Статті в журналах з теми "Актуальна інформація"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Актуальна інформація.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Актуальна інформація".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Фіялка, Світлана Борисівна, та Анна Штефан. "Професійні ролі сучасного редактора пізнавальної літератури для дітей молодшого шкільного віку". Технологія і техніка друкарства, № 4(70) (30 грудня 2020): 72–81. http://dx.doi.org/10.20535/2077-7264.4(70).2020.227610.
Повний текст джерелаАнотація:
Наукова новизна полягає в розширенні уявлень про пізнавальну книгу для дітей молодшого шкільного віку та роль редактора в її вдосконаленні з урахуванням психологічних особливостей читацької авдиторії. Звернено увагу на термінологічну плутанину щодо пізнавальної літератури та розглянуто думки науковців щодо понять «пізнавальна книга», «нон-фікшн», «просвітницька книга», «навчально-пізнавальне видання» і «науково-популярне видання». На основі цього розширено дефініцію «пізнавальної літератури». Зазначено, що нині професія редактора дитячої літератури зазнала значних змін: він не лише виконує редакторський аналіз матеріалу, а й володіє важливими особистісними якостями та поєднує в роботі досвід багатьох фахівців. Відтак запропоновано універсальний набір функцій редактора пізнавальної книги для дітей молодшого шкільного віку, котрий постає в таких ролях: «редактор-дослідник дитячої психології», «редактор-популяризатор», «редактор-універсальна особистість», «редактор-консультант», «редактор-верстальник», «редактор-ілюстратор», «редактор-педагог». Зроблено висновок, що пізнавальна книга актуальна в освітньому процесі, однак вона потребує фахового редактора, котрий, уміло застосовуючи надбання інших професій, знаючи механізми поліпшення сприйняття інформації, може підвищити рівень її якості. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що їх можна використовувати в навчальному процесі підготовки майбутніх редакторів. Також ця інформація може бути використана видавництвами задля розширення пропозиції та, відповідно, збільшення попиту на пізнавальну книгу для дітей. Робота доводить доцільність використання пізнавальної літератури під час навчального процесу учнів початкової школи.
2
Kostieva, Tetiana. "Активна позиція української молоді та прозорість влади як основа розбудови громадянського суспільства в умовах децентралізації". Public Administration and Regional Development, № 11 (31 березня 2021): 216–31. http://dx.doi.org/10.34132/pard2021.11.10.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто проблему позорості органів влади місцевого рівня, зниження активності громадян та пасивність молоді до процесу контролю за органами влади. Дослідження вказує, що повна та актуальна інформація на веб-сайті та постійний контакт з жителями, підсилить позитивний імідж громад серед інших громад та усіх зацікавлених у співпраці сторін.
У статті піднімається питання прозорості у Миколаївському районі, де активісти натрапляють на значну кількість супротиву та закритості влади від громадян, пояснюючи це тим, що не варто витрачати час на інформування.
Сучасний світ вимагає кардинально відркитого, інформаційного підходу. Адже процес децентралізації передбачає, що з часом, громади мають забезпечувати себе в усьому самостійно, мають настільки зараз розкрити в громадах потенціал, щоб провідні ресурси були основою для самодостатності.
Розбудова громадянського суспільства, активне залучення до цього процесу молодого покоління є одним із найважливіших завдань суспільного розвитку в Украї ні на її шляху до успішної інтеграції в світову спільноту.
3
ПЛУГІНА, Альона. "ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ФОРМУВАННЯ МЕДІАГРАМОТНОСТІ В УЧНІВ". Acta Paedagogica Volynienses, № 6 (14 лютого 2022): 65–72. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.6.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено проблемі підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування медіаграмотності в учнів. У період стрімкого розвитку сучасного медіапростору ефективна діяльність учителя початкової школи неможлива без застосування медіазасобів, які відповідають соціально-психологічним та психолінгвістичним особливостям розвитку дітей молодшого шкільного віку і впливають на формування світоглядних орієнтирів учнів, їхніх особистісних якостей та нових медіанавичок. Проблема професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до застосування медіазасобів вирізняється багатоаспектністю, міждисциплінарністю та інноваційністю. Сучасне суспільство характеризується розвитком глобальної інформаційної інфраструктури, в якій обмін інформацією не має обмежень у просторі і часі, а сама інформація стає найголовнішим ресурсом. Сьогодні від людини вимагається не стільки оволодіння певною спеціальною інформацією, скільки уміння орієнтуватися в інформаційних потоках, бути мобільною, освоювати нові технології, самонавчатися, шукати і використовувати різноманітні інформаційні ресурси. У зв'язку із цим актуальним є дослідження розвитку медіаосвіти, основним завданням якої є підготовка нового покоління до життя в сучасних інформаційних умовах, до сприйняття інформації, навчання людини розуміти її, усвідомлювати наслідки її впливу на психіку, оволодівати способами спілкування на підставі невербальних форм комунікації за допомогою технічних засобів і сучасних інформаційних технологій. Розвиток сучасного інформаційного суспільства, глобалізаційні процеси визначають нові пріоритети формування компетентностей в учнівському середовищі. Нині необхідні працівники, які вміють самостійно обробляти інформацію, аналізувати її та синтезувати в нові знання. Загальновідомо, що медіа мають вагомий вплив на знання та світогляд, потреби і стиль життя, тому важливо виробити в учнів уміння сприймати медійну інформацію критично та відокремлено. У цьому контексті найважливішим завданням є інтелектуалізація, яка є гарантом захисту від негативного впливу мас-медіа та ефективного оброблення інформації.
4
Кimstach, Tetiana, Konstantin Uzlov, Sergei Repyakh та Lyudmila Solonenko. "АНАЛІЗ НОРМАТИВНИХ ВИМОГ ДО МАТЕРІАЛУ ДЛЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ГРЕБНИХ ГВИНТІВ". Metallurgicheskaya i gornorudnaya promyshlennost, № 3 (30 вересня 2020): 28–38. http://dx.doi.org/10.34185/0543-5749.2020-3-28-38.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. На підставі порівняльного аналізу нормативних вимог до використовуваних матеріалів визначити ефективні напрями удосконалення складів та технології обробки сплавів для виготовлення гребних гвинтів морських суден. З урахуванням одержаних даних, встановити перспективні матеріали та шляхи підвищення надійності і довговічності роботи виробів для судноплавства. Методика. В роботі використано метод зіставного аналізу з метою обґрунтування перспективи використання спеціальних бронз для виготовлення деталей, що аналізуються.Результати. Встановлено, що найбільш доцільним матеріалом для виготовлення гребних гвинтів з точки зору сукупності показників конструкційної міцності, зносостійкості та експлуатаційної надійності є алюмінієві бронзи додатково леговані манганом та оловом. Наукова новизна. Новизна технічного рішення полягає в тому, що на підставі аналізу нормативно-технічних вимог до алюмінієвих бронз, які стандартно використовують для виробництва гребних гвинтів, відмічена перспективність додаткового їх легування оловом, що дозволить підвищити корозійну стійкість та опір абразивному зносу, а також манганом, у раціональній кількості, з метою підвищення міцності.Практична цінність. Надана актуальна інформація щодо проблеми підвищення надійності та довговічності роботи гребних гвинтів, одним з методів вирішення якої є цілеспрямований вибір матеріалу для їх виготовлення. Запропоновані у якості ефективних матеріалів для виготовлення виконавчих рушійних елементів морських суден алюмінієві бронзи з аргументовано обґрунтованою кількістю легуючих домішок.
5
Семенець-Орлова, Інна Андріївна, та Жан Венсанович Беленюк. "РОЛЬ АДВОКАТСЬКОГО ЗАПИТУ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ДОСТУПУ ДО ПУБЛІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ". Public management 29, № 1 (24 травня 2022): 125–33. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2022-1(29)-18.
Повний текст джерелаАнотація:
Аналіз комунікації у сфері правозахисної діяльності є актуальною науковою проблемою в умовах динамічної інформаційної комунікації у суспільно-політичному просторі. Мета дослідження − аналіз адвокатського запиту як засобу отримання публічної інформації. Звертається увага на низку проблем, які ускладнюють процес подання адвокатського запиту та належне використання адвокатом даного механізму і процедури. Адвокатський запит – це один із інструментів захисту фізичних і юридичних осіб від протиправної діяльності державних органів та інших осіб. У ході експертного інтерв’ювання нами встановлено актуалізацію використання адвокатського запиту у реаліях сучасної України, що було підтверджено і статистичною інформацією. У той же час опитані експерти зазначили − назрілою є потреба наділенням права на отримання інформації, що містить державну таємницю, органи адвокатури. Потрібно наголосити, що спеціальне законодавство конкретно визначає коло тих осіб, які мають право на отримання адвокатського запиту, які становлять, наприклад, державну таємницю. Такими, зокрема, можуть бути органи внутрішніх справ, органи прокуратури, податкової інспекції. Органи публічної влади, місцевого самоврядування, керівники установ, організацій, громадських об’єднань, до яких направляється адвокатський запит, повинні не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту підготувати і передати адвокату означену інформацію, копії документів, окрім інформації з обмеженим доступом та тих копій документів, в яких знаходиться інформація з обмеженим доступом. У цій статті пропонуємо здійснити порівняльний характер та розглянути питання щодо доступу до адвокатського запиту українських працівників та польських фахівців. У результаті дослідження виявлено проблеми і надано пропозиції щодо спрощеної процедури подання адвокатського запиту як засобу правової комунікації в сфері правозахисної діяльності.
6
Burlakov, S. "ІНТЕРНЕТ–ЗМІ В УКРАЇНІ: АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ". Juridical science 1, № 5(107) (3 квітня 2020): 60–67. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-107-5-1.07.
Повний текст джерелаАнотація:
Існування в сучасному інформаційному середовищі зумовлює безперешкодний доступ до інформаційних ресурсів, зокрема мережі Інтернет. Всесвітня інформаційна мережа Інтернет об’єднує в собі велику кількість регіональних мереж і, одночасно, мільйони комп’ютерів з будь-якого куточка планети, з метою, зокрема, широкого доступу до інформаційних ресурсів усього світу, а тому мережа Інтернет має неабияку перевагу у порівнянні з іншими джерелами інформації. На сьогодні Інтернет – це не лише загальнодоступний спосіб спілкування та обміну інформацією, а також один із найпопулярніших видів мас-медіа у світі, зокрема і в нашій країні. Глобалізаційні процеси у світі, інформатизація суспільства, запровадження новітніх інформаційних технологій зумовлюють пріоритетність та суспільне визнання важливості інформаційних правовідносин. Як один з видів мас-медіа в Україні мережа Інтернет може бути джерелом поширення неправдивої інформації суб’єктами цих правовідносин, що є важливою проблемою на сьогодні. Зазначене підкреслює важливість дослідження проблеми правового регулювання Інтернет-ЗМІ в Україні. Зроблено висновок, що сьогодні в Україні відбувається активний розвиток глобальної мережі Інтернет, втім правове регулювання цієї сфери, зокрема діяльності Інтернет-медіа, потребує законодавчого переосмислення та вдосконалення. Адже, із урахуванням стану інформатизації суспільства, стрімкого розвитку інформаційних правовідносин, одним із важливих завдань національного законодавця сьогодні є нормативне врегулювання питання діяльності Інтернет-ЗМІ. Прийняття відповідних нормативно-правових актів врегулювало б процедуру притягнення Інтернет - ЗМІ до відповідальності за поширення неправдивої або сфальсифікованої інформації. В цьому контексті мова йде про підготовку проєкту закону про Інтернет–ЗМІ, який, перш за все, вирішить питання правового статусу таких засобів масової інформації, їх діяльності, відповідальності, способів їх легалізації. В зазначеному контексті, необхідно зважати на норми та принципи ст. 34 Конституції України, що гарантують свободу думки і слова, вільне вираження своїх поглядів і переконань, право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію на власний вибір, для того щоб нормативне врегулювання діяльності Інтернет–ЗМІ не було розцінене як спроба держави контролювати свободу слова та свободу засобів масової інформації.
7
Ратушна, Т. О. "Фейки як маніпулятивна технологія формування громадської думки". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 29 (6 липня 2021): 71–76. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i29.963.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто особливості сучасного інформаційного простору, в якому з появою нових медіа й каналів комунікації відбулись значні трансформації. Особливим чинником цих змін стали соціальні мережі, що прийшли на зміну традиційним медіа (газетам, журналам і телебаченню). Соціальні мережі дозволяють користувачам не тільки споживати інформацію, а й висловлювати свою думку, самостійно створювати й поширювати повідомлення. Значення соціальних мереж в поширенні інформації та формуванні громадської думки постійно зростає, значна частина населення віддає перевагу саме цьому каналу інформації як основному, бо він є в постійному доступі в смартфоні й значно оперативніший, ніж газети й телебачення. Водночас можливість користувачів самостійно продукувати контент і швидко поширювати його спричиняє значну інтенсифікацію комунікативних потоків і погіршення якості інформації. Соціальні мережі – це величезний сегмент комунікативного простору, який має характер саморегульованого середовища, він майже не контролюється та не піддається цензуруванню, неперевірена або спотворена інформація може активно розповсюджуватись і впливати на формування громадської думки. Тож головна складність у користуванні соціальними мережами полягає нині не в тому, щоб знайти певну інформацію чи прочитати актуальні новини, а в тому, щоб визначити, яка інформація є потрібною та правдивою, а яка – шкідливою та спотвореною.
Також соціальні мережі є одним із головних джерел поширення фейків як вигаданих і спеціально сфабрикованих повідомлень, головною метою яких є підрив репутації будь-якого соціального інституту, організації або персони. У такому контексті фейки виступають як маніпуляції, що спрямовані на зміну громадської думки в потрібному для творця чи транслятора напрямі. Якщо розглядати створення та розповсюдження фейків як цілеспрямовану діяльність із метою управління суспільними настроями, що має своєрідну логіку розгортання та містить певну послідовність етапів процедур та операцій, можна вважати, що це маніпулятивна технологія.
У статті на основі теоретичного аналізу й використання конкретних кейсів визначено маркери фейків для їх ідентифікації в інформаційно-комунікаційному просторі й окреслено можливі шляхи запобігання їх поширенню.
8
Smirnova, Tetiana. "ФОРМАЛІЗАЦІЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ СТРУКТУРИ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ ЕЛЕКТРОДУГОВОГО НАПИЛЕННЯ ДЛЯ ОПТИМІЗАЦІЙНОЇ ЕКСПЕРТНОЇ СИСТЕМИ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 1(19) (2020): 104–13. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-1(19)-104-113.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. У наш час будь-яка галузь виробництва потребує застосування інформаційних технологій. Виготовлення деталей із покриттями, їх зміцнення та відновлення не є винятком. У цій роботі запропонована формалізація структури технологічного процесу електродугового напилення для оптимізаційної експертної системи, наведена її реалізація. Постановка проблеми. Комбінаторна складність технологічного процесу налічує чотири можливих варіанти. Для такої кількості варіантів, є доцільним проведення оптимізації для чотирьох ланцюгів технологічних операцій, з обранням результату, що матиме кращий результат згідно ваговій функції. Аналізування руху інформації при проведені оптимізації технологічного процесу на основі ланцюга технологічних операцій виявляє потребу в забезпеченні в інформаційній системі, що є актуальною задачею. Також актуальним є необхідність підтримки в інформаційній системі визначення залежностей між величинами аналітичними методами, таблично, алгоритмічно та за допомогою імітаційних моделей. Аналіз останніх досліджень і публікацій. У теперішній час активно розроблюються інформаційні системи підтримки прийняття рішень для забезпечення оптимізації окремих технологічних процесів. Однак не вистачає систем для вирішення задачі побудови оптимізованого ланцюга технологічного процесу та систем вибору більш оптимального технологічного процесу. Аналіз останніх досліджень та публікацій показав, що питання застосування інформаційних технологій у вигляді відповідних експертних систем в технологічних процесах дуже актуальне. Тому проблема оптимізації ланцюга технологічного процесу в інформаційному забезпеченні експертних систем, актуальна. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Інформаційні одиниці є функціонально різними, деякі величини мають здатність змінювати функціональну здатність переходом від шуканих величин до обмежень на технологічну операцію, що накладає на систему керування змінними додаткові функціональні можливості та універсальність до трансформації моделювання технологічного процесу. Постановкою завдання є формалізація та реалізація структури технологічного процесу електродугового напилення для оптимізаційної експертної системи. Виклад основного матеріалу. Зроблено формалізацію технологічного процесу електродугового напилення та запропоновано реалізацію структури технологічного процесу електродугового напилення для оптимізаційної експертної системи. Висновки відповідно до статті. У результаті аналізу руху інформації при проведені оптимізації технологічного процесу на основі ланцюга технологічних операцій виявлено потребу в забезпеченні в інформаційній системі.
9
Бекіров, А. Е., Є. І. Сидоренко, В. А. Чекмарьов та О. М. Смажелюк. "Інтеграція бортового обладнання повітряних суден в об`єднану систему розподілу тактичної інформації TADIL J/LINK 16". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 1(46) (17 лютого 2022): 7–13. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2022.46.01.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається актуальне питання підвищення ефективності дій авіації при функціонуванні в єдиній системі обміну тактичною інформацією. Проводиться аналіз побудови та принципів функціонування тактичного цифрового каналу обміну інформацією збройних сил США та країн НАТО. Розглядається побудова архітектури мережі та порядок об’єднання функціональних мережевих груп. Будується класифікація абонентів мережі. Аналізується бортове обладнання повітряних суден з позиції джерел інформації при функціонуванні в цифровому каналі передачі даних. Формулюються варіанти інтеграції бортового обладнання в обміні інформаційними повідомленнями при наявності багатофункціональної системи розподілу тактичної інформації.
10
Podlipaiev, V. "БАЗОВИЙ НАБІР ТИПОВИХ ГЕОІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ ГЕОІНФОРМАЦІЙНОЇ ПІДТРИМКИ ТА ВЕДЕННЯ ГЕОПРОСТОРОВОГО АНАЛІЗУ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, № 54 (11 квітня 2019): 12–17. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.2.012.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом вивчення в статті є необхідно достатній функціонал роботи з геопросторовими даними. Метою є визначення переліку та загального функціоналу геоінформаційних ресурсів для здійснення геоінформаційної підтримки та ведення геопросторового аналізу. Завдання: визначити базовій набір геоінформаційних ресурсів який є мінімально необхідним для забезпечення геоінформаційної підтримки та ведення геопросторового аналізу; визначити загальний функціонал типових геоінформаційних ресурсів базового набору, який необхідний для забезпечення геоінформаційної підтримки та ведення геопросторового аналізу. Використовуваними методами є: методи статистичного аналізу, методи оптимізації, методи моделювання, методи побудови складних систем Отримані такі результати. Встановлено, що актуальним є питання створення такого набору геоінформаційних ресурсів, який би на мінімально достатньому рівні задовольняв потреби у геоінформаційній підтримці та забезпечив максимальну ефективність побудованої геоінформаційної системи. Встановлено, що існує геоінформаційні ресурсі, які затребувані у бідь-якій сфері діяльності, а їх функціонал роботи з геопросторовими даними від неї не залежить. Визначено наступний базовий набір типових геоінформаційних ресурсів: геоінформаційні ресурси, які призначені для збору, систематизації та накопичення базового набору геопросторових даних; геоінформаційні ресурси, які призначені для збору, систематизації, накопичення та відображення геопросторових даних та іншої інформації про об’єкти, які розташовані на певній території (акваторії); геоінформаційні ресурси, які призначені для відображення оперативної інформації (новини, події, розвідувальні дані, тощо) на визначній карті з прив’язкою до місцевості або об’єкту, яких стосується ця інформація. Також, визначено загальний функціонал цих ресурсів. Висновки. Визначений базовий набір типових геоінформаційних ресурсів охоплює всі основні питання геоінформаційної підтримки та геопросторового аналізу. Такий підхід надає змогу, за умов можливості, необхідності та достатності отримання даних, мати оперативну поінформованість де?, що? і коли? відбувається і відбувалось та найповнішу інформацію про потрібні території та об’єкти на них. Можливість цих базових типових геоінформаційних ресурсів використовувати інформацію з баз даних, які не входять до складу ГІС і супроводжуються окремо або у складі інших інформаційних систем, унеможливлює дублювання цієї інформації та значно спрощує структуру власних баз даних ГІС.
11
Чурсін, М. М., Т. А. Лугова та І. М. Сілютіна. "КОМП’ЮТЕРНІ ІГРИ І АУТРІЧ-ТЕХНОЛОГІЇ У ІЄРАРХІЇ КОНТЕКСТІВ НАВЧАННЯ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 101, № 2(Ч.1) (28 вересня 2021): 258–69. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-101-2_1-258-269.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядаються шляхи інтенсифікації процесів пізнання в умовах зростання обсягів інформації, що надходять в навчальний процес вищої школи. Звертається увага в зв'язку з цим на можливості «серйозних ігор» і аутріч-технологій, для яких навчання і пізнання виступають метою, а також контекстом, використовуючи термінологію Г.Бейтсона. У контексті навчання як «серйозні ігри», так і аутріч-технології розглядаються засобом залучення уваги суб'єкта навчання, що надзвичайно важливо, оскільки в умовах надлишку інформації найважливішим ресурсом для того, хто передає інформацію, є саме увага реципієнта. Залучення уваги споживачів інформації стає актуальною метою освітньої діяльності. У зв'язку з цим, на мікрорівні сприйняття, «людина-інформація», підкреслюються можливості комп'ютерних «серйозних ігор». Ігри такого виду, як правило, орієнтовані на професійні знання та навички – від осягнення логіки деякої діяльності до придбання автоматизму виконання окремих операцій. Вони можуть застосовуватися як для розвитку загальної здатності людини до уваги, так і для зосередження уваги на тому чи іншому об'єкті в педагогічному контексті. Вони можуть працювати і на макрорівні пізнання: рівні взаємодії того, хто пізнає, з певним колом джерел.
На макрорівні пізнання працюють і так звані аутріч-технології. У широкому сенсі аутріч – це вибудовування відносин з аудиторією поза формальних каналів спілкування, пропаганда, розширення охоплення лояльної аудиторії. Фактично аутріч-технології служать для залучення уваги потенційних споживачів інформації до існуючих інформаційних ресурсів, здійснюючи «м'який» вплив на процес пізнання.
І «серйозні ігри», і аутріч-технології знаходять своє місце в «ієрархіях контекстів» процесу пізнання, формуючи в останніх відносини, аналогічні відносинам між швидкістю і пройденою відстанню, сприяючи інтенсифікації пізнавальної діяльності.
І ті, і інші стають, таким чином, об'єктами педагогічних досліджень.
12
Lutsenko, Grygorii V. "ІННОВАЦІЇ В ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ФІЗИКІВ-ДОСЛІДНИКІВ". Information Technologies and Learning Tools 37, № 5 (27 жовтня 2013): 176–82. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v37i5.898.
Повний текст джерелаАнотація:
За умов відкритості сучасного суспільства, процес обміну інформацією між науковими групами став досить вільним і своєчасним. Та, на жаль, обсяги інформації з того чи іншого наукового питання перевищують осяжні межі. Особливо це актуально для сфери фізико-технічних проблем матеріалознавства. У роботі розглядається концепція проекту створення інтернет-порталу, присвяченого дослідженням у сфері дифузії і фазових перетворень. Реалізація описаного проекту приводить до суттєвого покращення координації наукових досліджень, автоматизації процесу обміну науковою інформацією, упорядкування інформаційного простору у напрямі «Фізико-технічні проблеми матеріалознавства».
13
Божук, Людмила. "ДОКУМЕНТНО-КОМУНІКАТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ДІЯЛЬНОСТІ ОБ’ЄДНАНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД". Society Document Communication, № 14 (5 травня 2022): 181–208. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2022-14-181-208.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито актуальну проблему використання документно-комунікативних технологій у діяльності об’єднаних територіальних громад України. У зв’язку з проведенням адміністративно-територіальної реформи, яка супроводжується децентралізацією та створенням дієвих інститутів місцевого самоврядування – об’єднаних територіальних громад, на місцеву владу покладається низка нових функцій та повноважень. Серед них, чи не найбільш вагомими, є організаційні, забезпечення соціального захисту та створення умов для сталого розвитку місцевих громад. Особливо нагальною в означеному контексті постає проблема документно-комунікаційного забезпечення діяльності об’єднаних територіальних громад, що, у свою чергу, залежить від правильної організації та ефективного функціонування як внутрішньо організаційних зв’язків з обміну інформацією та документами, так і зовнішніх – налагодження ефективної комунікації з усіма учасниками комунікативної взаємодії: державними органами влади, жителями ОТГ, широкою громадськістю тощо.
Автором статті було з’ясовано, що в умовах становлення та розвитку цифрового суспільства, упровадження інноваційно-комунікативних технологій, відбуваються кардинальні зміни в інформаційній діяльності та веденні організаційної роботи органами публічного управління. Відтак об’єктом дослідження стали документно-комунікативні технології у діяльності органів місцевого самоврядування.
Здійснено спробу проаналізувати сучасний стан, позитивні сторони документно-комунікативної діяльності органів місцевого самоврядування та результативність використання ними інноваційних технологій. З’ясовано, що основними комунікаційними інструментами взаємодії більшості об’єднаних територіальних громад з громадськістю є: функціонування каналів прийому звернень громадян (особистий прийом громадян, надання інформації за запитами на інформацію, електронні звернення); традиційні інформаційні стенди та оголошення; взаємодія із засобами масової інформації; висвітлення інформації у місцевих друкованих виданнях, на офіційному вебсайті, у мережі «Інтернет», соціальних мережах та відеохостингу Ютуб.
Проведене дослідження встановило, що саме сайти та сторінки ОТГ у соціальних мережах є наразі одними з найбільш використовуваних комунікативних інструментів для підтримання зв’язку з органами влади, засобами масової інформації, громадськістю тощо
14
Варенко, Володимир, та Зоряна Свердлик. "НЕСТАНДАРТНІ МЕТОДИ ЗБОРУ ІНФОРМАЦІЇ В АНАЛІТИЦІ". Society. Document. Communication, № 7 (10 серпня 2019): 11–25. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-7-11-25.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано основні нетрадиційні та нестандартні методи збору інформації (зокрема, напіввідкритої і закритої) в аналітиці й управлінні. Зауважено, що сучасні аналітики, перебуваючи посередниками між управлінцями / бізнесменами і досліджуваними об’єктами (процесами, явищами), змушені використовувати будь-які можливості отримати необхідну інформацію, щоб надати замовнику якомога якісніший інформаційний продукт. Нові умови змушують фахівця шукати і використовувати будь-які об’єктивні джерела інформації і для цього застосовувати всі можливі методи й засоби для швидкого здобуття потрібної інформації, що особливо актуально для бізнес-середовища. Особливу увагу зосереджено на дослідженні причин появи явища конкурентної бізнес-розвідки в аналітиці. Розглянуто поняття «нова аналітика», поява якої зумовлена новими викликами і тенденціями розвитку суспільства, та визначено найхарактерніші її ознаки. Окремо досліджено чотири пласти інформації, з якими доводиться працювати аналітику. Проаналізовано питання про організацію збору інформації. Зауважено, що методів/прийомів збору інформації існує чимало, а отже, описати їх всі – непосильне завдання, тому автори зупинилися лише на нестандартних методах збору напівзакритої і закритої інформації у конкурентній бізнес-розвідці. Одним із найбільш найкращих методів для збору неявної інформації із зовнішніх джерел є телефонні розмови. Подано оптимальну стратегію для збору інформації під час телефонних розмов. Одним із найпростіших способів прихованого вивчення об’єкта автори називають зовнішнє спостереження. Цікавим є метод збору інформації так би мовити під прикриттям. Чимало уваги автори приділили методу залучення агентури до збирання потрібної інформації. Особливої уваги в дослідженні заслуговує використання технічних каналів несанкціонованого зчитування інформації. Зроблено висновок, що дослідження нестандартних методів збору інформації тільки починає набувати актуальності у вітчизняній науці та потребує подальшого всебічного розгляду.
15
Осьмірко, Інна, та Наталія Солопун. "АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ ІННОВАЦІЙНОЇ СФЕРИ В УКРАЇНІ". Проблеми і перспективи розвитку підприємництва, № 26 (26 червня 2021): 98. http://dx.doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2021.26.98.
Повний текст джерелаАнотація:
УДК316.422.44+338; JEL Classification: О 31:32:38
Мета: Метою даної роботи є аналіз стану інноваційного сектора України. Для формування адекватного рішення щодо тих чи інших питань зі здійснення інноваційної діяльності та подальшого впровадження реформаторських заходів необхідно мати базис, який формується на актуальних даних зі вказаної сфери. Методика дослідження: в роботі використано наступні методи наукового дослідження: систематичний та порівняльний аналіз для наукових джерел на основі методів порівняння, систематизації та узагальнення; традиційні логічні прийоми обробки інформації (порівняння; групування; графічний та табличний методи тощо); узагальнення результатів аналізу і логічної генерації висновків. Результати: для подальшої розбудови інноваційної системи країни необхідно здійснювати виважені кроки, які мають бути сформульованими на основі аналітичних даних різного ступеню глибини. Для розуміння позиції України в світі за низкою показників інноваційного розвитку та для отримання обґрунтованих стратегічних рішень щодо інноваційного розвитку як окремого підприємства, так і держави в цілому, розгляд динаміки відповідних показників стає у нагоді. Наукова новизна: Отримано узагальнену інформацію щодо основних показників інноваційної діяльності України та запропоновано заходи щодо активізації цієї діяльності. Необхідно фокусувати пріоритетність державного інвестування саме на науково-технічні вишукування, на фінансування університетських досліджень тощо. Крім того, інноваційний розвиток сьогодні не можливий без дотримання Цілей сталого розвитку. Тому «новітня» енергетика, екологія та громадське здоров’я – це одні з основних напрямків державного інноваційного інвестування. Практична значущість результатів проведеного дослідження полягає у тому, що запропонована узагальнена інформація забезпечує базис для розробки обґрунтованих рішень щодо подальшої інвестиційної діяльності.
16
Shumka, A. V., та P. H. Chernyk. "Теоpетичні аспекти інформаційних війн та національна безпека". Grani 18, № 9 (17 липня 2015): 10–16. http://dx.doi.org/10.15421/1715168.
Повний текст джерелаАнотація:
Широкий та всебічний аналіз методів проведення інформаційної війни для формування дієвого механізму протидії має надзвичайно актуальне значення. Інформаційна війна – дії, що вчиняються для досягнення інформаційної переваги у підтримці національної воєнної стратегії через вплив на інформацію та інформаційні системи противника при одночасному гарантування безпеки власної інформації і інформаційних систем. На сьогодні термін «інформаційна війна» використовується в двох площинах: у широкому розумінні – для визначення протиборства в інформаційній сфері в засобах масової інформації для досягнення різних політичних цілей; у вузькому розумінні – для визначення воєнного протиборства, у військовій інформаційній сфері для досягнення односторонніх переваг в отриманні, зборі, обробці та використанні інформації на полі бою. Дії, пов’язані із забезпеченням інформаційної безпеки, мають включати: спостереження, аналіз, оцінку і прогноз загроз та небезпек; відпрацювання стратегії і тактики, планування попередження нападу, зміцнення потенційних зв’язків, підсилення ресурсів забезпечення інформаційної безпеки; відбір сил і засобів протидії, нейтралізації, недопущення нападу, мінімізації шкоди від нападу; дії із забезпечення інформаційної безпеки; управління наслідками інциденту (кібератаки, інформаційні операції, інформаційні війни). Організація ефективної системи забезпечення інформаційної безпеки передбачає централізоване управління із конкретними функціями, які забезпечують моніторинг і контроль за всіма компонентами національного інформаційного простору.
17
Трінтіна, Н., та С. Котелевець. "ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ЮРИДИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ". Physical and Mathematical Education 27, № 1 (26 квітня 2021): 89–93. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-027-1-014.
Повний текст джерелаАнотація:
Формулювання проблеми. У статті розглянуто актуальні напрямки використання інформаційних технології в юридичній діяльності. У сучасному світі одним з найважливіших завдань юридичної діяльності є своєчасне і повноцінне забезпечення юристів достовірною та актуальною законодавчою інформацією, а також відомостями, що включають зміни та доповнення, які вносяться до нормативно-правових документів, також актуальним є використання інформаційних технологій в процесі експертиз та прийняття важливих рішень правового характеру.
Матеріали і методи. Матеріалами статті стали наукові праці, в яких розглядаються проблеми юридичної інформатики, відомості, які стосуються окремих напрямків використання інформаційних технології в юридичній діяльності. Метод: аналіз інформаційних систем, узагальнення отриманих фактів, класифікація інформаційних технологій, що засовуються в юридичній діяльності.
Результати. Визначено й узагальнено напрямки використання інформаційних технологій в юридичній діяльності: інформатизація правоохоронної діяльності, інформатизація правотворчості, приведення законодавства у відповідність із знову прийнятими нормативними актами, вдосконалення системи законодавства для відсутності суперечливості нормативних актів, вдосконалення процесу правотворчості, інформатизація правозастосовчої діяльності. Усі правові інформаційні ресурси, представлені в мережі Інтернет доцільно класифікувати на такі: державна влада, правові ЗМІ в мережі Інтернет, сайти по праву, віртуальні клуби і правові форуми, правозахисні організації та юридичні фірми, WWW-сторінки відомих юристів, закордонні правові ресурси..
Висновки. Подальша інтеграція інформаційних технологій в галузі правової діяльності дозволить значно скоротити час, що витрачається на прийняття рішення в межах конкретної правової ситуації, поліпшити якість і виробити правильне рішення.
18
Бондар, В. С. "ІНФОРМАЦІЙНІ ЗАСАДИ ВИРІШЕННЯ СИТУАЦІЙНИХ ЗАВДАНЬ ПІД ЧАС ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ". Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка 2, № 94 (30 червня 2021): 278–99. http://dx.doi.org/10.33766/2524-0323.94.278-299.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена розгляду достатньо актуальної проблеми сьогодення, а саме інформаційним засадам вирішення ситуаційних завдань під час досудового розслідування кримінальних правопорушень. У статті розглядаються різноманітні підходи до трактування терміна «криміналістично значуща інформація», а також ознаки інформації, з урахуванням яких дано авторське визначення цього поняття. Також уточнено поняття та розкрито елементи механізму вирішення ситуаційних завдань у системі досудового розслідування кримінального правопорушення. Надано характеристику інформаційним аспектам вирішення ситуаційних завдань під час досудового розслідування. Обгрунтовано, що механізм вирішення ситуаційних завдань досудового розслідування може бути визначений як порядок формування задуму слідчого (дізнавача) щодо досягнення поставленого завдання розслідування процесуальними та криміналістичними засобами і методами і його реалізації самим слідчим (дізнавачем).
19
Божук, Людмила. "СУЧАСНІ ІНТЕРНЕТ-ТЕХНОЛОГІЇ У ФОРМУВАННІ ІМІДЖУ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Society. Document. Communication, № 8 (6 лютого 2020): 34–54. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-8-34-54.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито актуальну проблему формування та підтримання позитивного іміджу закладів вищої освіти країни шляхом використання сучасних інтернет-технологій. Процес формування і розвитку сучасного конкурентоспроможного закладу вищої освіти відбувається під впливом низки суб’єктивних і об’єктивних чинників, серед яких позитивний імідж освітньої установи відіграє чи не найважливішу роль. Формування позитивного іміджу ЗВО розглядається автором як системний процес відповідно до суспільних потреб і вимог цифрового суспільства. Здійснюється цей процес шляхом реалізації низки функцій, найбільш актуальною та ефективною із яких в умовах сьогодення є репрезентація діяльності освітньої установи в мережі Інтернет. Серед засобів, завдяки яким відбувається генерування інформації про ЗВО, його позиціонування на ринку науково-освітніх послуг та формування позитивного іміджу, є інтернет-сайт освітньої установи. Роль сучасних інтернет-технологій у формуванні позитивного іміджу ЗВО у статті простежуєтьсяя на конкретних прикладах їх використання менеджментом Національного авіаційного університету. Для отримання конкурентної переваги менеджмент НАУ зосереджує увагу на широкому представленні на сайті тих напрямків діяльності, що мають вагомі багаторічні здобутки (наприклад, Науково-технічна бібліотека Національного авіаційного університету) та значний інноваційний потенціал (підготовчі курси, друга вища освіта, курси з підготовки до ЗНО, англомовний проект, який пропонує вивчення фахових дисциплін англійською мовою, HUB-НАУ – простір неформальної освіти, місце для навчання та саморозвитку поза навчальними заняттями). Важливою для підтримки іміджу установи в зовнішніх і внутрішніх наукових комунікаційних процесах є діяльність Науково-технічної бібліотеки НАУ, яка є своєрідною інформаційна система, що забезпечує вільний доступ як студентської, так і науково-педагогічної громадськості до світових інформаційних ресурсів на принципах рівності та доступності інформації.
Отже, сучасні інтернет-технології є визначальними для формування іміджу навчального закладу, оскільки не лише надають практично необмежені можливості використовувати майже всю існуючу у світі інформацію, але й можливість якнайширшого та всебічного самопредставлення ЗВО в мережевому суспільстві. Відтак, щоб зберегти тенденцію зростання власного рейтингу, ЗВО необхідно приділяти постійну увагу упровадженню новітніх інформаційно-комунікаційних систем та новітніх технологій.
20
Тріщук, О. "Дослідження систематизації інформації: актуально, грунтовно, перспективно". Вісник Книжкової палати, № 2 (235) (2016): 15.
Знайти повний текст джерела
21
Чернадчук, О. В. "Конфіденційність інформації клієнта банку: актуальні питання". Інформація і право, № 1 (16) (2016): 37–43.
Знайти повний текст джерела
22
Михайловська, Олена. "АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ АКТИВНОСТІ В СИСТЕМІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ". Public management 25, № 5 (29 грудня 2020): 164–73. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-5(25)-164-173.
Повний текст джерелаАнотація:
Схарактеризовано сутність правової держави та громадянсько- го суспільства. З’ясовано, що неурядові організації є елементами громадянського суспільства, що виконують широке коло функцій, серед яких: захист прав людини, боротьба за роззброєння, здійснення дослідницьких та освіт- ніх заходів тощо. Встановлено, що такі організації створюють для громадян умови та можливості щодо безпосередньої участі в налагодженні партнер- ської співпраці з органами влади й міжнародними організаціями. Виявлені наявні проблеми взаємодії неурядових громадських організацій (НУО) з органами державної влади та місцевого самоврядування. Наголошено, що інформація відносно кількості громадян, залучених до складу громадських організацій, та їх клієнтів не відповідає дійсності. Підтверджено наявні по- зитивні зміни у політиці влади щодо налагодження конструктивного діалогу з неурядовими громадськими організаціями та підкреслено існуван- ня певних негативних тенденцій. Встановлено, що громадські організації визначились з механізмами найбільш ефективного впливу на владу, однак рівень пасивності та байдужості населення є вагомою проблемою їх взає- мовідносин з владними структурами. На основі результатів соціологічних опитувань засвідчено зростання довіри українців до громадського сектору та незмінно низький рівень їх активності. Схарактеризовано результати опитування щодо наявності інформації про діяльність НУО у студентів, які засвідчують існування проблем у даній сфері, оскільки респонденти не від- різняють громадські організації від інших об’єднань, організацій і структур державного управління. Констатовано, що НУО мають краще інформувати громадськість про наявний професійний та ресурсний потенціал, визначи- ти заходи спільних дій щодо організаційно-правового забезпечення надання якісних послуг тощо.
23
Фурманчук, Д. М. "Сучасні українські засоби масової інформації: актуальна проблематика сьогодення". Імперативи розвитку цивілізації, № 2 (2015): 76–81.
Знайти повний текст джерела
24
ЛАДИНЯК, Наталія, та Тетяна СУКАЛЕНКО. "ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ І ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА ЗАНЯТТЯХ ІЗ МОВОЗНАВЧИХ ДИСЦИПЛІН". Acta Paedagogica Volynienses, № 3 (27 жовтня 2021): 92–97. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.3.14.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті уточнено поняття «інформаційні технології» та «цифрові технології» в сучасній інформацій- ній науці. Доцільним автори водночас вважають уживання терміна «інформаційно-комунікаційні техноло- гії навчання», який з погляду дидактики тлумачать як поєднання інноваційних методів і прийомів навчання та програмних, цифрових, комунікаційних засобів, застосовуваних для оперативного отримання, швидкого та якісного засвоєння навчальної інформації, встановлення інтерактивної взаємодії між суб’єктами навчаль- ного процесу. Здійснено огляд праць українських та зарубіжних науковців з проблем застосування інформацій- но-комунікаційних технологій у навчанні, визначено актуальні аспекти досліджень. Встановлено особливості застосування інформаційних та цифрових технологій на заняттях із мовознавчих дисциплін. Увагу сфокусо- вано на скрайбпрезентаціях, додатку Google Classroom, наведено приклади їхнього використання в навчально- му середовищі закладів ЗСО та ЗВО. Розкрито можливості модульного об’єктно-орієнтованого динамічного навчального середовища MOODLE для викладання дисциплін мовознавчого спрямування майбутнім учителям- словесникам, а також здобувачам вищої освіти непедагогічних спеціальностей. Схарактеризовано віртуальне середовище AltspaceVR як ресурс для дослідницької та навчальної діяльності учнів і студентів. Визначено, що його перевагами над іншими технологіями є поєднання різноманітних способів аудіо-, відеовізуалізації, при- йомів гри, відкритість, а також інтерактивна взаємодія, безперервний зворотний зв’язок між учасниками – суб’єктами освітнього процесу.
25
Kafka, S. M. "ФОРМУВАННЯ ВНУТРІШНЬОГОСПОДАРСЬКОЇ ЗВІТНОСТІ ЩОДО ПОДАЛЬШИХ ВИТРАТ НА ОСНОВНІ ЗАСОБИ ПІДПРИЄМСТВ НАФТОГАЗОВОГО КОМПЛЕКСУ". Actual problems of regional economy development 1, № 15 (4 листопада 2019): 68–79. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.15.68-79.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття спрямована на дослідження чинних підходів до обліку подальших витрат на основні засоби, оскільки вони не є однозначними і постійно змінюються внаслідок процесів, які відбувалися у правовому та економічному середовищі, але мають значний вплив на формування облікової інформації про основні засоби суб’єкта господарювання, його витрати, а в кінцевому результаті і на прибуток підприємства звітного періоду. Для підприємств нафтогазового комплексу питання організації бухгалтерського обліку операцій, пов’язаних з ремонтом та модернізацією необоротних матеріальних активів, актуальне з огляду на необхідність виконання робіт з їх поліпшення через значний знос та втрату початкових технічних характеристик в умовах конкурентного середовища. При існуючому порядку обліку навіть усунення незначних пошкоджень шляхом заміни дорого вартісних деталей може вплинути на фінансовий результат періоду, у якому воно здійснювалося, що спотворює інформацію про результати діяльності підприємства. Удосконалено процеси збору, реєстрації та нагромадження оперативної інформації щодо подальших витрат на основні засоби в єдиному управлінському регістрі, що дає змогу отримати необхідний обсяг інформації для аналізу і ухвалення ефективних рішень щодо доцільності подальшої експлуатації окремих об’єктів основних засобів, або їх заміни чи модернізації, організації ремонтних робіт господарським способом, чи із залученням спеціалізованих сторонніх організацій та інше. Отримані результати дослідження спрямовані на підвищення достовірності, оперативності та аналітичності обліку витрат на експлуатацію, утримання і відновлення роботи основних засобів та дають змогу виявляти та використовувати внутрішньогосподарські резерви покращення діяльності підприємств.
26
К. В. Токарєва. "АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ МЕХАНІЗМУ ПРОВЕДЕННЯ СУДОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ". Криміналістичний вісник 30, № 2 (27 грудня 2018): 92–98. http://dx.doi.org/10.37025/1992-4437/2018-30-2-92.
Повний текст джерелаАнотація:
Визначено механізм проведення судової економічної експертизи. Виокремлено основні його складові, окреслено мету, що полягає в забезпеченні достовірних результатів судової економічної експертизи, у тому числі щодо встановлення законності фінансово-економічних аспектів функціонування суб’єктів господарювання, а також завдання, принципи, об’єкти, методи цієї експертизи. Розроблено авторську концептуальну схему механізму судової економічної експертизи. Запропоновано власний підхід до оцінки результативності механізму судової економічної експертизи за такими ключовими елементами: законодавчий (нормативний), який залежить від наявності, взаємоузгодженості та відповідності сучасним світовим стандартам законів і підзаконних актівз питань судової економічної експертизи; інформаційний, що характеризує забезпеченість експертів своєчасною та достовірною інформацією для проведення експертизи, наявність доступу до усіх первинних джерел інформації; організаційно-економічний, що передбачає забезпечення належних умов для проведення експертизи, у тому числі доступ до необхідного обладнання, користування сучасними інформаційно-комунікативними технологіями, базами даних; інтелектуальний (фаховий), який характеризується залученням до проведення експертизи компетентних фахівців, що володіють сучасними методами аналізу економічних і фінансових явищ і процесів; психологічний, ознаками якого є психологічна стійкість залучених експертів у протидії стресу, корупційнимдіям, тиску зацікавлених у результатах експертизи осіб.Ключові слова: судова економічна експертиза; експерт; механізм; господарська діяльність; метод судової економічної експертизи.
27
Баран, Леонід, та Олександр Михайленко. "РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗДІЙСНЕННЯ АНАЛІЗУ ПРОТИПРАВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИМИ ПІДРОЗДІЛАМИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 80, № 2 (23 лютого 2020): 22–39. http://dx.doi.org/10.32453/3.v80i2.188.
Повний текст джерелаАнотація:
У сучасному світі використовуються програмні продукти, які дозволяють використовувати накопичену інформацію, аналізувати та візуально демонструвати дані з різних джерел (прикладом може бути IBM i2 Analyst’sNote book, ALERT). Вони дозволяють швидше виявляти ключову інформацію серед складних даних та надавати актуальний аналіз. Недоліком поданих технологій, як вважають автори статті, є те, що ці продукти не дозволяють робити припущення, створювати самостійно відсутні складові інформаційного ланцюга. Тобто постає необхідність запропонувати продукт, який має ознаки штучного інтелекту. В основу роботи інтелектуальної системи автори пропонують покласти теорію нечітких множин, яка дозволяє описувати якісні, нечіткі поняття і наші знання, а також оперувати цими знаннями з метою отримання нової інформації. Нечітка логіка, яка є основою для реалізації методів нечіткого управління, більш природньо описує характер людського мислення, ніж традиційні формально-логічні схеми. Саме тому використання математичних засобів для представлення нечіткої вихідної інформації дозволяє будувати моделі, які найбільш адекватно відображають різні аспекти невизначеності, які постійно присутні в навколишньому середовищі. Наявні математичні моделі теорії нечіткої логіки дозволяють вирішити завдання, які стоять перед інформаційно-аналітичними підрозділами ДПСУ щодо здійснення аналізу протиправної діяльності, і дозволяють упровадити їх у автоматизовані системи. Також подані рекомендації інформаційно-аналітичним підрозділам дадуть змогу аналітикам більш якісно оцінювати об’єкт, який підлягає аналізу. Визначено показники, за якими необхідно здійснювати збір інформації і за якими буде здійснюватись їх оцінка. Запропоновані методи мають можливість змінювати ці показники як кількісно, так і якісно. Практичні рекомендації аналітикам щодо вдосконалення інформаційно-аналітичної діяльності із застосуванням методики аналізу правопорушень надає можливість здійснювати аналіз отриманих даних, надавати пропозиції та приймати рішення в охороні державного кордону. Інформатизація інформаційно-аналітичної діяльності сприятиме підвищенню ефективності, точності роботи аналітичних працівників завдяки розвитку впроваджених у практику АРМ з відповідним програмним забезпеченням.
28
Бартош, Наталя Володимирівна. "АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ УДОСКОНАЛЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ". Public management 28, № 3 (12 квітня 2022): 17–24. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2021-3(28)-2.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. У статті розглядаються напрями правового забезпечення державної інформаційної політики, а також досліджується питання формулювання актуальних заходів щодо їх забезпечення. Адже в умовах сучасних глобальних інформаційних протистоянь, деструктивних комунікативних впливів, зіткнення різновекторних національних інформаційних інтересів, поширення інформаційної експансії та агресії захист національного інформаційного простору та гарантування інформаційної безпеки стають пріоритетними стратегічними завданнями сучасних держав у системі інформаційних відносин. Зміни у глобальній світовій економічній та політичній сферах привели до зміни технологій світового протистояння і ведення воєн. Інформаційні війни переслідують мету активізувати суспільну свідомість громадськості держави-противника і таким чином вплинути на державну політику. Водночас інформаційна політика сучасних держав має схожі завдання: забезпечити свободу інформації, сприяти розвитку нових інформаційно-комунікаційних технологій, цифровізації суспільних відносин, відкритості і прозорості в управлінні суспільними справами. З огляду на виклики сьогодення нашій державі не те, що претендувати на інформаційне домінування, а бути присутнім у світовому інформаційному просторі доволі складно. На жаль, слід констатувати, що внаслідок неналежного правового регулювання в національному інформаційному про- сторі України та збільшення кількості національних регуляторів зросла кількість негативних явищ, які створюють реальні та потенційні загрози інформаційній безпеці людини і громадянина, суспільства і держави. Методологія. У зв’язку з цим обґрунтована нагальна необхідність формування та активного функціонування єдиного національного регулятора в інформаційній сфері держави, діяльність якого була би спрямована на вироблення української національної інформаційної політики, інтелектуально кваліфіковане відбиття маніпуляційно-пропагандистських атак, формування у громадян України національно-патріотичних переконань, створення українського національного інформаційного простору – основи національної безпеки суспільства і держави. Наукова новизна. Так, до реалізації державної інформаційної політики необхідно підходити стратегічно, удосконалю- ючи пріоритетні напрями, здійснюючи перерозподіл повноважень державних регуляторних органів, здійснюючи кореляцію між стратегічними проєктними документами і реальною адміністратив- но-політичною практикою держави. Пріоритетні напрями/цілі інформаційної політики мають бути замінені більш практичними та актуальними з довгостроковим характером одночасно з урахуванням гібридної агресії. Окрім того, визначено основні цінності та принципи, в межах яких потрібно адаптувати національне законодавство в умовах гібридної війни. Зауважено, що участь громадянського суспільства в розвитку інформаційного простору сприяє його розширенню, відкритості і прозорості інформації. Висновки. Надано практичні рекомендації щодо вдосконалення державної інформацій- ної політики та створення ефективної системи інформаційної безпеки України.
29
РАВЛЮК, Віталій, та Олексій ВАВРІЧЕН. "ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ЗАХИЩЕНОСТІ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ КОРПОРАТИВНИХ МЕРЕЖ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 83, № 2 (21 лютого 2021): 314–29. http://dx.doi.org/10.32453/3.v83i2.576.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі визначено захищеність інформаційно-комунікаційної системи під якою ми вважатимемо її здатність забезпечувати цілісність, конфіденційність та доступність інформації, виявляти зловмисні втручання та не допускати їх впливу на інформацію. Наведено комерційні методики визначення рівня захищеності інформаційно-комунікаційної системи орієнтовані на реалізацію функцій, узгоджених з менеджментом та працівниками компанії, визначено позитивні аспекти такого підходу та недоліки.
Проведено аналіз стандартів, що у свою чергу не дало вичерпної відповіді на питання побудови інформаційно-комунікаційної системи заданого рівня захищеності, оскільки положення стандартів дають можливість оцінити ризики кібербезпеки, а не захищеність. Ступінь ризику найчастіше оцінюється як низький, середній, високий чи критичний. За результатами огляду положень міжнародних стандартів інформаційної безпеки та нормативних документів України, що регламентують розробку та безпечне функціонування інформаційно-комунікаційних систем можемо констатувати факт, що питанню числового вимірювання рівня захищеності увага не приділяється.
Враховуючи вектор загроз інформаційній безпеці та різноманіття засобів захисту корпоративної мережі здійснено огляд сучасних інструментів кібербезпеки, що існує на ринку, та встановлено, що користуються попитом багатофункціональні платформи, які поєднують кілька інструментів (антивірус, міжмережевий екран, сканер вразливостей тощо). Виявлено, що актуальним є питання вибору інструментарію захисту інформації в інформаційно-комунікаційній системі, враховуючи необхідні функції забезпечення безпеки та наявні ресурси підприємства.
30
Микитенко, Павло, та Інна Кучеренко. "ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНИЙ АНАЛІЗ АНГЛІЙСЬКОЇ МЕДИЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ З ВИКОРИСТАННЯМ ЕЛЕКТРОННИХ ТАБЛИЦЬ". Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти 2, № 14 (12 липня 2021): 129–43. http://dx.doi.org/10.31865/2414-9292.14.2021.236888.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено результати наукового дослідження з питань аналізу лексико-семантичних особливостей англійської медичної термінології з використанням електронних таблиць. Оволодіння новітньою фаховою інформацією через англомовні джерела формує у студентів медичних спеціальностей загальні компетентності з метою їх подальшого застосування при вивченні морфологічних та клінічних дисциплін. Оскільки медична термінології змінюється, адаптуючись до потреб часу, актуальним є вивчення її неоднозначностей, пошук зв’язків та закономірностей, розпізнання інформації, акронімів, окремих лінгвістичних одиниць. Зокрема, використання електронних таблиць, а саме фільтрів та авто-фільтрів, деяких текстових та логічних функцій може сприяти здійсненню систематизації та етимологічному аналізу медичних термінів. Виокремлено визначальні ознаки англійської медичної термінології. Продемонстровано результати аналізу англійських медичних термінів та поділу їх за лексичним походженням на основі «Ілюстрованого медичного словника Дорланда». Розглянуто основні тенденції у формуванні англійської медичної терміносистеми.
31
Бортник, К., М. Делявський, О. Кузьмич, Н. Багнюк та Н. Чернящук. "Основні загрози безпеці інформаційних систем". COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 41 (23 грудня 2020): 137–42. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2020-41-22.
Повний текст джерелаАнотація:
В даній статті проведено актуальний аналіз основних загроз безпеці інформаційних систем, серед яких - загрози порушення конфіденційності інформації, порушення цілісності інформації, загрози порушення працездатності системи. Виконано дослідження підходів реалізації безпеки інформації автоматизованих систем, наведено відповідні статистичні дані. Проаналізовано шляхи перешкоджанню витоку інформації, забезпечення її цілісності, розроблено принципи проектування ефективної системи захисту даних
32
Янкул, О. М. "БІОГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ НА СТОРІНКАХ «ХАРЬКОВСКОГО СБОРНИКА» (1887–1898 рр.): ІСТОРИКО-ДЖЕРЕЛОЗНАВЧИЙ АСПЕКТ". Історія та географія, № 56 (2019): 102–9. http://dx.doi.org/10.34142/2313-2345.2019.56.14.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена біографічним матеріалам, розміщеним на сторінках науково-популярного видання «Харьковский сборник», який виходив друком у 1887–1898 рр. і був додатком до місцевого статистико-інформаційного збірника «Харьковский календарь» (видавався з 1868 р. до 1917 р.). Ми виділяємо серед його змісту матеріали біографічного характеру, оскільки тема видатних уродженців (а також можливих забутих імен) міста Харкова і губернії є актуальною і в наш час. В ході роботи нам вдалося з’ясувати, що на сторінках «Харьковского сборника» надається не лише інформація про ту чи іншу постать, а й наводяться авторські оцінки діяльності, що є важливим для розуміння ролі даної особи в історії міста, губернії або конкретної установи. Крім того, в деяких публікаціях звертається увага на дискусійні або суперечливі питання стосовно тієї чи іншої особистості. В нашій статті ми спеціально звертаємо увагу на матеріали про вченого, просвітителя та громадського діяча В. Н. Каразіна у випуску за 1887 р., а також про письменника Г. Ф. КвіткуОснов’яненка у випуску за 1889 р., оскільки саме завдяки цим публікаціям можна сказати про те, що на сторінках «Харьковского сборника» створювався своєрідний «майданчик» для дискусії, а не надавалася «суха» інформація про ту чи іншу особистість. Робиться висновок про те, що біографічні матеріали, розміщені на сторінках «Харьковского сборника» є цінними джерелами інформації, а також надають почасти нові уявлення читачеві не лише про окремих діячів в минулому міста Харкова та губернії, але й про їх роль в історії краю.
33
Слободян, В. О. "Дослідження актуальних питань юзабіліті в області географічної інформації". Часопис картографії, Вип. 6 (2013): 76–83.
Знайти повний текст джерела
34
Bidolakh, D. I., A. M. Bilous та V. S. Kuziovych. "Визначення параметрів горизонтальних проекцій крон дерев за матеріалами зйомки безпілотними літальними апаратами". Forestry and Forest Melioration, № 135 (25 березня 2020): 123–29. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.135.2019.123.
Повний текст джерелаАнотація:
Опрацьовано можливість використання результатів зйомки дерев із безпілотного літального апарата (БПЛА) DJI Phantom 4 для визначення горизонтальних проекцій їхніх крон. Встановлено, що такий підхід дає змогу підвищувати якість, точність і швидкість визначення площі горизонтальної проекції крони за актуальним картографічним матеріалом, опрацьованим у середовищі ГІС. Апробацію запропонованого способу проведено на базі лісових масивів і садово-паркових насаджень міста Бережани в Тернопільській області шляхом порівняння результатів, отриманих з використанням цього підходу й традиційним способом вимірювання. Виявлено, що запропонований спосіб дає можливість отримувати результати високої точності внаслідок кращої передачі конфігурації крони фотографічними матеріалами БПЛА-зйомки в порівнянні з традиційними вимірювальними методами, які дають інформацію лише про її радіуси. Такий підхід дає змогу визначати горизонтальні проекції крон дерев за допомогою програмних засобів із мінімізацією трудомістких польових робіт і створює умови для збереження інформації в цифровому форматі. Він може бути використаний для потреб лісо- та парковпорядкування, вивчення взаємодії деревних рослин у насадженні, визначення зімкнутості деревостану, проведення інвентаризації зелених насаджень та інших наукових досліджень.
35
Харченко, Н. В. "Контекст громадського здоров’я". Україна. Здоров’я нації 1, № 1 (27 січня 2022): 7–21. http://dx.doi.org/10.24144/2077-6594.1.1.2022.254630.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження. Громадське здоров'я повинно перебувати в стані постійного руху, оскільки як загрози, так і потенційні реакції на ці загрози змінюються. Матеріали та методи. Використовувався теоретичний науковий метод. Об’єктом дослідження є контекст громадського здоров’я: епідеміологічній, інформаційній, професійній, концептуальній, політичній, розподільній. Результати. В статті висвітлюються тенденції розвитку громадського здоров’я в шести сферах: епідеміологічній, інформаційній, професійній, концептуальній, політичній, розподільній. Епідеміологічний перехід описаний класичною, прискореною і запізненою моделями. Доведено, що будь-яке послаблення можливостей громадського здоров’я може призвести до поширення інфекційних захворювань. Громадське здоров’я може отримати користь від значного збільшення доступності інформації про те, як люди живуть своїм повсякденним життям. Проте та сама інформація може також використовуватися на шкоду здоров'ю населення. Сучасний підхід до громадського здоров’я вимагає людей, що мають широкий спектр навичок у багатьох різних дисциплінах. Охорона здоров'я традиційно турбується про безпосередні причини хвороб. Громадське здоров’я з його вірою в колективні дії суспільства є принципово політичним. Висновки. В Україні стан громадського здоров'я населення залишається незадовільним, що потребує нагального вирішення актуальних проблем галузі, удосконалення організації і поліпшення її діяльності. Ключові слова: громадське здоров’я, епідеміологічній, інформаційній, професійній, концептуальній, політичній, розподільній.
36
Юрченко, Ольга, та Леся Халецька. "ІНФОРМАЦІЙНІ ЗАХОДИ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ З РЕАЛІЗАЦІЇ ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНОГО ПРАВОПРОСВІТНИЦЬКОГО ПРОЄКТУ «Я МАЮ ПРАВО»". Society. Document. Communication, № 9 (7 вересня 2020): 228–54. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2020-9-228-254.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкривається актуальна проблема забезпечення конституційних прав громадян України, зокрема, права на інформацію та на ознайомлення з механізмами захисту своїх прав у повсякденному житті. Суттєву роль в цьому процесі відіграє інформаційна діяльність органів державної влади, які несуть відповідальність за забезпечення громадянських прав мешканців своєї країни. З метою підвищення правової освіченості та інформування українців про існуючи законні механізми захисту їх прав 7 червня 2017 р. стартував загальнонаціональний правопросвітницький проєкт Міністерства юстиції України «Я МАЮ ПРАВО!». Його основним завданням є забезпечення громадян України інформацією про права, які гарантовані їм Конституцією та законами України, навчити ці права реалізовувати та захищати. Реалізація проєкту планується до 2022 року. Слоган проєкту: ЗНАЮ! ДІЮ! ЗАХИЩАЮ! Знаю свої права. Користуюсь ними і знаю, що треба робити, коли мої права порушують. Захищаю себе згідно з законами, а держава захищає мене і мої права. Для роз’яснення цілей даного проєкту та його реалізації Міністерство юстиції України широко залучає різноманітні інформаційні заходи, в ході яких відбувається інформування громадян і надаються конкретні рекомендації щодо захисту їх прав за найбільш актуальними проблемами. Залежно від актуальних правових потреб суспільства, в межах проєкту визначаються соціально значимі блоки захисту прав громадян, відповідно до яких проводяться інформаційно-просвітницькі кампанії. Аналіз діяльності Міністерства юстиції України з реалізації проєкту «Я маю право!» у 2017–2019 роках дозволив класифікувати проведені інформаційно-просвітницькі кампанії за масштабами їх реалізації та за цільовою аудиторією. Визначені інструменти їх реалізації, основні інформаційні канали кампаній.
Поширення правових знань у рамках проєкту сприяє залученню громадян до правової активності та правосвідомої поведінки. У 2017–2019 роках проєктом було охоплено понад 15 млн. (36%) громадян України. У 2019 році проєкт опинився серед 30-ти фіналістів міжнародного конкурсу «World Justice Challenge 2019: Access to Justice Solutions!», зважаючи на те, що він спрямований на визнання передових практик та успішних рішень у сфері правосуддя, які сприяють утвердженню верховенства права.
Отже, досягнення у реалізації правопросвітницького проєкту «Я маю право!» в цілому свідчать про ефективність обраної Міністерством юстиції України інформаційно-комунікаційної стратегії та заходів, проведених у рамках інформаційно-просвітницьких кампаній, хоча й потребують певного доопрацювання.
37
Пуховський, Є. С. "РОЗРОБКА СИСТЕМИ АВТОМАТИЗОВАНОГО ПРОЕКТУВАННЯ ГНУЧКОГО АВТОМАТИЗОВАНОГО ВИРОБНИЦТВА". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes 45, № 3 (21 лютого 2022): 40–47. http://dx.doi.org/10.32845/msnau.2021.3.6.
Повний текст джерелаАнотація:
Проектування гнучких виробничих систем (ГВС) сучасного багатономенклатурного виробництва зазвичай ведеться на основі загального нормування при використанні укрупнених рекомендацій. При цьому не завжди береться до уваги специфіка та особливості конкретного виробництва. В такому проектуванні найважливішим є досвід проектувальника, що не завжди базується на сучасних методах оптимізації проектних рішень. Тому надзвичайно актуальною є проблема створення автоматизованих систем проектування при розробці гнучких автоматизованих виробництв (ГАВ), які використовують вартісне обладнання з числовим програмним управлінням (ЧПУ). Розробка автоматизованих систем проектування базується на ідеях системного підходу, які визначають різні цикли процесу: проектування – підготовка виробництва – виробництво. Інформація про проектований об’єкт генерується в процесі розробки проекту різними групами користувачів: дослідниками, проектувальниками, конструкторами, технологами, організаторами виробництва. Багаторівневий, циклічний процес проектування потребує використання такого обсягу інформації, який неможливо переробити без застосування сучасних математичних методів та обчислюваної техніки. Тому надзвичайно важливим є створення систем автоматизованого проектування ГАВ, які відзначаються більшою універсальністю, ефективністю і можливістю розвитку, вдосконалення і адаптації до умов різних підприємств. Такі вимоги послужили базою для створення системи автоматизованого проектування ГВС (САП ГВС), що дозволяє протягом розробки проекту враховувати величезний обсяг інформації в автоматичному циклі. Наукова новизна роботи полягає в розробленні інтегрованої системи автоматизації проектування технології обробки та вибору елементів структур ГВС. При цьому забезпечується інформаційна єдність з системою технологічної підготовки виробництва на рівні експлуатації ГВС. Мета роботи – створення інтегрованої автоматизованої системи проектування технологічних процесів та елементів структури гнучкого автоматизованого виробництва на базі сучасних верстатів з ЧПУ, промислових роботів та систем оснащення.
38
Калайда, Ю. П. "ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ЯК СКЛАДОВА СИСТЕМИ ЗАПОБІГАННЯ КОРУПЦІЇ В УКРАЇНІ". Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка 2, № 94 (30 червня 2021): 300–311. http://dx.doi.org/10.33766/2524-0323.94.300-311.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються актуальні аспекти участі засобів масової інформації в запобіганні корупції в Україні. Визначено роль і значення засобів масової інформації (далі – ЗМІ – від автора) в системі запобігання корупції в державі, а також вказано на низку проблем, які впливають на оприлюднення викритих корупційних проявів. Розв’язання цих проблем сприятиме підвищенню ефективності антикорупційної політики держави. Також запропоновано перспективні заходи, що сприятимуть посиленню ролі і значення сучасних ЗМІ в існуючій системі запобігання корупції в Україні.
39
Khodak, L. A., та V. I. Brailko. "ОБЛАСНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ «АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ У ДІТЕЙ» З НАГОДИ 95-РІЧЧЯ ХАРКІВСЬКОЇ МЕДИЧНОЇ АКАДЕМІЇ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ТА 25-РІЧЧЯ КАФЕДРИ ДИТЯЧИХ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ". Інфекційні хвороби, № 3 (12 жовтня 2018): 68–70. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2018.3.9425.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено коротку інформацію про науково-практичну конференцію «Актуальні питання інфекційних захворювань у дітей» з нагоди 95-річчя Харківської медичної академії післядипломної освіти та 25-річчя кафедри дитячих інфекційних хвороб, яка відбулася 13 березня 2018 р. у Харкові.
40
Tikhonenko, Oleksandr. "ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОФАЙЛІНГУ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЮ БЕЗПЕКОЮ". Актуальні Проблеми Державного Управління, № 2(56) (29 жовтня 2019): 59–64. http://dx.doi.org/10.34213/ap.19.02.07.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено аналіз визначення профайлінгу як методу верифікації інформації, що сповіщається, та розглянуто деякі теоретичні аспекти, що стосуються процедури профайлінгової перевірки інформації, специфічних особливостей міжособистісної комунікації. В сучасній перспективі важливість визначення достовірності інформації, що надається, залишається досить актуальною. Зокрема, саме достовірність інформації може стати рятівною під час оцінці ризиків та кризових явищ різного ступеня, характеру. У свою чергу процес моніторингу, виявлення та розробки відповідних заходів з мінімізації наслідків виникнення останніх зазвичай є особливо важким періодом часу для збору перевірених даних, які в подальшому будуть піддаватися аналізу.
41
Заяц, В. В., та В. П. Жданова. "Актуальні аспекти обміну інформацією з питань країни походження товарів". Митна безпека, № 4 (4 березня 2021): 20–30. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5959.4.2020.20-30.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено основні аспекти нормативно-правового забезпечення обміну інформацією з питань країни походження товарів під час здійснення митної справи в Україні. Авторами визначено напрями удосконалення міжнародного співробітництва Державної митної служби України з митними органами інших країн в питаннях щодо визначення країни походження товарів, які переміщуються через митний кордон України.Окреслено можливості застосування в подальшому преференційних умов, передбачених угодами про вільну торгівлю, укладеними за участю України, в попередженні, розслідуванні та/або припиненні порушень митних правил, пов’язаних із неправомірним застосуванням преференційного режиму в зовнішній торгівлі.
42
Городецька, Вероніка Анатоліївна. "Реферування як один із методів компресійної обробки інформації". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 9, № 2 (3 грудня 2013): 348–61. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v9i2.491.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено актуальній проблемі методики навчання української мови студентів-іноземців. Уміння здійснювати компресію тексту є необхідною умовою комплексної роботи з навчальною та науковою літературою з обраного фаху. Реферування є одним із різновидів такої діяльності. Автор аналізує типи рефератів та пропонує систему роботи, що сприятиме формуванню умінь та навичок написання рефератів різних типів.
43
Андрієвська, Віра Михайлівна. "Теоретико-методичні засади інформатизації початкової математичної освіти". New computer technology 17 (25 червня 2019): 201–5. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v17i0.966.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою дослідження є розгляд теоретико-методичних засад інформатизації початкової математичної освіти. Задачами дослідження є аналіз перспективних напрямків розвитку початкової освіти, зокрема, інформатизації початкової математичної освіти, уточнення дидактичних можливостей ІКТ як засобу навчання математики у сучасній початковій школі. Об’єктом дослідження є початкова математична освіта. Предметом дослідження є теоретико-методичні засади інформатизації початкової математичної освіти. Робота присвячена актуальній проблемі модернізації існуючої системи початкової математичної освіти. В процесі дослідження встановлено, що інформатизація освіти – це процес прогресивних соціально-економічних змін зумовлених вимогами сучасності. Інформатизація початкової освіти є одним з напрямів сучасної державної політики інформатизації освіти в Україні й передбачає, зокрема, володіння учнями на достатньому рівні умінням критично ставитися до інформації, опрацьовувати її, використовувати інформацію для адекватного вирішення проблем повсякденного життя тощо. Опанування прийомами розумової діяльності молодшими школярами з такими характеристиками доцільно здійснити при викладанні математики у режимі особливого мотиваційного підходу – використанні ІКТ. Уточнено дидактичні можливості ІКТ як засобу навчання математики у сучасній початковій школі. Результати дослідження планується узагальнити для розробки рекомендацій щодо підготовки майбутнього вчителя початкової школи до використання ІКТ як засобу навчання математики.
44
ДЗЮБИНСЬКИЙ, А. В., О. В. ДЗЮБИНСЬКА та О. Б. ПОДОДВОРНИЙ. "МИТНА ПОЛІТИКА ТА ЇЇ ВПЛИВ НА РИНОК ЦУКРУ В УКРАЇНІ". Товарознавчий вісник 1, № 14 (10 березня 2021): 18–25. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2021-14-2.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Дослідити стан та перспективи вітчизняних цукрових виробників як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках, а також значення митної політики в розвитку галузі.
Методика. Методологічною базою роботи стали наукові доробки українських та іноземних фахівців у галузі виробництва та державного регулювання ринку сільськогосподарської продукції. Враховуючи його динамічність та появу великої кількості нової інформації, автори основну увагу приділили обробці матеріалів наукових збірників та журналів, а також даних Інтернет ресурсів, в яких подана статистична інформація, думки провідних фахівців-практиків. При написанні статті були використані такі методи дослідження, як логічне узагальнення, системний підхід та теоретичний пошук, що ґрунтуються на пошуку на обробці інформації.
Результати. Зовнішньоекономічна діяльність має орієнтуватися на перспективну вигоду і актуальною є для тих виробництв, що мають можливість виробляти понад внутрішню потребу. До таких можна віднести і цукрову галузь. Однак необхідно пам’ятати, що процес освоєння іноземних ринків не можливий без послідовної державної підтримки (зваженої митної політики, встановлення мінімальних цін та квот) та пропозиції конкурентоспроможного продукту.
Головні зовнішньоторговельні цілі лідерів цукрового ринку і світі передбачають врахування можливостей і загроз, а також переваг та недоліків розвитку національних галузей з метою формування експортних мотивів. Таким чином має використовуватися диверсифікована стратегія, метою якої є експансія. Адаптація ж вітчизняної галузі до світових умов потребує оптимізацію механізму державного контролю за ринком, зокрема: забезпечення захисту вітчизняних підприємств; активізації роботи по пошуку нових ринків збуту; стимулювання підвищення якості та конкурентоспроможності; пришвидшення впровадження нових, гармонізованих зі світовими, стандартів; активізації співпраці з країнами, що не мають власного виробництва.
Практична значимість. Отримані результати можуть бути використані в роботі вітчизняних підприємств, а також органів, що здійснюють регуляторну політику на ринку цукру.
45
Березовська, І. "Актуальні питання доступу громадян до публічної інформації та проблеми застосування Закону України "Про доступ до публічної інформації"". Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія: Юридичні науки, № 855 (2016): 26–31.
Знайти повний текст джерела
46
Саяпіна, Світлана Анатоліївна, Олена Геннадіївна Коркішко та Артем Володимирович Коркішко. "ПОСТІЙНО ДІЮЧИЙ СЕМІНАР «ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ» ЯК ФОРМА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ". Information Technologies and Learning Tools 84, № 4 (28 вересня 2021): 322–38. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v84i4.3659.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено актуальній проблемі сучасної вищої школи – формуванню у викладачів уміння застосовувати інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі закладу вищої освіти. Запропоновано досвід упровадження постійно діючого семінару «Інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі закладів вищої освіти», створеного для викладачів, його структуру й змістове наповнення, завдання курсу, особливості реалізації, навчальні методи і прийоми, навчальні матеріали, додаткові форми роботи та очікувані результати навчання. З урахуванням наукового доробку сучасних дослідників зазначено, що однією з умов успішної реалізації завдань освіти є розв’язання проблеми підготовки викладачів до використання інформаційно-комунікаційних технологій у своїй професійній діяльності, формування в них професійної та загальної інформаційної культури, цифрової компетентності, що сприятиме всебічному розвитку педагогів, бажанню вчитися впродовж усього життя, розумінню інформаційно-комунікаційних процесів, удосконаленню професійної майстерності та забезпечить підвищення якості освіти. Підкреслено, що засвоєння предметного змісту постійно діючого семінару викладачами допомагає формуванню та вдосконаленню загальних (володіння комп’ютерною та інформаційною культурою, усвідомлення цінності суб’єктивної позиції в інформаційному просторі тощо), загальнопрофесійних (знання та використання раціональних методів пошуку й зберігання інформації в сучасних інформаційних масивах; володіння навичками роботи з різноманітними видами комп’ютерної техніки; уміння передавати інформацію в Інтернеті; володіння навичками організації та проведення занять за допомогою комп’ютерних та інтернет-технологій; уміння організовувати самостійну роботу студентів, використовуючи ІКТ; володіння навичками використання комп’ютерних інтернет-технологій для викладання навчальних дисциплін), спеціальних (здатність обґрунтовано обирати й ефективно використовувати ІКТ з метою забезпечення особистісного та професійного розвитку тощо) компетентностей. Представлено роботу постійно діючого семінару на прикладі теми «Ментальні карти як спосіб організації інформації».
47
Ільченко, Олександр, та Вікторія Смаль. "АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ЩОДО ЗБЕРЕЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ОТРИМАНОЇ ВНАСЛІДОК ВТРУЧАННЯ В ПРИВАТНЕ СПІЛКУВАННЯ". Молодий вчений, № 12 (100) (30 грудня 2021): 75–78. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-12-100-16.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена питанню щодо збереження інформації отриманої під час проведення негласних слідчих розшукових дій внаслідок втручання у приватне спілкування. Важливість цього питання полягає у розбіжності думок науковців щодо використання інформації зібраної шляхом втручання в приватне життя. Адже з одного боку Основний закон України має забезпечувати дотримання державними органами, органами досудового розслідування забезпечення та гарантування конституційних прав громадян, а саме право на недоторканність житла, на таємницю спілкування та на приватне життя. З іншого боку негласні слідчі розшукові дії, обмежують права особи, лише з метою встановлення істини та відновлення конституційних прав потерпілої особи, адже НСРД проводяться лише у тому випадку, коли відомості про кримінальне правопорушення та особу, яка вчинила його, неможливо встановити в інший спосіб.
48
Парфило, В. В., А. Е. Бекіров, В. В. Парфило та С. А. Ковтуненко. "Метод завадостійкого кодування мовного повідомлення з прихованим вбудовуванням додаткової інформації". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 3(65), (1 жовтня 2020): 66–72. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2020.65.10.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається актуальне питання підвищення рівня інформаційної захищеності авіації Повітряних Сил Збройних Сил України на основі використання методу завадостійкого кодування. Проводиться аналіз штатного обладнання обміну даними та існуючих методів кодування мовного повідомлення, формулюються основні недоліки. Для усунення виявлених недоліків пропонується використання завадостійкого коду Хеммінга, який передбачає виявлення та виправлення помилок, які виникли під час передачі мовного повідомлення. На основі кодування Хеммінга розроблений метод для приховування додаткової інформації в мовному повідомленні. Створено систему прямого та зворотного кодування на основі розробленого методу.
49
Tomashevskyi, Yurii, Oleksander Burykin, Volodymyr Kulyk, Juliya Malogulko та Vladyslav Hrynyk. "ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА РОЗПОДІЛЬНОЇ ЕЛЕКТРИЧНОЇ МЕРЕЖІ НА БАЗІ КОНЦЕПЦІЇ SMART METERING ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ТИПОВИХ ГРАФІКІВ НАВАНТАЖЕННЯ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 3(21) (2020): 229–41. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-3(21)-229-241.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Використання інформаційних систем та баз даних стає невід’ємною складовою діяльності енергетичних компаній. Інформація про виробництво та споживання електроенергії зберігається в агрегованому вигляді. Це не дає змоги визначати складові балансових витрат електроенергії методом поелементних розрахунків та аналізувати їх структуру. Таким чином, вдосконалення математичного та програмного забезпечення інформаційних систем обліку електроенергії з метою підвищення адекватності визначення втрат електроенергії у розподільних мережах є актуальним завданням. Постановка проблеми. Оснащення розподільних електричних мереж засобами моніторингу їхніх параметрів часто виявляється недостатнім для розв’язування задач планування та ведення режимів. Тому метою дослідження є аналіз можливості застосування системного підходу до створення інформаційних систем РЕМ з використанням даних автоматизованих систем комерційного обліку електроенергії та інших наявних джерел інформації для підвищення точності моделювання характерних режимів мереж та складових балансу електроенергії. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Нині використовуються декілька підходів для перевірки та відновлення даних щодо електричних навантажень у системах АСКОЕ та Smart Metering: 1) технологія великих даних (Big Data Technology – data management); 2) глобальне обчислення на основі не втрачених даних; 3) статистичні методи; 4) штучні нейронні мережі; 5) кластерний аналіз; 6) застосування методів оцінювання стану; 7) використання типових графіків електричних навантажень. Наведені підходи можуть комбінуватися для отримання додаткових переваг. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Необхідною умовою для використання наявних підходів є наявність невтрачених даних. Це робить принципово неможливим застосування відомих підходів для дослідження режимних параметрів РЕМ з прийнятною точністю. Постановка завдання. Отже, основним завданням є дослідження можливості використання системного підходу до побудови інформаційних систем РЕМ із застосуванням технології Smart Metering, а також методів та алгоритмів, які використовуючи наявну інформацію, агреговану за часовими періодами, дадуть змогу визначати режимні параметри РЕМ з необхідною точністю.Виклад основного матеріалу. Для розгортання агрегованих даних у графіки навантаження та генерування, у роботі запропоновано використовувати типові графіки енергообміну споживачів та місцевих джерел енергії. Для узгодження виміряних параметрів режиму та псевдовимірювань, розрахованих за типовими графіками, запропоновано використовувати алгоритм на основі методу найменших квадратів. Оцінювання точності проводилося шляхом зіставлення втрат електроенергії для цілком спостережної мережі з результатами імітаційних розрахунків. Висновки відповідно до статті. Встановлено, що застосування типових графіків навантаження та генерування дає змогу відновлювати графіки енергообміну споживачів та місцевих джерел енергії з прийнятною точністю. Використання типових графіків навантаження та генерування (псевдовимірювань) дає змогу зменшити вартість систем моніторингу розподільних мереж.
50
Дяченко, М. Д. "ФОРМУВАННЯ МЕДІАГРАМОТНОСТІ У МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ВИКОРИСТАННЯМ ІНФОГРАФІКИ ЯК ЗАСОБУ ВІЗУАЛЬНОЇ КОМУНІКАЦІЇ В СУЧАСНОМУ ІНФОРМАЦІЙНО-МЕДІЙНОМУ ПРОСТОРІ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 98, № 5 (1 грудня 2020): 83–91. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-98-5-83-91.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито сутність понять «медіаграмотність», «інфографіка», висвітлено значення інформаційної графіки як методу надання складної інформації у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців. Підкреслюється, що питання про використання інфографіки в контексті формування медіаграмотності майбутніх фахівців потребує додаткової уваги. Зазначено, що в епоху потужного розвитку інформаційно-комунікаційних технологій фахівці будь-якої спеціальності повинні володіти медіаграмотністю як одним із важливих компонентів професійної компетентності, вільно орієнтуватися в інформації, що передається графічним способом. Акцентовано на тому, що інфографіка є обов’язковим складником майже кожного інформаційного матеріалу, оскільки забезпечує візуалізацію контенту, пришвидшуючи сприйняття та оптимальне використання інформації. ІКТ – важливий чинник формування ринку праці та надання студентам освітніх послуг в закладах вищої освіти. Формування медіаграмотності у майбутніх фахівців з використанням інфографіки як засобу візуальної комунікації в сучасному інформаційно-медійному просторі – актуальна проблема в контексті професійної підготовки. Медіаграмотність сприяє ефективному цілеспрямованому використанню необхідної адекватної інформації, свідомому аналітичному підходу до її застосування. Звертається увага на те, що забезпечення організаційно-педагогічних умов для творчого підходу студентів до самостійного створення інфографіки сприяє формуванню в них професійних компетентностей, медіаграмотності, вміння сприймати й передавати великий обсяг необхідної інформації, оформляти її у візуально привабливий і зрозумілий вигляд, вкладаючи в неї глибокий сенс.