Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Аналіз “Витрати – Обсяг – Прибуток”.
Статті в журналах з теми "Аналіз “Витрати – Обсяг – Прибуток”"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-29 статей у журналах для дослідження на тему "Аналіз “Витрати – Обсяг – Прибуток”".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Кізима, Т. О. "Аналіз "витрати - обсяг - прибуток" у діяльності спільних підприємств". Фінанси України, № 4 (2000): 37–41.
Знайти повний текст джерела
2
Kovshun, N. E., N. V. Hural та O. O. Kliukha. "МОДЕЛЮВАННЯ ПОКАЗНИКІВ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 4, № 84 (24 липня 2019): 75. http://dx.doi.org/10.31713/ve420188.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається проблема аналізу та виявлення факторів, які впливають на діяльність підприємства в сучасних складних умовах. Було проаналізовано фінансову звітність підприємства та виокремлено параметри, які мають суттєвий вплив на його нерозподілений прибуток, на основі цього розроблено багатофакторну модель прибутку. Було побудовано кореляційну матрицю, що складається з парних лінійних коефіцієнтів кореляції для наступних параметрів: основні засоби, запаси, дебіторська заборгованість, кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, кредиторська заборгованість за розрахунками з бюджетом, інші поточні зобов’язання, кредиторська заборгованість та поточні зобов’язання загалом, собівартість реалізованої продукції, адміністративні витрати, витрати на збут, матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація та інші операційні витрати. Встановлено залежність прибутку від обсягу запасів і поточних зобов’язань та забезпечень. Для підтвердження гіпотези про адекватність моделі було проведено дисперсійний аналіз за методом найменших квадратів.
3
Talakh Т. "ОЦІНКА ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ". Economic forum 1, № 4 (24 листопада 2021): 101–8. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-4-14.
Повний текст джерелаАнотація:
Найбільш вагомими показниками господарської діяльності будь-якого підприємства або галузі є показники, що характеризують ефективність їх діяльності, тобто співвідношення отриманого результату до понесених витрат.
На показники ефективності чинять вплив безліч факторів, які залежать від галузевих особливостей, територіальних, маркетингових та системи менеджменту. Завдання кожного підприємства в контексті ефективного господарювання полягає у скороченні витрат і отриманні вищих фінансових результатів, при цьому враховуючи ризики функціонування підприємства. Саме тому, виникає необхідність комплексного, структурного дослідження показників ефективності господарської діяльності підприємств різних галузей національної економіки із застосуванням методики економічного аналізу.
В статті дана характеристика наукових підходів до економічної сутності поняття «ефективність», «економічна ефективність» та системи показників, що характеризують рівень економічної ефективності підприємства. З’ясовано, що економічна ефективність – це результат фінансово-економічної діяльності суб’єкта господарювання, який покриває усі витрати на її здійснення та містить чистий прибуток, що залишається для розвитку бізнесу.
Проведено аналіз суб’єктів господарювання України за видами економічної діяльності і з’ясовано, що промислові підприємства складали 6,7% від всієї кількості суб’єктів господарювання, вони забезпечують 24,4% ВВП України і реалізують 30,7 % продукції від загального обсягу підприємств національної економіки України. На основі статистичних методів дослідження та методики економічного аналізу розраховано, проаналізовано динаміку основних показників економічної ефективності промислових підприємств України та проведено факторний аналіз їх зміни. З’ясовано, що за 5 останніх років підприємства промисловості нарощують обсяги реалізації, суму отримуваного чистого прибутку та збільшують показники економічної ефективності.
4
Михальська, О. Л. "Особливості використання методу маржинального аналізу "Cost-Volume-Profit" (витрати - обсяг продаж - прибуток) на олійно-жирових підприємствах". Фінанси, облік і аудит, вип. 1 (23) (2014): 260–69.
Знайти повний текст джерела
5
Поддєрьогін, А. М., та С. В. Скочій. "ФАКТОРНИЙ АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ ПРИБУТКУ ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА". Збірник наукових праць Університету державної фіскальної служби України, № 2 (27 листопада 2018): 304–18. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5940.2.2018.304-318.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено результати факторного аналізу формування прибутку виробничого підприємства. Відображено аналіз динаміки показників фінансових результатів діяльності, структуру доходів і витрат операційної діяльності компанії, фактори впливу на валовий прибуток. Здійснено оцінку впливу на формування прибутку від реалізації обсягу реалізованої продукції, цін реалізації, собівартості продукції, змін у структурі. Запропоновано заходи щодо ефективного управління прибутком аналізованого підприємства.
6
Kafka, S. M. "ФОРМУВАННЯ ВНУТРІШНЬОГОСПОДАРСЬКОЇ ЗВІТНОСТІ ЩОДО ПОДАЛЬШИХ ВИТРАТ НА ОСНОВНІ ЗАСОБИ ПІДПРИЄМСТВ НАФТОГАЗОВОГО КОМПЛЕКСУ". Actual problems of regional economy development 1, № 15 (4 листопада 2019): 68–79. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.15.68-79.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття спрямована на дослідження чинних підходів до обліку подальших витрат на основні засоби, оскільки вони не є однозначними і постійно змінюються внаслідок процесів, які відбувалися у правовому та економічному середовищі, але мають значний вплив на формування облікової інформації про основні засоби суб’єкта господарювання, його витрати, а в кінцевому результаті і на прибуток підприємства звітного періоду. Для підприємств нафтогазового комплексу питання організації бухгалтерського обліку операцій, пов’язаних з ремонтом та модернізацією необоротних матеріальних активів, актуальне з огляду на необхідність виконання робіт з їх поліпшення через значний знос та втрату початкових технічних характеристик в умовах конкурентного середовища. При існуючому порядку обліку навіть усунення незначних пошкоджень шляхом заміни дорого вартісних деталей може вплинути на фінансовий результат періоду, у якому воно здійснювалося, що спотворює інформацію про результати діяльності підприємства. Удосконалено процеси збору, реєстрації та нагромадження оперативної інформації щодо подальших витрат на основні засоби в єдиному управлінському регістрі, що дає змогу отримати необхідний обсяг інформації для аналізу і ухвалення ефективних рішень щодо доцільності подальшої експлуатації окремих об’єктів основних засобів, або їх заміни чи модернізації, організації ремонтних робіт господарським способом, чи із залученням спеціалізованих сторонніх організацій та інше. Отримані результати дослідження спрямовані на підвищення достовірності, оперативності та аналітичності обліку витрат на експлуатацію, утримання і відновлення роботи основних засобів та дають змогу виявляти та використовувати внутрішньогосподарські резерви покращення діяльності підприємств.
7
Melnikov, S. V. "КОНКУРЕНЦІЯ ЗА КУРНО ТА БЕРТРАНОМ В УМОВАХ ПРОСТОРОВОЇ ДУОПОЛІЇ З АСИМЕТРИЧНИМИ РИНКАМИ". Transport development, № 3(10) (18 листопада 2021): 7–18. http://dx.doi.org/10.33082/td.2021.3-10.01.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Після появи знаменитих робіт Курно і Бертрана економісти ось уже більше ста років порівнюють між собою переваги кількісної (за Курно) та ціно- вої (за Бертраном) конкуренції. У класичній моделі дуополії цінова конкурен- ція знижає ціни до рівня граничних витрат (парадокс Бертрана). Споживачі від цього виграють, а фірми отримують мінімальний прибуток. Тому в рамках класичної моделі фірми вважають за краще кількісну конкуренцію. Подолати парадокс Бертрана можливо за умови введення в модель інших характеристик реальних ринків, а саме: продуктової диференціації, динамічної взаємодії фірм, обмеження виробничих потужностей, просторового розташування фірм, тощо. Метою роботи є аналіз моделі просторової дуополії [Liang, W.J., Hwang, H., & Mai, C.C., (2006). Spatial discrimination: Bertrand vs. Cournot with asymmetric demands. Regional Science and Urban Economics, 36, 790–802] в умовах однорідної продукції, асиметрії розмірів ринків та транспортної монопо- лії. З метою максимізації прибутку фірми спочатку вибирають місце розташуван- ня, а потім вид конкуренції – за Курно або Бертраном. У роботі проведено порів- няльний аналіз місць розташування, прибутків, споживчих надлишків і суспільного добробуту в залежності від асиметрії ринків і видів конкуренції. Результати. Отримано, що в стані рівноваги фірми завжди будуть вибирати різні ринки, неза- лежно від виду конкуренції і рівня асиметрії ринків. При відносно малій асиметрії ринків фірми виберуть конкуренцію за Курно. З ростом асиметрії ринків між фір- мами виникне конкуренція за Бертраном-Курно, коли одна фірма оголошує ціну, а інша – обсяг постачань. Конкуренція за Бертраном-Курно призведе до результату конкуренції за Бертраном. Висновки. У роботі показано, що споживчі надлишки і суспільний добробут завжди вище при конкуренції за Бертраном, незалежно від асиметрії ринків. Це означає, що інтереси фірм і споживачів збігаються у виборі оптимальних місць розташування фірм. Проте вибір виду конкуренції при відносно низькому рівні асиметрії розмірів ринків може відрізнятися.
8
Pryimak, I. I., V. M. Kmit та Y. V. Hryshchyshyn. "ПРОБЛЕМИ УЗГОДЖЕННЯ МИТНОЇ ВАРТОСТІ ТОВАРІВ ТА ТРАНСФЕРТНОЇ ЦІНИ У ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ КОНТРОЛЬОВАНИХ ОПЕРАЦІЯХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ". Actual problems of regional economy development 1, № 15 (4 листопада 2019): 15–27. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.15.15-27.
Повний текст джерелаАнотація:
В умовах інтегрування національної економіки в світовий економічний простір суттєво зростають обсяги зовнішньоекономічних операції, більшість з яких здійснюється між пов’язаними підприємствами. Такі операції одночасно є об’єктом митного контролю щодо повноти та своєчасності сплати митних платежів, а також – податкового контролю щодо дотримання принципу “витягнутої руки” для цілей нарахування та сплати податку на прибуток. Через неузгодженість методики визначення трансфертної ціни та митної вартості товарів, ціна одних і тих самих операцій може істотно відрізнятися, що створює суттєві ризики і для платників податків, і для бюджету. Мета статті – оцінка методологічних відмінностей визначення митної вартості товарів та трансфертної ціни в зовнішньоекономічних контрольованих операціях українських підприємств та розроблення пропозицій щодо їхнього узгодження задля забезпечення справедливого оподаткування та стабільних надходжень до бюджету. У статті використано сукупність методів і прийомів наукового пізнання, зокрема, метод логічного узагальнення, системний аналіз і синтез, а також групування і порівняння. В роботі проаналізовано основні міжнародні та українські нормативні акти, що регулюють порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та ціни контрольованих операцій. Проведено порівняння методів оцінки митної вартості товарів та трансфертного ціноутворення, зроблено висновки щодо можливості їхнього узгодження. Попри відмінності між податковим та митним контролем за здійсненням зовнішньоекономічних контрольованих операцій обґрунтовано необхідність співпраці митних та податкових служб задля оптимізації їхньої роботи у цій сфері та досягнення справедливого оподаткування. Доведено, що важливим інструментом узгодження трансфертних цін та митної вартості імпортованих товарів є договір про узгодження ціноутворення в контрольованих операціях. Наукова новизна отриманих результатів полягає в подальшому розвитку напрямів узгодження митної вартості імпортованих товарів та трансфертної ціни у зовнішньоекономічних контрольованих операціях. Практична значущість запропонованих підходів до узгодження митної вартості товарів та трансфертних цін дасть змогу підприємствам оптимізувати витрати пов’язані з підготовкою документації про зовнішньоекономічні контрольовані операції з одного боку та підвищити ефективність роботи митної та податкової служб у цій сфері.
9
Старко, І. Є., І. А. Канцір та М. П. Шевчук. "СУЧАСНА ПАРАДИГМА УПРАВЛІННЯ ПРИБУТКОВІСТЮ". Підприємництво та інновації, № 10 (30 грудня 2019): 82–86. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/10.12.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою функціонування будь-якого суб’єкта господарської діяльності виступає максимізація прибутку у довгостроковому періоді. Ефективне управління формуванням та розподілом прибутку слугує платформою розвитку підприємства, підвищення його рейтингових показників, залучення інвестицій, розширення масштабів діяльності. Оціночним показником ефективності управління процесом отримання й розподілу прибутку вважається прибутковість. Одним із найефективніших методів оцінки впливу витрат, ціни, обсягу реалізованої продукції на фінансовий результат діяльності підприємства виступає аналіз співвідношень – CVP-aналіз, який за допомогою системи показників оптимізує співвідношення між постійними та змінними витратами, регулює механізм ціноутворення, мінімізує рівень підприємницького ризику, провадить моніторинг фінансових результатів (факт-прогноз), забезпечує запас фінансової стійкості та обґрунтує механізм оптимізації фінансово-господарської діяльності підприємства.
10
Oliynyk, Oleksandr, Vitaliy Makohon, Vitaliya Mishchenko та Svitlana Brik. "Ефективність витрат на впровадження нових сортів і гібридів у рослинництві". Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal 6, № 4 (20 грудня 2020): 168–86. http://dx.doi.org/10.51599/are.2020.06.04.09.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Мета статті – висвітлити результати дослідження, присвяченого розробці підходів до оптимізації рівня витрат на впровадження нових сортів і гібридів у рослинництві, у тому числі за умов їх фінансування за рахунок позикового капіталу.
Методологія / методика / підхід. Спираючись на діалектичний метод пізнання, використали методи: абстрактно-логічний (систематизація публікацій, присвячених проблемам агроінновацій і кредитування аграрної галузі, теоретичні узагальнення та формулювання висновків), нелінійного кореляційно-регресійного аналізу (установлення залежності між інтенсивністю виробництва продукції рослинництва та результатами функціонування галузі), оптимізаційного моделювання (розробка інструментарію, що дозволяє визначити оптимальний обсяг кредиту в разі впровадження інновацій).
Результати. Розроблено підхід, який ураховує агробіологічні, економічні та фінансові аспекти аграрної галузі, та дозволяє на етапі планування виробничого процесу і його фінансового забезпечення оцінити доцільність кредитного покриття витрат на впровадження інноваційного рішення; апробовано методичний інструментарій, який дозволяє визначити оптимальні величини витрат за різних умов і форм фінансування, а також оптимальну величину кредитного забезпечення, що гарантує максимізацію прибутку з урахуванням очікуваного приросту урожайності за рахунок упровадження нових сортів і гібридів.
Оригінальність / наукова новизна. Обґрунтовано підхід до визначення оптимального обсягу кредитного забезпечення впровадження інновацій, що, на відміну від традиційного, який ґрунтується на ефекті фінансового важеля, ураховує нелінійність витратних і результативних показників функціонування аграрної галузі, спричинену ефектом спадної віддачі.
Практична цінність / значущість. Застосування пропонованого до впровадження методичного підходу дозволяє визначити оптимальні величині виробничих витрат і їх кредитного покриття з урахуванням очікуваного приросту урожайності виробництва, який забезпечує впровадження нового сорту або гібриду рослин.
11
Кравзюк, А. В. "ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ ТА СПРОЩЕНОЇ СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ". Ірпінський юридичний часопис, № 1(5) (7 вересня 2021): 97–105. http://dx.doi.org/10.33244/2617-4154.1(5).2021.97-105.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено порівняльний аналіз оподаткування юридичних осіб податком на прибуток підприємств та третьої групи спрощеної системи оподаткування. Визначено відмінності між двома системами оподаткування на основі порівняння елементів правового механізму податку на прибуток та єдиного податку. Так, податок на прибуток підприємств має ширше коло платників податків, оскільки його зобов’язані сплачувати не тільки резиденти, а й нерезиденти. При цьому складність зовнішньоекономічних операцій та їх обсяг не дає можливості застосовувати при цьому спрощену звітність. Констатовано, що спрощена система оподаткування, яка сама зазнає ряд трансформацій щороку, все ж не дозволяє повною мірою враховувати особливості діяльності юридичних осіб для розумного їх оподаткування і може бути вигідною для започаткування та ведення дрібного бізнесу із малою диференціацією видів діяльності.
12
Яворська, Н. П. "ЕКОЛОГІЧНЕ ОПОДАТКУВАННЯ В КРАЇНАХ ЄС ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ". Підприємництво та інновації, № 10 (30 грудня 2019): 114–20. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/10.17.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено дослідження зарубіжного досвіду екологічного оподаткування та оцінювання результативності застосування європейської системи екологічних податків, а також обґрунтовано напрями підвищення ефективності вітчизняного податкового регулювання. Встановлено, що в країнах ЄС надходження від екологічного податку значно більші, ніж державні витрати на природоохоронні заходи. Аналіз ефективності екологічного оподаткування свідчить про те, що зі збільшенням витрат на охорону навколишнього середовища зростає й обсяг надходжень від екологічного податку, водночас обсяги викидів забруднюючих речовин зменшуються. Доведено, що сьогодні для України європейські показники залишаються не тільки недосяжними, а й оберненими, оскільки вітчизняні витрати на охорону навколишнього середовища в рази перевищують обсяг надходжень від екологічного податку. Доведено, що екологічне оподаткування країн – членів ЄС виконує не тільки роль ефективного інструменту фінансування природоохоронної діяльності, а й є інструментом підвищення ефективності реалізації екологічної політики.
13
Макуха, О. В. "Аналіз економічної ефективності застосування біопрепаратів при вирощуванні сортів ячменю ярого". Аграрні інновації, № 7 (24 вересня 2021): 73–78. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.7.12.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета наукових досліджень – оцінка зернової про- дуктивності ячменю ярого сортів Совіра й Ілот в умо- вах Півдня України під впливом передпосівної іноку- ляції насіння мікробними фосфатмобілізувальними препаратами альбобактерином, поліміксобактерином, проведення порівняльного аналізу економічної ефек- тивності досліджуваних технологічних заходів. Методи. Дослідження елементів агротехніки ячменю ярого вико- нували у 2016–2018 роках із дотриманням загальнови- знаних методик. До схеми двофакторного досліду було включено сорти Совіра й Ілот та три градації передпо- сівної інокуляції насіння біопрепаратами: без інокуляції (контроль), обробка препаратами альбобактерином і поліміксобактерином. Для оцінки варіантів досліду й обґрунтування вибору агротехнічних заходів прове- дено розрахунки показників економічної ефективності. Результати. Вартість виробленої продукції колива- лась у діапазоні від 16 620 до 20 280 гривень на гек- тар, виробничі витрати – від 14 719 до 16 112 гривень на гектар. Собівартість виробництва одиниці продукції ячменю ярого змінювалась залежно від взаємодії дослі- джуваних параметрів технологічних заходів від 4 767 до 5 314 гривень на тонну, чистий прибуток – від 1 901 до 4 168 гривень на гектар, рівень рентабельності – від 12,9 до 25,9%. Економічні показники вирощування ячменю ярого в досліді варіювали залежно від взаємо- дії елементів технології, що вивчались, та пов’язаних із ними додаткових витрат і змін урожайності. Висновки. Ефективні з економічного погляду під час вирощування ячменю ярого такі елементи посівного модуля: сорт Ілот, обробка насіння біопрепаратом поліміксобакте- рином. Виробничі витрати були найвищими в досліді, що зумовлено додатковими витратами на придбання мікробного препарату та проведення інокуляції насіння, а також збирання і доробку найбільшого врожаю зерна, але його величина у грошовому виразі компенсувала вкладені кошти та забезпечила їх раціональне викори- стання. У даному варіанті собівартість була мінімаль- ною в досліді (4 767 гривень за тонну), чистий прибуток досягав максимального значення (4 168 гривень на гек- тар), рівень рентабельності був найвищим (25,9%).
14
Tsymbaliuk, Iryna. "ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ ТА ОЦІНКА ЇЇ ФІСКАЛЬНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ". Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 1, № 17 (14 березня 2019): 106–15. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2019-01-106-115.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано доходи зведеного бюджету України, визначено роль податкових надходжень та основні фактори, що впливають на їх обсяг. Проведено аналіз динаміки прямих та непрямих податків. З’ясовано, що основну частину податкових надходжень формують податок на доходи фізичних осіб, податок на прибуток, ПДВ та акцизний податок. Здійснено оцінку фіскальної ролі, виявлено тенденції та наведено основні чинники, що визначали динаміку надходжень до зведеного бюджету найбільш значимих податків. Проведено оцінку фіскальної ефективності податкової системи України на основі її порівняння із податковими системами країни ЄС за показником податкового навантаження та із врахуванням результатів рейтингу Doing Business.
15
Аранчій, В., Л. Ганущак-Єфіменко, Л. Христенко, М. Шкода, I. Гнатенко та Н. Фастовець. "МОДЕЛЮВАННЯ ІНТЕГРАЛЬНОЇ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ МЕНЕДЖМЕНТУ ФІНАНСОВОГО СТАНУ СУБ’ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦТВА". Financial and credit activity problems of theory and practice 1, № 42 (31 березня 2022): 259–70. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.1.42.2022.3526.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Метою дослідження є розроблення інтегрального показника оцінювання ефективності менеджменту фінансового стану суб’єктів підприємництва в Україні, а також визначення впливу на нього обсягу капітальних інвестицій, витрат на персонал та оплату праці. Зауважено, що динамічність зовнішнього, зокрема інституціонального середовища підприємництва, несприятливі кон’юнктурні зміни вимагають систематичного перегляду методики оцінювання ефективності менеджменту фінансового стану суб’єктів підприємництва. Оперативне оцінювання ефективності менеджменту фінансового стану підприємницької діяльності дозволяє контролювати трансформаційні та трансакційні витрати за рахунок вдало обраної стратегії перспективного розвитку підприємства. Акцентовано увагу на фрагментарності, застарілості та суперечливості в науковому світі вже розроблених методів і моделей оцінювання ефективності менеджменту фінансового стану суб’єктів підприємництва. З урахуванням цього запропоновано модель оцінювання ефективності менеджменту фінансового стану великих, середніх і малих підприємств. Розроблена модель надасть можливість державним посадовцям, суб’єктам підприємницької діяльності, міжнародним установами та іншим стейкхолдерам оцінювати поточну ефективність менеджменту фінансового стану великих, середніх та малих підприємств. Інтегральну оцінку ефективності менеджменту фінансового стану суб’єктів підприємництва запропоновано відзначати на основі трьох первинних показників: відсоток прибуткових підприємств серед усіх підприємств цієї групи; фінансовий результат до оподаткування підприємств, що одержали прибуток; фінансовий результат до оподаткування підприємств, що одержали збиток. Виявлено, що зниження ефективності менеджменту фінансового стану суб’єктів підприємництва в Україні почалося з 2012 року для всіх видів підприємств. Досліджено вплив на інтегральну оцінку ефективності менеджменту фінансового стану підприємств показників обсягів капітальних інвестицій, витрат на персонал та оплату праці. Виявлено, що обсяг капітальних інвестицій, витрати на персонал та оплату праці істотно впливають на фінансовий стан середніх і малих підприємств. Ключові слова: менеджмент, фінансовий стан, капітальні інвестиції, прибуток, фінансовий результат. Формул: 27; рис.: 1; табл.: 5; бібл.: 21.
16
Кишакевич, Богдан, Юрій Вовк, Іван Ворончак та Ольга Мігулка. "ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЛІЗИНГОВИХ КОМПАНІЙ УКРАЇНИ З ДОПОМОГОЮ DEA МОДЕЛЕЙ". Financial and credit activity problems of theory and practice 2, № 43 (29 квітня 2022): 175–81. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.2.43.2022.3659.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті було запропоновано цілу низку орієнтованих на вхід DEA (data envelopment analysis) моделей із змінним VRS (variable returns to scale) та сталим CRS (constant returns to scale) ефектами масштабу для оцінювання ефективності функціонування українських лізингових компаній. На основі отриманих DEA моделей проведено також аналіз ефективність масштабу функціонування цих компаній. Оцінки ефективності на основі DEA методології було отримано з допомогою пакету Efficiency Measurement System (EMS). Аналіз показав, що оцінка ефективності функціонування лізингових компаній на основі DEA моделей є чутливою до вибору вхідних та вихідних змінних. У зв’язку із цим для отримання комплексної оцінки ефективності, нами було використано середнє значення відповідних значень технічної ефективності для різних наборів вхідних та вихідних змінних. У ролі вихідних змінних для різних DEA моделях було взято коефіцієнт поточної ліквідності, дебіторську заборгованість, сукупні активи та показники прибутковості, а саме, чистий дохід від реалізації продукції, чистий прибуток та інші операційні доходи. Вхідними змінними слугували сукупні активи, адміністративні витрати та інші операційні витрати, основні засоби та нематеріальні активи, собівартість реалізованої продукції та інші витрати. Було аргументовано, що орієнтовані на вхід DEA-моделі більше підходять для аналізу ефективності лізингового бізнесу, оскільки керівництво таких компаній має значно більше важелів контролю над вхідними ресурсами, такими як трудові ресурси, витрати, процентна політика, власний капітал тощо, ніж над вихідними (сукупна сума лізингових угод, дохід компанії тощо). Для отримання оцінок ефективності на підставі побудованих DEA моделей було сформовано статистичну вибірку на основі бухгалтерської та фінансової звітності вітчизняних лізингових компаній-учасників асоціації «Українське об'єднання лізингодавців» за 2019 та 2020 роки. Аналіз на основі отриманих DEA моделей показав, що незважаючи на високі темпи зростання обсягів лізингових операцій у другій половині 2020 року, лізингові компанії у 2019 році продемонстрували дещо вищу ефективність.
17
Ragulin, S., та I. Syroizhko. "АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ ТА КРИТЕРІЇВ ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМИ ТЕХНІЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ РАДІОЕЛЕКТРОННИХ НАВІГАЦІЙНИХ СИСТЕМ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 5, № 57 (30 жовтня 2019): 3–6. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.5.003.
Повний текст джерелаАнотація:
Зростання складності радіоелектронних навігаційних систем повітряних суден і розширення кола виконуваних ними функцій призвели до того, що для управління технічним станом радіоелектронних навігаційних систем підприємства змушені виконувати значний обсяг робіт з технічного обслуговування і ремонту. Сучасні повітряні судна оснащуються цифровими пілотажно-навігаційними комплексами нового покоління, в яких всі системи мають вбудовані системи контролю і конструктивно виконуються у вигляді ряду легкозамінного блоку. Експлуатаційні витрати на технічне обслуговування і ремонт радіоелектронних навігаційних систем в даний час досягають 30-40% від загальної вартості технічного обслуговування і ремонту повітряного судна, тому актуальним є питання підвищення ефективності системи технічного обслуговування і ремонту за рахунок зниження експлуатаційних витрат при збереженні льотної придатності та конкурентоспроможності повітряного судна.
18
Середа, О. О., та І. М. Кушал. "Фінансове управління і аналіз прибутком інжинірингових підприємств". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 1(271) (8 лютого 2022): 78–82. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2022-271-1-78-82.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена актуальним питанням фінансового управління прибутком інжинірингових підприємств. Метою дослідження є розвиток теоретико-прикладних положень щодо управління прибутком інжинірингових підприємств. В проведених дослідженнях використані методи співставлення, системного та аналітичного підходів, дедукції, діалектичної і формальної логіки. Визначено сутність та виокремлено відмінні риси інжинірингових послуг, які полягають у нематеріальності, корисному ефекті, виробничому та комерційному характері, професійності та інноваційності. Перевагою запропонованого методичного забезпечення управління прибутковістю є врахування специфіки фінансової діяльності таких підприємств: наявність широкої номенклатури та типів послуг, диференціація послуг інжинірингу залежно від масштабів діяльності та попиту на послуги, різний рівень рентабельності окремих послуг. Доведено, що для управління витратами інжинірингового підприємства найбільш прийнятними є АВС – метод та операційний аналіз. Встановлено послідовність поетапної реалізації моделі беззбитковості, яка враховує особливості діяльності інжинірингових підприємств. З метою оперативного управління запропоновано впровадження моніторингу «витрати – доходи – прибуток» та сформовано систему аналітичних показників з метою оцінки тенденцій зміни минулого та поточного рівня прибутковості, а також прогнозування зміни прибутку в залежності від доходів та витрат на основі сценарного підходу. Надано рекомендації щодо оптимізації доходів інжинірингового підприємства на основі механізму ціноутворення, який враховує фактори, пов'язані з інжинірингом (час, інноваційність, масштаби діяльності потенційного замовника, кількість осіб, що володітимуть новими знаннями) та вибір метода встановлення ціни. Обґрунтовано критерії вибору інструментів стратегічного управління прибутком інжинірингового підприємства, пріоритетним обрано модель економічної доданої вартості. Розвиток теоретико-прикладних положень щодо управління прибутком інжинірингових підприємств має практичну спрямованість, результати можуть бути використані для розвитку інжинірингових підприємств.
19
ШРАМЕНКО, Наталя, Владислав ШРАМЕНКО та Олександр СОЛАРЬОВ. "Аналіз ринку вантажних перевезень в Україні". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 1, № 16 (19 травня 2021): 30–35. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v1i16.505.
Повний текст джерелаАнотація:
В умовах розвитку транспортно-логістичної інфраструктури, а також формування раціональної структури парку автомобілів і парку вантажних вагонів необхідно аналізувати і враховувати фактичний попит на перевезення вантажів. Аналіз динаміки обсягу перевезених вантажів за 2015-2020 роки показує стійкі позиції різних видів транспорту на ринку вантажних перевезень. На основі аналізу статистичних даних за 2016-2019 роки було встановлено, що автомобільні та залізничні перевезення здійснюються переважно у внутрішньому сполученні. Відзначено, що у 2020 році спостерігається певний спад обсягів вантажних перевезень за кожним з видів транспорту, що може бути обумовлено світовою пандемією COVID-19. Визначено, що низька ефективності організації перевезень вантажів від постачальників до споживачів пов’язана з недостатньою кількістю та нераціональним використанням рухомого складу, недостатнім розвитком інфраструктури вантажних терміналів, нераціональною організацією процесу вантажних перевезень. Взаємодія видів транспорту обумовлює можливість формування оптимальних ланцюгів постачань як у внутрішньому, так і в міжнародному сполученнях. Підвищення ефективності організації перевезень вантажів від постачальників до споживачів досягається шляхом оптимізації руху вантажопотоків на основі логістичних принципів. Проведені дослідження сприятимуть розробці напрямків оптимізації розподілу та руху вантажопотоків при плануванні та організації перевезень вантажів як у внутрішньому, так і у міжнародному сполученні. При цьому, формування ланцюгів постачання на основі взаємодії автомобільного та залізничного транспорту дозволяє мінімізувати транспортні витрати та створює передумови для подальшого розвитку ланцюгів постачання та транспортно-технологічних систем.
Ключові слова: ринок вантажних перевезень, ланцюги постачань, види транспорту, статистичні дані, обсяг перевезень, вантажопотік.
20
Ocheretenko, S., та V. Kudrina. "ВИКОРИСТАННЯ ЗНИЖОК В ЛОГІСТИЧНИХ СИСТЕМАХ ПІДПРИЄМСТВАХ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 55 (21 червня 2019): 72–75. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.3.072.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом вивчення в статті є зміна витрат на підприємстві при замовленні, доставки і зберігання матеріальних ресурсів на підприємстві при використанні різних видів знижок. Метою є розробка способу, визначення оптимального розміру замовлення з урахуванням існуючої системи знижок на підприємствах яка дозволить підвищити ефективність роботи підприємства за рахунок зниження загальнологістичних витрат. Завдання дослідження: аналіз існуючих знижок на торгових і промислових підприємствах в процесі закупівлі, транспортування зберігання матеріальних ресурсів; розробка математичних моделей визначення витрат при замовленні, доставки, зберігання матеріалів з урахуванням знижок, визначення математичних моделей загальнологістичних витрат з урахуванням використання одночасно знижок на транспортування, зберігання і закупівлю матеріальних ресурсів. Отримані наступні результати. Отримано математичні моделі, що дозволяють визначити оптимальний обсяг партії замовлення партії з урахуванням знижок, яка забезпечує найменші витрати. Отримано модель визначення сумарних витрат на доставку товару з урахуванням знижки на транспортування з урахуванням сучасних особливостей перевезення. Запропоновано математичні моделі, що дозволяють визначити загальні витрати на підприємстві при одночасних знижки на транспортування, закупівлі і зберіганні як з урахуванням вартості орендованої площі, так і в залежності від вартості одиниці продукції. Висновки. Питання про мінімізацію загальних витрат на підприємстві на пряму впливає на ефективність його роботи. Тому необхідно шукати різні варіанти для зниження сумарних витрат в логістичних системах. Одним із способів є зниження витрат є використання різних знижок, існуючих на торгових, промислових і транспортних підприємств. За допомогою запропонованих моделей можливо визначити управлінські рішення для розрахунку розміру замовленої партії. Це дозволить мінімізувати витрати на підприємстві, що в подальшому вплине на його розвиток.
21
Бочко, О. Ю., Н. Я. Рожко та Н. М. Васильців. "Взаємозв'язок скорочення ланцюгів постачання та SCM на ринку овочів та фруктів". Academy Review 53, № 2 (2020): 55–61. http://dx.doi.org/10.32342/2074-5354-2020-2-53-6.
Повний текст джерелаАнотація:
Обґрунтовано необхідність скорочення ланцюгів постачання на ринку овочів та фруктів з кількох причин: продукція швидко псується та має короткий термін придатності; зменшення витрат на логістику. Досліджено ланцюг постачання на ринку овочів та фруктів, який включає в себе введення в сільськогосподарське виробництво; сільськогосподарське виробництво садівницької продукції; первинне зберігання та переробку харчових продуктів; дистрибуцію. Здійснено аналіз ланцюгів постачання, орієнтований на усунення бар’єрів на шляху виробництва овочів та фруктів. Встановлено, що скорочення ланцюга постачання на ринку овочів та фруктів забезпечує: істотне поліпшення якості продукції; економію коштів та зниження витрат; збільшення рівня продажів та інвестицій. Доведено взаємозв’язок скорочення ланцюгів постачання та SCM на ринку овочів та фруктів. Мета скорочення ланцюгів постачання: забезпечити, щоб потрібний продукт був у потрібному місці в потрібний час і в потрібній кількості. Основними показниками роботи, які демонструють, наскільки ефективний ланцюг постачання, є: рівень наявності, який відображає дефіцит у точках споживання; запаси. Обґрунтовано застосування SCM, що охоплює весь цикл закупівлі сировини, виробництва і розповсюдження товару та гарантує можливість вирішити декілька завдань одночасно: скоротити цикл планування і збільшити його горизонти; оптимізувати витрати та визначити контрагентів і відповідний обсяг товарів у закупівлі; вивести відносини з постачальниками і суміжними підприємствами в режим реального часу; знизити витрати виробництва. Для реалізації якісної ініціативи щодо ощадливого SCM необхідно розуміти, обговорювати і документувати бізнес-процеси, інструменти та інформаційні системи. Авторами досліджено основні складові скорочення ланцюгів постачання, серед яких система планування поточного та стратегічного попиту на ринку овочів та фруктів для Source, Make, Deliver, Return. Також встановлено, що для скорочення ланцюга постачання необхідна потужна координація.
22
Марценюк, В., А. Сверстюк, Н. Козодій, О. Кареліна та Н. Загородна. "Огляд математичних моделей в економіці на основі диференціальних рівнянь." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 45 (21 грудня 2021): 26–31. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-45-04.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі розглянуто математичні моделі у вигляді диференціальних рівнянь, які використовуються в економіці, враховуючи такі важливі економічні фактори, як аналіз бізнес-циклів, темпи зростання економіки через заощадження, виробництво, приріст капіталу, зростання робочої сили, попит, пропозицію, заощадження та прибуток. Приклади застосувння диференціальних рівнянь в економіці представлені у вигляді наступних математичних моделей: Харрода-Домара, економічного зростання Солоу, моделі поколінь, що перекриваються (модель Самуельсона-Даймонда), Рамсея-Касса-Купманса, економічного зростання Ромера, Калдора, Філіпса. За результатами аналітичного огляду математичних моделей встановлено, що модель Харрода-Домара використовується для аналізу бізнес-циклів, а також, як інструмент для пояснення темпів зростання економіки через заощадження та продуктивність капіталу. Модель Солоу враховує вплив таких факторів, як запас капіталу, зростання населення та технологічного прогресу, дію більшої кількості чинників, повніше відображає картину економічного зростання порівняно з моделлю Харрода-Домара. У моделі Фрідмана-Фелпса розглянуто питання споживання, яке пов’язане з одиницями праці в стані рівноваги при якому граничний обсяг виробництва на одного робітника повинен дорівнювати темпам зростання робочої сили при максимальному споживанні на одного індивідума. У моделі Рамсі-Касса-Купманса враховано споживання у певний момент часу та пояснюється довгострокове економічне зростання, а не коливання бізнес-циклу, і не включає недосконалість ринку, неоднорідність серед домашніх господарств чи екзогенні критичні ситуації. За результатами аналізу моделі Ромера встановлено, що довготривале зростання капіталу залежить від екзогенних параметрів, включаючи темпи зростання населення. Дослідження зворотного зв’язку між інфляцією та безробіттям для досягнення економічної стабільності враховано в моделі Філіпса
23
Купира М.І. та Киришко М.В. "ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВОЇ СТРАТЕГІЇ В СИСТЕМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА". Економічний форум 1, № 3 (20 липня 2020): 104–10. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-3-16.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті доведено, що формування фінансової стратегії як основи стійкого та конкурентоспроможного розвитку у довгостроковій перспективі вимагає чітко побудованого алгоритму з врахуванням сучасних тенденцій. Встановлено, що під фінансовою стратегією в системі забезпечення конкурентоспроможності підприємства важливо трактувати загальний план окреслення точковості фінансових цілей та завдань на довгострокову перспективу через формування фінансових ресурсів у векторному напрямку фінансовою стійкості.
Проведено теоретичний розбір сутнісного наповнення фінансової стратегії в процесі формування, реалізації та коригування з виділенням структурних елементів фінансової стратегії в частині результативності.
Розроблено архітектуру формування фінансової стратегії в системі забезпечення конкурентоспроможності через матричний аналіз та фінансовий ефект.
Доведено, що фінансова стратегія в частині результативності діє через принципи та етапність щодо формування і впровадження та працює за виведеним алгоритмом: Управління = капітал + активи + інвестиції + грошові кошти+ прибуток + ризики. Узгодженість та ефективність управління на кожному етапі створює вектор прибутковості в процесі гнучкої фінансової політики. В першу чергу, в систему закладають достатній обсяг фінансових ресурсів, методи ефективності використання капіталу, оптимізація його структури та швидке реагування й нейтралізація ризиків на довгострокову перспективу.
Запропоновано матрицю вибору фінансової стратегії в частині ефективного стратегічного управління підприємства через синергію та дисбаланс з визначеним рівнем ефективності кожного структурного елементу та розраховано фінансовий ефект від вбудованих інноваційних інструментів у фінансову стратегію, який лише підсилить конкурентні позиції підприємства на ринку.
Фактично, фінансова стратегія є тією основою, яка забезпечує векторне фінансове підґрунтя для фінансово-економічного розвитку в частині нарощення прибутковості. Її ефективність окреслюється моментами, за яких стратегічні цілі ґрунтуються на реальних фінансових показниках та можливостях підприємства, чіткій системі управління, гнучкості та прозорості.
24
Editor, Editor. "РИНОК ЗОЛЬНИХ МІКРОСФЕР УКРАЇНИ". Товарознавчий вісник 1, № 12 (29 листопада 2019): 212–20. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2019-12-20.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Аналіз сучасного стану ринку зольних мікросфер в Україні, дослідженняосновних тенденцій та перспектив його розвитку.Методика. Під час проведення досліджень використано аналітичні та статистичніметоди обробки даних.Результати. Досліджено сучасний стан ринку зольних мікросфер в Україні.Встановлено, що широке використання золошлакових відходів сприяє використаннюмікросфер в усіх сферах промисловості, зокрема в будівництві. Визначено, що натериторії України функціонує 15 ТЕС та основними вітчизняними виробниками зольнихмікросфер є Бурштинська, Придніпровська, Трипільська, Криворізька та Чернігівська ТЕС.У 2017 р. обсяг реалізації золошлакових матеріалів становив 408,3 тис. т, а прибуток відпродажу – 6,2 млн дол. США. Основними країнами-імпортерами зольних мікросфер у 2018р. в Україну є Російська Федерація, Кувейт, США, Південноафриканська Республіка, Індія.Протягом 2014-2018 рр. відмічено зростання імпорту, що пояснюється постачаннямвугілля з США та Південноафриканської Республіки, що може спричинити негативнінаслідки для вугільної промисловості України і зумовить підвищення середніх цін навартість електроенергії. Встановлено, що експорт переважає над імпортом. Зольнімікросфери в Україні поки що залишаються не затребуваними кінцевими споживачами,оскільки відсутні підприємства, що широко використовують їх у своєму виробництві.Зольні мікросфери експортуються до Німеччини, Італії, Словаччини, Казахстану,Республіки Корея, Нідерландів, Білорусі, Республіки Молдова, Румунії та Туреччини.Найбільшу частку в експорті в 2018 р. займала Німеччина. У країни Близького Сходу зольнімікросфери з України експортуються здебільшого для потреб нафтогазової галузі, а вєвропейські країни – для будівельної галузі та виготовлення вогнетривів. Відмічено, щоУкраїна володіє потужними ресурсами сектору, обумовлюючи перспективи використаннязольних мікросфер у різних галузях, зокрема, виробництві будівельних матеріалів тавиробів, вогнетривкої цегли, теплоізоляційних і звукозахисних матеріалів.Наукова новизна. Проаналізовано стан ринку зольних мікросфер в Україні здетальним дослідженням виробництва, експортно-імпортних операцій, основних країнконтрагентів.Практична значимість. Результати досліджень є відображенням сучасноїкон’юнктури ринку зольних мікросфер України, що може бути використано при подальших дослідженнях.
25
Maltsev, Oleksandr. "Логістичне забезпечення сталого розвитку аграрного сектора: проектний підхід". Journal of Innovations and Sustainability 5, № 1 (21 листопада 2021): 04. http://dx.doi.org/10.51599/is.2021.05.01.04.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Мета статті полягає в обґрунтуванні теоретичних засад застосування проектного підходу у сфері аграрної логістики й аналізі сучасного стану та тенденцій перевезення вантажів в аграрному секторі України.
Результати. На основі аналізу літератури визначено сутність таких понять: «логістичний проект», «управління проектами в аграрній логістиці», «логістичне забезпечення аграрного сектора», «проекти логістичного забезпечення аграрного сектора». Аналіз динаміки обсягу перевезення вантажів автотранспортними підприємствами в аграрному секторі протягом 2015–2020 рр. виявив тенденцію до зростання цього показника та продемонстрував їх важливе місце в загальному обсязі перевезення вантажів в Україні (їх питома вага становила 12,4–14,0 %). Установлено, що обсяг перевезення вантажів аграрного сектора різними видами транспорту збільшується, що є результатом нарощування обсягів виробництва аграрної продукції, передусім зернових, проте наявна логістична інфраструктура не завжди забезпечує на достатньому рівні потреби агробізнесу. Виявлено тенденцію до підвищення середніх цін перевезення вантажів, що склалися при купівлі сільськогосподарськими підприємствами, однак темпи зростання, як і самі ціни, істотно варіюють у розрізі регіонів України.
Наукова новизна. Запропоновано авторське трактування поняття «проекти логістичного забезпечення аграрного сектора» як комплекс взаємопов’язаних одноразових заходів, які виконуються в межах логістичної діяльності та спрямовані на досягнення визначених цілей у рамках встановлених часових і ресурсних обмежень. Дістали подальшого розвитку положення щодо оцінки логістичного забезпечення аграрного сектора на основі аналізу динаміки обсягу перевезення вантажів різними видами транспорту та середніх цін перевезення вантажів, що склалися при купівлі сільськогосподарськими підприємствами.
Практична цінність. Установлено, що за збереження наявного середньорічного зростання цін перевезення аграрних вантажів, в Україні можна прогнозувати їх підвищення у 2022 р. до 3,00 грн/т·км. З огляду на те, що логістичні витрати в аграрному секторі України значно більші, ніж у ЄС та США, необхідно розробляти й реалізовувати проекти, спрямовані на здешевленням транспортування аграрних товарів різними видами транспорту, модернізацію парків вагонів-зерновозів та автомобілів, розвиток річкової логістики, дорожньої, портової та припортової інфраструктури для реалізації стратегії сталої логістики.
26
Evtushenko, N. O. "Податкові ризики та система керування ними". Bulletin of the Dnipropetrovsk University. Series: Management of Innovations, № 6 (1 липня 2016): 68. http://dx.doi.org/10.15421/191607.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено дослідженню сучасного стану системи оподаткування в період її реформування та подальшим розробкам в галузі фундаментальних основ оподаткування.Метою написання статті є поглиблене вивчення природи, сутності ризиків у сфері оподаткування, розгляд змісту системи керування ризиками та обґрунтування концептуальних основ ефективності керування податковими ризиками шляхом запровадження системного підходу в умовах великої частки тіньової економіки. Дослідження проведено із застосуванням методів дедукції та індукції, системного підходу, аналізу й синтезу на основі законодавчої бази України, даних Держаної фіскальної служби України, даних Державної служби статистики України, праць вітчизняних і закордонних економістів, матеріалів авторських досліджень.Досліджено сутність і місце податкових ризиків у системі керування ними. Доведено, що податковий, а також економічний ризики зазвичай занадто переоцінюють, оскільки щодо витрат заходи з підвищення результатів діяльності людського капіталу дуже розпливчаті та сформовані у недосконалих інформаційних умовах.З’ясовано необхідність системного підходу до керування податковими ризиками. Розглянуто основні елементи системи керування податковими ризиками. Доведено вплив людського капіталу та інформації на ефективність керування податковими ризиками.Акцентовано увагу на доцільності вивчення податкових ризиків у системі керування і мінімізації протидії. Доведено, що така система може бути описана як сукупність деяких методів, процедур і заходів і надає можливість прогнозувати дефіцит податкових платежів та вживати заходи стосовно мінімізації порушень у податковій сфері.Розглянуто основні елементи системи керування податковими ризиками. Дана система являє собою сукупність взаємопов’язаних і взаємозалежних елементів, таких як: 1) суть та оригінальні джерела ризику; 2) аналіз, оцінка й опис ризику; 3) методи мінімізації ризиків; 4) моніторинг заходів щодо запобігання і протидії ризику.Доведено, що метод систематизації платників застосовують відповідно до стандартів для визначення податкових ризиків у системі їх керування. Такий підхід дозволить упровадити на практиці нову стратегію організації контрольно-ревізійної роботи та істотно скоротити витрати на здійснення планових перевірок.Наголошено, що податкові ризики слід розглядати як наукову основу для розробки критерію ефективності побудови систем забезпечення національної податкової безпеки. Як і будь-які ризики, податкові ризики повинні бути не тільки визначені , але й зведені до мінімуму. Для цього доцільно застосувати систему керування податковими ризиками як сукупність деяких методів, процедур і заходів. Використання людського капіталу та інформаційного забезпечення дозволить досягти необхідного рівня ефективності.Застосування системного підходу в теорії і практиці оподаткування допоможе передбачати негативні наслідки впливу зовнішнього середовища, сприятиме ефективності моніторингу ризиків і їх практичному керуванню. Податкова служба може підвищити обсяг податкових надходжень до бюджету за рахунок зменшення податкових злочинів (ухилення від сплати податків). Це, в свою чергу, призведе виходу економіки з тіні.Науковою новизною дослідження є поглиблення та визначення природи, сутності податкових ризиків, а також обґрунтування концептуальних основ ефективності їх керування через запровадження системного підходу.Урахування системного підходу дозволить фіскальним службам ефективно керувати податковими ризиками.Перспективним напрямком досліджень є перегляд нормативної документації Державної фіскальної служби на основі системного підходу та врахування податкового ризику як виміру результатів діяльності людського капіталу й недосконалого інформаційного забезпечення.
27
Мігулка, Ольга. "АНАЛІЗ ФАКТОРІВ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЛІЗИНГОВИХ КОМПАНІЙ УКРАЇНИ". Економіка та суспільство, № 34 (28 грудня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-34-28.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті побудовано низку економетричних моделей оцінювання ефективності функціонування українських лізингових компаній за 2019-2020 роки, у яких пояснювальними змінними було взято собівартість реалізованої продукції, чистий прибуток, основні засоби, адміністративні витрати та інші витрати. У ролі пояснюваних змінних було використано середні значення показників ефективності, отриманих з допомогою DEA аналізу. Було показано, що у випадку CRS та VRS моделей, зростання собівартості реалізованої продукції негативно впливає на ефективність функціонування лізингових компаній. Аналіз показав, що чим більший чистий прибуток, тим ближче лізингові компанії працюють до оптимального для них масштабу діяльності, який визначається обсягом довгострокової дебіторської заборгованості лізингодавця та розміром його активів.
28
Стефанишин, Оксана, та Наталя Магас. "ДОСЛІДЖЕННЯ СУТІ, РУХУ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ГРОШОВОГО ПОТОКУ ПІДПРИЄМСТВА". Економіка та суспільство, № 32 (26 жовтня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-32-99.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті з’ясовано роль оцінки руху та аналізу ефективності грошових потоків у фінансово-господарській діяльності підприємства з метою управління ними. Постійний аналіз руху грошових потоків, оцінка їх динаміки і структури, виявлення чинників, які впливають на елементи грошових потоків, сприяють своєчасному і адекватному реагуванню на перебіг бізнес-процесів, вдосконаленню системи фінансового управління діяльністю підприємства. Проведено аналіз руху грошових потоків на основі Звіту про рух грошових коштів прямим методом. Здійснено аналіз та оцінку ефективності формування грошових потоків підприємства на основі коефіцієнтного методу. Управління грошовими потоками є важливим інструментом, що дозволяє відшкодовувати витрати, створювати прибуток, що зумовлює зростання добробуту, розширення потенціалу, збільшення частки на ринку, підвищення конкурентоспроможності підприємства.
29
Sumets, Alexander, Sviatoslav Kniaz, Nelli Heorhiadi, Olexandra Farat, Ruslan Skrynkovskyy та Volodymyr Martyniuk. "Методичний підхід до вибору варіантів забезпечення конкурентоспроможності підприємств у системі розвитку агрокластерів". Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal, 20 березня 2021, 192–210. http://dx.doi.org/10.51599/are.2021.07.01.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Метою виконаного дослідження є удосконалення методичного підходу до вибору варіантів забезпечення конкурентоспроможності підприємств у системі розвитку агрокластерів. Для досягнення цієї мети ідентифіковано факторні й результативні показники, на основі яких ухвалюватиметься рішення про прийнятність варіанта забезпечення конкурентоспроможності підприємства; конкретизовано критерії задоволення значень факторних і результативних показників; формалізовано задачу вибору оптимального варіанта забезпечення конкурентоспроможності підприємства.
Методологія / методика / підхід. Під час виконаного дослідження застосовано методи систематизації та індукції для критичного аналізу проблеми вибору варіантів забезпечення конкурентоспроможності підприємств у системі розвитку агрокластерів. Для формалізації задачі вибору оптимального варіанта забезпечення конкурентоспроможності підприємства застосовано інструментарій дискретної математики та положення теорії формування інвестиційних портфелів. Для демонстрування прикладу застосування запропонованого методичного підходу до вибору варіантів забезпечення конкурентоспроможності підприємств у системі розвитку агрокластерів застосовано метод експертних оцінок. Вихідні експертні дані отримано на основі опитування керівників кластерів, які є учасниками Української національної технічної платформи «Агротехнічна платформа».
Результати. Обґрунтовано, що рішення про прийнятність варіанта забезпечення конкурентоспроможності підприємства в системі розвитку інноваційного кластера доцільно ухвалювати на основі урахування очікуваного прибутку підприємства та обсягу витрат коштів і часу, які необхідні для його отримання. Аргументовано, що рішення про оптимальний варіант забезпечення конкурентоспроможності підприємств необхідно приймати, враховуючи критеріальні значення, які можуть бути встановлені у певному діапазоні або задані, як максимальне або мінімальне значення. Доведено, що вибір найкращого варіанта забезпечення конкурентоспроможності підприємства можна звести до задачі пошуку оптимального розподілу інвестиційних ресурсів, спрямованих на забезпечення конкурентоспроможності підприємств у системі розвитку агрокластерів.
Оригінальність / наукова новизна. Удосконалено методичний підхід до вибору варіанта забезпечення конкурентоспроможності підприємства в системі розвитку агрокластера, який базується на застосуванні інструментарію дискретної математики та положень теорії формування інвестиційних портфелів, і, на відміну від існуючих, дозволяє поєднувати альтернативи, за якими може відбуватись забезпечення конкурентоспроможності підприємства на будь-якому етапі його розвитку в системі агрокластера. Запропонований методичний підхід надає можливість оптимізувати розподіл інвестиційних ресурсів так, щоб прийняті рішення забезпечували очікуваний рівень конкурентоспроможності підприємства.
Практична цінність / значущість. Ураховуючи те, що на цей момент часу в Україні функціонують десятки агрокластерів, у межах яких функціонують сотні підприємств малого та середнього бізнесу, то очевидно, що фокус-група користувачів запропонованого методу є досить значною. Практична цінність застосування цього методичного підходу полягає в можливості його використання підприємствами під час прийняття інвестиційних рішень, формування стратегії розвитку, розроблення тактичних моделей поведінки в періоди загострення конкуренції.