Статті в журналах: "Алгоритм стиснення"

1

Kovivchak, Ja, V. Dubuk та R. Mishak. "Розробка програмного засобу для стиснення зображень на основі кластеризації." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 46 (30 березня 2022): 17–23. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2022-46-03.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена розробці програмного засобу для стиснення зображень на основі кластеризації. Приведено загальну класифікацію методів стиснення растрових зображень. Висвітлено основні методи кластеризації даних і їх застосування для зменшення об’єму даних. Проведено аналіз існуючих програмних рішень для стиснення зображень. Розглянуто алгоритм K-Means в задачах стиснення зображення. Побудовано концептуальну модель системи. Розроблено блок-схему алгоритму роботи програмного засобу для стиснення зображень на основі кластеризації. Приведено діаграму прецедентів і діаграму діяльності програмного засобу. Розглянуто діаграму компонентів засобу. Розроблено інтерфейс користувача програмного засобу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Маліч, Миколай, Дмитро Васильєв, Олег Усов та Сергій Тинина. "Побудова математичної моделі міцності гірських порід при стиску з урахуванням контактного тертя". System technologies 6, № 131 (1 березня 2021): 94–106. http://dx.doi.org/10.34185/1562-9945-6-131-2020-09.

Повний текст джерела

Анотація:

Наведено дослідження міцності гірських порід при різних видах стиснення з урахуванням контактного тертя. Розглянуто задачу по розробці математичних моде-лей локального контактного впливу характеристик тертя на опірність стисненню і моделі впливу характеристик тертя на опірність одноосьовому ковзному стиску. Ро-зроблено алгоритм розрахунку міцності гірських порід при стисканні за математич-ними моделями впливу характеристик тертя. Такий вид розподілу напружень в породі характерний при руйнуванні міцних матеріалів в зоні контакту з бронеплитами в що-кових дробарках зі складним рухом щоки і з конусами в конусних дробарках. Показана можливість керування режимами навантаження, а саме створення в зоні контакту так званого ковзного стиснення для зниження енерговитрат процесу дроблення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Teslyuk, V. M., та A. I. Pukach. "РОЗРОБЛЕННЯ МОДИФІКОВАНОГО МЕТОДУ ФРАКТАЛЬНОГО СТИСНЕННЯ ЗОБРАЖЕНЬ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 8 (29 жовтня 2015): 314–21. http://dx.doi.org/10.15421/40250851.

Повний текст джерела

Анотація:

Розроблено модифікований алгоритм фрактального стиснення зображень, а також відповідні моделі на основі кольорових мереж Петрі, закладені в основу розробленого модифікованого методу фрактального стиснення зображень, призначеного для збільшення швидкодії фрактального методу із збереженням високого ступеня компресії та збереження оптимальної якості вихідного зображення, та спрощення його програмної реалізації з метою подальшого дослідження та практичного застосування переваг сімейства фрактальних методів компресії зображень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Глинчук, Л. Я. "Алгоритм криптографічного стиснення інформації за допомогою дерева штерна-брокко". Проблеми програмування, № 2/3 (2008): 575–78.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Глинчук, Л. Я. "Алгоритм криптографічного стиснення інформації за допомогою дерева штерна-брокко". Проблеми програмування, № 2/3 (2008): 575–78.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Дубина, Олександр Федорович, Тетяна Миколаївна Нікітчук, Олександр Володимирович Андреєв, Владислав Вікторович Чухов, Дмитро Сергійович Морозов та Сергій Миколайович Нікітчук. "Розрахунок обсягу пам’яті відеореєстратора системи відеоспостереження". Технічна інженерія, № 1(87) (14 червня 2021): 104–9. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2021-1(87)-104-109.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проведено аналіз сучасних форматів відеостиснення, наведено та обґрунтовано алгоритм розрахунку необхідного обсягу накопичувача відеореєстратора для надання можливості зберігання даних системи відеоспостереження певний термін, наведено порядок вибору жорсткого диску з точки зору форм-фактора накопичувача, його енергоспоживання та швидкості обертання дискових пластин. Під час проєктування сучасних систем відеоспостереження необхідно враховувати досить значну кількість чинників. Одними із основних є: тип відеокамер, їх кількість, формат відеостиснення, якість зображення, активність у кадрі, термін зберігання, надійність накопичувача. Перевагою системи відеоспостереження є можливість зберігання відеоданих на необхідний термін з можливістю їх перегляду. Як пристрій зберігання застосовуються SD-карта пам’яті на відеокамері, накопичувач у відеореєстраторі, хмарні технології. У статті розглядаються питання збереження даних на жорсткому диску відеореєстратора. На сьогоднішній день широкого застосування набули як аналогові, так і цифрові або IP-відеокамери, які відрізняються принципами формування відеосигналу і можливостями підключення до мережі. Кількість відеокамер визначається характеристиками і параметрами об’єкта, що охороняється. Кожна сучасна IP-відеокамера підтримує декілька форматів стиснення даних, які різняться за принципами дії, коефіцієнтом стиснення, якістю зображення, а для аналогових відеокамер стиснення проводиться у відеореєстраторі. Ці фактори у кінцевому підсумку впливають на необхідний загальний обсяг пам’яті відеореєстратора. Крім цього, значущим є забезпечення надійності накопичувача, особливо для спостереження за важливими об’єктами.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Анищенко, О. "Щодо питання передачі та збереження масивів графічних даних у глобальних і локальних мережах." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 44 (29 жовтня 2021): 87–93. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-44-14.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито питання передачі та збереження масивів графічних даних у глобальних і локальних мережах. Описано структуру сучасних комп’ютерних мереж, визначено основні проблеми, які виникають при передачі даних всередині мережі. Окреслено складність моделювання глобальних і локальних мереж. Зазначається, що побудова логічної системи управління передачею графічних даних у мережах дозволить підвищити швидкість передачі та знизити можливості втрати інформації. Описано вплив моделі Гілберта на лінію передачі даних та відокремлено механізм впливу прихованого харківського процесу на передачу даних. Деталізовано метод ідентифікації характеристик лінії передачі та вибору оптимального методу кодування сигналу, узгодженого з поточною частотною характеристикою лінії передачі. Розкрито стохастичну теорію управління в системах із прихованими марківськими процесами та обґрунтовано її вплив на задачі управління системами передачі даних. Підкреслено, що основною проблемою в організації локальних та глобальних мереж є розподіл потоків даних за найкоротшими шляхами. До такої проблеми належать способи передачі даних, які вимагають мінімального часу, або шляхи з мінімальними перешкодами. Таким чином, на основі цього визначення, наголошено, що оптимізація шляху має здійснюватися за будь-якими технічними та економічними критеріями, а обрані шляхи мають гарантувати ефективне використання ліній та вершин зв'язку. Детально описано алгоритм Дейкстри та визначено напрямки його реалізації та впливу на процес передачі графічних даних у глобальних та локальних мережах. Сформовано підгрунття реалізації алгоритму Джексона та доведено, що дискретний марківський процес, що описує роботу мережі Джексона зі змінною структурою, ергодичний. Здійснено порівняльний аналіз описаних підходів з детальним порівнянням алгоритмів та визначення найбільш дієвого. Відокремлено фактори, які впливають на оптимізацію передачі пакетів графічних даних у локальних та глобальних мережах. Наголошено, що оптимізація мереж передачі даних призводить до кешування та стиснення переданих даних, оптимізації трафіку, зміни транспортного протоколу TSP, які збільшують інтерактивність продуктивності мережевого додатку та зменшують обсяг переданих даних.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Шпортько, Олександр, Андрій Бомба та Леся Шпортько. "Пристосування словникових методів компресії до прогресуючого ієрархічного стиснення зображень без втрат". Modeling Control and Information Technologies, № 5 (21 листопада 2021): 142–45. http://dx.doi.org/10.31713/mcit.2021.47.

Повний текст джерела

Анотація:

Обґрунтована доцільність та наведений спосіб обходу пікселів для реалізації прогресуючого ієрархічного стиснення зображень без втрат. Запропонована модифікація алгоритму словникової компресії LZ77 для підвищення ефективності такого стиснення за допомогою додаткового пошуку співпадаючих послідовностей по найближчих опрацьованих раніше пікселях

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Кокошко Р.В., Кріль Б.А. та Кріль О.В. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СТРУКТУРНИХ СХЕМ СИСТЕМ КЕРУВАННЯ МУЛЬТИКОМПРЕСОРНИМИ УСТАНОВКАМИ ДЛЯ ОДЕРЖАННЯ СТИСНЕНОГО ПОВІТРЯ". Перспективні технології та прилади, № 16 (31 липня 2020): 48–56. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2020-16-7.

Повний текст джерела

Анотація:

Стиснене повітря є універсальним енергоносієм для живлення різних виконавчих пристроїв в автоматизованих і роботизованих виробництвах. Проте системи для одержання стисненого повітря є одними з найбільших споживачів електричної енергії. Експериментальні дослідження перехідних процесів роботи цих установок потрібні для створення більш ефективних алгоритмів роботи систем керування мультикомпресорними установками. Результати дослідження алгоритмів роботи систем керування мультикомпресорними установками з різними випереджуючими сигналами наводяться в цій статті. Структурна схема керування мультикомпресорною установкою складається з головного вільнопрограмованого логічного контролера, на якому реалізовувались і досліджувались алгоритми керування, та локальних контролерів окремих компресорних агрегатів. Суттєве покращення роботи системи керування мультикомпресорною установкою досягнене при введенні додаткового інформативного сигналу від швидкодіючого витратоміра для вимірювання витрати споживаного повітря.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Yanko, A., та V. Zviezdin. "РОЗРОБКА МЕТОДІВ ТА АЛГОРИТМІВ СТИСНЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ДАНИХ ТАБЛИЧНИХ СТРУКТУР". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 63 (26 лютого 2021): 120–22. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2021.1.120.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто властивості непозиційної системи числення в системі залишкових класів (СЗК): незалежність залишків, рівноправність залишків і малорозрядність залишків. Використання основних властивостей СЗК дає можливості створення ефективних методів контролю, діагностики та виправлення помилок даних при введенні мінімальної інформаційної та часової надмірності, і побудови відмовостійких і швидкодіючих комп`ютерних систем обробки даних (КСОД) реального часу. Основна властивість СЗК, а саме малорозрядність залишків дозволяє застосовувати табличні методи реалізації арифметичних операцій. При застосуванні методів спеціального кодування інформації в СЗК, здійснюється скорочення таблиць ПЗП, стиснення даних та зменшення кількості необхідного обладнання. На основі даних досліджень було розроблено методи та алгоритми стиснення інформаційних даних табличних структур у СЗК

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Zalevska, O., P. Yablonsky, J. Sydorenko, O. Finogenov, and A. Sytnyk. "IMPLEMENTATION OF FRACTICAL COMPRESSION OF GRAPHIC IMAGE ALGORITHM." Modern problems of modeling 22 (June 16, 2021): 48–55. http://dx.doi.org/10.33842/22195203/2021/22/48/55.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Крилов, Євген Володимирович, Владимир Константинович Аникин та Ольга Сергеевна Бугаенко. "Покращення характеристик алгоритму стиснення jpeg з метою підвищення швидкості завантаження сайтів". Адаптивні системи автоматичного управління 1, № 26 (29 червня 2015): 78–84. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.26.2015.45510.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

МАЗІАШВІЛІ, А. Р. "Аналіз залізничних систем телекомунікації та зв'язку з використанням методів, алгоритмів стиснення". Інформаційно-керуючі системи на залізничному транспорті, № 3 (29 червня 2016): 58. http://dx.doi.org/10.18664/ikszt.v0i3.76558.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Hlukhov, Valerii, та V. Khomits. "Підхід до реалізації на ПЛІС засобами пакета VIVADO C-описів алгоритму стиснення зображень". Computer systems and network 1, № 1 (23 грудня 2017): 25–31. http://dx.doi.org/10.23939/csn2017.881.025.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Тітлов, О. С., І. Л. Бошкова, В. М. Дорошенко, В. М. Світлицький, Т. А. Сагала та О. А. Морозов. "Аналіз енергетичних перспектив охолодження природного газу в магістральних газопроводах за допомогою абсорбційних холодильних машин". Refrigeration Engineering and Technology 57, № 3 (15 жовтня 2021): 147–57. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v57i3.2165.

Повний текст джерела

Анотація:

Для транспортування природного газу магістральними трубопроводами на компресорних станціях (КС) встановлені газоперекачувальні агрегати (ГПА), енергоносієм для яких, в більшості випадків, є природний газ, що транспортується. На привід ГПА витрачається (спалюється) 0,5...1,5 % від обсягу газу, що транспортується. Для поточної економічної ситуації на ринку газу України добове зниження експлуатаційних витрат у типових магістральних газопроводах при зниженні температури газу перед стисненням у ГПА на 20 К становить від 1800 до 3360 $. Одним з перспективних напрямків зниження експлуатаційних втрат у магістральних газопроводах є попереднє охолодження компримованого газу за допомогою тепловикористальних абсорбційних холодильних машин (АХМ), які утилізують скидне тепло відпрацьованих продуктів згоряння газоперекачувальних агрегатів. Відповідно до розробленого алгоритму було виконано розрахунок нагнітача для різних температур природного газу перед компримуванням. Показано, що використання типового магістрального газопроводу штучного охолодження потоку газу перед всмоктуванням дасть економію витрати паливного газу 79 кг/год. Виконано термодинамічний розрахунок циклів АХМ різного типу. Показано, що незважаючи на більш високий тепловий коефіцієнт у бромістолітієвих АХМ (0,808), слід вибрати водоаміачні АХМ з тепловим коефіцієнтом 0,477, тому що тільки водоаміачні АХМ можуть забезпечити прийнятний рівень температур охолодження (258 К) природного газу перед компримуванням, на відміну від бромістолітієвих АХМ з температурою охолодження не вище 280 К. Виконано конструкторський (тепловий) розрахунок теплообмінника-охолоджувача (ТОО) природного газу перед стисненням у нагнітачі. Проведено розрахунок конструкції теплообмінника з коаксіальним розташуванням ребер з боку газового потоку. Матеріал ребер – алюміній

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Demchyshyn, Anatoliy. "ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ МОДЕЛЕЙ МЕРЕЖ ГЛИБИННОГО НАВЧАННЯ ПІДВИЩЕННЯ РОЗДІЛЬНОЇ ЗДАТНОСТІ ЗОБРАЖЕНЬ". System technologies 5, № 124 (25 листопада 2019): 159–70. http://dx.doi.org/10.34185/1562-9945-5-124-2019-15.

Повний текст джерела

Анотація:

На сьогоднішній день мережі глибинного навчання демонструють значну перевагу перед іншими алгоритмами комп’ютерного бачення. Розглядається задача оцінки ефективності підвищення інформативності зображень, які отримано з використанням двох найновіших на даний час моделей нейронних мереж: Residual Dense Network for Image Super-Resolution та Enhanced Super-Resolution Generative Adversarial Network. В якості метрик інформативності зображення застосовано: функцію розподілу щільності вірогідності відтінків пікселів; значення ентропії, яке характеризує міру різноманітності кожного окремого пікселу вибірки; та значення ємності каналу для передачі повідомлення, яке стиснено на основі алгоритму LZ77.Одержані результати свідчать про підвищення інформативності зображення у вигляді росту ентропії за Шенноном з 7.43 до 7.81 та 7.62 для мережі ESRGAN та RDN відповідно. Водночас, показано, що класична білінійна інтерполяція вибірки може з успіхом використовуватись для підвищення її інформативності (7.62). Продемонстровано, що метрика LZ77, яка вимірює ємність каналу для передачі повідомлення, є більш адекватною для оцінки візуальної цінності повідомлення, ніж метрика ентропії за Шенноном.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Павлова, А. О. "Вплив пренатального діагнозу судинного кільця на перинатальне ведення та лікувальну тактику". Ukrainian journal of cardiovascular surgery, 14 травня 2018, 77–80. http://dx.doi.org/10.30702/ujcvs/18.31/16(077-080).

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи – на основі проведеного аналізу ефективності пренатальної діагностики судинних кілець (СК) та оцінки клінічного стану пацієнтів створити алгоритм перинатальної тактики. Матеріали та методи. З 2004 по 2017 рр. було проведено 7740 первинних ехокардіографій (ЕхоКГ) плода. З 2016 року при діагностиці СК проведено 21 магнітно-резонансну томографію (МРТ) плода. Результати та обговорення. У 70 (0,9%) випадках було діагностовано СК. У двох дітей спостерігалися симптоми стиснення трахеї та стравоходу відразу після народження, в інших – наростали поступово із 3-го місяця життя. Всього симптоми відмічались у 13 дітей. Було проведено аналіз і розроблено алгоритм ведення пацієнтів із пренатально діагностованим СК. Відсутність стиснення трахеї на МРТ плода дозволяє планувати пологи в пологовому будинку за місцем проживання та, при відсутності симптомів, консультувати дитину в Центрі в 1 місяць життя з плановим хірургічним лікуванням при стисненні трахеї на комп’ютерній томографії (КТ) більше 30%. З появою симптомів обов’язковою є невідкладна консультація в Центрі. При наявності стиснення трахеї на МРТ плода – пологи поблизу кардіохірургічного центру та, з появою симптомів, невідкладна КТ і хірургічне лікування. Якщо СК не ізольоване, його усунення проводиться під час хірургічного лікування іншої вродженої вади серця (ВВС). Висновки. При впровадженні у практику створеного алгоритму можна очікувати підвищення рівня надання допомоги дітям із СК.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Podpriatov, S. S., G. S. Marinsky, V. A. Tkachenko, O. V. Chernets, K. G. Lopatkina, V. A. Vasylchenko та N. A. Chvertko. "ОПТИМІЗАЦІЯ СТИСНЕННЯ ТКАНИНИ ЯК УМОВА КОНТРОЛЬОВАНОЇ ЗМІНИ ІМПЕДАНСУ ПРИ СТВОРЕННІ ЕЛЕКТРОЗВАРНОГО МІЖКИШКОВОГО АНАСТОМОЗУ". Medical Informatics and Engineering, № 3 (23 жовтня 2018). http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2018.3.9471.

Повний текст джерела

Анотація:

Неоднорідність стінок кишок спричинює нерівномірність структури електрозварного з'єднання та, відповідно, потребу у посиленому стисненні задля гомогенізації щільності та електропровідності. Але при цьому величина стиснення є близькою до руйнівної для стінки кишки, оскільки менші величини є неефективними. Мета: створити оптимальний засіб врівноваження та розподілу зусилля щодо стиснення тканини в моделі електрозварного міжкишкового анастомозу задля досягнення цим способом стабільності відпрацьовування алгоритму високочастотного зварювання стінок кишки. Матеріал та методи. Здійснили 348 досліджень програмованого подавання на тканину органокомплексу свині радіочастотної електричної напруги до 200 В з контрольованою зміною імпедансу після прикладення на електроди тиску від 2,0 Н/мм2 до 3,9 Н/мм2. Тканину складали вдвічі в прототипі інструменту, моделюючи міжкишковий анастомоз. Змінювали типи електродів: пласкі площею 247 мм2 (група 1); рельєфні 280 мм2 (група 2); пласкі 254 мм2 з обмежувачами їх зближення (група 3). Результати. В групі 1 ми спробували, з кроком 0,1 Н/мм2, підібрати величину тиску між електродами як точку рівноваги механічних та електричних властивостей. У 7,5% досліджень спостерігали недосягнення базових параметрів, у 42,5% — значне відхиленням швидкості зростання, у 7,5% — критичне зниження імпедансу. В групі 2 досліджували запобігання можливого зміщення електродів шляхом застосування різних конфігурацій рельєфу електродів. У цій серії досліджень зросла частота досягнення базових параметрів зниження імпедансу до 82,5%, але в наступній фазі раптове падіння спостерігали у 30% досліджень. Також у 32,5% проб відбувалися значні коливання імпедансу. В групі 3 досліджували обмеження зближення електродів на відстані від 0,03 мм до 0,3 мм. Застосування обмежувачів виявилося найефективнішим при співвідношенні висоти обмежувача до товщини тканин між електродами в моделі анастомозу як 1:40. Критичне падіння імпедансу спостерігали лише в 2,5% досліджень. Висновки. Зменшення тиску електродів на тканину посилює відхилення величини імпедансу від цільової. Застосування їхньої рельєфної форми підвищує електропровідність і покращує стартову частину електрозварного впливу, але посилює нерівномірність в його кінцевій частині через флуктуацію імпедансу. Застосування обмежувачів зближення електродів забезпечує повнотривале відпрацювання алгоритму електрозварного впливу за всіх досліджених величин оптимального та субкритичного стиснення. Обговорення та перспективи подальших досліджень. Отримані дані покликані слугувати основою технологічних рішень у створенні відповідних елементів робочої частини спеціалізованого інструменту для формування електрозварних анастомозів. Їх технологічне впровадження надасть можливість додатково наростити встановлені переваги електрозварного міжкишкового з'єднання над шовним. Цей технологічний засіб може також бути ефективним для підвищення ефективності зварювання інших біологічних тканин.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Алгоритм стиснення"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями