Зміст
Добірка наукової літератури з теми "Активність підприємницька"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Активність підприємницька".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Активність підприємницька"
1
Креденцер, О. В. "Підприємницька активність персоналу освітніх організацій в умовах соціальної напруженості: вплив на рівень задоволеності праці". Проблеми сучасної психології, № 2 (12) (2017): 91–98.
Знайти повний текст джерела
2
Мельник, В. Н., та І. А. Ломачинська. "РОЛЬ ДЕРЖАВИ У ФІНАНСОВОМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННІ МАЛОГО І СЕРЕДНЬОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В ПОЛЬЩІ: ВИСНОВКИ ДЛЯ УКРАЇНИ". Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, № 1 (25 травня 2017): 120–28. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.1.2017.120-128.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено досвід державної підтримки розвитку малого і середнього підприємництва в Польщі. Визначено основні проблеми фінансового забезпечення МСП в Україні. На основі результатів аналізу розроблено рекомендації щодо удосконалення державної підтримки підприємництва в Україні, що дозволить підвищити ефективність, інвестиційну та інноваційну активність МСП, рівень конкурентоспроможності національної економіки в умовах євроінтеграції.
3
Краус, Н. М., К. М. Краус та О. В. Штепа. "МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ЦИФРОВОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНОГО НАВЧАННЯ В ІННОВАЦІЙНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ". Підприємництво та інновації, № 16 (26 лютого 2021): 7–14. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/16.1.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтовано авторське представлення змісту методики викладання цифрового підприємництва в системі економічного навчання вищої школи, що формує репродуктивний та продуктивний типи мислення здобувача освіти, які проходять через інформаційний та проблемний типи навчання. Дослідженням визначено, що загальнодидактичними методами навчання цифровому підприємництву є пояснювально-ілюстративний та репродуктивний, а також частково-пошуковий, дослідницький. Визначено сутнісні характеристики навчання цифровому підприємництву, серед них – цифрове, економічне мислення, перспективні ідеї й ініціативи, менеджерська здатність, інноваційність, дидактичне мислення, здатність до креативності, активність. Авторами розроблено та візуально представлено потенційну інноваційну екосистему цифрового підприємництва як деяке інноваційно-цифрове середовище з аспектами функціонування в рамках нової віртуальної реальності. Запропоновано авторське бачення змісту викладання курсу цифрового підприємництва в розрізі модулів: формування цифрового мислення та поведінки як мети цифрової освіти з підприємництва; вивчення методики проведення форм навчання занять із цифрового підприємництва; психологічна і педагогічна унікальність кожного викладача із цифрового підприємництва, що реалізується через саморозвиток та самоосвіту.
4
Ліпич, Л. Г. "ІНСТИТУЦІЙНЕ СЕРЕДОВИЩЕ В ТЕХНОЛОГІЧНОМУ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА". Підприємництво і торгівля, № 26 (2 липня 2020): 45–50. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2020-26-07.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті доведено, що в сучасній економіці, заснованій на знаннях, є потреба у співпраці підприємств із науково-дослідним та науковим середовищем, оскільки це є основною умовою досягнення успіху в бізнесі. Для об’єктивної оцінки зовнішнього середовища та його потенціалу щодо забезпечення трансферу нових технічних і технологічних рішень із сфери науки та досліджень до сфери бізнесу у статті сформовано такі функції інституційного середовища, як: дослідницька, мобілізаційна, функція фінансової підтримки, промоційна та впровадження. Результати опитування власників та менеджерів малих та середніх підприємств дають змогу стверджувати, що ефективна реалізація цілей, пов'язаних із процесом технологічного підприємництва забезпечується, з одного боку, активністю виконання функцій інституційного середовища, а з іншого – адекватною компетентністю малих та середніх підприємств з погляду пошуку та поглинання зовнішньої підтримки.
5
Бортнік С.М., к.е.н., доцент. "УДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ В СФЕРІ РОЗБУДОВИ ТРАНСПОРТНОЇ ІНФРАСТУКТУРИ УКРАЇНИ". Економічний форум 1, № 2 (17 травня 2020): 18–27. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-2-3.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена питанням покращення інвестиційного клімату в Україні та вирішенню проблемних питань державного регулювання інвестиційної діяльності, у тому числі в транспортно-логістичній сфері. Здійснено аналіз надходжень прямих іноземних інвестицій, динаміки та структури капітальних інвестицій, обсягів виробленої будівельної продукції та інвестування в розбудову транспортної інфраструктури в Україні. Доведено, що інвестиційний клімат в Україні залишається несприятливим, активність суб'єктів інвестиційної діяльності є досить низькою, низька віддача від інвестицій та їх неефективний розподіл. Виявлено головні причини, що сповільнюють розвиток інвестиційного підприємництва та логістичного бізнесу в Україні та чинники, що гальмують процес покращення інвестиційного клімату та нарощування інвестицій в економіку держави. Показано, що в Україні питання технічного переоснащення та модернізації об’єктів транспортної інфраструктури потребують невідкладного вирішення. Доведена необхідність удосконалення механізмів державного регулювання залучення інвестицій. Показано, що в Україні повинна бути сформована виважена та дієва державна інвестиційна політика, яка б враховувала можливості та потреби розвитку країни та була спрямована на збільшення її інвестиційної привабливості. Доведено, що ефективність державного регулювання і відповідних управлінських рішень визначається низкою кількісних та якісних чинників техніко-технологічного, соціально-економічного і організаційного характеру, які формують інвестиційний клімат та впливають на стан інвестиційного ринку у перспективі, формують економічний потенціал будівельної сфери. Результатом проведеного дослідження є надання практичних пропозицій щодо формування організаційно-економічного механізму активізації інвестиційної діяльності для забезпечення організаційно-інституційних, фінансових та правових передумов для розвитку інвестиційної діяльності в Україні.
6
Шепета, О. В., та О. К. Тугарова. "Основні вимоги до створення служби захисту інформації на підприємстві". Прикарпатський юридичний вісник, № 3(32) (16 жовтня 2020): 74–77. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i3(32).607.
Повний текст джерелаАнотація:
Перед сучасним приватним підприємством гостро стоїть питання забезпечення захисту інформації, яка циркулює на підприємстві. Це пов'язано з розвитком інформатизації підприємства, з постійним зростанням вартості інформації, з одного боку, і активністю інформаційно-аналітичних структур і різного роду порушників, з іншого. Аналіз наукових публікацій дає підстави стверджувати, що у зв'язку зі збільшенням інформаційних потоків на підприємстві обов'язково треба створювати службу захисту інформації. Натепер захист інформації дедалі більше стосується саме суб'єктів підприємницької діяльності, яким потрібно захищатися від витоку своєї інформації. За результатами негативного впливу на основні властивості інформації (конфіденційність, цілісність, доступність) вирізняють фактори дестабілізації техногенного, антропогенного, природного характеру. Тому діяльність служби захисту інформації підприємства повинна регулюватися нормативно-правовими актами, які створюються керівництвом підприємства, в основі яких доцільно використовувати рекомендації міжнародних стандартів серії ISO 2700 і дотримуватись національних правових норм інформаційної безпеки.
Метою створення служби захисту інформації є організаційне забезпечення завдань керування комплексною системою захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, здійснення контролю за її функціонуванням. На службу захисту інформації покладається виконання робіт із визначення вимог із захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, проєктування, розроблення і модернізації комплексної системи захисту інформації, а також з експлуатації, обслуговування, підтримки працездатності комплексної системи захисту інформації, контролю за станом захищеності інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах.
Комплексний захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах передбачає використання спеціальних правових, фізичних, організаційних, технічних і програмно-апаратних засобів захисту інформації. Контроль за вищевказаними заходами, відповідальність за їх виконання і реалізацію покладається на службу захисту інформації підприємства.
7
Galaziuk N. та Zelinska O. "СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ БАНКІВ ТА ЇХ ВПЛИВ НА СВІТОВУ ЕКОНОМІКУ В УМОВАХ ФІНАНСОВОЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ". Economic forum 1, № 4 (24 листопада 2021): 42–48. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-4-6.
Повний текст джерелаАнотація:
Фінансова глобалізація – це розвиток світових фінансових ринків, зростання транскордонних потоків капіталу та активність міжнародних фінансових організацій. Водночас, мова про фінансову глобалізацію означає вільний рух капіталу між країнами.
Ключовою особливістю міжнародного банкінгу є посилення транснаціоналізації в умовах фінансової глобалізації. В результаті цього процесу на сучасному етапі розвитку світової економіки немає чистого національного банківського капіталу в жодній державі світу.
Транснаціональні банки є одним з основних суб'єктів світової економіки. Вони займають лідируючі позиції на міжнародному фінансовому ринку та є учасниками процесу глобалізації у фінансовій сфері. Таким чином, міжнародна фінансова система стала для транснаціональних банків так званою ареною діяльності «фінансових гігантів» як транснаціональних банків.
Сукупний капітал багатонаціональних банків легко переноситься з одного штату в інший з найбільш суперечливими наслідками. З одного боку, консолідований капітал стає рушійною силою для розвитку НТП (науково-технічного прогресу) на світовій арені, а з іншого – для серйозних глобальних криз, що перетворюються на спекулятивний капітал. Значення транснаціональних банків як в економічному середовищі окремої держави, так і у світовій економіці в цілому стрімко зростає.
Одна з важливих ролей, які відіграють транснаціональні банки, – це роль посередника між власниками фінансових коштів та інвесторами, які для здійснення міжнародної підприємницької діяльності позичають капітал у ТНБ.
Зазвичай прихід транснаціональних банків на зовнішній ринок стає певним стимулюючим фактором для перебудови банківської системи країни перебування. Це проявляється у збільшенні концентрації банківського капіталу або створенні сильного конкурентного середовища серед місцевих банківських установ. Більше того, дуже часто приймаючі країни роблять велику помилку, впроваджуючи занадто ліберальну політику щодо ризику, щоб максимізувати дохід, і в цьому випадку транснаціональні банки можуть спричинити кризу в країні, і таким чином стати характерними причинами фінансових коливань, які в кінцевому підсумку можуть призвести до нерівності світових банківських систем
8
Вахович І.М., д.е.н., професор, Камінська І.М., к.е.н., доцент та Недопад Г.В., аспірант. "ВОЛИНСЬКА ОБЛАСТЬ У ПЛОЩИНІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ". Економічний форум 1, № 2 (17 травня 2020): 44–56. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-2-6.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано основні показники соціально-економічного розвитку Волинської області та здійснено їх порівняльний аналіз із показниками за іншими регіонами України. Встановлено, що Волинська область є регіоном із середнім рівнем соціально-економічного розвитку з тенденцією до його зниження. Доведено, що, в умовах високого рівня регіональної диференціації в Україні, середні значення показників соціально-економічного розвитку регіонів є недостатніми для капіталізації економіки, забезпечення належного рівня добробуту й якості життя населення.
Також проаналізовано місце Волинської області у різноманітних регіональних рейтингах, що достатньо переконливо демонструють місце регіону в соціально-економічному розвитку України.
Результати моніторингу соціально-економічного розвитку регіонів показали, що прийняті у Волинській області управлінські рішення були недостатньо ефективними й дієвими, а тому існує потреба їх коригування та і загалом оновлення моделей стратегічного планування й управління в регіоні.
Результати регіонального рейтингу ведення бізнесу показали наявність проблемних моментів взаємодії суб’єктів господарювання із місцевими органами влади у Волинській області, адже фактично область набрала лише 50,8% балів з можливих і лише за рахунок того, що в інших регіонах держави ситуація була ще гіршою, зайняла 8-у позицію в такому рейтингу. Це підтверджує недостатньо сприятливі умови й неналежний бізнес-клімат для розвитку малого та середнього підприємництва в регіонах України загалом.
Згідно результатів рейтингу інвестиційної ефективності областей України, Волинська область значно поліпшила свої позиції порівняно з 2016 роком. Високі бали Волинської області у І кварталі 2018 року свідчать про потенціал регіону для підвищення інвестиційної ефективності.
У рейтингу областей України за успіхами в євроінтеграції, Волинська область увійшла до шестірки регіонів із найвищими балами. Хоча реально Волинська область набрала лише 50,9% від максимально можливого рівня балів, що засвідчує в цілому низьку активність регіонів України у процесах європейської інтеграції, нереалізованість потенціалу Волинської області у даному напрямі та упущені нею можливості на рівні близько 50%.
За результатами моніторингу процесу децентралізації та реформування місцевого самоврядування, Волинська область у рейтингу областей щодо формування спроможних громад станом на 10 січня 2020 рік зайняла 6 місце.
Загалом Волинська область згідно розглянутих регіональних рейтингів займає в середньому вищі від середнього позиції серед регіонів України. Разом з тим, результати проведеного аналітичного дослідження продемонстрували нестабільність соціально-економічного розвитку Волинської області та нестійкі її позиції в рейтингових таблицях.
Отримані результати можуть бути використані під час формування стратегії соціально-економічного розвитку Волинської області та прогнозування показників на cередньо- і довгострокову перспективу.
9
"Хаврова К.С., Кореніцина Т.В., Грищук О.А. ЗНАЧЕННЯ ПІДПРИЄМНИЦТВА ЩОДО РОЗВИТКУ РЕГІОНУ". TRADE AND MARKET OF UKRAINE, № 49 (1) 2021 (30 червня 2021): 84–90. http://dx.doi.org/10.33274/2079-4762-2021-49-1-84-90.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Метою представленого дослідження є обґрунтування значення підприємництва для розвитку регіону (Донецька область) та визначення основних напрямів сприяння розвитку підприємництва. Методи. У дослідженні використано комплекс загальнонаукових методів: узагальнення, порівняння, побудови та аналізу динамічних рядів даних, структурно-функціонального аналізу. Результати. В процесі дослідження змісту терміну «підприємництво» зроблено висновок про неоднозначність економічної, соціальної, фінансової ролі підприємницької діяльності в ринковій економіці, а також про відкритість підприємництва як системи господарювання. Виокремлено та надано характеристику етапам розвитку підприємництва, що дозволило зробити висновок про відсутність єдиної загальноприйнятої концепції (теорії) підприємництва та виділити найбільш важливі моменти, що характеризують підприємництво: ризиковий, ініціативний вид діяльності, пов’язаний з нововведеннями, який переслідує мету — отримання прибутку. Досліджено питання оцінки умов ведення підприємницької діяльності в Донецькому регіоні. Відзначено позитивну тенденцію щодо зростання кількості суб’єктів підприємництва протягом 2016–2020 рр.. Визначено проблеми і стримуючи чинники розвитку малого і середнього підприємництва, до яких віднесено: недовіра представників бізнесу ініціативам влади; недостатня купівельна спроможність населення; економічна криза; збереження адміністративних бар’єрів; недостатньо розвинута інфраструктура підтримки малого і середнього підприємництва; брак кваліфікованих трудових ресурсів; карантинні заходи, запроваджені у зв’язку з епідемією COVID-19; тощо. Обґрунтовано велике значення взаємодія підприємницьких формувань з державними та місцевими органами влади, громадськими організаціями, механізм співпраці яких передбачає максимально ефективне і раціональне використання ресурсів окремого напряму для стимулювання підприємницької активності. В результаті чого було запропоновано основні напрями розвитку підприємництва, до яких віднесено: створення сприятливого середовища для розвитку підприємництва; підсилення конкурентоспроможності та інноваційного потенціалу підприємництва; популяризація підприємницької культури та розвиток підприємницьких навичок. Ключові слова: підприємництво, розвиток, регіон, держава, підприємницька активність.
10
Михальчук, Людмила, та Єлизавета Бендюг. "МЕТОДИ ЗАЛУЧЕННЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ ДЛЯ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА". Економіка та суспільство, № 32 (26 жовтня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-32-56.
Повний текст джерелаАнотація:
Соціальне підприємництво є порівняно новий вид діяльності для української економіки, тому він потребує розробки умов та механізмів підтримки, що не лише дозволяє вирішити соціальні проблеми у суспільстві, а й стимулює громадянську активність. Фінансування соціальних підприємств грає важливу роль у покращені рівня якості життя населення країни. Якщо збільшується соціальна відповідальність, зростають показники соціального розвитку держави, зменшується рівень безробіття, то це свідчить про ефективність фінансування соціальних підприємств. У статті проведено аналіз використання фінансових інструментів розвитку соціального підприємництва, які розподілені за типами інвесторів, що висувають різні фінансові вимоги, та надано аналіз поняття «соціальне підприємництво» як виду підприємницької діяльності, який поступово набирає популярності та більшість підприємців починає розвиватися у цьому напрямку. Для створення будь-якого бізнесу, в тому числі і соціального, потрібне фінансування. Тому у статті досліджуються джерела отримання фінансових ресурсів: інвестиції засновників, доходи від власної підприємницької діяльності, прибуток; кредитні ресурси, гранти, фандрайзинг, краудфандинг, бізнес-янголи, філантропія; нетворкінг; нематеріальна підтримка партнерів, субсидії, інші джерела фінансування. В процесі дослідження було використано первинні методи – збір інформації, вивчення джерел, спостереження та вторинні методи – аналіз отриманих результатів, їх якісний аналіз та си¬стематизація. Теоретична значущість роботи полягає у розширенні теоретико-методологічних положень залучення фінансових ресурсів для розвитку соціального підприємництва в частині систематизації фінансових інструментів, що використовуються й в міжнародній практиці. Практична значимість результатів дослідження полягає у виявленні слабкого використання нових фінансових інструментів, що застосовуються в українській практиці для розвитку соціального підприємництва.
Дисертації з теми "Активність підприємницька"
1
Тинченко, Д. М. "Підприємницька активність в Україні та проблеми її стимулювання". Master's thesis, Сумський державний університет, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/76275.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі розглянуто теоретичні основи здійснення підприємництва. Розкрито його сутність, підходи до визначення та головні фактори впливу. Проаналізовано поточний стан підприємницької активності та оцінено перспективи її розвитку. Досліджено стан бізнес-середовища Сумської області. Виокремлено найбільш вагомі фактори впливу на підприємницьку активність на основі кореляційно-регресійного аналізу. Надано рекомендації щодо розвитку національного підприємництва.
2
Верютіна, Вікторія Юріївна, та Катерина Вікторівна Побережна. "Мережевізація та кластери економіки на прикладі коксохімічних підприємств". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/42096.
Повний текст джерела
3
Осадчая, О., Олександр Васильович Зайцев, Александр Васильевич Зайцев та Oleksandr Vasylovych Zaitsev. "Вплив системи оподаткування на інвестиційну активність суб'єктів підприємницької діяльності". Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/65024.
Повний текст джерелаАнотація:
Зміна політичних та економічних обставин в Україні призводить до
посилення нестабільності умов господарювання, надмірного податкового
навантаження на підприємства. Податки суттєво впливають на
платоспроможність, стійкість та можливість формування ресурсів для
інвестиційної діяльності підприємств. Вплив деяких податків на доходи
бюджету та стан підприємств залежить від бази оподаткування, чим буде
більша база оподаткування тим більший вплив вона спричиняє. Інвестиційна
активність економіки значуще відіграє роль у підвищенні виробничого
потенціалу країни та формування доходів бюджету.
4
Пуцило, А., С. З. Весперіс та Т. Бондаренко. "Інноваційна активність підприємницьких структур в умовах інтернаціоналізації української економіки". Thesis, Видавництво СумДУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/22167.
Повний текст джерела
5
Волкова, Д. А. "Аналіз ділової активності підприємства як основа для підвищення ефективності підприємницької діяльності". Thesis, Чернігів, 2020. http://ir.stu.cn.ua/123456789/20604.
Повний текст джерелаАнотація:
Волкова, Д. А. Аналіз ділової активності підприємства як основа для підвищення ефективності підприємницької діяльності : магістерська робота : 05 Соціальні та поведінкові науки / Д. А. Волкова ; керівник роботи Зосименко Т. І. ; Національний університет «Чернігівська політехніка», кафедра теоретичної та прикладної економіки. – Чернігів, 2020. – 85 с.Метою дипломної роботи є підвищення ефективності підприємніцької діяльності ТОВ НТВ "Промкабельелектро" на основі результатів аналізу його ділової активності. Об'єктом дослідження виступає підприємніцька діяльністі ТОВ НТВ "Промкабельелектро". предметом дослідження виступає аналіз ділової активності підприємства з метою підвищення ефективності підприємніцької діяльності .