Як оформлювати внутрішньотекстові посилання за «Чикаго – автор-дата» (17th ed.)?

Оформте джерело за Chicago 18, 17 та 16 швидко й правильно

Оберіть тип джерела:

Книга Сайт Стаття в журналі Відео (онлайн)

Автореферат дисертації Авторське свідоцтво Архівний документ Відео (онлайн) Відеогра Готове посилання Дисертація Диск Допис у блозі Допис у соціальній мережі Енциклопедія Закон / нормативний акт Звіт організації Зображення Книга Патент Подкаст Препринт Прес-реліз Програмне забезпечення Релігійний текст Сайт Словник Словникова стаття Стандарт Стаття в газеті Стаття в енциклопедії Стаття в журналі Судова справа Тези доповіді конференції Частина книги

Базова форма посилань у тексті

Внутрішньотекстові посилання за вимогами «Чикаго – автор-дата» мають однакову базову структуру для всіх типів джерел (книг, статей, дисертацій, веб-сторінок тощо):

(Прізвище автора рік видання)

Якщо ви посилаєтеся на конкретну сторінку, розділ чи параграф твору, їх теж необхідно вказати у посиланні в тексті роботи:

(Прізвище автора рік, номер сторінки (розділу тощо))

Номери сторінок вказуються лише числами, без позначок «c.», «p.», «pp.» та ін. В посиланнях на інші фрагменти твору, крім сторінок, пояснювальні позначки надаються.

Внутрішньотекстове посилання на одне джерело може включати до 4-х імен авторів. Якщо авторів у джерела більше, вказується лише перший із них із додаванням словосполуки «та ін.». 

Приклади внутрішньотекстових посилань:

1 автор

(Кокотюха 2014, 101)

Від 2 до 4 авторів

Перед останнім автором додається сполучник «та»:

(Токовенко, Пащенко та Третяк 2010, 351)

Понад 4 автори

(Безуглий та ін. 2002, 47)

Додаткові зауваги

• Автором джерела може бути не особа, а організація. Її назва в такому разі вказується у внутрішньотекстовому посиланні так само, як вказувалося б прізвище автора-особи:

(UNICEF 1990, 24)

• У творах без авторів у внутрішньотекстових посиланнях зазначаються редактори, укладачі, упорядники або перекладачі. При цьому їхня роль у виданні (ред., упор., уклад. тощо) не вказується:

(Карпов, Горєлов та Мороз 2010, 66)

• Якщо ж джерело не має відповідальних осіб чи організацій, у посиланні пишеться його назва. Форматування назви (курсив, лапки тощо) має бути таким самим, як у списку джерел.
• Часом базова форма внутрішньотекстових посилань не включає в себе достатньої інформації, щоб відрізнити одне джерело зі списку літератури від іншого. В такому разі в посиланнях подаються додаткові дані: залежно від випадку це можуть бути ініціали або повні імена авторів, літера біля року, назва твору. Сервіс «Grafiati» враховує ці та інші нюанси й формує правильні посилання як для використання в тексті, так і для бібліографій.
• За необхідності можливе об'єднання кількох внутрішньотекстових посилань та написання їх в одних дужках. Посилання на різні твори при цьому розділяються крапкою з комою. Також крапкою з комою можна відділити короткий коментар.