Статті в журналах з теми "Абстрактний синтез"

Стаття присвячена розгляду особливостей синтезу мовлення штучним інтелектом (ШІ) в аспекті лінгвальних відмінностей від природної генерації мовлення людиною. Вибір теми дослідження мотивовано розвитком комп’ютерних технологій і сучасної прикладної лінгвістики, які пов’язані з генерацією мовлення людини, а саме: обробці текстів природною мовою, ПМ (Natural Language Processing, NLP) і галузі робототехніки, яка є втіленим ШІ (embodied AI). Основна мета дослідження полягає у спробі встановлення формальних комунікативних відмінностей між генерацією машинного і природного мовлення на прикладі англомовного діалогу моделі людина-робот (Л-Р). Попри величезний теоретичний і практичний внесок лінгвістів і фахівців галузі комп’ютерних технологій щодо генерації машинної мови (Джозеф Вайценбаум, Роджер Шенк, Уїльям Аарон Вудс, Террі Виноград, Н. Хомський), багато аспектів залишаються не вирішеними. До них відносяться питання морфологічної омонімії (Morphological Disambiguation) англійської мови, обмеження граматики залежностей у розпізнаванні й синтезі складних синтаксичних структур (складносурядні та складнопідрядні речення), обмеження когнітивної системи сучасних роботів розпізнавати абстрактні поняття й категоризувати так звані «для цього випадку» (ad-hoc) поняття, що створює людина залежно від життєвої ситуації, розуміти метафоричні висловлювання як одне з найважливіших лінгвістичних явищ, що відображає наше мислення. У більш широкому сенсі головною проблемою залишається створення роботів, які здатні передбачувати соціальну поведінку людини, розуміти її фізичний та емоційний стан завдяки синхронній системі «людина-робот» (на противагу лише фізичній симуляції поведінки машинами). Наукова новизна статті полягає в з’ясуванні лінгво-гносеологічних відмінностей між природним і машинним мовленням. У результаті проведеної роботи конкретизовано поняття «штучний інтелект», розглянуто основні етапи синтезу машинного мовлення, відокремлені базові відмінності генерування штучного та природного англомовного діалогу.

Актуальность исследования определяется онтологической вариативностью, различием способов познания, что представляет разные картины мира. Данная мозаика миропонимания обуславливает проблему обретения целостности как системы единого неразделенного знания. Механизм дополненной реальности, перцептуального и концептуального видов пространства-времени в сказках представляет наибольший исследовательский интерес и эвристический потенциал. Субъективное восприятие мира в пространстве-времени может быть осознано посредством способов моделирования географической, хронологической составляющих, характерных для концептуального пространства-времени. Целью исследования является актуализация целостности (формы родственности) генезиса социальных норм в архаических формах синкретического мышления (русских сказках). В статье ставится задача рассмотреть идею родства как формы социального предназначения русской сказки. Методы. Авторы опирались на абстрактно-логический, феноменологический подходы, методы анализа, синтеза, типологизации. Результаты. В контексте воплощения идеи родства социальное предназначение русских сказок вариативно. Смысл сказок раскрывается различными способами: целостностью – синтезом образно-символической архаической природы сознания в художественном пространстве-времени сказки; созданием поэтических форм в контексте единства перцептуального, концептуального и реального пространства-времени. С точки зрения семантики пространства-времени социальное предназначение определено императивами, универсалиями знакового (символьного) осмысления мира посредством трактовки сказки как системы символов. Социальные постулаты архаики воплощены в коллективных образах единого, целого, являют результат воплощенной в сказках гармонии внутреннего и внешнего миров (реального и субстанционального).

Актуальность исследования определяется онтологической вариативностью, различием способов познания, что представляет разные картины мира. Данная мозаика миропонимания обуславливает проблему обретения целостности как системы единого неразделенного знания. Механизм дополненной реальности, перцептуального и концептуального видов пространства-времени в сказках представляет наибольший исследовательский интерес и эвристический потенциал. Субъективное восприятие мира в пространстве-времени может быть осознано посредством способов моделирования географической, хронологической составляющих, характерных для концептуального пространства-времени. Целью исследования является актуализация целостности (формы родственности) генезиса социальных норм в архаических формах синкретического мышления (русских сказках). В статье ставится задача рассмотреть идею родства как формы социального предназначения русской сказки. Методы. Авторы опирались на абстрактно-логический, феноменологический подходы, методы анализа, синтеза, типологизации. Результаты. В контексте воплощения идеи родства социальное предназначение русских сказок вариативно. Смысл сказок раскрывается различными способами: целостностью – синтезом образно-символической архаической природы сознания в художественном пространстве-времени сказки; созданием поэтических форм в контексте единства перцептуального, концептуального и реального пространства-времени. С точки зрения семантики пространства-времени социальное предназначение определено императивами, универсалиями знакового (символьного) осмысления мира посредством трактовки сказки как системы символов. Социальные постулаты архаики воплощены в коллективных образах единого, целого, являют результат воплощенной в сказках гармонии внутреннего и внешнего миров (реального и субстанционального).

В этой работе хочу рассказать о малоизвестных картинах заслуженного художника России Юрия Спиридонова, на которые оказали большое влияние его детские и юношеские годы становления как художника. Эти полотна написаны в период исканий, в манере современного модерна и абстракционизма. Юрий Спиридонов родился среди долган в семье оленевода, затерявшемся в бескрайних просторах Сибири поселке Косистый (залив Кожевникова), расположенном на берегу Северного Ледовитого океана на территории Анабарского района Якутской АССР. После окончания учебы он поступил в ЛГПИ им. А.И. Герцена в г. Ленинграде. В настоящее время живет в Якутске и находится на пике своего творческого пути. В творческих поисках Юрий Спиридонов часто обращается к фольклору и народной философии используя синтез традиций реализма и абстракции в своих произведениях. В этих произведениях показаны общность мировоззренческой философии, поэтики фольклора не только сибирских, но и многих евроазиатских народов. Используя метод «лоскутного одеяла» в абстрактных образах «Мирового дерева», понятный народным массам почти по всей Евразии, он воссоздал мотивы древней Сибири, обитатели которых переселились через Берингов пролив в Северную Америку.

У статті представлений аналіз сучасного стану позашкільної освіти дітей з обмеженими можливостями, зокрема дітей із порушеннями зору, залучення громадських організацій до процесу неформальної освіті дітей з вадами зору (на прикладі діяльності місії «Служіння незрячим»), окреслено ключові умови ефективної співпраці громадських об’єднань із закладами позашкільної та спеціальної освіти, визначені перспективи подальшої спільної діяльності закладів спеціальної середньої освіти, закладів позашкільної освіти із громадським сектором для ефективної організації дозвілля дітей з порушенням зору. У статті використані такі методи наукового теоретичного дослідження, як діалектичні методи пізнання, абстрактно-логічний, методи аналізу й синтезу, системний та монографічний. До перспектив подальших наукових досліджень віднесені питання розробки критеріїв рівня готовності громадської організації до організації позашкільної діяльності для дітей із порушенням зору; шляхи залучення громадського сектору до оновлення освітніх стандартів позашкільної освіти дітей з вадами зору; розроблення та впровадження новітніх ефективних методів комплексного розвитку з метою реалізації єдиної політики для соціалізації дітей з обмеженими можливостями.

Разработан подход к исследованию инновационной деятельности и ее оценке в количественных и качественных показателях, проведен анализ на основе статистических показателей и метода экспертных оценок на примере малого и среднего бизнеса. Результаты исследований инновационной деятельности по правовым, финансовым, кадровым вопросам, несмотря на ее специфику, позволяют выявить незначительные связи регионального бизнеса с инновационной деятельностью, оценить невысокую инновационную активность большинства предприятий малого и среднего бизнеса. Это дает возможность внести корректировки в инновационную деятельность предприятий, особенно в части интеграционной деятельности с региональной администрацией по инновационному развитию региона.Цель – представление инновационной деятельности и ее составляющих в количественных и качественных показателях, что позволяет информативно охарактеризовать их в российской практике в целом и в малом и среднем бизнесе на региональном примере.Метод или методология проведения работы: общенаучные (абстрактно-логические, анализа и синтеза), монографический, экономико-математические методы, статистические методы (группировки), а также метод экспертных оценок.Результаты: получены количественные и качественные параметры, характеризующие актуальные аспекты инновационной деятельности в Российской Федерации.Область применения результатов: полученные результаты целесообразно применять органам управления региональной администрации и экономическим субъектам, осуществляющим инновационную деятельность.

У статті досліджено питання впровадження освітньої реформи в умовах децентралізації та реформування адміністративно –територіального устрою в Україні. Дана оцінка тенденцій розвитку освіти та процесам секторальної децентралізації у сфері освіти, виокремлено сучасні проблеми, які постали в управлінні освітньою галуззю після завершення першого етапу адміністративно-територіальної реформи в Україні, визначено роль місцевих органів управління освітою в умовах децентралізації. У статті окреслено напрями та шляхи вирішення проблем у подальшому розвитку галузей освіти, як впливого чинника сталого розвитку територій. Мета. Дослідити основні тенденції розвитку освіти в умовах її реформування та децентралізації, запропонувати шляхи вирішення сучасних проблем, що сформувалися в освітніх галузях. Методика. У процесі дослідження використано емпірично- теоретичний метод, заснований на аналізі статистичних даних, синтезі соціально-економічного стану територіального розвитку та розвитку громад, структурний метод; порівняльного аналізу; абстрактно-логічного узагальнення. Наукова новизна. Дослідження та отримані наукові результати присвячені новітнім тенденціям розвитку освітніх галузей в умовах впровадження в України наступного етапу адміністративно-територіальної реформи. Результати. Запропоновані у досліджені рекомендації можуть бути використані органами держаної та місцевої влади.

Дослідження показало, що для успішного розвитку туристичної індустрії та готельного бізнесу в Україні необхідний приплив інвестицій, як вітчизняних, так і іноземних, насамперед для розвитку інфраструктури мережі готелів туристичного класу і, зокрема, малих готелів, а також як мотелі, розташовані на дорогах державного значення, які б забезпечували комфортні умови проживання за низькими цінами. Фінансування будівництва об'єктів розміщення туристів має здійснюватися насамперед за рахунок залучення позабюджетних джерел. Обсяг інвестицій, необхідних для цього, можна розрахувати, виходячи з потреб окремих регіонів у сучасному розміщенні та відповідній туристичній інфраструктурі (дороги, інженерні мережі тощо). У статті доведено, що необхідним у повоєнний час в Україні є удосконалення чинного законодавства в частині розвитку туризму, включаючи внесення змін та доповнень до чинних нормативно-правових актів у сфері оподаткування, природокористування, екології та захисту прав споживачів. Теоретико-методологічна основа дослідження включає абстрактно-логічний метод, методи індукції, дедукції, аналізу, синтезу та систематизації, використані для обґрунтування підходів до державної підтримки індустрії туризму та гостинності в контексті цифровізації, що відображають державну підтримку. індустрії туризму та гостинності.

У статті зазначено, що проблема формування мовно-мовленнєвої компетентності в учнів початкових класів є нині актуальною в контексті вимог Нової української школи, переходу від знаннєвої освітньої парадигми до компетентнісної. У публікації висвітлено поняття мови й мовлення на основі аналізу лексикографічних праць, психологічних та лінгводидактичних джерел. Описано зовнішню усну, зовнішню письмову та внутрішню форми мовлення. У науково-методичній розвідці визначено основні психологічні процеси, які важливо враховувати під час формування мовно-мовленнєвої компетентності учнів початкової школи. Це увага, уява, мислення, пам’ять, сприймання й розуміння, властивості психіки (емоції, почуття), а також мовне чуття особистості, її досвід комунікації у реальному та віртуальному просторі. Уточнено зміст поняття «мовне чуття» як уміння користуватися мовними засобами відповідно до комунікативної ситуації на основі відчуттів, інтуїції. Окреслено види уваги: мимовільна, довільна, післядовільна, та види мислення: за ступенем новизни й оригінальності (репродуктивне (відтворювальне) і продуктивне (творче), за способом і формою діяльності (наочно-дійове, наочно-образне, словесно-логічне (абстрактне). У процесі роботи над науковою розвідкою використовувалися такі методи дослідження: теоретичні: аналіз і синтез психологічної, педагогічної, лінгвістичної та методичної літератури з досліджуваної проблеми; аналіз нормативних документів Нової української школи, теоретичне осмислення, систематизація й узагальнення наукових здобутків у галузі лінгводидактики навчання мовно-літературної освітньої галузі НУШ; емпіричні: педагогічне безпосереднє й опосередковане спостереження за освітнім процесом під час вивчення мовно-літературної освітньої галузі в Новій українській школі; бесіди з учителями й учнями.

Одним з ключових питань синтезу систем автоматичного регулювання є розробка адекватних математичних моделей об'єктів керування. Розробка моделей фізичних систем - це дуже складна і трудомістка робота, яка займає від 80 до 90 % зусиль, необхідних для аналізу і синтезу систем керування, і включає такі етапи: визначення параметрів процесу, які впливають на об'єкт керування; визначення зв'язків між параметрами; складання матеріальних та енергетичних балансів об'єктів керування; лінеаризація цих балансів; одержання диференціального рівняння. Результатом моделювання майже всіх технологічних об'єктів є складне диференціальне рівняння великого порядку, яке надалі використовується для розрахунку систем автоматичного регулювання. Під математичною моделлю зазвичай розуміють сукупність співвідношень (рівнянь, логічних умов, операторів тощо), що визначають характеристики станів об'єкту моделювання. Сучасні наука й технологія як об'єкти дослідження розглядають матеріальні об'єкти навколишнього світу та їхні фізико-хімічні перетворення. Практична реалізація цих досліджень від лабораторних установок до промислових виробництв використовує моделювання як процес пізнання, а також для оптимальної організації, функціонування й керування виробництвом. Сучасним технологіям притаманна висока складність, яка виявляється у великій кількості й різноманітті параметрів, що визначають хід процесів, внутрішніх зв'язків між параметрами, у їхньому взаємному впливі, причому зміна одного параметра може викликати нелінійну зміну інших параметрів. Ця складність підсилюється при виникненні множинних зворотних зв'язків між параметрами, а також неконтрольованими збуреннями, випадковим чином розподіленими в часі. Інформаційний потенціал, генерований технологічними процесами, надзвичайно великий. При обмежених можливостях його сприйняття необхідно зменшувати цей потенціал, що остаточно призведе до скорочення альтернатив під час прийнятті керуючих рішень. Це досягається пізнанням процесу через моделі - спрощені системи, які відображають окремі, обмежені в потрібному напрямку, сторони процесу, що розглядається. Існує багато способів одержання моделей технологічних процесів. Кожен спосіб дає можливість побудувати модель, адекватну процесу в певному сенсі, що залежить від обраного критерію. Це означає, що існує деяка абстрактна відповідність між безліччю моделей і модельованим об'єктом. Моделювання, власне кажучи, засновано на використанні динамічної аналогії, яка означає нетотожну подобу властивостей або співвідношень

Стаття спрямована на дослідження проблем розвитку на базі особистих селянських господарств, як засіб покращення якісної складової людського капіталу сільських територій. Метою проведеного дослідження є розрахунок прогнозних значень наявності високотоварних особистих селянських господарств на розробка практичних рекомендацій заходів державної та регіональної підтримки що створення на їх базі малих суб’єктів підприємницької діяльності в сфері агро бізнесу, як якісної складової людського капіталу сільських територій. За теоретичну і методологічну основу дослідження слугували: діалектичний метод пізнання соціально-економічних явищ, фундаментальні дослідження вітчизняних і зарубіжних науковців щодо функціонування особистих селянських господарств, сільського співтовариства, У процесі виконання досліджень використовувалися загальноприйняті методи і прийоми: сукупність наукових прийомів абстрактно-логічного методу (індукція й дедукція, аналіз та синтез, аналогії і зіставлення, формалізації та моделювання) – для опрацювання теоретичних положень організаційно-економічних засад функціонування особистих селянських господарств та малих суб’єктів підприємницької діяльності в сфері агробізнесу; монографічний – для з'ясування проблем трансформування ОСГ у фермерські господарства, метод анкетування – для визначення намір голів особистих селянських господарств, що розвитку на їх базі малих суб’єктів підприємницької діяльності в сфері агробізнесу, метод спостережень – для з'ясування окремих моментів діяльності ОСГ. Розкриті теоретичні та прикладні аспекти щодо перетворення особистих селянських господарств у формування підприємницького типу в сфері агробізнесу шляхом створення сприятливих соціально-економічних умов для їх розвитку. Встановлено, що відсутність дієвої підтримки з боку державних і місцевих органів влади відносно розвитку та функціонування дрібнотоварного виробництва на базі особистих селянських господарств призводить до негативних процесів, які виявляються у трансформації фермерських господарств в особисті селянські господарства. Обґрунтовано напрями посилення державної підтримки розвитку ОСГ.

Розвиток глобалізаційних процесів роблять залежними усі країни від світових ринків капіталів, товарів та послуг, внаслідок чого усі країни отримують, як шоки, так і стимули для свого економічного розвитку. Не дивно, що від успіхів чи невдач у розвитку зовнішньоекономічних відносин сьогодні залежать темпи та характер розвитку переважної більшості країн світу. Сучасна зовнішньоекономічна політика України направлена на європейську інтеграцію та просування продукції вітчизняного товаровиробника на європейський ринок, проте збільшення експортного потенціалу можливе за рахунок оновленні або модернізації технологічних процесів виробництва продукції та пристосування до міжнародних стандартів якості, які висувають країни-імпортери. У структурі українського експорту, бачимо перевагу сировини та продуктів нижчого рівня переробки. Саме тому, на сьогоднішній день стає актуальною проблема розвитку і диверсифікації експортного потенціалу країни, успіх у вирішенні якої буде визначатися масштабами і ефективністю участі України у міжнародному поділі праці в умовах поглиблення глобалізації світового господарства. Україна має стати країною з вільною економікою, що передбачає формування сприятливого бізнес-середовища з низьким податковим тиском, мінімізації втручання держави в прийняття економічних рішень. До складових відкритості, як правило, належать: лібералізація зовнішньої торгівлі, встановлення чітких зв'язків між внутрішньою і зовнішньою ціновою і валютною динамікою, готовністю вітчизняних товаровиробників до конкурентної боротьби на світових ринках. В даній статті об’єктом вивчення є процес формування та нарощення експортного потенціалу України в умовах євроінтеграційних перетворень. У процесі дослідження використовувались специфічні та загальноекономічні методи, а саме, абстрактно-логічний, статистичного дослідження, визначення абсолютних, відносних величин, ряди динаміки, а також метод єдності історичного та логічного, аналіз і синтез та інші наукові методи дослідження.

Цель работы. Целью работы является определение основных методов и инструментов управления комплексным развитием проблемных территорий, исходя из особенностей их функционирования. Метод или методология проведения работы. Методологической базой исследования послужили труды отечественных ученых, посвященные общим вопросам регулирования регионального развития, особенностям управления развитием проблемных регионов. Обоснование практических рекомендаций основано на применении системного подхода к изучению исследуемого объекта с использованием таких методов, как: анализ, синтез, обобщение, абстрактно-логический. Результаты. Изучение особенностей проблемных регионов и включение их в механизмы управления территориальным развитием на сегодняшний день является актуальной проблемой. Исходя из особенностей проблемных регионов, к главной из которых можно отнести отсутствие способности самостоятельно решить свои социальные и экономические проблемы, реализовать свои потенциальные возможности, определено, что ведущая роль в управлении процессами регионального развития принадлежит государству. Выделены методы прямого и косвенного регулирования комплексного регионального развития, а также инструменты, такие, как: бюджетная политика, кредитно-денежная политика, фискальная политика, социальная политика, инвестиционная политика. Область применения результатов. Результаты исследования могут являться научно-методической базой для практических шагов при реализации стратегий регионального развития проблемных территорий. Предложенные в работе отдельные положения по управлению социально-экономическим развитием призваны сформировать устойчивые позиции региона в условиях внешних и внутренних вызовов. Выводы. На основе проведенного исследования делается вывод о том, что в развитии проблемных регионов имеет большое значение направление и объемы государственной поддержки. В качестве методов и инструментов государственного управления региональным развитием, которые наиболее полно направлены на решение задач комплексного развития, выделяются: программно-целевой метод, методы привлечения инвестиций, агломерация и кластеризация.

В статті досліджено особливості міжнародних відносин в контексті міграційної кризи на сучасному етапі. Метою дослідження стала характеристика історичних причин міграційної кризи, яка спостерігається сьогодні у сфері міжнародних відносин, оцінка нормативного базису міграційної політики Європейського Союзу, рекомендації щодо покращення здійснення міжнародних відносин в контексті міграційної кризи, яка спостерігається на даний час на території європейських держав. В основі методології наукового дослідження лежить діалектичний метод, який узагальнює усі явища та процеси, що відбуваються у сфері міжнародних відносин у своєму взаємозв’язку та взаємозалежності. В процесі написання статті використовувалися методи аналізу та синтезу – при дослідженні особливостей системи міжнародних відносин; монографічний – при викладенні послідовного матеріалу, який стосується зазначеної теми дослідження; історичний – при характеристиці причин міграційної кризи; порівняння – при оцінці ситуації, яка відбувалася в ЄС та в Україні; абстрактно-логічний – при обґрунтуванні логічної послідовності розвитку подій на міжнародній арені, які спричинили міграційну кризу на сучасному етапі розвитку суспільства. Результатом дослідження стало узагальнення пропозицій щодо покращення ситуації у сфері міжнародних відносин, напрацювання рекомендацій щодо спільної міграційної політики країн Європи та можливості залучення України до вирішення цих проблем. В результаті виявлено, що взаємозв’язки між європейськими країнами є недосконалими і це спонукає керівництво європейських держав шукати нові шляхи взаємодії в контексті вирішення міграційної кризи. Значимість дослідження полягає в розумінні необхідності напрацювання спільних дій України та ЄС щодо вирішення міграційної проблеми.

Стаття присвячена пошуку шляхів ефективного управління інтелектуальними продуктами починаючи від етапу винаходження, реєстрації та виходу на ринок. Для досягнення поставлених завдань використано методи: аналізу та синтезу; системний аналіз; логічний; абстрактний. Авторами статті запропоновано визначення суті поняття «інтелектуальний продукт», який слід розуміти як новостворені духовні і матеріальні цінності, які виступають результатом інтелектуальної діяльності особистості чи групи в результаті роботи. В статті висвітлено найпоширеніші типи прав інтелектуальної власності, до яких відносяться патенти, торгові марки, авторське право, зареєстровані знаки, права на компоновку ланцюгів, права селекціонерів. Доведено, що знання та розуміння правил ефективного використання інтелектуальних продуктів дає змогу суб’єктам господарювання краще розуміти інструменти управління ними, та отримувати вигоди чи користь, які вони можу приносити бізнесові, адже це додатковий прибуток. Обґрунтовано, розуміння керівниками компаній цінність різних засобів захисту та отримання вигоди від інтелектуальних продуктів, адже вона на пряму залежить від стратегії фірми, конкурентного середовища та швидко змінюваних контурів права інтелектуальної власності, та незалежно від форми власності повинні мати стратегію щодо формування портфеля інтелектуальної власності. Розглянуто вплив зовнішнього середовища на розвиток суб’єкта господарювання, адже з’являються нові правила, і вони досить потужно впливають на розвиток внутрішніх інтелектуальних продуктів, і сильно залежить від внутрішнього потенціалу суб’єкта господарювання. Зокрема, у статті проаналізовано, що розвиток процесів провокує стрімкий розвиток Індустрії 4.0 (Industry 4.0), а це повністю автоматизація виробництва, де управління всіма процесами здійснюється в режимі реального часу, та з врахуванням факторів мінливого зовнішнього середовища. Запропоновано застосовувати патентні стратегії або ж «охоронних стратегій» для більшого захисту запатентованих технологій, які надають продуктам та послугам перевагу над продуктами та послугами конкурентів. Патенти або ж так звані «охоронні стратегії» мають слугувати суб’єктам господарювання захистом для створених продуктів, які будуть лідирувати в категоріях, та посилювати зусилля щодо брендування даних продуктів. Управління інтелектуальними продуктами відіграє важливу роль в управлінні суб’єктами господарювання, адже розпочинається процес входження в технологічні життєві цикли продуктів, що зумовлені змінним турбулентним середовищем. Стаття є актуальною як в науковому, так і прикладному аспектах.

Вступ. У відповідь на глобальні виклики, що стоять перед державою, з’являються гібридні бізнес-моделі, які мають характеристики приватного бізнесу та державного сектору у їх традиційному сприйнятті.Проблематика. Дискусія щодо впровадження і поширення гібридних форм бізнесу, їхніх переваг перебуває на початковій стадії свого розвитку, вона зосереджена на мотивах переходу комерційних компаній до діяльності, що традиційно здійснювалась державою або неприбутковими організаціями.Мета. Ідентифікація закономірностей, визначення мотивів створення і процесу становлення гібридних бізнесмоделей.Матеріали й методи. Нормативно-правову базу, наукові праці вчених було досліджено загальнонауковими та спеціальними методами: аналізу та синтезу — при вивченні сучасного стану та розвитку гібридних форм бізнесу, та абстрактно-логічним — при формуванні висновків.Результати. Сучасний бізнес переорієнтовується на вирішення суспільних проблем. Виникають гібридні бізнесмоделі, що поєднують в собі характеристики економічних суб’єктів різних секторів: державного (орієнтовані на вирішення соціальних і екологічних проблем) та приватного (передбачають отримання прибутку). У світі гібридні біз нес-моделі представлено суспільно-корисними корпораціями та бета-корпораціями, в яких соціальну складовувідображено у місії, прописно в статутних документах та вони є частиною операційної діяльності. Змішаний підхід до функціонування підприємств може розглядатися як продовження концепції корпоративної соціальної відповідальності, а також як спосіб системного впровадження соціальних і екологічних практик.Висновки. Проаналізований світовий досвід розвитку гібридних бізнес-моделей варто імплементувати у віт чизняну практику. На часі широка популяризація ідеї та можливостей бета-корпорацій, а також нормативно-правовеврегулювання діяльності відповідних компаній, що сприятиме найбільш ефективному вирішенню соціальних проблем, що постали перед сучасним суспільством в цілому та українською державою зокрема.

УДК 657.4.012.2; JEL Classification: М40 Метою дослідження є висвітлення методики створення робочого плану рахунків за МСФЗ для компаній автомобільно-дорожнього комплексу. Методика дослідження: для досягнення поставленої мети у роботі були використані загальнонаукові і спеціальні методи і прийоми дослідження: теоретичного узагальнення, аналізу і синтезу; системного і комплексного підходу; абстрактно-логічний. Через відсутність регламентації цього питання з боку як держави, так і МСФЗ, на практиці можливі труднощі з розробкою робочого плану рахунків у працівників бухгалтерської служби. Результати дослідження: результатом наукової роботи є теоретичне узагальнення і практичні рекомендації щодо методики складання робочого плану рахунків для компаній автомобільно-дорожнього комплексу, які використовують МСФЗ. Глобалізаційні процеси і політика держави сприяють появі нових компаній, в тому числі і в автомобільно-дорожньому комплексі, які повинні складати фінансову звітність за МСФЗ. Робочий план рахунків повинен забезпечити суцільне охоплення операцій фінансово-господарської діяльності, з урахуванням особливостей діяльності автомобільно-дорожнього комплексу, задовольнити потреби управлінського персоналу в аналітичній інформації та бути зручним для використання для фахівців бухгалтерської служби. Наукова новизна: полягає в комплексному дослідженні проблем, пов’язаних з розробкою робочого плану рахунків для компаній автомобільно-дорожнього комплексу. Запропоновано використовувати англосаксонський варіант побудови плану рахунків. Практична значущість полягає в тому, що, за відсутності нормативного врегулювання з питань створення робочого плану для компаній автомобільно-дорожнього комплексу, що використовують МСФЗ, вказані у роботі пропозиції дадуть змогу працівникам бухгалтерської служби покращити стан обліку та допомогти складати фінансову звітність.

Предмет. Современной формой инвестиционной деятельности на рынке недвижимости является девелопмент. Усиление роли государства, внешнее негативное давление (в том числе в виде санкций), всеобщая цифровизация, переход на проектное финансирование, пересмотр потребительских паттернов, изменение подходов к освоению площадок и взаимодействию с контрагентами и кредиторами, соединение разнообразных функций (застройщика, подряд- чика, сервисной и управляющей компаний) в рамках одной девелоперской компании, панде- мическая «встряска» внесли существенные коррективы в развитие девелопмента недвижимости. Следует заметить, что речь идет не только о жилом фонде, промышленной (индустриальной) недвижимости и коммерческих площадках, но и об общественных пространствах, всей окружающей среде. Цели. Исследование посвящено девелопменту как форме инвестирования на рынке недвижимости. Авторами изучены и проанализированы проблемы и перспективы развития девелопмента недвижимости, определены его место в инвестиционно-строительном комплексе и роль в социально-экономическом аспекте. Методология. В ходе проведения исследования использованы системный подход, методы сравнительного анализа, синтеза, группировок, наблюдения, абстрактно-логический и статистико-экономический. Для достижения цели исследования изучались, анализировались и обоб- щались актуальные научно-практические материалы и экономическая литература по теме. Выводы. Посредством девелопмента может быть осуществлена оптимизация инвестиционно-строительной деятельности. Выступая формой реального инвестирования на рынке недвижимости, девелопмент направлен на повышение инвестиционной привлекательности объекта недвижимости путем его физического преобразования и (или) изменения юридического статуса. Конечной целью девелопмента является прирост стоимости недвижимости. Девелоперы – уникальная фигура на рынке недвижимости, поскольку в своей деятельности органически сочетают предпринимательские и управленческие функции. Выявлены особенности и определены проблемные вопросы разработки и осуществления девелоперских проектов. При выборе и реализации инвестиционно-строительных проектов девелоперы должны учитывать экономические, социальные, экологические и эстетические аспекты.

Мета. Сформулювати основні стратегічні пріоритети, що обумовлюють управління розвитком вітчизняного бізнесу на інноваційних засадах. Методика. Для здійснення дослідження авторами задіяно загальнонаукові та спеціальні принципи, прийоми та методи наукового пізнання у сфері управління інноваційною діяльністю: динамічний та семантичний аналіз, компаративний аналіз та метод систематизації; метод групування, аналізування і синтезу, абстрактно-логічний та експертний методи. Результати. Сучасний етап розвитку інноваційної складової вітчизняного бізнесу характеризуєтеся повільними та іноді негативними темпами. Показано, що відсутність дієвої політики уряду на протязі останніх 10-15 років призвели до того, що вітчизняний бізнес вимушений самостійно вирішувати питання фінансування розвитку та впровадження інновацій. Доведено, що відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України розпорядження про план заходів щодо реалізації стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на 2020-2022 роки, а також відсутність відповідних державних коштів для реалізації встановлених Стратегією завдань, унеможливлює її виконання. Обґрунтовано, що ефективне впровадження інновацій у сучасному бізнесі неможливе без активної підтримки органів державної влади, що, у свою чергу, неможливо за відсутності чітко визначеної моделі інноваційного розвитку національної економіки та заходів державної політики. Сформульовано основні стратегічні пріоритети, що обумовлюють управління розвитком вітчизняного бізнесу на інноваційних засадах на мікро- та макрорівнях. Наукова новизна. Сформульовано стратегічні пріоритети управління розвитком інноваційної складової сучасного бізнесу на макро- та мікрорівнях. Практична значимість. Запропоновані стратегічні пріоритети можуть бути використані як на мікрорівні тобто безпосередньо для підвищення рівня конкурентоспроможності підприємств за рахунок впровадження інноваційних складових, так і на макрорівні – під час розробки програмних та законодавчих документів, що стосуються розвитку вітчизняного бізнесу.

Мета роботи: розробка практичних рекомендацій із зменшення ризиків нецільового використання надходжень благодійної допомоги у військових частинах на підставі дослідження організаційно-правових аспектів обліку благодійних пожертв в умовах воєнного стану. Дизайн/Метод/Підхід дослідження: дослідження проводилося з використанням наступних загальнонаукових та спеціальних методів: метод аналізу і синтезу в їх системному поєднанні під час вивчення офіційних документів національної нормативно-правової бази; статистичні методи під час дослідження показників благодійної діяльності; абстрактно-логічний метод − для формулювання теоретичних узагальнень і висновків дослідження. Робота виконана особисто автором. Результати дослідження: статті досліджено організаційно-правові аспекти обліку надходжень благодійних пожертв у Збройних Силах України в умовах воєнного стану. Визначено, що допомога є благодійною у випадку одночасного дотримання критеріїв добровільності, цілеспрямованості та безкорисності. Встановлено, що благодійна допомога, з метою фінансового забезпечення потреб національної оборони держави, надається за рахунок благодійних пожертв фізичних та юридичних осіб, може здійснюватися як індивідуально, так і колективно, шляхом безоплатної передачі коштів та/або майна в натуральній формі. Акцентовано увагу на ризики нецільового використання благодійних пожертв у натуральній формі через суперечливість норм чинного законодавства. Теоретична цінність дослідження: Обґрунтовано доцільність визначення на нормативному рівні військовим формуванням повноважень із встановлення внутрішньовідомчими нормативно-правовими актами норм щодо отримання, використання, обліку та звітності благодійної допомоги, з урахуванням особливостей здійснення зазначених процесів в умовах ведення бойових дій. Практична цінність дослідження: полягає у розробці та формулюванні системних узагальнень та конкретних пропозицій щодо вдосконалення системи обліку та контролю руху благодійних пожертв у Збройних Силах України. Тип статті: науково-практична.

Мета. Мета дослідження – розробити напрями вдосконалення управління процесами відтворення галузі тваринництва на основі її інноваційно-інвестиційного розвитку. Методологія / методика / підхід. Теоретико-методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання, концептуальні положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених стосовно управління процесом відтворення галузі тваринництва, системний підхід до вивчення та своєчасного виявлення різних соціально-економічних і виробничих проблем. Дослідження економічних аспектів управління процесом відродження та ефективного розвитку тваринництва здійснювали з використанням загальнонаукових (аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення) та статистико-математичних методів (кореляційного, регресійного, сценарного планування, математичного моделювання й прогнозування економічних процесів). Результати. Застосування запропонованих методів і методичних підходів дали можливість урахувати основні складники системи управління відтворенням потенціалу галузі для виявлення перспектив зростання обсягів виробництва валової продукції тваринництва та спрогнозувати зміни в економічних показниках його інноваційного-інвестиційного розвитку в перспективі. Використання системного й абстрактно-логічного підходів сприяло формуванню стратегії відродження тваринницької галузі на основі переліку сценаріїв розвитку відповідно до поставлених завдань стосовно її реалізації та дало змогу окреслити проблемне поле для проведення економічної модернізації тваринництва. Оригінальність / наукова новизна. Уперше розроблено гнучкий до економічних і соціальних змін на виробництві механізм модернізації та розвитку тваринництва, який забезпечує можливість проведення модернізаційних процесів в основних підгалузях тваринництва та впровадження інноваційних технологій виробництва тваринницької продукції. Набуло дальшого розвитку вивчення питання використання альтернативного методу прогнозування пріоритетних економічних параметрів в умовах нестабільних тенденцій аграрного виробництва та динамічних змін у розвитку тваринництва під дією впливу чинників, що змінюються з різною інтенсивністю, протягом тривалого періоду. Практична цінність/наслідки. Напрацьовані теоретичні й практичні засади дали можливість розкрити цілісність процесу управління відтворенням і розвитком галузі тваринництва. Проведене прогнозування дозволило констатувати зміни у виробництві тваринницької продукції та продуктивності тварин. Отримані результати сприяли визначенню чинників, що перешкоджають у мінливих економічних, соціальних, політичних та екологічних умовах перевести галузь тваринництва на інноваційний шлях його розвитку за рахунок упровадження сучасних технологій.

У статті досліджується особливий фрагмент когнітивної системи людини – імпліцитні, або неявні, знання. Сучасна філософія не приділяє достатньої уваги цій важливій складовій частині людського пізнання, особливо питанню типології неявних знань. Мета дослідження: аналіз розвитку імпліцитного типу знань та формулювання на цій основі підходів до класифікації неявних знань. Методологія. У роботі використовувалися загальнонаукові та формально-логічні методи аналізу, синтезу, порівняння, абстрагування. Крім того, використано історичний та генетичний методи, а також лінгвістичний, герменевтичний і евристичний методи дослідження. Наукова новизна. Запроваджується принципово новий підхід до аналізу цього типу людських знань, а також до вирішення актуальної для сучасної теорії пізнання проблеми розроблення цілісної типології неявних знань. Пропонується за основу такої типології узяти історико-генетичний підхід, який полягає у розгляді основних етапів формування неявних знань в історії розвитку homo sapiens, аналізі різних типів імпліцитних знань, що виникають на цих етапах, і здійснення на цій основі перших кроків зі створення системної типологізації неявних знань. У процесі аналізу доведена особлива роль, яку відіграють первісні типи імпліцитних знань, що формуються у прадавніх людей на біологічному рівні у процесі безпосередньої практичної діяльності людей. Аутопоетичні витоки первісних знань беруть свій початок від тваринних предків людини, але на новому рівні отримують нові якості. Важливим висновком, який отримано у статті, є припущення, точніше, твердження, що цей найдавніший шар імпліцитних знань зберігає своє значення і для сучасної людини. Ці знання не тільки беруть участь у багатьох пізнавальних діях людини, вони є невід’ємною складовою частиною фундаментального, базового шару висхідних передумовних знань, на яких базується майже уся пізнавальна діяльність людини, у тому числі й наукова. Проаналізовано також особливий різновид неявних знань – імпліцитні знання, які притаманні природній мові. Вони також формуються у прадавні часи, але не тільки існують, але й активно діють у межах сучасних природних мов людства. Імпліцитні компоненти мови відіграють важливу роль як у процесах безпосередньої комунікації, так і у теоретичному, науковому пізнанні. Висновки. Хоча імпліцитність, неусвідомлений характер цього феномену робить його важкодоступним для формалізованого, абстрактно-наукового та філософського аналізу, дослідження у цьому напрямі є необхідними і важливими для більш глибокого і точного розуміння специфіки як людського пізнання взагалі, так і абстрактно-логічного, понятійного, наукового пізнання. Імпліцитна складова частина пізнання присутня у всіх без винятку видах людської діяльності – як в інтуїтивних діях «на рівні живої істоти», так і у специфічно людській діяльності – пізнавальній, практичній, творчій. Тому дослідження проблеми імпліцитного знання залишається актуальним для сучасної теорії пізнання та епістемології.

Мета. Метою статті є висвітлення результатів дослідження причин і механізму нарощення зовнішнього боргу України, взаємозв’язок цих процесів із формуванням девальваційного циклу в економіці країни, а також аналіз доцільності продовження політики нарощення зовнішніх запозичень у майбутньому. Методологія / методика / підхід. Для досягнення поставленої мети використано системний підхід, методи узагальнення, індукції, дедукції, аналізу, синтезу та порівняння. Крім того, нами використано такі спеціальні методи: економіко-статистичний і монографічний (для оцінки й аналізу боргової залежності економіки України); абстрактно-логічний (для теоретичного узагальнення й аналізу результатів дослідження). У ролі емпіричної основи використано офіційні статистичні бази даних Національного банку України та Міністерства фінансів України. Результати. У статті досліджено причини і механізми нарощення зовнішнього боргу України, взаємозв’язок цих процесів із формуванням девальваційного циклу в економіці країни. Також проаналізовано доцільність і ризики продовження політики нарощення зовнішніх запозичень у майбутньому. Установлено, що боргова політика в Україні потребує трансформації у відповідності до національних інтересів. Доведено, що управління державним боргом повинно формуватися з урахуванням ризиків, перш за все, ризику фактичної втрати незалежності країни. Оскільки спекулятивний капітал, залучений за рахунок надприбутковості вкладень в облігації внутрішньої державної позики, не є інвестиціями в реальний сектор економіки, що загрожує різкому знеціненню гривні. Оригінальність / наукова новизна. У результаті дослідження вперше обґрунтовано взаємозв’язок між процесами нарощування зовнішнього боргу та формуванням девальваційного циклу в економіці країни. Дістало дальшого розвитку дослідження ризиків продовження нарощення зовнішнього боргу України. Практична цінність / значущість. Результати проведеного дослідження можуть бути використані для дальших наукових розвідок щодо механізму уникнення ризикової розбалансованості фінансової системи в контексті боргової залежності та девальваційних циклів в економіці будь-якої країни.

Розвиток торговельної галузі відіграє важливу роль у розвитку економіки всієї країни. Продуктові рітейлери звертають увагу не лише на розвиток великих за розмірами роздрібних магазинів, а й розуміють важливість розміщення торговельних точок близько до споживача та покупця. Тому ринок мінімаркетів та магазинів формату «біля дому» набуває широкої популярності як у великих рітейлерів, так і у невеликих представників торговельного бізнесу. Метою наукового дослідження є здійснення комплексного аналізу сучасного стану розвитку мінімаркетів, а також визначення перспектив їхньої діяльності в Україні. Методологією дослідження послугували такі методи: абстрактно-логічний – під час дослідження та систематизації наукової статті; аналізу, синтезу, порівняння та графічний – під час аналізу та візуалізації динаміки кількості суб’єктів господарювання, які займаються роздрібною торгівлею; метод узагальнення – під час формування висновків. У результаті дослідження встановлено, що ринок мінімаркетів та магазинів формату «біля дому» постійно нарощує обсяги, оскільки продукти харчування займають основну частину в структурі витрат домогосподарств населення. У публікації проаналізовано кількість магазинів роздрібної торгівлі в розрізі торговельної площі та динаміку кількості суб’єктів господарювання, які займаються роздрібною торгівлею, окрім торгівлі автотранспортними засобами та мотоциклами, спрогнозувавши їхні показники на три періоди вперед. Визначено найпопулярніші та найбільші роздрібні торговельні мережі мінімаркетів і магазинів формату «біля дому» в Україні та проаналізовано кількість торговельних точок за період 2017–2020 рр. Проаналізовано регіональну приналежність найбільших представників формату «біля дому» та мінімаркетів. Запропоновано внести зміни до визначення поняття «мінімаркет», оскільки розміри торговельної площі магазинів даного формату не відповідають сучасним вимогам. Практична цінність дослідження полягає у комплексному дослідженні сучасного стану розвитку мінімаркетів в Україні та обґрунтуванні доцільності пере спрямування діяльності великих продуктових рітейлерів із формату «супермаркет» у формат «мінімаркет».

Мета роботи. Аналіз та систематизація даних кокранівських (KO), систематичних оглядів (СО) та метааналізів (МА) стосовно антитромбоцитарної терапії (АТТ) при ішемічному інсульті (II) з урахуванням сучасних даних доказової медицини (ДМ). Матеріали і методи. Методи: інформаційного пошуку, аналізу і синтезу. Проведено розширений пошук КО, СО та МА щодо АТТ при ІІ в базах ДМ DORIS та Medline (PubMed). Період проведення – липень 2018 р. У дослідження включено 4 КО та 14 СО і МА (повнотекстові огляди або абстракти). Систематизацію даних здійснювали за видом антиагреганта і видом лікування (моно- чи подвійна антиагрегантна терапія тощо). Результати й обговорення. Проаналізовано і систематизовано дані щодо ефективності та безпеки використання ацетилсаліцилової кислоти (АСК), дипіридамолу, тиклопідину, клопідогрелю, блокаторів рецепторів глікопротеїну IIb/IIIa (ептифібатиду, абсіксимабу, тирофібану та ін.), цилостазолу, тикагрелору, трифлузалу в гострому періоді ІІ та його вторинній профілактиці. Препаратом вибору для АТТ як в гострому періоді, так і з метою вторинної профілактики ІІ залишається АСК. У хворих, які мають протипоказання до призначення АСК можливе використання альтернативних АА (зокрема, клопідогрелю). Ефективність та безпека одних блокаторів рецепторів глікопротеїну IIb/IIIa (тирофібану та ептифібатиду) не є достатньо достовірною, а використання інших (абсіксимаб тощо) при лікуванні гострого ІІ є потенційно шкідливим і не повинно виконуватись. Питання ефективності та безпеки цих ЛЗ при ІІ повинно досліджуватись у подальших випробовуваннях. Короткочасна подвійна АТТ (АСК+клопідогрель) є корисною для ранньої профілактики у хворих із малим інсультом. Висновки. За результатами розширеного пошуку публікацій щодо АТТ при ІІ в різних базах даних ДМ за липень 2018 р. встановлено, що питання ефективності, безпеки лікування різними антитромбоцитарними ЛЗ та їх комбінаціями й надалі залишається актуальним напрямом досліджень сучасної інсультології.

Метою статті є визначення й узагальнення існуючих підходів до організації страхового захисту від ризиків у сфері туризму та обґрунтування перспектив його розвитку. Під час дослідження були використані діалектичний та абстрактно-логічний методи, методи системного підходу, порівняння, спостереження, аналізу, синтезу, індукції, дедукції та ін. Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти, інформація Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Державної служби статистики України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, наукові публікації, інтернет-джерела. Визначено сутність, види та значення страхування для забезпечення страхового захисту учасникам туристичного ринку. Обґрунтовано, що об’єктивна необхідність страхування у сфері туризму в Україні обумовлена не лише позитивною динамікою показників розвитку туристичної індустрії, а й урізноманітненням видів і форм ризиків, що супроводжують туристичну активність, та збільшенням кількості ризикоутворюючих факторів. Здійснено аналіз динаміки показників страхування медичних витрат, найбільшого сегменту на ринку туристичного страхування в Україні. Визначено проблеми, що виникають при страхуванні туристичних ризиків, запропоновано шляхи їх розв’язання. З огляду на значимість туристичного сегмента страхового ринку для економіки країни та ситуацію, що склалася на тлі пандемії COVID-19, окреслено напрями розвитку туристичного страхування в Україні; обґрунтовано необхідність оптимізації асортиментного ряду, поліпшення якісних характеристик та конкурентоспроможності наявних, а також розробки нових страхових продуктів. Наукова новизна одержаних результатів полягає у вдосконаленні теоретичних засад механізмів страхового захисту учасників туристичної діяльності, оцінці стану страхування ризиків вітчизняної туристичної сфери та обґрунтуванні напрямів підвищення його результативності. Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання теоретичних висновків і практичних рекомендацій для подальшого розвитку страхування у туристичній галузі. Результати дослідження можуть бути корисними страховикам та суб’єктам туристичної індустрії для покращення показників їхньої діяльності.

У статті обґрунтовано особливості розвитку та впровадження медичного страхування в Україні. Метою статті є вирішення проблеми недостатнього фінансування сфери охорони здоров’я, покращення наданих медичних послуг, шляхом аналізу світових тенденцій та пошуку оптимального способу впровадження в Україні загальнодержавного медичного страхування. В процесі написання статті застосовано методи спостереження, аналізу, синтезу, порівняння та узагальнення, групування, статистичного порівняння щодо дослідження теоретико-методичних засад розвитку медичного страхування в Україні. Для теоретичних узагальнень і формування висновків застосовано абстрактно-логічний метод. У статті проаналізовано міжнародні моделі фінансування медичної галузі. Встановлено, що жодна з моделей не функціонує в абсолютному вигляді і не виконує усі необхідні функції та завдання. Обґрунтовано, що сучасна система функціонування охорони здоров’я має свої переваги та недоліки, які впливають на якість надання медичних послуг. Проведено аналіз ринку добровільного медичного страхування Україні, який знаходиться в процесі розвитку, зокрема протягом останніх декількох років зацікавленість населення даним напрямом зростає, але все ж показує низький рівень медичного страхування. Охарактеризовано основні аспекти реформи медичної галузі, які є досить успішними: запущена система організації рівнів ланок надання медичних послуг. Проведено аналіз фінансування охорони здоров'я, який показав невиконання вимог Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», що призводять до недостатнього фінансування і неотримання медичною сферою коштів, які передбачені даним нормативно-правовим актом. Запропоновано продовжити реформу та вдосконалити сферу надання медичних послуг на основі впровадження системи загальнодержавного страхування здоров’я, яка повинна ґрунтуватись на основі підходу гібридного фінансування, який буде поєднувати в собі три види фінансування медичної сфери і охопить все населення країни в страхуванні здоров’я. Для успішного функціонування гібридної моделі запропоновано акумуляцію внесків населення до Національної служби здоров’я України здійснювати через механізм страхування населення по двох програмах Стандартна та Підвищена, що призведе до створення нового ринку надання якісних медичних послуг.

Предмет, мета роботи. У статті здійснено дослідження теоретичних та практичних аспектів стратегічного управління молокопереробними підприємствами. Здійснена оцінка сучасного стану розвитку підприємств молокопереробної галузі. Проведено порівняння методичних засад оперативного і стратегічного менеджменту бізнес-суб’єктів галузі. Обґрунтовано складові процесу стратегічного управління молокопереробних компаній. Метод або методологія проведення роботи. При здійсненні наукових досліджень було використано сукупність наступних методів і прийомів наукового пізнання: абстрактно-логічний (при формуванні логіко-структурної схеми процесу стратегічного управління), монографічний та економіко-статистичний (при оцінці сучасного стану розвитку молокопереробної галузі), методи аналізу і синтезу (при формалізації та оцінці дії факторів на процес стратегічного управління), метод наукового порівняння. Результат роботи. За результатами дослідження встановлено, що в умовах загострення конкуренції та посилення ризиків економічного середовища процес менеджменту підприємств молокопереробної галузі має орієнтуватись на стратегічну перспективу. Систематизація наукових підходів до стратегічного управління дозволила визначити, що його слід трактувати у тісному зв’язку із потенціалом компанії, факторами зовнішнього і внутрішнього середовища, сукупністю функціональних цілей бізнес-суб’єкта. Аналіз сучасного стану розвитку молокопереробної галузі України показав наявність значного потенціалу виробництва поряд із існуючим дисбалансом внутрішніх тенденцій функціонування галузі. Разом з тим, досягнення значних успіхів на ринку молокопродуктів сьогодні виявляється неможливим без імплементації засад стратегічного управління у діяльність молокопереробних компаній. За дослідженнями системних переваг стратегічно орієнтованих бізнес-структур обґрунтовано етапність та основні складові процесу стратегічного управління сучасних молокопереробних підприємств. Галузь застосування результатів. Отримані результати можуть бути використані при обґрунтуванні та реалізації стратегічних засад управління підприємств молокопереробної сфери АПВ. Висновки. Наявні методичні підходи до сутності стратегічного управління сьогодні демонструють відсутність єдиної концепції до обґрунтування процесу стратегічного управління бізнес-суб’єктами. Разом з тим, систематизація наукових поглядів дозволяє виділити ключові аспекти такої концепції, на засадах яких має ґрунтуватись стратегічне управління: оригінальність та диверсифікація пропозиції на ринку; максимізація ринкової вартості бізнесу; забезпечення синергійного ефекту менеджменту; адаптивність та результативність управлінського процесу. Порівняння оперативного і стратегічного управління свідчить про значний потенціал підвищення результативності менеджменту за умов імплементації стратегічних підходів до управлінського процесу молокопереробних підприємств.

Мета. Мета дослідження полягає у визначенні особливостей, проблем і перспектив функціонування ринку лізингових послуг у сільському господарстві та його місця в розвитку лізингу в Україні. Методологія / методика / підхід. Методологічною основою дослідження стали як загальнонаукові, так і спеціальні методи наукового пізнання. Було використано методи: монографічний, абстрактно-логічний, діалектичний, системно-структурний аналіз. Крім того, для досягнення поставленої мети використано системний підхід, методи інституціональної політичної економії, узагальнення, індукції, дедукції, аналізу, синтезу та порівняння. Результати. У статті ґрунтовно досліджено питання розвитку ринку лізингових послуг в Україні, здійснено аналіз тенденцій його розвитку. Узагальнено особливості лізингу як виду економічної діяльності, що впливають на його розвиток і поширення. Визначено, що найбільш активно застосування лізингових операцій відбувається в сільському господарстві й транспортній сфері. Установлено, що основними гравцями на ринку послуг фінансового лізингу залишаються юридичні особи лізингодавці, десять найбільших із них формують до 80 % портфеля чинних договорів. За умови збереження тренду до зростання вартості лізингового портфеля, у 2020 р. вартість договорів фінансового лізингу в аграрному виробництві України може збільшитися до 8192,6 млн грн. Визначено, що лізингове кредитування є поширеним способом формування матеріально-технічної бази сільськогосподарського виробництва, воно забезпечує підвищення продуктивності виробництва, сприяє модернізації агробізнесу та підвищенню конкурентоспроможності продукції, підприємств і галузі в цілому. Оригінальність / наукова новизна. Наукова новизна полягає у визначенні співвідношення динаміки зміни вартості договорів фінансового лізингу укладених у сільському господарстві з показником валового внутрішнього продукту, та розробці математичних функцій, що описують зміну зазначених показників. Дістало дальшого розвитку обґрунтування місця сільського господарства на ринку послуг фінансового лізингу. Практична цінність / значущість. Практична цінність цієї статті полягає в тому, що одержані автором теоретичні узагальнення сприятимуть формуванню уявлень про стан і перспективи розвитку ринку лізингових послуг в Україні та місце сільського господарства в ньому. Розроблені функції екстраполяції вартості договорів фінансового лізингу галузі та валового внутрішнього продукту можуть бути використані в процесі поточного планування діяльності.

Мета роботи. Розбір та систематизація даних кокранівських (КО) і систематичних (СО) оглядів та мета-аналізів (МА) щодо застосування антикоагулянтів (АК) при ішемічному інсульті (İİ) з орієнтацією на нові дані доказової медицини. Матеріали і методи. Матеріалами для дослідження слугували публікації (КО, СО, МА) в базах даних DORIS та Medline щодо застосування АК при İİ, розширений пошук яких здійснено у березні 2019 р. У дослідження включено 6 КО, 8 СО і 4 МА (повнотекстові огляди або абстракти). Використано методи: інформаційного пошуку, аналізу, синтезу та узагальнення. Систематизація даних здійснювалася за видом антитромботичного засобу, його дозуванням тощо. Результати й обговорення. Проаналізовано та систематизовано дані щодо ефективності та безпеки використання парентеральних АК (нефракціонованого гепарину (НГ), низькомолекулярних гепаринів (НМГ), гепариноїдів) та пероральних АК (антагоністів вітаміну К, інгібіторів тромбіну чи фактора згортання крові Ха) в гострому періоді İİ та його вторинній профілактиці. При гострому İİ АК не мають переваг перед антитромбоцитарними засобами у зниженні смертності та залежності; антикоагулянтна терапія (АКТ) не зменшує смертність від усіх причин; вона дещо зменшує частоту повторних İİ, більше зменшує емболію легень і тромбози глибоких вен. В останньому випадку НМГ або гепариноїди перевершують НГ. АКТ при гострому İİ збільшувала кількість внутрішньочерепних (ВЧК), екстракраніальних чи внутрішньомозкових (ВМК) крововиливів. Вищі дози АК збільшують ризик ВМК чи ВЧК та не поліпшують загальний результат лікування пацієнтів з гострим İİ. Не виявлено користі від тривалої АКТ з метою вторинної профілактики некардіоемболічного İİ або транзиторної ішемічної атаки. Висновки. Розвиток наукових досліджень у питанні АКТ при İİ, еволюція поглядів щодо ролі АК у лікуванні та профілактиці даної патології засвідчують, що вивчення ефективності та безпеки цієї групи лікарських засобів у сучасній інсультології були та залишаються актуальним напрямом. Враховуючи поповнення доказової бази результатами нових клінічних досліджень, які уже знайшли відображення в рекомендаціях американських асоціацій серця та інсульту, доцільно переглянути та доповнити вітчизняні медико-технологічні документи, які регламентують клінічні аспекти надання медичної допомоги при İİ.

Мета статті полягає в обґрунтуванні особливостей, проблем та механізмів забезпечення безпеки туризму в умовах пандемії COVID-19. Під час дослідження були використані діалектичний та абстрактно-логічний методи, методи системного підходу, порівняння, спостереження, аналізу, синтезу, індукції, дедукції та ін. Інформаційною базою дослідження є вітчизняні та міжнародні нормативно-правові акти, інформація Всесвітньої туристичної організації, Міністерства культури і туризму Турецької Республіки, наукові публікації, інтернет-джерела. Визначено сукупність обставин, що вказують на необхідність вирішення проблем забезпечення достатнього рівня безпеки для розвитку туризму в умовах пандемії COVID-19. Проаналізовано сучасний стан галузі та виявлено тенденції, які впливають на розвиток туризму в періоди встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби. Охарактеризовано проблеми забезпечення безпеки в туризмі, що стримують розвиток туристичної галузі. Обґрунтовано, що особливості функціонування туристичної галузі в умовах пандемії COVID-19 значною мірою залежать від скоординованих дій урядів країн щодо безпечності поїздок, узгодження протоколів безпеки та ефективних комунікацій, у контексті яких реалізуються заходи державної політики забезпечення безпеки розвитку туризму. Визначено чинники, що дозволяють стимулювати зростання рівня безпеки сфери туризму. Доведено, що необхідність забезпечення превентивних заходів із запобігання ризиків у сфері туризму є важливим завданням як кожної окремої країни, так і міжнародних організацій. Проаналізовано заходи, інструкції та методи захисту туристів, які були визначені міжнародними організаціями як необхідні. Розглянуто заходи, які впроваджуються країнами світу для мінімізації негативних наслідків кризи в туристичній галузі та забезпечення її подальшого функціонування й пристосування до обмежувальних економічних умов розвитку. Окреслено напрями забезпечення безпеки учасників туристичного ринку для відновлення їх туристичної активності. Наукова новизна полягає в оцінці загроз розвитку туризму та виявленні стійких тенденцій змін, як наслідку їх прямого впливу, в умовах пандемії COVID-19 та обґрунтуванні необхідності стимулювання розробки заходів безпеки в туристичній галузі з урахуванням наявного практичного досвіду країн світу. Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання теоретичних висновків і практичних рекомендацій для подальшого розвитку туризму в обмежувальних умовах, що пов’язані з поширенням коронавірусної хвороби.

У статті узагальнені питання, що стосуються соціально-економічного розвитку сільських територій. Систематизація літературних джерел та підходів до вирішення проблеми розвитку і функціонування територій на селі свідчить про те, що потребують необхідності вивчення питань, що стосуються з’ясування основних тенденцій розвитку сільських територій в країнах Європи, а також обґрунтування перспектив розвитку сільських територій на Україні. Відповідно метою статті є вивчення особливостей соціально-економічного розвитку сільських території в країнах ЄС та вивчення пріоритетів соціально-економічного розвитку сільських територій для України. Методологічним інструментарієм дослідження слугували: метод аналізу і синтезу, абстрактно-логічний метод, графічний метод. Вивчення особливостей європейського досвіду соціально-економічного розвитку сільських територій дало змогу з’ясувати, що в європейських країнах діють такі моделі розвитку як галузева, особливостями якої є вирівнювання доходів з іншими галузями, збільшення масштабів виробництва та його інтенсифікація, перерозподільча, що передбачає скорочення відмінностей між відсталими сільськими та міськими районами та територіальна, яка орієнтована на використання внутрішнього потенціалу сільських територій та підтримку інвестицій у сільськогосподарське виробництво. У статті встановлено, що основними тенденціями соціально-економічного розвитку сільських територій європейських країн є диверсифікація виробництва, збереження ландшафтів сільських територій, поліпшення соціальної та технічної інфраструктури на селі, сільський туризм, спеціалізована система кредитування та страхування, державна підтримка та спеціально створені фонди. З’ясовано, що в країнах Європи діють такі фонди, як Європейський сільськогосподарський фонд регіонального розвитку сільських районів, Європейський фонд соціального розвитку, Європейський фонд морського і рибного господарства, Фонд згуртування. В дослідженні визначено, що для України основними пріоритетами соціально-економічного розвитку сільських територій є включення землі у матеріально-грошовий обіг, здійснення трансакцій із землею, врахування оціночних показників, розширення міжнародних коридорів, дотримання концепції сталого розвитку, збільшення додаткових капіталовкладень, зменшення енергозатрат на виробництво продукції, впровадження результатів наукових досліджень у практику, посилення ролі місцевого самоврядування, ведення дотаційного господарювання, кваліфікована підготовка і перепідготовка кадрів, інвестиційна привабливість ведення виробництва, впровадження синергетичного підходу, розширення ринків збуту сільськогосподарської продукції, регулювання рентних платежів у різних агрокліматичних зонах тощо. Результати дослідження можуть бути використані в діяльності органів місцевого самоврядування та регіонального розвитку.

Мета. Метою статті є поглиблення теоретико-методологічних положень економічної науки шляхом обґрунтування доцільності подолання тенденції «штучної підміни» базових понять інституціональної теорії у вітчизняному науковому просторі через понятійне розмежування «інституцій» та «інститутів» на основі критеріально-етимологічної ідентифікації їх ключових особливостей. Методологія / методика / підхід. Дослідження базується на діалектичному методі пізнання та системно-структурному підході до вивчення інституціонального середовища взагалі та інституту аграрного підприємництва зокрема. Для досягнення поставленої мети в роботі використано методи: метод наукового узагальнення та порівняння – для визначення сутності категорій «інституція» та «інститут»; прийоми індукції, структурного аналізу та синтезу – для визначення діалектики взаємозв’язку між інституціями, інститутами, організаціями, органами, нормами, законами, звичаями тощо; асоціативний метод – для виявлення співвідношення між складовими елементами інституціонального середовища в контексті загального та часткового; дедуктивний метод – для визначення змісту суспільних інститутів; абстрактно-логічний метод і систематизація – для критеріально-етимологічної ідентифікації ключових особливостей інституцій та інститутів. Результати. Обґрунтовано актуальність використання чіткого понятійно-категорійного апарату при проведенні інституціональних досліджень з метою подолання методологічних протиріч та несумісності теоретичних висновків у науковій і політичній лексиці. Досліджено наукові підходи до трактування, а також проаналізовано спроби понятійного розмежування категорій «інституція» та «інститут» вітчизняними та зарубіжними науковцями. Визначено діалектику взаємозв’язку між інституціями та інститутами через опосередкування організацій, органів та норм, правил, звичок, традицій, законів тощо. Установлено, що інституції є джерелом творення норм і правил, а інститути – засобом їх закріплення та поширення. Розглянуто зміст суспільних інститутів, таких як держава, армія, підприємство, сім’я тощо. Виділено характерні ознаки інституцій та інститутів. Охарактеризовано структуру інституту аграрного підприємництва в Україні. Проаналізовано сучасні тенденції змін інституційних механізмів взаємовідносин між суб’єктами аграрної сфери, що зумовлені законодавчими нововведеннями. Визначено перспективи дальших наукових досліджень у напрямі удосконалення структури інституціонального середовища в аграрній та інших сферах. Оригінальність / наукова новизна. Удосконалено понятійний апарат інституціональної теорії, що полягає в розмежуванні понять «інституція» та «інститут» за критеріально-етимологічною ідентифікацією їх ключових особливостей, а саме: функціональності, всезагальності, суспільної необхідності, морального авторитету (спонукальної сили), психологічності, екстернальності, організуючого впливу на соціальне життя (для інституції) та історичності, структурності, структурованості, об’єктивності, примусовості, ієрархічності, організаційності, правової закріпленості / легітимності (для інституту). Практична цінність / значущість. Результати проведеного дослідження є підґрунтям для дальшого розвитку інституціональної теорії на теренах вітчизняного наукового простору, оскільки дозволяють подолати тенденцію «штучної підміни» понять при трактуванні її базових категорій. Своєю чергою, впровадження диференційованого вживання термінів і розуміння сутності й діалектики взаємозв’язку між інституціями та інститутами є поштовхом до удосконалення інституціональної структури національного господарства з метою підвищення добробуту усіх його учасників і суспільства загалом.

Мета статті – дослідження видового та кількісного складу бур’янового компоненту агроценозу картоплі в умовах Черняхівського району Житомирської області. Методика дослідження. У процесі дослідження використано такі наукові методи: аналізу і синтезу (визначення фактичної забур’яненості насаджень картоплі, видового складу бур’янів); теоретичний пошук і абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення та формулювання висновків); графічний (відображення результатів дослідження графічно). Результати дослідження. У статті наведено результати дослідження щодо вивчення видового складу бур’янового компонента агроценозу картоплі та його розвитку протягом вегетації культури. Дослідження проводили шляхом кількісного підрахунку чисельності бур’янів протягом вегетації картоплі та визначення їх видового складу. Встановлено, що бур’янова синузія насаджень картоплі представлена однорічними пізніми ярими видами (63,2 %). Протягом вегетації рослин картоплі спостерігається збільшення ступеня забур’янення агроценозу картоплі від 9,9 шт./м2 (у фазу сходів) до 49,9 шт./м2 (перед збиранням урожаю). Елементи наукової новизни. Встановлено видовий та кількісний склад бур’янового компоненту агроценозу картоплі та його розвиток протягом вегетації культури. Практична значущість. Знання видового складу бур’янів у насадженнях картоплі, терміни появи їх сходів, кількісний склад досліджуваного шкідливого організму дасть змогу використати найбільш ефективні заходи регулювання чисельності бур’янів з метою отримання максимального врожаю. The purpose of the article is studying species and quantity composition of the weed component of potato agrocenosis in the conditions of Cherniakhivskyi district of Zhytomyr region. Methods of research. In the process of the research, the following scientific methods were used: analysis and synthesis (determining the actual weed infestation of potato plantings, species composition of weeds); theoretical search and abstract-logical (theoretical generalizations and formulation of conclusions); graphic (reflecting the research results graphically). The research results. The research results as to the species composition of the weed component of potato agrocenosis and its development during the crop vegetation period have been presented in the article. The research has been carried out by quantitative calculating the number of weeds during potato vegetation and determining their species composition. It has been established that weed synusia of potato plantings are represented by annual late spring species (63.2 %). During potato plants vegetation, the increase in the degree of weed infestation of potato agrocenosis from 9.9 pcs./m2 (in the phase of sprouts) to 49.9 pcs./m2 (before harvesting) has been observed. The elements of scientific novelty. The species and quantity composition of the weed component of potato agrocenosis and its development during the crop vegetation has been established. Practical significance. The knowledge of the species weed composition of in potato planting, the terms of their germination, the quantitative composition of the studied harmful organism will make it possible to use the most effective measures to regulate the number of weeds in order to obtain maximal yield.

Мета. Мета статті – здійснити теоретико-методичне обґрунтування повноти, доступності й прозорості показників еколого-економічної звітності лісогосподарських підприємств як індикатора стану лісогосподарського землекористування в контексті збалансованого розвитку (на прикладі Малого Полісся України); з’ясувати причинно-наслідкові зв’язки між окремими показниками, що характеризують перебіг певних процесів у лісогосподарському землекористуванні. Методологія / методика / підхід. Теоретичні та методологічні основи дослідження базуються на аналізі набору еколого-економічних показників звітності лісогосподарських підприємств як індикаторів стану використання земель лісогосподарського призначення в контексті збалансованого розвитку. Використано методи: діалектичний метод пізнання для аналізу законодавчих і нормативних актів та наукових праць учених щодо проблематики збалансованого використання земель лісогосподарського призначення; метод аналогій (перенесення впливів, що були виявлені на інших територіях з аналогічними об’єктами та властивостями, на територію, яка розглядається); аналіз найбільш актуальних проблем доступності для громадськості показників стану використання земель лісогосподарського призначення; кореляційного аналізу – при визначенні тісноти зв’язку між статистичними характеристиками показників використання земель лісогосподарського призначення; синтез і логічне узагальнення концептуальних основ необхідності й передумов удосконалення еколого-економічних показників; монографічний – для виявлення чинників удосконалення показників; абстрактно-логічний – теоретичні узагальнення та формулювання висновків. У дослідженні для оцінки доступності інформації щодо стану лісогосподарського землекористування використовувався кількісний аналіз із використанням даних із первинних та вторинних джерел. У цьому дослідженні проаналізовано не значення показників звітів, а те, як вони структуровані та яку інформацію вони містять. Результати. Досліджено повноту, доступність і прозорість системи показників еколого-економічної звітності лісогосподарських підприємств на прикладі Малого Полісся України. Робота досліджує з точки зору збалансованого землекористування практику в області звітності з використанням даних державних та комунальних лісогосподарських підприємств Малого Полісся України, онлайн-сервісу ProZvit (у вільному доступі база даних по підприємствам з 2016 р.). Досліджена величина кореляційної залежності між статистичними характеристиками окремих показників використання земель лісогосподарського призначення дає можливість на підставі об’єктивно наявного причинно-наслідкового зв’язку між явищами та показниками виявити перебіг певних позитивних чи негативних процесів у лісогосподарському землекористуванні. На основі аналізу за оприлюдненими в інтернет-джерелах даними висвітлено окремі недоліки набору доступних для громадськості показників, зокрема необхідність їх актуалізації з урахуванням законодавства Європейського Союзу. Результати цього дослідження вказують на необхідність переосмислення національної спрямованості звітності із суто економічної на еколого-економічну. Оригінальність / наукова новизна. Запропонована структурна схема інформаційного доступу громадськості до еколого-економічних показників використання земель лісогосподарського призначення, що забезпечить повноту й прозорість, відкритість і підзвітність перед суспільством інформації про екологічні наслідки використання земель лісогосподарського призначення. Запропоновано запровадити додаткові екологічні показники звітності, які в подальшому можуть бути використані в ролі індикаторів збалансованості лісогосподарського землекористування в масштабах країни, зокрема: накопичення вуглецю в лісах і зміни такого накопичення; ступінь еродованості ґрунтів; уміст гумусу; показники продуктивності (бонітету) лісових земель залежно від ґрунтових умов у різних зонах України; показники стану популяцій видів фауни й флори, що підлягають охороні та збереженню; різноманітність видів природних ресурсів, які використовуються населенням на території планованої діяльності і в зоні її впливу; різноманітність екосистемних послуг; на доповнення до абсолютних даних застосовувати відносні показники на 1 га земель лісогосподарського призначення. Зазначені показники запропоновано включати до звітності за такими блоками: вплив на земельні угіддя й ґрунти; вплив на фауну, флору, біорізноманіття; вплив на поверхневі води; вплив на ландшафти; вплив на атмосферне повітря; накопичення вуглецю; обсяги поновлення лісів, лісокультурних робіт. Практична цінність / значущість. На прикладі лісогосподарських підприємств, розташованих на території Малого Полісся України, доведено, що набір економічних та екологічних показників звітності, доступної онлайн, є індикатором стану використання земель лісогосподарського призначення. На основі проведеного дослідження підготовлено підґрунтя для удосконалення інформаційної бази звітності в масштабах як країни, так і кожного лісогосподарського підприємства, окремого регіону, оскільки регіональні галузеві поліпшення сприятимуть досягненню збалансованого землекористування на рівні країни.

Purpose. The article is devoted to the problem of defining the term “consciousness” in psychology. The aim of the study is to identify the peculiarities of interpretations of the concept of “consciousness” in psychology.Methods. The study used general scientific methods: methodological and theoretical analysis, synthesis, comparison, and generalization. The criterion for the selection of materials was the influence of scientific sources on the development of discussion among scientists.Results. Consciousness as one of the central psychological phenomena has almost a hundred different interpretations. In retrospect, scholars’ views ranged from a complete denial of the existence of consciousness as a phenomenon to its metaphorical understanding (metaphor of projector light, flow, or wind). The current standard of development of the problem will take into account that consciousness as a psychological concept is abstract. It represents a common term, which often serves to identify a group of mental phenomena. The most common terms that define consciousness are “information”, “experience” and “state”. The main problematics of consciousness can be divided into three categories: description, explanation, and functional problems. One can distinguish two main approaches to study consciousness: material and immaterial.Conclusions. The process of finding a common interpretation is far from complete, given the increase in information on the subject of research each year. The critical analysis of the conceptual content of the category “consciousness” indicates significant contradictions in the definitions and approaches to it. There are two opposite tendencies in the constructs of the description of consciousness: eclecticism and reductionism, which respectively consider consciousness either too broadly or too narrowly. The author’s own interpretation of consciousness as a mental state, which is characterized by the experience of subjective experience and purposeful, conscious behavior, which provides its increased flexibility and complexityKey words: consciousness, definition, eclecticism, reductionism, scientific discussion. Мета. Статтю присвячено проблемі визначення терміна «свідомість» у зарубіжній психології. Метою дослідження є виявлення особливостей трактувань поняття «свідомість» у психології.Методи. У дослідженні використано загально-наукові методи: методологічного та теоретичного аналізу, синтезу, порівняння та узагальнення. Критерієм до добору матеріалів стала впливовість наукових джерел на розвиток дискусії серед учених та досягнення консенсусу. Результати. Свідомість як одне з центральних психологічних явищ має майже сотню різних трактувань. У ретроспективі точки зору науковців варіювалися від повного заперечення існування свідомості як феномену до метафоричного її розуміння (метафора променю, потоку або вітру). Актуальний стан розробки проблеми вказує на те, що свідомість як психологічна категорія є ідеалізованим, абстрактним та збірним терміном, який часто використовують для позначення сукупності психічних феноменів.Незважаючи на поодинокі спроби деяких учених досягти консенсусу, кількість дефініцій терміна «свідомість» з плином часу зростає. Найпоширенішими термінами, через які визначають свідомість, є «інформація», «досвід» та «стан». Основну проблематику свідомості можна поділити на три категорії: опису, пояснення й функціональну проблематику. Можна виділити два основні підходи до дослідження свідомості: матеріалістичний та імматеріалістичний.Висновки. Процес знаходження спільного тлумачення далеко не завершений, враховуючи збільшення інформації щодо предмета дослідження щороку. Проведений критичний аналіз концептуального змісту категорії «свідомість» вказує на значні протиріччя у визначеннях та підходах до неї. Виділено дві протилежні тенденції у конструктах опису свідомості: еклектизму та редукціонізму, що відповідно розглядають свідомість або занадто широко, або занадто вузько. Надано власне авторське трактування свідомості як психічного стану, який характеризується переживанням суб’єктивного досвіду й цілеспрямованою, усвідомленою поведінкою, що забезпечує її підвищену гнучкість та складність.Ключові слова: свідомість, дефініція, еклектизм, редукціонізм, наукова дискусія.

Мета статті – довести необхідність впровадження системних і науково обґрунтованих заходів з адаптації аграрного виробництва до нових кліматичних умов у зв’язку зі збільшенням повторюваності посух. Методика дослідження. Методологічною основою дослідження слугували такі наукові методи: історико-діалектичний, аналізу і синтезу, теоретичний пошук і абстрактно-логічний, математичного та статистичного аналізу на основі результатів досліджень, що проведені на сільськогосподарських угіддях ПП «Агроекологія». Результати дослідження. Досліджено теорії змін клімату, з якими пов’язані посухи: вплив сонячної активності, вплив космічних факторів, антропогенний вплив на природу. Обґрунтовано доцільність розробки адаптаційних заходів у технології сільськогосподарського виробництва, що дозволять зменшити негативний вплив погоди, та технологічні заходи з накопичення, збереження і раціонального використання вологи, особливо в умовах посух. Показано вплив на збереження вологи, урожайність і рентабельність аграрного виробництва різних систем землеробства: інтенсивної, органічної, no-till, strip-till, точного землеробства, біоензимної технології, біогенного землеробства. Доведено, що в умовах змін клімату актуальності набувають дослідження вологозберігаючих систем землеробства, однією з яких є органічне землеробство. Елементи наукової новизни. Визначено особливості агротехнічних прийомів, що сприяють накопиченню, збереженню та раціональному використанню ґрунтової вологи, за умов різних систем землеробства. Практична значущість. Проведені дослідження впливу висоти снігового покриву на запаси вологи у метровому шарі ґрунту за системи органічного землеробства, що свідчить про значну роль снігозатримання. Розкрито доцільність регулювання вологозабезпечення культур таких агротехнологічних заходів: створення куліс для затримки снігу, використання лісосмуг, впровадження сівозмін, правильне структурування посівних площ, мінімальний обробіток ґрунту, використання органічних добрив, мульчування поверхні поля. The purpose of the article is to prove the necessity of introducing systemic and scientifically grounded measures for the adaptation of agrarian production to new climatic conditions in connection with the increasing drought recurrences. Methods of research. The following scientific methods were the methodological basis of the research: historical-dialectical, analysis and synthesis, theoretical search and abstract-logical, mathematical and statistical analysis based on the research results conducted on farm lands of the private enterprise "Agro-ecology". The research results. The theories of climate changes, which are connected with droughts – the influence of solar activity, cosmic factors, anthropogenic impact on nature, have been investigated. The expediency of developing adaptation measures in agricultural production technology, which will enable to reduce the negative influence of weather, and technological measures on accumulation, conservation and rational use of moisture, especially in conditions of drought, has been substantiated. The impact on moisture preservation, productivity and profitability of agrarian production of different farming systems (intensive, organic, no-till, strip-till, precision farming, bio-enzyme technology, biogenic farming) has been shown. It is proved that the research of moisture-conserving farming systems, one of which is organic farming, in the conditions of climate change is topical. The elements of scientific novelty. The peculiarities of agro-technical methods favoring the accumulation, conservation and rational use of soil moisture, under the conditions of different farming systems have been determined. Practical significance. The studies of snow cover height effect on moisture reserves in a meter layer of soil at organic farming system have been conducted and they have shown the significant role of snow retention. The expediency of regulating crop moisture supply with such agro-technological measures as creating gates for snow retention, using forest bands, introducing crop rotation, correct structuring of sown areas, minimal soil tillage, using organic fertilizers, mulching field surface has been disclosed.

The purpose of the study is to carry out theoretical and methodological analysis and determine the components of readiness of future specialists in hotel and restaurant business for professional activities. Research tasks: to analyze the development status of the problem of readiness of future specialists in hotel and restaurant for professional activities; to systematize and determine the components of readiness of future specialists in hotel and restaurant business for professional activity. General scientific methodological approaches (systemic, situational, complex) and research methods were used – abstract-logical method, analysis and synthesis, analogies to clarify the concepts of “readiness components”, “readiness components of future specialists in hotel and restaurant industry for professional activity”. Results. “Readiness of the future specialist in hotel and restaurant business for professional activity” is interpreted by us as a result of training at of pre-higher professional and higher educational institutions of various forms of ownership, customers’ of educational services mastery of professionally oriented knowledge, skills, abilities and competencies that establish their liability for demands of providing various services to clients of hotel and restaurant enterprises; is based on conscious abilities to the chosen profession, reflection; provides the ability for research and innovation, continuous self-development and self-education throughout life.The scientific works of Ukrainian scientists on the problems of training future specialists in service, hotel and restaurant business and tourism in higher educational institutions were analyzed, the components of readiness for professional activity were considered. Main components of readiness of future specialists in hotel and restaurant business for professional activity were determined, namely: motivational-value, cognitive-semantic, operational-procedural, complex-functional, reflexive-safe. Conclusions. Theoretical and methodological analysis of the researched problem made it possible to generalize and single out the main components of readiness, as well as to determine the dynamic relationship between them. Dependence of hotel and restaurant training on the realities of today, development of the modern economics and scientific-technological progress is determined.Key words: readiness, readiness of future specialists in hotel and restaurant business, componets, professional activity. Мета дослідження полягає у здійсненні теоретико-методологічного аналізу та визначенні компонентів готовності майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи до професійної діяльності. Науково-дослідницькими завданнями визначено: проаналізувати стан розробленості проблеми готовності майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи до професійної діяльності; систематизувати й визна-чити компоненти готовності майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи до професійної діяль-ності. Використано загальнонаукові методологічні підходи (системний, ситуаційний, комплексний) і методи дослідження – абстрактно-логічний, аналізу та синтезу, аналогії для уточнення понять «ком-поненти готовності», «компоненти готовності майбутніх фахівців готельно-ресторанного господарства до професійної діяльності». Поняття «готовність майбутнього фахівця готельно-ресторанної справи до професійної діяльності» тлумачиться нами як результат навчання в закладах фахової передвищої та вищої освіти різних форм власності, володіння замовниками освітніх послуг професійно орієнтованими знаннями, вміннями, навичками і компетентностями, які встановлюють їх відповідність вимогам до діяльності з надання різноманітних послуг клієнтам готельно-ресторанних підприємств; ґрунтується на усвідомлених здібностях до обраної професії, рефлексії; передбачає здатність до наукового дослідження та інноваційної діяльності, неперервний саморозвиток і самоосвіту впродовж життя. Проаналізовано наукові праці українських учених щодо проблем підготовки в закладах вищої освіти майбутніх фахівців сфери обслуговування, готельно-ресторанної справи та туризмознавства, розглянуто компоненти готовності до професійної діяльності. Визначено основні компоненти готовності майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи до професійної діяльності, а саме: мотиваційно-ціннісний, когнітивно-змістовий, операційно-процесуальний, комплексно-функціональний, рефлексивно-безпековий. Теоретико-методологічний аналіз досліджуваної проблеми дав змогу узагальнити й виокреми-ти основні компоненти готовності, а також означити динамічний взаємозв’язок між ними. Визначено залежність підготовки фахівців готельно-ресторанної справи від реалій сьогодення, розвитку сучасної економіки та науково-технічного прогресу.Ключові слова: готовність, готовність майбутнього фахівця готельно-ресторанної справи до професійної діяльності, компоненти, професійна діяльність.

Мета статті – дослідження епізоотологічних особливостей ктеноцефальозу собак на території міста Полтава, оскільки ктеноцефальоз є одним із найбільш розповсюджених захворювань собак, що виникає внаслідок зараження блохами роду Ctenocephalides. Методика дослідження. Методологічною основою дослідження слугували такі наукові методи: аналіз і синтез (встановлення показників інвазованості собак блохами; визначення вікової динаміки ктеноцефальозу собак), теоретичний пошук і абстрактно-логічний (аналіз досліджень щодо захворювання собак ктеноцефальозом, що викликається блохами роду Ctenocephalides), графічний (відображення результатів досліджень графічно). Результати дослідження. У статті наведено результати досліджень щодо вивчення поширення ктеноцефальозу собак на території міста Полтави, зважаючи на залежність показників екстенсивності інвазії від породи та віку тварин. Ентомологічні дослідження проводили методом вичісування волосяного покриву собак та збору бліх з типових місць їх проживання на тілі тварини. Ктеноцефальоз виявлений нами у собак старших одного року. Однак максимально заражаються блохами собаки віком від одного до шести років (ЕІ – 50,0–62,8 %). З’ясовано, що найбільш сприйнятливими до збудників ктеноцефальозу виявилися собаки мисливських порід (ЕІ – 53,5 %) та безпородні тварини (ЕІ – 60,7 %). Найменш ураженими були собаки декоративних порід (ЕІ – 18,6 %). Елементи наукової новизни. Доведено, що ктеноцефальоз є поширеною інвазією собак на території міста Полтави. Причому до інвазування блохами виявилися схильними тварини обох статей. Визначено показники інвазованості собак блохами; виявлено вікову динаміку ктеноцефальозу собак; досліджено породну сприйнятливість собак до збудників ктеноцефальозу. Практична значущість. Вивчення епізоотичної ситуації щодо ктеноцефальозу собак в умовах м. Полтави здійснювалося за результатами досліджень тварин, які поступали у ветеринарний сервіс «Vetexpert» з різних адміністративних районів м. Полтави упродовж 2017–2018 рр. Усього обстежено 187 собак. Середня екстенсивність інвазії становила 43,85 %. Встановлено, що найбільш сприйнятливими до кровосисних комах серед собак декоративних порід є китайська чіхуа-хуа (50,0 %), мисливських порід – лабрадор-ретривер та кокер-спанієль (60,0–63,6 %), службових порід – німецька вівчарка та американський стафордширський тер’єр (62,9–71,4 %). The aim of the article is to study the epizootic peculiarities of dog ctenocephalosis on the territory of the town of Poltava, as ctenocephalosis is one of the most widely spread dog diseases, caused by fleas of genus Ctenocephalides. Methods of the research. The following scientific methods were the methodological basis of the research: analysis and synthesis (establishing infestation indices of dogs by fleas; determining age dynamics of dog ctenocephalosis); theoretical search and abstract-logical (the analysis of the research as to the disease incidence of dog ctenocephalosis, caused by fleas of genus Ctenocephalides); graphical (the reflection of the research results by graphics). The research results. The research results as to studying the spreading of dog ctenocephalosis on the territory of Poltava were given in the article. The indices of the invasion prevalence depending on animals’ breed and age were taken into account. Entomological examination was conducted by combing out animals’ hair-coat covering and collecting fleas from their typical places of inhabiting on the dogs’ body. Ctenocephalosis was revealed by us in dogs older than one year. However, dogs are maximally infested by fleas at the age from one to six years (EI - 50,0–62,8 %). It was found out, that dogs of hunting breeds (ЕІ – 53,5 %) and non-pedigree animals (ЕІ – 60,7 %) are susceptible to ctenocephalosis causal agents most of all. The dogs of ornamental breeds were the least infested (ЕІ – 18,6 %). The elements of scientific novelty. It has been established, that ctenocephalosis is a widely spread invasion on the territory of Poltava. Moreover, the animals of both sexes turned out to be susceptible to flea infestation. Infestation indices of dogs with fleas were determined; age dynamics of dog ctenocephalosis was defined; breed susceptibility of dogs to ctenocephalosis causal agents was investigated. Practical importance. The studying of epizootic situation as to dog ctenocephalosis in Poltava was conducted according to the research results of animals from different administrative districts of Poltava; the dogs were examined in the veterinary service “Vetexpert” during 2017-2018. In all, 187 dogs were examined. The average prevalence of infestation was 43,85%. It was established, that the most susceptible to blood-sucking insects among the dogs of ornamental breeds are the Chinese chihuahua (50%), hunting breeds –Labrador-retriever and cocker spaniel (60,0% - 63,6%), utility breeds – German sheep-dog and American Staffordshire terrier (62,9 – 71,4%).

Актуальность исследования. Современный этап развития общества характеризуется переходом к инновационной модели развития науки, техники, технологий. Наивысший приоритет получило направление информационно-телекоммуникационных технологий. В этих условиях решающее значение приобретает проблема информатизации образования.В настоящее время в украинский образовательный процесс внедряются технологии мультимедиа, представляющие особый вид компьютерных технологий, которые объединяют в себе как традиционную статическую визуальную информацию (текст, графику), так и динамическую (речь, музыку, видеофрагменты, анимацию), обусловливая возможность одновременного воздействия на зрительные и слуховые органы чувств обучающихся, что позволяет создавать динамически развивающиеся образы в различных информационных представлениях (аудиальном, визуальном).Анализ отечественных и зарубежных научных источников показал, что характерной (отличительной) особенностью технологий мультимедиа по сравнению с традиционными в учебном процессе является представление информации не только в виде текста, но и в виде образов (Зайнутдинова Л. Х., Касторнова В. А., Поздняков С. Н., Осин А. В., Роберт И. В., Уайт М. А., Шлыкова О. В. и др.), которые позволяют максимально сконцентрировать внимание обучающихся, способствуют лучшему пониманию, осмыслению и запоминанию информации [1].Целью статьи является разработка теоретических основ создания и применения мультимедийных обучающих систем (МОС) лекционного курса дисциплины «Профессиональная педагогика», обеспечивающая активизацию учебно-познавательной деятельности.Благодаря одновременному воздействию на обучающегося аудиальной (звуковой) и визуальной (зрительной статической и динамической) информации? мультимедийные обучающие системы обладают большим эмоциональным зарядом, способствуют развитию креативного потенциала обучаемых, созданию разнообразных и действенных форм и методов обучения.Технологии мультимедиа в системе образования – явление достаточно новое и до конца не изученное. До настоящего времени отдельные аспекты проблемы изучения и использования мультимедийных технологий в учебном процессе были отражены в работах: использование технологий мультимедиа в процессе подготовки учителя – Косенко И. И., Смолянинова О. Г., Тумалев А. В.; создание мультимедийных средств учебного назначения – Белицын И. В., Касторнова В. А., Кравцов С. С., Манторова И. В., Лобач О. В., Осин А. В.; применение технологий мультимедиа в обучении – Анисимова Н. С., Браун Ю. С., Клемешева Н. В., Муравлев Д. П., Шампанер Г. М., Шлыкова О. В. Несмотря на бесспорную ценность проведенных в этих направлениях исследований, следует отметить, что они не в полной мере решают комплекс задач по созданию и применению мультимедийных обучающих систем. Наименее исследованными являются методические аспекты, учитывающие специфику преподавания профессиональной педагогики.В настоящее время имеется ряд исследований (Великанова С. С., Зайнутдинова Л. Х., Лыскова В. Ю., Огородников Е. В., Павлова Л. В., Сташкевич И. Р., Сероусов И. Ю. и др.), подтверждающих активизацию учебно-познавательной деятельности обучающихся на практических и лабораторных занятиях программными и психолого-педагогическими возможностями электронных средств образовательного назначения.Анализ научно-педагогических материалов по вопросам применения мультимедийных технологий на лекционных занятиях показал, что в настоящее время основная дидактическая цель применения мультимедийных технологий, как правило, сводится лишь к визуализации учебного материала и организации учебно-познавательной деятельности обучающихся на репродуктивном уровне. Практически не исследованы вопросы использования мультимедийных технологий в лекционных курсах педагогических дисциплин в сочетании с активными методами обучения, котороее могло бы активизировать учебно-познавательную деятельность обучающихся и перевести ее на продуктивный уровень.Проблема исследования отражает противоречие между объективными потребностями учебного процесса инженерно-педагогического вуза в расширении использования средств информационных технологий и отсутствием теоретических основ и методических подходов к созданию и применению мультимедийных обучающих систем, способных обеспечить активизацию учебно-познавательной деятельности не только на лабораторно-практических, но и на лекционных занятиях.На основании проведенного анализа научно-методический литературы выявлено, что применение средств информационных и коммуникационных технологий на лекционных занятиях потенциально обеспечивает, по сравнению с лекциями, проводимыми по традиционной технологии, более высокий уровень реализации таких традиционных дидактических требований, как научность, наглядность, доступность, прочность, сознательность и активность обучающихся, единство образовательных, развивающих и воспитательных функций обучения [2].В результате экспериментального исследования обоснована целесообразность введения новых дидактических требований к мультимедийным обучающим системам лекционных курсов по профессиональной педагогике:1. Требование синкретичности предъявления учебной информации, под которым мы предлагаем понимать комбинированное предъявление учебной информации, включающее в себя дидактически обоснованное соотношение ее различных форм: текст, звук, графика, видео, анимация.Данное дидактическое требование является основным отличительным требованием МОС (ЛК) по сравнению с ранее создаваемыми электронными средствами учебного назначения, т. к. отражает существенную отличительную особенность мультимедийных средств учебного назначения, объединяющих традиционную статическую визуальную информацию (текст, графику) и динамическую (речь, музыку, видеофрагменты, анимацию).2. Требование обеспечения полной структуры учебно-познаватель­ной деятельности (цель, мотив, собственно деятельность, конечный результат).Данное дидактическое требование впервые предлагается для проведения лекционных занятий. Выполнение этого требования на лекции обеспечивает обратную связь, а соответственно, замкнутый вид управления учебно-познавательной деятельностью и ее активизацию [3].На основании проведенного исследования специфики преподавания профессиональной педагогики сформулированы следующие методическиетребования к МОС лекционных курсов:а) с целью организации доступности, прочности обучения и формирования у обучающегося собственного корректного наглядно-образного представления изучаемого объекта на лекции Мультимедиа-предъявление учебной информации должно удовлетворять требованию избыточности учебной информации (тривиальная, синкретичная избыточность и избыточность кодированием);б) с целью формирования у обучающегося системы ценностей, мировоззрения, мотивации, целеполагания предъявление учебной информации на лекциях с применением МОС лекционных курсов должно осуществляться на основе требования комплементарности мультимедиа и традиционных технологий; с целью облегчения изучения абстрактных понятий и отношений с ними, процессов, протекающих в технических устройствах как во времени, так и в пространстве, предъявление учебной информации в МОС (ЛК) должно удовлетворять требованию динамически развивающегося теоретического образа, реализуемого либо с помощью дискретной подачи визуализированной информации, либо с помощью программ имитационного моделирования.[2].Результаты экспериментального исследования выявили: обязательное участие эмоций при организации учебного процесса с применением мультимедаиных технологий обучения, высокий уровень учебно-познавательной деятельности определяется интервалом оптимального эмоционального возбуждения, который в свою очередь зависит от многих факторов: от сложности темы лекции, применяемых методов обучения, психофизиологических особенностей аудитории, а также от приемов эмоционального регулирования.На основании структуры учебно-познавательной деятельности предложено выделить в мультимедиа-лекции следующие дидактические компоненты: целевой, потребностно-мотивационный, содержательный, операционально-деятельностный, эмоционально-волевой, контрольно-регулировочный и оценочно-результативный. [3].Целевой компонент включает в себя: определение темы, постановку цели и задач, рассматриваемых на лекции, установление связи данной темы с предшествующими и последующими, а также связи этой темы с другими дисциплинами, изучаемыми студентами на старших курсах. Потребностно-мотивационный компонент лекции может быть усилен программными и психолого-педагогическими возможностями МОС (ЛК), а именно за счет включения документальных материалов по теме лекции, визуализированных интеллектуальных мини-задач, создающих положительные эмоции и стимулирующих познавательный интерес обучающихся. Содержательный компонент лекции может быть реализован на более высоком уровне за счет создания электронного конспекта лекций, обладающего возможностью регулярного изменения контента новыми научными достижениями в предметной области знаний. Операционально-деятельностный компонент, являясь основным компонентом лекции, может быть усилен применением метода компьютерного моделирования проблемных задач с помощью МОС (ЛК) и возможностью включения в структуру лекции программ имитационного моделирования. Эмоционально-волевой компонент лекции усиливается применением приемов эмоциональной регуляции учебно-познавательной деятельности возможностями МОС (ЛК). Контрольно-регулировочный компонент лекции может быть усилен систематическим и регулярным проведением контроля усвоения теоретических знаний, осуществляемым программными возможностями МОС (ЛК). Оценочно-результативный компонент лекции характеризуется введением обратной связи между МОС (ЛК) и студентами, обеспечивает замкнутый вид управления учебно-познавательной деятельностью обучающихся. Введение обратной связи – принципиальное отличие лекции с применением МОС (ЛК) от традиционной. Организация обратной связи на лекционном занятии предполагает проведение:– оценки усвоения лекционного материала обучающимися;– коррекции методики проведения лекции самим преподавателем.Анализ структуры МОС (ЛК) в плане реализации основных функций показал, что лекция с применением МОС (ЛК) по сравнению с традиционной лекцией обладает потенциальными возможностями усиления познавательной, развивающей, воспитательной, организующей функций.Предложена структура МОС (ЛК) в плане реализации контента учебного материала, включающая: 1) блок установочно-целевой, обеспечивающий постановку цели и задач для каждой лекции. Основная функция блока – организующая; 2) блок справочно-энциклопедических данных, реализующий в МОС (ЛК) потребностно-мотивационную компоненту за счет включения биографических данных и данных об основных научных достижениях известных ученых в изучаемой предметной области; информации, отражающей результаты новых научных исследований и перспективы развития данной области; основные понятия и определения по дисциплине. Основными функциями данного блока являются: воспитательная, организующая; 3) блок электронного конспекта лекций, отражающий содержательный компонент лекции, структурированный по учебным темам. Основными функциями данного блока являются: познавательная, организующая, воспитательная; 4) блок объяснительно-иллюстративный, организующий репродуктивный уровень учебно-познавательной деятельности обучающихся на лекции представлен в виде совокупности структурированных тем лекций (модулей) по дисциплине. Основными функциями данного блока являются: познавательная, организующая, воспитательная; 5) блок проблемных задач, организующий продуктивный уровень учебно-познавательной деятельности обучающихся на лекции, представлен в виде совокупности проблемных задач, структурированных по учебным темам лекций. Основными функциями данного блока являются: познавательная, развивающая, организующая, воспитательная; 6) блок тестовых заданий, организующий экспресс-тестирование, представлен в виде совокупности тестовых заданий, структурированных по учебным темам лекций, обеспечивает организующую и воспитательную функции лекций.[3].Результаты проведенного педагогического эксперимента на лекционных занятиях с применением МОС (ЛК) по дисциплине «Профессиональная педагогика» показали: повышение уровня усвоения основных понятий лекционного материала; формирование у обучающихся состояния функционального комфорта; достижение оптимального уровня активизации психологических процессов (оперативная память, внимание); обеспечение позитивного отношения к применению МОС (ЛК); отсутствие негативного физиологического влияния МОС (ЛК) на здоровье обучающихся. Полученные результаты свидетельствуют об активизации учебно-познавательной деятельности обучающихся на лекции Мультимедиа.Выводы.Мультимедийная обучающая система (МОС) – это совокупность взаимосвязанных учебных программ (справочно-энциклопедической, информационной, тренировочной, моделирующей, контролирующей), обеспечивающих полную структуру учебно-познавательной деятельности: цель, мотив, собственно деятельность, результат, – при условии интерактивной обратной связи, выполненных на основе технологий мультимедиа. Выделены следующие виды МОС электротехнической дисциплины: МОС (ЛК) – мультимедийная обучающая система для организации лекционных занятий, в которой превалирует информационная компонента; МОС (ПЗ) – мультимедийная обучающая система для организации практических занятий (упражнений), в которой превалирует тренировочная компонента; МОС (ЛЗ) – мультимедийная обучающая система для организации лабораторных занятий, в которой превалирует моделирующая компонента.Выделены следующие этапы педагогической деятельности по организации проблемного обучения на лекционных занятиях с применением МОС (ЛК): целеполагающий, моделирующий, программной реализации, исполнительский, диагностический и рефлексивный [4].Разработана интегративная структура мультимедийной обучающей системы лекционного курса, отражающая не только блоки контента учебного материала (установочно-целевой, справочно-энциклопедичес­кий, электронного конспекта, объяснительно-иллюстративный, проблемных задач, тестовых заданий), но и их соотнесение с дидактическими компонентами лекции и ее основными функциями (познавательной, развивающей, организующей, воспитательной).Активизация учебно-познавательной деятельности студентов в процессе обучения профессиональной педагогике может быть усилена за счет применения на лекционных занятиях мультимедийной обучающей системы, разработка и использование которой будут осуществляться в соответствии с теоретическими основами создания и применения, включающими:– комплекс дидактических, психологических и методических требований, учитывающих специфику обучения профессиональной педагогики;– модель активизации учебно-познавательной деятельности программными и психолого-педагогическими возможностями мультимедийной обучающей системы лекционного курса;– методы активизации учебно-познавательной деятельности студентов на лекционных занятиях, основанные на синтезе методов проблемного обучения и компьютерного моделирования;– структуру мультимедийной обучающей системы лекционного курса как форму отражения контента учебного материала, основных функций лекции и ее дидактических компонентов;– методические основы применения мультимедийных обучающих систем лекционных курсов в проведении вариативных видов лекций. Полученные результаты свидетельствуют об активизации учебно-познавательной деятельности обучающихся на мультимедиа-лекции. Под руководством автора в лаборатории мультимедийных образовательных технологий РВУЗ КИПУ разработан мультимедийный курс лекций по профессиональной педагогике для студентов инженерно-технологического факультета.

У статті досліджено теоретико-методичні аспекти стратегічного управління потенціалом підприємства та особливості його впровадження в практичну діяльність. Теоретичною та методологічною основою дослідження стали наукові праці вчених з питань формування й розвитку потенціалу підприємства, а також стратегічного управління. У статті використано такі загальнонаукові методи дослідження, як методи теоретичного узагальнення, аналізу та синтезу, системного та порівняльного аналізу, абстрактно-логічний, графічний. Досліджено роль і значення потенціалу підприємства в контексті історичного розвитку парадигми стратегічного менеджменту. Встановлено, що ресурсний підхід до стратегічного управління, представлений структурним і процесним напрямами, найбільшою мірою сприяє розвитку потенціалу підприємства. Для практичного запровадження стратегічного управління потенціалом на підприємствах рекомендовано забезпечити формування системи, яка повинна містити такі основні складові частини, як стратегічне планування, реалізація і контроль.

Актуальність теми дослідження обумовлена тим, що в сучасних умовах питання забезпечення наповнення дохідної частини бюджету з метою виконання покладених на державу функцій набуває все більшої актуальності. У результаті аналізу досліджено обсяг та структуру податкових надходжень до державного бюджету України за 2018-2020 роки. Визначено, що на даному етапі розвитку системи оподаткування в Україні слід удосконалювати ефективність податкового законодавства, підвищити податковий контроль, знизити загальний рівень оподаткування. У процесі дослідження використано наукові методи: економіко-статистичний – для оцінювання динаміки обсягу податкових надходжень в структурі доходів державного бюджету; аналізу і синтезу – для з’ясування причин, які спричиняють зміну обсягів доходів державного бюджету; абстрактно-логічний – при здійсненні теоретичних та методичних узагальнень. Обґрунтовано, що дослідження обсягів і структури податкових надходжень, є необхідним етапом при здійсненні ефективного управління фінансовими ресурсами держави.

У статті розглянуто особливості історичного розвитку та формування відносин власності з урахуванням концепції Четвертої промислової революції (Індустрії 4.0). Проведено аналіз абстрактних понять щодо відносин власності, а також застосовано загальнонаукові методи систематизації, пояснення та прогнозування з елементами синтезу та елементарно-теоретичного аналізу для визначення новітніх тенденцій у сфері дослідження. Проведене дослідження дало змогу визначити фактори позитивного та негативного впливу, що впливають на інвестиційну привабливість України для іноземних інвесторів, такі як посилення вагомості впливу інтелектуальної власності та захисту прав на неї; зростання ролі віртуальних організацій; збільшення можливостей фальсифікацій товарів (обумовлене 3D-принтінгом); суттєва вигода для винахідників, акціонерів та інвесторів, що водночас забезпечують інтелектуальний та фізичний капітал, підвищення рівня загальної довіри в економічній системі; актуалізація питань реєстрації брендів; проблема права власності в циркулярній економіці; реформування відносин власності. Охарактеризовано динаміку та частки організаційно-правових форм юридичних осіб України за 2015–2020 рр. Проведено ґрунтовний аналіз методичних підходів зарубіжних та вітчизняних науковців до визначення ключових факторів покращення інвестиційної привабливості, запропоновано реформування відносин власності в умовах Next Normality та Індустрії 4.0.

Мета. Метою дослідження є аналіз стану міжнародної торгівлі туристичними послугами України в сучасних умовах та виявлення ключових факторів її розвитку. Методи. Методами дослідження діалектичний метод наукового пізнання, загальнонаукові методи: аналіз, синтез, систематизація, порівняння, метод відносних величин (для аналізу інформації щодо динаміки, структури та результативності міжнародної торгівлі туристичними послугами), графічний метод (для візуалізації отриманих результатів), методи економіко-математичної статистики та моделювання (для побудови кореляційно-регресійних моделей впливу факторів на розвиток міжнародної торгівлі послугами, що пов’язані з подорожами), абстрактно-логічний метод (для формулювання висновків). Результати. Проаналізовано динаміку експорту, імпорту та сальдо міжнародної торгівлі туристичними послугами України. Проведено оцінку ефективності зовнішньої торгівлі України послугами, пов’язаними з подорожами. Встановлено зниження результативності міжнародної торгівлі туристичними послугами, що виявляється у збільшенні негативного сальдо зовнішньоторговельних операцій, переформатуванні структури зовнішньоторговельного обороту туристичними послугами на користь зростання частки імпорту на 31%, зниженні темпів розвитку туристичної діяльності з 2014 р. через негативні політичні та соціально-економічні явища. Для визначення ключових параметрів розвитку міжнародної торгівлі туристичними послугами України проведено багатофакторний кореляційно-регресійний аналіз. Отримано регресійну модель залежності результативності зовнішньоторговельних операцій туристичними послугами від політичної стабільності в країні. Зроблено висновок про те, що зміна на 1% індексу політичної стабільності призводить до аналогічної зміни результату міжнародної торгівлі подорожами на 226,58%.

Мета. Метою дослідження є аналіз прибутковості діяльності підприємств сфери гостинності в умовах пандемії COVID та розробка антикризових заходів для їх подальшого розвитку. Методи. У дослідженні було використано діалектичний метод наукового пізнання, загальнонаукові методи: аналіз, синтез, систематизація, порівняння, метод відносних величин (для аналізу інформації щодо динаміки, структури та результативності діяльності підприємств індустрії гостинності), абстрактно-логічний метод (для формулювання висновків). Результати. Проаналізовано показники прибутковості діяльності вітчизняних підприємств індустрії гостинності за 2010–2019 рр. Встановлено проблематичність та невисоку результативність діяльності для більшості суб’єктів малого бізнесу галузі, які становлять переважну більшість підприємств. За всіма підприємствами протягом останніх років відмічається зростання прибутковості діяльності, характерне більшою мірою для підприємств, що надають послуги з тимчасового розміщення. Проведений аналіз функціонування підприємств індустрії гостинності в Україні в умовах пандемії COVID виявив наявність негативних соціально-економічних наслідків для їх розвитку, що підтверджується скороченням показників прибутковості діяльності суб’єктів готельно-ресторанного бізнесу. На підставі вивчення світового та вітчизняного досвіду запропоновано основні антикризові заходи на рівні суб’єктів господарювання, які мають бути спрямовані на розширення й підвищення якості послуг, оптимізацію бізнес-процесів та витрат, орієнтацію на онлайн продажі, дотримання підвищених санітарно-гігієнічних вимог, активне впровадження програмного забезпечення тощо та сприятимуть підвищенню конкурентоспроможності й успішності суб’єктів сфери гостинності в майбутньому. Ключові слова: антикризове управління, індустрія гостинності, пандемія COVID, готельно-ресторанний бізнес.

Мета — визначити роль аромамаркетингу в торгівлі, охарактеризувати особливості використання ароматів під час продажу товарів, а також сформувати визначальні результати впливу аромамаркетингу на споживачів у торговельному просторі. Методи. Теоретичною базою дослідження виступають роботи закордонних та вітчизняних учених щодо дослідження емоційного впливу на споживача через органи нюху в торговельному просторі. Для досягнення поставленої мети в процесі дослідження використано загальнонаукові методи та прийоми пізнання: абстрактно-логічний, теоретичне узагальнення і порівняння, аналіз і синтез, індукція та дедукція, групування. Результати. У статті визначено роль аромамаркетингу як ефективного інструменту впливу на споживацьку поведінку. Визначено, що аромати мають значний вплив на свідомість людини та на її вчинки. Запропоновано розглядати аромамаркетинг у торгівлі як збудження емоцій споживачів відповідним ароматом у торговельному просторі для заохочення здійснення купівлі, що забезпечить ритейлу отримання прибутку та конкурентні переваги на ринку. З’ясовано, що метою арoмамаркетингу є залучення уваги споживачів до товарів та торговельного об’єкта відповідним ароматом, що спонукатиме їх до здійснення купівель. Досліджено вплив ароматів на підсвідомість споживача та його емоції. Наведено спектр дії аромамаркетингу в торговельному просторі. Сформульовано можливості, які надає застосування аромамаркетингу сучасним торговельним підприємствам. З’ясовано, що аромамаркетинг базується на здатності ароматів провокувати певні емоції, реакції, спогади й асоціації. Досліджено вплив ароматів на підсвідомість і емоційну поведінку споживача в торговельному просторі. Визначено, як ароматизація приміщень здатна викликати відповідну реакцію людини на певні аромати в торговельному просторі. Запропоновано послідовність впливу ароматів на споживачів під час вибору товарів у торговельному просторі. Встановлено основні визначальні результати впливу на споживачів у торговельному просторі при здійсненні купівлі. Ключові слова: аромамаркетинг, споживацька поведінка, емоції, вплив ароматів, асоціації, емоційний зв’язок, торговельний простір.

Анотація. В поточних умовах ведення фінансово-господарської діяльності працівники виконують роль як найбільш цінного ресурсу, так і основного джерела загроз для підприємства. Вирішення проблеми удосконалення управління мотивацією покликано не лише забезпечити зростання продуктивності праці, але й зменшити ймовірність виникнення ризиків і загроз, які пов’язані із діями чи бездіяльністю працівників підприємства. Метою дослідження стало визначення ризиків та загроз у взаємодії між підприємством та персоналом із подальшим формуванням методичних засад удосконалення управління мотивацією працівників. Для формування методичних засад удосконалення управління мотивацією працівників із врахуванням безпекових аспектів застосовано методи: індукції та дедукції, порівняння і систематизації – при дослідженні сутнісних характеристик терміну «мотивація»; синтезу і аналізу – для формування переліку можливих ризиків і загроз, які виникають на етапі «мотивація» у взаємодії підприємства та працівника; морфологічного аналізу – при розгляді мотивації як процесу, для обґрунтування змін в систему мотивації шляхом перерозподілу часток складових матеріальної мотивації та більш активного використання нематеріального стимулювання; абстрактно-логічний – для теоретичних узагальнень і висновків дослідження. Обґрунтовано, що недоліки в управлінні мотивацією можуть спричинити виникнення ряду ризиків (нездатність задовольнити свої фізіологічні та психологічні потреби; втрата інтересу до продуктивної і творчої праці; невідповідність винагороди результатам діяльності; отримання працівником вищої винагороди за аналогічних умов на іншому підприємстві; недієвість нематеріального стимулювання), негативним результатом реалізації яких є виникнення загроз (незадоволення працівників рівнем заробітної плати, що штовхає частину з них до зміни місця трудової діяльності; погіршення лояльності персоналу; зниження продуктивності праці та якісних показників виконання службових обов’язків; виникнення конфліктів в трудовому колективі, а також у взаємовідносинах між персоналом та менеджментом; поява мотивів до отримання додаткового доходу за рахунок вчинення крадіжок майна підприємства, використання службового положення, продажі елементів комерційної інформації конкурентам і т.д.; спричинення втрат через використання майна підприємства із порушеннями технічних умов). Обґрунтовано, що реалізація перелічених загроз, окрім гальмування темпів розвитку, спричиняє виникнення збитків із подальшим суттєвим погіршенням рівня економічної безпеки підприємства. Доведено, що, в наслідок існування ефекту звикання персоналу до певних методів стимулювання та циклічності трудової активності працівників, система мотивації працівників повинна бути динамічною і гнучкою. Запропоновано внести зміни в систему мотивації шляхом перерозподілу часток складових матеріальної мотивації та більш активного використання нематеріального стимулювання. Ключові слова: управління, мотивація, працівник, безпека, ризик, загроза.

Мета. Мета статті – поглиблення концептуальних положень нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення на основі аналізу методології економіки землекористування, закладеної в основу Методик нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (1995 р., 2016 р.), для більшої відповідності сучасному етапу агрогосподарювання в умовах формування ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення. Методологія / методика / підхід. У статті на основі діалектичного методу пізнання використано методи: абстрактно-логічний – при систематизації публікацій, присвячених питанню використання та оцінки земель сільськогосподарського призначення; аналізу, синтезу, порівняння – при аналізі та порівнянні теоретико-методичних положень, покладених в основу офіційних Методик нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення 1995 та 2016 років; метод узагальнення – при формуванні висновків; графічний метод – для візуалізації характеристик землі як триєдиного засобу виробництва; розрахунково-конструктивний – при розробці методичних підходів до визначення диференційного рентного доходу та нормативної грошової оцінки землі та розрахунку значення нормативної грошової оцінки орних земель кращої та гіршої якості для природно-кліматичної зони Лісостеп Сумської області. При написанні статті використовували наукові праці вітчизняних і закордонних вчених за період 1995–2020 рр., а також дані офіційних сайтів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та Державної служби статистики України. Результати. Обґрунтовано концептуальні положення удосконалення методичних основ нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, що дають можливість системно та комплексно врахувати у вартісній оцінці землі її характеристики як засобу праці, предмету праці та просторового базису, зокрема запропоновано методичні підходи до визначення диференційного рентного доходу та нормативної грошової оцінки землі, які базуються на використанні набору культур і терміну ротації сівозміни. Розрахована в статті грошова оцінка земель орних земель кращої та гіршої якості для природно-кліматичної зони Лісостеп Сумської області з урахуванням запропонованих положень, значення якої більш повною мірою відповідає сучасному етапу агрогосподарювання в умовах формування ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення. Оригінальність / наукова новизна. Запропоновано концептуальні положення удосконалення методичних основ нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, зокрема: використовувати набір культур науково обґрунтованої сівозміни для оцінки земель; здійснювати повторні оцінки земель після закінчення терміну ротації сівозміни й на підставі результатів оцінки застосовувати компенсаційні виплати за підвищення родючості або штрафи за погіршення родючості; запропоновано методичний підхід до визначення диференційного рентного доходу на основі порівняння нормативної урожайності та доходу від виробництва культур сівозміни на кращих і гірших за родючістю землях; запропоновано при визначенні абсолютної ренти враховувати не лише дані про витрати на орендну плату та підтримку державою сільського господарства, а й дані про потребу в коштах на фінансування землевпорядкувальних і землеохоронних робіт; окремою статтею виокремити кошти на підтримку галузі тваринництва, що сприятиме дотриманню сівозмін і збереженню родючості ґрунту. Практична цінність / значущість. На основі пропозицій щодо удосконалення нормативної грошової оцінки землі розраховано нормативну грошову оцінку орних земель для природно-кліматичної зони Лісостеп Сумської області, яка більш точно відповідає цінам на землю в західних країнах і може бути застосована в умовах функціонування ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення.

Ассоциация независимых российских семенных компаний (АНРСК) системно продвигает свою позицию на всех уровнях власти. Одним из самых основных вопросов в работе ассоциации на сегодняшний день остается приведение законодательной и нормативно-правовой базы в отвечающее и дающее развиваться отрасли русло. Цель работы: проанализировать современную законодательную и нормативно-правовую базу в сфере селекции и семеноводства овощных культур и выявить в ней проблемные области, требующие принятия соответствующих поправок. При анализе использовали абстрактно-логический метод, включающий совокупность приемов индукции и дедукции, анализа и синтеза, аналогии, сопоставлений, системно-структурный анализ, методы формализации, моделирования, прогнозирования. Обосновано, что только став конкурентоспособным, сельское хозяйство и отдельные его отрасли, могут получить часть мирового рынка, в котором сегодня по целому ряду отраслей Россия серьезно уступает другим государствам. Показана роль частных селекционных компаний, мировых зон товарного семеноводства и ассоциаций в формировании цивилизованного рынка семян овощных культур. Дается определение стран с европейской и американской моделью законодательной базы. Приводятся факты поддержки государством селекционных компаний за рубежом. Сделан вывод о том, что во всех странах, в которых работают селекционные и семеноводческие компании, со стороны государств системно создаются благоприятные условия для их развития. Поэтому, если сегодня в РФ ставятся задачи импортозамещения и создания экспортного потенциала, нужно объективно взглянуть на состояние отечественной селекции и семеноводства овощных культур, определить их путь развития и создать под это соответствующую законодательную и нормативно-правовую базу. Нужны грамотные системные профессиональные решения, соответствующие законодательные и нормативно-правовые акты, а также снижение административной нагрузки.The Association of independent Russian seed companies (AIRSC) systematically promotes its position at all levels of government. One of the most important issues in the work of the Association today is to bring the legislative and regulatory framework in line with the development of the industry. Objective: to analyze the current legislative and regulatory framework in the field of selection and seed production of vegetable crops and identify problem areas that require the adoption of appropriate amendments. The analysis used an abstract logical method that includes a set of methods of induction and deduction, analysis and synthesis, analogy, comparisons, system-structural analysis, formalization, modeling, and forecasting. It is proved that only by becoming competitive, agriculture and some of its branches can get a part of the world market, in which today Russia is seriously inferior to other countries in a number of industries. The role of private breeding companies and world zones of commodity seed production and associations in the formation of a civilized market for vegetable seeds is shown. The definition of countries with the European and American model of the legal framework is given. The facts of state support for breeding companies abroad are given. It is concluded that in all countries where breeding and seed companies operate, favorable conditions for their development are systematically created by the States. Therefore, if today the tasks of import substitution and creation of export potential are set in the Russian Federation, it is necessary to take an objective look at the state of domestic selection and seed production of vegetable crops, determine their path of development and create an appropriate legislative and regulatory framework for this. We need competent system professional solutions, appropriate legislative and regulatory acts, and reducing the administrative burden.