Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Аналогова інформація.

Статті в журналах з теми "Аналогова інформація"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-28 статей у журналах для дослідження на тему "Аналогова інформація".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Рязанцев, О. І., В. С. Кардашук та А. О. Рязанцев. "Дослідження впливу параметра фільтра на якість аналого-цифрового перетворення сигналу". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 7 (263) (10 грудня 2020): 29–34. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-263-7-29-34.

Повний текст джерела
Анотація:
В статті досліджено вплив параметра фільтра нижніх частот, частоти зрізу і порядку фільтра на вході аналого-цифрового перетворювача на основну похибку перетворення при обробці аналогових сигналів.Визначено, що при прийомі аналогового сигналу при перетворенні в цифровий код велике значення має його якісний прийом. У цьому випадку доречним є використання ФНЧ від низькочастотних шумів та інших перешкод, які вливають на його якість. Встановлено, що зниження частоти зрізу фільтра нижніх частот зменшує рівень адитивної складової похибки, але при цьому в деяких випадках також знижується стабільність роботи системи. Зазначено, що використання цифрового фільтра підвищує точність та швидкість перетворення аналогової інформації в цифровий код. Визначено, що процедура нормалізації сигналів передбачає повне або часткове усунення впливу перешкод при одночасній обробці інформаційної частини сигналу. Параметри фільтра та його характеристики залежать від місця включення фільтра по відношенню до комутаційного пристрою. Розглянуті сучасні високопродуктивні пристрої введення/виведення та цифрової обробки інформації, які конструктивно виконуються у вигляді модулів введення аналогової інформації для створення комплексів на базі персональних комп’ютерів або мікроконтролерів. Для моделювання прийому аналогового сигналу запропоновано використати блоки, програмні модулі та алгоритм роботи програмного елементу обробки аналогового сигналу з бібліотеки алгоритмічних елементів. Представлені результати моделювання цифрового фільтра. Для моделювання обрано перетворення сигналу від датчика напруги. Перетворення напруги в цифровий код здійснювалось для 12–розрядного АЦП. Значення параметра фільтра змінювалось в діапазоні від 0,3 до 1,0. Результати моделювання показують, що для якісного перетворення аналогового сигналу в цифровий код необхідна попередня нормалізація з подальшою цифровою фільтрацією.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Бойко, Віктор Вікторович, Володимир Анатолійович Лемешко, Тамара Вікторівна Хлевнюк, Ольга Миколаївна Чала та Денис Вікторович Хлевнюк. "Вибір апаратурних комплексів для дискретизації аналогового сигналу під час проведення промислового вибуху". Технічна інженерія, № 1(87) (16 червня 2021): 136–41. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2021-1(87)-136-141.

Повний текст джерела
Анотація:
Досліджено дискретизацію аналогового сигналу, що був отриманий від сейсмічного приймача СМ-3 під час проведення промислового вибуху. Інформація про сейсмічні коливання ґрунту в основі будівель і елементів самих споруд фіксувалась у вигляді осцилограм за допомогою персональних комп’ютерів типу ноутбук у комплекті зі стандартними сейсмоприймачами типу СМ-3 та швидкодіючими аналогово-цифровими перетворювачами типів Е-140 та Е-440. Оскільки в районах розміщення охоронних об’єктів майже постійно у сигналі зустрічаються фонові перешкоди (на частоті 20–50 Гц) і вони збігаються із робочим діапазоном стандартних сейсмоприймачів типу СМ-3 (від 0,5 до 50 Гц), то при вимірюванні сейсмічних хвиль цим комплексом потрібно застосовувати дискретизацію фонових перешкод, використовуючи метод низькочастотної фільтрації сигналів. Саме тому усі осцилограми, отримані під час промислових вибухів, мають фільтруватися на частоті 20–50 Гц. І лише після фільтрації отриманих сейсмограм можна проводити оцінку сейсмічної безпеки даних вибухів. Також під час проведення сейсмовимірювальних робіт для запису і порівняння протоколів сейсмічних вимірів використовували канадський комплекс MiniMate Plus. Таким чином, у роботі показано результати фільтрації аналогового сигналу та обґрунтовано доцільність спільного використання системи «сенсори – аналого-цифровий перетворювач – ноутбук» і комплексу MiniMate Plus.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Hembarska, N. Ye, L. G. Kvasnii та Kh P. Danylkiv. "ІНФОРМАЦІЙНІ МОЖЛИВОСТІ ЗВІТУ ПРО УПРАВЛІННЯ В УМОВАХ СЬОГОДЕННЯ". Actual problems of regional economy development 2, № 17 (30 листопада 2021): 236–51. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.17.236-251.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття спрямована на дослідження змісту і структури Звіту про управління та його закордонних аналогів; з’ясування сучасних інформаційних потреб користувачів і встановлення можливостей їх задоволення шляхом покращення й розширення інформативності Звіту про управління; розробку пропозицій щодо адаптації Звіту про управління до вимог сьогодення та його сприяння досягненню цілей сталого розвитку підприємства. У процесі дослідження автори використовували методи індукції, дедукції, історичний, порівняння, теоретичного узагальнення – для з’ясування передумов виникнення, тенденцій та перспектив Звіту про управління; спостереження, абстрактно-логічний, причинно-наслідкових зв’язків, опису, конкретизації, формалізації – для визначення інформаційних потреб користувачів Звіту про управління, формування пропозицій, надання теоретичних і практичних висновків та узагальнень. У статті розкрито основні аспекти Звіту керівництва, принципи його складання, нормативне регулювання, складові та формат їх подачі з метою порівняння зі Звітом про управління, який складають вітчизняні підприємства, організації та установи. Охарактеризовано рекомендовані вітчизняними нормативними актами структурні компоненти Звіту про управління для підприємств та банків України. Окреслено організаційні моменти процесу підготовки звіту з метою забезпечення високої якості інформації, що у ньому представлена. Проаналізовано та систематизовано інформаційні потреби різних груп користувачів Звіту про управління. Беручи за основу систему збалансованих показників Нортона-Каплана, запропоновано у Звіті про управління розкривати інформацію про витрати на внутрішні бізнес-процеси, на забезпечення відносин із клієнтами, на навчання і розвиток персоналу окремими групами, що дасть можливість проаналізувати реальні кроки підприємства у напрямку досягнення стратегічних цілей та сталого розвитку. Звертається увага на додаткові ризики забезпечення достовірності даних Звіту про управління, по’вязані із відображенням нефінансових показників. Рекомендовано для підвищення якості інформації проводити аналіз та оцінку впливу факторів, спричинених пандемією COVID-19 і карантинними обмеженнями на всі сфери життєдіяльності підприємства, а також зазначати прийняті заходи для регулювання діяльності та ризики і перспективи розвитку. Результати дослідження представляють інтерес для підприємств, організацій та установ, які в обов’язковому порядку складають та оприлюднюють Звіт про управління, а також інших підприємств, які можуть використати наведену інформацію як для внутрішніх потреб, так і для надання вичерпних відомостей стейкхолдерам щодо фінансових та нефінансових аспектів діяльності.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Гуржій, Андрій Миколайович, Валерій Яковлевич Жуйков, Анатолій Тимофійович Орлов, Віктор Михайлович Співак, Олександр Володимирович Богдан, Микола Іванович Шут, Людмила Юріївна Благодаренко та ін. "Викладання фізики з використанням вітчизняної електронної цифрової лабораторії, створеної на основі ІКТ". Theory and methods of e-learning 4 (17 лютого 2014): 69–78. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v4i1.372.

Повний текст джерела
Анотація:
У зв’язку із загальною інформатизацією освіти і швидким розвитком цифрових засобів обробки інформації назріла необхідність впровадження в лабораторні практикуми вищих та середніх навчальних закладів цифрових засобів збору, обробки та оформлення експериментальних результатів, в тому числі під час виконання лабораторних робот з основ електротехнічних пристроїв та систем. При цьому надмірне захоплення віртуальними лабораторними роботами на основі комп’ютерного моделювання в порівнянні з реальним (натурним) експериментом може призводити до втрати особової орієнтації в технології освіти і відсутності надалі у випускників навчальних закладів ряду практичних навичок.У той же час світові компанії, що спеціалізуються в учбово-технічних засобах, переходять на випуск учбового устаткування, що узгоджується з комп’ютерною технікою: аналого-цифрових перетворювачів і датчиків фізико-хімічних величин, учбових приладів керованих цифро-аналоговими пристроями, автоматизованих учбово-експеримен­тальних комплексів, учбових експериментальних установок дистанційного доступу.У зв’язку із цим в області реального експерименту відбувається поступовий розвиток інформаційних джерел складної структури, до яких, у тому числі, відносяться комп’ютерні лабораторії, що останнім часом оформлюються у новий засіб реалізації учбового натурного експерименту – цифрові електронні лабораторії (ЦЕЛ).Відомі цифрові лабораторії для шкільних курсів фізики, хімії та біології (найбільш розповсюджені компаній Vernier Software & Technology, USA та Fourier Systems Inc., Israel) можуть бути використані у ВНЗ України, але вони мають обмежений набір датчиків, необхідність періодичного ручного калібрування, використовують застарілий та чутливий до електромагнітних завад аналоговий інтерфейс та спрощене програмне забезпечення, що не дозволяє проводити статистичну обробку результатів експерименту та з урахуванням низької розрядності аналого-цифрових перетворювачів не може використовуватись для проведення науково-дослідних робіт у вищих навчальних закладах, що є однією із складових підготовки висококваліфікованих спеціалістів, особливо в університетах, які мають статус дослідницьких.Із вітчизняних аналогів відомі окремі компоненти цифрових лабораторій, що випускаються ТОВ «фірма «ІТМ» м. Харків. Вони поступаються продукції компаній Vernier Software & Technology, USA та Fourier Systems Inc. та мають близькі цінові характеристики на окремі компоненти. Тому необхідність розробки вітчизняної цифрової навчальної лабораторії є нагальною, проблематика досліджень та предмет розробки актуальні.Метою проекту є створення сучасної вітчизняної цифрової електронної лабораторії та відпрацювання рекомендацій по використанню у викладанні на її основі базового переліку науково-природничих та біомедичних дисциплін у ВНЗ I-IV рівнів акредитації при значному зменшенні витрат на закупку приладів, комп’ютерної техніки та навчального-методичного забезпечення. В роботі використані попередні дослідження НДІ Прикладної електроніки НТУУ «КПІ» в галузі МЕМС-технологій (micro-electro-mechanical) при створенні датчиків фізичних величин, виконано огляд технічних та методичних рішень, на яких базуються існуючі навчальні цифрові лабораторії та датчики, розроблені схемотехнічні рішення датчиків фізичних величин, проведено конструювання МЕМС – первинних перетворювачів, та пристроїв реєстрації інформації. Розроблені прикладні програми інтерфейсу пристроїв збору інформації та вбудованих мікроконтролерів датчиків. Сформульовані вихідні дані для розробки бездротового інтерфейсу датчиків та програмного забезпечення цифрової лабораторії.Таким чином, у даній роботі пропонується нова вітчизняна цифрова електронна лабораторія, що складається з конструкторської документації та дослідних зразків обладнання, програмного забезпечення та розробленого єдиного підходу до складання навчальних методик для цифрових лабораторій, проведення лабораторних практикумів з метою економії коштів під час створення нових лабораторних робіт із реєстрацією даних, обробки результатів вимірювань та оформленням результатів експерименту за допомогою комп’ютерної техніки.Цифрова електронна лабораторія складається із таких складових частин: набірного поля (НП); комплектів модулів (М) із стандартизованим вихідним інтерфейсом, з яких складається лабораторний макет для досліджування об’єкту (це – набір електронних елементів: резисторів, ємностей, котушок індуктивності, цифро-аналогових та аналого-цифрових перетворювачів (ЦАП та АЦП відповідно)) та різноманітних датчиків фізичних величин; комп’ютерів студента (планшетного комп’ютера або спеціалізованого комп’ютера) з інтерфейсами для датчиків; багатовходових пристроїв збору даних та їх перетворення у вигляд, узгоджений з інтерфейсом комп’ютера (реєстратор інформації або Data Logger); комп’ютер викладача (або серверний комп’ютер із спеціалізованим програмним забезпеченням); пристрої зворотного зв’язку (актюатори), що керуються комп’ютером; трансивери для бездротового прийому та передачі інформації з НП.Таким чином, з’являється новий клас бездротових мереж малої дальності. Ці мережі мають ряд особливостей. Пристрої, що входять в ці мережі, мають невеликі розміри і живляться в основному від батарей. Ці мережі є Ad-Hoc мережами – високоспеціалізованими мережами з динамічною зміною кількісного складу мережі. У зв’язку з цим виникають завдання створення та функціонування даних мереж – організація додавання і видалення пристроїв, аутентифікація пристроїв, ефективна маршрутизація, безпека даних, що передаються, «живучість» мережі, продовження часу автономної роботи кінцевих пристроїв.Протокол ZigBee визначає характер роботи мережі датчиків. Пристрої утворюють ієрархічну мережу, яка може містити координатор, маршрутизатори і кінцеві пристрої. Коренем мережі являється координатор ZigBee. Маршрутизатори можуть враховувати ієрархію, можлива також оптимізація інформаційних потоків. Координатор ZigBee визначає мережу і встановлює для неї оптимальні параметри. Маршрутизатори ZigBee підключаються до мережі або через координатор ZigBee, або через інші маршрутизатори, які вже входять у мережу. Кінцеві пристрої можуть з’єднуватися з довільним маршрутизатором ZigBee або координатором ZigBee. По замовчуванню трафік повідомлень розповсюджується по вітках ієрархії. Якщо маршрутизатори мають відповідні можливості, вони можуть визначати оптимізовані маршрути до визначеної точки і зберігати їх для подальшого використання в таблицях маршрутизації.В основі будь-якого елементу для мережі ZigBee лежить трансивер. Активно розробляються різного роду трансивери та мікроконтролери, в які потім завантажується ряд керуючих програм (стек протоколів ZigBee). Так як розробки ведуться багатьма компаніями, то розглянемо та порівняємо новинки трансиверів тільки кількох виробників: СС2530 (Texas Instruments), AT86RF212 (Atmel), MRF24J40 (Microchip).Texas Instruments випускає широкий асортимент трансиверів. Основні з них: CC2480, СС2420, CC2430, CC2431, CC2520, CC2591. Всі вони відрізняються за характеристиками та якісними показниками. Новинка від TI – мікросхема СС2530, що підтримує стандарт IEEE 802.15.4, призначена для організації мереж стандарту ZigBee Pro, а також засобів дистанційного керування на базі ZigBee RF4CE і обладнання стандарту Smart Energy. ІС СС2530 об’єднує в одному кристалі РЧ-трансивер і мікроконтролер, ядро якого сумісне зі стандартним ядром 8051 і відрізняється від нього поліпшеною швидкодією. ІС випускається в чотирьох виконаннях CC2530F32/64/128/256, що розрізняються обсягом флеш-пам’яті – 32/64/128/256 Кбайт, відповідно. В усьому іншому всі ІС ідентичні: вони поставляються в мініатюрному RoHS-сумісному корпусі QFN40 розмірами 6×6 мм і мають однакові робочі характеристики. СС2530 являє собою істотно покращений варіант мікросхеми СС2430. З точки зору технічних параметрів і функціональних можливостей мікросхема СС2530 перевершує або не поступається CC2430. Однак через підвищену вихідну потужність (4,5 дБм) незначно виріс струм споживання (з 27 до 34 мА) при передачі. Крім того, ці мікросхеми мають різні корпуси і кількість виводів (рис. 1). Рис. 1. Трансивери СС2530, СС2430 та СС2520 фірми Texas Instruments AT86RF212 – малопотужний і низьковольтний РЧ-трансивер діапазону 800/900 МГц, який спеціально розроблений для недорогих IEEE 802.15.4 ZigBee-сумісних пристроїв, а також для ISM-пристроїв з підвищеними швидкостями передачі даних. Працюючи в діапазонах частот менше 1 ГГц, він підтримує передачу даних на малих швидкостях (20 і 40 Кбіт/с) за стандартом IEEE 802.15.4-2003, а також має опціональну можливість передачі на підвищених швидкостях (100 і 250 Кбіт/с) при використанні модуляції O-QPSK у відповідності зі стандартом IEEE 802.15.4-2006. Більше того, при використанні спеціальних високошвидкісних режимів, можлива передача на швидкості до 1000 Кбіт/с. AT86RF212 можна вважати функціональним блоком, який з’єднує антену з інтерфейсом SPI. Всі критичні для РЧ тракту компоненти, за винятком антени, кварцового резонатора і блокувальних конденсаторів, інтегровані в ІС. Для поліпшення загальносистемної енергоефективності та розвантаження керуючого мікроконтролера в ІС інтегровані прискорювачі мережевих протоколів (MAC) і AES- шифрування.Компанія Microchip Technology виробляє 8-, 16- і 32- розрядні мікроконтролери та цифрові сигнальні контролери, а також аналогові мікросхеми і мікросхеми Flash-пам’яті. На даний момент фірма випускає передавачі, приймачі та трансивери для реалізації рішень для IEEE 802.15.4/ZigBee, IEEE 802.11/Wi-Fi, а також субгігагерцового ISM-діапазону. Наявність у «портфелі» компанії PIC-мікроконтролерів, аналогових мікросхем і мікросхем пам’яті дозволяє їй запропонувати клієнтам комплексні рішення для бездротових рішень. MRF24J40 – однокристальний приймач, що відповідає стандарту IEEE 802.15.4 для бездротових рішень ISM-діапазону 2,405–2,48 ГГц. Цей трансивер містить фізичний (PHY) і MAC-функціонал. Разом з мікроспоживаючими PIC-мікроконтролерами і готовими стеками MiWi і ZigBee трансивер дозволяє реалізувати як прості (на базі стека MiWi), так і складніші (сертифіковані для роботи в мережах ZigBee) персональні бездротові мережі (Wireless Personal Area Network, WPAN) для портативних пристроїв з батарейним живленням. Наявність MAC-рівня допомагає зменшити навантаження на керуючий мікроконтролер і дозволяє використовувати недорогі 8-розрядні мікроконтролери для побудови радіомереж.Ряд компаній випускає завершені модулі ZigBee (рис. 2). Це невеликі плати (2÷5 кв.см.), на яких встановлено чіп трансивера, керуючий мікроконтролер і необхідні дискретні елементи. У керуючий мікроконтролер, у залежності від бажання і можливості виробника закладається або повний стек протоколів ZigBee, або інша програма, що реалізує можливість простого зв’язку між однотипними модулями. В останньому випадку модулі іменуються ZigBee-готовими (ZigBee-ready) або ZigBee-сумісними (ZigBee compliant).Всі модулі дуже прості в застосуванні – вони містять широко поширені інтерфейси (UART, SPI) і управляються за допомогою невеликого набору нескладних команд. Застосовуючи такі модулі, розробник позбавлений від роботи з високочастотними компонентами, так як на платі присутній ВЧ трансивер, вся необхідна «обв’язка» і антена. Модулі містять цифрові й аналогові входи, інтерфейс RS-232 і, в деяких випадках, вільну пам’ять для прикладного програмного забезпечення. Рис. 2. Модуль ZigBee із трансивером MRF24J40 компанії Microchip Для прикладу, компанія Jennic випускає лінійку ZigBee-сумісних радіомодулів, побудованих на низькоспоживаючому бездротовому мікроконтролері JN5121. Застосування радіомодуля значно полегшує процес розробки ZigBee-мережі, звільняючи розробника від необхідності конструювання високочастотної частини виробу. Використовуючи готовий радіомодуль, розробник отримує доступ до всіх аналогових і цифрових портів вводу-виводу чіпу JN5121, таймерам, послідовного порту і інших послідовних інтерфейсів. У серію входять модулі з керамічної антеною або SMA-коннектором з дальністю зв’язку до 200 метрів. Розмір модуля 18×30 мм. Версія модуля з підсилювачем потужності і підсилювачем вхідного сигналу має розмір 18×40 мм і забезпечує дальність зв’язку більше 1 км. Кожен модуль поставляється з вбудованим стеком протоколу рівня 802.15.4 MAC або ZigBee-стеком.За висновками експертів з аналізу ринку сьогодні одним з найперспективніших є ринок мікросистемних технологій, що сягнув 40 млрд. доларів станом на 2006 рік зі значними показниками росту. Самі мікросистемні технології (МСТ) почали розвиватися ще з середини ХХ ст. і, отримуючи щоразу нові поштовхи з боку нових винаходів, чергових удосконалень технологій, нових галузей науки та техніки, динамічно розвиваються і дедалі ширше застосовуються у широкому спектрі промислової продукції у всьому світі.Прилад МЕМС є об’єднанням електричних та механічних елементів в одну систему дуже мініатюрних розмірів (значення розмірів механічних елементів найчастіше лежать у мікронному діапазоні), і достатньо часто такий прилад містить мікрокомп’ютерну схему керування для здійснення запрограмованих дій у системі та обміну інформацією з іншими приладами та системами.Навіть з побіжного аналізу структури МЕМС зрозуміло, що сумарний технологічний процес є дуже складним і тривалим. Так, залежно від складності пристрою технологічний процес його виготовлення, навіть із застосуванням сучасних технологій, може тривати від кількох днів до кількох десятків днів. Попри саме виготовлення, доволі тривалими є перевірка та відбраковування. Часто виготовляється відразу партія однотипних пристроїв, причому вихід якісної продукції часто не перевищує 2 %.Для виготовлення сучасних МЕМС використовується широка гама матеріалів: різноманітні метали у чистому вигляді та у сплавах, неметали, мінеральні сполуки та органічні матеріали. Звичайно, намагаються використовувати якомога меншу кількість різнорідних матеріалів, щоби покращити технологічність МЕМС та знизити собівартість продукції. Тому розширення спектра матеріалів прийнятне лише за наявності специфічних вимог до елементів пристрою.Спектр наявних типів сенсорів в арсеналі конструктора значно ширший та різноманітніший, що зумовлено багатоплановим застосуванням МЕМС. Переважно використовуються ємнісні, п’єзоелектричні, тензорезистивні, терморезистивні, фотоелектричні сенсори, сенсори на ефекті Холла тощо. Розроблені авторами в НДІ Прикладної електроніки МЕМС-датчики, їх характеристики, маса та розміри наведені у табл. 1.Таблиця 1 №з/пМЕМС-датчикиТипи датчиківДіапазони вимірюваньГабарити, маса1.Відносного тиску, тензорезистивніДВТ-060ДВТ-1160,01–300 МПа∅3,5–36 мм,5–130 г2.Абсолютного тиску,тензорезистивніДАТ-0220,01–60 МПа∅16 мм,20–50 г3.Абсолютного тиску, ємнісніДАТЄ-0090,05–1 МПа5×5 мм4.Лінійного прискорення,тензорезистивніДЛП-077±(500–100 000) м/с224×24×8 мм,100 г5.Лінійного прискорення,ємнісніАЛЄ-049АЛЄ-050±(5,6–1200) м/с235×35×22 мм, 75 г6.Кутової швидкості,ємнісніДКШ-011100–1000 °/с
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Свєтлічна, А. А., та І. П. Олешкевич. "СИНТАКСИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АНГЛОМОВНОЇ МИТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ". Nova fìlologìâ 2, № 81 (23 червня 2021): 106–10. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-15.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовано особливості синтаксису текстів англомовних митних документів. Авторами виявлена специфіка синтаксичних структур анкетних частин текстів комплексу офіційних митних документів. Увага зосереджена на аналізі прикладів застосування таких структур у тексті митного документа. Виявлено специфічні особливості їх використання в комплексі митної документації. Продемонстровано шляхи скорочень синтаксичних конструкцій, що необхідно для пришвидшення роботи з такими документами на етапах розмитнення товару, обслуговування пасажирів під час перетину кордону. Виявлено, що у форматі митного документа є постійні компоненти та ті, що заповнюються адресатом, тобто змінні фрагменти. У результаті дослідження встановлено, що постійні компоненти діють як тема, а змінні – як рема. У момент заповнення офіційного документа усталені та змінні частини представляються у свідомості адресата як варіант синтаксичної комбінації, що є аналогом речення з опущеним синтаксичним елементом – присудком. Авторами запропоновано вважати ці синтаксичні конструкції тема-рематичною структурою. В процесі роботи розглянуто та проаналізовано приклади застосування таких конструкцій. Установлено, що змінні компоненти можуть бути незначними і становлять лише певні персональні або кількісні характеристики, необхідні для здійснення митного процесу. Аналіз синтаксичних структур комплексу англомовних митних документів показав також наявність конструкцій із багатокомпонентною ремою. Використання таких синтаксичних фрагментів має на меті максимальний збір інформації в межах невеликого англомовного офіційного документа. Дослідження синтаксису анкетних сегментів митних документів дозволив виявити наявність дієприкметників у складі усталених частин у постпозиції до визначуваного слова. Встановлено, що такі вирази є скороченою модифікацією підрядного атрибутивного і діють у такому вигляді для стислого подання інформації. Митні документи призначені збирати та передавати інформацію задля потреб митної справи, і цей факт стає базовим для формування специфічної структури з конкретними синтаксичними закономірностями, які властиві таким текстам.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Науменко, О. М., К. В. Мельник та Д. М. Попков. "Розробка інтерактивної карти абітурієнта Одеси". Automation of technological and business processes 13, № 3 (5 листопада 2021): 16–22. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v13i3.2148.

Повний текст джерела
Анотація:
Дана робота присвячена розробці веб-ресурсу, який автоматизує пошук інформації про заклади вищої освіти та вступу до них. Об’єктом дослідження виступають заклади вищої освіти та спеціалізації, які можна здобути абітурієнтам. Завданням проектування є розробка серверної частини веб-ресурсу, що взаємодіє з базою даних. Після дослідження основних проблем предметної області, аналізу аналогів та вибору засобів реалізації, було розроблено базу даних та функціонал веб-сайту. У якості системи управління базою даних було обрано MySQL з веб-додатком для її адміністрування Phpmyadmin. Для реалізації інтерфейсу було обрано мову гіпертекстової розмітки HTML, каскадні таблиці стилів CSS та фреймворк Bootstrap, що використовує сучасні напрацювання в області HTML та CSS. Для написання функцій було обрано мову програмування PHP та скриптому мову JavaScript. Наукова значимість розробки полягає у чіткій та детальній структуризації необхідної інформації щодо закладів вищої освіти м.Одеси на єдиному інформаційному ресурсі. У результаті виконання роботи було створено веб-ресурс з картою абітурієнта Одеси, що відповідає всім вимогам для зберігання та структуризації інформації. Даний веб-сайт підтримується всіма сучасними браузерами, що робить його доступним усім користувачам мережі Інтернет.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Малишев, О. А., М. Р. Арасланов, С. В. Бєлай, В. В. Сидоров, І. С. Бабенко та А. О. Астахов. "Імітатор повітряно-завадової обстановки з використанням системи “Віраж-РД” для оглядових аналогових радіолокаційних станцій". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 4(41), (25 жовтня 2020): 112–24. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2020.41.14.

Повний текст джерела
Анотація:
Для якісного навчання бойових обслуг радіолокаційних станцій радіотехнічних військ доцільно використовувати імітатори повітряно-завадової обстановки, яка була б максимально наближена до реальної. Запропоновано імітатор, модель нальоту в якому програмується в персональних електронно-обчислювальних машинах, а відображення обстановки здійснюється на штатних індикаторах кругового огляду радіолокаційних станцій. Для їх зв’язку з комп’ютером розроблені пристрої спряження, які здійснюють синхронізацію роботи та перетворення цифрової інформації у аналогову з подальшою передачею її на радіолокаційну станцію. Для створення повітряно-завадової обстановки використовується система оперативно-тактичних розрахунків та імітаційного моделювання бойових дій “Віраж-РД”. Пристрій спряження виконаний з використанням COTS-технологій на базі сімейства плат Arduino, що дає змогу зробити імітатор низьковартісним. Розроблений імітатор доцільно використовувати в якості тренажно-імітаційного комплексу при навчанні бойових обслуг радіолокаційних станцій.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Житницька, А. А. "ГЕНЕРУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО КОНТЕНТУ ЯК КОМПЕТЕНТНІСТЬ МАЙБУТНЬОГО ЖУРНАЛІСТА". Педагогіка та психологія, № 61 (квітень 2019): 51–59. http://dx.doi.org/10.34142/2312-2471.2019.61.06.

Повний текст джерела
Анотація:
Розвиток цифрового суспільства зумовлює нові виклики перед представниками всіх сфер людської діяльності, зокрема й журналістами, що сприяє перегляду компетентнісної парадигми їхньої підготовки. У нових умовах на журналістську професію впливає підвищення оперативності доставки інформації, багатоканальність комунікацій, візуалізація інформації як провідний засіб комунікації в медіасередовищі. Ера дигіталізації (переведення аналогових даних у цифрові формати) прискорює трансформаційні процеси суспільства, спричиняє глобальні зміни в житті людей, медійні зміни, уявлення про журналістську діяльність. Логічними продуктами дигіталізації є новації в підготовці майбутніх журналістів з огляду на новітні форми, способи збору та генерування медіа-контенту. Однією з актуальних і ключових компетентностей майбутнього журналіста є генерування інформаційного контенту в текстовому форматі як письмового, так і усного мовлення. У статті розкрито сутність генерування інформаційного контенту та виявлено форми дигітальної журналістики: крос-медіа та трансмедіа. У ході аналізу стану компетентнісної парадигми підготовки майбутніх журналістів виявлено один з найактуальніших її складників – генерування інформаційного контенту, під яким ми розуміємо підготовку та трансляцію текстів як носіїв інформації в мас-медіа. З розвитком дигітальної журналістики виникла потреба в розробці інноваційних форм подачі інформації, а саме – крос-медіа та транс-медіа: при транс-медіа частини історії (сторітелінгу) в різних медіа-форматах доповнюють одна одну, а крос-медіа – це властивість мережевого видання, яка полягає в здатності працювати більш, ніж на одній платформі, тобто це подання матеріалів, які розкривають одну тему, у різних формах і на різних платформах. Перспективами подальших наукових розвідок вбачаємо аналіз процесу генерування інформаційного контенту в практичній діяльності журналіста в епоху цифрової комунікації.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Дакі, О. А., В. М. Іваненко, В. М. Федунов, М. П. Карпін та Є. А. Толкаченко. "Синтез алгоритмів системи контролю та управління судновими системами". Системи озброєння і військова техніка, № 4 (68) (24 грудня 2021): 63–69. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.68.09.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті визначено, що поява надійних, перешкодостійких та економічних аналогових і логічних мікросхем, мікропроцесорної техніки, вдосконалення та мініатюризація виконавчих електромеханічних елементів й датчиків надали якісно нову елементну базу для сучасного етапу розвитку автоматизації суднових систем, а саме розроблення алгоритмів системи контролю та управління судновими системами. З впровадженням мікроелектронних електронно-обчислювальних машин в суднові системи управління став характерний комплексний системний характер автоматизації, збалансований розподіл функцій управління між людиною та керуючою електронно-обчислювальною машиною з урахуванням ергономічних, психологічних та економічних вимог, використання математичних моделей управління та автоматичного пошуку оптимуму за заданим критерієм, використання самоналагоджувальних структур. Через тенденцію скорочення чисельності обслуговуючого персоналу; необхідність обмеження потоку інформації, а також здійснення дій; вимоги обмеження масо-габаритних характеристик пультів управління, щитів, панелей, а також необхідність реєструвати зміну багатьох параметрів підсистем зумовило створення системи обробки представлення інформації. Для адекватного функціонування синтезованої системи управління у статті розроблені алгоритми первинної обробки інформації, яка надходить від датчиків. Ці алгоритми повинні забезпечувати вироблення екстрених повідомлень судноводієві в разі, коли порушується нормальний режим роботи та виникає передаварійна ситуація. З метою отримання адекватних технічних рішень потрібне створення моделей та алгоритмів оптимізації й автоматизації суден і суднових технічних засобів, способів побудови систем на основі сучасних технологій суднового машинобудування, розробки алгоритмів для підвищення оперативності прийняття рішення судноводієм.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Шишенко, Інна, Тетяна Лукашова та Олександр Страх. "ФУНДУВАННЯ ЗНАНЬ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ МАТЕМАТИЧНИХ ПОНЯТЬ ЗАСОБАМИ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ФАХОВІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ". Physical and Mathematical Education 32, № 6 (27 січня 2022): 57–63. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-032-6-009.

Повний текст джерела
Анотація:
Формулювання проблеми. Урахування під час навчання фахових математичних навчальних дисциплін принципу фундування знань у процесі вивчення основних математичних понять надає можливість студенту вибирати індивідуальну освітню траєкторію та специфіку майбутньої професійної діяльності. У зв'язку з цим математична освіта майбутнього вчителя математики в даний час потребує якісних змін. Цифрові технології надають широкі можливості модернізації підготовки майбутніх учителів математики. Матеріали і методи. Системний аналіз наукової, навчальної та методичної літератури; порівняння та синтез теоретичних положень; узагальнення власного педагогічного досвіду та досвіду колег з інших закладів вищої освіти, деякі загально математичні та спеціальні методи різницевого числення. Результати. У статті розглянуто особливості реалізації фундування знань у процесі вивчення математичних понять під час освоєння математичної діяльності у різних математичних курсах засобами цифрових технологій у фаховій підготовці майбутніх учителів математики на прикладі одного із досить універсальних методів знаходження скінченних сум, в основі якого лежать поняття та інструменти різницевого числення, що є дискретним аналогом інтегрування. Наведений метод проілюстровано достатньою кількістю прикладів знаходження скінченних сум, які підтверджують універсальність застосування даного методу для досить широких класів послідовностей. Важливим є саме опанування студентами наскрізної ідеї застосування універсальних методів знаходження скінченних сум, а не їх конкретна реалізація та проведення громіздких обчислень. Вважаємо, що доцільно доповнити технології навчання фахових математичних дисциплін у вищій школі провідним спеціалізованим програмним забезпеченням з математики. Висновки. Реалізація такого підходу дозволить сформувати у майбутніх учителів математики знання та уявлення про міжпредметні зв'язки у шкільному курсі математики, про можливості використання цифрових технологій в процесі вивчення шкільного курсу математики, розвивати уміння самостійно збирати, аналізувати, передавати математичну інформацію, використовувати програмні засоби та апаратні пристрої для здійснення збору, обробки, зберігання та передачі інформації, оцінювати та обирати засоби цифрових технологій для організації навчального процесу з математики, усвідомлення можливостей інформаційного середовища для забезпечення якості навчально-виховного процесу в умовах Нової української школи.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
11

Прочухан, Д. В. "Реалізація додатку проведення анкетування членів проектних команд". Системи озброєння і військова техніка, № 3(67) (24 вересня 2021): 130–35. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.67.18.

Повний текст джерела
Анотація:
Розглянуто актуальну проблему забезпечення ефективного механізму анкетування членів проектних команд. В результаті проведеного аналізу публікацій обґрунтовано створення веб-додатку у якості програмного забезпечення для розв’язання наведеної задачі. Програмне забезпечення повинно усувати недоліки аналогів: неефективний контроль введення інформації, відсутність гнучкої локалізації, збереження результатів у незручному форматі. Для реалізації додатку обрано засоби розробки HTML, CSS, Javascript. Для зберігання результатів використано систему керування базами даних Firebase. Адаптивність розробленого додатку надає можливість користувачам проходити анкетування на різних типах пристроїв, переглядати підсумки опитування, а адміністраторам – проводити аналіз отриманої інформації, здійснювати налаштування зовнішнього вигляду анкети: редагувати параметри і зміст питань, додавати нові питання і видаляти неактуальні. Реалізовано окрему сторінку для перегляду бази даних анкет і підсумків опитування, на якій за рахунок програмного стискання інформації забезпечується зручний перегляд для користувача. Передбачено контроль введення числових покажчиків, обов’язковий вибір однієї правильної відповіді у відповідних питаннях, що надає розробленому додатку переваги над аналогами. Програмний код оптимізовано для забезпечення мінімального часу завантаження додатку – 0.9 с. Забезпечено можливість подальшої локалізації додатку за рахунок використання JSON-формату. Працездатність програмного додатку перевірена з використанням різної апаратної і програмної конфігурації. Розроблений додаток може бути використаний для проведення анкетування членів проектних команд, збору параметрів оцінювання проектів, колекціонування, обробки результатів, застосування в програмному забезпеченні “PM Guide”. Гнучкість архітектури і програмного коду надає можливості використовувати застосунок для проведення інших видів опитування в проектному менеджменті.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
12

Захарчук В.І., Сітовський О.П. та Захарчук О.В. "КОМПЛЕКС ПРИЛАДІВ ДЛЯ РЕЄСТРАЦІЇ ПАРАМЕТРІВ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ ПІД ЧАС РУХУ". Перспективні технології та прилади, № 17 (18 грудня 2020): 59–65. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2020-17-9.

Повний текст джерела
Анотація:
Для перевірки адекватності математичної моделі руху транспортного засобу за їздовим циклом є потреба в комплексі приладів для реєстрації його параметрів під час руху. В якості таких параметрів колісного трактора з газовим двигуном обрано частоту обертання колінчастого вала, розрідження у впускному колекторі, кут відкриття дросельних заслінок, швидкість руху. Розроблено апаратну частину комплексу: підібрано датчики, вибрано аналого-цифровий перетворювач (АЦП), ноутбук для опрацювання інформації, здійснено підключення датчиків до АЦП, а АЦП до ноутбука. Підібрано програму для моніторингу та запису сигналів датчиків на ноутбук. Розроблено програму для остаточної обробки отриманих даних — перетворення сигналів датчиків у величини досліджуваних параметрів. Комплекс приладів змонтований на колісному тракторі МТЗ-80 з переобладнаним з дизеля газовим двигуном. Здійснено декілька записів вибраних параметрів у дорожніх умовах.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
13

Hromovyk, B. P., та M. Ye Matviychuk. "ДОСЛІДЖЕННЯ АСИМЕТРІЇ ІНФОРМАЦІЇ НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ ЩОДО ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ ФАРМАКОТЕРАПІЇ ДЕПРЕСИВНИХ РОЗЛАДІВ У ВАГІТНИХ І ПОРОДІЛЬ". Фармацевтичний часопис, № 3 (9 вересня 2019): 111–22. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2019.3.10408.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета роботи. Порівняльний аналіз змісту текстів формулярних статей Державного формуляра лікарських засобів (ДФ ЛЗ) та інструкцій для медичного застосування (ІМЗ) антидепресантів, антипсихотиків та анксіолітиків, призначених для фармакотерапії (ФТ) депресивних розладів (ДР) у жінок, для убезпечення від потенційних ризиків ФТ у діаді мати – плід/дитя. Матеріали й методи. Матеріалами дослідження були дані Уніфікованого клінічного протоколу первинної, вторинної та третинної медичної допомоги для лікування депресії, ДФ ЛЗ одинадцятого випуску, Державного реєстру лікарських засобів (ДР ЛЗ) України станом на 10.08.2019, зокрема ІМЗ ТМ антидепресантів, антипсихотиків та анксіолітиків. У роботі були застосовані методи контекстуального аналізу, порівняння, узагальнення. Результати й обговорення. За даними вивчення Уніфікованого клінічного протоколу для ФТ депресії показано 18 антидепресантів, 19 антипсихотичних засобів і 2 анксіолітики за міжнародною непатентованою назвою. При цьому в Україні антипсихотичних засобів зареєстровано 80, антидепресантів - 101, анксіолітиків – 9 торгових марок (ТМ). У свою чергу, у ДФ ЛЗ одинадцятого випуску внесено 69 ТМ антипсихотичних засобів, 71 ТМ антидепресантів і 8 ТМ анксіолітиків. В Україні не зареєстровано жодної ТМ Оксазепаму та Хлордіазепоксиду, а також 15 ТМ досліджуваних ЛЗ з 12 підгруп хімічних речовин, хоча вони присутні у ДФ ЛЗ. При цьому в ДФ ЛЗ не включені ТМ з підгрупи Тіанептину. Аналіз змісту текстів формулярних статей та ІМЗ ЛЗ, включених у ДФ ЛЗ, показав що у 128 ТМ, а саме: 65 ТМ з 18 підгруп антипсихотиків, 6 ТМ з 2 підгруп анксіолітиків та 57 ТМ з 16 підгруп антидепресантів, спостерігається розходження з формулярними статтями в частині інформації щодо застосування у жінок при вагітності та у період грудного вигодовування. Серед них лише для ТМ Амісульприду вказано на протипоказання при годуванні груддю, але не зазначено застереження щодо періоду вагітності. При вивченні особливостей застосування ІМЗ досліджуваних ТМ виявлено 33 тези стосовно періоду вагітності та 21 – щодо грудного вигодування, які містять стилістичні та семантичні розбіжності у тлумаченні цих постулатів. Для уніфікації зазначені сукупності застережень були згруповані по 5 груп відповідно у період вагітності та у період годування груддю. Також виявлено значні різночитання змісту тексту у більшості ІМЗ ТМ-аналогів щодо застосування у період вагітності та годування груддю окрім ТМ Амісульприду, Зуклопентиксолу, Сульпіриду, Флюпентиксолу, Хлорпромазину, Клозапіну, Буспірону, Есциталопраму, Кломіпраміну, Пароксетину, Сертраліну, Тразодону, Флуоксетину, Флувоксаміну, Циталопраму (обидва періоди), Доксепіну, Дулоксетину (грудне годування), Венлафаксину (при вагітності). Висновок. На підставі порівняльного аналізу змісту текстів формулярних статей ДФ ЛЗ та ІМЗ антидепресантів, антипсихотиків та анксіолітиків встановлені їх семантичні та стилістичні розбіжності, що при ФТ ДР у жінок у випадку вагітності та грудного вигодовування може спричинити ризик несприятливого впливу на перебіг процесу вагітності, а також до ризику негативного впливу на ембріон / плід та новонародженого і немовля. Для мінімізації асиметрії інформації (розбіжностей у тлумаченні особливостей застосування) у формулярних статтях ДФ ЛЗ та ІМЗ ТМ-аналогів Державному експертному центру МОЗ України варто здійснити уніфікацію підходів до стилістики та семантики текстового наповнення відповідних розділів зазначених нормативних документів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
14

Кривов’язюк І.В. та Бурбан О.В. "КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ НАУКОВО-МЕТОДИЧНИХ ПІДХОДІВ ДО ОЦІНЮВАННЯ ВАРТОСТІ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ СТРУКТУР". Економічний форум 1, № 4 (13 жовтня 2020): 57–63. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-4-7.

Повний текст джерела
Анотація:
В статті на основі результатів порівняльного аналізу методичних підходів до оцінювання вартості подальшого розвитку набули теоретико-методичні засади встановлення вартості підприємницьких структур, що визначають важливість використання синтезу методів. Шляхом критичного аналізу публікацій вчених у сфері дослідження оцінювання вартості підприємницьких структур уточнено площину дослідження науково-методичних підходів, які застосовуються для її встановлення. Уточнено особливості вживання тих чи інших назв витратного, доходного та порівняльного підходів. В результаті аналізу основних підходів до оцінювання вартості підприємницьких структур розкрито їх основні переваги та недоліки. Аналіз методів оцінки вартості підприємницьких структур в розрізі доходного підходу дозволив встановити, що основними методами оцінки вартості тут є дисконтування грошових потоків, капіталізації надлишкового доходу, капіталізації дивідендів та капіталізації чистого доходу. Найбільш універсальним є метод дисконтованих грошових потоків, який незважаючи на велику кількість припущень та складність розрахунків, дозволяє врахувати майбутній їх потенціал, можливий рівень зростання галузі функціонування підприємницьких структур, а також ступінь впливу макроекономічних трендів. Визначено, що в межах витратного підходу найбільшим недоліком значної кількості методів (методи визначення ліквідаційної вартості, чистої балансової вартості, вартості заміщення, відновної вартості, скоригованої балансової вартості та оцінювання чистої ринкової вартості матеріальних активів) виступає складність доступу до необхідної інформації. Найбільш досконалим з точки зору об’єктивності та доступності інформації серед таких методів оцінювання вартості, виступає метод відновної вартості, а найбільш універсальним виступає метод ліквідаційної вартості. Встановлено, що в межах порівняльного підходу найбільшого поширення набув метод галузевих коефіцієнтів, а найбільш оптимальним виступає метод компаній-аналогів, який гарантує високий рівень об’єктивності та дозволяє порівняти об’єкт оцінки з компаніями-конкурентами забезпечуючи при цьому широкий діапазон вибору мультиплікаторів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
15

Ревякін, О. О., та Д. М. Попков. "Концепція мобільного додатка підтримки бездротової передачі даних за допомогою WI-FI". Automation of technological and business processes 13, № 4 (3 лютого 2022): 8–12. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v13i4.2203.

Повний текст джерела
Анотація:
Робота присвячена розробці мобільного додатку для підтримки бездротової передачі даних за допомогою Wi-Fi. Предметом дослідження є спосіб передачі даних за допомогою бездротової технології Wi-Fi. Завданням проектування є розробка мобільного додатку для бездротової передачі даних у локальній мережі, яка допоможе користувачеві в швидкої і якісної передачі даних засобами бездротових технологій за допомогою Wi-Fi. При дослідженні основних проблем предметної області, аналізі аналогів та засобів розробки було створено базу даних із використанням реляційної системи управління бази даних SQLite, використані мови програмування Kotlin, Groovy та Java, середовище розробки Android Studio та система автоматичного складання додатку Gradle. Робота була спрямована на розробку мобільного додатку, завдяки якому люди зможуть швидко та якісно передавати файли та обмінюватись буферами обміну на різних пристроях за допомогою бездротових технологій з використанням Wi-Fi у локальній мережі. Система являє собою мобільний додаток, який допомагає людям передавати інформацію бездротовим способом у локальній мережі. Даний програмний продукт не є вибагливим до апаратного забезпечення, що дозволяє користуватися системою кожній бажаючій людині, яка має доступ в Інтернет.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
16

Stefurak, R. I., та R. S. Yaremiychuk. "Історичні нариси буріння нафтових і газових свердловин – від проєкту до практики (погляд з минулого в майбутнє)". Мінеральні ресурси України, № 3 (19 листопада 2021): 24–27. http://dx.doi.org/10.31996/mru.2021.3.24-27.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті висвітлено історію становлення й розвитку буріння глибоких нафтових і газових свердловин в Україні впродовж останнього сторіччя. Особливої уваги надано як бурінню надглибоких вертикальних свердловин завглибшки понад 6000 метрів, так і розгалужено-горизонтальних свердловин на суші й на морі.На думку авторів, проєкти буріння експлуатаційних свердловин мають складатися з двох частин, перша з яких передбачає забезпечення максимальної швидкості буріння, а друга – якісного розкриття продуктивних горизонтів.Втілюючи в життя ці частини проєкту, рекомендується використовувати сервісну систему виконання окремих видів робіт. Передусім це стосується регулювання властивостей промивальних рідин, процесів кріплення стінок свердловини, відновлення фільтраційних характеристик пластів-колекторів.Для вивчення надр із застосуванням новітніх технологій буріння доцільно було б заново переглянути геологічну інформацію з буріння найглибшої в Україні свердловини Шевченково-1 та запроєктувати буріння її аналога з порівнянною глибиною.Описано унікальний вітчизняний досвід буріння похило-скерованих і горизонтальних свердловин під час розбурювання Одеського газоконденсатного родовища на шельфі Чорного моря через регулювання тиску в разі розкриття пласта. Автори запропонували новітню технологію зменшення тиску в процесі експлуатації свердловин у воронках депресії. Технологія пройшла промислове випробування.Отриманий досвід можна застосувати під час буріння на інших родовищах Чорного моря.На переконання авторів, уряд має подбати про збільшення фінансування науково-технічних програм і заходів зі стабілізації й нарощування видобутку нафти й газу, зокрема й завдяки бурінню нових глибоких свердловин, відновленню фонду законсервованих свердловин та інтенсифікації роботи свердловин на виснажених родовищах.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
17

SHEVCHENKO, LYUDMYLA. "ДО ПИТАННЯ ПРО ТВОРЧУ ДИНАСТІЮ ШЕВЧЕНКІВ В ІСТОРІЇ ВІТЧИЗНЯНОГО ЦИРКУ". ART-platFORM 4, № 2 (21 листопада 2021): 189–204. http://dx.doi.org/10.51209/platform.2.4.2021.189-204.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття має на меті актуалізувати питання значення творчих династій в історії українського циркового мистецтва, від етапу його існування у складі радянського цирку, найсильнішого у світі, до сьогоднішнього дня, коли пишеться літопис сучасного вітчизняного цирку. Підкреслюється слабка ступінь дослідженості цього феномену в українському науковому просторі, наводяться провідні джерела інформації, які допомагають висвітлити питання. Дано стислий екскурс в історію становлення українського цирку, головні вектори його роботи, причини надзвичайної популярності та великого попиту в радянський період, загально проаналізовано його «золоту добу», пов’язану з активною гастрольною діяльністю. Виокремлено феномен циркової родини як один з фундаментальних при формуванні характеру, специфіки циркового мистецтва, особливо в жанрі дресури при роботі з хижаками, де на першому місці стоять взаємодовіра та надійність партнерів, які мають роботу, пов’язану з постійним ризиком для життя. Акцентуються основні риси, що є стилеутворюючими при народженні нових атракціонів, унікальних трюків. Підкреслено місце творчості циркового подружжя Шевченків в історії радянського та українського цирку, висвітлюються головні програми, унікальні трюки, що увійшли в історію світового цирку, зроблено акцент на ролі конкретних персоналій у творчих біографіях артистів подружжя Шевченків (Б. Едер). Описано історію виникнення окремих складних трюків центрального атракціону тандему дресирувальників («Дресировані левиці»), шлях від початку роботи з хижаками до всесвітньо відомого номеру, аналогів якому до цього часу немає в жодній країні світу. Окремо акцентовано різні вектори творчого шляху кожного з дресирувальників: акробатику у Л.Ш., роботу В.Ш. у кінематографі (його амплуа як актора режисера, каскадера), співробітництво з легендарними режисерами. Стаття має характер нарису з елементами мемуаристики, побудована на матеріалах спогадів, інтерв’ю, рецензій на відомі циркові атракціони, програми за участі творчого тандему В. та Л. Шевченків
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
18

Бахрушин, Володимир Євгенович, та Андрій Вікторович Янаков. "Програмне забезпечення сайту дистанційної освіти МІДМУ гуманітарного університету “ЗІДМУ”". New computer technology 5 (1 листопада 2013): 09. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.51.

Повний текст джерела
Анотація:
Дистанційне навчання органічно поєднує комп’ютерні та Інтернет-технології навчання. Навчання може здійснюватися за допомогою корпоративних мереж, мережі Інтернет, електронної пошти та інших сучасних засобів зв’язку. В окремих випадках дистанційне навчання має істотні переваги перед класичними формами навчання.В тезах розглянуто логічну модель, модель даних і програмне забезпечення сайту дистанційної освіти Мелітопольського інституту державного і муніципального управління ГУ “ЗІДМУ”.Програма повинна складається з двох модулів: модуля користувача і модуля адміністратора. Перший модуль є сайтом, який бачить студент, а другий – сайтом, призначеним для адміністрування модуля користувача та додавання навчального матеріалу викладачами. Внаслідок цього, предметну область, а також логіку роботи програми ми розглядали із двох точок зору: з погляду клієнта і погляду адміністратора. Концептуальну модель сайту було побудовано як перелік вимог до вказаних модулів. Наступним етапом була побудова моделі прецедентів, тобто сценаріїв подій, що можуть відбуватися на сайті дистанційного навчання. Всього визначено та описано 14 різних прецедентів, зокрема: “Інсталяція системи”, “Авторизація користувача”, “Вибір потрібної інформації”, “Тестування студента” тощо. Здійснено концептуальне, логічне фізичне проектування бази даних. Її логічну модель подано у вигляді двох діаграм “Сутність-зв’язок” – для даних про користувачів і контенту сторінок.Розроблений сайт складається з головної сторінки і декількох класів, що реалізують основні можливості системи дистанційного навчання. Два класи є фундаментальними. Через один з них здійснюється робота з базою даних із будь-якого іншого класу розробленої системи. Він фактично є оболонкою над стандартними функціями PHP по роботі з базою даних, але в той же час через нього здійснюється перевірка коректності даних, що виключає можливість зламати сайт за допомогою SQL-ін’єкцій. Другий клас містить усілякі допоміжні функції для швидкого формування HTML коду, такі як, методи створення посилань, списків тощо.Створений програмний продукт можна використовувати у вищих навчальних закладах для впровадження дистанційної форми навчання. При цьому, на відміну від аналогів, він враховує вимоги кредитно-модульної системи організації навчального процесу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
19

Теплицький, Ілля Олександрович, та Сергій Олексійович Семеріков. "Психологічні умови ефективності творчої діяльності з комп’ютерного моделювання". New computer technology 5 (10 листопада 2013): 85–86. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.93.

Повний текст джерела
Анотація:
Продовжуючи проблематику [4], автори пропонують технологічний аспект вирішення розглянутої проблеми. У роботах, присвячених питанням розвитку творчих здібностей школярів [1], [2] В.О. Моляко виокремлює п’ять основних форм – стратегій – творчої інтелектуальної діяльності: 1) пошук аналогів (стратегія аналогізування); 2) комбінаторні дії (стратегія комбінування); 3) реконструктивні дії (стратегія реконструювання); 4) універсальна стратегія; 5) стратегія випадкових підстановок.Реалізується стратегія за допомогою конкретних дій, поєднання яких утворює певну мислительну тактику. Зокрема, серед найбільш уживаних мислительних тактик, що характеризують творчу діяльність, пов’язану з технічним конструюванням, В.О. Моляко виділяє п’ятнадцять різновидів [2, 59]. Для творчої діяльності, пов’язаної з комп’ютерним моделюванням, ми обмежилися вісьмома специфічними:1. Тактика інтерполяції, що передбачає включення до вже існуючої моделі деякого нового модуля, який відповідатиме «вакантній» функції. При цьому передбачається, що новий елемент, який належав деякій відомій моделі, підставляється в “тіло” нової моделі. Такими, зокрема, можуть бути деякі рівняння, записані у формі скінчених різниць.2. Відповідно тактика екстраполяції пов’язана із зовнішнім приєднанням того чи іншого елемента (модуля) до вже існуючої моделі. Наприклад, включення окремого модуля для візуалізації динаміки процесу. Ця тактика не виключає екстраполяцію у її традиційному розумінні – бажанні «зазирнути» за межі обумовлених у моделі меж для значень деяких її параметрів.Наступні пари тактик також заснована на протилежних діях.3. Тактика редукції спрямована на зменшення значень параметрів моделі.4. Тактика гіперболізації, навпаки, спрямована на збільшення цих значень. Так, при обчислювальному експерименті (за умови збереження стійкості моделі) інколи буває доцільним помітне збільшення або зменшення кроку приросту деякого параметра5. Тактика дублювання пов’язана з точним за призначенням використанням у новій моделі якогось модуля з раніше відомої моделі. Наприклад, у алгоритмі розв’язання задачі на моделювання руху зарядженої частинки в електростатичному полі можна використати фрагмент для побудови траєкторії із уже розв’язаної раніше задачі механіки, оскільки другий закон Ньютона справджується для сил будь-якої природи.6. Тактика модернізації спрямована на пристосування моделі до нових умов. Найчастіше така потреба виникає при вдосконаленні моделі шляхом уведення нових суттєвих факторів (чинників). Ця тактика повністю реалізується у нашій методичній системі, де для кожної задачі розглядаються кілька версій – від найпростішої до все більш складних, проте й більш адекватних.7. Тактика інтеграції відповідає побудові нової складної моделі з кількох уже відомих (або раніше створених). Найчастіше це має місце при створенні імітаційних моделей, де головний модуль забезпечує обмін інформацією між рештою модулів – елементів системи.8. Тактика диференціації спрямована на навмисне розчленування структур і функцій у модулях. Наприклад, якщо деякий модуль одночасно виконує декілька функцій, то його буває доцільно розділити на самостійні модулі, кожен із яких буде виконувати лише одну функцію. Найчастіше це підвищує «прозорість» загального алгоритму і сприяє запобіганню можливих помилок.Встановлено, що у школярів та студентів переважає стратегія пошуку аналогів, тоді як у професіональних дослідників – універсальні стратегії та стратегії комбінаторних дій. Переважно у школярів і у меншій мірі у студентів багато рішень приймаються без формування стратегії, точніше, вони демонструють стратегію випадкових підстановок. Професіонали при розв’язуванні нових задач, формуючи стратегію розв’язування, використовують багато тактик мислительних дій, найчастіше це використання має комбінаторний характер. Школярі ж і студенти реалізують значно вужчий діапазон тактик, особливо школярі, котрі в основному користуються тактикою дублювання [2, 62–63].
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
20

Осадчий, Вячеслав Володимирович, та Катерина Петрівна Осадча. "Теорія і практика створення комп’ютерних програм навчального призначення". Theory and methods of e-learning 3 (11 лютого 2014): 250–55. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v3i1.346.

Повний текст джерела
Анотація:
Згідно з Національною доктриною, одними із пріоритетних напрямів державної політики щодо розвитку освіти є: запровадження освітніх інновацій, інформаційних технологій і створення індустрії сучасних засобів навчання і виховання, повне забезпечення ними навчальних закладів. Держава зацікавлена у якісній професійній підготовці спеціалістів, і тому має забезпечувати підготовку кваліфікованих кадрів, здатних до творчої праці, професійного розвитку, освоєння та впровадження наукоємних та інформаційних технологій, конкурентоспроможних на ринку праці [1, 2]. Використання комп’ютерних програм навчального призначення дозволяє вдосконалювати методичну систему підготовки спеціалістів як у вищих навчальних закладах. так і у системі професійно-технічної та середньої освіти. Впровадження комп’ютерних програм у навчальний процес доповнює засоби навчання, які традиційно використовуються у процесі викладання дисциплін.У Наказі Міністерства освіти і науки України «Про Правила використання комп’ютерних програм у навчальних закладах» (2005) комп’ютерна програма навчального призначення визначається як «засіб навчання, що зберігається на цифрових або аналогових носіях даних і відтворюється на електронному обладнанні» [2].Теоретичні і практичні засади розробки програмного забезпечення навчального призначення розглядалися такими науковцями, як Д. Д. Аветісян, Л. І. Білоусова, М. І. Жалдак, А.С. Муравка, Н. В. Олефіренко та ін.М. І. Жалдак зазначає, що в основу інформатизації навчального процесу слід покласти створення і широке впровадження в повсякденну педагогічну практику нових комп’ютерно-орієнтованих методичних систем навчання на принципах поступового і неантагоністичного, без руйнівних перебудов і реформ, вбудовування інформаційно-комунікаційних технологій у діючі дидактичні системи, гармонійного поєднання традиційних та комп’ютерно-орієнтованих технологій навчання, не заперечування і відкидання здобутків педагогічної науки минулого, а, навпаки, їх удосконалення і посилення, в тому числі і за рахунок використання досягнень у розвитку комп’ютерної техніки і засобів зв’язку [3, 8].Педагоги-науковці і спеціалісти з інформаційних технологій виділяють певний клас прикладних програм навчального призначення, включаючи їх до різновидів з різними назвами (навчальне електронне видання, педагогічне програмне забезпечення, електронні програми навчального призначення, комп’ютерні програми навчального призначення, комп’ютерно-орієнтовані методичні системи навчання тощо), проте смисл залишається однаковим: це програми, які використовують у сфері освіти у навчальному процесі.Навчальне електронне видання – електронне видання, яке містить систематизований матеріал з відповідної науково-практичної галузі знань. Має відрізнятися високим рівнем виконання і художнього оформлення, повнотою відомостей, якістю методичного інструментарію і технічного виконання, наочністю, логічністю і послідовністю подання матеріалу [5, 34].Педагогічний програмний засіб (ППЗ), тобто засіб, створений для безпосереднього використання у навчальному процесі, в епоху розвитку ринкової економіки Ю. О. Жук, О. М. Соколюк розглядають як товарний продукт, який повинен користуватися попитом серед споживачів (викладачів вищих навчальних закладів, учителів середніх шкіл) [7].Л. І. Білоусова та Н. В. Олефіренко визначають програмне забезпечення навчального призначення як програмні засоби, призначенням яких є підтримка самостійної навчальної, тренувальної, творчо-дослідницької діяльності користувача у певній предметній галузі, а також діяльності самоконтролю. Науковці виділяють такі види програмного забезпечення навчального призначення: електронні підручники, електронні енциклопедії та довідники, середовища підтримки предметної діяльності, комп’ютерні тренажери, системи комп’ютерного тестування [4, 26].М. І. Жалдак, В. В. Лапінський, М. І. Шут пропонують класифікацію педагогічних програмних засобів залежно від переважного виду навчальної діяльності учня при роботі з певним засобом навчання і виокремлюють: 1) демонстраційно-моделюючі програмні засоби; 2) ППЗ діяльнісного предметно-орієнтованого-середовища; 3) ППЗ, призначені для визначення рівня навчальних досягнень, які в свою чергу класифікують за способом організації роботи в мережі; ступенем «гнучкості», можливістю редагування предметного наповнення і критеріїв оцінювання; структурою і повнотою охоплення навчального курсу; способом введення команд і даних та можливою варіативністю формулювання відповіді; можливими способами формулювання та подання учневі навчальних задач; способом формулювання та подання учневі навчальних задач; способом введення даних – командних впливів користувача; 4) ППЗ довідниково-інформаційного призначення [6, 33].В. П. Вембер зазначає, що не існує єдиного підходу як до класифікації електронних засобів навчального призначення, так і до термінології у цій сфері. Взявши за основу класифікаційні цілі та завдання, які можуть бути вирішені за допомогою ЕЗНП, можна виділити наступні типи: ілюструючі, консультуючі, операційне середовище, тренажери, навчальний контроль [6, 33].Потреби сучасного суспільства у розробці програм різноманітного призначення зростають із часу появи перших електронно-обчислювальних машин. Особливими є запити вищого навчального закладу у створенні та впровадженні у навчальний процес навчальних електронних видань, найбільш сучасними й ефективними серед яких відтворюються на комп’ютері.На базі Інформаційно-комп’ютерного центру Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького за останні кілька років розроблено і продовжують створюватися різні типи комп’ютерних програм навчального призначення: 1) електронні підручники та посібники; 2) програмні тренажери; 3) мультимедійні навчальні програми.Опишемо більш докладно кілька комп’ютерних навчальних програмних засобів. Електронний підручник «Основи Інтернет» призначений для студентів ІІ курсу факультету інформатики і математики денної форми навчання та студентів заочної форми навчання, які навчаються за освітньо-професійною програмою бакалавра галузі знань 0403 «Системні науки та кібернетика». Створення цього електронного підручника, як і інших, проходило у декілька етапів, а саме [8, 94-95]:Добір навчального матеріалу.Формування групи фахівців, відповідальних за створення електронного підручника.Планування структури та дизайну: в основу відображення інформації в електронному підручнику було покладено фреймову структуру web-документу.Вибір апаратних та програмних засобів розробки та реалізації електронного підручника: мова розмітки HTML та мова програмування JavaScript.Реалізація гіпертекстових посилань у тексті.Добір матеріалу для мультимедійного втілення: відбір графічного наповнення навчальних тем, створення відповідного відеоматеріалу.Розробка контрольних запитань.Тестування та доопрацювання електронного підручника: апробація у навчальному процесі, видалення або додавання необхідних текстових, графічних або відеоматеріалів тощо.Впровадження електронного підручника у систему інформаційного забезпечення навчального процесу освітнього закладу.Отримання свідоцтва про реєстрацію авторського права у Державному департаменті інтелектуальної власності.Електронний підручник з урахуванням специфіки навчальної дисциплін має розвинену структуру. Навчальний матеріал охоплює всі питання, необхідні для успішної роботи із різноманітними службами мережі Інтернет. Матеріал електронного підручника охоплює всі змістовні модулі, визначені анотацією для мінімальної кількості годин, передбачених стандартом. Електронний підручник містить лекції, практичні завдання, інформацію до самостійної роботи, відеоматеріали та приклади завдань до модульно-тестового контролю. Розгалужена структура електронного підручника дозволяє вивчати матеріал у зручній для студента послідовності. Відеоматеріали наглядно демонструють можливості роботи в мережі Інтернет і призначені для успішного оволодіння даним курсом.До змісту електронного підручника входить глосарій, який містить перелік термінів та понять, що використовуються у процесі засвоєння навчальної дисципліни. Останній розділ електронного підручника містить перелік джерел, якими студенти можуть додатково користуватися під час засвоєння курсу «Основи Інтернет».Програмні тренажери широко використовуються у практиці предметного навчання й у професійній підготовці. За допомогою них майбутні фахівці відпрацьовують свої уміння і навички діяти в різних ситуаціях. У навчанні програмні тренажери забезпечують: послідовне виведення на екран завдань заданої складності з вибраної теми; контроль за діями користувача з розв’язання запропонованого завдання; миттєву реакцію на неправильні дії; виправлення помилок користувача; демонстрацію правильного розв’язання завдання; виведення підсумкового повідомлення про результати роботи користувача (можливо, з рекомендаціями чи порадами) [4, 30].Для розробки тренажерів використовувався певний набір програмного забезпечення. Основним інструментарієм розробки тренажерів «Пакет 3DSMax», «Microsoft Office Word 2010», «Microsoft Office Excel 2010», «Microsoft Office PowerPoint 2010», «Microsoft Office OneNote 2010» стала технологія Flash з елементами ActionScript і програма Camtasia Studio. Створення кожного уроку тренажеру відбувалося за таким алгоритмом:1. Захоплення скрінкастів під час роботи з відповідним програмним забезпеченням за відповідною темою уроку.2. Редагування відеоряду.3. Запис звуку з мікрофону.4. Вставка субтитрів і виносок, у тому числі з інтерактивними елементами.5. Додавання тесту.6. Експорт відеофайлу у формат flv/swf.Кожен тренажер розділений на теоретичну частину, в якій подається інформація щодо операцій по роботі з відповідним програмним засобом, та власне тренувальну, в якій дається завдання, що має бути виконане студентом, без чого він не зможе продовжити тренування.Мультимедійні комп’ютерні навчальні програми поступово витісняють друкарські матеріали, відео- і аудіокасети, адже вони дозволяють організувати ефективну самостійну пізнавальну діяльність студентів [9, 157].Мультимедійна навчальна програма з установки і налаштування Windows 7 призначена для методичного забезпечення дисципліни «Програмне забезпечення ПЕОМ». створена на основі веб-технологій, а саме: HTML, XML, CSS, Java Script, ActiveX, Silverlight. У форматі HTML створена кожна сторінка курсу. CSS використовується для оформлення стилів сторінок. У html-документ включено код мовою Java Script та елементи ActiveX. На html-сторінках з інтерактивними елементами використовується технологія Silverlight. Як засіб розробки програми використовувалася «Система для створення навчальних матеріалів» (Learning Content Development System(LCDS)) – безкоштовним інструментом, за допомогою якого учасники спільноти Microsoft Learning можуть створювати високоякісні, інтерактивні електронні курси; публікувати електронні курси, лише заповнивши прості форми LCDS, які дозволяють створювати високоспеціалізовані тексти, інтерактивні завдання, конкурси і питання, ігри, тести, анімаційні ефекти, демо-ролики та інші мультимедійні матеріали.Зміст програми поділяється на модулі, уроки і теми. Модуль може містити від одного до кількох уроків, які у свою чергу можуть містити від однієї до кількох тем. У програмі наявні елементи самоперевірки і практичні роботи у вигляді інтерактивних ігор, а також список використаних і додаткових джерел і глосарій.Розроблені нами комп’ютерні програми навчального призначення впроваджені у навчальний процес університету, крім того вони можуть бути використані у процесі професійної перепідготовки кадрів і дистанційному навчанні.Планується подальша робота над удосконаленням і оновленням уже розроблених комп’ютерних програм навчального призначення та створенням нових програм для методичного забезпечення дисциплін вищого навчального закладу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
21

H.I., Denysyk, Kanskyi V.S., Hryshko S.V., and Stefankov L.I. "SPECIFICS OF LANDSCAPE RESEARCH OF SILVICULTURAL LANDSCAPE." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Geographical Sciences, no. 14 (July 22, 2021): 52–62. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-7391/2021-14-6.

Повний текст джерела
Анотація:
Specific approaches, principles and methods of cognition of modern silvicultural landscapes are considered; it is stated that due to the fact that the difference between natural and anthropogenic silvicultural landscapes is only in their genesis, in the process of studying silvicultural landscapes, both classical and specific approaches, principles and methods can be used. Among the specific approaches, the historical-cartographic one with the inherent principles of historicism and methods of historical-genetic series of maps, historical-archaeological method is considered in more detail; system-adaptive with the principle of combination and methods of comparison of natural analogues and analysis of final results; landscape-biocoenotic and landscape-ecological with the methods of the leading factor, comparison of disturbed and control biogeocenoses and arealographic, as well as geoinformation approach in the knowledge of silvicultural landscapes. It is shown that all approaches, principles and methods of knowledge of forest anthropogenic landscapes should be applied depending on the available conditions and needs of practice. However, in the process of field research, landscape-biocoenotic and landscape-ecological approaches with their own principles and methods of cognition of forest anthropogenic landscapes were more often used. It is shown that in its implementation landscape scientists not only have the right, but also the obligation to use the rich experience of foresters. It is advisable to characterize the stand in the following order: dominant species by tiers (in tree, shrub and grass), quality, age, height of trees – in meters, trunk diameter – in cm, planting density. In abbreviated form, information about the forest tract is presented in the form of a kind of formula. These approaches, principles and methods were applied in the process of studying the forest anthropogenic landscapes of two regions of Ukraine – Podillia (Forest-Steppe Zone) and North-Western Pryazovia (Steppe Zone). The expediency and necessity of their application are substantiated in the process of dissertation research and confirmed by practice.Key words: Podillia, North-Western Pryazovia, research, silvicultural landscapes, approaches, principles, methods, significance, use. Розглянуто специфічні підходи, принципи і методи пізнання сучасних лісокультурних ланд-шафтів. Зазначено, що у зв’язку з тим, що між натуральними й антропогенними лісовими ландшафтами різниця лише у їх ґенезі, отже, у процесі дослідження лісокультурних ландшафтів можна застосовувати як класичні, так і специфічні підходи, принципи та методи. Серед специфічних під-ходів детальніше розглянуто історико-картографічний з притаманними йому принципами істо-ризму та методами історико-генетичних рядів карт, історико-археологічним методом; системно-адаптивний з принципом сумісництва та методами порівняння натуральних аналогів і аналізу кінцевих результатів; ландшафтно-біоценотичний та ландшафтно-екологічний з методами провідного чинника, порівняння порушених і контрольних біогеоценозів та ареалографічного, а також геоінформаційний підхід у пізнанні лісокультурних ландшафтів. Показано, що всі підходи, принципи і методи пізнання лісових антропогенних ландшафтів необхідно застосовувати залежно від наявних умов та потреб практики. Однак у процесі польових досліджень частіше використовували ландшафтно-біоценотичний і ландшафтно-екологічний підходи з належними їм принципами і методами пізнання лісових антропогенних ландшафтів. У цих підходах у разі картографування лісокультурних урочищ, крім характеристики рельєфу й властивостей ґрунтів, вагоме значення має аналіз деревостану. Показано, шо у його здійсненні ландшафтознавці не лише мають право, але й зобов’язані використовувати багатий досвід лісознавців. Характеристику деревостану доцільно проводити у такому порядку: домінуючі види за ярусами (в деревному, кущовому та трав’яному), бонітет, вік, висота дерев – у метрах, діаметр стовбура – у см, щільність насадження. У скороченому вигляді інформація про лісокультурне урочище представлена у вигляді своєрідної формули. Ці підходи, принципи і методи застосовано у процесі дослідження лісових антропогенних ландшафтів двох регіонів України – Поділля (Лісостепова зона) і Північно- Західного Приазов’я (Степова зона). Доцільність та необхідність їх застосування обґрунтовано у процесі дисертаційних досліджень та підтверджено практикою.Ключові слова: Поділля, Північно-Західне Приазов’я, дослідження, лісокультурні ландшафти, підходи, принципи, методи, значимість, використання.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
22

Литвинова, Світлана Григорівна. "Віртуальні предметні спільноти як засіб управління нормативно-методичним забезпеченням діяльності вчителя ЗНЗ". Theory and methods of e-learning 3 (10 лютого 2014): 162–66. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v3i1.334.

Повний текст джерела
Анотація:
З розвитком інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) з’являються нові форми і програмні сервіси для зберігання та управління даними. В останні роки багато робиться для того, щоб використати досвід обміну знаннями і залучити учнів, студентів, вчителів та викладачів до участі в житті реальних предметних спільнот, де у рамках окремої спільноти усі учасники можуть обмінюватися повідомленнями, текстовими документами, відео та аудіо файлами, а також знаннями, які вони можуть використати у своїй діяльності.Актуальність дослідження обумовлена тим, що «Концепція Державної цільової соціальної програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року» визначає фундаментальну природничо-математичну освіту однією з основних факторів розвитку особистості, і потребує оновлення її змісту з урахуванням суспільних запитів, потреб інноваційного розвитку науки та виробництва, запровадження сучасних методів навчання, поліпшення якості підготовки та видання навчально-методичної літератури, удосконалення механізмів оцінювання результатів навчальної діяльності [5].Систематичне використання ІКТ під час навчання предметів природничо-математичного циклу у загальноосвітніх навчальних закладах спонукає вчителів до постійного і систематичного створення власних презентацій до окремих тем уроків, тестів, пошуку відео і аудіо фрагментів дослідів тощо. Виникає проблема збереження навчальних матеріалів їх оцінювання, обміну з колегами, використання під час атестації, конкурсів. Виникає потреба у створенні і розвитку динамічних віртуальних предметних спільнот.Наукові пошуки питання обумовлені широким використанням мережі Інтернет, як комунікаційного середовища з широким комунікаційним потенціалом. У зарубіжній науковій літературі дослідження віртуальних спільнот мають, в основному, описовий характер і орієнтовані на вирішення наступних завдань: формування визначення поняття «віртуальна спільнота» (А. Денніс, К. Рідінгз, Б. Уеллман, К. Фігалло, С. Хільц та ін.), розробку класифікації віртуальних спільнот (К. Портер, У. Долакіа, М. Вірнош, К. Джонс, С. Рафаелі, С. Кришнамерти, Л. Коміто, У. Маркус, Р. Багоззі, Б. Батлер, Дж. Прііс, А. Армстронг та ін.), визначення структурних властивостей віртуальних спільнот (К. Фігалло, К. Портер, К. Джонс, С. Кришнамерти, А. Бленкард, С. Харрісон та ін.), педагогічний підхід до вивчення віртуальних спільнот (Є. Д. Патаракін). Розвиток віртуальних спільнот розкрито у працях таких науковців, як: В. Ю. Биков, Р. О. Голощук, М. І. Жалдак, Н. Т. Задорожна, В. М. Кухаренко, І. Д. Малицька, Н. В. Морзе, В. В. Осадчий, С. А. Раков, О. М. Самойленко (Україна), О. О. Андрєєв, Є. Д. Патаракін, Є. С. Полат, А. В. Хуторський, Н. С. Чураєва (Росія), С. Віркус (Великобританія), Д. Боуден (США) та інших.Нові можливості, які відкриваються перед навчанням, пов’язані з розвитком «цифрової пам’яті». Це не тільки збереження даних, але і наявність сервісів, які полегшують можливість індивідуального та колективного їх використання.З розвитком мережі ми переходимо від індивідуального програмного забезпечення до мережних програм та управлінню колективною пам’яттю. Прикладом колективної пам’яті може слугувати Всесвітня глобальна павутина (World Wide Web), в якій усі ресурси зберігаються по універсальних адресах URL. «Цифрова пам’ять» не тільки вбудовується в усі об’єкти мережної культури але поступово вбирає в себе матеріали архіві, музеїв, бібліотек та дослідних інститутів, зазначає Є. Д. Патаракін [4, с. 18]Усі ці новітні підходи щодо «цифрової» і колективної пам’яті останнім часом реалізуються у різних віртуальних спільнотах, особливо у тих, які формуються і підтримуються освітянами.Втіленням інформаційної епохи сьогодні стала глобальна мережа Інтернет як ключова інформаційна технологія і універсальний засіб вільної комунікації в освіті. Досягнення у сфері ІКТ є підґрунтям для створення нової форми педагогічної комунікації, яка отримала назву віртуальних предметних спільнот.Важливим фактором у дослідженні віртуальних предметних спільнот є формування основних понять. Переклад англійських аналогів virtual community, online community, online group узагальнено у понятті «віртуальна спільнота».Спільнота – мала група або велика соціальна група людей, які активно спілкуються між собою як на професійні, так і на непрофесійні теми [4, с. 22-23].Спільнота – це група людей, які мають спільні інтереси, прагнення та цілі [8].Спільнота – це група людей які взаємодіють між собою, живуть у деякій близькості (просторі, часі, відносинах) [1].Віртуальна спільнота – соціальне об’єднання, яке виростає з мережі, коли група людей підтримує відкрите обговорення досить довго і по-людськи, для того, щоб сформувати мережу особистих відношень у кіберпросторі. [4, с. 8]. У середині спільноти обмін знаннями і досвідом здійснюється на основі електронної розсилки повідомлень, списку новин, дошки оголошень або віртуальних сайтів тощо. Всі заохочення взаємодії, іноді фокусуються навколо особливого інтересу, а іноді і просто спілкуванні.Віртуальна спільнота – це сукупність індивідів, об’єднаних спільними інтересами, цілями та звичаями, тривала взаємодія яких повністю, або у крайньому випадку, частково здійснюється засобами Інтернету і регулюється специфічними для нього засобами комунікації протоколами і нормами [6] .Всередині спільноти обмін знаннями і досвідом здійснюється у вигляді обміну професійними даними і відомостями.Віртуальна предметна спільнота  це об’єднання вчителів-предметників, яке виростає з мережі, має спільні інтереси, прагнення та цілі, активно спілкується між собою як на професійні, так і на непрофесійні теми.У співробітництві з НАПН України компанією «Майкрософт Україна» було започатковано мережу «Партнерство в навчанні» [3], яка надає більше можливостей освітянам дізнатися про новітні ІКТ з метою покращання якості навчання. Призначення мережі – створювати професійні віртуальні спільноти, спільно працювати над розробкою уроків, навчальних і методичних матеріалів, обмін досвідом та ідеями, про що зазначає І. Д. Малицька [7].Розвиток та інтегрування ІКТ у системах освіти зарубіжних країн та України є одним з пріоритетних напрямів, тому у мережі «Партнерство в навчанні» було започатковано шість віртуальних предметних спільнот природничо-математичного циклу природничо-математичного циклу: математика (ua.partnersinlearningnetwork.com/communities/mathematics), фізика (ua.partnersinlearningnetwork.com/communities/physics), хімія (ua.partnersinlearningnetwork.com/communities/chemistry), біологія (ua.partnersinlearningnetwork.com/communities/biology_b), географія (ua.partnersinlearningnetwork.com/communities/geography), інформатика (ua.partnersinlearningnetwork.com/communities/informatic).Мета створення предметних спільнот: стійкий інноваційний розвиток та навчально-методичне забезпечення природничо-математичної освіти.Характерні особливості віртуальної предметної спільноти: 1) відсутність бар’єрів комунікації як психологічних, так і географічних; 2) інтерактивний характер взаємодії членів, які можуть ефективно обмінюватися корисною і цікавою інформацією; 3) можливість самопрезентації і самореалізації вчителів-предметників; 4) неформальна структура он-лайн спілкування; 5) структурований банк навчально-методичних матеріалів.Повідомлення, які розміщуються у спільноті можна розділити на п’ять основних груп:статичні з постійною адресою. До цієї групи відносяться різноманітні мережні публікації. Наприклад, статті, книги, фото тощо;динамічні без постійної адреси. Ця група формується на засадах дискусії, діалогу, обміну думками. Наприклад, електронна пошта, списки розсилки, форуми, чати;динамічні з постійною адресою. Прикладами можуть слугувати блоги, wiki-wiki;інтерактивні з постійною адресою. До цієї групи відносяться різноманітні мережні публікації (статті, книги, нормативні документи, розробки уроків, презентації, фото тощо) які формуються на засадах інтенсивного колективного використання, обговорення та поліпшення;он-лайн без постійної адреси. Ця група формується на засадах дискусії, діалогу, презентації, обміну думками в режимі реального часу. Наприклад, Adobe Acrobat Connect; COMDI; Dimdim; BigBlueButton, WiZiQ, V-class.ru, Glance Networks (англ.); IBM Lotus Sametime; InterCall (англ.); Microsoft Office Live Meeting; WebEx (англ.); WebTrain (англ.) тощо [2].Структура предметної спільноти включає наступні компоненти: оголошення, дискусії, події, посилання, спільні документи, відео матеріали, презентації, розробки уроків, фото матеріали, методичне забезпечення.Залучення вчителів до предметних спільнот здійснено за такими напрямками: електронна розсилка посилань з адресою предметних спільнот на електронні скриньки загальноосвітніх навчальних закладів; проведення он-лайн навчальних семінарів для вчителів-предметників; презентація предметних спільнот на науково-практичних семінарах та конференціях.Наповнення нормативно-методичних сховищ спільнот здійснено вчителями-предметниками, координаторами спільнот та методистами. Нормативно-методичні документи регламентують діяльність вчителя та включають інструкції (з техніки безпеки, протипожежної безпеки, безпека під час проведення екскурсій, лабораторних робіт тощо), навчальні плани, методичні рекомендації (щодо викладання предметів, проведення Всеукраїнських олімпіад), листи МОНмолодьспорт України, листи місцевих органів управління (ГУОН м. Києва, обласні управління освіти тощо), листи інститутів підвищення кваліфікації (графіки проходження курсів підвищення кваліфікації) тощо.Таким чином, створення та наповнення інформаційних сховищ віртуальних предметних спільнот слугує засобом управління нормативно-меточним забезпеченням діяльності вчителя-предметника загальноосвітнього навчального закладу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
23

СОЛДАТЕНКО, Л. С. "АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА ОБЛІКУ ПРОДУКТІВ ПЕРЕРОБКИ КОМБІНАТУ ХЛІБОПРОДУКТІВ". ЗЕРНОВІ ПРОДУКТИ І КОМБІКОРМИ 17, № 4 (25 грудня 2017). http://dx.doi.org/10.15673/gpmf.v17i4.767.

Повний текст джерела
Анотація:
Автоматизовану систему обліку продуктів переробки комбінату хлібопродуктів розроблено НВУ «ТОМ», м. Одеса, Україна. Система здійснює поточний контроль маси зерна, борошна, побічних продуктів і відходів, а також забезпечує оперативне надання результатів обліку виробничим і фінансовим службам підприємства. Для цього вона вміщує: пункти зважування автотранспорту і залізничних вагонів; вагову дільницю комбінату хлібопродуктів; пункти збирання і обробки інформації на складі готової продукції і у бухгалтерії заводоуправління. Система передбачає застосування електронно-тензометричних ваг: платформних автомобільних і вагонних, а також бункерних для зважування зерна, відходів, борошна і висівок. Принцип дії електронно-тензометричних ваг базується на перетворенні сили ваги вантажу у аналоговий сигнал ваговимірювальних тензорезисторних датчиків з подальшим аналого-цифровим перетворенням сигналу вторинним перетворювачем – ваговим терміналом і видачею результату на табло індикації. Описані принципи функціонування системи і її програмне забезпечення. Наведені технічні характеристики платформних і бункерних ваг системи обліку, а також особливості їх конструкції. Бункерні автоматичні ваги НВФ «СВЕДА LTD», м. Запоріжжя, Україна, описані більш детально, бо сучасні довідники, підручники і навчальні посібники цієї інформації ще не вміщують, а вона може бути корисною як фахівцям промисловості, так і студентам відповідних навчальних закладів. Як походить зі схеми (рис. 1), автоматизована система вміщує тензометричні аналого-цифрові перетворювачі (АЦП), які перетворюють аналогові сигнали тензодатчиків у відповідний цифровий код. Відмінність тензо-АЦП від будьяких інших АЦП в тому, що вони вміщують також стабілізоване джерело живлення, яке живить тензодатчики, виробляє опорну напругу для перетворювача і перетворюють код, отриманий від вторинного перетворювача, в значення маси, здійснюють її індикацію і передачу інформації про визначену масу в систему обліку.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
24

Сахаров, В. І., та С. В. Сахарова. "РОЗРОБКА АЛГОРИТМУ РОБОТИ МІКРОКОНТРОЛЕРНОГО ПРИСТРОЮ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ СТИГЛОСТІ ВИНОГРАДУ". Автоматизація технологічних і бізнес-процесів 10, № 2 (17 липня 2018). http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v10i2.977.

Повний текст джерела
Анотація:
<p class="western" style="text-indent: 0.2in; margin-bottom: 0in; line-height: 100%;" lang="ru-RU" align="justify"><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><em>Робота присвячена вирішенню задачі підвищення якості продуктів виноробства за рахунок розробки мікроконтролерного пристрою для визначення стиглості винограду та побудови алгоритму його роботи. Представлена розробка є одним з варіантів елементу Інтернету-речей. Серед аналогів розробки розглянуто таки прилади як рефрактометр та ареометр, із дослідженням принципів роботи, переваг та недоліків цих та подібних приладів. В якості результатів роботи наведено структурну схему простого приладу, за допомогою якого можна контролювати дистанційно стан стиглості винограду по кольору грони або плодоніжки і передавати інформацію на сервер по GPRS каналу. Елементами структурної схеми є червоний, зелений, синій світлодіоди, мікроконтролер, монітор для відтворення інформації, інтерфейс для передачі даних на сервер, кварцовий резонатор, система керування приладом, фотоприймач. Розроблено фрагмент алгоритму ініціалізації GSM-GPRS модулю на якому розроблено модем для передачі інформації з датчиків до контролюючого пристрою. Також сформувано пояснення для реалізації розробленого алгоритму та виконано вибір засобів для програмної реалізації. Робота приладу основана на почерговому освітленні винограду, або плодоніжки, по черзі - червоний, синій, зелений. Кожного разу, сигнал, який відбився від винограду, потрапляє на фотоприймач і оцифровується за допомогою аналого-цифрового перетворювача, після чого, запам’ятовується в пам’яті мікроконтролера. Результати роботи приладу відображається на екрані LCD монітору і передається дистанційно на сервер через інтерфейс I (GPRS канал, реалізований при допомозі модулю WISMO). Модуль WISMO підключений до мікроконтролеру через послідовний порт типу USART, який забезпечує ініціалізацію, передачу і прийом сигналів модулю GSM-GPRS. Особливість даного приладу полягає в тому, що використовуються кольоровід’ємні сигнали, що зменшує помилку при вимірюванні при різних ступенях зовнішнього освітлення. Наступним етапом в напрямі подальшого дослідження є програмна реалізація розробленого алгоритму, вибір елементної бази для впровадження розробленого пристрою.</em></span></p>
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
25

Boychuk, A. V., та Yu B. Yakymchuk. "ВІДДАЛЕНІ РЕЗУЛЬТАТИ ЛІКУВАННЯ ПОЗАМАТКОВОЇ ВАГІТНОСТІ ОПЕРАТИВНИМ І КОНСЕРВАТИВНИМ МЕТОДАМИ." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, № 2 (2 листопада 2016). http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2016.2.6857.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті представлено аналіз віддалених результатів лікування пацієнтів з позаматковою вагітністю, що перебували на лікуванні у Тернопільській комунальній міській лікарні № 2 протягом 2005–2015 років. Джерелом інформації для клініко-анамнестичного аналізу слугували медичні карти стаціонарного хворого (ф. 003/о). Метросальпінгографію проводили за 2–4 місяці після виписки зі стаціонару. Прохідність маткових труб у жінок з позаматковою вагітністю в анамнезі оцінювали за результатами цифрової і аналогової метросальпінгографії.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
26

Петренко, Олексій, Олексій Бабіч, Артем Ірха, Ольга Усачова та Андрій Булай. "ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДУ ДИСКРЕТИЗАЦІЇ СИГНАЛІВ ЗА МІНІМУМОМ ПОХИБКИ ВІДНОВЛЕННЯ В ЗАСОБАХ КОНТРОЛЮ ТЕХНІЧНОГО СТАНУ АВІАЦІЙНОЇ ТЕХНІКИ". InterConf, 2 серпня 2021, 436–43. http://dx.doi.org/10.51582/interconf.19-20.07.2021.045.

Повний текст джерела
Анотація:
Проведено аналіз задачі про оптимальний вибір інтервалу або частоти дискретизації при аналого-цифровій обробці сигналів, яка використовується у засобах контролю технічного стану авіаційної техніки. Розглянуто узагальнену структурну схему вимірювального каналу засобів контролю технічного стану авіаційної техніки. Представлений метод визначення оптимальної частоти дискретизації дозволяє виключити складові методичної похибки відновлення інформації про характеристики вимірювального сигналу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
27

Феофанов, Лев, та Ігор Прокоф’єв. "ПЕРСПЕКТИВИ ВИХОДУ ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВ НА РИНОК ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНОГО УСТАТКУВАННЯ КИТАЙСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ". Економіка та суспільство, № 32 (26 жовтня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-32-100.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена актуальним питанням аналізу та прогнозуванню виходу на новий ринок підприємств, які мають певні відмінності в реалізації та просування своєї продукції, або спеціалізовану продукцію, яка затребувана у вузькій галузі в умовах повністю незнайомого ринку. Було оцінено вплив географічних, демографічних, економічних, правових, науково-технічних, політичних факторів на досліджуваний ринок та досліджуване підприємство. Було визначено об’єм ринку, його особливості. Оцінено вплив конкурентів, товарів-аналогів. На практиці було проведення дослідження питання систематизації факторів ринку, їх вплив на ринкову ситуацію та взаємодію між собою. Окремо слід зазначити, що було запропоновано певні рішення для вирішення актуальних проблем аналізу та збору інформації в умовах нового незнайомого ринку.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
28

Гриценко А. П. "УПРОВАДЖЕННЯ СПЕЦКУРСУ «МУЛЬТИМЕДІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ІСТОРИЧНІЙ ОСВІТІ» В СИСТЕМІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІСТОРІЇ". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 45 (29 травня 2020). http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi45.89.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті автором проаналізовано основні теоретичні положення використання мультимедійних засобів навчання у процесі вивчення історії та представлено головні підходи щодо їх вивчення у процесі викладання спецкурсу «Мультимедійні технології в історичній освіті». Звернено увагу на відсутність у науці загальноприйнятої термінології, що стосується новітніх навчальних засобів, зокрема мультимедійних. Ми проаналізували дослідження вітчизняними та іноземними науковцями структури різних типів електронних засобів навчання. У ході цього було виявлено, що навчальні електронні видання як засоби навчання прийнято вважати електронними засобами навчального призначення, що зберігаються на цифрових або аналогових носіях даних і відтворюються на електронному обладнанні. Крім того, автором представлено структуру та складові елементи спецкурсу «Мультимедійні технології в історичній освіті», що надає студентам необхідну науково-методичну інформацію для систематизації та поглиблення знання методик викладання історії та суспільно-гуманітарних дисциплін, поглиблення загальнотеоретичних і методичних знань використання технологій мультимедіа, озброєння знаннями про принципи побудови уроків історії. Студенти виконують самостійні практичні та творчі завдання. Підсумковий контроль полягає у виконанні тестових завдань та складання конспектів уроків. Таким чином, курс «Мультимедійні технології в історичній освіті» ґрунтується на міждисциплінарних знаннях, уміннях навичках студентів із дидактики, психології, методик навчання історії та інших суспільно-гуманітарних дисциплін та нових інформаційних технологій і технічних засобів навчання. Викладання спецкурсу можливе як в умовах очного, заочного, так і дистанційного навчання за умови оновлення апаратних та програмних засобів мультимедіа для забезпечення високого рівня викладання дисциплін.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії