Статті в журналах з теми "Алгоритм класифікації"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Алгоритм класифікації.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Алгоритм класифікації".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Добровська, Л., та А. Руденко. "ІДЕНТИФІКАЦІЯ КОРИСТУВАЧІВ ПІДСИСТЕМИ РОЗПІЗНАВАННЯ НА ОСНОВІ СІТКІВКИ ОКА". Біомедична інженерія і технологія, № 6 (11 грудня 2021): 121–29. http://dx.doi.org/10.20535/2617-8974.2021.6.246909.
Повний текст джерелаАнотація:
Забезпечення біометричної безпеки має важливе значення в більшості сценаріїв перевірки справжності користувача та його ідентифікації. Розпізнавання, засноване на зразках райдужної оболонки, є важливою областю досліджень, покликаної забезпечити надійну, просту і швидку підсистему ідентифікації користувачів системи, яка використовує камеру (її можна використовувати у будь-якій системі, яка має механізм авторизації, де необхідна гарантія підвищеної безпеки). Мета роботи полягає у встановленні основних етапів алгоритму ідентифікації (класифікації) користувачів системи на основі обробки зображення сітківки ока із зіницею.
Алгоритм розпізнавання райдужної оболонки ока для реєстрації користувачів системи включає такі етапи
- попередня обробка зображення: зображення проходить різні фільтри (серед них фільтр Гауса та низько-частотні фільтри, гістограмні перетворення);
- препроцессінг: 1) локалізація внутрішніх і зовнішніх меж області райдужної оболонки ока з використанням генетичного алгоритму; 2) нормалізація зображення, 3) виокремлення значущої інформації;
- класифікація (або зіставлення із елементами БД) - виконана на основі двошарового персептрону (ДП).
Для оцінки алгоритмів розпізнавання райдужної оболонки використано базу даних оцифрованих 100 зображень очей у відтінках сірого від 50 різних людей (класів). Експерименти проводилися у два етапи: 1) сегментація і 2) розпізнавання райдужної оболонки. На першому етапі для локалізації райдужних оболонок застосовується алгоритм прямокутної області. На другому етапі виконується класифікація малюнка райдужної оболонки за допомогою мережі. Сформовані множини навчання й тестування (відповідно 60 зображень очей від 30 різних людей; 40 зображень очей від 20 різних людей). Виявлені райдужки для класифікації після нормалізації та посилення масштабуються за допомогою усереднення. Це допомагає зменшити розмір мережі. Потім зображення подаються матрицями, які є вхідним сигналом для мережі. Виходами ДП є класи візерунків райдужки. Для класифікації райдужної оболонки використовується алгоритм нейронного навчання. Точність розпізнавання на множині навчання становила 95,25%; на множині тестування - 89%.
Ключові слова - біометрія, розпізнавання райдужної оболонки ока, нейронна мережа
2
Pantyeyev, R. "Ідентифікація джерел радіовипромінювання на основі аналізу параметрів сигналів". Herald of Kiev Institute of Business and Technology 46, № 4 (8 січня 2021): 67–73. http://dx.doi.org/10.37203/kibit.2020.46.08.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена створенню одиничного портрета джерела радіовипромінювання та способів його ідентифікації. Відомо, що для виявлення, ідентифікації та визначення місця розташування джерел радіовипромінювання застосовуються засоби радіомоніторингу. При цьому одним із важливих питань, що вирішується системою радіомоніторингу, є прийом та ідентифікація сигналу в радіоефірі. З метою ідентифікації розглянуті питання класифікації основних параметрів джерел радіовипромінювання, наведено класифікацію видів модуляції і основні параметри їх типів. У свою чергу, структуру сигналу дозволяють визначити автокореляційний та кореляційний методи. Автокореляція використовується для визначення таких параметрів сигналу, як тривалість повідомлення, тривалість блоку даних. Кореляція дозволяє ідентифікувати конкретний сигнал з наявного набору. Для виявлення джерела радіовипромінювання розроблено два узагальнених алгоритми: алгоритм розпізнавання виду джерела радіовипромінювання з невідомими параметрами та алгоритм ідентифікації джерела випромінювання за заданими параметрами. Наведені результати моделювання алгоритму розпізнавання джерела радіовипромінювання з заданими параметрами. Як заданий сигнал використовувалася сигнатура з лінійно-частотною модуляцією. Результатом роботи алгоритму моделювання є одиничний екстремум при повній відповідності сигналів; при розбіжності сигналів ширина екстремуму збільшується, що свідчить про розбіжності у параметрах сигналів. Алгоритм такого виду можна застосовувати для пошуку заданого виду сигналу, що дозволяє збільшити швидкість аналізу смуги і точність виявлення. Доведено, що для збільшення точності виявлення необхідно використовувати комбінацію вищезазначених двох алгоритмів з додатковою цифровою обробкою сигналів, що має привести до збільшення точності визначення виду сигналу і більш швидкому знаходженню параметрів джерела радіовипромінювання.
3
Гавриленко, Олена, та Неля Новіченко. "ДОСЛІДЖЕННЯ ОПТИМІЗАТОРІВ НЕЙРОННОЇ МЕРЕЖІ ДЛЯ КЛАСИФІКАЦІЇ ЗОБРАЖЕНЬ БУДІВЕЛЬ ЗА АРХІТЕКТУРНИМ СТИЛЕМ". System technologies 5, № 136 (29 травня 2021): 169–79. http://dx.doi.org/10.34185/1562-9945-5-136-2021-16.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто задачу класифікації зображень з тісними міжкласових взаємозв’язками – класифікація архітектурних стилів будівель, де велика кількість основних рис та ознак є спільною для декількох класів. Об’єктом дослідження є алго-ритм навчання нейронної мережі для розпізнавання архітектурних стилів будівель. Запропоновано метод навчання нейронної мережі для класифікації архітектурних стилів будівель за зображеннями будівель, що за меншу кількість часу навчання досягає більшої. Запропонований алгоритм оптимізатору реалізовано програмно і проведено експерименти для порівняння ефективності алгоритму.
4
Parashchak, V. R., та T. A. Korotyeyeva. "АЛГОРИТМ КЛАСИФІКАЦІЇ ФІЗИЧНИХ АКТИВНОСТЕЙ ЛЮДИНИ ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ У МОБІЛЬНОМУ ДОДАТКУ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 9 (25 листопада 2015): 333–39. http://dx.doi.org/10.15421/40250952.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено методи визначення фізичної активності людини за допомогою смартфону. Серед основних переваг використання смартфонів для контролю повсякденної активності людини є їх переносимість, практичність та невеликий розмір. Ці пристрої можуть нагромаджувати, обробляти й аналізувати корисну інформацію з необроблених даних сенсорів, що є зручно у цьому контексті. На основі зібраних даних акселерометра розроблено алгоритм класифікації, що може бути використаним для створення мобільного додатку, враховуючи його обмежені ресурси. Оцінку алгоритму проведено за допомогою методів штучного інтелекту, де алгоритм спочатку навчається, а пізніше тестується. Таке тестування здійснено на основі відкритого набору даних прискорення поясу. Отримано алгоритм з точністю визначення 86 %, що свідчить про те, що такий алгоритм може бути використаним для створення мобільного додатку.
5
Іванченко, А. С., К. С. Бовсуновська, І. М. Дикан, Б. А. Тарасюк, В. А. Павлов та Є. А. Настенко. "КЛАСИФІКАТОР ДИФЕРЕНЦІАЛЬНОЇ ДІАГНОСТИКИ АУТОІМУННОГО ГЕПАТИТУ ТА ХВОРОБИ ВІЛЬСОНА НА ОСНОВІ АНАЛІЗУ УЛЬТРАЗВУКОВИХ ЗОБРАЖЕНЬ ПЕЧІНКИ". Біомедична інженерія і технологія, № 6 (17 листопада 2021): 62–73. http://dx.doi.org/10.20535/2617-8974.2021.6.233008.
Повний текст джерелаАнотація:
Реферат: Проблематика. При інтенсивному моніторингу профілактичного огляду пацієнтів у медичних закладах первинної ланки найбільш зручно по ультразвуковим зображенням діагностувати лише наявність чи відсутність фіброзних змін печінки. Подібний підхід є найбільш ефективним при профілактиці захворювань, при цьому алгоритм класифікації визначає лише наявність патології, а уточнення діагнозу, ступінь ураження вже знайденої патології може визначатися в подальшому у спеціалізованих медичних закладах висококваліфікованим лікарем діагностом. Однак, розробка автоматизованих систем підтримки рішень при диференціації клінічно схожих захворювань завжди є актуальною задачею в медичній практиці. Однією з таких задач є диференціація аутоімунного гепатиту і хвороби Вільсона.
Мета. Розробити діагностичний алгоритм класифікації аутоімунного гепатиту і хвороби Вільсона за результатами аналізу ультразвукових зображень печінки.
Методика реалізації. Дані для виконання дослідження надано Інститутом ядерної медицини та променевої діагностики НАМН України – 9 знімків УЗД стосуються хворих на аутоімунній гепатит, 20 знімків пацієнтів з хворобою Вільсона. Об’єктами класифікації є області інтересу, що було виділено на ультразвукових зображеннях медичними фахівцями. Для збільшення об’єму навчальної вибірки та підвищення якості системи класифікації застосовано аугментацію одержаних зображень. В результаті для навчання (навчальна вибірка) та верифікації (тестова вибірка) було одержано загалом 600 областей інтересу (150 для аутоімунного гепатиту і 450 для хвороби Вільсона). Виходячі з припущення, що відмінності у характеристиках зображень класів знаходяться у відмінностях їх текстур в роботі розраховані текстурні ознаки на основі частот зустрічаємості патернів бінарного шаблону відтінків сірого. Для побудови класифікатора застовано алгоритм Random Forest.
Результати дослідження. Загальна вибірка з 600 областей інтересу була розбита випадковим чином на навчальну (80%) і тестову (20%). Одержано модель класифікатору алгоритмом Random Forest з показниками якості класифікації на навчальній вибірці: точність - 100%, чутливість - 1, специфічність - 1, F-score -1, та на тестовій вибірці: точність 90,8% , чутливість 0.767 , специфічність – 0,956, F-score – 0,873.
Висновки. Запропоновано ефективний підхід для вирішення задачі автоматичної диференційної діагностики аутоімунного гепатиту та хвороби Вільсона. На основі текстурних ознак та алгоритму випадкового лісу була отримана високоякісна модель класифікації
Ключові слова – диференціальна діагностика, аутоімунний гепатит, хвороба Вільсона, ультразвукова діагностика, аугментація зображень, патерни, локальні бінарні шаблони, Random Forest.
6
Дебела, І. М. "КЛАСИФІКАЦІЯ СТАНІВ СИСТЕМИ ЗА ВЕКТОРОМ ПАРАМЕТРІВ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 11 (28 січня 2022): 114–19. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2022.11.16.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті описано аналітичний алгоритм класифікації станів складної системи, ідентифікованих за вектором параметрів. Алгоритм визначення стану складної системи ґрунтується на принципах дискримінантного аналізу. Множина класів системи розглядається як сукупність багатовимірних випадкових величин, визначених з точністю до значень параметрів. Основою застосування дискримінантного аналізу є припущення про нормальний розподіл багатовимірної випадкової величини, а саме вектору параметрів стану системи. Ризики класифікації оцінюються за Байєсовим вирішуючим правилом, одним із проміжних результатів якого є визначення статистичних оцінок апріорних імовірностей належності досліджуваної системи до кожного класу. Отримані оцінки використовуються в задачах оптимізації прийняття рішення в умовах потенційних економічних ризиків. Байєсовський підхід – це не новий алгоритм оптимальної класифікації, але його застосування до прикладних задач моделювання вимагає аналітичної адаптації.
7
Kashtan, Vita, та Volodymyr Hnatushenko. "ВИДАЛЕННЯ ТІНЕЙ НА ЦИФРОВИХ КОСМІЧНИХ ЗНІМКАХ НА ОСНОВІ ВЕЙВЛЕТ-ПЕРЕТВОРЕННЯ". System technologies 5, № 130 (4 травня 2020): 88–101. http://dx.doi.org/10.34185/1562-9945-5-130-2020-11.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто проблему ідентифікації та компенсації тіней на космічних знімках високого просторового розрізнення. У роботі використано знімки міської території, отримані супутником WorldView-3. Наявність тіней на знімках може привести до втрати корисної інформації і навіть помилок в роботі алгоритмів розпізнавання, виявлення, відстеження і класифікації об’єктів. Запропоновано новий алгоритм автоматичного виявлення та усунення тіней цифрових космічних знімків, що дозволяє відновити освітленість та підвищити якість цих знімків. Для цього використано перехід до кольорової метрики HSV, вейвлет-перетворення та контурну сегментацію. Порівняння кількісних показників, а також візуальні результати показали перевагу використання запропонованого алгоритму. Результати роботи можуть бути використані при подальшому розпізнаванні об’єктів та тематичній обробці космічних знімків.
8
Мулеса, О. Ю., В. Є. Снитюк та С. О. Герзанич. "Метод нечіткої класифікації на основі послідовного аналізу вальда". Automation of technological and business processes 11, № 4 (13 лютого 2020): 35–42. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v11i4.1597.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядаються задачі прогнозування можливості зміни стану об’єкта на основі його оцінки за множиною критеріїв. До таких задач відносять задачі медичного прогнозування, тобто прогнозування можливості виникнення в майбутньому у особи загрозливого для неї стану. Цю задачу можна сформулювати як задачу класифікації, де один з класів відповідатиме великому ступеню ризику виникнення загрозливого стану, а інший – низькому ступеню ризику. В такій інтерпретації задача класифікації може бути розв’язана за допомогою методу послідовного аналізу Вальда, який базується на теоремі Байєса та враховує інформативність ознак, за якими проводиться класифікація. Такий підхід має ряд особливостей, пов’язаних з визначенням порогів та опрацюванням тих значень ознак, які близькі до порогових. В статті показано, що при застосуванні методу Вальда для об’єктів із значеннями ознак, близькими до порогових, можливі випадки отримання протилежних рішень. З метою підвищення ефективності класифікації запропоновано метод нечіткої класифікації. Особливістю розробленого методу є те, що особа, яка приймає рішення, може вказати характер функції належності для визначення близькості заданих значень до порогових і таким чином задати інтервал допустимої зміни порогових значень. Алгоритм обчислює ступені належності заданого об’єкта до кожного з класів.
Виконано експериментальну верифікацію розробленого методу для задачі прогнозування невиношування вагітності. На етапі формалізації медичних знань відібрані показники, які можуть бути використані для прогнозування, створена база даних клінічного матеріалу. На модельних прикладах продемонстровано перевагу розробленого методу в порівнянні з методом послідовного аналізу Вальда.
Отримані в дослідженні результати можуть використовуватися при побудові прогностичних алгоритмів в медицині.
9
Povkhan, Igor. "ПИТАННЯ СКЛАДНОСТІ ПРОЦЕДУРИ ПОБУДОВИ СХЕМИ АЛГОРИТМІЧНОГО ДЕРЕВА КЛАСИФІКАЦІЇ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 3(21) (2020): 142–53. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-3(21)-142-153.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. На сучасному етапі розвитку інформаційних систем та технологій, які базуються на математичних моделях теорії штучного інтелекту (методах та схемах алгоритмічних дерев класифікації), виникає принципова проблема вузької спеціалізації наявних підходів та методів у соціально-економічних, екологічних та інших системах первинного аналізу та обробки великих масивів інформації. Задачі, які об’єднуються тематикою розпізнавання образів, дуже різноманітні та виникають у сучасному світі в усіх сферах економіки та соціального контенту діяльності людини, що приводить до необхідності побудови та дослідження математичних моделей відповідних систем. На сьогодні немає універсального підходу до їх розв’язання, запропоновано декілька досить загальних теорій та підходів, що дозволяють вирішувати багато типів (класів) задач, але їх прикладні застосування відрізняються досить великою чутливістю до специфіки самої задачі або предметної області застосування. Представлена робота присвячена проблемі моделей логічних та алгоритмічних дерев класифікації (схем ЛДК/АДК), пропонує оцінку складності структур алгоритмічних дерев (моделей дерев класифікації), які складаються з незалежних та автономних алгоритмів класифікації і будуть являти собою певною мірою новий алгоритм розпізнавання (зрозуміло, що синтезований із відомих схем, алгоритмів та методів). Постановка проблеми. Нині актуальні різні підходи до побудови систем розпізнавання у вигляді дерев класифікації (ЛДК/АДК), причому інтерес до методів розпізнавання, які використовують дерева класифікації, викликаний багатьма корисними властивостями, якими вони володіють. З одного боку, складність класу функцій розпізнавання у вигляді моделей дерев класифікації, при визначених умовах, не перевищують складності класу лінійних функцій роз-пізнавання (простішого з відомих). З іншого – функції розпізнавання у вигляді дерев класифікації дозволяють виділити в процесі класифікації як причинно-наслідкові зв’язки (та однозначно врахувати їх у подальшому), так і фактори випадковості або невизначеності, тобто врахувати одночасно і функціональні, і стохастичні відношення між властивостями та поведінкою всієї системи. При цьому відомо, що процес класифікації нових, таких, що досі не зустрічалися, об’єктів світу багатьох тварин і людей (за винятком об’єктів, інформація про які передається генетичним шляхом (наслідковим), а також в деяких інших випадках), відбувається за так званим логічним деревом рішень (у зв‘язку з нейромережевою концепцією). Зрозуміло, що доцільно не розробляти новий алгоритм, а запропонувати деяку концепцію раціонального використання вже накопиченого потенціалу алгоритмів та методів класифікації у вигляді моделей алгоритмічних дерев класифікації (структур АДК). Саме тому ця робота має намір хоча б частково подолати ці обмеження та присвячена оцінці складності процедури побудови моделей алгоритмічних (логічних) дерев класифікації в галузі задач розпізнавання. Аналіз останніх досліджень і публікацій. У дослідженні розглянуті останні наукові публікації у відкритому доступі, які присвячені загальній проблемі підходів, методів, алгоритмів та схем розпізнавання (моделей ЛДК/АДК) дискретних об’єктів (дискретних зображень) у задачах розпізнавання образів (теорії штучного інтелекту). Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Можливість простого та економного методу побудови моделі алгоритмічного дерева класифікації (або структур АДК/ЛДК) та оцінка складності такої процедури (моделі структури АДК/ЛДК) на основі початкових масивів дискретної інформації великого об’єму. Постановка завдання. Дослідження актуального питання складності загальної процедури побудови алгоритмічного дерева класифікації (моделі АДК) на основі концепції поетапної селекції наборів незалежних алгоритмів класифікації (можливих їх різнотипних множин та сполучень), яке для заданої початкової навчальної вибірки (масиву дискретної інформації) будує деревоподібну структуру (модель класифікації АДК), з набору алгоритмів оцінених на кожному кроці схеми побудови моделі за даною початковою вибіркою. Виклад основного матеріалу. Пропонується оцінка складності процедури побудови алгоритмічного дерева класифікації для довільного випадку (для умов слабкого та сильного розділення класів навчальної вибірки). Розв’язок цього питання має принциповий характер, щодо питань оцінки структурної складності моделей класифікації (у вигляді деревоподібних конструкцій), структур АДК дискретних об’єктів для широкого класу прикладних задач класифікації та розпізнавання в плані розробки перспективних схем та методів їх фінальної оптимізації (мінімізації) конструкції. Це дослідження має актуальність не лише для конструкцій алгоритмічних дерев класифікації, але й дозволяє розширити саму схему оцінки складності і на загальний випадок структур логічних дерев класифікації. Висновки відповідно до статті. Досліджені питання структурної складності конструкцій ЛДК/АДК, запропонована верхня оцінка складності для процедури побудови алгоритмічного дерева класифікації в умовах слабкого та сильного розділення класів початкової навчальної вибірки.
10
Загородній, О. "Принципи медичної діагностики злоякісного раку шкіри людини за допомогою штучних нейронних мереж." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 40 (19 вересня 2020): 31–36. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2020-40-05.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено принципи медичної діагностики онкологічних захворювань шкіри людини за допомогою штучних нейронних мереж. Розкрито аспекти розвитку штучного інтелекту, які дозволяють створювати на базі біологічних підходів інтелектуальні системи в різних областях застосування. Охарактеризовано етапи онкологічної діагностики, які є обов’язковими та мають фундаментальний вплив на подальше лікування пацієнта у разі діагностування злоякісного раку шкіри, результатом кожного з етапів є клінічний діагноз, морфологічний діагноз та патоморфологічний діагноз. Окреслено поняття меланоми та особливості її розвитку. Досліджено алгоритми автоматизованого комп'ютерного аналізу дерматологічних зображень, які забезпечують допомогу лікарям у постановці діагнозу та сприяють підвищенню точності діагностики. Розроблено структурну схему діагностування онкологічних захворювань шкіри людини за допомогою штучних нейронних мереж. В основі завдання диференціації патологій шкірних покривів людини лежить умовний поділ на 4 частини для вирішення завдань бінарної класифікації. Підкреслено, що навчання штучної нейронної мережі відбувається за допомогою наборів даних. Наголошується, що враховуючи завдання бінарної класифікації, у кожному напрямку застосування, наборам даних присвоюються мітки класу нуль та один, представлені у вигляді масиву. У статті розроблено детальний алгоритм, наведений у вигляді блок-схеми, здатний здійснювати постановку остаточного медичного діагнозу щодо захворювання шкіри на онкологічні патології за допомогою штучної нейронної мережі. Описаний алгоритм розроблений на основі штучних нейронних мереж, навчених вирішувати завдання бінарної класифікації. Результатом роботи штучної нейронної мережі є висновок приналежності вхідного значення до класів, на яких описана нейромережа проходила етап навчання.
11
Shakhovska, N. B., та N. I. Melnykova. "Нові методи та рішення щодо побудови моделі поведінки користувачів". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 5 (3 листопада 2020): 76–83. http://dx.doi.org/10.36930/40300513.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено нові методи та рішення щодо побудови моделі поведінки користувачів, які дадуть змогу виявити закономірності планування зустрічей друзів на підставі аналізу їхнього щоденного руху. Для цього попередньо проаналізовано низку методів і алгоритмів кластеризації даних і виокремлено особливості їхнього застосування. З'ясовано, що основними перевагами методів кластеризації даних на підставі їхньої щільності є можливість виявлення кластерів вільної форми різного розміру та стійкості до шуму та викидів. Однак до недоліків цих методів можна віднести високу чутливість до встановлення вхідних параметрів, не чіткий опис класів і непридатність для кластеризації даних великих розмірів. З'ясовано, що основною проблемою всіх алгоритмів кластеризації є їх масштабованість із збільшенням обсягу оброблених даних. Встановлено, що основними проблемами більшості з них є складність налаштування оптимальних вхідних параметрів (для алгоритмів щільності, сітки чи моделі), ідентифікація кластерів різної форми та щільності (алгоритми розподілу, алгоритми на підставі сітки), нечіткі критерії завершення (ієрархічний, розділовий та на підставі моделі). Оскільки процедура кластеризації є тільки одним із етапів оброблення даних системи загалом, обраний алгоритм повинен бути простим у використанні та простим для налаштування вхідних параметрів. Дослідження показують, що ієрархічні методи кластеризації містять ряд алгоритмів, придатних як для оброблення даних невеликого обсягу, так і для аналізу великих даних, що є актуальним у галузі соціальних мереж. На підставі виконаного аналізу даних, зібрано інформацію для заповнення розумного профілю користувача. Значну увагу приділено дослідженню асоціативних правил, на підставі чого запропоновано алгоритм для вилучення асоціативних правил, що дало змогу знаходити статистично значущі правила, а також шукати тільки залежності, визначені загальним набором вхідних даних, та має високу обчислювальну складність, якщо існує багато правил класифікації. Розроблено підхід, що орієнтований на створення та розуміння моделей поведінки користувачів, прогнозування майбутньої поведінки за допомогою створеного шаблону. Досліджено методи моделювання попереднього оброблення даних (кластеризація) та виявлено закономірності планування зустрічей друзів на підставі аналізу щоденного руху людей та їхніх друзів. Наведено методи створення та розуміння моделей поведінки користувачів, застосовано алгоритм k-means для групування користувачів, що дало змогу визначити, наскільки добре кожен об'єкт знаходиться у своєму кластері. Введено поняття правил асоціації, розроблено метод пошуку залежностей, оцінено точність моделі.
12
Павленко, С. О. "ОПЕРАТИВНА КОМБІНАЦІЯ: КЛАСИФІКАЦІЯ ВИДІВ ТА ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ". Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 28, № 29 (26 січня 2022): 181–95. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v28i29.732.
Повний текст джерелаАнотація:
Павленко С. О. Оперативна комбінація: класифікація видів та основні елемен- ти. – Стаття. У статті здійснено аналіз підходів до класифікації видів оперативної комбінації та визна- чення її основних елементів. З’ясовано, що в теорії оперативно-розшукової діяльності терміни «оперативна комбінація» та «система тактичних прийомів» синонімічні. Систему тактичних прийомів у теорії оперативно-розшукової діяльності визначено як оптимальний алгоритм опе- ративно-тактичних дій суб’єкта оперативно-розшукової діяльності. Доведено, що особливого значення набуває систематизація та вдосконалення алгоритмів щодо проведення оперативних комбінацій залежно від оперативно-тактичних ситуацій, серед яких: початкова, проміжна, кін- цева; сприятлива (проста), несприятлива (складна); типова, специфічна; ситуація, що вимагає негайного реагування; ситуація, що надає можливість продумати рішення, підготуватися до проведення оперативно-розшукових заходів; ситуація, що вимагає ретельного, а іноді тривалого розроблення рішення та підготовки до проведення оперативно-розшукових заходів; ситуації, що утворилися природно чи були створені штучно; ситуації в умовах ризику. Вивчення матеріалів практики дозволяє стверджувати, що особливої уваги потребують вивчення та вдосконалення класифікації оперативних комбінацій залежно від способів (методів) психологічного впливу на об’єкт оперативної уваги. Саме тактико-психологічні прийоми найефективніше забезпечують вирішення оперативно-тактичних завдань (про це зазначили 63% респондентів). Установлено, що основною метою застосування системи тактичних прийомів психо- логічного впливу під час проведення оперативної комбінації є дезінформування об’єкта оперативної уваги з метою вирішення оперативно-тактичних завдань. Визначені основні елементи структури оперативної комбінації: задум; легендування; інсценування; матері- ально-технічне забезпечення. Узагальнення результатів опитування та вивчення матеріа- лів практики свідчать про зниження активності й ініціативності працівників оперативних підрозділів щодо реалізації принципів конспірації та наступальності під час здійснення оперативно-розшукової діяльності.
13
Yatsula, M. S. "Кишкові кольки у немовлят: принципи харчової корекції та лікування". CHILD`S HEALTH, № 3.54 (19 травня 2014): 143–47. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.3.54.2014.76089.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто проблему кишкових кольок у дітей раннього віку. Особливу увагу приділено класифікації, причинам та основним клінічним проявам хвороби. Визначена роль кишкової мікрофлори в генезі розвитку кишкових кольок, наведений діагностичний і лікувальний алгоритм при кишкових кольках, принципи харчової корекції, розглянута ефективність застосування медикаментозної терапії.
14
Орда, М. В., С. В. Абрамов та М. ф. Полторак. "Алгоритм класифікації ділянок кусково-однорідних зображень для систем виявлення та спостереження". Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ імені Івана Черняховського, № 1-59 (7 березня 2018): 124–30. http://dx.doi.org/10.33099/2304-2745/2017-1-59/124-130.
Повний текст джерела
15
Lysunets, O. V., та N. V. Didyk. "Діагностика вродженої патології у практиці сімейного лікаря". Likarska sprava, № 3-4 (27 червня 2018): 115–19. http://dx.doi.org/10.31640/3-4.2018(17).
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено принципи класифікації вроджених вад розвитку. Описано клінічний випадок синдрому Прадера – Віллі у ранньому дитячому віці. Запропоновано алгоритм діагностичного пошуку, що сприяє верифікації діагнозу сімейним лікарем. Виділено найважливіші клінічні детермінанти вродженої патології – стигми диземріогенезу, порушення фізичного та психомоторного розвитку, гіпогонадизм, затяжна жовтяниця в період новонародженості, специфічні патерни при інструментальних тестах.
16
"ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ I ТИПУ". INTERNATIONAL JOURNAL OF ENDOCRINOLOGY (Ukraine), № 8.56 (1 грудня 2013): 69–168. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0721.8.56.2013.84798.
Повний текст джерелаАнотація:
Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах2013Официальная информация/Official Information/ International journal of endocrinology®Продовження. Початок у № 7(55), 2013.2. Резюме рекомендаційта алгоритм практики2.1. Резюме рекомендаційРозділ 3. Діагностика і початкове лікування3.1. ДіагностикаДіагноз цукрового діабету 1 типу у дітейта молодих людей повинен засновуватися накритеріях, визначених у 1999 році у доповідіВсесвітньої організації охорони здоров’я здіагностики та класифікації цукрового діа-бету.
17
Білецький, Микола, Дмитро Крищенко, Анатолій Ладанюк та Василь Кишенько. "ВИКОРИСТАННЯ ГРАФОВИХ МОДЕЛЕЙ КІНЦЕВИХ АВТОМАТІВ У СИСТЕМАХ АВТОМАТИЗАЦІЇ СКЛАДНИХ НЕСТАЦІОНАРНИХ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ОБ’ЄКТІВ". ГРААЛЬ НАУКИ, № 4 (14 травня 2021): 215–19. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.07.05.2021.041.
Повний текст джерелаАнотація:
Управління нестаціонарними системами являється нетривіальною задачею. Однією з умов ефективного управління являється необхідність зміни та налаштування алгоритмів управління при динамічних умовах функціонування автоматизованих систем. В роботі розглядаються питання побудови системи управління на основі моделей теорії графів. В якості об’єктів дослідження виступають підходи та методи управління складними нестаціонарними системами. Розглядається підхід, заснований на класифікації факторів впливу на об’єкти управління. Розглядається управління при значних динамічних факторах зовнішнього середовища. В якості методів досліджень використовувалось імітаційне і комп’ютерне моделювання, які дозволили оцінити ефективність запропонованих підходів і методів управління. Також застосовувались методи системного аналізу та сучасні алгоритми на графах. Представлений підхід надає змогу проаналізувати динамічну поведінку нестаціонарного об’єкта управління, коли відомо, що деякі характеристики та фактори зовнішнього середовища, можуть впливати на управління об’єктами. Механізм кінцевого автомата дозволяє здійснювати автоматичне переключення алгоритмів управління в залежності від ситуації. Дослідження показали доцільність використання пропонованого підходу для управління складними нестаціонарними системами автоматизації. В роботі розглядаються основні принципи, по яким правила та алгоритми можуть та повинні змінюватися: зміна цілей управління та обмежень, зміна структури та характеристик технологічного об’єкта управління в процесі експлуатації сушарки зерна та брагоректифікаційної колони, зношення та руйнування технологічних вузлів об’єкта управління, модернізація, реконструкція та ремонт технологічного об’єкта управління, зміна властивостей та якості перероблюваних технологічними об’єктами матеріалів, зміна властивостей сигналів вимірювальної інформації та даних, які формуються людьми. В роботі розглядаються умови, в яких алгоритм управління повинен переключатись, підлаштовуватися під зміни в умовах функціонування об’єктів, якщо відома інформація або прогнози експертів, коли ці зміни відбуваються. Автори статті являються прибічниками еволюційного підходу, який заснований на додатковому дослідженні об’єктів в процесі експлуатації, та нестаціонарних нелінійних динамічних умов.
18
Клименко, Н. І. "КРИМІНАЛІСТИЧНА МЕТОДИКА: ПОНЯТТЯ, СТРУКТУРА ТА ВДОСКОНАЛЕННЯ". Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 19 (6 листопада 2019): 182–89. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v19i0.517.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто поняття криміналістичної методики як структурної особливої частини науки криміналістики, як взаємозв'язок теоретичних та практичних аспектів, як єдність двох частин - загальної та окремої; виокремлено її завдання, найбільш ефективні методи і засоби розкриття та розслідування злочинів; розкрито структурну схему (алгоритм діяльності) розслідування; наведено принципи криміналістичної методики, співвідношення понять «методика розслідування злочинів» і «технологія розслідування», основи криміналістичної класифікації злочинів; класифіковано окремі види методики з відображенням їх особливостей; систематизовано умови вдосконалення криміналістичної методики.
19
Фіялка, Світлана Борисівна, Інна Валеріївна Вашуленко та Олена Олегівна Галілейська. "Соціальні медіа для просування дитячих навчальних радіопередач (на прикладі соціальної мережі Instagram)". Технологія і техніка друкарства, № 3(69) (10 листопада 2020): 99–109. http://dx.doi.org/10.20535/2077-7264.3(69).2020.217273.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено соціальні медіа як явище інформаційної ери та дитячі навчальні радіопередачі як необхідне освітнє джерело в часи дистанційного навчання. Удосконалено визначення поняття «соціальні медіа». Розглянуто основні класифікації навчальних радіопередач для дітей за віковими категоріями та виділено їх недоліки, зокрема занадто широке розмежування груп за віком. Акцентовано увагу на тому, що населення недостатньо обізнане щодо жанру та потенціалу інтегрованих навчальних радіопередач, а також наголошено на безініціативності редакційних колективів радіостанцій щодо вдосконалення їхніх медіапроєктів. Проаналізовано навчальні дитячі радіопередачі на медіаринку України, серед яких «Веселий трамвай», «Барвисті сторінки», «В гостях у Веселої Нотки», «Грайлик-Читайлик», «Клуб любителів казок», «В гостях у царя Прокаріота», «Твій світ» тощо. Запропоновано алгоритм просування таких радіопередач через соціальну мережу Instagram. Алгоритм охоплює сім кроків, спрямованих на створення якісної візуальної інформації та текстового наповнення для проєкту.
20
Поспешный, Александр Сергеевич. "Ефективний алгоритм логічного аналізу OWL 2 EL онтологій з типізованими виразами на базі логічного процесору ELK". Адаптивні системи автоматичного управління 1, № 20 (23 листопада 2012): 106–15. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.20.2012.30710.
Повний текст джерелаАнотація:
Багаторазово і регулярно висловлювалася думка, що типізовані вирази з використанням конкретних типів даних матимуть першорядну роль в Семантичної павутині і необхідні для cтворення баз знань. У цій статті ми представляємо модифікацію високопродуктивного логічного процесора ELK з підтримкою типізованих властивостей в рамках профілю OWL 2 EL. Проведені випробування показали виняткову швидкість класифікації великих онтологій зі значною кількістю екземплярів і типізованих властивостей, що відкриває нові перспективи для застосування логічних процесорів на практиці
21
Порхун, О. В. "Алгоритм пошуку оптимальної вибірки .для вирішення задач класифікації багатовимірних об"єктів, його обчислювальна складність". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія "Фізико-математичні науки", Вип. 2 (2009): 141–44.
Знайти повний текст джерела
22
Петренко, Анастасія. "Класифікація акробатичних вправ групи П – "платформи" та їх різновиди в артистичному плаванні". Слобожанський науково-спортивний вісник 6, № 86 (23 грудня 2021): 39–44. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-6.006.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: класифікувати та визначити методику побудови технічної цінності акробатичних вправ «групи П». Матеріал і методи: теоретичний аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури, аналіз результатів змагань, опитування, методи математичної статистики. Проаналізовано змагальні програми чемпіонатів Світу та Європи (2009-2021 рр.) та Олімпійських ігор (2008- 2021рр.). Результати: аналізуючи виступи провідних спортсменок на Олімпійських Іграх, Чемпіонатах Світу та Європи, починаючи з 2004 – по 2021 роки нами було розроблено діаграму, де можна визначити, що у порівнянні з іншими групами, платформи виконуються менш за все. Наступним кроком ми об’єднали існуючі види акробатичних вправ групи П у єдину таблицю, яка утворює критерій оцінювання «Площа опори», або «Цінність типу з’єднання». Усього було прораховано цінність 30 типів зціплення у групі П – платформи. Враховуючи усі отримані дані, була побудована матриця, алгоритм підрахунку технічної цінності групи П. Спираючись на розроблену методику підрахунку технічної цінності акробатичних вправ, було розроблено єдину таблицю (шкалу) технічної цінності акробатичних вправ «групи П» – платформи, де акробатичні вправи були розподілені у порядку від найлегших до найскладніших згідно з прорахованою технічною цінністю. Висновки: дані нашого дослідження дозволили створити авторську систему класифікації акробатичних вправ, докладно розсортувати та розробити методику визначення та підрахунку технічної цінності 81 акробатичної вправи групи П. Отримані дані стали основою для розробки єдиної таблиці технічної цінності акробатичних вправ групи П у артистичному плаванні. Попередні апробації даної системи та їх обговорення на міжнародних семінарах фахівців, тренерів та суддів різної кваліфікації з артистичного плавання дозволили внести низку уточнень, доповнень та удосконалити розробку системи класифікації акробатичних вправ групи П і оцінювання їх складності. Ключові слова: артистичне плавання, класифікація, змагальні композиції, акробатичні вправи, платформи.
23
Данілавічютє, Еляна. "Концептуальна модель використання МКФ-ДП в інклюзивному навчальному процесі". Особлива дитина: навчання і виховання 4, № 89 (16 січня 2020): 53–64. http://dx.doi.org/10.33189/ectu.v4i89.9.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлено сучасні уявлення про створення умов для комфортного функціонування дитини з ООП у дитячому колективі. Розкрито провідну роль пристосувального освітнього середовища у контексті перебігу означеного процесу, що підтверджує необхідність здійснення його ретельного аналізу з метою оцінки якості життєдіяльності дитини з ООП й визначення заходів для подальшого вдосконалення умов її розвитку. Репрезентовано структуру Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності, здоров’я дітей та підлітків (МКФ-ДП) як сучасного інструменту, що дає змогу скласти об’єктивне уявлення про стан дитини на основі обліку характеристик її розвитку та впливу на неї навколишнього середовища; концептуальну модель використання МКФ-ДП в інклюзивному навчальному процесі; алгоритм створення «пристосувань» з опорою на аналіз особливих освітніх потреб; типологію особливих освітніх потреб і їхню ієрархічну структуру, що виступає у якості основи подальшої педагогічної підтримки дітей з урахуванням необхідних «пристосувань».
24
Bulba, S., V. Davydov та H. Kuchuk. "МЕТОД РОЗПОДІЛУ РЕСУРСІВ МІЖ КОМПОЗИТНИМИ ЗАСТОСУНКАМИ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, № 50 (12 вересня 2018): 99–104. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.4.099.
Повний текст джерелаАнотація:
Предмет розгляду – методи оптимального розподілу ресурсів. Метою статті є розробка методу розподілу ресурсів між композитними за стосунками, орієнтованому на динамічний вибір алгоритму оптимізації. методи, що використовуються, – жадібні та мурашині алгоритми, кластерізаційний підхід. Результати роботи. Розглянуто узагальнення існуючих евристик динамічного планування, які відносяться до класу жадібних алгоритмів та знаходять на кожному кроці локально оптимальне рішення. Проведено укрупнену класифікацію методів розподілу пакету композитних застосунків. Проаналізовано два типи кластеризації - вертикальну та горизонтальну. Розглянута можливість планування наборів композитних застосунків на базі кластерізаціонного підходу. Наведено спосіб розподілу наборів композитних за стосунків як з використанням мурашиного алгоритму, так і на базі кластерізаційного підходу з використанням мурашиного алгоритму. Проаналізовано переваги та недоліки кожного із розглянутих підходів, що дало змогу визначити межі застосування кожного із підходів. Висновки. Запропоновано чотири різних підходи до розподілу ресурсів між композитними за стосунками з використанням таких методів: жадібні алгоритми, мурашині алгоритми, вертикальна та горизонтальна кластерізація, сумісне використання мурашиного алгоритму та кластерізації. Розроблений метод дозволяє динамічно провести найкращий вибір. Подальші дослідження будуть направлені на розробку відповідного алгоритму.
25
Povkhan, Igor. "ПИТАННЯ ГНУЧКОСТІ ЛОГІЧНИХ ДЕРЕВ КЛАСИФІКАЦІЇ В ЗАДАЧАХ РОЗПІЗНАВАННЯ ОБРАЗІВ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 3(17) (2019): 131–39. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-3(17)-131-139.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Сучасні тенденції розвитку теорії штучного інтелекту вимагають ефективних підходів та методів у задачах розпізнавання (класифікації) образів, але принциповою проблемою побудови логічних дерев класифікації є відсутність алгоритмів та методів, які б дозволили одноманітно описувати різні алгоритми розпізнавання у вигляді дерев класифікації. Робота присвячена проблемі логічних дерев класифікації. Запропоновано ефективний механізм донавчання та усунення помилок класифікації у структурі логічного дерева. Постановка проблеми. Нині відомі різні методи та алгоритми побудови логічних дерев класифікації, проте всі вони здебільшого зводяться до побудови одного дерева класифікації за даними початкової навчальної вибірки, а в літературі дуже мало алгоритмів побудови логічних дерев для вибірок великого об’єму. Зрозуміло, що це має під собою об‘єктивні фактори, які пов‘язані з особливостями генерації таких складних структур, методиками роботи з ними та зберігання. Ця робота має намір хоча б частково подолати ці обмеження та присвячена розробці ефективного механізму донавчання та усунення помилок класифікації у структурі логічного дерева. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Були розглянуті останні публікації у відкритому доступі, які присвячені проблемі методів та алгоритмів логічних дерев класифікації в задачах розпізнавання образів. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Можливість ефективної та економної роботи запропонованого методу зміни структури логічного дерева з масивами навчальних вибірок великого об’єму. Постановка завдання. Розробка простого та якісного методу роботи з великими масивами початкових вибірок шляхом синтезу мінімальних форм дерев класифікації та розпізнавання, які забезпечують ефективну апроксимацію навчальної інформації. Виклад основного матеріалу. Виявлення механізму, за допомогою якого можна було б будувати логічне дерево класифікації за неповною початковою інформацією (і за кількістю об‘єктів, і за кількістю ознак). Таке логічне дерево буде безпомилково розпізнавати частину навчальної вибірки, за якою побудоване дерево, а на інших наборах давати помилки (уникнення такої ситуації пропонується за рахунок застосування схеми алгоритму усунення помилок у структурі дерева). Висновки відповідно до статті. Запропонований метод донавчання та усунення помилок у структурі логічного дерева класифікації дає змогу працювати з навчальними вибірками великого об’єму та забезпечує високу швидкість та економність апаратних ресурсів у процесі генерації кінцевої схеми класифікації.
26
Синєгуб, С. В. "ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНІ ФАКТОРИ ЯК ПРОБЛЕМА ПЕРЕКЛАДУ". Nova fìlologìâ, № 82 (11 серпня 2021): 251–58. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-41.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлена стаття присвячена проблемі аналізу когнітивної семантики в процесі перекладу, що ставить дослідження перекладацьких стратегій на принципово інший, більш високий рівень. У статті розглянуто взаємодію когнітивної семантики та процесу перекладу, зокрема її вплив на практику перекладу. Автор зробив спробу визначити та описати різницю між структурною та когнітивною семантикою з позиції їх впливу на процес перекладу. Крім того, в статті представлені механізми впливу інтегрованих сем лексичних одиниць на вибір засобів відтворення на рівні речення і тексту. Поставлене завдання вирішується на основі аналізу так званих міжмовних, екстралінгвістичних явищ, які визначаються як фрагменти ментального досвіду носіїв мови, що зберігаються в колективній пам’яті як регулярний, стереотипний алгоритм. Оскільки когнітивна лінгвістика визначає такі мовні явища, як концепти, певні припущення цього дослідження спираються на наявні в теоретичній літературі класифікації концептів, зокрема групи соціальних концептів. З огляду на те, що зазначені концепти закріплені у колективній свідомості носіїв мови у вигляді мовно-когнітивного алгоритму, в статті вивчається вплив такого алгоритму на процес відтворення когнітивної семантики в рамках концепту «зовнішність людини». Специфіка когнітивної семантики «зовнішність людини» проаналізована на основі портретних дієслів як її репрезентантів. Портретні дієслова здатні утворювати в структурі тексту специфічний, порівняно самостійний, структурний блок «портретна характеристика людини» і таким чином сприяти вираженню естетичної та когнітивної функції тексту загалом. Таке мовнокогнітивне утворення може бути визначене як «транслятема» і здатне функціонувати як комплексна міжрівнева одиниця перекладу. Завдання процесу перекладу полягає, таким чином, в адаптації екстралінгвістичних явищ мови оригіналу та мови перекладу. Подальшого поглибленого вивчення вимагають питання прагматичного потенціалу німецьких портретних дієслів з інтегрованою семантикою в процесі відтворення, а також текстоутворюючий потенціал зазначених лексем.
27
Кукунін, С. "Розробка цілісної методології організації систем типу «розумний будинок» в рамках парадигми «інтернету речей»." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 38 (13 березня 2020): 40–45. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2020-38-06.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено сучасні підходи, що використовуються у апаратно-програмних платформах домашньої автоматизації систем типу «розумний будинок» в рамках загальної концепції «Інтернету речей». Для організації взаємодії між елементами платформи домашньої автоматизації було запропоновано використати імовірнісно‑часові моделі, зокрема розрізнювальну модель умовного випадкового поля та нейромережеві алгоритми прогнозування. Побудована універсальна схема організації, контролю та управління датчиків, контролерів та актуаторів системи «розумний будинок». Запропоновані базові підходи впровадження розрізнювальних імовірнісно-часових моделей при побудові нейромережевих алгоритмів домашньої автоматизації. Побудовано математичну модель роботи нейромережевого алгоритму класифікації шаблонів вхідних інформаційних сигналів, що отримуються від мережі датчиків.
28
ILYAKHOVA, Nataliya, and Nataliya KRASNOSHLYK. "MULTI-SWARM OPTIMIZATION ALGORITHM AND ITS APPLICATION FOR SOLVING BINARY CLASSIFICATION." CHERKASY UNIVERSITY BULLETIN: APPLIED MATHEMATICS. INFORMATICS, no. 1 (2020): 26–33. http://dx.doi.org/10.31651/2076-5886-2019-1-26-33.
Повний текст джерела
29
Karpa, D. М., I. H. Tsmots та Yu V. Opotiak. "Нейромережеві засоби прогнозування споживання енергоресурсів". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 5 (31 травня 2018): 140–46. http://dx.doi.org/10.15421/40280529.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено та обґрунтовано вибір нейромережевих структур для оброблення статистичних даних з метою прогнозування та виявлення аномальних показників споживання енергоресурсів. Показано, що системам на основі нейронних мереж завжди протиставлялись експертні системи, які, на відміну від перших, очевидно програмувались. Середовище, в якому працює система, не завжди є статичним і потрібні методи опрацювання даних, які могли б адекватно реагувати на зміну середовища та вміти відповідно адаптувати отримувані результати. Нейронні мережі володіють такою особливістю, як вміння навчатись. Ця особливість і є основним аргументом для застосування таких структур у системах управління енергоефективністю. Розроблена архітектура мережі та застосований процес навчання дав змогу прогнозувати показники спожитої електроенергії з урахуванням багатьох параметрів. Особливістю розробленої архітектури є можливість здійснювати перенавчання у процесі функціонування, не перериваючи його. Використання адаптивного та безперервного навчання нейромережі дасть змогу виявляти аномальні показники даних. Точність такого виявлення було перевірено на реальній вибірці даних. Аналіз отриманих результатів показує, що використання нейронних мереж хоч і потребує швидкодії і часу на навчання, проте, під час класифікації вхідного вектора, швидкодія нейронної мережі перевищує будь-який алгоритм кластеризації.
30
Троханенко, Олександр Михайлович, Анжела Дмитрівна Комісарова та Віктор Вікторович Верба. "СУЧАСНІ МОЖЛИВОСТІ СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ І НАПРЯМИ ВИКОРИСТАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗНАНЬ У РОЗСЛІДУВАННІ ЗЛОЧИНІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ ЛІСОМ". New Ukrainian Law, № 4 (1 жовтня 2021): 276–82. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2021.4.41.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті продемонстровано сучасні можливості судової трасологічної, економічної і това- рознавчої експертиз під час проведення початкового етапу розслідування незаконної поруб- ки лісу. Розкрито поняття оцінки лісоматеріалів та визначено підходи, що застосовуються під час проведення судової товарознавчої експертизи. Особливу увагу приділено принципам нової класифікації в лісової галузі, де встановлено класи якості сортиментів за фактом на основі оновлених чинних нормативних документів, які базуються на європейській системі стандартизації. Зазначено основні принципи класифікації, відповідно до яких визнача- ється клас якості лісоматеріалів круглих. Схематично наведено основні терміни, які вико- ристовуються в лісовій галузі. Встановлено, що кожен з указаних підходів реалізується за допомогою специфічних методик, які безпосередньо залежать від об’єкта оцінки. Викла- дені основні поняття і терміни, що використовуються під час проведення дослідження круглих лісоматеріалів. Виділено два етапи дослідження споживчих властивостей дерев, зокрема оцінювання якості та оцінювання вартості. Зазначено про особливі випадки про- ведення комплексних товарознавчо-біологічних досліджень чи досліджень із залученням фахівців у галузі лісництва. Перелічено вихідні дані, за наявності яких експерт-товароз- навець може приступити до визначення ринкової вартості круглих лісоматеріалів. Обґрун- товано доцільність застосування витратного та порівняльного підходів під час проведен- ня експертизи. У статті наведено рекомендований алгоритм типового дослідження даного виду об’єктів, відповідно до якого визначається товарна приналежність об’єктів, розмір і обсяг круглих лісоматеріалів, вартість 1 м3 та ринкову вартість об’єкта оцінки на заключ- ному етапі. Автори розкривають предмет, об’єкт, виділяють основні типові питання, які можуть бути поставлені перед експертами, а також завдання, які вирішуються в рамках її проведення. Визначено межі компетенції експертів. Матеріали та напрацювання статті можуть бути використані фахівцями науково-дослідних експертно-криміналістичних цен- трів МВС України для врахування в роботі під час проведення трасологічної, економічної та товарознавчої експертиз, що забезпечить систематизацію та методичну одноманітність експертної практики, розширить можливості таких експертиз.
31
Ма, Цзє, та М. Г. Демидова. "ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕМБРОДИНАМІЧНОГО СЛУХУ У МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА В СУЧАСНОМУ НАУКОВОМУ ДИСКУРСІ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki, № 2 (15 листопада 2021): 236–42. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-2-37.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено теоретичний аналіз дослідження проблеми формування тембродинамічного слуху як у зарубіжній, так і у вітчизняній педагогічній, музикознавчій та психологічній науках. Розкрито зміст цього поняття з різних концептуальних підходів. Виявлено особливості прояву даного виду слуху в учнів початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів та студентів-музикантів у процесі музично-інструментальної підготовки. Доведено, що тембродинамічний слух діалектично пов’язаний із загальною музичною обдарованістю суб’єкта, яка виражається у високому ступені його емоційної сприйнятливості до музичних образів, художніх вражень і смислових асоціацій. У статті обґрунтовується протиріччя між традиційним послідовним формуванням звуковисотного й інтонаційного слуху, що характерні епохам класицизму і романтизму, і необхідністю формування нового типу сонорного слухового сприйняття, спрямованого на споглядання слухом якісних змін і особливостей тембрового звучання сучасних напрямів музики. Розглянуто поняття тембру в контексті оркестрового і фортепіанного виконавства. Виявлено особливості тембрального сприйняття оркестрової музики на основі класифікації тембрів оркестрових інструментів, яке сприяє як розмежуванню всіх компонентів оркестрової тканини, так і об’єднанню їх у структурне ціле. Враховуючи положення про монотембровість фортепіано, доведено, що цей інструмент володіє великим потенціалом тембральної інтерпретації, якість відтворення якої залежить від певного виконавського алгоритму. Наведений алгоритм включає такі складові частини: музично-образне осмислення музичного тексту, створення тембрально-слухових уявлень, підготовленість виконавського руху руки і присутність у процесі виконання певної манери. Доведено, що гра на фортепіано створює особливо сприятливі умови для розвитку тембродинамічного слуху, що диктується: а) особливостями виконавської діяльності (барвистість і різноманітність звучання, які є невід’ємним компонентом піаністичної експресії, смислу і виразності); б) особливостями самого інструменту – фортепіано, який не має свого яскраво вираженого, специфічного, спочатку властивого йому тембру, проте у процесі виконання здатний створювати найбарвистіші темброві поєднання. У статті зроблено висновок про те, що основу тембродинаміки становлять індивідуальні якості звучання різних музичних інструментів і темброутворюючі функції засобів музичної виразності (динаміка, артикуляція, регістр).
32
Verhun, V. R. "Характеристика методів розв'язання задачі класифікації в інтелектуальному аналізі даних навчальних програм". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 6 (27 червня 2019): 136–39. http://dx.doi.org/10.15421/40290626.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено публікації останніх років у галузі інтелектуального аналізу даних навчальних програм. Кількість досліджень у цій галузі зростає, проте здебільшого це однотипні дослідження, що використовують однакові вибірки даних. Розроблено критерії, відповідно до яких було отримано вибірку з публікаціями для проведення аналізу використання методів інтелектуального аналізу даних навчальних програм. Найбільше досліджень у галузі Інтелектуального Аналізу Даних у навчанні стосуються вирішення задачі кластеризації, класифікації та асоціації. Для створення вибірки до уваги обрано дослідження з використанням методів та алгоритмів, що вирішують задачу класифікації. Вибірка статей включає дослідження, що аналізують продуктивність методів класифікації та представляють результати та порівняння показників. За результатом аналізу вибрано алгоритми, що показують найкращі результати продуктивності серед інших алгоритмів з вибірки. Згідно із встановленими критеріями, кожна публікація повинна вирішувати конкретну наукову задачу. У цій галузі методи інтелектуального аналізу даних отримують застосування для вирішення різних прикладних задач у навчальному процесі. Відповідно до контексту та типу прикладної задачі залежить вибір конкретного методу та точність вибраних алгоритмів. Тому категоризація прикладних завдань дає змогу отримувати якісніші підходи до розв'язання наукової задачі. Встановлено категорії проблематики, яких стосуються найбільше наукових досліджень з використанням методів класифікації.
33
Вітюк, Валентина. "ПРОЄКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ ПРАВОПИСНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ". Mountain School of Ukrainian Carpaty, № 22 (26 червня 2020): 99–104. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2020.22.99-104.
Повний текст джерелаАнотація:
У контексті актуальних вимог до професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів Нової української школи зростає роль професійної лінгвістичної підготовки вчителя початкових класів. Мета статті – висвітлити сутність методу проєкту, описати види проєктів, етапи роботи над проєктом та можливості застосування його під час формування правописної компетентності студентів закладів вищої педагогічної освіти. Для реалізації мети були використані такі методи дослідження: теоретичні (аналіз і синтез під час опрацювання лінгвістичної, педагогічної та методичної літератури з досліджуваної проблеми; теоретичне осмислення й узагальнення досвіду викладачів-філологів і власного досвіду роботи для визначення стану роботи над формуванням правописної компетентності майбутніх учителів початкової школи; емпіричні (спостереження й аналіз занять з дисципліни «Практикум з українського правопису» для студентів спеціальності «Початкова освіта»). У статті розкрито різнотлумачення поняття, описано значення проєктної діяльності у процесі формування ключових і предметних компетентностей фахівців. У науковій розвідці проаналізовано найбільш поширені класифікації освітніх проєктів, охарактеризовано структуру методу проєкту в працях відомих українських педагогів і лінгводидактів, закцентовано увагу на оцінюванні рівня виконання проєкту студентами, укладено алгоритм роботи над проєктом для студентів, запропоновано зразок проєкту. У результаті аналізу проблеми дійшли до висновку про те, що в умовах модернізації вищої освіти, оновленні її змісту та структури особливої актуальності набувають нові форми й методи навчання, зокрема метод проєкту, який сприяє формуванню у студентів умінь і навичок самостійно здобувати знання, вміння застосовувати отримані правописні знання у конкретних комунікативних ситуаціях.
34
Bazylevych, R. P., та A. V. Franko. "Ієрархічна модель систем автоматизованого генерування модульних тестів". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 5 (25 листопада 2021): 96–101. http://dx.doi.org/10.36930/40310515.
Повний текст джерелаАнотація:
Описано особливості проблеми тестування програмного забезпечення (ПЗ) за допомогою автоматизованих систем генерування модульних тестів. Проаналізовано методи автоматизованого модульного тестування, що використовуються для тестування ПЗ. Виконано класифікацію методів генерування модульних тестів на підставі вхідних даних і засобів для генерування тестів. Показано, що компільований байт-код та граф контролю потоку є основними видами вхідних даних, а символьне виконання є основним методом для генерування модульних тестів. Систематизовано новітні методи автоматизованого модульного тестування: символьне виконання з використанням штучних нейронних мереж, додаткової логіки та оптимізаційних алгоритмів. Проаналізовано можливості застосування мета- та гіперевристик системами автоматизованого генерування модульних тестів. Побудовано їх ієрархічну модель: до четвертого рівня віднесено пошукові алгоритми для аналізу умов у коді; до третього – SMT-бібліотеки, які містять множину алгоритмів першого рівня та стратегії їх використання; до другого – поєднання результатів роботи SMT-бібліотеки з результатами роботи додаткової логіки; до першого – алгоритм управління, що керують процесом генерування тестів. Описано можливості виконання паралельних обчислень на всіх рівнях ієрархії. Продемонстровано наявність вузьких місць у реалізаціях систем генерування модульних тестів. Запропоновано розподіл завдання генерування модульних тестів на підставі рівнів ієрархії моделі, що дає змогу обійти вузькі місця поточних систем та покращити масштабованість. Розроблено UML-діаграму класів на запропонованій моделі. Запропоновано одночасне використання метаевристик на всіх ієрархічних рівнях моделі для підвищення якості згенерованих тестів, що покращить універсальність і модульність системи. Обґрунтовано потребу подальшого розроблення нових методів для підвищення ефективності алгоритмів генерування тестів та якості тестування.
35
Орленко, Н. С., К. М. Мажуга, М. Б. Душар та В. В. Маслечкін. "ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ІЄРАРХІЧНИХ МЕТОДІВ КЛАСТЕРІЗАЦІЇ, ПРИДАТНИХ ДЛЯ ОБРОБЛЕННЯ ДАНИХ МОРФОЛОГІЧНИХ ОЗНАК СОРТІВ РОСЛИН". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (28 червня 2019): 261–69. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.02.35.
Повний текст джерелаАнотація:
Незважаючи на те, що кластеризація є безконтрольною класифікацією багатовимірних даних увідповідні кластери, застосування кластерного аналізу під час дослідження морфологічних харак-теристик сортів рослин дозволяє зменшити розмірність вибірки даних, що сприяє більш точній іде-нтифікації нових сортів. Саме тому важливим питанням є порівняння результатів кластеризації іззастосуванням різних методів і метрик та виявлення найбільш придатних для аналізу морфологічниххарактеристик. Методи: аналітичний, математичний, статистичний, графічний. Під час виконан-ня досліджень використано широко відомий набір даних, що має назву Іриси Фішера. Результати.Досліджено вплив на результат кластерного аналізу різних ієрархічних агломеративних методівкласифікації (ближнього сусіда, дальнього сусіда, середнього зв'язку, середнього сусіда (центроїда)та метода Варда) із застосуванням евклідових та не евклідових метрик. Оцінено результати клас-терізації з використанням засобів описової статистики (методу перехресних таблиць). Встановле-но, що найбільш придатними для проведення кластеризації за морфологічними характеристикамидля наборів даних, які описуються метричними шкалами є методи: середнього зв'язку (між групами)із застосуванням кореляції Пірсона, середнього зв'язку (всередині групи) із застосуванням метрикКосінус та кореляції Пірсона, а також методу Варда із застосуванням метрики Косінус. Запропо-новано використовувати апарат частотної статистики (перехресні таблиці) для оцінювання якос-ті результатів класифікації. Висновки. Проведене тестування довело, що не існує жодного універса-льного алгоритму, який би ідеально розподілив набір Ірисів Фішера на кластери. Не зважаючи на те,що встановлено методи й метрики, які є найбільш вдалими для класифікації протестованого наборуданих, ці методи не можна рекомендувати для використання під час тестування морфологічних оз-нак усіх ботанічних таксонів. Кластеризацію сортів рослин потрібно проводити ітераційно, послі-довно застосовуючи найбільш поширені алгоритми кластеризації та ретельно оцінювати результа-ти кластеризації з метою вибору метода та метрики, які найбільш оптимально класифікують сор-ти рослин та дозволять правильно інтерпретувати результати класифікації. Результати такоїкластеризації рекомендовано оцінювати з використанням методу перехресних таблиць та обиратикращий за якістю кластерів.
36
Пархоменко-Куцевіл, Оксана. "ФОРСАЙТ У СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ". Науковий вісник: Державне управління, № 1(11) (18 квітня 2022): 166–85. http://dx.doi.org/10.33269/2618-0065-2022-1(11)-166-186.
Повний текст джерелаАнотація:
Обґрунтовано алгоритм застосування форсайту у системі державного управління у сфері охорони здоров’я в умовах пандемії. Проблеми запровадження протиепідемічних заходів, спрямованих на запобігання поширенню пандемії COVID-19, вирішення поточних проблем, пов’язаних з матеріальною підтримкою населення та бізнесу у цей період, вирішення питання функціонування медичних закладів, централізована закупівля медикаментів, забезпечення спеціальним обладнання лікарень, потребує системних дій, пов’язаних із фінансуванням із Державного бюджету, що передбачає раціональний розподіл видатків. Саме це зумовлює потребу у проведенні системних досліджень щодо прогнозування та корегування бажаного майбутнього. У сучасних соціально-економічних умовах прогнозування та планування продовжують грати найважливішу роль, незважаючи на те, що зовнішнє середовище стає все менш передбачуваним та стабільним. Прогнози та плани дають змогу створити деяку передбачуваність майбутнього, спрямувати зусилля економічних агентів на досягнення вибраних цілей, фокусувати ресурси у межах певних пріоритетів. У дослідженні застосований метод систематизації для узагальнення наукових доробок з проблеми формування форсайту, загальних засад формування сценаріїв майбутнього. Метод класифікації та узагальнення був використаний для виокремлення та обґрунтування етапів реалізації форсайту в системі державного управління у сфері охорони здоров’я України в умовах пандемії. Системний підхід дав можливість розглянути та проаналізувати систему форсайту та виокремити пріоритети застосування форсайту у системі державного управління у сфері охорони здоров’я, метод аналізу був застосований під час формування авторського визначення поняття «форсайт у системі публічного управління у сфері охорони здоров’я». У статті також використовується метод моделювання для обґрунтування алгоритму застосування форсайту у системі державного управління у сфері охорони здоров’я в умовах пандемії. Обґрунтовано, що в процесі здійснення державного прогнозування соціально-економічного розвитку виникає достатня кількість проблемних моментів, які не дають змогу належним чином досягти поставлених цілей. Тому запропоновано використовувати у системі прогнозування майбутнього форсайт. У статті обґрунтовано, що форсайт передбачає: по-перше, сформувати групу ключових соціальних агентів змін та джерела знань; по-друге, метою цього є розробка стратегічного бачення та прогнозу майбутнього. У центрі уваги – довгостроковий соціальний, економічний та технологічний розвиток; по-третє, результат діяльності цієї групи може включати сценарії, плани дій, списки пріоритетів; по-четверте, процес форсайту, особливо у створенні зв'язків між людьми, повинен допомогти створити спільний погляд на майбутнє, загальну картину майбутнього. Запропоновано запровадити Національний інститут реалізації форсайту. У перспективі подальших досліджень передбачається проаналізувати систему державного управління охороною здоров’я в умовах пандемії за кордоном, виокремити закономірності розвитку цієї галузі саме в умовах невизначеності та глобалізаційних викликів і небезпек.
37
Kovivchak, Ja, V. Dubuk та R. Mishak. "Розробка програмного засобу для стиснення зображень на основі кластеризації." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 46 (30 березня 2022): 17–23. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2022-46-03.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена розробці програмного засобу для стиснення зображень на основі кластеризації. Приведено загальну класифікацію методів стиснення растрових зображень. Висвітлено основні методи кластеризації даних і їх застосування для зменшення об’єму даних. Проведено аналіз існуючих програмних рішень для стиснення зображень. Розглянуто алгоритм K-Means в задачах стиснення зображення. Побудовано концептуальну модель системи. Розроблено блок-схему алгоритму роботи програмного засобу для стиснення зображень на основі кластеризації. Приведено діаграму прецедентів і діаграму діяльності програмного засобу. Розглянуто діаграму компонентів засобу. Розроблено інтерфейс користувача програмного засобу.
38
Dmitrenko, Natalia. "Урахування індивідуального навчального стилю про¬фесійно орієнтованого англомовного спілкування в умовах автономного навчання студента". Освітній простір України, № 16 (16 вересня 2019): 62–70. http://dx.doi.org/10.15330/esu.16.62-70.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена проблемі врахування індивідуального навчального стилю студента у процесі вивчення іноземної мови в умовах автономного навчання. У статті подано дефінітивний аналіз терміну “начальний стиль” і з’ясовано, що навчальні стилі формуються з трьох груп факторів, які впливають на інтелектуальні і психологічні процеси засвоєння іноземної мови: канали сприйняття; психологічні типи; стилі мислення. Кожна група факторів складається з низки когнітивних стилів, які взяті за основу класифікацій різних дослідників. У статті описані види навчальної діяльності, які притаманні різним навчальним стилям. Доведено, що запропонована класифікація за трьома групами факторів є оптимальною для подальшого розвитку автономного навчання професійно орієнтованого англомовного спілкування студентів. У статті розглянуто взаємопов’язані аспекти навчальних стилів, а також запропоновано алгоритм організації навчальної діяльності з урахуванням індивідуальних навчальних стилів студентів.
39
Zarutskii, Ya L., І. B. Plis, S. О. Коrol та А. О. Коmpaniiets. "Оптимізація етапного хірургічного лікування поранених на основі метричної класифікації дефектів м’яких тканин". Klinicheskaia khirurgiia, № 2 (2 лютого 2018): 77–80. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2018.02.77.
Повний текст джерелаАнотація:
Реферат. У структурі сучасної бойової хірургічної травми поранення тільки м’яких тканин становить 68%, тому важливим є визначення хірургічної тактики лікування на етапах медичної евакуації для швидкого повернення поранених у стрій.
Матеріали і методи. Проведений аналіз наявних класифікацій ранових дефектів і методів вимірювання розмірів ран.
Результати. На сьогодні не існує єдиного методу обчислення площі та об’єму ранового дефекту та уніфікованого алгоритму пластичного закриття вогнепальних дефектів м’яких тканин. Визначена методика обчислення площі та об’єму ранового дефекту, на основі якої запропонована класифікація дефектів м'яких тканин з урахуванням їх лінійних характеристик та локалізації.
Обговорення. Запропонований комплексний клінічно–організаційний підхід щодо пластичного закриття дефектів м’яких тканин із застосуванням адаптованої для етапів медичної евакуації концепції «реконструктивної драбини».
Висновок. Впровадження уніфікованого алгоритму пластичного закриття вогнепальних дефектів м’яких тканин дозволить скоротити терміни лікування, зменшити кількість ускладнень і покращити функціональні результати лікування поранених і травмованих.
40
Verhun, V. R. "Застосування дерев прийняття рішень для аналізу впливу неакадемічних чинників на початковий рівень знань студентів". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 8 (31 жовтня 2019): 147–51. http://dx.doi.org/10.36930/40290827.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано резюме, що подали кандидати на навчальні курси в галузі інформаційних технологій. Проаналізовано потенційні фактори, що можуть бути включені до вибірки для проведення експерименту. З цього списку резюме вибрано незалежні неакадемічні фактори, які беруться до уваги в дослідженні. Ці фактори можуть мати вплив на успішність кандидатів, що розпочинають навчання на освітніх програмах із напряму інженерії програмного забезпечення, та можуть бути розглянуті у вирішенні задачі прогнозування успішності. На основі цієї вибірки факторів розглянуто методи інтелектуального аналізу даних для класифікації кандидатів, беручи за основу результати проходження тесту на виявлення початкового рівня знань. Під час експерименту використано алгоритми генерації дерев прийняття рішень. Алгоритми, які застосовувалися під час дослідження: J48, LMT, Random Forest, Random Tree. Для оцінки точності класифікації застосовували метод перехресної перевірки. Проведено оцінку атрибутів, що враховуються під час експерименту. Згенеровано дерево прийняття рішень для аналізу факторів, що впливають на початковий рівень знань. Здійснено порівняння вибраних алгоритмів за точністю та швидкодією. Експериментальним способом виявлено основний фактор, що має найбільший вплив на якість проходження тесту на початковий рівень знань. Виявлено другорядні фактори, що також мають вплив на проходження тесту.
41
Іллюк, Олександр. "ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТРАВМАТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ У ПОСТТРАВМАТИЧНІ СТРЕСОВІ РОЗЛАДИ ТА ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗАХИСТУ". Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Психология", № 62 (лютий 2020): 144–61. http://dx.doi.org/10.34142/23129387.2020.62.08.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність дослідження. Невтішна статистика щодо суїцидальної поведінки та скоєних злочинів учасниками операції об’єднаних сил (антитерористичної операції) на сході України актуалізують проблему наукових досліджень трансформації посттравматичних стресових розладів (ПТСР). Результати. Розглянуто методологічні основи співвідношення психіки і мозку та опису психофізіологічних процесів щодо формування (послаблення, усунення) посттравматичних стресових розладів (ПТСР); наведено класифікацію психологічного захисту оптимізації, автоматизмів психологічного захисту і травматичної інформації; визначено можливі способи зберігання інформації про травматичні події в пам’яті; з’ясовано спосіб внутрішнього (фізіологічного) вираження психологічної травми у формі алгоритму травматичної конверсії та його роль у трансформації негативної інформації у ПТСР; розкрито залежність ефективності психологічного захисту оптимізації від способів зберігання травматичної інформації у пам’яті; визначено співвідношення автоматизмів оптимізації і адаптації. Методологічною основою опису психофізіологічних факторів трансформації травматичної інформації в ПТСР є філософські положення про психіку людини, досягнення системного підходу в психології і фізіології, сучасні емпіричні теорії свідомості та інше. Результати. Психотравмуюча подія може спричинити психічну травму. Внутрішнім (фізіологічним) проявом (вираженням) психічної травми є формування в керуючій (регулюючій) системі внутрішніх фізіологічних процесів програми запуску і відтворення алгоритму психофізіологічних процесів формування невротичних розладів. Зазначене психофізіологічне утворення пропонується позначати категорією «алгоритм травматичної конверсії». Алгоритм травматичної конверсії формується мимовільно під впливом цілісного відображення небезпечної події. Алгоритм травматичної конверсії – це мимовільно сформована і зафіксована в регулюючій системі фізіології організму програма запуску і відтворення послідовних нейропсихофізіологічних процесів щодо трансформації негативної інформації в неприємні переживання та посттравматичні стресові розлади. Висновки. Основним напрямком (способом) пониження (усунення) негативних переживань і ПТСР є оптимізація травматичної інформації, або її сприйняття, наближено до інтересів особистості, через застосування психологічного захисту оптимізації. В основі несвідомого психологічного захисту оптимізації є автоматизми та архетипи оптимізації. Основним способом формування автоматизмів оптимізації є адаптація. Наведено класифікацію інформації, що знаходиться у несвідомій сфері психіки, та здатність окремих видів цієї інформації до оптимізації. Можливість послаблення (усунення) ПТСР залежить від способів зберігання травматичної інформації в пам’яті. При зберіганні негативної інформації лише в автобіографічній пам’яті у формі травматичних латентних мегабітів та кризисних фантомів – можливе повне усунення ПТСР. При одночасному знаходженні травматичної інформації в автобіографічній пам’яті і в травматичній (імпліцитній) пам’яті у формі наскрізних фантомів – можливе лише послаблення ПТСР. При зберіганні травматичної інформації лише в травматичній (імпліцитній) пам’яті у формі наскрізних фантомів – послаблення (усунення) ПТСР неможливе. Тому, що наскрізні фантоми не оптимізуються, і тому, що спрацьовує алгоритм травматичної конверсії.
42
Komarov, M., S. Honchar та D. Dimitriieva. "Дослідження проблеми кіберживучості об’єктів критичної інформаційної інфраструктури". Nuclear and Radiation Safety, № 1(89) (19 березня 2021): 59–66. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2021.1(89).07.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається підхід до оцінки кіберстійкості критичної інформаційної інфраструктури, яка функціонує в умовах протиборства двох та більше сторін. Результатом оцінки є значення загального критерію здатності об’єкта критичної інформаційної інфраструктури виконувати цільову функцію в конкретний момент часу. Запропонована методика оцінки кіберживучості об’єктів критичної інформаційної інфраструктури Об’єднаної енергосистеми України, як інструмента для підвищення ефективності управління критичною інфраструктурою, а також для обґрунтування нових методів і засобів протиборства в кіберпросторі. Наведено визначення поняття кіберживучості. Зазначено властивості управління, що визначають кіберстійкість системи. Розглянуто модель інформаційного протиборства в кіберпросторі. Наведено властивості процесу управління: адекватність, оптимальність, оперативність, стійкість, скритність. Здійснено класифікацію об’єктів критичної інформаційної інфраструктури за ознаками, що впливають на забезпечення кіберстійкості, зокрема структурною організацією. Подано визначення одноланкового та багатоланкового об’єкта критичної інформаційної інфраструктури. Наведена класифікація багатоланкових об’єктів критичної інформаційної інфраструктури за ознакою функціональної однорідності: багатоланкові однорідні та багатоланкові неоднорідні. Наведено узагальнений показник кіберстійкості. Отримано залежності рівня кіберстійкості від стану об’єкта критичної інфраструктури та наведено методику і алгоритм їх розрахунку. Подано схему відповідності класу стану об’єкта критичної інформаційної інфраструктури рівню кіберживучості. Описано узагальнений алгоритм методики оцінки кіберстійкості об’єктів критичної інформаційної інфраструктури.
43
Єгошкін, Д. І., та Н. А. Гук. "НАЛАШТУВАННЯ ТА НАВЧАННЯ НЕЧІТКОЇ МОДЕЛІ ДЛЯ ЗАДАЧІ КЛАСИФІКАЦІЇ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical and Mathematical Sciences, № 1 (6 вересня 2021): 33–43. http://dx.doi.org/10.26661/2413-6549-2021-1-04.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі розглянуто задачу класифікації об’єктів за ознаками та розроблено метод нечіткої класифікації. Для розв’язання задачі запропоновано використовувати нечітку модель представлення знань, побудовану з використанням навчальної вибірки, та систему нечіткого логічного виводу. Автоматичне формування системи нечітких логічних правил відбувається в процесі навчання. У процесі навчання відбувається налаштування параметрів моделі – нечітких границь термів. Для усунення проблеми обробки об’єктів, характеристики яких суттєво відрізняються від більшості об’єктів у вибірці та наближаються до порогових, для визначення границь термів пропонується використовувати квартильні оцінки. Модифікація класичного алгоритму нечіткої класифікації полягає в організації двохетапної процедури класифікації. Для поліпшення якості класифікації будуються допоміжні нечіткі класи, з використанням яких здійснюється відображення об’єктів в чіткі класи з навчальної вибірки. Для оцінювання якості класифікації використовуються метрики точності та повноти. Налаштування параметрів алгоритму нечіткої класифікації та розв’язання задачі нечіткої класифікації виконано з використанням набору даних іриси Фішера. Наведено порівняння результатів класифікації з використанням запропонованого в роботі двохетапного походу і класичного алгоритму нечіткої класифікації. Для зменшення впливу наявних у навчальній вибірці аномальних об’єктів на результат класифікації для визначення границь термів використовується міжквартильне середнє, що робить процедуру визначення границь термів робастною. Показано, що використання міжквартильного середнього для визначення границь термів дозволяє отримати прийнятну точність класифікації для вибірок, які містять об’єкти з аномальними характеристиками. Досліджено вплив способу розбиття вибірки на навчальну і тестову, а також вплив розміру навчальної вибірки на якість класифікації. Запропонований підхід є придатним для обробки даних в умовах обмеженої вибірки, часткового чи повного перекриття класів об’єктів, наявності об’єктів з нетиповими значеннями характеристик.
44
Акимов, В. "Алгоритми багаторівневого навчання для вирішення задачі класифікації захворювань шкіри." КОМП’ЮТЕРНО-ІНТЕГРОВАНІ ТЕХНОЛОГІЇ: ОСВІТА, НАУКА, ВИРОБНИЦТВО, № 36 (20 листопада 2019): 97–102. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2019-36-16.
Повний текст джерелаАнотація:
Захворювання шкіри сьогодні належать до розповсюджених медичних проблем. Кількість таких захворювань постійно зростає, незважаючи на розвиток медичної галузі. Рак шкіри є поширеним злоякісним новоутворенням і займає друге рангове місце у структурі онкологічної захворюваності населення України. Первинна діагностика таких хвороб здійснюється візуально, починаючи з клінічних обстежень, що можуть супроводжуватись дерматоскопічним аналізом, біопсією та гістопатологічною експертизою. У роботі виконано аналіз існуючих наукових публікацій щодо класифікації захворювань шкіри при використанні згорткових нейронних мереж, який показав, що на сьогодні існує незначна кількість публікацій з використанням глибокого навчання. Результати існуючих досліджень не містять достатнього рівня точності і результативності щодо класифікації захворювань шкіри, що підтверджує необхідність розробки нових згорткових нейронних мереж і їх подальших досліджень. Тому у роботі запропоновано технічне рішення щодо побудови згорткової нейронної мережі для класифікації захворювань шкіри.
45
Шумейко, О. О., В. В. Шевченко, О. О. Жульковський та І. І. Жульковська. "ПОРІВНЯЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДІВ РОЗПІЗНАВАННЯ ОБЛИЧ". Математичне моделювання, № 2(45) (13 грудня 2021): 29–38. http://dx.doi.org/10.31319/2519-8106.2(45)2021.246871.
Повний текст джерелаАнотація:
Розпізнавання облич завоювало свою популярність завдяки своїй унікальності серед інших біометричних методів, тому що має всі характеристики ефективної системи безпеки. Проте існують певні обмеження у системі розпізнавання облич, які необхідно дослідити та вивчити. Так, наприклад, вирішення таких проблем, як зміна освітлення, розташування об’єкту, емоцій, віку тощо потребують застосування спеціальних алгоритмів. Використання цих алгоритмів та їх комбінацій певною мірою сприятимуть вирішенню подібних задач. У роботі досліджені та застосовані аналіз основних компонентів, лінійний дискримінантний аналіз, незалежний аналіз компонентів та класифікація за допомогою машини опорних векторів. Для реалізації перелічених алгоритмів було використано мову Python та бібліотеку машинного навчання Scikit-learn. Проведено порівняння продуктивності систем на основі точності. Результати досліджень показують, що продуктивність SVM-класифікатора з використанням NMF є найгіршою з точки зору точності передбачення. Ефективність інших моделей, що були натреновані з використанням методів ICA, PCA та LDA, коливається в припустимих межах. Модель, навчена з використанням алгоритму PCA, працює з найвищою точністю передбачення.
46
АРТЮХ, Т. М., І. В. ГРИГОРЕНКО та А. С. ТЕРНОВА. "ТОВАРОЗНАВЧА ОЦІНКА ЗАСОБІВ ПО ДОГЛЯДУ ЗА ВЗУТТЯМ РІЗНИХ ВИРОБНИКІВ НА РИНКУ УКРАЇНИ". Товарознавчий вісник 1, № 13 (31 липня 2020): 91–107. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2020-13-08.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Встановлення класифікаційних показників засобів догляду за взуттям та проведення товарознавчої оцінки спреїв для оновлення кольору.
Методика. Дослідження провадились шляхом застосування загальнонаукових методів, порівняльного та системного аналізів, а також застосовано об’єктивні та суб’єктивні методи: діагностичні та інформаційно-аналітичні (математичні, експертні, логічні тощо).
Результати. У статті представлено аналіз базових класифікаційних показників засобів догляду за взуттям. Проведено аналіз чинних вимог до якості, маркування та пакування об’єкта досліджень. Встановлено, що в Україні не має жодного спеціалізованого ДСТУ на засоби догляду за взуттям. Майже всі виробники, що представлені на ринку розробляють власті технічні умови, або користуються дотичними нормативними документами. Здійснено товарознавчу оцінку фарб для оновлення кольору вітчизняних та іноземних виробників, що представлені на вітчизняному ринку. Запропонований авторами алгоритм товарознавчої оцінки передбачає етапи: дослідження відповідності маркування; перевірку стану та якості пакування; оцінку показників функціональних властивостей; розрахунок комплексного показника якості методом експертних оцінок. Така схема дозволяє підвищити ефективність формування асортименту в роздрібних мережах.
Наукова новизна. Запропоновано класифікацію засобів по догляду за взуттям за базовими показниками; удосконалено алгоритм товарознавчої оцінки засобів догляду за взуттям, зокрема фарб для оновлення кольору.
Практична значимість. Одержані результати оцінки якості спреїв для взуття та запропонована автором класифікація можуть використовуватись фахівцями під час формування асортименту засобів по догляду за взуттям в торговельних мережах України
47
Polyovyy, V. P., Bilel Khorshani, O. V. Rotar, O. M. Plehutsa, P. M. Volianiuk, О. Y. Khomko, P. V. Kyfyak, І. М. Plehutsa та R. I. Sydorchuk. "Індивідуалізована хірургічна тактика при синдромі діабетичної стопи". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 4 (15 лютого 2021): 47–51. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2020.4.11782.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи: розробити індивідуалізований алгоритм хірургічного лікування хворих на синдром діабетичної стопи (СДС).
Матеріали і методи. Комплексне клінічне дослідження охоплює 123 випадки хірургічного лікування СДС (хворі різних ступенів за класифікацією PEDIS, І-V стадій за F. Wagner, з легкою, помірною, тяжкою інфекцією за IDSA). Розробку алгоритму хірургічної активності при СДС здійснювали згідно з рекомендаціями Institute for Algorithmic Medicine (Гʼюстон, США), з використанням програмного (HTML/XML/GMT) пакету Document Exploration and Linking Tool / Addons (DELTA), розробленого Vienna University of Technology, Institute of Software Technology and Interactive Systems, Information Engineering Group, Vienna, Austria.
Результати досліджень та їх обговорення. Ангіографічний або технічний успіх ендоваскулярних втручань, що призводить до істотного збільшення просвіту судини в зоні стенозу або оклюзії, ми отримали в 94,3 % спостережень. Технічний успіх балонної ангіопластики спостерігали практично в усіх випадках, дещо гірші ангіографічні результати отримано при втручаннях на декількох артеріях гомілки – 55,0–94,1 % успішних ангіопластик. При ішемічній та змішаній нейроішемічній формах у більшості хворих вдавалося компенсувати критичну ішемію виконанням судинних втручань. Запропонований алгоритм хірургічних втручань при СДС потребує подальшого вивчення за умов більшої рандомізації та розширення когорти пацієнтів.
48
Gryshmanov, Е. "ВИБІР МАТЕМАТИЧНОГО АПАРАТУ ДЛЯ ПОБУДОВИ МОДЕЛІ ПРОГНОЗУВАННЯ НЕСПРИЯТЛИВИХ АВІАЦІЙНИХ ПОДІЙ ПІД ЧАС ПОЛЬОТУ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 5, № 51 (30 жовтня 2018): 20–23. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.5.020.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті. Проведення дослідження та вибір найбільш ефективного математичного апарату для побудови моделі прогнозування несприятливих авіаційних подій під час польоту. Результати. В статті проведений аналіз відомих методів, що використовуються для вирішення задач класифікації даних с точки зору доцільності їх застосування для побудови моделі прогнозування несприятливих авіаційних подій під час польоту на основі аналізу текстових повідомлень. Розглянуто наступні методи: логістична регресія, метод опорних веторів, наївний байєсівський класифікатор, випадковий ліс (random forest). Крім того для вирішення подібного класу задач розглянуто згорткові та рекурентні нейронні мережі в яких застосовуються алгоритми глибокого навчання. Висновки. В результаті аналізу вказаних методів для побудови моделі прогнозування несприятливих авіаційних подій під час польоту на основі аналізу текстових повідомлень обрано математичний апарат глибоких нейронних мереж. Завдяки застосуванню в них алгоритмів глибокого навчання вони володіють найбільш високою точністю у порівнянні з традиційними підходами.
49
Захарченко, Раїса, Леонід Захарченко, Тетяна Кірюшатова та Олена Штуца. "ДОСЛІДЖЕННЯ АЛГОРИТМІВ НАВЧАННЯ НЕЙРОННОЇ МЕРЕЖІ ДЛЯ КЛАСИФІКАЦІЇ ЗОБРАЖЕНЬ". Problems of information technologies, № 27 (2020): 44–53. http://dx.doi.org/10.35546/2313-0687.2020.27.44-53.
Повний текст джерела
50
Editor, Editor. "ДОСЛІДЖЕННЯ АЛГОРИТМУ КОДУВАННЯ ШПАЛЕР РІЗНИХ ТИПІВ ЗА УКТЗЕД З МЕТОЮ ЇХ ПРАВИЛЬНОГО МИТНОГО ОФОРМЛЕННЯ". Товарознавчий вісник 1, № 12 (29 листопада 2019): 105–15. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2019-12-11.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Дослідження алгоритму кодування шпалер за УКТЗЕД з метою їх митногооформлення.Методика. Під час дослідження використано системний аналіз, методиузагальнення і порівняння даних із проблеми дослідження на основі вивчення джереллітератури.Результати. Рідкі шпалери – це суха сипуча суміш, що складається зі спеціальнопідібраних компонентів: волокон бавовни, целюлози, вовни, шовку, акрилу тощо ізв’язуючого компоненту, тобто клею карбоксиметилцелюлози. Вони відрізняються відтрадиційних шпалер також технологією приготування і нанесенням; їх класифікація ікодування теж має свої особливості. У мережевих магазинах «Епіцентр-К» представленірідкі шпалери ТМ «Silk Plaster» (виробництво − Латвія), імпортером яких в Україну є ТОВ«Фасад». Правильність їх кодування забезпечить безперебійне виконання робіт під часдекларування, чіткість проведення митного контролю. За ДКПП рідкі шпалери мають код20.30.12-90.00 «Фарби та лаки, інші, на основі синтетичних полімерів, н. в. і. у.», тобтовони віднесені до секції С «Продукція переробної промисловості». Під час встановленнякоду за УКТЗЕД спочатку було встановлено − рідкі шпалери є нехарчовою продукцією івідносяться до хімічної продукції, тобто можуть бути класифіковані у розділі IV«Продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості». Цей розділ містить 11груп. Аналіз приміток та пояснень до розділу IV дає можливість віднести рідкі шпалери догрупи 32 «Екстракти дубильні або барвні; таніни та їх похідні, барвники, пігменти таінші фарбувальні матеріали, фарби і лаки, замазки та інші мастики; чорнило, туш».Відповідно до пояснень до групи 32, рідкі шпалери – це невогнетривкі суміші дляпідготовлення поверхонь. Отже, код рідких шпалер за УКТЗЕД −3214900090. Наукова новизна. Проведено вивчення рідких шпалер ТМ «Silk Plaster» як об’єктакласифікації для цілей митного оформлення, обґрунтування рівнів класифікації, наданокласифікаційне рішення.Практична значимість. Правильне визначення коду рідких шпалер ТМ «Silk Plaster»за УКТЗЕД є важливим для тарифного та нетарифного регулювання, під час обробки іпідготовки міжнародних документів, статистичних спостережень тощо.