Готові списки джерел за темами / Абсорбційні холодильні установки

Зміст

  1. Статті в журналах
  2. Дисертації

Добірка наукової літератури з теми "Абсорбційні холодильні установки"

Автор: Grafiati
Опубліковано: 30 травня 2022
Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Абсорбційні холодильні установки".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Абсорбційні холодильні установки"

1

Очеретяний, Ю. О., та О. С. Тітлов. "Експериментальні дослідження транспортного абсорбційного холодильного приладу". Refrigeration Engineering and Technology 55, № 5-6 (28 березня 2020): 255–62. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v55i5-6.1658.

Повний текст джерела
Анотація:
Транспортні холодильні пристрої є невід’ємною частиною ланцюга безперервного холодильного обладнання та незамінні для туристів, мисливців та експедиційних працівників. Сучасні аналоги стиснення та термоелектрики транспортних абсорбційних холодильних пристроїв працюють від генераторів електроенергії або від акумуляторних батарей, що призводить до збільшення ваги автомобіля і, зрештою, до додаткових витрат палива. Актуальність досліджень транспортних абсорбційних х холодильних пристроїв пов'язана насамперед з можливістю їх роботи з неелектричними джерелами теплової енергії – пальними елементами. У пальниковому елементі 100% енергії згоряння викопного палива безпосередньо перетворюється на теплову енергію. При цьому коефіцієнт корисної дії сучасних генераторів електричної енергії не перевищує 20%. Тем не менш, для широкого використання транспортних абсорбційних холодильних пристроїв необхідно вживати заходів щодо зменшення споживання енергії, що сприятливо позначиться на вагових параметрах транспортного засобу. Через складність побудови тео­ретичних моделей експериментальним методом було обрано основний метод дослідження транспортних абсорбційних холодильних пристроїв. Об’єктом експериментальних досліджень став транспортний абсорбційний холодильний прилад «Київ» виробництва Васильківського холодильного заводу. У пальному елементі завдяки установці спеціального керамічного елемента каталізатора газ окислюється атмосферним киснем на поверхні каталізатора. Конструкція пальника дозволяє створити якісну суміш повітря-газ і рівномірно розподілити полум'я по всій поверхні каталізатора. Експериментальні дослідження показали, що: а) при роботі з етиловим спиртом і гасом необхідні умови охолодження досягаються в холодильнику; б) при рівних робочих умовах відсутність турбулайзера потоку продуктів згоряння у вентиляційному каналі генератора не дозволяє забезпечити необхідні режими охолодження. Для посилення режимів охолодження тепловіддаючих елементів холодильника (абсорбера та конденсатора) було проведено ряд експериментів із продуванням за допомогою повітряного вентилятора. При низьких температурах навколишнього середовища (16-21 ºС) ефект зовнішнього охолодження прак­тично непомітний – падіння температур в холодильній камері становить 0,8-1,2 ºС, при температурі 22-26 ºС ефект досягає 2,6 ºС, а при 30-33 ºС – 5,3 ºС
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Тітлов, О. С., Т. І. Гратій та Н. О. Біленко. "Підвищення енергетичної ефективності абсорбційних холодильних приладів". Refrigeration Engineering and Technology 55, № 5-6 (28 березня 2020): 293–303. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v55i5-6.1659.

Повний текст джерела
Анотація:
Один із напрямків енергозбереження побутового холодильного обладнання пов'язаний з інтенсифікацією процесів конвективного теплообміну на зовнішніх поверхнях тепловіддаючих елементів холодильника. Одним із прикладів є установка витяжної витяжки. Складність побутових холодильних пристроїв сучасних конструкцій не дозволяє надійно оцінити параметри потоку повітря в зонах тепловіддачі. Найбільш прийнятним у цьому випадку є експериментальний метод дослідження. Об'єктом дослідження став абсорбційний холодильник "Crystall-404-1" ASH-155. Цей холодильник містить низькотемпературну камеру об'ємом 11 дм3 та холодильну камеру об'ємом 144 дм3. На задній стінці холодильника було встановлено з’ємний витяжний шланг, який повністю покрив його поверхню. Ширина повітряного каналу становила: 100, 150 та 170 м. Під час експериментальних досліджень вимірювали температуру в характерних точках елементів холодильника та холодильних камер, а також температуру навколишнього повітря. Крім того, вимірювали швидкість потоку повітря. Швидкість повітря фіксувалася лише в зоні конденсатора. Максимальна витрата була виявлена на початковій секції конденсатора – 0,50 м/с. У середній частині конденсатора швидкість повітря змінювалася від 0,38 м/с до 0,28 м/с. Досвід експериментальних досліджень дозволив розробити нову конструкцію комбінованого побутового пристрою – абсорбційного холодильного пристрою з тепловою камерою (ТК). Були розроблені пілотні моделі абсорбційних холодильників з тепловими камерами як повітряного типу, так і у вигляді рідких ємностей. Для забезпечення теплового з'єднання підйомної секції дефлегматора з ТК використовували термосифон довжиною 1,2 м і діаметром 10×1 мм. Проведені експериментальні дослідження показали: а) установка витяжної витяжки з метою інтенсифікації конвективних процесів теплопередачі на зовнішніх поверхнях тепловіддаючих елементів холодильних пристроїв дозволяє знизити щоденне споживання енергії, а температури в холодильних камерах практично не змінюються; б)температурний потенціал повітряного потоку у верхній частині витяжки дозволяє розширити функціональність абсорбційних холодильних пристроїв. Наприклад, забезпечити додаткову ТК для термічної обробки харчових продуктів, сировини та напівфабрикатів у повсякденному житті
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Радченко, А. М., Я. Зонмін, С. А. Кантор та Б. С. Портной. "Аналіз паливної ефективності глибокого охолодження повітря на вході газотурбінної установки в різних кліматичних умовах". Refrigeration Engineering and Technology 54, № 6 (30 грудня 2018): 23–27. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v54i6.1258.

Повний текст джерела
Анотація:
Проаналізовано паливну ефективність глибокого охолодження повітря на вході газотурбінної установки (ГТУ) при для кліматичних умов півдня України (регіон м. Одеса) та субтропічного клімату КНР (на прикладі м. Чженьцзян, провінція Цзянсу). Досліджено ефективність двоступеневого охолодження повітря на вході газотурбінної установки: попереднього охолодження зовнішнього повітря холодною водою з температурою 7ºС від абсорбційної бромистолітієвої холодильної машини (АБХМ) до температури 15ºС у першому високотемпературному ступені повітроохолоджувача та наступного більш глибокого його доохолодження до температури 10ºС у другому низькотемпературному ступені киплячим хладоном від ежекторної холодильної машини (ЕХМ), як конструктивно найбільш прості і надійні в експлуатації. При цьому як абсорбційна бромистолітієва холодильна машина, так і хладонова ежекторна машина використовують для отримання холоду теплоту відпрацьованих газів газотурбінної установки. В якості критерія застосовано питому витрату палива. Ефективність глибокого охолодження повітря на вході газотурбінної установки аналізували як за поточними величинами зменшення питомої витрати палива упродовж року при змінних кліматичних умовах експлуатації, так і за накопиченням щомісячно та за рік. Показано, що більш глибоке охолодження повітря на вході ГТУ до температури 10 ºС в ЕХМ забезпечує зменшення витрати палива у півтора-два рази завдяки взаємно пов’язаному подвійному ефекту: збільшенню самої величини зниження температури повітря Dt10 до 10 ºС за рахунок обумовленого нею ж зростання тривалості охолоджувального сезону на 20…30 % порівняно з традиційним охолодженням повітря до температури 15 ºС в АБХМ. Результати аналізу паливної ефективності застосування двоступеневого охолодження повітря в украй напружених тепловологісних умовах, зокрема субтропічного клімату, дають підстави для розширення географії застосування глибокого охолодження повітря й на регіони, в яких найбільш поширене традиційне охолодження повітря в АБХМ, а застосування контактних методів зниження температури повітря упорскуванням води не дає бажаного ефекту через високу вологість повітря.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Радченко, А. М., та О. В. Остапенко. "ТРАНСФОРМАЦІЯ ТЕПЛОТИ В УСТАНОВЦІ АВТОНОМНОГО ЕНЕРГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АБСОРБЦІЙНОЮ ХОЛОДИЛЬНОЮ МАШИНОЮ". Refrigeration Engineering and Technology 51, № 2 (18 березня 2015). http://dx.doi.org/10.15673/0453-8307.2/2015.39350.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дисертації з теми "Абсорбційні холодильні установки"

1

Тошинський, Володимир Ілліч, Анатолій Костянтинович Бабіченко та Тетяна Володимирівна Власова. "Математичне моделювання сепараційної частини конденсаційної колони блоку вторинної конденсації агрегату синтезу аміаку". Thesis, НТУ "ХПІ", 2012. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3809.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Кравченко, Яна Олегівна, Анатолій Костянтинович Бабіченко та Михайло Олексійович Подустов. "Аналіз випарників абсорбційно-холодильних установок виробництва аміаку як об'єкта керування". Thesis, Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут" ім. Ігоря Сікорського, 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/40146.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Черкашина, О. Л., та Анатолій Костянтинович Бабіченко. "Математичне моделювання щодо прогнозування ефективності експлуатації абсорбційно-холодильних установок виробництва аміаку". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/40123.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Бабіченко, Анатолій Костянтинович, Світлана Дмитрівна Деменкова та І. С. Свєшніков. "Підвищення енергоефективності блоку вторинної конденсації агрегатів синтезу аміаку серії АМ-1360". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/47389.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Кравченко, Яна Олегівна, В. О. Леонтюк та Анатолій Костянтинович Бабіченко. "Чисельна оцінка функціонально зв'язаних невизначеностей у випарниках абсорбційно-холодильних установок виробництва аміаку". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/40126.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Кравченко, Яна Олегівна, Анатолій Костянтинович Бабіченко та Михайло Олексійович Подустов. "Технологічні аспекти оптимального управління процесом дренування флегми у випарниках блоку вторинної конденсації у виробництві аміаку". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/39828.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Бабіченко, Анатолій Костянтинович, Михайло Олексійович Подустов, Яна Олегівна Кравченко та Олександр Михайлович Дзевочко. "Ідентифікація процесу теплообміну випарника холодильних систем агрегатів синтезу аміаку". Thesis, Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут" ім. Ігоря Сікорського, 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/32244.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Бабіченко, Анатолій Костянтинович, Михайло Олексійович Подустов, Яна Олегівна Кравченко, Юлія Анатоліївна Бабіченко та Ігор Григорович Лисаченко. "Комп`ютерно-інтегрована технологія чисельної оцінки невизначеності коефіцієнту теплопередачі низькотемпературного випарника виробництва аміаку". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/47068.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Огороднік, Вадим Ігорович, та Vadym Ohorodnik. "Дослідження енергоефективності компресійного обладнання при виробництві штучного холоду". Master's thesis, Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, 2021. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/36290.

Повний текст джерела
Анотація:
Встановлено, що навіть незначне підвищення ефективності споживання та виробництва штучного холоду може призвести до суттєвого скорочення обсягів споживання електричної енергії що є актуальною і важливою науково-прикладною проблемою. Вирішення даної задачі призведе до зменшення витрат палива, енергії і матеріальних ресурсів та поліпшення якості енергоносіїв, що відпускаються споживачам. Доведено, що споживання електричної енергії є важливим параметром роботи холодильного обладнання і визначає його ефективність. На базі холодильного фрізера було розроблено експериментальну установку (у вигляді лабораторного стенду), яка призначена для дослідження енергоефективності використання електричної енергії при виробництві штучного холоду. Запропоновано зміст циклу експериментів, які можуть бути проведені на базі експериментальної установки. Результати цих експериментів та подальша їх обробка дозволить вибирати найкращі з огляду енергетичної ефективності режими роботи холодильних систем при яких споживається електричної енергії буде мінімальною.
Метою нашої роботи стало створення, на базі холодильного фрізера експериментальної установки (у вигляді лабораторного стенду), на базі якої були проведені експериментальні дослідження впливу оточуючого середовища та режимів роботи холодильного обладнання на споживання електричної енергії. Результати проведених досліджень показали, що споживання електричної енергії в першу чергу залежить від типу агрегату, а вже потім від внутрішніх параметрів роботи та впливу оточуючого середовища.
The aim of our work was to create a refrigerated freezer experimental installation (in the form of a laboratory stand), on the basis of which experimental studies of the impact of the environment and modes of operation of refrigeration equipment on electricity consumption were conducted. The results of research have shown that electricity consumption depends primarily on the type of unit, and only then on the internal parameters of the work and the impact of the environment.
ВСТУП 6 1 АНАЛІТИЧНИЙ РОЗДІЛ 8 1.1 Аналіз основних чинників зниження ефективності роботи типових холодильних систем 8 1.2 Аналіз охолоджувального навантаження 12 1.3 Аналіз енергоефективності роботи холодильних систем 21 1.4 Висновки до розділу 1 22 2 РОЗРАХУНКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКИЙ РОЗДІЛ 24 2.1 Цикл експериментальних досліджень 24 2.2 Обробка дослідних даних 33 2.3 Тепловий розрахунок холодильної машини з одноступінчастим компресором 35 2.4 Розрахунок загальних енерговитрат компресійної установки 39 2.5 Розрахунок енерговитрат, котрі виникають через неефективне використання потужності компресорів 39 3 ПРОЕКТНО-КОНСТРУКТОРСЬКИЙ РОЗДІЛ 43 3.1 Опис експериментальної установки для дослідження енергоефективності використання електричної енергії при виробництві штучного холоду 43 3.2 Електрична частина дослідної установки 43 3.3 Схема для вимірювання температури досліджуваних об’єктів 49 3.4 Принципова схема експериментальної установки 51 3.5 Вироблення рекомендацій щодо підвищення енергоефективності холодильного обладнання при виробництві штучного холоду за результатами досліджень на базі експериментальної установки 52 3.6. Висновки до розділу 3 53 4 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ. 54 4.1 Правила техніки безпеки при експлуатації обладнання, що проектується 54 4.2 Правила безпеки при експлуатації компресорних та холодильних установок 56 4.3 Безпека експлуатації компресорних установок 58 ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 61 ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 62
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Красніков, Ігор Леонідович, Анатолій Костянтинович Бабіченко та К. В. Койнаш. "Комп’ютерно-інтегрована технологія конденсаційних систем агрегату синтезу аміаку". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/41962.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії