Статті в журналах з теми "Амплітуда сигналів"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Амплітуда сигналів.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-35 статей у журналах для дослідження на тему "Амплітуда сигналів".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Pryadko, Nataliya, Kateryna Ternova та Lеv Muzyka. "ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СТРУМИННОГО ПОДРІБНЕННЯ НА ОСНОВІ АКУСТИЧНОГО МОНІТОРИНГУ ПРОЦЕСУ". Metallurgicheskaya i gornorudnaya promyshlennost, № 5-6 (27 грудня 2019): 18–26. http://dx.doi.org/10.34185/0543-5749.2019-5-6-18-26.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Метою роботи є розробка шляхів підвищення ефективності струминного подрібнення на основі встановлення зв’язку продуктивності млина та якості продукту з характеристиками акустичних сигналів.Методика. Оптимізація процесу струминного подрібнення виконувалась з використанням аналізу акустичних сигналів робочих зон струминного млина. Для побудови залежностей технологічних і акустичних параметрів було використано статистичний аналіз експериментальних даних.Результати. Дослідження підтвердили залежність параметрів акустичних сигналів робочих зон від режиму подрібнення. Встановлено, що зміни максимальної і середньої амплітуди акустичних сигналів робочої зони в процесі подрібнення мають чітко виражений коливальний характер, що пов’язано зі зміною циркуляційного навантаження в робочій зоні. Показано, що відносна продуктивність млина, нормована рівнем завантаження камери подрібнення, змінюється в процесі подрібнення за квадратичним законом. В той же час, зміна максимальної і середньої амплітуди акустичних сигналів робочої зони в процесі подрібнення описується поліномом 4 порядку, при цьому величина середньої амплітуди акустичних сигналів робочої зони подрібнення в сталому режимі процесу є квадратичною функцією від відносної продуктивності за рівнем завантаження. Показано, що амплітуда акустичних сигналів характерної частоти, записаних в зоні за класифікатором, прямо пропорційна крупності часток готового продукту, що транспортується.Наукова новизна. Вперше науково обґрунтовано і експериментально підтверджено, що продуктивність струминного млина за рівнем завантаження матеріалом змінюється в процесі подрібнення за квадратичним законом. А залежність амплітуд акустичних сигналів зони подрібнення від відносної продуктивності носить поліноміальний характер.Практична цінність. Встановлення нових залежностей характеристик акустичних сигналів від технологічних параметрів дозволить підвищить ефективність струминного подрібнення на основі результатів акустичного моніторингу. Контроль продуктивності млина та якості продукції за величиною середньої амплітуди акустичних сигналів в робочих зонах установки дасть змогу знизити витрати енергії в технологічних процесах подрібнення для одержання тонкого і надтонкого матеріалу.
2
Зубков, С., та М. Козій. "ПРОБЛЕМИ СТВОРЕННЯ ЕЛЕКТРОКАРДІОГРАФІВ З ПІДВИЩЕНОЮ РОЗДІЛЬНОЮ ЗДАТНІСТЮ". Біомедична інженерія і технологія, № 6 (18 грудня 2021): 130–37. http://dx.doi.org/10.20535/2617-8974.2021.6.247776.
Повний текст джерелаАнотація:
Метод електрокардіографії високої роздільної здатності (ВРЗ) дає можливість відокремити і проаналізувати низько- амплітудні (5-20мкВ з частотами від 20Гц) сигнали, які недоступні для аналізу з використанням традиційних методів і містять важливу діагностичну інформацію. Смуга частот, що займає кардіокомплекс, охоплює діапазон від 0,05 до 800Гц. Звуження цього частотного діапазону з боку нижніх частот призводить до спотворення сегмента ST, T і U хвиль, а з боку високих - до згладжування QRS-комплексу і зниження крутизни його схилів і амплітуди R-хвилі. Використання потужних математичних методів для статистичної обробки зашумлених сигналів принципово поступається в точності прямій реєстрації. Метою статті є дослідження впливу частоти квантування, оптимального розподілу підсилення по каскадах, формування АЧХ та фільтрації для покращення реєстрації слабких сигналів. Верхня частота смуги пропускання більшості сучасних вітчизняних електрокардіографів дорівнює 1-2Гц. В іншому діапазоні частот він не відповідає вимогам стандартів з точки зору похибки вимірювання напруги. Зі збільшенням кількості активних розрядів АЦП частота верхньої межі смуги катастрофічно падає. Задача формулюється наступним чином: вибрати частоту дискретизації, яка забезпечує перетворення вхідного сигналу в цифрову форму з потрібною похибкою дискретизації верхньої гармоніки вхідного сигналу. Складність полягає у тому, що з ростом частоти збільшується можлива похибка, тим більше, що амплітуда цих компонентів зменшується з ростом частоти в силу природнього обмеження потужності джерела сигналу. Тому впровадили в програмне забезпечення всіх електрокардіографів підсилений режим, Це дозволяє метрологічно правильно вимірювати цей параметр. Важливим є правильне проектування цифрових фільтрів, частотні характеристики яких є періодичними. Моделювання введення аналогового фільтру перед АЦП показало суттєве зменшення амплітуди періодичних смуг пропускання цифрового фільтру.
Ключові слова: частота квантування, похибка вимірювання, смуга пропускання, придушення мережевої перешкоди, фільтрація
3
Бондаренко, Т., та I. Зенів. "Відновлення гармонійного сигналу по дискретним відлікам". Адаптивні системи автоматичного управління 2, № 37 (31 травня 2021): 8–18. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.37.2020.226793.
Повний текст джерелаАнотація:
При побудові різних датчиків часто прагнуть переходити від прямих аналогових методів вимірювання параметрів сигналів до цифрових методів на основі застосування аналогово–цифрового перетворення (АЦП) і мікропроцесорних пристроїв. В даному випадку оцінка параметрів сигналу виходить не з аналізу функції правдоподібності, а з розв’язання відповідних рівнянь, коренями яких є невідомі параметри: частота, фаза і амплітуда сигналу. Наведено формули для розрахунків невідомих параметрів гармонійного сигналу, а також формули для оцінювання похибки розрахунків.
Проаналізовано вплив співвідношення періоду дискретизації та періоду коливань на похибку розрахунків. Таким чином, вирішується завдання: за цифровими відліками гармонійного сигналу з амплітудою, що повільно змінюється, визначити максимально достовірні характеристики вихідного аналогового сигналу.
Бібл. 9, іл. 4, табл. 2
4
ТРАСКОВЕЦЬКА, Лілія, та Олександр РУДИК. "КОМП’ЮТЕРНІ МЕТОДИ СТАТИСТИЧНОЇ ОБРОБКИ СИГНАЛІВ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 81, № 3 (17 вересня 2020): 517–34. http://dx.doi.org/10.32453/3.v81i3.491.
Повний текст джерелаАнотація:
Робота присвячена важливій темі теорії інформаційних систем – теорії і практиці виявлення сигналів у завадах. У будь-якому середовищі на поширення сигналів діють завади, що спотворюють структуру сигналів і, відповідно, інформацію, яку вони несуть. Загальною властивістю сигналів є їх випадковий характер, тому для математичного опису сигналів використовують апарат теорії ймовірностей. Сигнал – носій інформації, якої немає в точці приймання до моменту його прийняття. Оскільки інформація про об’єкт кодується в одному або декількох параметрах сигналу – амплітуді, частоті, фазі, часі затримки, то принаймні один з цих параметрів невідомий для спостерігача. Крім того, наявність завад і шумів, що є випадковими процесами, а також випадкові параметри каналу поширення сигналу зумовлюють потребу в застосуванні методів теорії ймовірностей, теорії випадкових процесів та методів математичної статистики під час проведення досліджень з обробки сигналів. Для математичного опису сигналів і завад використовують ті чи інші моделі випадкових процесів – гауссівські випадкові процеси, негауссівські випадкові процеси із складеним розподілом, негауссівські марковські випадкові процеси. Моделюють випадковий процес заданою багатовимірною щільністю розподілу ймовірностей. В роботі обґрунтовано методологічні принципи обробки сигналів за умов апріорної невизначеності, коли щільність розподілу ймовірностей невідома. В основу статистичної обробки інформаційних параметрів сигналів покладено знаходження таких інформаційних ознак: середніх значень інтервалів, статистичний розподіл вибірки, дисперсії амплітуд. Використовуючи комп’ютерне моделювання в системі Matlab, за допомогою адаптивних алгоритмів проведено генерацію сумішей радіотехнічних завад різних видів. У процесі оброблення за цими алгоритмами також визначено статистичні оцінки параметрів суміші сигналу і завад. Обчислені параметри сигналу використовуються для з’ясування наскільки узгоджена з дослідними даними гіпотеза про те, що невідома характеристика має саме те значення, яке отримане в результаті її оцінювання. Для візуалізації досліджень створено програмний код в системі Matlab з використанням спеціального середовища візуального програмування GUIDE, який дозволяє: генерувати випадкові сигнали з різними формами спектрів завад, демонструвати їх, будувати гістограми та підбирати закони розподілу, що якнайкраще описують випадковий процес. Крім того, в програмі обчислено ймовірність виявлення сигналу і побудовано графік залежності ймовірності виявлення сигналу від ймовірності хибної тривоги і відношення сигналу до шуму при різних обсягах вибірки.
5
Kazakov, E., A. Kazakov та V. Rechetnik. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОЛЯРИЗАЦІЙНО-РОЗСІЮЮЧИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ РАДІОЛОКАЦІЙНОЇ ЦІЛІ КОНІЧНОЇ ФОРМИ, ПОКРИТОЇ РАДІОПОГЛИНАЮЧИМ МАТЕРІАЛОМ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 5, № 57 (30 жовтня 2019): 113–17. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.5.113.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом вивчення в статті є інформація про характеристики розсіювання РЛЦ при нанесенні на неї РПМ для вирішення прикладних завдань розпізнавання радіолокаційних цілей. Метою є отримання експериментальної оцінки поляризационно-розсіюючих властивостей радіолокаційної цілі конічної форми на якій завдано поглинаючий матеріал магнітного типу. Завдання: зменшення помітності і збільшення помилок визначення координат РЛЦ при нанесенні на неї РПМ, оцінка відбивних характеристик (характеристик розсіювання) різних типів РПМ, отримання кількісних значень характеристик розсіювання цілей, покритих РПМ, для вузькосмугових сигналів. Використовуваними методами є: математичні моделі оптимізації, методи вирішення матричних задач. Отримані наступні результати. Використання РПМ призводить до істотного зниження ЕПР цілі в квазіоптичної області відображення радіохвиль при використанні вузькосмугового сигналу. Висновки. Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному: При нанесенні на носову частину і на підставу мети конічної форми РПМ відбувається спотворення пелюсткової структури реалізацій амплітуд відбитих від цих ділянок сигналів на основних і кросових поляризаціях при суміщеному прийомі, а також деяке зменшення значень амплітуд відбитих сигналів на основних поляризаціях квазіоптичної. Використання РПМ розглянутого типу також призводить до істотного зниження ЕПР цілі в області відображення радіохвиль при використанні вузькосмугового сигналу. Аналіз статистичних характеристик амплітуд відбитих від конуса сигналів (середнього значення і дисперсії), показав вплив розглянутого РПМ аналогічний впливу на реалізації даних амплітуд. Нанесення РПМ на окремі частини конуса також призводить до зменшення протяжності гістограм амплітуд відбитих сигналів на різних поляризаціях.
6
Kononov, V., O. Kononova та N. Solomina. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАЛЕЖНОСТІ КОЕФІЦІЄНТУ АКУСТИЧНОГО ВІДОБРАЖЕННЯ ВІД ДОВЖИНИ КАБЕЛЮ ПРИ РОЗІМКНЕНОМУ І ЗІМКНЕНОМУ СТАНІ ПРИЛАДІВ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ОБ’ЄКТІВ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, № 56 (11 вересня 2019): 13–16. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.4.013.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом вивчення в статті є залежності коефіцієнту акустичного відображення від довжини кабелю при розімкненому і зімкненому стані приладів ідентифікації, що необхідний для отримання заданого значення коефіцієнта акустичного відображення сигналу. Метою статті є визначення впливу зовнішнього навантаження на амплітуду вихідного сигналу у пристроях радіочастотної системи ідентифікації об’єктів на акустичних поверхневих хвилях. Задача, що вирішується, – обґрунтування технічних рішень, впровадження яких в практику вимірювання дозволять визначити методику оцінки залежності коефіцієнту акустичного відображення від довжини кабелю при розімкненому і зімкненому стані приладів ідентифікації об’єктів. Висновки: запропоновані технічні рішення, що отримані при експериментальному дослідженні підтвердили резонансну залежність амплітуди сигналу, який відображується, від реактивності дозволяють рекомендувати визначити методи затримки в якості вторинного перетворювача, який модулює електричний сигнал в відповідності зі зміною електричних параметрів первинного вимірювального перетворювача. Це надає обслузі радіочастотної системи ідентифікації об’єктів можливість використання коаксіального кабелю в якості елементу, який навантажується чи узгоджується, для створення різних сенсорів
7
Korzhov, A., A. Artemenko, O. Kostyanets та O. Strutsinskyi. "ОСОБЛИВОСТІ БАГАТОЧАСТОТНИХ СИГНАЛІВ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ В РЛС ВИЯВЛЕННЯ МАЛОВИСОТНИХ ЦІЛЕЙ НАД МОРЕМ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 49 (3 липня 2018): 50–54. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.3.050.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом вивчення в статті є багаточастотні (БЧ) радіолокаційні станції (РЛС) виявлення маловисотних цілей над морем в умовах перешкод. Метою є підвищення ефективності БЧ систем виявлення цілей в умовах перешкод. Завдання: аналіз БЧ сигналів при послідовному формуванні їх складових з використанням аналітичних виразів для довільного БЧ сигналу; математичне моделювання двовимірних кореляційних функцій для різних фазочастотних кодів МЧ сигналу; розробити рекомендації по застосуванню в РЛС виявлення маловисотних цілей. Використовуваними методами є: методи статистичної радіотехніки, теорії вірогідності і математичної статистики. Отримані наступні результати. Отримані частотно-часова діаграма, амплітудно-частотний спектр (АЧС), двомірна кореляційна функція невизначеності, а також нормовані автокореляційна (АКФ) і частотнокореляційна (ЧКФ) функції для різних фазочастотних кодів БЧ сигналу. Проаналізовані смуга когерентності, тривалість головної пелюстки і рівень бічних пелюсток АКФ імпульсного БЧ сигналу із складовими без внутрішньої модуляції та імпульсного БЧ сигналу з лінійночастотномодульованими складовими з різними кодами по частоті і фазі, а також різною шириною спектру дискрет і різним їх рознесенням по частоті. Висновки. Проведений порівняльний аналіз основних видів послідовних БЧ сигналів дозволяє сформулювати рекомендації відносно їх застосування в РЛС виявлення маловисотних цілей в різних умовах перешкодової обстановки. А саме, послідовні БЧ з суцільним АЧС доцільніше використовувати для підвищення характеристик виявлення маловисотних цілей в радіолокаційному каналі (РЛК) над морем у флуктуаційних перешкодах, а сигнали огинаюча та АЧС яких не суцільні доцільніше використовувати в умовах навмисних нестаціонарних в часі і нерівномірних по частоті перешкодах. Послідовні БЧ сигнали з прямокутною огинаючою та АЧС, що складається з АЧС частотних складових, які перетинаються, доцільніше використовувати для підвищення характеристик виявлення маловисотних цілей над морем в РЛК з модулюючими перешкодами.
8
С.В. Ковалевський та О.С. Ковалевська. "ІДЕНТИФІКАЦІЯ ОБ’ЄКТІВ МАШИНОБУДУВАННЯ ЗА КІЛЬКОМА КІЛЬКІСНИМИ ОЗНАКАМИ ОДНОЧАСНО". Наукові нотатки, № 68 (29 січня 2020): 23–29. http://dx.doi.org/10.36910/6775.24153966.2019.68.4.
Повний текст джерелаАнотація:
Показано, що діагностика об'єктів машинобудування передбачає обґрунтування розширення застосовуваних фізичних ефектів, орієнтованих, в першу чергу, на неруйнівного контролю параметрів продукції машинобудування. На підставі досліджень, які показують перспективність експериментальних і теоретичних доказів, доведена доцільність пошуку підтвердження інформативності частотних спектрів резонансних акустичних сигналів досліджуваних об'єктів, порушених широкосмуговими резонаторами рівній амплітуди в акустичному діапазоні. Надані прикладі застосування широкосмугових випромінювачів наноамплітудних впливів на досліджувані об'єкти з метою акустичної спектроскопії для створення їх ідентифікаційних моделей. Для практичного використання експериментальних результатів для ідентифікації розмірних і фізико-механічних характеристик станів діагностованих об'єктів авторами застосовані нейромережні моделі. Такі моделі служать практичним цілям діагностики станів об'єктів на основі частотних спектрів власних резонансних коливань. Доведено, якщо діагностика об'єкта проводиться щодо опорного сигналу у вигляді широкосмугового впливу постійної амплітуди, то такий підхід дозволяє нормувати вихідні діагностичні сигнали щодо опорного сигналу. представлені ідентифікаційні моделі, побудовані на нейромережному базисі, показали реальну можливість їх використання для створення системи діагностики об'єктів за кількома кількісними ознаками. Причому, кількість таких ознак, які можна контролювати одночасно, практично, не обмежена. Авторами роботи проведені додаткові дослідження, які показали можливість одночасного контролю не тільки геометричних характеристик об'єктів, а й їх фізико-механічних характеристик, включаючи показники напруженого стану, твердості і т.ін..
9
Федоров, П., та В. Богучарський. "Інтерференційне ослаблення радіолокаційних сигналів від маловисотних цілей ." Озброєння та військова техніка 23, № 3 (26 вересня 2019): 58–61. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2019.3(23).58-61.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто явище інтерференційного ослаблення радіолокаційних сигналів від маловисотних цілей. Показано, що для маловисотних цілей через малість кута ковзання променя, відбитого від земної поверхні, відбувається практично протифазне підсумовування (фактично віднімання) сигналів прямого й відбитого променів, що мають приблизно однакові амплітуди. Результатом цього є значне зниження дальності радіолокаційного спостереження маловисотних цілей. Подано розрахункові відношення для оцінки додаткових втрат енергії сигналу при виявленні маловисотних цілей. Запропоновано просту методику врахування інтерференційних процесів у конкретних умовах радіолокаційного спостереження.
10
Алтухов, В. М. "Контроль за характером стружки при механічній обробці матеріалів в умовах гнучких виробничих систем". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 1(265) (16 березня 2021): 7–11. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-265-1-7-11.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто питання контролю за характером стружки при механічній обробці. Актуальним для гнучких виробничих систем є контроль виду стружки в процесі точіння. При безлюдній технології важливо, щоб при точінні заготівлі була подрібнена стружка.
Сигнали акустичної емісії несуть інформацію про процеси,при яких вони утворюються і можуть бути використані для контролю процесу різання в умовах автоматизованого виробництва. Розглянута пропозиція вести контроль виду стружки по змінній складовій сигналів акустичної емісії. Показано, як змінюється змінна складова амплітуди сигналів акустичної емісії при утворенні зливної стружки і стружки надлому в умовах точіння високоякісної середньолегованої сталі 30ХГСА, нержавіючої сталі 20Х13, титанового сплаву ВТ14.
11
Хома, Ю. В., В. В. Хома, Су Юн та О. В. Кочан. "Аналіз ефективності методів коригування промахів у системах біометричної ідентифікації на підставі електрокардіограми". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 3 (4 червня 2020): 99–105. http://dx.doi.org/10.36930/40300317.
Повний текст джерелаАнотація:
Здійснено порівняння ефективності різних методів коригування промахів у біометричних системах ідентифікації. Основна ідея – виявити сегменти ЕКГ-сигналу із промахами, і замість їх вилучення з процесу ідентифікації, застосувати процедуру їх коригування. Це дасть змогу отримати більший обсяг даних і кращу статистичну базу для навчання та калібрування системи. У роботі порівнювали три різні методи усунення промахів. Перший метод базується на оцінюванні статистичного відхилення вибірок від певного номінального значення на деякий поріг. При цьому аналізується не весь сигнал одразу, а тільки його частина в межах ковзного вікна. В основі двох інших методів знаходиться ідея застосування штучних нейронних мереж, зокрема одного із їх різновидів – автоенкодерів. Відмінність між методами із використанням автоенкодерів полягає у такому: в одному випадку теж використовується ковзне вікно, що дає змогу безпосередньо задавати критерії, за якими відбувається коригування, водночас як за іншим методом виконується коригування за критеріями, які система підбирає автоматично на етапі навчання. Окрім цього, в роботі описано структуру системи біометричної ідентифікації на підставі сигналу електрокардіограми. До ключових структурних компонентів системи належать: аналоговий вимірювальний блок, АЦП та низка цифрових функціональних блоків для перетворення та аналізу сигналів. Ці блоки можуть бути імплементовані на різних обчислювальних платформах, таких як мікроконтролери, ПК, хмарні сервіси). Ці цифрові блоки виконують такі перетворення, як: низькочастотна та високочастотна фільтрація, виявлення R–піків у сигналі електрокардіограми, сегментація серцевих циклів, нормалізація за амплітудою, усунення аномалій, зменшення розмірності та класифікація. Експерименти проводили на самостійно зібраному наборі даних LBDS (Lviv Biometric Dataset). Ця база даних на момент написання статті містила понад 1400 записів для 95 різних осіб. Базова похибка ідентифікації без коригування промахів становить близько 14 %. Після застосування процедури коригування промахів похибка ідентифікації зменшилась до 2,0 % для алгоритмів на підставі автоенкодерів та до 2,9 % для алгоритмів на підставі статистичних методів. При цьому найкращі результати було досягнуто за використання LDA класифікатора у поєднанні з PCA–компресією (1,7 %), а також для KNN класифікатора без PCA–компресії (2,3 %). Проте додавання процедури коригування промахів у процес біометричної ідентифікації призводить до певного збільшення часу на опрацювання сигналу (до 20 %), що однак не критично для більшості прикладних застосувань.
12
Передерко, Анатолій Леонтійович. "ЗАСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДИНАМІЧНОГО ДІАПАЗОНУ ВИМІРЮВАЛЬНОГО КАНАЛУ". Вісник Черкаського державного технологічного університету, № 1 (15 квітня 2021): 42–49. http://dx.doi.org/10.24025/2306-4412.1.2021.230098.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто можливість розширення динамічного діапазону вимірювального каналу, в якому первинним перетворювачем є п’єзоелектричний акселерометр, який вимірює прискорення при проведенні динамічних (ударних) випробувань різних зразків техніки. Часто ударні випробування проводяться в умовах важкої відтворюваності умов експерименту, наприклад, вимірювання ударів і вібраційних впливів при піротехнічних вибухах, випробуваннябортових систем спеціального призначення на витривалість, здатність витримувати руйнаціютощо, де внаслідок швидкоплинності вимірювальних процесів атенюатори автоматичного вибору діапазону вимірювання не встигають здійснити комутацію при перевищенні вхідним сигналом нормованої величини або ці перемикання ведуть, як наслідок, до комутаційних розри вів ланцюга, спотворення вимірюваного сигналу. Тому застосування атенюаторів в таких ви падках є недоцільним. Таким чином, необхідну величину динамічного діапазону вимірювального каналу потрібно забезпечити виключно схемними рішеннями. Другий чинник, який потребує забезпечити процес вимірювання прискорення, – це відношення сигнал/шум. Беручи до уваги, що при вимірюванні ударних впливів для забезпечення динамічного діапазону по прискоренню вибирають п’єзоелектричні акселерометри (генерують заряд) з чутливістю до 10 пК/мс2, наявність широкосмугових шумів буде суттєво спотворювати вимірюваний сигнал. Особливо це буде відбиватися при низьких рівнях амплітуди прискорення, під час загасання ударного імпульсу та виникнення перехідних процесів, які потребують дослідження.
13
Oksen, Y. І. "Досвід застосування віброакустичного аналізу при випробуваннях залізобетонного мосту через річку Дністер в с. Заліски". Наука та будівництво 22, № 4 (24 грудня 2019): 11–20. http://dx.doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v22i4.115.
Повний текст джерелаАнотація:
Розроблено методологію застосування віброакустичного діагностування технічного стану мостів і їх конструктивних елементів, при проведенні статичних і динамічних випробувань мостів, шляхом удосконалення методів фільтрації та виділення трендів сигналів вейвлет- перетворенням.Об'єкт дослідження — процес статичних і динамічних випробувань мостів і їх конструктивних елементів з застосуванням акустико- емісійного діагностування технічного стану.Предмет дослідження — характер розвитку процесу деформування залізобетонних прогонових будов мостів під дією статичних і динамічних випробувальних навантажень.Мета дослідження — покращенні надійності і достовірності результатів статичних і динамічних випробувань мостів застосуванням акустико- емісійного діагностування їх стану, шляхом удосконалення методів фільтрації та виділенням трендів сигналів вейвлет-перетворенням. Використання методу віброакустичної емісії на основі вейвлет-перетворення забезпечує визначення особливостей формування акустичних імпульсів, визначення показників наростання та згасання їх амплітуд і зміну частотних характеристик в часі. Перевагами у застосуванні вейвлет- перетворенні є можливості програмної реалізації видалення перешкод з сигналу та виділення певних частотних складових сигналу як самостійних компонентів. Розроблено обладнання вимірювання та фіксації сигналів віброакустичної емісії, яке складається з чотирьохканального блока реєстрації, зовнішнього модуля аналого- цифрового перетворення, керуючого ноутбука та типорозмірний ряд інтегрованих на неодимових магнітах широкосмугових п’єзоелектричних перетворювачів. Виконано апробацію розробленого віброакустичного аналізу під час проведення статичних і динамічних випробувань залізобетонного мосту через р. Дністер на автомобільній дорозі М-12, км 28+964 біля с. Заліски. Встановлені значення частот коливань балок прогонів є паспортними характеристиками мосту і як вхідні значення призначені для оцінювання ступеню зносу конструкції прогонових будов в процесі експлуатації. Розроблену методику і обладнання віброакустичного діагностування технічного стану мостів і їх конструктивних елементів, рекомендується для застосування в суміжних областях, в тому числі для діагностування споруд і будівельних конструкцій, що підлягають випробуванням.
14
Korzhyk, Olga, Olga Pavlovych, Sergiy Braniuk та Alevtyna Morenko. "Особливості електроміографічної активності дистальних мʼязів кисті в жінок із різною модальною α-частотою". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 4(377) (6 жовтня 2018): 115–21. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2018-377-115-121.
Повний текст джерелаАнотація:
Важливим компонентом узгодженої активності моторних систем головного мозку й діяльності виконавчого апарату є питання взаємозв’язку характеристик певних ритмів електроенцефалограми з особливостями керування дистальними м’язами. Уважається, що характер спонтанної ЕЕГ визначається генетично детермінованими особливостями структурно-функціональної організації мозку й може бути пов’язаний із рівнем психомоторних і когнітивних здібностей. Мета дослідження полягає у виявленні особливостей електричної активності поверхневих м’язів пальців кисті як показників їхнього функціонального стану в спокої та під час виконання мануальних рухів у відповідь на дію сенсорних сигналів у жінок із різними характеристиками α-ритму ЕЕГ. Обстежено 136 респонденток віком 19−21 рік, яких розділено на дві групи – із високими та низькими значеннями індивідуальної модальної альфа-частоти (ІαЧ) ЕЕГ, визначеної індивідуально в стані спокою. Електроміограми (ЕМГ) м’яза- згинача (m. flexor digitorum superficialis) і розгинача (m. extensor digitorum) пальців кисті жінок реєстрували в стані спокою та під час стискання і розтискання пальців кисті правої і лівої рук у відповідь на ритмічні слухові сигнали. Функціональний стан мʼязів в спокої оцінювали за середніми амплітудою і частотою фонових осциляцій ЕМГ, стан цих м’язів під час мануальних рухів – за логарифмічними коефіцієнтами змін середніх амплітуди та частоти ЕМГ. У жінок із високою ІαЧ у стані спокою встановлено більш значущі латеральні й реципрокні відмінності параметрів електроміограми флексорів та екстензорів пальців кисті руки, порівняно з обстежуваними з низькою індивідуальною α-частотою. Жінок із високою α-частотою під час мануальних рухів відзначала менша скорочувальна активність поверхневих м’язів пальців кисті, особливо згиначів правої руки. Для жінок із низькою α-частотою притаманні менш специфічні й диференційовані процеси активації поверхневих м’язів пальців. Перспективою подальших досліджень може бути встановлення особливостей електроміографічної активності дистальних мʼязів рук за умови ускладнення мануальної моторики.
15
Kochubey, S. О. "Вплив синхронного та асинхронного сигналів від пірамідних нейронів на синхронізацію в мережах ГАМКергічних інтернейронів гіпокампа". Biosystems Diversity 21, № 2 (1 грудня 2013): 95–100. http://dx.doi.org/10.15421/011316.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідили вплив рівня стохастичності збуджувального синаптичного сигналу від пірамідних нейронів на генерацію коливань у мережах інтернейронів гіпокампа з шунтувальними ГАМКергічними синапсами. Використовували модифікацію математичної моделі мережі інтернейронів (Vida et al. 2006) і модель зовнішнього синаптичного сигналу з пуасонівським розподілом часового інтервалу між подіями. Повністю синхронізований синаптичний сигнал, коли кожний інтернейрон у мережі отримував струм з однаковою амплітудою та частотою, викликав у мережі коливання з високою синхронізацією (k > 0,9). Збільшення частоти синаптичного сигналу викликало відповідне збільшення частоти коливань у мережі. Поступове збільшення стохастичності синаптичного струму з 0,001 до 0,200 викликає зменшення синхронізації коливань у мережі інтернейронів з 0,89 до 0,11 при однаковій частоті сигналу (6 Гц). Частота коливань у мережі інтернейронів також зменшується з 55,6 до 35,7 Гц відповідно для рівня стохастичності 0,001 та 0,200 та частоти збудження 58 Гц. Зменшення частоти та синхронізації коливань у мережі може бути пояснено нездатністю шунтувальних ГАМКергічних синапсів синхронізувати роботу окремих інтернейронів при значному зростанні стохастичності зовнішнього збудження. Крім того, продемонстровано наявність діапазону частот вхідного сигналу 30–40 Гц, в межах якого відбувається значне зростання синхронізації коливань у мережі незалежно від ступеня стохастичності зовнішнього збудження.
16
Korzik, Olha, Olena Kurichyk та Alevtuna Morenko. "Електроміографічна активність поверхневих м’язів пальців кисті під час мануальної моторики в чоловіків із різними характеристиками α-частоти". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 7(356) (3 липня 2018): 182–88. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2017-356-7-182-188.
Повний текст джерелаАнотація:
Обстежено 124 чоловіки віком 19−21 рік, яких розділено на дві групи – із високими та низькими значеннями індивідуальної модальної альфа-частоти (ІαЧ) ЕЕГ, визначеної індивідуально в стані спокою. Електроміограми м’яза-згинача (m. flexor digitorum superficialis) та розгинача (m. extensor digitorum) пальців кисті чоловіків реєстрували в стані спокою й під час стискання та розтискання пальців кисті правої й лівої рук у відповідь на ритмічні слухові сигнали. Функціональний стан м’язів у спокої оцінювали за середніми амплітудою та частотою фонових осциляцій ЕМГ, стан цих м’язів під час мануальних рухів – за логарифмічними коефіцієнтами змін середніх амплітуди й частоти ЕМГ. У чоловіків із високою ІαЧ у стані спокою встановлено більш значущі латеральні та реципрокні відмінності параметрів електроміограми флексорів й екстензорів пальців кисті руки, порівняно з обстежуваними з низькою індивідуальною α-частотою. У чоловіків із високою α-частотою під час мануальних рухів відзначено меншу скорочувальну активність поверхневих м’язів пальців кисті, особливо згиначів. Для чоловіків із низькою α-частотою притаманні менш специфічні й диференційовані процеси активації поверхневих м’язів пальців.
17
Яворський, І. М., Р. М. Юзефович та О. В. Личак. "Перетворення Гільберта багатокомпонентних періодично нестаціонарних випадкових сигналів". Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, № 1 (30 березня 2022): 20–33. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2022.01.020.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано властивості перетворення Гільберта періодично нестаціонарного випадкового сигналу, який представляється суперпозицією стохастично модульованих за амплітудою та фазою гармонік з кратними частотами. Отримано співвідношення, що визначають кореляційну та спектральну структуру квадратур кожної з компонентів, які виділяються за допомогою смугової фільтрації та перетворення Гіль берта. Показано, що умовою періодичної нестаціонарності аналітичного сигналу є корельованість квадратур різних компонентів.
18
Войтов, В. А., Ю. В. Чепурний та М. М. Шелудько. "Методика дослідження власних частот коливань клапанного механізму двигуна внутрішнього згорання". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 1(67), (21 січня 2021): 142–46. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.67.18.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведеними експериментальними дослідженнями було встановлено, що вібрація має акустичну природу. Доведено, що у якості чутливого елементу системи діагностування можливо використати спрямований мікрофон ЕМ-8800 та регістратор акустичного шуму шумоміра 1 класу Robotron 00023. Завдяки цьому стале можливим отримати амплітудно-частотну характеристику на усьому чутному звуковому діапазоні від 100 Гц до 20 кГц. Експериментальними дослідженнями підтверджено, що спрямований мікрофон EM-8800 має широкий динамічний діапазон вимірюваного сигналу в 70 дБ і високий граничний рівень звукового тиску в 150 дБ. Це приводить до того, що при діагностуванні клапанного механізму двигунів внутрішнього згорання (ДВЗ), який генерує сигнали вібрації з широкосмуговим спектром і що має значну спектральну щільність, потрібні значення частоти дискретизації 32 кГц і більше. Завдяки цьому стале можливим отримати частоту власних коливань випускного клапану – 4630,12 Гц. Зокрема встановлено, що високі значення частоти дискретизації забезпечують точнішу передачу форми сигналу. Це дозволяє стверджувати про практичну привабливість запропонованих технологічних рішень.
19
Varbanets, R. A., O. V. Fomin, V. G. Klymenko, D. S. Minchev, V. P. Malchevsky та V. I. Zalozh. "ВІБРОАКУСТИЧНА ДІАГНОСТИКА ТУРБОКОМПРЕСОРА СУДНОВОГО ДИЗЕЛЬНОГО ДВИГУНА". Transport development, № 1(12) (3 травня 2022): 30–44. http://dx.doi.org/10.33082/td.2022.1-12.03.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Сучасні турбонагнітачі суднових дизельних двигунів мають високий коефіцієнт підвищення тиску в компресорі – до 5 і вище. Вони створюють високий тиск наддувочного повітря, тим самим забезпечуючи високу питому потужність і високоефективну роботу суднового двигуна з низьким викидом оксидів вуглецю та сажі. Серед іншого, висока економічність дизельних двигунів MAN MC і MAN ME з фактичною питомою витратою палива на рівні 160–170 г/ кВт·год забезпечується високим тиском наддувочного повітря. При зниженні ефективності роботи турбонагнітача, потужність і економічність дизельного двигуна швидко знижуються, а рівень викидів оксидів вуглецю та сажі зростає. Допустимий рівень шкідливих викидів при експлуатації суднових дизельних двигунів обмежений чинними вимогами Міжнародної морської організації. Оскільки переважна більшість морських транспортних суден різного класу має дизельні двигуни, питання їх ефективної та безпечної експлуатації є безумовно актуальним. У статті представлено метод віброакустичної діагностики турбокомпресора суднового дизельного двигуна в умовах експлуатації, коли необхідно оперативно визначити миттєву частоту обертання турбокомпресора та рівня вібрації ротора. Метод полягає в аналізі віброакустичного сигналу, який формується компресором турбонагнітача під час роботи дизельного двигуна під навантаженням. Результати. Спектральний аналіз показує, що лопатки компресора генерують коливання, які завжди присутні в спектрі загальної вібрації турбонагнітача незалежно від його технічного стану. «Лопаткова» гармоніка, яка відповідає цим коливанням, в спектрі визначається за допомогою методу обмежень. Розрахована миттєва частота обертання турбокомпресора дозволяє проаналізувати амплітуду основної гармоніки в спектрі. Метод, представлений у статті, допомагає усунути спектральні витоки дискретного перетворення Фур’є (DFT), щоб оцінити амплітуду основної гармоніки. Подальший аналіз амплітуди основної гармоніки дозволяє ефективно оцінити рівень вібрації ротора турбокомпресора під час експлуатації. Метод можна застосувати на практиці за допомогою смартфона або комп’ютера, на якому встановлено спеціальне програмне забезпечення. Висновки. Запропонований метод може бути закладений в основу системи постійного моніторингу частоти і рівня вібрації турбокомпресора суднового дизельного двигуна.
20
Гаценко, Сергій, Костянтин Сапожников, Віталій Сташко та Єфім Сейфетдінов. "Підхід до побудови багатопозиційної системи місцевизначення джерел радіовипромінювання". Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 42, № 3 (17 грудня 2021): 31–36. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2021-42-3-31-36.
Повний текст джерелаАнотація:
Умови вирішення завдання побудови надійної системи моніторингу вимагає вирішення важливого завдання місцевизначення джерел радіовипромінювань. Серед різноманіття методів визначення координат джерела радіовипромінювання (ДРВ) діапазону коротких хвиль (КХ) найбільш широке застосування знайшов тріангуляційний (кутомірний) метод. Його реалізація вимагає наявності не менше двох приймачів-пеленгаторів, рознесених на відстань, визначену як база пеленгування, з точною взаємною тимчасовою синхронізацією при електромагнітній доступності об'єкта пеленгування одночасно для всіх постів. Постійне виконання цих умов у КХ діапазоні ускладнено з огляду на те, що характеристики поширення радіохвиль істотно залежать від профілю та електрофізичних параметрів радіотрас і схильні до сезонних і добових флуктуацій концентрації заряджених частинок у шарах іоносфери. При порушенні умов доступності або відсутності тимчасової синхронізації в системі визначення місцезнаходження єдиним доступним для вимірювання параметром стає направлення на ДРВ з одного пеленгаторного посту, що виключає можливість тріангуляційної оцінки координат.
Для усунення зазначеного недоліку у статті проведено аналіз умов іоносферного поширення радіохвиль та виявлено основні фактори, що впливають на порушення електромагнітної доступності джерел радіовипромінювання для приймачів-пеленгаторів тріангуляційної системи визначення місцезнаходження в діапазоні коротких хвиль. Представлений спосіб оцінки координат випромінювачів за вимірами амплітуд їх сигналів системою програмно-керованих приймачів, розміщених у зонах електромагнітної доступності. Отримано оцінки зміни областей розташування об'єктів при спільній оцінці амплітуд сигналів у багатопозиційній системі приймачів-вимірювачів та напрямів їх приходу віддаленими пеленгаторами.
21
Karlov, V., O. Kuznietsov, A. Artemenko та А. Karlov. "ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ ОПТИМАЛЬНОГО ВИМІРЮВАННЯ ДАЛЬНОСТІ ДО ЦІЛІ В КОГЕРЕНТНО-ІМПУЛЬСНІЙ РЛС ПРИ ВРАХУВАННІ ФАЗОВИХ СПОТВОРЕНЬ РАДІОЛОКАЦІЙНОГО СИГНАЛУ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 55 (21 червня 2019): 31–37. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.3.031.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто питання аналізу можливостей забезпечення заданої дальності дії РЛС, здатної здійснювати радіолокаційне спостереження малопомітних, малорозмірних та маневруючих цілей. Обгрунтована доцільність використання когерентної пачки радіоімпульсів для забезпечення необхідної дальності виявлення із заданими показниками якості. Надано порівняльний аналіз можливостей використання поодинокого і пачкового радіосигналів. Доведена необхідність врахування корельованих фазових флуктуацій радіоімпульсів прийнятої пачки при вимірюванні дальності до цілі. Вважається, що фазові флуктуації розподілені за нормальним законом с нульовим середнім, а їх кореляція убуває зі збільшенням інтервалу між радіоімпульсами пачки за експоненціальним або знакозмінним законами. На вхід приймального пристрою РЛС надходять відбиті від цілей сигнали на фоні некорельованого гаусівського шуму. Розгляд проводиться для моделі сигналу з випадковою амплітудою та початковою фазою. Оцінювання часу запізнення радіолокаційного сигналу здійснюється за критерієм максимуму натурального логарифма відношення правдоподібності, усередненого по усім можливим значенням випадкових неінформативних параметрів. В явному вигляді отримано вираз нормованої функції розузгодження когерентної пачки за наявністю фазових флуктуацій її радіоімпульсів. Врахування фазових флуктуацій радіоімпульсів прийнятої пачки при вимірюванні дальності до цілі дозволить покращити ефективність вирішення когерентно-імпульсними РЛС завдань за призначенням.
22
Климченко, В. Й., О. С. Маляренко, О. В. Бєлавін та М. І. Рожков. "Визначення верхньої межі зони виявлення цілей оглядовими РЛС експериментально- аналітичним способом". Системи озброєння і військова техніка, № 1(65), (17 березня 2021): 84–89. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.65.12.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядається варіант поєднання аналітично-розрахункових методів визначення зон виявлення повітряних об’єктів (ПО) з обмеженим обсягом експериментальних перевірок, які здійснюються через обліт спеціальними літальними апаратами або ж через побіжне використання польотів рейсових ПО. Завдяки такому поєднанню, верхня межа зони може бути розрахована за експериментальними даними, отриманими через обліт на одній заданій висоті спеціально виділеним літаком або ж за даними супроводження рейсових літаків, висота польоту яких завчасно відома. Визначення верхньої межі зони виявлення ПО здійснюється через аналіз амплітуди прийнятих ехо-сигналів в процесі супроводження спеціальних літальних апаратів або рейсових літаків.
23
Мороз С.А. к.т.н., Пташенчук В.В., Приступа С.О. к.т.н та Кайдик О.Л. к.т.н. "ДОСЛІДЖЕННЯ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ ЛЮДИНИ ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ БІОСИГНАЛІВ ДЛЯ КЕРУВАННЯ БІОЕЛЕКТРИЧНИМ ПРОТЕЗОМ". Перспективні технології та прилади, № 14 (7 грудня 2019): 98–102. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2019-14-17.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті проведено аналіз рухової діяльності людини. Встановлено, що управління скорочувальною активністю м'язової клітини здійснюється за допомогою мотонейронів - нервових клітин, тіла яких лежать в спинному мозку, а довгі відгалуження - аксони в складі рухового нерва підходять до м'язів, Біоелектричний вплив, переданий від центральної нервової системи до м'язів, відбивається підвищенням амплітуди в так званих рухових точках - місцях найбільшого скупчення рухомих одиниць. Якщо знімати біопотенціал в місцях розташування рухових точок, то ми можемо отримати вихідні сигнали для управління протезом. Електроміографією є основним методом дослідження нервово-м'язової системи за допомогою реєстрації біоелектричних потенціалів. Електро-міографічні дослідження показують, що амплітуди біопотенціалів варіюються від 5-10 мкВ (м'яз в стані спокою) до 500-1000 мкВ (м'яз в збудженому стані). Основний діапазон частот біопотенціалів, що реєструються поверхневими електродами, становить 20-200 Гц, з максимумом близьким 50 - 100 Гц. Запропоновано структурну схему управління біоелектричним протезом кисті.
24
Яворський, І. М., Р. М. Юзефович та О. В. Личак. "Аналіз високочастотної модуляції несучих гармонік періодично нестаціонарного випадкового сигналу". Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, № 2 (10 травня 2022): 21–31. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2022.02.021.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено аналіз кореляційних і спектральних властивостей періодично нестаціонарного випадкового сиг-налу (ПНВС), несучі гармоніки якого модульовані за амплітудою та фазою високочастотними стаціонарнозв’язаними випадковими процесами. Показано, що кореляційні функції сигналу та його перетворенняГільберта є однаковими, а їх взаємокореляційні функції мають протилежні знаки. Отримано представлен-ня вузькосмугового ПНВС у вигляді стаціонарних, але періодично-нестаціонарно зв’язаних компонент. По-казано можливості виділення й аналізу їх квадратур з використанням перетворення Гільберта.
25
Огір, О. О. "ПРИНЦИПИ ДІАГНОСТИЧНОЇ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ ОБ’ЄКТА АБО СЕРЕДОВИЩА". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 1 (8 квітня 2022): 54–62. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2022.1.6.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведений аналіз дав змогу виявити відсутність чітких формулювань сутності понять «діагностична візуалізація» і «діагностичне зображення». Тож пропонується визначити, що діагностичне зображення – це графічна (двомірна або тримірна) модель аномалій досліджуваного об’єкта чи середовища, для якої може бути здійснена постановка і розв’язання задачі ідентифікації. Відповідно, діагностична візуалізація – це процес побудови такої моделі, і сам цей процес має вже усталену назву «реконструкція діагностичного зображення». Цей процес розглядається в контексті дослідження об’єктів та середовищ випромінюванням ультразвукових хвиль в досліджуваний об’єкт (або в середовище) з подальшим прийняттям і обробкою відбитих коливань з метою визначення наявності аномалій, що підпадає під визначення ідентифікацію в широкому розумінні (структурна ідентифікації), або їх форми, розміру, положення, глибини залягання тощо, що підпадає під визначення ідентифікації у вузькому розумінні (параметрична ідентифікація). В роботі увага сконцентрована на певному сегменті ідентифікації у вузькому розумінні – підвищенні якості моделі, де показником якості буде визначено розрізнювальну здатність діагностичного зображення. При цьому в контексті теорії ідентифікації відомими будуть вважатися вхідні і вихідні сигнали ультразвукового дослідження, а також загальний вид моделі аномалії, а невідомим залишається алгоритм ідентифікації. Вирішення завдання в УЗ візуалізації передбачається на основі аналізу фазових співвідношень, що відповідають побудованим за певними елементарними одновимірними голограмами. Мова йде про реконструкцію зображень на основі безлічі одновимірних елементарних голограм на площину, перпендикулярну площині запису елементарної голограми та визначається сукупністю акустичних осей зондуючого простору при русі суміщеного випромінювача – приймача уздовж лінії синтезованої апертури. Такий підхід повинен дати можливість розв’язувати сумарний по амплітуді ехосигнал, що отримується в точці зондування з різних точок глибини за рахунок різниці початкових фаз комплексних амплітуд окремих гідробіонтів, які мають свої координати в площині зондування і свої значення інтенсивності з урахуванням місця розташування. Щільність скупчення, що відображає інтенсивність окремих гідробіонтів на кольоровому моніторі може бути представлена відносними колірними моделями або іншим способом досить ефективної візуальної відмінності кожного гідробіонта окремо з властивим йому розміром і сукупність всіх гідробіонтів, які визначають щільність їх у зондуючих об’ємах. Слід зазначити, що розглянуті методи отримання зображень за сукупністю одновимірних елементарних голограм можуть бути використані і в інших положеннях по розробці техніки діагностування в медицині, будівництві і т. п.
26
Зубков, С., та М. Козій. "Підвищення точності неінвазивного вимірювання артеріального тиску осцилометричним методом". Біомедична інженерія і технологія, № 6 (18 грудня 2021): 147–51. http://dx.doi.org/10.20535/2617-8974.2021.6.247777.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто практичні апаратні рішення щодо виділення пульсацій тиску в манжеті, що дозволяють підвищити точність та захищеність від перешкод алгоритмів вимірювання тиску. Досліджено вплив АЧХ фільтрів виділення слабких пульсацій тиску в манжеті на форму вихідного сигналу в неінвазивних автоматичних вимірювачах артеріального тиску.
Під час розробки каналу неінвазивного вимірювання тиску для приліжкового монітору виявлено невідповідність між формою кривих пульсацій тиску в манжеті, отриманих прямою високоточною реєстрацією абсолютного тиску, з формою відповідних осциляцій. Виконано моделювання в MicroCap-12 схеми каскаду виділення пульсацій тиску, яке підтвердило, що форма і амплітудні характеристики вихідного сигналу залежить від ЧСС.
Висновки: проектування каналу виділення пульсацій тиску в манжеті рекомендується виконувати у вигляді смугового фільтру, формулюючи вимоги щодо нього у часовій області (до гладкості імпульсної перехідної функції), як більш значущі у даному разі, ніж частотні.
Ключові слова: артеріальний тиск, осцилометричний метод, пульсації тиску, схемотехніка неінвазивного каналу
27
Sinitsky,, V. "Investigation of gps signal amplitude fluctuations depending on meteorological factors when passing through a turbulent atmosphere at low elevation angles over the land." RADIOFIZIKA I ELEKTRONIKA 26, no. 1 (2021): 20–27. http://dx.doi.org/10.15407/rej2021.01.020.
Повний текст джерелаАнотація:
Subject and Purpose. The paper investigates tropospherically caused fluctuations of signals from the GPS navigation system while the satellite is beyond the radio horizon. The intensity of GPS signal fluctuations under the influence of meteorological factors is studied, too. The purpose of the work is to determine relationship between the intensity of GPS signal fluctuations and the meteorological conditions when satellite elevation angles are small. Methods and Methodology. The methodology of the work is based on the search for the intensity of amplitude fluctuations of GPS satellite’s signals depending on the meteorological situation. The measurement approach is registration of the GPS satellite’s signal level just before the satellite crosses the horizon. The data processing after a series of experimental studies is based on the extraction of tropospheric fluctuations from the complete GPS signal by the moving average method. Results. Experimental studies of the turbulent component of signals from GPS satellites at low elevation angles have been carried out. It has been revealed that a conventional elevation boundary below which the tropospheric influence is predominant can be established due to the synchronism property which the orbits of the GPS satellites hold. It has been shown that variations in the mean square deviation (MSD) of GPS signal fluctuations caused by the troposphere and extracted from the complete signal are consistent with meteorological parameter changes. Conclusion. Analysis has been carried out to show that a meteorological dependence of the MSD statistics of GPS signal tropospheric fluctuations exists. The intensity of fluctuations rises with the convective activity in the troposphere. The conducted experiments suggest that periods of increased turbulence in the atmosphere can be detected with the use of GPS signals. For this purpose, the optical methods will not do.
28
Яценко, К. Г., М. О. Блещенко, Г. Л. Коростильов та Ю. В. Чепурний. "Експериментальне дослідження віброакустичним методом клапанного механізму двигуна внутрішнього згоряння". Системи озброєння і військова техніка, № 1(61), (14 травня 2020): 177–82. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2020.61.21.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається методологія застосування віброакустичного методу діагностування газорозподільного механізму (ГРМ) двигуна внутрішнього згоряння (ДВЗ). До початку 2000 року даний метод не знаходив широкого застосування через значну вартість діагностичних комплексів, складності обробки і аналізу діагностичної інформації. На сьогоднішній день його використання спростилося у зв'язку з появою недорогих USB осцилографів і чутливих вібродатчиків. Відмови елементів газорозподільного механізму двигуна, а зокрема, прогар клапанів, порушення їх герметичності, зміщення фаз, зростання зазорів або їх відсутність виникають у більшості автотранспортних засобів при пробігах набагато менших нормативних або граничних. Несвоєчасне проведення технічного обслуговування, використання не рекомендованих масел і паливних матеріалів, порушення теплових і навантажувальних режимів викликають збільшення зазорів в клапанах ГРМ. Проведені в представленому матеріалі дослідження дозволили встановити, що будь-які перевищення амплітуди сигналу віброімпульса понад 200 мВ вимагають регулювання зазорів або заміни гідроштовхачів. Даний метод і використовуваний набір технологічних прийомів дозволяють оперативно і без розбирання визначати технічний стан систем двигуна при будь-яких проміжних станах діагностованих об'єктів.
29
Фик, Олександр Ілліч, Дмитро Борисович Кучер та Лариса Валентинівна Кучер. "Дослідження резонансних властивостей пристроїв перемикання на основі високотемпературного надпровідника". Озброєння та військова техніка 31, № 3 (24 вересня 2021): 51–58. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2021.3(31).51-58.
Повний текст джерелаАнотація:
Результати експериментальних досліджень, викладених у відомих роботах, засвідчили, що у високотемпературному надпровіднику під дією вхідного НВЧ-сигналу, коли створюється магнітне поле, рівень якого перевищує пороговий (Н>Hкр2), відбувається фазовий перехід надпровідника з надпровідного S в нормальний (резистивний) стан N (так званий процес перемикання (переключення)). Встановлено, що можливо управляти амплітудно-частотною характеристикою надпровідника напругою або струмом, що протікає. Тобто, можливо будувати перемикачі-обмежувачі на основі надпровідників, які знайдуть застосування у антенах, вхідних колах охолоджуваних надвисокочастотних трактів тощо.Найбільш практичними є пристрої на основі високотемпературних надпровідників, тому що їх робоча температура − це температура рідкого азоту, а швидкість перемикання становить менше 1 наносекунди. Однак, використання надпровідних систем потребує врахування питань сумісності їх зі штатними пристроями та урахування іншої низки особливостей будови НВЧ систем. Тобто, є сенс спершу окремо проаналізувати функціонування таких перемикачів, а потім в структурі будови штатної НВЧ системи.У статті проводиться дослідження властивостей лише окремих перемикачів (фільтрів вимикачів та обмежувачів) на основі високотемпературних надпровідних тонких плівок з метою вироблення принципів та критеріїв, які можуть бути основою здійснення автоматизованого проєктування розглянутих швидкодіючих надпровідних НВЧ-пристроїв.Для вирішення поставленої розрахункової задачі використовується алгоритм аналізу резонансних систем комутації та визначаються відповідні параме-три та критерії: коефіцієнти пропускання, модуляції, загасання; параметр якості; резонансні характеристики (частота, смуга, добротність).Результати розрахунків свідчать про необхідність застосування в сучасних НВЧ системах високотемпературних надпровідних швидкодіючих широкосмугових пристроїв (фазообертачів, обмежувачів, ліній затримки, комутаторів, тощо), що дозволить зменшити втрати енергії в приймально-передавальному тракті, збільшити швидкість управління променем антени в просторі, збільшити відношення сигнал-шум, підвищити захисні властивості прийомних тракту від електромагнітної поразки.У статті приведені результати розрахунків характеристик перемикачів, виконаних на основі надпровідникових мікрополоскових ліній передачі. Показана можливість побудови швидкодіючих (час спрацьовування менше одиниць наносекунд) перемикачів на основі надпровідності плівок в діапазоні частот 1 – 10 ГГц з часовими (швидкодія спрацьовування, час відновлення) енергетичними параметрами (енергії переключення 10-10 Дж) та резонансними характеристиками (частота, смуга, добротність), які значно кращі відповідних параметрів аналогічних пристроїв на основі напівпровідників.
30
Kuznietsov, O., A. Artemenko, V. Petrushenko та А. Karlov. "ОЦІНЮВАННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАДАНОЇ ТОЧНОСТІ ВИМІРЮВАННЯ РАДІАЛЬНОЇ ШВИДКОСТІ ЦІЛІ КОГЕРЕНТНО- ІМПУЛЬСНИМИ РЛС ЗА МЕЖАМИ ДАЛЬНОСТІ ПРЯМОЇ ВИДИМОСТІ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 6, № 58 (28 грудня 2019): 106–10. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.6.106.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті оцінюються можливі значення складових середньоквадратичної помилки вимірювання радіальної швидкості цілі, які виникають внаслідок флуктуацій фази радіосигналу за межами дальності прямої видимості РЛС. Обґрунтована доцільність використання когерентної пачки радіоімпульсів для забезпечення необхідної дальності виявлення із заданими показниками якості. Розгляд проводиться для моделі сигналу з випадковою амплітудою та початковою фазою. Вважається, що фазові флуктуації розподілені за нормальним законом с нульовим середнім, а їхня кореляція убуває зі збільшенням інтервалу між радіоімпульсами пачки за знакозмінним законом. Результати вказують на те, що внаслідок фазових флуктуацій радіоімпульсів прийнятої пачки, середньоквадратична помилка вимірювання радіальної швидкості цілі здатна перевершувати значення, які визначаються тактичними вимогами до когеренто-імпульсних РЛС. Проведений чисельний аналіз дозволяє визначати ступінь погіршення якості часо-частотної обробки пачки радіоімпульсів в когерентно-імпульсних РЛС та оцінювати ступінь зниження ефективності подальшої вторинної обробки радіолокаційної інформації
31
Станішевська, Т. І., О. І. Горна та Д. Д. Горбань. "Особливості гемодинаміки у пубертатний та постпубертатний етапи онтогенезу людини". Vìsnik Zaporìzʹkogo nacìonalʹnogo unìversitetu. Bìologìčnì nauki, № 1 (2 серпня 2021): 50–58. http://dx.doi.org/10.26661/2410-0943-2020-1-07.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена вивченню особливостей вікової динаміки індивіду- ально-типологічних показників мікроциркуляції крові на пубертатному і постпубертатному періодах розвитку організму людини. Дослідження проводилися на базі лабораторії фізіологічних досліджень. У дослідженні взяли участь 63 умовно здорові досліджувані за добровільною згодою віком 14–15 та 18–19 років. З метою вивчення функціонального стану мікроцир- куляції крові в організмі людини був використаний метод лазерної доппле- рівської флоуметрії. В осіб чоловічої та жіночої статей на вивченому етапі онтогенезу спостерігали збереження гетерохронності за величинами пара- метрів мікроциркуляції крові та середнього квадратичного відхилення тка- нинного кровотоку. Так, на одному віковому відрізку були вищими показ- ники у досліджуваних жіночої статі, а на іншому – в осіб чоловічої статі. Середні величини показників мікроциркуляції крові у хлопців та дівчат одного віку достовірно не відрізнялися. Комп’ютерна програма обробки дозволяла визначити такі характеристики мікроциркуляції, як: параметр мікроциркуляції, середнє квадратичне відхилення реєстрованих доппле- рівських сигналів та коефіцієнт варіації. В обстежених пубертатного та постпубертатного віку обох статей виявлено три типи мікроциркуляції. Аперіодична ЛДФ-грама відповідала нормоемічному типу мікроцирку- ляції крові, що характеризується збалансованістю механізмів вазомотор- ної, метаболічної та нейрогенної регуляції мікроциркуляції за частотою і амплітудою. Для синусоїдальної ЛДФ-грами, що відповідає гіпоемічному типу мікроциркуляції крові, характерний низький показник параметру мікроциркуляції, зумовлений зниженням вазомоторних механізмів у регу- ляції. Монотонна ЛДФ-грама гіперемічного типу характеризувалася висо- ким параметром мікроциркуляції, переважанням пасивних механізмів, дихальних і серцевих ритмів у регуляції мікроциркуляції. Частота спів- відношення різних мікроциркуляторних типів приблизно однакова у осіб жіночої та чоловічої статі і безпосередньо залежить від їхнього віку.
32
Злобін, Григорій Григорович. "Використання комп’ютерних тестів для оцінювання знань з природничих та технічних дисциплін". Theory and methods of e-learning 2 (3 лютого 2014): 281–84. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v2i1.287.
Повний текст джерелаАнотація:
Застосування комп’ютерних тестів для поточного та підсумкового оцінювання знань студентів дає змогу якісно і об’єктивно оцінити знання студентів за умови наявності великої та добре перевіреної бази тестових завдань. Дієвість тестування істотно залежить від вибраних автором (або авторами) типів завдань [1]:1) завдання з вибором відповіді (правильної або неправильної);2) завдання з встановленням відповідності;3) завдання з вибором кількох правильних відповідей;4) завдання з вводом відповіді (текстової або числової).Завдання перших трьох типів погано захищені від вгадування відповіді студентом, однак вони найбільш широко використовуються у практиці комп’ютерного тестування. Завдання четвертого типу добре захищені від вгадування відповіді, однак текстові відповіді доведеться перевіряти людині. Для перевірки числової відповіді система тестування повинна мати блок перевірки чисел з цілою і дробовою частиною. На факультеті електроніки Львівського національного університету імені Івана Франка створена база тестових завдань з курсів «Обчислювальна техніка і програмування» (для перевірки знань мов програмування Паскаль та Сі) та «Теорія коливань», в яких майже 90 відсотків завдань складають завдання з вводом числової відповіді. База тестових завдань з мови програмування Паскаль розбита на розділи:1. Лінійна програма (числова відповідь з цілою і дробовою частиною);2. Програма з синтаксичною помилкою (відповідь є цілим числом);3. Програма з розгалуженням (числова відповідь з цілою і дробовою частиною);4. Встановлення відповідності програма-алгоритм (тип 2);5. Програма з циклом for (числова відповідь з цілою і дробовою частиною);6. Програма з циклом while (числова відповідь з цілою і дробовою частиною);7. Програма з циклом repeat-until (числова відповідь з цілою і дробовою частиною);8. Програма з процедурою-функцією (числова відповідь з цілою і дробовою частиною);9. Програма з процедурою (числова відповідь з цілою і дробовою частиною);10. Завдання на написання програми для розв’язання певної задачі (текстова відповідь).Розглянемо приклади тестових завдань деяких розділів.1. Якого числового значення набуде змінна w після виконання цієї програми?Program test1;Varx,q,z,w:real;Beginx:=6;z:=4;w:=x*z;q:=x/z;WriteLn('w=',w);WriteLn('q=',q );end.2. В якому рядку програми є синтаксична помилка?Program test 2;Varx,y,z:real;i,n:integer;Begini:=20;x:=32;y:=34;z:=-9;n:=30*i;WriteLn( ' x=',x );end.6. Якого числового значення набуде змінна s після виконання цієї програми?Program test3;Vars,d,r:real;i:integer;Begins:=100;d:=2;r:=10;i:=0;While s>r doBegins:=s/d;i:=i+1;end;WriteLn('s=',s );WriteLn('i=',i );end.Успішне виконання студентом завдань із перших дев’яти розділів свідчить лише про вміння студента читати чужі програми. Для перевірки здатності студенти писати свої програми введено десятий розділ. Відповіддю студента є текст програми і, за потреби, текстові файли з результатами роботи програми. Очевидно, що під час виконання десятого завдання студент повинен мати можливість скористатись оболонкою для програмування мовою Паскаль (і тільки під час виконання цього завдання!). Якщо на виконання завдань із перших дев’яти розділів можна відводити по кілька хвилин (за умови невеликого обсягу наведених програм), то для написання програми потрібно відвести у кілька раз більше часу (залежить від складності поставленої задачі).База тестових завдань з «Теорії коливань» розбита на розділи:1. Обчислення постійної складової ряду Фур’є (числова відповідь з цілою і дробовою частиною);2. Обчислення косинусної гармоніки Фур’є (числова відповідь з цілою і дробовою частиною);3. Обчислення синусної гармоніки Фур’є (числова відповідь з цілою і дробовою частиною);4. Визначення стійкості стану рівноваги лінійної коливної системи (ручна перевірка – текстова відповідь);5. Вільні коливання лінійних коливних систем (числова відповідь з цілою і дробовою частиною);6. Вимушені коливання лінійних коливних систем (числова відповідь з цілою і дробовою частиною);7. Стани рівноваги нелінійних коливних систем (числова відповідь з цілою і дробовою частиною);8. Особливі точки коливних систем (тип 2);9. Вимушені коливання нелінійних коливних систем (числова відповідь з цілою і дробовою частиною);10. Визначення амплітуди коливань автогенератора (числова відповідь з цілою і дробовою частиною).Для виконання завдань з дев’ятого і десятого розділів студент повинен мати можливість скористатись оболонкою для числового інтегрування алгебро-диференційних рівнянь із простою вхідною мовою.Розглянемо шаблони тестових завдань деяких розділів.1. Для заданого сигналу ... обчислити постійну складову ряду Фур’є a0.4. Для лінійної коливної системи ... складіть характеристичне рівняння та визначить його корені (відповідь вводьте за схемою: дійсна частина, уявна частина, дійсна частина, уявна частина).5. Для початкових умов: x(0)=1, dx(0)/dt=0 знайдіть вільні коливання лінійної коливної системи, заданої диференціальним рівнянням ... та вкажіть значення x(t) в момент часу t=5.7. Для коливної системи, диференціальним рівнянням ... , вкажіть координати стійкого стану рівноваги x=..., dx/dt=...9.Користуючись програмою DS0, визначить амплітуду вимушених коливань нелінійної коливної системи, заданої диференціальним рівнянням ...Завдяки уведенню числової відповіді з цілою і дробовою частиною виключається вгадування відповіді студентом, адже множина можливих відповідей практично нескінченна.Такий підхід легко поширити на природничі і технічні науки, в яких для проведення практичних занять використовують задачі з числовими розв’язками.
33
Altukhov, V. M. "Influence of cutting process temperature on amplitude of acoustic emission signals." Scientific news of Dahl university 19 (2020). http://dx.doi.org/10.33216/2222-3428-2020-19-1.
Повний текст джерела
34
Бучма, Ігор. "МЕТОДИ І ЗАСОБИ АВТОМАТИЧНОГО ВИРІВНЮВАННЯ АМПЛІТУД ГАРМОНІЧНИХ СИГНАЛІВ В СИСТЕМАХ ВИМІРЮВАННЯ МАЛИХ ФАЗОВИХ ЗСУВІВ". Automation, Measuring and Management / Автоматика, вимірювання та керування, 2020, 1–8. http://dx.doi.org/10.23939/amm2020.01.001.
Повний текст джерелаАнотація:
The article considers the automatic amplitude equalizer of harmonic signals based on a controlled voltage divider, its computer modeling. The errors of signal amplitude alignment are estimated. Possible ways to improve the metrological characteristics of the equalizer are indicated.
35
Степанов, М. Т., та В. А. Хобин. "Cистема автоматичного регулювання інваріантна до контрольованих збурень з прогнозуванням сигналу корекції по кубічному сплайну". Automation of technological and business processes 12, № 1 (30 березня 2020). http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v12i1.1705.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається система автоматичного регулювання, що реалізує комбінований принцип управління інваріантна щодо контрольованих збурень. У математичних моделях коригувальних зв'язків систем автоматичного регулювання інваріантних до контрольованих обурені-вам часто присутні фізично не реалізовуються ланки чистого випередження. В інженерній практиці для прогнозування сигналу корекції на час вперед такі ланки наближено замінюють форсує ланка. В якості альтернативи такому підходу пропонується вести прогнозування сигналу корекції на основі кубічного сплайна. Проведений аналіз показує, що окремі ділянки траєкторії руху-ня сигналу корекції можуть бути представлені безперервними, багаторазово диференційовними функція-ми (наприклад, кубічним сплайном). Для моделі кубічного сплайнів знайдені співвідношення, що дозволяють оцінювати їх параметри і вести розрахунок прогнозного значення змінної в реальному часі. Проведено структурний та оптимальний параметричний синтез альтернативних варіантів систем автоматичного регулювання інваріантних до контрольованих збурень. Порівняльний аналіз оптимальних систем, проведений в тимчасовій і частотних областях показав значну перевагу системи регулювання з прогнозуванням сигналу корекції по кубічному сплайну. У порівнянні з системою, де для прогнозування-вання використовується форсує ланка, система регулювання з прогнозуванням по кубічному сплайну забезпечує зниження інтегрального і прямих показників якості в кілька разів. Аналіз амплітуди-частоності характеристик систем автоматичного регулювання показав, що система автоматичного регулювання з прогнозуванням сигналу корекції по кубічному сплайну може ефективно гасити обурення в широкому діапазоні частот.