Добірка наукової літератури з теми "Академічні групи"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Академічні групи".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Академічні групи"
1
Кокоячук, Юлія, та Ірина Криницька. "СУСПІЛЬНО ОРІЄНТОВАНЕ НАВЧАННЯ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ (НА ПРИКЛАДІ СТВОРЕННЯ ASSET-КАРТИ)". Social Work and Education 8, № 1 (2 квітня 2021): 51–65. http://dx.doi.org/10.25128/2520-6230.21.1.4.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено особливості застосування підходу service-learning під час підготовки студентів спеціальності “Соціальна робота”, а саме створення asset-карти для учасників бойових дій. Здійснено аналіз поняття та визначено інтерпретацію терміну “service-learning” як суспільно орієнтованого навчання.
У статті вказано зміст підходу суспільно орієнтованого навчання, що полягає в застосуванні таких складових, які поєднують академічні результати навчання та допомогу громаді. Описано модель суспільно орієнтованого навчання, що демонструє взаємозалежність складових академічної підготовки та різних видів залученості студентів (волонтерства, практики, служіння).
Охарактеризовано користь суспільно орієнтованого навчання та визначено його переваги, а також окреслено основні принципи застосування підходу, серед яких: застосування професійних і наукових знань, створення умов для залучення усіх студентів до цієї діяльності, залучення громади, дослідження потреб групи/громади/спільноти, здійснення корисної діяльності для конкретної групи/громади, спільноти, тощо.
Авторами проаналізовано метод картування ресурсів та визначено поняття asset-карти як ефективного способу візуалізації даних щодо наявних в громаді ресурсів.
Новизною статті є опис реалізації проєкту суспільно орієнтованого навчання в рамках курсу “Основи соціально-правового захисту” та навчальної практики студентів спеціальності “Соціальна робота”. Проект спрямований на таку категорію населення як учасники бойових дій. Автори описали етапи, хід реалізації, особливості та проблематику, а також основні результати проєкту. Було визначено цінність проєкту з позиції суспільно орієнтованого навчання, а саме у контексті соціального впливу, освітнього впливу, участі громади.
2
Тур, Оксана. "Формування комунікативних умінь майбутніх документознавців на основі соціального співробітництва академічних груп". Освітній вимір 40 (13 лютого 2014): 108–13. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v40i0.2965.
Повний текст джерелаАнотація:
Тур О. М. Формування комунікативних умінь майбутніх документознавців на основі соціального співробітництва академічних груп.
У статті визначено поняття «комунікативні вміння», «соціальне партнерство», «академічна група», виокремлено мовленнєві, діалогові, презентаційні типи комунікативних умінь, з’ясовано етапи і принципи їх формування у студентів вищої школи.
3
Nazarevich, Victoria. "СОЦІАЛЬНЕ ВИГНАННЯ ЯК ФОРМА ОСТРАКІЗАЦІЇ В НАВЧАЛЬНОМУ СЕРЕДОВИЩІ". Психологія: реальність і перспективи, № 13 (26 грудня 2019): 82–89. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi13.127.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті автор робить визначає особливості проходження процесу соціального вигнання в просторі навчального процесу, та систематизувати соціально–психологічні прояви відторгнення індивідів або груп. Особлива увага приділяється розгляду рівня динаміки соціокультурних змін, помітних проявів в характері статусно-рольових та морально-ціннісних установок, деформації світогляду молодого покоління, яке в умовах соціальної кризи найбільше піддається впливам та знеціненням.
Стаття присвячена аналізу основних стадій психічної і фізичної реакці індивіда на явище вигнання. Вказано на те, що особистість потребує належати до групи, щоб вижити. Як наслідок цього кожен індивід має підвищені когнітивні здібності, для вияву сигналів про відмову в соціальному прийняті. Таким чином, відмова від нашої групи академічної групи є загрозливою ситуацією, як почуття особистої невпевненості.
Висвітленні фактичні умови проходження процесу соціального неприйняття особи в освітянському просторі, здійснено аналіз практичної сторони індивідуальних проявів особистості в ситуації конфлікту в її академічній групі. Вказано на роль розгляду ситуація чіткого розподілу ролей: агресори, жертви, переслідувачі, та особливостей вікових поколінь суспільства. Зроблено висновки в системі вигняння як прояву остракізму в освітянському просторі, що навчальні установи являються середовищем остракізації, і даний процес здійснює вагомий вплий на успішність особистосного становлення учасників навчального процесу.
Подальший розгляд даної проблеми вбачаємо в більш розгорнутому вивченні основних проявів вигняння в освітніх закладах, що виникають при загрозі приналежності, неоднозначності, невизначеності ситуацій і відмови в стосунках; дослідженні взаємозалежності остракізації та індивідуальних процесів проходження становлення в освітянській групі.
4
Моцюк, Ю. Б. "СКЛАДОВІ НОВОЇ АКАДЕМІЧНОЇ КУЛЬТУРИ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ". Медична освіта, № 3 (16 грудня 2021): 123–28. http://dx.doi.org/10.11603/m.2414-5998.2021.3.12324.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено особливості складових нової академічної культури науково-педагогічних працівників. Доведено, що поняття академічної культури багатогранне і поєднує психолого-педагогічну та навчально-методичну культуру в університеті, цінності, традиції, норми, правила проведення наукового дослідження, і про наукову мовленнєву культуру, культуру високої духовності й моралі, спілкування зі студентами, культуру наукової праці і соціальної, моральної відповідальності за результати, культуру толерантності та педагогічного оптимізму, що формується в культурно-освітньому просторі закладу вищої освіти. Академічна культура – сукупність способів і методів діяльності університетської спільноти, її системна інтегрована якість, що відбиває досягнутий рівень розвитку. Вона виступає як сукупність соціальних норм і цінностей, що генетично не успадковуються, а сформувалися історично і притаманні конкретній суспільній системі. Академічна культура включає певні явища, процеси, відносини, що якісно відрізняють науково-педагогічних працівників, студентів та адміністративно-господарський персонал ЗВО від інших спільнот та соціальних груп суспільства і є результатом соціальної взаємодії. Основними елементами академічної культури виступають знання і переконання, якими керуються члени академічної спільноти у своїй повсякденній діяльності і які визначають їх духовне становище. Переконання характеризуються нероздільністю інтелектуально-раціонального, чуттєво-емоційного і вольового компонентів. Переконання охоплюють всю структуру певних відомостей про явища суспільного життя, зміст і значення норм, принципів поведінки, тобто знання. В структуру переконань обов’язковим компонентом входять певні особисто значущі знання. Зростання ролі закладів вищої освіти як центрів культури, знань та досліджень у культурному, соціальному і науково-технічному розвитку свідчить, що майбутнє людства все більше залежить від сучасних університетів. Академічна культура є складною композицією важливих цінностей і принципів, норм, традицій, способів діяльності, які приймаються академічною спільнотою, а формування та відтворення основних її принципів пов’язані не тільки з університетським середовищем, а й інститутом вищої освіти в цілому.
5
Гарань, Наталія Станіславівна. "Організаційно-виховна робота куратора академічної групи вищого навчального закладу". Освітній вимір 45 (25 червня 2015): 3–7. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v45i0.2568.
Повний текст джерелаАнотація:
Гарань Н. С. Організаційно-виховна робота куратора академічної групи вищого навчального закладу.
У статті розглядаються основні аспекти роботи куратора у вихованні сучасної студентської молоді у вищому педагогічному навчальному закладі. Проаналізовано визначення поняття «куратор» у різних довідково-літературних джерелах. Висвітлено процес виховної та навчальної діяльності куратора з академічною групою.
6
Zakharchyn, Nataliia. "SMALL ACADEMIC GROUPS: FORMS AND METHODS OF CONDUCTING SEMINARS ON HUMANITARIAN AND SOCIAL DISCIPLINES IN TECHNICAL INSTITUTES OF HIGHER EDUCATION." B U L L E T I N OF OLEKSANDR DOVZHENKO HLUKHIV NATIONAL PEDAGOGICAL UNIVERSITY 44, no. 3 (2020): 19–26. http://dx.doi.org/10.31376/2410-0897-2020-3-44-19-26.
Повний текст джерела
7
Білозерська, С. І. "АКСІОЛОГІЧНІ ОРІЄНТИРИ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, № 3 (17 лютого 2022): 75–80. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.3.15.
Повний текст джерелаАнотація:
Контент-аналіз джерел дозволив стверджувати, що ціннісний (аксіологічний) підхід значною мірою реалізується у сучасній теорії і практиці вищої педагогічної освіти. Саме аксіологічний підхід до професійної педагогічної підготовки передбачає формування у студентів системи ціннісних орієнтацій, які задають загальну спрямованість інтересам і прагненням особистості, ієрархію індивідуальних переваг, мотиваційну програму діяльності і, зрештою, визначають рівень готовності майбутнього фахівця до реалізації життєвих і професійних планів. У статті доводиться думка, що процес ціннісного становлення майбутнього вчителя на етапі професійно-педагогічної підготовки передбачає цілеспрямований, систематичний рух через пізнання, ціннісне осмислення й оцінку до творчого перетворення знань, формування здатності до постійного саморозвитку і самовдосконалення, а сформовані ціннісні орієнтації є основою формування ціннісного ставлення особистості до майбутньої педагогічної діяльності. Охарактеризовано групи базисних цінностей університетської освіти: академічні, цінності особистісного зростання і благополуччя, соціальні цінності, організаційні цінності. Виділено чотири стадії аксіологізації педагогічної освіти (адаптації, орієнтації суб’єктності, персоналізації), які, на нашу думку, виступають аксіологічними орієнтирами підвищення якості педагогічної освіти. Оволодіння майбутніми педагогами аксіологічними знаннями, вміннями на кожній із вказаних стадій забезпечать гармонійне ставлення особистості до власного життя і педагогічної діяльності завдяки формуванню цілісного уявлення про світ, себе та інших, актуалізуючи суб’єктну позицію з метою побудови власної траєкторії освіти для саморозвитку, досягнення успіху в навчальній, науковій, професійній діяльності. Поряд з тим аксіологічний підхід дозволяє визначати стратегію і перспективи розвитку педагогічної системи, розкривати духовно-моральний, особистісно-професійний потенціал особистості та змістовно наповнювати освітній процес на основі цінностей.
8
Шепель, Марина. "Роль куратора академічної групи у становленні майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи як професіоналів". New pedagogical thought 107, № 3 (7 грудня 2021): 127–34. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-107-3-127-134.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті окреслено роль куратора академічної групи у становленні майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи як професіоналів. Проаналізовано погляди вітчизняних та зарубіжних науковців стосовно феномена кураторства, функцій та якостей куратора, критеріїв ефективності управління системою виховної роботи на рівні куратора. Обґрунтовано терміни «куратор», «тьютор», «ментор», запропоновано авторське визначення поняття «діяльність куратора». Закцентовано увагу на тому, що для розвитку високих моральних якостей здобувачів освіти в Одеському національному технологічному університеті створено Інститут культури, а також діє Інститут кураторів, що допомагає кураторам академічних груп у роботі зі студентами. Звертається увага на те, що виконуючи функції куратора на факультеті інноваційних технологій харчування і ресторанно-готельного бізнесу, авторка статті приділяє особливу увагу патріотичному вихованню молоді, прищепленню любові до українських традицій та поваги до традицій інших країн. Зазначено, що становлення особистості майбутнього фахівця розпочинається на етапі самовизначення, продовжується на етапі самоідентифікації, а завершується на етапі самореалізації.
9
Назаревич, Вікторія. "ФУНКЦІЇ ОСТРАКІЗМУ В ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ". Психологія: реальність і перспективи, № 14 (1 квітня 2020): 177–86. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi14.167.
Повний текст джерелаАнотація:
.У статті автор здійснює спробу розкрити особливості функцій остракізму в системі умов сучасної освіти та систематизувати соціально-психологічні прояви соціального відторгнення індивідів або груп. Особливу увагу приділено аналізові системи функціонального наповнення явища та його проявів в освітянському просторі, впливу на особистість відсутності уваги й визнання. Особи, які піддаються остракізму в освітніх закладах протягом тривалого часу, демонструють низький рівень психічного здоров’я.
Стаття присвячена критеріям аналізу основних стадій становлення групи та входження індивіда в систему освіти. Вказано на те, що особистість має потребу належати до групи, щоб вижити; унаслідок цього кожен індивід володіє підвищеними когнітивними здібностями для вияву сигналів про відмову в соціальному прийнятті. Тож відмова або насторога з боку групи є загрозливою ситуацією, що переживається як почуття особистої невпевненості та призводить до остракізації особи. Висвітлені фактичні умови протікання процесу остракізації в освітньому середовищі, здійснено аналіз практичної сторони перебування індивідів в освітянському просторі й констатовано поділ його функцій на дві основні групи за характером дії. Вказано на роль розгляду проходження етапів особистісного становлення в межах академічної групи за загальноприйнятими науковими рамками становлення групи, які можуть характеризуватися: визначенням меж групи, розвитком нових навичок у її членів, розвитком і визначенням відповідних групових ролей, генерацією планів та ідей, погодженням альтернатив сумісного існування, вирішенням конфліктів, впровадженням спільної діяльності й підтримкою єдності.
Зроблено висновки в системі функцій остракізму в освітянському просторі, що кожна група проходить етапи конфлікту, непорозумінь, неприйняття, відторгнення ідей і окремих членів групи в процесі становлення. Це дає основу стверджувати: остракізація є невід’ємним елементом входження і становлення індивідів в освітньому середовищі.
10
ВЕРГУН, А. Р., С. П. ЯГЕЛО та О. М. ВЕРГУН. "ДОСВІД АНТИПЛАГІАТНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ: АНАЛІЗ ДЕЯКИХ ПРОГРАМ ТА АВТОРСЬКІ ПОГЛЯДИ В КОНТЕКСТІ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, № 4 (18 квітня 2022): 44–56. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.1.7.
Повний текст джерелаАнотація:
Активно здійснюються заходи щодо запобігання оприлюдненню (частково або повністю) наукових результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження та/або відтворенню опублікованих текстів інших авторів без відповідного посилання. У Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького розроблено та імплементовано Положення про протидію академічному плагіату. Кодекс академічної етики Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького визначає основні поняття, завдання академічної доброчесності, регламентує основні засади організації та контролю, закладає базу соціально відповідальної поведінки. Метою публікації було дослідити на основі досвіду антиплагіатної експертизи та оптимізувати комплекс заходів щодо імплементації принципів академічної доброчесності і протидії академічному плагіату. За скеруванням відповідних структурних підрозділів університету, завідувачів кафедр та наукових керівників старший інспектор наукового відділу здійснює експертизу на наявність академічного плагіату, досліджує валідність текстових збігань і рецензує наукові роботи: дисертаційні праці, статті у спеціалізовані журнали, тези доповідей, наукові звіти кафедр, а також навчально-методичні матеріали. Пошук в Інтернеті здійснюється декількома пошуковими системами; візуалізується відсоток оригінальності тексту та список сайтів з аналізом та візуалізацією текстових збігів. Перевірка дисертаційних робіт та авторефератів проводиться по шинглах (методом шингл-розбивки тексту) програмами “Unichek”, “Plagiarism Detector Pro v. 1092”, “Viper”, що відповідають сучасним критеріям імплементації принципів академічної доброчесності. Всього за 3-річний період проведено 5992 перевірки та експертні оцінки, з них здійснено первинну експертизу 5260 (87,78%) наукових та навчально-методичних робіт. Повторну та породільну перехресну експертизу здійснювали програмами “Plagiarism Detector Pro” або “Viper”, “AdvegoPlagiatus” тощо, із залученням ресурсів інтернет-сервісу https://be1.ru/antiplagiat-online/ або інших інтернет-сервісів. Порушення академічної доброчесності стверджено у 611 працях (11,04% загальної вибірки), що було підставою до їх відхилення внаслідок наявності суттєвих необґрунтованих текстових реплікацій без належного цитування. У випадках високої вірогідності виникнення конфлікту інтересів і незгоди з висновком про виявлення факту плагіату (компіляцій) у творі автор має право у трьохденний термін з моменту отримання інформації подати апеляційну заяву. Досліджено переваги та недоліки окремих програм та антиплагіатних інтернет-ресурсів. Відхилення наукових праць не вимагало застосування адміністративних заходів та не було причиною тролінгу молодих науковців університетською спільнотою. Для покращення імплементації принципів академічної доброчесності серед науково-педагогічних працівників створено Положення про Групу сприяння академічній доброчесності. Також для дотримання серед студентів та молодих учених Кодексу академічної етики створено інший колегіальний орган – Студентську агенцію співдії якості освіти. Стверджено, що є необхідним своєчасне і всебічне повноцінне ознайомлення науково-педагогічних, наукових та інших працівників і студентів університету з документами, що детермінує запобігання та встановлює відповідальність за академічний плагіат, конкретизує процедуру розгляду апеляцій, внесення та вилучення наукових праць із репозитарію. Необхідне подальше дослідження, аналіз антиплагіатних програм та алгоритмів в контексті валідності перевірки та оптимізації стратегій перехресної перевірки наукових і навчально-методичних праць.
Дисертації з теми "Академічні групи"
1
Годлевський, Михайло Дмитрович, та О. О. Абабілов. "Застосування GRID-технології та генетичних алгоритмів для задачі складання розкладу в вузі". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2010. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/42958.
Повний текст джерела
2
Шинкаренко, О. Г. "Роль куратора академічної групи при впровадженні кредитно-модульної системи організації навчального процесу". Thesis, Видавництво СумДУ, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/4328.
Повний текст джерелаАнотація:
Зміст діяльності куратора визначається його функціями як керівника виховного процесу в студентській групі; його основним завданням, як і завданням всієї професійної освіти, є формування фахівців не тільки здатних розробляти і використовувати методи і засоби праці в певних областях діяльності, але і людей, що уміють діяти і застосовувати отримані знання в нових умовах – умовах конкурентної ринкової економіки.
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/4328
3
Шкурідін, О. М., та А. О. Гаденко. "Рейтинг академічних груп як засіб заохочення студентів до їх участі у різних сферах життя вузу". Thesis, Вид-во СумДУ, 2008. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/21928.
Повний текст джерелаАнотація:
Задля заохочення студентів до участі у всіх сферах життя вузу було розроблене та запропоноване "Положення про загально-академічний рейтинг груп". Метою даного рейтингу є: підвищення якості навчання студентів, забезпечення єдності навчання та професійного виховання майбутніх фахівців, підвищення ефективності навчально-виховної роботи тощо.
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/21928
4
Богданов, Юрій Євгенович. "Координаційні здібності веслярів-академістів різних тренувальних груп". Магістерська робота, 2022. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/6527.
Повний текст джерелаАнотація:
Богданов Ю. Є. Координаційні здібності веслярів-академістів різних тренувальних груп : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 017 "Фізична культура і спорт" / наук. керівник О. І. Верітов. Запоріжжя : ЗНУ, 2022. 52 с.UA : Кваліфікаційна робота – 52 сторінки, 4 таблиці, 54 літературних джерел. Об’єкт дослідження – координаційні здібності веслярів-академістів. Мета дослідження – вивчити взаємозв’язок координаційних здібностей із спеціальною фізичною підготовленістю веслярів-академістів різних тренувальних груп. Методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, педагогічне тестування, педагогічне спостереження, ергометричні методи, методи математичної статистики. У дослідженнях взяли участь 30 спортсменів (юнаків), які спеціалізуються в академічному веслуванні Середня тривалість занять веслуванням академічної склала у спортсменів групи початкової підготовки (n=10) склала 9 місяців, групи попередньої базової підготовки (n=12) ‒ 3 роки і чотири місяці, групи спеціалізованої базової підготовки (n=8) ‒ 6 років і одинадцять місяців відповідно. Для визначення ступеня взаємозв’язку координаційних здібностей із спеціальною фізичною підготовленістю був проведений кореляційний аналіз. Результати кореляційного аналізу між показниками, що характеризують рівень розвитку координаційних здібностей, і результатом контрольного проходження дистанції 2000 м початківців спортсменів-веслярів свідчить про відсутність тісних взаємозв'язків, відзначається лише тенденція до взаємозв'язку з показниками, що характеризують здатності до довільного розслаблення м'язів, до підтримки динамічної рівноваги.
EN : Qualification work - 52 pages, 4 tables, 54 literary sources. The object of research is the coordination abilities of rowers – academicians. The aim of the study is to study the relationship of coordination abilities with special physical fitness of rowers – academicians of various training groups. Research methods: analysis of scientific and methodological literature, pedagogical testing, pedagogical observation, ergometric methods, methods of Mathematical Statistics. The study involved 30 athletes (young men) specializing in rowing The average duration of academic rowing classes for athletes of the initial training group (n=10) was 9 months, the preliminary Basic Training Group (n=12) ‒ 3 years and four months, and the specialized Basic Training Group (n=8) ‒ 6 years and eleven months, respectively. To determine the degree of correlation between coordination abilities and special physical fitness, a correlation analysis was performed. The results of correlation analysis between the indicators that characterize the level of development of coordination abilities, and the result of the control passage of a distance of 2000 m of novice rowers indicate the absence of close relationships, there is only a tendency to relationship with the indicators that characterize the ability to arbitrarily relax muscles, to maintain dynamic balance.
Частини книг з теми "Академічні групи"
1
Ільченко, Сергій, та Микола Маєвський. "ПРОГРАМА ВИВЧЕННЯ ВАРІАТИНОГО МОДУЛЯ «КОЗАЦЬКИЙ ДВОБІЙ» ДЛЯ УЧНІВ ТА УЧЕНИЦЬ 5-6 КЛАСІВ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ". У Імплементація нововведень до правових та воєнних наук та підвищення ролі спорту на державному рівні (1st ed.). Європейська наукова платформа, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/indpvnprsdr.ed-1.07.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто актуальну проблему удосконалення системи фізичної культури учнів та учениць 5-6 класів Нової української школи. Відповідно до результатів аналізу науково-методичної, спеціальної та довідкової літератури (1 етап дослідження), встановлено, що питанням проєктної діяльності у напрямі розроблення спеціалізованих програм вивчення варіативних модулів учнями та ученицями 5-6 класів з національних одноборств (складової модельної навчальної програми «Фізична культура» для закладів загальної середньої освіти Нової української школи) – присвячено недостатню кількість науково-методичних праць, що потребує подальших наукових досліджень та підкреслює актуальність і практичну складову обраного напряму наукової розвідки. Головною метою дослідження є – розроблення програми вивчення варіативного модуля «Козацький двобій» (складової модельної навчальної програми «Фізична культура, 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти) Нової української школи. В процесі дослідно-аналітичної роботи були використані наступні методи (на теоретичному рівні): аксіоматичні, ідеалізації, історичні і логічні, сходження від конкретного, формалізації тощо. Крім цього було використано власний досвід організації системи багаторічної підготовки спортсменів, які спеціалізуються в одноборствах. В процесі подальшої дослідно-аналітичної роботи (2 етап дослідження) розроблено проєкт варіативного модуля «Козацький двобій» для учнів та учениць 5-6 класів Нової української школи. Зазначений вище варіативний модуль передбачає: визначення очікуваних результатів навчання; рекомендації щодо пропонованого змісту навчального предмету, а також визначення основних (рекомендованих) видів навчальної діяльності учнів та учениць досліджуваної категорії. У динаміці 3 етапу дослідження членами науково-дослідної групи розроблено «Програму вивчення варіативного модуля «Козацький двобій» для учнів та учениць 5-6 класів НУШ». Запропонована членами науково-дослідної групи експериментальна програма складається із трьох основних етапів: базового, основного та констатувального і передбачає опанування учнями та ученицями (5-6 класів) основами техніко-тактичної майстерності «Козацького двобою» упродовж 30 уроків (30 академічних год.). Нами очікується, що систематичні заняття учнів та учениць 5-6 класів відповідно до запропонованої експериментальної програми (в системі фізичної культури НУШ) – сприятиме: їхньому всебічному фізичному та гармонічного розвитку; формуванню прикладних навичок самозахисту, а також впевненості у власних силах тощо. Домінантною складовою експериментальної програми є формування в учнів та учениць зазначеної вище вікової групи відчуття патріотизму, гідності та відданості Україні (формування національної ідентичності), що забезпечить у майбутньому створення резерву надійних та всебічно розвинутих захисників та захисниць України. Перспективи подальших досліджень у обраному напрямі наукової розвідки передбачають апробацію експериментальної «Програми вивчення варіативного модуля «Козацький двобій» для учнів та учениць 5-6 класів НУШ».
Тези доповідей конференцій з теми "Академічні групи"
1
Кривов’яз, О. С., та Л. Я. Нечитайло. "Особливості організації виховного процесу куратором академічної групи вищого навчального закладу". У PEDAGOGY, PSYCHOLOGY AND TEACHING METHODS: INTERNATIONAL EXPERIENCE. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-114-5-21.
Повний текст джерелаЗвіти організацій з теми "Академічні групи"
1
Бондаренко, Ольга Володимирівна. Роль куратора академічної групи в формуванні професійної спрямованості майбутніх гірничих інженерів. ДВНЗ «КНУ», 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1770.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито зміст діяльності куратора академічної групи, спрямованої на формування готовності майбутніх гірничих інженерів до професійної діяльності; схарактеризовано найбільш ефективні форми й методи профорієнтаційної роботи у вищому навчальному закладі, подаються їх приклади.