Добірка наукової літератури з теми "Активні радикали"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Активні радикали".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Активні радикали"

1

Лю, Ян, Сергій В. Сабадаш та Женхуа Дуан. "ВПЛИВ ТЕМПЕРАТУРИ ТЕПЛОВОГО НАСОСУ НА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ, БІОАКТИВНІ СПОЛУКИ І АНТИОКСИДАНТНУ ЗДАТНІСТЬ БУРЯКІВ". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 4 (21 січня 2022): 589–98. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i4.240470.

Повний текст джерела
Анотація:
Буряк – широко споживаний овоч у світі. Однак він легко зневоднюється і швидко псується, що призводить до великих втрат та фінансових витрат. Сушіння тепловим насосом є ефективним і недорогим методом, що широко використовується при переробці чутливих до температури овочів та фруктів для виробництва нових продуктів та продовження терміну придатності продуктів харчування. Метою даного дослідження було вивчення впливу температури сушіння тепловим насосом у діапазоні від 45 до 65°C на фізичні властивості, біологічно активні сполуки та антиоксидантну здатність сушених буряків. Результати показали, що підвищення температури сушіння тепловим насосом з 45 до 65°C може значно скоротити час сушіння та коефіцієнт регідратації висушеного буряка (p < 0,05). Буряк, висушений при 50°C, показав найменшу загальну різницю в кольорі (∆E) порівняно з ліофілізованим буряком, і не було значного впливу на ∆E буряків, висушених при різних температурах сушіння (p > 0,05). Вміст біоактивних сполук у висушеному буряку, у тому числі бетаціаніну, бетаксантину, аскорбінової кислоти, суми фенолів та суми флавоноїдів, збільшувалося з підвищенням температури сушіння від 45 до 65°С і досягало найбільших значень при 65°С. Крім того, здатність висушеного буряка поглинати радикали 2,2'-азино-біс-(3-етилбензтіазолін-6-сульфонової кислоти) (ABTS) та антиоксидантна здатність відновлення заліза (FRAP) мали ті ж тенденції залежно від температури сушіння, що значно збільшується з температурою сушіння і обидва досягають максимальних значень при 65°С. Однак здатність 2,2-дифеніл-1-пікрилгідразил (DPPH) поглинати радикали значно знижувалася з підвищенням температури сушіння (p < 0,05). Що стосується біологічно активних сполук та антиоксидантної здатності сушених буряків, то вважається, що 65°С є оптимальною температурою для сушіння буряків тепловим насосом.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Shmarakov, I. О., V. L. Borschovetska та М. М. Marchenko. "Особливості генерування активних форм кисню та азоту за гострої гепатотоксичності". Biosystems Diversity 22, № 1 (21 лютого 2014): 3–7. http://dx.doi.org/10.15421/011401.

Повний текст джерела
Анотація:
Розвиток більшості патологічних станів відбувається за вільнорадикальним механізмом, що на клітинному рівні характеризується посиленням продукування вільних радикалів, серед яких особливе місце належить активним формам кисню та азоту (АФК/АФА). Основними продуцентами вільнорадикальних форм кисню виступають передусім мембранні електронтранспортні NADH-залежні системи мітохондрій, NADPH-залежні системи ендоплазматичного ретикулуму, а також цитозольні оксидоредуктазні ферменти та мультиферментні комплекси. У роботі встановили особливості генерування супероксидного аніон радикала (О2·) як первинної активної форми кисню та оксиду азоту (NO·) в умовах тіоацетамід-індукованої гепатотоксичності. У виділених методом диференційного центрифугування субклітинних фракціях (мітохондріальна, мікросомна, постмікросомна) печінки мишей лінії C57BL/6J встановлено особливості NAD(P)H-залежного генерування супероксидного аніон радикала (О2·) як первинної активної форми кисню та оксиду азоту (NO·) в умовах тіоацетамід-індукованої гепатотоксичності та застосування фармакологічних доз вітаміну А. Розвиток гострої гепатотоксичності, індукованої одноразовим інтраперитонеальним уведенням 500 мг/кг тіоацетаміду, супроводжується зростанням інтенсивності продукування супероксидного аніон радикала та оксиду азоту мікросомною та цитозольною фракціями клітин печінки, але не мітохондріальною фракцією. Уведення фармакологічних доз вітаміну А (3000 МО) не викликає гепатопротекторного ефекту, проте посилює продукування активних форм кисню та азоту в печінці за гострої гепатотоксичності.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Михайловский, Александр Георгиевич, Евгения Сергеевна Погорелова, Светлана Викторовна Чащина та Наталия Николаевна Першина. "Синтез и анальгетическая активность 3,3-диалкилзамещенных аналогов дротаверина". Химико-фармацевтический журнал 55, № 1 (16 лютого 2021): 19–24. http://dx.doi.org/10.30906/0023-1134-2021-55-1-19-24.

Повний текст джерела
Анотація:
Реакцией Риттера 3,4-(R1)2-бензилцианидов с 1,1-(R2)2-2-(3,4-(R3)2-фенил)этанолами синтезированы 1-[3,4-(R1)2-бензил]-3,3-(R2)2-6,7-(R3)2-3,4-дигидроизохинолины (R1 = H, MeO, EtO, R2 = Alk, R3 = MeO, EtO). Полученные изохинолины можно рассматривать как 3,3-диалкилзамещенные аналоги дротаверина. Аналогично получены бензо[f]изохинолины. Гидрохлориды всех изохинолинов были испытаны на анальгетическую активность, 10 из 13 соединений активны по тесту «Горячей пластинки», 4 из них показали анальгезирующий эффект по тесту «Уксусных корчей». Наиболее активным является изохинолин, имеющий в структуре R1 = MeO, R2 = Et, R3 = EtO. Это соединение тормозит «уксусные корчи» на 71,01%. Анализ взаимосвязи действия со строением показывает, что анальгетический эффект не связан с варьированием радикалов R1, но характерен для структур, имеющих этоксигруппы в изохинолиновом цикле. Эффект возрастает при замене метильных групп в положении 3 изохинолина (радикал R2) на этильные.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Сазонова, Нелля Михайловна, Алексей Валерьевич Тарасюк, Юлия Николаевна Фирсова, Александр Анреевич Звягинцев, Алексей Геннадьевич Ребеко, Петр Иванович Антипов, Сергей Владимирович Николаев, Татьяна Алексеевна Антипова та Татьяна Александровна Гудашева. "Синтез и нейропротекторная активность in vitro глициновых аналогов миметика 4-й петли фактора роста нервов". Химико-фармацевтический журнал 54, № 2 (19 березня 2020): 24–31. http://dx.doi.org/10.30906/0023-1134-2020-54-2-24-31.

Повний текст джерела
Анотація:
Ранее в НИИ фармакологии имени В. В. Закусова был создан димерный дипептидный миметик фактора роста нервов гексаметилендиамид бис-(N-моносукцинил-L-глутамил-L-лизина) (ГК-2), активирующий специфические TrkA рецепторы и обладающий нейропротекторной активностью in vitro (10 – 5 – 10 – 9 М) и in vivo (0,1 – 10 мг/кг ip, po). ГК-2 был сконструирован на основе бета-изгиба (-Asp94-Glu95-Lys96-Gln97-) 4-й петли NGF, при этом был сохранен центральный дипептидный фрагмент -Glu95-Lys96-, а остаток -Asp94 заменили на его моносукцинильный биоизостер. Димерная структура NGF была воспроизведена с помощью бивалентного гексаметилендиаминового спейсера. Для изучения связи структуры и нейропротекторной активности ГК-2 в настоящей работе был осуществлен глициновый скан, т.е. проведена последовательная замена боковых групп пептида на водород. Полученные гексаметилендиамиды бис-(N-ацетил-L-глутамил-L-лизина) (ГК-2Ас), бис-(N-моносукцинил-глицил-L-лизина) (ГК-2-Gly1), бис-(N-моносукцинил-L-глутамил-глицина) (ГК-2-Gly2) были менее активны: они обладали нейропротекторной активностью in vitro в условиях окислительного стресса на клетках НТ22 в концентрациях, в 10 – 100 раз больших, чем ГК-2. Делается вывод о том, что для проявления полноценной нейропротекторной активности миметика 4-й петли NGF димерного дипептида ГК-2 важно наличие каждого бокового радикала ГК-2. В то же время удаление любого из боковых радикалов, вероятно, не изменяет активной структуры бета-изгиба, и 2 остающихся боковых радикала сохраняют способность связываться со своими субсайтами на TrkA, чем и можно объяснить сохранение нейропротекторной активности у глициновых аналогов ГК-2.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Krykhovetskyi, І. "СЕЙМОВА ТА ПАРЛАМЕНТСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ УКРАЇНЦІВ ЯК ЧИННИК СТРУКТУРИЗАЦІЇ ПОЛІТИЧНОГО РУХУ ГАЛИЧИНИ НА МЕЖІ ХІХ-ХХ СТ." Juridical science 1, № 5(107) (3 квітня 2020): 16–23. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-107-5-1.02.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розкривається вплив сеймової та парламентської діяльності галицьких українців на процес партійного оформлення їх політичних течій. Встановлено, що формування політичних партій було результатом демократизації політичного життя державних утворень. Вони стали своєрідною ланкою, яка з’єднувала суспільство з верховною владою і засобом додаткового суспільного контролю. На середину – другу половину XIX ст. в українському політичному русі Галичини сформувалося три напрями: москвофіли, народовці й радикали. Формування української національної свідомості в Галичині було пов’язане з народовським рухом. Натомість москвофіли демонстрували толерантність до зв’язку з імперією Романових і нівелювали лібералізм народовців перед імперської владою. Радикали – представляли молоде покоління українських політиків, які зосередили свою увагу на соціальних питаннях. Першою політичною партією Галичини стала Русько-українська радикальна партія, яка виникла під впливом реалізованої у стінах Галицького сейму польсько-української угоди 1890-1892 рр. Програма Русько-української радикальної партії включала соціальні та демократичні положення (колективна власність на засоби виробництва, свобода зборів і товариств, загальне виборче право, культурний розвиток всіх народів). До початку XX ст. в суспільно-політичному житті Східної Галичини оформилося п'ять українських політичних партій. В цьому регіоні України була створена нова структура українського політичного руху, виникла партійна система, характерною рисою якої була наявність впливової центристської (Українська національно-демократичної партії), двох лівих (Української радикальної партія і Українська соціал-демократичної партії) і однієї консервативної (Католицький русько-народний союз) партій, а також москвофільської Руської національної партії. Три основні крайові політичні сили в особі націонал-демократів, радикалів і соціал-демократів виступили за політичну самостійність України. Всі основні галицькі національні партії були масовими, мали визначену організаційну структуру, власні статути і програми діяльності, проводили цілеспрямовану пропаганду своїх ідей і програмних завдань. Крім політичних партій в кінці XIX – на початку XX ст. в Галичині досить активно діяли такі політичні організації, товариства та об'єднання, як Народна Рада, Руська Рада, Національно-демократичне сторонництво, Головна українська рада та інші. Деякі з них, не називаючи себе партіями, фактично були організаціями такого типу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Грачев, Д. И., К. Б. Шумаев, О. В. Космачевская, А. Ф. Топунов та Э. К. Рууге. "НИТРОЗИЛЬНЫЕ КОМПЛЕКСЫ ГЕМОГЛОБИНА В РАЗЛИЧНЫХ МОДЕЛЬНЫХ СИСТЕМАХ". Биофизика 66, № 6 (2021): 1056–64. http://dx.doi.org/10.31857/s0006302921060028.

Повний текст джерела
Анотація:
Комплексы оксида азота (NO) с железом гемовой группы гемоглобина (Hb(II)NO) и динитрозильные комплексы железа c тиолами, в том числе с цистеиновыми остатками гемоглобина (Hb-ДНКЖ), могут играть важную роль в процессах окислительного, галогенирующего и нитрозативного стресса в сердечно-сосудистой системе. В работе в различных модельных системах с помощью спектроскопии электронного парамагнитного резонанса парамагнитных комплексов NO и спиновых аддуктов DEPMPO рассмотрено взаимодействие гемоглобиновых комплексов NO двух этих типов с активными формами галогенов, кислорода и азота, а также алкоксильными и алкилперекисными радикалами. Показано, что хлорноватистая кислота (гипохлорит) и пероксинитрит количественно разрушают Hb-ДНКЖ. В присутствии дитионита S-нитрозоглутатион может участвовать в нитрозилировании дезоксигемоглобина с образованием Hb(II)NO, тогда как добавление в эту систему пероксинитрита приводит к формированию динитрозильных комплексов железа. Вместе с тем Hb(II)NO и Hb-ДНКЖ снижают уровень органических свободных радикалов, продуцируемых в реакции гемоглобина с гидропероксидом трет-бутила. Полученные данные указывают на способность исследованных нитрозильных комплексов гемоглобина перехватывать активные формы кислорода, азота и галогенов и тем самым влиять на процессы свободнорадикального окисления.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Носик, Олена, та Вікторія Генчева. "ПОТЕНЦІОМЕТРИЧНЕ ТИТРУВАННЯ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН НА ОСНОВІ ПОХІДНИХ ХІНОЛІНУ". ΛΌГOΣ. МИСТЕЦТВО НАУКОВОЇ ДУМКИ, № 9 (10 січня 2020): 53–55. http://dx.doi.org/10.36074/2617-7064.09.012.

Повний текст джерела
Анотація:
У результаті проведення потенціометричного титрування експериментально визначили константи іонізації для біологічно активних речовин (4-тіопохідних хіноліну). Встановили залежність значень констант іонізації, яка обумовлена будовою радикалу в 4-му положенні хінолінового циклу та наявності метокси- групи в 6-ому або 8-ому положенні відповідного циклу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Шилова, Инесса Владимировна, Н. И. Суслов, Е. И. Короткова, И. А. Самылина, Е. В. Петрова, Е. В. Мазин, Т. Ю. Ковалева та М. Ю. Минакова. "Антиоксидантные свойства растительных сборов, улучшающих когнитивно-мнестические функции". Химико-фармацевтический журнал 51, № 8 (24 серпня 2017): 20–24. http://dx.doi.org/10.30906/0023-1134-2017-51-8-20-24.

Повний текст джерела
Анотація:
В результате исследования установлено, что отвары растительных сборов I (трава лабазника вязолистного 30 %, побеги черники обыкновенной 10 % и зеленые листья бадана толстолистного 60 %) и II (трава лабазника вязолистного 60 %, побеги черники обыкновенной 10 % и зеленые листья бадана толстолистного 30 %) проявляют антиоксидантную активность. По отношению к процессу электровосстановления кислорода биологически активные вещества сбора I показывают приоритетность механизма каталитического расщепления перекиси водорода как продукта электровосстановления кислорода. При этом вещества сбора II взаимодействуют с кислородными радикалами, образующимися в результате электрохимической реакции электровосстановления кислорода на поверхности электрода (ЕС механизм), превосходя по эффективности дигидрокверцетин и аскорбиновую кислоту. В условиях активации перекисного окисления липидов после гипоксического воздействия отвары сборов I и II нормализуют содержание тиобарбитурат-реактивных продуктов в гомогенате головного мозга. Отвар сбора II снижает концентрацию антирадикальных антиоксидантов экстракта липидов. В большей мере свойства антиоксидантов присущи сбору II, содержащему доминирующее количество травы лабазника вязолистного, что обусловлено наличием наиболее полной суммы биологически активных веществ фенольной природы (простые фенолы, флавоноиды, гидроксикумарины, фенолкарбоновые кислоты, дубильные вещества преимущественно гидролизуемой группы), а также аминокислот, макро- и микроэлементов.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Коляник, І. О., І. В. Геруш та Н. П. Григор’єва. "ВПЛИВ МЕЛАТОНІНУ НА СТАН ОКСИДАНТНОЇ ТА АНТИОКСИДАНТНОЇ СИСТЕМ І РІВЕНЬ ГІДРОГЕН СУЛЬФІДУ В КРОВІ ЩУРІВ ЗА УМОВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ НЕФРОПАТІЇ". Medical and Clinical Chemistry, № 1 (22 травня 2021): 37–44. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i1.12106.

Повний текст джерела
Анотація:
Вступ. Окиснювальний стрес залучений у патогенез різноманітних захворювань, включаючи гостре і хронічне ушкодження нирок, та характеризується підвищенням внутрішньоклітинного рівня активних форм оксигену. Це відіграє важливу роль у розвитку нефропатії та є потенційною ціллю для терапевтичного втручання. В останні роки актуальне також вивчення ролі Н2S у підтриманні окисно-відновного гомеостазу та впливу на активність антиоксидантного захисту. Одним із найбільш поширених антиоксидантів є мелатонін. Він здатний перехоплювати вільні радикали та стимулювати активність антиоксидантних ензимів. Однак залишаються нез’ясованими механізми його впливу на вміст Н2S та антиоксидантну систему крові при нефропатії. Мета дослідження – з’ясувати вплив мелатоніну на стан біохімічних показників, оксидантної та антиоксидантої систем і рівень гідроген сульфіду в крові щурів за умов експериментальної нефропатії. Методи дослідження. Експеримент проведено на 127 нелінійних щурах-самцях масою 0,16–0,18 кг. Експериментальну нефропатію моделювали шляхом одноразового внутрішньочеревного введення фоліє­вої кислоти в дозі 250 мг/кг маси тіла. Мелатонін вводили інтрагастрально впродовж 3 та 7 днів після моделювання нефропатії в дозі 10 мг/кг. У плазмі крові визначали вміст сечовини, креатиніну, ТБК-активних продуктів, карбонільних похідних протеїнів нейтрального (ОМП370) та основного (ОМП430) характеру, церулоплазміну, SH-груп і Н2S, у гемолізаті еритроцитів – активність каталази, супероксиддисмутази (SOD), глутатіонпероксидази (GPx) та глутатіон-S-трансферази (GST). Результати й обговорення. За умов нефропатії у крові щурів спостерігали підвищення концентрації сечовини, креатиніну, вмісту ТБК-активних продуктів, ОМБ370, ОМБ430, церулоплазміну та зниження активності антиоксидантних ензимів, таких, як каталаза, SOD, GPx, GST, а також вмісту SH-груп і Н2S. Ці зміни свідчили про порушення функціонального стану нирок, розвиток окиснювального стресу та виснаження антиоксидантного захисту. Введення мелатоніну впродовж 7 днів сприяло нормалізації показників, що характеризували функціональний стан нирок, оксидантний стан крові, та мало позитивний вплив на активність каталази, GPx, GST, рівень церулоплазміну, вміст SH-груп і Н2S. Висновок. Введення екзогенного мелатоніну в дозі 10 мг/кг упродовж 3 і 7 днів знижує прояви нефротичного синдрому та вільнорадикального окиснення біомолекул, а також має нормалізуючий вплив на антиоксидантну систему і вміст Н2S, що, ймовірно, зумовлено його здатністю нейтралізувати вільні радикали та активувати антиоксидантні ензими.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Моренко, Владислав Владиславович, Ольга Петровна Книга, Галина Анатольевна Тихонова, Виктория Владимировна Игнатьева та Наталья Юрьевна Стрельцова. "Оценка антирадикальной активности производных пиразолона-5 хемилюминесцентным методом в гомогенной модельной системе". Химико-фармацевтический журнал 54, № 2 (19 березня 2020): 13–16. http://dx.doi.org/10.30906/0023-1134-2020-54-2-13-16.

Повний текст джерела
Анотація:
С помощью хемилюминесцентного метода дана оценка антирадикальной активности производных пиразолона-5 при окислении этилбензола кислородом воздуха в гомогенной системе. Из числа опробованных в работе антиоксидантов, наиболее выраженными антирадикальными свойствами обладают 3-метил-1-фенилпиразолон-5 и 4-амино-2,3-диметил-1-фенилпиразолон-5. Определены энергии активации реакций взаимодействия наиболее активных антиоксидантов с пероксильными радикалами этилбензола.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дисертації з теми "Активні радикали"

1

Загоруйко, І. Ю., Ганна Миколаївна Черкашина та Володимир Володимирович Лебедєв. "Дослідження властивостей неводних паст полімерів". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2010. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/48851.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії