Добірка наукової літератури з теми "Агрегування показників"

Розглянуто задачу побудови інтегрального індикатору на основі агрегування набору часткових показників. В рамках концепції машинного навчання передбачається, що набір вихідних даних складається з набору статистичних даних вимірювань часткових показників та експертних оцінок відповідних значень інтегрального індикатору. Для оцінки параметрів лінійної моделі інтегрального індикатору використовується метод оптимального узгодження експертних і статистичних оцінок.

Актуальність теми дослідження. Система показників міжрівневого балансу, визначених в агрегатній формі, забезпечує всебічну кількісну оцінку структурних зрушень керованого об’єкта спостереження, у тому числі оцінку його втрат (поповнення) щодо ознаки, вимірюваної в його одиниць у шкалі відношень. Постановка проблеми. Така оцінка унеможливлюється на основі показників міжрівневого балансу, сформульованих до цього та визначених лише через незважені (неагреговані) складові балансу. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Неагреговані показники балансу, запропоновані раніше, обчислювалися через значення чисельності рухомих і нерухомих одиниць об’єкта. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Оцінка наслідків керуючого впливу на структурований об’єкт, виконувана в значеннях вимірюваної ознаки і пояснювана міжрівневим пересуванням одиниць цього об’єкта. Постановка завдання. Створити систему показників міжрівневого балансу відповідно до їх класифікації, запропонованої раніше, шляхом формулювання правил їх обчислення в агрегатній формі. Виклад основного матеріалу. Систематизація складових міжрівневого балансу, виконана в агрегатній формі відповідно до категорій міжрівневого руху, уможливлює обчислення показників балансу, тільки вже в рівневих значеннях вимірюваної ознаки, для яких рівнева чисельність рухомих і нерухомих одиниць об’єкта відіграє роль ваги. Відповідно до класифікації показників міжрівневого балансу визначаються всі можливі їх конструкції в категоріях «призначення», «ознаки руху», «спосіб обчислення», «ступінь агрегування» та «межі руху». Порядок обчислення також залежить від того, як вимірюється ознака, чи на опорному рівні, чи поза ним. Висновки відповідно до статті. Запропоновані показники міжрівневого балансу всебічно оцінюють наслідки керуючого впливу на структурований об’єкт і ефективність цього впливу.

Актуальність теми дослідження. Балансові показники міжрівневого пересування одиниць керованого структурованого об’єкта забезпечують всебічну кількісну оцінку наслідків керуючого впливу на об’єкт щодо ознаки, вимірюваної у шкалі відношень. Постановка проблеми. Неагреговані балансові показники, запропоновані до цього для характеристики міжрівневого пересування, унеможливлюють подібну оцінку. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Обчислення неагрегованих балансових показників міжрівневого пересування відбувається через значення чисельності рухомих одиниць об’єкта. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Оцінка наслідків керуючого впливу на структурований об’єкт, виконувана у значеннях вимірюваної ознаки і пояснювана міжрівневим пересуванням одиниць цього об’єкта. Постановка завдання. Сформулювати балансові показники пересування в системі показників міжрівневого балансу шляхом формулювання правил їх обчислення в агрегатній формі. Виклад основного матеріалу. Агреговані балансові показники міжрівневого пересування формулюються на основі його канонічної форми – міжрівневого заміщення, що дозволяє всебічно охарактеризувати наслідки керуючого впливу на об’єкт на різних рівнях їх систематизації. Результат такої систематизації – абсолютні та середні показники сальдо пересування і рівневого обороту, відносне сальдо пересування, коефіцієнти структури рівневого приросту й рівневого обороту, ефективність пересування, визначені в різних видових категоріях за критеріями «ступінь агрегування» та «межі руху». Вони сформульовані через сукупні значення ознаки, вимірюваної на тому чи іншому рівні у рухомих одиниць об’єкта, представлених у категоріях міжрівневого пересування «прибуття» і «вибуття». Висновки відповідно до статті. Запропоновані балансові показники міжрівневого пересування мають важливе значення для оцінки наслідків та ефективності керуючого впливу на структурований об’єкт.

Актуальність теми дослідження. Кількісна оцінка ефективності керуючого впливу на структурований об’єкт, який зазнає неочікувані втрати або поповнення щодо ознаки, вимірюваної в його одиниць у шкалі відношень, є актуальною для розв’язання управлінських задач будь-якого галузевого спрямування. Постановка проблеми. Існуючі методики оцінки не враховують фактор пересування одиниць об’єкта з одного рівня ознаки на інший, внаслідок чого структурний аналіз результатів впливу є неповним. Подолати цю проблему вдається завдяки застосуванню агрегованих балансових показників міжрівневого пересування одиниць об’єкта. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Запропонована раніше система показників міжрівневого балансу, до яких належать і балансові показники пересування одиниць об’єкта, представляє ці показники як у значеннях рівневої чисельності останніх, так і в значеннях вимірюваної у них ознаки. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Оцінка ефективності впливу через складові балансу, пояснювані міжрівневим пересуванням одиниць об’єкта. Постановка завдання. Сформулювати коефіцієнти ефективності керуючого впливу на структурований об’єкт на основі показників міжрівневого балансу, представлених в агрегатній формі. Виклад основного матеріалу. Структурні зрушення керованого об’єкта пропонується оцінювати абсолютними та середніми балансовими показниками міжрівневого пересування його одиниць, представленого альтернативними його категоріями: прогресивним та регресивним пересуванням. Порівняння між собою цих показників, як складових балансу, що представляють очікувані та не очікувані пересування, дає уявлення про ефективність керуючого впливу на об’єкт у виді однойменного коефіцієнта. Оскільки показники балансу представлені на різних рівнях їх систематизації за критеріями «ступінь агрегування» та «межі руху», то і коефіцієнти ефективності можуть визначатися у відповідних видових категоріях, як рівневі або групові. Висновки відповідно до статті. Запропоновані коефіцієнти дозволяють пояснити ефективність керуючого впливу на структурований об’єкт фактором міжрівневого руху його одиниць.

Стаття присвячена аналізу підходів до оцінюванню економічної безпеки держави, виявленню основних груп показників, які використовуються для такого оцінювання, а також виявленню проблемних питань у цій сфері. У статті розглядаються основні індекси та індикатори сталого розвитку, що використовуються у світовій практиці та аналізується наявність кореляції між ними та показниками економічної безпеки. Автори визначають перевагу індикаторів (індексів) сталого розвитку над тими, що використовуються сьогодні під час оцінювання економічної безпеки держави, яка полягає у їх більш раціональному доборі, врахуванню найбільш важливих факторів, з тих що впливають на економічну безпеку, а також відносну незалежність статистики індексів (індикаторів) сталого розвитку від змінення національних методик статистичного обліку та внутрішньополітичної кон’юнктури, наявність даних по всім країнам у вільному доступі. У статті пропонується загальний підхід до побудови системи індексів (індикаторів) сталого розвитку для оцінювання економічної безпеки та визначається перспективний методичний підхід до агрегування показників, який не буде прив’язаним до національних методик оцінювання часткових показників та дозволятиме враховувати широкий спектр факторів, здійснювати їх кластеризацію, а також порівнювати різні держави за рівнем економічної безпеки.

Важливим етапом у процесі дослідження біопродуктивності лісів є агрегування дослідних даних про наявні для конкретного регіону тимчасові пробні площі (ТПП), які відображали б основні таксаційні показники та найпоширеніші типи лісорослинних умов деревостанів головних лісотвірних видів. Для дослідження фітомаси дерев і деревостанів використано методи лісової таксації: суцільного переліку та вибіркові. Пробні площі закладали за методикою П. І. Лакиди. Для інформативного забезпечення оцінювання біопродуктивності та екологічного потенціалу лісостанів Черемського природного заповідника застосовано 64 тимчасові пробні площі, з яких 44 закладено в деревостанах природного походження і 20 – у штучних насадженнях. Причому 2 ТПП заклав безпосередньо аспірант та 62 ТПП взято з фонду кафедри таксації лісу та лісового менеджменту Національного університету біоресурсів і природокористування України. Тимчасові пробні площі проаналізовано за деревними видами, походженням, типами лісорослинних умов, класами бонітету, відносними повнотами та групами віку. Використані ТПП адекватно описують найпоширеніші соснові, вільхові і березові деревостани головних лісотвірних порід заповідника і характеризують наявний стан лісів досліджуваного об'єкта. Деякі таксаційні показники (середній вік, діаметр і висота) аналізували на наявність в масиві даних випадаючих спостережень та екстремальних значень. Діаграми розмаху основних таксаційних показників вільхи клейкої показують, що у зібраних дослідних даних вони відсутні, а вибірка охоплює широкий діапазон спостережень. У масиві даних березових насаджень присутні "викиди" у розподілі за середніми віком і діаметром. Діаграми розмаху середніх таксаційних показників деревостанів сосни звичайної побудовано окремо для природного і штучного походження. Зібраний експериментальний матеріал є репрезентативним, що дає змогу на його основі розробити математичні моделі компонентів фітомаси модальних деревостанів та оцінити їхню динаміку.

Стаття розглядає принципи елітотворення на регіональному рівні відповідно до завдань та пріоритетів вітчизняної політичної науки та специфіки політичного процесу. Визначаються тенденції структурування регіональних еліт на основі формальних і неформальних інститутів відстоювання інтересів та агрегування місцевих спільнот. Мета статті: встановлює особливості формування і функціонування регіональних політичних еліт в сучасній Україні в контексті політичних та соціально­економічних перетворень. Засобами структурно­функціонального аналізу визначено, що функціонування регіональних політичних еліт сучасної України, як цілісних утворень, здійснюється на основі непублічних зв’язків, які, загалом не пов’язані з політичним впливом, або зв’язком з соціально­політичними силами. Механізми функціонування регіональних політичних еліт в сучасній Україні тісно пов’язані з тенденціями реформування адміністративно­територіального устрою. Такими тенденціями є концептуальна дискусія щодо децентралізації, а також пропозиції щодо збільшення обсягу регіонів. Водночас базовою тенденцією функціонування регіональних еліт в сучасній Україні є пристосування, як основного способу взаємодії з центром. Увага регіональних політичних еліт до моделей перетворення політико­адміністративного устрою України є низькою. Регіональні політичні еліти в сучасній Україні мають низку особливостей свого формування і функціонування. До складу політичних еліт на рівні регіонів, зумовлених економічною структурою та впливом бізнес­груп. Крім того, зазначені групи не перебувають у відносинах вільної конкуренції або боротьби за сферу впливу, а перебувають у відносинах ієрархічного підпорядкування. Соціальний склад українських регіональних політичних еліт перебуває у стадії формування і до 2014 року був детермінований, передусім, специфікою номенклатурного та адміністративного складу пострадянського регіонального управління. Після «революції гідності» відбувається болісний процес зміни вікових поколінь та зміна професійного і гендерного складу еліт. Ці чинники репрезентують регіональні політичні еліти України як явище, яке потребує глибокого аналізу і залучення нових емпіричних даних. Функціонування сучасних регіональних політичних еліт в Україні відбувається на основі існування місцевих та регіональних політичних режимів, які відображають наявну соціально­економічну специфіку регіонів, а також пріоритетність і значення їх для центрального рівня. Політико­адміністративний склад регіональних політичних еліт істотно коригується за рахунок представників бізнесу та громадських організацій. Основною вимогою щодо функціонування регіональних політичних еліт з боку центру є керованість загальною політичною ситуацією та соціально­економічним розвитком регіонів. В цих умовах регіональні політичні еліти групуються навколо однієї провідної постаті, здебільшого губернатора або голови обласної ради. Взаємодія з центром та забезпечення лояльності серед регіональних та місцевих еліт щодо правлячої партії та діючого президента сформували особливі підходи до функціонування регіональних еліт, які полягають у прагненні до самозабезпечення. Лояльність до центру надає можливість убезпечити своє становище від можливого усунення від важелів політичного впливу. Соціальний, віковий та гендерний склад регіональних політичних еліт забезпечує уявлення щодо відносної відповідності цих показників основним соціальним показникам суспільства. Водночас демократичні засади забезпечення гендерного паритету, а також соціальної мобільності за рахунок демократичних процедур ще перебувають на стадії формування. Функціонування регіональних політичних еліт, як цілісних утворень, здійснюється на основі не пуб­лічних зв’язків, які загалом не пов’язані з політичним впливом, або зв’язком з соціально­політичними силами. Покращення цих практик є основою модернізації сучасних регіональних політичних еліт в Україні. Регіональні політичні еліти в Україні постійно перебувають під тиском обставин та процесів загальнодержавного рівня. Це ускладнює перетворення регіональних та місцевих еліт на реальні центри прийняття рішень щодо організації розвитку відповідних територій. Істотною проблемою для вітчизняних регіональних еліт, на думку автора, є вимивання кадрів внаслідок рекрутування місцевих та регіональних лідерів для заміщення посад на столичному рівні.

Розглянуто актуальну проблему визначення правильності одягнення медичної маски у людини. Для її вирішення запропоновано побудування моделі з використанням штучного інтелекту. Розглянуто механізм класифікації та обробки вхідних даних. Розроблено структуру згорткової нейронної мережі у вигляді моделі послідовної реалізації шарів згортки, агрегування, повного зв’язку. Обґрунтовано доцільність використання функції ReLU для активації вузлів. Застосовано метод Dropout для запобігання перенавчанню нейронної мережі. Вихідний шар реалізовано у вигляді одного нейрону з використанням функції активації сигмоїда. Оптимізація згорткової нейронної мережі здійснена методом стохастичного градієнтного спуску. Використано метод зворотного поширення помилки для навчання нейронної мережі. Розроблено програмний додаток на мові програмування Python. Використано бібліотеку Keras для забезпечення точності, правильності, повноти побудованої моделі. Проведено компіляцію з використанням бінарної перехресної ентропії в якості цільової функції. За допомогою розробленого додатку проведено ефективне навчання згорткової нейронної мережі на тестових вхідних зображеннях. Зважаючи на значні вимоги до апаратного забезпечення і програмних ресурсів, цей процес було здійснено під керуванням операційної системи Linux. Обмежена кількість періодів навчання забезпечила зменшення підсумкового часу навчання. Здійснено перевірку побудованої системи на контрольній множині. Отримано високі показники розпізнавання зображень. Працездатність програмного додатку перевірена з використанням різної апаратної і програмної конфігурації. Розроблена система може бути використані у галузях, які потребують контролю виконання правил безпеки під час пандемії.

Мета роботи – за характером впливу медико-демографічних, соціальних, екологічних детермінант середовища життєдіяльності людини на поширеність інфекційних хвороб оцінити рівень біобезпеки регіонів країни.У статті представлено погляд на проблему біобезпеки, запропоновано методику оцінювання її рівня, окреслено вимоги до формування переліку індикаторів, способу їх стандартизації та процедури агрегування. Представлено результати рейтингового оцінювання регіонів за інтегральним показником рівня біобезпеки.Висновок. Адміністративні території України відрізняються за рівнем біобезпеки.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук (доктора філософії) за спеціальністю 05.13.06 "Інформаційні технології" (122 – Комп'ютерні науки). – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2017. Об'єкт дослідження – процес комплексного оцінювання багатоознакових об'єктів в задачах підтримки прийняття рішень. Предмет дослідження – моделі, методи та інформаційні технології комплексного оцінювання багатоознакових об'єктів в задачах підтримки прийняття рішень. Дисертацію присвячено вирішенню науково-практичної задачі – розробці моделей та інформаційної технології комплексного оцінювання складних об'єктів багатоознакової природи для підвищення обґрунтованості процесу прийняття рішень. У дисертаційній роботі вирішена актуальна науково-практична задача розробки моделей та інформаційної технології комплексного оцінювання складних об'єктів багатоознакової природи для підвищення обґрунтованості процесу прийняття рішень. Проаналізовано існуючі інформаційні технології, моделі та методи оцінювання складних об'єктів та процесів і сформульовано основні вимоги до розробки інформаційної технології комплексного оцінювання багатоознакових об'єктів. Розроблено моделі побудови множини первинних показників, агрегування показників та інтерпретації комплексної оцінки. Розроблено метод комплексного оцінювання багатоознакових об'єктів з використанням кваліметричної методики та методу послідовного агрегування показників. Удосконалено інформаційну технологію комплексного оцінювання багатоознакових об'єктів. Результати дослідження впроваджено в практику побудови підсистем оцінювання в системах підтримки прийняття рішень підприємств Харкова, Києва, а також у навчальний процес кафедри програмної інженерії та інформаційних технологій управління НТУ "ХПІ".
The dissertation for a candidate degree in technical sciences (PhD), specialty 05.13.06 "Information Technologies" (122 – Computer science). – National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute", Kharkiv, 2017. The object of the study is the process of multiattribute object comprehensive assessment in the tasks of decision-making support. The subject of research – models, methods and information technologies of of multiattribute object comprehensive assessment in the tasks of decision-making support. The dissertation is devoted to the solution of the scientific and practical problem - the development of models and information technology for complex objects of multisign nature comprehensive assessment to increase the validity of the decision-making process. Relevant scientific and practical task is solved in the thesis. The models and information technology of multiattribute object comprehensive assessment was developed in order to enhance the validity of the decision-making process. The existing information technologies, models and methods of multiattribute object comprehensive assessment were analyzed. Main requirements for the information technology of multiattribute object comprehensive assessment were designed. Models for the set of primary indicators, aggregation and interpretation of comprehensive assessment were developed. The method of multiattribute object comprehensive assessment was designed using qualimetric methods and method of indicators step-by-step aggregation. Information technology of multiattribute object comprehensive assessment was improved. Research results were implemented into the practice of assessment subsystems constructing in decision-making systems of Kharkiv and Kiev enterprises, as well as in the educational process of the Software engineering and information technology management department of NTU "KhPI".

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.06 – інформаційні технології. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2018. У дисертаційній роботі вирішена актуальна науково-практична задача розробки моделей та інформаційної технології комплексного оцінювання складних об'єктів багатоознакової природи для підвищення обґрунтованості процесу прийняття рішень. Проаналізовано існуючі інформаційні технології, моделі та методи оцінювання складних об'єктів та процесів і сформульовано основні вимоги до розробки інформаційної технології комплексного оцінювання багатоознакових об'єктів. Розроблено моделі побудови множини первинних показників, агрегування показників та інтерпретації комплексної оцінки. Розроблено метод комплексного оцінювання багатоознакових об'єктів з використанням кваліметричної методики та методу послідовного агрегування показників. Удосконалено інформаційну технологію комплексного оцінювання багатоознакових об'єктів. Результати дослідження впроваджено в практику побудови підсистем оцінювання в системах підтримки прийняття рішень підприємств Харкова, Києва, а також у навчальний процес кафедри програмної інженерії та інформаційних технологій управління НТУ "ХПІ".
The dissertation for a candidate degree in technical sciences, specialty 05.13.06 – Information Technologies. – National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute", Kharkiv, 2018. Relevant scientific and practical task is solved in the thesis. The models and information technology of multiattribute object comprehensive assessment was developed in order to enhance the validity of the decision-making process. The existing information technologies, models and methods of multiattribute object comprehensive assessment were analyzed. Main requirements for the information technology of multiattribute object comprehensive assessment were designed. Models for the set of primary indicators, aggregation and interpretation of comprehensive assessment were developed. The method of multiattribute object comprehensive assessment was designed using qualimetric methods and method of indicators step-by-step aggregation. Information technology of multiattribute object comprehensive assessment was improved. Research results were implemented into the practice of assessment subsystems constructing in decision-making systems of Kharkiv and Kiev enterprises, as well as in the educational process of the Software engineering and information technology management department of NTU "KhPI".