результати практики діяльності суб’єктів владних повноважень щодо їх організації та забезпечення, виокремлено вади їх діяльності.
Вироблено обґрунтовані пропозиції щодо удосконалення цього етапу означеної процедури, зокрема: обґрунтовано необхідність розробки ВККСУ єдиного Положення про організацію та процедуру добору на посаду судді, яке затверджується рішенням ВРП і визначає етапи процедури добору на посаду судді вперше; вказано на необхідність зарахування як одного із критеріїв відповідності для зайняття посади судді наявність наукового ступеня доктора (кандидата) юридичних наук або кваліфікаційного ступеня доктора філософії в галузі права, підтвердженого документом встановленого зразка; визначено право особи, яку було раніше звільнено з посади судді за результатами кваліфікаційного оцінювання, претендувати на посаду судді з плином трьох років з моменту її звільнення, а також у разі визнання в судовому порядку протиправним рішення про звільнення; уточнити перелік документів, які надаються кандидатом на посаду судді до ВККСУ шляхом права надання крім копії військового квитка (для військовослужбовців або військовозобов’язаних) іншого документу встановленого зразка, який засвідчує постановку особи на військовий облік або спеціальний облік військовозобов’язаних; визначити право подання претендентом на посаду судді документів до ВККСУ після встановленого строку, якщо особа надала переконливі докази об’єктивності невчасного та неповного їх подання; передбачити законодавчу можливість оскарження рішення ВККСУ щодо недопуску особи до добору кандидатів на посаду судді та інші.
14
Ткачук, Н. "СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ ТА СТРАТЕГІЧНИЙ АНАЛІЗ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ". Юридичний вісник, № 4 (6 жовтня 2021): 80–86. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i4.2219.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено сутністьстратегічного аналізу через призмустратегічного планування у сферізабезпечення національної безпеки.Проаналізовано сучасний стан нау-кової розробки проблем стратегіч-ного планування і стратегічногоаналізу у сфері забезпечення націо-нальної безпеки, розглянуто рольстратегічного аналізу у страте-гічному плануванні, зокрема в під-готовці стратегічних документів.Окреслено низку ключових проблемпід час підготовки та реалізаціїстратегічних документів, а такожможливість застосування страте-гічного аналізу для їх вирішення.На основі аналізу науковихпраць, присвячених системномудослідженню теоретичних засадстратегічного аналізу крізь призмустратегічного планування, атакож визначення низки ключовихпроблем під час підготовки та реа-лізації стратегічних документів якрезультату стратегічного аналізузроблені висновки щодо значеннястратегічного аналізу для їх вирі-шення. Стратегічний аналіз у сферізабезпечення національної безпекиварто розглядати не як лінійний, аяк циклічний процес. Будучи вихід-ним етапом стратегічного плану-вання, він забезпечує якість роз-робки стратегічних документів усфері забезпечення національноїбезпеки. Проте виникнення необ-хідності уточнення стратегічнихнаціональних пріоритетів і, як,наслідок, корегування стратегіч-них документів вимагає розробкивідповідної методології такогокорегування. Остання може бутипредставлена послідовною інте-граційною схемою стратегічногоаналізу і прогнозування за кожнимстратегічним національним пріо-ритетом із формуванням узагаль-нених оцінок стану національноїбезпеки. Результати корегуванняСтратегії після їх затвердженняповинні враховуватися в усіх доку-ментах стратегічного планування,зокрема в державних програмахта під час планування державногобюджету.Доведено, що стратегія захистунаціональних цінностей і націо-нальних інтересів має становитиголовний зміст зусиль державищодо забезпечення національноїбезпеки на довгострокову перспек-тиву, оскільки ці фактори безпо-середньо впливають на державнуполітику розвитку країни тазабезпечення національної безпеки.
15
Matiko, F. D., O. M. Slabyk та M. B. Hutnyk. "АНАЛІЗ НОРМАТИВНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМ ВИМІРЮВАННЯ КІЛЬКОСТІ ТЕПЛОВОЇ ЕНЕРГІЇ". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 3 (26 квітня 2018): 105–10. http://dx.doi.org/10.15421/40280322.
Повний текст джерелаАнотація:
Теплову енергію широко використовують у промисловості та житлово-комунальному господарстві України. Налагодження точного обліку теплової енергії (ТЕ) є необхідним для її ефективного та економного використання, а також дає змогу виявити недоліки теплогенерувальних об'єктів і теплових мереж та усунути їх. Виконано аналіз стану приладового обліку кількості теплової енергії та нормативного забезпечення систем вимірювання кількості ТЕ. Встановлено, що чинні нормативні документи не містять методики визначення кількості ТЕ для всіх існуючих конфігурацій систем обліку ТЕ, а також методики оцінювання похибки (невизначеності результату вимірювання) кількості ТЕ. Розроблення таких методик є вкрай необхідним. Виконано класифікацію систем теплопостачання, що дає змогу проаналізувати можливі схеми систем вимірювання кількості. Розглянуто рівняння для визначення кількості теплової енергії для типових схем систем обліку на джерелах ТЕ та у схемах теплопостачання споживачів. Встановлено, що у відомих нормативних документах не враховано всі особливості структури систем теплопостачання споживачів, тому необхідним є подальший аналіз схем теплопостачання споживачів та уточнення рівнянь для обчислення кількості ТЕ у таких системах. Сформульовано недоліки основних нормативних документів та невирішені завдання обліку ТЕ і визначено напрями досліджень для удосконалення нормативної бази обліку ТЕ.
16
Yu.S., Mytrofanenko. "LEADERS OF THE INSURGENT MOVEMENT OF PRYDNYPROVYA (according to the materials of states ecurity bodies: a collection of documents) emphasis.: Yuri Pakhomenkov, Alexander Chepurko. Dnipro : Gerda, 288 p." South Archive (Historical Sciences), no. 35 (January 28, 2022): 24–30. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2786-5118/2021-35-4.
Повний текст джерелаАнотація:
Purpose. The aim of the article is to analyze the book “Leaders of the Dnieper Insurgent Movement: a collection of documents”, published with the support of the South-Eastern Department of the Ukrainian Institute of National Memory. Methods. The author uses the method of scientific and logical criticism to analyze the author’s texts that supplement the collection of documents. The use of this method allows for a critical analysis of the author’s texts: introductory article, historical essay and archeographic preface. Results. It is established that the publication contains scientific novelty, as a significant part of the documents collected by O. Chepurko and Y. Pakhomenkov is introduced into scientific circulation for the first time. These materials contain 15 archival and criminal files of the leaders of the Dnieper insurgent movement, their brief biographical references. Much of the surnames were previously unknown to researchers. Organized documents make it possible to trace the methods of struggle of the punitive Bolshevik authorities against the insurgent movement in the Dnieper, to find out the attitude of the population to the members of the insurgent movement, to find out little-known facts. The authors outline the prospects for new research, modern interpretations and innovations in understanding the insurgency. Publications of future researchers of the period of liberation struggles and local historians. Сonclusions. Despite the critical remarks that are a mandatory element of any scientific criticism, the peer-reviewed work is a successful example of research work in archival institutions and is a valuable achievement of Ukrainian archeography of the Ukrainian Revolution of 1917–1921. The documents contained in the book open wide research perspectives for historians and local historians. The book was published with the support of the South-Eastern Department of the Ukrainian Institute of National Remembrance.Key words: Ukrainian revolution, ataman, insurgent movement, otamanshchyna, Dnieper region, archive, source, document, historiography. Метою статті є аналіз книги «Провідники повстанського руху Придніпров’я: збірник документів», виданої за підтримки Південно-Східного відділу Українського інституту національної пам’яті. Методи. Автор використовує метод науково-логічної критики для аналізу авторських текстів, що доповнюють збірник документів. Застосування такого методу дозволяє здійснити критичний аналіз авторських текстів: вступної статті, історичного нарису та археографічної передмови. Результати. Видання складається з двох частин: документів, які стосуються лідерів повстанського руху Придніпров’я, та аналітичних супровідних матеріалів: вступної статті, історичного нарису, археографічної довідки. Значна частина документів, зібраних упорядниками, вперше вводиться у науковий обіг. Це матеріали 15 архівно-кримінальних справ лідерів повстанського руху Придніпров’я, що супроводжуються короткими біографічними довідками. Більшість прізвищ раніше була невідомою для дослідників. Упо-рядковані документи також дозволяють простежити за методами боротьби каральних більшовицьких органів із повстанським рухом на Придніпров’ї; з’ясувати ставлення населення до учасників повстанського руху; встановити маловідомі факти з історії повстанства Придніпров’я. Окреслено перспективи нових досліджень, сучасних інтерпретацій та інновацій осмислення повстанства. Видання призначене для майбутніх дослідників періоду визвольних рухів та краєзнавців.Збірник документів доповнюють супровідні аналітичні матеріали. Саме вони стали предметом критики. Автор звертає увагу на не досить ґрунтовний аналіз історіографії проблематики повстанського руху на Придніпров’ї, термінологічні неоднозначності; викликає питання визначення хронологічних меж дослідження, зокрема його верхньої межі, аналіз окремих етапів повстанського руху на Катеринославщині містить фактографічні недоліки.Висновки. Попри критичні зауваження, що є обов’язковим елементом будь-якої наукової критики, рецензована праця – вдалий приклад пошукової роботи в архівних установах, тому є цінним здобутком української археографії періоду Української революції 1917–1921 рр. Документи, що містяться в книзі, відкривають широкі дослідницькі перспективи для істориків та краєзнавців. Ключові слова: Українська революція, отаман, повстанський рух, отаманщина, Придніпров’я, архів, джерело, документ, історіографія.
17
Shkoda, Natalia, and Alla Krylova. "THE SITUATION OF ORTHODOX AND ROMAN CATHOLIC CLERGY IN THE SOVIET UKRAINE IN THE 1920s – 1930s: SOURCE REVIEW." Problems of humanities. History, no. 8/50 (December 28, 2021): 149–69. http://dx.doi.org/10.24919/2312-2595.8/50.240949.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Мета дослідження – проаналізувати джерельну базу означеної проблеми, здійснити класифікацію джерел з проблеми, з’ясувати їх інформативну цінність. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, системності, науковості, об’єктивності, а також на використання загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-типологічний, історико-системний) методів. Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що вперше здійснено узагальнювальний аналіз джерельної бази становища християнського духовенства (православного та римо-католицького) в Радянській Україні в 20–30-ті рр. ХХ ст. Висновки. Досліджено винятково писемні історичні джерела. Вони, зі свого боку, поділяються на опубліковані та неопубліковані (архівні) матеріали. Серед вивчених опублікованих джерел є офіційно-нормативні (актові) документи, справочинні, статистичні джерела, джерела особового походження, періодика. Чимало опублікованих документів уміщено у збірниках документів, наукових працях з різних проблем історії християнства та в інших археографічних виданнях. Репрезентативність джерельної бази з означеної проблеми забезпечує комплекс архівних документів двох центральних та кількох обласних державних архівів України. Цей комплекс матеріалів є різноманітним, строкатим, більшість з них становлять законодавчі, статистичні, справочинні матеріали та інші. Джерельна база даної проблеми є достатньо репрезентативною, всі групи джерел характеризуються високою фактографічною і науковою цінністю.
18
Barkovska, O., V. Kholiev та D. Polikanov. "ЗНАЧУЩІСТЬ ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ СИСТЕМ ІЗ МАСОВИМ ПАРАЛЕЛІЗМОМ ПРИ ОБРОБЦІ СКАНОВАНИХ ДОКУМЕНТІВ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 67 (1 квітня 2022): 43–47. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2022.1.043.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі запропоновано узагальнена модель системи класифікації сканованих документів, яка являє організаційно-функціональний, технологічний і програмно-технічний комплекс для класифікації або категоризації документу за ключовими словами, які визначаються частотним словником. Актуальність теми дослідження полягає у скороченні часу впорядкування нових інформаційних ресурсів, що надходять до сховища, завдяки збільшенню швидкості роботи методів покращення якості вихідного зображення безпосередньо перед обробкою та аналізом тексту. Аналіз результатів довів ефективність та доцільність використання обчислювачів із масовим паралелізмом для виконання таких задач, як шумопригнічення та зміна значення колірних каналів вихідного повнокольорового зображення, досягаючи прискорення до 53,51% у порівнянні із використанням обчислювального ресурсу центрального процесору.
19
Артамонова, Неоніла. "Аналіз патентних документів як інструмент управління інноваціями". Вісник Книжкової палати, № 1 (2008): 33–35.
Знайти повний текст джерела
20
Артамонова, Неоніла. "Аналіз патентних документів як інструмент управління інноваціями". Вісник Книжкової палати, № 1 (2008): 33–35.
Знайти повний текст джерела
21
Царьова, Євеліна. "АНАЛІЗ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ МАЙСТРІВ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ У СИСТЕМІ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ". Professional Pedagogics 1, № 22 (31 липня 2021): 114–22. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2021.22.114-122.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність: сучасні трансформації професійної (професійно-технічної) освіти (далі – П(ПТ)О) та нові виклики сьогодення детермінують нові вимоги до майстра виробничого навчання як основного транслятора вмінь і навичок для здобувачів професійної освіти, що зумовлює необхідність неперервного професійного розвитку майстрів виробничого навчання закладів П(ПТ)О; професійний розвиток майстрів виробничого навчання є основою забезпечення якісної підготовки кадрів у системі професійної (професійно-технічної) освіти; ґрунтовна нормативно-правова база є основою успішного професійного розвитку майстрів виробничого навчання у закладах П(ПТ)О. Мета: проаналізувати нормативно-правові документи в освітній сфері на наявність у них вимог щодо професійного розвитку майстрів виробничого навчання. Методи: теоретичні (теоретичний аналіз нормативно-правових документів з проблеми професійного розвитку майстрів виробничого навчання в системі методичної роботи закладів П(ПТ)О); емпіричні (вивчення та аналіз нормативно-правового забезпечення професійного розвитку майстрів виробничого навчання у системі методичної роботи). Результати: здійснено теоретичний аналіз освітніх нормативно-правових документів на наявність у них вимог щодо професійного розвитку майстрів виробничого навчання. Висновки: необхідність професійного розвитку майстрів виробничого навчання регламентується змістом концептуальних освітніх документів, в яких професійний розвиток співвідноситься з методичною роботою педагогічних працівників і включає навчально-методичну, науково-методичну, організаційно-методичну, інформаційно-методичну та інші види методичної роботи; професійний розвиток майстрів виробничого навчання має бути одним із стратегічних пріоритетів сучасного закладу П(ПТ)О і покликаний сприяти професійному розвитку та підвищенню кваліфікації педагогічних працівників з метою підвищення якості освіти.
22
Лісіна, Світлана. "ПРАВОВІ ДОКУМЕНТИ ОУН: ОФІЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА ДІЯЛЬНОСТІ НАЦІОНАЛІСТИЧНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ". Problems of humanities. History, № 8/50 (28 грудня 2021): 170–84. http://dx.doi.org/10.24919/2312-2595.8/50.240961.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Мета дослідження – показати цінність правової документальної бази ОУН для створення національних збройних сил, за відновлення української державності. Методологія дослідження опирається на принцип історизму та порівняльний аналіз основних правових документів Організації Українських Націоналістів. Наукова новизна полягає у здійсненні однієї із перших спроб порівняльного аналізу конкретних правових документів ОУН (програма організації, заява, відозва, комунікат, меморандум, рішення, інструкції та інші). Висновки. На основі фондів: Державного архіву Львівської області (ДАЛО), Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України (ЦДАВОУ), Центрального державного архіву громадських об՚єднань України (ЦДАГОУ), Центрального державного історичного архіву України, м. Львів (ЦДІАЛУ), націоналістичних газет та праць істориків О. Кентія, І. Гавриліва, Ю. Киричука, П. Мірчука, М. Посівнича щодо діяльності ОУН в 1929–1939 рр., висвітлено особливості і значення правових документів у формуванні Організації та її боротьбі. Програма ОУН як правовий документ висвітлює силове розв՚язання українського питання в умовах окупації. Означення устрою Великого Збору ОУН твердять, що Український націоналізм є духовним і політичним рухом. Маніфестом можемо вважати звернення Конгресу Українських Націоналістів 1929 р. до українців про утворення ОУН. Через «Заяву УВО до всього культурного світу» організація охарактеризувала політику Польщі щодо українців. Інструкції у сфері організаційної діяльності ОУН стосувалися передовсім розвідки та служб ОУН і друкувалися в газеті «Сурма». Рішення Празької конференції мали забезпечити підготовку кадрів для майбутнього військового конфлікту. Як видно із правових офіційних документів, Організація створювалася як організація військовиків з метою боротьби за визволення свого народу. Жанри документів також підтверджують глобальність ОУН і її можливість роботи на державному рівні.
23
Mazur, I. P., та A. O. Yu Levchenko. "Організація державної стоматологічної служби в Україні: історіографічний аналіз". Oral and General Health 2, № 3 (4 січня 2022): 22–27. http://dx.doi.org/10.22141/ogh.2.3.2021.240725.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. Історична хронологія побудови державної системи організації стоматологічної служби України розкриває перші кроки створення та подальшого розвитку стоматології як невід’ємної складової наукової і клінічної медицини. У 1920 році в Україні запроваджено принципово нову організаційно-економічну модель стоматологічної допомоги з державним фінансуванням, що передбачала охоплення всього населення держави. Багаторічна історія є найкращим підґрунтям для аналізу пройденого еволюційного шляху розвитку стоматологічної служби в Україні. Мета дослідження — вивчення історіографії становлення стоматології як самостійної дисципліни наукової та клінічної медицини, організації державної стоматологічної служби в Україні за результатами дослідження архівних матеріалів нормативно-правових документів. Матеріали та методи. Були вивчені та проаналізовані матеріали основних архівних документів Центрального державного історичного архіву України в м. Києві за період 1919–1920 років. Матеріалами дослідження були основні нормативно-правові документи, що регулювали зуболікарську допомогу: наказ НКОЗ УРСР № 3 від 5 квітня 1920 р. «Про організацію зуболікарських секцій при губернських відділах охорони здоров’я»; наказ НКОЗ УРСР № 4 від 10 квітня 1920 р. «Про організацію державної зуболікарської допомоги»; інструкція до параграфа 2 наказу НКОЗ УРСР № 4 від 10 квітня 1920 р. «Про державну зуболікарську допомогу»; інструкція «З питань щодо постанови зуболікування в державних амбулаторіях», затверджена НКОЗ УРСР від 13 квітня 1920 р.; План організації зуболікувальної допомоги для населення України, затверджений НКОЗ УРСР 26 червня 1920 р. Методи дослідження — історичний, що передбачає вивчення утворення, формування та розвитку об’єктів у хронологічній послідовності; історико-критичний, що передбачає вилучення з історичних джерел врогідної інформації, реконструкцію історичних фактів із метою вивчення подієвої історії. Результати. На підставі архівних матеріалів нормативно-правових документів Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України в м. Києві було проведено історико-критичний аналіз створення державної системи організації стоматологічної служби України за період 1919–1920 років. Затверджені НКОЗ України накази, розпорядження та інструкції розкривають перші кроки побудови та запровадження нової організаційно-економічної моделі надання стоматологічної допомоги. Створена система охорони здоров’я ґрунтувалася на забезпеченні державою соціальної медичної стоматологічної допомоги кожному громадянину України. Висновки. Історіографічний аналіз нормативно-правових документів розкриває становлення стоматології як невід’ємної складової висококваліфікованої медичної допомоги. Запроваджена нова організаційно-економічна модель надання соціальної стоматологічної допомоги населенню України будувалася на засадах безоплатності, доступності, кваліфікованості, комплексності та профілактики стоматологічних захворювань. Стоматологічна допомога населенню України передбачала побудову мережевої системи державних амбулаторно-поліклінічних закладів, стоматологічних відділень у складі багатопрофільних поліклінік, стоматологічних відділень та кабінетів в лікарнях, які були підпорядковані губернським одонтологічним підвідділам та Народному комісаріату охорони здоров’я України. Нова модель державного регулювання ґрунтувалася на плануванні та контролі надання соціальної стоматологічної допомоги на засадах державного фінансування. Головними завданнями створеної системи охорони здоров’я було запровадження організаційних заходів, спрямованих на масове охоплення безкоштовною зуболікувальною та зуботехнічною допомогою громадян України. Важливим напрямком стоматологічної допомоги було створення шкільних кабінетів для проведення профілактичних заходів стоматологічних захворювань порожнини рота в організованих дитячих колективах.
24
Федоренко, Михайло. "Про підготовчу роботу зі створення першої редакції статуту церковно-археологічного музею та товариства при Київській духовній академії 1870-1871 рр." Старожитності Лукомор'я, № 1 (8 серпня 2020): 127–38. http://dx.doi.org/10.33782/2708-4116.2020.1.16.
Повний текст джерелаАнотація:
На підставі архівних документів і періодичних публікацій XIX ст., найбільш повно розкривається процес підготовчого етапу зі створення Церковно-археологічного музею і товариства при Київській духовній академії у 1870-1871 рр. Особлива увага приділяється документам, що лягли в основу першого статуту музею і товариства, ролі професорів Київської духовної академії П. Лашкарьова, А. Воронова і Ф. Терновського в їх створенні. Реконструюється хронологічний хід подій, дається аналіз джерел.
25
Чернящук, Н., К. Бортник та Н. Плевако. "Аналіз дослідження функціонування інформаційної системи електронного документообігу." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 41 (23 грудня 2020): 120–30. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2020-41-20.
Повний текст джерелаАнотація:
Розроблена програма надає можливість здійснення моніторингу успішності студентів. Проблеми прогнозування результатів сесії студентів у закладах вищої освіти в сучасних ринкових умовах є актуальними з багатьх причин. По-перше, підготовка кваліфікованих фахівців – це одне з головних завдань будь-якої освітньої установи. По-друге, управління процесом навчення студентів в умовах впливу безлічі зовнішніх чинників є складним завданням, як в організаційному, так і соціально-економічному плані, що вимагає системного підходу і розробки нових методів і моделей управління. Деканат бере участь в оперативному формуванні різних видів документів. Основними з них є особисті справи студентів, дані про викладачів, заліково-екзаменаційні відомості, відомості результатів навчання студентів, зведені відомості, звіти за успішністю. Ці дані є вхідними для роботи системи. Звітні документи створюються за потребою на основі результатів навчання студентів та можуть відображати й особисту інформацію.
26
Ткаченко, Яна, та Євгеній Іванко. "ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕЧАТОК І ШТАМПІВ". Молодий вчений, № 5 (93) (31 травня 2021): 338–40. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-5-93-65.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто основні проблеми, що виникають у процесі експертного дослідження відбитків печаток і штампів. Проведений аналіз способів виготовлення у сучасних умовах кліше печаток і штампів. Актуальність обраної тематики зумовлена великою кількістю злочинів, пов’язаних з підробкою документів, необхідністю у процесі розслідування проведення технічної експертизи відбитків печаток і штампів у документах. Дослідження відбитків печаток і штампів – один зі складних видів техніко-криміналістичного дослідження, що вимагає застосування спеціальних пізнань. Під час підробки таких реквізитів документів, як відбитки печаток і штампів, мають місце різного роду імітації і відтворення відбитків як за допомогою комп’ютерного обладнання, малюванням, тощо, так і виготовлення підроблених кліше за допомогою сучасного обладнання. Авторами наведені шляхи вирішення проблем, що виникають під час дослідження відбитків печаток і штампів.
27
Ковальов, К. М. "ГЕНЕЗИС ДОКУМЕНТА ЯК ЗАСАДИ КРИМІНАЛІСТИЧНОГО ДОКУМЕНТОЗНАВСТВА ТА ОБ’ЄКТА ДОСЛІДЖЕННЯ В ТЕХНІЧНІЙ ЕКСПЕРТИЗІ ДАВНОСТІ ДОКУМЕНТА". Криміналістичний вісник 36, № 2 (13 грудня 2021): 31–43. http://dx.doi.org/10.37025/1992-4437/2021-36-2-31.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті полягає у визначенні документа як засади криміналістичного документознавства та об’єкта дослідження в технічній експертизі давності документа крізь призму його становлення та розвитку, що надасть можливість удосконалити наявні та сформувати нові науково-методичні підходи як підґрунтя для створення нової експертної спеціальності – дослідження давності виготовлення документа. Методологія. Достовірність отриманих результатів і висновків забезпечено використанням комплексу загальнонаукових методів дослідження, серед них аналіз, синтез, індукція, аналогія, дедукція тощо. Крім того, для практичної реалізації використано такі форми знання, як поняття, закони, гіпотези, теорії, що дають змогу надалі застосовувати їх, отримуючи наукову апробацію. Наукова новизна. Уточнено поняття документа у криміналістичній площині. Надано авторське поняття документа як об’єкта дослідження в галузі криміналістичного документознавства, зокрема технічної експертизи документів, з метою визначення давності його виготовлення. Сформовано підґрунтя для створення нової експертної спеціальності – дослідження давності виготовлення документа. Висновки. Проаналізовано етапи створення та розвитку документа як матеріального носія інформації у просторі і часі, генезис загального та спеціального поняття документа, зокрема й у криміналістичному розумінні. Визначено критерії формування поняття документа як об’єкта дослідження в галузі криміналістичного документознавства і технічної експертизи документів. Надано пропозиції з удосконалення наявних і формування нових науково-методичних підходів, що становлять підґрунтя для створення нової експертної спеціальності – дослідження давності виготовлення документа.
28
Korobkin, V., V. Kovalenko та B. Kovalyshyn. "АНАЛІЗ ВИМОГ ТА МЕТОДІВ ВИПРОБУВАНЬ ПОКРІВЕЛЬ ТА ПОКРІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ НА ПОЖЕЖНУ НЕБЕЗПЕКУ". Scientific bulletin: Сivil protection and fire safety 1, № 1 (16 жовтня 2019): 47–53. http://dx.doi.org/10.33269/nvcz.2019.1.47-53.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено статистику пожеж в Україні щодо покрівель. Здійснений аналіз наукових статей та нормативних документів щодо вимог пожежної безпеки до покрівель та покрівельних матеріалів і методів випробувань на пожежну небезпеку. Наданий аналіз нормативних документів з визначення показників пожежної небезпеки покрівель та покрівельних матеріалів країн Європейського Союзу, Англії та США. Визначена необхідність встановлення в Україні вимог до покрівель як до конструкції та запровадження методу щодо розширеного застосування результатів випробувань покрівель та покрівельних матеріалів на пожежну небезпеку.
29
Shugailo, O.-і., O.-r. Shugaylo, D. Ryzhov, V. Kritsky, S. Romanov та A. Kolupaev. "Рекомендації щодо удосконалення національної нормативної бази в частині продовження строку експлуатації та управління старінням енергоблоків АЕС України". Nuclear and Radiation Safety, № 3(59) (18 вересня 2013): 3–9. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2013.3(59).01.
Повний текст джерелаАнотація:
Аналіз і оцінка нормативної бази на предмет її повноти та достатності, врахування рекомендацій МАГАТЕ, національного та міжнародного досвіду і практики виконуються в Україні на постійній основі. Результати аналізу враховуються в процесі перегляду або розробки нових нормативних документів. У цій роботі представлено узагальнені результати аналізу стану нормативної бази в частині продовження строку експлуатації та управління старінням енергоблоків АЕС України, а також сформульовано окремі рекомендації щодо її доопрацювання.
30
Zhakhovsky, V. O., та V. G. Livinskyi. "Планування на основі спроможностей: нова парадигма розвитку Медичних сил Збройних Сил України". Ukrainian Journal of Military Medicine 1, № 4 (6 лютого 2021): 5–13. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2020.4(1)-005.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи – аналіз та узагальнення процесів розвитку Медичних сил Збройних Сил України (Медичні сили) через запровадження планування їх розвитку на основі спроможностей.
Матеріали та методи. Використано доктринальні документи з питань національної безпеки і оборони України, керівні документи Міністерства оборони (МО) України та Збройних Сил (ЗС) України, публікації у періодичних наукових виданнях. Об’єкт дослідження – Медичні сили ЗС України. Предмет дослідження – планування розвитку Медичних сил на основі спроможностей. Методи дослідження: бібліографічний, системного підходу, аналітичний, узагальнення.
Результати. У статті розглянуто вимоги доктринальних документів з питань національної безпеки і оборони України, керівних документів МО України та ЗС України щодо впровадження в практику оборонного планування в Україні планування на основі спроможностей. Висвітлено переваги оборонного планування на основі спроможностей, його етапи та порядок проведення. Наведено методичні підходи до формування переліку спроможностей, переліку носіїв спроможностей, а також опису спроможностей Медичних сил та їх носіїв. Приведено алгоритм дій щодо проведення оцінювання спроможностей Медичних сил в ході оборонного огляду та їх розвитку.
Висновки. Розвиток ЗС України здійснюється в напрямку досягнення сумісності зі збройними силами держав-членів НАТО шляхом планування їх розвитку на основі спроможностей. Планування розвитку Медичних сил на основі спроможностей передбачає здійснення аналізу завдань та функцій Медичних сил в імовірних варіантах застосування ЗС України, що трансформуються у вимоги до спроможностей, на підставі чого планується їх створення, утримання та розвиток.
31
Gapeyeva, O. L. "Інформаційна безпека на пострадянському просторі: системно-історичний аналіз". Науково-теоретичний альманах "Грані" 19, № 12(140) (10 листопада 2016): 93. http://dx.doi.org/10.15421/1716146.
Повний текст джерелаАнотація:
Історіографічний аналіз наукових розвідок вітчизняних та зарубіжних учених дозволяє зробити висновок, що проблематика дотримання вимог інформаційної безпеки після розпаду СРСР є предметом досліджень політологів, соціологів, правознавців та фахівців у галузі інформаційних технологій, проте в історичному акспекті розгяладється вперше.З’ясовано хронологію прийняття основних нормативно-правових документів щодо інформаційної безпеки на пострадянському просторі та систематизовано її по окремих напрямках. Виявлено зміст основних заходів щодо впровадження законодавчих актів, прийнятих керівними органами СНД щодо інформаційної безпеки у державах-учасницях СНД та розглянуто особливості забезпечення інформаційної безпеки у країнах-учасницях етнополітичних конфліктів на пострадянському просторі. Охарактеризовано основні нормативно-правові документи з питань інформаційної безпеки в країнах-членах СНД. Встановлено, що, незважаючи на існування інформаційних загроз Україні, керівництвом держави не було вжито заходів щодо запобігання інформаційній агресії з боку Російської Федерації. Визначено недосконалість нормативно-правової бази СНД щодо інформаційної безпеки.
32
Ткаченко, Яна, та Євгеній Іванко. "ДОСЛІДЖЕННЯ РУКОПИСНИХ ЗАПИСІВ І ПІДПИСІВ У ТЕХНІЧНІЙ ЕКСПЕРТИЗІ ДОКУМЕНТІВ". Молодий вчений, № 1 (101) (31 січня 2022): 215–18. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2022-1-101-45.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто основні проблеми, що виникають у процесі експертного дослідження рукописів, а саме підписів і рукописних записів. Проведений аналіз способів виконання підписів і рукописних записів у документах різними видами писальних приладів із зазначенням ознак цих приладів, які відображаються на документах, та наведені способи технічної підробки підписів. Актуальність обраної тематики зумовлена великою кількістю злочинів, пов’язаних з підробкою рукописів, і необхідністю у процесі розслідування проведення технічної експертизи підписів і рукописних записів. Дослідження рукописів – один зі складних видів техніко-криміналістичного дослідження, що вимагає застосування спеціальних пізнань. Під час підробки таких реквізитів документів, як підписи і рукописні записи, мають місце різного роду імітації і відтворення рукописів за допомогою технічних способів. Авторами наведені шляхи вирішення проблем, що виникають під час дослідження рукописів, підроблених за допомогою сучасного обладнання.
33
Voronenko, D. V., та P. V. Oliynyk. "АНАЛІЗ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЇ БАЗИ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ В УМОВАХ ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ РАДІАЦІЙНИХ АВАРІЙ". Фармацевтичний часопис, № 3 (27 вересня 2018): 71–79. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2018.3.9374.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Аналіз сучасного стану законодавчих і нормативно-правових актів у галузі радіаційної безпеки та обґрунтування необхідності вдосконалення нормативної бази з організації фармацевтичного забезпечення населення в умовах надзвичайних ситуацій радіаційного походження.Матеріали і методи. У роботі використано законодавчі акти та нормативно-правові документи в галузі радіаційної безпеки, які стосуються фармацевтичного забезпечення населення в умовах надзвичайних ситуацій радіаційного походження в Україні і зарубіжних країнах. Використовували методи системного підходу, бібліографічного аналізу і контент-аналізу.Результати й обговорення. Проведено аналіз сучасного стану законодавчих та нормативно-правових актів і методичних матеріалів у галузі радіаційної безпеки населення України щодо засад державного управління з організації повного і своєчасного постачання лікарняних закладів і медичних формувань лікарськими засобами та предметами медичного призначення для профілактики і лікування радіаційних уражень у період ліквідації наслідків радіаційних аварій.Висновки. На основі проведених досліджень встановлено, що нормативно-правового врегулювання потребують питання фармацевтичного забезпечення профілактики і лікування радіаційних уражень в період ліквідації наслідків радіаційних аварій мирного і воєнного часу. Необхідне наукове обґрунтування нових концептуальних підходів щодо вдосконалення системи фармацевтичного забезпечення радіаційної безпеки населення при перегляді вітчизняної нормативної бази і приведенні її до вимог документів міжнародних організацій.
34
Домбай, М. М. "ЗАСТОСУВАННЯ СЛІДЧИМ ТА ПРОКУРОРОМ ТИМЧАСОВОГО ДОСТУПУ ДО РЕЧЕЙ І ДОКУМЕНТІВ ПІД ЧАС ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ У СФЕРІ ОПОДАТКУВАННЯ". Міжнародний юридичний вісник: актуальні проблеми сучасності (теорія та практика), № 3-4 (27 листопада 2018): 242–49. http://dx.doi.org/10.33244/2521-1196.3-4.2018.242-249.
Повний текст джерелаАнотація:
Однією з першочергових процесуальних дій, яка проводиться слідчими під час проведення досудового розслідування злочинів, вчинених у сфері господарської діяльності, є тимчасовий доступ до речей і документів. Метою дослідження є аналіз повноважень слідчого та прокурора як процесуального керівника на окремих етапах тимчасового доступу до речей і документів як процесуальної дії.
35
Radkevych, Valentyna, Oleksandra Borodiyenko, Rodion Kolyshko та Lina Korotkova. "РОЗРОБЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНИХ СТАНДАРТІВ З ВИКОРИСТАННЯМ НСТРУМЕНТІВ ПУБЛІЧНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА". Professional Pedagogics 1, № 20 (11 серпня 2020): 15–24. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2020.20.15-24.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність: постіндустріальний етап розвитку суспільства зумовлює необхідність модернізації системи професійної освіти, важливим напрямом якої є оновлення існуючих сьогодні в Україні підходів до розроблення професійних стандартів. Йдеться про документи, які затверджують в установленому порядку вимоги до компетентностей працівників, і які мають бути орієнтованими на сучасні соціально-економічні відносини, враховувати зміну технологічного укладу, що потребуватиме підвищеного рівня професійної компетентності кваліфікованих робітників для усіх видів економічної діяльності, а також удосконалення системи їх підготовки та підвищення кваліфікації. Все це актуалізує доцільність широкого залучення учасників публічно-приватного партнерства до процесу розроблення професійних стандартів як документів, що містять вимоги до професійної компетентності кваліфікованих робітників.
Мета: обґрунтування сучасних підходів до розроблення професійних стандартів з використанням інструментів публічно-приватного партнерства.
Методи: аналіз наукової літератури, законодавчо-нормативних документів - для з’ясування сучасних тенденцій формування професійних стандартів та існуючого стану розроблення професійних стандартів; методи аналізу і синтезу – для класифікації трудових функцій і професійних стандартів, систематизація даних, узагальнення управлінського досвіду для розроблення теоретичних та методичних підходів до визначення умов розроблення професійних стандартів; порівняльний аналіз, синтез та методи експертного оцінювання - для формування вимог щодо розроблення професійних стандартів.
Результати: розкрито структуру діючої професійно-кваліфікаційної системи, охарактеризовано її особливості в контексті орієнтації на сучасний ринок праці та підвищення рівня зайнятості населення, визначено умови та перспективи розроблення професійних стандартів.
Висновки: визначена структура професійних стандартів та умови їх розроблення з орієнтацією на конкретні трудові функції для певних видів економічної діяльності з використанням інструментів публічно-приватного партнерства, що є важливим підґрунтям набуття особою компетентностей відповідно до критеріїв ефективності та потреб ринку праці.
36
Варенко, В. "Методичний аспект створення інформаційно-аналітичних документів: аналіз, технології, проблеми". Вісник Книжкової палати, № 3 (224) (2015): 46–48.
Знайти повний текст джерела
37
АНДРУСЕНКО, Сергій, Олександр БУГАЙЧУК, Валерій БУДНИЧЕНКО та Владислав ПОДПІСНОВ. "ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ ДЛЯ ЗМЕНШЕННЯ АВАРІЙНОСТІ НА ТРАНСПОРТІ". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, № 17 (14 листопада 2021): 31–39. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i17.632.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведений аналіз нормативних документів, наукових та навчально-практичних робіт, присвячених питанням зменшення аварійності на транспорті та застосуванню методів управління ризиками для досягнення цієї мети.
Показано, що організація повинна визначити ризики та можливості, які потрібно врахувати, щоб забезпечити впевненість у тому, що підприємство може досягти запланованого результату, збільшити кількість бажаних ефектів, запобігти небажаним ефектам або зменшити їхню кількість, досягти поліпшення.
Організація має планувати та інтегрувати в процеси управління дії стосовно цих ризиків і можливостей. Необхідно оцінювати результативність таких дій.
Ризики мають бути ідентифіковані та започаткований процес аналізу ризиків. Пропонується контрольними точками процесу визнати такі: невідповідність технічного стану рухомого складу вимогам, які визначають його безпечну експлуатацію (точка 1); невідповідність дій водія вимогам правил дорожнього руху, настанов щодо експлуатації транспортного засобу, інструкцій водія (точка 2). Складається реєстр ризиків. Проводиться кількісний аналіз ризиків, де підраховується значення індикатору ризику, наприклад, відповідно до документу ГКН 00.005.009–2002. Надаються рекомендації щодо зменшення ризику шляхом ухилення від ризику (припинення діяльності, що веде до ризику) або прийняття ризику (не виконується ніяких дій для зниження ймовірності або впливу події). Подальше дослідження має бути спрямоване на розширення реєстру ризиків діяльності на транспорті та удосконалення методів оцінки запровадження в підприємстві системи управління ризиками.
Ключові слова: транспорт, безпека руху, аварійність, ризик, управління, аналіз, процес, контрольні точки, ідентифікатор ризику, реєстр ризиків.
38
Khanyk, N. L., О. R. Levytska, H. I. Bilushchak, I. Ya Horodetska та Т. Ya Khanyk. "ТЕНДЕНЦІЇ ФАРМАКОЕПІДЕМІОЛОГІЇ РЕВМАТОЇДНОГО АРТРИТУ". Фармацевтичний часопис, № 4 (30 листопада 2020): 73–80. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2020.4.11540.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Порівняльний аналіз призначень лікарських засобів (ЛЗ) для фармакотерапії (ФТ) хворих з ревматоїдним артритом (РА) в умовах закладу охорони здоров’я стаціонарного типу (ЗОЗст) у 2009 та 2019 рр. і встановлення впливу чинних медико-технологічних документів на структуру таких призначень.
Матеріали і методи. Об’єктами дослідження були медичні карти і листки лікарських призначень (ЛЛП) 89 та 108 стаціонарних хворих з РА, котрі знаходилися на лікуванні у ревматологічному відділенні комунального некомерційного підприємства «4-а міська клінічна лікарня міста Львова» (КНП «4 МКЛ м. Львова») у 2009 та 2019 рр. відповідно. У роботі використовували методи: інформаційного пошуку, частотного, порівняльного, контент-аналізів, узагальнення даних та кластерного аналізу.
Результати й обговорення. Контент-аналіз ЛЛП дозволив установити, що для ФТ РА використовувались ЛЗ трьох груп: хворобомодифікуючі протиревматичні препарати (ХМПРП), глюкокортикостероїди (ГКС) та нестероїдні протизапальні лікарські засоби (НПЗЛЗ). За досліджуваний період значно зросла частка призначень ХМПРП і знизилася – НПЗЛЗ. Порівняльний аналіз схем призначень ФТ РА засвідчив збільшення частки призначень тих схем лікування, де використовують ХМПРП, що відповідає вимогам чинного клінічного протоколу медичної допомоги хворим з РА. На підставі кластерного аналізу 24 міжнародних непатентованих назв (МНН) ЛЗ за частотою їх призначень виділено три групи ЛЗ. Перша – препарати, які не призначались у 2019 р.; друга – препарати-лідери за призначуваністю; третя – ЛЗ із середнім та низьким рівнем призначуваності.
Висновки. Проведений аналіз призначень ХМПРП, НПЗЛЗ та ГКС для фармакотерапії РА показав вагомий вплив клінічних протоколів на вибір тактики лікування РА. Кластерний аналіз дозволив розбити ЛЗ на групи та визначити найперспективніші ЛЗ для лікування РА.
39
Lygotsky, O., А. Nosovskyi та I. Chemeris. "Порівняльний аналіз вимог міжнародних стандартів та нормативно-правових актів України стосовно безпеки дослідницьких реакторів". Nuclear and Radiation Safety 12, № 3 (17 вересня 2009): 20–25. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2009.12-3(43).04.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено аналіз регулюючих вимог та рекомендацій міжнародних стандартів щодо безпеки дослідницьких реакторів. Проаналізовано положення вітчизняних регулюючих документів стосовно дослідницьких ядерних реакторів, які потребують перегляду та додаткового включення до нових нормативних документів з урахуванням міжнародного досвіду та сучасного рівня науки і техніки. Визначено підходи до вдосконалення нормативно-правової бази України у сфері ядерної та радіаційної безпеки стосовно дослідницьких ядерних реакторів.
40
О. О. Довбій, О. В. Гресь, А. С. Бичков, К. М. Ковальов,. "МОЖЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ РАМАН-СПЕКТРОСКОПІЇ ПІД ЧАС ВИРІШЕННЯ АКТУАЛЬНИХ ПИТАНЬ ТЕХНІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ДОКУМЕНТІВ". Криміналістичний вісник 34, № 2 (26 квітня 2021): 47–56. http://dx.doi.org/10.37025/1992-4437/2020-34-2-47.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті полягає в отриманні нових результатів у вигляді експериментально доведених висновківщодо розширених аналітичних можливостей технічної експертизи документів завдяки застосуванню методуРаман-спектроскопії. Методологія. Достовірність отриманих результатів і висновків забезпечено використанням комплексу загальнонаукових методів дослідження, зокрема методу експерименту, застосованого длясерії датованих зразків штрихів, методів спостереження, вимірювання та порівняння інтенсивностей КР-сигналів отриманих спектрів, загальнологічних (аналіз, синтез, індукція, аналогія, дедукція тощо), а також спеціальних методів дослідження: математичних, хімічних, фізичних, фізико-хімічних – для практичної реалізації експериментальних досліджень та обрахунку їх результатів. Крім того, використано такі форми знання,як поняття, закони, гіпотези, теорії, що дають змогу надалі застосовувати їх, отримуючи наукову апробацію.Наукова новизна. Експериментально (системним дослідженням штрихів, виконаних чорнилами кульковихручок, а також відтисків печаток і штампів для ідентифікації основних барвників в їхньому складі, порівняльним аналізом отриманих КР-спектрів та КР-спектрів чистих кристалічних барвників, які піддавали подібним до досліджуваних штрихів фізичним і фізико-хімічним змінам) доведено ефективність застосуванняРаман-спектроскопії в межах судової технічної експертизи документів, що розширює аналітичні можливостіцього виду експертизи. Висновки. Визначено за допомогою експериментальних досліджень із використаннямметоду Раман-спектроскопії з оптичною складовою DXR Raman Microscope групову належність барвників,які входять до складу чорнил кулькових ручок, що на відміну від аналогового методу ІЧ-спектроскопії непотребують додаткової пробопідготовки зразків. Виявлено різну структурно-групову належність барвників,що дає можливість встановлювати елементи дописок у документах. З’ясовано послідовності нанесення тексту, виконаного електрофотографічним або струминним способом друку, і підпису, виконаного чорниломкулькової ручки (із залученням мікроскопної складової КР-спектрометра). Окреслено можливості технічноїекспертизи документів у контексті застосування методу Раман-спектроскопії.
41
Hordiyenko, Vyacheslav, та Galyna Hordiyenko. "Правова регламентація соціального захисту військових з інвалідністю у контексті підготовки СРСР до Великої війни: джерелознавчий дискурс". Eminak, № 3(27) (5 жовтня 2019): 242–51. http://dx.doi.org/10.33782/eminak2019.3(27).328.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито правові аспекти упорядкування системи соціального захисту військових з інвалідністю у СРСР напередодні радянсько-німецької війни. Здійснено аналіз урядових документів, ухвалених упродовж 1940-41 рр., які визначали контингенти соціального забезпечення інвалідів війни й обсяг державної допомоги. Обґрунтовано зв’язок ухвалених документів із загальним стратегічним планом наступальної війни, який розробляло вище партійно-урядове керівництво СРСР і Генеральний Штаб РСЧА.
42
Еннан, Р. "Правовідносини у сфері електронної комерції". Юридичний вісник, № 1 (6 грудня 2019): 87–92. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i1.533.
Повний текст джерелаАнотація:
На підставі законодавства ЄС проведено аналіз поняття «електронна комерція», визначено правовідносини, які становлять це поняття, досліджено поняття й використання електронних документів та електронних підписів.
43
Чайковська, А. "Особливості надання проектно-кошторисної документації за запитами на інформацію в аспекті захисту прав на комерційну таємницю". Юридичний вісник, № 1 (12 квітня 2021): 159–65. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i1.2094.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджені особли-вості надання проектно-кошто-рисної документації, яка містить комерційну таємницю, за запи-тами на інформацію, поданими в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації». Наведено нормативно-правовий аналіз підстав надання проек-тно-кошторисної документації, яка містить комерційну таємницю, за запитами на інформацію. Про-ведено аналіз судової практики у справах про оскарження відмови в задоволенні запиту на інформацію в частині ненадання копій проек-тно-кошторисної документації та зобов’язання розглянути запит із дотриманням Закону України «Про доступ до публічної інформації» і надати запитувану інформацію.
У результаті проведеного дослі-дження виявлена наявність неод-накової судової практики під час вирішення справ про оскарження відмови в задоволенні запиту на інформацію в частині ненадання копій проектно-кошторисної доку-ментації. Зроблені висновки про необхідність під час розгляду справ про оскарження рішень розпоряд-ників інформації про відмову у її наданні, в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», досліджу-вати таку інформацію в судовому засіданні, для з’ясування даних про те, яка інформація дійсно міститься у проектно-кошторис-ній документації і чи може така інформація вважатися інформа-цією з обмеженим доступом.
Крім того, визначено, що у випадку надходження запиту, поданого в порядку Закону України «Про доступ до публічної інфор-мації», про надання документів, в яких міститься комерційна таєм-ниця, розпоряднику інформації слід виходити з того, що обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений. Комерційна інформація має бути вилучена з документа, у спосіб, який унеможливлює її з’ясування, та документ підлягає наданню за виключенням такої інформації.
