Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Активи біологічні.
Статті в журналах з теми "Активи біологічні"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Активи біологічні".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Пристемський, О. С. "МЕТОДИ ОЦІНКИ ТА ПОРЯДОК ВИЗНАЧЕННЯ СПРАВЕДЛИВОЇ ВАРТОСТІ БІОЛОГІЧНИХ АКТИВІВ ТА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 7 (29 червня 2021): 164–70. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2021.7.19.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто галузеві особливості сільського господарства, які мають суттєвий вплив на організацію, технологію і побудову бухгалтерського обліку. Визначено ключові моменти, які мають вплив на визнання біологічних активів підприємством. Розглянуто Положення (стандарт) бухгалтерського обліку (П(С)БО) 30 «Біологічні активи», яким регламентовано визнання активу як біологічного. Визначено важливість питання оцінки під час визначення справедливої вартості на основі ринкової ціни в умовах ринкової економіки в Україні. Розглянуто методику визначення справедливої вартості біологічних активів у разі відсутності інформації про ринкові ціни. Розглянуто та проаналізовано методи оцінки біологічних активів та сільськогосподарської продукції. Проаналізовано варіанти обчислення справедливої вартості біологічних активів, методику їх оцінки.
2
Окселенко, Н. О. "Особливості застосування моделей лонгітюдних даних для сільськогосподарських підприємств". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (27 грудня 2013): 117–20. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2013.04.30.
Повний текст джерелаАнотація:
Робота розкриває питання вдосконалення процесу управління оборотними активами сільськогосподарських підприємств із використанням моделей лонгітюдних даних. Розроблено систему економетричних ANCOVA-моделей для сільськогосподарських підприємств. Подано економічне тлумачення всіх характеристик зв’язку та показано можливості використання моделей на практи-ці. Значну питому вагу оборотних активів сільськогоспо-дарських підприємств становлять запаси, дебіторська заборгованість, поточні біологічні активи. Доведено, що проблема ефективного управління оборотними актива-ми є водночас і проблемою управління прибутком.
The work is devoted to the improvement of the current assets of management of the agricultural enterprises using the longitudinal data models. The system of econometric ANCOVA-models for agricultural enterprises is developed. The economic interpretation of all characteristics of the connection is given and the possibilities of the models use in practice are showed. Significant proportion of current assets of agricultural enterprises constitute reserves, accounts receivable, current biological assets. It was proved that the problem of the effective current assets management is at the same time a problem of profit management.
3
Крочак, О. І. "Проблеми обліку витрат на виробництво продукції виноградарства (відповідно до П(С)Бо 30 "Біологічні активи")". Вісник Київського інституту бізнесу та технологій, Вип. № 1 (35) (2018): 22–26.
Знайти повний текст джерела
4
Гончаренко, Н. "Удосконалення методики визначення фінансових результатів діяльності сільськогосподарських підприємств відповідно до вимог П(С)БО 30 "Біологічні активи"". Бухгалтерський облік і аудит, № 11 (2008): 39–47.
Знайти повний текст джерела
5
Havrylov, I. O., та A. L. Zagayko. "ПЕРСПЕКТИВИ ФАРМАКОЛОГІЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ НЕЙРОПЕПТИДУ Y ТА ЙОГО ФРАГМЕНТІВ". Medical and Clinical Chemistry, № 1 (16 квітня 2019): 113–19. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2019.v0.i1.10015.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. У статті представлено огляди сучасних літературних даних про біологічно активний пептид – нейропептид Y(NPY), систему його рецепторів, їх роль в організмі людини і досліджень з вивчення їх терапевтичної та профілактичної ефективності. Вивчення ендогенних сполук, що мають біологічну активність, відкриває шлях до створення нових відносно безпечних лікарських засобів для терапії і профілактики різних патологічних станів. Нейропептид Y – біологічно активний пептид, який поширений в організмі людини і виконує різноманітні функції, зокрема регулює стрес, тривогу, когнітивні процеси, харчову поведінку та ін. Він активує 4 власних рецептори в людини, розташовані в головному мозку та різних внутрішніх органах, що зумовлює широкий спектр його біологічної активності. Наведено дослідження, які показують терапевтичний потенціал нейропептиду Y і сполук, що активують його рецептори для корекції ожиріння, лікування алкогольної залежності, терапії депресії, стресу, посттравматичного стресового розладу, показано здатність NPY впливати на перебіг нейродегенеративних захворювань.
Розробляють лікарські засоби – агоністи й антагоністи до рецепторів NPY, а також сполуки-онкомаркери. У ході розробок досліджують сполуки як пептидної, так і непептидної природи, які могли б активувати рецептори NPY. Один із напрямків розробок є модифікація молекули NPY, при якій скорочують ланцюг, з використанням функціонально важливих ділянок і заміщення амінокислотних залишків.
Мета дослідження – вивчити сучасні джерела літератури щодо властивостей та застосування нейропептиду Y для розгляду потенційної користі розробки його лікарських засобів.
Висновки. Вивчивши літературні джерела, можна зробити припущення, що дослідження системи нейропептиду відкриває перспективний напрямок цілеспрямованої розробки лікарських засобів для корекції ряду метаболічних розладів. З огляду на широке розташування точок прикладання нейропептиду в організмі, можливий терапевтичний вплив на різноманітні органи і системи.
6
Котляр, Євгеній Олександрович, Наталія Андріївна Ткаченко, Світлана Іванівна Вікуль та Ірина Володимирівна Левчук. "ТЕХНОЛОГІЯ НАТУРАЛЬНОГО КОСМЕТИЧНОГО ТОНІКА НА ОСНОВІ ВОДНОГО ЕКСТРАКТУ З М’ЯТКИ ЯДРА АБРИКОСОВИХ КІСТОЧОК". Scientific Works 84, № 2 (26 грудня 2020): 30–37. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v2i84.1886.
Повний текст джерелаАнотація:
В останні роки фармацевтична, косметична і харчова промисловості виявляють зростаючий інтерес до використання природних антиоксидантів, отриманих з плодово-ягідних рослин. Аналіз хімічного складу різних фруктів та ягід, які вирощують в Україні, та дані їх використання у різних галузях промисловості, дозволяють зробити висновок ‒ перспективною сировиною для досліджень є абрикосова кісточка, а саме ядро, яке знаходиться в ній. Екстракти м’ятки ядра абрикосових кісточок можуть використовуватись для отримання препаратів біологічно активних речовин.
У роботі запропонована технологічна схема отримання водного, спиртового та водно-спиртового екстрактів із м’ятки ядра абрикосових кісточок. Отримані за цією технологією екстракти на основі м’ятки ядра абрикосових кісточок мають високу біологічну активність, що обумовлено наявністю у їх складі водорозчинних біологічно-активних речовин, які володіють антиоксидантними властивостями.
Дослідження біологічної активності водного, спиртового та водно-спиртового екстрактів на основі м’ятки ядра абрикосових кісточок свідчать, що водний екстракт характеризується найвищим значенням даного показника, тому саме на його основі розроблена рецептура та удосконалена технологічна схема косметичного тоніка для шкіри обличчя.
Вироблений за розробленою технологією натуральний косметичний тонік відповідає вимогам ДСТУ 4093-2002. Він має стабільну структуру, приємний колір та аромат ефірної олії. Показник рН знаходиться у нормі (межі ‒ від 3,5 до 8,0).
Встановлено, що натуральний косметичний тонік для обличчя на основі водного екстракту з м’ятки абрикосового ядра біологічно активний, оскільки швидкість перенесення електрона в системі NAD·Н2 - K3Fe(CN)6 збільшується у його присутності. Дію розробленого натурального косметичного тоніка було перевірено за участі 20 респодентів-добровольців. Усі вони відмітили приємний аромат продукту, значне пом’якшення шкіри обличчя після нанесення засобу (а респонденти із сухою шкірою – ще й зволоження шкіри), відчуття очищення та тонізування шкіри. У жодної людини тонік не викликав алергічних реакцій.
Максимальний термін зберігання розробленого тоніка складає 30 діб за температури (20±1) ºС
7
Илюк, Наталия, та Оксана Завадская. "УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ СПОСОБА СОЛЕНИЯ КОРНЕПЛОДОВ МОРКОВИ". Modern engineering and innovative technologies, № 08-02 (29 червня 2018): 43–46. http://dx.doi.org/10.30890/2567-5273.2019-08-02-016.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі розглядаються удосконалені рецептури соління коренеплодів моркви шляхом додавання натуральних рослинних добавок. Досліджено вміст біологічно-активних речовин, які підвищують біологічну цінність готового продукту. Доведено, що додавання до реце
8
Cheliabiieva, Viktoriia, та Svіtlana Olshevska. "ОТРИМАННЯ ТА ОЦІНКА ЯКОСТІ ХАРЧОВИХ ЖИРІВ ПІДВИЩЕНОЇ БІОЛОГІЧНОЇ ЦІННОСТІ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 3(21) (2020): 281–85. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-3(21)-281-285.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Якісний склад споживаних жирів впливає на здоров’я людини Споживання мононенасичених жирів має певні переваги: веде до зниження ризику захворювань на діабет, знижує захворювання серцево-судинної системи й ожиріння. Правильне споживання жирів призводить до загального зниження ризику смертності від усіх причин. Постановка проблеми. Для підвищення біологічної цінності продукту доцільним є часткова заміна молочного жиру рослинними оліями, багатими на вміст, олеїнової, лінолевої та ліноленової жирних кислот, збагачення харчових жирів цінними біологічно активними речовинами шляхом введення до їх складу, наприклад, рослинних добавок. Аналіз останніх досліджень і публікацій. На сьогодні розроблені види вершкового масла з багатофункціональними рослинними харчовими добавками, які володіють лікувально-профілактичними властивостями: пектином, інуліном, кріопорошками зі столового буряка, бруньок чорної смородини, моркви, топінамбура та ін. Інший шлях підвищення біологічної цінності харчових жирів – заміна молочного жиру рослинними оліями або жирами. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. У результаті проведеного аналізу виявлено, що обмежена інформація про використання куркуми, імбиру, масла какао в технології харчових жирів та жирових сумішей.Постановка завдання. Дослідити вплив на якісні показники масла солодковершкового куркуми та імбиру. Розробити рослинно-жирову суміш з використанням масла какао. Виклад основного матеріалу. Для отриманих зразків масла з додаванням куркуми та імбиру фізико-хімічні та мікробіологічні показники якості відповідають ДСТУ 4339:2005. Масло вершкове. Додавання куркуми та імбиру в рецептуру масла вершкового підвищує мікробіологічну чистоту готового виробу. Бактерій групи кишкової палички, дріжджів, плісняви в дослідних зразках не виявлено. Розроблена рослинно-жирова суміш, яка містить у своєму складі рослинну олію, масло какао, вершки, лецитин і пектин. Отриманий продукт має смак та запах із горіхово-шоколадним відтінком. Висновки відповідно до статті. Внесення в масло солодковершкове куркуми та імбиру не впливає на органолептичні та фізико-хімічні показники якості готового продукту і, враховуючи вміст біологічно активних речовин у запропонованих добавках, сприяє підвищенню його біологічної цінності. З огляду на біологічну цінність і фізико-хімічні властивості масла какао воно є перспективною сировиною для використання в розробці рослинно-жирових сумішей функціонального призначення.
9
Кананихіна, О. М., Б. В. Єгоров та Т. М. Турпурова. "ПРОБІОТИЧНІ КОРМОВІ ДОБАВКИ В ГОДІВЛІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН". Grain Products and Mixed Fodder’s 21, № 4 (29 березня 2022): 25–31. http://dx.doi.org/10.15673/gpmf.v21i4.2250.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено сучасну класифікацію кормових добавок за видами тварин (для свиней, ВРХ, пти-ці); функціональністю (технологічні, смакові, харчові, зоотехнічні, комбіновані); структурі (монокомпонентні,дикомпонентні, трикомпонентні, полікомпонентні, мультикомпонентні); походженням (протеїнові, енергетичні, мінеральні, вітамінні, антибіотики, ферментні препарати, пробіотики, пребіотики, підкислювачі, інгі-бітори плісені та адсорбенти токсинів, комбіновані добавки).Останнім часом в раціоні сільськогосподарських тварин використовуються численні кормові добавки,використання яких не завжди позитивно впливає на якість продукції. Серед кормових добавок природного по-ходження широкого поширення набули пробіотичні добавки. Пробіотики – препарати біологічної дії на основікорисних мікроорганізмів або їх метаболітів, які не завдають шкоди організму тварин і дозволяють вироблятибезпечні харчові продукти. Основний механізм дії пробіотиків полягає у нормалізації складу мікробіоти шлун-ково-кишкового тракту, пробіотичні мікроорганізми також продукують біологічно активні речовини, в томучислі амінокислоти.Представлено класифікацію пробіотиків за поколіннями в залежності від використаних штамів мік-роорганізмів, комбінацій та лікувально-профілактичної дії. В даний час на ринку пробіотиків затребувані ком-біновані препарати. Штами бактерій, що входять в комплексний пробіотик об’єднуються за здатністю про-дукувати різні ферменти, біологічно активні речовини так, щоб вони доповнювали один одного за біологічноюактивністю. Крім того, для отримання нових полікомпонентних біологічно активних препаратів комбінуютькомплекси пробіотиків з пребіотичними препаратами.Проаналізовано пробіотичні продукти – імунобактерин-D, БПС-44, І-Сак, Целобактерин, Лева-бон®Румен Е, «Yea-Sacc1026», «Biomate Plus», Biosprint®, EnzActive, які виготовляє сучасна промисловість, тавикористання їх в годівлі сільськогосподарських тварин та пиці.
10
Гуменюк, О. Л., Ж. В. Замай, Р. М. Волкова, О. Б. Хребтань та В. А. Тітенко. "ПЕРСПЕКТИВА ВИКОРИСТАННЯ НАСІННЯ ЧІА ЯК ФОРТИФІКАЦІЙНОЇ ДОБАВКИ ДО ХЛІБОБУЛОЧНИХ ВИРОБІВ". Herald of Lviv University of Trade and Economics. Technical sciences, № 26 (3 серпня 2021): 31–38. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-26-04.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено можливість використання насіння чіа як добавки для фортифіка- ції хлібобулочних виробів задля підвищення їх біологічної цінності, що пов’язане з необхідністю профі- лактики серцево-судинних захворювань, метаболічного синдрому тощо. Метою статті є визначення впливу добавки насіння чіа на показники якості напівфабрикатів та готових хлібобулочних виробів. Проведено аналітичний огляд літератури щодо способів збагачення хлібобулочних виробів біологічно активними речовинами, визначено основні тенденції у їх фортифікації. Проаналізовано використання насіння чіа в харчовій промисловості. Розглянуто хімічний склад, біологічну активність та функціо- нально-технологічні властивості насіння чіа як сировини для хлібопекарського виробництва. З’ясовано, що насіння чіа характеризується високим вмістом білків, поліненасичених жирних кислот, харчових нерозчинних і розчинних волокон, вітамінів, мінералів та антиоксидантів. Серед харчових волокон, що містяться в насінні чіа, більша частка припадає на нерозчинну клітковину, а розчинна клітковина представлена слизом, який має високу здатність поглинати воду. Насіння чіа має низьку кількість вуглеводів, високий вміст білків і ліпідів, високий вміст омега-3 та омега-6 жирних кислот. Спожи- вання насіння чіа допомагає у профілактиці ожиріння, серцево-судинних захворювань, діабету та раку. Досліджено вплив добавки насіння чіа в нативній формі та у вигляді борошна на фізико-хімічні та сенсорні властивості хлібобулочних виробів. Обґрунтовано використання борошна насіння чіа як добавки, що містить значну кількість поживних і біологічно активних речовин у хлібобулочні вироби. На основі органолептичної оцінки та фізико-хімічних досліджень показників якості напівфабрикатів та готових виробів визначено раціональне співвідношення пшеничного борошна та насіння чіа.
11
Бойко, О. В., О. Ф. Гончар, O. M. Гавриш та T. Г. Осокіна. "ВПЛИВ НА ВІДТВОРЮВАЛЬНУ ЗДАТНІСТЬ САМЦІВ ТА САМОК НОРОК БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ ДОБАВОК". Effective rabbit breeding and fur farming, № 6 (18 березня 2020): 26–38. http://dx.doi.org/10.37617/2708-0617.2020.6.26-38.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведена практична перевірка ефективності використання бурштинової кислоти в умовах господарства для покращення продуктивних якостей самців та самок норок та підвищення рентабельності виробництва продукції норківництво.
Сформовано електронну базу даних показників реалізації відтворювальної здатності самців та самок норок при застосуванні бурштинової кислоти в якості біологічно активних добавок. Проведено оцінку рівня впливу біологічно активних добавок на перебіг сезону парування самок норок. Досліджено якісні та кількісні показники гнізд самок норок та рівень збереженості молодняку при застосуванні біологічно активних добавок. Визначено вплив біологічно активних добавок на статеву активність та запліднюючу здатність самців норок. На основі дослідження впливу використання біологічно активних добавок в якості кормової добавки в годівлі норок звірогосподарства Черкаської облспоживспілки встановлено, що запропоновані схеми використання біологічно активних добавок мали не однаковий ефект. Самки дослідних груп характеризувались дещо вищою статевої активністю під час проведення гону та меншим відсотком самок, які не дали приплоду.
Підвищення плодючості спостерігалось у самок норок групи Д1, яким перед проведенням сезону парування додатково вводилась бурштинова кислота в розрахунку 10 мг/кг живої маси.
Також про позитивний вплив саме бурштинової кислоти, як біологічно активної добавки свідчить і більша кількість отриманого приплоду на самку, що щенилась другої дослідної групи Д2, яким додатково вводилась в раціон біологічно активна добавка (бурштинова кислота) у дозі 50 мг/кг живої маси порівняно із аналогічним показником самиць контрольної групи перевага склала 15 відсотків.
За результатами роботи сформульовано висновки та підготовлено рекомендації для використання у розвитку галузі.
12
Mykolenko, Svitlana, та Andrey Zaharenko. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ АМАРАНТОВОГО ТА ЛЬНЯНОГО БОРОШНА НА ЯКІСТЬ ПЕЧИВА". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 1(19) (2020): 228–40. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-1(19)-228-240.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Печиво є популярним харчовим продуктом, проте більшість затяжного, цукрового, здобного печива має знижену біологічну цінність, тому актуальною є розробка печива з використанням біологічно цінної сировини. Постановка проблеми. Борошно є основою рецептури печива, тому застосування амарантового і льняного борошна, багатого на біологічно активні речовини, буде позначатися на споживчих якостях виробів. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Застосування амарантового і льняного борошна для виробництва хлібних, борошняних кондитерських виробів, зокрема печива, досить обмежене через погіршення якості продукції. Це унеможливлює достатнє збагачення виробів біологічно активними речовинами, поліпшення їх амінокислотного складу. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Відсутні дослідження сумісного використання амарантового і льняного борошна у виробництві печива з урахуванням особливостей її хімічного складу й технології отримання. Метою роботи є дослідження впливу амарантового і льняного борошна різної якості на споживчі характеристики й біологічну цінність затяжного, цукрового і здобного печива. Виклад основного матеріалу. Амарантове і льняне борошно відрізняються від пшеничного зниженою вологістю, вищою водопоглинальною здатністю і вмістом поживних речовин. Технологія переробки зерна суттєво позначається на вмісті білку, жиру, білості й запаху борошна. Незначне зниження намочуваності печива і поліпшення органолептичних властивостей, амінокислотного складу вказують на доцільність застосування амарантового борошна, особливо тонкодисперсного помелу, для виробництва цукрового і здобного печива при співвідношенні амарантового борошна до пшеничного як 1:1 і 3:5 відповідно. Використання 5 % попередньо гідратованого льняного борошна до маси пшеничного борошна поліпшує якість цукрового і здобного печива на амарантово-пшеничному борошні. Висновки відповідно до статті. Використання амарантового та льняного борошна з прийнятними функціонально-технологічними властивостями позитивно впливає на якість цукрового і здобного печива на розробленій композиційній суміші, підвищує його біологічну цінність.
13
Лазарєва, Т. А., І. В. Цихановська та О. С. Благий. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ФОРМУВАННЯ СВІТОГЛЯДНИХ ЯКОСТЕЙ ЗІ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖЕННЯ У МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ТЕХНОЛОГІВ ХАРЧОВОЇ ГАЛУЗІ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 97, № 4 (30 вересня 2020): 119–32. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-97-4-119-132.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтовано необхідність формування професійно важливих якостей зі здоров’язбереження у майбутніх інженерів-технологів харчової галузі в процесі їх професійної підготовки. Так, майбутні фахівці повинні здійснювати не лише технологічну діяльність з виробництва оздоровчої продукції, а й реалізовувати медико-фізіологічні знання з будови і функціонування організму споживачів та біологічні знання щодо оздоровчих властивостей біологічно активних речовин та харчових добавок. Це активізує необхідність розвитку у майбутніх інженерів-технологів харчової галузі світоглядних якостей, які забезпечують їх професійну підготовку до розроблення та впровадження оздоровчої продукції харчування. Метою статті було експериментальне дослідження рівня формування світоглядних якостей зі здоров’язбереження у майбутніх інженерів-технологів харчової галузі в процесі їхньої професійної підготовки. Педагогічне експериментальне дослідження формування світоглядних якостей зі здоров’язбереження у майбутніх інженерів-технологів харчової галузі проводилося протягом 2015-2018 років за трьома етапами: констатувальним, формувальним та порівняльним. Так, узагальнено структуру світоглядних якостей зі здоров’язбереження у майбутніх фахівців, зокрема визначено: моральні (високий рівень моральних стосунків з людьми; відповідальність за життя кожного споживача, чесність, громадська гідність) та духовні (гуманність, емпатія та повага до споживачів). Проведено педагогічний експеримент, за результатами якого підтверджено підвищення рівня сформованості світоглядних якостей зі здоров’язбереження у майбутніх інженерів-технологів харчової галузі за умови розроблення та впровадження авторської методики, яка ґрунтується на забезпеченні єдності компетентнісного, системного, діяльнісного та задачного підходів до професійної підготовки цих фахівців; інтеграції медико-фізіологічної, біологічної та технологічної складових змісту їхнього навчання.
14
Buchko, Oksana. "Вільнорадикальні процеси в організмі свиней під дією біологічно активних добавок". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 12 (24 листопада 2018): 143–50. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2015-313-143-150.
Повний текст джерелаАнотація:
Біологічно активна добавка «Гумілід» у комплексі з аскорбіновою кислотою викликає гальмування вільнорадикальних процесів (зниження вмісту гідропероксидів ліпідів, карбонільних груп протеїнів і ТБК-активних продуктів) та стимулювання системи антиоксиданого захисту (підвищення активності супероксиддисмутази й каталази) в крові свиноматок та новонароджених поросят.
15
Побережець, Ю. М., В. М. Яропуд та І. М. Купчук. "ЯЄЧНА ПРОДУКТИВНІСТЬ ТА ГЕМАТОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ КУРОК-НЕСУЧОК ПІД ВПЛИВОМ ПРОБІОТИЧНОЇ ДОБАВКИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (24 вересня 2021): 127–34. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.03.15.
Повний текст джерелаАнотація:
Останніми роками в раціоні тварин використовуються численні кормові добавки. Однак вони не зав-жди позитивно впливають на якість продукції. Сьогодні це питання є актуальним через впровадження передових технологій для застосування нових кормів, застосування хімічних та мікробіологічних продуктів синтезу в годівлі тварин. Метою дослідження було дослідити вплив пробіотичної добавки «Ентеро-актив» на яєчну продуктивність курок-несучок. Пробіотики набули поширення серед кормових добавок природного походження. Вони створюють несприятливе pH середовище для патогенної та умовно-патогенної мікрофлори, стимулюють ріст та біологічну активність норма-льної мікрофлори кишечника, позитивно впливаючи на склад мікробіоценозу, пробіотичні мікроорга-нізми також продукують біологічно активні речовини та амінокислоти. Досліджена пробіотична добавка Ентеро-актив містить молочнокислі бактерії Lactobacillus bulgaricus-2,0*1010 ККУ/кг (колонії умовних одиниць/кг) та Enterococcus faecium-2,0*1010 ККУ/кг. Кормову добавку розроблено у ПП «БТУ-Центр» м. Ладижин Вінницької області. Експеримент тривав 190 днів. Птицю утримува-ли в одноярусних клітках згідно з усіма зоогігієнічними вимогами. Контрольна група вживала основ-ний раціон (ОР) у вигляді повноцінного корму. Використовували комбікорм ТМ «Мультигейн» акціо-нерного товариства «Київ-Атлантика-Україна» с. Миронівки, Київської області. Досліджуваній групі додатково згодовували різні дози пробіотичної добавки. Контрольний забій птиці проводили для дослідження гематологічних показників у кінці експерименту. Встановлено, у разі споживання пробіотика у птиці 2-ї групи підвищується інтенсивність несучості та валовий збір яєць проти ко-нтролю. Крім того, застосування кормової добавки у годівлі птиці 2-ї групи сприяє збільшенню маси яєць, малого діаметру щільного шару білка та жовтка порівняно з контрольним показником.
16
Моссаковський, В. "Облік біологічних активів". Бухгалтерський облік і аудит, № 4 (2009): 38–48.
Знайти повний текст джерела
17
С. Тюрікова, Інна, Віталій Л. Прибильський, Валентина Л. Іщенко, Алла П. Кайнаш та Ніна В. Будник. "ПЕРСПЕКТИВНИЙ СПОСІБ ВИКОРИСТАННЯ ВІДХОДІВ ВОЛОСЬКОГО ГОРІХА". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 2 (26 липня 2021): 331–41. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i2.213567.
Повний текст джерелаАнотація:
Одним із шляхів до вирішення екологічних проблем є раціональне використання природних ресурсів та їх комплексне перероблення. Залучення рослинних відходів як вторинної сировини дозволяє перетворювати їх у цінний продукт з наступним широким використанням. Дана наукова робота присвячена способу перероблення органічних відходів волоського горіха, а саме перикарпію. Наведено результати досліджень перикарпію стиглого горіха за термінами збирання. Доведено, що перикарпій має найбільший вміст біологічно-активних речовин (L-аскорбінова кислота, пектинові речовини, феноли) тоді, коли він ще не відділений від материнської основи. Доведено, що перикарпій є біологічно цінною сировиною, яка не використовується в харчовому виробництві. Розроблено та проаналізовано спосіб його перероблення у екстракт. Наведено динаміку вилучення екстрактивних речовин перикарпію залежно від типу екстрагента. Отже, в якості екстрагентів для біологічно-цінних речовин горіха, які мають високу екстрагуючу здатність і мікробіологічну стабільність, обрано 70 %-вий водно-спиртовий і 50 %-вий водно-цукровий розчини для сировини як свіжої, так і після зберігання за низьких температур. Представлено технологію екстракту на водно-спиртовій і водно-цукровій основах та її опис. Доведено, що розроблена технологія дозволить мінімізувати органічні відходи, максимально використати горіхову сировину, вдосконалити технології харчових продуктів, підвищуючи їх біологічну цінність.
18
Богомолов, Микола Федорович, та Єлизавета Андріївна Орець. "БАГАТОФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТИМУЛЯТОР БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ ТОЧОК". Біомедична інженерія і технологія, № 5 (12 травня 2021): 25–31. http://dx.doi.org/10.20535/2617-8974.2021.5.218514.
Повний текст джерелаАнотація:
Поєднання трьох окремих методів пунктури , а саме: електричної, лазерної та ультразвукової та пристрою пошуку біологічно активних точок за електропровідністю шкіри допоможе пришвидшити встановлення лікарем більш точного клінічного і пунктурного діагнозу пацієнту неінвазивним способом. Реалізація лікувального ефекту здійснюється за рахунок пунктурного ефекту-точка акупунктури- канал (меридіан)- орган. Можливість комбінування різних методів впливу також може полегшити роботу лікаря та більш ефективніше діяти на БАТ не викликаючи звикання до однотипного подразнення.
19
Bezverkha, Lyubov, Vita Trokhimenko, Nadiya Khodakivska та Vyacheslav Zakharin. "ВПЛИВ НЕЙРОТРОПНИХ ПРЕПАРАТІВ МЕТАБОЛІЧНОЇ ДІЇ НА ЕМБРІОНАЛЬНИЙ ПРИРІСТ ПОРОСЯТ ТА ВИХІД ПОРОСЯТ ПРИ НАРОДЖЕННІ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 1(44) (29 березня 2021): 42–46. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.1.6.
Повний текст джерелаАнотація:
Інтенсифікація галузі свинарства має передбачати максимальне використання біологічних особливостей свиней не тільки через забезпечення прогресивних методів розведення і годівлі, але і шляхом застосування нових біотехнологічних методів стимуляції відтворювальної здатності тварин. У статті незаведені результати досліджень по вивченню впливу біологічно активних препаратів «Глютам 1М» та «Стимулін Вет» на збільшення кількості ділових поросят, за рахунок стимулювання швидкості росту живих поросят в ембріональний період. Досліди проводились на агрокомбінаті «СВАТ Калита» смт. Калита, Броварського району, Київської області на свиноматках породи велика біла. У кожному з цих дослідів було сформовано 3 групи свиноматок великої білої породи по 30 голів, після першого та другого опоросу. Свиноматкам І-ої та ІІ-ої дослідних груп застосовували біологічно активні препарати на 1-3 дні статевого циклу в дозі 20 мл; І-й групі – 18% «Глютам 1М» (загальна доза 10,8 г), ІІ-й – «Стимулін-Вет». Тваринам контрольних груп згодовували по 20 мл фізіологічного розчину. Препарат згодовували вранці під час годівлі тварин. Годівлю свиноматок здійснювали два рази на добу: вранці та ввечері. Тварини забезпечується повноцінним комбікормом власного виробництва за спеціальною рецептурою СК-6. За результати досліджень було встановлено, що згодовування свиноматкам у фізіологічно напружений період статевого циклу метаболічно-нейротропних препаратів «Глютам 1М» та «Стимулін Вет» 1-3-й дні сфтатевого циклу позитивно позначалося на швидкості росту тварин, головним чином за рахунок підвищення кількості новонароджених поросят та сприяло збільшенню кількості ділових поросят, а також вірогідно більшій їх масі, при класі 1,51 і більше кг.
20
Карунський, Олексій Йосипович, Олена Євгенівна Воєцька та Тетяна Василівна Бордун. "ЗБАГАЧЕННЯ КОМБІКОРМІВ ВІТАМІННИМ ПРЕМІКСОМ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ КАЧОК". Scientific Works 2, № 83 (28 грудня 2019): 14–18. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v2i83.1520.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Біологічні особливості птиці мають вирішальний вплив на технологію виробництва яєць і м’яса птиці, визначають її відтворювальні якості, бистрим ростом у ранньому віці, високою плодовитістю, інтенсивним обміном речовин, реакцією на стресовий стан, розвитком ембріона поза тілом матері, специфічною будовою шлунково-кишкового тракту і шкірного покрову.
Для забезпечення біологічної повноцінності раціону для качок при розрахунку рецептів комбікормів необхідно враховувати вибір компонентів і співвідношення поживних та біологічно активних речовин. Із вітамінів найбільше значення в годівлі качок мають вітаміни А, D, Е, В2, В12, нікотинова і пантотенова кислоти, холін і фолієва кислота.
Проведено оцінку ефективності використання вітамінного преміксу на продуктивність качок. Дослідження проводили на молодняку промислового стада пекінської бройлерної качки “Star 53” в умовах господарства в Одеській області. Піддослідні групи були сформовані методом груп-аналогів за врахуванням кросу, віку, стану здоров’я, статі і живої маси. Утримувалась піддослідна птиця в окремих клітках на підлозі. Годівлю птиці проводили два рази на добу комбікормами, збалансованими за поживними речовинами, з вільним доступом до води. Основний період досліду тривав 56 діб і був поділений за віком птиці на два періоди: 1…14, 15…56 діб.
Встановлено, що додавання до повнораціонних комбікормів для каченят-бройлерів вітамінного преміксу у кількості 1,4 % на 1 т сприяє підвищенню їх живої маси на 5,7 %. Витрати корму на 1 голову на кінець періоду вирощування були на 3,0 % нижче, ніж каченят, які не отримували вітамінний премікс. Збереженість поголів’я склала в контрольній групі 99,0 %, у дослідній – 99,6 %, що вказує на позитивний вплив вітамінного преміксу у складі комбікорму для каченят.
Використання вітамінного преміксу у годівлі каченят сприяє підвищенню інтенсивності росту, виходу та їх збереженню.
21
Chorna, V. I., I. V. Wagner та N. V. Voroshylova. "Еколого-біологічне обґрунтування ролі кремнієвих сполук у системі «ґрунт – рослина»". Fundamental and Applied Soil Science 18, № 1-2 (9 січня 2018): 32–37. http://dx.doi.org/10.15421/041703.
Повний текст джерелаАнотація:
Обробка насіннєвого матеріалу – один з найбільш економічно вигідних прийомів підвищення продуктивності сільськогосподарських культур. У даний час поряд з препаратами, що традиційно використовуються для боротьби з хворобами та шкідниками, все частіше застосовують біологічно активні сполуки, здатні стимулювати ріст рослин, підвищувати їх стійкість до несприятливих факторів, збільшувати урожай і покращувати його якість. Досліджено вплив активних форм кремнієвих сполук (0,6 % та 1,0 % SiO2 ) на інтенсивність ростових процесів семидобового ячменю звичайного на педоземах на лесоподібному суглинку. Відбір зразків ґрунту проводився на дослідних ділянках науково-дослідного стаціонару з рекультивації земель Дніпровського державного аграрно-економічного університету (поблизу м. Покров Дніпропетровської області). За показниками довжини стебла та коренів ячменю звичайного розраховували індекс відношення довжини стебла до довжини кореня (І с/к). Установлено тенденцію посилення лінійного росту стебла та кореня при додаванні активних форм кремнію. Показано, що ячмінь звичайний є ефективним фітотестером для техногенно-порушених ґрунтів. Установлено позитивний вплив кремнієвмісних сполук на продуктивність сільськогосподарських культур.
22
Джуренко, Н. І., О. П. Паламарчук, І. В. Коваль та А. Л. Смоля. "ДОСЛІДЖЕННЯ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ СПОЛУК РОБІНІЇ ЗВИЧАЙНОЇ RO-BINIA PSEUDOACACIA L". Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», № 21 (14 квітня 2021): 417–19. http://dx.doi.org/10.53904/1682-2374/2019-21/65.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі представлено результати дослідження біологічно активних сполук: катехіни, лейко-антоціани, антоціани, дубильні речовини, полісахариди, аскорбінова кислота, хлорофіли, ка-ротиноїди у листках та квітках R. pseudoacacia. Показано, що в листках накопичується значна кількість досліджених сполук, яка варіює впродовж вегетації рослини з максимальними зна-ченнями для катехінів 2940,0 мг% у липні, дубильних сполук 2,39% у серпні, лейкоантоціанів 7040,0 мг%, аскорбінової кислоти 24,75 мг%, суми хлорофілів (a+b) 580,0 мг%, каротиноїдів 92,05 мг% у червні. Вміст полісахаридів переважає лише у квітках R. pseudoacacia. За біоло-гічно активним потенціалом листки є перспективним джерелом лікарської сировини.
23
Бабінцева, Л. Ю., та В. В. Краснов. "НОВІ НАПРЯМИ БІОМЕДИЧНОЇ ІНФОРМАТИКИ В СТРАТЕГІЇ ЗМІНЕННЯ ПРАКТИЧНОЇ МЕДИЦИНИ ТА БІОМЕДИЧНОЇ ОСВІТИ. ПРЕЦИЗІЙНА МЕДИЦИНА ТА БІОІНФОРМАТИКА ЗБУДНИКА ЗАПАЛЕННЯ". Medical Informatics and Engineering, № 1 (12 серпня 2021): 31–35. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2021.1.12188.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі проаналізовано нові напрями медичної та біологічної інформатики з точки зору засвоєння їх матеріалів і технології трансферу знань. Глобальне призначення цих напрямів полягає в забезпеченні зв'язку між основними концептуальними підходами та конструктами системної медицини та системної біології. Розглянуто два сучасні напрями розвитку системної біомедицини: «прецизійна медицина» (як чисто медичний тренд) та біоінформатика збудника запалення (як чисто біологічний тренд). Запропоновано для трансферу знань активно застосовувати спеціалізовані бази знань, що також являються важливим інструментом біоінформатики для перевірки патогенності збудника. Представлено методичні прийоми висвітлення досягнень системної біомедицини.
24
Popova, T. M., R. O. Bachinsky та T. V. Polishchuk. "ІННОВАЦІЙНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ ПРИ ВИВЧЕННІ БІОЛОГІЧНОЇ ХІМІЇ". Medical and Clinical Chemistry, № 2 (25 серпня 2020): 100–104. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2020.v.i2.11367.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Інновації у вищій медичній освіті спрямовані на оптимізацію навчального процесу та забезпечення його відповідності вимогам сьогодення. Гармонійне поєднання прогресивних дидактичних технологій із класичними традиційними методами навчання є результатом творчого пошуку педагогів. У статті розглянуто застосування інноваційних технологій навчання на кафедрі біологічної хімії Харківського національного медичного університету.
Залучення студентів до розв’язання ситуаційних завдань, шляхом розуміння процесів на молекулярному рівні, сприяє успішному вивченню біохімії. Проведення практичних занять у формі змагань та побудова логіко-смислових ланцюгів розвивають самостійність мислення у студентів, здатність до вирішення питань, а також до об’єктивного оцінювання знань своїх колег. На кафедрі біологічної хімії активно працює студентський науково-дослідницький гурток, де реалізовано індивідуальний підхід до талановитих і працьовитих студентів, створено сприятливі умови для вибору студентами спеціалізації в рамках навчальної спеціальності згідно з їх здібностями. Уже на ранньому етапі навчання активна участь у роботі студентського науково-дослідницького гуртка розвиває творчу самостійність у студентів-медиків, дозволяє їм інтегрувати знання, отримані при вивченні різних предметів, та зміцнює їх інтерес до наукових досліджень. Ефективне виконання науково-дослідницьких робіт допомагає студентам інтегрувати наукові й теоретичні знання з клінічною практикою і сприяє розвитку аналітичних навичок та критичного мислення в юних дослідників. Науково-практичні студентські конференції, круглі столи, олімпіади, науково-практичні семінари підкреслюють медичну спрямованість біологічної хімії, сприяють розширенню знань студентів в обраній сфері професійної діяльності. Курс біологічної хімії формує компетенції, що необхідні лікарям для надання ефективних медичних послуг.
Мета дослідження – висвітлити механізми забезпечення якості вищої медичної освіти шляхом упровадження інноваційних технологій організації навчання на кафедрі біологічної хімії Харківського національного медичного університету.
Висновки. На кафедрі біологічної хімії Харківського національного медичного університету відбуваються постійне вдосконалення традиційних методів і розробка нових активних форм навчання. Професійні вміння у студентів можуть успішно формуватися на заняттях, якщо навчання організовано в контрольованих умовах, забезпечено зворотний зв’язок та покроковий аналіз дій.
25
Yukalo, V. G., та L. A. Storozh. "Отримання казеїнових фосфопептидів за дії протеолітичних систем лактококів". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 75 (10 березня 2017): 50–54. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7510.
Повний текст джерелаАнотація:
Протеїни молока, зокрема протеїни казеїнового комплексу, є попередниками біологічно активних пептидів. Ці пептиди утворюються в процесі розщеплення казеїнів травними протеазами у шлунково-кишковому тракті. Також вони можуть звільнятися під час технологічних процесів виробництва молочних продуктів за дії молокозгортальних препаратів та ензимів протеолітичних систем молочнокислих бактерій. Одними із найважливіших біологічно активних пептидів, які утворюються з казеїнів, є фосфопептиди. Вони позитивно впливають на засвоєння кальцію та інших двовалентних іонів металів. Для отримання фосфопептидів із казеїну використовують активні протеолітичні препарати тваринного, рослинного і мікробіологічного походження. Не з’ясованим залишається питання можливості утворення фосфопептидів за дії протеаз молочнокислих бактерій, зокрема лактококів, які поширені в молоці та молочних продуктах. Метою нашої роботи було встановити можливість утворення казеїнових фосфопептидів за дії ензимів протеїназа-позитивних протеолітично активних лактококів. Для досліджень була використана протеолітична система, яка дозволила збільшити активність протеаз лактококів. Були відібрані три штами протеїназа-позитивних протеолітично активних лактококів різних підвидів. Як субстрати були виділені загальний кислотний казеїн, нативний міцелярний казеїн, суміш фракцій αS1-CN і αS2-CN, β-CN. У всіх випадках вихід фосфопептидів не перевищував 3%. Такий вихід є занадто низьким для виробництва фосфопептидів, але може мати значення при їх утворенні у ферментованих молочних продуктах.
26
Savchenko, Olesya, та Yuliia Kalinichenko. "ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ЖИТНЬО-ПШЕНИЧНОГО ХЛІБА НА ЗАКВАСКАХ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ БАЗИЛІКУ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 4(18) (2019): 183–91. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-4(18)-183-191.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Хлібопекарські підприємства активно розвиваються в напрямку застосування прискорених технологій виробництва житньо-пшеничного хліба на заквасках. Постановка проблеми. Поширення ресурсозберігаючих прискорених технологій зумовлюють зниження якості хлібобулочних виробів, приводять до необхідності використання поліпшувачів і консервантів, часто синтетичного походження. Актуальним є пошук способів підвищення якості хлібобулочних виробів шляхом удосконалення технологій виробництва за рахунок використання природної сировини. Аналіз останніх досліджень і публікацій. У наукових публікаціях показана перспективність використання добавок природного походження, обґрунтовано доцільність використання їх для підвищення харчової цінності та поліпшення технологічних показників хліба. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Особливої уваги для вирішення зазначеної проблеми прискорення технологічного процесу та підвищення харчової цінності хлібобулочних виробів слід надати рослинній сировині з високим вмістом біологічно активних речовин. Одним із перспективних напрямів наукових досліджень є додавання пряно-ароматичної сировини, зокрема базиліку. Аналіз показав, що нині базилік застосовують більше як пряності, а не поліпшувача технологічного процесу приготування житньо-пшеничного хліба на заквасках спонтанного бродіння. Постановка завдання. Розробка технології виробництва житньо-пшеничного хліба на заквасках спонтанного бродіння з використанням базиліку як поліпшувача природного походження. Виклад основного матеріалу. Розроблена рецептура приготування житньо-пшеничного хліба на заквасці спонтанного бродіння з додаванням базиліку в кількості від 0,5 до 1,5 % до маси борошна. Дослідженнями встановлено, що базилік покращує структурно-механічні властивості тіста зі слабкою клейковиною. Високий вміст біологічно активних речовин базиліку активує бродильну активність молочнокислих бактерій і покращує органолептичні та фізико-хімічні властивості хліба. Висновки відповідно до статті. Показано доцільність використання базиліку для скорочення тривалості технологічного процесу приготування житньо-пшеничного хліба. Отримані зразки житньо-пшеничного хліба з додаванням досліджуваної добавки мають приємні органолептичні властивості, пористу м’якушку, привабливий колір із золотистою скоринкою. Добавка збагачує вироби вітамінами, макро- і мікроелементами, не викликає зниження споживчих та технологічних властивостей хліба.
27
Bondarіeva, T. H., та O. B. Nemkovуch. "ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНИЙ АСПЕКТ УПРАВЛІННЯ БІОЛОГІЧНИМИ АКТИВАМИ В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 3, № 83 (23 липня 2019): 19. http://dx.doi.org/10.31713/ve320182.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено економічну сутність біологічних активів та удосконалено їх класифікацію. Розглянуто зміни щодо ведення обліку біологічних активів в частині довгострокових біологічних активів рослинництва. Удосконалено методичні підходи до аналізу біологічних активів. Запропоновано систему показників, що характеризують ефективність використання біологічних активів.
28
Chulovska, Z. I., I. V. Drapak, T. I. Chaban та I. A. Nektegaev. "СИНТЕЗ ТА ПРОТИЗАПАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ ДЕЯКИХ С5 ЗАМІЩЕНИХ 3-МЕТИЛ-4-ТІОКСО-ТІАЗОЛІДИН-2-ОНІВ". Medical and Clinical Chemistry, № 4 (12 лютого 2021): 25–31. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2020.i4.11735.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Вивчення реакційної здатності похідних 4-тіазолідону та здійснення їх хімічних перетворень є перспективним напрямком пошуку нових біологічно активних речовин. Це зумовлено широким спектром біологічної активності вказаного класу сполук, а також наявністю ряду реакційно здатних центрів, що дає змогу проводити різносторонню модифікацію вихідної структури. З огляду на дані обставини, актуальним є синтез нових речовин як потенційних біомолекул серед вказаного класу сполук.
Мета дослідження – провести синтез деяких C5 заміщених похідних 3-метил-4-тіоксо-тіазолідин-2-ону для фармакологічного скринінгу in vivo їх протизапальної активності.
Методи дослідження. Проведено органічний синтез, 1Н ЯМР-спектроскопію, елементний аналіз, фармакологічний скринінг.
Результати й обговорення. Синтетична частина роботи полягала у структурній модифікації 3-метил-4-тіоксо-тіазолідин-2-ону. Активна метиленова група в положенні C5 зазначеного скафолду проявляла СН-кислотні властивості та дозволила апробувати її в реакції азосполучення із солями арилдіазонію з отриманням відповідних 3-метил-5-(арил-гідразоно)-4-тіоксо-тіазолідин-2-онів. Будову одержаних сполук та інтерпретацію проведених хімічних досліджень підтверджено даними елементного аналізу та 1Н ЯМР-спектроскопії. Вплив синтезованих речовин на перебіг ексудативної фази запалення вивчали на основі карагенінової моделі запального набряку лап білих щурів. Наявність запальної реакції встановлювали за зміною об’єму кінцівки онкометричним методом на початку досліду і через 4 год після введення флогогенного агента. Для порівняння за аналогічних умов вивчали протизапальний ефект відомого протизапального лікарського засобу – ібупрофену. Отримані результати фармакологічного скринінгу показали, що синтезовані сполуки володіють протизапальними властивостями, а деякі з них за показниками активності наближаються до або перевищують препарат порівняння.
Висновки. У результаті структурної модифікації 3-метил-4-тіоксо-тіазолідин-2-ону за положенням C5 синтезовано серію нових 3-метил-5-(арил-гідразоно)-4-тіоксо-тіазолідин-2-онів. Проведені дослідження протизапальної активності синтезованих сполук демонструють потенціал пошуку протизапальних агентів серед зазначеного класу сполук. Ми продовжуємо досліджувати реакційну здатність, а також хімічні перетворення з перспективою вивчення біологічної активності цього класу сполук.
29
Вишневська, Г. О., З. Ш. Какабадзе та С. А. Шнайдер. "ВІДНОВЛЕННЯ КІСТКОВОГО ПАРОДОНТАЛЬНОГО ДЕФЕКТУ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИМ МАТРИКСОМ З ГІАЛУРОНОВОЮ КИСЛОТОЮ ТА ТРОМБОЦИТАРНИМИ ФАКТОРАМИ РОСТУ В ЕКСПЕРИМЕНТІ". Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 111, № 2 (27 травня 2021): 10–16. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2020-36-2-10-16.
Повний текст джерелаАнотація:
Порівняльний аналіз загоєння пародонтального кіст-кового дефекту в ділянці молярів на нижній щелепі з використанням різних видів біологічно активних ма-теріалів, а саме децелюллярізірованной амніотичної мембрани, децелюллярізірованной амніотичної мем-брани в поєднанні з факторами росту PRP і децелюл-лярізірованной амніотичної мембрани в поєднанні з факторами росту PRP і гіалуроновою кислотою, по-казав , що регенерація кісткового дефекту при уши-ванні його слизовою оболонкою за 2 місяці відбува-ється у всіх порівняльних групах. Але якість отрима-ної кістки дуже відрізняється за наявністю кількості кровоносних судин. Так в першій групі (контрольній) судини практично відсутні, а в 3 і 4 групі наявність судин відзначається на препаратах вже з 14 доби. Так само і сам процес створення новосформованої кі-стки відбувається швидше в 3 і 4 групах порівняно з 1 і 2. Після проведених морфологічних досліджень мо-жна рекомендувати застосування біологічно актив-них матеріалів в комбінації з факторами росту PRP та гіалуроновою кислотою для регенерації кісткових пародонтальних дефектів.
30
Ю. Д. Винничук. "Вітаміни як імунонутрієнти в практиці підготовки спортсменів". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 1 (28 лютого 2018): 60–72. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2018.1.60-72.
Повний текст джерелаАнотація:
В оглядовій статті розглянуто можливість профілактики та лікування вторинних імунодефіцитів за допомогою вітамінів у практиці підготовки спортсменів, тому що імунодефіцити крім порушень імунних параметрів характеризуються нестачею необхідних харчових пластичних речовин, включаючи мінеральні речовини, вітаміни, мікроелементи. Наведено характеристику біологічних властивостей вітамінів А, В 1 , В 2 , С, Е і D як найважливіших мікронутрієнтів, що беруть участь у реакціях імунного захисту спортсменів високої кваліфікації, а також показано роль цих біологічно активних речовин у збереженні здоров’я і забезпеченні спортивної результативності. Висвітлено симптоматику недостатності зазначених вітамінів і їх необхідні добові дози для застосування у спортсменів. Показано неоднозначний характер впливу необґрунтовано високих доз окремих вітамінів на імунну відповідь. Представлено препарати окремих вітамінів, вітамінні комплекси, дієтичні добавки та принципи їх використання в умовах інтенсивних фізичних навантажень, а також при діагностованих імунодефіцитних станах у спортсменів.
31
Калюга, Є. В. "Облік біологічних активів у державному секторі". Економічний аналіз 18, № 2 (2014): 16–22.
Знайти повний текст джерела
32
Rodak, O., та M. Fil. "РОЗРОБЛЕННЯ РИБНИХ ПРЕСЕРВІВ ПІДВИЩЕНОЇ БІОЛОГІЧНОЇ ЦІННОСТІ". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, № 2 (10 вересня 2016): 79–82. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6815.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто сучасні напрямки поліпшення споживних властивостей рибних пресервів. Встановлено, що комбінування рибної сировини з рослинною дає змогу вирішити проблему виробництва оптимізованих за показниками харчової та біологічної цінності продуктів харчування. Запропоновано рибні пресерви підвищеної біологічної цінності на основі філе оселедця та нетрадиційної рослинної сировини. Доведено доцільність використання обліпихового соку в рецептурі заливки рибних пресервів. Обліпиховий сік є цінним джерелом вітамінів С, Е, Р, каротиноїдів, пектинових, дубильних та інших біологічно активних речовин. Плоди обліпихи володіють цілим спектром лікувально-профілактичних властивостей і широко використовуються як у традиційній, так і народній медицині, харчовій промисловості, закладах ресторанного господарства. Тому заливка на основі соку із плодів обліпихи не лише збагатить рибні пресерви цінними макро- та мікронутрієнтами, а й поліпшить смакові властивості готового продукту і надасть йому функціональних властвостей. Запропоновано технологічну та апаратну схеми виробництва рибних пресервів із заливкою на основі соку з плодів обліпихи. За результатами запропонованої балової оцінки органолептичних показників якості рибних пресервів дегустаторами високо оцінено розроблені зразки продукції. Зокрема нові зразки рибних пресервів отримали загальну оцінку 24,54 бала при максимальній оцінці 25 балів. Встановлено, що використання обліпихового соку в рецептурі заливки рибних пресервів гармонійно впливає на формування органолептичних властивостей готового продукту.
33
Поспєлова, Г. Д., Н. П. Коваленко, О. В. Бараболя та В. М. Здор. "АНАЛІЗ ФІТОПАТОГЕННОГО СТАНУ ЛІКАРСЬКИХ КУЛЬТУР ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ БІОКОНТРОЛЮ В СИСТЕМІ ЗАХИСТУ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (26 червня 2020): 79–87. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.02.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Лікарські рослини є важливим джерелом біологічно активних речовин, які широко застосовують-ся у різних галузях виробництва, насамперед, фармацевтичному. З огляду на зростання частки лі-карських препаратів рослинного походження, попит у світі на рослинну сировину невпинно зростає. Найважливішою проблемою в лікарському рослинництві є якість вирощеної продукції, і тут вразли-вою ланкою технології є пошкодження рослин хворобами й ураження шкідниками, що призводить до необхідності розробити певну систему захисту. Найбільш відчутні господарські втрати лікарської сировини спричинюють борошнисторосяні та іржасті гриби, збудники кореневих гнилей і плямисто-стей (філостіктоз, рамуляріоз, антракноз, септоріоз, церкоспороз та інші). Ураження ними рослин призводить до зниження вмісту біологічно активних діючих речовин (ефірних олій, полісахаридів, флавоноїдів, оксикоричних кислот тощо). Істотний вплив на схожість і розвиток рослин має насін-нєва інфекція, тому важливим елементом у технології вирощування лікарських рослин є фітоекспе-ртиза насіння на наявність шкідливої мікрофлори. Аналіз наукових джерел щодо фітопатогенного стану плантацій лікарських рослин вказує на необхідність пошуку нових підходів до їх захисту від збудників хвороб, що сприятиме поліпшенню якості лікарської рослинної сировини. Узагальнення да-них вивчення впливу біопрепаратів на об’єкти цільового використання та об’єкти захисту – лікарсь-кі рослини – показало ефективність використання мікроорганізмів у боротьбі з патогенами рослин. Тривалий час з метою контролю за поширенням і розвитком патогенів використовували біофунгіци-ди. Основними механізмами контролю вважалися мікопаразитизм, антибіоз і боротьба за ресурси і простір. Останні дослідження свідчать, що їх застосування включають індуковану системну або локальну резистентність рослин. Більшість біофунгіцидів містять спори і міцелій грибів (штами Trichoderma ssp.) або спори і продукти метаболізму бактерій (Pseudomonas aureofaciens, P. fluorescens, Bacillus subtilis). У системі біологічного захисту лікарських рослин активно вивчають-ся препарати різного спрямування, серед яких стимулятори росту, імуномодулятори та індуктори стійкості. Через суворі вимоги до якості лікарської рослинної сировини зменшився асортимент фун-гіцидів у захисті лікарських рослин, альтернативою яким є біопрепарати. Однак їх активне випро-бування проводиться лише на економічно рентабельних культурах (зернових, овочевих, плодових) та на обмеженій кількості видів лікарських рослин. Вважаємо за доцільне активізувати дослідження в напрямі біоконтролю за хворобами лікарських рослин.
34
Мельниченко, Н. В. "Біологічно активні речовини деяких представників роду Sorbus L." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття, Вип. 4 (2001): 69–70.
Знайти повний текст джерела
35
Федько, Р. М., М. О. Антонець, О. А. Антонець та О. М. Віблий. "БІОЛОГІЧНІ ТА ЕКОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ SAMBUCUS NIGRA В УМОВАХ ЛІВОБЕРЕЖНОГО ПРИДНІПРОВ’Я". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (31 грудня 2021): 154–61. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.04.19.
Повний текст джерелаАнотація:
Введення в культуру малопоширених плодово-ягідних рослин пов’язане із необхідністю підвищення лікувально-дієтичних якостей продукції садівництва. Нетрадиційні плодові рослини містять велику кількість біологічно активних речовин з антиоксидантною активністю. Це актуально у часи пандемії COVID-19. Серед таких рослин у лікарському рослинництві України стратегічне значення має розповсюдження бузини чорної. Білі та запашні квіти бузини, молоді пагони, свіже листя, ягоди широко застосовуються у фітомедицині. У природніх умовах ця рослина відома як чагарниковий вид. Тому її варто розглядати як перспективну культуру у формуванні полезахисних лісових насаджень. Метою досліджень є вивчення біологічних та екологічних особливостей модельних зразків бузини чорної у природних умовах Лівобережного Придніпров’я. Дослідження проводилися у 2021 році на території дендропарку Дослідної станції лікарських рослин Інституту агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук України. Серед загальної кількості рослин було обрано п’ять модельних зразків 5–6-річного віку, що розпочали інтенсивно генерувати та зростають в різних умовах освітлення. Для збору сировини бузини чорної важливим чинником є її фізична доступність. Тому було проведене оцінювання біологічної та технологічної урожайності суцвіть та плодів. Для цього крона була умовно поділена на три технологічні яруси. Отже, було встановлено вплив освітлення на морфологічні ознаки і продуктивність модельних рослин 5-6 річного віку. Перший і другий модельні зразки бузини при освітленні 90000–130000 лк мали найкращі показники по висоті рослин, діаметру проекції крони і за продуктивністю. Вивчаючи динаміку формування генеративних органів у межах технічних ярусів за період квітування і зав’язування плодів, зазначено найбільшу кількість сформованих суцвіть на другому і третьому технологічних ярусах серед усіх модельних зразків. При цьому найбільша кількість суцвіть і суплідь сформувалася у першого і другого модельних зразків. Для аналітичної селекції пропонуються рослини, що зростають на освітлених місцях і мають високі показники щодо формування генеративних органів. Цей вихідний матеріал бузини чорної можна рекомендувати для насіннєвого та вегетативного розмноження.
36
Степченко, Л. М., Л. І. Галузіна, І. В. Павлова, А. М. Шостя, О. І. Кравченко та М. М. Маслак. "ВПЛИВ РЕЧОВИН ГУМІНОВОЇ ПРИРОДИ НА ЯКІСТЬ СПЕРМОПРОДУКЦІЇ У КНУРІВ-ПЛІДНИКІВ ПІД ЧАС ТЕПЛОВОГО СТРЕСУ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (27 грудня 2019): 141–46. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.04.17.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасний стан у свинарстві вимагає оптимізації та повного розкриття потенціалу тварин при застосуванні біологічно нешкідливих та екологічно безпечних речовин. Однією з таких речовин є біо-логічно активна добавка гумінової природи, яка виготовляється з екологічно чистого українського торфу шляхом кислотно-лужної екстракції. Метою досліджень було встановити вплив речовин гу-мінової природи на спермопродукцію кнурів-плідників під час дії теплового стресу. А саме ‒ якість спермопродукції та морфомертичні показники сперміїв. В експерименті використані дорослі кнури-плідники двох порід полтавської м’ясної та червоно-білопоясої м’ясної порід, аналоги за віком, жи-вою масою та якістю спермопродукції, яким згодовували біологічно активну кормову добавку в пері-од теплового стресу. Виявлено існування міжпородної різниці серед досліджуваних порід за концен-трацією сперміїв у еякулятах, де вона була вищою у тварин І групи порівняно з ІІ групою. На 30-ту добу на 6,2 % і 60-ту добу від початку досліджень – 13,8% (р<0,001). Встановлено, дія що теплово-го стресу знижує якість спермопродукції у кнурів-плідників. Згодовування кормової добавки гумінової природи активує процеси сперматогенезу, вірогідно збільшуючи концентрацію сперміїв на 9,8 % у тварин полтавської м’ясної та 13,3 % червоно-білопоясої порід. Виявлено, що представники першої породи характеризувались вірогідно вищою рухливістю та виживаністю сперміїв відповідно на 6,7 % і 24,1 % (30-ту добу) і на 10,8 і 14,6% (60-ту добу експерименту) порівняно з другою породою. З’ясовано, що тепловий стрес протягом 30 діб негативно впливає на морфометричні показники спе-рміїв у напрямі істотного зменшення ширини і площі голівки відповідно на 23,6% (р<0,01) та 76,1% (р<0,001) (І група) і 25,0% (р<0,001) та 75,1% (р<0,001) (ІІ група). Згодовування кормової добавки гумінової природи кнурам-плідниками обох порід протягом 60 діб невілює дію негативного фактору.
37
Мервенецька, В. "Облікова політика сільськогосподарських підприємств щодо біологічних активів". Бухгалтерський облік і аудит, № 8/9 (2015): 52–57.
Знайти повний текст джерела
38
Komisarenko, S. V., V. M. Vasylevska, S. P. Ivonin, O. O. Lisakovska, D. O. Labudzinskyi, I. O. Shymanskyi, A. O. Mazanova, D. M. Volochnyuk та M. M. Veliky. "ПОЄДНАНА ДІЯ ПІРАЗОЛОВМІСНИХ БІСФОСФОНАТІВ І ВІТАМІНУ D3 У КОРЕКЦІЇ ПОРУШЕНЬ МІНЕРАЛЬНОГО ОБМІНУ ЗА АЛІМЕНТАРНОГО ОСТЕОПОРОЗУ В ЩУРІВ". Medical and Clinical Chemistry, № 3 (24 листопада 2020): 5–16. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2020.v.i3.11513.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. За даними ВООЗ, остеопороз займає чільне місце серед усіх відомих захворювань як причина передчасної інвалідності та смертності у світі, а тому розробка ефективної стратегії лікування цього захворювання є одним із пріоритетних напрямків досліджень для наукових та медичних інституцій. До таких підходів належать розробка нових сучасних нітрогеновмісних бісфосфонатів та дослідження їх терапевтичних ефектів на тваринних моделях.
Мета дослідження – вивчити ефективність поєднаної дії синтезованих нітрогеновмісних бісфосфонатів (піразоловмісних аналогів), які пригнічують активність остеокластів та зменшують резорбцію кісткової тканини, і вітаміну D3, що є основним регулятором процесу ремоделювання кісткової тканини й активатором остеогенезу, в корекції порушень мінерального обміну за остеопорозу.
Методи дослідження. Біологічну ефективність синтезованих піразоловмісних бісфосфонатів досліджували на щурах-самицях лінії Вістар (вік – 1 місяць, вихідна маса – (90±5) г). Аліментарний остеопороз викликали шляхом утримування тварин протягом 30-ти діб на D-гіповітамінозному раціоні відповідно до ДСТУ 11222-65, збалансованому за вмістом кальцію та фосфору. Як коригувальні сполуки використовували per os піразоловмісні бісфосфонати (1,7 мг/кг) та холекальциферол (400 МО/кг маси тіла). 25-Гідроксивітамін D у сироватці крові досліджували методом ELISA. Кількісний аналіз компонентів мінерального обміну в сироватці крові та кістковій тканині проводили за допомогою загальноприйнятих біохімічних методів.
Результати й обговорення. Досліджувані піразоловмісні бісфосфонати з різною ефективністю гальмували процес демінералізації (резорбції) кісткової тканини та посилювали мінеральний обмін у щурів з аліментарною формою остеопорозу. За дії препаратів зростав вміст кальцію, неорганічного фосфату і знижувалась активність лужної фосфатази та її ізоензимів у сироватці крові. Підвищувались зольність і вміст кальцію та фосфору в золі великогомілкової кістки. Найефективнішим у корекції порушень мінерального обміну за остеопорозу виявилось поєднання піразоловмісних бісфосфонатів і вітаміну D3, який нормалізує вміст 25-гідроксивітаміну D у сироватці крові та забезпечує синтез біологічно активних, гідроксильованих форм холекальциферолу.
Висновок. Перспективним для подальших досліджень є вивчення сумісної дії вітаміну D3 і бісфосфонату І-12 як препарату з найвищою біологічною ефективністю щодо посилення процесу ремоделювання кісткової тканини завдяки поєднанню процесів резорбції та формування кістки.
39
Носик, Олена, та Вікторія Генчева. "ПОТЕНЦІОМЕТРИЧНЕ ТИТРУВАННЯ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН НА ОСНОВІ ПОХІДНИХ ХІНОЛІНУ". ΛΌГOΣ. МИСТЕЦТВО НАУКОВОЇ ДУМКИ, № 9 (10 січня 2020): 53–55. http://dx.doi.org/10.36074/2617-7064.09.012.
Повний текст джерелаАнотація:
У результаті проведення потенціометричного титрування експериментально визначили константи іонізації для біологічно активних речовин (4-тіопохідних хіноліну). Встановили залежність значень констант іонізації, яка обумовлена будовою радикалу в 4-му положенні хінолінового циклу та наявності метокси- групи в 6-ому або 8-ому положенні відповідного циклу.
40
Halukh, B., M. Paska, U. Drachuk та I. Basarab. "ВПЛИВ ЕМУЛЬГАТОРІВ, СТАБІЛІЗАТОРІВ І СТРУКТУРОУТВОРЮ-ВАЧІВ НА ФОРМУВАННЯ СПОЖИВЧИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ЖИРОВИХ ПРОДУКТІВ". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, № 2 (12 лютого 2016): 165–70. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6835.
Повний текст джерелаАнотація:
Матеріали статті відображають основні фактори створення нових жирових продуктів функціонального призначення. Проаналізовано вплив емульгаторів, стабілізаторів і структуроутворювачів на формування споживчих властивостей жирових продуктів.
Доведено, що спільне застосування фізіологічно функціональних інгредієнтів, зокрема харчових волокон, каротиноїдів, токоферолів дозволяє отримати нові види жирових продуктів, дає можливість частково захистити їх від окиснення і в сукупності забезпечити позитивний вплив на організм людини.
Обґрунтовано вибір біологічно активних речовин, емульгаторів, стабілізаторів, згущувачів, які можуть бути застосовані також у технології виготовлення нових видів жирових продуктів із заданими технологічними властивостями, з метою розширення їх асортименту.
Враховуючи регіональні особливості технологій, визначено можливі напрямки промислового випуску жирових продуктів з використанням регіональних сировинних ресурсів. Встановлено необхідні кроки для вирішення поставленої проблеми розробки технологій жирових продуктів, які мають задані властивості.
Вперше буде розроблено і впроваджено у виробництво нові види олійно–жирових продуктів, які володітимуть високою якістю, харчовою і біологічною цінністю, тривалим терміном зберігання, і дозволить зберегти та залучити регіональні сировинні ресурси.
41
КНИШ, Світлана. "НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ БІОЛОГІЇ ТА ОСНОВ ЗДОРОВ’Я". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (квітень 2020): 297–303. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-297-303.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто науково-методичні аспекти підготовки майбутніх учителів біології та основ здоров’я у закладах вищої освіти, проаналізовано психолого-педагогічні умови навчання студентів в контексті впровадження компетентнісно-діяльнісного підходу. Сучасна орієнтація освіти на формування компетенцій передбачає створення дидактичних і психологічних умов, у яких студент може проявити не тільки інтелектуальну і пізнавальну активність, але й особистісну соціальну позицію, індивідуальність, суб'єктність. Саме тому, для організації успішної освітньої діяльності майбутніх фахівців потрібно обирати такі форми та методи, які б викликали в них зацікавленість та бажання пізнавати нове. Формування предметної компетентності в процесі навчання біології та основ здоров’я тісно пов’язано з використанням методу біологічного експерименту. У процесі вивчення біологічних наук у ЗВО майбутні фахівці формують ключові компетентності, яких потребує сучасне життя, застосовуючи інноваційні форми навчання. Значущим для здобуття методичних знань, формування методичних умінь і навичок є досвід самостійної діяльності майбутніх педагогів, що дає їм змогу визначити свою позицію з того чи іншого методичного питання, висловити власну думку щодо професійної проблеми. Сьогодні важко уявити собі освітній процес ЗВО без використання сучасних технологій, перш за все, інформаційно-комп'ютерних технологій. Вдале використання хмарних сервісів надає змогу створення єдиного інформаційного простору ЗВО – хмаро орієнтоване освітнє середовище. Сучасна підготовка майбутніх вчителів біології та основ здоров’я з кожним роком модернізується й орієнтується на формування професійних компетенцій, завдяки чому студенти проявляють інтелектуальну й пізнавальну активність, особистісну соціальну позицію, індивідуальність, суб'єктність. Формування знань, мети, основних завдань біологічної освіти досягається в процесі вивчення біологічних наук у ЗВО із активним застосуванням інновацій. Для повного формування та розвитку біологічних знань студентів необхідно цілеспрямовано і наполегливо користуватися активними та інтерактивними формами та технологіями організації вивчення біологічних наук. Ключові слова: вчителі біології, методична підготовка, компетентнісно-діяльнісний підхід.
42
Тележенко, Любов Миколаївна, Алла Костянтинівна Бурдо та Марина Миколаївна Чебан. "ДОСЛІДЖЕННЯ СПОСОБІВ ВИЛУЧЕННЯ ФІТОКОМПОНЕНТІВ З БУРЯКУ". Scientific Works 82, № 2 (15 лютого 2019): 61–67. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v82i2.1164.
Повний текст джерелаАнотація:
Одним з актуальних наукових напрямків в створенні здорової їжі є застосування нових підходів до розробки рецептур і технологій, що дозволяють створити продукти з новими властивостями, поліпшити якість шляхом введення в склад біологічно активних речовин природного походження. Потреба організму у вітамінах, мінералах та інших речовинах задовольняється за рахунок овочів, фруктів, ягід, прянощів або концентратів, екстрактів з них.
На сьогоднішній день все більшу увагу дослідників привертають лікувальні властивості буряку. Столовий буряк характеризується багатим хімічним складом, містить комплекс натуральних біологічно активних речовин, які мають здатність зв’язувати та виводити з організму шкідливі для здоров’я людини сполуки, а також стимулювати імунну систему організму.
Серед фітокомпонентів буряку особливе місце займають бетаїн та бетанін, що надають йому корисних та барвних властивостей. Зберегти ці властивості та донести їх до споживача у складі різної харчової продукції можна за допомогою таких способів, як пресування, екстрагування або комбінацією цих двох способів. Однак, пресуванням буряку можна вилучити не всі екстрактивні компоненти сировини. Багато фіто компонентів залишається у вичавках та не потрапляє у харчову продукцію. Найкращим способом вилучення максимальної кількості корисних речовин та пігментів буряку є комбінування способів пресування сировини та екстрагування вичавок. Тому перспективним для виробництва якісної харчової продукції є використання бурякового екстракту, який може надавати звичайним стравам та напоям нові поживні та органолептичні властивості та має широке використання у різних галузях харчової промисловості – безалкогольній, кондитерській, харчоконцентратній, лікеро-горілчаній, тощо.
На процес екстрагування буряку впливає багато факторів, які потрібно враховувати при вилучені цільового компоненту. Процес екстрагування найчастіше проводять при підвищених температурах, що дозволяє збільшити кількість екстрактивних речовин у готовому продукті. Але барвні та біологічно активні речовини буряку особливо чутливі до дії високих температур. У виробництві харчової продукції НВЧ-обробка знайшла широке застосування, у тому числі для вилучення екстрактивних речовин. Тобто проведення процесу екстрагування у НВЧ-полі дозволяє інтенсифікувати процес та підвищити якість продукту.
43
Karpiuk, V. R., S. L. Yuzkiv, L. R. Zhurakhivska, Y. T. Konechnyi та R. T. Konechna. "ЖОВТЕЦЬ ЇДКИЙ (Ranunculus acris L.): АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ПОШИРЕННЯ, ХІМІЧНОГО СКЛАДУ, БІОЛОГІЧНОЇ АКТИВНОСТІ ТА МЕДИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ". Фармацевтичний часопис, № 3 (3 грудня 2021): 74–82. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2021.3.12476.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Аналіз джерел наукової літератури щодо ареалу розповсюдження, вмісту біологічно активних речовин та спектра потенційного використання у фармації жовтецю їдкого (Ranunculus acris L.). Матеріали та методи. Аналіз та узагальнення наукової інформації, що стосується поширення, хімічного складу, фармакологічної активності та потенціалу медичного застосування Ranunculus acris. Результати і обговорення. Ranunculus acris – багаторічна трав'яниста рослина родини Жовтецевих (Ranunculaceae), яка поширена в Україні у дикорослому стані. Рослина неофіцинальна; вона використовується в народній медицині різних країн, оскільки виявляє антимікробні, антивірусні, протизапальні, антитоксичні, епітелізуючі та протитуберкульозні властивості. До основних біологічно активних речовин рослини відносять алкалоїди (до 0,1 %), дубильні речовини (більше 2 %), сапоніни, γ-лактони (ранункулін, анемонін, протоанемонін), флавоноїди (кемпферол, кверцетин), дубильні речовини та серцеві глікозиди. Висновки. Враховуючи значний досвід використання Ranunculus acris у народній медицині та дані експериментальних досліджень щодо вмісту біологічно активних речовин і досить широкого спектра його фармакологічної активності, надземні органи рослини можна розглядати як перспективну сировину для наукових досліджень у фармації з метою одержання та виробництва фітопрепаратів.
44
Vorobyova, Victoria, Anastasia Shakyn, Inna Trus, Volodymyr Tkachuk, Olena Serdiuk та Olena Chygyrynets’. "ВИВЧЕННЯ КОМПОНЕНТНОГО СКЛАДУ ТА ПРОТИКОРОЗІЙНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОДУКТІВ ПЕРЕРОБКИ АБРИКОСА (Prunus armeniaca L.)". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, № 3(13) (2018): 240–50. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-3(13)-240-250.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Проблема погіршення екологічної ситуації стає все більш актуальною. Тому пріоритетним напрямком є використання екологічно чистих продуктів. Постановка проблеми. На сьогодні недостатньо наукової інформації про компонентний склад різних рослин, тому необхідно знайти нові джерела для виділення природних активних сполук та отримання різних продуктів. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Були розглянуті останні публікації у відкритому доступі, включаючи літературу про поліфенольний склад абрикосових побічних продуктів, отриманих шляхом екстракції водою. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Інформація про компонентний склад спиртового екстракту абрикосових вичавків є дуже обмеженою. Постановка завдання. Вивчення комплексної характеристики компонентних профілів екстракту абрикосових вичавків (Prunus armeniaca L.) залежно від використовуваних систем розчинників. Інгібуюча ефективність рослинного екстракту не досліджена. Виклад основного матеріалу. Вивчено комплексну характеристику компонентних профілів екстракту абрикосових вичавків (Prunus armeniaca L.) залежно від використовуваних систем розчинників. Отримано екстракти пропан-2-оломта сумішшю силікону і пропан-2-ол абрикосових вичавків характеризуються методами ІЧ, УФ-спектроскопією та газовоюхромато-мас-спектрометрією (GС/MS). Показано, що значно різні класи сполук та їх кількість були екстраговані різними системами розчинників. Різні розчинники повинні бути використані для вивчення характеристик різних композицій активних сполук у різних хімічних технологіях. Найбільш ефективним розчинником для сумарних екстракційних сполук з абрикосових вичавків була суміш пропан-2-ол та D5. Підтверджено наявність альдегідів та терпових спиртів у екстрактах абрикосових вичавків. Екстракт вичавків абрикоса досліджено як новий екологічно безпечний леткий інгібітор атмосферної корозії сталі. Протикорозійні властивості оцінено масометричним методом. Висновки відповідно до статті. Відходи абрикоса (Prunus armeniaca L.) є перспективними для його подальшого вивчення та використання сировини як джерела біологічних активних речовин у розробці нових функціональних продуктів. Це попереднє дослідження дає уявлення про ізоляцію основних активних компонентів, присутніх у вичавках абрикоса, а також сприяє розробці біологічно активних сполук із сировини.
45
Кучеренко, Т. "Відображення біологічних активів у фінансовій звітності сільськогосподарських підприємств". Бухгалтерський облік і аудит, № 7 (2007): 46–49.
Знайти повний текст джерела
46
Чижанська, Н. В., Л. М. Кузьменко та А. А. Поліщук. "НАУКОВІ ОСНОВИ ЗАСТОСУВАННЯ ФІТОГЕННИХ ДОБАВОК ДЛЯ ВІДГОДІВЛІ СВИНЕЙ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (24 вересня 2021): 157–61. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.03.19.
Повний текст джерелаАнотація:
У цій розвідці проведено аналіз наукових праць вітчизняних та зарубіжних дослідників щодо вико-ристання фітогенних добавок для годівлі сільськогосподарських тварин та птиці. Адже сучасна інтенсифікація виробництва продуктів тваринного походження ставить серйозні вимоги до якості корму для усіх видів тварин і птиці. Спільно з основними сировинними компонентами на якість кор-мів впливають різні кормові добавки. І тому на сьогодні активно проводять дослідження з визначен-ня впливу біологічно активних речовин і кормових добавок, що входять до складу преміксів і комбіко-рмів, на якість продукції сільськогосподарських тварин. Біобезпека виробництва екологічно чистої, конкурентоздатної на світовому ринку продукції тваринництва зі збереженням нормального фізіо-логічного стану сільськогосподарських тварин та людини, яка споживає вироблену продукцію, є над-звичайно актуальною проблемою для України. Тому останніми роками широкого використання набу-вають натуральні добавки на рослинній основі. Фітобіотики в годівлі тварин та птиці активно почали використовувати після заборони у країнах Європейського союзу застосовували кормові анти-біотики. Адже надмірне використання антибіотичних засобів негативно впливає на організм тва-рин. Тому була розроблена нова концепція годівлі тварин із застосуванням фітобіотиків. Фітогенні кормові добавки використовують як альтернативу антибіотикам для стимуляції росту та підви-щення продуктивності тварин. Вони дозволяють не лише збагатити раціон біологічно активними речовинами, але і містять широкий спектр необхідних поживних речовин для функціонування органі-зму сільськогосподарських тварин. Відмічено, що рослинні імуномоделюючі кормові добавки покра-щують функції імунної системи у молодняку сільськогосподарських тварин. За рахунок їхнього введення до складу раціонів можна забезпечити підвищення продуктивності та нормалізацію показ-ників гомеостазу тварин в умовах промислових технологій.
47
Yukalo, V. G., та K. Ye Datsyshyn. "Декстранові гелі для ексклюзивної хроматографії протеїнів сироватки молока". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 20, № 85 (2 березня 2018): 3–8. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8501.
Повний текст джерелаАнотація:
Здатність протеїнів сироватки молока утворювати біологічно активні пептиди в результаті протеолізу в шлунково-кишковому тракті стимулювала дослідження шляхів їх виділення. Гомогенні протеїни сироватки (β-лактоглобулін, α-лактальбумін, лактоферин, альбумін сироватки крові, імуноглобуліни) необхідні для виділення, дослідження і застосування біологічно активних пептидів. Відомі методи фракціонування протеїнів сироватки часто є складними, багатостадійними або призводять до денатурації протеїнів. У зв’язку з цим, перспективною може бути ексклюзивна хроматографія на декстранових гелях. Цей метод має ряд переваг: доступність, можливість проводити фракціонування в різних умовах (температура, іонний склад, рН), мінімальне пошкодження молекул протеїнів. Метою роботи було проведення вибору декстранового гелю для фракціонування протеїнів сироватки молока ексклюзивною хроматографією. Враховуючи діапазон молекулярних мас протеїнів сироватки, було вибрано наступні декстранові гелі: G-75, G-100, G-150. Дослідження проводили на колонках з хроматографічного набору для рідинної хроматографії фірми «Reanal». Слад протеїнів у відібраних хроматографічних фракціях аналізували диск-електрофорезом в поліакриламідному гелі. Отримані результати свідчать про доцільність використання ексклюзивної хроматографії на декстранових гелях для виділення гомогенних протеїнів сироватки молока в нативних умовах. Найбільш перспективними для першої стадії отримання імуноглобулінів, β-лактоглобуліну, α-лактальбуміну і протеозо-пептонної фракції за даними електрофорезу виявились сефадекси G-100 і G-150.
48
Hrytsyna, M. R. "Вміст біологічно-активних речовин у різних видів роду Verbascum L." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 77 (7 березня 2017): 86–91. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7720.
Повний текст джерелаАнотація:
In the article are described results of exploration`s biologically active substances in species of plant organs of genus Verbascum L, from the family of Scrophulariaceae L: V. thapsiforme Schrad., V. phlomoides L., V. lychnitis L, V. nigrum L., V. blattaria L., V. phoeniceum L. The exploration of biologically active substances in species of plant organs was conducted by N.I. Hrynkevych`s method. Including all explorations, was established that all species of sort accumulated at underground and above-ground organs biologically – active substances such as: alkaloids, coumarin, flavonoids, saponins, tannins, and carbohydrates, ascorbic acid. It was established that some attachment of BAR content depends on systematic position of the species. What concerns alkaloids` rosette leaves of woolly species like V. thapsiforme and V. phlomoides from subsection Heterandrа and V. lychnitis have another subsection Isandra have much more alkaloids than the other species. In less woolly, purple colored species – V. nigrum, V. blattaria and V. phoeniceum only found their traces. A large number of saponins are found in all organs of V. thapsiforme. Slightly lower content in these substances is in close species of V. phlomoides from the subsection Heterandra. Other species, which are not used in medicine, also accumulate saponins. Thus, V. lychnitis from subsection of Isandra in roots and rosette leaves in huge amount. Slightly low amount is in stem leaves and petals, alike all organs of V. nigrum and in large number. A large number of saponins is found in V. blattaria and V. phoeniceum from another section of Singuliflora. In explored species are found tannins, especially in great amount in V. lychnitis V. nigrum and V. phlomoides. Flavonoids accumulate in all organs of explored species, and in V. nigrum, V. blattaria, V. phoeniceum, which have purple colored flower elements – in huge amount in petals. Coumarins in huge variety accumulate in rosette shoot leaves and roots at first year of life than in a stem leaves and flower petals. Their content is less in the aerial part of V. blattaria, petals V. phoeniceum from Singuliflora section. Synthesized in large quantities in all carbohydrates, which is in great amount at its roots. The highest number of ascorbic acid contained in the petals of flowers V. lychnitis and V. nigrum, when in other organs they are in small number. On the contrary, in V. blattaria, V. thapsiforme and V. phlomoides rosette of leaves, carbohydrates is in a very large number, and petals in very little.
49
Нarbovska, T. M., Yu D. Zelendin, N. V. Chefonova та V. Yu Honcharenko. "АЛЕЛОПАТИЧНА ВЗАЄМОДІЯ КВАСОЛІ ОВОЧЕВОЇ (PHASEOLUS VULGARIS L.) З ІНШИМИ ОВОЧЕВИМИ РОСЛИНАМИ". Vegetable and Melon Growing, № 67 (30 липня 2020): 51–56. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2020-67-51-56.
Повний текст джерелаАнотація:
Останніми роками великий інтерес становить алелопатичний взаємозв’язок між рослинами, зумовлений виділенням ними фізіологічно активних речовин, на початковій стадії онтогенезу. Вони виступають як біокаталізатори, які стимулюють пробудження насіння інших культур зі стану спокою, затримують або прискорюють розвиток насіння, посилюють або гальмують ростові процеси і формування органів проростка. Дослідження виконували в Інституті овочівництва і баштанництва НААН України упродовж 2013–2016 рр. Мета – дослідити прояв алелопатичної взаємодії квасолі овочевої (Phaseolus vulgaris L.) з овочевими культурами на початковому етапі онтогенезу. Методи. Визначити алелопатичну взаємодію проростків квасолі овочевої (Phaseolus vulgaris L.) з проростками огірку (Cucumis sativus L.), капусти білоголової пізньостиглої (Brassica oleracea L.), картоплі ранньої (Solanum tuberosum), буряка столового (Beta vulgaris) та помідору (Lycopersicon esculentum Mill.) за допомогою біологічного тесту за методикою А. М. Гродзінського (1965). Результати. За результатами лабораторних досліджень зафіксовано збільшення довжини проросту овочевих культур за спільного пророщування з насінням квасолі від 0,3 см (капуста білоголова пізньостигла) до 1,77 см (буряк столовий), ніж на контролі (без квасолі). Спільне пророщування впливає на відсоток схожості овочевих культур. Встановлено збільшення відсотка схожості у сумішках до 10–14 % в порівняні до контролю (пророщування без квасолі). Окрім, схожість насіння буряка столового у пророщуванні з квасолею овочевою була на рівні з контролем (без квасолі) і становить 71–72 %. Визначено активність алелопатично активних речовин у біопробі в умовних одиницях кумарину за А. М. Гродзінським, що знаходиться в межах 105–200 УКО. Висновки. Спільне пророщування насіння квасолі овочевої і основних овочевих культур в лабораторних умовах дає змогу уже на початковій стадії оцінити особливості його проростання і взаємовплив компонентів, підібрати сорти культур для вирощування у гетерогенному посіві з метою формування високопродуктивного агрофітоценозу. Встановлено, що біологічно активні речовини у насінні квасолі овочевої мають вплив на проростання досліджуваних культур. Чутливими (інтолерантними) до дії біологічно активних речовин квасолі овочевої виявилися культури – помідор, капуста білоголова пізньостигла, огірок, картопля рання, толерантними – буряк столовий.
50
Derkach, T. M., V. V. Strashnyi, O. O. Starikova та S. M. Lysenko. "ВМІСТ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН ТА ЕЛЕМЕНТНИЙ СКЛАД ТРАВИ ЗВІРОБОЮ РІЗНИХ ВИРОБНИКІВ". Фармацевтичний часопис, № 4 (11 грудня 2018): 5–13. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2018.4.9576.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Визначення вмісту біологічно активних речовин та елементного складу трави звіробою різних виробників, виявлення кореляцій між вмістом АФІ та мікроелементним складом трави.
Матеріали і методи. У дослідженні використано стандартні зразки органічних речовин виробництва фірми Fluka, стандартні зразки іонів металів виробництва СКТБ фізико-хімічного інституту імені О. В. Богатського НАН України, зразки звіробою трави різних виробників.
Аналітичне обладнання: спектрофотометр Hewlett Packard 8452A, рідинний хроматограф Shimadzu LC-20, обладнаний УФ-детектором, з використанням колонки Phenomenex Luna C18, атомно-абсорбційний спектрофотометр Solaar S4 AA (Thermo Electron Co., США).
Статистичні розрахунки здійснено з використанням пакету статистичних програм IBM SPSS-19.
Результати й обговорення. Досліджено вміст біологічно активних речовин (гіперицин, гіперозид, рутин, кверцетин, хлорогенова, неохлорогенова, розмаринова та кофейна кислоти) та елементний склад зразків трави звіробою чотирьох різних виробників. Зареєстрована суттєва варіація вмісту органічних речовин. Наприклад, концентрація гіперицину, що є одним з основних активних фармацевтичних інгредієнтів звіробою, змінюється у 2-5 разів. Встановлено статистично значущі позитивні або негативні кореляції між концентраціями деяких елементів (K, Mg, Fe, Mn, Cd) та вмістом органічних речовин (рутин, гіперозид, гіперицин та гідроксикоричні кислоти).
Висновки. Вміст біологічно активних речовин, а саме гіперицину, рутину, гіперозиду, досліджених гідроксикоричних кислот, суттєво змінюється в залежності від походження та елементного складу зразків трави звіробою.