Дисертації з теми "Аграрний сектор України"

Аграрний сектор України з його базовою складовою, сільським господарством, є системоутворюючим в національній економіці. Він формує засади збереження суверенності держави – продовольчу та у певних межах економічну, екологічну й енергетичну безпеку, забезпечує розвиток технологічно пов’язаних галузей національної економіки та створює соціально-економічні основи розвитку сільських територій. Отже, стратегія розвитку аграрної сфери України має бути спрямована на формування ефективного соціально спрямованого сектору економіки держави, здатного задовольнити внутрішні потреби та забезпечити провідні позиції на світовому ринку сільськогосподарської продукції. Це визначає необхідність створення і підтримки конкурентного середовища в галузі сільського господарства й АПК.

Кредитне забезпечення – одна із найбільш гострих проблем функціонування та розвитку аграрного сектора в процесі ринкової трансформації. Висока вартість приватних кредитних ресурсів і через макроекономічну нестабільність, і внаслідок високого ризику кредитування аграріїв, низької прибутковості, високого рівня заборгованості сільськогосподарських підприємств та відсутності правового забезпечення ліквідних кредитних трансакцій унеможливлювали кредитування не тільки розширеного, а й простого відтворення у сільському господарстві.

1. Digital Adoption Index. Worldbank. URL:https://www.worldbank.org/en/publication/wdr2016/DigitalAdoption-Index. (Дата звернення: 05 жовтня 2021). 2. Діджиталізація: хто сьогодні інвестує в агроінновації в Україні. Landlord. URL:https://landlord.ua/news/didzhytalizatsiia-khto-sohodni-investuie-v-ahroinnovatsii-v-ukraini/. (Дата звернення: 05 жовтня 2021).
Розглянуті аспекти впровадження діджиталізації у структуру аграрного сектору держави як запорука розвитку і покращення стану економіки вцілому та забезпечення новими технологіями організації агробізнесу.

У статті науково обґрунтовано роль синергетичного підходу в розвитку аграрного сектора економіки України. Зазначено доцільність врахування синергетичних ефектів для підвищення ефективності функціонування соціально-економічних систем у аграрній сфері.

1. Петлюк Л.О., Мєдвєдкова Н.С. Державна підтримка у забезпеченні розвитку аграрного сектору економіки України. Економіка та держава. 2021. № 2. С. 105–111. https://doi.org/10.32702/2306-6806.2021.2.105. 2. Аграрії отримали з бюджету 1,5 млрд грн дотацій за 2021 рік [Електронний ресурс] // AgroPolit.com [сайт]. – Режим доступу: https://agropolit.com/spetsproekty/909-agrariyi-otrimali-z-byudjetu-15-mlrd-grn-dotatsiy-za-2021-rik. 3. Міністерство аграрної політики та продовольства України [офіційний сайт]. – Режим доступу: https://minagro.gov.ua/ua/napryamki/finansova-politika/finansuvannya-z-derzhavnogo-byudzhetu. 4. Maslak N., Brychko A., Maslak O., Lukash S.(2021) State Policy and Financial Support for the Development of the Ukrainian Agrarian Economy. Public Policy and Administration, 20 (2), 189–204. https://doi.org/10.13165/VPA-21-20-2-04.
Проаналізовано обсяги державної фінансової підтримки аграрного сектору за останні роки. Обґрунтовано необхідність корегування існуючої моделі такої підтримки в Україні з урахуванням досвіду країн ЄС.

Пріоритетність розвитку аграрного сектору економіки України зумовлюється тим, що сільське господарство в сучасних умовах залишається головною продовольчою галуззю України, успішний розвиток якої потребує залучення інвестиційних ресурсів. В агропромисловому секторі України задіяні близько 40% населення і виробляється майже половина валового внутрішнього продукту. Сільськогосподарські підприємства України потребують технологічного переозброєння високоефективними, надійними, енергозберігаючими й екологоохоронними технічними засобами, що є необхідним для подальшого відтворення виробничого потенціалу агропромислового сектору економіки.

В роботі досліджено концептуальні засади фінансового забезпечення аграрного сектору. Проведено теоретичний огляд інструментів фінансового забезпечення аграрного сектору в Україні. Здійснено аналіз основних показників функціонування аграрного сектору в Україні. Обґрунтовано необхідність перегляду фінансового забезпечення на основі розробки науково-методичного підходу оцінки впливу аграрного сектору на рівень економічного розвитку.
В работе исследованы концептуальные основы финансового обеспечения аграрного сектора. Проведен теоретический обзор инструментов финансового обеспечения аграрного сектора в Украине. Осуществлен анализ основных показателей функционирования аграрного сектора в Украине. Обоснована необходимость пересмотра финансового обеспечения на основе разработки научно-методического подхода оценки влияния аграрного сектора на уровень экономического развития.
In this work the conceptual principles of financial provision of the agrarian sector are investigated. A theoretical review of financial support instruments of the agrarian sector in Ukraine was conducted. The analysis of the main indicators of functioning of the agricultural sector in Ukraine is carried out. The necessity of revision of financial support is grounded on the basis of development of scientific and methodical approach of estimation of influence of agrarian sector on the level of economic development.

Коритний, О. Г. Державне регулювання сталого розвитку аграрного сектору України : дис. ... канд. екон. наук : 08.00.03 / О. Г. Коритний. - Чернігів, 2021. - 204 с.
Дисертаційна робота присвячена поглибленню теоретико-методичних засад та розробці практичних рекомендацій щодо формування напрямів державного регулювання сталого розвитку аграрного сектору України. У дисертаційній роботі були поглиблені наукові аспекти державного регулювання сталого розвитку аграрного сектору України, які ґрунтуються на принципах системності й на умовах поєднання економічних соціальних й екологічних елементів, що сприятиме подоланню негативних впливів в аграрній галузі національної економіки. Висвітлено форми та методи державного регулювання сталого розвитку аграрного сектору України та наголошено. Необхідними умовами забезпечення сталого розвитку аграрного сектору є наступні: економічна діяльність в аграрному секторі із забезпеченням ефективної соціальної та екологічної орієнтації; активне стимулювання попиту споживачів на екологічні товари; дієвість інституційної системи у даній галузі; активізація еколого орієнтованої інноваційної складової відносно процесів виробництва з обов’язковою координацією відносин зовнішнього/внутрішнього середовища в напрямі ефективного використання потенціалів регіональних аграрних систем. Запропоновані концептуальні засади державного регулювання сталого розвитку аграрного сектору в системі макроекономічного регулювання національним господарством. Визначені стартові цілі сталого розвитку аграрного сектору України та сфери впливу державного регулювання. Також, розроблено система показників виявлення проблем переходу до сталого розвитку, що згруповані за економічним розвитком, соціальною стабільністю та екологічною захищеністю. Запропонована теоретичне обґрунтування організаційного забезпечення подолання проблем переходу до сталого розвитку аграрного сектору в територіальному розрізі дозволить: сконцентруватися безпосередньо на вирішенні проблем переходу до сталого розвитку аграрного сектору; удосконалити взаємозв’язок між оцінюванням проблем переходу до сталого розвитку аграрного сектору в територіальному аспекті й вибором інструментів їх подолання; забезпечити ефективність розв’язання проблем такого розвитку; сформувати та реалізувати ефективну політику, направлену на підтримку розвитку аграрної сфери та досягнення цілей сталого розвитку аграрного сектору.
Диссертация посвящена углублению теоретико-методических основ и разработке практических рекомендаций по формированию направлений государственного регулирования устойчивого развития аграрного сектора Украины. В диссертационной работе были углублены научные аспекты государственного регулирования устойчивого развития аграрного сектора Украины, основанные на принципах системности и на условиях сочетания экономических социальных и экологических элементов, что будет способствовать преодолению негативных воздействий в аграрной отрасли национальной экономики. Освещены формы и методы государственного регулирования устойчивого развития аграрного сектора Украины. Отмечено, что необходимыми условиями обеспечения устойчивого развития аграрного сектора являются: экономическая деятельность в аграрном секторе с обеспечением эффективной социальной и экологической ориентации; активное стимулирование спроса потребителей на экологические товары; действенность институциональной системы в данной области; активизация эколого ориентированной инновационной составляющей относительно процессов производства с обязательным координацией отношений внешнего / внутренней среды в направлении эффективного использования потенциалов региональных аграрных систем. Предложены концептуальные основы государственного регулирования устойчивого развития аграрного сектора в системе макроэкономического регулирования национальным хозяйством. Определены стартовые цели устойчивого развития аграрного сектора Украины и влияния государственного регулирования. Также, разработаны система показателей выявления проблем перехода к устойчивому развитию, которые сгруппированы в разрезе: экономического развития, социальной стабильности и экологической защищенности. Предложено теоретическое обоснование организационного обеспечения преодоления проблем перехода к устойчивому развитию аграрного сектора в территориальном разрезе, что позволит: сконцентрироваться непосредственно на решении проблем устойчивого развития аграрного сектора; усовершенствовать взаимосвязь между оценкой проблем устойчивого развития аграрного сектора и выбором инструментов их преодоления; обеспечить эффективность решения проблем такого развития; сформировать и реализовать эффективную региональную политику, направленную на поддержку развития аграрной сферы и достижения целей устойчивого развития аграрного сектора.
The scientific aspects of state regulation of sustainable development of the agricultural sector of Ukraine which are based on the principles of systematization and a combination of economic, social and environmental determinants have been deepened in the dissertation. Consequently, it will overcome the negative effects in the agricultural sector of the national economy. In this context, the sustainable development of the agricultural sector defined as the process of transition to a new level of efficiency of this area, provided the formation of an effective system of state regulation in this direction. The relevance of state regulation of sustainable development of the agricultural sector of Ukraine is substantiated and it is emphasized that such development is achievable only with proper interaction of all components, namely: economic activity in the sector with effective socio-environmental orientation; active stimulation of consumer demand for ecological goods; the effectiveness of the institutional system in this area; activation of the ecologically oriented innovative component concerning production processes with obligatory coordination of mutual relations of external/internal environment in the direction of effective use of potentials of regional agrarian systems. Conceptual bases for determining the role and place of state regulation of sustainable development of the agricultural sector in the system of macroeconomic regulation of the national economy have been proposed. The initial goals of sustainable development of the agricultural sector of Ukrainian regions and the sphere of influence of state regulation have been identified, including: 1) providing conditions for rational use of natural resources potential with mandatory consideration of future opportunities, which is the basis of economic component; 2) involvement of the necessary tools to reduce the negative impact on the environment and agricultural areas (environmental component); 3) assistance in increasing the level of employment and income of economic entities (socio-economic component); 4) obligatory creation of conditions for implementation of practical ideas of sustainable development of the agricultural sector and formation of principles of participation and involvement in the process of separate interested groups in the direction of achieving a common result. The following have been developed: 1) a system of indicators grouped by economic development, social stability and environmental protection to identify problems of sustainable development of the agricultural sector of the regions in Ukraine; 2) a system of organizational support for overcoming economic, social and environmental problems of sustainable development of the agricultural sector of the regions, which takes into account the level of their manifestation and allows to increase the effectiveness of financial instruments to support such development; 3) a system of communication between levels of government in the process of implementing regional policy to address the problems of sustainable development of the agricultural sector of the regions. The system of organizational support for overcoming the problems of sustainable development of the agricultural sector of the regions proposed for implementation will allow: to focus directly on solving the problems of sustainable development of the agricultural sector of the regions; to improve the relationship between the assessment of the problems of sustainable development of the agricultural sector of the regions and the choice of tools to overcome them; to ensure the effectiveness of solving the problems of such development; to form and implement an effective regional policy aimed at supporting the development of the agricultural sector and achieving the goals of sustainable development of the agricultural sector.

Піщенко, О. В. Стратегія забезпечення еколого-економічної безпеки аграрного сектору України : дис. ... д-ра екон. наук : 08.00.03 / О. В. Піщенко. - Чернігів, 2021. - 406с.
Дисертацію присвячено обґрунтуванню теоретико-методологічних і методичних засад еколого-економічної безпеки аграрного сектору й розробленню стратегії її забезпечення для формування необхідних підвалин переходу до екологоорієнтованої економіки. Дослідження еколого-економічної безпеки здійснено через узагальнення теоретичних підходів до тлумачення її змісту. Розкрито сутність еколого-економічної безпеки та визначено її значущість для розвитку національної економіки. Ґрунтуючись на положеннях системного підходу, еколого-економічна безпека була представлена як відкрита система зі своїми причинно-наслідковими зв’язками та закономірностями розвитку. Сформовано концептуальний базис стратегічного управління забезпеченням еколого-економічної безпеки аграрного сектору економіки. Обґрунтовано методологічний концепт дослідження еколого-економічної безпеки, який спирається на поєднанні доктринальних положень системного та сітьового підходів. Висвітлено умови реалізації цілей еколого-економічної безпеки та ідентифіковано її параметри з позиції системно-сітьового підходу. Мережу забезпечення еколого-економічної безпеки аграрного сектору представлено як розгорнуту у просторі сукупність його суб’єктів, які беруть участь у процесах, цілеорієнтованих на досягнення її встановленого рівня. Обґрунтовано доцільність та розкрито особливості ГІС моделювання в системі регулювання екологізації аграрного сектору. Запропоновано методичні положення оцінки рівня еколого-економічної безпеки аграрного сектору. Здійснено оцінювання тенденцій розвитку аграрного сектору України. Окреслені тенденції свідчать про наявність потенціалу аграрного сектору до зростання, але необхідність екологізації його діяльності. Встановлено передумови модернізації основного капіталу з урахуванням вимог екологічної безпеки. Визначено напрями запровадження природоохоронних технологій у виробництво аграрної продукції. Охарактеризовано чинники, що перешкоджають екологізації агровиробництва. Встановлено, що головною проблемою є не збільшення відходів від агродіяльності, а відсутність ефективної системи їх утилізації та переробки. Держава не створила дієвих стимулів для утворення такої системи. Висвітлено світовий досвід управління еколого-економічною безпекою аграрного сектору, окреслено можливості застосування зарубіжного досвіду забезпечення еколого-економічної безпеки у вітчизняних реаліях, запропоновано використання моніторингу як інструменту управління еколого-економічною безпекою аграрного сектору. Сформульовано сукупність пропозицій щодо зміцнення еколого-економічної безпеки аграрного сектору України. Обґрунтовано науково-методичні положення розробки стратегії забезпечення еколого-економічної безпеки аграрного сектору вітчизняної економіки. Розроблено логічну послідовність обґрунтування стратегічної альтернативи забезпечення еколого-економічної безпеки аграрного сектору національної економіки
Диссертация посвящена обоснованию теоретико-методологических и методических основ эколого-экономической безопасности аграрного сектора и разработке стратегии ее обеспечения для формирования необходимых основ перехода к экологоориентированной экономике. Исследование эколого-экономической безопасности осуществлено через обобщение теоретических подходов к толкованию ее содержания. Раскрыта сущность эколого-экономической безопасности и определены ее значимость для развития национальной экономики. Основываясь на положениях системного подхода, эколого-экономическая безопасность была представлена как открытая система со своими причинно-следственными связями и закономерностями развития. Сформирован концептуальный базис стратегического управления обеспечением эколого-экономической безопасности аграрного сектора экономики. Обоснованно методологический концепт исследования эколого-экономической безопасности, который опирается на сочетании доктринальных положений системного и сетевого подходов. Освещены условия реализации целей эколого-экономической безопасности и выявлены ее параметры с позиции системно-сетевого подхода. Сеть обеспечения эколого-экономической безопасности аграрного сектора представлено как развернутую в пространстве совокупность его субъектов, участвующих в процессах, целеориентированных на достижение установленного уровня такой безопасности. Обоснована целесообразность и раскрыты особенности геоинформационного моделирования в системе регулирования экологизации аграрного сектора. Такой подход позволит дифференцировать пространственно-временную специфику, национальные особенности аграрного сектора с позиции согласования целей экономического развития и соблюдения требований сохранения и восстановления природных ресурсов. Предложены методические положения оценки уровня эколого-экономической безопасности аграрного сектора. Осуществлено оценивание тенденций развития аграрного сектора Украины. Указанные тенденции свидетельствуют о наличии у него потенциала экономического роста. Необходимость экологизации его деятельности актуализирует поиск средств для финансирования модернизации основного капитала с учетом требований экологической безопасности, а также для внедрения природоохранных технологий в производство аграрной продукции. Охарактеризованы факторы, препятствующие экологизации агропроизводства. Установлено, что главной проблемой является не увеличение отходов, а отсутствие эффективной системы их утилизации и переработки. Государство не создало действенных стимулов для образования такой системы. Доказана необходимость увеличения в структуре бюджета доли расходов на развитие екологориентованого агропроизводства. Также необходимо привлечение новых форм и инструментов финансовой поддержки на международных рынках капитала. Изучен и систематизирован мировой опыт управления эколого-экономической безопасностью аграрного сектора. Полученные результаты были взяты за основу для обоснования научно-прикладных рекомендаций по модернизации подходов к формированию нормативно-правовых и организационно-экономических условий соблюдения экологических требований аграрным сектором при осуществлении своей экономическо-хозяйственной деятельности. Предложено использование мониторинга как инструмента управления эколого-экономической безопасностью аграрного сектора. Сформулирован комплекс предложений по укреплению эколого-экономической безопасности аграрного сектора Украины. Обоснованы научно-методические положения разработки стратегии обеспечения эколого-экономической безопасности аграрного сектора отечественной экономики. Определены ключевые установки формирования стратегии обеспечения эколого-экономической безопасности, в частности. Разработана логическая последовательность выбора стратегической альтернативы обеспечения эколого-экономической безопасности аграрного сектора национальной экономики. Аргументированы главные требования к определению совокупности индикаторов, характеризующих уровень эколого-экономической безопасности аграрного сектора с учетом выделенных направлений оценки результирующих показателей.
The dissertation is devoted to substantiation of theoretical-methodological and methodical bases of ecological-economic safety of agrarian sector and development of strategy of its maintenance for formation of necessary bases of transition to ecologically oriented economy. The study of ecological and economic safety is carried out on the basis of generalization of theoretical approaches to the interpretation of its content. The essence of ecological and economic security is revealed and its significance for the development of the national economy is determined. Ecological and economic security of the agricultural sector was presented as an open system with its causal links and patterns of development. Conceptual basis of strategic management to ensure environmental and economic security of the agricultural sector of the economy. formed. The methodological approaches to the study of ecological and economic safety of the agricultural sector are substantiated. Conditions for the implementation of environmental and economic security goals are defined and its parameters are highlighted from the standpoint of system-network approach. The network for ensuring the environmental and economic security of the agricultural sector is presented as a comprehensive set of its subjects. Geoinformation technologies are proposed to be used for spatial and temporal assessment of the agricultural sector. This will help improve the tools for regulating the greening of the agricultural sector. Methodical provisions for assessing the level of environmental and economic safety of the agricultural sector have been developed. Trends in the development of the agricultural sector of Ukraine are characterized. The outlined trends indicate that the agricultural sector has the potential for growth. The need for greening of the agricultural sector actualizes the search for funds to finance the modernization of fixed capital and for the introduction of environmental technologies in the production of agricultural products. Factors hindering the greening of agricultural production have been identified. The main problem is not the increase of agricultural waste, but the lack of an effective system of their utilization and processing. The state has not created a system of effective incentives for the formation of such a system. The world experience of management of ecological and economic safety of the agricultural sector is systematized, the possibilities of application of foreign experience of providing ecological and economic safety in domestic realities are outlined. The paper proposes the use of monitoring as a tool for managing environmental and economic safety of the agricultural sector. Proposals to strengthen the environmental and economic security of the agricultural sector of Ukraine have been formed. Scientific and methodological provisions for the development of a strategy for ensuring the environmental and economic safety of the agricultural sector of the domestic economy have been developed. The logical sequence of substantiation of the strategy of ecological and economic safety of the agrarian sector of the national economy is substantiated.

Гайдай, О. В. Стратегія забезпечення конкурентоспроможності аграрного сектору України : дис. ... д-ра екон. наук : 08.00.03 / О. В. Гайдай. - Чернігів, 2019. - 469 с.
Дисертацію присвячено обґрунтуванню теоретико-методологічних засад і розробці практичних рекомендацій щодо формування та реалізації стратегії забезпечення конкурентоспроможності аграрного сектору. У результаті дослідження уточнено зміст поняття «конкурентоспроможність аграрного сектору» як здатності усіх його сфер в сукупності виробити і реалізувати продукцію привабливішу для споживачів за ціновими і неціновими параметрами, чим продукція конкурентів, досягаючи при цьому довгострокових цілей стійкого розвитку з використанням інноваційних засобів виробництва у контексті переходу аграрного сектору в якісно новий стан. Визначено, що система забезпечення конкурентоспроможності аграрного сектору є комплексною впорядкованою сукупністю методологічного забезпечення, ресурсного потенціалу, підсистем орієнтованих на формування стратегії з урахуванням ресурсної, інтелектуальної, ринкової та інноваційної складових. Обґрунтовано науково-методологічний підхід до стратегічного управління забезпеченням конкурентоспроможності аграрного сектору із використанням імітаційного моделювання. Обґрунтовано індикатори стійкого розвитку й ефективності забезпечення конкурентоспроможності аграрного сектору, що узгоджуються із принципом раціонального використання ресурсів і представляють собою синергію результатів функціонування стратегії забезпечення конкурентоспроможності аграрного сектору, заснованої на інноваціях, інтелектуальному капіталі та екологічних засадах. На основі виявлення основних сильних і слабких сторін, а також можливостей і загроз розроблено методичний підхід до систематизації та оцінки впливу зовнішніх факторів на рівень забезпечення конкурентоспроможності аграрного сектору. Дослідження закономірностей функціонування аграрного сектору дало змогу обґрунтувати концептуальний підхід до формування механізму державної підтримки забезпечення його конкурентоспроможності, який покликаний встановлювати необхідні пропорції в структурі виробництва й забезпечити раціоналізацію міжгалузевих і внутрішньогалузевих виробничо-економічних зв'язків, виходячи з першочергових завдань забезпечення продовольчої безпеки, подолання кризових явищ і створення передумов для побудови високоефективної й соціально орієнтованої ринкової економіки. Визначено особливості формування технологічних парків в аграрному секторі, які слугують сферою перетинання інтересів суб’єктів аграрного виробництва й інноваційного середовища, що сприяє більш тісній їх взаємодії. Доведена необхідність сприяння оптимального співвідношення державного регулювання та ринкового саморегулювання в забезпеченні конкурентоспроможності аграрного сектору України на прикладі країн ЄС враховуючі національні особливості функціонування галузі. З метою оптимізації системи управління аграрним сектором, запропоновано системну модель розробки та прийняття стратегії забезпечення конкурентоспроможності аграрного сектору України, відмінністю якої є її комплексність та завершеність, адже включає формування різних типів стратегій, цілей і завдань залежно від існуючого рівня конкурентоспроможності аграрного сектору. Процедури запропонованого алгоритму передбачають обов’язковий контроль відповідності цілей і результатів реалізації стратегії забезпечення конкурентоспроможності аграрного сектору стратегічним цілям національної економіки загалом. Запропоновано структурну схему механізму реалізації стратегії забезпечення конкурентоспроможності аграрного сектору, який дозволяє забезпечити прийняття раціональних рішень щодо підвищення його ефективності та захищеності.
Диссертация посвящена обоснованию теоретико-методологических основ и разработке практических рекомендаций по формированию и реализации стратегии обеспечения конкурентоспособности аграрного сектора. В результате исследования уточнено содержание понятия «конкурентоспособность аграрного сектора» как способности всех его сфер в совокупности выработать и реализовать продукцию привлекательную для потребителей по ценовым и неценовыми параметрами, чем продукция конкурентов, достигая при этом долгосрочных целей устойчивого развития с использованием инновационных средств производства в контексте перехода аграрного сектора в качественно новое состояние. Определено, что система обеспечения конкурентоспособности аграрного сектора является комплексной упорядоченную совокупность методологического обеспечения (принципы, методы, функции и т.д.), ресурсного потенциала (природные ресурсы; материально-технические ресурсы, финансовые ресурсы; трудовые ресурсы, информационные ресурсы), подсистем (технология выращивания с. -г. культур и животных, технология товарной обработки, хранения и переработки аграрной продукции, требования и контроль качества аграрной продукции согласно стандартам) ориентированных на формирование стратегии с учетом ресурсной, интеллектуальной, рыночной и инновационной составляющих. Обоснованно научно-методологический подход к стратегическому управлению обеспечением конкурентоспособности аграрного сектора с использованием имитационного моделирования. Обоснованно индикаторы устойчивого развития и эффективности обеспечения конкурентоспособности аграрного сектора, согласуются с принципом рационального использования ресурсов и представляют собой синергию результатов функционирования стратегии обеспечения конкурентоспособности аграрного сектора, основанной на инновациях, интеллектуальном капитале и экологических принципах. На основе выявления основных сильных и слабых сторон, а также возможностей и угроз разработан методический подход к систематизации и оценки влияния внешних факторов на уровень обеспечения конкурентоспособности аграрного сектора. Исследование закономерностей функционирования аграрного сектора позволило обосновать концептуальный подход к формированию механизма государственной поддержки обеспечения его конкурентоспособности, который призван устанавливать необходимые пропорции в структуре производства и обеспечить рационализацию межотраслевых и внутриотраслевых производственно-экономических связей, исходя из первоочередных задач обеспечения продовольственной безопасности, преодоления кризисных явлений и создание предпосылок для построения высокоэффективной и социально ориентированного ной рыночной экономики. Важнейшей задачей государства является формирование условий развития инфраструктуры аграрного рынка, создание единого интегрированного информационно-экономического пространства аграрного сектора. Определены особенности формирования технологических парков в аграрном секторе, которые служат сферой пересечения интересов субъектов аграрного производства и инновационной среды, что способствует более тесной их взаимодействия. Доказана необходимость содействия оптимального соотношения государственного регулирования и рыночного саморегулирования в обеспечении конкурентоспособности аграрного сектора Украины на примере стран ЕС учитывая национальные особенности функционирования отрасли. Наиболее перспективными направлениями адаптации опыта ЕС по обеспечению конкурентоспособности аграрного сектора Украины являются: имплементация норм и стандартов ЕС по стандартизации и сертификации аграрного производства, хранения и транспортировки продукции; взаимная либерализация таможенно-тарифных ставок между странами ЕС и Украиной, предусматривающий отмену пошлин и тарифов во избежание асимметричности; повышение ответственности аграрных производителей за нарушение норм безопасности экологизации производства и питания, способствовать повышению качества, а значит и конкурентоспособности отечественной аграрной продукции. С целью оптимизации системы управления аграрным сектором, предложено системную модель разработки и принятия стратегии обеспечения конкурентоспособности аграрного сектора Украины, отличием которой является ее комплексность и завершенность, ведь включает формирование различных типов стратегий, целей и задач в зависимости от существующего уровня конкурентоспособности аграрного сектора. Определена последовательность и содержательное наполнение этапов реализации механизма, в основу которых положены авторский подход к оценке уровня обеспечения конкурентоспособности аграрного сектора и определения уровня достижения цели механизма, обеспечивающего адаптивность механизма к изменениям внутренней и внешней среды.
The dissertation is devoted to the substantiation of theoretical and methodological principles and the development of practical recommendations on the formation and implementation of a strategy for ensuring the competitiveness of the agrarian sector. The study clarifies the content of the concept of "competitiveness of the agrarian sector" as the ability of all its areas in aggregate to develop and implement products more attractive to consumers at price and non-price parameters than the products of competitors, while at the same time achieving the long-term goals of sustainable development with the use of innovative means of production in the context of the transition agrarian sector in a qualitatively new state. It has been determined that the system of competitiveness of the agrarian sector is an integrated orderly set of methodological support (principles, methods, functions, etc.), resource potential (natural resources, material and technical resources, financial resources, labor resources, information resources), subsystems (technology of cultivation with. agricultural crops and animals; technology of commodity processing, storage and processing of agrarian products; requirements and quality control of agrarian products in accordance with the standards) oriented to the formation of a strategist taking into account resource, intellectual, market and innovation components. The scientific and methodological approach to strategic management of ensuring the competitiveness of the agrarian sector with the use of simulation modeling is substantiated. The indicators of sustainable development and efficiency of ensuring the competitiveness of the agrarian sector that are consistent with the principle of rational use of resources are substantiated and represent the synergy of the results of the strategy of ensuring the competitiveness of the agrarian sector based on innovation, intellectual capital and environmental principles. Based on the identification of the main strengths and weaknesses, as well as opportunities and threats, a methodical approach to the systematization and assessment of the impact of external factors on the level of competitiveness of the agrarian sector is developed. The study of the regularities of the functioning of the agrarian sector has enabled to substantiate the conceptual approach to the formation of a mechanism of state support for ensuring its competitiveness, which is designed to establish the necessary proportions in the structure of production and ensure the rationalization of inter-branch and intra-industry industrial and economic ties, based on the primary objectives of ensuring food security, overcoming crisis phenomena and creation of prerequisites for constructing highly effective and socially oriented market economy. The development of the infrastructure of the agrarian market, first of all, information technologies and marketing activities, determines the basis for the further development of the commodity movement, ensures a reduction of the costs of trade and increasing the competitiveness of agrarian products of national producers. The most important task of the state is to create conditions for the development of the infrastructure of the agrarian market, to create a unified integrated information and economic space of the agricultural sector. The peculiarities of the formation of technological parks in the agrarian sector, which serve as a sphere of crossing the interests of subjects of agrarian production and innovation environment, which facilitates their closer interaction, are determined. The necessity of promoting the optimal correlation of state regulation and market self-regulation in ensuring the competitiveness of the agricultural sector of Ukraine is proved on the example of the EU countries taking into account the national peculiarities of the sector's functioning. In order to optimize the agrarian sector management system, a system model for the development and adoption of a strategy for ensuring the competitiveness of the Ukrainian agrarian sector is proposed, the difference between which is its complexity and completeness, as it involves the formation of various types of strategies, goals and tasks depending on the existing level of competitiveness of the agrarian sector. The procedures of the proposed algorithm include mandatory monitoring of the compliance of the goals and results of implementing the strategy of ensuring the competitiveness of the agrarian sector to the strategic goals of the national economy as a whole. The structural scheme of the mechanism of implementation of the strategy of ensuring the competitiveness of the agrarian sector is proposed, which allows ensuring rational decisions to increase its efficiency and security.

Слободяник, І. Л. Організаційно-економічне забезпечення розвитку інноваційного потенціалу аграрного сектору економіки України : дис. ... канд. екон. наук : 08.00.03 / І. Л. Слободяник. - Чернігів, 2018. - 234 с.
Дисертаційна робота присвячена вирішенню важливого науково-практичного завдання щодо вдосконалення організаційно-економічного забезпечення розвитку інноваційного потенціалу аграрного сектору економіки. У ході дослідження розглянуто теоретичні, практичні та організаційні питання розвитку інноваційного потенціалу аграрного сектору економіки, досліджено фактори впливу на інноваційний потенціал. У результаті проведеного дослідження обґрунтовано комплекс рекомендацій з формування структури системи організаційного забезпечення розвитку інноваційного потенціалу аграрного сектору економіки. Оцінено сучасний стан інноваційної активності аграрного сектору економіки в Україні. Обґрунтовані ключові організаційні детермінанти розвитку інноваційного потенціалу аграрного сектору в Україні та ідентифіковані його проблеми. Запропоновано концептуальний підхід до формування стратегії розвитку інноваційного потенціалу аграрного сектору економіки в Україні. Визначено стратегічні напрями удосконалення державного регулювання розвитку інноваційного потенціалу аграрного сектору економіки в Україні, зокрема, безпосереднього стимулювання розвитку інноваційного потенціалу аграрного сектору економіки та підтримки інформаційно-аналітичного середовища інноваційних процесів. Розроблено структуру організаційно-економічного механізму управління розвитком інноваційного потенціалу аграрного сектору економіки в Україні. Удосконалено науково-методичний підхід до моніторингу організаційно-економічного забезпечення розвитку інноваційного потенціалу аграрного сектору економіки, який ґрунтується на методології форсайт.
Диссертация посвящена решению важного научно-практической задачи по совершенствованию организационно-экономического обеспечения развития инновационного потенциала аграрного сектора экономики. В ходе исследования рассмотрены теоретические, практические и организационные вопросы развития инновационного потенциала аграрного сектора экономики, исследованы факторы влияния на инновационный потенциал. Предложено под развитием инновационного потенциала аграрного сектора экономики рассматривать долгосрочный процесс, ориентированный на повышение стоимости, полезности результатов инновационной деятельности субъектов аграрного бизнеса, достижения целевого результата инноваций, удовлетворение общественных потребностей в направлении получения социально-экономических выгод от реализации инновационной продукции аграрного сектора экономики. В результате проведенного исследования обоснован комплекс рекомендаций по формированию структуры системы организационного обеспечения развития инновационного потенциала аграрного сектора экономики. Доказано, что организационно-экономическое обеспечение развития инновационного потенциала аграрного сектора экономики предусматривает: сложившуюся инновационную инфраструктуру; использование вновь или усовершенствованных технологий, а также соответствующих организационно-технических решений производственного, организационно-административного, коммерческого или иного характера, существенно влияют на качество аграрного производства; формирование и реализацию эффективных механизмов коммерциализации результатов научных исследований и разработок, которые в совокупности способствуют развитию инновационного потенциала аграрного сектора и росту его конкурентоспособности. Систематизация научных подходов и инструментов к оценке организационно-экономического обеспечения развития инновационного потенциала аграрного сектора экономики позволила обосновать соответствующий концептуальный подход с использованием PEST-анализа и выделить факторы, которые влияют на развитие инновационного потенциала аграрного сектора (экономические, ресурсные, государственного управления, социальные, рыночные и международные). Оценено современное состояние инновационной активности аграрного сектора экономики в Украине. Обоснованные ключевые организационные детерминанты развития инновационного потенциала аграрного сектора в Украине (объединения науки и производства; обеспеченность научным потенциалом; государственная поддержка развития инновационного потенциала, оценка результативных инновационных разработок и другие) и идентифицированы его проблемы. Предложен концептуальный подход к формированию стратегии развития инновационного потенциала аграрного сектора экономики в Украине. Определены стратегические направления совершенствования государственного регулирования развития инновационного потенциала аграрного сектора экономики в Украине, в частности, непосредственного стимулирования развития инновационного потенциала аграрного сектора экономики и поддержки информационно-аналитической среды инновационных процессов. Реализация этих направлений позволяет обеспечить развитие национальной экономики, ориентированной на инновационное обновление реального и социального секторов страны для существенного роста объемов и качества продукции аграрного производства. Разработана структура организационно-экономического механизма управления развитием инновационного потенциала аграрного сектора экономики в Украине, которая состоит из следующих компонентов: 1) инновационный потенциал, стратегия его развития и приоритетные цели, которых необходимо придерживаться; 2) концептуальные, организационные и экономические составляющие механизма; 3) субъекты (государство, субъекты аграрного производства, научно-образовательные учреждения и организации; общественность) и объекты (инновационные технологии; инновационная деятельность; инновационный процесс; экономические отношения между участниками рынка инноваций) механизма; 4) основные факторы, которые стимулируют субъектов аграрного производства к инновационной деятельности. Усовершенствована научно-методический подход к мониторингу организационно-экономического обеспечения развития инновационного потенциала аграрного сектора экономики, основанный на методологии форсайт. Обосновано, что использование предложенного научно-методического подхода позволяет всем участникам инновационного процесса в аграрном секторе экономики Украины (субъектам хозяйствования, государству, научно-образовательным учреждениям, общественности) быстро реагировать и адекватно отвечать на изменения в меняющемся внутреннем и внешнем инновационной среде.
The dissertation is devoted to solving an important scientific and practical task of improving organizational and economic provision of the development of innovative potential of the agrarian sector of the economy. During the research the theoretical, practical and organizational issues of the development of innovative potential of the agrarian sector of the economy were considered, and the factors influencing the innovation potential were investigated. As a result of the study, a set of recommendations for the formation of the structure of the organizational support system for the development of the innovative potential of the agrarian sector of the economy was substantiated. The current state of innovation activity of the agrarian sector of economy in Ukraine is estimated. The key organizational determinants of innovation potential development of the agrarian sector in Ukraine are grounded and its problems are identified. The conceptual approach to the formation of the strategy of development of innovative potential of the agrarian sector of economy in Ukraine is proposed. The strategic directions of improvement of state regulation of the development of innovative potential of the agrarian sector of economy in Ukraine, in particular, direct stimulation of the development of innovative potential of the agrarian sector of the economy and support of the informational and analytical environment of innovative processes, are determined. The structure of the organizational and economic mechanism for managing the development of the innovative potential of the agrarian sector of the economy in Ukraine is developed. The scientific and methodological approach to monitoring the organizational and economic provision of the development of innovative potential of the agrarian sector of the economy, based on the foresight methodology, has been improved.

У розділі 1 «Підприємництво в аграрному сектору економіки» розкривається економічна сутність малого підприємництва, функції малого бізнесу та характеристика ринкового середовища господарювання підприємств малого бізнесу. У розділі 2 «Аналіз прикладних аспектів функціонування малого підприємництва в сфері АПК» було розглянуто загальну характеристику підприємства та проведений аналіз конкурентоспроможності підприємства, проаналізовано господарську діяльність підприємства. У розділі 3 «Напрямки реформування АПК та шляхи підвищення ефективності його функціонування» запропоновані рекомендації щодо подолання кризового становища в АПК, шляхи оптимізації роботи агропромислових підприємств в Сумській області.

Варгатюк, М. О. Інституційно-аналітичне забезпечення розвитку аграрного сектору в Україні : дис. ... канд. екон. наук : 08.00.03 / М. О. Варгатюк. - Одеса, 2021. - 227 с.
Дисертація присвячена поглибленню теоретичних і методичних засад інституційно-аналітичного забезпечення розвитку аграрного сектору та розробці практичних рекомендацій щодо його удосконалення. Досліджено генезис теорії і практики інструментів інституційно-аналітичного забезпечення розвитку аграрного сектору. Запропоновано концептуальні положення формування системи інституційно-аналітичного забезпечення розвитку аграрного сектору, які виходять із відповідних завдань і принципів та визначають, що провідними теоретичними засадами функціонування такої системи мають бути положення методології управління проектами в аграрному секторі і проєктування інформаційних систем. Обґрунтовано науковометодичний підхід до оцінювання розвитку аграрного сектору України та його взаємозв’язку з результативністю інституційно-аналітичного забезпечення шляхом розрахунку інтегральних показників. Доведено, що для конкретизації шляхів реалізації системи інституційноаналітичного забезпечення розвитку аграрного сектору необхідною є розробка відповідного комплексного механізму. Запропоновано організаційнометодичний підхід до використання аналітичного інструментарію оцінки стану та перспектив розвитку аграрного сектору в Україні.
Диссертация посвящена углублению теоретических и методических основ институционально-аналитического обеспечения развития аграрного сектора и разработке практических рекомендаций по его усовершенствованию. Исследован генезис теории и практики инструментов институционально-аналитического обеспечения развития аграрного сектора. Предложены концептуальные положения формирования системы институционально-аналитического обеспечения развития аграрного сектора, которые выходят из соответствующих задачи и принципов и определяют, что ведущими теоретическими основами функционирования такой системы должны быть положения методологии управления проектами в аграрном секторе и проектирования информационных систем. Обоснованно научнометодический подход к оценке развития аграрного сектора Украины и его взаимосвязи с результативностью институционально-аналитического обеспечения путем расчета интегральных показателей. Обосновано, что институционально-аналитическое обеспечение состоит из трех неотъемлемых и взаимосвязанных составляющих: институциональноправовой; институционально-организационной и методической. Обоснованные стратегические доминанты модернизации механизмов институционально-аналитического обеспечения развития аграрного сектора в Украине: 1) институционально-правовые, которые ориентированы на разработку и совершенствование нормативно-правовой базы по развитию аграрного сектора в части реализации системы сельскохозяйственного консультирования, повышения результативности функционирования саморегулируемых организаций, адаптация отечественного законодательства с требованиями ЕС; 2) институционально-организационные, действие которых ориентирована на совершенствование механизмов сотрудничества всех стейкхолдеров аграрного сектора, развитие системы аграрной логистики и мелкотоварного аграрного производства, повышение результативности использования инструментов регулирования отечественного аграрного рынка; 3) методические, которые предусматривают использование совокупности методов. Доказано, что для конкретизации путей реализации системы институционально-аналитического обеспечения развития аграрного сектора необходима разработка соответствующего комплексного механизма, который включает предложения по перечню методов и инструментов в соответствии с положениями архитектурного подхода, группировка их по основным управленческими функциями (планирование, мотивация, организация и контроль). Предложено организационно-методический подход к использованию аналитического инструментария оценки состояния и перспектив развития аграрного сектора в Украине, который предусматривает осуществление анализа деятельности субъектов аграрного бизнеса для идентификации факторов влияния на ее результативность, разработку, ранжирование, оценку эффективности и согласования со стейкхолдерами. Разработаны методические положения по оценке состояния и перспектив развития аграрного сектора в Украине, предусматривающих осуществление анализа деятельности субъектов аграрного бизнеса для идентификации факторов влияния на ее результативность, разработку, ранжирование, оценку эффективности и согласования со стейкхолдерами. Для обеспечения эффективности использования информации и аналитических методов в системе информационно-аналитического обеспечения развития аграрного сектора предложено использовать метод DMADV концепции «Шесть сигм», который включает инструментарий проектирования, совершенствование и управления процессом развития аграрного сектора.
The dissertation is devoted to deepening of theoretical and methodical bases of institutional and analytical maintenance of development of agricultural sector and development of practical recommendations concerning its improvement. The genesis of the theory and practice of tools of institutional and analytical support for the development of the agricultural sector is studied. Conceptual provisions for the formation of a system of institutional and analytical support for the development of the agricultural sector, which are based on the relevant tasks and principles and determine that the leading theoretical foundations of such a system should be the provisions of project management methodology in the agricultural sector and information systems design. The scientific and methodological approach to assessing the development of the agricultural sector of Ukraine and its relationship with the effectiveness of institutional and analytical support by calculating integrated indicators is substantiated. It is proved that to specify the ways of implementing the system of institutional and analytical support of the agricultural sector it is necessary to develop an appropriate comprehensive mechanism, which includes proposals for a list of methods and tools in accordance with the architectural approach, grouping them by basic management functions (planning, motivation, organization and control).

В Україні активно дискутується питання про продаж земель сільськогосподарського призначення і створення ринку землі. прихильники та противники продажу землі мають свої аргументи, зокрема, противники вважають, що місцеве населення може не отримати справедливу ціну за землю.

Рябуха, Г. І. Державне регулювання розвитку галузі тваринництва в Україні : дис. ... канд. екон. наук : 08.00.03 / Г. І. Рябуха. - Чернігів, 2019. - 210 с.
Дисертація присвячена обґрунтуванню теоретичних підходів та розробленню практичних рекомендацій щодо державного регулювання розвитку галузі тваринництва в Україні. У роботі систематизовано методичні засади державного регулювання галузі тваринництва через використання і адаптацію додаткових інструментів і механізмів надання субсидій та кредитів, що дозволить вибудовувати засади ефективного, конкурентоспроможного розвитку на основі запропонованої моделі з випуску банком облігацій для господарств галузі з наданням ресурсу у вигляді рефінансування за пільговою ставкою з обчисленням різниці між ставкою рефінансування та індексом цін на оптові м’ясо-молочні продукти. Здійснено аналіз еволюції теоретичної думки та поглиблено категоріально-понятійний апарат економічної науки за рахунок уточнення поняття «державне регулювання галузі тваринництва». Проаналізовано тенденції розвитку галузі тваринництва в умовах продовольчих викликів. Здійснено оцінку інструментів і заходів: контроль над цінами, санітарні заходи, кількісні обмеження, ліцензування, сертифікація товарів, і доведено необхідність враховувати специфічні елементи макроекономічної політики держави при виборі регулювання в умовах імплементації положень Повної та всеохоплюючої Угоди про вільну торгівлю між Україною та Європейським Союзом. Узагальнено зарубіжний досвід надання державної підтримки галузі тваринництва. Удосконалено механізм часткової компенсації відсоткової ставки банкам за кредитами, наданими на пільгових умовах для посилення конкурентних позицій вітчизняних виробників продукції тваринництва.
Диссертация посвящена обоснованию теоретических подходов и разработке практических рекомендаций в аспекте государственного регулирования развития отрасли животноводства в Украине. Обоснованы приоритетные направления государственного регулирования отраслей аграрного сектора экономики, в части определения совокупности экономических, организационно-правовых мер, направленных на развитие мультифункционального сельского хозяйства для обеспечения продовольственной безопасности страны, укрепление конкурентных позиций на мировом аграрном рынке. Усовершенствован категориально-понятийный аппарат экономической науки за счет уточнения понятия «государственное регулирование отрасли животноводства». Расширены теоретические представления о закономерностях функционирования животноводства на основе исчисления индикаторов формирования ресурсов. При этом учтены как специфические особенности скотоводства, свиноводства, овцеводства, птицеводства, пчеловодства, рыбоводства, кролиководства, звероводства, так и влияние регулирующих мер государства на отраслевую структуру производства продукции, что будет способствовать объединению интересов государства, потребителей и производителей в процессе комплексного регулирования развития отрасли животноводства. Изучение и оценка инструментов государственного регулирования отрасли животноводства показывает, что отечественное животноводство и аграрный сектор находится только в начальной стадии своего развития в аспекте оценки содержания и последствий регулирования. Этому должно способствовать применение предложенных в диссертации инструментов регулирования: ценообразование на продукцию животноводства; таможенная политика; ограничения импорта; квотирование производства отдельных видов продукции животноводства; дотирование экспорта; лизинг; разработка программ страхования для субъектов хозяйствования различного производственного направления при выращивании крупного рогатого скота, свиней, рыбы, птицы, применении специальных мер относительно импорта товаров, сертификация товаров; углубление кооперации между производственным сектором и перерабатывающими отраслями агропромышленного комплекса. Проведена оценка структуры и потенциала отечественного животноводства и установлено, что в 2019 году на программы государственной поддержки развития скотоводства направлено 1,4 млрд грн, что составляет 40 % от из общего объема в 3,5 млрд грн. В то же время динамика отечественного производства молока демонстрирует падение в 10615 тыс. т в 2015 г. до 10064 тыс. т в 2018 г. На основе расчетов сделан вывод, что наибольший удельный вес в птицеводстве составляют куры и петухи 84,1 % в 2001 г. и 91,5 % в 2018 г. Удельный вес других видов птицы не изменился, кроме гусей, где показатель уменьшился с 7,3 % в 2001 г. до 2,1 % в 2018 г. Такую тенденцию можно объяснить постоянным спросом на яйца и куриное мясо как на внутреннем, так и на внешнем агропродовольственном рынках. Определены подходы к обоснованию предложений по оценке влияния квот Европейского Союза и курсовых изменений на объемы экспорта отрасли животноводства. Среди рекомендаций акцентировано внимание на методическом обеспечении и последовательной разработке механизмов создания благоприятной среды с выделением межбанковского курса гривны к евро, а также таможенных ставок, действующих в режиме автономных торговых преференций. Разработаны методические подходы к усовершенствованию государственного регулирования отрасли животноводства при использовании и адаптации дополнительных инструментов и механизмов предоставления субсидий и кредитов. Предложено выстраивать принципы эффективного, конкурентоспособного развития на основе предложенной модели по выпуску банком облигаций для хозяйств области с предоставлением временного ресурса в виде рефинансирования по льготной ставке с вычислением разницы между ставкой рефинансирования и индексом цен на оптовые мясо-молочные продукты. В работе рассчитаны коэффициенты изменения поголовья свиней к производству мяса показывают, что при росте кредитов на 1 % увеличения производства мяса в 2020 г. составит 0,15 %, а при одновременном повышении поголовья свиней еще дополнительно вырастет на 0,24 %. Прогноз производства продукции животноводства отражает тенденцию к увеличению объемов до 2025 г., в частности мяса на 11 %, молока на 4 % и яиц на 12 %. Обосновано, что реализация экспортного потенциала животноводства приведет к системным изменениям в обеспечении государственного регулирования развития отрасли.
The thesis is dedicated to the reasoning of theoretical approaches and the development of practical recommendations concerning the state regulation of the development of animal husbandry in Ukraine. The methodological principles of the state regulation of the animal husbandry industry, through the application and adaptation of the newest instruments and subsidies and credits provision mechanisms, will allow for the implementation of principles of efficient and competitive development on the base of the offered model. The model has been systemized with the distribution of bonds via a bank for the economies of this animal husbandry industry, with the provision of temporary re-financing at reduced rate, and calculations of the difference between the re-financing rate and the indexes of the whole sale prices for the meat and dairy products. The analysis of the evolution of theoretical thought has been carried out and the categorical-conceptual apparatus of the science of economics has been deepened by clarifying the notion of «state regulation of the animal husbandry industry».The tendencies of the animal husbandry industry development in the conditions of food-based challenges have been analyzed. An evaluation of the price control, sanitary measures, quantitative restriction, licensing, and the certification of goods has been evaluated, and the necessity of taking into account the specific elements of the state’s macroeconomic policy while choosing regulatory methods and instruments and implementing the provisions of the Full and Comprehensive Free Trade Agreement between Ukraine and the European Union has been proven. Foreign experience in regards to the state support provisions for the animal husbandry industry has been generalized. The partial compensation mechanism of the banks’ interest rate for loans provided via preferential terms to strengthen the competitive positions of domestic livestock product producers has been improved.

Метою даної роботи є виявлення та аналіз проблем кредитування підприємств аграрного сектору економіки, а також розробка рекомендацій щодо поліпшення взаємодії банківського і аграрного секторів економіки на засадах забезпечення сталого розвитку економіки країни.
Целью данной работы является выявление и анализ проблем кредитования предприятий аграрного сектора экономики, а также разработка рекомендаций по улучшению взаимодействия банковского и аграрного секторов экономики на принципах обеспечения устойчивого развития экономики страны.
The aim of this work is the identification and analysis of problems of crediting of the enterprises of agrarian sector of economy, and also development of recommendations to improve the interaction between the banking and agricultural sectors of the economy on the principles of sustainable development of the economy.

Котко Г. С. Основні напрямки розвитку підприємництва у сфері земельних відносин в Україні : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 051 "Економіка" / наук. керівник І. І. Колобердянко. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 89 с.
UA : Кваліфікаційна робота магістра: с.89, рис.12, табл.3, 70 джерелa. Об'єктом дослідження є економічні системи землекористування в сфері підприємництва. Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та практичних аспектів землекористування. Мета кваліфікаційної роботи – системний аналіз і вироблення економічних пропозицій в сфері землекористування стосовно сучасної ринкової економіки. У процесі дослідження отримано такі наукові результати: 1) узагальнено теоретичні відомості про підприємництво та землекористування; 2) проаналізовано сучасний стан підприємницької діяльності аграрного сектору в Україні; 3) виявлено основні проблеми організації управління землеустрою та землекористування; 4) запропоновані напрямки вдосконалення економіки земельних відносин в сфері підприємництва. Методи дослідження: системно-аналітичний, метод порівняльного аналізу, статистико-економічний, збір, обробка статистичних даних, графічний. Наукова новизна одержаних результатів полягає в уточненні сутності підприємництва як ринкового інституту, особливостей його розвитку в аграрній сфері України та обґрунтуванні основних напрямів підвищення його ефективності.
EN : Qualifying work of the master: p.89, fig.12, tab.3, 70 sources. The object of study are economic land use systems in the field of entrepreneurship. The subject of research is a set of theoretical, methodological and practical aspects of land use. The purpose of the qualification work is a systematic analysis and development of economic proposals in the field of land use in relation to the modern market economy. The following scientific results were obtained in the course of the research: 1) generalized theoretical information on entrepreneurship and land use; 2) the current state of entrepreneurial activity of the agricultural sector in Ukraine is analyzed; 3) the main problems of the organization of land management and land use management are revealed; 4) proposed areas for improving the economics of land relations in the field of entrepreneurship. Research methods: system-analytical, method of comparative analysis, statistical-economic, collection, processing of statistical data, graphic. The scientific novelty of the obtained results is to clarify the essence of entrepreneurship as a market institution, the peculiarities of its development in the agricultural sector of Ukraine and substantiation of the main directions of improving its efficiency.