44
Ніколаєнко, Лариса, Інна Василенко, Ярослава Бойко, Ольга Логвина, Оксана Астапенко та Катерина Українська. "ДОСЛІДЖЕННЯ ОБІЗНАНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЗАКЛАДУ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ У ПИТАННІ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ ТА ЗАХИСТУ АВТОРСТВА НАУКОВИХ І МЕТОДИЧНИХ РОЗРОБОК". Молодий вчений, № 11 (99) (30 листопада 2021): 177–80. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-11-99-40.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі висвітлена актуальність дотримання академічної доброчесності серед усіх учасників освітнього процесу закладів загальної середньої освіти під час дистанційного навчання та оформлення наукових, навчальних і методичних праць вчителів. Шляхом анкетування визначено обізнаність педагогічних працівників ліцею у питаннях аналізу текстів на унікальність за допомогою відомих програмних продуктів, оформлення охоронних документів та запобігання плагіату з підтриманням політики відкритого доступу при публікації власних робіт. Здійснено аналіз на плагіат навчально-методичної літератури, проаналізовано висновки програмної перевірки. За результатами анкетування та співбесід було сформовано план роботи по проведенню тренінгів щодо користування сервісами антиплагіату та вивчення принципів написання статей відповідно засадам академічної доброчесності, оформлення цитувань раніше опублікованих матеріалів, створення авторських методичних посібників з основних предметів, реєстрації охоронних документів; розробка і впровадження механізмів часткової або вибіркової перевірки робіт учнів з поясненням правил доброчесного виконання домашніх завдань.
45
ЗЕЛЕНСЬКА, Людмила, та Алла БАЛАЦИНОВА. "ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЗАСТОСУВАННЯ КОНТЕНТ-АНАЛІЗУ В ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1, № 1 (2020): 29–42. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-29-42.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті акцентовано увагу на важливості проведення історико-педагогічних досліджень для більш глибокого пізнання особливостей і проблем сучасної освіти, прогнозування її подальшого розвитку. Доведено доцільність нового формату розроблення історико-педагогічних проблем, який ґрунтується на засадах герменевтики, використанні різних методів інтерпретації текстів, зокрема методу контент-аналізу. Зважаючи на це, автори ставлять за мету розкрити особливості організації та напрями застосування контент-аналізу в історико-педагогічних дослідженнях. Вивчення підходів науковців до тлумачення поняття контент-аналіз дозволив розглядати його як метод якісно-кількісного аналізу змісту документа, за допомогою якого можливе більш глибоке осягнення позатекстової реальності. Контент-аналіз застосовують до різних видів матеріальних носіїв інформації – книг, журналів, газет, фонограм, аудіо- і відеозаписів, фотографій, листів, діловодної документації, відомчих документів, які є продуктом діяльності людини. Він має множинність варіацій (кількісний, якісний, комп’ютерний) залежно від методики його проведення. Типовий (класичний) контент-аналіз передбачає такі етапи застосування: відбір змістових одиниць, класифікація, операціоналізація (пробне кодування), кодування, квантифікація тексту. З’ясовано, що метод контент-аналізу набув поширення в психолого-педагогічних дослідженнях. У статті наведено приклади його застосування за такими напрями: виявлення мотивів, інтересів, ціннісних орієнтацій різних груп населення; обґрунтування актуальності теми й перспективності наукових розвідок у цьому напрямі; з’ясування суті базових понять педагогіки як науки; вивчення особливостей реципієнтів через зміст їхніх повідомлень, продуктів життєдіяльності тощо. Акцентовано увагу на тому, що серед істориків педагогіки він є менш затребуваним. Утім поширення математичних методів в історико-педагогічних дослідженнях, потреба в об’єктивній інтерпретації писемних (текстових) джерел на основі стандартизованих процедур спонукає до більш широкого його впровадження. У статті визначено вимоги до застосування контент-аналізу в історико-педагогічних дослідженнях, схарактеризовано етапи його організації й проведення, наведено напрями застосування (отримання відомостей про особливості державної освітньої політики і специфіку її регіонального компонента, про зміст, організаційні форми та методи навчання, про взаємовідносини між педагогами і вихованцями в різні історичні періоди, про біографію педагогічних персоналій, виявлення залежності між різними соціальними й життєвими позиціями авторів наукових праць з окремих педагогічних проблем, специфіки їхніх педагогічних ідей і концепцій тощо), а також приклади апробації дослідниками. Ключові слова: контент-аналіз, історико-педагогічне дослідження, особливості, напрями.
46
ЯКУБОВСЬКИЙ, Ігор. "НАМІР ГЕНОЦИДУ В СВІТЛІ НОВИХ ДОКУМЕНТІВ ПРО ГОЛОДОМОР 1932–1933 РР. В УКРАЇНІ". Східноєвропейський історичний вісник, № 18 (30 березня 2021): 127–34. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.18.226565.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Мета дослідження полягає у виявленні та аналізі додаткових архівних документів, які дозволяють ґрунтовніше довести наявність у керівництва СРСР спеціального наміру вчинити злочин геноцид щодо українців, організувавши на території УСРР, Північного Кавказу та Кубані Голодомор 1932–1933 рр. Методологія дослідження передбачає застосування джерелознавчих методів, аналіз за їхньою допомогою невідомих раніше документів, спрямований на формування нових доказів наміру геноциду. Наукова новизна дослідження полягає насамперед у тому, що до наукового обігу вводяться нові архівні джерела, які розширюють можливості для правової кваліфікації Голодомору 1932–1933 рр. як злочину геноциду. Вперше виявлено та проаналізовано документи, які свідчать про те, що владні структури обласного рівня як мінімум в першій половині 1933 р. вимагали від влад сіл, міст і районів надсилати щодесять днів всебічну інформацію про динаміку смертності населення в різних його вікових групах на території Голодомору й регулярно отримували її від них, але не вживали заходів, спрямованих на припинення масового вбивства голодом. Висновки. Виявлені документи, які стосуються Молдавської АСРР, свідчать про те, що організатори і виконавці Голодомору 1932–1933 рр. створили спеціальну вертикально інтегровану систему постійного моніторингу рівня смертності в українському селі, яка передбачала оновлення інформації щоп’ять днів на рівні районів і щодесять днів на рівні області. Статистичні дані та доповідні по Балтському району за першу половину 1933 року, які регулярно надавалася Молдавському обкому КП(б)У, відображають постійне зростання смертності в різних селах та вікових групах. Проте ця інформація не стала сигналом для рішучих заходів з надання допомоги тим,хто голодував, що лише відтінює намір влади вбити голодом заплановану кількість населення.
Ключові слова: Голодомор, геноцид, намір геноциду, Україна, жертви Голодомору.
47
Загорецька, О. "Аналіз структури і змісту основних локальних нормативних документів служби діловодства". Студії з архівної справи та документознавства 22, № /23 (2015): 72–80.
Знайти повний текст джерела
48
Надольська, В. В. "Демократизація доступу до архівних документів у пострадянських країнах: порівняльний аналіз". Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Історичні науки, № 10 (235) (2012): 151–57.
Знайти повний текст джерела
49
Загорецька, О. "Аналіз структури і змісту основних локальних нормативних документів служби діловодства". Студії з архівної справи та документознавства 22, № /23 (2015): 72–80.
Знайти повний текст джерела
50
Yeliseieva, M., та K. Malovik. "Систематизація методів оцінювання ризиків експлуатації АЕС". Nuclear and Radiation Safety, № 1(61) (17 березня 2014): 21–25. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2014.1(61).04.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено порівняльний аналіз нормативних документів щодо оцінювання ризиків експлуатації АЕС. Розглянуто кількісні методи прийняття рішень в умовах ризику, запропоновано систематизацію методів оцінювання ризику для їх вибору залежно від умов прийняття рішень.