Готові списки джерел за темами / Адгезійні властивості

Зміст

  1. Статті в журналах
  2. Дисертації

Добірка наукової літератури з теми "Адгезійні властивості"

Автор: Grafiati
Опубліковано: 30 травня 2022
Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Адгезійні властивості".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Адгезійні властивості"

1

Starchevskyy, V. L., Yu M. Hrynchuk та P. A. Matcipura. "Адгезійні властивості бітуму, модифікованого епоксидом рослинного походження у присутності ініціаторів". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 3 (29 квітня 2021): 85–88. http://dx.doi.org/10.36930/40310313.

Повний текст джерела
Анотація:
Модифікація бітумних в'яжучих епоксидними сполуками є ефективною технологією для зміни якісних властивостей дорожніх бітумів, яка дає змогу отримувати якісні, довговічні дорожні конструкції. Проте фізико-механічні властивості модифікувальних епоксидних систем недостатньо вивчено. Проте використання нафтової сировини для виробництва епоксидних смол є досить дороговартісним і не екологічним. Тому в цій роботі запропоновано використовувати для приготування епоксидасфальтів епоксидні сполуки на підставі рослинного походження, зокрема ріпакової олії, для модифікації дорожніх бітумів. Такі епоксиди досить дешеві у виробництві, доступні, екологічні і виготовляють їх з поновлюваної сировини, яку в достатній кількості продукує Україна. Нам вдалося підвищити якісні властивості дорожнього бітуму за допомогою модифікації дорожнього бітуму епоксидом ріпакової олії. Досліджено вплив модифікатора епоксиду ріпакової олії (BERO) на фізико-механічні властивості модифікованого бітуму різними способами для підтвердження позитивного впливу добавки на зчеплювальні властивості бітуму. Вивчено адгезійні властивості модифікованого бітуму до скла та каменю, а також схильність бітумів до відшарування від щебеню впродовж тривалого періоду часу (rolling bottle test). Досліджено ефективність BERО після прогрівання бітуму. Також вивчено зчеплювальні властивості бітуму, модифікованого BERО, залежно від типу затверджувача: адипінової кислоти (АА), малеїнового ангідриду (МА) та поліетиленполіаміну (PEPA). Кращі зчеплювальні властивості з мінеральними матеріалами показав бітум, модифікований композицією BERO+PEPA. Композиції BERO+АА та BERO+МА показали практично однакові результати. Під час досліджень встановлено, що використання АА, МА чи PEPA як ініціатора дає змогу покращувати технологічні парметри процесу модифікування нафтових бітумів. Адгезійні властивості модифікованого бітуму було підтверджено різними сучасними методами аналізу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Chernyavska, Tatiana. "ВЛАСТИВОСТІ ЕПОКСИДНИХ КОМПОЗИТІВ, НАПОВНЕНИХ ФІТИНОВОЮ КИСЛОТОЮ". Scientific Journal "Metallurgy", № 1 (17 лютого 2021): 70–75. http://dx.doi.org/10.26661/2071-3789-2020-1-10.

Повний текст джерела
Анотація:
Для формування композитних матеріалів і захисних покриттів для транспортної га-лузі використовують епоксидний діановий олігомер ЕД-20, поліетиленполіамін ПЕПА тамікродисперсні часточки фітинової кислоти. Досліджено залежність вмісту мікродисперс-ного порошку на адгезійні, фізико-механічні властивості та теплостійкість епоксидних ком-позитів. Отримані результати досліджень фізико-механічних властивостей композитнихматеріалів узгоджуються з результатами випробувань зразків з адгезійними характеристи-ками, що свідчить про їх достовірність.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Editor, Editor. "ДОСЛІДЖЕННЯ ФІЗИКО-ХІМІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ПРИРОДНИХ НАПОВНЮВАЧІВ ДЛЯ ФЕНОЛ-ФОРМАЛЬДЕГІДНИХ КОМПОЗЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ". Товарознавчий вісник 1, № 11 (11 грудня 2019): 53–62. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2018-11-07.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета. Визначення хімічного складу та змочуваності нових природних наповнювачівна основі волокон льону олійного й встановлення впливу хімічного складу наповнювачів нафізичні властивості фенол-формальдегідних композиційних матеріалів.Методика. При дослідженні використовували передбачені діючими державнимистандартами методи, які дозволять вивчити фізико-хімічні властивості природнихнаповнювачів з лубу льону олійного. Адгезійні властивості наповнювачів характеризуютьсяпоказником змочування.Результати. Встановлено, що луб після механічного оброблення після повногоочищення від деревини не придатний для армування композиційних матеріалів через високугідрофобність і низький вміст целюлози, його змочуваність дорівнює 5,0-6,3 г, а вмістцелюлози становить всього 49,73 %.На основі аналізу анатомічної будови поперечних зрізів стебел соломи льону олійноговстановлені причини низької змочуваності волокон лубу і відсутності адгезії їх дополімерної матриці, які полягають у наявності на поверхні волокон кутинів –високомолекулярних кислот і жирів, стійких до дії сильних кислот і лугів, які надаютьволокнам лубу значної гідрофобності.Експериментально підтверджено, що для одержання з лубу волокон льону олійного,придатних для армування композиційних матеріалів зі значенням змочуваності - 120 г і вмістом целюлози 95-98 %, необхідне хімічне оброблення лубу за спеціальними хімічнимскладом, режимами і параметрами варіння.В результаті хімічного оброблення отримано волокно зі змочуваністю 104,9-122,8 г івмістом α-целюлози 90,01-98,68 %, яке пройшло апробацію на ООО «ТД ПластмасПрилуки», з нього отримані експериментальні зразки фенопластів, які повністюзадовольняють вимоги ТУ У 25.2-32512498-001-2004 «Маса пресована фенольна».Наукова новизна. Встановлено вплив хімічного складу та анатомічної будовинаповнювачів на адгезійну здатність й фізичні властивості фенопластів.Практична значимість. Одержані природні наповнювачі з волокон льону олійногоможуть використовуватись для виготовлення композиційних матеріалів різногопризначення. Встановлено вплив механічних і фізичних технологічних операцій наможливість цілеспрямованого регулювання експлуатаційних властивостей фенопластів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Shakhov, S. M., A. I. Kodryk, O. F. Nikulin, O. M. Titenko, S. A. Vinogradov та І. G. Stylyk. "Визначення залежності характеристик компресійної піни". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 5 (30 травня 2019): 103–6. http://dx.doi.org/10.15421/40290520.

Повний текст джерела
Анотація:
Проведено теоретичне обґрунтування залежності експлуатаційних характеристик компресійної піни залежно від геометричних розмірів та однорідності бульбашок, що її утворюють. Введено поняття умовної відносної міцності бульбашки як величину відношення площі центрального поперечного перетину бульбашки до її маси бульбашки та наведено формули для його вирахування. Наведено експериментальні залежності експлуатаційних характеристик компресійної піни від геометричних розмірів та гомогенності міхурів, що її утворюють, що дає змогу створювати ефективні системи з утворення КП та здійснювати управління процесами піноутворення та пожежогасіння. Результати досліджень підтверджують, що величини діаметрів міхурів КП та їхня гомогенність, що характеризується полідисперсністю піни, визначають її кратність, яка визначає стійкість та адгезійні властивості піни. У разі збільшення кратності піни, полідисперсність зменшується, тобто гомогенність зростає. Доведено, що існує прямий зв'язок між експлуатаційними характеристиками компресійної піни, такими як: стійкість піни, адгезійна властивість піни, вогнегасна здатність піни та її геометричними характеристиками – розмірами бульбашок та їхня гомогенністю, при чому розміри міхурів та їх гомогенність (полідисперсність) є визначальними параметрами компресійної піни щодо її експлуатаційних характеристик. Технологічні рішення, спрямовані на зменшення розміру бульбашок піни та підвищення її однорідності призведуть до покращення експлуатаційних характеристик компресійної піни та її подальшого впровадження для підвищення ефективності гасіння лісних пожеж.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Grigorov, A. B. "EFFECT OF TEMPERATURE ON ADHESIVE PROPERTIES OF RECYCLING PLASTIC LUBRICANTS." Journal of Coal Chemistry 2 (February 2020): 21–26. http://dx.doi.org/10.31081/1681-309x-2020-0-2-21-26.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Харламов, Ю. О., О. В. Романченко та А. В. Міцик. "Контактна взаємодія частинок з поверхнею основи при газотермічному напиленні". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 1(265) (16 березня 2021): 165–73. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-265-1-165-173.

Повний текст джерела
Анотація:
Показана роль контактної взаємодії частинок, що напилюються, з основою у формуванні міцних газотермічних покриттів. В якості основних структуроутворюючих елементів в покриттях прийняті сплети – поодинокі напилені частинки. Проаналізовано основні фактори, що визначають структуру і властивості газотермічних покриттів в процесі напилення, причому найважливішу роль відіграє утворення контакту частинка – основа і процеси, що протікають на ньому. Проаналізовано основні фактори, що визначають взаємодію матеріалів частинки та основи. Розглянуто основні роботи, присвячені проблемі схоплювання частинок з основою при напиленні. Запропоновано при аналізі утворення фізичного контакту розглядати площу контакту, що утворюється, з урахуванням розмірів напилюваних частинок і наявності на поверхні основи мікро- і наношорсткості чотирьох рівнів: номінальної, контурної, фактичної і фізичної. Фізична площа контакту на кілька порядків менше контурної площі та на її площадках формуються найбільш міцні адгезійні зв'язки. Запропоновано рівняння для оцінки фізичної площі контакту в зоні дії напірного тиску.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Buketov, А. V., Т. V. Chernyavska, T. I. Ivchenko, K. M. Klevtsov, I. P. Fesenko, and V. M. Yatsyuk. "MODIFIED EPOXY MATRIX FOR VEHICLE PROTECTION: ADHESIVE AND PHYSICAL-MECHANICAL PROPERTIES." Scientific Bulletin Kherson State Maritime Academy 1, no. 22 (2020): 163–74. http://dx.doi.org/10.33815/2313-4763.2020.1.22.163-174.

Повний текст джерела
Анотація:
The significance of application of the polymer composite materials in current technologies has been proven, since they have been demonstrating high performance parameters, offering improved adhesion failure resistance, enhanced mechanical and thermophysical properties which as a consequence enables their application under both ambient and elevated temperatures. The purpose of the current work is to investigate the influence of the phthalimide modifier on the adhesive and physico-mechanical properties of epoxy composite materials and protective coatings based on them. The ED-20 epoxy diane oligomer has been taken as the main component for the binder in the formation of epoxy materials. Polyethylene polyamine hardener has been used for the crosslinking of epoxy compositions. Phthalimide has been taken as a modifier. The molecular formula of the modifier is: C8H5NO2. The molar mass of phthalimide is 147.13 g/mol. It has been proven that with the introduction of the phthalimide modifier in the amount of 2.0 pts.wt. into 100 pts.wt. of ED-20 epoxy oligomer, the material which offers the following properties is being built up: adhesive failure resistance at breaking off - 47.7 MPa, residual stresses - 1.1 MPa. Compared to the parent epoxy matrix, these properties demonstrate an improvement of the adhesive failure resistance at breaking off by 1.9 times, and in addition to the above, the residual stresses are being reduced by 1.3 times. The composite obtained may be reasonably taken in the form of a matrix when building up an adhesive layer for protective coatings. It has been experimentally proven that in order to build up the materials which would offer improved cohesive properties, it is necessary to use a composition of the following makeup: ED-20 epoxy oligomer (100 pts.wt.), polyethylene polyamine hardener (10 pts.wt.), phthalimide modifier (0.25 pts.wt.). Compared to the parent epoxy matrix, the formation of that kind of a material provides an improvement of the following indicators of physical and mechanical properties of composites: bending critical stresses - from 48.0 MPa to 62.1 MPa; impact value - from 7.4 kJ/m2 to 14.7 kJ/m2. Note that the elasticity coefficient of this material is being reduced compared to the parent epoxy matrix from 2.8 GPa to 2.2 GPa. The composite obtained may be reasonably taken in the form of a matrix when building up the surface layer for protective coatings.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Сухий, Костянтин М., Олена А. Беляновская, Алла М. Носова, Юдонг Хуанг, Юрій С. Кочергін та Тетяна І. Григоренко. "ВПЛИВ КОНЦЕНТРАЦІЇ ТІОКОЛУ І КІЛЬКОСТІ ОТВЕРДЖУВАЧА НА ВЛАСТИВОСТІ ЕПОКСИДНО-ПОЛІСУЛЬФІДНИХ КОМПОЗИТІВ". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 4 (21 січня 2022): 531–39. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i4.236607.

Повний текст джерела
Анотація:
Проведено системне дослідження можливості регулювання деформаційно-міцнісних, адгезійних і динамічних механічних властивостей епоксидно-полісульфідних композитів на основі продуктів попередньої реакції тіоетеріфікаціі (ПРТЕ) варіюванням концентрації полісульфідного каучуку, а також зміною кількості затверджувача і за допомогою мінерального наповнювача. Встановлено, що збільшення вмісту каучуку в продукті попередньої реакції тіоетеріфікаціі сприяє збільшенню показників когезійної і адгезійної міцності, деформації при розриві і роботи руйнування матеріалу. Припущено, що підвищення комплексу властивостей обумовлено утворенням більш високомолекулярних продуктів у міру збільшення вмісту каучуку в композиті на основі ПРТЕ. Утворення таких продуктів підтверджено даними динамічної механічної спектрометрії. Показано, що зміною кількості введеного отверджувача, тобто зміною співвідношення амінних і епоксидних груп, можна ефективно регулювати деформаційно-міцнісні характеристики епоксидно-полісульфідних композитів. При збільшенні вмісту отверджувача вельми істотно зростають міцність при розтягуванні, деформація при розриві і робота руйнування матеріалу. Встановлено, що введення наповнювача в епоксидну систему, що містить велику кількість каучуку, сприяє збільшенню когезійної міцності при відносно невеликому зниженні адгезійної міцності і деформації при розриві.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Пиріг, Я. І., та А. В. Галкін. "Аналіз нафтових дорожніх бітумів, що використовуються в дорожній галузі україни". Сучасні технології та методи розрахунків у будівництві, № 14 (21 січня 2021): 137–46. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2410-6208-2020-4(14)-14.

Повний текст джерела
Анотація:
Виконано аналіз властивостей дорожніх нафтових в’язких бітумів, що використовуються в дорожній галузі України. На основі порівняння властивостей бітумів, виготовлених нафтопереробними заводами різних країн, та встановленні відповідностей значень показників їх якості вимогам діючих в Україні національних стандартів, визначені переваги та недоліки цих в’яжучих. Особлива увага в роботі приділена визначенню адгезійних властивостей бітумів, які обумовлюють водостійкість та довговічність асфальтобетонних покриттів автомобільних доріг.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Ялпачик, В. Ф., В. Г. Тарасенко, О. Ю. Михайленко, and С. В. Петриченко. "METHODOLOGY AND RESULTS OF RESEARCH OF ADHESION PROPERTIES OF SQUASH AND PUMPKIN." Proceedings of the Tavria State Agrotechnological University 20, no. 2 (2020): 108–14. http://dx.doi.org/10.31388/2078-0877-20-2-108-114.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дисертації з теми "Адгезійні властивості"

1

Григоров, Андрій Борисович. "Вибір концентрації загущувача при виробництві рециклінгових пластичних мастил". Thesis, Харківський національний університет міського господарства ім. О. М. Бекетова, 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/48890.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Білозеров, Валерій Володимирович, Г. І. Махатілова та Валерія Валеріївна Субботіна. "Підвищення корозійної стійкості магнієвих сплавів мікродуговою обробкою". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/44238.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Шовкопляс, Оксана Анатоліївна, Оксана Анатольевна Шовкопляс, Oksana Anatoliivna Shovkoplias, О. В. Соболь та В. М. Береснєв. "Фізико-механічні властивості іонно-плазмових покриттів квазібінарних систем TiB[2]-WB[2] і TiC-WC". Thesis, Сумський державний університет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/40810.

Повний текст джерела
Анотація:
У роботі досліджено вплив умов формування іонно-плазмових покриттів квазібінарних систем TiB2-TiB2 і TiC-WC із різним вмістом металічних складових на їх механічні властивості: твердість і адгезійну міцність під час відриву в процесі скретч-тестування.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії