Добірка наукової літератури з теми "Алгоритм обробки зображення"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Зміст
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Алгоритм обробки зображення".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Алгоритм обробки зображення"
Шулигін, Д., та Є. Настенко. "АЛГОРИТМ ПОРІВНЯННЯ ДВОХ ЗРАЗКІВ ДЛЯ АНАЛІЗУ МЕДИЧНИХ ЗОБРАЖЕНЬ ШЛЯХОМ СПІВСТАВЛЕННЯ ПАТЕРНІВ". Біомедична інженерія і технологія, № 6 (18 грудня 2021): 138–46. http://dx.doi.org/10.20535/2617-8974.2021.6.247780.
Повний текст джерелаФедоряка, М., та K. Мелкумян. "Гібридний метод обробки зображень на конволюційних нейронних мережах". Адаптивні системи автоматичного управління 1, № 38 (31 травня 2021): 72–76. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.38.2021.233198.
Повний текст джерелаДобровська, Л., та А. Руденко. "ІДЕНТИФІКАЦІЯ КОРИСТУВАЧІВ ПІДСИСТЕМИ РОЗПІЗНАВАННЯ НА ОСНОВІ СІТКІВКИ ОКА". Біомедична інженерія і технологія, № 6 (11 грудня 2021): 121–29. http://dx.doi.org/10.20535/2617-8974.2021.6.246909.
Повний текст джерелаPetrov, V. V., E. E. Antonov, and S. M. Shanoilo. "Simulation Algorithm of Microprismatic Lenses for Transformation of Light Beams." Èlektronnoe modelirovanie 43, no. 2 (April 6, 2021): 03–18. http://dx.doi.org/10.15407/emodel.43.02.003.
Повний текст джерелаВасильченков, Олег Георгійович, Наталія Олександрівна Євсіна, Дмитро Валентинович Сальніков та Павло Володимирович Буслов. "РЕАЛІЗАЦІЯ ФІЛЬТРА З ПОСТФІЛЬТРАЦІЙНИМ ПРИЙНЯТТЯМ РІШЕННЯ НА МІКРОПРОЦЕСОРНИХ АРХІТЕКТУРАХ З ВЕКТОРНИМ РОЗШИРЕННЯМ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ЕФЕКТИВНОСТІ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ". Вісник Черкаського державного технологічного університету, № 4 (15 березня 2021): 93–102. http://dx.doi.org/10.24025/2306-4412.4.2020.223572.
Повний текст джерелаMakoviechuk, O., I. Ruban та G. Hudov. "ВИКОРИСТАННЯ ГЕНЕТИЧНИХ АЛГОРИТМІВ ДЛЯ ЗНАХОДЖЕННЯ ІНВЕРСНИХ ПСЕВДОВИПАДКОВИХ БЛОЧНИХ ПЕРЕСТАНОВОК". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, № 56 (11 вересня 2019): 72–81. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.4.072.
Повний текст джерелаЛіщина, Н., В. Ліщина та Ю. Повстяна. "Підходи та алгоритми обробки та розпізнавання зображень складної структури." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 38 (12 березня 2020): 5–9. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2020-38-01.
Повний текст джерелаКривоножко, А. М., В. М. Романюк, М. В. Дудко та Д. В. Руденко. "Метод навігації безпілотного літального апарату при виконанні завдань за призначенням". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 2(64), (15 червня 2020): 61–68. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2020.64.09.
Повний текст джерелаГлущенко, О., та О. Шикула. "РОЗРОБКА МОБІЛЬНОГО ДОДАТКА – ГРИ НА ПЛАТФОРМІ ANDROID". Vodnij transport, № 2(30) (27 лютого 2020): 96–103. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553/2020.2.30.11.
Повний текст джерелаSvyrydov, A. S. "МЕТОД ПІДБОРУ АЛГОРИТМІВ ДЛЯ РОЗПІЗНАВАННЯ ЗОБРАЖЕНЬ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 47 (8 лютого 2018): 137–40. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.1.137.
Повний текст джерелаДисертації з теми "Алгоритм обробки зображення"
Мірошниченко, Олександра Сергіївна. "ГІСТОГРАМНІ АЛГОРИТМИ ОБРОБКИ ТЕЛЕВІЗІЙНИХ МАМОГРАФІЧНИХ ЗОБРАЖЕНЬ". Thesis, Національний авіаційний університет, 2009. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/9843.
Повний текст джерелаДиссертация на получение научной степени кандидата технических наук по специальности 05.12.17 – Радиотехнические и телевизионные системы. Национальный авиационный университет, Киев, 2009. В диссертационной работе решены задачи разработки модели телевизионных мамографических изображений и построения на ее основе алгоритмов обработки изображений, которые имеют научное и практическое значение для повышения эффективности диагностики патологий молочных желез при использовании гистограммных методов диагностики цифровых маммограмм. Программа маммографического скриннинга, которая введена в большинстве развитых стран мира, требует от радиологов исследования большого количества снимков. В результате того, что патологии имеют небольшие размеры или плохо видны на фоне нормальных тканей, обработка одного снимка требует длительного времени, а вероятность ошибки при их выявлении высокая. Для увеличения достоверности диагностики снимки просматриваются еще одним радиологом – этот метод называют двойным просмотром – что приводит к повышению вероятности выявления патологии более чем на 15 %, но требует больших трат времени, что делает его дорогостоящим. Компьютерная диагностика (CAD – Computer-aided Detection) c 1998 является альтернативным методом двойного просмотра. Его использование снижает вероятность ошибочной постановки диагноза и стоимость каждого обследования. Существующие алгоритмы обработки телевизионных маммографических изображений имеют или высокий процент ложно-положительных решений или низкий процент достоверности. Первичная обработка цифровых маммограмм с использованием моделей тканей молочных желез позволит повысить процент правильно выявленных патологий и снизить процент ложно положительных решений. Экономически обоснованная техническая реализация скриннинговой маммографической сети на сегодняшний день предполагает широкое использование телевизионных методов формирования изображений, передачу их по широкополосным электронным каналам, автоматическую обработку и ее отображение на мониторах высокого пространственного разрешения. При этом задание обработки состоит как в обеспечении эффективного визуального выявления патологий, так и в реализации автоматического выявления признаков рака молочной железы с дальнейшим привлечением внимания оператора к найденным на изображении образованиям. Проведен обзор статистики заболеваемости раком молочной железы среди женского населения. Приведены основные формы и стадии данного заболевания. На основе анализа физико-анатомических особенностей тканей молочных желез впервые была построена модель ослабления рентгеновского излучения нормальных и имеющих патологии тканях молочных желез. Путем применения построенной модели ослабления рентгеновского излучения в биологических тканях при маммографии получена математическая модель теневого рентгеновского телевизионного изображения тканей молочных желез и патологий. На основе модели рентгеновских телевизионных изображений тканей молочной железы в двух проекциях впервые разработан алгоритм сегментации изображения молочной железы, который обеспечивает в среднем в 2,38 раза снижение количества пикселей, подвергающихся обработке на последующих этапах. Вследствие этого уменьшается и время обработки изображения в целом. В работе определены причины появления ошибок принятия решения первого и второго родов при поиске патологий на телевизионных цифровых мамограмах. Разработан алгоритм снижения вероятности ошибочных решений, использующий выравнивание фона в сегментированных областях, что приводит к уменьшению ошибок принятия решений второго рода. Разработан алгоритм уменьшения вероятности ошибочных решений первого рода, использующий различия в геометрических признаках изображений нормальных тканей и патологий на цифровых телевизионных маммограммах. В работе на большом статистическом материале показана высокая эффективность выравнивания фона цифровых телевизионных маммограмм. Использование алгоритма выравнивания фона сегментированной области маммографического изображения снижает ширину главного информационного интервала гистограммы распределения яркости на уровне 0,5 от его максимума на 18 % и дисперсии на 21 %, что говорит об уменьшении влияния структуры молочной желез на поиск патологий. Выполненные в работе исследования эффективности алгоритма снижения вероятности ошибочных решений при поиске патологий на цифровых телевизионных маммограммах дало следующие результаты: в среднем для метода центральных моментов количество истинно-положительных результатов принятия решений повышается на 10,9 %, а ложно-положительных – снижается на 1,7 %, для метода разделения на классы плотности количество истинно-положительных результатов принятия решений повышается на 2,6 %, ложно-положительных – снижается на 2,6 %. Это свидетельствует о существенном улучшении диагностики патологий молочных желез по цифровым телевизионным мамограммам. Полученные в работе результаты могут быть использованы в клинической практике при организации маммографического скрининга в программном обеспечении компьютерной автоматизированной диагностики патологий молочных желез.
Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of engineering’s sciences on specialty 05.12.17. - Radio Engineering’s and television’s systems. National aviation university, Kiev, 2009. The model of passing the x-ray radiation of breasts tissues and pathologies is built. The mathematical model of digital mamograms of breasts normal tissues and pathologies is developed. The algorithm of increase of efficiency of pathologies search is created on the mammograms. The algorithm of erroneous probability declines decisions of pathologies search algorithms is developed on digital mammograms. The algorithm of breasts work area segmentation provided on the average in 2,38 times of decline of amount of pixels which are processed on the subsequent stages. Using algorithm of background x-ray breasts image of work area smoothing, reduces the width of main informative interval of histogram of distributing of brightness at the level of 0,5 from his maximum on 18 % and dispersions on 21 %, that talks about diminishing of breasts structures influence on the pathologies search. Lead through research of decline erroneous algorithm work authenticity of pathologies search decisions on mammograms, gave the followings results: on the average for the method of central moments the amount of true-positive results rises on 10,9 %, and false-positive – goes down on 1,7 %, for the method of dividing into the classes of closeness the amount of true-positive results rises on 2,6 %, and false-positive – goes down on 2,6 %.
Золотько, О. В., та Віктор Іванович Панченко. "Дослідження веб-орієнтованих засобів обробки відеокадрів в мережі Internet". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/48365.
Повний текст джерелаБожук, Андрій Миколайович. "Електронна система технічного зору для розпізнавання образів". Bachelor's thesis, КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/28940.
Повний текст джерелаIn a diploma project the review of scientific and technical literature about modern systems of technical view for recognition of objects is presented . Results of calculation of parameters and descriptions of the electronic system of technical view are described. The difference between the results of experimental tests and theoretical calculations is 10%. The construction of device, structural, functional and electric schemes of the electronic system of technical view for recognition of objects, has been developed, that can provide the following parameters: • high sensitivity (more than 400 mV/luk) ; • high performance (5-10 s); • low error (less than 10%); • low cost.
Подорожняк, А. О., Сергій Сергійович Бульба, Р. А. Москаленко та Отман Ю. О. Шаді. "Стиснення стереозображень". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/47626.
Повний текст джерелаГончар, Віталій Ігорович. "Алгоритми створень панорманих зображень". Master's thesis, КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/41184.
Повний текст джерелаDuring the writing of the master's dissertation the urgency of solving the problem of creating panoramic images was proved. In the course of this work, an algorithm for gluing a panoramic image in a video sequence, in which shooting is performed in one plane, was formed, as well as a study and comparison of methods for finding and describing special points. The resulting algorithm is not tied to the content of the video and its extension due to the use of the algorithm based on special points. A startup project for a multi-channel surveillance system was also developed. The main theses for positioning of this system in the market were allocated. The advantages of this system, which compensate for the disadvantages in comparison with competitors, were also presented.
При написании магистерской диссертации было доказано актуальность решения проблемы создания панорамных изображений. В ходе проведенной работы был сформирован алгоритм для склеивания панорамного изображения по видеоряда, в котором проводится съемка в одной плоскости, а также проведено исследование и сравнение методов поиска и описания особых точек. Полученный алгоритм не является привязанным к содержанию видео и его расширений через использование алгоритма на основе особых точек. Также был разработан стартап проект для многоканальной системы наблюдения. Были выделены основные тезисы для позиционировании данной системы на рынке. Также были представлены преимущества данной системы, компенсирующие недостатки по сравнению с конкурентами.
Марченко, Ігор Олександрович, Сергій Олександрович Петров, Сергей Александрович Петров, Serhii Oleksandrovych Petrov, Игорь Александрович Марченко та Ihor Oleksandrovych Marchenko. "Підвищення якості розпізнавання алгоритму Віоли-Джонса шляхом попередньої обробки зображень". Thesis, Видавництво ПНПУ ім. К.Д. Ушинського, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/42803.
Повний текст джерелаРассмотрены возможные оптимизации алгоритма Виолы-Джонса без модификации базового алгоритма. С целью повышения качества распознавания предложено выполнять предварительную обработку изображения с помощью фильтров, таких как, яркость, контраст. В результате качество распознавания повысилось на 37,39%.
The paper showed improving of the detection rate without modifying the base algorithm. Detection rate improved by decreasing defects on the image. Changing brightness and contrast is one way to modify an image. The detection rate increased by 37.39%.
Ільчишин, Роман Ігорович. "Оптимізація програми photos для обробки зображень удосконаленим алгоритмом селективної контрасності". Thesis, Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, 2017. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/123456789/18905.
Повний текст джерелаСемиряжко, Н. М., та Сергій Володимирович Коваленко. "Розробка системи розпізнавання елементів електричних схем з растрового зображення". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/49112.
Повний текст джерелаЧаплигін, Олександр Олександрович, Александр Александрович Чаплыгин, Oleksandr Oleksandrovych Chaplyhin та С. Глушко. "Применение регуляризирующего алгоритма для решения задачи восстановления дефокусированного изображения". Thesis, Изд-во СумГУ, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/6116.
Повний текст джерелаШпагін, Д. С., та Катерина Леонідівна Ноздрачова. "Системи розпізнавання образів у промисловій метрології". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/49090.
Повний текст джерела