Оформте джерело за MLA 8 та 9 швидко й правильно
Загальні правила
Внутрішньотекстові посилання, оформлені за стилем MLA (8-ме вид.) мають однаковий формат для всіх типів джерел: вони складаються з першого елемента бібліографічного посилання на джерело (зазвичай – прізвища автора) та сторінки, на яку посилаються, записаних у дужках:
(Прізвище автора сторінка)
(Нечуй-Левицький 61)
Вигляд посилання може змінюватися залежно від кількості авторів:
2 автори:
(Прізвище 1-го автора та Прізвище 2-го автора сторінка)
(Вирган та Пилинська 110)
3 або більше авторів:
(Прізвище 1-го автора та ін. сторінка)
(Калібабчук та ін. 28)
Зверніть увагу: номер сторінки вказується лише у вигляді цифри, без слова «с.» чи інших.
Коли прізвище автора джерела, на яке ви посилаєтеся, уживається в самому тексті роботи, його не потрібно дублювати у внутрішньотекстовому посиланні. В такому разі поміж дужок залишається лише номер сторінки:
Пономарів стверджує, що ... (57).
Особливі випадки
Часом базовий формат посилання в тексті не є достатнім для того, щоб відрізнити одне джерело від іншого. В такому разі до посилання включаються додаткові дані, як-от: ініціали чи повні імена авторів, назва твору та ін. Нижче перелічені деякі з таких випадків з прикладами.
Кілька творів одного автора
Коли бібліографія містить кілька творів одного автора, з внутрішньотекстового посилання має бути зрозуміло, на котре із них ви посилаєтесь. Для цього через кому додається скорочена назва твору:
(Прізвище автора, Скорочена назва сторінка)
(Божко, Гетьманщина 40)
(Божко, Козаччина 21)
Назва може писатися курсивом, в лапках або без форматування залежно від того, як вона подана у списку джерел. Також див. правила скорочення назв нижче у цій статті.
Автори з однаковими прізвищами
Якщо у списку джерел є кілька творів, написаних різними авторами з однаковими прізвищами, до посилань у тексті додаються їхні ініціали (або якщо й вони збігаються – повні імена):
(К. П. Коваленко 92)
(І. Р. Коваленко 69)
Джерела без автора
Якщо джерело не має автора, внутрішньотекстове посилання починається зі скороченої назви самого джерела:
(Скорочена назва сторінка)
Назва може писатися курсивом, в лапках або без форматування залежно від того, як вона подана у списку джерел.
Правила скорочення назв
Згідно з посібником стилю, виданим Modern Language Association, внутрішньотекстові посилання повинні бути стислими й надавати лише мінімально необхідну інформацію для ідентифікації джерела. У зв’язку з цим назви джерел, що включаються в такі посилання, подаються у скороченому вигляді:
‒ Вказується лише перше іменникове словосполучення назви (бажано у форматі одного іменника з прикметниками, що йому передують).
У бібліографії:
Гісем, О. В., та О. О. Мартинюк. Всесвітня історія від найдавніших часів до початку XX ст. Навчальна книга — Богдан, 2006.
У тексті:
(Гісем та Мартинюк, Всесвітня історія 384)
‒ Якщо назва не починається з іменникового словосполучення, замість нього вказується перше слово назви.
У бібліографії:
Дік, Філіп К. Чи мріють андроїди про електричних овець? Перекладач Тарас Бойко, Komubook, 2016.
У тексті:
(Дік, Чи 102)
Оформити внурішньотекстові посилання онлайн
Онлайн-генератор бібліографічних записів «Grafiati» створює не лише посилання для списків джерел, а й внутрішньотекстові посилання. Цей функціонал працює автоматично й доступний для всіх користувачів сайту. Якщо ж внутрішньотекстові посилання вам не потрібні або ви хочете їх тимчасово приховати, ви можете зробити це в меню вашої бібліографії.