Статті в журналах з теми "Автоматизований синтез"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Автоматизований синтез.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-23 статей у журналах для дослідження на тему "Автоматизований синтез".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Podlipaev, V., V. Shumeiko, О. Atrasevich та I. Khyzhniak. "СТВОРЕННЯ МОБІЛЬНОЇ АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ ЗБОРУ ГЕОПРОСТОРОВИХ ДАНИХ ТА ВЕДЕННЯ ГЕОПРОСТОРОВОГО АНАЛІЗУ ДЛЯ ВИРІШЕННЯ ЗАВДАНЬ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 53 (5 лютого 2019): 27–31. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.1.027.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом вивчення в статті є автоматизовані системи геопросторового аналізу для вирішення завдань національної безпеки і оборони. Метою є створення мобільної автоматизованої системи збору геопросторових даних та ведення геопросторового аналізу. Завдання: аналіз вимог, які висуваються до інформаційно-аналітичних систем; розгляд структури автоматизованої системи геопросторового аналізу; висунення вимог до автоматизованої системи геопросторового аналізу; визначення завдань, які вирішуються за допомогою автоматизованої системи геопросторового аналізу; визначення класів автоматизованих систем геопросторового аналізу, в залежності від їх розміщення; аналіз світового досвіду при прийнятті рішень у складаній оперативній обстановці; створення мобільної автоматизованої систем збору геопросторових даних та ведення геопросторового аналізу; визначення функціональних можливостей комплексу. Використовуваними методами є: методи аналізу і синтезу складних інформаційних систем, методи декомпозиції багаторівневого моделювання. Отримані такі результати. Створення мобільних автоматизованих систем (комплексів) збору геопросторових даних та ведення геопросторового аналізу. Функціональні можливості комплексу дозволяють на місці збирати, систематизувати та обробляти всі необхідні геопросторові дані та надавати результати їх обробки споживачу. Висновки. Тактико-технічні характеристики та технологічні можливості зазначеного мобільного комплексу забезпечують прийняття рішення у відповідних умовах, а самі комплекси можуть бути використані для забезпечення як окремих пунктів управління, так й бути елементами складних систем управління вищих рівнів.
2
Ulichev, O. S. "ДОСЛІДЖЕННЯ МОДЕЛЕЙ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ВПЛИВІВ В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, № 50 (12 вересня 2018): 147–51. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.4.147.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом вивчення в статті є процеси розповсюдження інформації та інформаційних впливів у віртуальних соціальних мережах. Метою є дослідження існуючих моделей розповсюдження інформації та інформаційних впливів у віртуальних соціальних мережах, порівняння окремих моделей, виявлення характеристик та специфічних ознак, що не враховуються в існуючих моделях. Завдання: дослідити види існуючих, раніше запропонованих, моделей для моделювання інформаційних процесів в соціальних мережах, провести порівняльний аналіз для виявлення характеристик та проявів, що не враховуються в запропонованих моделях, і в той же час можуть мати суттєвий вплив на досліджувані процеси. Використаними методами є: аналіз та синтез, емпіричні методи порівняння. Отримано наступні результати: порівняння розглянутих моделей виявляє, що більшість з них не враховують індивідуальних характеристик вузла. Класичні моделі орієнтовані на дослідження певних підгруп вузлів мережі та динаміку зміни даних підгруп, при цьому всі вузли мають однакові характеристики. Практика дослідження ситуацій в реальних умовах показує суттєвість значення та впливу на процес особистих характеристик учасників процесу інформаційного обміну. В тому числі існуючі моделі не враховують і поведінки чи стратегій, що обираються окремими вузлами в ході реалізації процесів інформаційного впливу. Висновки. Щоб узагальнити поведінку конкретних учасників мережі на всю мережу, необхідно створення єдиної теорії соціальних мереж, в рамках якої можна було б вивчати методи виявлення і опису характеристик мереж, закономірності поширення цих характеристик, створення методів, що дозволяють за структурою соціальної мережі та іншими характеристиками визначати причини взаємодій учасників. Наявність великої кількості запропонованих моделей потребує комплексного підходу до порівняння та оцінки моделей. Інформаційні впливи ботів та автоматизований підхід до процесу розповсюдження інформації втрачають свою актуальність за рахунок наявності розроблених методів для розпізнавання та нейтралізації таких впливів. В ході «живого спілкування» та інформаційних процесів між людьми – вузлами мережі вирішальне значення мають характеристики окремо взятого вузла та обрана ним поведінкова стратегія для досягнення поставленої мети. Як показує проведене дослідження – більшість існуючих моделей дані аспекти не враховує.
3
Скрипник, М. М., та С. М. Чабан. "ОСОБЛИВОСТІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗГАСЛИХ ВІДБИТКІВ ПЕЧАТОК (ШТАМПІВ) ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ВІДЕОСПЕКТРАЛЬНОГО КОМПАРАТОРА VSC 40". Криміналістичний вісник 35, № 1 (18 червня 2021): 80–88. http://dx.doi.org/10.37025/1992-4437/2021-35-1-80.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті полягає у розробленні на основі аналізу теоретичних положень і практики запровадження ефективного інструментарію для розширення дослідницьких можливостей пропозицій і практичних рекомендацій щодо застосування відеоспектрального компаратора – VSC 40 під час вивчення згаслих відбитків печаток (штампів). Методологія. Достовірність отриманих результатів і висновків забезпечено застосуванням комплексу загальнонаукових методів пізнання. Завдяки емпіричним методам, таким як спостереження, опис висвітлено функціональні можливості VSC 40, а застосування широкого спектра експериментальних методів дозволило апробувати можливості відеокомпаратора для вирішення завдань судової технічної експертизи документів, зокрема дослідження згаслих відбитків печаток (штампів). Теоретичні загальнонаукові методи пізнання, зокрема аналіз, синтез, узагальнення, забезпечили процес дослідження згаслих текстів на різних його стадіях. Використання емпіричного методу порівняння дало змогу оцінити переваги досліджень із застосуванням відеокомпаратора порівняно з традиційними методами. Наукова новизна. Зроблено спробу обґрунтувати необхідність пошуку ефективного інструментарію для розширення дослідницьких можливостей під час вивчення згаслих відбитків печаток (штампів) на прикладі використання відеоспектрального компаратора – VSC 40. Висновки. У процесі апробаційних експериментальних досліджень згаслих відбитків печаток (штампів) проілюстровано можливості використання VSC 40 – від унаочнення відбитків до порівняльного ідентифікаційного дослідження як за загальними (накладання, суміщення відбитків поточного і збереженого зображень, зокрема й з їх кольороподілом), так і за окремими (пошук збіжних і розбіжних ознак виведених на монітор обох збережених порівнюваних відбитків) ознаками. При цьому констатовано, що процес дослідження згаслих відбитків печаток (штампів) за допомогою VSC 40 автоматизований і менш громіздкий, завдяки широкому спектру функцій відеокомпаратора дозволяє заощаджувати час і витрати, коли вирішуються однотипні завдання, доповнюючи при цьому своїми особливостями традиційні методи дослідження. Крім того, доведено, що навіть невидимі на документах відбитки печаток (штампів) піддаються телевізійній візуалізації, а сам факт відновлення записів і зображення (унаочнення) дозволяє в межах судової технічної експертизи документів вирішувати питання діагностичного характеру зі встановлення первинного змісту відбитка. Наголошено, що висловлені в процесі викладу основного матеріалу практичні рекомендації щодо застосування VSC 40 під час вивчення згаслих відбитків печаток (штампів) можуть слугувати основою для розроблення відповідних методичних рекомендацій.
4
Лєві, Л. І. "Синтез автоматизованої системи керування вологозабезпеченістю сільськогосподарських культур при підґрунтовому зволоженні". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (29 березня 2019): 227–31. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.01.27.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – обґрунтувати ефективний підхід до синтезу структурної схеми каскадно-комбінованої автоматизованої системи керування вологозабезпеченістю модульної ділянки ґрунту за допомогою зміни рівня ґрунтових вод.
Методика дослідження. Включає моделі та методи системно-структурного аналізу та принципи адаптивного керування складними технічними системами в умовах невизначеності.
Результати дослідження. Розроблено каскадно-комбіновану структурну схему автоматизованої системи керування вологозабезпеченістю сільськогосподарських культур при підґрунтовому зволоженні за допомогою зміни рівня ґрунтових вод. Показано, що така система має два контури регулювання: внутрішній контур регулювання рівня води у керуючому колодязі каскадно-комбінованої автоматизованої системи керування вологозабезпеченістю модульної ділянки ґрунту та зовнішній задаючий контур регулювання всмоктуючого тиску ґрунту, який характеризує вологість.
Елементи наукової новизни. Розроблено двоконтурну структурну схему автоматизованої системи керування вологозабезпеченістю сільськогосподарських культур при підґрунтовому зволоженні з урахуванням збурень.
Практична значущість. Дану розробку проведено для підвищення ефективності функціонування автоматизованих систем керування вологозабезпеченістю сільськогосподарських культур при підґрунтовому зволоженні та забезпечення отримання гарантованих врожаїв сільськогосподарських культур з одночасною економією водних та енергетичних ресурсів.
The purpose of the article is to substantiate the effective approach to the synthesis of the structural scheme of the cascade-combined automated system for controlling moisture supply of a module soil plot by changing the groundwater level.
Research methods include models and methods of systemic-structural analysis and the principles of adaptive regulation of complex technical systems under uncertain conditions.
The results of the research. The cascade-combined structural scheme of automated moisture regulation system for crops at subsoil moistening by changing the groundwater level has been developed. It has been shown that this system has two regulating circuits: the internal circuit for regulating water level in the master well of the cascade-combined automated moisture regulation system for a module plot of soil and the external setting circuit for regulating the suction pressure of the soil characterizing its humidity.
The elements of scientific novelty. A two-circuit structural scheme of automated control system for moisture supply of crops in case of subsoil moistening with perturbations has been developed.
Practical significance. This development was carried out to increase the efficiency of functioning automated systems for regulating moisture supply of crops during subsoil moistening and ensure the obtaining of guaranteed crop yields with simultaneous saving water and energy resources.
5
Ліневич, О. "Гетерогенний архітектурний фреймворк для системи відеоаналізу". Адаптивні системи автоматичного управління 2, № 39 (15 грудня 2021): 27–33. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.39.2021.247388.
Повний текст джерелаАнотація:
Об’єктами дослідження є системи аналізу зображень, звуків, відео. У статті зроблено огляд природної і автоматизованих систем аналізу відео, звуків, зображень. Було виявлено, що людина надає вищі показники якості аналізу відео, так яквраховує і синтезує за допомогою логічних умовиводів зображення зі звуками. Існуючі комп’ютерні програми не будують логічно зв’язаних умовиводів і мають негучку структуру через що їх можливість еволюційної розробки(наприклад вбудова механізму синтезу звуків і зображень) обмежена. Метою роботи є підвищення якості аналізу відео і побудова гнучкого рішення. Для досягнення мети пропонується побудова архітектурного рішення за процесами аналізу людини – із врахуванням зображення, звуків, їх поєднанням у логічні умовиводи та винесення кожного етапу аналізу у компоненти описані в доменній термінології.
Бібл. 10, іл. 1, табл. 1
6
Pavlenko, M. A., I. O. Borozenec, S. G. Shilo та O. M. Dmitriiev. "МЕТОД ФОРМАЛІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ОЗНАКСИТУАЦІЙ ОБСТАНОВКИ В АВТОМАТИЗОВАНИХ СИСТЕМАХ УПРАВЛІННЯ ПОВІТРЯНИМ РУХОМ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, № 54 (11 квітня 2019): 22–27. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.2.022.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі розглядається підхід до формування множини інформаційних ознак ситуацій обстановки з метою синтезу інформаційної моделі на засобах відображення інформації індивідуального та колективного користування, що входять до складу інформаційно-управляючого комплексу автоматизованих систем управління повітряним рухом. Для складних умов діяльності операторів автоматизованих систем управління повітряним рухом характерним є невизначеність суперечливість та недостатність вихідних даних для підготовки ухвалення рішень. Наявний час та обмеження щодо обсягу наявних інформаційних ресурсів в таких умовах можуть виявитися недостатніми для формування об’єктивної концептуальної моделі ситуації обстановки, що складається. В існуючій системі інформаційного забезпечення діяльності операторів використовуються обмежені за змістом та за формою подання інформаційні ознаки, що призводить до синтезу інформаційних моделей ситуацій обстановки, які не можуть в повній мірі забезпечити необхідну якість підготовки рішень. Для усунення існуючих недоліків пропонуються напрями вдосконалення відомих методів формування інформаційних ознак, шляхом класифікації та розподілу ознак за ступенем їх важливості відповідно до ситуації, що складається, а також відносно до конкретного часткового завдання, що вирішується оператором. Запропоновано правила формалізації щодо встановлення ступеню значимості наявних інформаційних ознак. Наведено зміст та послідовність процедур відбору інформаційних ознак з різних груп для синтезу інформаційних моделей, які найбільш повно задовольняють специфіку діяльності операторів. Наведений наскрізний приклад, щодо побудови оптимального кортежу різнотипних ознак для визначення напрямку розвитку потенційно-конфліктної ситуації підтверджує роботоспороможність запропонованого методу. В підсумку отриманий метод дозволяє підвищити рівень автоматизації процесів формування вихідних даних для підготовки прийняття управлінських рішень в автоматизованих системах управління повітряним рухом.
7
ДАНИК, Юрій, та Валерій ШЕСТАКОВ. "МЕТОДОЛОГІЯ СИНТЕЗУ АВТОМАТИЗОВАНОЇ ІНФОРМАЦІЙНО-УПРАВЛЯЮЧОЇ СИСТЕМИ СИТУАЦІЙНОГО РОЗВІДУВАЛЬНО-УДАРНОГО КОМПЛЕКСУ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 81, № 3 (17 вересня 2020): 316–40. http://dx.doi.org/10.32453/3.v81i3.479.
Повний текст джерелаАнотація:
У ході виконання завдань із захисту державного суверенітету та територіальної цілісності виникають питання раціонального застосування наявних у суб’єктів забезпечення національної безпеки держави сил та засобів. У статті представлені результати аналізу та синтезу управляючої структури розвідувально-ударного (вогневого) комплексу, який можливо утворити шляхом функціонального, організаційного та технічного об'єднання на час виконання завдання (завдань) із захисту державного суверенітету та територіальної цілісності розосереджених у просторі різнорідних сил і засобів отримання інформації, лінійного (оперативного) управління, виконання активних дій структур сектору безпеки і оборони держави (далі – СитРУК). Показано, що існує протиріччя в науковому плані: між потребою в СитРУК та відсутністю теорії формування таких комплексів; між потребою автоматизації завдань інформаційно-кібернетичної інтеграції, планування застосування (раціонального вибору) та ситуаційного управління конфігурацією складних організаційно-технічних систем спеціального призначення та недосконалою методологією синтезу автоматизованої інформаційно-управляючої системи (АІУС).
З метою вирішення першого протиріччя у статті подано опис концептуальної моделі СитРУК. Визначена цільова функція забезпечення найбільшого ефекту від застосування СитРУК. Описано алгоритм визначення раціональної структури СитРУК.
Для вирішення другого протиріччя запропонований інформаційно-кібернетичний цикл, що враховує лінійну (оперативну) та програмно-цільову складові управління в СитРУК. Обґрунтована доцільність створення функціональних та забезпечуючих підсистем АІУС. Розкрито як багаторівневий ітеративний процес методологію синтезу АІУС. Методологія дозволяє швидко реагувати та адаптовуватись до завдань ситуаційного управління конфігурацією СитРУК.
8
Pavlenko, M., M. Petrushenko, S. Shylo, I. Borozenec та O. Dmitriyev. "МЕТОД ПРОЕКТУВАННЯ ТА СИНТЕЗУ ІНФОРМАЦІЙНИХ МОДЕЛЕЙ ДЛЯ ОЦІНКИ ОБСТАНОВКИ В АВТОМАТИЗОВАНИХ СИСТЕМАХ УПРАВЛІННЯ ПОВІТРЯНИМ РУХОМ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, № 56 (11 вересня 2019): 3–7. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.4.003.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті викладено результати досліджень, присвячені питанням проектування та синтезу інформаційних моделей, що є необхідною складовою системи інформаційного забезпечення осіб, які приймають рішення в автоматизованих системах управління повітряним рухом. Наведено аналіз можливих структур побудови інформаційних моделей та запропоновано для порівняно простих умов обстановки використовувати лінійну або ієрархічну структури. Для врахування можливих змін ситуацій обстановки, що призводять до необхідності суттєвого зростання обсягу інформації для відображення, доцільно використовувати комбіновану структуру інформаційної моделі. Наведено співвідношення, які надають можливість оцінити характеристики структури інформаційних моделей на етапі їх ергономічного проектування і визначити кількість інформаційних елементів в одній програмі відображення з урахуванням мінімізації часу пошуку заданих елементів. Наведено можливі варіанти спільного використання засобів відображення інформації як індивідуального так і групового та колективного користування. Запропоновано структуру процесу та послідовність і зміст операцій при розробці вимог до форми інформаційних елементів. Наводяться дослідження ефективності використання різних форм подання інформаційних елементів. В підсумку наводяться структура, зміст та послідовність етапів методу проектування і синтезу інформаційних моделей для інформаційної підтримки прийняття рішень з оцінки обстановки, який на відміну від існуючих враховує етапи діяльності та специфіку задач, що вирішуються операторами в автоматизованих системах управління повітряним рухом.
9
Проценко, Я. М. "Параметричний синтез автоматизованої системи технічного обслуговування складного об"єкта радіоелектронної техніки". Збірник наукових праць Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Вип. № 56 (2017): 47–56.
Знайти повний текст джерела
10
Дабіжа, Д. В. "НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ Й РОЗВИТКУ АВТОМАТИЗОВАНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ І ЇХ ПІДСИСТЕМ, ВИКОРИСТОВУВАНИХ ОРГАНАМИ (ПІДРОЗДІЛАМИ) ПОЛІЦІЇ". Криміналістичний вісник 34, № 2 (26 квітня 2021): 17–28. http://dx.doi.org/10.37025/1992-4437/2020-34-2-17.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – на основі комплексного аналізу правового механізму забезпечення функціонування автоматизованих інформаційних систем та їх підсистем, можливостей використання облікової інформації,яка міститься в базах (банках) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, запропонуватинапрями вдосконалення нормативно-правового забезпечення функціонування та розвитку автоматизованих інформаційних систем і підсистем, використовуваних органами (підрозділами) поліції. Методологія.Достовірність отриманих результатів і висновків забезпечено такими методами дослідження, як узагальнення – для формулювання висновків за результатами вивчення нормативно-правових актів, що регламентують функціонування та використання інформаційних систем і підсистем в органах (підрозділах) поліції;аналізу та синтезу – для визначення особливостей функціонування та використання інформаційних системі підсистем в органах (підрозділах) поліції. Системний підхід дозволив окреслити основу правового забезпечення використання баз (банків) даних МВС України, зокрема й органами (підрозділами) поліції під часвиявлення, розкриття і розслідування кримінальних правопорушень, провадження оперативно-розшуковоїдіяльності. Наукова новизна. Для вдосконалення нормативно-правового забезпечення функціонування тарозвитку автоматизованих інформаційних систем і підсистем, використовуваних органами (підрозділами)поліції, запропоновано запровадити єдиний нормативно-правовий акт із регламентації основ облікової діяльності всіх інформаційних систем та їх підсистем, які забезпечують наповнення й підтримання в актуальному стані інформаційних ресурсів МВС України; розробити та на законодавчому рівні закріпити методичнірекомендації щодо формування й практичного використання всіх інформаційних систем та їх підсистем, щофункціонують в органах (підрозділах) поліції, з докладним описом особливостей цього процесу; перевестив законодавчу площину функціонування інформаційних систем і підсистем, регламентованих внутрішньоюдокументацією (наказами організаційно-розпорядчого характеру, дорученнями, листами тощо), дані якихмають значення для кримінального провадження. Висновки. Системно опрацьовано правовий механізм забезпечення функціонування автоматизованих інформаційних систем та їх підсистем, використовуваних органами (підрозділами) поліції; визначено прогалини в нормативно-правовому забезпеченні функціонуваннята розвитку автоматизованих інформаційних систем і підсистем, використовуваних органами (підрозділами)поліції; запропоновано зміни правового механізму забезпечення функціонування автоматизованих інформаційних систем та їх підсистем, використовуваних органами (підрозділами) поліції
11
Бойко, А. Д., І. В. Трофименко та О. В. Бажак. "СИНТЕЗ МОДЕЛІ ТА АЛГОРИТМІВ ПРОЦЕСУ КЕРУВАННЯ РУХОМ СУДНА". Vodnij transport, № 1(32) (27 січня 2021): 29–35. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2021.1.32.04.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розроблена модель систем керування судном. Особливістю даної моделі є взаємозв’язок суднових навігаційних пристроїв з енергетичними системами судна. Використання даної моделі дозволяє вивчити та дослідити якісні показники судна та виявити залежності впливу їх характеристик на якість керування судна. Також у статті наведено алгоритмічні рішення системи керування судном та висвітлюються позитивні та негативні властивості їх використання. Для дослідження руху судна як правило застосовуються динамічні моделі з оптимізацією керуючих впливів. При цьому, у якості моделі динаміці просторового стану можна використовувати модель Пуанкор, а для часткового вирішення систем рівнянь даних моделей можна використовувати статистичні методи. Це пов'язано з тим що, аналітичні рішення знаходяться тільки в небагатьох випадках. Таким чином, виникає необхідність розроблення нових моделей руху судна по заданому маршруту та його керування в складній динамічній обстановці. Тому метою даної статті є розробка моделі системи керування судном з можливістю висвітлення логічних зв’язків для підвищення ефективності судноводіння під час його експлуатації в складних умовах для забезпечення безпеки управління судна. Ключові слова: автоматизована система керування, навігаційні пристрої, судноводіння, керування судном, енергетичні системи.
12
Григор’єва Н.С., д.т.н., проф. та Шабайкович В.А., д.т.н., проф. "ТЕХНІЧНА ПІДГОТОВКА АВТОМАТИЧНОГО СКЛАДАННЯ ПРИЛАДІВ". Перспективні технології та прилади, № 14 (4 грудня 2019): 58–61. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2019-14-9.
Повний текст джерелаАнотація:
Правильна технічна підготовка (ТП) значно скорочує час і витрати складального виробництва шляхом аналізу та синтезу структури необхідних робіт з метою їх мінімізації. При цьому вимагається застосування інноваційного підходу комп’ютерно-інтегрованого виробництва СІМ. Завданням є одержання зоптимізованого календарного плану ТП, побудованого з використанням спеціальних алгоритмів і програм, наприклад типу Форда. Для правильного вирішення задачі краще застосовувати автоматизовані системи ТП. Критерієм вибирається показник підготовленості виробу до автоматичного складання, одержаного за інтегрованою методикою такої оцінки.
13
Yermilova, N., S. Kyslytsia та R. Tarasiuk. "РОЗРОБЛЕННЯ АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ ОБЛАДНАННЯМ ОВОЧЕСХОВИЩА НА БАЗІ НЕЧІТКИХ НЕЙРОННИХ МЕРЕЖ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 53 (5 лютого 2019): 50–54. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.1.050.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються недоліки існуючих систем автоматичного керування (САК) роботою холодильного обладнання овочесховищ та способи усунення цих недоліків. Запропоновано відмежуватися від традиційних методів керування та перейти до використання інтелектуальних методів, які дозволять системі гнучко адаптуватися при зміні внутрішніх параметрів об'єкту та збурювальних дій в широкому діапазоні змінення їх величин. Розроблено математичні моделі окремих елементів системи – повітроохолоджувача, зволожувача повітря та холодильної камери, на базі яких створено узагальнену модель САК холодильного зберігання, котра дозволила визначити температуру та вологовміст повітря в динаміці. Проведеними теоретичними дослідженнями взаємодії охолоджувального повітря з об'єктом зберігання встановлено визначальний вплив температури на динаміку втрат продукту та визначено основний параметр регулювання – зміна холодопродуктивності компресорної установки в функції температури повітря на виході камери шляхом зміни об'ємних витрат холодоагенту, яка здійснюється регулюванням частоти обертання вала компресора. Проведений синтез нейроінформаційної експертної системи автоматичного керування холодопродуктивністю компресора, проаналізовані графічні залежності потужності на валу компресора від вхідних параметрів. Виявилося, що мінімальна потужність компресора досягається зменшенням теплонадходжень в камеру як із зовні, так і з середини холодильної камери, а масові витрати повітря впливають тільки на швидкість охолодження. Зроблено висновок, що визначення потужності компресора за допомогою нечітких нейронних мереж відповідає поставленій задачі. Запропоновано схему для апаратної та програмної реалізації САК технологічним мікрокліматом в холодильній камері з використанням системи СКАДА.
14
Bahan, T. G., V. S. Smyrnov, O. V. Samkov, and D. V. Vaits. "CONCEPTUAL ASPECTS OF SYNTHESIS OF CONTROL SYSTEMS BY CONVERTERS OF AUTOMATED STAND-ALONE OBJECTS." Praci Institutu elektrodinamiki Nacionalanoi akademii nauk Ukraini 2019, no. 52 (March 13, 2019): 88–96. http://dx.doi.org/10.15407/publishing2019.52.088.
Повний текст джерела
15
Єсіна, О. Г., та Л. М. Лінгур. "ІНЖИНІРІНГ БІЗНЕС-АРХІТЕКТУРИ ПІДПРИЄМСТВА ДЛЯ ПРОГНОЗУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ". Підприємництво та інновації, № 11-2 (29 травня 2020): 124–30. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/11.38.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження присвячено проблемам формування сучасних шаблонів бізнес-архітектури підприємства. Було зазначено, що поява нових бізнес-моделей та адаптивного стилю бізнесу для інжинірингу перехідних моделей повинна базуватися на гнучкому реагуванні на потреби ринку, це динамічний стиль бізнес-архітектури, пов'язаний із визнанням неминучості і непередбачуваності змін у зовнішньому середовищі. Запропоновано концепцію бізнес-архітектури підприємства та загальносистемні проектні рішення на основі автоматизованої підтримки за моделлю SABSA. Прогнозування стану та розвитку соціально-економічних процесів у такій бізнес-архітектурі запропоновано визначити відповідно до концепції (BSC), а моделювання в таких моделях відбувається в інтегрованих ІТ-модулях. Авторами запропонована методика оцінки варіантів вибору альтернатив через багатофакторну модель визначення стану процесів зі встановленими обмеженнями, які визначено як нормативні. На основі сформованої моделі побудована матриця синтезу оптимальних впливів на модель багатофакторного аналізу прогнозування діяльності підприємства на основі системи BSC.
16
Ліннік, Олена Петрівна, Олександр Павлович Поліщук та Ілля Олександрович Теплицький. "Моделювання мовленнєвої поведінки людини у програмах-співрозмовниках". New computer technology 5 (6 листопада 2013): 60–61. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.80.
Повний текст джерелаАнотація:
Розвиток систем штучного інтелекту нерозривно пов’язаний з розвитком інформатики як науки, адже саме завдяки використанню систем управління із зворотним зв’язком при моделюванні мислення людини і виникла кібернетика.Обробка природної мови – загальний напрямок штучного інтелекту та лінгвістики, що вивчає проблеми комп’ютерного аналізу та синтезу природної мови. В області штучного інтелекту аналіз означає розуміння мови, а синтез – генерацію грамотного тексту. Рішення цих проблем буде означати створення набагато зручнішої форми взаємодії комп’ютера і людини. Розуміння природної мови інколи вважають AI-повною задачею, оскільки розпізнавання живої мови потребує величезних знань системи про навколишній світ і можливість із ним взаємодіяти. Саме визначення змісту слова “розуміти” – одне з головних завдань штучного інтелекту.Програми, здатні розуміти окремі висловлення користувача, утворюють клас програм із природно-мовним інтерфейсом.Віртуальний співрозмовник (англ. Chatterbot) – це комп’ютерна програма, створена для імітації мовленнєвої поведінки людини при спілкуванні з одним або декількома користувачами. По відношенню до віртуальних співрозмовників вживається також назва програма-співрозмовник. Одним з перших віртуальних співрозмовників була програма Еліза, створена у 1966 р. Джозефом Вейзенбаумом, яка пародіювала мовленнєву поведінку психотерапевта, реалізуючи техніку активного слухання, перепитуючи користувача та використовуючи фрази типа «Будь ласка, продовжуйте». Передбачалося, що ідеальна програма-співрозмовник повинна пройти тест Тюрінга. Щороку проводяться конкурси програми-співрозмовників (здебільшого англомовних). Один з найвідоміших – конкурс Лебнера.Створення віртуальних співрозмовників граничить з проблемою загального штучного інтелекту, тобто єдиної системи (програми, машини), що моделює інтелектуальну діяльність людини.Основна мета дослiдження полягала в розробці програми, що моделює мовленнєву поведінку людини.Нами було розроблено алгоритм побудови віртуального співрозмовника на основі стандарту мови AIML як найзручнішого засобу створення програм-співрозмовників. Основні структурні одиниці даного стандарту – категорія, зразок, шаблон.Особливості баз знань програм-співрозмовників:1. Реакція на ключові слова. Даний метод був використаний у Елізі. Наприклад, якщо фраза користувача містила слова «батько», «мати», «син» та інші, Еліза могла відповісти: «Розповіси більше про свою родину?».2. Збіг фрази – подібність фрази користувача до вже наявних у базі знань. Може враховуватися також порядок слів.3. Збіг контексту. Часто в посібниках до програм-співрозмовників просять не використовувати фрази, насичені займенниками, типу: «А що це таке?» Для коректної відповіді деякі програми можуть проаналізувати попередні фрази користувача і вибрати придатна відповідь.На основі існуючого програмного забезпечення було створено російськомовний віртуальний співрозмовник, база знань якого має стандарт AIML.Результати дослідження можуть бути застосовані при побудові автоматизованих діалогових систем-консультантів в розподілених мережах.Подальший розвиток даної роботи може бути у напрямку дослідження проблеми наповнюваності баз знань віртуальних співрозмовників та генерації осмислених текстів для побудови ефективної інтелектуальної системи.
17
Пічкур, Микола Олександрович, Галина Іванівна Сотська, Ірина Іванівна Демченко, Анатолій Миколайович Король та Андрій Миколайович Гордаш. "МИТЕЦЬ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПОКОЛІННЯ: АКАДЕМІЧНА І ЦИФРОВА ПАРАДИГМА ОБРАЗОТВОРЧОЇ ПІДГОТОВКИ У ВИЩІЙ ШКОЛІ". Information Technologies and Learning Tools 79, № 5 (28 жовтня 2020): 296–312. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v79i5.2927.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті в історичній ретроспективі розглянуто цінності традиційних та інноваційних студій образотворення різних поколінь митців, серед яких визначено особливості генерації творців художніх артефактів інформаційного світу. Розкрито ґенезу становлення цифрової арт-практики та виявлено її вплив на оновлення усталеної класифікації системи образотворчого мистецтва творами цифрового формату різних видів і жанрів, що виконуються технічним, автоматизованим чи штучним способом. З’ясовано, що в умовах інформатизації і цифровізації образотворчого мистецтва розширюються межі художнього любительства як фактора розмивання професійного і профанного в особистості митця. Для подолання цього негативу йому доцільно володіти традиційним і цифровим образно-виразним інструментарієм. Доведено, що поліпарадигмальна за своєю сутністю образотворча підготовка фахівців мистецького профілю в закладах вищої освіти має бути спрямованою на спадкоємність та органічний синтез класичної і цифрової парадигми її функціонування. У тезаурусі мистецької освіти до наукового обігу запропоновано новий термін «цифрова парадигма образотворчої підготовки фахівців мистецького профілю у вищій школі» для позначення специфіки арт-педагогічного процесу організації продуктивної навчально-творчої діяльності студентів на основі комплексного опанування графічної, живописної, формотворної і композиційної грамоти з метою досягнення необхідного і достатнього рівня творчої компетентності та основ художньої майстерності продукування творів електронного формату. Обґрунтовано методологію цифрової арт-педагогіки, що охоплює принципи гуманізму, креативності, міждисциплінарної інтеграції, рефлексії та постійного пошуку і застосування ефективних методів подолання негативів інформаційного середовища.
18
Hashchuk, L., та P. Hashchuk. "ІНФОРМАЦІЙНІ ПРИНЦИПИ ТЕОРІЇ СИНТЕЗУ ЗАКОНІВ ПЕРЕМИКАННЯ ПЕРЕДАЧ В ТРАНСМІСІЯХ АВТОМОБІЛЬНОЇ ПОЖЕЖНО-РЯТУВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ". Fire Safety 39 (29 грудня 2021): 21–31. http://dx.doi.org/10.32447/20786662.39.2021.03.
Повний текст джерелаАнотація:
Ідеться про загальні принципи, на які повинна б спиратись теорія синтезу законів (стратегій) керування пе-ремиканням передач в автоматизованій механічній трансмісії (AMT — Automated Manual Transmission) автомо-більної пожежно-рятувальної машини. Без застосування конкретних оптимізаційних критеріїв за допомогою низки наочних міркувань розглядається початковий етап розвитку концепції автоматизованого перемикання пе-редач в автомобільній трансмісії. На підставі проведеного дослідження сформульовано десять основних питань, на які теорія має знайти вмотивовані відповіді. Ці питання охоплюють зокрема такі теми й поняття: протистояння різних тенденцій в царині автоматизації трансмісії мобільної машини й об’єктивність підстав для цього проти-стояння; мапа перемикань як засіб ідентифікації та відображення законів перемикання передач; існування пріори-тетів режимів роботи двигуна на різних передачах в трансмісії; сумісність/несумісність вимог енергоощадності, екологічності, динамічності, керованості при формуванні законів (стратегій) керування системою «двигун — трансмісія»; .активна участь двигуна у синхронізаційних процесах; режим керування штибу Kickdown та необ-хідність в ньому; явище зациклення процесу перемикання передач; алгоритмічні обмеження технічного штибу; Zeroshift-технологія керування трансмісією.Стверджується, що автоматизазована механічна трансмісія — це надзвичайно ефективна альтернатива ав-томатичній трансмісії з її внутрішнім автоматизмом. Наголошується, що так звана «зовнішня» автоматизація трансмісії машини стає неперехідною потребою. До того ж, застосування технології Zeroshift в значній мірі може знівелювати втрату енергетичної ефективності через можливе зростання частоти перемикання передач. Наполя-гається на тому, що теорію автоматичного керування трансмісією мобільної машини доречно розглядати в термінах концепцій, а не варіацій технічних рішень.
19
Tkach, Mykola, Sergey Yasenko, Ruslan Boyko та Dmytro Drynov. "Роль і місце систем автоматизації та інформатизації в розвитку потенціалу сектору безпеки та оборони". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, № 2 (30 квітня 2021): 222–30. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.2.19.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття є цікавою для фахівців в сфері військового управління, які займаються дослідженням проблем розвитку систем автоматизації діяльності збройних сил (ЗС) та автоматизованих систем управління (АСУ). Метою статті є дослідження тенденцій розвитку автоматизації та інформатизації в оборонній сфері держав світу та існуючого ринку інформаційних систем.
В процесі досягнення мети дослідження використані наступні методи наукового пізнання: аналізу, синтезу, індукції, дедукції, порівняння, системного підходу.
В статті показано актуальність питань розвитку систем автоматизації та інформатизації в оборонній сфері. Наведено досвіт ЗС Російської Федерації (РФ) у впровадженні вказаних підходів та наголошено на критичній необхідності впровадження інформаційних систем в ЗС України, які повинні стримувати збройну агресію РФ. Проведено аналіз світових тенденцій розвитку ринку інформаційних систем, які повинні задовольняти оборонні потреби держав світу. У зв’язку з розвитком технологій, удосконаленню старих і створення новітніх зразків озброєння і військової техніки (безпілотні системи, космічні технології, мережецентричний підхід до побудови системи управління військами, штучний інтелект тощо), використання яких не можливе без впровадження сучасних інформаційних систем, наголошено на важливості їх впровадження в ЗС України з метою не допущення відсталості від світових тенденцій в конкурентній боротьбі армій світу. Особливо ці питання є важливими на фоні війни з РФ та інтеграції України з країнами-членами НАТО, які є передовими в світі за технологічними інноваціями.
20
Бричук, Б. В. "Автоматизація пастеризації яблучного соку". Automation of technological and business processes 13, № 1 (19 квітня 2021): 58–63. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v13i1.2002.
Повний текст джерелаАнотація:
Здоров'я - безцінне надбання не тільки кожної людини, але і всього суспільства. Для підтримки здоров`я людини на певному рівні, необхідно включати в раціон харчування фруктові та овочеві соки, зокрема яблучний сок, який має високі споживні властивості. Збереження цих властивостей можна забезпечити лише за рахунок автоматичного керування технологічним процесом виробництва яблучного соку. Автоматичне керування процесом пастеризації яблучного соку – одне з найбільш складних та важливих завдань, оскільки забезпечує дотримання технологічного регламенту термічної обробки яблучного соку. Процес пастеризації яблучного соку, як об'єкт керування являє собою складну динамічну систему. Аналіз існуючих систем автоматичного керування пастеризацією яблучного соку демонструє певні недоліки і ставить задачі наступної розробки. В Одеській національній академії харчових технологій, на кафедрі автоматизація технологічних процесів і робототехнічних систем розроблено новий спосіб пастеризації яблучного соку, з використанням каскадної системи автоматичного регулювання, яка зменшує запізнення в контурі регулювання температури пастеризації, що підвищує якість готового продукту, продуктивність процесу та знижує його енергоємність. Результати структурно-параметричного синтезу і аналізу розробленої системи автоматичного керування підтверджують переваги запропонованого підходу. Побудована каскадна система автоматичного регулювання забезпечує високу динамічну точність керування розглянутим технологічним процесом. Розроблене автоматизоване робоче місце оператора-технолога і наладчика системи автоматичного керування в SCADA-системі дозволяє зручно і ефективно спостерігати та керувати ходом процесу пастеризації яблучного соку. Подальший розвиток питання автоматизації керування процесом пастеризації яблучного соку знайде в магістерській випускній роботі.
21
Маєтний, Є. М. "Використання денситометричного аналізу в практиці торакального хірурга". Infusion & Chemotherapy, № 2.1 (31 липня 2021): 16. http://dx.doi.org/10.32902/2663-0338-2021-2.1-13.
Повний текст джерелаАнотація:
Бажання зазирнути у Всесвіт і в глибини Людини протягом віків надихає вчених. Практичні хірурги здавна вивчають структуру та співвідношення внутрішніх органів й утворень. Важливість отриманих даних важко переоцінити. Яскравим прикладом є праці видатного вченого, хірурга зі світовим ім’ям, засновника топографічної анатомії Миколи Івановича Пирогова. Вільгельм Конрад Рентген у 1895 р. відкрив короткохвильове електромагнітне випромінювання, відоме як рентгенівські промені. Також існують праці Івана Павловича Пулюя, австро-угорського фізика з Галичини, який вивчав електричні розряди у вакуумних трубках за 10 років до відкриття Рентгена, але подальшим розвитком і патентуванням не займався.
Вивчення «рентгенівських тіней» і розвиток обчислювальних технологій зумовили виникнення методу пошарового вивчення внутрішньої будови, запропонованого в 1972 р. Годфрі Хаунсфільдом. Системою реєструються ослаблення опромінення на детекторі та формуються зображення. Візуальна та кількісна оцінка проводиться за шкалою ослаблення рентгенівського опромінення (шкалою Хаунсфільда). Умовно вона розподілена на середину – щільність води, або 0 одиниць Хаунсфільда (HU), та крайні точки: повітря -1000 HU та кісткова тканина +1000 HU.
Із розвитком томографічного обладнання до «покрокових» апаратів додали детектори, «кроки» перейшли в «спіраль», значно збільшилися кількість детекторів і час обчислення результатів. На сьогодні КТ-реконструкції дають змогу доопераційно виконати віртуальну фібробронхоскопію, вивчити розгалуження артеріальних стовбурів та особливості венозних судин у зоні оперативного втручання. Доопераційне визначення анатомічних особливостей та індивідуальної структури паренхіми допомагає значно оптимізувати оперативне лікування, що особливо важливо при мініінвазивних торакоскопічних втручаннях.
Вивчення особливостей денситометричних змін на тлі лікування дало можливість обґрунтовано встановлювати оптимальні терміни оперативного втручання та прогнозувати наслідки. Передопераційне визначення структури легеневої паренхіми дало змогу підібрати оптимальні заходи запобігання легенево-плевральним ускладненням як інтраопераційно, так і в післяопераційному періоді.
Роботи з визначення структури легеневої паренхіми на основі денситометричних змін допомагають автоматизувати скринінг і первинну діагностику легеневих хвороб. Розроблені за договором співпраці з Національним авіаційним університетом автоматизовані системи дають змогу визначати активність специфічного процесу та відсоток ураження легені. Створено програму виявлення COVID-ураження легеневої паренхіми. Завдяки структурно-параметричному синтезу загорткової нейронної мережі можна проаналізувати гістограми легень, отримуючи значно більше інформації від проведеного КТ-дослідження.
У практичній діяльності широко розповсюдженим є аналіз КТ-зображень за допомогою DICOM-VIEWER, як безкоштовних програм, так і професійних. Принциповим за сенситометричного аналізу легеневої паренхіми є прецизійне виділення на КТ-зрізах ділянок ураження, без залучення просвіту бронха чи каверни. Потрапляння в зону вимірювання повітроносної структури радикально викривляє результати вимірів, роблячи їх нерепрезентативними. Збільшення кількості замірів денситометричних показників у разі збільшення площі досліджуваної ділянки ураженої легеневої паренхіми на якість отриманого результату не вплинуло.
На сьогодні досвід роботи відділу з хворими на COVID-пневмонію продемонстрував можливість контролю перебігу захворювання з огляду на денситометричні зміни. Денситометричний аналіз томограм у разі синдрому плеврального випоту дає змогу доопераційно достовірно визначити транссудат, ексудативні процеси, ускладнення травм органів грудної клітки та згорнутий гемоторакс. Складно переоцінити вплив денситометричного аналізу КТ органів грудної клітки на тактику лікування фтизіатричних пацієнтів. Встановлено значення щільності для різних фаз специфічного запального процесу, що дає можливість об’єктивно визначати показання до оперативного лікування.
22
Дьогтєв, В. Г., Х. Г. Абдулкарим та С. Ю. Марулін. "АВТОМАТИЗОВАНИЙ СИНТЕЗ НЕСИМЕТРИЧНИХ ТРИФАЗНИХ ОБМОТОК". Refrigeration Engineering and Technology 50, № 3 (10 грудня 2014). http://dx.doi.org/10.15673/0453-8307.3/2014.32582.
Повний текст джерела
23
Іванечко, Н. Р., Ю. Т. Процишин та Т. В. Никитишин. "Цифрові технології в роздрібній торгівлі: зарубіжний та Український досвід". Food Industry Economics 12, № 1 (31 березня 2020). http://dx.doi.org/10.15673/fie.v12i1.1671.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто впровадження штучного інтелекту в роздрібній торгівлі. Встановлено акту-альність застосування добування даних, нейролінгвістичного програмування, машинного навчання уроздрібній торгівлі. Використано методи системного аналізу і синтезу, порівняння, зведення та груп у-вання. Проаналізовано зарубіжний досвід використання штучного інтелекту торговими мережами. До-сліджено впровадження штучного інтелекту на українському ринку. Запропоновано пропозиції щодоудосконалення застосування штучного інтелекту для вітчизняної торгової мережі, а саме: цифрові цін-ники, технологія «розумні полиці», функція у додатку «список покупок», телеграм-канал для навігаціїпокупців по супермаркету та автоматизованої підтримки, CRM для прогнозування поведінки спожива-чів мережі, кастомізація акцій та спецпропозицій, роботи-мерчендайзери, цифрові панелі, технологіярозпізнавання обличчя, маячок для ідентифікації ID смартфона.